70% #2015 - 70% #168 Конференция, Івано Франківск (1 част), 6 VI 2015
Еп. 2015

70% #2015 - 70% #168 Конференция, Івано Франківск (1 част), 6 VI 2015

•

Опис епізоду

Odcinek jest relacją z regionalnej konferencji w Iwano-Frankiwsku, zorganizowanej na Uniwersytecie Przykarpackim, poświęconej deportacjom etnicznych Ukraińców z Polski. W materiale pojawiają się wystąpienia o powojennych przesiedleniach, w tym o akcji „Wisła“, oraz odniesienia do historii Łemków.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Ветом вас мали моі слухаче при мікрофоніі Анна Кырпан переважні <unk> процент
сут інтервю з ріжныма людми бо Хтіло бы м ся жебы было
може більше лемківскых подій о котрых мы бы Вам оповідали Але зато
же тепер Украіні неє так дуже якых си подій же тичат ся
лемківской істориі культуры зато самы видите же през долгій час переважні даєме
інтервю Але внескы підеме на конференцию то конференция же ся одбыла трию
Черня в Прикарпатскым Нацийональным Університеті імени Василя Стефаника а то была ініциятива
Суспільно Культурного Товариства Лемківщыны і Суспільно Культурного Товариства Нацаня а конкретні Іх
Осередків в Івано Франківску Не была то велика конференция більше така реґіональна
локальна і не барз долга найперше брали участ В ній выкладачы з
Прикарпатского Університета віны тепер так ся зове а перше был то Іван
Франківскій Педаґолоґічный Інститут Но так ж бы было зрозуміло но і были
тоты професоры і были студенты студенты історичного факультета Одбывало ся то великій
лекцийний авдиториі нр <unk> Фактичні на тоту конференцию міг прити каждий хто
хоче даякы люде скорыстали ся такым правом просто жем може Не было
шыршой інформациі бо може бы пришли більше люди споза університета але вы
тепер тиж можете почути тото так як бы выли присутны на тотій
конференциі Гварю же не была она така класична наукова конференция єй тема
депортациі етнічных Украінців з Польщі в <unk> <unk> роках і іщы ту
в програмці написано же то реґіональна наукова конференция присвячена <unk> річниці депортациі
етнічных Украінців з Польщі Але бесідувано ту і про Лемків Тема єст
така же правій каждий ма кус інакший погляд на тото но то
можете чути який погляд ма каждий з участників той конференциі Просиме слухати
З добры ден присутнім участникам конференциі домаєте што сьогодні в нас конференция
на тему депортациі Етных Украінців в Польці в <unk> роках тема є
сумна тому богато Громадян Украіны постраждало під цых подій Тут є присутні
люди кєд дуж добре памятают і дехто з них судні розповіст про
ті подіі Є наукові безпредно занимают ся ціми темами І сподівай ся
материял быти опубликуваный в одного з нашых університетскых часописив Слово для одкрытя
конфрент є директор Парпатскых на Озера Тепаны котрый ся звідны тій проблем
і граничых буде Др Польтів Наук показал Польшы єй участи для мисній
конференциі дійснує Одно з найбільш складных новів Кольскій істориіфікациі ци булониска акциі
депортаций народів якы потрапили під тоталитарний станецкій режім і в умовах персональной
лижны бойбы дільністи примали рішыньом процесів Не має людины не має проблем
І ся пронализувати свою ся одня в мой присі можем переконати з
думусю депортациі за найуспішнійший шлях вишыня Тых проблемах і повязаны з боротьбойом
проти нацийональновызваню вымагань Короткочасні успіх міг ся подивити ся навіт на територию
Пульсі насиль попераці Вісла коли <unk> році было переселены більше <unk> тис
Украінців з пілденно східніх воєводсы північно західні воєводства Мы батім усі сьогодні
все одно на святкы цих людей повертає ся до товы сюб не
тілько повернути з наций териториі а першу серду сю отримати шкодуваня за
втрачене майно землю понегіряня які вони отримали Як чуа анализувати депортаціня акці
років в не так делікатной зюридичной точкы взору называли секевокуацию уводопровокуацию украіньского
польску білоруску і литовского населиня То звычаностю на посятках напруга та як
рахува на украіньско польскому пограниці дійсно сприяла нібыто добровільному переселеню але це
добровільністрыва выклами тікы декілька місяц Ускількы не зважає ся навіт на тых
сплетнів етнічной політичній обставины і славы севейско польску борониці Украінці так само
і тіпуляті хотіли залишати ся на тых териториях де они народили си
І відповідно было зістно ряд надзвычайно потужных провокацийных операций для того што
поцінати потісняти украіньскє населеня вчынає <unk> років Мы сотня воримо Стоскі зору
політичных процесів але вза сидят люди які оцінюют цітриґічны для них період
ниті Сточкі зору ґеополітикы політикы економічных наслидків Ци люди і кі памятают
будсі ся маленькыми дітьми як ім давали дві годины на Выслі як
все те мой молоє і іхні батькі десятками руків збырали втрацяли совбувально
за декілька выдив Як худоба гынула не доходячи до станциі як іхні
дідиі бобці вмрали піся з того коли єшы воны стояли по два
три тижні невідомо де безнормальных умов жытя І зо цим дійсмо приховна
велика траґедия Украінців якій втратили своі батьківскій землі Тому коли мыртайме суці
темы ци не є сентименты Тому што це проблема про яку потрібно
выстійно говорити проце говорыт і Полякы проце говорят Німци проце говорит Руми
Не стійме то сюбр зятры ватрами і говорити ос Поляти буду тикі
Силькіі ос Німци будут тикій Силькіі Ні мы повинні зробити для себе
высновні Мы повинні знов никє змусити Владу будякой краіны яка буде мали
тілько мінімальны прагненя реалізувати такій сценарий памятати цін такій сценарий злідцю То
муси тісно о великі урокы траґедиі яка окрешут єгу не повинна повторити
ся І само завданя істориків дослідників якісной мати проблему принести в ту
політичну плюсівну де всі раз завжды зрозуміют ци была велика траґічна помылка
нас докєпує по сроздавы період стриінізму народы Центрально Східньой Европы і збы
наш украіньскій народ якій насут цієй депортицийной акциі вытішно Бу близко <unk>
мілийона Украінців <unk> тисячі был насиньску переселены на тій териториі які для
них николи на жаль не былизуючойце рідны Тому Кристисі з Наводу хоціл
поважати сіло плівных дискусий загыбыти се цю проблему о скількій і актуальніст
николи не буде в трасі де привітаня даєте выступниканФранківского Бодер Адміністратором осьом
<unk> Доброго дня Шановний Ірий Ганович шановні колеге можу Вас так назвати
тому ся сам зафахом історик і мабуть в тій адиториі на вывступны
іспыт колис у <unk> році приємно бачате також своіх выкладычів заря Але
перш зо все хосю своіх однокурсників од пан Андрий Пороч перш зо
все хоцю Вам подякувати все такы за выбір цієй темы Зысяйнок мыворимо
траґічну історінку нашой істориі І не для того шоб як казал Іріханович
розятрити рано а для того шоб подивити ся в майбутнє для того
шыб мы зробили з цієй темы великій урок якій бы николи не
міг повторити си Тому в істориі украінопольскых стосунків были ріжні періоды знаєте
ци такій клубок де было богато і позитивного і неґативного І як
шо зараз почате так скрупульозно переберати тікі ті неґативні стороны мы звычайно
до доброго результату не дідеме часто спілкує ся з Поляками яцют від
нихсю фразу што важливо те што єдині і тешто в нашых стосунках
міждержавных між народами буде попередо Хоци те нашто мы повинні всі з
вами працювати і звычайно дне забывате про сторінкы нашой істориі Шановні колеге
я хотіл поважати всім блідной роботы хоцю запевните Вас в тому што
мні самому особисто над ся нецікава є ца тема якє ся стена
родичів моіх і просто друзів пожытті выіхні батькы діды пройшли через такє
выпробуваня І це є ну надзвычайно така важлива тема для істориі і
для нашого краю Хоцю Вам передати вітаня од Гусной державной адміністрациі Лем
Романовича Гончерука дякую за запрошыня на конференцию успішной роботы Вам Шановный Юрий
Іванович Ір Клавич та всі участникы конференциі присутні Першу доповід тоту вступну
я выголошу зойде з катедри істориі Украіны Др Шнувкій Крославіч Райківскій тема
Украіньско польскій стосункы ХІ р міжконфронтацию словом порозуміня Я постараю спаже де
з <unk> постараю ся хвилин коротко понаризувати украіньско польскы стосункы до цих
подій до початку Руіситовой війны яка так траґічно плыла на вересньок цих
подій І хочу скате што в цілому ці стосункы за <unk> років
можна охарактеризувати лаґонічно між конфронтацию з промами порозумліня З кінця ХХ стлітя
Украінці Полякы не мали свойой державности Украінці перебывали під вомаім перім росийскою
дівноты відсотків териториі населеня і австрийско австрогорскую Поляків зарінают під трьома державами
росийску австрийскую і руску і ім практично доводило ся в цей час
врішувати схозі завданя бороти ся земільный нацийональнокультурный розвоток і одрозня державности умовах
колоніяльной в політикі імпертых урядів І в цілому ций як так зват
імперткій період коли украіньскій польскы землі были під глядою росийской австрийской чыты
імперіі выділи сяма славяньскым народом можно сказати проходил вплывом ідей великой французской
революциі просвітництво романтизму ті всі ідеі вни пробуджювали народы до бортбы своє
самостійне істнуваня Почынало ся це з культурной складовоі з культурного розвитку досліджыня
наукы народознавства і Фактично такою наснагою для славяньскых народів была борба прикроб
Поляка з іх нацийональны права яка розгортала ся після трьох поділів пульсі
І цілом роток украіньско польскых стосунків можна характеризувати словами відому дослідникы Малецика
Кородницкых Я казал што проблема польского уплыву на украіньскы руклятає ся з
двох боків цитує Европропейскы вінодумны ідеі досягали Украінців того поклиня перевагно через
польскы каналы ПС З друг боку самостверджня окремой украіньской нацийональности неминуче предбечало
борбу проти традицийный польскы гемоніі на землях Реці поспулити В історию кринкопульскых
стосунків з того часу мож нисти ці мало приків і взаємной спілпрацы
і одкрыто протистояня В літературі хоцю сказати особливо в радяньскій літературі дуже
богато писало ся про конфронтеційні процесы мож знати буд якій підручник вынедісно
мали місц особливо же з кінця ХІХ ст між Воєн і Польщы
так вічныма подіми си комплітніст укринску односин были голичні замах Івана Фa<unk>
Кравай розправы Галицко намісника д <unk> р Бысту польскым стемів украіньску струма
Коцкайны виділ З ци ци ци ци приводу відомый дослідник цих процесів
Бодан Гуть писал Як ся никати деталі віднос медже Украінци Поляками покренові
такій новій чесы то іх мож вести до дещо спросіный формулы Полякы
гнобыли Украінців а коли ні стало нестартным то Украінці різили Полякы кінец
цитати підіграє сумніву істнуваня шеспочатковых процесів інчой тенденциі пошуку взаєнных компромісів угод
порозумліня Полякы відігрывали важливу роль у дослідні наприк украіньску фольклору Народны творчів
не самы спонукали тот і украіньскых дій Нат Іван Франкосол приводу писал
шу Полякы Васлав Залескій Жыгота Павлі тенсі Дале рускій молоді першы основу
для свого власну руску патріотизму показавший бодай частину то словесну духовну скарбу
ся збрісило так просто руского мужыка Дорисі Украінців і Поляків є багато
ся спільно навіт проґраму на першы украіньской політичны орґанізациі Кремфодівско Товариства Книга
Бытя Украіньского роду прикликає це і з книгою Адама Міткєвич в <unk>
р Книга Нароскы Пілігримств Польску дуж богато схложых сама ідея схложы приплятні
нацийональной християньской ідеі сложтивых гімнів чы мароти польскы не зґенете дай том
подібне в украіньском польскым руку было Напр особы з украіньско польской ідентизмів
ззв русины польскы нациі які теж відгравали ся малю роль в Украіньскым
Руси ВСТш зараз на цю тему буде несідано в близі майбутню дрска
дисертация то ци цілый пляш про кє прото не можу зараз тоткнути
си насуті прізвиска Юзеф Ботан Залескій Северин Гостіньскій Юянслова Юлюш Словацкій та
інчі Але фактично поділи Польщі внесли украіньску Польскю сосункы нову ситуацию тому
зявил ся тзв І ціны Нукраінци Полякы вырішыли ХХ ст на трикутник
свой рідный це на Прообережі церсі царинкы Украінців Поляків а на австрийскій
імпериі ци австрийскій уряд відгравали цей ціник Ну русийскій царизм як вызнаєте
чудово він проводил політку нацийонально огноблиня ся до Поляків сі до Украінців
Полякы піднімали два повстаня <unk> р листоп <unk> р буду жорстоко придушені
А учатникы тых повстань мушні або были репосоня бо змужні были емірувати
за кордон де они доречы продолжал свою вызвольну боротьбу А стріці цариз
проводил людску політику до ресі він на <unk> родных поселяка Він підтримал
більше украіньскій рух мушын был слабший так якму як слабше тре підтримати
шобсильний го осоточно не Покеліців В <unk> р сама Гона Рускрада перш
украіньска політична ґідані была підтримана втрійскым урядом Так Но треба перевисти цю
підтримку левна була Але пізнійше а втрік змінил свою політику і він
же перешол на бік Поляків і мы тюрого знаємо было принятой конституциі
консуцийні ці реформы якы фактично дали Поляка монополю влады в Голиціні Фактично
Голиня была притворна в ґрупацю польску провінцию а в Тругон тому шоплякы
мали домінуючы вплывы в усіх сварах жытя Польскому домінувало в світ ґалі
тому поді украінцям было з одного боку простійше тому што Вони в
величні моглико буквині так само моли крутувати демократичныма свободами так але з
іншу боку сгляднійше думу ся вони опинили ся під домінуючым польскым тиском
І хоцю сказати што ідеє все такі попри ці імперскі режымы тискы
і так дале Ідеє польско украіньской спілпрацы на протежу се в дільності
багатьох діців не быдатны Ну я не маю можливости назвати всі ЕС
выдатны украіньскій Не знали нашы долстра Шевченко у поезі Полякам в ґубзері
писал ся были козаками уні не світ было так нам весело жыло
братали з вольны ляхами пишали з вольными степами в судах кохали си
ціли на цілі дівчата пишали ся сынами мати т але все змінило
ся як пришли сюда з Рубіньскунів Полякы пришли в смілина штыхій Райкін
писал Але все такі він вірил в можливіст украіньско польску порозумліні він
казал О так то ляше дружы брате подай же рух козокові серце
чысти подай з новым ним Кристоми о новина стихій рай Фактично все
такє попри тешу была ціла плеяда дієців з украіньской дресі в польску
боку так само якій напрагнут ци о порозуміня Але все такі тенденция
украіньску польскых стосунків почынаючы серед ХХ стлітя згортала ся в дале більшы
конфронтациі дале більше розмежуваня Тому ся Украінци хотіли мати свою хато грубокают
ся Полякы свою Але поділити це было дуже складно муш были териториі
мішыні де было богато Украінців і Поляків і особливо ситуация зголосила політизацию
украіньску і польску рухів це в кінці ХХ ст В кінці вникат
перші політичні партиі вникы мат кардинально протилежні позициі кардинально протилежны позициі І
заважало порозміню дореці Украінців і Поляків в ст на ХІХ стрічникы вважают
кілька факторів кілька фактів один з фактів карналь нименс украіньскій польской інтеліґенци
назвичкій свідоміст інтеліґента Поляка глобокы вплыв робила спастя на шлехецкой традициі дє
украіньскы інтеліґенци была знично мірусиляньско походжыня перетуну народницкую ідеолоґію Історичны стереотыпы писили
лемківні спогыдкы шехескій конфлікту в минулым дуків зверталиті писменникы з Новбоку напряв
з інчым боку гнексєнковичы подавали рідне тлумачыня тых подій а ті писменкы
мали дуже важливый вплыв на соспільство відповідно украіньскы і польскє Другым цінником
ці перешкоджал ся непорозуміня як вважают дослідникы Цы была сама неспільст нацийональополити
проґраму Боктинів сумістий основі тому ся Полякы прагнули видновити річку литу коз
<unk> р так тзв історичный принцип істрічны концепци Ці землі были же
<unk> років під Польщы там прожывают Русины багато з них важало Русинце
показу тісно з Польщы це має быти Польщы історично Польщы I року
Водночас украіньска концепция нацийональна концепция будували страму што тут тзв монокультурна теория
нациі што тут прожывают Украінци іх назвали Русинами малоросами але тут прожывают
Украінці кє мают право на самостійну суборну державу І тзв зітня двох
концепців двох пємонтів так особлю ті концепциі двотро будут західню Крицу в
голисні яка ставала польом протибурства концепців двох пємонтів мити ці украіньскым піємонтом
так Ці відповідно польскым пімонтом думш є тут было найкрасі молоды для
розвоткы і украіньску польску рухів але в Лиготрі односный на волині і
в інчых реґіонах Фактично были спробы украіньско польской спілпрацы як уже портайся
ся до ротас украіньскых рух між конфронтаций спілпрацы Были спробу украіньско польской
спілпрацы в ст фактично тры кєбісі спробы были <unk> р підчас вс
<unk> р была перша така концепция перша спроба точніше Назаверше це невдачы
ІІ справа была це Ну такій гусь не біж гучні це спроба
в ґалицкым кривым сеймі Юляна Лаврівску так на два рокы тривала было
богато написано на цю тему і т І небіжучна спроба Цв нова
ера це украіньско польску в <unk> р це небіж была така гучна
подія яка мала резонат в сій Европі мож безперербічні сказати украіньскє питаня
Напері Івойой війны фактично авточны Росі обняла ся по ній стороны баркад
і Ввідно в тій скуред підтримішыл украіньскій рух свою были задіяні чоты
сторны і полякі і галицкі народовці і ноніпряньскій громадівці і австрийскій уряд
і фактично сама як важат сучасно світли сама нова ера прияла кристализацию
украіньской політичной свідомости в Галичні Невыпадково ся через Фактично рік <unk> р
пісча кінця цій новой еры было проголошено Іде Суборной самостійной Украіны Уклины
Редент через скілько років самостійно Укрина Миколи Міхновском До ресі спробы украіньско
польской спілпрацы были і підчас украіньской революциі І ціп Украінців Поляків здобути
свою державніст на ламках перше ситує Віны і новамках імперіі одповідно росийскы
австроурскы Ну мы чудово знаємо ті подіі не буду зараз за браком
часу про них згадувати але не Бістека Гусьна це фактично спільный тзв
ківскій похід цілодійсне основной варшавскы угол ды <unk> р Сымона Петюпілсудзку і
мал меті принести будут найпрянкы Украіні бішы тоті улоны росийскым більшовикам Але
Цей похід завершыт ся невдачу і фактично з того часу західна Украіна
охынили ся під влады ІІты Фактично Уряды ІІ Речосполиты проводили сюд Украінці
політко нецнальны асиміляциючы єй фактично ріжныма методами ріжна была Фактично тактыка але
стратеґія была одна фактично притворити захопны украіньскы землі і вємну ситину в
Польсі Украіньскы соспільство структуроване в пальті рідных напрямків в ноці налоперті окупациі
І фактично і <unk> років практично всі основны парти были проти польской
окупациі Ринищы Были два фронты один фронт был нелегальный скаж украіньскій нацийоналістів
якы бороли з Польяками нелегально інчы фронты леґальны пар криска Наций <unk>
Між ними теж были суперечкы маюва в середні украіньску табо так само
як в середині польску але до ресіли спробы порузумі попре те што
все таки мієный прирід были зничні суперечкы особливо з сутворіня орґанізацийоналістів яка
вцінила опір тій польскых окупация ле были спробы порузуміня між воєнны періодкій
мы так може богато знаємо бо был єл годовскій табір там сидір
твердо хліб гуторкій біж най Полякы пишніж украіньскій історикы але він был
хотя не такій плывий І были спробы і порозуміня між двома таборами
Украінцями Поляками Ну од нас такых небіжвічных спроб і за браком часків
же мушу завершы свій выступ це звычайно нормалізация нормалізация це кінец <unk>
рокы двормализация в примску портів стосунків В якій были і Полякы за
діі польскій партиі украіньскы не пішли полаганя обєднаня Але ця з прово
угоды знов такій ні до сього не привела ні до сього не
привела не мала практичных наслидків У продож з писму є ся треба
голосити што о продовж ХХ ст украіньскопольскы были в центрі політично жытя
Краю при сьому не лише Галичыны а всіх прикордонных територий де прожывали
принци Полякы Пердично робили ся спробы між низнаньом розміня як ветрій період
так і міжвоєнний од польскокраіньскы стосункы ся сом заготрили што засвідчы з
одного боку слабкіст укринифільско табору в польскому соспільстві чыбы готовити на певні
поступкы Украінцям а з іншы приняло несничні вплывы будовскых політичных сил украіньскомудержавскому
таборі што покладали памятні на польско краіньскє компроміс для забезе більше свободы
нацийонального розвитку Натоміст в <unk> роках все більше пошыренбы інтеґральны украіньскій зростаня
плыв нестичны підпіля стало зворотным блоко невырішености украіньску питаня посилицийной позицийны політикы
польскых урядів Суспільна свідоміст як Поляків так і Украінці напердодні РІ СІТовой
війны была переполна стеретипом взаємной ворожниці і так украіньскій польскы народы вступали
в Русвіту вну Дяку з увагу Мыли слухаче для тых хто лем
тепер ся долучыл до нас хуцю підповісти же муєм Івану Франківску а
конкретні в Прикарпатскым Нацийональным Університеті імени Василя Стефаника у нас в місті
іщы по старому называют тот Заклад Педаґічным Інститутом но а тепер зови
ся університетом і ма більше ріжных факультетів як першы Назва той конференциі
же ся одбыла тритьогу червня Депортациі етнічных Украінців з Польщы <unk> роках
траґічны сторінкы в істориі Украіны Были ту більше науковы і меньше науковы
выступы было то невелика подія в науковым світі атака локальна зініциювана властиві
Суспільно Культурным Товариством Лемківщына і Суспільно Культурным Товариством Надцяня Іванофранківской Области і
більше она была може просто презначена жебы якуси тоту дату выселіня в
такій спосіб спомнути Но і тепер вертаме зас до той лекцийной авдиториі
Як были подіі дале про це нам у свій доповідиі розкаже др
Стрічнув проф каферы істориін Петро Степано Святорся траґічні нахід депортаю Украінців із
Польщі та Поляків Західніх власти Украін <unk> р Шановны товариству насамперед хочу
наголосити нотуму щу депуртациі завжды принял су Не было левір і тыпретация
яка вышла в <unk> Я на заздрегід говорю што депортацийні процесы не
закінчыли в <unk> році ця авдитория прекрасно ознайомлена і з тым што
ці траґічні подіі відбували ся і о наступній році До речы і
сьогоднє відчувают ся іх наситкы І сьогоднє коли Украіна знаходит ся по
суті в стані війны і єст нашым близкым східнім сусідом мы цілком
повинні усвідомлювати те што мы не повинні дальнійшому так бы мовти забувати
про ті подіі якій залишыли леботій слід в даному разі у жыті
нашых двох народів Другє што я хочу зауважыти це те што метаци
єй дисертат о до депортациі це было по перше безпосередньо уникнути нацийональных
конфліктів якых дуже бояли ся польскій власкі і тодішні Украіньскі власкі А
також польска влада ставла мету створити одно нацийональну державу надзвычайно бояли ся
Украінців я украіньску вызвого руху Я не буду говорити про Віслу про
інчі подіі куртку обмежу ся тіті подіі які стосували ся з <unk>
років Хочу нагадати Татє што безпосередньо во започатковній булиці подіі <unk> версня
<unk> року коли была укладна угода міспольскым Комітетом Нацийонального Вызвліня і тодішнім
комітет ций попершы учулювал Усупко Моравскій і тодішнім Утірництвом Украіньской Радяньской республиці
зокрема Раднакомом якє учулил мітето Хрущу Внис і ці два діяці підписали
бусуті вырок тым народам з якых у ни чыстина великоа польского народу
украіньского якого хотіли позбути ся боячысь іх другє щы Дзниця депортация передбачала
ся про должыват ся продолжо з половиною місяців з <unk> жолтня <unk>
року по персі люты <unk> року Однак обставны заставли тых тірных ґієців
змінити безпосередньо своі пляны ускількє опик был надзвычайно великій опик был з
боку Украінців Польщы ізбоку Полятів в Украіні зыкрима в західных обыскях Украіны
тому не буду называти етапы цієй депортациі вона продолжувало ся по суті
до <unk> року І Вісло далі продолжыл ся інчій трошычка характер был
у цьому вільношні в тым так званых переселянскых ґій Але все такы
то також было велика траґедия Украінців якій заличыли на териториі Польщы Слідуючы
хочут наголосити наслідуючому надзвычайно нахєтрі позициі Сталіна і взагалі Москвя што є
має на увазі депутатів Сталін приводил Полне руками безпосередньо украіньскых і польскых
політиків так же також польскій власкы Не мог нього чешскєрутє він так
як і сьогодні мы бачым Путін хоче Уникнути від тых е так
бы мовит відповідальніст тішові ничого не знає і тому подібне ци внутрішні
справы Украінців так і тоді не уважали ці дієчы Шыця Поляті і
Украінці проводят цю роботу а насправді у нас промовувало це безпосередньо із
Москвы Хочу також наголосити но тому шу в звязку з із демократичныма
процесами у нашій краіні а також у Польщі вкрыли ся архівы і
мы науковці Дістали можливіст легше підійти до вывчіня тых безпосередньо прицін які
повидили цю траґедию Відвіци скітє зробнул цьому відношыню тіяне Зыкрема я бы
відмітил Володимра Сергійчука якій багато зробил своіми потужными працами відбуло ся примірно
десят діалектів між учеными Украіны і Польщы в Варшаві а також вуцку
відбули ся безпосередньо Досліджыня здійснили ся у Львові тіті назву потужний трьох
томных документів які видал Інститут Імникы Пєтєвича Хочу сказати што і мы
Іваны Франтівці безпосередньо маєм скромний уклад у це відношыня В нас відбуває
це з Полякны зустрічі традицийно в Ємці в нашому університеті де Н
Розглядаймо скы дні минулі так бы мовити подіі находмо спільны безпосередньо у
цьому відношыні Так я отже хочу безпо наголосити на тому што це
Має надзвычайно можливе значыня о скійтів чені формуют уроті і варто шыб
цих уротів дотримували ся урядувці Безпосередньо чому відбул ся тзв добровільці переселіня
Я вважаю шыце відносне понятя Называют Лейтівчені шурноды тіка місяців і так
далі проходило а насправді коли перший процес депортациі в <unk> році розпочал
ся Ца він лже в значной мірі сопроводжувал ся і насилям з
боку зокрема польскых власти а також якошу буду насиля і з боку
украіньскых населі Чому справа от у тому што добровільно як было названо
у угоді од <unk> версня <unk> році добровільно погоджували си выселяти ті
скажем Украінці у Польщі і нажытых земелі якых які попали безвыхідны становищы
выни були безземельні частю другы піфашысты знищыли жытло богатьору Третє украіньскы села
оточували ся польскыми селами ци особливо у тых реґіоны повітах як Перемышль
перемышлянскій далі ярославскій і так далі де було створны для Украінців нестатны
становичі І натінец были окремі симпатиті радяньской влады якій не знали є
суті оскітів в радяньскому союзи чыж закрыті кордоны не бували як то
ми знайму буду зо часів тоталитаризму Ось чому значыт был тотій опір
а опир Украінці на сам перед чынили в узвязку субєктивных прицін Перше
Ци те шувы были привязані до своіх батівскых земель другє ци те
шу не бояли ся жорстокых переслідувань з буку сталіністків які надзвычайно были
сильні у затінных областях Украіны Третє вы не бояли си колективізациі і
тому подібным в звязку з тым не розуміймо што і бояли ся
выни переселяти ся з булятів якій прожывали на нашій териториі в західніх
областях Украіны Такыж были добровійці більшіст каждому чым Украінців польскых у цьому
відносині але і то не всі Пыляті також хотіли потєнути бытівсєну Я
народил ся в Силі і прожыл чытым ротів Селі де більшіст іс
<unk> <unk> дмів ци Полякі жыли Ми дружыли з Поляками І я
наприклад уступил у безпосередньо у дискусию у єремчы коли почул што вымісце
акциі другій третій нас Украінців молотят Значыт дейті деєті не всі науковці
але дейті польскы намагай ся нам безпосередньо навязати неправду провуленьскы подіі і
таку одпоіти в тетє село До того часу піл села Полятів по
суті залишыло ся і по єй разом жывемо разом І я свідок
того часу коли до нас присиляли із Польщы Лемків як мы называйму
але мы з любовню называймо а не значы з інчых такых прицін
ім ни іт му подібны І мы приконні томуж украіньскій народ він
добрий народ він допомагає оден одному і сами в той скодний час
так буду зотримал бытьох нашых селах Хочу так уж сказати Що насильницка
депортация ци добровіль тзв добровільні стала насильницку депортацию в звязку з тым
шузбуку польскых властей чынило ся насилія Я мож назват богато фактів мні
вдало ся перше коли хоц я не у сом нив першу чергу
займаю ся скажем украіньскыма і польскыма проблемами у мене наукові інтересы єй
і інчы І також але мнеце булите як каже наш пан Королько
мій дід там загынул Кой мы набылице безпосередні правильно то мушу мы
близкі і з пуляками і не радуй си тым шупулятє зараз Безпосередньо
польска влада все што кє нам допомагає в нашыху до Европы Але
як кажут дай біг шоб і це дальше безпосередньо близкіст ся зміцнювала
і розвивала ся Але на той час миль не можеме сказати про
те шы польска влада хотіли захистити Украінців Выдвійця послали три дивізиі війска
польского які глубили ся над Украінцями Я фактів багато называти не буду
бы як я уваж повинен учыти ся особливо переселянців із Польщы ло
але ці факты свідчат што надзвычайно жытотіст было з боку польскых власти
На в якому напрямку проводил си Насамперед полонізация забороняла с украіньска мова
закрывали с украіньскій церкви Безпосередньо цьому сприяли і украіньскій власкі з економітє
тых хрущов Мітєта Кручов я нагадаю тіль один нєст якій направил мікєта
Хрусов Сталину у якому порадил безпосередньо не порадил а выхвалял ся тым
што мол ми наша украіньска влада закрем не дозволяє Полякам Львові відкрывати
школы шме зобовязуємо усіх Полятів у школах учылю програмы безпосередньо выконувати учытлів
Украіньскій тіівскій програмы на той час забороняли су у Львові вывчати ся
польска мова хоча тут як сказати шыпляті показали в цьому відношні неґативний
прикрыт Міжвоєнні роті обіцяли вес час вкрытів мукраіньскій університет так в ней
го і не відкрыли Хочу наголосити і но тому што насилію сприяли
також украіньскы власті в тому відношыню што для того шобы выселити Полятів
і західніх областей Украіны вони пропонували устами Хрущово безпосередньо заставити іх примусово
єхати в Дмбас на роботу і в інчі так звані будовы комунізму
Але і в той час навіть вдей власті змушені были вызнати што
насиліня чынит ся на териториі Польщы Так у перемыслі в нісє політу
проліня першу украіньску фронту конструтувало шу перемыслі міліциі схвачы Украінців без розбурів
Украінців арештовуют Украінців бют Украінці забороняют розмовляти украіньску мову Украінцим підсідают зброю
і обвинувачат іх у тому шниє агарацкє проділ Польского Народу Вывізме села
Кубийница Руска в ліку очківского повіту Не подивіт ся Я оден кітіфлак
<unk> тут дворів було спалено за дека днів Увелех чловік Украінців пограбували
селян треба сказати што у цьому відношыні Он упал зовсім заняло притилятну
стрну УНУП затістило Украінців на териториі Польщы все робили для того щеб
не допустити насильницкоі депортациі хоча не змогли до чого зробити значыт добити
ся до кінця але багато зробили Я не виду тілько факт оден
Тірництво УМ патвернуло су до тірництва війска польску де заявили што пристаньте
чынити насильство бо мы на насильству змушені будемо відповідати насильству На жаль
пулі не выберают де мидні люде да аґресоры Але мы знаймо што
цірнецтво війска польску не прислухало ся до неоуполців І накінец хочу вказати
про чому відбула ся така Такє траґічні подіі приченом іх были непідготовніст
і байдужіст украіньскых властей Украіні Назву ті такій факт із Польщы до
Станіславова доберали ся Значыт ла Украінці три місяці з рогатена у <unk>
ґрадусні мозы догали ся доберали ся також в надзвычайных лежкых муках і
тому подібны умне і ся останє Значыт Полякє Украіні також зазнали в
меньшій мірі але зазнали в той час неорґанізонскє в цьому переселіны хотя
ім косцьолы допомагали і так далі Скажу лише таку такєй фак што
заміст <unk> вагонів для переселеня було тітє было мобілізовано <unk> вагонів тис
нашій одвисків з Станіславівці ні то діє безпосередньо <unk> тис Поляків тікатижнів
з дітьми на плятформах або прам на вулицях о біля вокзалів ожыдали
дека тижнів вагонів Можу называти багато фактів і останнє шсе траґедия было
і з тыма Украінцями якій были послані у східніх обослі Украіны Зырмол
Діпупетруск з Запоріжя Портаву такєй прихыті один по тови іх не зустріли
на вокзалі місцева представникы місцевы власкій люди были голодні протягом пятих днів
вони мали зовцім хліба І тілько потім один раз ім дале значыт
там невеликле чысло хліба І от вы не змушені были самі самоці
втікати в Західні Осків Украіны до кордонів близчы до Польщы надіючіст повернути
з Польщу або оселити ся у західніх областях але Рада Народных Комісарів
заборонила іх припису західніх областях Украіны зобовязала місцеву владу выселяти іх назад
у Східні Області куди они были направлені Такым чыном мы бачмо яка
жыстокіст безпосередньо чынила ся до народів Ци было справжня депортация жаназу ну
було шу і Польщы было пересену <unk> тис у Польщу за цих
<unk> роті <unk> <unk> тисяч імер Преконал м ся в тому што
ця траґічна подія супроводжує ся безпосередньо порушыням прав людины насилям безпос І
мы все повинні робити для того шу буйбутньому подібні подіі у нас
народы не зазнавали якуй за увагу Мыли слухачы были сме з вами
в Іванну Франківску в Прикарпатскым Нацийональным Університеті мны Василя Стефаника На конференциі
написано в проґрамці же то Реґіональна Наукова Конференция присвячена <unk> <unk> річниці
депортациі етнічных Украінців з Польщы і тото мало назву Депортациі етнічных Украінців
з Польщі в <unk> роках Власніж повіля єм же не была то
велика наукова конференция і така де сут лем науковці чогосси на тоту
конференцию Пришло меньше люди як мало выступити якыси не звідала м ся
причыны того На конференциі была выстава книжок ріжных на тоту тему Але
не было она повіме так барз презентацийна Шкода же не было можливости
давати звіданя доповідачам Але очывидні конференция была лем зато жебы якоси в
такій хворні одзначыти Тото высіліня же они называют то депортацийом і не
ходило ту о жыву бесіду зато каждий просто прочытал свою доповід подякувал
і пішол на своє місце Мі барз цікаво было бы быти при
округлим столі Ци принаймні на такій конференциі же вшыткы можут давати звіданя
Може такє буде іщы орґанізуване но я власні барбы м хтіла трафити
на дашто такє де можна провадити якуси бесіду а не лем звучат
самы монолоґы Днеско переслухали сме першу част конференциі о наступній передаці будеме
слухати част другу а тепер я Прасям ся з вами до Прикарпатского
Університета де ся одбыла <unk> черня конференция запровадила вас Анна Кырпан запроваджю
тадиль вас іщы раз а на разі пращам ся до стрічы за
тыжден