70% #2015 - 70% #181 Ватра в Зимній Воді (2 част), 12 IX 2015
Еп. 2015

70% #2015 - 70% #181 Ватра в Зимній Воді (2 част), 12 IX 2015

•

Опис епізоду

Odcinek opisuje pierwszy festiwal łemkowski w Zimnej Wodzie pod Lwowem, z naciskiem na rozmowy z uczestnikami i ogólną atmosferę wydarzenia. Podkreślono jego skromny, spokojny charakter, występy sceniczne, stoiska z książkami i pamiątkami oraz letni klimat imprezy.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут глядати
ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем <unk> процент
а будете мати цілых <unk> Видам вас ми моі слухайче при мікрофоні
Анна Кырпан Повім Вам щыро же часто кєд прийду на такый лемківскій
фестіваль не знам школи брати Бо очывидні дашто важне діє ся на
сцені а тыжі якысы цікавы річы сут дальшы од сцены і вшытко
ся одбыват в тым самым часі Але сут іщы і стрічы з
людми а то і стары знаємы і тоты кого видиш перший раз
в своім жытю Но і все не зна што ліпше выбрати в
каждім моменті Бо нараз сідиш перед сценом а там акурат в тім
моменті вшытко барз нудне і жалуй же не побесідувал сой долшы з
кымси а летіл до сцены веран не вартало летіти А кєд одыйдеш
дальше бо не хочеш ся нудити то власні товды і пропустиш даштой
цікавы в проґрамі концерту і пак ся вкаже же вшыткы тото виділи
окрем тебе Шкодували єм же на ватрі в монастырисках мало бесідувала єм
з людми яко кореспондентка Бо проґрама была гын в тім руйці цалком
гірша як три штырі ци пят років тому Зато постановило м сой
же на фестівалі гомін Лемківщыны в селі Зимновода під Львовом юж буду
більше бесідувати з людми як сідити пред сценом так єм і зробила
І зараз будете чути што з того вышло Но спочатку треба припомнути
тотым слухачам хто не слухал нас тыжден тому з якысой причыны усім
властиві бесідуєме а бесідуєме о новім фестівалі же одбыл ся <unk> серпня
в селі Зымна Вода і одбыл ся там перший раз Но і
так ся заповідат же буде то циклічна імпреза Село Зимновода то фактичні
предмістя Львова Оно лежыт на захід од міста Повідают же то найбільше
село в Украіні бо майже <unk> тис мешканців Часто тых мешканців то
Лемкы Лемкы жыют і в сусіднім селі селі Рудно іх єст дос
дужы цілім пустумиківскым рейоні до якого належат тоты село Орґанізатором фестівалю было
найперше Товариство Лемківщына його Львівскій областный Осередок а тиж рейонный пустумиківскій осередок
і орґанізация молодежы выокремлена од той загальной дже зове молода лемківщына Но
тиж спілдіяла місцева влада областна районна і сельска Сподівала м ся вшыткого
но не того Женовый фестіваль буде выглядати цалком як старий так як
бы го зорґанізували іщы в совітскы часы Поза тым было дост дуже
доброго Більша част выступів на сцені было на дос высокым рівни но
і переважні то было дашто лемківскє Окрем сцены то но продавали ся
якысы сувеніры як то все продавали ся книжкы же іх выдає Фундация
Досліджыня Лемківщыны продавал іх Петро Гандяк Была якасы невелика і спортивна част
того фестівалю виділа єм же за столами сідили і якысы шехісты Але
то было за мало як на такый фестіваль Што мі ся подабало
же фестіваль был скромний же не было чогос над міру Не знам
як хто но я не годна ани зрозуміти ани приняти коли тепер
в тім тяжкым часі Украіні орґанізуют фестівалі о громных масштабах і барз
на весело і на голосно а ту было скромно І мі тото
ся подабало Вшытко ся одбывало на сельскій стадийоні а ліпше повісти великій
квадратовій поляні Добрі жыдовы куляросли дерева з жедавали густу тін бо остатны
дни серпня видали ся барз горячы Субота <unk> серпня то іщы дос
байка а неділя <unk> серпня Выглядала так гей бы лемківскій фестіваль зорґанізували
не в Украіні а десе во Фриці Зато чысло глядачів робило ся
штораз то меньше і з лавок пред сценом оеміґрували і міґрували під
дерева Гурты втікачів обступили на скоро збыты для такых фуршеків столи порозкладали
свою мериндю і гостили ся бесідували співали інчы сиіли і пили як
давны Грекы належачы на розпростертых капах а дакотры ілий пили культурно при
столиках выіздных рестораций но а я ходила помедже тыма лемківскыма епікурийцями але
не лем я Часто хтоси з єдного гурту приставал до другого люде
свобідні переходили од столя до стола од гурта до гурта Но і
ту власні до такого капарного стола з двох достьок докола котрого честуют
ся настоячы люде з сусіднього села Рудно Янишю якыйси Лемку Скалюша Цікавит
ся што ту за люде а они радо запрашают го до свого
товариства і наливают порцийку В тім моменті і я підышла гев з
диктофоном і зараз будете чути тоту бесіду Але спочатку маленькы ремаркы Вшыткы
знаме же в Украіні Лемкы барз зосимілюваны але будей на лемківскых фестівалях
Прібуют до своіх і до чуджых бесідувати по лемківскы Не мают практикы
не мают лемківского середовиска зато будете чути чысленны блуды Часто всякі бесіды
переходят фурт на украіньску мову і зас однова зачынают по лемківскы але
хотят бесідувати по свому То вы премудры риґористы рівнителі медичной чыстоты лемківского
языка выбачте ім уж наперед Но тепер пудме до стола До стола
де ідят співают і радо принимают густи одґельдече Змысловешнє ци Жыдицкє О
Жыдівы Ґварба Бухы рухка Мышко і варти выняло і додрошкольскій дідно з
польской людины але в некіз дідопроді чули сте Нє Лемків поховано біше
тис телергофів Австрия місто Ґрац Маем част быти там теоропу на цвентері
де першый раз родили там загынут поховано більше з ловиною тис Украінців
зокрема <unk> тис Лемків мі прадід побудувалшы дві церкви на Леміщыні Жопіт
туры І моі молчали до послідніх очадах покы м ся не дознал
од них же тато вмер вуйко омер мама омервал ся вшыткым лем
Я того року моі діти по бізнесу єхали до Німаччы я кажу
Дюрдо Мюнкєр калче зов же я іду з Вам вяли ня зо
собом сме были на тым цмонтарю там меморальна дошка на мраморі вшыткы
фамліі в Весіні Зіли сме звідчку помолили ся і лісо Помулий ся
Але єм там был де мій дідо Кадєр з Полям віз родом
з Полям а в жыдівскым ся оженил і тамний дідо Ласис з
жыдівского і вшытка моя родина помамі з жыдівского Но што Як повідал
фарий дідо мі каже Братя Лемків Лемкі леж тіж братя дай ом
боже щастя здоровя і будте здоровы До інтернета ЛЕМ фм прошу Ваша
думка што вам ся подабало на фестівалю ци вам то ся подабат
силы бы кусцьокы поліпшыли може дашто Костяк Стефан з Калуша а родичы
моє з мама з жыдівского а тато з Явіря Ту є барз
добрі Бог дал природу Бог дал людям таку територию же ту барз
добрі одпочыли Але повідам це позитив а неґатив той же Може так
же те перший раз люди барз мало барз мало же ту є
і Тернопіль і Львів і Станіслафронівска област люди барз мало Могло бы
быти більше але я мышлю так же на наступны рокы те буде
більше бо територия заслуговує більше чым монастыриску Доправды місце добре і колективы
барз моцны Вы тепер увіли барз цікаву річ же были сте на
тым місци Де Хтоси з Вашой родины терпіл вы то бы <unk>
році такы Ґраці Вы тім Ляґрі же звал ся Талергоф Талергоф то
была така Ваша особлива подорож коли тото было В тым році в
травні Діти моі єхали до Німеччыны та взяли ня зо собом Але
по дорозі просиєм же зоставиме на єдну ноц в Австриі Так радобу
на єдну ноц тото єден ден ну цела но доба не было
Але маєм тоту поіздку в Мыслі Пару лятрі Не сполнило так бо
Почытал єм же своіма очыма видієм же там выкарбувано фамилия мого прадіда
выкарбувано кым діда ся купа люди якы з нашого краю і як
єм засвітил свічку і єм ся помолил то мі стару барз легшы
Я так повім Вам же лежыт дам і міли І тиж хотіла
бы м там быти і тиж О <unk> кілометрів до єдного до
того цмонтаря з Кауушы <unk> кілометрівте іщы Кым сте кым робите Ну
гнеска Ю Пенсийонер не выглядат тота <unk> ліґ єм обробил на хіміі
в калюшы в тым року з <unk> сісня вжол на пенсию так
Дост молодым же не познате Кым сте робили нохімі кімік але кым
сте робили Робил єм на і начальником відділу і начальником фабрыкы начальником
выділу Мутерин забезпечы корч маєм купа робіт такых відповідальных Был єм Моя
родина походит жыдівского і з Явіря тато з Явіря Мамы Жыдівского в
тых роках єм был там Бул єм на тых огородах на тых
садах на тых полях на тых лісах де моі родіци зыли такы
Мам зо Львова документ якій говорит же тато і мамы <unk> гектарів
сме мали там поля а не мам нич Але тепер мож нас
то і просто перехати Не Украінців там то так не мож Бо
там уж Полякы жыют як то Нє нє нє Але ваша земля
за тій землі де мы жыли там жыют Полякы Ґє кус ліво
кус праву є бы вернули Нє ге не можна было буде война
Є буде война не мож Як Лемкі ся бы хтіли вернути на
своі терены то буде медж Поляками і Украінцями Зо сходу война буде
зо сходу войны не Тоня позволяно Добрі Дякую Милы слухаче припоминам же
мы бесідуєме з людми якы пришли в село Зымна Влода коло Львова
на фестіваль Гомін Лемківщыны А тепер одыйдеме кус од них жебы послухати
выступ хору Радоцины з Пустомит І зараз зас ся вернеме до того
стола і до бесіды слове До слова словахы Жохы Раду співає лемківскі
пісні і не тілько уже <unk> років хору і перша пісня о
його выконаню сьогодні про звучы По Лемкови Дергергы Хор радоцера зо Мыжету
выросв Моє мамо дір гнали лоткы з Свиткого Выка мою маму голоту
высе де вый тепер Аж ємо в рудну тут зє моє мама
жве тут грудно А выді мовідте ту рудну то єд бы лемківскє
село Но то не вє Лемків але дуже богато Лемків тут єстні
в тій селі Рудну зорґанізувал ся тотвор Лемковины Так так Так так
точно є так так мы Дуже співучі того же мы тут спіл
одці дуже гарно співаєм по лемківскю отут є Петро Лебыків його жінка
Тут моі колеґів мы всі гарно співаєм по лемківскым якєз берами співали
Моя мама святково великой ся назывет Аганна Кодра Так в ней были
<unk> народжыня в найщы жто памятає як іх выселяли в Додунецку што
ім дуже там тяжко жыли си направду жыли си Гваселишной Рады сказал
каже як вам дуже тяжко єдте до польской ш на моім совці
не было І не поіхали але іх всіх вернули і дали єм
тут грудно польскє хате а Полякі высели до Польщы Но шом я
сказала што моя мама бідували мы всі вже знаєм тут Лемкы бідували
Але ницього добре не буду Але нічого ми є дуже жывуці Мыє
роботящы і вытырвалі і мы в цього дубили ся Бы дуже задоволені
тама але ми бы мы тут жывеме і нам то подобы є
так бо то бачці треба візу відкрывати так ци не гросі але
тут ба сте безплатну може тыме што приізджає здалека може ім тоже
не дуже зручно Але так як мертют руднівчани то нам дуже зручно
А хто бы мі два снова іщы повіл як тут фестіваль Я
помагал Як вам ту Вы задоволены Заду задоволят Бур всюди в фестівалі
а в нас руднів щы не было ми дуже вдячны за то
што то зрубил Людей мало але по фаршырі Я жыву зрудна але
сама єст з Польщы Так старо Лемкіньо Яс <unk> Анастасия О Нужчак
а по чоловіку і Михалів Це Ло До Дошниця Краківска област Яслувскій
район Явіря Я знаю шот зараз за нашым селом Явіря а потім
весь габіл Але я там не буду Моі там баба покійна і
мала то ся знали а я ні Агы Я іх Дошницю всі
не знаю бой Жыдей на Споминат давне співа што єст ту і
такє Но просто же концерт Є єс так єспомнула спомнула своіх батькы
спомнула свою свою рідну Лемковину Ни послухала як священникы говорили лемківскы бо
я правда ходила троха в шевченківскы гайды церкви Так була так так
була то є знаю Мыр в <unk> жы Памятам і памятам як
нас выселили Ні зраз были переселены ворошыло Градзку Област Наскій <unk>onta Єдраз
сут може в вайдарскым районі Мойдары новой дарадя Юря онта ага то
новой дайдорте буламецкальоняйте арта новай гар то держа може і другє то
другє То є мало як да был <unk> рік то <unk> рік
то было дуже богато сього збіжа блут великы урожай люде дуже багато
імого вродили ся але взяти з собой нихто ничого не взял Тата
забрали мы лищыли ся з мамою і мы спрігали ся з сусідом
І мама з нами двоє імене і сестру і ний мама нас
троє забрали на Ліс і поіхали до Ясла Мы приіхали в Яслу
на Фірі і посадили нас на ваґоны Тыків Теляці рыхтувал і діхали
тимай даку дали іхали мы же знали де установил ся поізд там
троха люди зішли там по свій потреби ци худобу везли од дных
в ваґонах а на другых люди ішли Отикє я памятаю не вказуй
ся дали в мойдару так перепереможну То было німецка колонія наіт было
гарне село Дорога Хрестова то бы не памятає ся бо най через
дорогу я была пару раз в школі а потім мы вже вночі
вже вертали ся тікали на машыні Ну то я того што я
знам ну приіхали туди пішла в першый клас А не полни рік
Ні бо там почала ся голудовка нибу то ім місці І одным
словом мы вертали ся што вернем ся додому Батькы сильно задуму і
за всім што мы вернем ся додому і тому мым цікали такє
не стало ся лишыли ся тут Так почали жыти будувати тяжкы было
з початку бы не было ничого ничого хата была безникон без дверек
мы тут пришли найшли таку хату пока мы Добули в жытю своім
пока все А як вас ту місцевы приняли нормальні Як туявом казали
та приняли декы казали бо Лемкы пришли на нашу землю знайте а
мы казали мы до вас не приходили Нас звыселили Земля для всіх
людей нашу тоже заняли землю Та Не світі краше краюдли Мыли Братьо
ци давним тепер наскуючыл то мушу підповіджы же днешня передача то оповід
о фестівалі Гомін Лемківщыны Він одбил ся <unk> серпня в зимній Воді
коло Львова Другій ден фестівалю затял ся зо службы Божой на ветрянім
поли а пак по перві як і в суботу тырвала концертна проґрама
Зачал єй іх церковный хор такой з того самого села же выступил
розуміє ся з лемківскым репертуаром Шановна святочна громадо Другій гладні та участникы
фестівалю Мы щыро літаємо ва На другым дні Львівского Областного фестівалю Гомін
Лемківщыны Освоівшыс на новому місці Землякыне забули своіх духовных корев обернули свойою
любовю храм в якому колищы молили ся Німци та Полякы Зберегли свого
віру свій духовний спіл якій так мило і патріотично звучыт під склепінями
величных храмів земли Воды На сцені Церковный Хор Воскресіня кєрівник Галина Каміньска
Віхнє выконанє прозвучают лемківскы народні пісні гей Пиве кача Бгаю Зелененькє та
Фурман со жужы про Сандзо со моі середциі ге гей ли до
чого ти синівычого з зо роблю Зай то звоі зроби сой звіюты
Привітайте нашых першых участників якій одкрыли наш сьогоднішній день бурклера Облисками Датину
же тіж рідку в Областному Фестівалі Вомін Лемківщыны деклом нагороджує Церковный Хор
Воскресіня села Зеля Вода Кырівник Валеля Валі А тепер милы слухачы не
буду подавати ту подальшы выступы лем зас побесідуєме Підишлом до стола де
як ся вказало сідят власні участникы того хору якій чули сте перед
хвильом Ту выступил найперше гнезка Церковный Хорі села і вказал же може
співати не лем духовны і сві а і світи мож патріотат і
лемківскы співанкы Існіж выступили і тепер гостите ся Суты в тым хорі
лем Є вот Лемкыт певно Там сидит Лемко і ся єдна Лемкіня
і ся єдна Лемкыня і п же я Вам заро повім точно
<unk> басы тоє Лемкы в сопранах є три Лемкыні туто єст якы
сім в тнорах неє Лемків і в Альтах ольтах є є Леся
Леся плача отоє вшыткы Ламкы якы співают в нашым колективі задоволены як
нас выступали Ну Певє же більше бы повіло наша дирігянча Дириґанча Дерґянча
она правна рече Ано не є Лемку а не Задоволены як выступали
задоволена А люди задоволены же в зимній войні зробили а не смам
уж дуже задоволені додоволене што то дає для село Не што так
зі вся люди і бачат наше село І бачіт нашы лемківску культуру
што зроблел як люди знате што дає той фестіваль він згуртовує іщы
бліже Лемків Бо Лемкы то єст такій нарід якій жыл в горах
а вшыткы народы якы жыют в горах варт вперты Выны є барз
ціли спермуваны і они николи не шмарят свою культуру на узбітся дорогы
ге то не є жытель зимной Воды то є жытель Львова Яжіт
де з Львово приізджают до нас <unk> на роботу На <unk> Для
фестівалю Для фестівалю мыготували Збудоба Лесамінін гіхы і сама тема Мельодия Сподобы
Лесемінів чуда выконаніці в колектеві ви так мутал Буду тепер як то
ваш не <unk>aty <unk> на Павло Як буде взивало дітокы так вшыткых
будем принимати Буде росте ростате так Як дас бодамо старате сям трошкы
такый груптаєм трошкы трошкі так трохі трохи меньше трохі так Но я
задоволеный Хтоволяны з того фестівалю Анповічний як вас звате Володимір Гутниковиле Хто
власні тур Фундация Лемків <unk>o<unk>e на Голові з Майковичом Стефаном Григоровичом і
<unk>Аершы На ру залежно сим році році серпня было <unk> років від
першой писанной згадкы про зимну воду але потіко під першой писанной згадкы
бо зимна Вода істнувала і до того як поселеня на Рускым управі
але просто не має в істориі якыхох свідчынь записів Так шуме досит
старе село тут богато ріжных народів зыло Зпочатку напевно там почынаєм від
білых Хорватів Русинів потім Полякі Австриякі Німці гівреів богато тут було знов
Поляків плоті а в піснявоєнный час москалів но і Украінців основно Маленькій
Сільскій гуля великого <unk> села Зимного Влодимир Гудник майже майже То стары
цифры то Так так неполных дванадцет ся не дотягнули до дванадцет але
як што гас знаєте невісток зетів нихто не реґіструє в Землі воді
Боят ся жебы маєткы не пришло ся тілити Ну хочу сказати што
я дес трошкы перенервувал і пережывал Як воно в нас получыт ся
тому што я бывал на фестівалях Ждыні бывал в монастырискы і я
бач яка маса людей приізджає на ті фестівалі я боял ся што
коли о така маса людей приіде першый раз сюди а мы все
такє ну Це є першый фестіваль мене на стількі підготовленый як таждыня
ци монастыриска Я боял ся што мы того навантажыня не вытримаєм Але
дякувати Богу ну я думаю што така оптимальна кількіст людей приіхала што
Люди задоволены і нихто особливых претензий ні до чого не выставляє хоча
є дві сторны медалі знаєте так вот злемка гарну дивити ся ні
все пасує все грає Але є та друга сторона яка тоже мене
богато в чому незадовняє але про неє о не скажу Ну фестіваль
робит не Сивозимна Вода а робит ну не Фундация Лемків Облестне Товариство
Лемківщына і ся залежыт од областного товариства А мы помагаєм мы забезпечуєм
материяльну сторону фестівалю Ну я думаю што на першый раз мы нормально
забезпечыли ту материяльну сторону місце проведыня і материяльну сторону Приіхало богато колективі
приіхало понадцет колективів правда Ну мы вже бачым якій є на долі
кєдого фестівалю я думаю на другій рік як што дас богт буде
мери спокій в Украіні то другій фестіваль буде на богато крастий на
набогато высшому орґанізацийному рівні Маю стосунок до Лемків мій тато Лемко з
Рыхвалда коло Горлиц я там неодноразово бывал і я знайте покій я
не был в Рыхвалді покій я не бачыл той церкви покій я
не бачыл тых горів лісів Того села ну для мене воноштось такє
было загальне так дід розказувал з бабу і тато розказу але це
было загальне А коли же я подивил ся коли вже до того
дотуркнул ся задумал ся над тыма всіма питанями вно же стало своім
близкым і рідным І тому серце болети за тым От так су
дес знайте ті лемківскы гене своє роблят Нє я чую ся Лемком
через ресочку Украінци Хочу ночут выд є три лямкы выходзи з Рыхвалды
в целі кільку дес Лемків кільком Ну я думаю што так дес
понад <unk> тис є Лемків і іх нащадків так Цит што податы
чогосне євчы так залачыны ансамбля Одай ном про свободы од Ція ся
бо слова на ознаня Чомоні трияне перед вами зараз выступить Жымочемса Народна
Охорона Доцина його выкональні для Вас прузучыт дві пісні Перша пісня Шкода
Божа Лесозеленого і друга пісня Мала ям Раіла Жывочы ансамбль Хору Родучыма
Шкода може кашокы сарча не за сві А жебы за церты дівцьом
не загосило Слуны словы желе самы слузе мою земляйте выти мою зему
бо придатосой бо прис лам я програв єресо со робил буяти до
Маресы на мояце мам я єс не буду на мояце доду магала
мя проєра єс не буду Цисаря Цесар воєвы сторобино рає ради добра
і зломе Цесарвоємо стороби рає ради забра і злометроває половино робити для
оникы коли планы про єзилю мам за є зо меды пра єзилю
мам закрає зо для ре до басы на твояр мамя проєкіс не
буду на твояр А зараз жваж дупи Міло і значну охору Родуцина
Славі Надиі Вікторович Іваны Моренівскій ін Си Вышти выконали пролучат для вас
дві писни Наша Анничка жебы моя доня Зебы моя доня леси є
дома рос мезани ся месомо што лем за лем што писалы Новы
жалю новы ва свому ями ножы ничо Лемза ялечка писами Розмори Ярия
Лавило Яндичо Янсловина <unk>or<unk>e Яглерия на Вельорусина Можы мишо лем замишто писа
выдовы розморыями Можо лишо лем за лем неба лем замислой лем за
не жывом Кывы слухаче ніж знате же мы зимнавода На фестівалі в
Ґломін Лемківщыны Выслухали сме кавальчык фестівальной проґрамы і засвертами до бесіды з
мешканцями того села а конкретні продулжуєме бесіду з головом сельской рады Володимиром
Гутником А тут є в нашым пустометівскым районі єщы такій Лемко якій
ся называє Володимір Шуркало І то він власне мене уженил провести у
тот фестіваль лемківской культуры Тут земні выді Але я і не сперечал
ся бо оскількы знаюшо богато Лемків нас жыве як суго говорити в
материяльному пляні то сило ничого не має Хіба выдаткє Хіба выдаткы але
материяльне то є другє похідне перше то є духовне моральне слово і
я думаю што у той фестівалю власне Допоміг Лемкам і не тільки
Лемкам о просту всім нам Украінцям задумати ся над свойо історию над
тыма траґічныма подіями якій были в нашій істориі задумати ся як нам
жыти дале жебы подібных історий не повторювали ся бо сьогодні ота війна
яка іде на сході Украіны вона ну зоставляє черговый раз задумувати ся
І власне напевно внає в результаті того што мы не робили выснувків
і з попередньох років і з попередньой істориі Бо як были робили
выснувкы і якы бы были одповідну ідеолоґічну роботу просвітницку роботу робили то
можливо люде бы там не были такі задурманы і не были бы
Того што сьогодні я стоі абсолютно таку і за тебе маме таку
вас лем наситі выходят монак а то правто ни робило Олекса Переселенец
з Польщы з село Кужусня Сєніцкого повіту то є Східня Лемківщына Лубків
Куляшне Загіря Куманця Зубиньскє Туриньскє Сурково В <unk> році в квіті місяце
привезли ня до світлого майбутнього в тіляків вагоні будут по <unk> по
три рублены радом разом до Тырнополя До Тырнополя є така станция Денесів
<unk> кілометрів від Тырнополя Там нас вышмарили з вагонів І дале нам
такы шівцянківскы хыжкы під стріхами же як зиму замітало то хіх ся
згрівлювал з стріху а я мал од твого колеґу же мы ся
вузили бо не буде ся што взути і добре удягнути ту ме
бо семи діхали з той горы бы так за хыжу тыку косу
рубило на метало варс хігу і мы з того хігу зізджали выбачте
до Пулдунезу рубили си таку скузанку і там сме ся узили і
бусима ногами Депортациі так депуртациі Пам памятам барз добрі памятам єж мал
шіст років Памятам як польска армія крайова ішла із села Полонна а
село ся называло Пулуна бо там плыла невеличка річка яка ся называла
Пулонка і село было Полунна І з той Пулунной мій отец выліз
на Пудербині на стайню і каже Втікайме бо Пулуна уж горит уж
польска войско в Полній і Што сме могли зо ззобу взяти то
тато на кубилю сів мене взял бо ящы был малий мама ся
тримала кубылі за хвіст бы сніг был такы в лик бутобуло беразны
місяці Мартю о і брат вмер і сестра яка іщы жыє ту
в зимніводі уж май років О то ме втікли до ліса І
сіділи сме до вечера в лісі а на наше хлопцях виділи сме
як горіло вшысто все село На наше наше наше кужушне Польска армія
Крыйова А причына была то така же застрілили за семца міністра Внутрішніх
Ста в Польщы Кароля Свирцявского і то было нібы причыну для того
жебы розвязати ту акцию депуртациі Лемків з Польщы Так не тикє наше
згоріло дотла од <unk> року так так А до загіря сме ся
добрали злотень всіх зберали до вагонів і везли на Украіну то уж
было в квітню <unk> квітня селом новме су спылили і хто не
з села не втіл хто застрілили а будуваня шмарили єй з гурів
воню Містрику дворідний то пришли полякы зімали го на подвориску і кинули
до огня і згорів Жывеміли выходила польска влада єй сповіщали давала он
дві годины на зборі казали што жыт бычы За дві годины власту
не было Єст така версия же зачали высиняти люди за то жебы
тоты люде не помагали украіньскій повстаньскій арміі же там ходило по селах
Ни Ні то неправда Бо украіньска повстанска армія хомківщыні было сотнь лемківскых
якы захіщали тых той бідний нарід якого выганяли Они не хотіли депортациі
і они Хотіли зірвати тоту акцию але проти того выступили сувєты бо
то з іхньо з іхньо поданя было жебы вщыти Украінців після закінчыня
войны після поділу Европы всіли лемківскы землі якы были за Керзоням віддавали
Полякам а вшыткых Украінців з Польщы не тілько Лемків хумщыків Надцянців Підвяжців
вшыткы депортували до ваґонів і везли до світло моймутьо то што оповідают
же зато выселяли жыбы Не помагали УПА то значыт што ЛА не
были коли помагати бо то были ям повідам же было сотня хріна
сотня Руменка сотня Бродика сотня ласківкы іх было <unk> сотень якы захыщали
власникаючы украіньскій народ якій выселювали з Зотей І украіньскій нарід не міг
помагати бо він уж не мал той можливости жебы ім поморот сотні
захищали украіньску громаду украіньскє населеня жебы знегнали звідти Але то ся не
удало была проти того Польща была проти того комуністично Совітскій Союз і
навет Чехы Якы стали тиж на сторону комуністичного режыму а є армія
Крайово то Полякы уважали так же армія Крайова то так было нібы
іх єлони зворонят Поляків в Польщі так як ЛАПурнило Лемків на лемківців
Полякы тоже мали армію Людову і армію Крайову які воювали за незалежні
в Польщы які воювали за комуністів Але армія людова то была армія
яка была я то бы была армія як бы скажемо ухороняла державу
армія кройово то было такє єбы як буівкы упай але они різали
были і выганяли но мали таку місію жебы вшыткы звідты депортувати де
мож было якоси лишыти ся там можна было в якыйси спосіб было
да было так же давно якоси Но зробил так жебы ся лишыти
Были такы же хотіли ся лишыти там то они потім были депортуваны
до <unk> захід Польщы Дугданьскыня на західні землі але то были тишне
польскы землі або німецкы териториі Німці злотый угнали а тот той нарід
якій не хотіл пересвидят ся то Але в більші выпадків мусіли ся
переписувати на Поляків о і такым чыном можли ся лишати там А
тоты што не хотіли того што не піддавали ся ниякій провокациі на
аґітацию то тых вшыткых выганяли гекту высо рідні ріжні ріжні сой тоты
всі скоріли Моя мама старна Яспа тато брат його даси скужу журло
а є єй селе іщы його высі з Рихвалду Новых очы Новый
ношо я можу м повісти я можу повісти Гарван Богдан Я можу
то выповісти што моі мама діду Рускоаз вылишыни там там были три
села украіньскых Біла Вода Чорновода і што мож оповідат господары жыли дуже
прекрасны люди мали все шо Прибали подарка в город млины маґазин шо
што жыти тіж Недале Недале шоли забрали гід бы гони посадили і
все гыба люде мож сіти Нє пришли м ці шос тых шофтых
зобрати собою посадили на поізі все рік Дес такі цят бо потім
была жара вникали покіруваску обрій завели то там жара була што не
були ні пити ні єсти люди померали по дорозі і там хтук
Не най не доіхал помарали Мая же тиє підісет вось як той
казал того добре што не бач бо то є біда страшна біда
чы блишыти своє як ти казал рідне набути і выкінул до тебе
в пса на дорогы і біда То рідкіст може де сховал ся
і то потім під чужой може фамілію на ся інакше ты там
не вижыл Як бы можно было товды всі лишыли ся Або ся
вернули або вернули ся ани вернули ся нихто бы не мож одале
вертали ся ыхали куровами з Удеской з Микуляівской з Луганчыны з Дунатчыны
з Херсона доізджали до західніх кордонів тующы на чало і назад іх
вертали назад вертали Дві пісні Перша пісня казал милий Женя Возме і
друга пісня жартівлива старшы жіночкы прошу не гілити ся на нас але
называє ся старий бабі тате граблі Хото мы се не вызнаєм Я
мой списой горы выє вшытко єдносю середцю севно же моєдно цю середцю
то но воєты студены воєнци доєдно сюєци мой сут мали цик сепсуєно
цур сенсує Дорогы слухаче нка были стефнами на фестівалі Гомін Лемківщыны в
селі Зымноволода коло Львова в днешній передачі чули сте Лемка вальцікы з
фестівальной проґрамы бо кореспондентка не сідила пред сценом на лавці а сідила
з людми же пришли на фестіваль при стулі ци на траві то
была така кус Альтернатива в фестівальній проґрамі може несподівана альтернатива Але думам
же почули сте дост цікавого для себе Но і мі было приємні
перенести ся в остатны дни літа а то было припомином <unk> і
<unk> серпня Але жебы Вам не нангучати мушу ся попращати прийці Мусиме
ся пращати жебы стрічати ся зос на першый Львівскій Областный Фестіваль гомін
Лемківщыни Вас запроводила Анна Кырпан Оставайте травы до стрічы за тыжден Слухайте
се процент лем Нескропова а зо Станиславова Для Вас будут глядати ріжного
цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатян Слухайте <unk> процент а будете
мати цілых <unk>