Odcinek poświęcony jest Bogdanowi Ihorowi Antonyczowi, jego poezji i rocznicy związanej z jego urodzinami. Prowadząca czyta wiersz „Autoportret“ i omawia twórczość poety, w tym przekłady na łemkowski oraz jego związek z językiem i kulturą Łemków.
Автоматычна транскрипция
Слухайте сем <unk> процент лем не Скаркова а зо Станиславова Для вас
будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Натали Асатурян Слухайте сем
<unk> процент а будете мати цілых <unk> Видам вас моіли слухаче при
мікрофоні Анна Кырпан свою бесіду з вами хочу злячати з верша тот
верш зови ся автопортрет Червены і сріблясты клены понад кленами Яр і
вітер дочасна красо незбагнена Ци годен тобом не пєніти Я з жытьом
сонців одпроданым За <unk> чырінців шалености заворожений все поганын Ямб ярів охмалений
носю Днеска власні будеме бесідувати про того поета котрий носит Ямб Ярю
про Богдана Ігоря Антонича Прочытала єм верш В тлумачыню Петра Мурянкы в
ориґіналі верш писаний по украіньскы звучыт так барз подібно Червоні клени і
клены срібні надклены весна і вітер До часности красо не зглибна Невже
ж то бою не пєніти Я сонцеві жытя продалшы За <unk> червінців
бозвіря Захоплений поганин завжды Поет весняного похміля Про Антонича мож насідувати Все
може більше поезиі ма про Яр але можеме бесідувати про Антониця і
Глосени може більше пасувало бы зачати тоту бесіду при початку жолтня а
не при початку листопада бо вродил ся він В селі Новиця <unk>
жолтня <unk> рока до припочатку жолтня власні од дати народжыня Богдана Ігоря
Антонича проминуло уж років Білше святкуваня більше масштабны шыршы глубшы одбывали ся
<unk> років тому і вышло дуже вшыткого Украіні было дуже ріжных поетычных
імпрез музичных барз дуже ріжных Выконавців і гуртів співали поезиі Антонича барз
дуже ся діяло вшыткого што было присвячене Антоничу і в Украіні і
розумі ся в Польщы на Лемковині і наприклад вышла тота книжочка котрий
прочытала єм тепер верш книжочка зови ся Зелена Єванґелия то тлумачыня Антониця
по лемківскы перетлумачыл выбраны поезиі Петру Мурянкы То сцікава річ не повім
же вшыткы переклады ідеальны поезию барз тяжку перекладати хто даколи тото прібувал
хто зна як то єст але тут дуже такого же потрафил Петро
Мурянка передати дух поезиі Антониця і повім іщы же дух тот єст
доправды лемківскій хоц было писано вшытко по украіньскы знаме же Антонич учыл
ся в ґімназиі в Сяноку і выкладали там і Украінці з Голичыны
І так покус з книжок переважно вчыл ся по украіньскы а коли
уж был студентом львівского Університету того зробил сой очывидні таку постанову же
мал бы научыти ся по украіньскы так досконало досконало жебы нихто го
не высмівал бо спочатку высмівали же то якыси як пише Ірена Вільде
выглядал же же як Поляк якій робит ся барз добрым для Украінців
Голичане но зо східньой Голичыны здавало ся ім же токус польска вымова
польскы акценты попросту не знали Лемків як нормальний Лемко бесідує І так
сой зробил таку постанову Богдан Ігор Антонич Лемкы барз гперти Хперто вчыл
ся вчыл ся вчыл ся робил нотаткы записувал слова як треба іх
наголосити де ма быти акцент як ма звучати і то сут свідкы
же по украіньскы не было му навчыти ся легко Але навчыл ся
і бесідувал так же ліпше як Галичане бо навчыл ся не той
галиц кой бесіды не повіме літературной мовы котра была в Галичыні але
той літературной мовы великой Украіны кыівско полтовского діалекта так же пак уж
Галичане думали же тот чловек приіхал деси од Тамаль і зачал власні
так писати То барз дивне як можна писати таку кольорову свіжу метафоричну
поезию і цілий час при тім контролювати свою мову як можна цілий
час контролювати творчіст лед думкы же здає ся тото неможливе контролювати в
самым процесі творчости Але Антонич тото потрафил може причыном того были власні
высміваня же не годен бесідувати і поправні писати по украіньскы Вказал же
може і може ліпше як вшыткы Украінці Хтіла бы м прочытати дашто
з його поезий чытам з книжкы Зелена Євангелия то тлумачыня Антонича по
лемківскы Антонич специяльні вчыл ся украіньской мовы А Петро Муянка зробил такый
фокус зробил вшытко навс пак нарубы переклал вшытко назад коляда Те сют
те сліз срібра сані сміют ся весняны сни На тых саньох Ясна
пані В очах єй будучы дни Ходит сонце окресаны уж дітина славян
спит Женут сані плаче пані жытю ся постелил сніг Рождество Бог народил
ся на Санях во містечку Тыхым Дукли Выдут Лемкы і в крысаны
місяц не сут му округлий Задуялом ніцька вісит попри соломяных стріхах Божа
Матір взяла місяц Срібным стал ся він оріхом Зельман Світ ся крутит
гет до края зелін земльом зелін в небі гын дівча там заплітают
ясны косы сынця гребін Ден зелений пелехатий Розоґжена гацят радіст В пісни
тяжко приспівати Тото чого душа глядат Іде зельман штыльма кінми тропарями дзвонит
рано Повідсь вітко мій вісільна чом то серце такє пяне Черемхы Як
свічка ся курит черемха вечера по возній руці Звечырні вертают ся Лемкы
до хыж задуманой дучы Зобытым мій краю не годен Цвіт черемх в
мыслях болячых Кєд місяц над нима выходит гейбы вісяний колячык Барвінкова щыріст
Любуй мя обычайно просто так як любуют вшыткы ґілкы Коли проходиш білым
мостом зірничка тиє на пришпильку так страсно годний цілювати тоты што перший
раз цілюют В тремтіню твоіх слів крылятых я барвінкову щыріст чую корчмарскы
чары Курит ся свічкы ніж щербатий червіны королева з карт Ява змішана
сном крылятым і абстракцийний ніч і чар Діткнули уста чаркы края і
жаль ся гыртан гадом віл Корчмарів <unk> червінців даю Лем місяц ясний
продай мі Яворова повіст Жак Сельскій мал прекрасну дівку І дівча полюбувал
Явір почула гнетка плід подільку По ночы од Любовы піяні Жаґ кєд
спохватил умер з неславы Як ніч был захмарений гнівний Кущом як матір
кучерявым Явыл росне сын з Жеківны Зима Лишкам чугані шыти яли Кравці
ач бурю вітры значат Обожє стеж в задуяві Бываня людскы і звірячы
Зима пшеницю во стомлинах На сніг срібристо сині меле На стрічу бурі
ніч мінлила Небом прилігат тихы села Захід над лугом хмары кучеряли Як
улці што іх пасе місяц дівчата роснут гейбы травы На утіху хлопцям
і гульвісам Воли рогами сонце кулют аж нього тече кров багряна Почервеніли
травы в полю то захід курит ся як рана Дахы Селечко тото
в вільхах і Ліщыні дахів червеніют калениці Загорниш гейбил пляхту небо синє
І років цвіт загорниш в таємницю Ци маш памяти выгін коленовий гын
де пастухы напавают сонце Очут в вечері вычеруєш повіст О вільх задумі
тиж напишеш конче Поезию Антониця Гнеска выконуют в Украіні і гурты і
окреме выконавці якє одходит про гурты то давна річ Мертвий півень зо
Львовы можеме тото зас послухати уж і в сірых бальках тоці усию
рлунка І тін замазує панны образы затерті усклянци золоталий чаре так хочет
се партис об край вікна і міцны терткы і силі пити холод
Дивити си як сумна зора останнім поцілунком Прощай сил з сыстроющо музоре
кылиі Несаєти лже більш Так ніч блакітным сміхом миіл місті макы мелянхо
Лі накрывшы плечы згорблині кожухом на басыні Копышыт ся шыфер в мусонній
рімзы Клива ліхтарня Квітка слава попіл сні і світло літ зелений з
панкы ночів суті вуликы кручві темы плящ діяли Крапля сміху запнулкыма піднісит
Віли птах натхненя Злого ішол ковакуля голізів млійных тінях скрытых што може
муструни коли сто ткнеци з серце того тотнеци поцілу яждой ніжной нали
Закшыє очі з Плющыні немов сестраня мужчыны в сивых пальтах і з
кішынь вымают зорі і платят панным єх за <unk> хвилин коханя вдянувшы
на горбаті пляці хутро неба синят коли шфер мусоній лимузині Люблю поезию
Антониця знам єй оддавна чытал мі єй тато коли былам іщы маленька
но і барз часто коли были сме во Львові ходили сме на
янівскій Цмунтір де Сут похоронены моі діду і баба то вступали все
і до Антонича жебы помолити ся і за него за його душю
Повім же товды рідко хто ходил тадиль на тоту могылу може пару
людий пару поетів был там дос скромний памятник котрий уж при початку
деведесятых років коли Антонич зробил ся як бы модным поетом принаймні львівской
інтеліґенциі то был поставлений новий барс Модерний памятник мі ся здає же
не оддає він ани поезиі ани особистости автора же то єст дашто
цалком інакше Але то моя приватна думка Так вышло же не могли
єм быти во Львові товды коли во Львові і в селі Бортятин
Львівской области святкували до тых <unk> років од народжыня Антониця Пришле єм
до Львова уж за тыжден <unk> жолтня пришле єм до лемківской церкви
в львівскым скансені там была одправлена служба Божя панахіда а потім было
дашто нове презентация одкрытя алеі деревяных композиций створеных студентами Львівской Нацийональной Академіі
мистецтв на основі поезий Антонича Тоты композициі розмістили доукола церкви медже деревами
же они досорґанічні стоят Так як бы там выросли Была то ціла
така церемонія коло каждой композициі стояла учениця дівчата приіхали зо села Бортятин
кус пізнійше оповім о тотім селі і чытала тот верш якій был
представлений ту мистецкы вы дереві Пак отец Анатолий Дуда кропил святом водом
тоту композицию а пак вшыткы люде переходили до другой композициі было іх
<unk> і коло каждой могли сме почути верш припомнути сой вершы Антониця
і посмотріти ци так представляме сой тот верш як представил нам го
е студент то были такы семестровы роботы Шановні Лемкіны Лемків Украінці дорогенкі
моі мы нарешті зробили все прошо мрияли декілько років тому шо ся
і дає была му принаймні років напевно <unk> ци <unk> зробити алею
на поезию поданий Рентониця І мы єй зрубили отут є кідна таблиця
де напису но што то з алея Хто зробил хто причетний ми
зас придем коло каждой в композициі буде стояти дівчы на розкаже той
вірш Неяку тему це было зроблено котре з нам посвятит і ми
в кінці путому тамтым але хвилин на два <unk> зопним ся розкажем
більш детальнійше про Творча воєвниця людского роду Поланка дохолоґічного сполчіня Самосподи пішы
духа того святого з небесну благосувеня натуалею за Моготивами поезіі украіньского поета
Бодана Іра Антонича ошоно одбосину небесну заступництва Было для тых охочой же
одбону шытле зо спасіня заступництва Бо ты поосуляєш ся освячеше то вісово
цуваме оці вісунуй ся ом в Лухой восочы і новикы вечні гы
гылсувляєт ся і освячыт ся але я замочыва мыті украіньского фунеля для
Богдана Юра Антовича Віня Отця і сына і Святого Дук прошу процесия
наперед поряду Хрест все впередів процесия Яман і Тізван Мале поела ліса
одягали ся рамком листя виді буйнійші і плінійші вітер віял і море
сяяло під зоры метрівлизко коли і з яблині зірвала Ева місяць урає
збунтували цглиногрібі Лемы Адамы лісими по світу розішли ся Багаючым ста і
рами даковати ся і сті разом біда Святого Духа чо прошу до
ні прав ліпаны колоґі То была як бы друга част той мистецкой
акциі а перша одбыла ся тыжден Пред тым <unk> жолтня во Львові
хто хотіл хто шанує плаята тоты пришли на панах до місця де
похороненый Антоничы на єнівскій цмунтір а іщы были ріжны імпрезы выселі Бортятин
то Львівска област мостивскій район я там не была і зато мусіла
просити дакого жебы мі і вам оповіли што там ся діяло То
Владик Максимович же был там і дашто награл і вшытко виділ повіджте
што то было в селі Бортятин Што то была за подія Витам
вас слухаче пару дни по тым по тій імпрезі вступила до мене
Ганя так же повівам же коли то было та было <unk> і
<unk> жолтня <unk> неділя в Буртнятині А до того часу там было
наприклад отворіня лемківского весіля через молоду лемківщыну зо Львова не в неділю
а пятницю В пятницю был автобус з Львова там я не міг
поіхати в три дни під ряд Так же голова товариства Стефан Майкович
проску Віділ чапросил ня жебы познимкувати зняти фільм і я ся згодил
же піду в суботу на Могылу Богдана Ігора котра находит ся ту
в Львові на Янівскым цмонтерични А то мамме сам раз <unk> років
од його в народи Та народины были <unk> жолтня того року то
сам раз в неділю так же тота головна імпреза одбыла ся в
неділю в тым селі де тато хыба яко священник ґул перенесений і
десят двадцетых роках тамтого столітя Они там замешкали в Бортнятині недалекы Городка
Судова Вишня як ся іде на Перемышль з Львова Так же я
ся згодил быти на цмонтери в суботу но барз мало люди ся
показало на тото Священник был з Львова высланий тым отцьом шофраном котрого
люде добрі знают бо він дужы Інтересує ся і поперат лемківскы справы
таж высоко якоси молодого отця і одправит панахыду Но пятнадцетминутовы фільм я
выставил на Ю так же люде котры ся тым цікавлят інтересуют то
уж виділі тото на Фейсбу вказівкы на тото Там сут сут знимкы
і фільм То одбыло ся в суботу <unk> в Львові а на
другій ден на головну імпрезу в Бортнятині поіхали сме но поіхала навет
велика ґрупа прай <unk> люди автобусом в котрым было <unk> членів ансамблю
Лемковина з Рылова а мы собі зас за нима поіхали такым приватным
ваном на десятеро люди Сама сметанка з Рова і там мене так
само взяє зо собом Дорога до того села была страшна та по
цілій Украіні же треба іхати зліва на право цій час од фосы
до фосы жебы переіхати коли право на ніво Аж аж ся добереш
до того головного тракту з Перемышля на Львівы Та імпреза была дост
долга я му повіз зо <unk> годины фільма дес меньше як дві
годины з Бортнятина барз мало єм вырізувало так што нашы слухаче можут
оддіти в фільмы Приятеле моі френты о тым знают Перше то же
заспівали ще немила Украіна походит котрий посвятит святом Водом Но направду там
было дуже місцевой молодежы котры тебы сут заанґажуваны в тым музею діти
деклямували віршы єден віршык при каждій з тых выстав то было преважні
вшытко такє задні фиґурі так там было такых фиґурокы так бы дерево
з котрого маш зтягнену кору же такє гарді выглядат як оно може
політуром там на жолты зроблене там такы ружны бой річы де як
си треба можеш выобразити як сы крылы галузкы і як тото гардіє
там по з цваками позбываш докупы то та може выглядати же там
ма якус маш голужінку Або што шоті в голові до головы придешло
колиси робил якій різбє Такы штоси фантастичны поетичны дупы буде на дворі
може пару років постоітя Там была ґрупа може пятеро люди на такым
пленери з Одесы але они малювали і тоты ориґіналы лишыли а копіі
якоси будут мати з того там же тото вшытко передали на музеі
Выступал Хоронкува Ой то навет <unk> або шіст співанок заспівали Но і
были вшыткы очывидні з Товариства Так так но пан Майкович был Мирослав
Дмитрах был тыж была голова Світовой Федерациі Лемківой Федерациі Так так Софійка
Федина направду мі было баж дивне але з тых вшыткы што там
были перед мікрофоном она єдина бесідувала по лемківскы І виділи єм же
доколи і по лемківскы пише можна ся навчыти якы навет федены ся
навчыли І навет і добрі выходит Є тогы наше глубокє ы брихати
ы Старат ся ко нема ниякого проблему з тым так А знаме
же нема жадного лемківского кліня і знаме же Софія Фидима ани близко
Нема нич до Лемків просто єй ся сподапали лемківскы співанкы зачала іх
співати і так выбрали єй на тото місце Значыт як навет не
Лемкыня може навчыти ся біхати ы Навет Софія Федена могли ся Як
она потрафит то напевно вшыткы нашы молоды Лемкы в Польщы повинни знати
бесідувати як ся малят ы і і Бо я памятам часы коли
Софія Федена Е не знала ани слова повісти по лемківскы а як
она ся навчыла но то міся здає же уж каждий тот доходит
ся навчыти То іщы так добрі знаний співак Жданкін так Был власний
Жданків был был Варсгарді співал тиж но він ся ма більше силы
волося своіх бороді як дотепер Але Варсгарді співалківскы пісні на лемківскы темы
Тому хочаме ты што тото признати же він товды на тексті Антониця
співал і тоту пісню Ліздво іщы товды же доколи Аны не знали
же єст якій Антонич Мусиме то йому признати же як бы не
Жданкін може даякы Лемкы і не знали бы про Антониця А тепер
зробиме музичну перерву і послухаме поезию Антонича котрый співат Но я влеже
сам поклал музыку Василь Жданкы Народинасаня лемківскій містач убішли лямкы кресаня і
принесли місяц крукі Пришли лемкы окрисаня і принесли місце в даси слі
Сталиця сніжвісты На тых санях в силі не знану Битьо Боже Боже
Снят ся різды слі на фысаня кіяс на конь хоці начыл Сарни
Хоці нацил усміховій заві Крутит ся готов на долоні гумаґі Місац золотий
горі місац золотий горі Скори сонце гукриса Славскій кідут сами плаче по
ні Смігонсте лиця жытя снігонсте лиця а жытя Таж кас стріл сыс
стріт сыж Христос ся рождаю Славі му І і іщы єдна пісня
поезия антониця поклал на музыку і співат Василь Жданкін іх лівнійчий підерві
<unk>Ú зырвало Ева віцет ролю збутували смо і логывіл важых годом по
світі роди дригоючы стає терміл щы Ту направду была цікава імпреза виді
ім заанґажуваня місцевых люди люди котры тым ся опікуют они были ден
скоре на могылі в Янаіньскым цмонтери Так што дуже дуже такє попертя
было і чысто там і гарді огороджено і дахівка з якойсий інчой
хыжы єст на тым музею бо хтоси навіт признал ся же він
там был директором і ся тым заопікувал Так же направду варта там
быти і видіти То іщы єдно місце де могли бы ся сходити
Лемкы і повім для Лемків котры може не мают Антунича за свого
понепису по лемківскы я мушу повісти же мурянка такобі при тлумачіл по
лемківскы і антунича єст такий лемківскій дух І така глубока і така
кульорова поезия же не чул ся быти Так Жданків повіл наприклад же
Шевченко писал про Смуток а Антонич писал на веселы темы Він для
мене та Міцкєвич по польскы за трудний но він хы тіл быти
допереду і знал якы тенденциі в літературі того часу в західньоевропейскых літературах
і хоснувал тоты способы методы темы наприк тему спорту котра была дос
нова В західніх <unk> роках в <unk> роках він бар дужі взял
од польской поезиі але был собом І так і пові же пою
же все буде собом навет за тоту мусиме го цінити На початку
я зашол до музею близше ся ниж не діяло Мама паратфотоґрафічны видеокамеры
дашто може здойму І смотрю на єдный рамці сут штырі лемківскы знимкы
котры в моім архіві пущено в світ І пише же то сут
Лемкы медже котрыма пережывал Антонич Но добра то правда они наприкрад были
зґорлич з Высовы тоты знимкы а ме тот зацікавило же выставены Пішол
єм до друго тика смотріл там друга рамка на самій горі єдна
четверта той рамкы знимка з мойого діда Андрия Максимовича з тридцетых років
І тиж написане же типічны Лемкы знаш я пішол І моя знимка
тиж пущена в світ Не знам чы я написал бо там може
семеро люди і в мене єст написано хто кажда людина єст А
то было роблене за Німця та навет двох Німців солдатів вояків єст
третій зробил знимку Та же попросил єм когосий высшого як в пані
директор пришла я і повіл слухайте Дізнам противко тому же мате знимкы
нас на скіні зато я іх пущам жебы были выкорыстуваны Але дайте
між свій май адрес ям напишу з якого села тота знимка Хто
на ты знимці з котрых років тота знимка так же мам адресы
і мы ся Тото зробит ся же буде зідентифікуване направду одкаль тоты
знимкы і хто на них єст Кажут направду старают ся і мают
доступ до інтернету і выкорыстуют тото вікно на світщырою І желам все
мати добру нагоду быти на лемківскых імпрезах на вшыткых континентах не знам
чы были сте в Австралиі але як бы там были Лемкы желам
жебы вый там могли прити і награти Былим на островах Фіджі недалеко
Новой Зеландиі Были там Австралиі не был є Но там самы чорны
з такыма квітками за ухом Нов даякы Лемкы сут познали короєст Но
направду жычу нашым слухачам жебы оглядали тот фільм так будут ся чути
якы там навет были особисті Щыром дякую за тото фіксуваня лемківского жытя
Кєд бы было більше такых владків Максимовиців то більше могли бы сме
знати де што ся діє кує з степ НСк і Буде мі
вшыткы здоровенкы слухачыт раз <unk>or<unk>э сприяв Христина Дегдалю молодшый науковый спілробітник Музею
Судибы Рудины Антониців СеЛобор Тятин Цефілія Львівску Музею Істориі Реліґіі Скажіть будла
з кощю у вас одбуду ся <unk> жолтню та для нашого музею
то є першый маленькій ювілей <unk> річниця з дня створіня Музею і
мы святкували <unk> річницю з дня народжыня Богдана Ігоря Антоныча Цейде паралельно
напевно всі знают што музей буду одкрыто <unk>ріця з дня народжыня Богдана
і Ігор Антониця тепер ме святкували таку дату Нумы звычайно давно дуже
гутували ся і дуже было вдячні в Товариству Лемківщына з Окрема пану
Стефану Майковичу бо він підтримал оцю алею в нас так само є
сім фиґур за творчістю Антонича тоже мы єй посвятили і потім в
назвы стяг был Хор Лемковина зі Волова так не были были в
нас спі был маленькій концерт ся концерт ца концерт іх был і
был в нас Василь Жданкін Кобзар Він приіхал з Кремин цирнопівской област
само мы давно з ним познайомили ся яку лаща минулой осені <unk>
вересня там Музей в Кремінци святкувал річницю з дня народжыня Юлиюша Словацкого
я там з ним познайомила си і запропонувала до нас приіхати він
дуже любязно поводил ся і з великыма приголодами до нас доберал ся
такє але такє приіхал то было направду дуже гарно і святково бо
він співає пісні на слова Антонича І почал співати це більше як
двадцет років тому Звычан з них фестівалів повілял ряд Червоный Рут та
він Кобзар і він зараз наві співає свойою донькою та дуже приємний
чловік і дуже побожний чловік так Бачыте переважно роблит штось до такых
дуже круглых дат дуже кругла дата ци буду плітя з дня роджыня
Антонича А це было некругла дата але докус буде цікава культурна подія
в вашому музеі фа і было власне відкрытя такой алеі Хто створил
єй і хто авторы і цих скульптур цых композиций Авторы ті самішо
і тут жыв чемківску Мугаю Вондарий Іванович Грабар ото він своіма студентами
з академіі местезу дуже такы чутливі люде дуже переняли ся творчістю Антоныча
так тонку відчули вірші і дуже вдалю створили з культуры Я там
не ту мушу я звертяти най звітат музею але направду не дуже
гарні знайте все пізнає ся в порівняню мі здає ся што наші
гарнійшы а тут <unk> по свому выни цікаві ті фиґуркы і дуже
гарно Но і хочу сказати што діти так само Дуже люблят Антоныча
в нас же є літературна студия єй веде Ольга Дзядинчук вона є
директором завідуюча музеєм на зараз декретні відпустит єй заміняє Світлана вона філолог
вона так само пише в віршы і діти переняли ся тым і
дуже люблят приходити в музей нас не мажу там знаєте затягувати а
вни самі приходят люблят чытати віршы самі віршуют так же в нас
цікавым нас музеі я запрошую всіх хто любит Антонича бля людей якій
николи не были у Вашому музеі скажіть будь ласко што є у
вашій Експозициі які може найбільш цінні найбільш цікаві експонаты Музей знаходит ся
на плебаніі тобто там де жыл священник свойой родиною вони приіхали в
Бортяти в <unk> р і прожывали До ну антониж до <unk> р
він тоді як раз навчал ся в Університеті львівскому і він приізджал
на канікулы до Батьків і дуже багато гарных поезій створил власти в
Буртятині В нас багато о такых автентичных речей не мат муж радяньска
влада все нищыла Але є речы які памятают Антонича Є люде до
недавна зовсім о два рокы тому померла пані Ольга Бень яка памятала
Антонича знала його розповідала назє спогади про неі Ганна Вуйцівска так само
была по другою юности Богдана Ігоря Антонича маємо запис єй спогадів До
нас приізджал Володимір Шалайскій журналіст разом з романом Любківскым поетом і вни
записали єй з погади пісні і власне є така книжочка в музеі
і вона є в бібліотеках вона є Пісні якій любил Антонеч з
Володимора Шелайского Є кілька фотоґрафій якы през тых часів Антонича є книжка
тристанец ци друга збірка яку написал Антонич він подарувал нам цю книжку
з свойой бібліотекы выданя <unk> року пан Роман Лубківскій Сам музей відкрытый
в самому будинку плебані де жыли <unk>ea Є так само експонаты повязаны
з ними о там так Антонич так Нова більшіст діяколопіі є але
є родинна фотоґрафія є фотоґрафія яка засвідчыл шотец Васильом Тониш навчал ся
в духовній семінарі у Львові Він перше всяку закінчыл гімназию так само
з згодом Богдан Ігоран Тонич то закінчыл ґімназию а потім отец Васили
Духовну освіту з Дубову в Перемышлі в Духовній Семинарі і у Львові
Власно тошы у Львові він закінчыл то нас єтыкя таблоці де є
всі семінаристы і він там є дуже цікаво і дуже цікаво што
Ваш музей жывый і постійно є Чую што тамшыс відбуває што перед
великодном одбывают ся майстер клясысенкарства гаівкы воды і ще інчі якій цікаві
подіі це дуже важливышу музей жывий і як я сьогодні побачыло што
ос тут були уці старшых класів якій очывидно також цікавлят ся поезию
цікавлят ся поезию Антоницьона ни є легко выдна ни є проста выдна
є для гурманів поезіі так але дуже дуже добре што Це відбуває
і дуже добре світ звязок што і выіхали сюди і разом то
є учні высіла втятиньска школа учыня приміщыня школы побудувал отец Василь Антонич
так само як церкву і шакрамниця була За жытя Василя він дуже
богато зробил для села дуже богато цього року почали до будову школы
але вічы аж цього року а так діти вчат ся власне в
тому приміщыні де побудували тес Василий Антович Чы доводили свом буду в
селі де народил ся Антонич Богдан Ів Ні На жаль ні сме
мали єгати на Лемків Ватру цього року мы зберали ся але відклали
ту назє дуже тяжкі подіі в Украіні Хтіла бы м жебы послухали
сме як співают поезию Антонича сестры та Юґ співают єй не лем
по украіньскы але навет по французскы то русиных фуха Ты не горде
орел си зокри ся засолонює як рыла маєс сонцем од хымара воча
Де хыжый звір лев бовен сили ся довкола побола лютым ремом вытуликуєша
Я знаю другє Боже Ягня Дни гнів ты не грін ти не
ка раный зміни тілько тім доброти та пробачыня аз вым веч не
вогон не прима раны наймній серцетній і вічы дати писмо од моіх
ру Як лицу до деле сьо ня Боже ягня пермін для ны
Стидлені свічне світу по темы авіраня про свіс креґіт не лисоны дехор
вінкодзвонный єдиі на гармоніі Ясві Ного сонце свого Божый Ягня Штом не
выголо до тюрпані На Сірім сонь анцизы механічны годі Не в Чорни
ґди музыкало Червоне золотоль адив Звіздиі горі ти промина за што озвонти
Насоможля безсороможля на суты кружок того звану голоти на што мож што
можна лом та шыліт маÿ глядит ярко до някы лем <unk> наш
сын нотуватель Милы слухаче бесідували сме НЕСК про барз неокру дату неокруглу
річницю то тото што мало бы быти при початку жолтня было Аж
тепер слухали сме як шанували поета Богдана Ігоря Антонича во Львові і
в селі Бортятин мостеского рейону львівской области то село де недавно створений
музей власні там мешкали родиче поета Може і на добрі бесідую боє
коси по лемківскы мало бы быти власні не поет А поета Але
якоси Не знам чом ци так мі выходит бы так єст по
украіньскы якоси мі так так простійше Даякы Лемкы не Мают Антониця заслугу
бо не писал по лемківскы Думам же Антониця треба Вартало бы Чытати
чытати в ориґіналі по украіньскы чытати в лемківскых перекладах наприкранкы чытати в
інчых перекладах было тлумачено поезию Антониця в ріжных языках і Співати Антониця
співати бо барз дуже версів гнеска уж мают свою музыку звучат як
могли сте гнеска чути Можеме тиж іх співати то продолжыня музыка продолжыня
поезиі хтіло бы м жебы Антонич жыл жыл медже нами хоц і
вродил ся більше як <unk> років тому <unk> але такы як він
мі ся здає не можут так просто одыйти Они жыют медже нами
І цікаве же Поезия Антонича гнеска така сама актуальна як товды коли
она была написана І тоты вершы несут в собі таку велику любу
до земли де ся вродил Антонич і таку велику любов до жытя
до цілого світа котрий Бог сотворил замилуваня в тій красі штосе такє
великє же вартало бы тото чытати не раз чытати бы даколи за
єден раз не потрафиш зрозуміти якій глубокий і прекрасний верш може чытати
іщы іщы раз чытайте Антонича на тім прасям ся з вами При
мікрофоні была Анна Кырпан до стрічы за тыжден Оставайте здоры Слухайте <unk>
процент плем на Скракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного
цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян слухайте <unk> процент а будете
мати цілых <unk>