70% #2015 - 70% #157 Адам Голодиньскій з Бонарівкы (2 част), церков, школа, корчма і война, 28 ІI 2015
Еп. 2015

70% #2015 - 70% #157 Адам Голодиньскій з Бонарівкы (2 част), церков, школа, корчма і война, 28 ІI 2015

•

Опис епізоду

Odcinek dotyczy pamięci o Bonarówce i sposobów opowiadania o jej przeszłości w rodzinnych oraz lokalnych relacjach. Pojawia się Adam Hołodziński, a wątek obejmuje także wysiedlenia, powojenne losy mieszkańców oraz motywy cerkwi, szkoły, karczmy i wojny.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте <unk> процент лем не Скракова а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого ся леякого Анна Кырпан і Натали Асатурян Слухайте сем
<unk> процент а будете мати цілых <unk> Витам вас моілы слухаче приміч
Руфоні Анна Кырпан Не єст жадным секретом же сут медже нами такы
люде же не вшытко нашій істориі ім ся подабат І кєд наприклад
оповідают дашто з лемківской істориі своім дідам то не так повідают як
было доправды а так жебы оно якы ліпше ім выглядало для кого
ліпше выглядало но то уж залежыт Мешканец Ганчови може в своіх оповідях
як найліпше представити уласні люди же походят з того села і при
тім змолчати о неприємных дляных епізодах а мешканец святкови як найліпше представит
святковин хоц і в святкові не вшытко было ідеальні дахто представит історию
так жебы она ліпше выглядала для православных а дахто жебы ліпше выглядала
для грекокатоликів І так каждий представлят історию собі і другым власні так
як єм ся здає Наприклад была єм свідком того же єден старший
барз поважний і мудрий Лемко же єст кандидатом наук повіл же на
Лемковині в часі ІІ Світовой війны жадного фронту не было в війска
лем переходили но не воювали бо він не памятал жебы в іх
селі был фронт То зробил сой высновок же так было всяди Думаме
до справы з незнаньом Чловек щыро вірил же єст так як йому
ся здає зато не пополнил великого гріха але гнескы будеме бесідувати о
тім як дахто навмыс не представлят факты і подіі інакше як было
доправды Яка ціль Жебы істория кус ліпше выглядала наприклад з украіньской стороны
ци з польской ци з росийской Но одраз чую голосы слухачів котры
мі речут Но і де ту видиме гріх Можеме оповідати своім дітям
і внукам історию свого краю так як хочеме і нихто не ма
права тім нам пришкаджати Бо як вшытко оповідати так як єст то
як іх выховати в патріотичній дусі Што ма тото повісти Є каждий
може оповідати дітям і внукам історию так як хло ци правдиву ци
брехливу Правда доколи єст гірка і неприємна Але правдива інформация дає чловеку
правдивий невыкривлений образ світа Правдиво подана істория дає досвідчыня она вчыт она
вказує як треба і як не вартат чынити Але власні думаме засадничу
різницю погляды ся розходят єдны твердят же добры родиче же барз люблят
своіх діти і хотят іх добрі і патріотичні выховати муся даколи ім
збрехати Інчы речут же жебы добрі і патріотичні выховати діти добры родиче
ниґда не мали бы брехати Я тримам ся того же гворит неправду
то гріх Того самого тримет ся і мій днешний гіст котрого уж
добрі знате Адам Голодиньскій з Бонерівкы Але зачну нас пана Адама а
з Ярослава Пащака о рік старшого мешканця Бонерівкы автора книжкы о тім
селі коло Коросна Тота книжка же з овіс ся Родими і Край
село родиме вышла в Кыйові в <unk> р по смерти автора <unk>
Пащак належал до тутых бонарівян же мал щастя ся вчыти в ґімназиі
в Перемышлю і пан Адам мал го все за вченого чловека Він
дос ґрунтувно в своій книжці описує вшытко того книжка на <unk> сторінок
але потрафил довести оповід лем до <unk> рока Смерт не позволила описати
подальшы подіі Не дивно же єдного з сынів мешканців бунарівкы ся зродила
ідея продолжыти тоту справу Выдати спомины бунарівян о выселіню і жытю в
Украіні был то Мирослав Мамчок Він пішол до Миколая Ґолея і попросил
го записати своі спомины зас Миколай Ґолий же ся вродил в році
подумал сой же добрі долучыти спомини кустаршого чловека же більше може памятати
і вдал ся до тепер уж мешканця Івана Франківска Адама Голодиньского бо
тот з <unk> рока но і тот і другій записали своі спомины
а результатом того была невелика книжочка Втрачена земля же выйшла друком в
<unk> році в місточку Снятин Івано Франківской области і єй можна тіж
найти в інтернеті Адам Глудиньскій достал пак тоту книжочку в презент яко
спілавтор але не барз уважно чытал при ті знал што там написал
І лем коли пожытил тоту книжку мі а я зауважыла дашто дивне
в тексті товды аж пан Адам перечытал на нову своі спомины Вказало
ся же даякій річы Мирослав Мамчак змінил але не скоротил ци поправил
молны гріхы але переробил так як йому ся подабало Коли пан Адам
виділ тото был барз засмучений же з ним вчынили так нечестно непорядно
Власти він не знал того мамчака а лем його віце і діда
а то были порядны люде писал спомины бо попросил Миколай Ґолий а
не Мамчок то то другій ройло другій та во той лой той
йому я йому дал бы він против єй выписал єм дал А
ти передал Йом вітове робил швородно выворо А я тож танчы коля
не знаю він важ очели його тата знаю і дідей його знают
а взагалі його не знаю Від Москвій пчевця цинь Раді ци шой
в кімучли ция ци шоті як той так чуткій я точне не
знаю То все треба переробляти то ся том перепису Ятажы Ни так
Я писал не так перероби налет я писал там со уж Яй
недавно мале альфавіті як чылиме ся де А він то тем дес
попемнящы над Я там не можу выч чытати тотой бук Дє букы
тебе знаю Але не знаю Того словак є повісти же так передкіл
тичо Я тіж не знам Мирослава Момчака В тотій книжочці він представил
себе так головный редактор телерадио компаніі Бриз Війсковорскых Сил Збройных Сил Украіны
заслужений журналіст Украіны Редаґувал тексты тыж журналіст Володимір Карий Очывидні і єден
і другій подумали же буде ліпше як они кусцьок змінят текст ориґінала
може даякы річы выглядали ім не барз патріотичні а мают себе певны
за великых украіньскых патріотів Наприк дописали сой інформацию про Стефана Бандеру якой
в тексі пана Адама не было Но што повісти Повім лем єдно
так ся не робит принаймні під оглядом журналістской етыкы Як бы ся
чули вы кєд бы так зробили з вашым текстом Очывидні пішли бы
сте ся вадити і добывати ся правды Очывидні бы хотіли ноново выдати
своі спомины без змін Але кєд вам бы было <unk> два рокы
і вы бы не выходили з хыжы кєд бы слабий зір і
трімтячы рукы не позваляли Вам так легко як колиси вшытко написати Але
вы бы хотіли оповісти світови правду несфальшувану правду Што бы вы товды
робили Може бы сте вдали ся до інтернотового радия лем фм Є
то добра думка Власні так і зробил Адам Голодиньскій І то іщы
єдна причына чом так часто запрашам гот процент бо лем ту може
оповісти вшытку правду І зна же я нич не зміню Ну то
просиме слухати Нас была школа боклясова школа так найнизше буде зав тіворґанізувана
ту школу был дякы еток завіркы і был священник Іван Мудрі І
был вітом тоді тым кого голий Інвітом казали бы бы якыс добрі
был вітсову <unk> воне тоді зачали ту піднимати зразу бо зачало ся
піяцтво дуже та і буде за пещыны піякы буде Аж то іщы
більше бы побывали своє поле Так што діти ходили же іх бохата
жебы бы припивали в сла ливса бохаты за пущены хлібы бы сказа
Хоц так хоц были законе бы законе такы ся якы хоц пропил
поле той Жыд купил на веслі поли дайти І бы ту вед
якыс і креме якы законы але чыдани ся не знали на тых
везрах і тым выкористували Жыде хоц вони казали же Жыде іх дописували
то може єй дописували але більші Жыды были так реліґійні але воды
тымали ся закону І люди підманували людей до ток закону вони дат
протен то не давали люде но там на <unk> років ті за
<unk> років а прота якій там протенты ти проценты тіж ток протент
они там ничы не мали лихы написали тых раз тий відпис підпис
был А чы тенміл а же з того котры стали до те
та не віддавали бо казали што бачы што як казали низот лей
быче там можку зачекайме грошы Е ничого Ты Іване підпише ся ты
хрест дикє постави а я доплюстую ту сумы де вколець віддат а
як процента протантів росли бо як досту мі підписал то росли протанта
і так люди богато пропивали такым способом поле припивали І товдя зачал
Іван Мудрийвы і че был перед темше бы падал священників він там
помертил траґічно він вцепил ся в ат бо хотіл бы был парти
такы аповід было тей хто пил ся хотіл пез річку перейте до
коросных тоді Тай вы і той вы темкого лей і ти з
пару людей буде всеі Давайме ту Піти маймо братвораздо братво котрі присягал
під Євангедю што він пити не буде або відрачы ся Дав довічно
або відрач ся на <unk> ци на <unk> тодоків і давали іх
бы посвідкы а по Козлова Катосплавка была Ба і давали ту же
він буде так Бо як діта бы были бы так свещены тоді
постошав люди жыдає што буде датіли І крити не буде діта як
в церкви як будут або корхма або церква І так вони спиняли
трохи то пято і зачали ся до дідо до якой просвіты та
якой кажут будуйме школу Бе діти не знай ні чытати ні писати
ді люди не знают як хто хотіл чытати писати ту бум собі
писал на десь на піпицку неприпіцку тырекі дості пілі так ся вчели
Грамотні неграмотни вчели Непреважно дякы вытекчыли бы дяк більше знавде тай писар
был цедідяком бы хто писал ніхто та він знал неграмотний был не
то што розумный бы але неграмотний Дею зачали з єй зачали ся
топры світа піднимати Жедлейба збанкретувал же не мал бы коркы была то
коршма Але за панщызны то мал ключ від церкви Як хто хотіл
ти правити ся чы ци шото лей бы відкрывал і далей бы
выдавал зато яку дань А той лей бы поведе На ты бытай
і так было запеще сме вказали люде і питалькы была також ма
Як такы люди шли то де кошы лейбас дати тото квартну кварптан
та вердивкы выпи тесят І так приязны были ся ащы як то
дікше ей господарства землі віддале сенам бо хто кілько землі занимає то
його власніст та де водні будут господаря роздумні та темалит ся декотрі
буде пякы те і припивали ту землю Та і вето жебрат перераз
те як тийшол ноже священника мудрого брат тоді першым одчытелем был якту
косму купере то першым одчытелем был брат священника мудрого я зробил якыфорт
якій будрі Блят він там был колиш ма велика в ладій комнаті
він там жел Жєнком а ты дві комнаты были для наукы дале
школы По тому пишла війна там же ся спинили Перше світове він
спинили бы то не війну і все Відом в тавину было але
знайте же же хоц был австрийсків уряд то більшу бали вплыв Полякы
в урядах дишол Бо серед хто был цеданы были хто выты інтеліґентия
хлоп і попільшы інтереґти буду і священник был найбільшы інтеліґенте і в
рейоні чы де а з дітівці установы державні занимали польскы інтелиґенция най
выни мали більшы вплыв на натушы Най пише віна пото мы пишли
Русияне воли тю заняли пал Перемышль і до нашого села пишли і
так дальше Новскій Дик Галичыні в Східній Галичыні модрыл не так але
західні зачали священників арештувати Втоді не знали за Украіну од Aо такє
ґустюків Скіній Голичыні Быложе і в Східній Голичыні тіж было такє Будут
кєдни Але за кєдні більше было бы більші плимали мали Полякы дешто
а по арткам было красти бы не могли зоры звати вісі Седан
а більше Полякы мали плывти о небісі під себе Седан брали Дват
Та ей тай тай пішол тоді мудий пішол і заштвале дяка пета
заштвале тых свідомчых люди но і то ся спинили долучыте і школы
там было і не было о такело вину Істнувала і не хоснувала
А скінчыла ся вінак тоді зачали піднимати тоту школю Вернул ся з
Телергофу бо записали жы плену попал ту на моім плену попал Пет
завіскы єй Іван Муд священник і єй дяк попалил плен там не
Вадмі служыли бы поплянті што в вадмі не були вывседи были Але
попзяли не Русияне плен А жалевци якый і тюрму бы пеступляня Русиян
товджы Полякы мали ся більшы плив і бояли ся без ся Русины
піднимали томы свідомішы люди підю кажытю то і аґенты Росиян з русийскых
Русиньскы геты та іх терего выбра так ни одного не згину імсаді
але другы мі дальшы в фаседах была буде Но там по то
верт пет гофы я говодил здіхы тыма жінками на ведводил каже ни
вернули ся але так вони мали вони не буде закрыті жебы закрыто
было там до тебе там не мале Але можли ріше рішы за
волю але рано ся замедвали ж они ідут і ветій нов ся
замедвали ж они вертают ся Бо то буде такє як бы домашні
радист А наже там буде якій хворобы буде ти віна Мож быти
іти же то хто на тюрмік на адміл не так ула і
улазали як на такы тюрданчы о то помер та помер а Вадміде
вбили на Тывіною А і дальщы після війны зачал Мудина де мают
туты палку Муд священы помер в <unk> році Пиківсе поміч што св
Я прочытам тото што выписали о перш світові Війні ци то так
ци не так бо вы тепер оповіли Я тепер прочытам тот сам
Кавальчык З выбухом війны в Бонарівці богато людей было призвано до війска
і тяжко было знайти сімю шоб той з ней не был на
війні Мали місце выпит ківщы на фронт ішли батько з сином як
Іван Левко з сином Теодором обыдва боронили перемысль і щестливо повернули ся
додому та багато пропало без вісти або було важко поранено Трапляли ся
такі што были в російскому полоні навіт на Далекому Сході Вернули ся
з Полону отец Іван Мудрий і дяк Петро Зевіньскій якій надебал ся
в Полоні і наслухал ся ріжных русиньскых ревун Неправда Ото власні то
неправда він был заклюцю <unk>o<unk>ea ні Та ша він была збізбы полон
ПНо власні мы мы оповідали же то дурниця але я іщы раз
тото прочытам Вернули ся з Полону отец Іван Мудрий і дяк Петро
Дзевійскій кій надибал ся в Полоні і наслухал ся ріжных русиньскых революцийонерів
і демократів розділил село на Русинів і Украінців Русины жыли в горіжній
частині села Украінців Ду Ліжній це было дуже шкідливы для села бо
медж людьми почали ся непорозумліня і выникали часом бійкы Отикі наслідкы для
села залишыла І світова війна То неправда то брехня выне перемінили то
в чой хто вчал я то не писал А то што я
писал што были Плены были на далекым Сибірі і були всюди то
так Петро Кочмарскій был Петро Кычмарскій Але ти был на Сибір был
попал і аптикаля котрый был Абтекаль Поляк сю його предкы были щы
вывезені з натальской влады а він был то з Варшавы з під
Варшавы з Варшава были пецию штодайте шебстаня были в той костюшкы влошой
костюшкой вол а по тому заняли знову был третій розбір польскій то
єде богато Поляків дале на Сибір І той в аптекаля він служыл
Петро Качмарскій а як буде революция то аплекарскій сын Аптекарскій сын той
аптекаля што служы наледпы підіжджал до Петра до качмарского то Петр та
Петро Качмарскій томажів сусід мі был А петаль Петру Юс ся вернул
вернул вернул ся а тот до нега тоты пихали але не д
до него пло то пиха там дезєд до Варшавы чы што а
по тому за постю він приіздал на свіжю Воздухын його того аптекатя
приіжджал дода Як называли кмятик чыяків такє чого яз не памятаю то
знаю чого штый дуже великій спортсман был Він надруковы на ногы він
надруках Ходил по такылосі на дорогы ногы так темал так цитизволця Він
скакал через жербу высоко высоко ты бы ходили девет тисячы а мы
были підоткы малы діте і де пребувал такык то дав ся де
получали Вейдите вы єк вы то він приходил там до того дов
Петра Качмарского на свіжу воду там нього был самы Но а дальше
дальше што там было Но тото священників <unk>літні діди были в плені
сутже вастиків чоже попали плен де мал писати І То неправда чыбе
хтосю были плені што батьку сином воювали выд має в пребишти воювали
діти другі місти Я то не писал бы не знал де вывоювали
але знал же батько сину буду в Вазмінґтоні То был Іван Левко
і Федже Лемко Його стенфатию написану Ну так з Теодором но так
Фецьо а тот тот чого выне служыли вісі сідіядітні діди Вас бе
стужыли оцийскій ці священникі той най бы будут в капеляны то капелян
бы служыл сідісєдітній дід та він пихал з Телергофу то він Є
Дайтем дайте тетым році осады дай ся пом бо я двайте тетів
дочы він бы він мене щы хрестил як ти іхал ты вама
памята каже по іх Маму хрестил тата бый долго был шлюб ім
давал іщы мене хрестил тико Іван татів брат а мір тик помер
двайте де Е <unk> році <unk> грудня то же є його не
было мудрого священы котурі до найблизшого села польского села польскій священник іх
повідали То та што выказали же выйшол з хаты священник а відже
помер насмерти То же вымуд го не буду в селі жебы же
был помер А Івана Христів другій священник Олекса Ехархаліст бо там пише
є пащак жебы выптувал село люпарівкы священник клюфат але чо від ты
рокы обшувал село Та де іхати і буду дому на стижів будову
і жезнів до Банерівкы та буде коротча дорога была через высоку высоко
і опалівка але то не была дорога чобі іхати буду денді Як
пали дожджы ту інсюний хал А як снігы втеді были по пояздах
памятовы снігы впадали в горах падат то інчы через гору іхал на
плавці вызіхате через обіхате оріхате высоку і бділе і той до сел
ся доберате А<unk> році то гархаліз Івана Крытив мого брата <unk> сертня
родил ся <unk> р то гархалів Хыстив і гархаліз буд дес до
<unk> р Ты маєте <unk> рокы полністю был архалі Новы зобыли бы
священника то де так є было Та священник жеде як захворіл я
памятаю як люфа зас захворіл на місцец што мені іх привете то
вже монахы привели Лепечом монаха далфе І монах відплял цілий місяц і
выпсувал церкву а він кюферты хыдил до Талекы табічні мілтали помолився там
з хлодбы быжу підправити хонькы ся а то все монах робиме Дош
каждий некаждій де были священника вседі хто захворіл до досповіди Же тебященниках
тот навыбывали Окек місце мі захлете по досвяченика до якажы міко свійдал
ся пит польскы священнико бо же не будут нуды целі <unk> році
<unk> грудня Пікіны то был Хархаліс Лекца То той гай го легта
зата піднимати тоді село добы Бы священник мудий присутыл же был старенькій
теєво те то завіті такожы годокы мазіщы што священник де міг так
а люде буде тыківы і при фонту приходили де што то ще
не буде такій розпізнані дуже Той в гаргаді занимал ся той был
казут дуже молодий резгічний священник і хтой зачал при світу по світай
радше была певину але не буду ха не буду поміщыня Ену така
хата буде одна гадбіша хата одного селянина Максима Качмарского де там сходили
ся і час від часу там книжкы брали газеты як ходили ся
по хатах А він зачал чытаню тоді бы м підмурівку вдати до
чытань Так о чытаню О чытаня чысвітовы то і комнату пишу побудували
в році тыя першы клясту принимали бы в сході щы был священника
брат бы мени были помістити дітей діє втіх ся в тій комнаті
А те воне добавляли котрым тым бійце была молочаня а там заду
был выступ заля великы там абаторскі гурткы выступали тых тепер ся побудували
ту бухальхадіст каже перше будуйте якусь комнат чытаню жебы ті підродкы не
ходили саму паст по селі А втінтіт школу жебы від чытане были
звили ся якось інчы і підмали як іншу Бо Полякы жы не
признавали нам дукрестову школу є і <unk> тис крестовскола доктор з того
школы на світок маєт а за авти можна буду взяти Але люди
байдуже будут най вид най зає чытати писати Абы не ходите до
писаня ім ци ґруну ци терейдого заразы ні напис бы тебати Добре
Але вертаме зас до того самого жебы мы так далеко не одходили
тепер іщы чытам ковальчык а выповідте ци то добре Добре іщы до
Явір Я кажу то як було Треба зазначыти што коли Австрия програла
у І світовій війні то розпала ся єй імперія а цісаря скєнули
Тоді розвалили ся і Австо угорска імперия і наші хлопці котры служыли
при війску повертали ся додому На той час на нашых теренах выникла
польска держава Знов почала ся мобілізация фронтувіків же до польского війска та
відразу з проголошіньом Польщы почала ся війна Західньокраіньску Народну Республику проголошеною у
Львові Хлопці не хотіли іти в польску армію і ховали ся в
лісах там іх Полякы вышукували і розстрілювали збы нарівкы никого не вбили
але в сусідніх селах Были такі выпедґє Іщы ковальці коли почала ся
спільна війна Поляків Петлюрівців з більшовиками наші хлопці орґанізовано здали ся і
пішли в Рясів але з угодою што ними буде командувати украіньскій командир
та Полякы обдурили наставили свого командира а кождому з Украінців выписали добрых
нагайок Згодом перед ними выступил польскій полковник і сказал што будут воювати
проти безбложництва Гріц Голодиньскій відповідь выгукнул Дікую за політику Польковник наказал дати
йому <unk> нагайок і бідний гріц мусіл спати тыждень на жывоті а
хлопці мастили його рибичым жыром Через невеликій проміжок часу нашых вояків змішали
з Поляками і відправили під броды під бродами іх оточыли і взяли
в полон москылі погнали іх пішкє на Кыів Коли сли на Кыів
хтось надвечір крикнул Хлопці втікайте тоді втекли Прокіп Голодиньскій та Іван Добряньскій
перебули зиму в якым селі під Кыєвом а вже весную добрали ся
до Тернополя а звідти до Львова і Дудо війновісто В тім єйте
як днес абєте меострапитом заміст улів Єкопи Як несобі тебе гостапитом заміскулів
Єкопи як соснейте злол пане штай забєс ся выло зостай запєс ся
на тол пане штай за ся Ани жу тай забєш ся на
дорога оз осьо сєной гірше вісто його сыш Богы благоди айте мьохне
бы собі злобо І з бопы гідів ради Выполе Боже собі з
бобами гідівками ради Тыле погородкыів Выти сой крисок ся тут радой Раз
підемо просто доходиль Просидемо на Украіну раз до зо раз підемо просто
до хоні просидемо на Украіну раз до зо Моли слухачы припоминум же
гнаска нашым гостям зас єст Адам Голодиньскій бесідуєме о І світовій війні
і о подіях же одбывали ся в тым часі і в світі
і селі Бонерівка Коло Коросна і не лем Лутім Но і зас
вертаме ся до нашой бесіды Ну то можливы тематы не так точно
але можливы тематы То мень більше написано такє так лем ся пише
А же всім давали то зам не бы казали же всім давали
єно гледы выступы кажут дякуют за політикы і тоды дайтеву хлопа іщы
два Дечым і тоді єм дати два ци пят ци де ци
є але дале пару нагаів за док а они получали сухій пайок
ци рібіжер і комішні хліб комішні чыбы такы як сіри хлібо іжер
для мащыня хліба той был сухій пайок за тем Для тых дезинтерів
такы вейк казали днесне інте іди тым матели жыбін жером то є
за доґла ви не жывоты та то він дістало ден а лешта
за дешта там не знає Та може і каждому де дале І
потім просунули іх по всіх частинах но і кинули на підброды на
безжвыткі фрон Тоді з большовиками было ви Ани правда вони то хоц
не такно Але было што дезінтерыхували ся по полісах і потім стрешыли
польнійшы кры і підхоли дізнійшых селів люди кажали же тамтого били в
стралі тамтого били выховал ся Де але наші бце то не было
і взадзали же то є же тото позванене было де встят Але
може ти была пропаґанда така а може были і досправды може было
такє Але правда же вернули ся тоты парібкы зо села же они
были во австрийскій війску они ся вернули бо війска уж фактичні ну
не было і то якы ми даєт мого тата Мого тато вернул
ся алту взя жебля до півсудского до леґіонів назва леґіоны пілсудского Армію
ци пілсудского Лоте будувати поєзд На тогата ті зыхаты даты диду і
тиліґіоністы і вляли і ході знами та дайте мі бы зыхаты пише
ти мі спокій Най пер хоц переночуют цедвід пісню і так затата
лишыли тато відпочали собі цей піщыр до лісы бо бабы казали же
втікай дюрків до ліса бо бы всі хлопців цілю в котрыци хотят
воювати ладбі однову і таты буду тебы в лісі ховали ся по
тому деси були де буду ся можна ховати а подакы вже леґіоністы
до ліса так не ходили дуже од кого злопали в хаті то
злопали а коли діту втікал до ліса звод не за ним але
в дісі там кєд все де будь ти вшо те же тай
до то было такє Нова што по тому зачали во так же
і на ділю єм тіж част ховати ся вже думаже і то
буде кєдец тій війні буду істин буде та і піщы здале ся
лепіталькым командом жебы Іх бы також были літенанты ты якы є што
укопа бы то было такє ботат бы выше командуваня то не было
украіньскє А таке неше было командуваня што ухопак командувал то відбул А
то што был задіт ты было копа Ду полковник чы хто Некто
здале ся під то води убітя давни даме І вли ся долусили
до Дяшови і о Дяшеві то буду дале вшытко буду написано непогано
Тотже може же медже Може буде Іщы вдали ся по тому під
брдами облюжыли і буджыкы під брдами і гнали іх аж до Кыєва
і в Кыєві вони ішли вде тамно буру через Кыів і де
єден якє скєкнул лопці давайте ся бы вас зостріляй дальше як буде
так як же пожадут дальше Тай воне они його тато і зо
сусідом Іваном разом дубляньскым А што Га і они деся Чудно мі
підіт якой внилий та якысь і вывтихувала ся підыдало ся ім тай
хто як пішли підіте до там выйшол якій сє до некій каже
Ідіт на села тепер ідіт на сехте та дід зимує та то
діжосін была родиве зодвез ваґє окє роливе з верземо ряко нич гори
дез сарцема преляч о з того гряд нико не чоли де сарцема
прелячы ры модыбы мені мати приказала жебы я спано не стояла мені
мати приказала же я спано істоя вай там чысте по лепам не
звукы пам не горя вайвоі там чысте полем не слукы пам не
воря нувди питой о дільцей ма порошая чорнокрева о дільцей ма порошая
чорнокрева сла рука раділа сма передєс єльва рука раді І вони вседи
пішли там до одного під Кыів до Седянина а він разо ставик
ціпом молоти біже Вы ся показали ся злякал каже зачас ним врите
каже будте турий тымайте ся казє з Пецивской Азмі І буде тот
призібрали так одного за другій сусіда він лишыл ся та то лишыл
ся того што вы переховали ся помыг єму чемы там молотити збіжа
текело воті ся І таку перебула невесно Зродянска Лада зачала же більше
взялят своі рукы зачала більше брати і тоді они пішли втікати Кыєва
пішли пішкы аж єднеме якос ся перебрали через границю до Таднополя а
з таднополя вже ішли Поіз ішол такє выказал же під каждым струпом
стоял і по то бы до дащы душыл а і до Ґідлова
а Ґло же каже же ішол поізд до Кракова же будут такій
слобі І дале ся піщевы додяшы до воєдной комад командуваня Чыкайте але
як границю перешли Або неба было перейти вкусы грани де не буде
так стведно греницю становлена Тераз а таты кажали же выніс якос вейше
ташу таду кодю гнали кєзеницю пастухы І воли медже тыма кодрувами пішли
пет гна перешли границю але та жебы была становлена границя точно вона
што не была ци не была охлона І тоту вшытку тату Вам
оповідал як то оповідил як тато А де было тото село же
они там цілу зиму были А то я не знає то мі
не казали Но Але оддасте далеко під Кыєвом Недалеко Кыєвыт то казали
же нает были такы фелішы буда ни большевицка влада ни украіньска владакы
звішаня В тотім селі де они были Так Шыбы дадім вказал же
выст быти дудівской армі Не з польской то надчы це будут таке
выце точы не буду тамлена вызянска влада А тоты люде в селі
нормально іх приняли звымазы пенали ґазды такы ґазде пинали звыдмазы Дали буде
каже воднец Косова был такый шведчом при тым светы чуботы на прківы
той питы зрубы пунгели тату мы то і нащыли ся з того
шества то запляли чуботы теквы то там приходили той з Косова казали
же доби другій надлишыл ся там познакомил ся з Нужєнкою там нишыл
же лишыл ся кота же з гуцульщыны Косий косий так він там
деж был ты та был вы там плян те был також так
як тато як і дуры плян А може він по тому вди
звыстал ся ци што як бы так але казале дикаж яз тоту
лишу каже Дей рішыл ся тато тым Іваном Мудяткым переште нову границю
бы єй шта до корів нали через границю а ты вдва тота
границя не уставлена так добрі на написку сторону тай воне помедже ты
коровы та і петухы знали іхти написку сторону діти та коровы І
так ся не знали коли перейжте границю і повіді де границя были
А по тому пішли з тобі спокійно Але ішли пішкы до Таднополя
Пішкы ішли ішли почували каже селяна зам давали што єсти так хотох
як бідным та бідным полонаным та аж з таднополя то же єй
ся поізд додлова джере Але каже же такы што перед каждым слупом
стоял Жы піскє бы зайшли Ци таке было знайте зрухы ш не
буду становлено так Аж зводжу же куліяскым поідом до Кракова в Дяшові
Вісіль вішли зо венкома і земельдували ся як де де были дешто
і выплатили ім все скільково ним бы мали згадчы загальків выплатили ім
і за того утыманя вчыли служыли та же вернули ся додому та
ты грошы высті засправы тели Вето щестливу то щестливу решети воси Возміня
Возміня Вас возміня знато Ой так і пару Задеш ся тым році
як вернули ся тот зызбыни кажда ті році оціл справил собі коли
было тото весіня то было два році на святка было зимою перебуде
в Кыєві а в пляни а вернут ся весною зараз переціли зеленне
свято ти вецілят сватко Та мамы казали ти тато ґразучы ци дайте
пишы влочы на зеленє свято женили сатым ядроди тату долго был там
Та вуста были здали ся Устаны Будзєвиками заняли іх полон Чы зиму
были О земля але сто ся вернули ци зиму были під Кыєвы
А потом зачали ся дальшы люди вертати з пляну звідкы звідкія богато
было цю нима повісты з ним нова де ся одділи Може плені
был тай темы Помер там там якыс хоробы была Божо паве Може
все ся якы бува Были такы же деси были на І світовій
війні і ся не вернули До Бонерівкы были такы Та были такы
што безвізды пропали З Бонерівкы Так ході ни большевицкі вірти ся тых
одвердлю не вернули ся жебы під бродом воєвали там найбільше кынули під
броды Но та не знаю але казал же багаты ся звернули теважно
молоды хлопці кажды што были вчеди завты были та ся ся вернули
коты завты были бы знали як де хоронити ся відкули А молодий
даш не знал такы не муб бы такы згартовало ніх в тых
боях тото легко было знищыти го тайде был Хоц бы пряд попал
то там також знищыли годи мал того опиту такого быва так є
терпелы так є Мили слуха на тім днеско буде конецнеско бесідували сме
зас з Адамом Голодиньскым же ся вродил в Бонарівці в році Бесідували
сме о подіях І світовой війны і інчых подіях котры діяли ся
в Бонерівці і не лем в Бонарівці І оповідала мгнеска тиж же
пан Адам барз ма ухуту вшытко оповідати і не лем зато жебы
передати вшытку інформацию што памятат што зна але єст і іщы єдна
причына бо він написал Вспомины іщы з єдным спілавтором Миколайом Ґолейом вышли
они якого книжочка втрачена земля в <unk> році Але Спомины тоты были
зредиґуваны і не лем скорочено але дашто было і додано змінено і
оно єст необєктивне Зато пан Адам барз хоче принаймні в такій спосіб
як бесіда на сім радию донести дошыткых правдиву інформацию В мене в
компютері сут іщы бесіды з паном Адамом Голодиньскым роблю так же бы
єдна бесіда То была єдна тема і буду зас тото подавати лем
може не вшытко одраз а так час од часу При мікрофоні была
Анна Кырпан Оставайте здоры До стрічы за тыжден Слухайте семка <unk> процент
лем наскракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого
Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати
цілых <unk>