70% #2015 - 70% #191 Адам Голодиньскій (2 част), 20. і 30. рокы ХХ ст. в Бонарівці, 14 XI 2015
•
Опис епізоду
To druga część rozmowy z Adamem Hołodyńskim o Bonarówce i życiu wsi w latach 20. i 30. XX wieku. Odcinek porusza też powojenne zmiany, organizowanie się mieszkańców, szkołę, czytelnię, kościół oraz dawne zwyczaje i relacje między ludźmi.
Автоматычна транскрипция
Слухайте сем <unk> процент лем не Скракова а зо Станиславова Для вас
будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем
<unk> процент а будете мати цілых <unk> В том вас были слухайце
при мікрофоні Анна Кырпан і днеска іщы єдна част в циклю якій
умовно можеме назвати Бесіды з Адамом Голодиньскым Колиси на Лемковині барз цінили
люди якы знали ціково повідати В часы коли не было радия телевізора
ани компютера наш ефір выполняли жывы люде товарише сусіды родина А коли
входил дохыс якій з вандрівник майстрів ци гандлярів но товды было прекрасне
і не лем дуже мали все до оповіданя тоты хто наприк был
на італийскым фронті ци в Полоні в Росиі вернул зо Франциі ци
з Америкы най уж пізнійше тот же робил в Німцях ци воювал
в совітскій арміі Часто такого діда ци уйка просили іщы і іщы
раз оповісти нон уж але улюблену історию а преці найсловнійшых акторів выкликают
на віс жебы они повторили тото же вшыткым так ся сподабало Но
і для мене такым унікальным своім родів оповідачом єст власні Адам Голодиньскій
з Бонерівкы Правда не він приходит до мене а я іду до
него преці тот чловек з <unk> р то добрі же сам годен
іщы зайти до лемківской церкви но а доня то бы было йому
ж задалеко бо я мешкам на іншым кінци міста значыт Івано Франків
Ґдаска хочу ся дознати од невы як жыло село Бнерівко в меджевоєннім
часі ци зашли якысы бівшы зміны Я попові пан Адам люде просты
люде Заховували ся так само як і давнійше Хуц і были в
соспільстві політичны економічны і інчы зміны Но і в Бунеріці были такы
зміны тиж Але взаємна пышаны была така сама як і першы Брак
той взаємной пишаны Лемкы учули аж по выселіню Але взяли ся на
спуті Хочете знати як то было но але чекайте на тоту вшытку
поче просиме слухати цікавы дня ци якоси по ІІ світовій війні Змінили
ся звычаі Ци нич ся не змінило як люде заховували ся ци
было вшытко так само як до І світовой війны Ци мораль была
така сама ци змін не было ниякых Доправда затале люди і такше
думате Бачи зачале ся більше орґанізувати Веже товариства постали більше бы довіды
не будутят было товариство торазу вышывати А повідсі сільскій Господ был членек
заснувале копры уже чо по тому ше Лейзыр был в годішнім кіци
Лейзур то я памятаю же як заснували копатив зо два рокы Лейзыр
збенкєтувал По тому зачали зорязвати млочанів і зы чытань по світило побудували
В одным кінце зробили в за учытельскій тубы з першы клясы я
ходил першыді ходит в чытальні в тым щы жыл тіли в школі
ті учытель ся тов священник каплящыл утримувал школу учытелювал а по тому
выіхал выіхал товодна кляс ся лишыл тотам перетам Ноты але по тому
зачали Полякы о як кєди Выочадя зачали Полякы зачали в Біш Зачали
перевдерти ся до того зачали зусити польскіс села до Быдлядівкы до Быочади
Вы оповідали тото і я тоту добрі памятам і кінчыло ся тым
же Молоцярні уж не было так Так зробили жебы были часы по
тому здня лем бы і дакше выходити ся виді як кажут такє
го Дюди ся змінили тіж іше выляти ісі ісі мали характер іси
мали думку з нажытя Але што до культуры то як було в
досвід той віды такі в пісі той віді буде тіж улетю то
мушы ся старшому хыти Слава Ісусу Христу Як ні того Сыночку а
тиси я тато скажу тьотину вклицся но а тама казали ти маєш
ся клицити тот віронашку лады Тепы до повагы до повагы будут до
часю люди більша повагав як тепер кажут Колохаты він єй до хаты
запросити як і жолпы дорожні а тепер хату закрывайт ват а тоді
до хаты заперичувал Дал єтс воды напети ся і пішол дальше совівати
подорожні якы четоподок был чышто не быждит Вад ету культура до люди
то была важна якысь буда людскы вічут як ішол лаґа ішол де
мама тіж хоц не выкумувал і мамі Ний Мене до хысту єст
мал але мама там кумувала інчым а він был куме там тако
кумо якы здорове вашы куди ідете слава і сузухысты де ідат Тато
також ішол Якуме як здоровле ваше Як то якы дай дате што
робите як там ґаздівство якото кого вати зачали по палю слівця кєдули
пішле дальше Не було такой шебы тувы якы те пете те вецерю
якась пова якы титул буду люди знати титу повага до людей выпыва
найбільше тулькула То был титур Але як был кум то так бесідувано
і як не был кум до тишта як бы Так то як
бы был кум в языках єден до другого десь могли повісти кумо
кум она не была кума де ж там може духому кумыла дешта
але хто бу То был титун то был титур повагы То был
кум кума то был титур повагы ци то богаты ци бідні ци
чла то ішол кумо як то здоровля Мусі што сказати як честину
нудит Мусі а выславай суцукы той куме даток спішыте А кумедаток як
вас як тамто є то здоровля Я так Парусти мусівків бо тото
буде дорогы ішол в дорогу А як сусіді і з тот сусіда
то згаду ся казал сусід як там куме як тышо а ти
як был не куп або очіпак то одказал Василю Де так спішыш
де то зватич Як там тато як то мама мате і ся
Додак выперший рад тато ся вкридил оды дым А по тому же
як ся хызова тото так да ся спишеш до то жыво так
як сусідстю добже де было выканя так а як де куп ковалі
то є Но то така повага была то была повага полайка яка
же повага была днік той дгом выді закрывал Тем же може я
м казал як была в нас в сусіднім селі Була гора кыб
назвали кыб невеличка вода під кебом там жыла тыганка веронка Ні ніє
вы до мі не оповідали як называла ся Гора Гора Гып Гып
І тото тыганко жыле там мала дві донькы Дораз священик побачыл як
годет хлопит кіль кідлу на дю грудку тіками грудку да як дати
анку же то вона нищы же то Як священник здякувал коли Йо
дом дал не бив його а грозил пальци при тому маму вызвал
Катешото вас ден за старшу лідку най быдете гадка Але вода звідкы
човы камівкын Камівчы выбачыте Твола до люде хоц водо быти акы хоц
благаніше але выдат была людина што жы буде якы якыс відчутя до
того А ты быт є догаду тыкало то левко Од якій десік
тілько білядивскы зы здавали люде утылевку тіла кєв тоту знаєте не якым
пекєльникым В язладым евлеєм говорилы назвала Жыд робил тух майстынів якій же
пенсийонаром был і там был жыден Жыд Олег Дунаів взял собі Альві
Жыд і каже моє тато мал під тлумачом яку шкорку в якым
сели Тате я там де яс ходжу дотик і в тім котрі
люди жеют містері я здоровлю дем цьо і зат Єй ан дідав
нейде казаве до же ты так в обід будут цілим ся так
і жеде де вшо а тоты одлиця каже А ти до його
каже Де каже єврей Ти не облажаю А від той Жыд додаєл
той Жыд каже А мені Мень він не оближає Найгірша было назва
Юден каже Жыд Де єден То была найнизша образа Як бы він
сказал до мене людей я бы не образил ся Але зарадже дяків
тоні він до мене звернул ся Як зину ся як людина то
прожу дуже Його мова єжыд то його назває Джеду то так єжыд
вы так называли Як Німці Лазоле Юден то так Німці Лазоль Юди
Але залежыт як ім тоді від думен вынувця Як задовезут ся Пихєдів
тоді то як бы не было його мова його назва є То
то такы такы тума то кажу А вы повіли же до Вас
неєден раз бесідували Таленку лемку ділек але такє в тону знаті І
так хто так повідал Залю вочы дерада бы шо то Лемкы воджали
пишы перше зачынали о еґ Лемкы шы зачынали челеполь перше не вожали
Ґядают по собі ядайте по собі Воде мале назвяк якы бачат ти
як занешы як веха на глубоку отинія бы району І наздозвали якых
такы як вожы як тиганів якыс підізджі і такы вышы же іх
ликідуют як не по тебе чужы А там было багато тій Поляків
та від думаньскій то выголова в тині Поляк А там были дітаты
горішня і долішня Чосы ся відрізняли На ти голішня церкви якій были
пиші такі зє Автократия была поважна а в низшій церкви што жі
якій были люди якій деші были І там был дякы там был
як а священник годен был на хто ділити неє Голіжні церкви і
доліжні церкви і новыликы мал іщы грабит той священик І мы выродили
аби ты якы зыбите жебы нас як уважальжыме люди кажда нихто не
влажає О пішла Лемкыня пішу ламку Іродили так давайте мі заспіваєм церкви
утреню выскратнутреню бо в нас выкратну тереню таркві співал хору відвічат І
так выл кост колиску што провадил талькы а мотульсківуткы Відхоло при ладил
вати і ту на гыбоків Ідавай та дяка нема може піде дяк
єсти за лучу може пи дале від не было бы а сами
тамтайший дяк был як треба было гыти Садмече што чытати А волнішню
черкво дав О так Ведут выіжді тайкы два жоліжня талька є більша
гарнійша дехедійшся богаче же там більшы люди будут то дачыха будут мати
жемі люди Пішы до ліжньой талькы до ты прошу не ходіт тай
заспівали выскрасну теню ставны преступникы презива доства неправ спис Довірте мені Я
памятаю же буду де голків пат так полну дідбы Што лемкі співай
шум не співают бо не знай буд кел день піват был то
прекрасне Я так люблю єй слухати то все такє учутя І то
така поезия то прекрасны тоты слова знате Яз барз допере Тепер были
то бы псати співали твященник співає птомте аджена Да не могли розуміти
але таме было І поклоняйте ся буны Оставают перед утреньом як буде
заспіват Як буде заспівал Священик заспівал абы за ним захити Ного траті
ро Той водит тоді О тото Лемкі співат Тоді зачат до нас
інакше ся обходити А іначы то мы были якы деші як бы
што ся якы знаюты такы якы Дає просто такы бы тотуллі люди
такылы чы не мают міхтя на було так Были моі слухачы мож
ся влучы што лем тепер <unk> процент і не знати што то
за чловек радит тепер в родию Но тото єст тот сам Адам
Голодиньскій з котрым нераз выжмали сме бесіды Вроди все в селі Бонерівка
в <unk> Руці пак разом з другыма мешканцями села был выселеный в
Івано Франківску Переселенців з Бенерівкы розмістили в східньой части Івано Франківской ци
як товды она ся звала Станіславівской области то си трафил в село
Авґурф коло місточка Снятин інчы в села коло Утніі ци Коломіі Станиславівку
Лубоку і інчы Але Адам Голодиньскій зо свойом родином надолго жыл в
селі ішол робити на паровозоремонтный золоты до Станиславова і ту уж замешкал
і мешкал доднес Но уж не Станиславові але Івану Франтівску бо в
<unk> руйці так змінили давну назву нашого міста Але може вернеме зас
до давных часів вернеме на Лемковину Толо сте мапу і писмоты кус
на пілніч од Коросна Там єст тот острів тотых кілько росел же
колисы были лемківскы О то были чафы Тогды вынґлюмка ся звала Ванівка
Корчена коло коросна то была Гідчына Лисы Давны Русновы жыли в селах
Одрыкін Братківка Глуздянка Яблониця ну і в селі Бынерівка Ясна Річ Тыж
Певне вишто і представили тоты околиці а тепер побесідуєме кус утім кадем
ся ходило товды на ярмак і што там можна было купити Кнезів
найблизше містечко было невеликє бо тепер кажут жы было е як повіт
по пісня війны А коросно было якє воєвідство вы таке Нок были
і Корот до Коросна Я ходилс там до Коросна были в містечко
Кітчына Коли коросно недалеко там дібным торгували все в пятницю был там
торг де гусы куры еы лебеді крыликы екімырскі свинкы каналькы в о
такым тымы тымы а коросно то же были більше Текали в корошнім
был понедільок торг А в Стіжеві вілторок буду домароч то згін великой
худобы бубу так было на Перехрещу ішла дорога Віц Санока на Перемич
а тут ішла дорога від Трижыва тут десь на захід Тересані там
на схід Коли на тым Перехрещю были великі тогы найбільші тор был
Вусенец куду боют гін худобы был великій так Але в тый в
другым році была криза так што худобы внели нихто не купувал назе
криза было то як было на Украіні Бы товарів было полно але
нихто не купувал і містовы люди не купували не мали за што
бо заробітку не было Носелі не мали кыкому продати продуктів требы платити
податок треба было і вдубленя купити на поли бы на самій бы
по ноі на тым што худобы выдавляє то не мож было справити
бы то поля были пудні тому Справляли через кооперативу справляли тандру з
Бельґіі назвали Тандры а то был желізний купориз Певно я думаю же
то был желізний купориз Они сіяли на тім же ту ся родили
чує два рокы могло а після того кунич ся родил І тоді
там де трудили ся на тім Но на Пшеницю Сіяли косты удобленя
там в Рыманові Рыманів закоросно был якій господар єдно Американіч служы в
Америці ту зробил якій млин што молил кости О такы відбералым мязтикам
по степовых стелях ходил по містах ходил до говиды Клав бо давно
І мясы не придували з кыстями Кости видіцували від мяса А мясо
щы перетапляли На те нас малит То не мясо а кости Так
а кости він то скупувал догрил ся з мятниками там і такы
скупувати може там дав якій Якій дол якій може копійкы ти ні
Він мал той млин молов кости і в нього купували ту той
порошок ту муку і сіяли на тім пшениця чома родити але одык
на дирік не бадно поправдати було але пшениця не чы жыто на
одным місци постоянно николи ся не родили ено міняли Раз чене тя
дораз же то на тым також добрили тыма костями пиют новым домашным
вывозили навозыти мали ті збіры бо худоба была то ніколи То дурно
не пішло то ся выкорыстувало на єс відкоде ся выкорыстували ті буды
то бы полепывало то она права Памятаю же діды і тай баба
і мама тай таты кажут реальти дуже добры будут Непогано будут материяльно
Люди домогли заробити де хотіли і заробили ти уділи ся а за
Польщы заробітку не було за ти могли в Америку поіхати Та богато
люди з Америку поіхали на жыв села майже по ви людей поіхало
в Америку Доправды же з татой фаміі нихто не поіхал а з
мамноі фамілиі вони біднійшы будут біднійшы дво не поіхали то іх два
браты маменоі і сестер поіхали нашля Ту насте померла там скоро деку
схворовы тамче а брате ждужыли што пережыли ту І світову віру чебы
ле ся писали тут по тому перестали писати дома і більше не
писали аж по тому одно там в Америці то написала дід на
Глубокы тіж ме тут были і сестра жыля і стерести написала же
Михал старший від Высиля Вастит коже помер молодшы А нехо поматайкєс брат
тайка наймолодша найтальшы в Умегу мате а середущы помегали скорше Тай а
не писала давно бо ся відмаме тайкы Чого вона таке пише же
там же там бідат же там бы писала жебы ім поселькы на
памятку писал якыскусткы з ядва міщалінови называли Тураткі На тиды ты давны
целе зас і за Польщы же нихто не зміг ся то купите
А давно же якы люди мали стачы якы змоли ся купати творче
такы дорогє діче Бо видно писал від неі лист та дістал же
дуже хвалит дедзянску владу а назікачы доводят за дзянску владу Як заци
Хто од кого достал листа бо я не зрозуміла Пісня війны коли
мы ту приіхали Замерикы посывали поселькы також дакоми птувекы буде І застали
замже багатых же писали посельків тут вывали та і мама писали листы
до брата свого до Михайла Писали також і раз пишу позилкы раз
і писала же і до дітим не писала же дуже біда бо
наледже не можно писати такого А писали што вдат переселили тама таме
там жывеме тамтій коді діти в нас є тілько так як жывем
Так бы жывеме дві зодак як писали што мны же в купу
купили ме катофлі та мы люпину рубу денде краяле саделе люпе деле
катофлю бы адаткы миєли бы матіл по біді біда не так было
як довіне гекшы бы так писали Бы то мой вуйку писла мамі
хусткы шалінові Доднає скілько штукы наєте нажыва Шалінові або турацкі підзірлате Вате
паль бы ту были в моді ті слузкы дуже дорогі были натвы
суздкы то даты налете декоты то ся выпомогли з той бо продали
на вызаді і дістали сте зє а то дорогій були Є по
тому уп Тай не мали сте Не мали сте Не мали сно
та певно б ми хуф Михайле Аж після тепер мама щы жыли
одна сестра також за бекы було щы за гості поіхала І ту
веронка така была також яй сестра ся лечыла на глюботі І вона
писала же Михал Ґолий помер Тот бабин брат каже А написал доє
бо ся зык маме бо мама так написа же іх добро буд
великій ткєй комат якы школы мают діти як дівчат єґа і все
якы добры будє А є ми ти працюєме выселяйме питалькы жебы то
але то в Дубуці мают чого такы А так то Петро Водыбе
підобрали такы такєй специяльно того што пише влизте піде жебы такій почат
был як маме так было І написали а діслали так само лист
до Михайла і все дістали відмаєвісести листоків Дефо того не было діг
не два а в нас то робило ся Одімайте І він достал
лист же як бы його сестра написала же ту барз добрі і
і повірил Нід повірил же кажут воды бо як вона жыє Пекому
єстка тивате таватя бо тут люди долікают же біль де бым погаду
ся жыє А вода айли комуністы кращы жыют ту пені перестали точ
тай вони видикє О такы так писали люде Такы вміли писати фальшыво
і рідный блак каже більше дней писати не будут Каже нічого селате
не видит так написала в Юронці воронці потому єй сестра твоі сесті
на любов А што до авци што ж пішла як настала Польща
Як політичну змінили ся вы змінили ся І добробут ся змінил І
політично ся змінили Так Тобже Бусідам было більше більше контролювали політично більше
тыкмачыти ним было можно што зробити такого великого правда же чытаня по
світ не было в целі Были чытаны качковскых по інчых ци над
посвіты Але кунтруювали тебе буду як што выстава яка в чытаны ци
што мусіт писати дозвіл до старости Ряшівского до повітового старости Но так
бы довели до району то повіт оплад Бо дозвіли но лем старосте
тратит від тату бясте виды Давал дозвіл на такы выставы якій ци
на якій курса сільскогосподарскы ветеринарскы буры кухувальскы кулінарны курса тепер крою шыця
і плетеня то такый дозволяли ніта а такы вы Хы што такє
то є то бы те было дозволю мати та і так додри
писали до нього Він дозволял але писале так жебы было выхыльно йому
жебы не было блажені а те писали Ед дозвалял Но як забаву
дезили чытаны присвіте то же не писала присвіта не а писал якій
што є везє в собі імени дезы якій селі бачыт хотів імене
не ци то написал же в роджвіни мене не Має знате як
і гелидує чытаню і дозвір має На де бы дозволили абы своі
іменени в чытальне зыбета там будут забавет забавет чытальни або шодякі такты
выбачыте для молодів Помігде дате А так то звє він дозволял дават
то треба было контроля Неправда же передвідецек печатали што едзела ся війра
мобілізация была та жыта мобілізували та багато штальых дюжів мобілізували пузнійшы шталя
кажют же не мобілізували а в наш В селі богатому бы звали
штарчых людив чытав тіж был владмі тому бы звал і тых што
был в резерві також бы додва То одтоді мы бы звали тывяты
в році якы як наближала ся війна Не єй чытаню чытаню запечатали
і все І же або тому чотові до тыжден было до тиждень
тисяч розвитіло ся через наше село Адмян на тіла польска Адмянь ішла
наше село Я зараз хочу вернути ся до того часу коли скінчыла
ся І світова війна скінчыла ся барше світова війна єдны люде были
в австрийскій арміі зо села вернули ся з войны по війні інчы
єдны были деси в Русиі як повідали Інчы были в Ґрациі в
Талергофі іщы інчы може іщы деси были Хтоси было написано же хтоси
был аж на Далекым Сході в Росиі думам же люде мали кус
інакшу юсь свідоміст і понятя по війні як до війны І світові
Оставачыте дали інчы характер люди Іці нартиінці характер Были а в плену
і Австриі і в Італиі багато палену було були в плену найбільше
было в Русиі лед попале піща до Рому То Перемышля то богато
попало пля бо найблизше бытужыл Перемышль Пілблогы видали вроді Перемышль Були што
попали аж вы Сибір І плядіт там в Сибір і Певнули а
най більше попати быту за Кавказі да Кубані на Украіні были богато
балавдацькы области было то там каже добро буду там там они ся
не ділили же той плених господа як господар были а был як
сімейны член сімі Каже там не буду ріжниці тикы гыкы е Украінців
Дюсинів чы так і на Сибірі вони попал до Сибі Петы Кочмарківшо
а він был в аптекадя в аптекадя там на Сибірі навет по
тому аптекати іх оціл до Польщу То його син нает был на
кватері в нього того аптека сены был на кле на свіжі возу
сібы на лівці чытати І был той той ґазда по то выпихал
каже те был добы блуд Буде дбали добы жыли Там хліб білий
был Ба ти каже і реліґійны люде були Не такы каже вінцекы
ішол на свято че ти в неділю він не єл нічого Ашталькы
пішол товдє за чтил каже і печене епонося було і сьо і
вся дво тото зызнало в Украіні Техто тоді як были в плені
Ано а по тому по тому і пишні яєці на тоєді По
тому кажут же якій одят настає што блищали мали быти ліпше чу
земля має быти была тиска додана кым кутым баньска земля вдабсо было
А по тому по то і так теді тегоды достыєні были так
а ду і так Буляли не так жебы войовничы были натоя і
того не было в цені Як пише тот же буде водне Русины
а другы кладє Были медже собом перечас же тепер кыдайме ту назву
аме такы настаєме же треба ту кєду назву Бо бы ме не
такы якє Русияне як Москалі бух назвали не Русияне Русияне а Москалі
называли все і просто каже іх Ти і такє буду спершыте але
ці бы було бій медже ниме та я знаю годен Мактим Качмарскій
та оженил ся од новорусинодочку Твій дотен Батадя Ядик кєдаю твоі назвы
Ярусин і він был Украін Але Русин ходило оты же не хотіл
назвы твойой кєдати так же і дуде тмій батько такій был мама
як я буду такій Шко я буду свою назву кыдати за якоі
Украінця як яй моє Русины были давно О такы были Такы Русины
не были тепер маєм Теке такого одного маєм Пітула Дмитро Та він
першол бы як буде в того світого віда мала быти дыв Німці
мали нападати на тіти Ясно было Не то што было тайно бо
бы знали добрі же то буде як не нині то завтра то
він был бы членом мыты Он і від першу ґрупу плунел пішу
на скід а передвіде то він Русина буде керильо Хомят пужы грошы
штобы хотіл його браты іхати до Франті то в нього вашы пожычы
І ту пикалю обыдва годів купили нас А той рупі той Украіне
Вы такы нас были в таді уцена Мали слухаче для тых тых
хто лем тепер донесят улучыв підповім же му Івану Франківску де я
мешкам і гнешній наш гіст Бесідуєме і о Бонерівці і о меджевоєнных
часах а хто з вас скорше слухал нашы бесіды з Адамом Голониньскым
то уж чул же він не раз твердил же політичны погляды не
сприціняли конфронтациі медже людми в селі Бонерівком Лем єден раз мешканці села
ся побили побили ся на весіллю але то не мало нич до
жадной політикы А може як сой думат пан Адам і было кымси
навмысне спруукуване жебы заколотити кустьок селі в селі де все было мирно
Такы мирны і щыры стосункы были медже собом А кєд ходит о
Поляків то мешканці понерівкы тіж замали з нима щыры і приятельскы стосункы
вынятком і то лоґічне была ситуация коли в село пришла учытелька Пулька
і наказала дітям говорити патір по польскы Што было далей А послухайте
Як я коли доходил до школы і тал перша учытелька была перше
кля довдал чыталька была така вло а друга была полька даль выходил
до школы же те рік выходили бо я бы так чыде другій
чыталь Вода Каже телят меджебы мовит отче дачы богородиты діло то це
дже по украіньскы выривы ти єм по молит молитва было Як медже
школи пішли зачали ся урокы о ченаш і богородици діло ся відмолило
Як рокы ся кінчали ішол додому також одчынат быцидів І слава і
суцухысту ішла додому учытат ся вчор пришли вжыкасу слава і суцухысту тірвы
В школі то ярма памята і буду чути як буха блидит Тертиком
і дисциплі не было Была дисципліна бо правда карале але не так
карали шбы бити нагайками чышо одєдне знал што ж якысь не дал
тоху тай до кінця урока тай на сеєдині школи ко таблиці о
тоту арби ся знав двилят найґри якы ся а будо більше якыщы
привида Встань кракли кляч а ди ще більше привида клякай догоне рукы
до кінця урока Пьоп іти мартеме а далгій раз які вчыл ся
поглядила учытейка похвалила горы і так во такы Бати так мусит быти
якыс дисципліна Музит чуть быти та як каже де другы раз як
приєте до школы вед і зачала по польскы гуде точат а дедко
та дитина повтарай ся за мнову так і зачала говорити по польскы
Знаєте боче а де де де де де де хто говорит а
дехто молчыт мо і не дає по польткы отчы нашу і буду
де це діло так ме прийшлет додому на другій день каже не
підете в школы Зале люди По селах піщы з годійшного кінця до
дидійшого зачале сей підпехто діти за школы ходила попідписували ся попідписували ся
і дольола ди украіньскій пострі украіньскы пострі бо украіньскій пострі такы были
в саймі Буде якє представити то што они підписували ся што же
такы жы же касувают украіньску мову в школі бо уклоя мают та
м свідост прешкільний Випомял єм показувал там є урок реліґіі Добы чы
жле было реліґіі де ж є язык рускій Язык польскій істория польска
і так То Болякы не мали языка людского Не украіньскій а язык
язык Е язык людскій Неукраіньскы моєзык рускій і ты грекокатоліґы ґрекотоды Украінцьма
Та і так бо і по тому підете ґж го діти не
шли Вони пішли туди написали доы до поста якогось там деякого посла
то не знаю але было і в самій в Варшаві під нас
піднесте то вшо і пишу представити каже же то был же то
был посол ци то был украіньскій ци то і відновели так як
было <unk> годины тижде <unk> годины тыжды ци годины руска мова но
а дашка по польскы А Поляків нас не будут ту не днали
Але польскє свято украіньскым святували деякє свято ми то бы святували надіздло
да да да да да дакє выдяк як покровы на покровы то
нас был праздник якы як навели де надізду все іщы до сповіди
вечер Сповідали ся рано ся печещали ци то буду вівтор ци в
суботу ци в пятницю коли попало свято Ідациі не перенесили на дідю
а підвятували то был полькови праздне ґлязы храм як назвали як назвали
нашка до таз буду то высвятували світ свята в украіньскій вате Добра
а як тека была поетка пети одкытой тай так хотіла тебе І
так То про то кусцьок про зміны якы были в селі якы
зашли в селі по І світовій війні Вы повіли же были зміны
економічны же жытя юж было не такє легкє бы тяжці были ся
доробити Не гладен было піти до Америкы Не пустяли уж так хыбаль
же тот же там ся вродил то мал такє право а інчі
не мали Евы громадян Американьскє ціішой державы не ч американьскє а французскій
обивати або што то він мал право ітивати выіхати А єщы не
мал права ну і на заробіткы так То економічны зміны же тяж
было давати сой рады но і як в родині было більшы діти
не годен было тоту землю так ділити і не было так дужы
той землі а можна бы ділити было єде было бывшы землі так
Нале ты землі не было багато жебы то ділити бы ты ділили
ділили буймайны буду в земли Бо што міг двічы ділити Хіба гату
тей госник теложку те фляпішы І зато люде зачали більшы якыси ремесло
сой глядати так же Но тай сами самы ремесло шукаєте были в
столярі в каждій каті де што з якій в хаті был якє
мед Шлюшат швець ті якій були буде зместлам оке годинникы направляте ті
што то буде ківым Іван во мойой жінкы тато о паюткі тому
найдеру за тілю майже округу дикват Він выселял ще за гости бо
він был вса не писменник а він сел знам чыл ся че
понімецкє писати і заости він писал всюди по тых заводах і писували
йому деталі і відробил дома закзи годенник скодов Новий сам складал Сам
сой робил так сам зґадал жоденник івцьо Він хотіл сына але син
каже Ты не будеш видити будеш каже Бо він робил його Мирон
тіли йому подив ся подви ся добрий навденек І з того розбери
кажду крему колячко збы і по тым збере Він то робил і
не міг зобрати цілий ден другій ден такыльні тен таколь І кєд
Я товды буду бы недвидувати і піду каже а вей тато до
нього А є цілий місяц зберал годинник і мусіл зібрати цілий місяц
і теп як ден Каже як єй дістал денек рукы я одрозіблял
то ті Божі кли цілий місяц кодолго ледвы зложыл А тепер мій
байдуже медже забалкотый о два Зробит скрипку де а вже бы по
мойому головил робит крипку Бет гошу Поляк дістал крипник де то перше
місце зробту крипку Бет гошу Безґошля Польщы де с выступал тым Бетгоршы
бо тому поставил йому могодже за то Але скєпку як взяли кєпку
де старого кысталі дужы костю розберали віз підлогы взял єлину підлогу розберали
то єли без сукка без нічого атий з той єлины здобил поверхню
скєпкє А спідну зас бука бо бук має голос має годбій міт
пяніду чышо лиші букови і то не каждий бук бо ся з
Закарпатя Я чул што зай бы ся букы єй найдорожші бы там
де ся якій каменя дошнуждикте Закарпатя ті букы і веспетян придаєт непині
на те кро Якій звук має двідзі від ты інакшый десіх гані
музикантскій звук Каже Аят і ту уж мал і <unk> світоків як
помер тияд был в нього в хаті каже Адес Досмика а студя
пихал знайшол Матея Досмика На теві як і звук молдовлі музыканні і
скєпкє робит добле візробит кєпко а пат корове то є потяг смычком
по цурах пух пукольци ті місцевш то га і шклябил шклябил і
знов так потягл наєте так госкєпті Ти каже та щыя з бозу
дводішного бозу длодішного што є патик Я зобысник і каже то іначы
тыкати А што зкажу Я здайшол матеял же тобі доведо до скєпкє
до скєркы до скєпкы треба мати і хєкі матеязы брати неба знате
кіме Припоминам же гнаска наш єст Адам Голодиньскій з Бонерівкый же мешкат
як і я Івану Франківску Бесідую з ним мож уж <unk> раз
в нашім радию бы цікаво слухати і думали єм же уж знам
про пана Адама вшытку Але внеска мала ім несподіванку Дознала ся же
пан Адам мат тверды монархічны погляды но а приці певне інакше бы
было кєд бы Лемковина мала свого монарха Бо на Лемковині і Пряшівской
Руси <unk> років тому творили ся три республікы але нич з того
не вышло а може вартало товды зорґанізувати бы єдно невеликє королівство а
не Республіку Но нихто сом не додумал до такого Но засвертаме до
нашой бесіды Повіли сме же люде по І світовій війні уж были
кусцьок інакшы юж вернули ся тоты же воювали што си оповідали што
виділи по світі вернули ся тоты же были в Полоні оповідали тыж
як ім было Цікавит ня така річ ци тоты наприклад же были
в Русиі Украіні ци были такы же принесли тоту комуністичну ідеолоґію Были
такы в селі бо наприклад в тім селі одкаль мій тато То
был єден хлоп же был доправды комуністом Но я не знам ци
він был ци просто го тото цікавило але мал такы переконаня ци
были в бунерівці люде якы по І світовій війні може більше ся
дознали на фронті ци деси в Полоні штоси но якыси може принесли
комуністичны ідеі Воє комуністами не були буде але бісі были ци дістане
такы Бо комуністы цитыстыє діжнитями Відите ци цитыстами буде што выкаже так
же там примуже так выбыка І вони мали характер як пишу тіж
той віде з плену вони мали вини штос хід мали якій сідсі
іщы думку якуй більшу свободу якы єдніст більше была Бо тадє люди
ту більше говорили як ґудя были поді аби заробиткы або чорлучыть подак
тамто там вшытко было дієн А вже як пишу звіде же діже
і мід Поляками была ізіть і медже нами Украінцями же буду бояз
дію бы прислухати ся з оповідань што сте были як бы іці
люди стали не такы як тажы люде Аби біты кєльмете ся Віз
кільмете мате свободу так і ся дороде о то бві ся єй
знало і мате свій вудят мате свою зваты мати свою ляду і
так дальше Але знайте што по моєму Я ся переконал ся ідаче
Може я ся переконал по своій дупцях горил згінці меджу никой буде
королі цалі знайте Хто піддані його товіобували його власніст Так так тепер
люди хотіли сє докыльмете від них бате зробили <unk> тис держав чым
комуністич коли ся не приняла Тепер маємо республикы по державах де люди
незадоволені Правда Задовлені люди І та хоті нати більшы зо днес зоздаленя
некадучый і тамі будий і тамій сваркы єй пецитантей то але як
горой мал то він дбал зо своіх лебы сказати владніст ты дбавшых
Щоб і то його было гадне штоб його піддані был добле жыл
і тебы то його піддані є І він ішол ішол як до
бою і шо за свого короля бы добле жыл А тепер того
нема А чы Тепер ідут до Влады Моя думка є мож я
ошыблю ся Але тепер я хочу ся до влады візьме даче над
на Хто є ходит до лады та хоче была бе абы што
більше заробити аби Абы більше жетали дупува не буде думати Едва быт
війт брат слат был його любіт Але загал він не думає бе
думал то інакше жытя было Як бы был королю ты якій якє
тє латите того Той бы думал зосвойте моі моі люде Моі другы
материяльно бы было ге бы якы жытя Смотте але такы серйозно як
повісти то коли люде зачули же в Росиі якаси нова влада же
ділит рівно вшыткым людям же людям дают землю же заводы належат лем
державі а не дакому приватно же вшыткы можут вчыти ся в школі
ци в інституті то было чудо такє і барз дуже было такых
же думали та то добра річ добра гадка же такє штоси зробили
в тотій Росиі І думам же наприклад в Бонарівці барз дуже было
вченых люди але ім тяжко было ся вывчыти тяжко было в польскій
державі змагати о то а ту они чуют наприклад же в Росиі
революция є уж держава як бы для простых люди Як то было
принято і ци были тоты ідеі в селі ци о тім бесідувано
Ци вірили же так єст доправды там добрі ци не єст як
то што бесідувано Може што вы чули може власы в хыжы ци
іщы даси што бесідувано Моя выядзюбка ци тядя єтка В Росиі было
землі богато а селян робил на землі йому было землі щы за
мало Я хочу ся як я зробил то дайте міщеві щы більше
оброблю ден так Дальше робітник фабетє робил вы заробили робил там писм
што сверабля якыс продуктию Нале той пан взял за продуктю більше як
ґє він коли заплитил правда А робіт ти Ґобіливця єбы так зробити
ж я бы моя фабрыка была наша спільна фабрыка Но і пішо
так мате Тепер ду селянин Явя селянеты я знаю Яй выйві стало
бындадівка Робили ме за селі видатількы што был коса сапа серп борона
кінь ци віль і плюг малы землі було Дайте нам більші єбы
вче обыбы землі жебы были моім внукам про внуком жебы были ты
земли Замін Даваймо тепер ту водмім тепер опишли ми і підхали ме
сюди Ядаю християньскій думку і дале земліст Кі таністравівка святе Юзи Глубока
Даіземю люди хап ці на два рокы вні будеме та більшы землі
візьме Обробили Що на стані Сливівці обробили Пілішы зембє на глубокє ну
а моі двотці на глубокє заняли жіночны та єставівці Полякы не сіяли
там пшениці бы ся народи Я подивили ся та пыка то земля
Та бы на дівці ся родила дальше на Лемківщы пшы мали ми
Павда женил Хіб не пшенишні кривіли але перогыл на дядіючы свята там
білі хлібом єй прічы народ Іщы привезли з дому корову і телицю
Абы дві коровы найвийше привезли бо бы а те Німці забрали чест
Не хочу чуд мій молчыте коровы ковалок шнура підіздиш коровы Забрали міць
Лючете дом тай ту не ма Посіяли залезевю попокладали гадно выробили пусть
ты пшениця внудило ся так чаше як будналівці Але мало земтайте я
Мы бы обробили ту землю дома тут зембы таша добрі там робили
ся долгій поперек абы земню выробите а ту раз Певодиш той земля
кружыт ся Та пекотно Мало землі Дайте щы пишы землю Та вчай
більше обробил оты селянины мате дорватуват Пишы котдеґат два рокы ся хітіло
хотот два рокы бул пи ходил полно мочы і давай дать дас
закупку Давай на купку дай ся є страшыл тым ці трашыл сіда
код зайкот куя ме назвал вы як затато што сме мали корову
єлівку Преште Німці земля те коняку мали добро кодяку мали і тот
зобрали а дале лем яку каліку што ме тем облевали землю Діти
є родит ся прекрасно давай ішли землю бене А тепер што маєм
што маєм Комбайны я тракторы я што є і земля пустоіт Вім
справа є цю серпом жали не комбайном ті помлутили в Тодолі Ноцю
млотиля де мозелены котыкє по тому як кінчыли ся два рокы то
тітіли і тіло ся то обрубило ся і задернут ся жыло заром
І додано ся податок о платило бо ци більше земли ти більше
налогів євцього і податкы всього і щестя лешы земли чедзези А тепер
мате чом чом справа Юсидім самі в чым справа і земля бодяном
роте і тракторий комбайний Водна глубоку і дід на любока фермят якій
зас зарениті взял а там горбы є долины горбы тевы Підіря зрав
рівно ся брал котці попід дубины були в гаі дуби довили кладате
такы Там котці были всілякі ягоды буде діточкы пішты зберали ягодкы та
грибы були дубыні зберали Всо котры порал попертал ся посіял доблеє і
повтіял што з якій правы заідий як брат буде ті ся питає
што там тій зыбрал чы што самотым заіхали доблея посіяли Каже пишы
дожді де вымокла вас бы ся лишыли штось посходило так пате все
є вшоле выдохли хто жымал пасвіку подохли Радо весною хлочка сідала кодята
шы были маленькы корятка поздгали котрі пєткы ся лишыли а вітер обдул
той стороны відкє дуряців і пішол на сано Єдімаш цього давно было
селяновы царпомжал тіпом молотил і мало землі йом было А тепер заня
пустоночы так само робітник во заводі робите дма заводі пустуют Та де
візьме робитем ти вшы людине потрібны то певдукы путрань цю людины потрібны
жыть дожытя чого нема тіж доправда ну але з нашых реалий вернеме
до реалий якы были в попершій світовій війні Давно з оповідань Ват
Як піскы скасували пащыну вешы до пана за пащыны робили тай собі
обрыва влезы што мовдий капцик землі выбывляте то обрывы Коли скасували пащыны
селяне мали більше часу Все такы Кынули ся в лісы ґонты робили
Тоди покрывате не было так Ґондзяли Ґонцяле пішли поізде долбы лісы буде
долголя Бішо з світова віна і дешто в Америку поіхал дешто з
Америкы вернул ся што ся такє приніс якусь науку той Америкы як
было Світ в світі был лучы намчыл ся поміджы люди І тут
уж іше світова біда Він м ходил по світі він всюди знал
якій люди є як там ґаздуют як громлят і вернул ся додому
А ту нема роботы німа хабзаре мезла Один тодат другій якыш кравит
тем тем шомів І сам своі рукы сам сам навчыл ся шт
якыш дебесты Тепер ду світого вину то же каждим мал што жыти
Хам мій ся вже батувати І маляре і цідат маляры буде чуды
боляры такы были дивны чыдат міста запрошували іх місце любите покоі дишо
панік запрошували поко Тепер господарскє Давно казала же мало ся родили на
полю Мало ся родили овес біль ся людні сіяли вы так Але
як після світой вій зачали ся гідшы землі іс повстали землі Іщы
в робіток тамт зачала ся якій скуса і сп господарскій в світі
был бачыл як там лю жыют бачыл як там жыжют ті там
ся займуют як там уружає як фезисебі кажут як і вше зачал
ціяти інакше ся джу вдубляти єй шак і углибляти землю ізчувати худобу
якіс то чоко попетне і вже мал іх господарко дібде было одме
Але докід того мал Зыдіти мож было півдіт хоц не было тяжко
было Але же годи ходишы такы да свята тишо якыш даного мали
декє бы то неба было бо ті ходили робіт тин Але свято
жебы взоті же якы сорочку і шумал нову жедо глядя бур і
так А давно буду зі свого выробу Пец бы сусідові зва Може
нагназка буде дос а як бы сте хтіли то я бы іщы
пришла може заран може може коли Як бы то вам дая бы
видіти я быду слав як можна наприклад заран з рана пройти то
я бы заран пришла Я буду сам завды Вычытал тебы ну то
так то я будужы тепер А заран в такым часі я бы
пришла Заран де св такым часі Добрі то на разі до зарани
зато дякую Івчасо Ябазму Візні гуґля Кісты резут візне прикордовані до золи
не буду Хто зна си буду коли треба сваз новы злособути ци
нас нею нарыли красы Намовиля світу розґіда Другово вершыт нашосласі горитуваной опезаю
сам понад задом Ци нас оне пожалю та словиля дєхала основе даякой
знає о міся Бо там перекітчає за горы ся не конкола друг
нам А ці місця Выслухаче Нию завбыл Адам Володиньскій же ся вродил
в <unk> роті в селі Внерівко коло Коросно Но і на тім
зробиме і школец але так направду тот Адамом Володиньскым якый час того
титунашым радию неє жодного кінця Лем перерли як виджу Чытали сте може
тісячу і єдну ніч Мото пан Адам то така лемківска шыкєрляда Часто
зачынат єдного політку а в ній містит ся друга а в тоті
іщы третя но такє гейбы яйкы матрьошкы Зато даколи мам кус труду
при монтуваню такой передачы Але ниць барз люблю го слухати І зато
і Вам пропоную а ци выгу любити слухати так само як я
ци ні хто не знам было выміны писати то прошу ся одозвати
Но Ты зас зроблю перему выдают на тыжден Втінци Лем повім же
привело Вас до мешканя Адама Голиньского Івану Фенківску Анна Кырпан но і
натім пращат ся она Вами оставайте дровы до стрічы за тыжден Слухайте
сим <unk> процент лем наскракого а зо Станиславова Для вас будут глядати
ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем <unk> процент
а будете мати цілых <unk>