70% #2015 - 70% #173 Галина Щерба і єй книжка, 11 VІI 2015
Еп. 2015

70% #2015 - 70% #173 Галина Щерба і єй книжка, 11 VІI 2015

•

Опис епізоду

To rozmowa z Galiną Szczerbą, wykładowczynią we Lwowie i autorką książki „Rozkwit i tragedia Łemkowszczyzny“, poświęcona historii Łemków, ich przesiedleniom, deportacjom i późniejszej asymilacji. W odcinku pojawia się też apel, by spisywać rodzinne wspomnienia i nagrywać relacje starszych bliskich, zanim zostaną utracone.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сем <unk> процент лем на Скракова а зо Станиславова Для вас
будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем
<unk> процент а будете мати цілых <unk> Витам вас милы слухаче при
мікрофоні Анна Кырпан гнеска мы во Львові А то і не диво
же часто ідеме до Львова бы ту мешкат дуст дуже Лемків і
єст дос дуже лемківской інтеліґенциі як то науковців інжынєрів лікарів музикантів різбярів
і інчых Лемкы выгнаны з рідной землі буквально южне малы землі на
якій ґаздували з найдомнійшых часів бо земля ту была лем колгосна і
яли ся наукы Барз барз дуже Лемків скінчыли высшы школы очевидні памятали
як писал Іван Русенко Мы темны так гварят на Лемкы То треба
ґу сунців нам іти бо суньсе і для нас засвітит не блудме
все коло Потемкы Колиси Лемкы не мали такых можливости жебы ся вчыти
і была яка сывкін іронія дулі жже коли стратили вшытко то здобыли
тото праву всяди вшыткому і без гроші ся вчыти А вчыли ся
Вчыли ся так же дилували місцевых Бо звучало ім русинкове слово як
заповід Хоц маме кріпкы рукы хоц маме добре здравя без школы без
наукы мудрійшы нас содат Зато тілько Лемків ся вылчыло в радяньскій Украіні
а некотры сут гнеска направду вченыма дост дуже оборонили дисертациі на жаль
кєд дашто потрафиме добыти То одраз дашто ілюстратиме інтеґрация в варяньскє соспільство
в украіньскє середовиско а тиж асиміляция зробили своє Другє і третє поколіня
Лемків в Украіні ани не пишут ани не бесідуют по лемківскы на
жаль Але гнеска мы бесідуєме неутім днеска пришли сме до Львівского Університета
пришли сме хоц і літу хоц і вакацийний час Чом но боліто
бо горять а ту приємна прохолода Запроводила ня гыв Голина Щерба влошли
сме до авдиториі де оно все ма лекциі і власні ту сой
бесідуєме Наша стріча мала ся одбыти іщы певне три рокы назад коли
єм прочытала єй книжку Розквіт і траґедия Лемківщыны і найперше мали єм
взяти інтервю Тата пані Голины Власні і зачали сме тоту інтервю пан
Іван Щерба оповідал о віднім селі Свіржолоруска утім як вчіл ся в
Креницкій Учытельскій Семінариі о украіньскій повстаньскій арміі Але товды мы лем коротко
у тім перебесідували Мали сме стріти ся іщы раз Але того разу
уж не было Зо смутком дознал лем ся през якій сой час
же Іван Щерба уж не жыє Зато хочу акцентувати на кім милы
слухачы же кєд можете іщы дашто звідати свойой мамы бабы діда тата
уйка робте тото тепер не одставляйте А іщы раджю вшытко записуйте ци
фіксуйте диктофоном відеокамером ниґде не надійте ся на свою памя што гнеско
дублі памятате заран можете легко забыти А тепер по такым вступі зачынаме
нашу бесіду З голином Щербом просиме слухати Нинівнос выстьох голины Щерба Голины
Щерба Выкладач Социолоґіі у Львові Львівскому Університеті іміні Франко Сьогодні говоримо з
нею також як з автором книжкы Книжкы вже выйшли ранійше в <unk>
році Называє ся розквіт і траґедия Лемківщыны будемо говорити також про це
ну і про інче а зараз прошу паніі Голину привітати ся з
нами і точно представити себе Допер Шановні слухаці Шановні Лемкє вітаю сіх
Я выкладаю в Львом Нацийональному Університеті Івана Франка выкладаю социюлоґію загистила я
за специяльністю прикладна социюлоґія кандидат філософскых наук учолюю зараз секцию науку Маристи
Сєвцянка наша Комісия і так уж вільный час займают досліджыням Лемків переселенями
депортациями з Лемківщыны хломщыны насяня Я давно хотіла поговорити з пані Голеною
тому што давно маю єй книжку прочытали єй Давно зустрічала ся з
нею на ріжных лемківскых заходах на ріжных науковых конференциях де я дізнала
се што пані Голина ще на початку девяностых років спробувала якыс систематизувати
інформацию про выселіня Лемків в радяньску Украіну і проводило анкєтуваня і я
бы хотіла щебы мы з цього почали як це было і што
це были за анкєты што це было за досліджіня звідкє взяла ся
ідея зробити такій анкєты іх пошырювати почало ся все з того што
створена была комісия львівскій облезні орґанізаци Комісия Зыня Депортациі украіньско польскых переселинь
Цю комісию учыли Івану Мирянович Щерба мій тату ну і я теж
стала членом ційой комісиі Членом цієй комісиі были головы туваристы Лемківщына проф
Оещ Щабан Товариства Нові <unk>e Людимир Середа Глова Товариства Хломщны цибув Влюдимир
Луцюк від Хомщыны і так уж інчі члены участникы цых подій депортовні
т пані Ярослава Гасюка переселена з міст Перемышль Лілияна Єремкєвич від Товариства
Лемківщыны Ну такуж інчі члены пан Дарий Футорскій выкладач Лійску Нацийональну Університету
Івана Франка те выкадач Фізикы так уж інчы члены участникы цых подій
депортаций Ну і пуцяло ся з того што зібраня насі были засіданя
цієй Комісиі і пуцяло си з того шту як бы якій такій
пошту вдати з чого пуцяти і мы вырішыли таку невелику анкєту склали
на зі дата переселеня вікореспондентів Питаня такі были ци міняли місце переселиня
після цих депортаций бу так вывисли наприклад Дунецк ци Луганьска област люде
там міняли бы єхали кудись на західным Тырну Опілівану Фемківсків ци Вашы
переселіня будут добровільным так цінні Ци были вы забезпечені санітарногінічні умовы під
час переселиня Ци мали выповідні жытло Вам дале на новому місци ци
были вы забезпечені місцим парці за бажаньом і професиі Ци доводили з
Вам глудувати на новому місци поселеня Ци зостали вы переслідувань Знали Знали
переслідак І це буду досліджыня через <unk> років тото через <unk>літя і
як ци выпамятаєте лемківщыну ваші діти і внукє і ци ци тужыте
за своіми рідныма місцями і ци зникла вас туга за рідным дому
І ци хотіли бы повернути ся назад додому як бы была така
можливіст люб участникы цих подій переселенці І скількы в нас была невідома
наша выбірка хто нам оєнтовну хто буде переселені хто ні зімы цю
анкєту Це вже чысто так професийну социйолоґія выглядала Мы єй опубликували в
ґазеті Муда Галицина Ци є ґазета кот выходит Ульво ґазета яка выходила
у Львові ґазета Ци было в ґазеті січня <unk> з <unk> р
пучали си нашы досліджыня Ці выйшла газета і в газеті была вказана
адреса чу люди повинні были сміє ци называє це пересувы досліджыня сут
лоґічны з допомогою пересе на той час же в моім інтернет не
бушыреный ци было біж була масуві газеты І было вказане адреса де
вони мают люди заполнити анкєту і выслити єй на адресу Поскількы Комісия
не мала навіт слово як кажут ци місце буде засідали блесні орґанізациі
Мерия одже была дана адрес Лівску Нацийональну Університету Івана ФН і люди
відсиляли анкєты Зі На цю анкєту пришло всього На цю анкєту пришло
всю <unk> відповіди нацудну анкєту яка розповсуджена была Через зато пришло <unk>
відповіди Хочу сказати што на деякі анкєты одповідали сімям і цілыма родинам
і ту новну анкєту повілю богату Дехту анкєту вырізали відксарили і ся
розповсюдили І такым цином від лемківскіным пересаленців з Лемківщыны перейшло янкят від
переселенців в Схолщыни приішло <unk> янкят від переселенців Знаня приішло <unk> янкєт
і в сумі цибули <unk> янкєт хочу сказати сучастины анкєт была відкінута
так там ци ниякісну заполнену ці якыс колективны заполниня дуптувну же не
можна было єй опрацовувати статистично І разом з тыма анкєтами люди написали
своі двільні спогади од блу в основному пусхємі цих питань было же
написано текст пугадів І ці спогады лягли як раз в основу цієй
нашой книжкы Якы Прослали анкєты мыіх Опрацували ци мопрацували розум з моім
татом Іваном Мяничом Щярбою так уж члены Комісиі были залучні до опрацуваня
ци ци было одномірны розподіл кількіс відсуткє І результаты были спочатку опубликуваны
в Пресі в ці з ґазеті Луда Галицина ґазеты <unk>Эня яку выдавал
Мемориял <unk>ra<unk> ґазеты Кадаєце в Польші буду також журнал Лемківщына Ну і
також в інчій преси было опубликувано ци было опубликувано в пресі што
двоности років <unk> на ці публикациі хтось якой зреагувал од тых Были
якій резонанс публикаці результатів такого уведвинь Навіт і дуже зреагували бы мене
путь ся лешут на конференциі візні і од я з тыма як
раз же досліджынями материялом я можу сказати убіздла Но якшо не цілий
світу частину я біздила я почали єздити по Украіні цибу в Кыів
цибу в Камянец Пудільскій Івану Франків Стырнопінь то це были більшості або
украіньско польскы конференциі або з проблем депортациі основномкій конференциі історичні на якій
я выступала з результатами цих досліджынь Вы одержали певні результаты досліджінь зараз
до них повернуто ся вони были уцікувані вами ци інчыми членами Комісиі
ци были сказімо якіс неоцікувані результаты Но Уцікуване це было те што
нам пришлют в одповіди на анкєты А плюс результаты што мы ся
удержали спогады мы ся удержали материял спогады які тут лягли в основу
цієй книжкы і майже дослідну внеупубликувані Ну там просто літературна редакция одбула
ся цих спогадів Так што це были з одного боку уцікувані результаты
а з долгу навіт здилувало масу віст Тобту што мы ударжыли <unk>
відповіди <unk>n<unk>er для социйолоґіі вважаєт ся навіт добре і дуж добре бо
хочу сказати што зараз єдкі досліджыня коли іде така остинка Цєт зараз
біжыт і працює через інтернет через онляйн <unk>em через електровонны адресы зараз
відповіді значно меньше люди стали мень активні ся а ту якійсти плошту
был підом ґє будут нацийональны відводжыня в той час Ну і в
основному відповідали такій люди на <unk> зо сімдесят років тобто відповідали в
основному участникы цых подій На той час як іщы жыли Найбільш активны
выявили си не просто участникы атійкі дорослы не были пересели так то
ті якы будут переселяли ся мі пересели ци так і в ним
ся пересе сформувані были коли правы Найднуй і негату писали так жу
ци в першы іх запытали взає ци в першы змугли тупту в
першым і выйшли В пресу як кажут з тыми материялами вперше того
ци было ты бы і того я до того ци буду табу
не питал хоця з другу боку всі знают най чомусь більше це
активній ся якыс і досліджує то наприкляд переселеня крымскых татар з Крыму
це і Активні ся досліджуй ци активні ся публикує ци і путили
бачені все передачі про це буду табу чому смучало ся од некраз
люди здували ся з шо мы іх пучали питати і вони дуже
активно відгукнули ся на насі питаня Нуы то мы зараз зробим таку
дуже маленьку параму якусь музичну васлі є улюблені лемківскій пісні як же
бы вы хотіли послухати найсну явлю люблена пісня кєд ми перешла карта
Це пісня кєд ми перешла карта коли єй зараз слухаю нас тым
найдуже актуальне в наш час ой верси мі версиы Яжы любю ся
мож і лісі зашуміли лісы ци теж улюблена пісня мого тата Ваштату
любил час дуже любил цю пісню зашуміли лісы вай то розорой то
розорой то розорой Бывайте аздоровсува возо Бывайте моіш то за сиходи Што
за симо Што з Барси оды розов розомо вай то розорой то
розорвай то розоро Перебытайме після правы і вертайме ся до результатів досліджынь
отже мы чули які были запитаня Респондентів питали про рік переселеня ци
вони змінювали місце прожываня після переселеня тобто были переселені на якєс місце
ци вони звідтым выізджали переізджали втікали ци лишыли ся дотепер там Потім
ци было переселіня добровільным на іхню думку ци были умовы під час
переселеня нормальні санітарно гмінічні ци ци було жытло Жытлом забезпечні підразу на
новому місці Ци были забезпечені місцем праці професиі ци была така скрута
што доводило ся гулудувати так ци были на новому місці поселеня переслідуваня
бо мы знаєм што і такє було Ци переселенці далі тужат сьогодні
за рідным домом ци вже не тужат і останнє запитаня ци вы
бы хотіли повернути ся назад додому як що бы зараз была така
можливіст Я нагадую што Це было упитуваньом в дностому році давали на
це відповіді тій якій вже ну дорослины переселяли ся на ряньску Украіну
так опрацювал ся результаты што выбачыли Отже я вже згадувала што найбільш
активными выявили ся люди старшой віку то участникы цих подій від <unk>
і поза <unk> Іх буду писат дин і <unk> від соты то
половина іх буду так насильницку апогею за результатами досліджынь насильницкі выселіня Навыщу
апогею насильницкій выселіня досегли в <unk> році про це вказали в анкєатах
<unk> з половиною відсотків упытаных переселенців і в <unk> відсотків Лише і
<unk> відсотка Згадую што в ни дубовільно переселили симківщы недобровільно переселено було
сім єлден десятых від сот знесяня <unk> і <unk> і Ну як
хочу сказати што ця цифра бачате це за результатами досліджыня на якій
відповіли найбільш активні люди Друкій дішла тазакла А друкій дішла выбірка была
фактично стихійна наша Як жебы проходити іти підряд і ци буде кількым
переселенц які Переселині в Украіну єдный утіл Борсі за акцию Вісла переселин
Мимо при них не море з Морим Криті як ті якы захотіли
дати відповід на анкєту Тому мені можем сказати што це убитваня было
полністю репрезентативне примусово там од <unk> так то ту фактично майси вой
премусово што стосує ся добровільно якщы іх аналізувати Це были люде будинкы
хатиякых знищінь Це были якыс дефронт перехлоды То люде які вже не
мали што втрачати мули в жытю сучы яківже а і найбіднійші Якід
плоя не мали ничого не мали ім тому обіцали все безплатно Землю
новця усвіт найбіднійші найбіднійшы крайні найбіднійші ківже більше все такы ті Села
ці люди де переходы фронту де были спалені будбаты де были села
настількы знищыні виную шту вони вже не буду де втавати все о
таку Іх легшы было На то переселеня загітували лекше алюзины мале етц
Так само як было знищене війною село де был мі тато село
Тылява так само было настількы знищене в седу Кола была стрічна дупляньска
битва што люди не хотячи мусіли годити ся бо ниж ничо не
было мни были в такому стані св Не мали де піти не
мали де быти Добре І наступні результаты прошу Од результаты доє ся
опубликуваньом на всій книжці Ту відсутніст відповідных умов жытя на новым місци
поселеня вказуют <unk> відсутка Лише <unk> вісемдесятых змогли влаштувати ся на роботу
за фаху а інчы у так хто де ту фактичной сліці в
наймит ся на службу і такє Будекішы серед переселенців будетекішу зазнали переслідувань
на новому місци поселиня Цех віц слотків це Участник є украіньской постаньской
арміі люди працували в Підбілі УНП і што найбільш траґічной жахливощы на
них доносили свіж односильцями вышо такшу як што селом переселили ся ну
порізны бывают стосункы в селі і в людей так І в найбільшости
компактно селем і посіляли Дунецкій Луганьскій области што на них удераз доносили
унусильця част найти так на жаль такі были фанты на жаль були
такі моменты Утер доси не зникла за рідным думом Стверджує <unk> відсуткы
переселенци ци більшу сві участникі подіі молодшы покуліня народ ті што народили
ся в Украіні вони вже і не памятали того але зараз як
мы почали єздити на Лемківску Вату і тудино Бетківчыну то всі дуже
полюбили цю землю навіт і молодці поколіня кі там не народили і
в них і в них тугате зо цыми землями бач Туга перелили
ся як раз в поезі і пісні будуже багато і пісень і
поезиі і при тій депортациі і такых тужливых пісень за тыми земльом
Видно даєте іх подаєти в книжці так Жыли мы собі не тужыли
высели час сплывал та пришли чужі люди і выселили нас де моі
горы де моє поле де моє пісня де мій рідний край о
Лемковино о Лемковину пісню я почула першы на лемківскій ваты коли мы
были в перше ще <unk> році з батьками мы єздили вперше на
лемківскыну це была ваты ще в силі бордне новосанцівску повіту новосанцівску повіт
і тут были ще питаня подив ся што Вам кєдучы доводило ся
Вам гулудувати на новому місці поселинь Гулудували наприклад Лемкє глудували <unk> і
<unk> підсотків такє голудували Я можу сказати про родину мого батька што
голудували Такє баба моє бідка ле си шо я рано завтра маю
дітям дати єсти от і кусь пряжы носило по селі продавала яку
взяла ся з дому шбы просто што быжыти елементарно було так Астую
професию я не зовсім зрозуміла бы ци были вы забезпечіні місцем праці
за бажаньом і професию Ну тут є ріжні результаты але я не
знаю більшіст ци были селяны не мали і кєд з професиі хтось
был ковайму же хтось был там Швецну так раз до реці було
сербіли за юже молодшы покуліня якы вже мали дипломы такі выпускникы Ну
але в записникриницкой семінариі ту же люди якій хотіли влаштувати ся і
заліяк не могли угниде не могли злаштувати Но іх та як мы
знаєме як іх переселили в дунецку в областіх переселили в села Дунецкой
в области Луганьской і іх просто в Кульгоспи і ім дали роботу
в Кульгоспых ну але коли хто смал диплом вчытеля цілікы єци медичны
системы хотіли працувати за поненым улизниц І ще по попереднє питаня вернут
ся до того было запитаня чы міняли місце прожываня після переселеня такут
чодов бо мы передусім говоримо про Лемків <unk> сотків <unk> Лемків змінювали
місц іх переселены были на якєс місце а вони ще десь переселяли
ся і найчастійше тому щы там было зле іщы тому была надія
вернути ся назад то от скількє змінювали місце Тепер што санітарно гіґієнічных
умов під час переселиня то аж <unk> відсотків сказали што такых умов
не было што ну пересиляли Це было жыхли загайновідо Це было же
выхтувальных ваґонах Кілька семей было такє што діти стерів рали навіть вами
за люцку додал всело там в тому валоні і взеліня кєнґім нібы
хотіли ся зараз зауважыти якій одповіді на останнє запитаня ци хотіли бы
вы повернути ся назад додому якщы бы вам была надана така можливіст
І найбільше хотіли бы повернути ся додому знесяня так <unk> відсуткє з
Гломщыны <unk> кома <unk> Лемківскы із Лемківщыны <unk> кома <unk> Ну то
майже половина лемківскых переселенців хотіли бы як бы зараз была така можливіст
вернути ся зразу ж назад ну такой можливости в році не было
До речі не знаю чому тому што можна было в р добывати
си коли ще тікы украіньскы незалежы ци офорняла ся так і было
то поколіня якє выросло на лемківскіні Іж длюди вже обжыли ся туд
і хати збудува і ці помер удає же веленці повмырали так а
дало ся полескы жывачыти Еце дусі высливі нациментаня так люди повідали шту
я бы повернул ся додому як бы все было там так як
мы залишыли Але жебы там были лем такі сне сала іхаты і
будинкы тоту хравду дому повернути ся а быду ташу те місце де
было носило вышолшу ці села або спалені віною або тих сіл взаліныма
або засаджены лісом зукрыма село Свіжова Руска Ясайску повіту звідкім мі тато
і вісу такшу повертати ся нема куди ну в ліс а це
вже люди старші кім же <unk> они в ліс поідут як тут
же мают якє там і жытло ци ці хату встигли збудувати ціщыл
о такых не в чорноты шло і надсаня найбільше тому што переселены
в Основному з міста Перемыш і ці квартыры будинкы зберегли ся не
думали што є якы смі діли туди повернути за ну але і
зміны відбули ся і в Польсі то лож выдам мы на тых
місцях ци в тых будинках Цінові будинкы побудували на тых подвірях ци
в тых квартелях люди жывуют так жу так прождо неможливо было єхати
назад бо нихто ом же никого не чекал Оскількы мені відомо як
што выіхали повернули ся назад це напевну удниці На жаль Я ці
питаня так уж так активно досліджыла на жаль чомусь пасивно до того
буду і тоді ставленя пасивну і зараз жебы так уціли єхати назад
І я так можу сказати знаю оды ниц людей якы повернули си
піхы але двіце скількі Украінців громадян Украіны выіхало на постійны місце прожываня
за кордон зокремало Польщу і навіт купили там нерухоміст і жывуют там
як рицюют це як бы нормально А од якыс не было поставлене
питаня перед владою Украіны і Польщы шы дозволено было справі од <unk>
році в <unk> же цим выстаням было поставлено коли жыві были люди
якій выросли і подорозлішели на Лемківщыні Я думаю што богато з них
бы такє поіхало і такым чыном Богато туді од вас в вашій
анкєті шо половина бы як бы были умовы згодили на такій крок
Я думаю што ци бы была відновлена історична справедливіст Фактично зараз вмирає
поколіня людей якій іщы ту Лемківщыну памятают Як єжа є пічной відходы
так єщы поколіня людейкы народили ся в Лемківщыні але мало што памятают
ну такій маленькій зовсі так вывезли в пяльшу а як памятают Н
жо так же так ся голотну А як ваш батьку Він бы
казал што він бы хотіл повернути ся ци він бы казал што
там же все інакше вже не ма куди от як він дивил
ся на цю тему на тю проблему Но від товаристві Морія самого
початку він быв Ци фактично міта тот пан Іван Красовскій Іван Метович
можу назвати кільку професор Іля Чулик Мария Байку Еманульны Сковни стояли як
раз на самым початку створеня цого Lem питаня просто задавали сыну мы
так специяльно не досліджували але в кождому были своі причыны з он
буку бажаня єхати аж з друку жытло місце працы сім Я Зтєкшу
стали ся бы хотіли єхати то же молодшы поколіня же тут влаштовані
і це не просто так я повернул ся додому на Лемківчын там
інча краіна інча держава там же є Республика Польща Іщу багату так
бажаня з одного боку було а з другу боку было багату печены
як кажут не дали так активно повернути ся назад і нажалют Я
просто і не знаю людей якы взяли повернули з додому на Лемківщыну
з Украіны є на жаль не можу єй назвати Зараз навіт зараз
активнійше стали єхати як тоді буде была своя хвиля еміграциі зараз своі
але і звіржова ру так о <unk> <unk> році ми в Персі
поіхали ци я в Персі поіхала Вце Село з батьками приіхали мытсином
Батьківщыну Дута Мылы слухаче для тых хто лем тепер долучыл ся до
нашой бесіды хоцю припомнути же неска мы во Львові а конкретні у
львівскій університеті Ту робит Голина Щерба а она єст кандидатом філософскых наук
доцентом Катедры Социолоґіі Бісідуємеска о єй книжці Розквіт і траґедия Лемківщыны што
выйшло во Львові Іщю в <unk> р але можна іщы єй купити
кєд дахто бы хотіл Книжка зачала ся з тому же пані Голины
помістила в <unk> році єдній з львівскых ґазат анкєту о выселіню в
радяньску Украіну Одповіди на звіданя анкєты і додаткову присланы спомины опубликуваны власні
в тотій книжці Хочу ту зауважыти же пані Галина гнеска зас продолжує
своі досліджыня але для того жебы о них оповісти певне треба ся
стріти іщы раз а гнеска бесідуєме о тім же она уж зробила
доднес а наразі музычна перерва Як Бы перше бы сми Хоц мамочкы
своі мамичкы не ходити было Хоц свой мамочкы о своі мамочкы ходити
Находи гора мысташка хлопця люби ти хлопця сьорным хы сьорным липови Не
любити хлопця Люби ти хлопца сьорны сорными провы находити Куди Не любите
бы любите был кого кого я любити был любите би кого кого
любиш Як вам выглядало те чы побачыли як вам напевно вы раніше
про то дома говорили ся як бы поіхали як выдили ся на
ту Биківщыну батьку Ну хочу сказати што в тата в уяві є
сило люди фотоґрафія того як было Пеліків в память та залишыли ся
Мы приіхали туди вперше то село Святкова велика Є сило як село
якє нам дуже сподобало ся там були вже ну віхати але там
були ся і старі хати шесбоку стояли Зараз тых же старі хыв
нема іх постов зібали выкінули можаючы в нейм непотрібні хоц были взберегли
як кажут для такой цікавости музену І мы святкова перейшли ідемо до
тату села Свя ідему в ліс ідему до іску і лісу нотату
показуй ту тіжыли ту тіжыли тут зышли мы в тым місци де
татова хата стояла так батьківска хата гожу сказати так Копыва выщыпує ся
іщы залишыли ся пудвіря залишыли ся стерє і сад там яка грушка
яка з яблиня якы вже здеціли за той час і на диво
залишыли ся де місци хаты ци ми пуфундаменту знаходили де каміня було
ді пужунами ту не сли ми місци хати і залишыли ся на
диву біляхате за хату і в стору Новіцкі півниця в землі є
куже старенькій дідуй зрубил прост єй чомусь не знесіли і там півници
залишыли ся і в хід і все така выкладне з каміня выкладена
з камінці в Звідскій звідчого лодкого каміню выкладена півнице Так мы пошли
цілым селом до кінця Абумишли на цвентар Депухона Татува мама і ця
родина Потату і татова мама Мариі єстяба і Євдина Потато ниґде хат
не буду шучы стоят стоят памятникы такій сакральной архітектуры маленькы фиґуркы цісу
Сахриста ся Матери і Божыє стят ся они не были зничны Но
як бы потім довідали ся хаты стояли може бы ще єдны тых
хат і стояли але вышутавшы ті люди з тых сіл якій там
залишыли ся жыли вони тіхати зібали собі ци на будівельны материяли ци
на долва то вниз не сли тіхати Ну і часол бы в
своі це было <unk> років післи <unk> років пісту літя прошло село
заосло лісу товто де буду силоды булихати там же стоіт ліс Іякє
вражыня ну як так повертати селізну села нихто не зможе відбудувати ци
відрудити того села якє было Як тато было на це дивити ся
прав дуже болят ся балят ся буду дивити ся і взабуло бояці
єздити додому на Батьківщыну бо фактично в жыт цього дому не було
Дуже бояче было на <unk> каже Я диви ся тут ліс а
туж були пуля туж люди садили уваз пшеницю каже скількє тут людей
напрацувало ся на тому на тых пулях ну а зараз ліс Тепер
вернем ся до книжкы пригадаючой то книжка пані Голины Щербы называє ся
розвід і траґедия Лемківщыны і в тій книжці є материял як раз
анкєтуваня якє вона проводила анкєтуваня про якє мыйно говорили про переселіня Але
тут є богато інчых материялів Щойно пані Глина сказала што крім конкретных
відповідий на анкєту люди присыляли щей з погади з погади про переселіня
і выкажете што самы це вас здівувало што крім відповіді були ще
такій розлогій можна сказати одповіди на запитаня то всі ввішли до цієй
книжкы ци не в сій тіж погады насамперед были листы Были деякі
листы тілько анкєта а деякы листы были спогады такій більшості рукопису в
ориґіналі всі выни щы зберігают си і они будут передані музейці архів
для зберіганя ці ориґінальні спогады Але не хочу сказати коли я перше
єс чытала цитату ці інчы ці в ориґіналі спогады вызнаєте все брали
за душу все доводили до сліз і цитати буду дуже сумну і
такну трагічну были деякы спогады на стікы таргічні чувны Так вражали і
так хвилювали людину особливу дісну знецяня з тых сіл Павлу Кума де
были знеслі люди Там були осудливо і цітурґічні траґедиі ге ну і
дай ся вас діснут кій якісне аналіз відбулся цых спогадів пізніше мы
вж выберали і для публикациі хочу сказати што мы майже іх не
скорочували Так вони в ориґіналі і пішли Ну там одбула ся літературна
редакция ци спогадів Але були такі спогады якіс ци дуже маленькі якіс
такі примітивніщу певно мне не попали вже нишку же частина не попала
але не знач на частину гу што не попали што якыс так
ни Так і я бы хотіла ся сказати што з імтього В
книжці є материялы про шкільництво на Лемківщыні Є материялы но про розвиток
культуры на Лемківщыні Одным словом єдкій історичний огляд заголом про лемківщыну коротко
є з давных часів до сьогодні до середины ХХ столітя і потім
шыршы є про подіі середины XX столітя про выселіня про діяльніст У
<unk> є шырше плодано є з погади докош на цю тему Ця
книжка є тым цінна што власний як раз є уцілит документальні материялы
але хочу спитати Цю ту книжку ще десь тепер можна купити ци
вынає дес вільну продаж одможе хтось нас буде слухати і захоче конференцияти
Книжка продаж <unk> книгарні <unk>yPe<unk> Шыпченка Тобто Сму Центрі Галок Шевчанка по
місцет С Центрі Львова Книгальня Наукову Товариста Шевчанка вынає вільному продажі Кюнцьово
продают си книжкы в Товаристві Лемківщына і в церкви Лыль Фундация Дослідня
Лемківщыны продає цевчанківскій Гай Туваристу Лемківщына Площавинок <unk> так уж є книжкы
які можно так Тобто якщо бы хтось хутіл як што быв тумані
самыт си знає же звертати си так І знову ж такє питаня
Ну то як же мі змію чому Вы захотіли тотє анкєтуваня робити
вярила стіла але р неза на змісті цієй книжкы хотіли бы выжы
Кучали про це отавряд очі книжка была заполнена з пшаку задумано траґедиі
Лемківщыны пізнійшу ся назва Дреці ци ідея мого тата назвати Єоскіт траґі
Лемківщыны Він каже ну не було траґедия не пуцяли сама субою з
пучатку бывосків з Лемківщыны а потім же была траґедия Ну была і
така назва Бачте мы пучали Лемками займати ся але пускійкы прислали спогады
пересане цит на сяня з гомщыны мый включыли теж в ту книжку
але в назва назва залишыла з Лемківщыною Лемківщыну і Украемі были в
мене окремі досліджыня окремі розвиткы окремі публикациі Украіньскє Народне Шкільництво на Лемківщыні
столітя розвиток вугы мистецтво пілнічно західній Лемківщыні Діяльніст украіньской повстанской Арміі на
Лемківщыні І пусту вниж були опубликувані в пресі і газеты Поклик сумліня
наше слово Журнал Лемківщына і Пусты ці гутові материялычыли долучыли в цю
книжку і лиця розкід Лемківщыны теж кажу земе значне місце в нашій
книжці хоц были пізнійшы пропозициі рецензентів што можна было окрему книжку зробити
На Шкільництву на Лемківцині украму книжку Хорве Мистецтво на Лемківці і Укрему
спогады Но так вышлю што мы єй разум ту все обєднали і
зробили а на жаль тому та книжка дуже долго і сладут ся
там выйшло дуже богато розділів выйшли вна велика І довели долго працувати
так долго єй опрацовували на компютір і дуже долго занял час працы
з фотоґрафієм А скажіть де вона выйшла де ріків до не выдавала
ся Це Выдана в на Книгарня Украіньской Академіі Друкарства Выдавництву Украіньска Академія
Друкарства выдана вна вже з гутовых материялів Тут написаностю зверху над назвою
Фундаляция досліджыня ЛемківскєНП В Америці і нотовы Товариство ім Тараса Сєля СШєвченка
то вони сприяли певным чыном чут забыло в сері іхніх выдань Явном
рабы сундаци Досліджыня Лемківщыны не были спонсорами і дали вни спонсорували пуліґрафію
тобто вони спонсорували выдавництву книжків вже пуліґрафічний І ідеі были такі бы
ще в девяности роках коли приіхал ґлювал Фундациі Досліджы Лемківскы в Америці
пан Мырунмицю Ци была така ідея выдати книжку і мене з аґітували
щуб я працувала над тыми досліджынями і щ видала книжку тільы на
жаль муйму він ще і жве Звычану муцикнижка была презентувана але на
на жаль дуж долгу яка слядучыта чащу занялу час выдавництви цієй книжкы
Пізнійше буфы пан Стефан Гуваньскій Гулювую Фундациі Фундациі <unk>Экы в Америці зараз
по мой му Андрий Хломикы выходит з Зідлова як раз кєрівник нашой
молодіжной секциі Муда Лемківчына в Львові Мы з Нимлом теж поцінали як
з Вівджыня Лемківци працю надводжыньом Лемківщыны в Мюнкы в Украінску Вніверсите тудіяк
Питоглой і його дружына пані Лесе было теж Лемкіня з Лемківщыны бо
я презентувала ґвасвій публикациі тыкі в пресі заети журнали Масу книжу євонамі
і піддале ідею душо выносити системы газадам та выдайти книжку і ці
ідеі вас были кажу я взяла ся за парацию і видала книжку
Тай єдно ґулому Товаристві Шевцянка Наукове Товариство Інітара Сашевцянка туме тешы Я
маю там свою секцию социялізічну комісию і выявил все граф Залі плянувало
ся што му найде як моноґрафія і буде в нала быти затверджена
Вчаны Раду Війском Нацийональным Університету Але Міні потім професор скажут та ты
там пишеш богату вірсикі і вірсикі пісні і всю ну товсту я
вже не выходила росинковы працы Ні вына є і для дослідника вына
є класично науком частины Але я там народутворці то пошкрічала мені буду
цікавы І просто медже двері сили выдати таку цо може вона ся
і выйти може вна щы буде затрачена вченою а Люґівску Нацийональну Університу
можливо она буде ся перевидена і допрацувана Но ациі вызділ од втраченого
не повернути Зустріч з Лемківщыной через <unk>літя кулеміні люди Писали спогады пізнійше
почали писати люди свіі спогады свій вразян екі та ся раз відвідали
Лемківщыну і набрали си там і вісі фотоґрафіі якраз пана Дий Талпаш
написал інчы написали і вышол такє одділ Зустріч з Лемківщыною і через
пістлітьов улеси Яремкєвич написала Шляна Яремкєвич написала І першы вражынь од відвідиня
Лемківшыны і такє розділ появил ся Я почала над ним багато працувати
навіт захопали з тым што я почала зберати в вірсі конкретно про
депортациі і вразів вітых поізду в Лемківщыны Але мнему і спонсоры зупинили
кажут вывыдайти з початку книжку а потім продолжыти зберати материяли Мы продолжы
збыбати материяли вчасну зупинити ся також здарат часо зупиниме ся і зробимо
музичну перву і зараз вернеме ся знову Не уж учынь металу і
зараз не Не уж ве таку уголю і за раз дужы Кєдьме
пришла карта на роковац форуста книгали музинь Стали мыля Нихто не заплал
єдна за плаче боя і бра А друга залі суга третя заплаче
бо плакати мусит бо нарівне бестійноси А третя плачевейно кєдме пришла карта
на роковас Стала я свого дня досікова на нюшнив ме таку уволю
де за раслужы на ту голоину Після перерви нагадующу нас в листях
пані Голины кандидат Філософскых наук до Центр Кафедры Социолоґіі Львівского Університету і
говормо про книжку єй розквіт і траґедиі Лемківщыны Ну і хочу запитати
ваш батьку з Свіржови Руськоі так само был переселений так само зознал
того самого мы з ним спількували ся оты на жаль коротко Як
він оцінювал вашу працю ци він вас тому підтриму ци може мал
якій інчі погляды на те щы выробите Навіт дуже підтримувал і активну
міні допомагал все што міг Фотоґрафіі в основному з родинного архіву фотоґрафіі
мой зали пізнійше моє Зберали фотоґрафіі вже в інчых людей і так
само вторфували ці все все стосуют ся фотоґрафіі ци компютерну набору це
было все зо власні куштым це было зо власні куштым єй моєй
сімі Батько вас підтримувал абсолютно підтримувал і навіт дужы допомагал як вказала
Він был першым і рецензентом першым критикум фактично він был і участником
цій книжкі тому што він написал своі власні спогады на саме дуже
гарно якій вяли якій попалит су книжку Він так уж дуже богато
выступал На різных конферента Явір переселин депортациі і все таку Якшосує ся
конференциі хочу кілька слів сказати чудісно я убіздила з всыма материялами і
выступала дуже богато з доповідями Як в Украіні це был і Кыів
Стулици це был і Теренопіль Івану Франківск Камінис Пудільскій Мудеса Такушы Міста
Ансамбль місту Калюшы і інші міста ну а як щы остосує це
пысі буне в Польщы часту запорошували це і Перемышль і Жешу Волоцлав
Краків Варшава Білусток Ліґница было спіцийны конференция писачы депортациі Любін в Німеці
Ябуде Мюнхен і Франкфурт в нові Булгариі Ябуля Сузопу і Суфія навіт
в Росиі Ябуля Москва Санк Петербурґ і в Естоніі ци бул Талін
Гапсулю де є выступаланці ци з одного боку были такы конференциі міждисциплінарні
де была і социйолоґія і украіньско польскі стосункы і были конференциі історичні
де были тікы Тематика історична де выступала Хочу сказати што были з
зацікавиня моім выступом і єй доповідю бо сойолоґынали дивували со што міні
так багато повернули заполненых гранкє це социйолоґія вважає ся рідкістю В більшости
люди досит пасивно сприймают ці пресові досліджыня І в інчых містах в
Кыів зунуку це была популяризация нашых досліджынь і в залі досліджі по
Лемківщыну але буду такєш багату Я б не сказала вчані а звычайні
люди якій зацікавлювали сте ім але буде такійшу питали А хто то
такі Лемкы Ну навіт в Киіві як мы там Конґрес Лемків проводили
і на Майдані незалежніст тамбу в концерт наш лемківскій хлонаш Лемковина співал
буде такі які підходили питали удні питали Кто ето а другі питали
што є то найді такє Владностю бы не питали кто є та
і што є та якраз хочу сказати щю В середині девяностых років
было спроба створити такій науковий Інститут в системі Академіі Наук Досліджынь Лемківскых
Досліджі Інститут Лемківскых Досліджынь Я знаю што про це ішло ся Але
в результаті цю інституцию так і не було створену це была ідея
уцого пана Меронами дрности локациі дея всіх Лемків з діаспоры выни готовы
были навіт спонсорувати цей інститут фінансувати якыс пан Меронби на той час
бублювой фундациі пізніше был Стефан Кованьскій але якусь чомусь посильну відтутого віднесли
з наші науковсы З удного боку была ідея створити віділь лемкознавства в
Інституті Украінознавства де є відсториі ібо професор Сливка з якым маю цю
першу конференцию буде орґанізували в <unk> році конференциі депортациі там і поперециі
<unk>rta але чому звін до того теж відніс посийно Друга ідея была
створити цей Інститут Лемкознавства в Інституті Етноґрафіі директор академік Стефан Павлюк теж
з ним дуже богату і змолбу і ідеі всену по мойому тежу
ну нестворену ций вид ник вид карпатознавства і чому з лемкознавства нестворений
ций виділь Но і зараз такі ідеі теж были в украіньскій Академіі
друкавства там яку створити це навіть в нашому Війску Нацийональным Університеті Івана
Франкану Ци бы на історичну факультеті бы пасувало це створити підходы люби
то ту ідеіціє на рівні ідеі Але в моім ника інституция ще
не створена На жаль плудину опрацуют на Лез для нас них так
уж такі мы з ним навіт мене была з ним особисті розмовы
были мы з ним ті ідеі теж украілскому католизму Університеті як раз
нівы мало бы бути штос в Ловіци і це його ініциятива ідеє
бы Яка жу мене вже з ним буде розмовы я вже Готова
активно долучыти ся до цього якщо буде створеный Інститут Лемкознавства Но по
мойому ци теж Віткляуса то што він дуже занятый багато часу проводит
закордоном нього поіздкы є залаз мін по мойму Мюнхен пуіха в Німечну
потім нього поіздка в Австалию там Америка Канада Інчі краіны і здешу
все на літо відклали ся але я думаю што мы візме суд
самогданом Пахом за цу справу і я думаю што мы це Інститут
плянующу мыци інститут створы Бо ба Інститут буде створеным бачити было бы
це дуже добре тому што ведуці якіс окремі досліджіня До речы на
лемківскі темы за останніскы зімудесть років зых єщено досит богато дисертаций но
я багато відносно то ошыренійше іх майже не буду І той напрям
розвиває ся а такыі науковы інституциі кобы всіх обєднули не має і
я думаю што шкодит справі І было бы дуже добре як затовє
Фундация Досліджыня Лемківщыны ЮНЕСКО відвергій і в дочы Лемкы тым займают Фундация
Досліджіня Лемківщыны у Львові не стала тым чым вона є в Америці
вона не стала таку фактичну наукову інституцию Ну ци є Товариство якє
займає ся дусім выдавничою діяльністю нуд доброшу неє Але внут такой масштабной
діяльности не проводит і не має можливости од хотіло си бы жебы
бы было масштабніше Зараз до голі прошло о сьогоднішній ситуациі війны не
мож створати нит кацы В звязку ісподіями в Украіні і в звязку
з тым щы фінансуваня нима і просто кажут мы вношуєме ідеі але
відкладає ся і з багатьох упставин вы але як кажут сой Лемкє
Лемками буду займати си тількы Лемкє доту выхідци з Лемківщыны будут досліджувати
Лемкє Ну Я заперечыл бы я зараз вже знаю юде не мают
стосунку до Лемківщыны але вони є дослідником напр Ольгофабрикы яка не має
жодного стосунку а вна захистила ємлові на презентациі книжкы ЛАП Але мы
думали су на Лемкіня Ні одбаджет зас євжеций а Лемкы іноді посут
задніх Це звязами приводжю Лемка коси за нихо Добре но думу буде
кінец і што вы хочете сказати на останок то прошу сказати і
справді будеме завершувати Я бы хотіла зараз побажати взяти акцент на молуде
поколіня на майбутні поколіня на молодь якій повинні тым займати насамперед в
не повинні прочытати і як кажут познайомити ся з тым што є
вже з тыма досліджынями якій є і внепу повинні продолжувати наші ці
досліджыня Ци треба было єздити по селах зберати з погады То были
дісно так якы журналісты обєти з диктуфоном з відуками зберати ті з
погады на жаль ме того не встигли зробити не смули теж з
багатьох обставин І повинні різдити на лемківцю частійше молод Займати ся дістом
відоводжыньом етнічной лемківщыны бы то дехто так вивціл кілька пісень і же
важає себе млове не знає культуры не знає але вважає себе Лемку
Не зіпознайомите ся з тыми досягнинями і в науці і в істориі
в літературі якій Насамперед і продолжувати кажут працю нашых дідів батьків і
такуж нашу досліджыням Но я бы акцентувала зараз і побажала молудым покуліням
і кі бы продолжували зберати з погады бо мы далеко не в
стіх як кажут змогли і ухупити Якій бы продолжыли кібы продолжыли нашу
працу наші досліджыня Я Вам дужі дякую дужі дякую за все што
вы зробили і бажаю Вам працувати далі так само натхненно і можливо
як раз в царній соціолоґіі Мали бы зараз быти зроблені дуже важливі
крокы сьогодні особливо з огляду на те што це <unk> років минає
з часу выселіня Лемків рідяньску Украіну і дуже дякую бы міні завжди
дуже приємно коли я беру інтервю науковців бо науковці горят точно неухеруют
точныма фактами ни оперуют точныма цифрами в ни говорят приблизно штос а
є і кіс точні зосвічні результаты сьогодні мы теж говорили про якій
точні умовно точні результаты і дуже приємно што були такы досліджыня Дай
Боже што бы ще проводили си дуже актуально Дуже дякую пані Голині
нагадую слухацям што сьогодні в гостях была у нас Голина Щерба задля
цього я пришла специяльно приіхала до Львова бо пані Голины Львівянка Вона
є кандидатом філософскых наук і доцентом кафедры Социолоґіі у Львівскому Нацийональным Університеті
ім Івана Франка Гурили мі сьогодні про єй книжку яка выйшла в
<unk> році Розквіт і траґедия Лемківщыны Книжкы ця єщы в продажі Хто
хотіл бы таку книжку мати прошу зголошувати ся можна і зголошувати ся
хто не жыве во Львові бо у Львьові можна піти в книгарню
і єй купити в самому центрі а хто не жыє у Львові
але хотіл бы прошу зголошувати ся до мене і я якось почарую
так што ця книжка до Вас може дійти На тім пращам ся
з вами милы слухаче Запровадило вас до Львова до Університета до Галины
Щербы Аны Кырпан Оставайте здравы до стрічы за тыжден Слухайте сем <unk>
процент лем на Скрикова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного
цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сет процент а будете
мати цілых <unk>