70% #2016 - 70% #219 Юлия Колдра з Мысцовы (1 част), 20 VIII 2016
Еп. 2016

70% #2016 - 70% #219 Юлия Колдра з Мысцовы (1 част), 20 VIII 2016

Опис епізоду

W pierwszej części odcinka prowadząca mówi o łemkowskich watrach i innych wydarzeniach kulturalnych, zachęcając do udziału w nich i podkreślając ich znaczenie dla podtrzymywania więzi ze społecznością. Następnie zapowiada rozmowę z Julią Koldrą, która ma opowiedzieć o swoim życiu i doświadczeniach.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витам вас мали мой слухаче при мікрофоні Анна Кырпан зас слухате <unk>
процент Дуже было подій в тым часі переважні фестівальных Но і я
тиж была в Ждыни в Михалові на Ватрах Не буду ту нич
оповідати о Лемках якы ходят на Ватры незалежні якы тоты ватры і
де они сут А хочу повісти о тотых же на Ватры не
ходят Смутна єст тота тенденция до лінивства оно видно же штораз більше
Лемків якы лем з Лєнивства не ходят на Ватри О інчых більше
інтелектуальных подіях з лемківского культурного жытя навет не буду споминати Але навет
на ватру де можна лем просто слухати концерт і пити пиву і
в такій цалком інертний і Найбільше примітывний спосіб брати участ і якоси
підтримувати лемківску ідею то навет на ватру лемківскы лінюхы не приходят І
што цікаве коли такого вінюха дахто саґітує возме зо собом насильну Завези
на фестіваль тот він ходит барз задоволений і вшыткым оповідат як там
было файні Но видите Мам такє переконаня же доколи для загільного добра
і добра конкретного чловека Лемка Вартат застосувати бодай мінімальний примус в тым
припадку як Лемко не хоче брати участ в лемківскым культурнім жытю А
тіж деколи вартит Лемка насильно завезти до села одкаль походит його родина
Бодай на годину Доколи І короткій сеанс Лемковины дає великій ефект В
Украіні тиж было кус свят при кінци липня як ту все святкували
Кєрмиш львівскы Лемкы в церкві св Володимиры і Ольгы в Сконсені семотня
одбыл ся в монастырисках Тернопільской области Фестіваль Дзвоны Лемківщыны найбільшый фестіваль Такогорода
в Украіні За тыжден <unk> серпня мали сме дві меньшы лемківскы ватры
в місті Перечыні Закарпатской области і зас в Тернопільской области в селі
Гутиско же в бережаньскым реґіоні де орґанізували ватры іщы перед тым як
перенесли іх до монастырск Но і остатня певне того літа подібна лемківска
імпреза чекат на нас <unk> серпня а на увазі ватру в селі
Зимновода коло самого Львова Ту заохочам вас вшыткых приходити на Ватры І
перестудила ся і на сонци згоріла але вера ліпше лежати на мейкі
на кєримай як вдома в постели коли такій цікаве ся діє Ліпше
навет промокнути ци змерзнути як то я але дашто скорыстати Бо навет
як орґанізаторы не прирыхтували вшытко як належыт навит як заміст вашого улюбленого
гурту приіхали выступати якысы бортакы навет як цілий ден ляло то і
товды вартат быти на ватрі Вартат вартат быти жебы побыти сой з
людми посідити побесідувати ватре єст місцьом і нагодом жебы познати новых люди
найти новых товаришів а може і свою любов і цілежытя То вшытко
може быти Но і я тыж можу повісти познали єм дост дуже
новых цікавых люди і в Ждыни і в Михалові навет коли у
Ждыни ішли єм до Путіцькы жебы ся вмыти і там тиж было
нагоды познати новых люди Бо акурат дві лемківскы леді з Пустомет тиж
пришли до той річкы і як ся вказало єдна сыньора яку стріли
єм при Потойці то родина до нашого шефа Богдана Ґамбая до якого
мы одраз і зателефонували жебы при ранішній каві мал милу неспіванку Ты
часто єст так ся знаш колоси долго лем з інтернета І Улесінь
Ватра єст добрым місцьом уж вкінци видіти того чловека Так і я
мала тепер можливіст видіти моіх інтернетовых товаришів а тіж і моіх слухачів
Барз єм задоволена з того же Бог Далмів такы цікавы сподіваны і
несподіваны стрічы І мам надію же они будут мати продолжыня Нопер догнешньой
темы Внескым зас місті калюш Іванофранківской области хто слухат часто процент тот
зна же нераз были єм в калюшы бо там єст дост дуже
Лемків А тепер пришли сме до пані Юлиі Колдры то просиме слухати
єй цікаву але і траґічну оповід о своім жытю Але вартат послухати
Яру ся в Польщы Сеєме сова Повід Кросно Воєводство львівскє то было
так в Польщы і народила ся я в <unk> році в село
Сово призвище моє зараз кодра Юлія Но батькові Петрівны зы з дому
хаті то моя мама барвы Як хаці хаць Хы а се звяткым
з огм а мама барва з дому баба баба Барба Мариє Михалів
Мама з Месцовы А тату і тату з Мес і татух ту
і тату і мама такой з Мисцовы тато нашы і тату были
зо Польщы шолтесон в Полянах была ґміна село Полян бо то была
центральна дорога Гослиц Тота была ґміна Новы Пришли ним ци тата забрали
арештували Але чекайте Вы повіли же варштату Петро Петро быв шолтесом зо
Польщы был шолтисом в Полянах пак то была ґміна поляньска памя Высова
до Лежывак граб напевно і не знам якій там сел щыла было
полядак подумал в Высовій ріка текло гостинця не было і ішли бы
до того до полі Батькє рвали поле занімали ся ліборобством тато же
знали робити столярку А столярку то робил переважні што вышто і колеса
і цебре і столеі ся і скрині ла лада Вас повідали Лада
на скринюча мно то потрафил і господарком раду давати і таку мал
посаду же был тым описом і і был істориярьом робиш же та
Польщы десь На курсах вчыли ся до бухгалтерів той фотоґрафіі десь пропало
курсы кінчали Ходили на ревізию коперативы як треба было робити был склеп
такє то ходили ревізию робити такє было тото я памята Буа баба
по господарці Цікаво навет спомнути напр якы были части села Можеме о
тім селі дашто сой спомнути Я мам тиж деякы книжочкы і напр
написано же вы жебы было ключ Крентіж о Так тот ся дозволили
та скеле Салучнік Бучник Суханя Лісауцяньскій Роман так потокы были потокы о
то можеме тото вшытко вспомнути То през село Текла річка Висломысло І
потокы до ней втікали впадали так мень потокы Ючно падал Романів потік
дозволи Більше я не знат Тепер міст є через ті потокы два
докупы звивали ся і там є міст Далеко біля церкви школа там
была під берегом коло церкви але была деревяна тырохлясна школа была є
там три клясы закінчыла Васи хыжы якой части села стояли стояла в
душ і вікінци дозвали і стояла вуличка від центральной дорогы під гору
выгідны звали з перша хыжа была зліва Перша атак дальше тягнули ся
поли том до горы і на діло улиця тягнули ся там были
пописаны єше памятам всіты прізвища деякы стары хыжі лишыли ся в селі
Ну деякы деякы му то горіло ся гме пришли німці то Выганяли
Рускы і Німці прали і рускы посудили си до Полян сусіднє село
Село наше было дуже великє ґама <unk> км мало должыны а шіст
шырины было номерів Так будут війны Ту може найперше хочу звідати што
памятате найпершы Вашы спомины Васім жытю што памятате з того села Аша
я памятом памятом з за Польщы Самолітельство я памятам памятам як был
фестн Русаня мы чекайте Русая Вас на Русаня был кєрвиш Ні Варвиш
арґу Церка і Пораскє так А кєрвиш А русаля то было русаня
зробили фыстины на русах дварины біда річкы так були буфеаты пили в
содову воду так называли танцювали Хтохтіл всі там ся сходили танцювали а
мама мама была мала дитила оця стрічы освили в хаті а я
бесіді тома так поза хату і на риним было всюди мелно было
мола была ділю ся летит червене штоси червене Так бы я бы
ді така николи дбатили а то літак был кіс І мені машыт
з того дітака руками певно махала як є втікала А я рада
была дивити ся І той дітак был оварийний і впал на нашы
на нашу кусовицю де кусили траву То потім з того фестіву вшыткы
туда ся узбігали всі люде всю трагу вы тотале косити уж не
косили А посіду што то был за того якій сказва казали шыбоник
То єдни так называли ся мовником польскій Слухайте А в якій тудици
были руйці кілько років ам могло быти годы То певно блука <unk>
певно значыт предвійном так Польщы А він просто летіл летіл але з
ним штоси ся стало так І што він горіл ци як не
глує не горілы за лешы І там было ся два плоты пилот
І потім десі утводили пану приіхала машына і тото так вызбрали Погрузили
до машыны і повезли А Людям же там сідили ни ся не
стало Нє не вили там Щестливо они і сіли там де си
ва там там до кусу і дале ся меле Мы ся не
побели є таквили ся тоты такы были вести ных а люде ся
потім розышли татя молодкє тотоді ся запамятало добре Потім памятаєш ся рік
як почал як Німці запали на Польщу бумбили в Варшаву Хлопів сбы
сове заберали до войска бо бы плащыли о тото я памятаю Дошкоди
вже ніхтонійшу то было першу верестя казали першерси рік Двоє позыбрали хлопів
до войска Маршало розмыли А выякы польскы кого арештували а то нашы
хлопі тікали Нашы хлопы тікали тікали пред тым може бы іх не
мобілізували напевно абы фєдны попали Бо мого чловіка тато зо Святковы был
село Святкова то вказу як втікал так далеко пішкы ішол же же
ся злучыл шо впал і не міг іти дальше Пал заснул А
коли проснул ся то коло нея было полно трупів Бобы подали від
лечы Так спол Може заглушыло але в столі пішол дальше і жыл
долго на Малференцю Што Малференців Зєкосий нову мал жыти То чым люди
ся занимали в селі іщылі Господаркы в <unk> селі было дуже коваів
В нашым сели было три <unk> Три ковалі Єден был цийом од
ламашых од адресом ся посыпадко Неясне же вшыткы мали ґаздівкы але іщы
якы были такы занятя выповіли же ваш тато был сявцьом так Нє
Але вы повіли же робил тотє для свойой сімі кєм для себе
роб до себе а так столяр тото робили людям А столярів было
в селі більше є не знал З дрикобів знаш робити столярку тато
а хтощы мутак і фуджакшы Был сукнол Твою был власти сту бо
то ся звало Як то ся звало Я не знаю чы ся
звало што сухно был Дале Видка де сухнову вяне Выбивали він тото
выбивало Ну він жыл ту даякых бідполян з того кінця на тій
волі далеко писал ся То він тото робил был другій такій шумал
о діярю На потоці і выбывал то є одію А були то
тіжо мале млем тикій то жы потоці Тамо сусід наш мал млен
вітряк від вітру а то у потоці был топевно водатых І буде
кільшылу гуні Кабаты шыла анкльова писала ся Жыдівка та і сміяли ся
так люде самы між собою Шы каже Бо Жыдівкы мусили кабаты шыти
то Чому то самы дішыли а до анкльовой носили до Жыдівкы Явона
собі заробляла грошы шыла тоті шдуркы обшывала страла квака м то тота
анткльова робила потім лем Жыдів розстріляли та анткльова долго єй десь переховували
а хотіл все такы при кінци відеі ді знищыте ти знищыли ка
А як мала номену Одыкльова Но даше никонез а єзм Аникльова одба
жыла в Змигороді Жыла в Змигороді По мойому так А днесте е
ні То до Змигорода ходили певно Може не мали Коли было дуже
роботы і може легше было заплатити але жебы хтоси тото зробил бы
то з дым тілку болити ся знам жебыл чоловікшы скуплял малех ягнят
І выправлял шкірку на шапкы Было тото така шкірка бороняча з Балих
то файново такы дрібне было штибу писал ся Выслоцкій і відрав до
бубы Я поняти як в сусідах було весіля То я собі встала
на лавку Но знає же на батькы наші были там на бесідючы
ня не памятам а памятал што я собі стала не ял на
лавку біля того бубня він мені долгі поличкы є пробувала гублювати хото
темси запомне паро Пашы были тоті вузичелькы і своє перева доказали циґане
роли до весіля І тот прашок попід дашок Ой зимотам зимотам ойколи
ся з той хыжойкы ой вемотам вымота то дія ся з той
хыжойкы Ой вывиду вывиду Як мі дадут штырі воли ой ваду і
переду Фальба Но як бы весільно такы стрещыте Те я знаючы то
я запамятала дешо з краю А дешокє шо пісня дикє короткы наприклад
такє весільна Думалась Марісю же ідеш до бугачів А пам стара хыжа
нові Підперачы Чули тако ге іначе чула м же яка стара хыжа
самым підпераче а то мі сы сподобало же стара хыжа а новий
Підперачы ва га того вариянту ємни чула Выйдай мені мамців корову з
телятком абы м не ходила по хыжах з горнятком купало ся мамців
солодків молоці а тепер бедеш женя люблят хлопці Купала ся нявцю коло
влуйті в воді а тепер плачен неєдна обі Мамко моя бабко серце
ді ся заклоп на ключ на колодку пролюбо сутку Вы заграйте мі
гудаци заграйте заграйте а як бы легцете грати то грошы віддайте вы
заграйте музиченькы заграйте як треба то підете гудаченькы Підете до неба хвайде
до того деба де птахы літают а до того деба де кури
сідают То якє то небо курник Богато гороли ты што заслужыли чый
моли Але діти так не пустяли на весіля Вы жде зазерали а
до школы не ходила я До школы вже пішла то школа замуреняла
Школо бороняла школу А в ксьондзы малы Проходил до школы реґію зовяну
А што співали діти Діти Не могли співати штоси такє як дорослы
діти співали дашто своє Співали То такы різны співалочкы як я о
то раз співала А в школі За Украіну за любонейку за любунейку
О дальше я вже є забула Зо Украіду за любу Леньку за
Были вчыли ся в часі якы были ну як бы в часів
Корвациі і уж такы Украіны Так А як Мавит садочок робили на
кадіку Но на каліті В літі Праді як на канікулах класы шкіль
у школи Нас школа была мала як дісти ся не вчіли а
менші дідненці діти входили до садочка і сестра воя тоже было в
садочку Бо памятаєш спали да синдикашы з того з домашнього полутару сшыли
тикі мішкы великє напихали сідом чы соловой на тых мішках спали а
мышы сестры сміяли ся бо певно было студеном же змерзла і Підіняла
то бесідникы і сказала на когось же то де она то бы
ся збы зміл чом дітині можли притрафити ся легко такє догай такє
было што варили єсти в школі пришколі была кухня Воліли єсти і
давали дам єсти в школі єсти де хотіла І памятаєш і пішла
заперта мі тото єли Я стала з той партиі пішля там одежа
высіла під бішыкы стала і стою іщы хтось там зівдою был А
м на кличык я кажу нішы той раз были пирогы поворили пирогы
в школі было грубе тісто а сыра было дуже болго Я ся
бридила тых пирогів і де хтіла бєсти То потім хтось Даньови повіл
же я ся відказу єй єсти і заставли б і беле єсти
Дає ся сварили всі ідяти тич а як давали Хліб з марбулядом
то я брала той хліб додому а мама бридили си барбуляды то
же не хтіли єсти барбуляду я собі так подумала моі мама ракы
єли а барвуляду не хочут а я ратів не єсмі Мо ракы
то мамо жыли втет діс то девіт сибів на хуторі діс по
бутоках Мури ракы теівы Пекли і тут єли знашо мам а казали
што ракы червене як з печели А я собі дума того рака
не єла а баба барбу яду не хочут я я єй люблю
Тытє було А было пару Поляків в селі Было якых кількор бул
зголаба Вєден Поляк остал ся зголадо Малы дочку і сыба дочка была
глухоніма охочу вам розказати ще як я парашута шукал Але якій рік
был я не памятам но знальшу то было за Німців Повідали в
хаті же пал парашут на Лешковым саді сусіді Я так точабі запамятала
то тишком нишком іду оглядати парашута Мене нецікаве ло што тым в
парашуті було сам парашут як выглядає А виділи сте коли тоты ци
бы знали што то єст но є знала што тетяшы кідают Молоды
жы тамді бы могли быти люде але мене сам парошут цікавый як
выглядає той парашуты Яни змала же його приберают Я пришла на тото
місце а там нема ниякого парошута Я іду до хыжы до того
Лежка Привитала ся Слава Ісусу Христу сказала якычну масучы А там сідят
на ловці два воякы воякы Тя так зрозуміла што тоты спарашут але
якы Я собі подумала што быш рускы Я см хоц бала была
я собі так подумал што не Ховают си прошу да ачого я
до хати ішла я сама не знаю Пшлай до хыжы дві жінкы
роблят перогы невістка і дочка А тоті так ся тако ся Нібы
страшыли ся же вышли зобра глошла Шо цікавлі ся ниме певно підіслали
А они кажут звідків до них не біти ся она никому не
поліст Я собі думаю звідкє вызнате што Ядипоі та шыдипоі Вашы дадю
такы были строгы шобы сварили може раменям дали быляпосу В якій часі
то было коли то было Ну то было То было в літі
А якій рік я не памята Зал шо за Німців Знал што
то было за Німці То было в часі фонду Няше до того
А якій рік я не памятам нашы Німці были пят років так
польщы З <unk> по <unk> ну <unk> Но я ци не памяту
до фронту Ну я спішла геть дебата будеш робит Парашу та Левівіділа
бы годи было пришла м додому і никому ничого не кажу де
я была куди я ходил а пришол вечерти Ягла спати та я
недавно пару років тому тото згадала якови старшой сестры кажу А она
каже так Ты спола а не вночы пришли Ты казали є што
ся што з нами стане то всю сімю вашы выступляє От такє
Моя напевно повіли мі ні ні ні ні нікого до якого де
по солові і навіт не знали тото шыно там ґух я тото
звала але што приходили влучыти я того дознал а што я парошута
шукала то я памяти А виділи сте доколи якы з парашутом летіли
Юдия запамятам як літали якій бальоны з хрестыкаве А што то такє
было єст возду Воздуш якы звальшыл люде двели сотых мали ви то
было хрест круглы шосі хрест Не знал того што бы то могло
быти Значыт територия тота іщы была під Німцями они юж підся так
были під Німцями іщы фронцыни зацю а они хтіли як бы они
хтіли деси там штоси розвідати там кажут ворога писало Але мені ся
здає што мали бындіры німецкє ну могли мати бы она требо были
в рускых то одраз бы познали што то ноптав Я іх зрозуміла
по свойому хай по дитячому але по настояшому І я тото никому
не говорила і здивувала ся што ты жыдкы сказали любіти ся на
дакову не поіст Были моі слухачы припоминам ся гнецками в місті калюсі
ванофранківской области і нашым гостом єст пані Юлия Колдра з дому хаць
А для тых хто не слухал од початку повім же пані Юлия
походит з середньой Лемковины вродила ся она в році в селі Мысова
тото село в часі ІІ Світовой війны нашло ся в такым стратеґічным
місци же фронт там стоял аж піл рок А до того іщы
діяли ту і партизантскы ґрупы а од них терпіли не лем фашысты
окупанты але і на жаль місцевы люде на якых пак Німці ся
мстили Війна уж і сама по собі єст страшна і нелюдска річ
Але інакше єст приняти єй траґізм єй сліпий фатум коли знаш же
хтос із твоіх близкых згынул В бую під огненным дуздьом Згынул од
розрыву гранаты рнений присыпаний земльом ци іщы якойси траґічній стихійній ситуациі якых
на війні єст все дуз Но тяжче приняти свою дулю коли твоі
родиче згынули Фактычні припадково просто так коли поліцаі выстрілил без жадной ноты
причыны То страшне Але і зато мусиме о тім спомнути жебы такє
уж ниґде ся не повтыряли році тату згыну і Ґістопортів розстріляли і
маму розстріляли через місяц після таты З малою дитиною на руках і
мама похована дотепер на полю такій был нас был фронт На з
буфлон стояли Німці Сусіднє село было поляне тотам были рускє війско тоту
ви сирота то ви якы такы упроє вас три сестры десяло ся
сирота о ой смужы році Ту вы пак пішли до родины і
з родином выізджали зо стрыком зо стрыку Папір такій Выізджали форт ця
ага то єст ваш евакуацийный лист Гм родева татвого брата його родина
нещыбы в Дніпропетровску област В сорошлости бы поводули си жыли на Чернопільщыні
а значыт ту записаны До вас были іщы дві сестры старша сестра
Пелагія з <unk> року ще жыла молодша з <unk> року адна Боже
І они ту писаны А де ме де жей ту ґолушы де
о Львові Хоц Пелагія і хоц Юлия і хоц Ванна вшыткы тут
сут записаны ся прав такым І ту написано же то аж трик
хоц семен Семан і хоц Анна його жено так а то і
діти Тат Ірина Юрий Йосип то Пришол фронт же глідал до школы
же діти не ходили памятати тоту школу Памятам бус уповід як памя
памятати того учытеля Одемчытель был писал ся заяц був в села Бацина
Жідка його як знає дітельных не было а зо Польщы буше тіж
від Сядоха ґайда учытель А потім уже приіз бо побудували клюб ну
тоді як тато нашы были шолчысом то побудували клюб двохповерхові внизу были
бу склеп а до верху і саля танцювали штлу в кєд жебы
Але штаб был Было сада велика і там танцювали і той Ґлайда
приізджал своім концертом з якымю же в Бесові не была а не
знам де Відшымока можу ся доповідасти люде ходили батойход серці лебатальці А
повіджте в школі Вы я од школы Вы як ся вчыли якы
што вчіли Но да бы находила до школы же за Німців чы
бы вчыли украіньску мову Німец як бы за Німців то так то
сестра моя ходила За Польщы точыла і польску і для казали руску
руску тото лемківска А тоты учытель зже з Мацини то як з
вами бесідувал Напевно по украіньскы Не памятати уж того вчыня того якы
тоту школу Я памятати тото дострашні давно было вшытко але памятати кусцьок
тоту школу тоты Вы любили в чы Я бы не сказала што
так ходили до школы сіі бы де бусували Але ше доба роботу
давали худобу пласти Яже пробували всю роботу Ле молотило І молотили молотила
ціпом сінне січкарні січку різала і корову єли Едвишу коробыл дві коровы
вас було за Німцю то як нашы ішли в поле то я
мусіла полудни диіти коровы абы же бы абы казали де затвердо відмя
то же вечером Одна корова была така жы дуже тверда молоко казали
мала добре густе але ся і копало до того Оу мало то
тіло скоткы і я сідала під ней І ся виялам ся ле
сідала але в нас буду і ядавали ся єсти То як єло
то же спокійній ся было а як в діті той буфы кусали
те ся хлослом бала поза уха кулаками А мама нашы диіли пушками
Так і я пробувала які то пушкы були Рукы малекі паці мо
Троха здоіло той корові легше был Ота потім же пізнійше ты Ялжы
пряла тато зробили машынку з допомогою коваляво там были якісь причатдаля желізны
то на машынці ялже пряла то сорок В четверто <unk> по <unk>
я вже напряла <unk> ліктів леду на основу Зкількы біловет десят років
бо памятам што я дуже любила прясти Як пришли зяді свята єси
не могла докєд дочекати Коли свята перейдут было свято мож было робити
жаве місяц здає же то така нудна робота і така якасы Я
не знам ци я бы любила прясти Я прібувала тото і мі
колиси низувала аж бід тото повісмо до прушок прилипало єй Треба было
щастлити мо ідачы вы мали такє даку тоту машепка шыла шотган маба
круде опрядку баба баде баба Бабашынці хотіли ци ввіли Мак по старому
по старому так м а для вас уж току зробили прятку з
колесом а потім полотно ткали а потім тото Выбілювали то мочыли в
ріці стосонци сушыли абы мусіли поливати тото Обертати таку бы мали все
роботу як аж я відколи себе памятам і то є роблю Не
на полю мусіл м робити ліжати і вязати дав чыли ме як
на руці по ревесло крутити змервы соломы змервы Ну днес сто такого
слопів перевесло тото легше а то змер треба было змервле то значыт
для рухі гый гірший соломи тока берла вже што ішла до худобы
Фудобу кормили тим то называли мерла то ті судопио колодкы ну нас
была січкарня мледок машыны выни мали до молоціня бы молотили ціпами а
як треба было більше болотити то позычали когось той кєрарыт менивали людеі
так тото Яже слупе могла розвязувати до машыны до той така была
робітниця Але впоминати лем роботу ци были і якысы зыбавы дітуаці ци
было як Як діти Но коли треба было помочы то помочы а
коли мали якійси час для себе то могли кусцьок бавити ся як
пасли худобу ци іщы дашто такє робили же при тім можна было
дома не було коли ся бавити Оташо зо школы В школі там
після школы было занятя та выводили нагрін Дітеі там вытанцювали бавили ся
всякі забавы тодись на поле а бывало тотє што І на екскурсию
єздили А де Але татежде сте выіхоли Я бы єхала ту сте
сестра зо Польщы єхала казала до вороблика Я не знам де тото
казало што про дерев образы вісілишы тя розказувало По деревах образю Може
може штоси там такє было Но ну може якысы як проща або
што мали дес фотоґрафія бедеє але І ма вже діздили ніде а
так По селі бали іх ішли там є тіж забавы робили якє
тот Я уж і забыла тоті піш буркы і тіж та вловили
в тістія же є не памятам добре гм одзнал што за рукы
ся хватали тайцівали шыстякє влу зі школы а з дому домат ся
робота Дительства такого не было а тілько робота гробота і цілый час
роботы То кілько мали сте землі Забік в роді было <unk> бордів
поля і <unk> борды пасовиска ліс іщы был Ліс бы сословиты вырізали
як будували хату Такой сосна было не смереяка нешто а сосна но
мож было розвиіти але знали шом было потіп зробили поле Палили тамту
пасіка як вызвали Сіяли спочатку жыто хотіж звій памяті же садили і
бульбу і дуже родила ся велика выказали як баба пішли собы копати
тоту бульбу то як опали вісім біхів собе Ведете то ви дуже
памятали тото поле назвали соснены до Сосните Вы троха так до горы
було єхати А там дальше был ліс величездрі был ліс аж тядут
ся до Івлі І догород ся детаків зыслови То Вы памятате як
зачала ся війна З Німцями За Пандя Памятате як зачала ся війна
З Німцями в верецинь р Коли Німцы напали на Польщы так коли
Німци напали на Польщу тото я Повідала што бомбыли в Варшаву то
ты хлопы ся порозлітали што іх позаберали до войска бо за решту
польскє війска я дезнали певно іх позаберали до одпряд Машколи вже не
ішли же ся війда люде з будорожы єтикі перестрашали во Дня нашого
зоброли деси сполят до квосло по Тєбі відпустили Лаплоті уже ґаздували січовикы
Так называли тота нібецка поліция Для німецка поліция памятам был такій прізвищы
Гориш Русинко О нашым сиді тежну русинку і потім ся стало такє
што Русинка нашого были чогось Ци зустріли ся чы они ся знали
ци щы того нашого Русинка той Русинко січовик нашого вбив Вісі десь
ся зустріли і вбил Но так знаєш был похорон та лишыли ся
в доладвоі дівчат маленькых Но і памятам як ме на гори пшеницю
жали Тато де були я вже не памятам а то же было
То был серпень То был серпец <unk> яжала пшеницю догу б ся
врізало серпом то памяток добрі А цию авді по лісах стривена ішлу
А потім пізнійше жебы знаючы через де через два я пасла худобу
жебы тій стырні ды пшеницю выжыли і єхали без воду бо всівди
было а в нас было в нишнім укінці штырі воды выкрутасли Бустів
дум а казали люде што до нас ліпси не придут бы деє
бостів чути авни без воду Вода была мала як бы была велика
то знаю як бы там было та ся одногі такали через горы
так ся одобы пришли То ле єхали дві бричкы єхали дві бричкы
і поіхали десюда дальше серед село і стріляли Ачи побили тый і
оджывули партизаны Колпаківці Так до нашого села добрали ся і були там
уже колпаківці бричкы то ято такы возы были што такы паньска така
бричка ні паньскы возы знав шыхали тоже без тоты воды і по
два хлопы были на каждій брыці дві бричкы а потім після тых
бричок То єхало <unk> два таборы наслали Тіры гружены ци тым брезантом
накрыты то певно же везли Боже продукты і зброю я того не
знам і заіхали в село горішній конец і тамтоже по них стріляли
партизане То заіхал хту То заіхали Німці чы ті Фірам єхали Німці
Вы тепер о якім руці міл <unk> серпет місяців в кінци серплян
Але тотовды было вшытко під Німцями вшытко під Німцями а до нас
фронт наближал ся рудак усиліше не было такы січены Січывикы певно были
а вояків не было а то єхали та як безли певно з
бруюже окопаті сєтами так ся окопали што <unk> місяців фронт стоял в
нашым силі тота было знищене ся Там никота ні пса ся не
лишыло люди ся помздетали Кого вывезли рідко хто ся десь лишыл Дес
так Не знаю Хлопів забрали окопы копати І навіт такі хлопчыска молоды
по пятнадцет років штоднадцет Німцям оклопы копали букєра робили хаты новы розберали
частину нашой хаты теж розібрали вылізали стіду здали підлогу полавала деревяна творы
здерли а правды ся Німці здерли і бляху з дахів жебы бункры
робити Но наша шата не была під бляхом чы є не знама
<unk> нас были ся кюдкы Но врыхтувана была під бляху бо няньо
мали гамериці родину чым обіцяли бляху выслати то бышы выслати грошы на
бляху Ці грошы до бляху я не знам присылали кажут з гамерикы
Але не доцікали ся бляхы бо зашли інчы обставины інчы обставины зашли
хата были під хічками але чуют здалека выглядала ціло з далекы А
віком двері уж не было одна ціна была вырізана дерев забрали Павлу
тоже до той буґєрів І після того фронту то сысла ходила з
стрийком то наш силь знайшли буґєри а цілый долгій дуже близкучий тяжкій
і вди завезли Ну а решту Перед тым як Німці мали прити
порозстягали з хаты повыдосили дешто аведе згоріло як буде хата горіти І
так ся лишыло ся самы людиякы ховали ся деси в лісі самы
розгары як мали бити бо были в нас рускій Два ні Бо
то Німци на тото зачали бити дуже ми бо сідили в нашым
склепі так называли склемниці Така опевниця склепа нагори Світліт де тримали земно
там лашы сякі так Ну а фіру з драбляны уж было зрыхтувана
під всаді під деревами І коня зопра і в туй розгар коли
били Мы тікали до ліса чвіти О тотрохы было далеко мама з
дитиною на руках Я худобу гнала меншу сестру за руку вела і
певно без воду мама може через складку переходили аби через воду з
худобу через рині до потока ся было трохосотноровы далеко То так летіли
тоті знаряды куді што памятам як свисціла то летіла далеко А як
щы лист ссіло ту зжеряду Новы зіхали до потока там тоже летіли
тоті знаряды але да до нас не пополо Потім з вітом добрали
ся вже до густого Ліса де были єлиці но то там де
бы было безпоснійше та і хто ся сподівал же тото на долго
буде Думали ден два перейде вернеме ся додому А то ся затягнуло
на піл року і мы там же затримали ся Же почал гістом
версий ци же в листопад в лісі долгы не будеш зачали буде
будувати І худобу бы мали з собом пали худоба худобу потрохат ті
Німакы брали же выбили тых рускых то Німакых же худов єдну корову
потім взяли коня А віз з драбинами уж нич не варта ти
тото пулото ся яда пряло Ткане там было на лозі під кряками
і так ся лишыло то може потім дахто розим Поді вівчы зобрали
коня зобрали корову зобрали лем ся лишыло же дам оддакого остинятко І
мы вже там на зверх в лісі сідили будували буды а поліцаі
вже там під скраю де было худобы то же виділи стежка є
до горы Є вони по тій стежці найшли нас Збыл я бы
муліциі то німецкы ци то тисівикы Нє ж не знам єй было
досит богато Іначали поплачы будут почали стріляти Почали стріляти ті стрілянині поранили
нашого тата і ще двох вчысків Забрали іх лічыти до Ґорлиц щыты
Они што думали што партизанты ци я думали партизаны потім зачали люде
кричати што тот цивільні Як там і хто розуміл не знає але
перестали стріляти Пораненых привязали ім раны і забрали дічыти до Ґорлиц і
вышу няня Зразли Завезли а нам казали што там жыти не можна
што придут додругы ден за нами з ліса геть забрати бо то
в лісі жыти не мож тут звычайно чы то жоти зібали Но
єй тата забрали завезли до горлицкій повіт до села Пригнина там были
кістоповці Ісо тато мали документы при собі а тоті хопчыска може і
не мали муше буде молоды І ся но розстрілювали Розстрілювали зголисі оронены
то значыт партизаны Но але я так повім же в місцовій такой
были партизанты такой може через то встрели троха бо там іх перестреляли
богато дібаків горішні кінці як я з початку розказувала Но а Вы
як были маленькы то выдашто вы чули в окім же там докола
де си ходяты якысы совітскы тоты партизанты ци ци тот Водзік Григорий
Водзік деси тамтой Войкішы бывшых тіках Виділи коли Жем я єй виділа
Но то він де си там власні в Мисовій там де си
дул коли ходил штоси они там я не знам што они робили
то департизаны То Плісі той поліса аж робили ей бороли ся нібы
против Німців А совєтскы были тишувас партизанты Ну та кулпаківці казони а
ви деси іх виділи ци чули же дела я ты чула што
ходили там свиню крали там шеше ся думу хотіли єсти Тей початам
брали у нас же свиде не тривали в той час Но і
цілу То але Німці бояли ся якых фольсалянскых выяли Новас мыслові найгірше
наробили ім певну шкоды і може тото Німці памятали Якіст десят таборів
што заізджали воєнні ні ні ні ні німецкій Ти іх розстріляли там
пострілюли розбили в Гришлім кінці партизаны Німецкій табіт гва німецкій арглівці іхали
апартизаны іх Поней стріляли вже в гріжнім кінці там було цика вулиця
долга ся тягнула аж до Смераковиц як насыла кілометрів два лепа І
там іх розбили як то было то іхали Німці Везли везли они
везли зо собом якысы припасы якысы рірны аса і паво продукция покладали
што люде богато табули макарона і цукер А себе позабрали люде Ага
І туж як зачали партизанты стріляти по них ци то казали што
стріляли партизаны по ти Німці А ім зонзял же там было якє
сідло ж бы су і взяти так жебы дашто єсти за то
они хтіли набрати сой того не я зато а просто быщыти Німців
певно І они они зачали деси з горы стріляти ци як по
тотых німецкых зялозах то з горы бо там были горы троха дуже
дуже такє высокє А з єдной стороны з другой напевно были Я
знаю якы там были я того дівіділа де потята ну і як
то ся кінчыло Но потім ся так кінчыло же рішол той фронтек
назволи окопали ся в вашым усилі Але коли а коли то заіхали
тоты тоты голос тоты той голоєте што был пар до серпет місіц
ся На горіху довосло вже по тістер ді пшениця была вежата <unk>
рока <unk> рока Виділа як єхали і міні было видно і я
рахувало специяльно <unk> таборы тых дібец Ты влозы ты влозы на возых
такых Любы накрытых такы як ци там певно хтось був по сусідству
прозошы той дібці і таборы бо звідкі я знаю як они ся
вызывали брезентом выкрыта тількы коней і фірмува І партизанты подумали же они
можут тото сой якы Попевно зла думили си ци як певно звали
ведене на ідеі зо продуктів А просто знищыти Німців робили таку шкоду
партизаном І што І они напали так і зобрали ци єдну там
чекали для них уже бож знали мули ся з кємос звязок певно
а потім же партизане не знам де ся поділи Бо пришол фронт
пришол фронт В полянах покопали ся рускы В мсовій Ніпці Моі дорогы
на тім місци хоцю попращати ся з вами жебы продолжыти тоту саму
бесіду за тыжден Но а при кінци лем повім же у нас
в густях была Юлия Колдра з дому Хать же вродила ся в
середній Лемковині селі Мысова в Руці Гнеска мешкат в Іванофранківской области в
місті Калуш Кадыльми Гнеска і Пришли Щыро дякую пані Юліі дякую вам
за увагу а запроводила вас гев Анна Кырпан і на тім трасім
ся з вами Оставайте мій здоровенькы до стрічы за тыжден