70% #2015 - 70% #190 Адам Голодиньскій (1 част), облечыня і весіля в Бонарівці, 7 XI 2015
Еп. 2015

70% #2015 - 70% #190 Адам Голодиньскій (1 част), облечыня і весіля в Бонарівці, 7 XI 2015

Опис епізоду

To pierwsza część rozmowy z Adamem Głodynskim z Bonarówki o historii wsi, losach mieszkańców, budowie domów, lesie, rzemiosłach oraz roli cerkwi i religii. W odcinku pojawia się też wątek wspomnień o wojnie i sprostowań nieścisłości w cudzej redakcji jego tekstu.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте <unk> процент лем на Скракова а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk>
процент а будете мати цілых <unk> Витам вас дорогы слухайче при мікрофоні
Анна Кырпан Медж людми голосы якых чули сте уж праві <unk> рокы
в проґрамі <unk> процент сут ріжны при ріжны особы І каждий з
моіх респондентів барз цінний для ня Але сут і особливы І до
такых особливых люди належыт Адам Голодиньскій з Бонарівкы Кєду важно все слухати
<unk> процент то чули сте уж бесіды з паном Адамом Не были
то якысы загальны річы а все конкретны Раз оповідал про І світову
війну в якій брал участ і його тато зас о тім як
в часі ІІ Світовой війны был на роботі в Німеччыні звучала тиж
детальна оповід о тім як будували в Бонарівці хыжу а тиж што
і де в хыжы мало быти якы хыжа была все уряджена вразила
ня і прекрасна оповід о лісі а тиж о каждім дереві як
і до чого його хоснували Мали сме тиж детальний выклад о ремеслах
вынарівці А тыж бесідували сме о церкві реліґіі были основны темы але
попри головну тему оповідали ся іщы дос дрібного і тыж цікавого Але
сут темы тыж важны але іщы не перебесідуваны і зато зас єм
пришла до пана Адама і добрі же то недалеко бо мешкат як
і я в Івано Франківску Но припоминам же бесідуєме о так званых
замішанцях о острові скількох сел на пілніч од Коросна Колиси не было
жадных островів была то ціліст пак уж пілострів а пак асиміляция ішла
дале затопила села докола то лишыл ся лем острів а в нім
і село Бонерівка о котрім бесідуєме В тім селі написал книжку родимый
Край село Родимы Ярослав Пастяк урік старший од пана Адама бо з
<unk> рока Але сут выданы і спомины двох інчых мешканців бынерівкы То
невелика книжочка втрачена земля Авторы Миколай Ґолий і Адам Голодиньскій Гнешний Наш
гіст І тоты спомины цікаво дополнили більшу ґрунтовну книжку Пастяка Вшытко было
бы добрі кєд бы редактор тотых споминів якій си Володимір Карий не
зредаґувал тексту так як йому ся сподабало Пан Адам все гварит же
нема скінченых высшых шкіль же він простий чловек же ціле жытя робил
на локомотивы ремонтнім заводі Івану Франківску Зато може і треба было його
текст дакус поправити але не зміняти по свойому тото барз йому ся
не сподабало а найбільше такы річы напр о І світовій війні прочытам
тот фраґмент Трапляли ся такі што були в російскому Полоні навіт на
Далекому Сході вернули ся з Полону отец Іван Мудрий і дяк Петро
Зевійскій якій набрав ся в Полоні і наслухал ся ріжных русійскых революцийонерів
і демократів розділил село на Русинів і Украінців Русины жыли в горішній
частині села Украінців до Ліжній це было дуже шкідливе для села бо
медже людми почали ся непорозумліня і выникали часом бійкы о такій наслідкы
для села залишыла І світова війна Но і пан Адам повіл же
то чысто єст дурница бо лем єден раз били ся бо нарівці
парібкы і то было на высілю але причына была цалком неполітична Доправды
зышли ся на высілю люде з вышнього і нижнього кінця але то
была цалком інча битка І хоц люде мали ріжны політычны погляды то
была іх особиста справа і нияк то не шкодило і хто бы
якы не мал погляды вшыткы люде в селі жыли мирно спокійно єден
другого барз шанували Но направду єґумыс і дяк были не в Росиі
в часі І світовой війны а в Талергофі в Австриі но і
ясне же они не ділили ниґда село І то єст цалком абсурдне
Друга річ яку Адам Голодиньскій не може простити редакторови же так змінил
тото же вставил його текст річыня о тім же отец Клюфас давал
шлюб стефанови Бандері І то в бы нарівці но то такого факту
не было редактор тиж сам сой тото выдумал Но сут і інчы
допомніня ци зміны редактора якы не были узгоджены з автором споминів тус
о тім будеме бесідувати але не лем о тім то просиме слухати
То што фактичні Вам найбільше там охыбыт Што найбільше Вамы были найбільшы
то же невинны священникы І дяка котрі першыналівці взяли товариство Перезости Бо
тоді після Пешыны саль богато люди ґынуло ся о пятку Допивали поли
і воне перше бы нолівців дали товариство тверезу сте зыбили бати дачали
в нолівку бы нолівку піднимати Від того пія плянет ме я показу
бы ат перезорти мого батька Бачы тату І дідо мал і баба
мали хібали Але брат через океналоґы пятиків алкоголів буде ним привети мусилены
за ціле жытя на десят оків на пят оків абы пил зрекли
ся пятма де щы надали йому сок А по тому як він
же не пиял дальше міг поступити за дальше надажы ту е І
вони перше про світу взяли цю свідомінадівці запровидили тому што лезер котрый
был тід малу кожбу коло церкви бы былы кожмы хто діде цілу
выдадівку І Лейзонь зразу збанкєтувал Кутеркы зазу кутеркы збанкетувал бо нихто піща
службы не ішол до кошмы собі веты стораны не допішол додому бы
утырезы Від тактимал кошу і зразу збанкетувал і ту кошму купили вони
Тоді війтом был Тимко Голий а дяком был Петро Завірскій а священком
был Іван Мудрий І води тіти зробили першывы шы зробили школу І
Першым учытельом і так был доти <unk> року брат Мудрого был учытелем
Милослухаче припоминам же нашым гостм неска єст зас зас іщы раз Адам
Голодиньскій з якым бесідували сме олони і в тім році но і
думам же власні пришол част на продолжыня зато бесідуєме зас о селі
Бынарівці Но і тым разом кус побесідуєме о лемківскых строях як то
выглядало власні в тім селі ци як выглядали мешканці того села в
<unk> роках Выпишете в книжці той втрачена земля выпишете же десятвадцетых роках
уж покус люде зачали інакше ся оберати бо до того что мали
строі такы іщы давных А пак уж зацяли таєк в місті юж
тоты традицийны были як бы немодны хыбаль може стары люде ходили так
позбераны так по віслому Але молодіж то уж ходила такы но звыкли
европейскы костюмы так Я памятаю за себе Зінкы долше схвили народных костюмок
як мужчына Ціл справ бачте коли а далек відкід пащызну відкєли більше
Дюді відкєли границі Тюди ся найбільше кынули в Польщых штатах но а
там ми інакшы люди ходили Жінок мало там поіхали більше мужчын бы
то за тяжы роботы а приіхали і жіткы тоты то вже пихали
капелюхов же не бали чыпці на голові Е капелюховже то Мужчыны приіжджали
же тых костюмах шыродник народник а же штане ісі Желевекы зашнури ся
шнурают ся вже так вы том так ходили так гіпликолиць і тамты
ходили і помалю помалю зачали ся переходити на місті на міст кумол
Детайкы ходили но тотже Же памятают талі люди щы назвале порочанка такій
плящ полотна колипня долгі ще іщы де дологы да а тумал цьоботы
теківвати ты ще памят талі вітрик памятає в Полоцянці щыгодил же мамы
тато як Плащеницю ходили кулотакы то і в тех полотянців ідноти плященицю
чы техтовых полоцянців ходили Значы ж Дамо пляш назвали атакы до мого
полошня думало там якій вышывкы буде там якій зі якій були ґудзікы
не такі вы так якы зірожы рожы было десяпствітало такы влад з
добом Ду якє то оно як то выглядало Якє был талі тухлюдях
а тут был был розпяті до кітя а від таі на долину
был такій вільний як спідниця до дічо назвали политя То было зыз
дна до полотня новополодна так як бы легкый плящ на подобу пляща
Але ты бул тає точно рукы были такы вылкаме тітат а жыти
від поята ту были такы як бы то хоц одпущені як підете
фавды вытыка Де памятая по тому і то зникло той деталі а
же за мелекы піха то жыіці костюмы жеба а звідкы ходили щы
долго памятаючы мама ходили шаленува спінеця черевекы высокы холявкы тавда же на
штурках на шнурках ту вітю защептал вате підбиткє были высокы чеп а
туды было ґлоршыт вешталі добы цтині добле на ждурках ту вышывані ґоржы
печуркаме всюди вышывані татей а туж было такы сталь як бы як
бы верде было амы Той ґорсет мале мале шнурівку таку шыроку до
кольору ґорсета даяк до кольору іншого кольору жебы вырізняла ся від ґорсета
І затяле такы були гачкы як до червек Ях давно єй так
богали і всяк ту і спіниця шеленова або назвала шеленовы спиниці выйбуль
Чым ся підниця тым вона дорожа тым вель дачы більша є дорожа
Дати і поставы заміж жем жебы закрывали дугы так гавідте як о
так дух так жебы закрывали жебы было видно хто жыдвек або шо
А ж такы другы Такы то так вдивли до церкви Дотаркви были
такы і так ходили А на каждый ден на каждый де на
каждый ден сут піднеця і вся доталькы то же дотерквы такы были
нагоді чепит такєво raraли ял го на голову так ту вязали пішыв
а на то давали хымелку Найте таку зване терогы теківы не рокы
такє во тыре мают зуб нагоді то были деревляне ан выстужели по
майстерскы і надівали ся тако ся зовязат А до то давали хустку
якота Шалінову чы якозічу то ци тым гаднійше тым богатша была та
і так завязували ся і ту было яка пищепка такало рожа або
шой такыло на шпильці ся пищыпалшы тыхо усіло туда До чепця ват
такы добили то такы ло як вельогы ват вате Двату коралі тахтоящы
коралі Кєм бійшы коралі ті богатшы жірка ци більшы шдур коралів Двале
коралі дойдє такы выд А хлопы то скор ся уж зачали носити
якєси такє міньскє як місті так А вызе же зачынає тыха памятаєте
же зачынали кыдате скорше зачынали кыдате ту сільску а дале міську одаж
а тепер хоцті забереке пыносили і воне вже так А звідкє взяз
до целе долво же має мама вшыдоле доло А наприклад як вы
были маленькы як вы ходили до церкви то як в церкві люде
были позбераны як вы з вашых дітячых років памятате были іщы ходили
До церкви Е люде Е Но як бы в свому цитуючы місто
мода была То буду стала вода Дількє сталі моді ходили ікє А
можыны вже десь не десь был такійо што же мал тыколи пяту
сорочку такыло і мед на подобу але бісів же міскі моде буде
Я вкажу же Кожы з Америкы приізджали то приносили ту моду і
взя они ся зычали ся як каваляры же толега нове што збал
сявій кавалер же такло моде ма дівкы молоды як бы а молоды
дівкы мале Е сукодкы спідницє мале вати такы але ту хустку просто
мале а замужна жінка обовязково чепад мале мат Але молоды были як
позбераны та як в селі та як в місті молоды дівкы дівыли
бы Я памята щы мале тіло кы взяти такы ся або тому
і то закынули Але хутко не было ціптена володил бы то не
было лишы замужна жінка мало Аті аті а то така ні Вы
якы весіля робили кінцяло ся то по тому молодицю ціпчели назва Чіп
ціпчель то вже выділа якій єже ціпет волжыво нажву є деє молода
а лже жінка лісне чобо прошу та мошу там собі А хлопе
носили давно што носили то на носили білі шта неділю але так
мновча вязают по знимках Алже Зацярали піщ на світлоі відже носили більше
по міст тому водили Тройка нибы такы штани вузкы были не такы
шырокы і то была така душа пізжак назвали блюзка нас і были
черевека черевекы были высокы і тищы не были на Были з початку
на шнурівця по тому на тых гачках і вєзджали ся Шнылівками але
высокы були а нешток шы не ходили іх то Звідкы то мали
ґорсати та ся то носили ся мешты але зачіпали ся на ґузиках
Знате як запишают якы специяльны ґузикы буде зачыпали ся А сорочкы мали
в місці то сорочкы буде і ся де были такы як бы
ту купу і дале буде сорочкы в запасі буде два куміры до
сорочка до хлопской мужчыны мали так два куміры де я купу сорочку
То такого самого кольору такы ся і два коміры в запасі Бо
сорочка была безкомір А без без комір назад была така Вы як
маєте на ґузикы зыщы маєте не ґузик а мали специяльно так бы
два ґузикы оден більші другій межій защыпали собі на даді защыпали Де
зна щыпка а такы як ґузикы чого они іщы за то і
бак ся зоблиздили были більше же зобруджали ся ковні товні выправ а
другій собі заложыл Або так ну то зобли выпрані нові заложыли так
одили Коли то так хлоп Воды до вины ходили інакше а пісне
вины До Першой світовой до бержой світові а піще світой війны вже
было же в Америкы приізджали лжінша мода і зачало ся то рівнати
місто з селами Зачали помалу ся ся рівнати Вы мі повіли якы
змінило ся строі в часі між міжвоєннім часі А вы мі повідте
такє ци змінила ся в якыйси спосіб ци змінила ся мола бесіда
Было ріжниця Ци не было ци як селі бесідували іщы давно так
само наприклад в <unk> ми як люде бесідували ай ґаґеяк діды вісидва
наші так бы то моі і діти пеб бесідували так і стасидю
і молодчы бесідували Єдно радива была не было мола бесіда Тепер рахувати
було не вісім ай а вісп як рахували <unk> ти <unk> сім
вісп О так буду невіз іма візбы но і подияк га хлопе
вах мотовили внеткы нам мотовило то наховат кілько пасым так кій копасм
то має мате в дікомат добре но наприклад вас про світі Было
выстава якасы напр там наталка польтавка і то што но то текст
был написаний чысто по украіньскы як наприклад наталка полтавка но то як
в Полтаві там бесідувано то такы то більше як така мова Ци
было тото зрозуміле Ци вашы артисты но потрафили вылчыти так по украіньскы
добры чысто мы тепер мешками в Украіні то виы ну можете тото
оцінити Так бола украіньска тєти украінь ке так было на пермова Але
потрафили єй добрівы вчыти та А той вчыли шкоі те хоч звивати
те ґазеты были теви вчыли Але вже дома голодило ся давно теґе
в тым мову і раз уважало ся же то така молоты паньска
шазетах А наша блидища хлопска медже собом так пальска была а были
в кільскє дактаты О так так ґрахували люде так ухували люди є
то была пальцка было так же як бы Дахто ганьбил ся того
же о змыны по паньскы бесідуєме а треба як было такє же
ся ганьбили ци люде не ганьбили ся свого і повідали же так
давно наші діды так бесідували Є люди вшылякі бачыте Были в нас
векажю на села Безболота Не бадвай гай бы ся своі мови Дояй
ся не гай бывдую ся негай были Мула моло была лемківска лем
даякы слова кус інакше як я знам од тата кус інакше Але
так то мова лемківска Він была прихыльнійша до лемківской мовы ніж надтяня
як кажут од вішів більше была подана до той мовы Але і
села моловю зіняте Одягя єм казал ванівку більше надігали на тє Тє
Од ванівтяни тідакы пишы дознал на земякы мыземякы вам не даєме бы
мы самы не маємо ха Або таке село Коростенка де ся такоє
выкатоє Одвій такой малоє такой высокоє о такый наголос якій был буду
пізнати і одно від другого тело жыто з бунадівкы того званівкы того
коростанкы того з ріпника десят десь бы тім на голосі в было
пізнати Але іду міс того як памятаєш што з бабом я ходил
до Тыжела переважно я ходіл бачыти полів Бы товды але было за
гору та приізджала там на тім Ясло по тому скучала на коросно
і там на санік туди во або з Ясла іхала ту на
Стыжів І дяшів і на ту головну дорогу крак переміш долова Ту
було вяшыві будут і знов вертала ся то як вантажы бо ту
возили і продукталкою возили всього я любил бабу ікати бо баба та
міту кар купила бобуч коты буде лікатест та ге то баба ще
як я коли бабы бути баба бека іди бы будут себе шукати
мама буду шукати тато де ти дівся а я в цю бас
бабу бы я коли хотіл шукати ба і баба мі і вшыт
купила я буду бы ціле купити виді То є бы я коли
чул і з маму по тому ходил жебы кота баба ци жінка
ци дзєнька говорила по польскы і од на свою умову голонили і
розумі Поляк розуміві Жы І жыд на едикоті был на украіньскым саді
а по тому він збенкетувал або шой і уселил ся в місті
то і говорил до нато в нашу мову бо се в нашым
саді жыл ті Кросанці ціванювці нас івди памятаю радо ден такый выпадок
Коли я з бабу пішл до Стежела такы малым хлопцем якій Поляк
з Полякым говорила баба А з ним якій был певно приізджі Поляк
Я бы не знаю быт бы в місцеві бы так не говорил
бы то не питал ся бы він же розуміл каже Доня Якым
онати языку му Я не розумю а то Русинько моіл свойо язык
вони мают свой язык І так ге ге хвачы такій был цікавый
а те Мыли слухачы припоминам же маю Івану Франківску мы зас не
знам уж якый раз у выйстях Адама Голодиньского вродил ся він в
<unk> році в Понарівці і мал унікальну памят Вшыткым ся цікавит і
зато я зас і зас приходжу до него жебы побесідувати о давных
часах Но то тепер бесідували сме долше але скорти лем кус тоту
бесіду і зараз лесні буде кус о тім як убы нарівці святкували
весіля А вы уж самы можете сой аналізувати ци подібне ци неподібне
было вусіля в тотім селі одкель походят вашы родиче і дідулы Возминя
Вашу Воня Восміня Вашу Восміна Воразнато єст Ева еварива і Бо нас
вісія николи не спіляли десь в якы свята або або ні дідя
Бушо Ах в понеділь зачынали николи всі вкідні дни Екідні дни было
вісіль а в робочій Зачи неділю свята ти бли свята А в
робочій гуляй собі ся або пою роби або люляку зроботу Початок был
бесіда вечы сважкы Сходили ся головно свазка і дві підсважкі та Мадюзґа
як ту назват деревце для священника короваі выпекы там такє во же
підготовка Древце і деревци як вас носивали Но тото же вісільне весільне
ля знай вісійше Але в назви іначе робили на ты гіркы навколо
верхом докупы згывтали А ту Різґа Різґа Называли вас різґа Різґа На
те короваі А як тоту різґу робили Якє дерево брали для того
жебы єленьку єлечку векли делісе були єлечкы нихто не желіл там густо
росу нарідили жебы каше рос на дикы лишали кота ліпше кота то
веде так ной то єледкє най Югія Доліжні зяли то невелика было
така во педіздка была така вы <unk>o<unk> гіркы було ци <unk> ге
ніжні ті гіркы Вато Яле докупы звязали і тут але правда люди
почыстили іх Не вали скоро нечыстили але выєздали докупы вый а ту
же вели якысі цукеркаме ци што такє мало котры то і тым
давали священникови як подат до священникови давала то был як бы пак
презент для ніґусти Як як такы выдавали священникови там і зайцяй два
короваі несли товды дако священникови і там дост таке вырізд ґа была
священникове Де А тойнайчы де давти дай священникови Здає ся же ту
не дают А наздавали священиковит як при кінци весіля тото давали священникови
Не дали священникови душлю і шлевы ставлят священикови як подальок якы такє
єдна як бы тюрчы што таке Штось таке як бы весели штось
таке лай то якій подальк высылоте Выстал ся знову як іше до
шлюбу Тводы выпыкали собі іякій пяникєвы тістечка такы назвали тістечка выпечені якывали
тістецка І вони кедали на блокы і діти хапали тыват діти Іване
та і вода як ішла як ішла до шлюбу то далей молоко
выпити ся дакы дакы гонятку маленькы і вода мала тым напкуртувати і
зда до себе бахнути на кєзыкы то не знаю ци то коли
як выходила до шлюбу якы вызы выходила давале ворня молока так кустюка
выряты тами так еа то ранта ратат пер тай дав себе Кенуля
не знає на якій звычай по моєму надзвычай через заль за новійшы
другы дівчата не лишали ся дябы же те молоко ты дало якіс
найті молоко то будо якіс жытя Жебы зкынути што таке до того
певно буду то не вкажу але так було І выпила і так
ся то оховит пера на пер та тоткє мога там оды то
ґокы махну выля самы себе дотвате Тою нову шубулю то буду жы
як молода іщы до молодого Дупе весілья було нас памятає два дни
а по тому а все в неділю вечер шлашкы як я казал
ах понеділь до шлюбу умулоду приходил до слашкы молодий зі сватами з
дружками зо всємі Дужкы сваты і тя та пішли до молодоі і
брали молоду і разом до шлюбу то же мало быти подеґрано рано
до шлюбу дали шлюб і першый ішли або до молодого як молодий
ішол до молодой то бы до молодого А як молода ішла до
молодого то тве до молодой ішли ате Але першый раз буду я
памятає два дни свята Пешый свято хто і дішол до кого Дачыт
як молодий ішол до молодой то понедяк было молодого А як молода
а веде іх жыт до молодого там бави ся дідому розізджаючы чы
знає а ци вони ішли найвади брабо памятают то пиш а по
тому ліквідували іш од ден Вже буду найти біднійшы жыли може завті
жыли ліпше бы казали же кращы было же тек за Польщы завтой
бідо біднота Но і так же до полудня молодого была пополудню іщы
до молодоі А як іже ішо молода ішла до молодого то мы
брала хліб зобою мала сама впече і в печы ґы зсудити кліб
молодого же вона той кліб сама пекла же вонеє ґаздыня же же
нельг вчыти ся дале вже воно вже єґозденя лем же має най
і варити єй пече і все Айдобы звычайже як ішла волода домой
пише такы молода ту отку лишыла йому молодому тіжоту о такы такы
обычайвы Замі одра слунстратива зама слу вжемі іщы раз монстративай маремі іщы
раз тратива Утенцума мандимер майстари танци неставай стари танци неставайбі манзи Ой
ба сойба барба чаша собальця трасує базогійном антіл ємцяком трасує пацейдом панцює
Мама біда любре там возу брема весело діду лусідожы в козуфу весело
діду Лусідожы в кожуфу борыло суботво кры ся пацова і вами сватаку
зарад за спами аж ся братне скодоку за слабы аж Припомином мили
слухаче же мій гіст днеска то Адам Голодиньскій зо села Бонарівка Жемешкы
Івано Франківску же записал своі спомины бесідували сме же в тотых споминах
редактор Кус змінил дашто І наприклад было такє же в селі были
люде ріжных політичных орієнтаций і они были ся медже собом Но то
пан Адам а він з <unk> рока такого не памятат і не
зна жебы штоси такє было Но памятат же раз люди ся побили
і то было на весілю Але причына была цалком не політична Но
але вертаме зас до нашой бесіды Нима села без болота нема та
быт поганювці та были нас якы были были в каждім стаді буду
Та переважну молодіжы Молоді люди стаді люди того не робили молодіж люди
медже собою Было рад так знаєте што цю женил ся Танчак О
Танчак Антон же нев ся те памятаю был за ет бавн вітрыка
назвала як вони писали ся не скажу бо я не знаю але
назвала публичны му вітрылькы Наймолодшу доньку выдавал за Танчака Антона Тоді де
подозліня першый раз были бы я кажу нима села без болота было
і в нашым целі хоц то хвалят хвалят так але было было
то было бы Хвате То тоді аді кавалеры вы такы а одет
был там сват і то зорґанізувал ту шобу з долішнього кінця сват
А ту бысі волішнім піти То было раз на все І там
він дате на обовіску бы не будут гуляти Віт запросил він є
сватым він запросил іх жебы воды гуляли до вісіль і то а
тевій тій дат ся молоді хлопці што буду А він запрощены были
воды запросили іх де взія чого вилите кого запросили Двагого запросили на
весіл До тых човечо відонізувал своіх товаришів там в долішнього кінця знаєте
тот вітрик оддавал свою дівку наймолодшу з того як Останчака станчака від
выізджекой тыка Водімків а Кабил весіля во ім пришли І на весілю
был од ліжнього кінця сват на етый сват на весіллю свате також
был бы якій спиятельто а той сватка до прийдіт понедзюк до хлопців
погуляйме на весіллю Дякых хлопців До тых своіх товаришів доістя вони не
були запрошені га Вас довіте Вони запрошены не були Але віє за
пото же поляют собі бы я буду сватом як закомандую там буде
староста сколькы выкомаду тым бесідным сві Та і воды пішли та в
то абозутне запрошані Запрошані вони хто іх запросили ціє молоді запросили тоты
і зачала ся мы подозмія тоді зачала ся бійка тоді водит то
все після того єй мы был суд дале ім по швіст місяців
в Чікіку і в тыжде вічурмі ділити ся А той што олізувал
то одповід то вьові Він не дістал ічоди побиті не был і
чого а ті бобы бо были што єй всю пришли што відрызувал
іх за противы ді то аби на весіля пише то він буде
погуляти што і цва є то він там буде робити Чом він
Дайо знали такій баджарина девид был на Вісівы там вце непорозуміє было
то такій был темат гомя такій так девид был на Віслів та
все одно было така во замішаня будут А товді была годна бійка
ом медже дусіма за чымы пиш і тота талі люди іх ты
проти того буду не то што были якы татці люди котры жываті
були коты в віщыной чоти там ішол ся чого до свого сына
скакал чоти запрошений был і в робочій части ді пішол мені на
полю помочы бо то святка в вісілля бы Не пішол новой помочы
і не пішу до вічы гуляти одірте тепер сиди оддат буду так
А што буде там до селі та даю примір был такій пітуля
не то пітуля Він мы зженил ся горі зоднул жінка Йобы зо
лішнього кінця і тамій тіжінці відділил до Хаполя єй батько а він
в долішнім кінці той был Русин твердий а той першыв криєт патріота
нацийоналисты кажут Від першыми ґрупу в <unk> році ішол на скіт Мож
вычули проте то є Дмето бо він был нотроніста і передвідал його
брат іхови до Фратиі на заробіткы бы си выробил документа якій Там
його приятель був фраций йому документы выробил і на дорогу то від
того сусіда зо звенішного кінця Русвіда подаю си йому гроші пожычут якы
то были видоры Тепер маємо Юрко Качмальскій оженил ся догорі до Пащака
Федий Пащак то дале дівці як выкраі выпускали з Полону будут по
полу полоти для кажу Я не Украін за Русин то я буду
ту де Украінці ідут а він качваскі Юльку оженил ся з його
сестром жыли разом якы там будут доры Та маєме Русина з котской
остайкы Русин Русин А як бы будували чытаню бы надівці то Віцьовы
за Русина Вы за Русенка Люсина з Кысти Івана Кывск Івана Русенка
Русенка довідуючы был там по тому до передвіду вылучытелем До чытаню помалювал
всю сцену де выступали ті тію стену вымалювал і від копійкы не
взял А чытаня была посвітене качковско Бачут жели медже собою чыді Як
він може писати же священникы розкору любил Я як розпили до скол
та бы тупіка з кілько разы русинку на глубоку приізджал по тому
выдаютю вчытелювал за Німців скілько до глубокуй і гостяли ся разом і
якось говорили разом николи Ту не ся ворогами були То были як
бы ріжны Погряды были левы люде але вшыткы як осы жыли гыдком
роду Та тепер бы голішнім кінці был той русиный є знає а
його Того Кушніра тато в ліжнім кільці зєшніра Гусніра же рядил ансамбльом
Лемковины його тато ожыдивця ліждім кільци да його дочку Но атой руси
датой атой Украі і тато Едюкы бу Тато тато мы вже дома
були то нас перечали ся з обыдва татом каже тато ми не
може быти такій як Русины Мы мушым на те се свою назву
скнути тому што колись були мы білі Хорваты були і ми не
пристали до тоты якы Е модлявска імперия перестала на римокатолицтві Полякы Абы
свою віру хоц його блят хотіли берече тому мы пішли до Влодимира
Великого просит абы нас підявили свою до свою за свою віру до
своі обряду Тому што ми нас не могли бы самі быти бы
нас было мало а Мадярів же буде мали свою державу і вынивоювали
з тыма балкатскыма держами Тому водиме піднял іх і пішол на бо
так істория я то добре не знал Я чом зу своій істориі
пишы як воде Мали стик з Украінцем раз в жытю відколи ты
державы істнували але пішли до зводы і Володимір Великій побудувал сядкы на
тым місци наградити і піднял до своій державы і білых Хорватів і
воды вже свою віру своі обряды зберегли Бо да обято Лемківска Руся
мала вкій не обряд было навізациі взяла той обязвій і той же
вкєнула свою назву біло Хорватя приняла Русь То мы зачали з того
выповіли же в вашім селі люде специ не хтіли сварити ся медже
собом николи ся не мали свою свою думку мали свій напрямок і
так во і было тоту мы плікали в сіраду Та Полякы нападат
то разом ся боронили Разом николи не казал не пішол на друго
Не доносил до Поляка ничого А якы то было же Полякы нападали
Я был лівеченє то я не знаю але знаю свою так з
оповідань своіх родиців та сусідів та всіх Пешы нападали на нашы народного
коваля Федора Добрі коваль был называли пущому з Лукы елескопеділь деси там
де напали єй забрали єй рекі были такы як бы розбоі неполітичны
а якы розбоі Такы вызяли таме зачали рабувата то рух таді всюди
такы став ся тай выд зачали доборонити ся зачали на поміч іти
тамтого до Федора два ти ся відаяти та і оден Поляк выстрілил
одному та вбив його То был Петро Толтис Петолтис питал ся І
тіє з Калевіза заслонил ся за вільку а той Поляк стрілил з
ґалабіды через вільку і кульо попала дьо был першій перші же перша
жертва Коли тото было коли то Я бывщы Німеччыні ще якій рік
то міг быти Міг буде сох чытати По тому пишу даше же
нападале там нападале там святе а нашы джере бачыли што то бідате
бы ся боронете відиі від тых бандитів з люді назвали а каждого
бы было штость волохна як не рушниця то ґвер як не то
То він тол кобы то были фронты переходили то богато ся полышало
такой ві Тепер Полякы відступали через нас ци село скілько дизинтелів буду
щы кыдали зброю і втікали назад до своіх хат бы што то
богато было лишали зброю надкоді бы так бы шыкодні знищыли по селе
Не єй коді полишали і в такы бочызношы стравы Як рано стали
ся выту пишы Пащы же то два дне два дне є два
дне ішли Рано пі рано єшли Яґванівці там мы Затала што стрілянина
тоді вызнала же то Німці наступают від коросно та димо ся заквику
же першы підділи Поляків Чешы стравы зачали Іти так ішли ішли аж
до вечеры І вечыт же ти тихоньку в цалі не знаєме хто
є В <unk> році <unk> році версню Та Вели Лед было п
до <unk> вересня дудбы тото під отами не годы де не пішол
бы рестя кінчала ся но пізнійше Выказут же під ваша очы цілий
місяц стояли мали ся Полякы в тешакы як бело але свою державу
мали які патріоты були што ся нимали долше ат так З початку
з Пояками не было конфліктів а зачали ся деси наприклад в <unk>
році так І вы оповідате де то будут же тым ночы зачынало
ся такы конфлікты такы як падаками А з чого тоты конфлікты ся
зачали бо скорше не было такых конфліктів Саме знаєм што зячал тебы
від тебе де знамтє Завджете Тево та бы зробили сами сами ворогы
це бывці зробили бы гідну Тыбуду До ІІ Світовой війны были тоты
лемківскы села і докола были польскы Але не было такых якых си
великых не было не было десь парубкы де яку ждаку зробили медже
собом тымлозі бегничой на млоз Жыдовісію ци джеякій забаві ти што ци
та медже собом зробили за тексподаками де ж бодай Не было Конфлі
такы были як вам кажут такы мали дібний конфлікт а другы конфлікты
не були Мы знаєме што як были украіньскы села нас буде лісы
то Поляк не єхал до нашого села з Одлами нічого бы там
святой в Люсі Там святы Русинів такы деси в <unk> році зачали
ся якысы непорозумліня недорозумліня З чого оно пішло з чого ся зачало
Свячат зачало дзяти з чого Было даші в селі чытаня при світе
Быле буде молох молочадня буде то че Полякы наша молочадня була і
на польткы селя зачали возити нотра остамовчан Полякам то не было в
дух подобы І так робили так робили же мусіли вчаню закрете На
еты двоа перед виміл то же буду таке во якы будут ной
за школу кажувате тылка і затя пупольскій очележ ани бо школы як
і штету зачали смолитвы і кінцяли смо литвы але на украіньскій очыда
гни по церковнословяньскы а о де молитва як было по церковнословяньскы не
было по украіньскы Одпо як мило говори очы як бы говоли одче
наш бы родиты ділы такы дво бы така молитва была та вода
по поіна де од них хто пухтоляєт за нима Ад як діты
де хоти не пухтолят бы не знают Ват Тай выскітютык так не
буд то і урокы мыскіли та додому пішли зказ і родичом Тай
людячы што додлова написали же така справа така справа но чытальна була
же свідоміст была тоді більше был сільскій господар Кооператива згода была же
таке будурганізуваня буду таке Най пішли дома вони до Львова написали То
піждла представителя прісло представити з того днай чы з Дюльво і што
ся ся ся ся ся ся підписувало як дешо і на саймій
в Кракові топі то підняли то питаня і ухвалили так як буду
так на буде кє на украіньскій мові было ліґє на украіньскій мові
было тей урок до Украіня што буде не польскє польтка молотек так
што вона на ніщо не могло зробити І зачало ся помало тако
Полякы на засідай о Полякы нале медже собом не было такого жебы
Поляк пішол з лідного села до нашого до тато чы до то
жебы за азьом тыкати Подак тышо або Украінец пішол до польского села
выказал Йому так або так те знают за Німців ци буду запотронену
було молоты збіжы нам будут до ціли было сетна і дваті <unk>
кілоґрамів штось молоти на тілы рік нас было десятеро дітей мама і
тато што то было іщы бабино сеста жыжыли бо педвіну они померли
Баба є і вуйко помятну єй брат Тото мало было то не
оддулючы мел де тамлючы был млент на вальці молол то в меника
памятают сам як тато везли везедуюче зерно а там ґестаповит да тато
новы по німецкы того то де ся поздоровы кажут так ґордишок а
Мельник веде а дмельникови треба было дати книжку вывістякну скілько збіжа было
то там вельок до кілограма де недаховы знав кучкєвочку так дотовы кышеню
роджет бы Ґазовыл же він на ґробил же же він мели той
котік і зважы о тій косі не буду маже то другій раз
міг бы тату вести до тогамейшых бо вже было назначено Але жебы
паже бедяві полил бы мен Морог бы тату Украіны О также Мили
слухайцем зроблю на тім місци Конец бо на чымси все треба скінчыти
тота бесіда мала іщы продолжыня і буде мати продолжыня в нашым радию
Но то бесідували сме гнеска з Адамом Голодиньскым же походит зо села
Вынарівка же называли же то замішанці там на пілніч коло Коросна вродил
ся в тім селі в Руці мешкат в Івано Франківску і даколи
стрічаме ся жебы побесідувати о давных часах Но то на тім днесках
конец Щыро дєкую пану Адаму щыро дєкую Вам за увагу провадит вас
уж не знам якій раз до пана Адама Анна Кырпан і пращат
ся з вами до стрічы за тыжден Оставайте здравы Слухайте <unk> процент
лем Нескропова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого
Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати
цілых <unk>