70% #2015 - 70% #187 Анатолий Ядловскій, Камяна, 20 X 2015
Еп. 2015

70% #2015 - 70% #187 Анатолий Ядловскій, Камяна, 20 X 2015

•

Опис епізоду

Odcinek to rozmowa z lemkowskim poetą Anatolijem Jadłowskim po jego pobycie na Łemkowskiej Twórczej Jesieni w Kamiannej i Gorlicach. Gość opowiada o swojej książce o Kamiannej, historii rodziny, wysiedleniach na Ukrainę oraz o tym, jak wieś zmieniła się od jego wcześniejszych wizyt.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сим <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем <unk>
процент а будете мати цілых <unk> Видом вас мали слухачы при мікрофоні
Анна Кырпан гнеска мыв Івану Франківску і ту при домным сідит Лемківскій
поета Анатолий Ярдловскій і хочул звідати гу як йому ся подружувало бо
власні тепер вернул зо села Камяна і з Ґорлиц бо власні там
одбыла ся Лемківска Творця Усін Не было єм На тотій імпрезі хочу
знати якы были вразіня што было нового што было цікавого Хочу припомнути
же Анатолий Ядловскій написал книжку про своє село Камяна но може не
своє але село своіх родиців Село одколі походит його рід і лесні
хочу зачати од того села Бо в каждім році маме першый ден
творчой осени в іншым місци Тепер была то камяна славне с Село
одкаль вышли ріжны славны люде в тім році бесідувано найбільше про Малиняка
так то прошу у Кустьок повісти хто то был такий тот Малиняк
і чом його так Шанували насамперед худякувати орґанізаторам той Лемківской Творчой Осені
за теж запросили мене і дали мі можливіст прочытати пару своіх віршів
і розказати про себе єм душы рады што тото ся стало Окє
іщуты гадали што онец одбывало двох місцях і од персіденту было в
Камяни а другы ден то были ґорлицы Про камяно є што можу
сказати том о том але єс моі тату з мамом они тужыли
до <unk> р в <unk> році іх попросили выіхати і іх вывезли
в Украіну Спочатку они были выселены на східню Украіну Потовску облист і
Хосонску облист потім си вернули на захід ту на західню Украіну такє
єст містечко Тыхскы облисти Підгаців і там єс ся сам дивувал деколи
як ся стало жену Лемківщыны один они єден єдного не знали а
той си так зустріл же си аж побрали І них родили три
діти є як старший Ататоли і двоє Середульсі Василь Наймолодці і Середульсі
зєм Волинскій облус цілковили найменшы Наймолодці солкы Підайце на обійстю тато з
мом а я опинил мале франківску хто не тоту скаж на Станіславі
Я там Закінчыл Інститут Лемпольскій Фінансово Еномічны Інститут і після того отримал
направлін на роботу до Юнофранківскы і там жію свіж єм на пенсиі
не працую Ну про село Камяну про Моленяка я богато не знам
бы я той істориі так не мал одкры дознати ну лем я
в своій книжеці пишу той істориі села Камяны невеличку таку замітку про
него ся Юсы Там был грекокатолицкым священником і там кус писал ріжны
своі творы на лемківску тематику якы має цінниц і сьогоднішній денюшы скор
колиси там были в якій руці В якым році я не памяту
бы то было уж давно може років років десят назад Но я
был камяный уж разы То якый был раз третій то был <unk>
раз то был <unk> раз якы были сте тепер ту камяны змінила
Так у тот часу што є был послідній раз припомяли собы пуслали
новы будовы новы будинкы і кусы упорядкуваны пасікы там де єст Музей
Жыран і побудуваны там уж на пасі побудуваны будинок такый як ниго
назывит тот власник Пасі Мовок Кавярню одкрытом кавярню на першым поверсі можна
купити кавы а на другым поверсі норнізувал то Як готель што мож
на тому поціту полежати переночувати то є дуже добрі істімі сут доло
нарешті попувати в середині самой Церковці чы єст в камяни бы Як
єм был ранці то мені нияк ся не давало попасти жебы попасти
в середину бы церкви были заперты Ну я ту приіжджыл туды бы
автобусом і автобус до Нистую лем м міг се пройти по селі
так як промто мож сказати і посмотрити си на село де зєли
люди де мой хати были мамо хатым хато мойой мамы хатом Моє
тата мого тота Хызі тата неє там уж побудувана хата Поляк а
на місци хаты мойой мамы ту там єст лікарня двопороховы такы будины
стоіт А Вы южы і перше были в селі Кымяна Кусцюк уж
знате як там было очывидні родиці Вам уповідали ци може іхали сте
і з родицями як то было Про камяну є так знал лем
з розповіди отцы і мамы бо они обоє зродили в камяні они
розповідали як они там жыли як они одновели господарство розказували про ліс
як ходили зберати грибы де ходили продавати дашту і як ім том
жыли в сели Камя І знате од рудиців але вы з рудицями
не были там стелі выж самий Хо Разом з отицями єм не
был в селі бы моій омом померлиж певно бшы як <unk> років
Лем о <unk> роци бил был в розкамяны і товдын повідал же
ся оси барз змінило Повіду же просто тоты поле котры ранче облюбляли
Лемкы ту єй нихто не обравлят состало такє жыліст це наблизів Дуселю
І так же там просто неє і в Лемків всіх выселили маже
всіх выселили Украіну а ісі штырі родины тоты были выселены в Зуслідно
Акциі Вісли на понімецкы земли І фактицю там Лемків на разі не
ниєдного Значыт в Камяні Не є Лемків і село єст але Лемків
не є в тым селі Я знати я не можу взгляти кільку
люди мешкыдну отакы хто посмутрити то што я маюл том мом карту
таку жем склаву з люди котры жыли кудиси в Камяни то місце
здає же село стало менш домів меншы і люди пені тіж меншын
Но тілько хочу зказати што оно добрі розбудувано так ся там єст
будинок джюлера єст амброзє таткы домо оддыху де можно оддыхнути і провести
добрі свій час субота неділя і кров І навет провести Лемківску творчу
усін так значыт і в Камяній першый раз в Камяній было такы
імпрезы яка одбыват ся каждый рік во сцени Лемківска Творця Усін і
одбыло ся як сусі чест Николая Малиняка але То там яка была
така чавярня ци як дешытко ся одбывало яктися зове Там єсты Матекы
ци материялы так то пасіка барс камяны поклоє Выстіны і ныцєґі і
там было такє місце зробити літературный вечернів Літературный мисленцкій вечер Так бы
я іщы як допену остатні разів был в камяні тудеси было може
<unk> років як єм не был і даше ся поміняло і поміняли
ся о тым місци де єст музей лясут як го назвали там
де стоят уликы Як єм был послідній раз то не было там
той кавярні а был лем склеп буде можно было купити собі продукцию
в джылярсо мед та інчі такы гріці звязаны з медом Ну і
там істі тілько были такій комнаты же продавали тоты як кажу ісі
комнаты де были вшакы тоты гріці котры выкористовуют при бляре Ну а
тепер коли Юґєм пришул то і стоіт выпорахуватка прибудовы при тым маґазином
і там єст написано там кавярня і бар То кавярня єст така
невеличка но крас зроблена так жем є декка столиків єст бар же
мож собі випити там кусы кавы попити гарбати там мож то купити
пив альбо пиво выпити і оддыхнути собі так можна спосидіти собі в
середині мож Нулици Но я виджу же вам там ся сподобало там
може бы ішли бы сте там на все жыти як вам так
ся подобало Вы знате я тото Вам одповім я хузати так же
по перше там не єст де жыти тото місце де белахіше моі
оців туж заняти а по другє то тоты Лемкы же жыют на
выгнаню на понімецкых землях тіж не мают можливіст си вернути на своі
земли хоц жыют в єдні державі а нам іх ся заважат Єдна
єст при помоци курдон ся было приіхати привести в своі річы тримати
пінядзы А ми в разі на Украіні не маме такы пінязя бы
іхати на якій си місци побудувати сой нову хыль дума што єст
отнака а я думу жебы єд богаты люди якы ся вернули ім
назад жебы жыти в своім кудишній хыжі бо люди тото споминают З
великым жальом ним выступали слезы молодшых і дум же богато бы люди
си вернули Але поеты більше мают тоты учутя і выли фактичні на
землі вашых тата і мамы Ци На тій землі мали сте натхненя
як вам выглядали тоты краєвиды ци хтіли ся Вам зас написати штоси
як од тамель вернули ци може в дорозі В єґімісці не мам
можливости поіхати в камяну то ме дуже інтересувало што то єст за
люди Лемкы і што то єст за селе А потым як Украіны
єст толе незалежным мож уж было поіхати посмутрити ся на тоты землю
на Лемківщыну зіхати своє села Но я тото і зробил при єдный
поізруй при треті то мы іхали на ватру ну автобус по дорозі
перед тым як поіхати на ватру ту заіжыл Ружны Селен і тіж
на сели Камяном Вызнате же то такє вражыня ся нає трудно описати
розказати барсы місцес будуболя тото село Красселы Красны Горы лісы всетку повітря
тістійскє і сме річкі стоят тіж такы ціст так быномалюваны хто бы
іх хто се бы іх малюл Мили слухачы якы може дахто лем
тепер донес ся долучыл припомином же днеска така Оперативна барз бесіда оперативна
был вчера вечер вернул з Лемковины з Польщы до Івано Франківскы Демешком
Анатолий Ядловскій і гнескы з ним тепер власні бесідую якы ма вражыня
бо він был густюм творчой осены лемківской Творчой Осен Жывкім Руці одбыла
ся в селі Камяна но і пак на другій ден в неділю
в Ґорлицях Головным орґанізатором той імпрезы все єст Стоваришыня Лемків а помагат
Кус і Руска Бурса но і Руска Бурса дає можливіст тотым хто
не был при тім пак послухати і принаймні през радийо долучыти ся
тиж до такой культурной подіі все сут там густі зо Словациі і
з Украіны то з Украіны был власні Анатолий Ядловскій Анатолій Ядловскій Вродил
ся уж в Райцях Тирнопільской Области і його тату і мама походят
з камяной зато было для него барз важне же запросили выяку чловека
же звязаний з тотым селом де одбыла ся перша част творчой осени
Анатолий Ядловскій написал таку невелику але цінну книжочку же зове ся істория
села Каміяна і тиж єст автором поезий такых маленькых маленькых збірочок написал
ци ци а недавно выйшла кус Білша книжочка його вершів же зовыс
ся Убискє Дахнизкых Горах Власні З той книжкы переважні чытал своі вершы
поета на стрічы в Кмяні і в Ґорлицях Но і повім так
же для няска то єст якєси чудо бо я перший раз Чую
же Анатолий Ядловскій якого знам барз барз давно не знам кілько років
але барз давно же гнеска ту прібує може не так ідеальні бесідувати
по лемківскы такого чуде не памятам І думам же то то то
то то то то то то то тото зробила з ним тота
творця усін і ани не ганьбит ся ани не якоси може дашто
забуде якєсе слово але хоці зумном бесідувати по лемківскы а юсы може
зо два разы просилом го До участи в <unk> процент але то
были якысы короткы інтервю на якысу конкретну тему то все бесідувал лем
по украіньскы інакше ани якысы Но не міг сой подумати А днескы
чуєме же бесідує по лемківскы То для мене ге велика несподіванка і
я думам же то єст власні результатом того што ся одбыло на
Лемковині в суботу і в неділю то напевно на творчу Усін треба
більше люди возити запрашати жебы они чули ся Лемками Жебы они были
Лемками жебы пак бесідували по лемківскы не ганьбили ся свого думам же
то єст тыж якєси може навет выхованя штоси в кім єст барз
важне Зато барз ся тішу з того но і не можу ту
подати вшыткы вражыня бо коли был <unk> вылучений диктофон товды чловек якыси
все свобіднійше бесідує то Анатолий Ядловскій вшытко оповідал в деталях як пришол
як было і як кілько было того вшыткого цікавого він не єст
такий барз емоцийний по своій натурі Але видно было же то одбыла
ся барз важна подія в його жытю тота подорож і міг і
дітнути ся іщы раз до той рідной землі до села своіх родиців
і барз цікаво было йому быти медже повіме такы лемківском елітом То
было тілько емоций гварю колиж было выключено вылючено диктофон же я аж
не сподівала ся бы то такій барз солідний чловек барз щыро повіл
мі і про Петра Мурян ку і про Богдана Ґамбаля і про
інчых люди з якыма міг побесідувати запізнати ся ближе барз єм задоволена
же так вышло но і іщы кус побесідуєме Ах выділи тоту в
літі а тепер виділи сте глосены тоту село Но то коли ліпше
ону в літі ци глосены місцельно все выше Добры красны І в
літі і Усенну Усенрем тото што оно уж ма ружны кольоры літом
іскомпонує зелены коли більшы а тепер єст жолтый червоний Ну ісі єст
зеленый бы ісі не пізны в Усені ліси не уполе І мі
сы м оно подобыт кажду пору руку то бым поіхали дум ся
буду звіл і будеме оддравляти жнераз одвидум бетківскє село Може прочытали бы
сте дашто якы писали сте селіо є то прочытам єден віршык назывит
Одвидины Єм приіхал в село де жыла родина і поім перед цирковцом
свойом на коліно Слезе ся зорнива на рідну землицю гнет юж почорніло
моє білы лицы Хыжы зруйнувано цмутын пізнати Не можу продідом мулиту чытати
Барил кусцюк земли кладу до кішені декілька квіточок зрослых на камени Тепер
ся я до них буду мулити жебы помагали мени они жыти В
учытым іці мене є такій вірж котрый ся называт Лемківска Доля Лемківска
Доля ся деце згубила Де он гнецкій Нихто не видит А сонце
і дале ся в горах холит та Лемкы чогоси того не видят
Они зо тыми бершками сумуют І часто сой до них ночами приходят
І каждий си горох з ними поґадит А потім уж жытя на
його пропадат А доля лемківска сой деси ходит гляд з стежку до
свойой родины Оно ся осміхыт до каждой дітины і веде тут сяцкы
до лемківскіны Іщы хочу сказати слухачам о тым же тоты гірсі і
богаты інчы вірсі ввішли у збірку вірсів котры носит назву Убискєда в
Низкій Горах Знанчыт повідте што вы чытали бо вас запросили были поета
што вы чытали коли были сте в кінселі Камяна і якы принимали
Вас слухаче яком было очывидні першый раз в васім жытю Вы чытали
вершы в тім селі были ріжны на влоды але така было здає
ся першый раз в вашым Так такє ся трапило нагода же єм
міг почытати своі творы на рідній оцівскій землі єм дуже радий шымі
ся тоту вдол шы мал таку можливіст Як я уж повіду я
дуже дякую вшыткым уредиторам што є запросили на тоту імпразу Які вір
ся там прочытал я там прочытал деци такы віршыків коло десят такы
якы Лемківскы Доля єм там прочытал воєлемковину выселіня Німчів акциі Вісли Заладка
морохівскы чытол по тым ци то в єм такі віжы як цім
ци коротка назва Но є мою прочытал вінскій Цім завинили Лемківщыны скажіть
у чому єй гріх Цим завинили гір краіны што безвіст шлях єй
приліг Невже у тому ся урустило пшеничніх колос з року в рік
І Бого кожы ден молили што был щестливым єй вік Як приняли
Вас і в Кымяні і пакых в Ґорлицях ци знали такого автуара
ноты ясно за хто запросил тот знал очывидні же очывидні запросил Петро
Мурянка а може давто то першый раз може і Вас виділ ци
Дуз ся же Івану Франківску єст автор мушу сказати же то так
бо на польской ня мало хто знає а тым на Лемківщыні тіж
бы Я ту ісімятку знає ту може на Украіні ну і найбільшу
ту Івану Фенківску бы я ту ся родил ту входжу Товарису нашы
єст лемківскым і місі знає ткурсы люди в лемківскій области в Тернопіскє
будут ся одбывально вастійшым такій імпрезы Фестівалі Лемківскій є там цітым своі
віршы ну а декотрі моі вішів стали піснями Коло десят віршів Стали
піснями і іхы выконуют і лемківску тематику <unk>reÆтомы а тіж і ансамбль
Зырипат Бісципіда дес родин Так і мож послухати іх в інтернеті бо
я мам свій сайт в інтернеті єщы на братам пушуковій системі Ґогл
на брата Анатолия Ядловскій одкрыє мі сайт інсенвет серце на долонях І
там єй окремы розділ ся называют пісні І там найте послухати тоты
співанкы Ну то іщы хоцю і я прочытати верш же написал Анатолий
Ядловскій зови ся Слава Лемківщыні Слава слава Лемківщыні нашій рідній слава Уж
постає із попелу Предків вічна слава ниґда не гмре Лемківщына Най ся
зло не тішыт Бо ся Лемкы догір вернут і юж іх не
лишат не гвар не плаць і не сумуй Лемківщыны рідна Бо до
тебе зас ся верне Хвилечка побідна А ворогы тоты згынут згынут до
остатку і станеме знов сой жыти В радости і статку І тепер
хочу дознати ся іщы такє были сте перший раз в своім селі
в такій новій ролі так в ролі поета того села ци як
В ролі Словака же написал книжку о тім селі і же описал
тото село в поезиях зас была іщы такы річы были сте другій
ден імпрезы се єст тепер в Рускій Бурсі то мали сте можливіст
тыж быти і в Ґорлицях в Рускій Бурсі якій ден імпрезы більше
вам ся подабал першій ци другій Я не можу тот сказати котрым
і ся сподоба більшым і сподобою обыды тоты дні я не можу
выділити окремы жаден з них Но програмо было таке само З початку
розповіли о Миколаю Малиняку а потім співали выконували выконували своі чытали своі
творы поеты котры били там на тій імпрезы Рідко єст голоды певны
вами сідити в кулі лемківскых творців лемківскых поетів Но не так часто
жывут напр літературный вечер і сідят лем самы лемківскы авторита Но так
тоты составли першы раз в моім жытю і такы одчуття приємны нібы
тисити своіх серед своіх родаків І хочу Вам повісти же не было
такого хвилюваня кєсло жебы бы ся хвилювало жем пережывило ся не порт
єтым шмі чуто буде коси так тяжко іти На диво мі з
самого тото здивувало же ісут дуже добрі спокійні ім чытал і ты
старовічі так на те інтонацию підібрати жебы люде вшыткы могли зрозуміти бы
там были не тілько Лемкы были і Полякы присутны но я не
знам ци они не скілько Кілько они зрозуміли моі тоты віршы были
єдко на лемківскій то ним пень не зрозуміли буду лемківскы штосима спільно
з польском но єст вірші не украіньскій мов можем были тото трудо
зрозуміти то як мі ся вдало тоту вести то ю сміні судити
они самы можут о тым розказати при нагоді Я бы м повіла
же в такій спосіб же пришли сте на Лемківску Творчу Усінь вы
мали можливіст кусцюк познати як діє Стоваришыня Лемків головный орґанізатор той імпрезы
а тиж Руска Бурса Мали сте можливіст но діткнути ся не ясне
же не цалком видіти цілу діяльніст але діткнути ся в якійси спосіб
Кустьок видіти якы вражыня напр Ци сподабало ся вам бо квартирували сте
в Рускій Бурсі так ну мож Вам сказати же інше барз буду
были тоту На першы мя найбільше сподобало што в Рускій Бурсі єст
велька бібліотек Я оповіда жебы тоты книжкы прочытати певны юж бы мі
не хватило мого жытя Но дужы книжкы і вшыткі то лемківскы тематикы
і я дуже рады жем мал змогу видіти таку бібліотеку і тамку
бурсу же не має радия же не мают місци де моє си
стрічі провести всякы лемківскы імпрезы скутувала ісі Ізба Івана Русенкы поеты там
в специяльных єтаках Ізбы де мож познакомити си жытьовым шляхом Івана Русенкы
лемківску поеты почытати його творы ну і інці єст ом бы в
самій бурсы на сценах творы інчых лемківскых поетів єм тоты ся знакомил
єм дуже ради з о таку можливіст То я думам же они
проводят дуже велькы роботы по одружыню лемківской культуры літературы і так даль
Но якот про літературу то бесідували нім якысы такы з єдном фаньом
она єст філологом м і Бесідували сме же Украіні сут досліджыня якысы
лемківскы а переважні то досліджыня бівшы мовы І я так повіля же
наветы дисертациі написаны оборонены але то мова а гварючу гы за літературу
нихто не хоче ся взяти лемківс ку Но тота пані така мудра
учена пані і повіла но она не Лемкыня Она повіла Но а
што література та літературы лемківской неє Но і мі коси было кус
дивну тоту чути Але пані тота то не є што там досліджувати
бу неє такой літературы то што бы сте повіли Я можу повісти
о тым лем єдных Што бы дашто і оцін горити то трем
добрі знати Лемківской літеретуры то єст добрі плазд літературы лем треба тото
дашто одшукати бо они іщы не были вшыткы выдрукуваны Єдно си поеты
і може істи незнани ци писменників о котры нихто не знат было
своій своій свій час они жыли на Лемківщыні але то уж проходит
певні скоро екс <unk> років і моли ся не друкувати а моли
і друкувати но написали на такій мові же може не вшыткє іх
мож зрозуміти Нові тіж подарували дві книжецкы Ну то я думавшы лемківскых
поетів творців літературы єст барзый і так казати я ним Не буду
так казал і рекомендую никому не казати хто о тым де З
чым ся не познаком То были лем два дни але гварів была
невелика але можливіст запознати ся з орґанізациями Лемків же зорґанізували тоту імпрезу
і кусцьок виділисти іх діяльніст Ци мыжеме мы в Украіні можеме од
них штоси взяти переняти добре ци Было дашто такє же вы можете
повісти же добре наприклад у нас дашто такє запровадити ци не было
такого А може єст дашто такє же у них не є а
вы бы повіли добре бы ім дашто запропонувати то што маме мыз
на коріны тіс робит роботы по дружыню лемківского Но труд тым што
што штоси зробити то треба мати кус пінязі І тоту проблемы певні
уж блажыт бы єст люди котры штото юж написали єст ісі материяли
в архіві і дуже бы єст материяли в Львові архівів котры треба
піднимати іхы обробляти штоси выберат най при переріз Переселіня напевне єст цікавы
материяли в Львові І творы лемківскых писменників тіжі во Львові ся там
можут написаны одрукы і тото треба находити находити печытати выпускати новыма книжками
Жебы люди знали о них было так як тото пані повідала з
неє лемківской літературы направду она єст но о не єст збите Бо
є не так зробита як невідомо І о тым треба іщы барзы
більше горити нашых і всякых там зіздок в Украіні і си старати
уализувати може такє навіт не товариство а відділиш украіньскым котрый бы ся
занимал лем тым жебы шлухати працувати в тым на прямку жебы можна
было видувати стары забытых лемківскы творы і знакымити іх з людми Но
о бурсы што можу повісти што то єст добра орґанізация з якой
стороны і што о них і в них є дуже великы бібліотекы
там лемківской літературы мано почытати ци ознакомити з лемківскыми поетами най воєны
з поетами на іх діячами котры жыли уж давно но о них
нихто не знат Я хоту тілько лем доброго побажати тым процівникам в
лемківскій бурсі жебы они мали здоровля А я дивлю ся што ониж
богато працюют над тым жебы што то зробити для Лемківсины Барз єм
рада же выіхали на Лемківску Творчу Усін і хтіли бы м жебы
може більше было такых контактів хтіло бы жебы може може навет Івану
Франківску было бы дашто подібне і жебы мы могли запросити тыж ріжных
творців і штоси такє робити бо сут у нас часто великы імпрезы
напр як ту монастыриску то огромний фестіваль але сут люди якы бы
радо може пришли на меньшы імпрезы але жебы была от якаси тема
ци якысы такы но такы якы якы творця Усін Я бы хтіли
вас іщы попросити прочытати іщы деякы вершы якы бы конкретно внеска пасували
бы до нашой темы Я прочытам і си такій віж камяна Дівлю
ся я в безмежну жаль і вгорчаме печаль Але не в сили
друзія проглядіт думкы ци зубытя там де горы де бескіды де красиві
краєвиды єси лобатків камяна і мне были дзераны Насильно похыленых горбах на
якых не мож є стояти жебы не впасти Лемкы ростит хліб з
берады а Солому припинат до земли жебы она не вхвала долів Ну
іщы може процытам такій вершык як ся назывут Выселит ротер Я думу
же вшыткы люди знают хто то такій дротер Я веселит ротер по
світі мандрую Мариі Терези горци ремонтую Ходжу си по селах співночкі з
півом і банячкі з правом дівком і ґаздиньом Они за тото не
заплатят злотом ходжы ся і в кривом тій роботі потом Ремонтую вшыткы
што мі люди дают покли они мене той за мастер мают І
так кажду днину до самой ноці Зокле людям тра од мене помочы
Од літа до літа од села до села лем до хыжі зайду
людєм уж выселю Но іщы єден процітом котрый я чытал і в
камяні і в Ґорлици повідаєт же Лемкы барз плачут але яцу повісти
же Лемкы не і такы плексивы як од них варят Лемкы ся
сміяли істі втовды коли ся не сміяли горовці з Булгариі то є
такій район де жыют люди котры дуже вміют краз жартувати Ну а
Лемкы сісмя того іх обродцы не знали што тоты жарты Я прочытал
єм розвісти в своій книжеци у Бескідых Низкых Горах єден вірс Але
ху вам повісти шумене є барз такых віршів жарты лемківскій Ім зобр
іх Окрему і докотры єм написал такы жарты своі віршами При нагоді
я думал же іх видал книжячку і може ісі даме людям можливіст
послухати тоты лемківскы жарти А на разі я процітим єден вірш котрым
яжварил і це назывет найвекше біды Нашы нянє у курчмиці днюют і
ноцюют лем кусісы лем на ютро домів ся вказуют Аж прилітит сину
няню по тетхоті бо нома зослабли і не можут встати А най
плоцкєд а нет придус най кус одпочыну А я мушу то тупити
ту флешынковину по тенджіву бо на званцю у подупівниці Лем най почкы
скоро приду по тму полиц Плоты борилко в поле і з горілкы
тече Почкый почкій Што ся стало што ты таке речыш Што ле
ся найвекше біде што ся могло стати Требы было о тым скробы
одзмі сказати О тым мыйжут били За пят минут зо піл годины
цінают за годину а може за вшыткы своє жытя єдна людина не
може повісти Не хтіл бы м іщы жебы не тільку я а
там В Ґорлицих по Палиці другы люди мотым могли розказати о тым
што там діли што ім там сподобало Ну і хтіл бы м
жебы тоты люди котры жыют на Лемківщыні ціны Лемківщыні жыют там де
іх выселили мали можливіст і бісі приізджали до нас жебы Лемкы ся
сходили докупы і жебы моли о собі розказати єден другому што хто
робит жебы могли тіж такы складати пляны хотым же підключыти вшыткы орґанізациі
лемківскы штобы они штоси могли більше зробити для Лемківщыны в цілому Якы
си о вшыткым повіли а загальні якє мати вражіня загальне з того
што о тім мы іщы не повіли то загально Якє вражыня зы
цілой подорозі бо были сте і в Камяній і были сте кустьок
в Ґорлицях і кустьок вы повандрували виділи в дорозі тоту лемківску землю
і тоту природу не лем села і місточка Якій може загальний образ
з той подорожі якы врезіня а може з того зас постанут новы
вершы то якы ціла подорож Ци вам ся удала ци вам вшытко
ся повело якы видите тепер коли виюш Вчера вернули думів Тоты одвидины
імпразы лемківской Творчой оцены Як єм іхал то не знам єм детально
як то буде як буду єхал де буду єхал з кім ся
стрінул Хцу повісти же было резувано вшытко барз добрі все што треба
было ін для жытя чловек том мал мал де оддыхнути она єд
почытати книжкы том З той стороны птах з той стороны вшытко было
дуже добрі І барз мі ся сподабала іщы раз бы я так
і вщасты не былым до Лемківщыні Природа лемківска ліси лемківскі горы лемківскы
то є дуже крас природы як ся посмотрю на леґну місце здає
же они Ну навіт трудну сказати же можна сказати о тым же
они так як номилюваны Они істі ліпше тіж номилюваны то і нотуры
такы Красны горы Єлици Смерідскі то в режыню мене найліпшы і думам
же при нагоді я іщы напису неєден вірш про своє село про
Лемківщыну І думам же іщы не раз одвідам рідну землицю моіх батьків
можу сказати же оно і моє рідны землицы бо там ся зовсім
по другому дихат свіжыт то полны груди одповідают і думам же тото
ісі систе Дякую же чуж іщы нераз быти на землі своіх предків
на земли своіх родиців і писати зас писати новы верси а може
писати новы книжкы А може і написати дашто більше О селі Камяна
бы выповіли же мати уж більше фактів якы писано у книжці мати
іщы новы материялы може вартало бы і перевыдати бо сут люде же
не мают той книжкы а хтіли бы же вышли з того села
щыро дякую за Вашу творчіст Щыро дякую за бесіду барз єм рада
же чловек же походит з камяной же пише про камяну был в
камяні был яко поета был яко автор книжкы был яко сын той
землі хоц може не сын а може внук той землі повісти так
внук внук той землі і є барз ім рада но і мож
річыти лем іщы такых подорозінь іщы такых новых якыхси добрых вразінь Добра
гадка была Петра Мурянкы Вас попросити на таку стрічу Борздякую Організатором той
стрічы смі запросили Ноксты побажати вшыткым людям Што они крешыли на сам
здоровленым А я як буде можливіст істи видати пару книж ту видам
бо я хочу повісти слухачом же умер не лем тоты дві книжкы
а єст шіст книжык видано думу шы будут ісі новы творе новы
книжкы судкую неско процент бесідували сме з Анатолийом Ядловскым Анатолий Гірловскій мешканец
Івано Франківска поета Івано Франківска оповідал нам як был в селі своіх
родиців в селі Каміяна і в Ґорлицях на лемківской творчой осени Но
бесідувала з ним Анна Кырпан а тепер прасім ся оставайте здравы Слухайте
це процент лем не Скракова а зо Станиславова Для вас будут глядати
ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент
а будете мати цілых <unk>