70% #2015 - 70% #174 Анна Меґела з Перечына (част 1), 18 VІI 2015
Еп. 2015

70% #2015 - 70% #174 Анна Меґела з Перечына (част 1), 18 VІI 2015

•

Опис епізоду

Odcinek „70%“ nr 174 z 18 lipca 2015 roku to rozmowa nagrywana w Pereczynie, w gościach u rodziny Mieґelów, z udziałem Anny Kырпан i Natalii Asaturjan. W nagraniu pojawia się pan Jurij Gandyńa, pedagog i publicysta, który opowiada o swoim życiu, drodze do literatury oraz czyta własne utwory, a całość uzupełnia rozmowa o miejscowej wsi i jej mieszkańcach.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сем <unk> процент лем Нескрокого азо Станиславова Для вас будут глядати
ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент
а будете мати цілых <unk> Ветом Васмили моі слухачы при мікрофоні Анны
Кырпанскы Мы в причыні В причыні то накарпаті на Підкарпатской Руси Мы
в густях у родині Меґєлів і гнеска ту суд Ґазда пан Юрий
Ґандыня пані Анна зачынаме з ґазды но то прошу ся привитати Доброго
здоровє Вам дорогі друзі як доворити украіньской молоды мі простійше звычнійше Пан
Юрий можна повісти же єст і педагом і публицистом і просто не
знам чым вы іщы ся не занимали бо вшыткым прібували з себе
в ріжных ріжных В справах ріжных фагах Так жытя склало ся в
мене такым чыном што доводили ся выпробувати все Мене батькы померли рано
ні было <unk> рокы коли помер батько і <unk> років коли померла
мама Я залишыл ся круглым сиротою але дякоти Господу Бугы Ясаткі і
школу кінців і высшый навчальний заклад у девятым класі я уже на
конкурсі на крайшый твір у газеті на крайшый нарис занял призове місце
і це вызначыло мій шлях поступати на фильфако з кількій в мене
проявляла ся за схільніст до літературной роботы Я і гографі бібліолоґіі природознавству
але всекє література была для мене вызначальной Але хочу ся бы вы
прочытали якыси поезиі якы выбы хтіли прочытати якы вам ся подабают до
якых мате днеска настрі Зате шкутьбровы Коли втома хвилию хлюпне через край
І з тобою нилию підем в зелен гай Тревинистым кільмым сонячных полян
Де повис над схылами неба океан Нам привітно вклонят ся мрійній явори
Спинит ся розгонистий вітер з за горы Садмо під кронами на траву
усту І хоц на мит схоронимо буднів суєту В царстві сонце і
зеленій в тиші лісовій Скажеш ты усе мні про неспокій свій Пропецялі
і радости відкопленных днів Сили нашій слабості і незлостивий гнів Мриєме надіями
вірую в добро в тому і сум розвіємо взатишку бровы Не робіт
наругу над ужым то немалятко по стежыні збігає з пагорба з грайливо
то уж родивши ся на вершыні спішыт в долину гомінливо стрыбає з
каменя на камінь і сіє бризкій высоковій Цілюсі краплі шовіками жывіли праліси
Букові удніс пекотні в літню пору його джерельце непорожнє дзюркоце вниз по
Косогору тамує справу подорожніх Коли ж пройдут у горах з Ливи і
наполнят уж його притокі Стає на диво він бурхливій стрімкій шырокій і
глибокій Тоді із ревом хыжым звіра сторцьма кідаєт ся у зворах Могутний
грізний непокірний крутиі показы єст війно ров Розлогій вербі мов травинкі вмить
вывертає іскоріням дрібнит на макові піщынкы шырокій брили і каміня як буйній
силі його тісном у берегів стремкых полоній в ламих віль із лвісном
ламає трощыт препони І вырываєт ся на простір садками нивами дворами дохіж
крадет ся Не угостіш бо чынит лихы зло горяном Як ся хтось
вільно ци невільно вчынив над ужым глум наругу Він мстиво наці божевільний
карає лихом всю округу Для тых хто в злагоді зі світом котрий
Господ подарувал нам не може быти непривітным ций світ прекрасний дивний словний
Вы вродили ся не ту причыні а оповідте уст цьо про село
мырча село і з такою назвою з такым іменем мирця мір Уж
перша частина слова говорит про богато цього што тут прожывают мирні люди
Уйму селі Добре Де єст тото село Было може нашы слухачы не
знают ани де великоберезняньскій район ани де тото село Це мит уж
рода кілометрів сімнадцет А від перецінавы де мы зараз знаходиме ся буде
десь кілометрів сім Слава Боґу у нас язык досить хороший поіздами автобусоми
Як ту сісти на плотях то кілько часу треба іхати Хвилин <unk>
І спричына но І сушор до Москі там ну піл годину то
трохи можлійше ну залежной того і транспорт І я присетил ле цьому
селові його жытелям такій віж рідна сторона Це моє мірця Добрий ден
привіт Вам дорогій мирцяме як ся має мирця рідна стора Сню про
вас частенько долгыми ноцями днями шкрає серце думка і не одна Ці
здорові рідні друзі і знайомі З тій хто поріднил ся в нашым
у селі Як щастить в роботі в лісі в полі в дзі
все в порядку як господь веліл Ці достатньо хліба на столі в
коморі Щоб не іти у найми по чужых світах Най вас обминают
прикрысті і горе а над головою є надійний дах Абы світля радіст
посмішка граллива завжды струмніла як гірска вода Щоб жели заможно в Злагоді
щестливо най і з вами буде Боже благодать Щоб в пристойне свято
в жолтні на Покрові радо зустрічали вірників процян і законы предків Божой
любові зберегли на вікі у серцях мыцян І вы штудіювали в Ужгородскым
Університеті Філолоґію так і пак были сте учытельом оповідьте кус о тым
часі Вы мали можливіст порівняти выслали вас на роботу на Донбас выли
сте в місті Сніжне на Донбасі кым робили сте тамто уж по
кым як скінчыли сте Ципистя Закінцю університі Міністерство освіты дало мі направліня
навіт диплом про закінчыня університу видели тілько тоді коли я вже появил
ся там на роботу куди мне направли До того часу Тому шыце
было Ну як бы сказати якій той припримусово Як то рік <unk>
рік вы сочне <unk>o<unk><unk> І нараз выіхали в цалком тыж інчі крайбы
Донадска областу дашто інче як Закарпатя Цілком інче Цірком атмосфера не та
як каже не тілько повітряна атмосфера а атмосфера вносин медже людми Я
наприклад туту в своєму краю в уж рыді допустимо ці в приціні
Як же я затримал ся дес може там в будинку культуры цілклобі
на якомусь концертів на вецірци і цішо я спокійно ішол собі додому
і не боял ся про якій спригоды Сніжному Тому же треба было
быти дуже обережным Як же ти оден вийшол ввецірі на вулицю бесідуєме
о сідесятых руках Да тоді тоді да мож было сподівати ся нам
буд якій вариянт будь хто до тебе міг підійти побити спитати ограбити
забрати быдшо так што ну я сла бы так розвинутий фізыч был
і на той час займал ся спортом так же я ризикувал Коли
стис бывали так што я самому Сніжому Сніжна досит великє то уєві
собі значы там шахты в Сніжному Правда треба сказати такє ш і
з тых шахт Не всі были дівці половина была дівця а половино
што выкопали вугілля дальше не будут же не чому працвати і люди
займали ся хто чым Одна шахта Ци такій мікрорайон Умікрорейоні є аптека
є мазин є будинок культуры або клюб Як долго были сте там
Там недолго Я фактично де спіл року працувал тому што звідты ме
призвали в армію І де сте пішли жыли Не служыл На Вінниці
ні Ну це вже не є секретом Тоді це было секретом великым
це авіячастима авіяция технічне обслуговня літаків Шом так Я філолоґ зо специяльністю
а доведело сосвоіти выдяку роботу Ілі такы Ну я пригадую армію дуже
приємно з приємністю Я мал вличезне задоволеня я цікаю ся авіяцию Вы
повіли же вы были кусцьок спортсменом так і спорт Вас цікаво Выповіли
так чым вы ся занимали конкретні Значыть у мене стрибків высоту Были
я был на факультеті Я был чемпіоном Дає біг біг я был
чемпіоном у бігу на <unk> метрів і <unk> метрів по університеті університеля
Ци дуже складні дистанциі то може там <unk> метрів на одным подиху
гроз рывок і все Тоді перемагаєш А як же будеш там дес
<unk> упустив секунду же ци втрата Но слам так І повіджте іщы
коротко де сте робили Но я скажу значе так прислал Вчытелем Утій
ци село на Березнянцині шоб його розмір його так лютат <unk> кмы
люта даше Стара Стужыця ци теж на Беризнансині Буківцьова Ци три такы
населенні пункты де є прислал вчытелем Тоді штошыли якы предметы З самого
початку росийску мову і літературу Нє я вціл в школі університетівців але
це не была моя суту моя специяльніст Уже працуючі вчытелем я часто
орґанізувал вечеры різній літературні присвячені ріжным писменникам поетам і в тым чыслі
не тілько украіньскым росийскым але світовым вяз світову літературу дуже любил Я
вернул ся з арміі я тоді оскількій я писал уже друкувал ся
в ґазетах я звернул ся в редакцию і мі є повізило Еґрас
редактор цийой ґазеты районный Сыпиняк Іван Павлич дотриго памятає я і мовдячын
його же не має вжывых він мене принял на роботу в редакциі
місце буду літературного просивника Выконал функциі кореспондента редового а потім мне призначыли
одповідальным секретарем Коли слухате кєд дахто лем тепер донес ся до лучыл
то підпомім же мы в місточку Переціні кєд не знате дато возте
мапу і посмутте кусцьюк на пілніч од Ужгорода і одраз найдете Каждий
ма своє понятя де ся зачынат і де ся кінчат Лемківщына каждому
подават ся інча мапа Но то в мене така мапа же власні
ту єст полудньово східній край лемківской земли Лемківской земли значыт той Лемковины
жы в Польщы і той же Словациі Пряшівской Руси Пришли сме до
родины Миґєлів і бесідуєме найперше з ґаздом покыл ґаздинів кухни штоси там
рыхтує Як уж повіл пан Юрій він ся вродил в селі Мырця
як бы дати іх хати по дорозі з перечына до великого березного
то одраз видите тото село Жытя пана Юрка не было легкє Юрий
Меґєля робил сядин і вшытко коли был студентом было му доси тяжко
материяльні по і сирота і жебы дашто заробити поіхал літі навет до
Казахстана Товды повідали на ціли ну жебы заробити даякій пінязь Но А
пак был учітельом в ріжных школах великобередняньского рейона в такых селах дальшых
гірскых там дос Высокы Горы робил тиж в кооперациі в Рейоннім Комітеті
Комуністичной Партиі робил в районій ґазеті брал ся за хоц яку роботу
А для те милы слухаче кєд ходит про журналістыку то дуж єст
такых люди што думают же то не єст жадна робота Але і
пан Дюрій я Ваша кореспондантка повім же то такой робота не забала
То зато не лем вы але і мы уж кус злучены і
од той з роботы зробиме сой маленьку перерву музычну і зас вернеме
ся до нашой бесіды оспорно <unk>em бурно <unk>em <unk>ra<unk> емос Емо Цоpo
ґ <unk>eorene <unk>em рабіос борке майстема <unk>ente <unk>ea<unk>a Лем <unk>eo<unk>i оспорно Санта
Мария Пришли сме до публицистикы і так до літературы Выдали сте поезию
свою і выпрібували писати тиж і прозу Та Я писал нарисы новелы
оповіданя деше друкували ся о районных ґазетах Я хочу прочытати ваш верш
я взяла збірку слово як дар і спрібую прочытати єден з вершів
Іспаньска мово Наче пісня соливіна ти лавкало мельодійны мілийонів на устах Тебе
вытонь ся на ніжніст і цуруют ся невинніст ти вличний хыстай На
Співуці ЕСпaлі Про Юдей полча долі тисячі пісень линут хвилями над світом
з благодатю і привітом Кожну мить ниців ден І не сут на
своіх крылах Образ рідний серцю милий ци вітчызна дорога приклад іхой любові
В добрых справах ним слові Для усіх землян сного Всім хто сполненіст
нагодів словом вістку і благою поділити для добра вона може послужыти як
змі почестний жытель єй розквіт ту пора Може дивно чути такій верш
таку поезию од мешканця Підкарпатской Руси якій мал бы успівати Но знам
мову яку чул в своім селі найперше мову яку чул од родиців
од родины од люди котры были докола Але ту видиме оду іспаньскій
муві і маме іщы єден верш ту по сусідству іспаньскій мотивы Суду
Андалюзиі сыду Андалузиі в пору Высняну Коли серце радує трейсоловя юнак стріл
красуню ни з кєм незрівнянну і мовил благально Я твій будьм я
І серце дівоче на клич відгукнулись взаємным коханьом гаряцім як жар Та
заздріст вчыклюнкє староі проснулась і забагли сь вчынити розлуку і жаль Стара
лиходійка ворожка злостила зібрала докупы усій сили чар аби розлучыти коханых щестливых
в серцях ім посіяти смуток печаль І зостала скресуня дна однука Саду
свого любка чекала дарма Під трель соловя што здійнял ся высоко Нещулись
як пташкую стала сама І нині почуєте трель соловиіну Садах Андалузиі в
рідных краях То добре знаменя любов не загыне здуляє напасників злобу і
страх Кус дивно же мешканец такого краю мріє про Сды Андалузиі одколь
такы мріє Бо Вы были сте в Казахстані В Казахстані якыси так
же не мрієте про Казахстан В місті Сніжны на Донбасі о тім
вы як бы не пишете не мате такых мрій і тепер повіли
сте же не мате мрій тадлі і хати А в соды Андалузиі
Яту з тыма садами одкальд они выросли Дач треба сказати што іспаньска
мова іспаньска література іспаньскій побут вза умене выкликали інтерес досыт давно І
я маю дякувати за це выкладачеві зарубіжной літературы Овслендеру Александру Александровичу якій
нам студентам прищепил любов до літературы І і іспаньску літературу ну він
як выкляв ну мы мы закохали си буквально напр од Лопе де
Веґа ци кажут основна фиґура в іспаньскій літературы так ци це вчытель
для поетів всього світу Готун дного вчыти ся як писати вішы і
саме саме тому мене є якой і інтерес Но другє іспаньска мола
дуже гарно звучыт она співуче на нагадуєте ліску Вы не писали поезиі
по іспаньскы Звідкі вам це відомо Но ци це скажу Вам так
іспаньской мовы в моє вісі написен є не на такому рівні штоб
я міг іх пропонувати іспаньцам што выни друкували ся Не ном кілько
іспанців тепер наслухают во ся не видуже якы то были поезиі і
якы темы Ну НС двіда тоту тіє <unk>earы спормі парте дециде пронто
локету <unk>n<unk> без арм од прикласти ци слово Несвіда тоту тєне солюсийон
Цьому жыті все має свій розєзок Но ту прокупе спормі пальте але
ты без участ на Ты байдуже до мойой долі дециде пронто локету
P<unk>L Скажы мі швидше што тым міре наробити тым табы сарме не
спокушайме не пуцирунками така поезия любовно <unk> Інеско Вас тиж цікавит іспаньска
література іспаньска культура то вашы хобі Так це моя хобі Серйозны хобби
де бувал у ріжных командировках ці в Москві ци в Санк Петербурзі
Нові вы знаєте в Казахстані я был Уєвіс бів в Казахстані теж
підручник іспаньской мовы найшол ся І де ты я у Кыєві де
де бувал у книжковой маґазин зайду І перше питаня З чом маєте
з іспаньской мовы з іспаньской літературы Яку книжку можете мі порекомендувати І
ос быдьте ос книжкы у мене тут література і дуже бато серед
них самы є і іспаньскы підручникы і література про іспаньску культуру мову
і ты вы і створе іспаньскых писменників чытати в ориґіоналі Ян не
сказал бы што володіє на стількі што безсловникам іх чытати Але в
ориґіналі Ориґіналь да Одвідце Іспанія має великій досвід розвитку туризму В<unk> процентів
іхнього буджету за рахунок туризму Наш край Карпатскій Край має прекрасні природні
умови для розвитку цього самого туризму Якщо іхній досвід примночыти на красу
нашого краю і навчыти нашых людей выкорыстовувати дари природы і з такою
метою туристичною то це послужыло бы нашому соспільству нашому обществу дуже добре
І уекономічному відношыню і у розвитку культуры Контакты із такою цивілізуваной державы
як Іспанія яка має давню історию культуру тількі можут збагатити досвідомі і
так дальше На Березнясі Іспанці за згодою Кыєва за домовленностями за угодою
і з Кыєвом і з кірництвом державы нашой выкорыстовали ліс Ліс для
будівництва у себе вниблі в Іспаніі і з Бука якій росе в
Карпатах в негарній меблі навчыли ся робити Но і доси бато лісу
звідси вывезли Я узнал што іспанці в Березному прожывают Поіхал до них
поріжны по іспаньскій іх ся дуже засикало І якій час я так
мал контакты но При нагоді єздил был і розмовлял з ними Але
правдо в них своі інтересы ну і іхні інтересы і з моіми
інтересми ны не сходили ся то може Них це бізнес о мене
о володіня мовою Но так вони так поговорили зо мною тай не
порозуміли ся та все добре вертаме до поезиі прошу дашто прочытати што
вам ся подоба То друга збірка ци друга збірка перше была милійшым
стане сміт а це слово Ярдуар Недвіст на зустрічного з верхньом Хто
б не был ти выдика багач Владай розкіш і з часом померкнуть
Зас не пром ніколишніх удач На цим світі усе так мінливо за
своім розпорядком іде Після спекы буває і злива після віхоли лагідний ден
На жытьовым шляху часом слизко Не встоіт і той хто долі вершыл
Хто высоко был падає низко Хто внизах досягає вершын Здоровіє вчорашній каліка
а безпомічным стал здоровань Хто з багатства нагарбов безлікву Ниніж просит від
вас подаянь Не дивис на зустрічнього зверхньо Хто б не был той
ґеліка же брак бо не знаєш як доле поверне кєм ты станеш
твій сын аци брат Доля часто быває примклива Хоцю я што ти
гарно прожыл будь здоровий заможний щестливій добру чест людей з Бержы Ну
або чегось такє На верховині В нас на верховині де круті стежыны
сплетені стрічками аж під небеса Не цвітут жоржыны так як на долинах
та для зору і серця тут своя краса Увесняну пору просимают звори
Будят іх струмочкы спілпташок дзвінкій Стрепенут ся горы мов у хвилях море
Тільмом квітця стим вкрыют ся гронкы А як літня днина вже і
на полонинах сонечко ласкаве віс є типлінь ягідкє фины зілкы росины скраплят
з сыковиту неба глюбінь осін золотала в пахыщах отави лісичко зівяле падає
сумне Праліси жолтави скінут велицяло з вітром і досями убраня рясне Як
снігів перини вґріют полонину іскує струмочкі льодус срібна сталь выграют вершыны в
небі ясно синім молжыві короли і звінкій кришталь Тут на верховині не
быва єй днины без пісень і жартів радости і сліз В когось
бы хрестины в когось імни а у когось може зник останній слід
Рідна верховино Ти не сиротина Дулю ся сельвішу дайс Бог і тобі
Краю мій орлиний вся твоя родина будеш ся радіти золотій добі Мыли
слухаці тепер зробиме музичну перерву а для ту закличеме фольклорный ансамбль Лемківчанка
Колиси оповідали сме о нім завто знате же то давный колектів зо
села зарічовы же пят кілометрів од перечыны Туж мусиме скінчыти нашу бесіду
з паном Юрком хоц не вшытко мы перебесідували а попереві до нас
приде його жена Анна Миґєла серед села Децька за Не раз яме
тыя о Через себе серед села я Тепер коло мене сідит Анна
Миґєла і Знам же ту учытелька Учытелька же гнеско уж не робит
в школі Але она гнеско робит дашто важливе выдала громатику русиньского літературного
языка але вертало бы жебы она до нас ся привитала Добрийдень Вам
Привіт Вам і з Закарпатя з прекрасного краю якій мы вшыткы любиме
Бо кєдисте пришли до нас єкату Краса той вы бы полюбили то
Я не знам де сут нашы слухачы може сут і ту може
в сусіднім селі наприклад може сут і ту може они тиж люблят
тот край я не можу знати А хотіла бы м жебы мали
сме слухаців тыж і в Закарпатскій области в Підкарпатской Руси кус інакше
бесідуєме в нас в родию кус маме інакшу молу але думам ся
барз подібну і можете нас розуміти вшыткы слухаче же тепер може сте
ту деси по сусідств Закарпатів Бесідували сме з Вашым мужом Бесідували сме
кусюк чытавном вершы але знам же єст такій верш же написали сте
разом з ним Я не знам як то поеты можут двоє дашто
писати то вы мі повідте як то было і што то за
вершмо же бы мі прочытали Маш і прочытати А як то было
Но я дораз буду розказувати же я робила у русиньскуй школі но
тепер кап же не люблю но то я буду тото пізнійше говорити
а тепер ка повім як тому тото написали то перш я написала
а єй перша редакция была напичата на Угазиті А по тому я
почала маленько тото змінювати міся не полюбил місця куниц з того вірша
і я прочытала Цюльвікови Іунка же а тутка бы треба лехо так
написати і останні Дві строфы ефектично написал гун а маленько сме переробили
і я Вам дороз прочыталу якій тото вышол тот вершык Вуця кличе
правнукє Духновича Жыві прочытайно Красний підкарпатскій родний край Богом нам даровані Карпаты
Про Русина благодатний рай милий серцю хоц і небогатий цій воздух звірка
в гасях на полянках ягоды косийци рубка плюскотитю поточках в судничках цілитильна
водиця Сі од старых предку довнину наші горы стали притягати западай высока
сторону ближнюх і далекых супостату Знесце збудкували пришлякы запретили наш язык і
віру присвоіли наші співанкы непокорных гнали у Сибір Многых повеласут бау світ
ліпшого жытя собі глядати Сіє ся по світу єхній цвіт Корінь же
обстав ся у Карпатах Дякул всевишньому творцю милостю в його мусохранині Русины
од прадіду отцю бляго ту і ґаздуют і по нені дниска неприятелям
повіл простолуці смілой одкровенно правнукы духнови ся жуві род русиньскій вічний незнисєнний
Тоты два останні то треба двох авторів писати Та нота двох авторів
дани проти дві остатны струфы то воємого ґазды Творчіст Вашого мужа Така
така Але тот ґазда чытал барз цікавы вершы по украіньскы жы по
украіньскы а ту написано по русиньскы но та зато бы мы тома
говориме по русиньскы Я хотію вчытелька украіньской мовы літературы я уж приподавала
украіньскій языкі літературу і то виділо бы ся же мало писати по
украіньскій Ай бы ніт Я мам украіньскы вірсі Але знайте тепер ка
уже коли я пушла із школы і перед тым коли я ся
почала інтересувати нашым языком нашым материньскым рудным языком но тото з IV
р бо до того я тоже спринимала так як мене усіли на
фільфаці ужурді же то єй діалект украіньской літературной мовы І я пригадую
коли мы ходили на такы одкрыті урокы як ся учытелька забыла бы
кід якій з дідвак забыл ся та дис пувіл слово нелітературноє то
по тым коли обговорювали та тото дуже шпитили учытельку же як том
нагодна была допустити тото жебы дідвак Досмілив ся на одкрытому руці повісти
слово діалектноє Дідуцьок Малюх привучали і в Садику і такє в нацияльній
шкулі і дальше што наш материньскій язык русиньскій што є про наш
материньскым то і діалект сучасной украіньской літературной мовы І я з тым
тоже жула єй я так собі думала хоц коли прикуделям думу а
я ся в цілой школі інтернаті Переченьску і там коли одкрыли тоту
шкулю Інтернат у <unk> уроці то там і знашол і области уціли
це діти котры были відмінниками котры но показували найліпші такы знаня у
школі і то был показовий такій є учервный закляд на цілу нашу
област і в Кыіву ходили якно як єден із найкрасшых учервных закляду
Но то я ся там уціля то ясно што му у школі
говорили літературным украіньскым языком Але коли є приходила думу то мініма то
ага де тоту Переціньску мурайоні є такой дуже красной село Туря Пасіка
то мы кажеме же то є турядска долина А тутка теперка ужаньдска
долина было переціє треба на уж такто треба повісти же слухаці мож
взяти до рук мапы ци в інтернеті посмотріти на мапы Найти де
сут рікы Уж де єст ріка Ту Яту Ра і зато села
як мы знаме Лемкы тижы селили ся по ріках вздолж рікы по
берегах рік і так само ту сут села по берегах рік Уж
і Туря і так бесідуют же єст Ужяньска долины і Туряньска долины
у нашійской долині є пару такых са котры почынают ся на туря
Туря Пасіка Туря Быстра Туря Ремета Туря Поляна єдным славом Ятурянка Лемкєня
Турянка Га Турянка добре А то одкуль такы річкы То туры ту
колиси ходили ци як а знаєте є разні такы версиі вкє то
походит тота назва Туря кажут же ту было колис така доли на
Боли ліс су І ту ся водили туры Но є разні тыкі
знаєте версиі но міністе видит же може лихо ани єдна з них
не є достовірну і ні кажут же ту был в текєді но
то процін же перед граф а і узнаєм же річка Туры є
у многых областях Украіны І річка уж то жы є ся зацюдувала
коли я проізджала поіздом Зраву написано великыме ры уж Річка уж націт
то такыі назвы ріцьокы є не лем му тукал нас і міністер
видит же Ну тот науковці мали бы доказати жытьом сценазы тото давно
то шу было як называли Тепер колже нам тяжко точно повісте но
але така найбольша така версия якой ся притримуют низка науковці но та
ін в шкулі кажеме же ту ся выдилит ківеликі бокы Туры і
од того як раз іде назва річка Туря і туряньска долина Так
назвали Ну тай му ся того притримуйме може то так было може
і не цалком так але так собі думаєме тио Село по річці
Турє Мешканці тых сел до якой належат етноґрафічной ґрупы ци як можна
іх до чого можна віднести бо сут якысы досліджыня і сколи бесідуєме
про версию яка єст переважні ріжных украіньскых науковців они ділят Підкарпатя На
такы реґіоны же Жыют ту Гуцули жыют ту Бойкы жыют Лемкы і
жыют долиняне а коли бесідуєме з мешканцями Закарпатя они інакше будут Вам
оповідати будут своі назвы мешканців ріжных реґіонів Як бесідуєме про люди якы
жыют в тряньскій долині то хто Бо можна повісти просто то Русины
але і молова вшыткых реґіонів Закарпатят дост різно я Вам я Вам
так повім же люде над тым ся не дуже задумуют Коли коли
є ся почала інтересувати ту і коли м пришла у своє село
а я вже тепер кажу при ріціні І повіляй ім же му
Лемкы бы му говориме лем то моя сестра почала ся сміяти де
каже котти тотову гулюю удев же му і кєму є Лемкы А
коли є ся почала том інтересувати люди то молодой поколіня тепер кы
думат же мы просто Украінців ниц на тым не задумуют Мы си
стараєме якой донести до них маленько інчых жебы вони думали Ноприкрад особисто
дотримую ся такой думкы версиі яку написал наш великій Будитель Александер Духнович
а вун казал так Му не казав жолутя на у нас у
нашому краі Лемкі вун казал же жолут лемакы котры говорят лем котрі
говорят лиш бо нас все лиш нас боі ту нику не говорят
а то є лишакы А Туті котрі но назовут люн також і
тоты котрі в Верховінці Долиняни тота версия у нього у нього є
Є люди такій котры в варагу оходят так за походку та мундіх
назвали лім паками Но я ся дотриму же все ж такє тота
версия яку давал нам Духнович бо то была перша версия порівняный стул
што тепер кажут же то є Лемкы та є пізнійша версия ну
так так чого цю цені собі придумали А Я чытала недавно но
правда забыла м же ці є тота думка лем єй запамятала же
до середины ХХ столітя у нас м николи не знал такой слово
Лемкы знали слово Лемакы У нас тутка є много такых фамилий котрі
ся пишут Лемак Лемк тут ка люде не кажут же му Лемкы
ту том нас є такы але як лемокє то про кого бесідуют
То Духнович каже як раз про наш реґіонку де говорят лемка аж
казал не Лемкы а казал же лемакы А тоты котры говорят лиш
Во Андика Маленьку дальшым же люди говорят лиш же там пудляторі сут
лиш не лем та вутко завшто лишакы Лемакы лишакы то є основна
ґрупа котра тутка є але самы люде такы себе докули называли те
люд люде так си не зназывают люди ся так не называли Я
о то чынкаж Молоді собі кажут же то не Украінці а такой
старшы поколіня кажут жему Русинов Русино А дика маленьку дальше од нас
берізнятскій реґіон за брізняньскым реґіоном так є іде границя із Словаків Они
цілком так говлят як му не кажут же выни Руснакы І ту
люди што жывут кольориниці то же кажут не Русины кажут Руснакы То
іде як синонім Русино Руснакы Русино Тепер правда науковці придумали трьоповерхову нацийональніст
А Русины Лемкы Украінці або Украінці Лемкє дальшы Русино ном ніс види
же ниякого народа неє триповерховой нацийональности нацийональніст є лем єдным словом якє
ся приділяє Но тай мі ся тож так видит Я себе ідентифікую
так як я Русин Хоц паспорт є правда написано громадянин Украіны тепер
ка автомбусарным паспорті в рядяньскы писали з Украін А тіж заспівай вісіт
горі Сельовіду село якіж та крайя любляй мене емо я гой бо
ні Люблят мене Е його Замде і гоняй за муди Не дум
не ходи Е його не вісну за ріцюмской село Я егоня Яґна
Лисові за рицийо еґо ріховизы За ріцю спіл <unk>ойзеля лем особы го
Якы вы зачали таку тему то може мы бы повіли дашто о
тім же сут ріжны міфы напр я жыю в Ґаличыні і в
Голичыні сут якысы міфы Чым єст Закарпатя ци якы люде жыют в
Закарпатю і наприклад можна даколи почути же в Закарпатю жыют якысы люде
же ся занимают політичным русиньством Я не знам што то за занятя
такє Але я ту бесідую з людми і не чую про політичне
русинство Просто коли бесідуют так як выповіли жы з остаршыма людми то
они повідают же они Русины і на тім конец ріжны сут міфы
ріжны Якы чую і коли я приходжу ту Підкарпатску Русь Закарпатя я
виджу то єст як бы Украіна Але ту як бы кус інакше
держава ту єст кус інакше кус інакше ментальніст люди як наприкачівскій Іванофранківскій
области кус інакше може люде соі Мают стосункы медже собом може інакше
може інакше як оси кус ґаздуют і виджу же єст єст якаси
ріжниця такы Як бы но не поєм же ту бы была друга
держава але дашто інче єст І тото буде видіти каждий хто буде
іхати на Закарпатя но як туристы Як просто в подорож може на
курорты люде хотят лічыти ся ту Закарпатю і будут видіти же єст
даяка ріжниця Но і власні і сут ріжны міфы і може тоты
міфы мож на Як бы ту приіхати і зруйнувати а може може
я не знам а може якысы новы постанут то власні єст міф
же ту жыют якысы політичны Русины от чули іщы інчы міфы же
наприк в Польщы В Словациі єст міф же жыют ту Русины і
так барз іх Украінці тоты тиснут же нич тот тым Русином не
дают робити же нич ім не позваляют о собі бесідувати цияти і
але я дивую ся як выдали граматику русиньского языка Но то як
бы вам не позваляли ци збы уходило каждий ден за ламето вы
того не видали певно З чого выникают ріжны міфы же люде не
жыют ту і не знают як ту єст Зато може прошу зараз
вас прокоментувати добрі Я цалком і з вами поводжыли ся в тым
же міфу є дуже мно Вудуше файну повіли так же то є
міфы про політичной русинство Я хоцю повісти же наші Русины то є
богобойной народ ну переважно большынство Русинів то є богобойной народ Народ слухняний
Науковці ци то так ци то цілком не так бо я не
можу говорити але мені на єдну і нараді казали же Наш подкарпатскій
край ну історичный подкарпатскій край перебывал у разных державах аж наріхували тых
<unk> ци вісемнадцет держав то дуже много но єднох были мал меньшы
другых бульше были Але ниґди не є зафіксувано же Русины же автохтоный
народно може і не называли ся нараз Русинами не можу я тото
стверджувати бы то были словяньскы племя то ся простежує єй ХХ стлітя
нашу єру бо уже так кажут же то уже мож прислідкувати же
ту жылю племя котрой це почало ідентифікувати же то вынє Русином Но
але ци то так точно ци не такє а в тым пляні
си не занимала і не можу тота казати І ніє такого же
было Русины уступали в якістиків в лікы конфлікты з інчыма народами або
о выступали проти державы Може нас о так судбано учыла про то
Так як мы не мали свою державы было лиш автономія і то
зовсім недавно і вна уплыла так то мы научыли ся жыти з
раз подразныма державами і му влужыли і му як кажут не розцінили
ся середы і інчых народу І зберегли свій язык і то шму
зберегли тоточно тому ж о селах люди говорят як не кажут жом
не говорят по русиньскій а кажут мо говириме по нашу Понашум тото
по русиньскій бо я од перше Ям казали же я Учели ся
в школі інтернаті там і сме говорили по украіньскій кєд я приходила
думу та почына говорити по украіньскій а міні мамамамама казали Діти но
говори по нашому то не в школі на уруці І знаєте тогда
може я не усвідомлюваль того што то є мій материньскій язык што
є наш материньскій язык Я до то так не дуже Як кажут
на тым ся не задумувала тото уже пришло до мене у поза
<unk> р Вы сте просили ся про політичной русиньство но то хочу
Вам повісти же ниякого політичного русиньства тут ґани єк і в каждій
державі є люди кутрі чеміс незадоволені Невдоволи ні і они што субы
од іми никого ци бы дімени з себе хоцют выступати а політычно
і русиньство то почало ся іщы урадяньскій час але то лиш у
кунциву семдесятых рук уже перед дівяностыма роками А придумали собі уже ну
поза <unk> рока коли сме вышли коли сме вже мали нашу суверенну
украіньску державу то дай ся видну дуже бояли же бы Бог знає
што не вышло з того кєд они признавут Русину Або кітьо Ну
і придумали суві мініст видит што то пушло тото од КА тото
потримал ЛБУ і придумали сувітку байку я кажу міф про політичне русиньство
Я ним не буду казати же тут ка вшыткы люде но не
знал дуже ся так толерантно відносят до того слова Русин Які які
кажут зівни і кы не Русино Жем не Украінці або ся там
коно я ниґде не чули жебы казали же му Русияне і з
місцевого на селі Кой ніє Но дак і кажу што выни Украінці
не Русины дак каждя міну вшыткы яно коя лем бы бы бы
бы бы было дубрів державы бы міні было дубрів уціти ся там
ци был вшытко было доста то што міні треба бы му і
кажут бы я мог мати рублоту мати достойну зарплату Но дакотры люди
так думали То я хочу повісти же політичном русиньством у нас не
є такы люде о такє як грецко може сте відели в інтернеті
якій є написал Боже сохрани чловикови чысто што цю устріли лю дурной
або може то же такій зумбуваный як нуі у Русиі зумбувані но
то дакотрий тут але мало ткых є люде Але є є на
пальцях іх мож поряхувати Та тот гецку выступил по інтернету та написал
де кудурню же он закликає плутя на Буту наві порядок на єдным
словом то чоловік ся мусіл або помішати або кажу дуже зумбованый і
поза того такы были знаєте відгукы різко неґативні про нього Жом ця
розпоряджают імене нас мут субі втіку Мускву і вытагавкат То я напряка
цілком тото не спринималу Може то кус і тотого не і потриму
зданого буку але то вшытко іде на руку воружій державі яка напаля
на нас і вызнайте мі ні ні ні ні ні ніяк до
то говорити дуже болец од я украіньской слово боле цілжыля же перед
великыньом увелику мій пуст Православна держава напала на православных і вже рукуює
І на самой велиґдінь тульку бумбували туты селя на сході шо то
є жах Я думал же господ дай ім хот на только розум
же было на велиґдінь не бумбили Не вбивали людей а были мирні
жытелі і убиті Каждий ден тутка нам путельвізиі говорят тулько нашых солдату
біто тулько але і каждий день Єдкі но факты нам доносят же
тулько мирных жытелів заєно ло бомбляті з того боку і бомбляті бомблят
Но то знаєте то є страшна страшна траґедия нас Я кажу нам
на Пудкарпатскій Русі тото як кажут лем ся відлуню єст тым што
зерают нашых діти і многі вже Згынули там згынули І я знал
же многі люди за границьом не розуміют тото то є страшна траґедия
нашых і розвязал тото Путін і свою банду бо теред ся анексували
Крим тото зелені чулевічкы не знал на што туткы пришли Но у
нас была <unk> колона рускє в парляменті і на найвысшых посадах коли
казали Не протидіяти не протестувати то не може быти же то не
загарбуют но Крим то тепер каруській але єй мало крым Путін як
казал уєдному інтервю же заходит Кыівну і му ся тото не вдало
бо його дальше од Донецка не пустили Але то пушлоціну нашых многых
многых хлопців великых нашых патріоту І в тому чыслі Русин Я тото
зайтеш ани до конця ци ци притісняют нас Украінці мож ті тото
прокоментувати Но такого знайте притісніня у такому прямому розумліні є бо ниґде
не кажут же кєд це уструюєме на роботу ци то Русин ци
то Украінец блаже сохранит коє не повім бо оцінюют нас як громадян
Украіны І як тихы ну якій освітєй ярівень культура ци підходиме му
на тоту роботу ци не підходиме ци як рубуці маєме тото навід
ц кє можеме робити ци не ці зо тыма ознаками за нацийональным
Ус то не є нас притіснял но підтісняло нас у другому Нас
не вызнают же мы Русины Толкуют нам дальше же моі Украінці же
наш русиньскє язык то є діалект украіньской мовы хоц мы ся добываєме
уж од <unk> р жебы даяк там порозуміли у нашому парляменті но
покше того вызнаня ниє Але в области было в <unk> р як
ся не милю признано же то єст меншына в тім реґіоні Три
раз признавали три раз признавали і сперла ме там рук ци два
Але мусит признати Кыів На областному рівні правильно нас признали же то
єму Русины Хоц видите кєд штось але такоє пишут тю ґазетах ци
як то не называют нас Русинами Звают Украінцями або пишут же якє
там люди одмушут там календар был календарик Чытаєме і чытайме якє там
люди в нас прожывают і в кунси то пишут ріє разных разных
і в кунци і пишут і Русины Украінці Нот слухайте то є
абсурд якій то є абсурд называвш і циґантому чысли называют а не
каждой другій другых там называл і в Савінку мукунци такой знайте як
бымо нас было тудіцко маленько што тойостомі не варта рахувати Але мужыйме
на своій земли мы ниґди не втікли адавта і то спершу то
было моє автохтону нас неєма алну прост дакотры лже як кажут розцінили
ся серед другых бло Бо то так є серед народів муси каждый
така дуля наша але я думал собі же так як мы ся
добиваєме того жебы вызнали наш язык Недавно з Кыєва приізджали в Ужгород
ци тому кацюві была яка стка нарада я правда на нюй не
была лем яцюля бо міні казали же кажут вырозвивайте свій язык свою
культуру мы не маєме ниц проти того горил представникі з Кыєва Но
але кажут про швисте койци про автономіц што про то моло не
може быти тым ми ся не домагаєме Свідомы Русинов розуміют же у
своій державі є найліпше Бо на чужыні то є все не чужій
Як бы там не было Русинів Но як вам повісти уданий час
хто його знає видно така наша судба Така наша судба Мы переходили
з єднох до другых мали сме автономі в Складічко Словаци Почынали се
она в складі Австругорсіны І мали сме авту нометоду ном є былше
было на папри але нам дозволили выдавати своі книжкы Булю Покарпатской Общество
наук де ся выдавали новинкы книжкы научна література діти си вціли в
шкулі на русиньскому языкови єст іщы єден міф же вшыткы якысы подіі
же ся одбывают на Закарпатті в Підкарпатской Руси подіі якысы русиньскы ци
якасы діяльніст русиньска же вшытко інспіруване і фінансуване з Росиі Боже мы
величыні барз часту чуєме як там Закарпатя Но там колотит Росия там
росийскы якысы аґєнты там росийскы гроші ся крутят знай же там не
можут самы люде тоты дашто зачынати но там пропаґувати і так дальше
же мусит тото в якійси спосіб підтримувати Росия Но і я не
знам ци то єст правда ци неправда Знам же даякы діяче но
барз барз люблят тот пілнічний край того пілнічного сусіда а даякы люди
ся сміют же то просто такий міф же хтоси выдумал же то
неправда Мі все треба арґументів Ци так ци не так мі все
треба якысы арґументів І коли посмотрю на фейсбуку як там ся має
отец Димитрий Сидор і виджу деси якысы знимкы з він з якыма
са з якыма дідми іхали до Санкт Петербурґу і матушкы іхали як
там было добрі і вшытко на знимках І думом но і одкель
взял грошы і но тыж такы думкы Но такой Петро гецко гецко
то такой Но доправды жыє в Москві і доправды у цілый дні
жыє за якысы но за рублі не за гривні Очывидні Але не
знам яст доправды гнеска як єст ци доправды сут якысы сталы контакты
ци сут якысы орґанізациі в Росиі котрых цікавит в правах Підкарпатской Руси
Но і коли в своій практиці жы взяра Вам як раз тепер
ка нефы А конкретно хоцю Вам тепер ка як раз тото повісти
Же я тут ка у нашым реґіоні є така яком кєрую ци
новцю ци тоту оповісти Обществом Русиньскым Обществом ім Александра Духновича Научно культуролоґіч
коє Обществом входиме в Облосноє Но І хоц вам ввісты колисти почали
казати же Русі давут є з Русиі та подумал ом собі Боже
Боже Ци тото люде вудкєв не собі такой взяли Може даку му
і давут Може даку му і демуть отво назвали такы імена то
я не можу казати же ци ім довуйци не давут Я за
них ся нич не русял Но другым нашым Обществом Областному Обществі Подкарпатскых
Русинів ци іміні Духновича Коли мы ся збераєме на раду та ягуврюют
з людьми та нику ся міні ниґда не повіл же єм кус
з Русиі далекій з Русі або кусы і з Русиі єм подзвонил
же треба там тото проводити ци тото проводити Мы не маєме до
Русиі ниякоє одношыня і нико нами не кєруєй з Русиі А кєд
дако люде мают є кажут єкіс звязкы може дес там рудиці іхні
жуют та многы насі діти ходят та заробляют у Русиі бо фак
будка роботы не є то многі ідут там на струйкы рублят То
правда што од Русиі ся не одрекли мусів сел нашу і умєку
нашой люди в душах є же то є братній народ Бо нам
голови вбивали же Русия старший брат а муцівусь молодший брат Найте то
теперка тот міф уже ся по маленькє кажут спростує Но а односно
то же Русины Закарпатя і Русия має вплыв на нас то Я
на кулько я знал то кажу катеґорично ні Но кєдюда кого є
было тот гецко нам дуже много забалемутил І своіма тома дурныма выступами
Но я не буду ся за другых ручати Але я знал што
многі орґанізациі не мают абсолютно ниякых такых дружник ци якыс такых связів
з Русиєв Тому то тміф яспросту катеґоричну же то є неправда І
там Голиціні думают же нам на Закарпатю Кутрусі дає та не дає
нам никони купійкы от я отц видити бы перше казали же як
ся выдала тота моя граматика Были сме на раді Я почала людям
казати же лем написалам указалам ім але кажу як є Лупусів Почали
тот <unk> дал тот сто там міні каже єден вызнайте я зберу
Я передам по тому Альмашійові дійсно тисяч рівню передал І о так
дружно дружно по мацицкы по мацицкы ти сме нашкрябили ти сме вудили
тыкулькы смі вудели та пару примірнику смі вудили може лихо якыс нам
выйдеш же переведеме то лиш было перше такоє вывдиня Надіє мі ся
же переме татоже мусиме діс просити зучыти а тото же нам Русиняти
проту тому никому і гуткой не стрілит бо то а тым більше
типирк Тыпик нияк ниякі зисків мужу і быти Дорогы вхаче На тім
внеска Скінчыме нашу бесіду в гостиннім мешканю Анны і Юрия Меґєлів запроводила
Вас до перечына Анна Кырпан придеме гев іщы раз за тыжден А
на разі цяс мпращати ся іти домів Але не можеме просто сой
піти і не привитати пана Юрка Курат <unk> липня Юрий Мигєла святкує
родины йому ся сполняє в тот ден <unk> літ Зато мы щыро
выкаме ювіляра жычыме му здоровя щастя натхненя но і жебы ся сполнила
його мрія выіхати до Іспаніі многая і благая літа Слухайте сем <unk>
процент лем нез Кракова а зо Станиславова Для Вас будут глядати ріжного
цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте <unk> процент а будете
мати цілых сто