70% #2015 - 70% #164 Ніна Яскілка Оленяк, Бучач, Ріпник (2 част), 2 V 2015
Еп. 2015

70% #2015 - 70% #164 Ніна Яскілка Оленяк, Бучач, Ріпник (2 част), 2 V 2015

•

Опис епізоду

To druga rozmowa z Niną Jaskiłką-Oleniak z Buczacza. Odcinek opowiada o historii jej rodziny oraz o losach Łemków z Rybnika i okolic, w tym o przesiedleniach między wsiami na pograniczu polsko-ukraińskim i o sporach wokół łemkowskiej tożsamości.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сем <unk> процент лем на Скаркова а зо Станиславова Для вас
будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем
<unk> процент а будете мати цілых <unk> Видам вас милы моі слухаче
при мікрофоні Анна Кырпан Неска друга Бесіда з ніном Оленяк Ясківком Хто
слухал нашу першу бесіду памятат же пові лем же тота стріча была
цалком припадкова цалком несподівана Мали іміти до дакого інчого брати інтервю але
В жытю часто часто сут ріжны несподіванкы і то был доправды ден
ріжных сюрпризів і заміст до якысий інакой респонденткы я цалком припадково трафила
до мешканя пані Ніны Тото мешканя В самим центрі місточка бучат барз
цікаве історичне місто барз давне і в самым його центрі В барз
цікавим певне найстаршім місті Думі мешкат пані Ніно Оленя Кєскілька тот дім
цікавий іщы тым же жыл ту колиси а ґнон ци товды звал
ся іщы Чаджкєс то был жыдівскій писменник автор творы котрого были поцінуваны
так высоко же достал нобелівску премію Бесідували сме кус отім бесідували сме
кус о місті Буцяць повіли сме тыж у тім же внесках і
місто Буцьоць Тырнопільской Области і Бучацкій район юж кус і лемківскы бо
мешкат ту барз дуже Лемків і то з ріжных реґіонів Лемковины Днеско
побесідуєме більше о родині пані Ніны але то не просто оповід про
якуси лемківску родину Я так сой думам же для доброго сценариста для
доброго режысера днешня оповід была бы прекрасным материялом для доброго фільму Сут
ту і траґічны і драматичны і барз радісны Епізоды Стрічы прощаня бібу
і ненавист вшытко змішали ся в барз непростых долях Лемків Лемків зо
села Рібник Вшытко ся змішало і навет в такій дивний спосіб же
мешканці села Рібник приіхали в Украіну то власні замешкали в першім селі
коло Буця село Підзамоцюк або якы повідают самы мешканці того села Підзамок
а Полякы з того села выіхали до Польщы і єдна з тотых
родин зо села Підзамоцюк колобуця переселила ся власні в село Рібник одкыль
віхали родиче пані Ніны Не было то щестлива чырянка З нашой бесіды
можете ся дознати як жыли і о тотій польскій родині і о
поневірянях Лемків зрібникы в Украіні Певных знат датут рібник єк не знати
писмотне Муапу на пілніч од Корос на тоты села на пілніч од
Коросна Внеска будут бучати добрі уж знаны Лам пісні Петры Мурянкы же
выросли з поезиі Івана Русенкы поеты з недалекой од Рібника Красной Цито
Коростенкы Ну а тепер запрошую Вас в мешканя пані Ніны коло самой
прекрасной бароковой ратушы в центрі бучаця коло річкы Стрипы і бесідуєме при
каві при цукорках і зачнеме власні од того каванчіка на пілніч од
Коросна даякы гварят же то десят сел было лемківскых даякы гварят же
більше то власні потім просиме слухати Маме тот острів Оперівка Петруша Воля
Рібник Бунерівка Ванівка Одрыкін Чорнорікы Курчына Колосапоросна Красна уж на пілніч Гвоздянка
і іщы на схід Яблониця і інчы села уж они сполячены але
было іщы пару люди же тиж належали до парафіі рібник і приходили
Было і такє же там уж села уж ся зробили польскы але
іщы Приходили до ну може рапкатолицкых были і такы цілы села колиси
сел лемківскы а они покус ся зробили польском але пару люди пару
глады і члены од них належали до то было такє Новы маме
тот такий острів тоты кавальчык І сут ріжны дискусиі ци то Лемкы
ци не Лемкы ци што то за люде повідают так же тот
кавальчык належыт до надсяня інчы повідают же то такой Лемкы інчы же
то Особлива ґрупа замішанці они ся замішали в польскій мурі і они
ріжнят ся цалком они цалком інакше што си єст лем своє І
даякы непольскы вчены До лемківской землі тот кавалец не долучают навет на
мапах не долучают же то Лемкы а то якійси окремій кавалиц навет
мам книжку Лемківскы церкви яка недавно вышла в Польщы в тій книжці
цалком не є ани типовы лемківской церкви в Бонерівці ани інчых і
на загальны того кавалка землі бо о очывидні авторы той книжкы не
додают тото до Лемковины Звачіслами ріжны версиі маме ріжны погляды што бы
вы повіли про тоты села же на пілніч од Коросна села де
нараз по рівнині по долинах вырастают горы горы лісы што то Лемкы
ци то не до кінця Лемкы Вы можете зробити тиж якыйси высновок
хоц вродили ся уж ту Было також нібы то Тоты села тоты
круг тых якы вы повідаєте же то єст мішанці Вони направду были
змішанці бо в нас не повідали слово лем нас слова лем не
было нас кромплі не было нас дуже такє свім не было бо
як напід замком моі родиче ту приіхали тоты чу приіхали з Гір
то мамаміко мама а тоты ріпницкы вшыткы называли гірняками то гірнякы приіхали
то нібы стеропивы Лемкы з гір тато гірня гірякы были а они
як себе якы Русины Русины мы Русины ми Русины як грекокатоликы были
вшыткы вірус повіданя і Русины І не было інакше окрислити се Тіко
Русины бо такі Полякы называли же они ся называли Русин якой нацийональци
Русин Але щы было знаєте што были такы люде же вони неє
добре бо то розділы Польщы принести тіко зло Росия лізла так як
ям як болото лізе десин то так лізла Росия де бы могло
іщы захватити штос І вони зараз поздрили же там є якысы русиньскы
села же тоны Полякы зачали зараз там робити тоты бібліотекы Качковского якы
вчыли то были русофілы кы вчыли же мы су мы рускы та
нібы не Русины не Русины а рускы І повірте же най на
Підзамку сут декотры люди якы повідат што я просто в шотці была
як раз з єдном паньом доста мудру моворила а она повідат тамы
рускы тамы рускы а я повідам якым рускы тамы Русины Русины від
Руси Киівской руси мы ниякы не є рускы Нє бы мы Рускы
як кажут вы не пунни комбінуйте тото слово бо вам там люди
не мали штыри клясы не все добре знали як то а то
така хытріст навіт тота руска хытріст же Русия і Русь сильно подібны
слова і на тым грают і так грали нашым лем Але побри
товды як выгім повідате я прочытам єден маленькій уступ з книжкы Ярослава
Пещака о селі Бунерівко пишы не лем о селі Бунерівко з якого
вышол де жыл але о селах Ду Коло і прорібник тыж і
наприклад пише такєно же была там церков в <unk> рыбрали стару церкву
дерівяну а поставили нову мурувану свято і Параскєвы такє Коли рібницкым священником
стал Теудур Мерена так в селі в селі стала функцийонувати школа отец
Мерена почал боротьбу з пияцтвом Заснувал в <unk> році при церкви Братство
Твересті серед церковных книг был служебник надрукованый в <unk> році Записы в
парафіяльных актах почали вести <unk> року а метрыкы з <unk> Судві справы
рібника розглядали ся у Коросні а Петруся воля належала до судового округу
Фришда Мешканці рібника як і Петрушує Волі перебываючы під вплывом мерены дотримували
ся староі назвы Русь У рібнику Украінцям уважала себе тількы родина Дяка
Костянтина Яскількє Я добре памятаю дяка Яскільку і його сестер якы часто
приходили до мого батька в Бунегівці за украіньскыма ґазетами журналами і книжками
Гм після смерті скількы рібницкым дєком стал Оленят в Петруші і Волі
якій возял себе Русином і нацийональноосвітня робота в Рібнику припинила ся А
Берена был то бав дуже сильный священник але бы силю притискал він
ся такій был Ш він і притискал трохи людей То был то
такий непростой священник был то лідер в селі цілі парахіі Хочу повісти
же про мерену Кусцьок мы уж оповідали давно давно коли было інтервю
з небощыком Петром Кугутом мы оповідали про село Петруша Воя одкрет Пан
Петро і оповідали товды про тото село же учітельом был ґраф же
священником был Мерена бо Теодор Мерена был то належало до той парафіі
тыж і він памятал добрі того омерену Думале написано же мешканці грібника
были під великым вплывом мерены о ту кікі написану і зато же
він был такым старорусином ци як а был лем єден чловек же
мал украіньскы погляды то был дяк Ясків То як то было за
кого мали себе мешканці Села Рібник значыт так моі родиче оповідали же
они сут Русинами ті котрже не кажде напевно вміл зрозуміти то слово
же не єст рускє а Русин Казали щы казали што Полякы Бо
нашы як выж кажете же село тото села были так оточены польскыма
і казали Як ся перепишете на Поляків то лишыте ся там і
вызнаєте ж нихто ся не написал ниєдной людина з села ся не
написала на Поляків они себе чули Русины вони не Полякы тиж бы
мали свою культуру мали своє календарне свята мали своє свою гідніст яко
Русины і вони ся не переписали то великій щыт для нашых Я
не знаю чыя є правдива Лемкыня ци не Але я тычу ся
до того народу нашого до тых переселенців до тых люди якых вывезли
і якы там творили культуру высоку тыжі для Польщы Але Полякы то
занадто пізно зрозуміли Хоту додате ту іщы єдну е за мою родину
та За Язківку Миколає мій дідо был скінчыл ґімназию за Австриі был
найбогатшый в селі його сильно любил в селі та Ґрібнику і мій
дідо Миколай был чытал ґазеты і знавшы ся робит ту коли активізациі
ту вшытко але він написал евекцийный лист і написал на долині тымчасова
евакуация І він напису тымчасовой і по тім як приіхали ту ещы
так три рокы по тым як іх ту переселили то дали ім
землі правда были зымінуваны декотры кускы землі той то вас было тяжко
єй і бояли ся там ходити війні повіні так было повіні так
але потім за три рокы юж зачали робити колгоспы І уж зачали
повідати же каждий хто в селі жыє што тут держава барз дуже
добре зробила для них барз ім добре а то треба тепер орґанізувати
колозбы І мій дідо втовды пішол доту до Кагебе такі свідомі того
же він має дочыкайте Хто там він пішол і сказал што має
і показал документ што має енд евакуацийный лист і тымчасова евакуация Він
мал на евакуацийным листі написа написано же тымчасова акция тымчасово так То
він написал ци хтуси там як підписувал ся він написал на долині
бо як напису свою родину і написал при тым ш він видат
чо він іщы єхал ся вводит ся на тымчасово евакуациів та іх
утіку задля того Ж він казал же люди боят ся без мене
іхати Хо він не был війтом але він так до него ся
відносила як до війта бо він знал коли сіяти коли садити до
него ся приходили радити люди на пять мов бездоганно бо барз добре
ся вчыл По війні першій його хотіли зробити офіцером або не насощыни
кєд ся вчыти Але він страшні любил коні Він был офіцером але
хотіл лищы дальше жебы ім послужніше чекайте то был по І світовій
ліні то він служыл війску в Острійскій во Віталіі вісем років был
як рок років до Віталиі Знаме як была І світова війна Хто
з австрийского війска дуже Лемків воювали в лахній Віталиі одноми вертали І
так і тато тиж был там дідо По татови і дідо по
мамі обидва были тико тамтій был меньшый бо він был старшый то
пят років был в Італиі а мій был і навіт знає де
служыл Він служыл на пілниці Італі де він служыл Унді не Унді
не цы Ундіну то він мі ся здає же пришол в <unk>
році і пришол і вернул просто до свого села То свого села
бы сильно любил коні і не хотіл быти звязаний жебы хтоси ним
кєрул хотіл быти самы господарил І для того там зо сто в
тому рібнику оженил ся Шдерічном явлом на Лисник ото вона з родины
Налисників і в ней была в родині Полька нібы єй бабця то
была Полька Мы тепер бесідуєме у тім ге ходили такы аґітатуры і
повідали же будут Васы выселяте так оповідали Люде Вас будут выселяти зато
треба ся вписувати на выселіня Але повістте мі коли тото было коли
То бы бо в <unk> році в осени коли казали лишыти вшытко
на полях Бо бы вшытко ім ся владдаст ту вшытку буде і
вони казали то вшытко ту буде вшытко добре Дідо бы не поіхал
бо дідо чытал дідо вшытко знал як ся робило колективізация але село
бояли ся лишати си цілый сел Мі ліп забыл Як єм был
за во За пінязім купил без пінязиі про єм был зо ся
го то был єм си по голум А ту ґолос бруты біда
мі до кус ге ге памятам Чага су Як єм іл кубагы
су ту лемы докермесу тырбу і кулыгы Од зо На ходу стугул
ді вітер од полу днього был там передновык од сітня догру гудньо
Але іщы хочу повісти за діда як з тым было з тым
тымчасовом евакуацийом як пішол до НкВ зачали бесідувати за Нк а хочу
повісти зато Нкведе він пришол ідал тот евакуацийный лист і не было
го цілу ніч І баба Явесо страшно бояйте Но і він пріхы
і цілу ніч го не было бо пуй пішол зараз як ся
зачали робити колоспы то і был <unk> чекайте гысены в <unk> році
приходят ци іщы скорше приходят аґітатуры і аґітуют жебы люде выізджали До
Совітского Союза тепер іщы повішли мі таку річ Было такє іщы в
даякых селах Не знам як было глас же даякы люди выізджали іщы
в <unk> і <unk> роках Ци было такє в лідовы В інчых
селах было жебы я знаю в о васім селі того не в
васім селі того не было але в нашым селі В <unk> році
выіхали на Весні декотры То найбіднійшы выізджали на Весні і были так
сильно сильно заагітуваны тыма мускалями же там так страшні добре буде то
єден тот пути коз єдной родины памятам же казали Же был такій
бідный ноян не памятам мі барз шкода бо я не памятам як
мал назвиско але ся тішыл і казал же о там я поіду
і там бы все было щы тото в памяти же там пшениця
сенцийно добро родит і хліба бо ту был переднівок так а ту
переднівок нераз был а нераз так было же Домішували єж червінь травен
там май тот домішували трошка коры мули пору дехто было дехто мол
пшениц до кінця а дехто то так як дужі діти было а
поля мало то тяжко ім было тот передніло І ся сильно тішыл
котрій си там з хлопів тых же погіде і буде мал то
єй хліба вдосталь і буде му барз добре То вони як раз
о тых невесті то вшыткых одвезных на там на Луганьску на Луганьску
до Донецка і тамтатова родина поіхали бо они тиж на весні поіхали
бо то сусіде котіхали же сусіды спрягали ся іхали але было тиж
так же ім не казали так же за годину жебы сте ся
вынесли А єм можна было дешто взяти з хаты то так жебы
віз был блага то они як бы спокійнійшым удат ся зберати рарувати
ся так то зачали аґітувати іщы было яр <unk> рока так зачали
істи склад може най в кінци як зашли пришли Ага так і
зачали аґітувати зараз і на перше рата поіхала до совітской Украіны на
весні <unk> рока в кінци марця до ся здає было перед паском
Перед паском мало быти бо плакали якы плакали декотры же паскы і
штуісти не будут але мусят діхати бо так казали шпоідут то можеме
повісти же іщы тырват війна але уж зачали тоту кампанію робити переселіня
Лемків Значыт іщы деси пізно весены <unk> ци при початку <unk> рока
уж аґітували жебы люде Вписували ся на выів єйте ся оповідали повідали
так товде є памятам як мама оповідала так же в них стояла
то ціла та бригада што звязку Звєзківці в єхній хаті то той
старші всеказок то были єдно солда Совітскы солдаты в Сольшы для смі
здає з Рісі іщы іщы товды як війску переходило так рік Але
точно як місяця ям уж капита но місяц так здає же вони
мули сильну псепорогів хотіли І мололи бо мама бо бабця всека заланутам
не можу на вас намулоти а іх там было стояло іх же
там дванайцет тых бо выни родисты были там стукали в сепоты се
так аж бы поможы так передавали а той капітан тошы як ся
вчыпил домами на шой Боже што то было як она втікала іх
сестры втікала на порубы жебы знут а віны так так так так
так так так так так так так гміли дурити же Дідо што
такій бы мудрі такій так же зрозуміл же ну він такой брехні
не розуміл той брехні Він казал шміс ожены з мамы сильной мамы
і приносит екысы тоты шолковы якысы такы різны материі різну тото а
єден солдат мамі сказу шо Катя в нього каже в кождому селі
і місті жона є А мама його так ненавиділа бы він был
сильно вродливій але він мама теза румянами собі на теру сяйте же
то был бадый лицита і высопувал брови Як мама то виділа то
мама він был в такій мамі огидний а дідо каже та може
як раз може як раз Чоселінси єм ом сподобал пісні пляскы тоты
пісні співали казали шумшыме братями братя а тато дідо каже Казка ну
та як бы то Мама Боже та што вым мі повідаєте і
пішла на стріж спати а на стріг і брат Василь з ним
пішол то тычкы вытягнули так жебы мама втекла і хата так была
них зроблена што там на горі так на горі то зозаду там
де была стайня то там было тружкє нищє нище Іла могла скочыти
злісти Зіхала пукычка і втекла і втекла порубы до сестры І там
цілый тыждень жыла покы вони не поіхали А він з той злости
то взял фотоґрафію мамы і через цілы села якы шол то показувал
шуна з ним мала справы Но мислиш бы жебы маму так Но
вірил бы маму сильно добре знали і знали жуна зна з моім
татом годит то такого в тодни вден бы і знали шу втекла
Отакы чуда робили і вырозуміте же люди то місяц страшно дивны як
вони вміли дурити люти шу люди ім вірили і тото на весні
од Лемкы поіхали невесні все думали што там буде добре А потім
зачали як писати хто не на весні Зачали писати і некотрий лист
пришол не каждий але як зачали писати што ся робит то хтоде
люди уж ниєк не хотіли іхати І то не тілько было в
Ріпнику то так потім оповідала і цьоця з Ґорлиц же тыж такы
были же поіхали скорше а потім написали што ся роблят то уж
нихто не хотіл іхати то были там знов в Ґорлицях там были
сильнійшы люди Там єден такє был Франю ся назо франю і каждому
підписуй Ты поідеш анка чом буду єхал землю я маю ту там
а каже нашым і дати я маю ту землю каже а до
кого спой так не хочу то о то чобу до вас єхал
Но а ті ріпницкы поіхали і дідочо поіхал з нима Поіхал бы
він не міг лишыти люди зо села Він казал же я з
людми мушу поіхати бо як не дай Божем они не сут такы
грамотны як я а напису бідачыско напису тымчасово бо си думал же
так буде пришол ту Нкедеців ніч не было вы товды зачали оповідати
же Зачали ту звязувати кульгоспы так то три рокы потым то было
так в <unk> ры зачали ту робити тишку лгоспи На складі Украіны
было то уж давно Уж давні одтале Лемкы втікали бо з Голичыны
ім родичы писала родина Же ту неяку голаспів топу тікали а ту
зас зачали колгласпы тищы жывыти орґанізувати і рік і ту в підзамочку
роблят то ся госп голов колос робили маланчучку то была незаміжня дівка
така трошка старша але была страшно встіпска Я най не знам яку
вона мала нацийональні ци была Польком ци была Украінком но Лемкыньом тоточно
не была она не была з лемківскых не была переселеном Вона не
была писменном она найд не міла ся підписати тіто хрестик ставила як
треба аболом То вона мала таку бричку мала четверо коней бричку то
так як чули де тоту бричку то кажді ся згынул бо унас
страшно над людми ся знущала і біла нагайку могла вдаріти Но і
діду записати ся но і діду Пішлих вшыткых попросту зоставляли заставляли силь
Не было такого же ти можеш іти дуго воспу а можеш не
іти Як гнаска не підеш то підиш заронци ци підиш парок мусиш
піти бо інакше не буде Бо казали же то в когос бы
сесильно добрі жыє там на сході вшыткы колоспомай хоц нашы уж знали
як то было але не были ся діти Была така родина то
як раз о тота Франкова ся я кажу спід Замку то дід
взял єй тато всю родину іх бывысемеро то приіхал під польску границю
і там цілый місяц жыл покы му грошы не скінчыли шухотів домів
хочу домів Розмітека то велика траґедия для тых люди же они місяц
там стояли потім кліб ся ім скінчыл то так просили єсти дехто
там долбу і хто дни ту пригуту О і так наш дідо
як най наш дідо за ніч пришол то был чысто сивій Чывы
там били Пішол сам пішол і до Не так повісти же не
хоче ту быти же не хоче докульгоспу і же хоче ся вернути
бо має тымчасову евакуацию він мал добрі документ і по тім документі
він міг Мали не тоше право а мусіли бы го пустити назад
до Польщы до Ріпника так бы мал правото а вони він не
повіл што з ним робили але він пришол чысто силі і пришол
так як бы трошка помішало ся йому трошкы так голові ш він
перестал бесідувати з людми і ни так не дуже любил говорити а
людям розказати што помочы любил А так же бы ікы такым такы
не бо стуже серйозны такы господар Іх товде як пришол то так
так так так так так так так так так такы очыма такы
страшны так бы якы з якого пекла пришол І він такій быв
дяк трошка хворі І зараз з <unk> міну за <unk> років він
вмер вмер наєдраз на паску на великдины вмер і то б чысто
севі пришол і жнич не повідал чывіл ци хоці іхати ци не
хоче так паску рову і так тихы сілі в так кожух такі
мов два кожухы бо чорні і білі А мы жели втоде на
підзамку мы ся породили з лідом як в <unk> році ся вродили
то щы мы жыли там три рокы м <unk> мы єхали Щоркова
то як дідо приходил я як ім влізло в тот кожух а
оно пахне бокуном то бакун был і пах і файка він ся
файкой бакы То міні місц наймало тепер же я вже сти років
маю а місяц дало же то рай же пахнет світом наймілійшым найліпшым
світом мой дідо А мали сте і другого ту діда дідо Догій
так другу бабу і дідо але вони были старшы і вони мали
окрему хату І мы тєкы так так близко не были бы там
мали більшы діти ж діти мали три дочкы то дочкы вже мали
своі діти і вони рідше приходит баб ци єтожка памятам І памятам
діда тыж раз тілько як привела мама нас до них то Казали
же дідо має уж під девятдесят років але штоси ся му зробило
такой же він ваґати не може Жы выґати не може і він
в од того вмер він в одголоду вмер бо шыси ся му
стало так же выґати не ввіл ну шы з такой сталы ся
і в од голоду умер Мы б так были в Польщы былам
разы то разы бам Ґорлица там де мій члевік был де його
родила Ловік з Ґорлиц З розді з розділя Васы бубняка з родины
бубняків А Ваш чоловік вродил ся іщы на лемківскій Ліл <unk> році
вродил ся в <unk> році гм Але мы приізджали бы цьоця приізджала
його діда рідна сестра приізла до нас ту она любила собі так
дешо купити дешо привести дешо одвести дешо продати о і мы приізджали
до нейбом треба бы было дашо купити тыж для діти і то
мы приізджали Але так як на свою родину єст страшно ктяна на
Батьківщыну до своіх выіхати то мы поіхали до Пірус татом Мій чоловік
і таторід дорібника мы поіхали в <unk> р Поіхали мы жебы моя
мама страшні банувала але моя мама была сильно хвора она мала порох
серця і так вона была і тиск высокій вшытко то єй не
мож было най там бо казала як бы так постала на своє
подвіря то бы зараз там вмерла і і єдино просила жебы привести
єй з призбы трошка землі і лист з липы бо перед хатом
росли треба легкы липы то і Ваш тато і Ваша мама были
земникы з Ріпникы были єм в тім Ріпнику так як мі выглядат
то кустьок на джунґлі пак бы выла ся звело так было колиси
село оно так зароснене каси там хыже стоіт іщы каси хыже стоіт
Але то не єст тото село же вшыткы тоты убоці же тото
было розоране же тото было засіяне А тепер выглядак ты кустьокы дико
то зарзало вім вшытко я тамы там кали в <unk> році То
мы приіхали таты мы єхали через братківку од фрышта ішли ішли мы
там пішкы од фрыштака вам піхали до братківка а од братківкы мышли
пішкы через гору і тато вшытку повіду Але перед тым мышыли в
братківці то было польской село братківка братківка Але тата там знали бо
тато ищы перед бійном навчывця грати мал <unk>надіт років купил си сексефон
Він мал такы ногы змучены полны жыляків бо він робил на каменоломі
як жебы си купити сексефон і він мал <unk> ріків мал сексофон
то є сильно дорогій інструмент в товды бычыл ся в Кросні в
такых єдной родины музыкантів Юж групу Вісілю роб з Вороняком троха Вороня
был юще вчыл в консерваториі в Вороні єзд до Львова а мі
тато тілько зычону так ся вчыти І вони грали то мы як
приіхали до братківкы тата памятали знали то зараз нас так порывали Полякы
каждый хотіл жебы мы ночували в них і сильно нас так примали
добре ну і потім щы я так по польскє я дост добре
бесідую то они ся сильно дивували же то пані напевно єст Польком
то пані цалком розмавлят так безтеґускод його акценту А я повідала же
тішу ся паную барз добре розумію боз люблю польскій язык і пєсенкы
польскій навчеліми Тома і тато приіхали мы аж в <unk> році было
так скілько то было тек <unk> рокы потім як нашы выіхали То
Полякы втовды в товды бесідували повідали же і для чого тото зробили
Для чого тот выізд зробили Бо епреціж як памятаєме як єм з
братківкы было видно бо рідний выщы так был розположеный тыжна кавалика долга
вулица Як бы на горі На горі а ним лем так видно
Алез бы тількым было видно як сады квітли Як витли садо то
так было біло цілий рібник был білий І все чули і се
слухали тоты пісні русиньскы бо нашы там страшно рібны был в співоці
Ну так співоця а ранек ставали То там де уж Пищовка грала
там клярнет там скрипка бойкы ішли бо было такы дві горы они
жыли тай бы медже двома горами дів Кычара І село так на
долині Але той дів был так низко што з Бридківкы єм было
видно улиці і кычара быва так на верха І тато як мы
приіхали то Вони сильно вшыткы Полякы казали же непотрібно было того выселіня
же тепер там каже з розпачы же з розпачы за вами згінелі
вшыткы сады і не мат тераз ніц бо тамты дві родіны жыєм
польскій Зо сходу псєіхали двероджіны А мы потім пішли мым же потім
бы там єдна така пані Ванда што они приіхали ту спід замку
навды нашы знайомы то они заміняли ся як бы ох товды то
якось так стало же они ся замінили ося так ся стало же
люди приіхали власні ту Підмочка в ріпник або іхала єдна родина то
єдна тата єдна родина А вы з Ріпника вшыткы приіхали цілу свтарочку
так так но і тота родина шус під замку приіхала до Польщы
то мы мали де в Ріпнику переночувати Пришли мы там пришли меправда
в ночю бо покаль мы з братківкы покаль там мы переночували єдну
ніжа нас не пустила жме над вечер Шли до ріпника тай татову
повіду ту пурубы а ту жыли тота ту тота вшытку родину дехто
жыл оповідом і все ме приходили на тото подвіря на тамтіку было
видно троха же деси хата стояла бо тіку фундаменты было видно вшытко
было розобране цілый село майже так як померло а як вас повідали
вас было слово халупя Хыже хыж до галупы бы оголупа так тіко
не халупа а халупа там дуже богато ли майже не желах до
халупы хоц до халупы або ходохыж выдуму більше дохыж хоц дохыж е
і мы пришли на подвіря а там декі білі кін літат бо
подвіря страшне і шырокы было Боже як порівняти яку і ту як
ту всюту вшыстку шынко было тісно вузко А там так шыроко і
ліс видно іст коло стодола і стодола была і хата была і
тоты три липы великы як мама казала І пришли мы там а
моіх моіх родиці мойой мамы хата стояла хата стояла деревяна бо тота
ванда тота полька яка приіхала спід замку то они ся побудували А
жылим на ціхатяк приіхали то жылим нашій хаті І мы приіхали там
а там зробили собі Скрокого професоры зробили світолітній домик і так огордяну
вуєт коміхныма жердями так папа каже видит маєсту свойой мамы хаты І
я мы зашли панків лютат пату пезм пез чым іх гопати І
правда пані вышла і я каже же барз ся зобачыт роджіны ґняздо
діжыли мойой рызі і не могла мічого борити Але пані каже што
ну прощывесть А скод єстестє з Украіны Ано то прощывець і зобрава
того пса І я як зашол до хаты то можу Вам сказати
што єсткє зрушыло мі серце то была хыжа мого того діда Миколая
што был унтрофіцером і шосильной люби в коні то тату вказал де
Тота хыжа бом ушытко знал в селі Тале і пришли сте до
той хыжы і там жели не в самій хыжі а в інчій
ци такой тіхы тіхы же то была уж літній домик то был
професорів з Кракова дуже інтеліґентні двоєлюди чловік і жінка а нова побудувана
тоты Полякы што спід замку выіхали до Ріпника тотыко єдна родина Той
жвале побудувано троха низче дуже гарні побудуваный цегляный дім А та деревяна
хатина і шумене найбільше вразило якы мі позволили при тым што зайти
до хос подивити ся бо я попросила же то єст хата мого
діда І розумійте што протягом жытя всього шумы жыли ту На Украіні
мама все выповідала мі як вона малювала бо то траґары были і
на тых траґарах як мама малювала квіткы він был в бронзові а
білы квіткы были злапна І якы з лівой стороны была кухня але
кухня была велика бо была жы сушна потім была брадура было вшытко
так як было і было пуготикы і квіткы намалюваны на тій Моя
мама з сильом ся добре вчыла і навіт учытелька приходила до мого
діда і казала же за никотру дитину не прошло а зату прошу
бо она ся страшно добре вчыт і з ней будут дуже люди
великы А і мама впала перед дідом на коліно по тис страшнів
тів очыти а дідо повіл Ахто буде робил на полю Бо він
штораз більше то поля мал штораз більше господарка велика а мама добре
робила а были іх три дівкы і наймолодші сын то сын был
очко в голові і для того мама зараз за сыном была старша
од того сынатрога Но єй мусіла робити мусіла робити не ну і
та ей і дідо так не хотіли і то же дідо так
вірили же то все буде так постійно але стало ся так же
вшытко было одобрано і мама і так вміла дуже іщый вона была
освічана дуже сильно людина до кінця свого жытя цікавила ся і політиком
і жытьом прекрасно варила істи і была сильно як людина была дуж
добра Але так же хтіла ся вчыти а єй тато хотіл як
то давно было же бабы пошто бабі ся вчыли так він был
розуміти він сам бо він ся вчыл і мі ся так выдає
Я часто думам зато Жечул він скінчывши за Австрогорщына гімназию што товды
был барз рідко і місця барз добре вчыма єст свідоцтво найдоє дивціл
ся в Кросні Круж так в Кросні вчыл ся і знал і
латину добрі грецку і італийску і І німецку то так як своюку
не хотіл чы чого він не хотіл я так ці часто думам
бо моя мама была дуже вродлива дуже на три села приходино до
церкви все ся дивити на мою мамувают Полякы така баба так з
косами до коліна і аж ся так вміла врати бо всесильно просила
діда же якы так роби дуже жебы єй купил дашто то купил
вітоку шаль з фринзлями токо аж што закрывала єй коліна така была
шаль дуже гарно ся гарно вберала і перше в селі зробила си
завивку што дідо але перманент товды ся то ся назвало перманент але
косо обрізала бы деси там Віділа же інчы ходят уж такто де
си там в крослі виділа і си зробила там перманентот і одкрыла
си двери на надвір бо мала мыти в хаті голову бо казали
за годину си вмыти тоту голову жебы то же так голося стало
на та як маєм котры так робили же мала вам мыти зараз
в то денщы голову Но і в одкрыла си і двери бо
знала же як дідо буде виділ же вона зробила звилку тон певно
єй буде бы дідо был сильно по характеру крутий Але правда нич
не повіл быва сильно робітниця она сой закрутило тоты льокы і дідох
виділ і што сильну бы бурчу бурчу же то высоко літа же
мож низко впасти Він был сильно такій сам пішол в горы жыти
і мі ся здавало же то буде неліпше від ся сильно боял
же така як мама же вона єст сильно вродлива же може пропасти
в світі Але сусідска мамина коліжанка То весікы были весікы то такы
вчены люде то всіх діти дал він был більш єднак дідо але
дал вшыткы діти вчыти ся до гімназиі то мама казала же я
найбільше шо є завидувала як вони в тых кустімчыках в тых укладаных
спідничках приізджали на суботу неділю А я мусіла працувати І было тоточни
дуже добре чо такы дідо Микола зробил але потім як же бту
як мы жыли в Чорткові а мама приізджала і вшыткому привозила бо
нихто ся так не упікувал ними як вона то цілу в єй
рукы і казал же Я сильно чую себе винным перед тобом Касю
Бо тікоты мі поможеш і мама страшно любила тата свого а я
знал свого діда бо дідо страшно мене любил він більше з вшыткє
любил мене бо заказу же я мала Кася То діду Миковин діду
Малока А тілько было діти на го в них было такы была
Марина Мілька Катька то моя мама быва і Василь Василь поіхал на
Домбас і так на Домбасі жыв вшыткы рокы был на шахті робил
а Мілька то выдала ся щы там на рібнику і Марина там
ся оддала на рібнику то вони ж ріхали ту з рудином а
мама ще была як дівка том жыла при них Тато мі на
війні бы тато з тата забрали як добровойця на війну мало <unk>
рік то він втік два разы то раз втюкы з німецкого Бозы
як брали Німці на роботу то тато втікы і потім його зловили
бы він В там Вязлі был такій табор роботі ж там штоси
робили і він втік і потім Німці зловили і кіси штрафні там
Лагєр то він там чудне метотышціва істория то написам в тій книжці
Украінці за Кользоні то там є тота новеля то там мож буде
прочытати за тата А потім мусі піти воювати бо Рускы як пришли
то зараз заберали тых вшыткых тиж добровольцями написано было шли шеренгом а
написано зверха было што ідут добровольці і был штрафа іх просто іх
За великоручникы вони втікали по лісах ся ховали Але як кого зімали
то вже не направляли бо він скрос не втік іх зобрали вшыткых
а мі таты В де він хотіл якє добровольці яка лійна він
был музикант він де бы мі кого забил то такы реліґійны родины
были там в ріднику што він мамі сексофон нишол ігум на війну
казу так же лишым ты памятку зо себе Бо як мруту бджмала
зо мене памятку же с была моім коханом а якы є то
Поженим ся і Тебе поженим ся так ці стало Знаєте навет те
же він втюк то потім його дали в штраф батальон то він
перешол Чехословацину і в Чехословаци ні пораненый был ранні то вже приіхал
і він в Кыєві сілічы повіі і потім го пустили до дрібника
І як раз пустили гохтовды до Рібника бо його навеснів выіхали родина
а мама выізджали в Усени і він пришол як раз тоты як
вони мали выіхати і вони выізджали з мойом мамом разом тато ну
і поженили си іж бы вони так ходили ото приіхали вони разом
з татом в Жыту А тепер смутно том в корпото Ниґена дзвонит
в церквах не видно то номры во Лемківского є на чуты весі
іди Затыхли писні і серед праправі бідны Ламку выселяны Ото дрыноси От
а же хочу выповісти тото же м зачала як там приіхам до
той Польщы тоты професоры в <unk> році Вы пришли до вошли сте
до хыжы де жыл Колиси дід Миколай тато вашый мак і баба
Єва і бає З нима жыва моя мама бы щы не была
Одана і Васий то были він был підростком То як ім пришла
і мама мі оповіла і за тот таґар як помалюваний был і
за тоту то жы так само шыт як єм вошла а поріг
был высокій мама все повідала же нас такы высокы порогы были як
єм зос з оцін шла дой хаты до той першой половины борщы
была друга іздебка была них ся назвала іздебка така кухенка і быва
помора О і як єм приходила то такій высокій порых што мусіла
вам підняти ногы Як ім зашла і вшытко тото шому мама выповідала
вшыткы ся лишыло они тоты професоры зберігали і самі цікаво што они
зберали по Русинах зберали масничкы о тоты вуздечкы шупокы коні шубыли там
як прибраны тоты лісы вшытко вшытко тото было в них розвішано на
такых деревяных жердях же были повавы были причыплены і там іх і
кожух якій си был найден Но вшытко вони тото зберігали як таку
цінніст історичну шутужыли такы Русины і я як тото єм виділа тото
вшытко і же тота слушне тото вшыткы ся зостало так як мам
оповідала я достала такій істеричний плач Я не знала што собі рок
оповідам прашым барзшы прашым а не моглам стати і вони дали мі
то чаю посадили і барз дуже ми говорили з нима То тато
потім пришол тато і бо тыко я перше пішла ам они так
на подвірю были дост долго і вытів пришлиці каже мож зайти тай
можна Славко та як Славко мій члевік як мене бачу што я
така стою ледво стою на ногах і та вони мене посадили але
так Я ся іх походила там і кождною конце і руками попробувам
кожну тоту стіну бо мі ся здало же пришло до свого дому
Хоті мі ся там не врудиєме Але просто мама бы страшно панувала
зо том хатом зо тым земльом і І так вшытко тотож повідала
то вшытко так было як то бо были такы добры люди ту
вчены люди были і вони хотіли тото підтримати О і так і
так было і потім были там на траґарі што было номі Квіткы
бівы такы на штыри листкы были бівы квіткы бо были пубілены і
так тото было в одновлену не кажу выдновили бо было такой спилюком
таком было і то было одновлене бо тоты Полякы же ся будували
што приіхали тус єд тата родина то жыли втікаті і вони тыж
выдновляли бо най знимка є як вони там різдво своє сунутекы різду
своє справляют в груднів не справляли ялинка была в тій хаті і
то все выдновляной было ано а потім пішли жыти на тоту свою
хату што всевы побудували то там рік ци два не жыли А
ту пришли тоты цім дали знати ци якоси хотіли си там найти
Тоты люди всоры з Кракова і тота хата не знаю чы тепер
стоіт бы давно в перешло і хотіла бы м поіхати даколе але
тошы з тым здоровєм Бою ся бы не дай може де спривезом
мамі в Сірныкові подалку привезом З призбы той землі і листкы злипы
то барз просил жбы му поставили до труды так бы зроблены То
вых влошли спочатку до мыной хыжары Япепак вошу Валштато і мій муж
і так і но але Ваштато тиж входил колиси в тоту хыжу
І знам як он О він як мы пришли до той Ванды
но до той Полькы вона ся Ванда называш будувала си іш готу
коло нас то мы там переночували але як мы встали в сем
годині то тата не было бы тато пілпятый стол і обышол цілый
село А як пришол десику <unk> годины то мокро было так бо
сам пасок было вшытко мокро і бороса а там травы высокы было
гора там травы нихто не косил і татошыткы тоты потічкы тото якій
тамтам ставочы был такій ж він там пса наплавал і сам Піл
стоі яка там студентка така быва а зюдва там были тото зжюдевка
маленькы по цілим лісі І де він зберу грибы дешу бы нутажый
каждій той але кажду же ся страшні змінило Але то як зашол
товды до хаты такій мокрі то бы сте виділи його тику очы
Такы сині і так ся заложді йому хтоди десят років ци пятнайцет
Такій молодий ся зробил але такы сильні сині очі ся зробили в
нев розчаруваний што глухо село згынуло тамті коли дві чы три родины
жыло а як нашы вшыткы выіхали то дві родины ся лишыло якоси
іх оставили ці тому там мали родину польску ціяк То тыж не
выжыли вони єден ся з них повісил а однато психічну хвора была
бости село і жыти так рік два три то не могли вытримати
діти пішли поіхали собі жыти там ци вчыли си ци де но
то не в єден рік ся стало то так за якы рокы
То єден повіщений было а друга то зрозум зышла так само што
не могла той пустк вытримати Але я вам поім же барз дуже
люди Лемків же были переселены оповідали мі же тыж были і ту
ріжны такы трафункы же особливо старшы люде доколи так не могли вытримати
того і тишы психічни мали ріжны зрочы страви реім то страшні так
діяло же дакотры люде замкнули ся в собі особливо старшы Докотры тыж
мали якысы психічны такы ріжны обыциєписы такы депресиі якы тепер гварят такы
мали ріжны же то не было так просто переселили чловека і то
Но тото якы якысы дерево з куріньом деси пересыдити то оно тиж
ма якыйси стрес а то Чловека вырвати з куріньом знаєте як бы
того ті хто си хотіл поіхати хтовде люди не єздили так як
то поіхал до Америкы ту теж было чудо якой ся але люди
ся вертали зоробили си дашто там не люди і вертали ся мали
право ся вернути ци до Франциі поіхали ци до Німец хто на
роботу вони вшыткы ся вертали і мали право на вшытко тіко ту
то было кто была тюрма для народів вшыткых а для Лемків стала
найтяжча бо приіхали не тыко на чужу землю а приіхали на інчы
соспільні ляд бо ту же было чысто інчий ту брехня была а
моя мама далеко не трапіти бо моя мама Захворіва шызофлініям неі потім
ся розвинула така ми бідни уздіі да праді да то духом хоц
будме бога ти І чести не дай мез до птари не зломит
нам бій чести не дай мез до птагати а віри не зломит
нам бій Митем ни так варят не легемк то треба ґусонцю нам
іти Бо сонце і для нас за свійтит не будме все вколо
по темкы бо сонце і для нас за свій Гідит не будме
все вколо по те Ми слабы як гача до пугу га то
одружно ся берме до дііла і буде в нас до раз міцци
гіла лем треба з помоци друг другу і буде в нас дораз
міци лем треба з помоци друг другу Нас мало то єдну громаду
всі Ходме і смо трме до когова дис трима очами сокого Хто
з нами в разіде хто замисокого хто з нами враз іде хто
загкы та ґварят як лигы нагаритуйме ся вшыткы на груду пламени наукы
істужат внед наша роди пламени наукы труду і стужат внед наша роди
Мыли слухаче не хотіло бы ся скінчыти нашу бесіду на чымси смутным
Властиві конец той бесіды котрый уж Не можете чути бо диктофон был
вылучений Был інакший Конец был такий же добесідували сме ся з нашом
респондентком стрічати ся робити дашто Спілпрацувати для Лемків Фактичні то была несподівана
стріча де я першій раз так не лем здалека але зблизка познала
пані Ніну Оленяк Єзкілку І якоси одраз мы як бы заприятелювали і
Як стріли сме ся то были гейбы чуджы люде бо дес там
ся виділи на фестівалях і не знали ся добрі і лем ся
хыбай привитали здалека Стріли сме ся яко чуды люде а попращали ся
яко товарише барз тепло барз щыро попращали ся жебы стріти ся зас
жебы разом дашто робити добре жебы іти допереду Зато барз легко Прасям
ся з вами Знам же іщы стріну Ніну Оленяк Єскільку легко прасям
ся з ньом і тота бесіда буде мати продолжыня продолжыня тото буде
уж більше оптимістичны тото вам обіцям но а гнеска такой мусит быти
конец Жебы вы ся знудили Но прикінци лем повім же до міста
Буцьоць запровадила вас Анна Кырпан но то до стрічы за тыжден Оставайте
здоровы Слухайте <unk> процент лем наскракого Азо Станиславова Для вас будут глядати
ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян слухайте сем <unk> процент
а будете мати цілых <unk>