70% #2014 - 70% #140 свято Антонича, 1 XI 2014
Еп. 2014

70% #2014 - 70% #140 свято Антонича, 1 XI 2014

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcony jest Bogdanowi Ihorowi Antonyczowi, jego poezji i rocznicy związanej z jego urodzinami. Prowadząca czyta wiersz „Autoportret“ i omawia twórczość poety, w tym przekłady na łemkowski oraz jego związek z językiem i kulturą Łemków.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сем <unk> процент лем не Скаркова а зо Станиславова Для вас
будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Натали Асатурян Слухайте сем
<unk> процент а будете мати цілых <unk> Видам вас моіли слухаче при
мікрофоні Анна Кырпан свою бесіду з вами хочу злячати з верша тот
верш зови ся автопортрет Червены і сріблясты клены понад кленами Яр і
вітер дочасна красо незбагнена Ци годен тобом не пєніти Я з жытьом
сонців одпроданым За <unk> чырінців шалености заворожений все поганын Ямб ярів охмалений
носю Днеска власні будеме бесідувати про того поета котрий носит Ямб Ярю
про Богдана Ігоря Антонича Прочытала єм верш В тлумачыню Петра Мурянкы в
ориґіналі верш писаний по украіньскы звучыт так барз подібно Червоні клени і
клены срібні надклены весна і вітер До часности красо не зглибна Невже
ж то бою не пєніти Я сонцеві жытя продалшы За <unk> червінців
бозвіря Захоплений поганин завжды Поет весняного похміля Про Антонича мож насідувати Все
може більше поезиі ма про Яр але можеме бесідувати про Антониця і
Глосени може більше пасувало бы зачати тоту бесіду при початку жолтня а
не при початку листопада бо вродил ся він В селі Новиця <unk>
жолтня <unk> рока до припочатку жолтня власні од дати народжыня Богдана Ігоря
Антонича проминуло уж років Білше святкуваня більше масштабны шыршы глубшы одбывали ся
<unk> років тому і вышло дуже вшыткого Украіні было дуже ріжных поетычных
імпрез музичных барз дуже ріжных Выконавців і гуртів співали поезиі Антонича барз
дуже ся діяло вшыткого што было присвячене Антоничу і в Украіні і
розумі ся в Польщы на Лемковині і наприклад вышла тота книжочка котрий
прочытала єм тепер верш книжочка зови ся Зелена Єванґелия то тлумачыня Антониця
по лемківскы перетлумачыл выбраны поезиі Петру Мурянкы То сцікава річ не повім
же вшыткы переклады ідеальны поезию барз тяжку перекладати хто даколи тото прібувал
хто зна як то єст але тут дуже такого же потрафил Петро
Мурянка передати дух поезиі Антониця і повім іщы же дух тот єст
доправды лемківскій хоц было писано вшытко по украіньскы знаме же Антонич учыл
ся в ґімназиі в Сяноку і выкладали там і Украінці з Голичыны
І так покус з книжок переважно вчыл ся по украіньскы а коли
уж был студентом львівского Університету того зробил сой очывидні таку постанову же
мал бы научыти ся по украіньскы так досконало досконало жебы нихто го
не высмівал бо спочатку высмівали же то якыси як пише Ірена Вільде
выглядал же же як Поляк якій робит ся барз добрым для Украінців
Голичане но зо східньой Голичыны здавало ся ім же токус польска вымова
польскы акценты попросту не знали Лемків як нормальний Лемко бесідує І так
сой зробил таку постанову Богдан Ігор Антонич Лемкы барз гперти Хперто вчыл
ся вчыл ся вчыл ся робил нотаткы записувал слова як треба іх
наголосити де ма быти акцент як ма звучати і то сут свідкы
же по украіньскы не было му навчыти ся легко Але навчыл ся
і бесідувал так же ліпше як Галичане бо навчыл ся не той
галиц кой бесіды не повіме літературной мовы котра была в Галичыні але
той літературной мовы великой Украіны кыівско полтовского діалекта так же пак уж
Галичане думали же тот чловек приіхал деси од Тамаль і зачал власні
так писати То барз дивне як можна писати таку кольорову свіжу метафоричну
поезию і цілий час при тім контролювати свою мову як можна цілий
час контролювати творчіст лед думкы же здає ся тото неможливе контролювати в
самым процесі творчости Але Антонич тото потрафил може причыном того были власні
высміваня же не годен бесідувати і поправні писати по украіньскы Вказал же
може і може ліпше як вшыткы Украінці Хтіла бы м прочытати дашто
з його поезий чытам з книжкы Зелена Євангелия то тлумачыня Антонича по
лемківскы Антонич специяльні вчыл ся украіньской мовы А Петро Муянка зробил такый
фокус зробил вшытко навс пак нарубы переклал вшытко назад коляда Те сют
те сліз срібра сані сміют ся весняны сни На тых саньох Ясна
пані В очах єй будучы дни Ходит сонце окресаны уж дітина славян
спит Женут сані плаче пані жытю ся постелил сніг Рождество Бог народил
ся на Санях во містечку Тыхым Дукли Выдут Лемкы і в крысаны
місяц не сут му округлий Задуялом ніцька вісит попри соломяных стріхах Божа
Матір взяла місяц Срібным стал ся він оріхом Зельман Світ ся крутит
гет до края зелін земльом зелін в небі гын дівча там заплітают
ясны косы сынця гребін Ден зелений пелехатий Розоґжена гацят радіст В пісни
тяжко приспівати Тото чого душа глядат Іде зельман штыльма кінми тропарями дзвонит
рано Повідсь вітко мій вісільна чом то серце такє пяне Черемхы Як
свічка ся курит черемха вечера по возній руці Звечырні вертают ся Лемкы
до хыж задуманой дучы Зобытым мій краю не годен Цвіт черемх в
мыслях болячых Кєд місяц над нима выходит гейбы вісяний колячык Барвінкова щыріст
Любуй мя обычайно просто так як любуют вшыткы ґілкы Коли проходиш білым
мостом зірничка тиє на пришпильку так страсно годний цілювати тоты што перший
раз цілюют В тремтіню твоіх слів крылятых я барвінкову щыріст чую корчмарскы
чары Курит ся свічкы ніж щербатий червіны королева з карт Ява змішана
сном крылятым і абстракцийний ніч і чар Діткнули уста чаркы края і
жаль ся гыртан гадом віл Корчмарів <unk> червінців даю Лем місяц ясний
продай мі Яворова повіст Жак Сельскій мал прекрасну дівку І дівча полюбувал
Явір почула гнетка плід подільку По ночы од Любовы піяні Жаґ кєд
спохватил умер з неславы Як ніч был захмарений гнівний Кущом як матір
кучерявым Явыл росне сын з Жеківны Зима Лишкам чугані шыти яли Кравці
ач бурю вітры значат Обожє стеж в задуяві Бываня людскы і звірячы
Зима пшеницю во стомлинах На сніг срібристо сині меле На стрічу бурі
ніч мінлила Небом прилігат тихы села Захід над лугом хмары кучеряли Як
улці што іх пасе місяц дівчата роснут гейбы травы На утіху хлопцям
і гульвісам Воли рогами сонце кулют аж нього тече кров багряна Почервеніли
травы в полю то захід курит ся як рана Дахы Селечко тото
в вільхах і Ліщыні дахів червеніют калениці Загорниш гейбил пляхту небо синє
І років цвіт загорниш в таємницю Ци маш памяти выгін коленовий гын
де пастухы напавают сонце Очут в вечері вычеруєш повіст О вільх задумі
тиж напишеш конче Поезию Антониця Гнеска выконуют в Украіні і гурты і
окреме выконавці якє одходит про гурты то давна річ Мертвий півень зо
Львовы можеме тото зас послухати уж і в сірых бальках тоці усию
рлунка І тін замазує панны образы затерті усклянци золоталий чаре так хочет
се партис об край вікна і міцны терткы і силі пити холод
Дивити си як сумна зора останнім поцілунком Прощай сил з сыстроющо музоре
кылиі Несаєти лже більш Так ніч блакітным сміхом миіл місті макы мелянхо
Лі накрывшы плечы згорблині кожухом на басыні Копышыт ся шыфер в мусонній
рімзы Клива ліхтарня Квітка слава попіл сні і світло літ зелений з
панкы ночів суті вуликы кручві темы плящ діяли Крапля сміху запнулкыма піднісит
Віли птах натхненя Злого ішол ковакуля голізів млійных тінях скрытых што може
муструни коли сто ткнеци з серце того тотнеци поцілу яждой ніжной нали
Закшыє очі з Плющыні немов сестраня мужчыны в сивых пальтах і з
кішынь вымают зорі і платят панным єх за <unk> хвилин коханя вдянувшы
на горбаті пляці хутро неба синят коли шфер мусоній лимузині Люблю поезию
Антониця знам єй оддавна чытал мі єй тато коли былам іщы маленька
но і барз часто коли были сме во Львові ходили сме на
янівскій Цмунтір де Сут похоронены моі діду і баба то вступали все
і до Антонича жебы помолити ся і за него за його душю
Повім же товды рідко хто ходил тадиль на тоту могылу може пару
людий пару поетів был там дос скромний памятник котрий уж при початку
деведесятых років коли Антонич зробил ся як бы модным поетом принаймні львівской
інтеліґенциі то был поставлений новий барс Модерний памятник мі ся здає же
не оддає він ани поезиі ани особистости автора же то єст дашто
цалком інакше Але то моя приватна думка Так вышло же не могли
єм быти во Львові товды коли во Львові і в селі Бортятин
Львівской области святкували до тых <unk> років од народжыня Антониця Пришле єм
до Львова уж за тыжден <unk> жолтня пришле єм до лемківской церкви
в львівскым скансені там была одправлена служба Божя панахіда а потім было
дашто нове презентация одкрытя алеі деревяных композиций створеных студентами Львівской Нацийональной Академіі
мистецтв на основі поезий Антонича Тоты композициі розмістили доукола церкви медже деревами
же они досорґанічні стоят Так як бы там выросли Была то ціла
така церемонія коло каждой композициі стояла учениця дівчата приіхали зо села Бортятин
кус пізнійше оповім о тотім селі і чытала тот верш якій был
представлений ту мистецкы вы дереві Пак отец Анатолий Дуда кропил святом водом
тоту композицию а пак вшыткы люде переходили до другой композициі было іх
<unk> і коло каждой могли сме почути верш припомнути сой вершы Антониця
і посмотріти ци так представляме сой тот верш як представил нам го
е студент то были такы семестровы роботы Шановні Лемкіны Лемків Украінці дорогенкі
моі мы нарешті зробили все прошо мрияли декілько років тому шо ся
і дає была му принаймні років напевно <unk> ци <unk> зробити алею
на поезию поданий Рентониця І мы єй зрубили отут є кідна таблиця
де напису но што то з алея Хто зробил хто причетний ми
зас придем коло каждой в композициі буде стояти дівчы на розкаже той
вірш Неяку тему це было зроблено котре з нам посвятит і ми
в кінці путому тамтым але хвилин на два <unk> зопним ся розкажем
більш детальнійше про Творча воєвниця людского роду Поланка дохолоґічного сполчіня Самосподи пішы
духа того святого з небесну благосувеня натуалею за Моготивами поезіі украіньского поета
Бодана Іра Антонича ошоно одбосину небесну заступництва Было для тых охочой же
одбону шытле зо спасіня заступництва Бо ты поосуляєш ся освячеше то вісово
цуваме оці вісунуй ся ом в Лухой восочы і новикы вечні гы
гылсувляєт ся і освячыт ся але я замочыва мыті украіньского фунеля для
Богдана Юра Антовича Віня Отця і сына і Святого Дук прошу процесия
наперед поряду Хрест все впередів процесия Яман і Тізван Мале поела ліса
одягали ся рамком листя виді буйнійші і плінійші вітер віял і море
сяяло під зоры метрівлизко коли і з яблині зірвала Ева місяць урає
збунтували цглиногрібі Лемы Адамы лісими по світу розішли ся Багаючым ста і
рами даковати ся і сті разом біда Святого Духа чо прошу до
ні прав ліпаны колоґі То была як бы друга част той мистецкой
акциі а перша одбыла ся тыжден Пред тым <unk> жолтня во Львові
хто хотіл хто шанує плаята тоты пришли на панах до місця де
похороненый Антоничы на єнівскій цмунтір а іщы были ріжны імпрезы выселі Бортятин
то Львівска област мостивскій район я там не была і зато мусіла
просити дакого жебы мі і вам оповіли што там ся діяло То
Владик Максимович же был там і дашто награл і вшытко виділ повіджте
што то было в селі Бортятин Што то была за подія Витам
вас слухаче пару дни по тым по тій імпрезі вступила до мене
Ганя так же повівам же коли то было та было <unk> і
<unk> жолтня <unk> неділя в Буртнятині А до того часу там было
наприклад отворіня лемківского весіля через молоду лемківщыну зо Львова не в неділю
а пятницю В пятницю был автобус з Львова там я не міг
поіхати в три дни під ряд Так же голова товариства Стефан Майкович
проску Віділ чапросил ня жебы познимкувати зняти фільм і я ся згодил
же піду в суботу на Могылу Богдана Ігора котра находит ся ту
в Львові на Янівскым цмонтерични А то мамме сам раз <unk> років
од його в народи Та народины были <unk> жолтня того року то
сам раз в неділю так же тота головна імпреза одбыла ся в
неділю в тым селі де тато хыба яко священник ґул перенесений і
десят двадцетых роках тамтого столітя Они там замешкали в Бортнятині недалекы Городка
Судова Вишня як ся іде на Перемышль з Львова Так же я
ся згодил быти на цмонтери в суботу но барз мало люди ся
показало на тото Священник был з Львова высланий тым отцьом шофраном котрого
люде добрі знают бо він дужы Інтересує ся і поперат лемківскы справы
таж высоко якоси молодого отця і одправит панахыду Но пятнадцетминутовы фільм я
выставил на Ю так же люде котры ся тым цікавлят інтересуют то
уж виділі тото на Фейсбу вказівкы на тото Там сут сут знимкы
і фільм То одбыло ся в суботу <unk> в Львові а на
другій ден на головну імпрезу в Бортнятині поіхали сме но поіхала навет
велика ґрупа прай <unk> люди автобусом в котрым было <unk> членів ансамблю
Лемковина з Рылова а мы собі зас за нима поіхали такым приватным
ваном на десятеро люди Сама сметанка з Рова і там мене так
само взяє зо собом Дорога до того села была страшна та по
цілій Украіні же треба іхати зліва на право цій час од фосы
до фосы жебы переіхати коли право на ніво Аж аж ся добереш
до того головного тракту з Перемышля на Львівы Та імпреза была дост
долга я му повіз зо <unk> годины фільма дес меньше як дві
годины з Бортнятина барз мало єм вырізувало так што нашы слухаче можут
оддіти в фільмы Приятеле моі френты о тым знают Перше то же
заспівали ще немила Украіна походит котрий посвятит святом Водом Но направду там
было дуже місцевой молодежы котры тебы сут заанґажуваны в тым музею діти
деклямували віршы єден віршык при каждій з тых выстав то было преважні
вшытко такє задні фиґурі так там было такых фиґурокы так бы дерево
з котрого маш зтягнену кору же такє гарді выглядат як оно може
політуром там на жолты зроблене там такы ружны бой річы де як
си треба можеш выобразити як сы крылы галузкы і як тото гардіє
там по з цваками позбываш докупы то та може выглядати же там
ма якус маш голужінку Або што шоті в голові до головы придешло
колиси робил якій різбє Такы штоси фантастичны поетичны дупы буде на дворі
може пару років постоітя Там была ґрупа може пятеро люди на такым
пленери з Одесы але они малювали і тоты ориґіналы лишыли а копіі
якоси будут мати з того там же тото вшытко передали на музеі
Выступал Хоронкува Ой то навет <unk> або шіст співанок заспівали Но і
были вшыткы очывидні з Товариства Так так но пан Майкович был Мирослав
Дмитрах был тыж была голова Світовой Федерациі Лемківой Федерациі Так так Софійка
Федина направду мі было баж дивне але з тых вшыткы што там
были перед мікрофоном она єдина бесідувала по лемківскы І виділи єм же
доколи і по лемківскы пише можна ся навчыти якы навет федены ся
навчыли І навет і добрі выходит Є тогы наше глубокє ы брихати
ы Старат ся ко нема ниякого проблему з тым так А знаме
же нема жадного лемківского кліня і знаме же Софія Фидима ани близко
Нема нич до Лемків просто єй ся сподапали лемківскы співанкы зачала іх
співати і так выбрали єй на тото місце Значыт як навет не
Лемкыня може навчыти ся біхати ы Навет Софія Федена могли ся Як
она потрафит то напевно вшыткы нашы молоды Лемкы в Польщы повинни знати
бесідувати як ся малят ы і і Бо я памятам часы коли
Софія Федена Е не знала ани слова повісти по лемківскы а як
она ся навчыла но то міся здає же уж каждий тот доходит
ся навчыти То іщы так добрі знаний співак Жданкін так Был власний
Жданків был был Варсгарді співал тиж но він ся ма більше силы
волося своіх бороді як дотепер Але Варсгарді співалківскы пісні на лемківскы темы
Тому хочаме ты што тото признати же він товды на тексті Антониця
співал і тоту пісню Ліздво іщы товды же доколи Аны не знали
же єст якій Антонич Мусиме то йому признати же як бы не
Жданкін може даякы Лемкы і не знали бы про Антониця А тепер
зробиме музичну перерву і послухаме поезию Антонича котрый співат Но я влеже
сам поклал музыку Василь Жданкы Народинасаня лемківскій містач убішли лямкы кресаня і
принесли місяц крукі Пришли лемкы окрисаня і принесли місце в даси слі
Сталиця сніжвісты На тых санях в силі не знану Битьо Боже Боже
Снят ся різды слі на фысаня кіяс на конь хоці начыл Сарни
Хоці нацил усміховій заві Крутит ся готов на долоні гумаґі Місац золотий
горі місац золотий горі Скори сонце гукриса Славскій кідут сами плаче по
ні Смігонсте лиця жытя снігонсте лиця а жытя Таж кас стріл сыс
стріт сыж Христос ся рождаю Славі му І і іщы єдна пісня
поезия антониця поклал на музыку і співат Василь Жданкін іх лівнійчий підерві
<unk>Ú зырвало Ева віцет ролю збутували смо і логывіл важых годом по
світі роди дригоючы стає терміл щы Ту направду была цікава імпреза виді
ім заанґажуваня місцевых люди люди котры тым ся опікуют они были ден
скоре на могылі в Янаіньскым цмонтери Так што дуже дуже такє попертя
было і чысто там і гарді огороджено і дахівка з якойсий інчой
хыжы єст на тым музею бо хтоси навіт признал ся же він
там был директором і ся тым заопікувал Так же направду варта там
быти і видіти То іщы єдно місце де могли бы ся сходити
Лемкы і повім для Лемків котры може не мают Антунича за свого
понепису по лемківскы я мушу повісти же мурянка такобі при тлумачіл по
лемківскы і антунича єст такий лемківскій дух І така глубока і така
кульорова поезия же не чул ся быти Так Жданків повіл наприклад же
Шевченко писал про Смуток а Антонич писал на веселы темы Він для
мене та Міцкєвич по польскы за трудний но він хы тіл быти
допереду і знал якы тенденциі в літературі того часу в західньоевропейскых літературах
і хоснувал тоты способы методы темы наприк тему спорту котра была дос
нова В західніх <unk> роках в <unk> роках він бар дужі взял
од польской поезиі але был собом І так і пові же пою
же все буде собом навет за тоту мусиме го цінити На початку
я зашол до музею близше ся ниж не діяло Мама паратфотоґрафічны видеокамеры
дашто може здойму І смотрю на єдный рамці сут штырі лемківскы знимкы
котры в моім архіві пущено в світ І пише же то сут
Лемкы медже котрыма пережывал Антонич Но добра то правда они наприкрад были
зґорлич з Высовы тоты знимкы а ме тот зацікавило же выставены Пішол
єм до друго тика смотріл там друга рамка на самій горі єдна
четверта той рамкы знимка з мойого діда Андрия Максимовича з тридцетых років
І тиж написане же типічны Лемкы знаш я пішол І моя знимка
тиж пущена в світ Не знам чы я написал бо там може
семеро люди і в мене єст написано хто кажда людина єст А
то было роблене за Німця та навет двох Німців солдатів вояків єст
третій зробил знимку Та же попросил єм когосий высшого як в пані
директор пришла я і повіл слухайте Дізнам противко тому же мате знимкы
нас на скіні зато я іх пущам жебы были выкорыстуваны Але дайте
між свій май адрес ям напишу з якого села тота знимка Хто
на ты знимці з котрых років тота знимка так же мам адресы
і мы ся Тото зробит ся же буде зідентифікуване направду одкаль тоты
знимкы і хто на них єст Кажут направду старают ся і мают
доступ до інтернету і выкорыстуют тото вікно на світщырою І желам все
мати добру нагоду быти на лемківскых імпрезах на вшыткых континентах не знам
чы были сте в Австралиі але як бы там были Лемкы желам
жебы вый там могли прити і награти Былим на островах Фіджі недалеко
Новой Зеландиі Были там Австралиі не был є Но там самы чорны
з такыма квітками за ухом Нов даякы Лемкы сут познали короєст Но
направду жычу нашым слухачам жебы оглядали тот фільм так будут ся чути
якы там навет были особисті Щыром дякую за тото фіксуваня лемківского жытя
Кєд бы было більше такых владків Максимовиців то більше могли бы сме
знати де што ся діє кує з степ НСк і Буде мі
вшыткы здоровенкы слухачыт раз <unk>or<unk>э сприяв Христина Дегдалю молодшый науковый спілробітник Музею
Судибы Рудины Антониців СеЛобор Тятин Цефілія Львівску Музею Істориі Реліґіі Скажіть будла
з кощю у вас одбуду ся <unk> жолтню та для нашого музею
то є першый маленькій ювілей <unk> річниця з дня створіня Музею і
мы святкували <unk> річницю з дня народжыня Богдана Ігоря Антоныча Цейде паралельно
напевно всі знают што музей буду одкрыто <unk>ріця з дня народжыня Богдана
і Ігор Антониця тепер ме святкували таку дату Нумы звычайно давно дуже
гутували ся і дуже было вдячні в Товариству Лемківщына з Окрема пану
Стефану Майковичу бо він підтримал оцю алею в нас так само є
сім фиґур за творчістю Антонича тоже мы єй посвятили і потім в
назвы стяг был Хор Лемковина зі Волова так не были были в
нас спі был маленькій концерт ся концерт ца концерт іх был і
был в нас Василь Жданкін Кобзар Він приіхал з Кремин цирнопівской област
само мы давно з ним познайомили ся яку лаща минулой осені <unk>
вересня там Музей в Кремінци святкувал річницю з дня народжыня Юлиюша Словацкого
я там з ним познайомила си і запропонувала до нас приіхати він
дуже любязно поводил ся і з великыма приголодами до нас доберал ся
такє але такє приіхал то было направду дуже гарно і святково бо
він співає пісні на слова Антонича І почал співати це більше як
двадцет років тому Звычан з них фестівалів повілял ряд Червоный Рут та
він Кобзар і він зараз наві співає свойою донькою та дуже приємний
чловік і дуже побожний чловік так Бачыте переважно роблит штось до такых
дуже круглых дат дуже кругла дата ци буду плітя з дня роджыня
Антонича А це было некругла дата але докус буде цікава культурна подія
в вашому музеі фа і было власне відкрытя такой алеі Хто створил
єй і хто авторы і цих скульптур цых композиций Авторы ті самішо
і тут жыв чемківску Мугаю Вондарий Іванович Грабар ото він своіма студентами
з академіі местезу дуже такы чутливі люде дуже переняли ся творчістю Антоныча
так тонку відчули вірші і дуже вдалю створили з культуры Я там
не ту мушу я звертяти най звітат музею але направду не дуже
гарні знайте все пізнає ся в порівняню мі здає ся што наші
гарнійшы а тут <unk> по свому выни цікаві ті фиґуркы і дуже
гарно Но і хочу сказати што діти так само Дуже люблят Антоныча
в нас же є літературна студия єй веде Ольга Дзядинчук вона є
директором завідуюча музеєм на зараз декретні відпустит єй заміняє Світлана вона філолог
вона так само пише в віршы і діти переняли ся тым і
дуже люблят приходити в музей нас не мажу там знаєте затягувати а
вни самі приходят люблят чытати віршы самі віршуют так же в нас
цікавым нас музеі я запрошую всіх хто любит Антонича бля людей якій
николи не были у Вашому музеі скажіть будь ласко што є у
вашій Експозициі які може найбільш цінні найбільш цікаві експонаты Музей знаходит ся
на плебаніі тобто там де жыл священник свойой родиною вони приіхали в
Бортяти в <unk> р і прожывали До ну антониж до <unk> р
він тоді як раз навчал ся в Університеті львівскому і він приізджал
на канікулы до Батьків і дуже багато гарных поезій створил власти в
Буртятині В нас багато о такых автентичных речей не мат муж радяньска
влада все нищыла Але є речы які памятают Антонича Є люде до
недавна зовсім о два рокы тому померла пані Ольга Бень яка памятала
Антонича знала його розповідала назє спогади про неі Ганна Вуйцівска так само
была по другою юности Богдана Ігоря Антонича маємо запис єй спогадів До
нас приізджал Володимір Шалайскій журналіст разом з романом Любківскым поетом і вни
записали єй з погади пісні і власне є така книжочка в музеі
і вона є в бібліотеках вона є Пісні якій любил Антонеч з
Володимора Шелайского Є кілька фотоґрафій якы през тых часів Антонича є книжка
тристанец ци друга збірка яку написал Антонич він подарувал нам цю книжку
з свойой бібліотекы выданя <unk> року пан Роман Лубківскій Сам музей відкрытый
в самому будинку плебані де жыли <unk>ea Є так само експонаты повязаны
з ними о там так Антонич так Нова більшіст діяколопіі є але
є родинна фотоґрафія є фотоґрафія яка засвідчыл шотец Васильом Тониш навчал ся
в духовній семінарі у Львові Він перше всяку закінчыл гімназию так само
з згодом Богдан Ігоран Тонич то закінчыл ґімназию а потім отец Васили
Духовну освіту з Дубову в Перемышлі в Духовній Семинарі і у Львові
Власно тошы у Львові він закінчыл то нас єтыкя таблоці де є
всі семінаристы і він там є дуже цікаво і дуже цікаво што
Ваш музей жывый і постійно є Чую што тамшыс відбуває што перед
великодном одбывают ся майстер клясысенкарства гаівкы воды і ще інчі якій цікаві
подіі це дуже важливышу музей жывий і як я сьогодні побачыло што
ос тут були уці старшых класів якій очывидно також цікавлят ся поезию
цікавлят ся поезию Антоницьона ни є легко выдна ни є проста выдна
є для гурманів поезіі так але дуже дуже добре што Це відбуває
і дуже добре світ звязок што і выіхали сюди і разом то
є учні высіла втятиньска школа учыня приміщыня школы побудувал отец Василь Антонич
так само як церкву і шакрамниця була За жытя Василя він дуже
богато зробил для села дуже богато цього року почали до будову школы
але вічы аж цього року а так діти вчат ся власне в
тому приміщыні де побудували тес Василий Антович Чы доводили свом буду в
селі де народил ся Антонич Богдан Ів Ні На жаль ні сме
мали єгати на Лемків Ватру цього року мы зберали ся але відклали
ту назє дуже тяжкі подіі в Украіні Хтіла бы м жебы послухали
сме як співают поезию Антонича сестры та Юґ співают єй не лем
по украіньскы але навет по французскы то русиных фуха Ты не горде
орел си зокри ся засолонює як рыла маєс сонцем од хымара воча
Де хыжый звір лев бовен сили ся довкола побола лютым ремом вытуликуєша
Я знаю другє Боже Ягня Дни гнів ты не грін ти не
ка раный зміни тілько тім доброти та пробачыня аз вым веч не
вогон не прима раны наймній серцетній і вічы дати писмо од моіх
ру Як лицу до деле сьо ня Боже ягня пермін для ны
Стидлені свічне світу по темы авіраня про свіс креґіт не лисоны дехор
вінкодзвонный єдиі на гармоніі Ясві Ного сонце свого Божый Ягня Штом не
выголо до тюрпані На Сірім сонь анцизы механічны годі Не в Чорни
ґди музыкало Червоне золотоль адив Звіздиі горі ти промина за што озвонти
Насоможля безсороможля на суты кружок того звану голоти на што мож што
можна лом та шыліт маÿ глядит ярко до някы лем <unk> наш
сын нотуватель Милы слухаче бесідували сме НЕСК про барз неокру дату неокруглу
річницю то тото што мало бы быти при початку жолтня было Аж
тепер слухали сме як шанували поета Богдана Ігоря Антонича во Львові і
в селі Бортятин мостеского рейону львівской области то село де недавно створений
музей власні там мешкали родиче поета Може і на добрі бесідую боє
коси по лемківскы мало бы быти власні не поет А поета Але
якоси Не знам чом ци так мі выходит бы так єст по
украіньскы якоси мі так так простійше Даякы Лемкы не Мают Антониця заслугу
бо не писал по лемківскы Думам же Антониця треба Вартало бы Чытати
чытати в ориґіналі по украіньскы чытати в лемківскых перекладах наприкранкы чытати в
інчых перекладах было тлумачено поезию Антониця в ріжных языках і Співати Антониця
співати бо барз дуже версів гнеска уж мают свою музыку звучат як
могли сте гнеска чути Можеме тиж іх співати то продолжыня музыка продолжыня
поезиі хтіло бы м жебы Антонич жыл жыл медже нами хоц і
вродил ся більше як <unk> років тому <unk> але такы як він
мі ся здає не можут так просто одыйти Они жыют медже нами
І цікаве же Поезия Антонича гнеска така сама актуальна як товды коли
она была написана І тоты вершы несут в собі таку велику любу
до земли де ся вродил Антонич і таку велику любов до жытя
до цілого світа котрий Бог сотворил замилуваня в тій красі штосе такє
великє же вартало бы тото чытати не раз чытати бы даколи за
єден раз не потрафиш зрозуміти якій глубокий і прекрасний верш може чытати
іщы іщы раз чытайте Антонича на тім прасям ся з вами При
мікрофоні была Анна Кырпан до стрічы за тыжден Оставайте здоры Слухайте <unk>
процент плем на Скракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного
цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян слухайте <unk> процент а будете
мати цілых <unk>