70% #2016 - 70% #232 В Винниках про Розділя і Мацину (3 част), 17 XII 2016
•
Опис епізоду
To trzeci odcinek rozmowy z małżeństwem z Winników, poświęcony wspomnieniom o rodzinnych wsiach i losach ich bliskich w okolicach Lwowa. Wspominają wojenne zniszczenia, powojenne przesiedlenia oraz pracę przy wydobyciu ropy i życie w Borysławiu.
Автоматычна транскрипция
Видом вас миль моі слухаче при мікрофоні Анна Кырпан Но маме тоты
самы густі лем гнеска будут цалком інчы темы Пришли єм третій раз
до подружа Дзямів Василь і Ульґа Дямы мешкают в Маленькым але Давнім
і гардім містечку Кулю Львува в Вынниках Пан Василь вродил ся емоцийні
великій В <unk> році а Його Жана Ульго з дому Пыж в
<unk> в недалекым одмацини в селі Рыззіля По выселіню і ріжных поневірянях
нашли ся в місті Борислов Львівской области де запознали ся а пот
і побрали ся а тепер замешкали з дітьми в Винниках Два раз
мы уж стрічали ся з нима моі респонденты оповідали і про близкы
можна повісти сусідны навет села Мацину Велику і Розділя хоц медже нима
было село вопенне оповідали про свою родину про воєнны і повоєнны рокы
Припоминам же пані Ольґа походит з родины Пыжів єй отец Якым Пыж
пришол до розділя з Лапинного бо нашол ту краздівку Олену маму Юлію
Повіли сме і о старшій сестрі той Юліі Бодак Ані тетій пані
Ольґы од якой Ярослав Бодак записал <unk> співанок же вышли книжком під
титулом Лемківщыну моя Мила пісні Анны Драґен з галицкой Лемківщыны Зас отец
пана Василя Андрий Дзяма тыж взял свою жену не з Вулі Циклиньской
Дмешкал а оженил ся до Мацины выбрал сой дуже мучу од себе
Юстину Пыж Лем тоты пижы то были інакше пижы они не родина
Вшыткы лемківскы села были і подібны до себе але і чымси ся
ріжнили од хоц бы дуже залежало од того де лежало Якєси село
ци медже Высшыма горами ци в шырокій долині ци дальше од цивілізациі
ци може на важній стратеґічній друзі Власні на такій дорузі лежало розділя
якє зато потерпіло В часі Першой і в часі ІІ Світовой війны
товды была там знищена і курцьма яка належала родині мамы пані Ольґы
такым богатшым ґаздам в розділю бодакам А кєд ходит про мацину велику
то треба припомнути же ту добывали ропу і пак Мациняне коли не
могли сой дати рады вывоєнны рокы в Ворошылоградской области просили іх скєрувати
до міста Борислава в Галичыні де тиж добывали ропу низконоша бесіда з
паньом Ульгом і паном Васильом буде мати певний більше приватний характер як
попередны Но може і ніт посмотриме зараз будеме видіти што з того
выйде но не видіти а чути то радийо але барз часто коли
моі респонденты оповідают о давных часах то Я слухаючы іх оповіди виджу
тото бо як дахто зна оповідати то вшытко можеме сой намалювати в
своій уяві Но а тепер до бесіды Были глас были в часі
війны якысы партизантскы ґрупы партизанты чули сте може были бесіда о такым
было Я не памятам наприклад такого николи мож сут там стары там
собі ворили шой залежы але вым не мали до справ може єшы
знос Е ну знаш Нє у нас не было в сім є
такє А вы Нас такого не было і я не чул такого
Вырішы лишы то Ланьскій был з воє циклиньской так то голдуньскій а
гук вызналеным о да Він є патріот Русиі Нож не жыє його
абу його фамілия недоньскій татова рідна сестра З замужом за його рідным
братом Але він мал віл ся братів токого За того што жыє
в Америці Він уж певно не жыє Як мал номено Яві ся
называл Я не зну якно Хто на приіз Апычовина Приізжала до Львова
ня втіж ом не повім в якым році Ну фактой же тато
з мамом єздили до ней назустріч до Львовы А доньскы А доньского
знаю як він приізджал бы жыл в Америці а приізджал до Львовы
І приізджал Борислав од дія діоґдонского бархя Ну він пришол до татового
брата старшого в гості чынул гості ну там позберали ся оды Анны
до єй Анны теж вушу не шло тот написал той Ярослав В
Анны Адранка Як він фамірів помінів знати Я знал так же він
вылчыл ся він мал пикарню і так він уж хотіл быти паном
і буде нефайно як будут люди повідати даєте там зо хлібом ци
булками до тапа то він сой змінил жебы по паньскы більше выглядало
і якысий його брат єден тиж змінил а решта были запы вшыткы
лишыли си Яштоси такє памятам але выповід сте тепер якы вы знате
Дорожкы Значыты він вчыл ся на пекаря в Ґорлицях якы почала ся
війна уже Німці почали сийво пекарня была жыдівска значыт ци Жыды постівкали
ци Жыдів застріляли то я юж не знаю Фак той што почала
ся партизанка польска ну в Ґорлицях щыден Є Полякы бы даяк выповідати
бы не был він цап значыт рішыли йому дати фамілию Донскій І
такы йому дали нуд фамилію Донскій він стал постачати партизанку польску хлівом
хтоси донюс іх поарештували і арештували сідил в Ґорлицях Німців в роді
той ниґде близко не было значіт польска партизантка видно перебрана на німецку
ты підроблены документы пришли до тою кримінолу офіцийно ведели людины на розстріл
до лісу Вывели іх під ліс в тому чыслі і донского і
повіли Хто хочете Вертайте ся назад до арешту а хто хочете знам
Ну значыт донскій пішол партизанку польску і разом з ґомулку він партизаны
Гомулка в циклині жыл ідольскє так допартизаныл ся аж до кінця війны
Значыт пис уже як пінчыло зільно олеші він іщы рік был в
Польщы і но значыт батьків як вывезли вывозили всі батьків вывезли каж
ворошыло Грацку област а потім привезли іх в зимну воду жыли в
Зимній Воді А він выіхал бы в Америку Зроди пнул пізнійше Опочатку
за рік іх выселили а за рік такой і він мусіл поіхати
і жыл тиж в Зимній Водік жыл в Польщы а ж товды
в Америці В Польщы відповідал Америк Вже на Лемковині он почынал там
занимати си створеньом памятника оцього Я гнаю же выіхал в Америку з
Америкы як приізол ну отот был стрыка Івана А цього з Америкы
бы всі так говорили што в Америці почал агітувати проводити нашу росийску
політику і його звідтом попросили вернул Ломкыну і поіхал на Лемковину А
тепер подам ту свій коментар Михал Дуньскій вродил ся в Волі Циклиньскій
в <unk> році а вмер в Ґорлицях в <unk> році Його родиче
пообрали ся коли были в Америці і там ся вродило першых четверо
діти бо было іх десятеро то там вродили ся два сыны і
дві дівкы Они мали американьскы метрыкы і пізнійше тым ся скорыстали і
выіхали за Велику Млаку О кым з тотых синів споминал тепер пан
Василь не знам бо то міг быти і Старший Петро Цап і
молодший Цап Андрий то не знам ци Андрий ци Петро Як дахто
слухал в Лони інтервю з двома дівками Тимка Цапа брата Михала Доньского
то можна было у тій родині дашто більше ся дознати Марися Пупівчак
і Анна Быченко обыдві з дому Цап оповідали про воєнны і повоєнны
рокы і про свого наймолодшого стрыка Фактичні ціла його родина одпокутувала за
партизаньску діяльніст доньского і тоты же брали в тім участ і тоты
же не брали повідали же він непрямо винен і в смерти брата
Тимофія але мусиме повісти же все ся опікувал його вдовом і трьома
дітьми Як уж повіли сме наймолодший і найславнійший сын Цапів Мыхал взял
сой прізвиско доньской Пак так само зробили іщы два його браты Михал
был заарештуваний Ґєстапол в <unk> році сідил в тюрмі і освободила го
армія Крыва В жолтни <unk> р Михал Доньскій выіхал ряньску Украіну і
замешкал в селі Зимна Вода коло Львова Як дахто уж трафил до
Совітского Союза то выіхати деси за границу буде і до Польщы было
барз трудно Але жебы выіхати на все о тім нихто і не
мріял доньскому тото ся удало І можна лем ся додумувати якы заслугы
мал совітской влады же го выпустили З єдной стороны мал в Польщы
найвысшого покровителя але з другой стороны люди повідали же мал причыну втікати
зо свого середовиска Зо Зимной Воды бо Комуністична партия любила вказувати же
комуністы ріжнят ся од інчых люди тым же мают барз высоку мораль
То сут взірцьовы люде під каждым оглядом Они всядиль і то сядиль
і на роботі і вдома в родині Тымчасом славний лідер партизаньского руху
доньскій мал як ся вказало таку хыбу же псула ідеальний образ комуністы
І він уж не міг быти прикладом для інчых совітскых люди а
партиі такі ся не подабало Ультім оповіла єдна з нашых респонденток імени
котрой навмысно ту не подаю Чом він поіхал до Польщы Добрий Крутак
Я знам же просто він якы был в партизантах то там был
товды і тоты і він як бы закликал воды до селем <unk>
батяр Що зідку жідкєдуєш сестрою мал дочку та народжено в землі воді
мій ка называли ся то дочка І жели бы діхатів розвіти духу
Віхаті то сідкы сестро Його жідкы сестро Відпомагал тіти діти і пило
Но а та сестра она яку немало мужя ци не мало Нє
она были дівчы іщы голову Всі Сі знали процито Всі вашы Лебкы
і ті так жыли то село Рудно там барцейо называли така была
єдна порция называли то так як бы хутір Но то не просте
жытя непростий члувы То што він мал перейти то тыжна знате як
бы быти выт добрым режысером то такый фільм бы можна было жытя
то Як нас вывали то в Яслі Він был комендантом та было
того всього Поселиня і відправленя бо тот яфлоб одправинали дуже богато Я
і там його бачыл часів іщы прожыл долгы жытя і цікавы то
І такы місяц дає же нихто ін назна Якы доправды мал погляды
было в своіх полю Не знате якы з ним было Доправды но
Яне З тым січовиком Армелюком Конюґувал Як был в партизанці кодюґувал з
тым січовиком А той січовикы там мацені мал дівчыну і в ней
нотувал то вше під кінеци ви неціт вказали люде шін пришол выкликал
того січовика Румлюка выкликал його і той січовик більше не повернул ся
а по тім уже як пройшол в фронт тысячовикы в лісі під
ріщом найшли мертвых Тот кажут ся Донскій го загурдувал А тепер я
бы хтіла прочытати фраґмент зо статі Ярослава Бодака яко было опубликувано в
<unk> році В ґазеті Украіна Молода і думам же то дополнит тоту
інформацию яка звучала о нашых передачах У січні <unk> року наше село
звільнили від Німців і Ласівців Загоны Червоной Арміі пішли далі на захід
а заміст них прибули війска НВ і серед них уполномуціный пул підсілінів
капітан Тимофій Хритонул Його завданьом было переконувати селян ґорлицкого і сусідніх повітів
краківского воєводства добровільно переселятись до СРС разом з помічниками капітан Харитуну обізджал
околишні села проводил зборы селян і агітувал іх записувати ся на переселіня
Зустріл сис із небажаньом сильном добровільно залишати ріднє місце Капітан Харитону почал
діяти типовыма радяньскыма методами шентежем погрозами залякуванями підбурюваньом од них селян проти
інчых Коли індивідуальна обробка не дала бажаных результатів Капітан Харитуну вырішыл знову
зібрати але не всіх селян як першый раз а лишы заможнійшых і
найбільш вплывловых і авторитетных селян Вопенного і Мацины Великі і продолжыти з
ними розяснювальну роботу Было оголошено про зборы в школі села Вопенны на
якій персонально зобовязали зявитись усім наперед вызначеным ґаздам І з Вапенного на
збори мали прийти солты з села Колодійці Костянтин броти Бубнякє Максим і
Ярослав Буддакі Юрий Григорий і Антон Пизі Александер Ярослав і Урист Лепак
Семен Голущок Іван Присташ Григорий Прокіпцьок Петру а Змоцины Великуі Креты Андрий
Михайло Кобаса Федір Кацьмарчыкє Володимір і Пилип Упризначеный час усі ці ґазды
завчасно пришли до школы штобы міняти ся думками і выробити спільну позицию
ще перед приходом уполноважену Коли што і зявил ся то наштухнул ся
на одностайне неґативне рішыня цых людей Капітан Харитону был розлючений Адже добро
розуміл коли на переізд походят ся ці шановні насилі люди торесті ничого
не залишыт ся як зробите те саме Капітан Харитуну вырішыл прискурити процес
радикальнійшыма методами <unk> січня <unk> р Были заарештовані і відправлені до Ґорлиц
Султыс Костян Тын Колидійчык і ще кілько селян іх помістили в приміщыні
колишньой ґістапівской кытівні по вулиці Залізничній у Ґорлицях Выкликали вечорами полодному та
вымагали дати згоду на добровільне переселіня З вісім днів усіх відпустили хотя
нихто з них і не погодил ся на переізд Радили добре подумати
і погодити ся бо буде гірше Другій арешт тіє ж ґрупы селян
стал ся <unk> люту <unk> р Тього разу вже все было по
радяньскы Арештованых били мурили голодом і холодом не давали спати відберали теплий
одяг не допускали родиців і не дозволяли ім передавати уязным херці одіг
погрожували фізичну розправом не лише арештованым але іхнім родинам Після пят днів
такого выхованя лемковыдисты домогли першого успіху декотрі селяне не вытримали і підписали
згоду на переселіня Погрозы зробили свою справу Потягнули стривожні дніі ноці Віна
добігала кінця В лемківскых селах вшту разу частійше почали зявлятись польскі узброєні
банды якій настійно радили Лемкам скорійше заберати ся геть Цього ж вымагала
і польска влада што діяла утісному звязку з русийскыма вербувальниками Селяне были
дезірієнтувані погрозы як з польского так і з росийского боку тривожні факты
про напады і погромы Поляків на Голомщі Сяніці і Підлясі постійный психолоґічный
тиск робили свою справу Поштухом до розумів про потребу погоджувати ся на
переселеня был і факт нічного нальоту польского озбройного загону на село Розділья
што розташоване на лемківско польскому пограниці Ци стало ся на Іден великодных
свят Капітан Хартуну зі свойою командою перед тым пробувал розділі проводячы свою
аґітицийну роботу а перед самыма святами усілны несподівано і раптово покінули слу
І оту ноці по всьому розділю почала ся стрілянина запаляло декілько хат
перелякані люди нічого не могли зрозуміти перед світанком усе стихло Наступной ноці
знову все повторило ся Вранці Третього дня свят в селі зну зявил
ся капітан Харитону зо своіма помічниками Стривожні і обурені люди почали розпитувати
його што б то могло значыти Чому не має жодной варты в
силі Капітан дуже спокійно і здавало ся навіт задоволеньом пояснял што це
тілько початок так буде і далі якщо звылікатимете з переіздом Полякы дают
Вам сиґнал а мы скоро поідемо і ничым Вам не зможе му
допомогти Выни тут господирі Складало ся вражіня што це была заздлегідст плянована
і у згоджо з уполноваженым акция Схозі выпадкы але вже з траґічныма
назлідками почали штораз участійше трапляти ся і у інчых лемківскых селах Люди
почали здавати ся Запрацювали переселеньскій комісиі На початку черня <unk> року Зі
станциі Загоряны Заґужаны Біля Ґорлиц было відправлено на схід Украіны перший ешелон
Де были Де сте были пересыланы де Вас привезли Старбіскы Луганьску област
Бы я в Старобіску ходил в школу девула Выршыловы Градска а тепер
луганска Но біля Старобільска так як Приселок Підгорівка То нас поселили Підгорівку
а ходил є в школу Старобільску а з нашого села в Мацины
людей привезли в лисичанскы і одного разу з лисичанска до нас пришли
сусіды Коли ті наші вшыды в Подсі жыли І кажут Андрию приізджайте
до нас Але там высичанску ті наші патріоты мациньскій желем побачыл што
то плохо а на заході треба было нафтовиків він поіхал в Москву
і в кітці в Кыів його добив ся ешелону шупы Оцых нашых
Мациняв перевезли Борислав над Копроны іх перенесли І тоді отін Мацинаны выкликали
нас і мы приіхали теж воро Мы приіхали Мациня знали як добывати
Лобу А так Ріхали добывати в Ворслав року ні Цу презыватна на
писме ком то єхали в Борслав за продовори на роботу в Брислав
І так і вы і вы якы язнину кригу Ном єто мы
зовсім і данче єдали вже в Бореславі так ся познаюли а так
мы не знали ся зовсім Зовсим не знали си Лемкы там якусы
тримали ся мень тримают ся дуже медже собом Компанія в нас была
правда было і місцеві в нашій компаніі а ґомнастыка была компані знайте
Вриславі такых тых молодых і всі тримали ся Спочатку мы іх называли
Квакінці Ну такі были малеше паценятка а по тому же стали кавалеры
дуже такій сулідні Што іщы памятати з жытьом дума Памятати може самы
тото жытьо єм Садік ходила в Польщы на селі был Садік І
там ходили діти такы маленькы і як раз о тота же лем
же лем Стефа шпотім робила в Бориславі вчытельком то она была моя
выхователька То было в часі німецкой окупациі так так мы сходили в
Садічок то такы мы а памятам так што нас вчыли польской мовы
але мы не хтіли ся вчыти по польскых актівы хіба по слову
але і вчыли нас отче наш по польскы а я ніяк приду
домів а мама канушо А як аж я не хочу по польскы
Я знам свій очы наш маленька была ото памятам памята мішы было
дуже гарне в нас в розділю Такы купелі шымы дуже хтіли ся
ходити там купати як такы было то купелі такы быливяні та е
тото было так такій буб як у нас жыл в рызділю і
він такы купелі завил так памятам же ся ішло по такых В
схлодыках є все бояла ся там впасти а там было такє як
баня отепер як баня Але ся з Тазіка Тазіка были дуже цікавы
м ін такы великі баліі і там ся кыдало камені він кыдал
І той ішол пар так і грячы горячы камені кєдал і той
пар ішок і том водом звідным нас мили ну мамо ме не
мили тамтом водом ото были такы купелі то ся называло купелі І
вшыткы ну як там кажду суботу а може ходили не памятам чы
кажду суботу але отак до святы вшытко ся ішло до купелів до
бубняка до кумелів І от ел они казали што нібы ті каміня
были якы такы непросты каміня які стишу рік оздоровляли людень о такє
памятамше Ну памятам клебаю памятам нашого священника памятам памятате тоту хыжу свою
як то убіня то як такы фіякы заізджали не просто о не
просто такы возы заізджали брудны а фіякры такы там може тако памятам
кресва та кыся тамто ся заізджало там то в тотій орці Ой
ідите в селі ты в селі жывы ся вытькы робили выполи Ян
Пока был малий ты сідил дому з тым казком біднажом з тым
ноношком А потім ходил єм до школы ся ным не был любил
єм раз стару бабу до річкы Вазабков Йой Те я не знам
так ватя Видите видите был же так як смотрю на вас то
выглядало же выбыли слухнячы Вы повіли же не слухняці оглатя єм добрий
діздол А як то вы бабу вштурили дурі так я шо ходила
просити по хатах Добыли якысы дяды ци што такы голы Ну ани
од чом так Но бы м такє вылчаны Што бы не сут
стала і пришла догны до тата бы ток нас річка докатекла Перешлате
до театрина Я приходжу додому о насідит в хыжы і з кам
з мене одразу за руку і ременю поженили а тато його каже
Олю Тато мене дуже любили І Олю я муєщы рады дам Я
го звяжу як буде Тебе обіжал Ни я го звяжу і так
му всыплю він знає як я мож бы бы бы бы бы
бы то іщы товды так было так А як назагал якє было
выхованя родиця до діти так більше як бы остро брали ся ци
были лагідны як то родиче з дітьми лагідны Моі батькы на стікы
были добрі шя не знаю Тато мій никого так пальцем не вдарил
на ліп пса Дуже был такій батько мій Як він ся оженил
і він оріг так на вікно так звисал І він пішол і
обрізал гілку А то вже травінь тато каже ты видиш Як плаче
оріг нашы ти його обрізы то він такій был він бы недай
бог бы хтоси псал неспостійно псал псинома не дай бо бы хтоси
вдарил пса а раз діти ту нику кажу о так пальце Ну
найбільше ну чого ти так зробила дитиню ну ночого ти так не
слухаш о так о такы мен дуже были благідні батькє дуже были
тай мы были черні мы так слухали батьків дуже мы слухали батькє
якыста выховували ся в нас Нихто сіль дістала тіко я Доколи сте
достали по задньому леци Макдий ти іщы розказувал што што ти штоси
зробил забыл єст і тіж татут до дерева привязали чыш Є в
садіку Бы я ходил в школу садік з колеґом Доі смертно Та
мыций Він смертвий той колеґа давно з того самого року тай моє
як когоси там побили в садіку з діти обы А тым выхователька
повіла же нас до пивниці замкне а там щуры нас погризут А
мы взяли повтікали садім ну і де сховати ся де Стоял сусік
ся назерну Так за хыжом сто догонів текло Мы до того сусіка
ся поховали То нас глядали до барз долгу ніч над нею выцілим
селі аж потім деси якосику сусіка ішли а мы ся рушали І
нас там нашли Зімали овытя Нуы ну і одповідно дали нам зісти
беразовый кашы Вос достали стем А чым были рыменьом ци Рыманьом Рыменьом
А Вас не были Я вж дід є не Вас найнит Но
там дівкы іщы делікатні такы а до старшого то мали сте лем
єдного такого же был был такый жел вам такый жыво неску Але
якє назагал было тото выхованя Были якысы принципы же родице повіли же
того не можна робити же тамто ци може страшыли ся мы Я
што такє істю памятам як мене страшыли циґанку же приде циґанка ім
я забере То я в хыжы часом сідил і боял ся як
никого выджы не было Тыто такє было цяла але тікоз циґанка за
быр А Было якє такє выхованя же повіли же того не мож
робити бы то гріх о такє было на ошу бозє Бож дивит
ся на тебе о знайшо Божо всь видит о то хто так
о так говорили так воляме што Боз ся знає Бозівсьо видит Вы
памятате же выходили з родицями до церкви Памятам на Паску на купували
мі Ріґотовы і ядумковых церкви з Ріґотовы было хыбаль на Великден На
Великден То хыбаль было на Великден на Вели да Нодили сте Называло
ся як вас Ріґотово Бо была лем така маленька штучка Но тото
З такыма різбы зубами прикрпала ся то палипе і то ся крутило
ону дірде дерде люди То было не страсну пятницю то на Великден
бы мали На великден нилкова церкви ся ходило то діти той Но
да діти то хлопці то мали дівча Но дівчата нє то хлопці
там диркотали Но Памятате вылиґден дома Памятам ну і ну бо ходило
ся сватити Паскы най великдням з іншым ходил з тым коляґом бо
той колеґа там єй роззілюл мал родину і вони ходили на паску
все туди до розілья то я раз был З ним в церкви
в Рузіля Я не памятам того я была мала але він сы
мені каше є іщы товды ходил в дорі Вы в них так
церква обгороджены та якым нас Влісі тым друком обкладено то я памятам
як я без той друк перелазил Навет фотоґрафію має той церкви Автора
Росийской церкви має фотоґрафію зло Іщы хоцю писмотю на тоты знимкы ґмі
руват злимка Злоте весіля моіх батьків Золотый Злотых ведете тут то найстаршый
брат Володимір потому іде Йосиф потому Александер а потому Микола а сестры
іде найстарша Геля Мария і я А тот же всі невісткы з
які внукы Тато бідний кєди Ківіны в него был Русини ну та
мама померли <unk> рокы він <unk> мені так што домучыли сы слово
сем роді Ту різдво лісво Ту різдву А в глад так ставили
єличку бо не всядим Лемків єличку в талу выо видите значыт іх
сліб был і єли та Ві сні єличка ми нас не яличкы
вішали все шкочыш мышль собі обрізали Вызнате не всяди были єличкы не
всяди бы то бівше паньскє же то більше паньскы традиция Але ся
то отыла ся баба Баба маля мама маме та она това сель
знай хто вона прожыла <unk> два рокы Я желем Вам іщы більше
а моя права ся прожыла <unk> рокы Ци выпамятати якє різдво было
дома мала нам шыли вшытко нове Мусіли нам вшыткым дітям пишыти нову
одіж Жебы мы мали на різвонову одєж і вчыли наш колядкы Ото
я дуже добрі памятам як мама нас тамшу робили а мы коли
оних ішли маме нам колядко колядували і такы різны тоты во і
мы так ся вчыли коляды Якы коляды такы і тепер ту сєнє
інакше были увиды Як то є все колядуюту колядку і тепер зробила
Народил ся і сус Христосло выфляємі Ознаймил то ангель ловены а вы
не питайте кого чамі дайте Ну є в забывала о така вот
колядка была Тато приносили зразу блыкаты сіны кы накрыва ци сіну давали
на стіл під стіл і того дідуха приносили Ну але дідух называли
Чыя называли і я не памятат Занім вам тата не было того
Словам просто повідали мі слі З Ліну на солове сні тато мяшы
або пшениче або жыто Шы бы такє долге было я так памятам
ну і уж і так ну а готовили то ясно ш готовили
єсти І готовили бобалькы Одді бобалькы я тіж памятам Кіселиці ясно шыбыла
бо мама все казали Кіселицю іжте жы Жбы сте добрі жолудкы робили
кіселицю іжте кіселицю іжте кіселицю І мама моя все пекла пончкы обовязково
мусіли быти пончкы На святый вечер шіло на Велиі так на Валиі
Велия велиє велиє не святый вечер а велия По мойму Польчыкы єли
мы в той жы бониш были на Оліі такы по мойому мой
новый святый век Тапевну мы то самы мы товкли Ну а як
же тато товкли тото вшытко то пшеницу мололи на тых я так
памятаю тіж жорнай як моволи анґела словом млинец млинец так млинец млинец
сос Раз мацинів было так само і такшытко тотьосаме На стіл кутюм
нас не рукя А на столі был уж хліб такій но як
бы святочний різдвяний хліб повістит такій неспецияльно до різґа впер Признати я
не памята Ци было такє же люде пред тым як сідати до
стола ишли до потока мыти ся До потока ішли ся мыти на
Юрдон Нас іщы вытрану на Йорданы дітям наливали воды мыйницю сыпали копійкы
і тыма копійками ся треба было мыта Ото на Йорданкы колядувати я
ходил пояш повіло ходил в Ємищы на польскы різґы сріодносний зіх і
ґвосє русхызі станци по дыжын рузі чым прынзиц ся лыгы ввірай ся
до Ґітлем во спишай ся привітать пано по шлізнезлі зянку вшысткє мы
дыр Оддалі тыл яко буче сот далі віталізовы Велькій радос о віталь
номы рудений штынций Нов на ґльонды ни нациґы крылів чека лізме дійнотисномів
голю то зато давали копійкы філь ну грошы Мам грошы або шос
перше не што кє працы ногій А якы были поряди якышли лемківскє
рівківскє Святый То лей я ходил кольодувати оя почала кольодувати Анляр родил
ся Ісус Христо з Лофлеві звізда Ясна ого знайла тоє слын Проторый
Ты а купнул Сей ся во Спасині нышы О Яслав Лы жыт
Красний як не вынятку Ісус Кристос был витыльом о Лидитятко Ангели выспілвоігуют
пастырі дары дают Йо ядко і козятко <unk>eo<unk> приіхали краіну атиізму Молотиістичну
держав но Но і якы Лемкы святкували ци ховали си з тым
святкуваньом Ламкы не ховали ся вызнают сестра собі навіт поставила ялинку і
там всякы вулик быну зімякал повісила там де якій цукєрок якє спеченю
така ялемка в нас стояла в Підгорізці Входили мы в школу Старобійску
І я і брат найстарший сестро Та крыты ся не крыли бы
Лемкы ся не бояли якы с такы были відважні в тому питаню
Не так што бы ме бояли скрыли ся там є Такы шли
і курядували Як наші там люде мы не одіжыли наприкладкраді то мы
ішли до того о ходме шы до тог ходме шы до тых
І так мы дружньо як мою жыли і ті Лемкы шбули переселені
Добре зараз треба уж выберати ся одякуют за цикову бесіду Коли пришле
єм до подружамів до винник містецко было свіжо засыпане снігом Вынницкы ґуры
выглядали як у пані в білых каплюшках і темных вуаях Ґрафічний ажурний
рысунок безлистых дерев на білым тлі выкликувал мене власні таку асоцияцию Каждий
дін кажда хыжа і якій бы не мали кульор присыпаны снігом выглядали
тепер більше кульорову і барз казкуву вера на доми а якысы цукуркы
Подумали ся о тім же скоро свята і хтоси за пару дни
буде святкувати Різдво а до когоси приде святий Миколий То желям вшыткым
прекрасных зимувых свят мам надію же нашы слухаче слухняче і достанут дашто
цікаве і приємне од Миколая Тым же што рыхтуют ся уж до
Різдва жычу як найліпше теплы і родинны стріти прихід спасителя Жычу вшыткого
найліпшого і родині Дявів і то не лем пані Ульзі і панови
Василиови но і іх дітям і внукам Три раз слухали сме як
пані Ульґа Дзяма з дому Пыж оповідала про вызділя Є тото саме
женне далеко Ґорлиц І три раз слухали сме як пан Василь оповідал
про мацину Но тепер на што робити мусиме ся пращати Запровадило вас
до родины Дзямів і до винник Колольвова Анна Кырпан Оставайте здоровы рыхтуйте
ся до свят святкуйте і стрінеме ся за тыжден