70% #2014 - 70% #143 Адам Голодиньскій з Бонарівкы (2 част), ліс і хыжа, 22 XІ 2014
Еп. 2014

70% #2014 - 70% #143 Адам Голодиньскій з Бонарівкы (2 част), ліс і хыжа, 22 XІ 2014

•

Опис епізоду

Rozmowa dotyczy lasu w łemkowskiej okolicy Bonarówki oraz dawnego gospodarowania drewnem przez gospodarzy. Gość opowiada o pracy w lesie, czyszczeniu drzew i przygotowywaniu materiału na zagrodę, pokazując, jak ważny był las w codziennym życiu wsi.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сим <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян слухайте сем <unk>
процент а будете мати цілых <unk> Видам вас мили слухаця при мікрофоні
Анна Кырпан гнеска Наш гіст уж знаний вам Адам Голодиньскій же ся
вродил в <unk> році в селі Бунерівка Але е наша бесіда буде
гей бы о Бонарівці Знате же тото село на пілніч од Коросна
але і не о Бонарівці бо може подібно міг бы повісти чловек
же Мешков направі в каждім лемківскым селі Внеска маме бесіду про хыжу
і про ліс але спочатку про ліс Прочытам добрі знаний вам верш
автор його зо сусіднього села села Коростенка ци пак пізнійше назвали го
Красна Іван Русенко Прочытам нецілий але і того буде нам дост нагнеска
каменисты путы і потокы рвучы березовы дебры і лісы дрмучы кычеры высокы
поляны зелены Пропастны розтокы зрубы пороснены а школи маленькы хыжы деревяны діточкы
бысенькы люде зо стораны Темно хыжі смутно смотрят ікуны на стінах Коло
пеца бринцят мухы гусы куры в сінях кус дерева за стодолом на
купі чатина біда смотрит через выгляд Ото Лемковина Я родил ся твоім
сыном Дольо моє бідна Та люблю Тя Лемковину Моя мати рідна І
хоц земля на бідна доля не завидна не забудут моі очі Тихых
гірскых ночы ани серце не забуде покаль жыти буде Было цим годен
позабыти нашу гірску красу і смеречкы і поляны де ся уті пасут
і черниці і ефыры і ягоды малины Веро Боже забуду ниґда Лемковины
Шумлят лісы грают пісні гей за давны вікы А яличкы ся кланяют
смерекам столітнім хмары плынут понад горы тихонькы як гуси понад Горы понад
Лісы і Карпатской Руси Одячогла Ужгорода през Гуменны Прясі Плинут ґу нам
милы хмаркы місточком од нашых Ідут дале ґуцьовници през татряньскы турні през
шляхтову білу воду гет аж ку о стурни А ліс шумит пісню
співат і слухают хмары О воли о прошлий славі і о чарах
старых Выслухали сте тот верш і певны же вы звернули увагу кілько
разів Русенко коли описує краєвиды Лемковины споминат о Лемківскій Лісі барз цікавий
ту образ ліса Шумлят лісы Грают пісні гей за давны вікы а
яличкы ся кланяют смеракам столітнім Но а дальше а дальше іщы цікавший
образ ліса А ліс шумит пісню співат і слухают хморы о воли
о прошлой Славіі і о часах старых Ліс якє си особливе місце
без ліса не може быти Лемковины днешня бесіда власні о лісі і
не лем Лісі Вынарівскым назагаль о Лемківскым Лісі а тепер хтіло бы
м побесідувати з паном Адамом про ліс яку част ґзівкы де довкола
были лісы то там каждий ґазда мал іщы і кавалец свого ліса
Што робил ґазда в тім лісі Як ґаздувал чым был ліс якы
росли дерева як можна было застосувати кажде дерево што до чого пасувало
то власні О тім бесідуєме з паном Адамом Повіли єм же він
вродил ся вынарівці але не акцентуєме же было то бо нарівка бы
подібно было очывидні праві в каждім лемківскым селі Но то просиме слухати
Мы бесідували же каждий ґазда мал хыжу мал якуси ту загороду і
ту іщы дашто росло сад загороду якій си городит коло хыжы мал
поле але іщы мали лісы і каждий ґазда праві мал кавалец ліса
так То єм і мал свій гіст ґазда в лісі Дашто робил
ыт Як бы літым лісі ся мало робило бо цьо было на
полю а пишло так чепет посідна погода ся в лісі то ж
другы жнива в лісі была Треба в нас в лісі як мал
корчник поля покурсник ліса то воцяльно глядлі е ту деревяне а буде
зубкы были желізны Невеликы рады і він шкабал то ліс де шкабал
зробил чыстку Шо де называли патохы чо падали з дерева листя так
войны дерева ся падали тіж петь кєвы Віт то зрабал і зробил
загату колохати на зиму бы было тепло іхтели під худобу Істили під
ходобу тепатохы ті дуже было често під ходобу бы они впивали себе
ту з підходы під худобы вони брали до себе І відпорядок робил
бы каждів тайни была підлога То не было на бетоні стояле худоба
або да на глині то ся была підлога дє были глубі белькы
Де бы підлога як в хаті Етоспетяню белькы были грубі Жебы долгу
стояли бо они были все моклі боли воджі підлога была в хаті
а останя была на белі былі быля за што было быля ду
была груба любе О де колода груба на половину різали або кололи
за половину обробляли і по тому ставили підлогу те рівня на верх
а терпі пи на спід і так сте вели на підлогу Но
і воне выдаті патохы кыдали під худобу втелили і воды ті патохы
впивали моч од худобы Воды наберали моч но радо выкідали на ней
выкідали на ней другі втелили выто удобреніє было навет Ты дубы доблит
ге тых патохів были добры удоблены до худобы Но а в ліці
ди што Дивили ся коты вы просты здало до своі бісці то
шкода то шкода то просте може там є якы скриве то нераз
два разы обійшол свій ліс дім што юрбал Бо шкода Шанували та
памятаю як о дім раз перед виной пал великій сніг І для
нас были сосне молоды молоды бы там коли тато казали же орали
ші поганяли дідове з влабы бо волабы заробили і по тому занехали
то бо вже незанизат нибы перестали родити раз другы разы підходила вода
Бо в нас горах неєт вода так як кє більшла іде Води
бісце підійшла підійшла вода добре холодна а по тому дару Там кілометер
што в двой міти пробыває ся вода Тек тіло зас о азы
сы в палитині Водах так вода іде мати выдміти за нехай дуй
ся пробыває звідкі Холодно вод і зачала ся мохріти і воне запустили
то припустили Не лишыл дідо ту ся вате Івыстали сусенкы першы штось
нихто не садит Жыбы садил ліс вони сами росли де ся птичкы
страждаючы што першы зачынали рости сосны А по тому состе підросте таке
добру не такой байкажа де невелику колоду але середню колоду жерды такы
великы Тоді єлинкы попідтозычали як єлиці ци ялиті сме леґнат мало буду
Майже не будут меле А выли глас мудрины Нє не буду Я
зна якы модину не буду Переважно найбільше пкы по тому кєнули ся
на посвідку сосна Найбольшы найбіше зачала рустевати А то водит є тот
Зба великі штік і верхы зо сосен поломал Найте двід під розум
слів то аж пишу тату подвити ся та заплакал Такы сосни гарді
а вельхы поломанівате то по тому але ничогости ту грубу стало А
верхы якой там і все одно там потігодили ся все одно а
пізнійше вати Володи дипту долины верхы пошкодило але але дули не росло
дадше ґато так бы мали писати А істі што робили в лісі
што істі ся робило крім того Но як тебе дмали цивити хатбу
предбачы собі якыд далева рубати Як думали хату ставити влад на другій
рік то внесе зимів ни ішли высане і в останы ішли чыстку
зробите но і котры занявы криве ди там ся підзрубати його штобы
палити в хаті пале в хаті було перевіся переважні якым чым полили
переважні Бы наз для як мели літ світу біжы безумны Беле заросла
і беразду полили ме і беразо было добре бо береза коросли діпся
водит скоро беразе коро діб ся водит бо з єли ты зосне
не дуже бы треба выстушыти о добры то люд а беразы хоц
от буде водіте Но і були яле потокы нижєне тото марабу там
будут новійшы такы букы не мало было бы дати Були букы сед
Але на нашым полю дісі мали там бама мали свій участок до
таку долину то там грабы росли то мали то часом граба зрубав
і то дивил ся той добрі град то ней може буде якій
материял може самі будут того граба бо то град то і сличкы
дерево то гыблі ручній Сані то лишут граба бусличкы вобле іде гыблі
грабові то добрі стужут вони не чува ся вынисты людя якы по
машли рубанкы называли гыблі гыбливал Дырухоме деревобы одвили грабові вили буде гладкій
лисків них піл тят коро сіну чы сноп чы што был негладкій
Юрд не слізкій і выкдати на тісіну выкедати то грабові дуже добы
надає ся Іщы якы там росло дерево же з нього можна было
скорыстати Як на материял будотик і березу мож выкорыстати было Але не
тілу березу нагляд ді де дерево выщы березы то дерево ішло на
опаленя а вю были дале дерва тоты маленькы Маленькы як бы мень
іли дже і грубі дерева і грубі березы Але від землі буде
така кора полопала тоту кору лізали еолізали покы обізали тілу дерево Але
Скількы буду толопана коро кора то обрізали тьорля обрізали решто на паль
а спід буду добре на дзвони до довоза а нас называли бара
найте двозе робит ся бара Бож І головкы до водів Даты головкы
выточуват чому якы головкы до колеса До коляса на то смоте колясо
єст такє од раз як головы ту єст од голо так головкы
а ту ідут В пиці о тудізу підголови зуб є така ло
оголовка видити тує о твищы ідут до лосі А туєд тує дерево
а ту тім голові є зылбані діле а віты із успиці так
під головкы дазвай пиці плихе А ту ідут называли дзвони а нас
назвали бара кругом Най дзвони то та то іде завер што в
спиці тымає головку ту голова трут прехы а ту нас называли бара
а ту назвали дзвоны А нас назвали багра бара а по тому
ішли желізник обруч на ті бадайшол куль вел ковань дал обруч желізни
і то тримали всю докупи ся Бодавно стали хы вода лоте то
робили деревляні ті обручы дерева і воды зробили з дерева о іх
ся нуло добе не тіткало і грубі робили як выдегнули дезнай і
як вязали текож дезнай А були такы майты же вязали деревы облю
бы теба было лопати таку корувы до куб чы треба бло то
колясо вішу на колясо натягнути обы І воды турафили вязати Ну жы
доправда нули воды мучыли якій влоді і выно легше сянути Але як
вязали тамту де коват то бели на воді А колеса Спереду і
зозаду в лазі не были єднакы Нє з переду менші заду більшы
більше Не знаю чого вызы в цетах бы ззаду більші колеса але
в Пельсі Я здаю так певно што заду вити може тому што
візьмі жадо колесо як веде груз то і пхає допереду на те
друтяне заду до переду зяли на нижнє коляс і то може худобі
легше тягнути Може Я так думаю своі умі але ци то такто
не знаю То на тоты багра брали якє дерево То є березове
нове а береза на етикотыроти на де де звісі на добі земле
а на пізній о як і на Лемківщыні в горах а щы
на каміню вода має такій Не рівні волоскы в седині а має
ключені так же такій зуб розколоти його теба дізати на полвиду Кєбы
той цикыру не дає ся розколоти буде має ти кілофа і выно
добі на набагай на золовкы тому што воно не коли ся Вы
неколи тя його бы выробити можна і не буде колоти ся а
таке проте якы бдуба візьмете вынося одколе А інчы части воза з
якого дерева робили То вже робили ствердо делева з бука робили також
граба робили вате дотоі зробили і дерева І з дуба робили але
дуб нас мало рот нас більше брали до Доспрех долоза тому што
што нас буде мало дубів а о Ясен брали до Доспрех і
дума бы не в селі дерева буде Вате то брали досплег а
бада то нас брали Яю як майстер нас брали лишень Лешін Безови
Але замка назвали Від замка так два такы ду метат може пілтора
від пня што такє покорене Бо там єст такє покручене то і
неколи ся І він ся не тяжко вколоти неколи ся так самовкы
довозів і ті багато робили з того Ты і ты ложкы Ложкы
воды водны зробили давно возы зробили зы з граба бо і слизкій
вє крутит ся скоро знайте слизкы не звалит А по тому же
выстідку ты были дерева з інчого дуба збулка бляли бляли але не
зяленый нис медни нісосне А з такых ды листовых деревів з Ясіня
ясіні было мало то шкодули шкодили на такы аб нас прехы видны
были сильнійшы до спіх дуб І дуба брали ват Але не дуба
бо дуб має дену має чорну а ту кул кору має білу
то тає слаба серед та біля за кору а там у середу
де є чорний де чорне має гра вайст фишы што з Выс
разом ношы А з Березы дырва Березови то было такє же іх
на майстаку надьовы а воле дьог дьог то пело на то маз
нас топили але зі сосни смолу топеле Были але давно топеле пізнійше
не топеле вєсє ся діде в ломі пе смолу топил мал таку
захату таку пічу од не маляньку та мал там наклядавту тихы перевазну
зыспів Нарубал півсутновых бо сосно зю пугнила а вседені ся жы те
сосна лишыла то хоц бы не знатех і короків было то не
гнеє І того колов і робил такє мало як бы ліок долине
зглене і ту пі там така была піч і там посуду якусь
дав якы тамо глиняну тішо І той на запалил то ся зо
дрю по тым глину обложыл облыжыл і воде як бы затухло Але
о там не горіло а так бы душыло ся і товды смола
капала до того і потуди еку молту тота топил А одля чого
тота смола фак Давно бляле казала смолю давно бляле батили што смолю
дез хому річ Але вода застывала і казала те было по тому
тяжкой роздігнати бо не буду чым смотити по тому як буде казали
це даші діде як ванівці нафту рус найшли Тоді рафинарів зробили в
Коросні і тоді мож было взяти дамы ци чозу шляхом ци бір
ци якым можна дес до здубленою і грішми взяти собі коновку тогой
той мастила як мотити вози тема було те дорухому річ якусь моти
Мастила якого возил водрума різды коляса рухайчы давно казали зо смолу Смолу
зубый коли не буду мастиля інчого Але то біда было каже же
треба было поту зо стила смола і треба было колесо розігнати роззінати
казати Перше колесо дознати бы тоху было рухоме тоті тоді помалю то
хоц моля была помала яко стояла тоху знов за стил то любили
каже же давно маслю робили та диду зостали вате бо то вожы
шкрипіли бо то знате терця будувате а як здобули масвадівці ту нафту
во завсті было ще і рафераю коросні поставили то приробню золото тоді
вони дістали той содидолю діставали то або просто ропу діставали з земли
Вода вже была ви така же той солідол там бурсо і водно
же же матили собі возы дезухому звіджы Аю води і так што
ждля знают ади люди має на дікастру якышту смуду також Бо не
было то дікацтва такого енослобі смазували своім своімодом такє дес бочы здободіли
тішоч то ту старі люди вже то мале того як бы запасі
мали них дікацтво так А дальшы я не здаю чымос є смадрували
Я знам же до того робили Были зідало переважно як єй давно
люди пустили дуже На ты незепер бы тепер днезе не а так
є перепівка питивка а великій піст тот же знатець бы де найбеже
бат воне найближе брали квітя з липы сушыли і бы брали назвали
гербата і гербату вали як чаю од чайны Но і тебали дыбали
сади бали грушкы буде сушыли язали завали выбы юху важыливы компот назвали
юха тепер майме в лісі найте лжыны деса буде ваты ложыны буде
Ант назвали ся лжыны Никы Черниців черниці жы А ті што тепер
назвают черниці ті дрібне то назвали будівкы нас будівкы людили вісти То
нас також не росли а росли під Підкоростым Чорнодіках Там были скалы
і на тыскала воне горы скалисти І на тех скалах воне родили
і роты то люди голь як треба было то аж ту чырли
чорнодіґі шли на будівкы а на ті черници готы пізні яводе ну
малина была малина была дорога водой купували Жыде переважно тух і зберали
мы по лісах але переважно по паньскых лісами был но хлопкы ліха
не родила та може бы родила але хлопы не допускали жебы было
там якы повадо якій кольці розти в лісы тота было хлопкы рігей
якій як пак бы якым ці парпу Астолі значыт было цісто і
было выметано пограбану выграбано вшытко тайкочы якы бы тапні якы буде по
пизі тивожнів з основы пні Оне обы навколо обутнів обнил понь ты
кородині смоля зусила ся мулівкы называли Дарил обухом від сокыры від перевалил
ся педве ся пет быну бы недіб І сама смоле самы смолівкы
там то мику рубали ті плі намиці называли смолівкы дак ся кішкіпкы
обязали лота кло татозували цижеві Жыдом так жызы купували тай Полякы купували
загоділо як смолюскєп Як взял пісвіте то годіло і сял ту Тыбала
ту голи як смолюскєп томе одпеважнут дітей Дідны діти купували як дерва
купува як дерва бы то добли годіло та і так основи дерева
більше купували як того Дай де бы там тых в польскых селах
не було лісів там дальше были ан більше ту гору вобітко ротом
то там были лісы там хоц більше было місто то там не
носили так на то де дало бы там згіры сели більше більше
більшых лісів бы там блі в горах были більшы ліце то бы
то были дешевше А от Выз дерево там де де по містах
тых што більше меньше было Русіну вказали а польскы села было там
Полякы не мали тых діси більше мали ты Русіні баз же вісы
жыли те давна давле Та были украіньскы села давно ся домя вказали
рускы Але спольнізували ся бо ще бы моі бабтя казали же іх
дідо доходит доцаркы до люча по тому кажут баба казали же то
є тоткой костю лючы то церква Лем златого златого Але іщы єдно
про хыжу хочу дати звіданя хыжу ставили то ото была сосна так
ото была сосна ціли ся ціли делево было де было дабыт был
великой і доброй сосны і то было сосна І довели тоты і
тоты стіны же в середині тоты о тоты такы была остіна базато
як ту было тотно так значы то вшытко было слосно добре А
то што было то но то тако што сте І тото нове
было топе ту перекрывали так балькы то з чого было тыж соснитину
никайте Тут на верху на верху то вязаня тіле во десь було
одно дерево такє во чос через церой хаты Было че староі хаты
было чело димна хата А специяльні брали было дорове але специяльні брали
зо старой Та бы внут доровы были Вын задимле не было І
воде ти навет тіляти ло ло Я власні тото хочу знати О
власні тото нє цікавит Значыт в долині была така долга на цілу
хыжу долга колода так же отримала вшытку і в горі треба было
звязати і в горі ту Звязати ціле Звязати ціле і давали тиж
та будову на цілу дужы староі хаты давали Але кленці зо старой
То кланці зо старой треба было Та были новоі Але та была
дорова Ак было зо старой здорове дерево обкурене за дымом дымом за
незнатя кільку років то оно тиж было добре так же же обрали
і давали ту ту ту ту ту ту жебы звязати жебы вязате
здорови то нас было здорови наз дебне чорне чорне дерево было димне
а туляте воды де тікычкы во назвали кєдкы ті ті дуптимайця то
також было багато було були дологого дерева а були кіптиного дерева чорне
На тют будут доровы в стай хаті і было добы додара хыжа
была курна Ту курля старай стара хыжа і зато ся вшытко закурило
там на плоді тай дали підци як то пту было під дахом
но той під на пі та під поду так так Так но
то то то то то то то то то то тоты брали
з якого дерева тоты зачынают робити тот дах так так тя нарых
Так так добре То была тіво вязана то дахє темає на тым
кліквы кліквы ту клоквы гу называют крокы Назвали Кріквы Над назвали Кріквы
Кріквы Кікы на крокы То З якого дерева іх робили Най бы
были нас на боду нашы были і чорні то значыт дерева старого
дале іхати а были і такій нові кікы Але з якого якє
деревы брали Нас переважну сосну Но хто здобрали бы за сосне більше
оты кликвы но і лативы А ту треба было о так прибывали
о прибывали а до них уж вязали кєдкы Добывали до Кыков а
до латив привязали кій кєдкы звали кєдкы Але кєдкы я бы вам
показує кєдкы бо ту сліпкы называйт і воне іначей вязут а нас
кєдкы робили але не зназвали назвали кєй кєдками але іначе вязали То
іначей вязай і ты і найт А тото як ся звало тото
змаху жебы кєчкы ся тязе Тымали ся кєдкы жебы ту тилили Проту
солому і тоді те вели на то воті наверху то называйт ключі
ключы Тай замикай дах найте ту пте мало цілу солому Тоты тоты
же з горы тримали отак дах так тоты же згоре на ключ
ключы А з якого дерева робили іх никого будь Абы те мало
Абы ся темали абы воды притискали ту солому абы знате буде будя
была де што то піддує де цьо а воды ты ключі ты
мали Тепер ся на ты ключі дале бывали але в нас не
буду Вате ще декотрі давали таку жертву велику знате жебы ключі ліпше
приставали до тых А клюці єден з другым не были Нє были
звязамо Охлемо не е заходили климом ін О так заходили так і
ште мале а ту а ту щы были вы такеглы Да в
поздолж декотры люде давали щыда єбы іх ключі не підтягали як были
люди де підтягали солом ліпче як і ліпци підтискали то затегло ключы
давала таку жарну велику єбы і притискали І яку солому брали на
кычкы Де беле жытну солому пиважну жытну солому але брали штоб найменьше
было грубоі майже брали таку солому де віжют тоньшу бо казали я
не знаю але казали люде же груба солома скор ся гниє А
де бна долшы ты долше тымає ся Але ебы было там же
уж треба было міняти не може не на цілій хыжы але в
якымси місци нам приклад прогнило і я якій час мал проминути жебы
а было ведко по самопособі бы так кєдка та была кєдка а
друга накрывала до половины друй кєдчкы так а тета накрывала ту другу
половину кєд кєдкє што то так жоло кєдка не была а была
майже майже длічати кєдкє двоі оту шалькєдкы так одышал та другі шалькєдчкы
накрывал аж такло наз двал А те тисян наз днив накрывал аж
так мало з чого де тішани досягал першого шару І тамы на
поду мы пішли і подивил ся де де вже кєдка тонка де
вже кєдкє легнилі Оді той час подивил ся тамтам і той час
відрубал кєдкы буду привязаны були до лад до ляд і выкевал і
той час кєчок віднакевал над Нас было здавен давен же як лишала
ся солома веце просто соломи жытна то на весну што треба на
подвесла на поли вязати та як овеснопы вязат бо снопы вязали тыма
што жали А бы обядій Слом лтий Овес ти як то взяли
бляле подверства бы там за короткы было подверства вязати іх Но і
переважду воде молотыма машынами то там не было ріжниці ци є великій
сні бібу бо тамтіпом не молотили же овес ясміля же машынами великами
ручні машыну мали шыдо купил Іасвія тірофамі вже тіло фамілиі вже коли
остали ся том машыном Дідови же наші бачкы вже коли остали ся
тов машыном ци дідо купили то руками ме а бекы то вже
мали товже мали своі А коли был час в руці же можна
было поправити тоту поправляти новы кыць ґнады коли пыпали Весною переважно або
лже жбестоє был же як Як буде же выселити жебы был зо
сы за заселените треба было там смітити чы шоби а там весною
переглядали о тото то час кєд чы ґвіды выкынули аж А заванут
дає ґназ ґєл ґадал той лишня солома була дачы жылисто той і
сам собі кєдкє робил жебы мал в запасі І по тому як
был в запасі книж кєє кєдкє молтил він хто повыкерал І завжд
засную то як была погода гадна хоц буде в полю робота але
він выставил і ту чат даху покрытыма кєчками повіджте а з якого
дерева робили двері Дохда кожы ды ялены вже робили Зєлене сме даробили
но підлогы зєлены бо смо ла де по підлозі до того зє
зєлены підлогы робили Нові Дабрали сте шкло де си купували в місті
ся мы ся купували Та вже было шкона проди же купували дал
жебы миру миру якышло і там везали в місті Йом Йомы та
ся поміру Вы повіли же треба было глас побільшыти вікно но то
было так бачы не тепер як треба было більші себы то выкупили
себе сєбы купы по розмірых Вікно о такы влачыш спати А то
де приходят себе Це вікно те пачка во та тіла коробка тота
була то була з ялине може были з ялины а ті што
відкрывали ся в лотіло кєд приходили в шко зас робили што зробили
ся Середиі мыдєми одну любили як бы дві стіны жебы таку каналку
жебы переважно гыблі были тай на дома гыблі Дальме є на городі
тык гыбель Ты каналку робили і не треба было як ту збоку
прибивати вастерку штобы шыба стояла А вкладали ту канальку Але тут буде
замкы лобачыте туд буде замкы де ся де ся гадно розберало відтучало
ся буде на голь шлюбах назвали гольшлюбы деревляні шлюбы ді ся відтучало
ті замкы ся відберало і тей легодькы ся розберадут ся кране вікно
та рама тіля рама не патка так коробка а рама розберала ся
тір начарте як гляд І тоді закладали себе і по банькы зберали
Взяли долза закрутили на кількы во там буду кількы специяльно забили і
зробили таку де і там були ті уголикы закрутили хоцлюбами знову тыма
самыма што відкрутили і так заклядали Збели ся вікнуде Теба новенько відкрутили
то відкутили другій застал поставили ся скорук Ту мате такым білым ту
шпары медже еох так Ту шпары медже тыма колодами так балками затыкали
мухом так і глином то біла глина ту ту глина выджена Ту
довязаня є то за ту заляня і мали ставити хату чы заляня
награбали моху мох добре высушыли як вели хату туды залізы добы пистилиме
легонько мохом жебы добре підставали замкы жебы не буду спати там Так
так мохом тю пустелили тоді дала ду колоду та кот підізану і
она приставала доде же ту шпар не буду А тіж паро лишыли
дальше пат Як поставили хату товди другым мохом мали сте кіс быти
ано деревяні клины і набивали ту мохом ту шпале набивали мохом а
ты другій як поставили хату Нов мохом видяте тіло тіл де мог
набивали Біли яле глины та була глина жолта замостили шыб моху не
было ведко но плязы жебы мох пеше гадно обізали Жо был гладкій
штоб не было было де год бы шбуры рівненько і жінкы переважно
тоді а мов чудвікы любили а жінкы ти робота була задно замотили
жолту глину заматили бы дівденько було а потому высла глина тебы поматили
ту нибы ваплом ци чом те помалювало в о собі те а
це мог домастили лапном і тота гловина дон так і з той
стороны знадво з середины так само леж єнь по пізнійше як доходжыт
ту мати Бє рівно А такненько чоб стіна была не видно было
то Але була рівна І тобі поматили ту а з середины стіном
были яко хыже Вшытку стіну Мы жолту глину лене не блякували Тепер
блят мій Боже был там в моім страді выказал же там Там
переважно ме брали такы горбу бляли ме тым того жолту глину і
тай сусіды бляли на ліпеня де де поправите стіны або навбивску де
ся выбило то ходівненько було то багату жолту виду плати сове Нопля
жолту глину добре было мішати з ячмину полову з ячміны была на
мала тіпали ся дуже темале ся добле Ват то мале за запасів
полову ячміну Бода бода тебеш і тоты шпары замазували брали полову Нет
доглине Долине долиці пала ся літовці блатуга бачу ці пас і воне
воли тому рівла по тому на тоты давали ботом білили Белянку здавало
ся то А того як хто ходіл то помил собі тело тело
дальше або або помалювал собі влас брали брали вез Як о тотлясков
собі попомалювал такобу або просто собі помил жебы были чысти бы то
были гадол в тифані тисанькы а середины то жыліпи на лядкы всо
згоды на долину тистані на долину лят як бы назвали танкувати Тынкували
добры зробили Білили коли Пред великодню бы преважно довести пезекодным святами то
же была робота велика Пезекодны святами то было аж на другій рікем
нас ще называли сусікы сусікы дві великы скыні такы што пущы лищыли
было на поду були Водні циі ті сусіку тымали жыто а другы
пшеницю Ай тамы ще были такі шы сусікы што з одных наз
забрали з собою певно як гікали та бы ба при чы маленькы
ове такє владібне насіня тымали ті сусікы не брали тато бы кажел
Не буду де іх діти як іх віддали на стеху Коли тевели
хату бы такы выкропны были шусікы із бука і теры зозбука а
всі были чорні від саджы знате від копчені буде аль ельбука переважно
найбільше точыт черва бо і солодкы маєтівы ацілю точыт А таме бы
хоц доділька была І тато казала є не памятают коли буде як
постили хату ту зы стоял ті вже были чорні Бо як хату
ставили вони думали димну хату же ставити не думали жебы піч ставити
але заборонене было то ставит нову хату за оті то має быти
піч заборонены были димну хату тывити Хотіл быти комен До гомен гей
а дуля была в поляві Ділька така квадратна Ішол ту тадю і
через тадюль напід ішу дем бате То сказала тато же бодато не
памятают а як постили хату постелити комен то дідо ночувал коли комин
бы ся не заучул Не задебатил ты коли кобина дочы спал жебы
ся ниш то в хаті не заяло жебы хата не зволіла Думал
же мусит ся то же тота вогонь піде не вірламому буде добре
так А коди буд на тілю теву сталяні Не апіртеле А на
тілю ага А Вас не повідали сте я а повали повало Повало
добре гнаска буде конец на тім гнаска буде конец а На другій
раз зачнеме іщы о чымси бо вы тілько вшыткого знате же мі
тото барз барз цікаве І приду до Вас зас Я буду теліфунувати
Як певний уж на другій тижен певне Мили слухаче были сте Івану
Франківску оповідал Вам вшытко мешканец села Бынерівка же там на мапі понад
Коросном Адам Голодиньскій же прекрасні памятат тіле воє цело прекрасні памятат і
вшыткых люди і де чыя хыжа стояла і зробил в сой тыш
маленьку хыжочку тота хыжа помогла намка оповісти о правдивых хыжах і бесідували
сме тиш о лісі і о дереві і якє дерево дочого Лемком
слугувало і думам же іщы будеме о тім бесідувати А тепер мусиме
ся пращати пращам ся з вами для того жебы стріти ся зас
за тыжден При місця в фоні была Анна Кырпан до стрічы за
тыжден Оставайте здоровы Слухайте сем <unk> процент лем не скрокого а зо
Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия
Асатурян слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>