70% #2015 - 70% #195 Дві Мариі з Ріпника (2 част), 27 XII 2015
Еп. 2015

70% #2015 - 70% #195 Дві Мариі з Ріпника (2 част), 27 XII 2015

•

Опис епізоду

Odcinek jest drugą częścią rozmowy z dwiema Mariami z Rybnika oraz Darią Fudźok i skupia się na historii wysiedlenia Łemków z rodzinnej wsi do Podzamoczka koło Buczacza. Bohaterki opowiadają o przebiegu wyjazdów, naciskach, by opuścić domy, i rodzinnych wspomnieniach związanych z tym przymusowym przesiedleniem.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте семка <unk> процент лем Нескаркова а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk>
процент а будете мати цілых <unk> Ви тым вас смили моі слухаті
в міруфоні Анна Кырпан Першу част того інтервю чули сте тыжден тому
кєд не чули сте мушу припомнути о чім ся товды бесідувало Пришли
сме долг села Підзамочок же за три кілометры од міста Бучаць і
коли з того села выселяли Поляків іх хыжы поселили ся Лемкы Замкало
ту дуз дуже лемківскых родин і то з ріжных части Лемковины з
ріжных сел напр зо села Рібник Кєд не знате де а то
посмотнена мапу кус на пілніч од Коросна то там они сут тоты
села тот кавальчык який з часом одурвал ся од лемківского материка і
спочатку был пілостровом а пізнійше островом Але мешканці рібника мусіли лишыти свою
Курысняньску Русь свій Прекрасний Устріл бо были выселены в радяньску Украіну Пришли
они і гев в село Підзамоцьок і Гнеска сідят Кулуня дві Мариі
з Рідника Урік Старша і Кус Высша то Мария Оленяк а помуж
Выш Она з <unk> рока а Кустьок Нися і урік Молудця єй
товаришка іщы в дому то Мария Врона же по мужю быше ся
Зіньска Они уж тыжден тому оповідали о селі Рібник о выселіню а
тиж дашто о різдвяных традициях Кус пізнійше до них ся долучыла тре
наша респондентка Даря Фудзьок зато же оно пришло кус пізнійше і в
тотій першій передачі меньше брало участ дотепер возме реванш і оповіст дос
дуже цікавого Пані Даря вродила ся уж ту в Підзамочку руйці Зато
про лемківскый край знал од своіх родичів а єй мама з мысцулы
тато з котами Пані Даря не зміняла татового призвиска коли ся оддала
за той гнеска быше ся Фудзяк В тотій другій части нашого інтервю
бесідуєме переважні о тім як Лемків выселяли з рідной землі Дне ся
наша бесіда може ствердити тото о цім нараз уж повілом о цім
нараз юж писалом Фейсбу же не всядий было єднако В каждым селі
тоты подіі могли мати своі особливости Але правда єст Єдна Альтернативы не
было Лемкы мусіли выіхати з рідного краю і вшыткы аґітаторы акцентували на
тім же скорше ци пізнійше але люде будут выселены но а дальше
туж Вам уповіст вшытку Маря хыж вдуму Оленяк просиме слухати Вы повіли
же Ваш тато был власні тым чловеком же в тім моменті коли
Перша рата уж выіхала зо селом Украіну там Совітскій Союз ту рата
іще реніво депутата поставили війтом і товды з ним выіхала друга і
трета часте то медже третьом діхали уж были яко третя так то
в вісні як ся одбывало тото выселіня Полякы приходили до мого тата
і казали му по польскы так пєтку Треба выіжджать бо ся турні
затримаш Але ци приходили совітскы або совітскы ани аґенты такы приходили маковнях
приіздали і казали Заберайте ся вы Украінців сіна на Украіну а той
то но амі татом звязок з Поляками в тім Барківці в Кросні
то до тата приіздали колеґы і все казали пєтку затримай ся може
як раз ся в дасты не поідете але вночы як ораз мі
приіхали і кажут так зна што пєткуд треба ся забірат бо мы
вас не затримаме і вшо товды тато одкликує своіх колеґів тых такы
там Єсківку Петра Михал мі ся дає той Замку оі Єсківка Петро
Оленяк Михал но такы удваняк Козман хіх поскликул докупы ну і каже
все мусиме ся заберати бо каже ся не втримаємо далі Они зрозуміли
же неє жадной можливости ся лишы так а хто вымагал жебы люди
ся выберали ци то приходили якысы совітскы представникы ци хто вымагал ци
юж польскє війско было Буде мало жебы люди ся заберали то были
рускы пришли ночым до тата і сказали му Зберай свою компанію і
заберий сіх люди і заберайте ся бо далі неможливо вас тримати тоту
збера тых своіх ту орґанізацию Ну і люди поскликал сліг ціле село
бо там най по мойму шем десят родин лишыло в нашім селі
што так думали же не поідут Але ту о тоту Козмановну тоты
шуту на Підзамку і є грунякы по майбы єсківкы тото ся бышло
на Замкові і вони ся зобрали і што Но і договорили ся
так што завтра нібы так было сьогодні на завтра Хто што мол
но на приканні тато спрягал ся зо сусідом Шомо мали Взял на
фіру так Шом іх взяти ниж не взюл Взагалі мы ниц з
дому не взяли єдну шафу взяли таку там троха там прины якывахы
на дорогу і тісты там троха сусі взяли Но на фіру што
там могло лізти і назвы везли всіх Товды цілий село каждій хто
шумал наприклад на єдну фіру могло дві родины або так бо машынів
не было не было нас кому вылозити а хто шумал мал кажді
коня фірути так вывезли нас до кросна тот до кросна а в
кросні поскладали нас з Сіста наприкан мій тато мій тато ішеден там
його колеґа такій той Ясківка Петро з єдного бо дали вагон І
ту был захід до памятам добре з того боку стоял кін корова
тамто вожытеля якый мол то стоял з єдного боку а нас посадили
з другого боку Не вагонны закрыты были не нич тілько так Зопхали
нас вагон і все То мы сім неділь єхали до Джурина Скросно
до Джурина сім неділь А то так далеко што тепер за годин
можна заіхати а товды было сім неділь По дорозі памятом в дершаві
чудеси То нас тримали там дві неділі то моя мама гоміла пасти
корову на дорозі навет лялідкы тато догіл жытьовоі тато він был в
войску і як раз мы товды в Дершаві там были він з
войска вертал ся і почул што його жінка Марина іде і зачал
глядати по вагонах де вона є іх палпід поісти під колеса впал
Ту добре што як оси тактой шпо залізній дорозі там входил вздрив
і наробил крику поізд стал і його вытягнули звітам але го забрали
Полякы го забрали назад ся мыже ту на Украіну приіхали а віншы
ся за два рокы пришол посадили в тюрму І так нас прин
впал і мы не памятаєме того но досить того што тоты солдаты
по Полякы су тамді журили його якоси звідта вытягнули і забрали обов
і немо ни документів ни нич і го забрали жыліня кісли спіо
Приіхали на то а він іх шуку свою жінку было над нами
іхал на ту тыжну під замку І товды нас привезли за сім
недін нас привезли до Джурина В Джурині нас скынули мы там дві
неділі були або три Ходили бы так бо мі тато і зобрал
свою компанію тых ґно бо сказали так мила створы кємочача поізда не
было шых товды тілько в джурині остатня стежка была жебы єхали по
селах Глядати де ся поселити Бо імітато зберат тут тых бумаґів тых
хрудняків тых такых старшых люди Оршака Миколая і поіхали як поіхали так
цілий тыжден не были іх фіром поіхали посідали сі шукати місце де
ся поселити цілий тыжден іх не было За тыжден примыжы думали што
они же поіхали же ся не вернут Але за тыжден часу они
приіхали і кажут так што в учатскым районі нашли єдно село такой
што цілий село Поляків вывезли же ся там можем поселити А мы
в Джурині так корову мы мали зо собом бо корова з нами
іхала і кін был но тато коним поіхал Ходили мы по селі
Але правда люди нас примали в там селі Ходили мы зберати буту
же высе не было так было в вер місяці серпні вересінь І
мы ходили там в Барабою то нам там блока дахто дав то
хліба дали бы м не мали шісти буде сід за сім неділь
Виіли тоту шо ш были І там нам давали істи то хоц
коли нам як то дітиска на міні было дванайдце років теж більше
было сестра мала десят но і мы так заробляли то хліб то
бараболі торбу дадут то жешы то бутин молока якого нам дадут і
так мы по тім як татию ся повернул звіды шукали де нам
жыти приізджат там до Джюрина і кажут шо нашли такой село же
ся можут поселити всі Кілько наш там было родинів бо там два
вагоны нащы тринулен обшым <unk> родин Но терахуй тухрунякы помайме тото в
ся мы іхали разом Товды хто што міг ну шы там шо
ме мали ни сме не мали што было на фіру погрузили та
і мы приіхали ту на підзамок Приіхали мы ту ту каждій глядат
яку хату в яку хату сісти Тато сіл ту буля богато бо
тато привык поля богато а нам тухата дея сію то поле было
аж до асфальту до автобусной буде іхат а тіко тоштарахата бы халпа
О чыщы были Полякы дві Полькы такы што нас приняли бо они
чекали на свого брата бым был в тюрмі і мал з тюрмы
прити Но они нас дуже приняли мама корову мала зара корову подиіла
і вшо но і нас Попереберали помили Памятам як дес гек нас
нагріли вода така ванна была велика як нас посаджали до той ванны
Помили нас а я мала таку косу долгу голося такой дужым файныма
Як обтяла мі тото голося То памятам як ниі як так обернула
то там так гусів было як хробакы нераз ся рушают ім то
так страшно молу ушыма та сім неді діхали нихто на днеми і
нечесо може То тото голосє як тота ґаз тота потка мы там
до неі пришли як палила то так тріщало як Як тото стріляли
тоты уж одстрілам я на голо і мою сестру і мене І
так бы ся ту посилили правда они той братіх з тюрмы пришол
і так тота хата ся уж для нас лишыла і так погнеска
жыєме там тіхать Хата ся уж тепер Стара майже перевернула іщы дня
але стоі а мысихати ясі выдавам ся в <unk> році тато робил
в колгоспі в майстерни мама на бураці а як ся зачали колгоспы
я пішла за маму на роботу а мама была дома то тоты
што там было трудо дні писали Копійкы на то были бо то
чобы то я писала вшытко на маму бо треба бы мамо бы
так казали же треба мам на маму писати жбы на пенсию а
я ся в чынци ниґде не пішла то мы ходили щы до
першы до сьомого клясу а до коло з п літі ходила Тай
такє вык ся Такій жытя наше было А то іщы такой был
я заразовало повісти штриі Франці діти не мол Мы як были на
стациі до тата приіхал брат Михал рідні брат таті він не мал
діти і він мене дуже хотіл взяти Він давно мене іщы я
была мала та Хотіл мене взяти а тато мене не дал І
мы были же на стациі і той Михал приіхал до Кросна і
дуже хотіл жебы тато мене дал йому бы він не мал діти
А тато мене не дал І так ся на тім погнівали і
потім Михал Жыстрійко не написал до нас А моло міг написати бы
бы спадщына пришла для мене а тато чосі ся одказує ся а
я тепер поім Я маю в Америці велику родину навет велику татів
брат татова сестра і Франциі Михал і Париксиня то были Франциі А
стрыко Іван аж в Австралиі а той стрыко Іван мал дочку і
сына Олега і Олемку Лемка ся выдала за Американця Матрі сыны они
ся пишут в хуры Хура то памятам добре бы я іх девятом
єй жытьотках в Польщы Руска звала А сын был священником оженил ся
тиж з Американком мал штырі дівкы Ото я памятам добре але як
мы чоситу переіхали на Украіну то тато ся троха переписувал а потім
же не можна было ся ни переписувати ни ничого ше як мы
выізджали з Польщы то тато якыса посылка пришла до Кросна то мы
вже на стациі были то тато ходил на Дес му там хтоси
переказал каже Петре ідій на почту бо тамтобі посылка з Америкы пришла
з Австралиі Но знаю Я і фотоґрафіі маю ся але чоси так
же пару років ну може з десят буде си кажут діти Діти
я маю фотоґрафіі маю вшытко даймо жді меня в тотого роді чос
моі діти не хотіли нихто Але знаю шо тоты хуры нібы мойой
сестры дворідноі сыны футболістами Бы як день кодячы діздил до Польщы то
тьотка ім дала вына тамты сони з Австраліі писали де си в
Кыів Втім на Украіні грали футбол І тота Оленка прислала цьоці до
польщы фотоґрафію і земко мі тоту фотоґрафію принюс штырі сыны такы чудовы
футболісты Но але чос я не дішлу до мене жбы ся познакомитий
ризикал бы был цікал бы мо є прав але тепер ледже не
годі як же мала і судя діти і внукы то они мают
роботу Вай то розорой то розорвай то розоро Бывайте зборосува возоровиш што
за сиходи Што за симо Што з Марсиі годи Разопол разопоро Ливай
то розорой то розорой то розоро Але я вам повім таку річ
же в Польщы я здивувала ся же даякы люде гварят же вшыткы
Лемкы пішли на Украіну бо бас хтіли то мити бо там ім
ся подабало і зато што бы націлиціли додубці кобасы были плотами городжены
там нагоє правда люде плакали выклакували свою веківщыну своє все Бо наприкляд
мыє приіхали в Зыметлю ове там сосне ялиці то не загалі не
істнувало тілько такы ціякы дерева інакре а сосне ялиців жагалі не было
а трава то така ріденька і така нездава той такой травы шолковоі
Як в нас была на заході то такой травы там взагалі не
істнувало істнувала тата трава є тут так само то єй называют шолкова
трава Ітекли такій річкы невеличкы а вода така чыстенька така што можна
было де будь в якій річці ся буде напити бо тепер в
ріках є Всілякі бруд всілякы мін добре вас східают всілякы вцьо А
там медже тыма горами медже лісами як теклало даякого дзюрчыйка то така
чыстенька ач ся блищала та я знаю што в нас был ставок
в лісі так Цалок не был тото ті білі лілиі цвили такій
што сотут десь лише показуют по телевізорі так нигде такого нема А
там воно было кожен мал свій ліс своє поле нічого погребеме ходили
до свого лісу Як бы зайшли там де были де де были
козарі То козарів мож было за десят хвилин наврати полний котрак бо
там нихто не шол до паньского лісу то ходили тіку по якій
ягоде по якій ся мытакі вцілякій лісовій Черниті лочерниці ягоди ся а
то все кожен мал в своєму лісі мим гату там была наша
хата стара на Ріднику стара хата але мали будувати нову хату Але
ліс мали в цьой То схосне были такы грубезне так ло і
казали же рубати іх не можна різати бо все має без кату
бо хаты там были деревяны Але як хата там горіла то вже
горіла до дна Бо тамтій копудамент двел зкахой каміня або длины а
хата тіла была дерева Добре ту власне я хтіла повісти же было
м церкві в Котане ту уж давну было не памятим уж кільку
то было років тому і то єст костюль і пришли єм там
Нас было більше бо то цілий автобус был з Украіны і там
пришли сме бо хтіли видіти як там в середині бо даякы з
нас были скотаны а даякы зо сусідніх сел Ци они ци іх
родиці были зо святковой святківкы хтоси был з Низнаньовий хто си з
крампной мой скотаний Хтіли тиж видіти як там єст В середині і
я тыж вышла до середины і яка была но очывидні Полькы но
было над нам бо то і Лемкы там по попольскы бесідуват Але
думам же была то Полька і до нас зачала так бесідувати А
што то вы плачете же так вылишыли тоту свою рідну землю та
вы самы так хтіли іти на Украіну то пошто тепер плакали і
то меня было кус дивне бо я од свого тата наприклад не
чуло того жебы вшыткых хтіли ыти на Украіну жебы так летіли гей
я такого не чула Чули же якысы были поєдинці люде же хтіли
іхати ци любили Совітскій Союз ци были якысы комуністы ци што то
вымі повідте як было бо може в каждым селі было інакше Ци
памятате в селі такых люди же може навет і скорсі в <unk>
році были такы же в цілим Совітскій Союз єхали Были такы бо
мі тато не раз розказує уж мыту як приіхали на Під Замку
тотато се оповідал же на Ліпнику было такых пару родин певно <unk>
або <unk> родин шо Бунтували берай ся єй Петре та чос ся
будеш лишал Там так добре там так добре там так добре а
ты не хочеш іхати А мі тато видите він мі тато чоси
все не хотіл іхати мал такых колеґів то Петрі Ясківка Миколай Оршак
о тоты всі Коцман Ваняк старі то все казали Петре Зачекайме а
хто його знає ты там не был і не знаєш як там
є а то што они оповідайте не о ни си оповідат Но
было пару такых родин же тіж хотіли аграти і ся бунтували другых
бы зо собом зміхали Шом хтіли думали же што тут буде ліпше
не знате Добре Вы до кого не знате якы я знаю такє
што наприкляд мойой маме рідний брат Миколай ся не зымул то шеме
долго жыли там Я його навед не памятаю бо моя мама ся
маленька была як він так само поіхал на далеку Украіну Казали што
поіхал і він ся вже не вернул Кули тото было же в
такых роках но може де в якыхос <unk> днину <unk> Новому Ні
Ні ні То скорійше было то скорійше він поіхал і пару такых
было же поіхали разом з ним бо казали же там цильно добрі
Тото ті ся повертали бо і Лоленяк той шодяком в над был
О то він так само єхал з тем з моім вуйком нібе
Але він ся вернул назад а мій вуйкот нібе рідні брат то
і ніны тата і мойой мамы брат То він ся же не
вернул і мы поіхали на ту на Украіну і мы його вже
не нашли Видно він як хоц загынул ци він был женатий про
себе не давал знати зовсім Але поіхал так само ше тоді навіт
нихто никого не выселял же навіт ме не знали што будут всі
выселяли А він же поіхал а чым а тым Нє нє нє
то был Миколай Воленяк Ага Мико такого не знаєш Да тата не
знаєш бо я не знаю Я ся народила то його вже не
было Я ся в <unk> народила то його вже давно не был
іщы скорше так так то він але він Значыт він так само
знал же ту якоси є добре бо в нас люде дуже багато
єхали до Америкы В Америці там все даробіткы єхали заробити грошів а
він чогоси не поіхал до Америкы а поіхал на Украіну Моє імено
Фуджак Даря Андрівны Мій батько Фудзяк Андрий Никыфорович Не бесідували Лемкови в
побатьковитах Бесідували про Андрий Фудзяк Андрий Фуджак та де там по Батькови
Фуджак Анна О а з дому вона ся писала моє мама барна
З дому А тамту Фудзяк Анна Месцовы Так є виджу мам ту
Мусову є карта Мысовы Єг мам ту єст мапомсовы загато маленька сино
ну так ту Але тото село мысцова оно є близче до Ясла
як до Кросно До Ясла мож якых буде <unk> кілометрів Я як
была там на роботі в Польщы том два разы заізджала До Мысовы
Я была в Польщы на роботі На мясных закладах том была два
разы два котаны раз буде пят років тому біділа церкву мысові і
в Котаным є там така поштальонка на пошту розвозила на само скотане
то мє повезла ночувалам там неі Русиняк фамілия то я там была
в тій церковці подивим ся те дам си подумала Боже Боже ту
ходили і моі батькы і діды і предіды пой церковці Чекайте зараз
іщы раз сой добрі запишу Фуджык Андрий Коти Зыкота котаны Ят котаны
як Котин так Фудзяк Анна Мысова Фудзяк Анна Анбарна Зы Мысцю Так
так Мысу А кы было діти в Рудині Они діти они діти
не мали аж я ся ту грудил <unk> Я іш ту на
Підзамку ся груди А были вони выселены Нет они были выселены ворушыли
Грацка Област а тепер Луганска Такє містечко ровенькы в тых ровеньках до
ся мой мамы не оповідали тоты рывенькы і там но там такє
было што то было під саму русившу украіньского слова там нецю там
ся по рускы там о тоты шахты такє о тотухю та і
оповідали як тоты як Як ме там господарювали ся вернеме до переселеня
в якім році даси приблизно Ваше родипя якім ни ся побрали Вашы
родицю Ой тоты є то ви не знайте майме Але звымі повіджте
як бы хто пришол до кого Ци Ваш тато пішол як думаме
ци мамо дотата як был ня тато пішол скотаны до мысцовы дякі
та вони там ся окрему жыли кремы там си жыли хатину мали
то вы были і в мысовій котаны Я тепер уж была пят
років тому то я думам но то як я уж єх в
Польщы на роботі то як я можу не піти Уж така нагода
є я поіхала Раз было м і друг на другій рік так
само была том тото м той пляц видіва была же там іщы
шы на така столі не знай то певностю буди стояла бы мій
батько был дуже такій господар помал все А они было у них
лемкызівко ци іщы і якым си ремеслом ся занимали Мій батько ту
был так він был зродженый чоляр атьмай купаць як ту Вас повідали
батьку ци тату цияню но то ви мі так повіда Я так
повідаю так Дянь бесідували Велику пасіку Они поля не мали дуже они
мали всього два морґы поля мало мало Але господар были на ціль
сел Діти не мали так покышо мали най служанкы слугы бо самы
не могли тото обробити і мали тартак Бо там ко іхній хыжы
такій потічок іде товды він был більшый выслука тече річка єст так
так мень так так то певно выслока Цкачкай то высока но она
ж тепер маленька іщы єст і той такій потічок тют до той
выслокы і там так тоташына іщы є од тартака і мали свій
млин вітрак як ту ікоже на тім потічку мули то там зо
зило Є то был і вітрак што перевывітрювал тото зерно і был
і такій млин в воді тоты лопасті такы тото во крутило і
они мули смо Е І звозили всьо там і зерно звозили мали
такы шопы великы што там складали жбы оно не замакало дерево привозили
то там малий слуг бо самы не годны были з тым деревом
Дати рады то носіли мали двох слугів малий служанку і О і
в такым господарю были великым Но і тото і тота пасіка дуже
часу занимала і пасіка Онимали до <unk> уликів Та сильно сильно сильу
а рано пижал на якій майстер был дуже тажый і дуже майстер
Я по сьогоднішній ден маю Такій кредент по сьогодніше маєшы яси єй
тато робил так так по сьогодні маєш такій ламані был тю нібы
рівно а так трошка такі вотато робил а яси была бо мі
тато тоже любил майструвати таж был майсир бін будівельним котробит Вы такы
людины што діли повы зробили Земеду бы полно Но і так го
не господарювали в Польщы і в ся мали два морґы поля А
мамоло ся лем маме переважно на поли ся занимали так донераз ся
сварили бы Андрий хоц бы там сіно хоц бы там треба перевернути
або зубрати або што Йой Анну там і рівы летіл Йойте жывытя
уж з твоім ройом та ниш тімаш тіку тоты роі тай роі
тай пщовы та уж одходу немаш же то они бідны най в
неділю не мали і так і ту ся нарубили но Но о
такєво было і А слугы мали і тоты Тартакы тоты різали деревы
млоли людим і мали дуже Поляків знайомых Боже пулякы приходили роі купували
вликы робили но господар были такы на ночывы так што поля дужівни
не мали Два горы осы з віку Там бемкы росли і діти
Они плакали синів і дочы Бок направдивий на пришол рочу Ридля стороно
лемківскє слово жоль мі за тобо жоль мі за тву Як одіжали
з ріжной стороны лишали домы лисы і дзвоны О думко было в
сарданьку моім Же ся вернева южсло домі Ридна стороно лемківскє слово Жол
мі зо тов жол мі зотул Часы миноів нич ся не верто
жоль превеликій всискод мі серце Лем горе нашысто я од забыты Зелели
верхы смутком на кры Ридна стороно лемківскє слово жоль мі за того
жоль мі за того бу Дрогы слухаче припоминам же у нас в
густях три Лемкыні дві Мариі Зрібника Мария Зіньска і Мария Пыш і
Дария Фудзяк она ся вродила уж ту на выгнаню в селі Підзамочок
то власні она тепер оповідала о селі Мысцула бо єй тато як
ся оженил то пішол жыты з котаны до свойой жены до Мысувы
ну і власні пані Даря оповідала про свого тата якій то был
ґазда якій то был чоляр і она оповіла іщы єдну історию про
свого тата як до него пришол пустерунковий і вымагал не ходити вышываній
кушулі а особливо не уберати єй до церкви Ходило о то же
сурудка вышыта в украіньскым стилю гейбы мала свідчыти о тім же чловек
належыт до єдной з політычных украіньскых орґанізаций лем сама Сурудка Цікаве же
Андрей Фунджок лем два раз взял на ся тоту нещастливу сручку як
в Пуліциі уж ся дознали о такым політичнім небезпечнім факті Так то
пильно слідили так высліджували в польскій державі навет найменьший проєв ци выіл
украіньского а тепер най оповідат про тоту вышывану кушулю Даря Фуджык Іщы
такє в Польщы был такій Но такым ся нагадала як мій батько
мал вышыту сороцку Тоту сорочку му лишыла така учытелька она была зо
Львова бо учытелі были зо Львова бо то было львівскє воєвудство І
она видит же ту Польщыну то нашы люди выни так бесідували по
лемківскы Она виділа же то не Полякы Но але часи нихто не
мал ниякых вышывок Полякы выж не признавали зо Львова Та был такій
гайда учытель то зо Львова Нє нє не то было ся до
війны так то было до війны што Но і она мі батьком
авто і пцьови там часу меду ім дал і она а я
вам за то вышыю сорочку А сорочка є з іхнього полотна з
ручной роботы плиняна так о і моі мамы мали тоту сорочку же
таку шыту Каже А я ту вышыю такє узортуло і ту на
рукавах то такы зірочкы червены і з чорным такы гарна вышыта сорочка
тула тало ту лямка вышыта і на рукавах Но є она тото
вышыла о той моі батькы си взяли до церкви тоту сорочку Мали
штоси зо два разы в церкви тоту сорочку Но там Поляків них
тото гнемо і в нашых люди нихто єме вышыванкы Но і памятам
як уж на третю неділю они сі ся на неділю вберали тоту
сорочку не знаю ци буду в церкви цінено пішни дупців Приходит до
них пустырунковий Но Дін добрі пане Фуджаку Дзін добрі Як ся має
пан патак оту мам такєво моя господарка а о пане дя то
я то пана Алгошцю то я то з якой там інтеденциі ту
пришол то а я пришол до пана Фуджака з такым нібы питаньом
же пан Фудзяк ту будує Украіны Моі бідны найдни знали што то
Украіна Може першы розчули тото слово Украіна Тываника Украіна Та я найд
не знам цо то є Украіна цо то єка то Украіна О
прошы пана моя Украіна отуте є о нібы показали на пасіку о
туте я будує о такы Украіны будує А чаґо пан так муві
А у пана пан носі вышыту сорочку кушулю він ся на ідказ
Ага О Вышыту кушулю то зато Зато Малту сорочку і вышыту такы
як бы Ан думал же найби найдашы світий свят абсолютно Але в
якых то роках Ой то шыдавно было в його молодости дес Товды
тато уж ся оженил так так так так так так так так
так так так та значыт вымысові так ну то о якы то
были рокы Но менци бісі з якого року тато з другого року
I років міг мат як ся оженил в <unk> якым році был
но в <unk> році Николи ся поженили не знаю не знаю же
не маю де си маю є тоту метрыку шлюбну А в меншы
біжі є так но таг де в <unk> року нон на <unk>
на <unk> років якыси з поліцаів ци як зацікавиш ся рокови там
хто ішол по селі плем так но то хтоси деси был такі
што доказал І селі такы были люди што деси доказали Йому повіли
же ся такый хлоп Весі соротці тогоіньскій языка дараму пришыли же то
Украіна і все І Більше бідный як знял трай черньску аж він
был деси на своій писі аш до нера той постерунковій Панєф Фуджаку
виту будуєте Украіны Він хоц вытріщыл кажете цо то єст Украіна Я
най не вим што то є Украіна Моя Украіна отута Йо нібы
пасіка о то я будує о Но а ча ґо пан так
мувіл О пан ма кушулі вишытуж А тота кушуля была была была
і пішла аж монастырискна до музею Як війна єшла то они власні
ту были найстрашнійшы буі у дуклі там на Бардінок ішли то там
было найстрашнійшым страшне там ся робило то вынах уз дале але і
там было в часі війны страшне На Мыссові то там як я
была то там казали долина была вкрыта трупами З єдного боку были
Рускы з другого боку были Німці на Мысові была лінія фронту Вывакували
люди а моі батькы не пішли з хаты Хата была крыта іхня
бляху то было уж такє страшно всє здіравлене там уж не было
як жыти Але то уж война была А перед самом войном но
уж вой наішли Перед войном мій батько брал ся будувати хыжу Але
нову але уж не деревяну а таку мурувану то там дотепер фундаменты
є пивниця є і так так бумурувану і так зацементувану што аніякы
рокы уж перешли аж сімдесят років но там оно стоіт як злізо
Най желізо бы ся пожывіло а оно стоіт хоц бы ся тота
пивниця То там є заглядала но та як дошто там воды наєды
і теків Ото Уж так памятам як заливали як они повідали же
як заливали тоту пивницю уж не мож бы ди цементу дістати то
Німці привозили на мотоцикли ім того цементу а они ім давали меду
як Німці называли гони Так то іх запрошали до хыжы давали ім
там хліба і того меду не єли і дуже плескали мого батька
по плячы Йо о ґу арбат ґо дуже любили Німці любили господарю
і такы гони не любили такы хлопы яківыякы Но і так ім
привозили кілька раз того цементу і так го не заляли тоту пивницю
і на тім жыти так і мали мурувану хыжу та кудиси одкли
я знаю одкуль они тоту Но і так ся на тім ся
лишыло більше уж не было ничого Ліния фронту на іхнім селі вывыжали
люди уж вывакували по другых селах они не пришли в ся най
буде шохоче та ся наповідали за тоту воєну Боже як Німец ну
такій был і дуже штоси ся нервувал а другій Німец він якыси
был зо шльонскы деси Полек якыси был В Польщы жыл німец і
каже матка не му ніц Он вшытко розумі он розуміє і по
руску і по украіньску і по французску і по анґлийску он вшытко
розумі такє был страшны кыси і той Німец То якы вказал си
принести з сусяных грушок но та і моі мама принесли тых грешеті
сусяных рушок і казал мамі єсти з того боку з того боку
з того чы неут неотравлены они взяли єли коло нього но і
в ся і так тоты грушкы поставили А потім він взял тоты
грушкы або не тримали грушкы уж квітіли квасти а ін як копну
до того решетот ты грушкы ся розлетіли А тот Німец так тілько
ззаду погрозил тихо буд ани слова він так нарочно робит а ты
як на нього закленеш все паль по той видно же так деси
был А той ойта нис нераз то споминали А уж каже так
били руской уж тактуй во він деси до двери якыса файка мушлоси
там не той вом до той файкы як тріс своя поранило го
ту оціло Він впал харчы і так деси гон до простині дамо
деси до мед сомбату одвели аль більше в му го ниґде не
виділ Такій был страшний добрий той Німец І так він ся ты
німецка не мож было йому вытримати Як він ся придеррал до вшыткого
Молока дай глял молока до чого небуд пий так ся ну так
ся придершну ІІ так тота война і так они через тоту войну
перебыли проде попроды твого неєдного гі гі што рече проде попроде Миківске
гетє і хыльо од гешы Ныван воды бо зогродысло рода покродачого злоча
мая тоты Маком працы Але такой зараз як уж Німці выгнали были
дуже богато было в іх селі такых агітаторів што агітували жебы ту
іхали пришли до села якысы люди была така партизанка якы Рускы были
партизантці там І нашы люди были з нима в партизанці проти Німців
бороли ся во Якы партизаны Но партизаны были Рускы в Лісі так
совітскы были Як і били з єдного боку а Німці з другого
боку но і там ся полишали І агітірували люди дуже Агітаторы были
Но так повідали же партизанкы же тото з партизанів они походили Но
жебы ся выселяли жебы ся выселяли і зачали дуже аґітірувати Самы тоты
партизаны Так Я тошто незнайно так моі батькы казали же то были
з партизанів Они найд жыли в лісі так В лісах жыли і
так приходили люди ім місты давали іщыво а та найдночували в дикого
люди як виділи як іх принимают або шо такто они найд мали
землянкы в лісах і жыли в тых землянках най Но то так
нібы партизаны были Они як не агітірували Хто має донькы же там
ы не треба землі та як ту віну треба давати землю там
землі не треба Там є роботы є заводы є фабрыкы будете робити
і так дехто дехто так нібы же ота як має дівкы то
може бы ся пооддавали землі не треба то так нібыту іло Но
і дуже дуже так багато до тотого хвалили Як там як добре
як мібилені нахвалили дуже шыленін роздал землю людом тою алені нам вже
не было о то уж был хто сталі ніж велику в госпель
Но і такєво ізокол Госпено шо нашы люди розуміли в тому што
то такє коткє колективізация они того не розуміли А был такій в
нас ксондз Мысові Салеш ци Шалеш ци салеш І він деси тото
чул як ту є він опоминал люди люди не піддавайте ся ниякы
агітациі Бо там добра нема там была війна там всє знищене там
голодовка там там є так шы люди люди рідят так сильно ім
тотыло ішо потім І тоты москалі го забили того салаша і там
воє його могыла Я была на тій могилі ночы псыльно гавкали і
той воє потім і чули стрів но але шо чули стрів жебы
то было до того часу як дзвонил дзвін зодзвонил в селі дже
кушыну по тім си били дешо його уж зобили О так він
дуже агітірувал люди протів пояснювал люди і він каже Я знаю же
мене ничого доброго зато не чекат але я не можу Я є
дуж пасти і я не можу свою отару лишыти так на пропаст
Я мушу што буде то буде я мушу упоминати о і всього
москофі го забили тоты Москалі бо так Отакє было шалеш такій о
такє было тото выселеня То быликы такы слухали як были слухали но
єдны были такы може были довольны што може як мали дівкы же
може ся пооддадут о тото єдно А так більше нихто не хотіл
вити Моі баткы то ішли уж на самым кінци О а мій
дідо был в Німеччыні то він як пришолж не было никого селі
А він был неграмотний не знал ни писати ни чытати І лишыл
ся но де піду то кане а они повіли як ты з
Німеччыны приіхал туто і одти зможеш поіхати там І він ся напер
і не піде мойой мамы тату нібы Влонскій То уж такый ґаздай
він робил бы товажно молодых давали до ній мельчыны Не то він
товды щы был молодый і той і він пришол до села і
не під ся бы неє підут то они го так Полякы збили
Там така гута польска была втями моі всы казали же там каже
нема ничого нотарня і каміня они ся вшыткы перевели тепер до Мусовы
жыти Так гозбили што він уж не міг ним стати не єти
то го на плахті принесли і нашых люди там не было уже
никого Принесли го до такой полькы муханя то была дуже добра людина
І она го выходила і мал єй руку поломану мал якысу му
там звязала никы дущецкы за тилой він так бідний іщы был жеси
зо два тыжні Ні не мал ничого жы Тій хаті своі там
іщысы была тота хыжа його там іж дешу забрали а його тота
родина вшытка была вывезена на Врошылоградску област Тото Полякы навідували го но
і завезли го деси до Кросна де там записаны они є і
всє дали му якысу таку посвідчыня Де іхати де його родина і
всой з тым посвідчыньом карты не знас чытати Але як бы так
было же треба з поізду на поізд жы споказал де ты єдиш
то там прочытай де він бідний поіхал но то як го як
і він приіхал там Но і де тото написали муровенькы тото ся
фамілию і так ін там де си показувал як уж выселили де
то єхати і люди го якоси там спровадили о то Як го
зліли моя баба і той во Йой Іване Йой Ваню Та чож
ты ту приіхал Йой Ваню Приіхал єм бы мусіл єм приіхати бо
інакше бы были ня забили О о такє было переселеня і хто
нескых повідат же люде хотіли єхати Дехто ся хотіл переписати най на
Поляків та не ге людям повідали хто ся перепише на Поляка може
ся лишыти то правда ци ни То є правда бо вказали же
хто ся перепише на Поляка то того можут залишати там Моя мама
наприклад єй тато то мал дідо мій тата тато был Поляк Врона
Поляк а мама Украінка але мама ся не хотіла лишати воєвці браты
сестры єхали ту і єй родичы єхали на Украіну і вона поіхала
з ними З Поляками ся належал нихто арешта моя родина з Поляками
не мали ниякого звязку тіхом мі тато то його тато мій дідо
был Поляк але же там жебы не лежал нихто Нет є было
такє га Было такє Шоси пару родин нібы то они уж потім
в селі не мали шы робити люди іх зненавіділи Они деси выіхали
але дякувати Боже на Шльонск выіхали они ся лишыли же не ту
нібы А так переписали ся на Пуляків не знайто ся не дає
они повідали фамілиі такы было шуси того Але потім люди іх зненавиділи
і они ся з села зобрали выіхали на Шльонскю знай такой было
на Рібнику бо Павло Капун то о шо полька поіхала з хлопцем
нибы дівка Павло Капу Но то такта но б она шту приіхала
Годил нібы він был Украінец а она была Полька з броківкы ци
з высокой чы най не памятам то они ся так страшно бы
любили што она своіх батьків в Польщы лишыла а поіхала з нима
шту на Украіну І ту жыли і він давно вмер а она
ся мож найкы років Жыла мала пєтеро діти з ним і до
Польщы не поіха і не вернула ся додому А такє жыла з
ним ту на Украіні Она была Полька а він Украінец нібы він
знам єй Русин Русін як казали Полякы А ту я недавно бесідувала
з таку она ся пише грабас Пуцюльвіку а качур Ганя Кыцюрихы гробаска
Здає ся же они зо села Яжны Памятом ци банит ся ціякуй
нуєжны памятом якы село то в іхнім селі хотіли ся люди вшыткы
переписати на Поляків жы іх лишыли не приняли Не приняли Таноднакы Рабаскы
Анны Но то може і так мож адыбанют перемышы Тавно тові а
то они ся потім хотіли переписати богато люди на Поляків бы ся
лишыти то не одказавців Віділи же ціле село ся лише до одказали
Дуже хотіл га в Мыслові як я была то місце є така
жінка єдна она уж вмерла напевно та давно товды уж мала <unk>
років Фамілия єй піонтканя а нестеряк ці япу Я маю деси записано
як уне ся писала так Но то она ся лишыла але она
не хотіла іхати она чогоси ци не мала батьків ци шо но
то єй переписали на Полячку і она вдала ся за Поляка ьонтик
о тото она Як тепер была кажу ой то чото люди ся
не переписали А я і казала кажу Моі батькы споминали же ся
штости там переписали пару люди на Поляків то село ся зґунтувало против
них чого той о так ся ну так сяко до них же
они ся забрали выікали на Шлюнскым Не хотіли а мого тата рідна
сестра Параска тота што мы до ней вона мі дала запрой ся
переписала на польку але вона пішла жыти до такой великоі як то
барніч як го не называли она не мала своі діти І вона
єй взяла за свою і она ся лишыла было она не поіхала
з татом нибо на Украіну і она ся там лишыла но то
я іздила до ней вона місце запрошыня дала она дала і татові
і моому симанови і моім дітям всім дала запрошыня жебы му там
і я там іздила до ней і потім тота пані вмерла болорка
она ся болорка торо і потім ся тото господарка все шлона была
тым ся перешло на ню але она ся не віддала тілько взяла
си за зо свого сына то і боворкы брата дочку так нібы
як то ся называт вымінницю взяла си за свою і так до
смерти і тота пвинує тото і тот ме я так далі гім
перешол было такы жыякы переписували сино Было але але мало і наше
село моє тых не хотіли ся переписувати Не было богато Але троха
было А там ся хотіли переписувати то не Полякы не приняли Ото
не всядиль было єднако Не всядиль было єднако Но і в ся
і так уж на устанку нашы мусіли выізджати мій батьку і Но
і мама моя страшно не хотіла страшно не хотіла і найде мы
як ту бы тепер ту як они жыли они сильно панували Батько
так більше был в роботі занятий то не так споминул а мама
то дня такого не было ж бы не споминали Бо а в
нас там ся так робило а в того так было Уж всякы
істориі всякы пригоды Боже тото яка же я выхована В такым тім
шыя Я не можу сказати што я є ту родяна я не
Лемкыня Кажу Як моі батькы то і ту Лемка а я кажу
што інакше я так своім дітом повідам так само Хоц моі діти
так ж бесідуют ту по украіньскы але я до них бесідую як
і Ігор Я бесідую до нього по лемківскы но то і він
до мене так по лемківскы потры Милы слухаче пришол уж тот час
же мусиме ся пращати Але пред тым як попращати ся вповім лем
же продолжыме нашу бесіду ну тотовды уж будут звучати кус весельшы темы
про любу про лемківскє весілє в замолочку про сельскій фольклорный ансамбль же
створений іщы в <unk> році ІІ діє доднес Зас спомнеме про різдвяны
традициі і товды зас перенесеме ся на Поділя А як конкретно повісти
на Західны Поділя в Тернупідску област ту одраз колоніста Бучаць лежыт плавне
лемківскє село Підзамочок а в нім жыют нашы гнешны Густі Даря Фудзяк
Мария Гіньска і Маря Фыж а завела вас до них і заведе
іщы раз Анны Кырфан А тепер просім ся з вами до стрічы
за тыжден Оставайте здови Слухайте <unk> процент лем Нескаркова А зо Станиславова
Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян
Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>