70% #2016 - 70% #203 Анна Кыдонь, 21 ІII 2016
Еп. 2016

70% #2016 - 70% #203 Анна Кыдонь, 21 ІII 2016

•

Опис епізоду

Odcinek jest rozmową o wspomnieniach łemkowskiej rodziny z Kriżówki, życiu przed wysiedleniem i pamięci o rodzinnej ziemi. Pojawiają się też opowieści o dawnych zwyczajach, wyjazdach na odpust do Krynicy i późniejszym powrocie w rodzinne strony po latach.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витам вас моі милы слухаче при мікрофоні Анна Кырпан днеска пішли єм
недалеко бо мы в Івано Франківску де мешкам лем переіхала кус автобусом
і пришли єм до людий Якых іщы не знам але тоту родину
Кузтьок знам і вы моі милы слухаче чули сте уж передачы про
родину Репелів Ґаликів Дзюбеньскых мали сме передачы про Ярославу Ґалик Про Галину
Баранкєвичы кєд ходит про Ярославу Ґалик то бесідували сме юж же она
написала книжку і про Лемківщыну і про свою родину тота книжка ся
зове Лемківщына край нашых предків А тіж бесідували сме о тым же
она уложыла такый реєстр спису вшыткых выселеных в Украіну і він зови
ся Книга Памяті Лемківщыны <unk> <unk> А тепер пришли сме зас до
той родины так ся стало але маме тепер інакшых барз цікавых тиж
респондентів і сідит ту коло мене пані я Анна Галекы з роду
Бо Ярослава то єм моя племенниця мого брата дочка Вы з Дому
Ґалик так і по мужу Кыднь Ґликы і Кыдоні То одкаль одрозповіджте
Кыдонь з Ростокы а я родила ся в Крижівці мы Лемкы Ґорінны
вы з Крижівкы і Вродили сте ся там в якій році в
<unk> році я ся вродила в Крижівці а в <unk> нас перевезли
до Станіслава Ци Вы куспамятате іщы тоту лемківску землю Памятам я Лемківску
землю памятам і я была тому певне Я забыла і зо три
рокы я з внуками єхала до Польщы і я іх поводила там
по вшыткій ті нашла м свою хыжу там де мы де я
ся родила І входила подій цілым по тым цілым селі і тоты
землі вшытко є показувала своім внуком Повіджте што може найбільше Вам ся
запамятало іщы з того жытя в дома най веце мі ся зыпамятало
з того женґ мене тато з маму возели до Крениці і мы
ходили все на праздник на святого Петра там псе был кєрм ото
тото мі ся зыпамятало мы єхали на св Петра на Кєрмиш до
Крениці До Крениці як бы не было далеко але але кусю треба
было іхати Но та то не туже аж далеко то так певно
Я знам кілько то было певне зо два кільометры але тато фіру
подіхал бо они мали фіякєрзили Тамта купаню єдну польску збудову і вынитым
фякром забрали а я была нибы в родині найменьша і мене брали
все зо собом і мы єхали Зараз вернеме до Криниці і до
того свята Але з початку як вы повіли же вы найменьше в
родині то повіджте кілько вас было як мали на мено тато мама
жебы ме ся зорієнтували Тато был Данько Галик Данело Данько Мама Розалія
З роду Клепачів Як повідали Рузяц як Но та Рузя кликали І
тато і мама были з того села Тато был з Крижівкы а
мама з мохнаткы м тыж сусіднє село ку недалекє недалекє недалеко через
Гуту і мохначка єст мохначка нижня і мохначка Нижня а з якой
То певне з Вышній і точно звешні могнач А якы они мали
діти Был найстарший Іван славы тато то Іван потем Мария Марину кликали
Марина і Софія Жовка Як клекали в хаті то Жовка Віял в
таку пісму але жовка кликали єй в хаті Лемкы І потым был
Йосиф Йосиф і я Анна Нас было пятеро З другого року был
Іван з Mария і з Жовка і з Ж Осиф і з
<unk> Я і вернеме ся до тотых приємных моментів коли діды чекают
на даке свято золот буде кєрмеш зберали ся рыхтували ся Сідали не
знам ци на віз ци на Фіякр на што вы там сідали
і єхали до Кридовґрениці то были товды бы мы іщы вшыткы малы
были єхали до Крениці А одповіджте ясне же кєрме што Служба Божа
і я найперше А Ясне же люде найперше ишли до церкви найперше
брали участ в літургіі А што было окрем того бо в кажду
неділю была служба Божа а чым ся ріжнило як был кєрм Чым
ся ріжнило Товды пішли іщы Тато любил нас повести на кіно тішли
кіно подивити ся якы то были кіны Но гі кіна є там
ішли до театру на тато казы і мы ся ішли дивити на
кіна Были кіна іщы такы што не дуже там звуку не было
лише фотоґрафіі але было мыло кіно і показували люде вшытко рухы были
такы але без голосу іщы не было озлучен Трохы Сідил так як
тот диктор і пояснял людям Оповідал же Што ся там одбыват што
ся одбыват на екрані То там сідил дектор такій Я все гадам
же чотот пан так помалу ґадат Бятіла скоро Якє то вразіня на
вас робило яко на дітину Тото кіно Што то для Вас было
Но так Вы знате як то такы малы дітей подивите ся а
там іщы даде тато повю там такых цукєрків купыл гостинців нам надавал
тей так як я была найменша то я была все найврыднійша бо
все наймо наймолодшому уступляют То я вседашто хтял жебы мі дашто купили
або даку сукєнку таку таку яку я іщы не мала або дашто
бодай хоц бы я мала файны косы то бодай басамунку ся довело
ся купити абы тату купил они мі мусіли тото дашто закупити як
в кєрмешу єхати домію і нич Анна нема Нове мусіла дашто Анна
мати Але ци тата было стати на пятьох діти як каждий дашто
хотіл якы якы то выбыли ґазды ци такы середні ны ци кус
богатшы в селі ци як то ся рахувало бы треба было за
што купити А трохы были такы мож ґедати же богатчы они мали
за што купити безолумку і не лем не лем бесамунку але давний
веце Не мали Они были трохы богатчы тато мал каменоломлю на своім
полю Він камін люде лупали продал выни мали грошы мали господарку мали
кони коровы того сього мали багато м такшы не то Же штоси
там могло сой позволити же могли си позволити І по тым як
мыж выізджали то як нас Записали і приказували жебы мыж выіхали то
тато такой вшытко забрал і Перевюз до Санча на стацию но каменноломню
не годен был забрати А каменну То ся лишыло бы теє природне
і то ся лишыло вшытко то взял лише тото што продалы а
каме выломня і поле лишыли ся бы звычайно шынто Я іщы і
тераз як єм была в Польщы то я летіла дивити ся там
де я был бо місяц так є запамятало бо я полізла бы
я така была Цікава до того то всяди цікала і там хлопы
як лупали тот камін А то така была гора така як то
я з другого боку залізла і разя залізла аж на самы камін
а ту каменів хлопы лупайди падают вниз Я тамтого стала єден бар
ся настрашыл і каже Бійте ся бо она як там з тым
каменьом скотит ся од таме то што з ней буде А то
была скала така кыскала то была така так як хата ву така
сам камін был і там хлопы тымачыканами рубали тото і одмалювали ся
кузкы каменя і падало на ней за потем грозили на фіри возили
і продавали На што ішол тот камін до чого на будівництво на
то вывозили навіт до санча возили і деси одправлялин На будовы на
півниці мурували з того всякы на фундаменты укладали то не так было
як тершы о цементу та і што з каміня выкладали і з
каміня будували Півниці і фудаменты і вся То як бы тату ви
належол тота част горы ци як Же тотови належало а то на
татовым полі тото было і тото од татовий належал А очывидні же
не робил сам а брал слугів до того Новы наймал людей дало
люде Е зарубляли На тым Бо єден там нич не зробил там
было дуже люди ниж вони налупали того каменя Кілько може люди і
такы Як бы в єднім часі робили Ну в ден робило і
<unk> і <unk> хлопів робило там на тым понадым На ты гори
лупали людкам А окрем того тато робил іщы на поли мали звычайно
яве мал Мал поля багато і робили на полі сіяли садили вшыткы
ґруліі і пшениця ся там не родила в нас Але жыто сіяли
і овес овес Ячмін Ярзек то казали Лемкы овес і жыто потрохы
сіяли А так ґрулі то тото было вшытко і мали поля дуже
і обробляли ґаздували І думали же будут там ґаздувати все і буда
думали же будут там ґаздувати все Дорогы може дахто лем тепер долучыл
ся До нас то одповім же пришлам до Анны Кыдынь же ся
вродила в <unk> руці в селі Крыжівка То захід Лемковины як може
дахто не зна і пані Анна прикрасні памятат іщы вшытко што было
вдома і тоты давны часы а найбільше єй як о дітині запамятал
ся Кєрмиш в Креници То для такой дітины было штоси особливе но
то вертаме до Крениці ідеме на кєрмиш То приємний спомин тот кєрмиш
бо то был час на Одпочынок то было свято якысиновы вразіня для
діти бы пішли до міста деста поіхали в Шыі А люды товды
были Были А дітям ся купувало Купували ся е льоды были іщала
была воды перло ся То называли щалу ня но то щала вытікала
зо землю і все але ге люде то хтіла знати ци были
і ци дітям ся купувало купували Купували Не побагато але уж там
як нас Тато завілту мусіл купити бояк піти без льоде дото неможливо
было ага а тото было дорогы Певно было дорогы така не вникала
бы мо я іщы голох товды не дуже рахувала ге Я в
школі певно пят раз был мо той уж війна зашла я мога
ходити до школы а той війны то уж ся до школы не
ходила потім ся переіхало ти ся То вы пішли до школы в
воєнным часі Але што не было уж такого вчыня як то мало
бы бы нормальні аж было Факточні нормальні вы пішли до школы в
Совітскым Союзі так А шту В Терновиц в селі Старшы вашы братя
і сестры ходили та ден ходили я як мы єхали до Польщы
то мы были в тым селі бо крылка было село маленькє оно
было проіздже такє до Креници а Розтока ішла так гід І в
Ростоці была церква і школа і мы до єдной школы ходили То
мы были навет там і і тота школа іщы стояла терзі я
была тамто іщы стояла тота деревяна школа іщы такій ґанок был Причыпленый
я іщы там полізла і терс казала о ту як діти ходила
до той школы но недолго но я і запамятала шол она тамто
Но але то уж на наукы такой не было жебы там было
там Был такє учытель мерена там показал там дві буквы то уж
війна тай каждий думує Як Німці втікали ео Москалі наступали то уж
не было Было там доправды війно де вы жыли ци лем переходили
війско Так аж аж дуже не моювали але всю одно было бы
стріляли страшно было і в півниці вшыткы бы мыховали ся по півницях
най під нашом стодолом єдного Німців было бы Стрыльол там де наступали
было троха было проходила такло нібы Але втікали то нібы уж видно
было машыны страшну з Німцями Іхали те іхали тей тато нас се
заганял жебы сме к віком не заглядали бы бы было так же
навет єден час проіхала машына і по вшыткых хатах такы з автоматів
били Німці І хто в вікні был ту пару люди і вбиву
А повідали вас вікно ци вывят якє было слово бо в ріжных
селах ріжно были в нас былу в вікну ґадали же были выгляды
так такя але в нас было в вікну моя мама з вухначкы
то мы Все ґадали я в Крыжівці то мы ґадали молоко так
было звычайно по навы А мама казала все молоко на е і
з мойой мамы все ся сміяли о рузя молоко каже гы а
то хті знате як то все вшыткы были єднакы і казали молоко
Істі можете повісти яка істі може ріжниця была же Вас было дашто
інакше а в мохнасті інакше бесідувало ся о тім родині Е нє
Тото в нас не было же было інакше Я аж на теко
памятам бы тіж было і з маминой стороны кєж было дуже дуже
іх было дівук осем біло а <unk> сын І там была кєж
родина Верка і так тото ся розлізло то де то все бесідували
як тота оддала ся До нижньой мухначкы тота до Крижівкы тота до
Новів се пішла до другого села там были то полрозник был то
дуже селіл та такы гло тото най веце было же буддавали ся
ґілкы А єдно всяди іх хотіли всяди не розберали е розберали іх
Ми моі слухаче може дахто з вас лем тепер ся долучіл до
нас то підповім же гнескам мы в Івану Франківску де мешкам то
нешлам деси далеко і бесідуєме з Анном Кыдынь з Крижівкы Знате де
Крижівко Недалеко од Крениці Повілем юж же пані Анна то родина Ярославы
Ґалик і Галины Баранкєвич з нима коли смы уж бесідували <unk> процент
А остатнє о цім бесідували сме з Ярославом Ґалик може памятати То
великый список Лемків выселеных в Украіну якій она скопіювала з архіва і
уклала яку книжку Тото ся зове Книга памяті Лемківщыны <unk> Товды в
Лони вышол лем перший том де сут повіты Новий Санч новый торг
Ясло і Коросно а тепер аж тепер друкуют во Львові уж ІІ
том де сут повіты Ґорлиці і сянок Но і до кінця рока
мал бы быти выданий друком і Третій остатній том Думам же так
само вартало бы выдати в єдній книжці переселеных в результаті акциі Вісла
Може ял ся бы той роботы і дахто з вас милим слухачы
барз барз за охуцьом Но тепер зас вертаме до нашой бесіды вертаме
до смутных воєнных часів біцюр к напалинят в сомола ґат сліза і
пот мє в землянь кєрмо Про лы кутваю і ґлаз Вратят до
мі шептали усты Не ласиняжных парох Под москвой я хачу уж допис
лишалати коктоскуєт мой полосу Фойсі суталіку далеко медже нами до Теа ігымир
<unk> ріжаґ ой ґамоні кавіуґе назыло заблукав ящау ге ге геві Мня
вкало одна єсе мальонкы тєпало од мояґациі мой люби мня вкало од
найсемальо ге ге ге од Повіли стеж же не было аж такого
фронту але Але нагыла війна была і стріляли і вы тото памятате
тото Што вам ся так звіни запамятало ци може у вас квартирували
Німці В нас было так же мешкали в нас были Німці І
тато трохы з нима ґадол по німецкой трохы ся розуміл а были
і такы што знали і тато ся питат што буде ні ся
тотосин запамятал Як виюш бы він то Німец повітат то же Гітлер
капут же йому ціюш ся про релеґійну каже ішо буде а то
Німец му повіт так же чорт пішол а дідько пришол О так
му назвал татови тоты слова я чула на своі вухы І сам
тото запамятал я нем не могла соображати чой так ґадоже Чорт пішол
а дідко пришол Значыт Чорт был Німец а дідко Москай і обшем
єднакой єден дябел пішол а другій дябельш пришол О єден дябель пішол
а другій пришол в такым розумліню Німец поетале І вам тото ся
запамятало і выдумали што то він такє дивни повіл так мі ся
тото сильно запамятало же чловік татови такє ґады нашы тото І они
таку каву варили все собі такій примус ставили там якы суплутку таку
ґілшу разіс загоріло ся і горня поставил си і мама му дала
там выдей Він си закыпятил молотой уж моментально він не Чекал жебы
там даш преді му мама зварила Німці мали вшытко таке як коробка
он ся складало але як він хтіл тота голоне на такых ґножках
як тото він си розложыл на столі все і кілька хвилин йому
Кава была готова А як мошкаль пришол тож был А відял сім
не тото Іщы вармо до Німців Який стосунок мали люде в селі
до Німців ци бояли ся Ци з дакым ся заприязнили якій стосунок
мали люде до Німців бо Німті і континґенты зберали і на роботу
Німечыну молодых заберали і то як люде бояли ся як то было
Но они є я не мож так повісти відносиня было такє бо
навіт тоту жовтку сезду Забрали до Німеччыны она мала Тілько років она
з <unk> а три рокы была в Німеччыні то в <unk> Єй
забрали то тілько на мал рок іх просто за я памятам добре
як приіхали Пришли до хаты тоты січовикы бо дякы ся называлицаі якы
такой чай пришли дівыкы Мала іти Маря Марию нога поділа Марию не
взяли До Німеччыны бы то преказным порядком Взяли молодшой і з єй
поіхала і поіхала і она была в Німеччыні три рокы Як в
<unk> році мы выіжджали то в тот ден она ся появила приіхала
як мы уж остатні пачкы везли на стацию на стацию бо тато
кілька днів возил тото вшыткох пачкы паку і мы выіхали з цілом
господарком і коровы забрали конє забрали уж там давали Ваґоны і в
поізді мы з тотсім поіхали Іщы раз повіджте коли выізджали На весні
в <unk> році Дес якій місяц был де квітым місяц Война іщы
ся не скінчыла але наз ту москалю уж заняли і было вшытко
же Уж ся єж был Конец І она уж гі там де
она была в Німеччыні то уж зашли тіж бурс Рускы і іх
Заняли тотурию і добыли на роботі уж пустили домів юж пустили домів
Но і той втікал домів і она кіж домів приіхала і іщы
нас зостало Іщы зостало в тот момент в тот момент Уж была
хата без вікон тато полнімо вшыт навет вшыткы ы навет рамы вікна
двер він вшытко в пачкы поспокул І як она пришла то уж
наша хата лише стіны были Остала А тото вшытко з покою возили
на Ето пришли Ваша сестра і того ся ся не сподівала Думала
же застане вшытко на своім місци А тот уж не зыстала мы
бы іщы переночували в хыжы тоту нич і всьой мы уж поіхали
на Украіну на далеку Украіну Дорогы моі слухаче підповім для тых хто
зачал слухати нас лем з того місця же у нас в гостях
Анна Кыдунь з Кризівкы З Крижівкы і р і більшу част жытя
она прожыла в Іванофранківской области селі Тырновиця то не барз далеко од
Іванофранківска то Тысменецкій район а тепер мешкат Івану Франківску свойой Гілкы і
взятя Цікава мі тота бесіда бесідуєме о тым што было товды коли
пані Анна была маленькым дівчатком але яку дітина запамятала барз дуже а
тепер в полажнім віці може вшытко спомнути проаналізувати і потрафит зробити і
мудры высновкы Но то зас вертаме ся до бесіды Зближыл ся Юрдан
бы выявленє <unk> рока Але товды пришли дивны якысы щедракы совітскы солдаты
і так защедрували так вінчували же треба было ім насильно оддати тото
што было в хыжы но не в хыжы лем мы в пивници
А як то было зараз докладні Вам оповіст Анна Кыдынь Іщы хочу
вернути ся до то же скорше мы бесідували о кім якы німці
ся софали а совітскє війско наступало памятати тот момент же пришла т
і памятам тото і добрі я тото запамятал бо в нас тато
І за Німців наса была хыже велика І был склеп в єдній
кімнаті была як як як як як як як як як як
яка си кооператива оперативна Кремниця така сельска торгували і то уж торгувал
Іван Він был старший і він уж тым ся занімал Але коператива
была така же торгували продавали і в то в нашій хыжы тотой
был тот склеп і тот склепла што там ся продавало Вшытко Там
были змішены товары так як вам тераз повісли вшытко было і продукты
і давали найденімакы терез здвали молоко А они по тым давали пункты
такы то а на тоты пункты давали людям продукты то тото ся
одбывало я тото добре Е памятам і в сти мазені в тым
склепі была в селі Моняда І як Іван хтіл жебы я мумола
поприберала то я кажу дай Лемуняду Бо то терез сітро называй то
ся так а то была даколи фляшка Лемуняда Ето я все як
выпрятали цісто вшытко то достали сте нагороду нагороду мусіл віван заплатити Таж
як дашєм уняды єси выплю Лєм уняды то дашто поло айте я
втекла То так было То вы были кус такы як бы повісти
Ґалды порядны же мали і тоту коменоломю імали но тоты склеп то
была єтня а маґазин тот склеп то был тіж і то уж
Іван тым провадил і чом і ся добрі запамятало Бо такы товары
якы были файны і вызнаты як того підчас війны юж ішла розруха
і тато мал півницю під нашом хатом была півниця і тато з
Івану вшытку поховали до півниці Там такы дорочы товары якы товло А
вноче як пришли Мускалі так Івана і тата выгнали нагуту сніг прокыдати
Просувати бы они мали коні і мали тот плуг такій деревяний што
так розсували по дорозі сніг а они за тот час москалір розбили
На спільницю а з хаты маму никого не пустили і не были
і нас москалів орабували забрали спільниці што хтіли То мі ся тото
добрі запамятал же мама вшыткы мы в хаті пищали але нас хаты
не пустили но а до півниці был гіц на двору така бы
было то з каменя вымурувана была высока Богата была тіж вын на
высокым фундаменті і в товды нас в Москалі рыбували То на початку
пришли бо Москалі пришли коли на ІІ свечер <unk> рока так То
пришли до вас перед Йорданом Так Предьордан Пришли пришли до нас в
Мускалі Предьордан Вы святкували I святый ветір щедрій ветір а ту пришли
в Мускалю Вступили ЮНАСКрасна армія Тарасна армія Так одраз што там было
в склепі то в тімо заниза то єзратика За деякій час они
уж долго бы ся поселяли зат перед закто пришли Рускы то уж
были были а то снігы Лютий а там не така зима была
як ту там зима в Лемківщыні была Така сніжна гостра Ной там
іщы был то січыня то люта то іщы і в марцю то
іщы была і зима і І яка была тота зима коли пришли
Москале а повідали як Москалі на них ци повідали рускы ци повідали
Якє слово было Москалі Москалі гмы Москалі ся Голодны такы были што
ся здолже не наварят на них гісти і вшытко лише гісти і
єсти гісти попориняно з Німцями ту была жеброта така настояча голодна і
ой Страшны люде і жолували іх і давали мі істи а бушова
Войныш зробиш Нич не зробиш але люде барз ся дивували же такы
Такы нещастны тоты солдаты вшыткы были не были рады Памятати іх то
тых солдатів Памятам Як они выглядали то я іх памятам як они
были низча В такых шынелях по землю і в такых парцянках як
най чобіт не мали лише черевікы і такы обмоткы на ногах были
вічной він тото солдат Мотові Мотой мотові єден солдат хыбай дакі там
офітер же мал чоботы А так то вшытко было в червіках і
в тых обмотках Я тото добрі памят А я Вам повім же
пак ріжны тоты совітскы книжкы же писали о війні Та давали знимкы
з війны і на тых знимках ся дель были солдаты і мали
цірвікы тоты і тоты обмоткы І што они робили они на тотых
знимках каждому солдату домалювали скірні І так пак выглядало же воювали в
скірнях а так доправды ту в цірівках і в зимі і в
тых обмотках Тал ани єден солдат не мал скірнів але мал черек
і обмоткы Я тото добрі памятам бо я страшно зызерала як він
ся лбує мотой мото по саме коліно покін замотал тоту ну Іны
все Така то армія бы така армія была Така Руска армія была
і таку шынелийску поземлю і головне же было зірка на На шапці
Мали червены звізд та ноазя пришыты шыты зір ны шляпкы і тоты
шапкы такы клапалухы такы І Стояли през якій час в селі суєдскы
нота стояли они уж ся по тым як уж пришыте уж так
сували ся тверд они уж были стояли І який тыж стосунок был
люди в селі до тотых солдатів Ци іх принимали як своіх вызволителів
ци іх тож ся бояли як Німців ци якы люде тішыли ся
як они не рже ся нима тішыли бо они іщы што были
Іщы было вшытко заушывлене Тоты солбаты были так уж по ніх ходили
як конє і тато як принс соломы бо они ночували в нас
в хаты як постелил соломы абы на соломі спали то ґа мама
все ся так вшыткы шкрабали і то ло по тым ґадали же
солдаты мают вушы Вызнате яка то армія была і шото забыли солдаты
як они ходили в нещастных облотках і вушеве было А єсти так
хтіло же не было правы Дешто было то повыєдали вшытко і давай
єсти єсти єсти то то была то вы Жеброта на стояща пришли
І такы ґазды як мі тато і то складали голову докупы ґаддак
Ниц з такого добра не буде і все што што повідали же
нич того добра не буде же з того добра нич не буде
з такой державы як она воює і така армія така така страшна
Нещастне Ну Німец пан был напротів того техніка і на каждым ся
блихыщало і тоты умундюруваня і вшытко на Німец то был Німец то
ву і скірні як бы кажде і вшытко было на нім одповідало
А на рускым уж не было ничого уж была жеброта і всеє
Вушыла же брота пришла нас вызволила і потым вызволила так же выгнали
стриском на тоту далеку краіну і Хочу бесідувати про выселіня Лемків даси
то цело Пришли люде якы агітували за пересиліня ци то были солдаты
ци совітскы ци то былкы сы были там уполномочыны як называли они
были пришли і агітували записували з вітом там уж нібы до ґміны
звертали і записували І хто де іх дуже розхвалювали тоту Украіну і
вшыткы области Єхати єхати і єхати на Украіну бы там де добре
бо там як емі тато казал там де єдного я памятам Ты
думаш же чым дальше поіде што там будут што флоты кобасами городжены
чы шы там кіжнич добрий не буде Але мій тато казал так
шоб єхати чымнайблизше сюда бо мы будеме ся вертати додому бо він
все такой думкы выл шо я ся доколи вернеме додому то буде
близше буде ближе додол А то іхали з нашого села і так
і в кіроградску і в Донецкуй в луганьскуй і в полтавскубласти А
чекайте то каждий міг іхати де хоц де хоче на Украіны і
там ся записували і в яку у тоту во в тернопіску Дехто
мі тато ся впер єхал до Станіслава Не іхали вшыткы за єден
раз Онихали нібы там творили ешелон такій поізд з того Рузи Але
не вшыткых єднако бы єдных ту єдных до того на єдных тами
єдных тамі так якоси возили Розвезляли нераз было так же напр як
єси село повіли жебы ся выселяли і напр вписало ся <unk> родин
а інчы не хтіли ся выписувати Товды тых вывезли а другы наприклад
зо три місяці зас іх то як было глас як было конкретно
назв де ся позаписували назво звычайно ся позаписували На Станіслав і на
Тернопі з нашого села Але ту в хырві як спинил ся поізд
і казали ся розгрузити а мій тато в дужых перти він такой
до Станіслава ся пер і ту нас одвезли а половина ся лишыла
в Тернополі А тоты што позаписували ся Нібы не знашоло села то
наприкляд з мухначкы мамины там сестры то то єдны поіхали в Кыровоград
єдны в Донец єдны Хто знай кадих декому хто як тот у
плунажы нахвалил Так они ся і позаписували і так іх поузили То
як тоты уполномочний хвалил то люде вірили в тоты же де си
там єст добре люде повірили Єдно тото же вірили а другє же
мусіли же іх такой знали жебы іх выже А тоты ше ся
вперли і такой ниґде не поіхали то за місяці іх вывезли деси
на Ґурній Шльоньскы а все одно іх одтамаль зрушыли з того місця
іх вывезлит Лемків до До Кретесу нихто ся там не леж на
місци Мусіл деси поіхати Не было якысо ім можливости не іхати лишыти
ся в якыйси спосіб не было якысти так жебы была можливіст накілько
я розумію іх же а они казали же треба хыба писати ся
на Поляках А як дописати ся на Поляка то треба было деси
што піти до ґміны де штоси там переробляти ґы сут документы і
на Полякы і вшытко Поляк і Поляк то як Поляк то треба
было записати ся же Поляк і товды міг ся лишыти Но так
в роні так прибували там якысы але ниц ся Я по тым
чула же тато ґадо тым сімям ниц ся не дало зробити тым
родином Всєодно іх вывезли на ґурний Шлюскы всєодно хоч шты Поляк ниполяк
все одно іх зрушыли і вывезли і ся не дали никому остати
ся на місц А коли аґітували же жебы вписували ся в Руяньскій
Союз то як люде на тоту реаґували Ной были такы же мали
охоту і хаты Были такы а были такы же плакали не хтіли
выяли ся мали то на там выбора не было там Значыт не
можна было нияк од того абы ся лишыти Там не было такого
жебы не выіхал і лишыл ся так на нагло то все дно
через даякій час тебе выселили Я чула же но бо бесідую зо
старшыма людми то повідали мі так же аґітаторе тоты гырдяньскы говорили зберайти
ся іхати в Совітскій Союз А як Вы тепер не хочете іхати
то вас і так вшыткых вывезут Я чула такє не од єдного
чловека а уж не знам кілько разів тото чула од своіх респондентів
же звучало то так же тепер можете іщы выіхати Свобідні і дашто
зо собом взяти але скоро прийде такій момент же вас будут выганяти
силом і не може за є годены Там было штоси такє і
глад такє были і такє вназі такє ґедали і такє было і
так Тоты же ся позаписували і поіхали то так як вам кажут
тота забрал всю жол же ся вдавому забрати то забрал всю з
собом і вывіст до Іщы нам Полякы помагали вылозити ся татови бо
тато жыл добре там з людми то вывіз вшытко што знал а
потым як люде уж лишыли ся то за дін Выпакували зашли в
ночы заберай ся вшы Нок же ты міг взяти за діны З
тобом вывезли Вы тепер мате на увазі як іхали уж на Шльонскы
Ци думі Мы до Украіны як єхали то мы вывезли си все
мы а всім поіхали Але тоты люде ше ся лишыли што не
хтіли єхати до Украіны то іх потым вывез на Ґурнишюньск Значыт было
ріжно єдны люде мали такє желаня іхати деси там бы там Чорнозем
як бы там такы поля там не горы Там рівно там можна
леґше орати а не выурювати каждий раз каміны і Даме інакше Можна
ґаздувати суй свобідні там можна діти посылати на науку а тота наука
не куштує ниц там мож накоси інакше жыти по новому ліпше давеле
дуже Велику тоты пропаґанду давал і такє было і так люде дуже
слухали того і мали надію што о Там буде дійсно і земля
краща і не буде ся так мучыл не горе не тоі дуже
єхали з тым шо Мали надіі подальше поіхати А потем ся вертали
бо за кугоспы нихто товды не споминал і не казул же будете
іти до когосну то лиш вете си ґаздувати самы А як ся
пришло на тій східній Украіні як там потиснули як за вели кугоспы
каждый очы вытрещых приіхала то до кугос Вшытко заберай дід дукуваску на
роботу Так одтамаль втікали як ґдале На Украіну саком і спаком а
з Украіны выбачте з голым сраком І так ся вертали і о
тоты во родичы Воівана Молозятя І вшыткы то они были вшыткы в
Олтаві І они од тамаль котры єдных за другых знали дехто ту
ся осіл і до нас вшыткы полото терпелы тоты вшыткы до нас
попрізджат Бо мі тато ся ту осіл І потем они переізджали на
фірах з коровами як хто міх так приіхал сюда до нас і
ту ся выселили Якы чули ся тоты люде же повірили і пак
виділи же іх циґынили Як они Они признавали же были такы глупы
зім штоси такє вірили ци ім было стидно ци як сяко доло
всяко было было ім встыдно Она приклад терпела сват тот Е нібы
мого тата бо Іван ся ожени в репелы взял штевку Но і
якоси было так што як мали выізджати з Польщы то еміта доказут
так же мы поблизче бо може ся вернеме домі і нам буде
близче од те А репела поют также не ты Даньку не правий
Треба єхати бы там файны землі бы там є центру Украіны там
де він ся записал в полтавску обляс Но але повіл правду бо
была єм полтавской области были єм там і о лемківскым фестівалі і
я мушу повісти же землі там прекрасны то была правда жем правда
Но бо я там была тераз в жолтню в Поставі в Мирогороді
то <unk> дни я єздила по ці Польтальскій области Вы санаторі деси
іхали ци так Я была в санаториі в Мыргороді Так бы там
єст же бара люди там літят ся так я была тамы єздили
то гісно так є Но але шостого як там велику госпоні ся
колоспо настрішыли і втікали ту бо ту іщы не было в тот
час Кулоспів ту за велику госпад в <unk> році Аж в <unk>
році уж приписы остаточной в Кугоспод завязали кугосп То аж в <unk>
році ту Ноты як виділи же там діда то заіхали в <unk>
давс побыли реґів <unk> втікали од Кувоспі і приіхали до Станіславого Сюда
Но до нас вертам іщы раз до того то кілько може было
такых люди же такой хтіли іхати і такой не діяли ся на
дашто ліпше деси так Кільку было такых же знати половина од тотых
перепилом Може і з половина было бы было такы дуже же же
вірили тым І так і так мусіли іхати та лем єдны вірили
же ту буде дашто добре а другы не вірили дове не вірили
і повіли Добре бреже же же же же же же єдны вірили
бо вірили же буде добре а другы не вірили сумнівали сякы тото
єст неправда як гварят же нихто не хотіл іхати бо были такы
же хтіли іхати в Украіну Ци просто они так наслухали ся як
то правды было Правда была така Же з місця нихто ся не
хце рушати Але як зрозуміли же мусиш но то уж товды выберали
хто де і хто што Але тоты агітатор тоты же там были
то они добре казали же высєодно вас одтель выжен І товды хто
де хто шой і так ся позаписували так розогнали опшем як казали
Москаль мал свою політыку розогнати люди по світу а іщы ту одтай
іщы ту хто ся добрі чул того вести на Сибір так іж
бы Опшем знищыти і всьови Мило слухаче припоминам же гнеска у нас
в устях Анна Кыдынь родило ся в <unk> р в Крижівці в
<unk> році родину было переселену до Станиславівской обешкала іх родины В селі
Тырновиця Пільна товды іщы был то отиніньскій район і Станиславівска областя тепер
Тысменицкій район Іванофранківской области Было то такє село де было достуже переселенців
были родины Лемків Были родины переселены Знадсяня Західньой Войківщыны но і были
місцевы долгы рокы пані Анна Кыдынь з дому Ґалик прожыла в селі
Терновиця а тепер жыл Івану Пельківску Люде трафили інчый світ в новы
цалком обставины цалком дашто інакше як было до того інакше як они
знали Ци они більше тримали ся свого ци они уж переходили на
тото Совітскє Совітскій Союзі по перше треба было мати Совітскы погляды совітску
ідеолоґію Совітскій чловек не вірил в Бога Совітскій чловек вірил лем в
комуністичну партию і уленіна мал совітскы ідеалы но і найліпше як совітскій
чловек вродил ся в Совітскій Союзі а як деси за границьом то
тото ся скрывало а як вывезений деси за границю тото ся скрывало
І найліпше як совєтскій чловек бесідувал по рускы Но правда А як
е якысы інчы народы то были кус неполноцінны найліпше было быти рускым
ци удавати рускови і може дивна была тота лемківска бесіда то я
хочу дати звіданя Лемкы як то переважні застосували ся до совітского жытя
ци тримали ся свого і неодраз на тото переходили як то было
в нас напр вселі было трохы налило дуже Лемків повіджте село якє
в Терновици Тарновиця села Тарновиця то было товды станиславівска област та Ей
отенійскій район отенійскій район бо товды район был утинія та іы в
Тарновиц та то нас троха было дуже Лемків то ся тримали слово
і трохы ся дивили як то ґадат без пальці на то тых
москалів і на то Тримали ся свого І хто ся тримал слово
такый до гнеска вышол правий А хто казал же А треба якій
час є так і треба хвалити і такого Москаля хвалити нич на
добре не вышли Были і такы штоси мали ледузе лемківскых же знате
Вступили до партиі комуністичной Ня В нас нихто не пишу А ішли
до Комсомолу І до Комсомо не ішли В нас наприклад мене то
найдбили в школі пок же м в комсомосі поступила Але до нас
приходил такє грекокатолицкій священник мы мали звязкы з з Пітильом і священны
казут так же Николи не спіште ся шту спієте Встате комсумольцьом і
партийным і то І я Могла іти ся вчыти бо Я най
поступила в колюмиі ведучыли ще товды і брали але одкынули документы бо
я была не кусумо О іщы ішли сте і не пішы Мам
ся лишыли Без то І як далей ваше жытя ся уложыло Та
вложыло ся так што З коломай ми документы вернули є скінчыла сім
кляс Документы ся вернули і то уж были кувоспы звязаны кувоспы і
мене взяли послали до Канторы норботу там єден Взял мене до Канторы
я пішол канторы а з канторы знов ся там нашу вытиніі такій
головный бухгалтер што провірял і мене підмовил іти на курса бухгалтер Выборчаны
знов ду франківскы Обні Были курсы однорічны я пішла туда Кінчыла тоты
курсы і я те ішла по бухгалтериі Майже весь час покым робила
в Куспиту в Кугоспі а потім я пішла в Торгівлю <unk> років
пробия в Торгівлі і так весь час Торгівлі то што продавали сте
были продавчыньом та декых промтуварных мазенів старых кревотувал в новых Я по
другых селах Дарнойця село мали то не было як промтуарных про так
десь веду Догнаска Догнеска і ту я іщы Догнеска робила в церкви
на касі А што то за каса в церкви В церкви яка
дуже велика наприкат Вы приходите давете на службу в Божу пишете листочок
деєте грошы Кысиєж записує по темы деєте наша церква ся будує ту
Вы хте пожертувати на церкву є книжка пишете пожертю Вы по тым
дашто інче за помершых пидаєте і то вшыткому ся веде обєк і
по книжках ся записує і оддає ся по тым священну ковер Грошы
приходят час од часу провіряют як ты тото ведиш што тернут і
ся доблі то значыт сядень ма быти порядок і сядиш каждій парафіі
теж і вкорди парафіішы Як думате кому ся ліпше пап повело Ту
людям в Украіні ци тым же были вывезены на захід Польщы на
понімецкы землі Хто ліпше зробил же на схід си поіхал на захід
Як бы тепер з перспектывы прожытых років як были тепер повіли Я
бы казала так же тамтым нич добре не вышло Мы ту нич
аж добре не взнали і при тых москалях не вжыли ся Но
але і тамты нич ліпше не зробили бо они мусіли перейти на
Полякы Мусіли там не было права там не мали права они най
по сму ґыда А вы мате родину там на Закраі Вы знимали
Мате звязкы там маме сме звязкы бо тота старша Фестра Жовка як
приіхала і вышла ту в Терновици за Кіж за Лемка бо наша
сімя вшыткых мы ся вшыткы поженили з Лемками Нихто нас неє інакший
То єй хлопа тот мерена лишыл ся лишыли ся і він пополнал
Ґурный Шльоньск і они єздили потем до него зад вперд він ту
приізджыл то він ґадвыси тужыєте вільну Хоц вас нихто не переслідує а
нас навіт попід хату ходили і слухали ци тым не ґадиш по
свому по польскы ся мусіл перейти на полякый спо і через тоты
нам завидували што нам краще нибы дн нашто того шмыту вільно Як
капаримо так каперимо і так бідуємо але по свому Треба але зачали
юж вґлядати так як люде дукола місцевы бо одвыкало ся то шыроко
уж молоде перехлади на тоту украіньску терас На тото місцеве вшытко переходят
і ту ту уж дуже Забыли вшытко І іщы такы сімі як
напрят моя што мы вшыткы тілько нас было то ся женили з
Лемками Тото А моя двоюрідна сестра она терас вмерла в сімі она
вышла замуж нибы за переселенця Але они од Ярославля єй назвали Жуковяне
они так більше на польску мову гадают Но і в ніх сіміє
ґєти южне то южны а што там Лемко то зачынай ся сміяти
з того одразу і ся то не має уж ниякого Лемка Я
і не раз казала же слухай чужого научай ся свого не цурай
ся ти всьо то треба трохи думати за своє але то видите
як буде так як оси было і так єй котры сімі дійсно
тоіщы ся тримати Але тепер я хочу знати таку річ як бы
там не было але в социялістичній тотій Польщы можна было в Польщы
Но не была наприклад як бы християньска віра цалком заборонена так як
в Совітскым Союзі было кус інакше а в пятдесятых роках уж деси
можна было найти якысого священника православного грекокатолицкого хоц Грекокатоликы товды іщы тыся
як бы то была підземна церков Но з тым было барз постру
Але кли в цалком атеістичній державі а в сталіньскы часы то было
просто страшне Было страшне але хто ся тримал то ся втримал І
священникы тілько казали же о знищат католицку віру незнищены і не знищат
єй николи Ниґде нема силы такого абы знищыл Христову віру особливо католицку
Добре може най нагнеско буде дос Но тепер хыбо буду ся прощати
дякую і дай Вам Боже здоровля Дай Боже Вам найперше добре щырю
дякую Дорогы слухаче на тім просям з вами Были сте гнеска зо
мном в Івану Франківску в гостях в пані Анны Кыдынь она вродила
ся в Крижівці в <unk> р і як видите доднес не стратила
ани свойой мулы ани віры Так само міцно тримати ся вчыт і
своіх діти і внуків до такого чловека не буде гріхом і іщы
раз прити на бесіду Но то іщы піду а на разі уж
пізно і треба быти думів Зато пращам ся мо то уж знате
же до пані Анны Кыдынь домугали квас запровадила Анна Кырпан Оставайте здоровы
до стрічы за тыжден