70% #2016 - 70% #231 В Винниках про Розділя і Мацину (2 част), 10 XII 2016
Еп. 2016

70% #2016 - 70% #231 В Винниках про Розділя і Мацину (2 част), 10 XII 2016

•

Опис епізоду

To druga część rozmowy nagranej we Winnikach koło Lwowa, w której gospodarze opowiadają o swoich rodzinnych korzeniach i dawnych losach mieszkańców okolic Rozdziela oraz Macyny. W odcinku pojawiają się wspomnienia o wysiedleniach, rodzinnych powiązaniach, młynie i karczmie oraz o urwanym kontakcie z krewnym, który po latach udało się częściowo odtworzyć.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Ви тым вас дорогы слухайче при мікрофоні Анна Кырпан Днеска пучуєте продолжыня
бесіды яку зачали сме тыжден тому тому зас в маленькым містечку Винникы
коло Львова в густях родины Дзіямів Куня сідят пан Василь і пані
Ольґа гостиме ся обзераме стары знимкы і бесідуєме о давных часах Пан
Василь вродил ся в селі Моцино великы в <unk> році а пані
Ульґа рід молодшы і вродили ся в недалекым од мацины селі Рызділья
записнули ся у них аж в місті Бориславі Львівской области Ульґа быж
такє презвиско она з дому З родином была выселена до Кіроградской области
Од тамых родиче переіхали до Одеской области пак до Тырнопільской а пак
до Дорговицкой днеска то част Львівской области Мали надію од Тама єй
якоси вернути думів але не удало ся так на долгы рокы замешкали
в місті Борислав Тыжден тому пані Ольґа оповідала нам про свою родину
по мамі оповідала же єй діду Кустьо Будак звапенного же оженым ся
до розділя належал до найбогатшых в тім селі ґаздів Доробил ся він
в Америці был там зоженом і Там за вельком млаком вродили ся
ім дві старшы дівкы Анна і Юлия а молодшы діти пришли на
світ уж в розділю тота Юлия То єст мамы пані Ульґы а
найстарша сестра Анны то власні тота Анна Драґан яку прославит в своій
книжці Ярослав Будок Може мати в своій бібліотеці його книжку Лемківщыну Моя
Мила Пісні Анны Драґан з ґалицкой Лемківщыны Ну то уж знате о
што ходит а хто не зна то для тых повім же автор
же был музикознавцьом етномузикологом музикантом педагом записал од Анны Драґан соткы співанок
а тыж цілий весільний обряд з розділя і видал тото яко дос
велику і грубу дос ґрунтовну книжку Но то про село Розділя Пані
Ольґа оповіла же єй родині належали млин і Курцьма то было не
лем Курчма але там мали і своє мешканя Тота Курцьма стояла акурат
в тім місци де од дорогы жы де од Ґорлиц до Дуклі
одходит дорога до вапенного мацины Сункови і то было выгідне місце гырны
часы Неєден подорожный вступил до Курчмы але вказало ся же то найгірше
місце часы воєнны Но то пані Ольґа оповідала о родині Мамині але
бесідували сме дакус і о родині Єйвіця о пижах з Выпинного Было
іх трьох братів Штефан єй отец Якым і наймолодший Василь дуже молодший
од старшых братів старшых з родинами были выселены в совітску Украіну а
молодший никому ниц не повіл і одышол з Німцями одышол коли они
втікали од совітской арміі Про найменьшого братя старшы долший час не знали
Глядали го през Червеный крест кінце нашли аж в Америці а до
Районьского Союза приіхал його сын Юджын В складі делеґациі наукунців якы досліджуют
космос од него родина же замешкала в Украіні дознала ся же Василь
жывий здоровий од першого і другого шлюбу машестеро діти Тота стріча для
родины была барз великом подійом Пак за рік ци два Юджын приіхал
зас уж до Борислава розуміє ся як і першый раз они могли
бесідувати лем в присутности каґібістів Ну а пак звязок ся встратил і
так доднес Може нас чує тота родина то просиме ся одозвати А
чому звязок ся стратил боряньскы ґазеты написали же американьскы науковці же хотіли
з радяньскыма вченыма спільно досліджувати Космос то доправды были шпіґы Хтіли штоси
розвідати в Совітскым Союзі то не могли быти науковці очывидні і Юджына
Пижа трактувано яко такого аґєнта В каждім припадку по тотій статі в
ґазеті листы з Америкы перестали приходити Но а тепер пані Ольґа повідат
далей А тото Юдзін оповіл як так стало ся же його тато
пішол з Німцями Я він того ничы не знал Я його питала
він каже тато Шытаты николи не розказуй про це Він не знал
ци ничого Нє Він не знал він не знал бы мій тату
Не так я хотіла знати а мій тато хотіл знати як ту
Яру ся але він не знал Но і певне же коло того
як сіділ коло вас то не можна было може коло него і
я як долго з ним танцувала тові зразу приходил шы шоб яму
золю і потенцию а тым види Та він боял ся шбы шлис
такє Бо то мені шумы там могли сказати такє нічого так і
все о нас більше ніякых там завдань чытам як о то в
ни так довірили выдумати чому так він робил на такому заводі што
не можна было секретний завод был Ну але ничого Вызвели выказали шо
можу діхати тілько шыя тоді была лаґітна і так повідьте што вы
секретно робили до вой <unk> Вреславіі науководослінный фільял Московского Інституту на Хімі
Там в основному науководослінні роботы проводил А такого суб продукцию выпускати то
не выпускали ніяк робил інжынером в дослідному циху было якы воєнны Ну
я знаю чы то воєнны та не воєнны Но але в нас
в той час всі роботы які вели ся в тото было під
грифом секретно Бо навіт я поіхал был в відряджыня Кід в Кіровочыпацкы
в Кірувску област то там золото хороняли моєдні в середині в Цах
Сопройти то были улже така грожданска то єк мені готовили пропуск і
выя на місяц там поіхал Через вікно цую питає каже один кажекак
Поляков дес супровыжденю на завод А то і одповідає у ній го
єст допуск До ци же бы я представил паспорт і всі документы
они то мусілы зна в принципі то зо оцього Юджына то я
знал бы аж кажум як він был то мене выкликали страцу Кы
Питала чыя з ним зустрічас а чынену я з ним не зустрічац
бо як він приізол то я певно іщы тоді не был же
нагати а потім як призжал на зустрічу в наций Ну коли запынали
шу запуск то він мні теж казав Што він є в Москві
ціни нихто над до нього не єздил О так Та контроль то
в нас постійну был контроль конешно брахували шо всі шпіоны Ты штам
было в при Союзі все бло Дурне засекречыня А тоты золот де
робили мо номер Ма номер Він спочатку його называли просто ацитиленовый золот
потім уже укрніл проєкт о чым він мінял ся в певно <unk>
або <unk> разів Кажде підприємство якє дашто робило штоси на оборону ци
то мусіловати лем новен ґах тоту Мыслухаче зас припоминал же Неска мы
в містечку Винникы колольова в глустях родины і Дзямів ту колоня при
стулі Ольґа Дзяма з дому Пыж же вродила ся в <unk> році
в селі Рызділля єй муж Василь вродил ся роком скорше в Мацині
Великій Колиси розділя Мацина і Впенне становили єдну парафію бо село были
барз близко Но тепер о часах німецкой окупациі у тім уповіст пан
Василь але мусиме кус одступити назад жебы вшытко было зрозуміле Повіли сме
скорше про Ярослава Бодака то він власні вродил ся в Вапеннім а
більшу част жытя прожыл в Бориславі Львівской области і робил в Другобичу
музичнім учылищі і він барз Дубрі описує тоты подіі Своі статі вырвані
з куріньом же была надрукувана в <unk> році в ґазеті Укріна Молода
Ярослав Бодак пише же внесусідны розділя і мацину Красна Армія звільнила од
Німців в січни <unk> рока Но мы знаме же Ґорлиці она заняла
<unk> січня очывидні і тоты подіі о якых оповідат далей пан Василь
Дзяма одбывали ся в січни а не в лютым як він ту
повіл треба іщы повісти же в часі німецкой окупациі до лемківскых сел
пришли не лем Німці пришли товды гев учытеле священникы і поліцаі зо
Східньой Голичыны Пришли з Німцями Росияне якы перешли на сторону фашыстів то
руска освобадітельна армія Роа пришли і інчы люди якых пан Василь называт
ту репатриянтами з нима звязана траґічны подія з його жытьом Припоминам же
в родині Дзямів было шестерох діти Руман Марий ся Ласиль Миколай Ваню
і наймолодша Галя в часі о якым оповідаме тота наймолудша дівучка мала
деси зо два рокы при кінци рока хыжы Дзямів Замешкол єден з
репатриянтів Украінец одполталы же гейбы писал ся Шевчук Правда його камаратя кликали
го інакше Григорий Маляр Кым тот чловек был доправды Трудно повісти але
ясне єдно Зо совітской стороны перешол до німецкой і пак совітскы воєнны
глядали глядали нашли го і пімстили ся Забыли яко зродникы І вшытко
тото діяло ся в хыжы і на загороді Дзямів За здробником літали
глядали го стріляли Ой цікаве што си такє видіти в фільмі але
цалком інакше самым пережыти і быти свідком того На жаль тота істория
скінчыла ся смутні не лем для грица репатриянта Отворены вікна і двері
перетягы взимі умороз устудили хыжу і од того заслабло маленько гоя Змерзла
перестудили ся і захворіла так же не дало ся єй выратувати Но
і певней не было як і не было кому лічыти акурат софали
ся Німці наступала красна армія так ся робило же як глядати дакого
лікаря Родиче лічыли дітину але штоден робили ся гірше і гірше а
за кілька дни дівця померло Но а тепер о вшыткым докладні оповіст
пан Василь Дзяма Вас фронту не было В нас фронту не было
значыт коли іх фронт перешол то іш так Вас стояли Німців селі
В нас в селі Німців стояли як тіко наступали А як наступали
на початку ін Так так такняли заняли Польщу о товды то Німці
стоял а уж як одступали то і через село они тіко Проскочыли
тілько простох Ня не воєвали тікотакы Операли ся постріляли і дальшы і
даль Они просто одступали полным хлодом то было деси так на початку
або лютого або перзня <unk> року чого бо гнас в хаті товды
застрілили руского офіцера зрадникам я вам можу розповісти Но значыт по перше
в нас в селі были репатриянты Хто то такы люде Я днешній
шат не знам Во якы то были люде бы были навит родинами
а были одиночны і до каждой хаты давали того репатриянты Но і
до нас одкыли Одя Я не знам знам того што был гнас
по украіньскы Той што был нас то был Мусий з камниц Подільска
То він зоном ся бавил пишалкы міровых з вербы Як долго він
у нас жыл ці місяц два то я повісти не можу фактой
што він мал туберкульозу А гнас была дівчы мала два рокы певно
два но я того точно не повім Но його од нас забрали
За якій час не за великій Тіж ни по нице якій нам
дали другого репатриянта Ну як потім выявило ся той репатриянт бы він
з татом дуже часто бесідувал вечерами выявил ся рускым офіцером Та як
тато потім розповідали він попал в плен З плену втюк знач його
розжалували Зняли му єдну звьоздочку в роді домінтатовы розповідал тотато потім розповідал
людом і знов пішол на фронт оддальше пішол совітску армію Воювали під
Дукльом попалил воточыня бо там была велика ґрупіровка і лі попала армія
выточыня Ну пішла в лісы він захворил му деси в лісі Його
поселили в Мацині з так званых качмарчыків Вони мешкали під лісом і
там він ся лікувал Там них были хлопці такы Ду такы старшы
якы дес такы но як він може бо то потім той старший
мі оповідал Них він постійно спал настайний І одного вечора за ним
пришли рускы же уж ся бы лікувал Рускы пришли Товды Но бо
він офіцер Рускы його помістили бы был хворий В селі або они
жыли в лісах мошли за ним рускы Ян втюк Рускы го язык
не зімали За якійсий час його посиляют донос Від Як репатриянта його
посиляют донос Ну скілько він днас жыл недолго Тато з ним часто
бесідували і тато пытало ся ці знає німецку мову Він пові доже
не знал Я татови пойдам тату він з Німцями бесідує Ну тато
нич на тым Але як жыв нас то постійно двері надного разу
то я кажу то был або кінец або лютого або початок берзня
то я не можу повісти з <unk> року Німців близко ниґде не
было приходит до нас Німец перевязаны Якоси там быял в хыжы та
я любил слухати Зубы го боліли ґовідал Ці Тато не може йому
поліпувати зубы Тато повідат я николи не лікувал а рядом з нами
жыл Польок то він вырыло в зубы і тато повідат же готу
лоє рядом з нами то він вырилы Ни я не буду де
то так якос обяснил бы мамо му іщы молоко хотіли дати він
не хотіл тай з тым пішол пішол але не пішол до того
што тато посыла А одкаль пришол тот з боку лопенного так на
тоты бікі пішол тай нишол То было ден Вечер та як днес
памятам так над видно было те як тво Під вікном стоял стіл
і тато з єдного боку сідили він з другого тай сідили шось
там розмовляли друг дверіх Хто хто си пупат Він тіко повіл уго
і з сходу до кімнаты в спальні то кімната выло те Він
іх тюк є хоц так ім до кімнаты склачыл бы там і
він спал там на тім канапів Вечер высували там спа Во тай
то два пришли до хаты два в цивільній тій формі сіли на
лавку валка стояла та як выстам сідите тай стали з татом бесідувати
як лям жыєте як того і питают А грішка вас маляр де
находит ся зараз А тато кажут те я не знам А може
глас Тато кажут а може і гнав О можну мы ся подивеме
в ту кімнату І тілько стали свалкы до двери тілько двері отворили
А він вікном бы том напротів было вікно і выскочыл в вікно
і на дворі почала ся стрілянина ґраната і автоматны чергы ну двері
отворены на двір двері отворены вікно отворены перетягы мала дітино плаче ну
І так ну може з піл годины може долше я не знам
ды але так был заходят в хату в папахах воєнны погоны злоты
всо ну тай з татум том побесідували побесідували тай повіли же він
є был зрадник Його застрілили ну і в соп позатрывали двері вікна
е пішли І вывели свідком того вшыткого Но а як желе уж
вы не бояли ся Што є мож ся бояти Вели ш не
бояли ся Та то не бы не было ся кого бояти то
бы перестрашены были Ношой То чому мали робити ту сідили так Но
можем ся буйдовньом божем ся бояла На другій ден я іду до
школы школа была так через питішок а там дальше жытла Дивлю ся
Єден такій як был нас вечер в Цвільнім звати го Микола Тай
ничого приходжу зо школы кажу тату а тото што нас вечер два
были той Николи грепатрийоне што в Моцкайкы жыє тато за Ренин Е
мір быти більше того никому не бесідувал всє Значыт того Миколу то
ґвли совітской тоі арміі але то контрозвідкы бы З контрозвідкы Но і
того Миколу грани о гранотує то він лишал в німецкым шпичалю в
Ґорлицях як репатриянт Тайны чого деж за тыжден ци за два вмерва
наша та мала дівчы Ну і тато пішли доксьомовляти ся про похорот
а ксонз тато виповідат його треба цминтеря забрати бо він той Цілий
зрадник лежыт там на цвентарі а люде придут не зрізміло тату більшю
до іґувлися звідати так звідати же дума євому сь повідат же та
люде придут а на цмин термін лежыт тот зрадник І то не
можну быти лежыт як же він забитий і забити завиди похорони Не
похоронили іх Нє нє Забити Ага же треба спочатку похоронити того так
Но сховати выдабы де убрати жебы люде не виділи Ну і зато
приходят кажут бы Ромы з тоюм сыстрою пішли за ношами а ношів
неє А ночы видно з того войска взяли го і перенесли го
аж під вапены там потічок протікал гумлині під місты Гокынули бо його
аж як пришла уж радяньска армія то його там нашли і де
його похоронили то уж я не повинны не знам Не чула єм
такє же были такы люде Же пришли з Німцями же Німці іх
розділили по хыжах же они жыли Чула єм такі же они были
як бы дес з Украіны з великой Украіны ци они пристали з
Німцями си як то было Я не знам але такі мі оповідали
же іх дали і было ріжне Мого єдно і бабы дали єдну
дівку але она не была яка сипані то была проста дівка зо
села з кєруграфской области надя она звала ся пусала ся єй дали
яку слугу Як было отамай брали люди на роботу до Німеччыны але
деякы ци повіли пани хвори ци як а тота Надя зциґанила ся
она в тяжы І она циґанила і зато єй лишыли не взяли
до Німеччыны Але тоти в люди же як бы не надавали ся
ити до Німец на роботу іх дали як бы я слугы по
лемківскых селах них уж там были але я чул о другє же
были люде тиж з Украіны але они уж не были слугы Они
были як бы пришли тиж о лемківскых стелах але іх треба было
будувати они не были поплугы они были приділены в ріжны хыжы і
іх треба было як бы утримувати Іж пришли з Німцями але як
бы інакший был іх тоту То глад были такы жедали як слуів
ци они были тоты як бы повіли репатриянты же они не были
слугы на ґаздівці они были штоси більше як бы іх стало як
бы они мали допомагати ґаздам як тоты та як слугы репатриянты Та
само як бы тото выталый борот Подавали до каждого а він повинен
был помагати Я повідам же о той Мусі з камниц Подільска шолжа
нас жыл тові зо мном бавил ся разом сме пасли гусин тімару
Ну я не можу так точно повісти нум певно на той час
він міг мати років <unk> ну нія был мали так точно не
Такій был сусіда Валя такій доркут тіж деси в такых роках Але
потім він вступил до німецкой арміі Уж якы Німці одступали але то
іх ся першы То він з нима ішол в формі остатній такю
дол барз жаліли бы ваш гарний хлопец был таємчыл же бабы плакали
за ним Добрі Але Назагол війны през ваше село як бы не
перешла як бы не было такых ноповіме слідів міны та вшани не
будут Хыжы стояли нормально нязыкы як бы люде Отуди наступали потім тых
лем є Лем єдно же Німці брали молодіж на роботу до Німечыны
А да ін до Німечы не брали бы бо Бо повывозили село
тых влокобасів вывезли гробаня му вывезли Вернули ся они тоты же повиізджали
то вернули ся вой іхні были то же міры против в Німе
до тому <unk> друг Дрогы слухаче припоминам же у нас в Устях
Ольґа і Василь ідями і каждий оповідат о своім Ульґа про рідне
розділя а Василь про мацину велику Іж знате же то друга передача
з того циклю медже інчым пан Василь оповідал же його отец в
часі І світовой війны пішол з росийскым війском а конкретні з кубаньскыма
козаками они вкінци вернули думів на Кубань кадень пришла і яка част
Лемків Они ту робили в козаків на ґаздівках а тоты барз щыро
односили ся до Лемків Але по жолтневім переурокі в Петрограді вшытко нараз
ся змінило Козаків же не принимали нияк новой влады більшевикы били муціли
арештували топили в Озловскій Морі Такі ся діяло же Лемкы як тото
виділи то як найскорше втікали до рідного краю І коли лемківскы села
в <unk> <unk> роках по фрунті пришли з совітской аґітатуры то свідкою
Пудій на Кубані чысто ім вшытко зупсули они оповідали як доправды выглядат
тота хвалена геньска влада Уни а тыж тоты же поіхали в Совітскій
Союз в <unk> році аґітували не іхати до совітской Украіны но і
тото не подабало ся ани совітскій ани польскій уладі Товды Андрий Дзяма
і інчы ґазды з Мацины поіхали до Холма добывати ся жебы іх
выселили ци долучыли до Чехословациі тади поіхали дакотры інчы Мациняне але тоты
уж просили вшыткых вывозити лем до Совітского Союза Цікаве же коли в
часі окупациі Німці проводили своі досліджыня зберали інформацию то в Мацині великій
особы Вписало себе яко Украінці а<unk> усіб назвали себе Русиноми Німці мали
в анкєтах лем такы вариянты Німец Пуляк Украінец Жыд або дахто інчий
Лемків ци Русинів в Лемкєті не было зазначено то юж люде самы
дописували Тотых хто аґітувал не візджати в совітску Украіну пак барз переслідували
і Андрия Дяму тыж зато він мусіл выіхати єдным з першых і
то з родином з Вулі Циклиньской і повезли іх до Ворушылоградской гнеско
Луганьской области Барз добрі описує тоты подіі споминаний уж скорше Ярослав Бодак
В його хыжы замешкал капітан Харитонул якій был власні тотым уполномоцінным же
аґітувал за выселіньом но і зато він вшытку взял і виділ на
власны учы то як дахто з вас хотіл бы дознати ся більше
рекомендую прочытати книжку Ярослава Бодака за чужыма кордонами она вышла деси в
Квітні ци в маю в місті Дрогобич уж по смерти автора То
автобіоґрафічний твір якій єст гейбы білітеристиком але доправды барзтучний докладний і документальний
Тота книжка важна для нас неяко высока літературы бо таком не єст
а яку цінний документ свідка епохы Но тепер зазвертаме до нашой бесіды
про мацину ту вшытку знати дяма і про розділя ту уж оповідат
його жены Ульґы А коли вступила Красна Армія мобілізували в селі молодых
глупців ци може і такых старшых ґаздів было так як было Взяли
певно чловік Але ті деси уж ся пішли уж туди дальше то
<unk> ци тыри чоловікы повтыкало один смокуло хецкы вбили його забили На
фронт Німці То Но він был Рускій Армы Но так то тых
пятьох хтіли мобілізувати і штырі утікали Адному лем то єден не втюкли
забили но я не знаю де там його забили но забили А
іщы єдно в вашім селі был якыйсы постерунок То не в селі
был постерунок а былы в ропици В сусіднім селды Но но То
трошкы дань был постерунок годіло цічовикы Был такій армлюк армелюк армелюд о
том іх было богато тых січовыків а то они брали молодых до
Німеччыны Во видите куди ріжниця Вашы села Недалеко Але гласа было вільно
Та підстріляли і такє ся робило О а ту просто же такій
дорозі был тоно такій стратеґічні горозі просто дальше од дорогы і там
де было тихо І видите же в нас было такы шусикристом і
в хаті были Німці з Рускым Тогом інакше зм інакше бы мы
пришли віню ніж вони думу шым нас по перше нас ішла віна
Але тош віна проходила наше селі то страшно Я як лов хата
наш горівай хто де біг хто де міг Тато пішли коровы выпущати
коні все а то все горіло палаво о то я наприказ самым
старшом гельом полетіла до стрыка і залізла курові в Жовіп Вы яз
страшно змерзла мы голобосы а то війна після Мыковає была як разіна
в нас Певно де січнім тыя залізло хту де мій братву влочку
з капусты двожы том буде тепло ну страшне о така буда Ібили
ся є знам же мене рускій воєнний то взял мене на рукы
такого вікна і двиси а Німці як мы Летіли так ся крывы
вшыткым білім і так ся попід кущыкы крылы крывайте то коли Красна
Армія ышла то Нінці ся ховали хуляли боду стрегали а самольоты то
так літали низко што ся здавало шлову сядут нушо І то страшне
він мя взял на рукы і так выл пах попах а там
Німці в кущах были І так кричала памятам а не было німами
мама тато деси шеполетіли вшыткы де могли там полетіли бо то шло
выбосы де найблизше а мы чуж дострийка через ріку аж мы летіли
з самом старшом сестром такє было Ну а потім як уж той
фрунт прешол то тато мама так тато обливали водом і тату залітали
залітали хыжы і шо могли о так схватили і вышмарювали на двір
погоріло стріляли і од нє не од тых бомбів што впали палаті
Бомбы і ся загоріли ся од бомбівы фронт в Шыперешу полно Я
не знаю нихто не стрілял бы фронт в Шыперешу де бы тато
пішли списати як бы были же фронт фронт перешол єны товды пішли
списати там мене вшоси оділи і нас взял священник до себе всіх
позбрал і до Клебаніі і нам відпустил там так памятам нагорі таку
таку маленьку якы сут там выкаютку чы як єй назвати І мы
там спали всі підрядны спали і не згоріл хыба єден кожух дідів
вудикій кожух діду малбы діду мав такій одежы вшыткы такы шкіряны кужухы
і мы під тым кужухом спали а потом в тім кужусі ся
завели лоші мама потім взяли спалили тот кожух згоріло шытко хай і
тото горит Але я так памятам ше хыжа наша была спалена мы
пришли такы діти всі а блочка з капустом обгоріла бы тож дубовы
блочкы деревяны были тыкы капуста а рускы ішли солдаты быше ішли рушскы
бы там дальше завойовували І тоту капусту бідне так Я так то
запамятала так капусту рвали з того і так єли Іам было дивно
як можна без ничого лем саму копноту ішы а вона іщы была
і замерша бо жы то в бочці а они таквотоли ту кота
запамятала тых солдатів рускых ДО І все ну і так мы остали
ся жыли мы ксонза на Хлебаніі о і потім пришли хлопчы ска
нашы бо они были в Німечні два старшых брата были в Німечні
і пришли і там брали бы то як ониж тамто все было
розмлене склепы всю То люди брали і там і годинникы і дек
як вони втікали вж від своіх господарів все Хтоди міг втіка І
а склепы были розбомблены юны добровы там годинник хто бровто золото тім
розказували хлопці а вони бідны два по такым цюку Материі взяли зо
собом взяли зо собом не відчували шумы Голібоси Ну ты они як
привезли в жыті тюкы Я так памятам один был такій білий в
квіткы такы то мома обовычыли там такє вшытко шыли а другій темний
был то там теж хлопцьом шони бідный відчули шумы Голібоси І каже
мы не брали ничого хіба брали мы матерію і принесли ту матерію
Ну і так мы жыли то паска як там є фотоґрафія то
мы як раз вже жыли в ксьонза на Клебаній бо то были
свята і після свят зразу нас вывезли Вывезли насудню <unk> року так
Вы памятате як постері ходили і аґітували за выселіня нібы выселяти ся
памята Памятам А хто аґітувал Росийскы або то они нібы бы ходили
в цивільным але ти ярахуєш о то были війсковы А в принципі
то я не знам Але выпамятате Та ходили ходили до каждой хыжы
до каждого того ходили то я добру памя Заходили заходили Но я
визнати же там землі Дуже добры чорноземы з парками погороджены кобасами Та
си то ходили сею хом дужы люди куди вых А хто они
вели центо А якы люде І слухали Принимали то за правду Ци
сумнівали ся Як частина Але там міс здає же більше люди нихто
не хотіл іхати Нихто Але вірили ж то же одповідают ци не
вірили Не вірили бы як бы повірили же то так Вы хотіли
іхати А выпамятате якто адітували ходили ция я тото якєкы знашы мій
тато родовід Словакі він все казав што він з Слова ну там
якій з його нуправодиці то были то він то він тільки всеказал
чом не поіхали в Словакі чого мы не поіхали в Словаків Ета
годил ся так Вапенім тото Хто з родина Він всеказал што дес
там якійс ту там Словакі І было там родином Ні я мы
не знали никого ток тыкы так тато говорили все І они якшо
гыді як же выселяли то жебы мы поіхали туди в Словакію в
Словакію в Словакыі все тато я то знам до Послідньо все они
казали же бы тамті же так але не зробили так як бы
хтіли так зробили а де аго Та не можна было так зробити
Та хто там бы пропустил ковс дож граници були так бы нихто
не пустил то треба было якє спосольство штобы дало якы стил а
так бы хто людей просто тото бышли де то просто як бы
была така мрия та мриє вот была така мрия была і в
тогатьох людей мрия была Ну а девід деякє то дотепер так говорят
тоты старшы люде што о як бы там не ті то мы
бы може і поіхали а то мали то такє а то розговоры
то не было можливости єкоси а в кюси быти як Як втечыш
як семеро дітима як втечеш што втечеш І мы товды нас ну
мы ничого не мали мы абсолютно ничого не мали з собою взяти
О так о ту материю шума нашыли нам і так ну там
трохы нам може там хтоси поміг трохы Не знам тото ну факто
уж мы приіхали На стацию о тешто памятам і такы голи ваґон
Нінду Ґурниц а до Заґужанів мы приіхали нас поселили в ваґон такій
деревяний з шпарами такыми ін посередині пєсок тато поставили залізний і в
нас тім вагоні было три три родины дітей купа Холодіна тож іщы
был Квітенц зимны і мы так приіхали мы і долго іхали в
тім маґоні бо то його відчыпляли дочыпляли до якыси відчыпляли дочыпляли і
фак того шмы приіхали в Кыроградску област Уляновку Ну я в мене
памят видно дуже добра бо я як приіхала тепер ну не тепер
років десят тому або більше я приіхала до Роззіля і мы там
коло нашой хаты так внизу за річком жыли тыківанци Ну і мы
до них приіхали і той Петро Ванца рано мы приіхали пізно на
таксимы взяли з Ґорлиц таксичы з Яслав же не памятамы приіхали мы
внучы до них ну не нас файно приняли так все і рано
я вышла на ґанок так у них ґанок і Петр вышол Ей
каже а мене называли Ользя Ользю Ойджю ти штоси памяташ памятам ну
а де была ваша корчма Яка кажу ту а млин стуєв млин
не згуріл млин стує каже тут наш блин а там кажу было
там клебаніє там мыжыли якы у нас погоріли І він каже Олізю
як ты вшытко памяташ А там церква была Я тот все запамятала
Памят мене была ту дуже файна Што якє мали сте учутя коли
по кількох роках ходили сте по своім селі ей дуже такє відчутя
в мене мене так тут што якє было Так як бы та
як бы хтось так мене піднімал або бы містами старший брат теж
мы так з ним ходили по селі пішли мы так над свинтер
бы нас діду коли ся там похоронили іщы моя сестричка одна і
мы так ішли другом а вже вечер был так гет сутенілый вечір
І ми ідеме з том старшым братом а він каже Уляк тобі
кажу вудє міні так Ной кажу йому каже А мені все ся
здає же хтоси за мном іде Яцілчас ся повертам утыкє было відчутя
як хтоси бы нас супруждал От такє было а мы казали што
то певно діды за наді нас певно проводжают цілыям раз як вы
бо тобі дорогу так трошкы дальше буд сметір і мы так проходили
і по селі так Што наше село дуже гарне роззіля дуже гарне
особливо зара і было гарным нас были і Вазєнкы в селі і
такє купаня і такє было дуже файне село так по перше мали
звязок з усіма Ел трасы центральна траса так А тепер то взагалі
розбудували сту такы будинкы трьохповерхові гарні все Вы мате яку родину там
А як выходите там выповіли то вы мате як то вашы як
бы сусіды якы раты сусіды так то были нашы сусіды я мала
хыше хрестну маму моя хреста мама Не выіхала і вывезли єй чловік
был так ні безполячыны Ющах Але выповіли жывы до своіх сусідів ванци
ванци то такой вагку сусідству і жыли так Вони были вызені Вони
поіхали і хто не выіхал тоді Ну деякі родины не выіхали просто
вперли ся не выіхали я не знаю як то іх вывезли на
захід під німецку територию і оттоті Ванци і моя та ня Хрестну
мама та де бы нас думу был мєчевна ющ як по чоловіку
бо він такій всіка залиш він з Полячыний жы він нібы за
Поляками І і іх не визли То тому як хрестна мама жыла
і оті нашы сусіды і так по селах ше деякі люди жыли
качуры там такы жыли за річкою Но я хочу сказати што нас
дуже добре принімали Мы як там приізджаєме мы і тепер вло мы
єдеме на ватру і завшы до них заізджаме Мусиме заіхати мы зем
призаєнти завжды і так дуже добре зниме ся А мы з Вами
бесідували теліфоном Я повіла же в нас головным робит іщыляв але хоч
теж є там то власні вы повіли же то тых люди добрі
знате Та дуже добре Він як мы тыкы приізджаме є така смучна
той тато того чловіка еций то він я вже ляжу собі там
до ней на тапчан такій а він о лют не спіш ну
повідс ми іщы за што Ну повідс мі дуже Іван Тельовскій но
товсти мерта помер О то выситеш юзнал то він тільки мы прийдеме
він жыту о А тарузят наша сусідка О Іван Южыде Дуже мы
добре зним жыли і вони так до нас відносили з ну щырой
душею і дотепер мы так як найблизшы родины з ними Дуже такій
на высіля од внучык не женят там олен маю навит запрошыня красивельні
запрошыня нам присылают на весіля Дуже мы добре з ними жывем а
мене вшыткы зна О Ненка Хосця Бодака Ну діды знали всі бо
всі ходили в Корч вызнаєте Овненка бодака косол І фляшку і фляшку
понаставляли тых фляшок на столик і так нас Полякы я не знаю
ну ну мы дуже добре жыли з Поляками І я чула дуже
уж такых оповідий же З Поляками жыли дружно приятелювали ци принаймні мали
нейтральніст дутары але не якыч Не было такого жбы конфліктували конфлікты зачали
ся аж товды банды зачали польскы ходити та даче зачало ся тото
уж товды выселяли уж в тім часі Я на разі вам дякую
Моі наймилейшы тепер мушу ся признати же маме іщы і трету част
той бесіды Але одложыме єй на другій тыжден і товды будут звучати
цалком інчы темы кус спомнеме о лемківскых партизантах кус побесідуєме о різдвяных
обрядах Но і не лем але єдно лишыт ся незмінным Ульґа Дзяма
же з Дому Пыш буде оповідати про розділя а Василь Дзяма про
мацину велику Но на разі пращам ся з вами до містечка Винникы
Колойвула до родины Дзямів Вас запровадила Анна Кырпан Оставайте здоровенькы до стрічы
за тыжден