70% #2015 - 70% #180 Ватра в Зимній Воді (1 част), 5 IX 2015
Еп. 2015

70% #2015 - 70% #180 Ватра в Зимній Воді (1 част), 5 IX 2015

Опис епізоду

Odcinek to reportaż z łemkowskiego festiwalu w Zimnej Wodzie pod Lwowem, nagrany pod koniec lata 2015 roku. Prowadząca rozmawia z uczestnikami, którzy przyjechali z obwodu mikołajowskiego, o rodzinnych korzeniach, przesiedleniach i więzi z ziemią przodków.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сем <unk> процент лем наскоркого Азо Станиславова Для вас будут глядати
ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент
а будете мати цілых <unk> Витам вас мили моі слухаче при мікрофоні
Анна Кырпан Но і што літо уж ся скінчыло кус шкода Я
бы іщы хтіла хоц маленькій кавальчык Літа Але гнеска пропоную Вам вернути
ся в єден з остатных літных днів а то <unk> серпня Познате
же то уж сам конец літа могли сме лем з тугы же
сонце зашло кус скорше як в черв Але пражыло оно так як
бы літо ся не кінчало ниґда Може власні зато же того літа
была така гурядь новый лемківскый фестіваль постановили зорґанізувати уз в селі якє
зовит ся зимна вода Властиві то єст назва потідка з якого выводит
ся назва села Але зимна вода ту была хыба в фляшках мінеральных
водах до питя Но і была на шыльді Дос естетичній таблиці привіздів
село де было написано Зымна вода і нижей <unk> років Направду тото
село єст барз давне а для нас цікаве тым же ту мешкат
дост дуже Лемків Но тепер буде славный іщы з того же ту
<unk> серпня одбыл ся Львівскій Областный Фестіваль Гомін Лемківщыны У тій подіі
хочеме Вам днескы оповісти Коли іду на фестіваль яко кореспондентка то мам
таку традицию покай ся зачне проґрама дашто сой ци бодай выпіл якы
слукал бо пак не будувати кули Но і тепер так было Фестіваль
мал ся Зачате в другій пополудни но то сіджю при столі і
ім якыйси полуданок і чую же близко ня при сусіднім столі частуют
ся і бесідуют знаємы Лемкы з Калуша і тішыт ся же в
іх кулі сідят і Лемкы в Миколаєвской облаз Приіхали гев жебы стріти
свою родину і ясна річ но тот фестіваль густі з полудня Украіны
то Анна Пелеш же мешкат в Улянівці Миколеєвской области і єй уж
доросла дівка Нарина она мешкат в самым областнім центрі в Миколеєві Покы
іщы не зачал ся фестіваль можеме кус з нима побесідувати Мене звате
Анна Я з роду Велишів така фамілия це по батьковій стороні а
по мамы най стороні Баваляків нас велика родина мама з сімі багато
діваро дітей было Но тато теж тоту конкретно звідківы приіхали з Миколайской
области миколаівского реґіону село Ульянівка так селаша доничка Так якы звате Даринко
І так само де вы жывете Миколая жыву жывете в самому Миколаєві
З якого року Ваша родина там жыве Наша родина жыве там з
<unk> р Це был як раз час коли вербували вы Пілденні областенні
област західньой Украіны і в якому році вы народили ся Я народили
ся в <unk> році Взя тут Івано Франківскій області так Івано Фринто
была тоді Станіславска в тым році назвали Івано Фенківск Вынародили ся вже
по переселіню і О Вашій родині скількє вас было Трує наш сестер
так тато мама Цижы іменує ся тідка там з Йой Як раз
то села з Відкыми до нас переіхали з рідных дві родины мы
із Краківского Воєводства Повіт Ясло і село Святкова Велик Абы там были
кулись то мусилі Так я вже єздила леже батькы жыли хотіли жебы
я поіхала є сама хотіла побути на землі своіх батьків Знаю я
дуже боляті це все відцюваю хоц а тут уже народила ся але
земля моіх батьків ну вына найшла відломи мойому серці ця мова і
ця земля І якому році вы туди поіхали Ну ци <unk> рокы
В гости просто бы дамо стала ся іще наша родина То же
мамен брат залишыл ся же всі вони покійні але ж у брата
троє дітей од ся годні мише цікаєм на цю зустріч они прям
з Польщы ідут то вы зараз будете мати зыку зустрічы да з
земльой де навідкы наші батькы топто двороні моі браты брат і сестра
Мамин брат был на війні І він вернул ся Оце село Пусте
никого не має він не знає де рідня де нас шукат От
пока він там любыма путями шос через там же сусідні села шукали
син там штос десхто сю знало так і му сказали што меш
нашы сюди зобрали Ну а там же він женил ся так да
так стало ся наш мажытелька да полька так у них там двоє
дітей троє выбачте дітей тай віны то вже што же ці діти
приідут сюда Де такы жывут там же жывут Святкові Сому рідному селі
Дореці скысі як батьків звати мама з роду Бовыляків Анны Михайловна тато
теж і Святковий Пелиш Петро Андрийович так царство єм Небездне Миколаівскій Землі
так кто выселю його весалі неосалі Я бачила што вы тут були
з земляками якы приіхали з калюшы Івано Франківской области Це теж Ваша
родина Так так наша родина це так розкідана А з початку мы
всі были в <unk> році депортуваніж сюди І наша родина там же
нас знаєте і ну політика така была што нас якось старали ся
порозєднуват Люде плакали шукали одину одного наша родина попала на дон бас
Долгый час Наші батькы жыли одной тікы думкы найдільше вернут ся все
це было нібы то тото не на долго же мы вернем ся
і коли мы попали на донбас Стали хвиріти Подум што клімат гетє
втяж прошла акліматизация там Лат і старали ся што близє до Польщы
што якось якось якось шоб туди все такє вернут ся Послали як
так можна сказати в розвитку мамыні браты были дорова слі і выни
іх послали ти шукайте дес што з якій кінці а мы чекаєм
на вас туди і де нам іш зрозумійте геть помінял ся клімат
природа там же степи теж як у нас на пілдні зараз степи
і жарко і все хоц батькы згадуют дуже добрым словом што тамтеж
добрі люди так гарно принімали ділили ся всім оты якоси відчули оцю
цю тепло ту і турботы але люди до своіх тягнули ся до
родин на же ж розкєдали мы шукали своіх рідных Одде выни а
рі оце попали щестина попала Братищі поіхали найшлийше о цю західню Украіну
в Іванофранківску областя попали там єде село Устя Зелене монастырского реґіону і
вони нас туди позвали самі В Ґалюші там найшли в собі місце
і роботу ами підіхали пізнійше попали уже Устя Зелене і це жо
страшне тяжкє і все Там же саме было Але проце токус не
можна молчати а про це току треба говорити навіт говорити для молодого
поколіня шыбы знали бодай історию своя доля жебы наш народ яка спіткала
Коли все сме тікали з Донбаса Меж там потрібні были ш як
робоча сила штак я думаю ци приходило тікати по ноцях попід поізды
платить людям шукат людей якій ризкували якій бы нас заховали дес стромили
у поіздами і єхали з котымс з Левидчте і з тваринами Зімі
переберали ся ну і я знаю што мама як раз была вагідна
От зі мною так вына каже і підпоізд і вже перед родами
і страшно было і тяжко было ну о так уже шукали ся
рідных і все так бы попали як раз край західньой Украіны деціла
ся боротьба Тоді Нобендерівскій рух цей і нас поселили в хату Поляків
оддес там усе спалили хата была гес гарще де было спалено такій
час был тоді ворогувал це днезо ним нам было дуже тяж Нам
было тяжко прокормить батькам сімю Я знаю што тато працювал цілий ден
шобы прокорми заради цього якого жмени отой пшениці там сук якій звершу
якій бур Так я знаю як уже переіхали сюди в Михалайску област
тут де поля засієні пшеницю колисий ся і стікы то зернали і
завжды плакавшы я скількы б вернул зараз всім о тошы я всікє
вымалювал выроблял ся ш прокурмитю це сімю все так было на західній
Украіні там де выселили ся што просто не годен было прокурми де
не было на німали шла боротьба ако а коли воспита а в
голубы як записували це было страшно дуже Одні значыт кажут пишут там
не вздумайте поступатю в когоспис так а комуністы Джвонишу записували в когосписай
народ Мама памятає плаче не памятаю новина розказує Я пляка лей кри
батька забрали запису тата Забрали записуватиєш у когос боят ся бо думат
в ноці прийдут І хто знат є жыві будут так было такє
было Никуди мы од цій істориі не дінем ся Такій тяжкій і
страшний період попали через страхы прошли і оціт і голод по тому
што <unk> рік це голот І я родила ся в <unk> і
оты в теківых умовах де пришло ся роботы не было наймали ся
до людей Сестричка маленька была старша сама і там девят років она
оце тым же лашо там приходила людям нянці ля дитину тамці пасла
коровы о такє Вивчытель працювали і цей вывчытель чого Высіт росийской мовой
літературы огар Лемкы уміют Люблят усі мов і розмовляти хоц мы там
жыли В Миколавскій області богато ніби што не розуміє украіньской мови Взагалі
є ся такій же так кажут мы могли вчыти всі мови Так
то а ся поколіня вже вчыло А старшы поколіня то наприкляд моі
діды і баба то вне як говорили так говорили до смерті і
якой розумілій в сілі тамті в тому кульгоспі тішыло якысцену ним же
такы то старшы нашы батькы то же выни свойой мовы До кінця
своіх днів між собою розмавляли в сімі Ну а мы же школа
пішли все же по другому хоці же так повільно словами розумієм Того
ми сюди приіхали дужю добре же приіхали я дуже радовы далеку єхали
Але все такы я думаю што штось буде теж цікаве Цікава бы
наша родина дуже співоця была мы співали примали участ в художнісоми діяльности
Культуру Лемківщыны несли там піснями своіми лемківскыми Того богато пісень я думай
буде сьодні звычати якій мы співали якій мы знаєм і міні це
дорого і це згадка і памят про Батьків про іхню Батківщыну і
про нашу то же я горжуй ся і кажу што Я лем
кыня Коли самы выізджали з Польщы у Польщы місяц травень <unk> рік
нас было выселено як і всі На протяз ХХ скажіт будь ласко
як розповідали батькє про переселіня Все село переселяли за раз ці за
два разы ці за три Як то было од оце поні Я
наскількы знаю більшіст родин по мірі транспорту якысвы тамє Але все село
Е все было літо <unk> равін місяц равін <unk> дан Треба было
вже шусют на поля готовы готували ся там і тишу сіятшу земльою
от іх і о це было людям звычайно траґічно і страшно лишат
своє забути іти В невидимі оці нояк ну все ж такы все
такы зна Не знаю якій нихто не был не знал што куди
є што в рукы мож было взяти дітей в рукы на напли
Але як це было Казали нуд як ну як я в прикажным
порядкы знаю шы А хто відповідно це был Были такы відповідні еку
ганис якіс да што пришли сказали што нихто не давал никому там
ниякых пояснень всі были переляканы вці были такому віцеі брали дітей і
одын шродина родины вже держала ся Всікы там нас на Підводы і
в Крамтну везли в Крамтну там было вже поізда опреділяли там грузили
безницю крамперины там якій з подушкы єду на першы слуйці што взяли
і дітей в рукы оце все шо можна было взяти Але мож
было нас тамы перевозили худобу Якіс были вагланы товарні Я знаю што
нас перевозили худобу і перш там корову і якы перевезли нас донбас
мама казала што ці коровы там рали рали ними корова Дала можливіст
выжыти Мот выце же якєс продукт якєс молоко шо ся то тако
та тоді люде там ся помагали там на першых а тоді вже
робили што там Заробляли Як в приказному порядку од як це было
приказали люди зразу послухали ся і всі почали зберати речі од як
це было Ці были мож спробы лишы тисяці на сільє я знаю
і зрозумову може єж само молоця і батьківскых дітей моіш тата і
маме є само молоця то я певно меньше всього там такє можу
сказати Но я знаю же нихто никого ничого не питал От пришли
хто там цілу указы доносил дали час оце я знам што сказали
оце до такой годины іхто не давал на роздум і люди были
перелякані цевій наі все на світі все звязане і цей і вони
баяли ся штам же Полякы ж лякали самособою В нашым селі де
мы жыли до там несильно ворогували а там рядом Люди тікали я
не знаю Полякы там ну і бояли ся і тікали від них
івни Полякы ну і лякали ну Розили ну і были ж на
верной то може двіця і ворожнеці між Поляками і отыми Лемками кі
в тій місцевій стіжыні не было не было нашой не было кабеткы
кажа але были такє місця же Полякы все такы Єд з нашых
земель Я наприклад знаю што ско той шылишыл ся звін і приіхал
так його жінка Полька а такось браты єй Полякы Вын при катеґоі
горожали єй і єй забороняли зустріча і цей шобы за Украінця ш
не выхводили там Замішат Я знайшы же як родили ся в дядька
діти тут уже в школі там іх і били і называли там
і ся в Польщы же ж там Лемків выіжали в них Чом
миш як переіхали в Миколайску Лесна Родины была розкідана і в Америці
і в Канаді там же на заробітках і тоді заберали і в
полоны як ты хоціш До нас я знаю мою новыті были в
Миколайскій Області Явці працували вцітелем то мене там вызывали і як і
што і чого Нова домені слизы кєг посадили там небы яшы в
школі робила Латиро спит вели а ці вас є родина де жыве
як вони туди попали а чого А што вы про них знаєте
мы были в списках найно тоже це знаєте шкіс были спискы в
сільрадах І мы были в тым списку і за того Менажны Неблагонаджні
за то же нас родина была розкідана по світу це ж не
наша воля што нас доля розкідала Я вам на разі дякую дякує
м так праведных християн а у вашій особі Увес украіньскій Бый Лід
на Першому Лілійскому Областному Фестівалі Лемківской Культуры Ломін Лемківсли Для Божого благословіня
нашого фестівалю запрошує ся Отец Богдан представник украіньской Автокефальной православной Церкви церкви
Покровы пресвятой Богородиці містой Вій Отец доктор Мирон Михайлисин Самота Представникы Украівскоі
грекокатолицкой церкви Отец Мутра Анатолий Дуда Класна Душпасти для Лемків Усієй Украіны
Отец Ярослав представник украіньской Автокефальной православной Церкви Церкви Рід присвятує погородити і
двіта рукы Отец Ігор сотрудник храму во здвижыня честного Христа Зробит божы
зопліт зроби зроби зроби крикы Вышалей ци Момильного своінствоші Водил Закону Ряноші
Святой позициі Сіва Припоминам тотым нашым слухачам же лем тепер ся долучыли
до нас же сме на новым лемківскым фестівалі зове Гомін Лемківщыны Він
одбыл ся <unk> серпня в селі Зымна Вода коло Львова Тото село
єст фактичні предмістям Львова і каждий хто візділ місто ци выізділ з
него по улиці Городоцкій є ній з найбільшых реґіяльных улиц Львова мусил
тото село видіти Ну і хто іхал на Лемковину через Перемышль Тот
тиж іхал попри зимну воду На місце Пояків котры выіхали з того
села до Польщы од тамань привезли тиж переселенців а медже нима і
Лемків Зато же дуківко Лемків і зато же село Зимна Вода положена
дост выгідні легко гыл прити і автом і рейсовым бусом же барз
часто ту єздит зато ту орґанізувано тот фестіваль Тепер зачала ся духовна
част того фестівалю Православны і грекокатолицкы священникы вышли на сцену для молитвы
запомерлых Лемків і не лем Лемків Так было в суботу а на
другій ден в неділю на тій сцені была одправлена служба Бозя річный
опокій подаю Господе всім допорого ним усім помалых з нашых воды усіма
роє насной Сводні всім тым што видали жытя за волю і незалежніст
Украіны у ці часы і рокы всіх жарт великє голодо море під
задушы Чыстилишы і сотворені Ясне же был ту і душ пастыр для
Лемків в Украіні отец Мытрад Анатолий Дуда Квасняк з монастырск Тернопільской области
Він як звыкло повіл при початку фестівалю щыре слово до свойой паствы
Слава Ісусу Христу днешній ден мы ту приіхали пришли жебы спомнути ту
в селі Зимна Вода же сімдесят років тому выгнали не лем Лемків
з Лемківщыны А знацяня комшы не підля ся і розшмарили по цілі
земскы пулі депортували выгнали Не добровільно а примусово бо нихто не хтіл
іти і залышати своі горы своі церковці Своі хыжы свою землицю споконвічны
лемківскій край тяжко было Стала ся траґедия і мы того року спогадуєме
не святкуєме а спогадуєме ту траґедию роздумує як оно было тому сімдесят
років Што подіяло ся Неє села неє міста неє державы жебы не
было лемківской родины Але іщы не скінчыла ся война іщы є на
сході де провадин Москаль де Росия напала на В східну Украіну і
провадит ся война Підчас депортациі загнут і гырут на сході тіж на
войні тисячами На схід депортували нашы лемківскы родины і далі они зазнали
выгнаня І тіж неєдна родина з лемківскых загынула яке свідоство єй село
переможне де тіж проходили лемківскы Ватры Зато же они єс Украінцями зато
же подали може вояку напити ся воды подали хліба на сушно а
іх розстріляли Днес дорогы же мы приіхали ту на Лемківску Ватру на
той фестіваль Обласний гомін Лемківщыны маме одчути хто мы є одкуль походиме
не забыти Своі звыкы традициі культуру і збагатити загально украіньску культуру дорогы
За хвилю мы запалиме вату але мож назнищыти церкви Цмунтери спалити села
одобрати землю але памят людску никому не дал ся сперти Не забудте
же сте Лемкы же мате свою рідну землю свою історию культуру своі
традициі звыкы а є свою мову А як дома повідали язык і
я уж не буду казал там за запаліня ватры закінчую словами Го
святий огню наш гор высоко до самого неба і єднай любовю вшыткых
Лемків Слава і сусуфрисків Лові Най пампіл поблагословий о добрій початок св
Гомін Лемківщыны най благословит днешній ден і за ранішній ден бо в
<unk> ди буде сужо Божа Господи благослом нас Мати Боже опіпуй ся
нами ани охоріти охороняй вшыткых хто є хто приде хто іщы прибуде
вечер чы пізнійше є зан тому нам поможе Господь Бог Жычу вам
вшыткого доброго Боже запла же мытує разом і наперед не выказуй ниякы
імена вшыткым орґанізаторам тіж што ту перше раз проходит Дай Боже вытагы
каждого року славай Сусу Фрис вылячы лизыкасиі Золає су злоє смину сызнали
його сусі хрос друзів краю тотже буде обраный Звучыт пісня котра припадково
зробила ся з символом смутных пудій на Майдані в Кыйові і тиж
траґедиі на сході Украіны Дивне же тоту пісню з Закарпатьов подобал сой
хлопец з Білоруси Борис Жызневскій же тыж згынул в самім центрі Кыйова
Заспівали пісню плене каця йому як ішол остатну другу а пак уж
і вшыткым же невинно згынули на Майдані І тепер тоту мало знану
пісню вывчыли уж вшыткы в Украіні Она припоминат нам і Смуток Лемків
траґедию выселіня з рідной земли Семдесят років проминуло од тотых часів але
на фестіваль пришли жывы свідкы тых подій і они вшытко памятают Як
то было як вывозили Лемків з Лемковины З нима буду бесідувати кус
пізнійше было тепер Юсь Староста фестівалю Олекса Головатий запалил ватру ну і
як то Все традицийні єст мусят выступити офіцийны особы тоты же мали
якыс стосунок до орґанізациі фестівалю Нотот фестіваль помагала орґанізувати і областна влада
і реґіонна но і львівскій осередок товариства Лемківщына і тиж Молодіжы ци
ліпшы повісти орґанізация Молода Лемківщына Но і ясне же барз дуже зробили
жебы одбыл ся тот фестіваль і в самім селі Зимна Вода Привитати
участників і глядачів пришли голова львівской областной державной адміністрациі Олег Синютка голова
Львівской областной рады Петроколоґій голова Сельской рады Володимир Гутник Заступник головы Пустомиківской
районной рады Іван Мудрий голова львівской орґанізациі Товариства Лемківщыны Штефан Майкович не
выступил в гроні тотых поважных людий зато же акурат мал піднимати прапор
Товариства Лемківщына голова Пустомитівского Районного Осередку Товариства Лемківщына Володимір Шуркало Но і
ясне же мусіл выступити і выступил гев голова Всеукраіньского Товариства Лемківщына Василь
Мулеса і лем Василь Мулеса Хоц і кус забыл юсь але прібувал
бесідувати том мовом яку перенял од мамы в ріднім селі Зарічево коло
причыны значыт гейбы по лемківскы Але выбачте ня милы слухаче не дам
ту ани його выступ ани інчы выступы бо они по перше стандардны
а по другє барз долгы З того вшыткого выбралем лем выступ головы
сельской рады села Земновода Володимира Гутника Шановні участникы і гості фестівалю Лемкы
і не Лемкы Я щыросердечно відаю всіх Вас на таранах нашого майже
<unk>літнього села Зимна Вода Мушу сказати што коли до нас вернуло кєрівництво
Областного Товариства Лемківщына з проханьом провести першый областный фестіваль Лемківской Культуры то
мы не могли відмовити Адже в нашому селі прожыває дуже богато выхідців
із Закерзоня і в тому чыслі і з Лемківщыны На превеликій жаль
нас сьогодні не має такых величазных просторів для провадыня фестівалю якій є
в монастырисках на Тернопілщыні ци Ждыні на Лемківщыні можливо не має щы
сьогодні такых умов якы бы мали быти тут для вас але мы
намагали ся зробити завит назадне штобы вам тут было яку мога комфортніст
Я сподіваю ся што кожен з Вас підчас фестівалю отримує масу позитивных
вражынь што кожен з вас буде мати змогу щы раз торкнути ся
лемківской істориі лемківской культуры побути хоча бы трохи в лемківскому мовному середовищы
поділити ся своіми свого Але саме головне я хотіл бы шту сьогоднішній
фестіваль щы раз нагадал кождому з нас ци іх бектівны діти і
де залишыло ся наше коріня Аже сьогодні далеко не кожен Украінец знає
яка траґічна доля спіткала Лемків після ІІ світовой війны Наслідок добровінно примуслового
переселяня а фактично такой самой депортациі яку пережыли напр кримскі Татаре Лемкы
были відірвані від батьківствого корня выкількіст власных думівок зрідной землі і розсіяні
Пусі Украіні А вже пізнійше під час операциі Вісла і о цій
пілнічно західній частині сучасной Польщы Такым чыном ціла етнічна ґрупа зазнала богато
знущань і страждань підпрощаня з рідными довівками з рідныма горами з рідныма
лісами голод і холод Товарні вогоны якыме тижднями весли везли лемківскій сімі
на стріч і той пільшовицкій раєк і бур приголений том Але Вырваній
із рідной землі і кєрут є на выжываня у новий ґрунт Лемків
выстоє лем зовкє св єй В природній працовистві зовкєкєслий впертостві выстоє лем
відротили ся і дале жытя новым поколіням І тому сьогодні мыщадкі тых
Лемків котры были депортуваны <unk> років тому з рідной праватківской землі Завжди
повинні памятате про ті траґічні подіі завжды повинні памятати про свою історию
шанувати свою культуру Мы так уж повинні знати і повинні памятати хто
был орґанізатором одой ганебной траґедиі Лемків А такым орґанізатором была більшовицка Москва
І дума Сьогодні коли на сході Украіны іде неоголошена війна з Русию
коли Украіна соходит в соснову смертальній небезпеці коли гынут нашы кращі сине
доля Лемків має быти предорогою для кождого Украінця мы всі маємо быти
сильными і єдины штобы Не допустите пільси подібных траґедий штобы відстояте Украіну
штобы не дате тішыти ся тым котры не бачат Украіны на карті
світу або котрі бачат єст свою влотчыну Шановне Панство я щыросердечно відаю
всіх Вас і сьогоднішнім святом лемківской культуры бажаю всім не втрачати отой
історичной памяті бажаю всім мирного неба бажаю мудрости і єдности на што
збережыня і розбудове нашой молодоі украіньской державы Моли слухачы може дахто лем
тепер нас влучыл і не зна што ся діє то оповідаме внеско
проший фестіваль Гомін Лемківщыны же одбил ся <unk> Серпня в селі Зымны
Воды коло Львова Но і власні оповідаме вам як ся зачол тот
фестіваль Зачол ся як то все підняли капуры запалили ватру і Пивіли
молодым парібкам і дівочкам занасти квітя до памятників до памятника в депуртуваным
селі Сокільникы до памятникы Друмняку значытникы Фуру в центрі Львова і памятникы
борцям же згынули за волю Украіны же стоіт ту близко селі а
дале як то найчастійше єст по офіцийных выступах зачали ся концертны проґрамы
Но і не было жадном роны сподіванком же зачне єй Ансамбль Лемковина
зо Львова Ансамбль Лемковина То не лем хур відакы но і танцувальна
ґрупа яка тиж выступала на сцені но але в радию не можеме
вам вказати тоты танці зато будете чути хыби хор красны робит Горы
Горы Крас правдас Янушы Якого Старцю грошы а золоты Бо грошы головшы
чурта зо Черваноками ся за зай Ясно цемо ти заіцова Ясно цетамо
ти заіци ной май кото зноти мадерци нолько найме прото знати Сала
на посі она на позі одзабысло ґайдівского омада писмо кайдівского роби цимада
писмо єстостецого є хост остесові А то єст же журналисты не мали
бы оповідати в репортажах якы мают своі якы особисты приватны думкы а
лем так загальні повідати бы журналісты то представникы вшыткых люди Не можут
в тім од себе дашто повісти Але кєд бы м повіло од
себе якы моі в режіню з фестівалю Гомін Лемківщыны в селі Зимна
Вода То Найперше повім же барз єм задоволена же пришлам таден Сподабало
ся мі і саме місце сельскій стадийон а фактичні величезна квадратова зелена
поляна де вшытко ся одбывало но а доокола той поляны ци то
парк ци то ліс ци дашто з середнім медже нима Но і
меньче більше вшытко до фестівалю было добрі прирыхтуване Продавало ся іджыня питя
а тиж леякы мистецкы річы сувеніры книжкы забавкы но і того было
не за дуже і не за мало уласні в міру і люди
было не аж так дуже Но бо то єст така локальна імпреза
і першый раз тото нормальне Правда розчарувала ня проґрамы фестівалю бо фестіваль
новий але не было там нич нового І сценарий і колективы і
навет іх репертуар вшытко тоту Южєм чула і виділа Дивне як люде
роками потрафлят оповідати зо сцены тот сам верш ци жарт і не
ганьблят ся Ноты як бы неґативны річы тото ниць мі не ладило
Для мене лемківскій фестіваль то всеприємніст То все стріча не лем з
лемківском культуром але найперше з Лемками Стрільом гын дост дуже давных знаємых
і товаришів а тиж малам приємніст запознати ся з новыма цікавыма людми
Ну і выми слухаче можете з того скорыстати бо тоты бесіды будут
звучати <unk> процент і зас співат ансамбль Лемковина ґрацят радийоты там садса
Ґріш крапы хороший через легше Через лем Щастлива радістна хвилина і серце
бєт ся наче птах лунає пісня з Лемківщыны у нашых зводных устах
О пісне Тахы наша біла Шырокє трыла розгортай Лети на зграни ємогили
наш родинний тихій край лете на зградні узгіря деріг і села при
футі розвійна батьківскє подвіря надіє наші золоті А мы з утіхом земльном
лем з сили господи нам дай Были лем співанко за того у
наш родинний тихій край креничкій студе Нийо кне завити тот чос росньо
турого споч розумулкы і ноше выгынованя гылию Лемківщылю зісли нашів за тічкі
зошы зеленого войтебра Спи Милы моі слухаче насканаті буде клонец нашой передачы
оповідали сме Куцьок о фестівалі Гломін Лемківщыны же одбыл ся <unk> серпня
В селі Зимна Вода коло самого Львова то першый такый фестіваль Львівскій
Областный Фестіваль в Зимній Воді Тота передача За тыжден буде мати продолжыня
будеме бесідувати зас у фестівалю і будут інтервю з людми котры пришли
на тото свято Агневка Пращам ся з вами уж знате же до
села Зимного Вода на фестіваль запровадила Вас Анна Кырпан і іщы запровадит
Оставайте здоравы до стрічы за тыжден Слухайте <unk> процент лем Не Скрокова
а зо Станиславова Дня Вас будут глядати ріжного цікавого ся леякого Анна
Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых
<unk>