70% #2014 - 70% #132 Андрий Сухорскій з Вількы (2 част), 6 IX 2014
Еп. 2014

70% #2014 - 70% #132 Андрий Сухорскій з Вількы (2 част), 6 IX 2014

•

Опис епізоду

To rozmowa z Andrzejem Suchorskim z Wólki, związanym z cerkwią i okolicą lwowskiego skansenu, w której wracają wspomnienia z życia we wsi oraz z dzieciństwa. Odcinek koncentruje się na łemkowskim rzeźbiarstwie w drewnie, jego początkach, różnicach między lokalnymi stylami i motywach dekoracyjnych oraz zwierzęcych.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сим <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk>
процент а будете мати цілых <unk> Видам вас дорогы слухачы при мікрофоні
Анна Кырпан а перед мном Андрий Сухорскій зо села Вілька з рока
Різьбар сын Різьбара тату Різьбарів і діду ци якы І Зато то
не знам яка ґенерация Різбарів Сухорскых єст тепер то наша друга стріча
пан Андрий мешкат Коло львского Скансена же колиси то был Кайзервальд наске
ся зове тото сьолцянківскій гай ну а то єст доправды Музей Народной
Архітектуры та побуту західніх области Украіны Пан Андрий мешкат ту бо він
все ходит до лемківской церкви Володимира і Ольгы пан Андрий в тій
церкві єст в церковнім комітеті і там то кадило подає то іщы
штоси все його видно хоц він не єст барз высокый а так
Ус меньше але вшыткы го видят бы він все напередів церкві правда
Вшыткы го видят знают о і мы юсь ся стрічали мы бесідували
про тото село спомины дітячых років Ріжне ріжне было перебесідувано але якыси
меньше было о різьбі і о ріварах Я припомню же села Вілька
Болютянка і іщы якы іщы Но но тоты села же были близко
місточка Рыманів з друі і Воніч з друі де приходили люде на
курорты і купували лемківскы різбы рібкы дашто різьбили ци якысы были такы
подібны на танір ци подібны на скринкы ріжны такы річы декоративны приносили
там і продавали а пак уж ріжны фиґуркы звірів зачали першый орысик
зачал різбити і пак уж тото ся розвинуло і мыж оповідали бо
колиси была бесіда з іщы єдным різьбаром паном Кыщаком То уж была
бесіда о тім же вшытко ся зачало з того же была така
ґрабіна ґрабіна Питоцка она зробила як бы школу для різьбарів там простых
хлопців кус научыли як то різбити не самод себе а якусы дали
науку бо вказали якы інструменты треба мати якы што І тоты іщы
на высшым рівни уж зачали тоты хлопці дашто робити тото ся розвинуло
далей будеме тепер о тотых річах бесідувати і о тым як лемківскы
різьбары нашли ся о Львові были в Артілі і о родині самого
пана Андрея Сухорского сына Петра А выплы же уст ся ріжнила різьба
болотянкы і вількы чым ся ріжнила но бы болдянкы ріжбило плоску різьбу
такы терікы ґы оддивеме ся то не переважно дно на тых тарівках
сиділ они якось ті терівы курсувала ся досить великым попытом і За
Польщы і за Німців они там ішли дони были як і декоративні
і навет чыстина при такы чыстинна была така так єм выказали Жыткова
і чыстино декоративно такы мыстіны вішали там Воли і сіти прав я
прикрасы такі крас Но наша різьба была бы декоративна прикла Ґєорлиі статує
аркітекєн гото леткій підтверджувал леткій побут жытовий куєц наприк Бар дуже было
такого же то фиґуркы звірів аніманістичний жанр а наприкляд жебы тото зробити
тоту серну но треба єй видіти Вы наприклад дашто такє робили тывы
Но обсервували тотых звірів ци як якы они зут жебы іх зробити
в дереві Нас так было богато тых і зайців і лисиц і
знали по ілюстрациі знали Так виділи безпосередну Новы ви виділи якых звіл
ону оповідну Я не зосереджу ся до того якє я виділ з
звірів але я знаю што они крысували ся попытом ну але треба
робити якы звіра Якы виділ воєм знаш як він апреважны робили сме
рідкы як і в насшы околици у них были лисиці зайці лені
то был єдины ілюстрациях нарізных Може і так десь ани тошу дес
так виділ то там не дуже возьме бы то звірі были дикі
втікали Дикі свині выли теж нас Але мы іх там николи не
виділ бось там глибше в горах были Але зараз як єбу в
Польщы то там так всеоц така стихія зробила ся такы густы Непоходим
місци то кажут зараз там єдикі свині є нас до назыклиз не
было Но пак Лемкы зачали верблюдів ріжбити По тому якось колисиґ надшол
ты ріжны фиґуркы тыку як там стоіт з тым лемком но єму
запропонувал Паньству жебы зробит вльондас він началь ты верблиды робити і ты
вербли курстували ся великым попитом здрою особливо во здрі і войнь лосий
великы буро і на той час то післі Крениці то был і
воніч по тому же трускалец тото уж пізнійше то вже ту на
Украіні але він был на той час меньшый богаток чынний і воніч
Тикій вонж не погрыснул лишыл ся такым як был і запущений такій
ны А Здріє трусковицтву розбудило ся розріс ся листо І там си
продавали добры верблюды Таґ і ті верблюды дуже ішли і хлопці зную
якій підхопили від рысика Они там ходили дивити ся бы там колеґі
были пятьох сынів но і подивили ся єй началь ріжбити І так
майже в кожні як шыло в селі на <unk> хат пят такых
дене різбили Тото Лаустаніх дні бальже в кожній раті хто зрізбил діти
кіштам підросткій і они же субі то зербляли і давали суды бато
допомагали А што найбільше было популярне на тім курорті што Тото паньству
што купували окупували не бурдували бы не більше орду любили і одлишли
Польску лякі Малегер на одорла Но а дурбили то і такых Лемків
наветрисикы о тоту лемку кульо такій стоіт же гой розфорбулом навет было
розфорбуваны ся розфорбоны так но тоді они думали што взгли фарбували болатка
мода знаш тых верблюдив якых рубили тутешне фарбували так верблюда куптили на
тым над лямпую А раба том знов інакше вдіти будут тому він
мал такій коц позыстал ни тер інчого кольору но і вуса йому
там фарбували тото вшытку розфарбували Та думала о не то было така
аж зна ж то не было так же розвене но тыж было
мистецтво На той час тыкє Но тотам знал што он має быти
такыма а не такым Оно был розфорбований паньскы дуртом захлоплювало і купувало
то Орж теж не робил білі такє як я о там показувал
під балі Ты орли теж куптили вытырали нонс паперу том навет як
робили такы орли великым великы з первляныма крылами тошы навет тым орлам
очы такі штучні дамало продавали ся Так тото вже ту на Украіні
бы там польчыны малудкы выча Як была маленька то виділа єм тотых
орлівоненькы сут были модны і видно не в єднім мешканю виділа єм
тото і было іх дуже Я не знала же то Лемкы роблят
Хыжыш і хыжочкы такы были іщы деревяны такы то назвал хаткы а
навед ся крім тых фиґурок якы робили орли в там тых Лемків
тых інчых тварин щы тварины світ то окрем того били ся палиці
і касеткы такій но такій барлефну стилю з виноградным листям і з
виноградом Ото в нас бы може такых десь трьох чытр різьбярів якій
робил ті касеты они тількы то різьби О І были зном такы
різьбяры якій титі палиці робили більше ничого Нова што торгы Татож робил
Бо він деколи робил такі грубі палиси то были орнамент але такє
ажурны шыкорнішуткі де підроблены і з винградным тым Но то не были
дорожы трохи палици але тых палиси рбил мало робил рисик мій батько
гриц Бердаль і гриц Бенч Останьо робили такій плоскы як утішы весіт
з такым плоскым орнаментом Зимою робили різбу і складали на літо як
были сезоном бо сизонне букругля реґівы ніч і они складали і так
само і здрій риманів то теж то был меньшый здрій але теж
было трохи том паньсто Крабія Потоцкій то ін правда жыден не пущыт
до здрою Рыманова до свого то не мешкали там нам моя мачуха
походила з того здрою і грыманова то не мали хату і мали
таку специяльну ще кімнату і те кухню Де примали там не морили
про нинчы але то обох машкал бо ходили ж так гіст певно
може діж там было де А може і варили а то людим
приносили і молоко і сметану і яйця і масло Жыдам тым як
ім не дозволил путоцкій появляти ся і навет воду мінеральнім принусили Там
від мой мачыхы ходили з такым банькым зоволкы в яркы і приносили
же лем ту воду бо іх як было там потоцкій час то
як было бы вода найшла цілий дентик і были выділені певні годины
де выпускали воду То він тоді часто явил ся в тым ся
диючы там якой Жыда не видит бы был мал палиц і бил
куди попалы Жыда звільно право граф Путоцкій што тым владе было на
його стороні Так же жеди ся бояли і не ішли вже до
зрою зофітків носи лем ті жытелі якы они там на незах за
курортом десяты кілометра може і близ мешкали десяты кільмет то така была
ситуация в Рымановій здрою а і вынічыт был всякі з доти не
хоті жеды пону был Но переважні взині тоту різбыли па на літу
тримали жебы в літі придут на курорти Паньство ся зєде так і
в літі тото продавати Так І они субі там зробили певный запис
тых творів а жінкі якій бо мужчынык пришли вес на то они
вже на поли грали і были більш мужчыны заанґажованы в тій роботі
А жінкы ішли ту продавати може якій під розкіш там был переважно
Женкы ходили з той різьбою іну силу до прашковых ласти Нєты Не
брали богату там взял трохы продал може то ся не продал то
шмал фом собою ішу другій раз Кождый ден тоді в літ начынал
ся там порозий во ніч То він певно почынал ся в травни
так шырозгорювал ся початком травня і был десь до вересня До кінця
вересня то в кінци вересня же так завершуют ся то была такє
одно сеноторы называли с ся будова але онас мале кужы секцию арч
як жеж такє То там то великій будинок буде поверховий Но він
кругы рік Бували там же зимоют там дуже мало Моя мама там
простудила ся біз того запалиня легнів Нарзли люди не мали ся до
чотак жыбрати і ходили там продавали ті палиц але же продавали бы
жы куроту як такого не было А выходили продавати Так я вже
ходил Я вже ходил продават так дід ходили же продавати Я вже
з Язмамку помагал батькови на господарстві Коли слухаче хто з вас іщы
не зна хто лем тепер донес ся до лучів то підповім же
сідиме в домі Андрия Сухорского то Різьбар гізьбар зо села Вілька же
тепер мешкат во Люві Але што то мы цілый час сідиме в
хыжы то може підеме зараз до Музею Етноґрафіі і Художнього Промыслу де
серпня была отворена выстава творів Андрия Сухорского Любувати черек за Угульжыня За
інчого годати угольшыня За інчого Як схоче тя інчого дати Я за
писаричы рами провадів знати пишу на сі жебы люди же марису жебы
люди желя морисю осіньо зыб котре дівчы ішло і мож самы Всі
воєр мож што се владна владна шыро Была там презентувана лем мала
част його творів же представляют наприклад ілюстрациі до творів Шывченка Франка сут
ріжны тиж козакы гетьманы но і барз дуже видиме творів на лемківску
тему Лемку Несы Дырва ци Везы Дирва Лемкыня робит масло ублоденці ци
тре Лем Лемку і Уті но і інчы такы річы з жытя
Лемків Но але плодме плодме бло вшытко уж ся зачынат і директор
музею просит вшыткых быти тихше бо уж початок просто о хвилю вагы
Соновні по ній понов Сононів по ній поновал туж Вам дякуєм што
знашли час сьогодны прийти на нашы урочысті урочыстіст цілого лемківского товариства лемківской
спільноты Ліщыны не тільки Ліщыны яка присвятат ся на <unk>літю народжыня одного
з найомышых лемків відомых свойою творчістю Андрия Супольского Трошто незвычайный часно одкрываюцю
выставу незвычайный во відомосу дійсях в Украіні Але вважаємо што подібні выставкы
повинні вымовити тримати нас на духу повинні підкріплювати нас прох наш патріотизм
і давати нам перспективу вачыня нашой долі доли Украіны Выставка Є ювілейны
дуже символічно ще ця выставка одбуває ся сама в ци зала Тому
што перша выставка перша персональна выставка пана Андрия одбыла ся в <unk>
році сама в Музеі Етноґрафіі Пудожнього промысл Было нам дуже приємне што
пана Зрізнови до назвы а важно буду было дезорґанізувати через Запросил до
слова директора Інституту Народознавства ного з найвідомійшых найзнанійшых етнолоґів Украіны професор академік
доктор історичных наук господар цого переміщыня Стефан Колюк Шановний маєстро шановна лемківска
громаду вправді тривожний час але час выпробуваня нас на нацийональну надержавну міцніст
Аналоґія напевно буде і з долею Лемків Лемкы в єй істориі богато
зазнали кривд але вони залишыли ся фундаментальною частиною украіньской нациі Коли я
бувал в експедициях лемківскых інколи дух перехлоплювал ло Сльозы вправді будут на
очах коли я приіхал одного разу із товариством в Креницю і коли
один із професорів Івано Франківскє каже Выбачте а оце будинок якій збудували
моі родиці моі батькы двоповерховый гарний будинок якєз біль ся до сьогодні
і за один ден це все было спустошен же нема цього будинку
буду спустошену Я дивил ся як ся людино спостерігала за сивытям наскількє
ци было тривого і наскілько передало ся міні Не дивлячыс на такій
всілякій негаразды Лемківщына надзвычайно товановита Я дівлю ся на творчіст нашого ювіляра
пана Андрия Це настілько цікаві епічні ізбутя Лемків творы один чы інчий
твір дає характеристику цілого жанру З стилю жытя Лемків чы це буде
господарска справа ци це побутова ци це сімейна ци це скажем о
така высоку історику культурна писменницка ци це історична і не стілько в
тых малых формах вкладну душі і розумліня і бажаня розкрыти не дивлячись
на всілякы складнощі велич лемківской душі лемківского прагниня жыти жыти жыти лем
для майбутнього напевно оце в кождому Лемку жыве кождому і я насправді
як сусід і завждыме ци підкреслю муй Я сам збойку збойків так
тото мы разом Бойкы Лемкє гуцули Пуліщукы Будоляны і так волиняны я
думаю што мы не повинні загубити оце серцевинны ядро зерно якій є
в кожній з етноґрафічных ґруп Украіны і разом выходит просто незбаганны в
фантастичны букєты кє называют ся Украіной Украінці тож я і ювіляю І
Маестро Сухорскому і лемківскій громаді Я бажаю многолітя і сподіваю ся што
мы будем колядувати народил ся бог на санях без відчутя што ж
дес іщы гынут наші сыни батькы што уже не будем чути пострілу
шук кріна буде єдиной Туж сподіваю му ся на те а маєстро
ногає многає літ творчых літ жытєвых літ і быти впевным шук кріна
буде розквітати пане Канамик так прикрасно сказал про Лемківщыну сочно прошує ця
подати таку інформацию трошкы як мы наша останова стараєме ся підтримувати Лемків
і розвивати лемківску культуру в контексті украіньской культуры Відомо што як тілько
відкрыли ся кордоны як стала Украіна незалежной то од нас першых выставок
яка была привезена до нашого музею ци була выставка в різбєраз Лемківщыны
пана Пецуха Окрем того мы свідків майзе всієк відкрывали недавно выставку пана
Мирона Амбійского інчого Лемка тут присутнього Також были тут выставкы Молодшого поколіня
і Володимир Ропецкій і Лілия Квасниця такым чыном што мало певной якій
є Лемко якій штось творчо робит ци пензлем ци різыком што бы
не мал выставкы в нашому музею і на майбутнє запрошуємо також до
такой активной спілпрацы А лемківска писенка а шторічно лемківска писенка та пані
Галя Выхованьска патронує цей процес дійсно І тому просим од слова Товариство
Лемківщына пана Стефана Майковича Дякую Я дуже невражений тым на цецию подію
тому што Анрий Петрович вчора одсвяткувал свою кругу датом <unk> років працює
ся і кажду в службу Божу в церкви і Губачыні том трудит
ся на благо нашій лемківской і украіньской громады культуры і знайте мы
післезавтра ідем в Терноти на одкрытя памятника Депольтовным якій є авторы браци
Сухорскій Госни Дуже приємно це родина як втысати споконвіків она была на
дереві Русла деревом Занимала ся і вырізало сті всі прикрасны фиґуры тім
облаців тому што знайте лемківска дуже богата Пан Стефан Петрович сказал што
начыт єй художниками Никыфором і різбераме не тілько над сухольскым а Юрихівскым
і всякым ялгідскым і інчыми і на дят треба сказати што нас
доля так кинула з нашой землі Але вшодикє той дух лемківскій украіньскій
я підкрислю украіньскій дух Лемків він завжды знаме і оті всякі наші
друзі в Лапках Закарпатця што говорят значыпер принципі навет звернули ся в
Орґанізацию Об Наций Шоб вызнати Русинів Закарпатя окремою нацию бо не себе
над чем так наче себе приставляют Але мы были є і будем
коріньом Украінців і нас того шляху нихто не зверне я хочу быт
імні товариства під всіх Лемків всеукраіньску Товариство поважате нашым вляром і дальшых
нашы красну назівну творчіст Думаю што Андрий Петрович вы ся бывы знаме
дозвольте від імє товариства рушыте Вамка на єсну може то минулы шупах
награми за новы сак цит тут є закнат ся і додаток як
принято дограмиты Важати вам здоровля щастя вчыти вам квіты хе Буговичу многы
Хомы внесок досліджыня народной культуры Украінців популяризацию лемківской культуры і зокрема до
орґанізациі багатьох выставок які були в цьому приміщыню доклал пан Василь Путкович
директор Львівску Околидж Декоративно Жытвого Мистецтва ім Івана Труша Ларат Державной Преміі
ім Шевченка і просимо пана Василя до высокоповажный ювіляры пана Андрию Я
маю высоку част і приємніст быти сьогодні тут у вашому товаристві серед
вашой родины бо знаєму што лемківскє товариство це родина На передодні Дня
незалежности мы вызначаємо ваші ювелеі Вы представили свою камерну выставку але она
камерна за кількістю творів Але она є масштабна за свойою духовністю за
тематикою яку мы бачымо тут представлену І знаємо што у свій творчости
выпустійну Звертали ся до образів які повязаны землею з Украіною а також
до творчости Шевцянка і Франка Вы займаєте свою окрему сторінку народній плястиці
Украіны вы проносите як ґенетичну з глибны віків ту лемківску традицию лемківскє
мистецтво тут же було моло што найкращы шедевры украіньского іконопису від столітя
які зберегли ся о нас походят з той землі і тому ви
свій творчости теж передаєте отой дух той настрій ту сакральніст духовніст яка
притаманна для культуры Лемків Мы кажемо про те што сьогодні высокій патріотизм
тримає нашу землю зокрема нашых войнів на цьому фронті в бортьбі за
нацию Я бы хотіл сказати такє што вы всежытя свойою творчістю не
мобы так формували оций Духовні бронежелят нациі Вы і такій як вы
тому што вы жыли і творили для народу А щя маєм быти
вам вдячні што вы гене передали своім сынам і сьогодні шовцянку Середлова
є свій рідным оберегом Нашого місты тай Украіны я думаю што напевну
Ваше серце Ваша дося завждже переполнює ся гордістю коли вийдете містом і
бачыте цей образ Шевченкы А мы всі коли проходят ся знаєму памятаєму
це браты Сухорскій А вы батьку вы той хто формувал іх світогляд
хто передал ім свій талант Ваша творчіст залишыт ся назавжды в збірках
музеів істориі украіньского мистецтва Былна щыра она правдива она цікава сворідна і
самобутня Тому сьогодні оцей Вас высокій патріархсі ювілей не вітаєме з тым
творчым здобутком бажаєму і далі щы міцно тримати різаць в руках мати
здоровя мати настрій вірите в наше майбутнє бо мы знаєм што коли
є такі люди як вы то є наш народ є наша земля
є наша нация За це мы Вам дякуєме сьогодні і хочу абы
вы приняли від мене мій альбом Украіньска Народна ікона де є ціля
низка ікон з Лемківщыны то свіже віриянкы Лемкы на Сільнє богатє креативнє
тіж што в порівні з Войком ци Ґуцульом Войкы гуцуль мают тым
Войкына ци Оцульна а Лемкы має Товариство Лемківщына і має Фундацию Досліджынь
о Лемківщыны Тым запросуємо голову Фундацию Досліджынь Лемкы і пана Андяка зо
слова Шановне Лівич з часу відколи Краіні почало вільнійше дихати ся зо
радяньскых часів коли было більшы свободы вы ся активнійше долучыли ся до
лемківскых справ Вы были од ним з ініциятором створити товариство а потім
були в чыслі тых хто долучыл ся до орґанізациі створеню Фундациі Дід
Лемківщын Вымали активну участ в будівництві церкви і зараз до славного ювілею
Кожен раз коли відбуває ся том службо Божа а оно одбуває ся
два разы на місяц вы активно примаєте участ в богослужыні і допомагати
священнику при його відправі богослужыня Андрий Петрович всі вас знают про Вашу
творчіст про ваш жытьовій шлях Коли была написана книжка же Покійным нині
Іваном Дмитровичом Красовскым Ну останні крокы там не відображені тому шты книжкы
выйшли же більше пят років тому Але я запрошыл всіх Лемків присутных
туди не тількі Лемків хто бажає мати памятку про і кудись час
від часу прочытати за Андрия Петровича придбати собі ту книжку но продає
ся біле Церкви в Шывшенківскым гаю біда лемківской церкви Андрий Петрович я
не хочу повторювати тошто вказали переді мною про ті славні діла які
были створені вами і вже вашыма нащадками сынами Мы гордиме ся шымаємо
такого Лемка як вы тішымо ся тым встав вас приклад Дайом Боже
здоровля ся на долгі рокы што выше єй могли примножыти до своіх
творчых успіхів Усьовом найкрашого Шановний Андрий Петро Суно на товарист оперта як
ми зможемо глядже роботы подрукувати ся допросом оды слова Маестро пана Андрия
Сухорков Моє творчы працы влучали ся з Музею Етноґрафіі В <unk> році
На той час директором цього музею был Володимір Паньків напевно хто знає
і до єй не можна його не згадати як велику патріота лемківской
ріжны Він дуже бы то вклал в те Шым маєм на сьогоднішній
ден Тоє величезны заслугы покійнул Людимір Панькєло і я не міг цього
уникнути слова было Він має велику заслугу Но і мене звычайно дуже
хвилює та інтеліґенция яка тут сьогодня зібрала ся і то сердощы цілому
што вы стекі присвятили увагы моій творчости яка ту цьогодня дурискромна і
невелика частина є представлена Сердешно дякую всім присутнім адміністрациі директорам музею дякую
всім за ту присутніст Вашу Дякую Чули сте фраґменты тотых выступів котры
звучали при отворыню выставы творів різьбы Андрия Сухорского а тепер підеме до
інчой в салі а там юж зрыхтувано і дзіня і питя і
вшытку жебы посвяткувати як ся належыт бо Андрею Сухорскому ден придым <unk>
серпня сполнили ся <unk> років оды Холосиль оці мой маджа Оосе боды
ма Вспомнул ом всы такій жарт якы два Лемкы в радию слухают
барз уважні службу Божу літургію і нараз єден зачынет ся сміяти а
другій го звідує Ты чом так ся смієш Та што служба Божа
А бо власні в тім часі літургіі Все дахто бере тацу та
і ходит зберат пінязі но то смію ся Бо што он в
радию годен назберати Но власні і я повіла вам по те до
салі там будеме Ся частувати будеме святкувати то так доправды то лем
тоты гості же там пришли но і я з нима святкувала выпила
м якыси дост добре вино были канапкы было солодкє ну то вшытко
было як найліпше як на такых принятях Но але я Вас так
запрашала вы хыбы співанку слухали як мы співами А ниц не прібували
бы то радию Но то выбачте на другій раз якоси будеме думати
як бы канапкы з радия до вас долітали може якоси техніка дойде
і до того Но на разі вернеме ся іщы до дому Андрея
Сухорского і дакус побесідуєме сой з Майстром іщы о його жытю і
о рідбарстві Оповідьте од гварят же от Лемкы мали кусы свою натуру
якыйсы свій характер но а од якы як бы выповіли Вам під
дуже добры нарі Дуже такій гуманний мают дуже такій мякій характер дуже
Они дожбірня відрізняют ся від видовича А мягій то якій мягій Но
такій доброзычливий такій знаєш Но то тыкайка жмонер же є в них
вырблен Залі ты люди якы в горах жыли они є ліпшыма людьми
чым ті які жыли тут на Пудилю знажни Они більше може мали
проблем там Полякы бесідували Гварят жы ламкы хбати ламко твердий ни бы
не гварді мяний но але окрем того не дуже доброзычливі доброзычливі добры
вінносят ся до інчых людеі маєт свою специфі хыр Лемкы коли пришли
ту Галичыну не осамогли ся з місцевыма людми ся добесідувати і тварят
же власні же зато же мали кус інакшу нотуру Ци было так
само з вами Но з протом мы ся переселили <unk> році на
Тырноплищыну Но части на відышло бержаньскє районы Мокідаєцкім підецкым Дале мы жыли
на такому хуторі нас было родины з мого села А всього на
тому хуторі было шось <unk> хачы шось І мы так поєднували смі
селым насельом Там были такы господарства ліпшы хаты бі не такі з
Гущынь на ся єно другый пак Сады були бо деякі Лемкы з
Слаболтянкы переважно найбільше спинили ся в селі Зайці Там тихаты так были
з Гущыні што я нам не зна як ті люди там субідо
не мали ні саддів бы бо не было де Дуже такы хыжа
кул хыжы ета хыжа кул хыжы Так же мы там добры попружыли
як бы не тіку госпу якы пришли Но трошкы так нас дискредитували
змовы знаєш бы не так вымовляют Кілько вам было років коли переселяли
Не Ямо шнат років Но і по тому та господаркым же в
початку вели десь до <unk> року до <unk> а по тому же
так притиснули і треба докуват госпо і люде ступ молид бы втікали
гет зо села і тому як ти кідало ся Было доси тяжко
вырвати ся треба думати дозлю Біси рады а они не давали такых
довідок і такым чыном не міг собі выробити паспорт А то серебы
повісти же было такы часы тепер молоды не знают же Товды целі
люде не мали паспортів Еле мали не Дасивсі десятых роках уж зачали
давати такого селі были не так барабами але але штоси подібны і
ромали паспорґами Но а якы мали документы Присанскій папер документы што они
присанці звітам і не пістали того по тому кому ся вдавало вырвати
звітам тоноцінно підстави того документу вырляли паспорт як той дістовского від голоси
рады таку довідку тото єй він міг Але то были проблемы з
тым Вам то ся повало і выіхали до Львова і вы юсь
зачали жыти во Львові а Вашы родиче мысі ціла родина Сухорскій приіхали
на Підаці і жыли в тым хутори про якє вже згаду Нас
было шестеро дітей То были два шлюбы так то та другій раз
ся женил коли мама вмерла Так тату другій раз мама вмерла Прид
<unk> року мама померла а тато же одружы ся другы сковому сороковому
році Бужы дочка перше была по другій мамі то она вже мала
рік Як высиляли Так як высиляли то оно мал же Може і
більше як рік Но і за нею шы был хлопец Іван ну
то він на рік від сестры є молодший То повідте кілько разом
было діти і як ся звали По першій мамі то были я
был найстарший по тому сестра Мария было з <unk> року і Стефан
С наймолодший Но іше был третій сын але той вже <unk> мороці
родил ся тут на Украіні Михайло Проды ті два різьбярі были Степан
Іван а Михайло вже закінчыл піспективу і він же майстер по електрыці
в том пшуарміі І залишыл ся в Русиі там ся вже в
Казані з Росиянкой чы може на Татаркой бо на мішно так выло
подібна І мал там одного сына і після арміі то він там
остал ся і мал то одного сына і І біда было в
тому што є спил ся знайти такы Жінка тоді повідомила звідтым што
Михайло помер і не сказала навіть же мы похорт зіхал но же
повідомила шый вже шон жы його похорнелай так што нихто не был
на однопохороні того млудчы А тепер з тых діти сестра моя померла
Мария Перший помер наймолодший з мойой з мого боку то Степан тому
Мария померла Но і гань Ганя ганька теж то померла десь тому
два рокы пам Працювал мед сестрою в такому селі в перемысляньскым рейоні
Липівці А там не єст раз <unk> раз ґлупся о тому селі
Но точа сам приізд нас Як приіхал ґова <unk> в кінци р
то мене я перед тым літом трун бы зарос Тым своіма лемківскыма
вырубами то было <unk> рік тоді різба ся дуже слабышла бы дробла
в такому стані тяжку му після вінны Аведожды іх были і не
агы продавати Так продавати з Дилну до Львова Бо де там такому
районному містечку тож было зовсім то бідным ся і там ніхто там
бы докупил Кімы єздил а базар был там де зараз льоготель віл
і Ной там такі были лавкі з ной зрубок і там різні
хто якій мал верубычы што там хто мал то приноси іх зутя
і оддяг і різбяри то мы як прізды там теж то місцитували
Но і мене там оден чловик зопроликар знайте што в кінці так
не в кінці друй половині дня Кед я звельду музею то был
музей етноґрафіі депер нацийональній музей то было дуже близко нивніска я там
псюд до музею і ся было в ся адміністрациі не розышли Ной
директор подив ся на ті моі роботы але приважно орли я робил
на той час борли як раз было таке найбільше Мода мода Могли
купите Так Ной директор мене купил кілька тегорию зоплатил мі більше чым
я хутіл Директор был тоді Володимір Паньків так Ней він ми не
каже дризимний хлопец я му порадил приіхати до Львова Я виджу што
тым мож робити цікавы речы Но я так і зробил з кінця
<unk>ore стоіт старі Але о ни отримали ше і музей де Музей
зараз нар архітектуры і побуду тілько они мали то до приміщыня де
монахі жыли Тепер там адміністрация музеів То ім належали рівночас ті два
будинкы так навет спочат взявшы свого кулеґу теже різбер бучминстрівкы То одне
може вытой хуторы называм ся Пучмінстрівкы і шобы не скучати то думаю
возьму його різьбы єм такы слабшы різбы Але різбы працювал разом з
нами в товаристві то было з початку была яка артіль і ні
Лесі Украінкы там робили вышылку а підімною тут переіхал Ідархівскій Василь і
Кіщакє пзнішы з ним Од дерхівскій стягнул ся свою родину де панькій
му поміг найшу хату таку на Уль паркуй Приватно бы том де
спулякы повыіздили і они в тіхати хаті том поселили ся але самосиль
то інчых пантіла піл підвалів такому як мо то были ті майстерні
нас там буз ту нас де я жыл то ґазу не буду
Але справа тому жы і другу дуж тяжко купити бо як привезли
дровту вличаків з Касляция булака она і зараз є то там як
привезли дровоту люде так брали шычера было з отыми складометры такі нарізаній
тяжко было питной бы не мало дробу но і такы публичні будинкы
якій в трохи віддалены в центры ту тут ґазу не было нівыхів
Номы сте іщы деси Еты робити ци ся вчыти ци іщы штоси
так не было такых справ в тым што я был найстарший і
я мусіл помагати Тірдині бы были страшны достаткы што дурзьбярства то величезний
вклад в ніс ту різбярству і його розповсюдил дуже вплыловый директор Володимір
Панків В тыжні він не Лемку а для Лемків бар дуже зробил
же богато зробы зорґанізувал в товаристві художників різьбярскій Цех то была його
заслуга і він мал богато проблем з тым цехом бо В товаристві
адміністрация і нав ті художникы не хотіли лиш тамше хто з тамы
кісцек там приліпляти до товариство тому выключну рбили жывопис і юформительскій роботы
а по тому до того шы приєднали створили цехы і різьбы І
та так стількы сами Лемкі Панькіоже дехто не любивши за дуже приділяю
Лемкым На оддекє были такі музею але то была така певна конкуренция
бо не хотіли мати вплыв на тых грізбярів але пантю мал більшы
вплы і шівє двяли пантю буньмагато зробил Бы ти в сінутаґу недобре
ставили ся і будза ні бы так назлит кавальнецкы было при будинку
творчосі Але они хотіли то тым кєрувати а был моликєрувал то паньківу
Но бы він створил і створил і цах і піднюл ціны на
різбу До богато богату зробил добро так што він мал великы заслугы
вельо то жым робил лем Но я по тому звязал ся з
шесдиректором Інституту Запаска Вы пам памятайте да так Йому теж бы му
з ним шыбыли одні художні раді багато років і в товаристві і
солоні Він по тому порадил од ному мистецтву знавцю ш він міні
зробил альбом На муй роботор бо тут жекаску і Я бы м
радил Черновскому кандидат мистецтвознавства якій працілил художньому Інституті Ні Черновскій погодил ся
але він был вжытко похылого віку і же здоровля трох підбудило І
доси тож він зумил зробити такій альбом Не альбом але материял доф
до того альбому Але альбом же не вишу бы же Міністерство Культуры
не могло профінсу не фінансувало не мали Не мали лже Не мали
фінансів же то ся ввалило же так влады совітскы ся розвалювала дачы
на превеликы жаль альбом же не вышул Отакє бы Слухаче на тім
днеска будеме кінчати нашу бесіду з <unk> Різьбаром Звількы Андрейом Сухорскым же
власні святкувал <unk> років в такый спосіб же зробил Музею Етноґрафіі Художнього
Промыслу свою выставу творів різьбарства хочу підкрислити же была то лем невелика
част творіл а він вырізьбил ріжных фиґурок може навет не соткы а
тисячы і они і по Украіні і може по Совітскым Союзі колиси
ся розходили і по ріжных державах закуплены в музеях і в приватных
колекциях і може навет сам майстер не памятат што де єст і
кілько того єст ціле жытя Творил красу творил дашто нове цікаве а
не мал жадной специяльной школы просто кус Вчыл ся од тата кус
вчыл ся од славного Михала Орисыка но і пак вчыл ся ціле
жытя і од вшыткых Но што повісте на конец Повім лем тото
же не буде то конец бы той темы не лишу іщы буду
далей дашто Вам оповідати о лемківскій різьбі і о лемківскых різьбах неска
мужу повісти лем єдно же До Львова на ювілейну выставу Вас запросила
Анна Кырпан но а нашому майстру желяме многых щестливых літ До стрічы
за тыжден Нашы гості хай жывут Юр і бажаєм єм теж благая
і благаяліта Слухайте <unk> процент лем Нескропова а зо Станиславова Для вас
будут глядати ріжного цікавого ся леякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте
сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>