70% #2017 - 70% #236 14 I 2017 Як в Городку колядували
Еп. 2017

70% #2017 - 70% #236 14 I 2017 Як в Городку колядували

•

Опис епізоду

Odcinek opowiada o międzyregionalnym festiwalu-konkursie „Pieśni Niezapomnianego Kraju“ w Horodku w obwodzie lwowskim, poświęconym kulturze Łemków, Nadsania, Podlasia i Chełmszczyzny. W materiale wspomniano też o zimowej odsłonie wydarzenia „Rizdwyana Kołjada“, składzie jury i tym, że część występów nie była ściśle związana z tematyką festiwalu.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видам Вас милой слухаче при мікрофоні Анна Кырпан <unk> лютого місточку Городок
Львівской области одбыл ся уж Фестіваль Конкурс Пісні Незабутого краю Може памятати
же <unk> процент мы уж колиси оповідали Вам про тот фестіваль пісні
незабутого краю Тоты фестіваль конкурс мал бы представляти культуру надзяня Холмщыны Підляся
і Лемківщыны вшыткых тотых земель же гнеска сут в границях Польщы і
одкаль іх мешканці были выселены в ряньску Украіну В Украіні іх жебы
долго не вычысляти называют тепер єдным куст чудачным словом Закір зоньо Участникы
можут представляти на фестівальній сцені традицийну і давну культуру як то давны
співанкы ци обряды але тіж можут представляти і сучасну творчіст же ма
конкретний стосунок до темы фестівалю Участникы выступают в ріжных номінациях а то
хоры ансамблі солісты вокалісты то сут тоты хто выконує пісні а єст
іщы номінация ци ці то тоты хто деклямує ци як в Польщы
повідают рецитує поезию Но і іщы єдна номінация же зули ся літературномузична
композиция В фестівалі берут участ і діти і дорослы ясне же меншых
дітий оціняют окремо Ідею зорґанізувати такый фестіваль подал колиси лемківскій поета Василь
Хломик В рудку єст такый порядок же запрашают участників фактичні городоцкой орґанізациі
Лемківщына Нацяня Холомщына і каждий як бы запрашат своіх Нераз єм чула
же на тотым фестівалі найбільше кольоровы ориґінальны цікавы сут выступы Лемків А
коли одвідали єм фестіваль то мали єм нагоду в кім ся переконати
Традицийні Фестіваль Пісні Незабутого Краю орґанізували глусены Пак была дворічна перерва з
огляду на смутну ситуацию в Украіні І тепер з симого лютого зас
одбыл ся фестіваль але кус інакшый Орґанізаторы назвали го Різдвяна Коляда ну
кус смішна назва Бо веран не знам якы іщы можут быти коляды
окрем Різдвяных но але на ім буде Но і орґанізаторе просили вшыткых
представити творы на різдвяну тему як то коляды щедрівкы вертебны дійства а
тиж сучасны пісні і вершы Но ходит не лем о різдво а
о вшытко же стисує ся новырічного різдвяного циклю свят Розумію ся вшытко
мало бы мати якійси звязок з культуром Лемківщыны Підляся Надцяня Люботівщыны ци
Голомщыны Одраз повім же більша част выконуваных творів жадного стосунку до того
не мала Дуже было такых участників же просто вышли і заспівали загально
знаны коляды ци тоты традицийны ци створены недавно але барз популярны южнеско
Украіні Інчы деклямували поезиі якы не мали нич ани до надсяня ани
до Холомщыны і до Лемківщыны тиж Зато ціковшых выступів не было за
дуже Отож розпочынаєме <unk> Міжреґіональный Фестіваль конкурс Пісні Незабутого краю А перед
тым як на всю сцену выйдут прекрасні творці люди мы голосимо склад
журі якє оцінюватиме выступы участників фестівалю конкурс Хотже Галина Бернадска Музикознавец Доцентр
Кафедры Теориі Музикы Львівской Нацийональной Музичной Академіі ім Миколы Лисенка Ольга Долява
Завідує ся вділ Народной Творчости Областного Центру Народной Творчости і Культурноосвітньой роботы
заслуженый просивник культуры Украіны Іванна Хома головак Комітету Захисту Украіньской Мовы Культуры
і духовности Богдан Пастух лавреат всеукраіньскых і міжнародных конкурсів лавреат першых премій
двох фестівалів конкурсів Пісні Незабутого краю поет пісняр з лемківскым коріньом Юлиян
Балух голова Журі доцент Львкой Нацийональной Музичной Академіі ім Миколи Лисенталь Корыстуючий
з нагодою я хотіл бы передати Великє витаня під нашу долголі од
кєрівника журі нашого фестівалю пані Мариі Байко Серцеми душею вона знаме сьогодні
Розмовляючы з неякілька разів мы звонювали говорили богато она пережыває за тосциваль
пережыває за якыс фестівальов зміст змістовну частино і вона обіцяє што наступні
фестіваль она буде присутня і буде голова на нашым фестівалю а зараз
на цій сцені Народный Хор села Кырниця кєрівник Теодор Курань посла го
Нуся чыриули в Ґєлині Слістка Хостяк Муй посло посло барстыль зубы мойо
Матень Кобіди барстель вызнай Мотинь ґлупишо пастерсной шол льови Мотиньку матінь ґлупі
пастерсной ниови никописло паст од нас влоні паруса месною девіо Біленькы пішол
добре сей знайшолови знайшол дошыл ту пішолови А зараз шановне Товариство Вам
презентує свою творчіст Союз Украіночны Бра Двічыни Хотщы землю просвіти Щоб лядіст
ми звести і до світла привести заблучы літу зоєт новыцаря побіждаєт Богусины
родил бога того зосмутил і гыро Йок сильно подоє весіді пізнайму во
хромину весели си дружыну голо Привидів повивоти Но просто ан старче пильнувати
Створити льо своєву Знаютция нашого бідлього місячна ябила Ядівы асино породило цілюю
ніж світити Волю його помнити мусіло Видолиішли циі Ілжыва оставили Інчы ім
ся путем возвроти родуют ся неложеного што хотили не прожо до рогу
Оє геро з того зысмути ся Що Христо осносвід народи ся Казав
ошукати посід землі питати для озрого І родіо не всі смутя Віповани
кружат ся і родлости сказдує што ся і розглотує нохісто Пой лыжы
а тию себе понну Я вигибе а творист недзю строгну Даже врагы
погыбнут і кунчы сприймут буде што І не уподобіль ся христу поклоній
ся Щоб назіст Лиса повал своє царство до руво А зараз запрошу
єму на сцену Софію Шмургу Севочыряногородецкого району Лемківска колядка Колядникы і загороды
Высокій Горі і загришы Дай до коморы Дай до коморы Ключыкы пер
з кого видникы Паросі дава ой давай давай не заклинай ся на
постуслиню Не заклене ся Ой хошци не жы мусиш нам дати безчервеного
Не пидам з хаты Ой дайте дайте Як мате дати Як нам
Дайте же нам дайте што на маты дати бо мы маме курткы
гунькы зимны нам стояти а як нам не дати то нас погнівате
вшыткє горци потерплены што на пєц мат Припоминам же то фестіваль в
місті Городук одбыл ся <unk> лютого зове ся Різдвяна Коляда і пришли
сме гев бо єст ту і дашто лемківскє фестіваль мал бы представляти
культуру земель одкаль мешканці были выселены в <unk> роках вы радяньску Украіну
Но і хочу тіж повісти же до орґанізациі фестівалю мают стосунок як
влады так і громадскы орґанізациі а то Львівска Областна Рада Львівска Областна
Державна Адміністрация управліня культуры львівской областной державной адміністрациі а тиж Городоцка Районна
Рада Гороцка районна державна адміністрация Городоцка міска Рада но а тыж Обєднаня
Товариства Депортуваных Украінців Закєрзоня і Городоцкы реґіоны Соспільно Культурны Товариства Лемківщына Нацяня
Холомщына А тепер вартало бы повісти про тотых Кого зюрі выбрало і
нагородило в тім році то тоты найліпше Но то выномінациі хлоры Найліпше
заспівал як рішыло Зюрі хор надсяня зо Львова Хор Львівского Соспільно Культурного
Товариства Надсяня Керівник заслуженый працівник культуры Володимір Ґнідзі Тадей Купциньскій НАСКО Михайло
Вільник гой гы гі гій ге вуз буде гю хе куге Другє
місце мародный Камерный Хор Жайвір тиж зо Львова з Центру Творчости Діти
і Молодежы Галичыны і была там і старша ґрупа і середна і
молодша ґрупа Значыт были уж і такы великы діти і цалком цалком
маленькы дакотрым пят років шіст і і середны но то то то
то то то то то то то тота середна ґрупа рядила ньом
мама може знаной вам співачкы Христины Сульвіі Лавреат міжнародных то всеукраіньскых фестівалів
до конкурсів Народный Художный колектив Жайдір на сцені Середня ґрупа Лемківска Полядка
Повіштеме Пасте Керівник Олександра Соловій місце в номінациі хурів ма хор Сокільцяни
зо села Сокільникы Львівской области хочу повісти же то село де мешкат
барз барз дуже переселенців з Польщы і медже нима барз дуже Лемків
Шанове Товариству а зараз ме запрошыєму на сцену Гор Сокільсяни Сило Сокільників
Керівник Мария Мельник Народил ся Ісус Христос сосприсовы свойососы Ісусу спо В
дар мок красні рескрасо Тепер повім іщы о інчых нагородженых номінациі солісты
океісты перше місце достал Максим Садовий з міста Судова Висня ну хлопцівско
ма лем десят років але заспівал так же ма тепер в тій
номінациі найбільшу нагороду но і файный приз вшыткы достали файны нагороды Запрошуєму
на сцену Максима садового місто Судова Весня Нічку тиханьку зірнична Ді Яслох
Другє місце мы Мария Кісіль з міста Комарне Зоряна І трьох царів
з краів до лекы ню привели Скраів злотой Зарі дитя принесли Серце
довосне свойослес і третє дві дівоцькы Христина Андрусьок з Людзка і Ірина
Мельник з місточка Винникы Запрошуємо на сцену Христину Андрущак місто Людзк З
колядкою з хумщыми ой грало море ой грало моле не сынка на
тій сосні Голубит голуби сидят радой ґурадя Даймай ґурадя Дайм золоте ре
Дайм Що другій голу Юрновы моремі з моря ой грало Ірино Мельник
містовинників різдяме вифли єгемі син Божый на родига лістве сімлю людям пришля
Тогой донон цит не робити гіха Людям кажда зяви Того нихто ночыт
не робити віха Людям на ця зяви ся Зірка єстя на ніч
ся компося багає омінь о свого ді проводили непеса на землю зішла
свого одбусила гелиса звіз на землю взішла Сина свого годсила ге узай
во свого дні во вселе жытель паса людиніря Богдан сал нашых серця
Видит но Богда шаст серце Син Бойде до горового голотли радіст стала
Божый народи всядка вся ягасоля Од народит ся краісам прихто назит не
любити кілька на щестя ся обися Окрем слістів окрем хурів выступали іщы
і ансамблі то была окрема номінация Ансамблів певно было найбільше І місце
розділили Квартат родины Іваник з Осамбора і дует Бандуристів ліпше повісти Бандуристок
а то были Віктория Гамар і Юлия Кугут з Борислава Запрошымо родинный
гурт Мажурный Акурд Місто Санбір бірсі Антонича Музика Жданкіна Різдво Коляда Рызосорожы
Запрошуємо дует бондуристів у складі Вікториі Гамар та Юлиі Кугут місто Борслав
свого ріда в своім нози свойого в своім мно Другє місце достали
дві Прекрасны сестричкы Прекрасны мают і голосы і такы красаовиці Жейой то
Юлияна і Єрена Опалевичы з місточка Венникы Кольольвова а іщы другы місци
ма так само Локальный Ансамбль Стожы з місточка Судова Виснь Двед сестер
Юлияна та Ярина Опалевич містовинникы різдвяна зірка слова Пийня хлопі і сбудит
ся ба брачы ска Івана родила сина Яс то вила мішпилят рідмаві
памят що бож подарий тіко по зустріне взьоди собідне моз мали годі
і сходит ся нашаня щастя стана Ізбаролі має соба запалит по годі
і сполнит ся наші башаня щасты в стіни бо афета Лемків старень
Асесий бі ославит ся год Спит на біля спит золіть сон біда
Бить на пос палит воє і збудит ся нашє пашаня Щастя Свято
Різба слова палит і збудит ся на <unk> сьоте знали зна Сгоря
горобоє поголид онит засіма Тре місце в номінациі ансамблі мальный Ансамбль Студентів
Третього Курсу Хорового Відділю Львівского Державного Музичного Учылища ім Людкєвиця і тыж
місце Южных студентів авдорослых музыкантів в Естрадо Духового Оркєстру Ретро же пришол
гев з міста Санбір Запрошуємо на сцену вокальный ансамбль Студентів Третього Курсу
Хорового Віділу Львівского Державного Музичного Учылища і міні Станіслава Люткевича кєрівник Ілона
Ельтек Бог ся роздає обробка Ілоне Ельтек Болжедушля мож на лем Болжедушне
задимаря шло поспасте ач побачы дольше дуже дольше дульше долже дуджету Паселіта
концерту ценцету це концерту <unk> Ну і можна было на фестівалі не
лем співати але і чытати поезию то найліпше як рішыло жюрі деклямувала
поезию Віктория Штурмак з місточка Винникы друга за ней Анастасия Бождан зо
села Выклоты Самбірского реґіона і трета Мария Кромпащык з міста Городок де
і тото вшытко ся одбывало Тотых же чытали поезию было не дуже
было лем <unk> і я бы повіла же то была переважні поезия
на різвяны темы але не мала прямого стосунку до культуры то тых
земель же о них мало бы быти дашто ту повіджено А тепер
час повісти про іщы єдну номінацию яка зовет ся літературно музична композиция
В тотій номінациі нашли ся густі з міста Людск они завоювали Гран
Прі Запрошуємо о фольклорный гурт Вервечка Людского районного Будинку Культуры кєрівник заслужена
артистка Украіны Алла Опейде Різдвяне віншуваня коляда іде лисма писма лисма родинця
ві дяй фати майда Може маластупленя Сын Божый приніс на землю мир
і закондрю пові до Ближню на дій поразы Сын Божый нарани ся
Відчуйме святі Сноволиства Неколядуймо як полисі дамину полядували Уй з неба небо
іскровы скры Ліченка стола осенства <unk>Ü Чом о <unk> Войовской Торсества Мант
що быше просили до буде ся воду доштали воского корункы склядали а
при колядичкы влонит ся до земли і кажі Дай Боже Лист поклонімос
Богу по моімой Ой дай нам Боже то леті хресткы золоті хресты
дюціне бесід клюці напасті бого флиста шак та здоровя пробудкы добы робудкі
добрі і звіком догы Зусім тому з честным двором і з усім
людом знятым Божеством Важым Рожеством Вышли полія на проча лем <unk> ватет
ради зробити ся у кожній Хаті уж Хар в Циві місті Жыти
ом люди років о двісті Жыти ом люди тіли старіти а з
каждым роком самого діво зарік нас поган одвайте місива Ні васи ватнарику
на дойосиный чого не думає рыстю рами Санча <unk>eo<unk>t любиси Раз нами
зато язы тамиця туры Хочу дві тижы да істени звлекати прикрашати рідный
край а на твою мату Щобыла так само в нально діяль Неподільно
не мавір украі мою Не поче ми украіні своій Лебаче миру кладені
гусі Щобестіло і появы свитя Бюва цимиру тай ся знебіна Біла цимиру
і злото і сім Земля єдина на сварці зім Сєда тіж ідза
родина оча Бивацями біда листона родиця мусалі липла Маса великы глоса свосильний
зєднай нас в єдину велику родину Щоб сві люди як проти славили
велике імтятвы є завжды нині по секчас невікы вічні аміфлиє ей ли
народі та і діти маі Не тай світ выріздвяной зіркы осадит вожного
спат і зідебла Івона мир на взій землі пресот народиця злядмо його
Мататы слово гудиночкы звони Гутыночкы звонимо ава низко лонвы То гран прі
цілого фестівалю а перше місце в тій номінациі має знаний уж певне
Вам ансамбль студенка з міста Калуш другє місце Юрі присудило іщы єдному
ансамблю з міста Калусь же зовеш ся Доленька і якій вказал на
сцені обрядове дійство Маланка Не был нагороджений але барз барз цікаво выступил
колектив зо села Викоты Самбірского району же представил давний вертеп Я можу
повісти же доправды не мало то нич до культуры тотых земель то
Холомщыны Любецівщыны Надсяня не мало то нич до Лемків то был давний
бойківскій карпатскій вертеп Але він был прекрасний традицийний і як хто хотіл
видіти якы колиси давно были вертепы наприклад <unk> років тому ци то
можна было тото видіти А вы не можете видіти а можете хыбаль
чути фраґмент То прошу послухати Димідно господаріл свою хытину Не трохє погрім
о з розказом новыму не мам на нихати Нє нансє Єлькє віте
ромат кєта отай діду Провіднет паранькій а што нам братя про свою
діду розказувати Самі добра знаєте якя наше жытя Чыта наше ніч не
вартує Іродна ми як вірта не торгує Оситу бесенку такє реча і
уряти Она знає людей Ет не родословатле не то видно Говорят люде
што они напі як різбакы покашуют ся Одні говорят што они вину
споміщают нас неродити ся має Хотіл бы я што в народил ся
фар насник народу спасти в єдиний то дідна пропала ді пропа віро
лем радму братьо то перекусимо оплацитно тя лем на патами Вотон такя
парота вото лефохіло то чортове ропельфати воє вчынило то Тыхложыде Тых о
си паска што там за розбій пар вычло так збы там Ни
Во скількы іх было Я не знаю там вопашты Патам чотире Як
мы двослали ада правда вашы крока лоньку а витримало в ликут по
напыду пряма біло ян вай але гвісто А хто Жыда проклятый Ты
мож купи писати Быйте жыда гадайте і остати ефоны епаны воєдів аны
Што роби успотійся брата любица файно гори лихой Коли скінчыл ся тот
фестіваль і вышле єм з Народного Дому же в центрі Городкы вышле
єм жебы іхати до Львова а пак до Івана Франківскы То одраз
подумала м сой же до передачі у фестівалі конци мушу дати выступ
Маланкы Чом Бо фурты чытам в інтернеті же якысы гейбы лемківскы орґанізациі
ци ту близко ци за вельком Лаком орґанізуют то в єднім місци
то в другім лемківскы Маланкы В моім розумліню то єст абсурдом Гварил
вам тото як чловек якій барз барз любит обряд Маланкы Кільку разів
бесідувал лем зо старшыма Лемками то ани раз єм не чула жебы
даґде на Лемковині ходила Маланка Но і доправды то нелемківска традиция Очывидні
тоты Лемкы же орґанізуют лемківскы Маланкы хотят жебы іх мали за великых
украіньскых патріотів Але не розуміют ся ани в лемківскых традициях ани може
ниґда не были в Украіні не виділи Маланкы і не мают понятя
што то єст за обряд а далей специяльні для тотых діячів упловім
што такє Маланкы Слово Маланка ма певно три значыня Маланка єст по
перше персонажім того дійства Така дівка Маланка Маланка то єст обряд цілий
тот обряд ціла тота повіме так театральна сценка І Маланка то гурт
парібків же ходит од хыжы до хыжы жебы вказувати тоту сцемку і
найперше ходит в тоты хыжы де сут молоды дівкы на выданю Малянка
то єст барз барз давный обряд іщы дохристияньскій але пізнійше злучений зо
святкуваньом Нового Рока і днями памяти святой Меланиі і святого Василия Маланка
єст карнавалом але не такым сучасным а тым прадавным карнавалом як бы
особливым часом коли ся діє дашто дивне незвыкле коли вшытко навспак нарубы
вшытко стає з них на голову Маланкаре як і кулядникы як і
щедракы ходят од хыжы до хыжы і жыцят ґаздам вшыткого найліпшого у
новім руті Лем тоты жычыня передают ся не лем словом але в
формі сценкы діі то гейбы перформенс Обряд Маланкы навязує до тотых прадавных
часів коли знак символ значіл барз барз дуже наприклад кін был символом
здоровля силы міци енерґіі але і красы Зато заміст жычыти ґаздам того
вшыткого в нуім руці молоды парібкы ходили од хыжы до хыжы з
прибраным квітками і басануками куньом і заводили того коня до хыж то
гейбы заводили поміщали в той хыжы тоту силу міц выплечану в прикраснім
байковім куни Подібным символом был і медвід але маланкаре рідко водили жывого
медведя хоц доколи і такє ся трафляло а Малянкаре парібкы малянкаре в
кужухах на рубы представляли самы медведів даколи не в кужухах доколи робили
сой спи цияльны костюмы з соломы Барз барз важным был танец медведів
і борба медведі брали ся бороли ся медже собом конці мусіли быти
опасаны повереслами і ременями з дзвінками і тото вшытко дзвонило Коли медведі
ся бороли і як хтоси дакого мал побороти то часто того кого
побороли шмарили одраз до потока но а то зима знате было барз
приємно Медведі танцували они танцували специяльний танец куні танцували тиж пізнійше коні
были юж нежывы а то были приберанці парібкы самы представляли куні Найдавнійшых
жыцінь певне было колиси три Перше Силы здоровля людям і худобі другє
доброго урожаю і <unk> щастливого шлюбу щестливого родинного жытя зато звучат в
ріжных щедрівках в обряді маланкы обовязковы і шлюбны мотивы В украіньскым новрічнім
карнавалі окрем медведя куня обовязково брала участ Куза єй водил дідо Высела
Куза танцувала і нараз ся робило єй плянну недобий злі і она
падала і вмерала Але приходит дохтор ротує козу і она выскресла змертвых
зас весело танцує так коза оповідат прадавню історию про жытя і смерт
і як бы жычыт нам долгого жытя Можеме ся здогадати же епізод
з Козом пришол до нас може іщы і з неуліты Но повіли
сме про жычіня здоровля жычіня силы но і єст іщы єдно жычыня
жычыня жебы молоды дівкы і парібкы щастливы ся побрали і для того
сут власні Василь і Маланка Так як куні танцуют все тот сам
ритуальний танец так як медведі єднако бурют ся медже собом так як
коза з року в рік єднако гмерат і выскресат так і Василь
з Маланком тиж мают як бы своі запроґрамуваны рулі і не можут
сой робити тото што хотят бо то тиж єст певным ритуалом Ту
вартало бы повісти же незалежні од того ци в обряді берут участ
Лем Василь і Маланка ци долучают ся іщы Циґан з медведьом Дідску
з ум Жура Велькуні і інчы персонажы они ріжны можут быти в
ріжных місцевостях Но але незалежні од того вшыткы ролі грают молоды парібкы
Єден парібок добрий кумік бере на ся бабскы лохы і представлят Маланку
Маланка то гей безкромна і робітна дівка на выданю Але то страшна
незграба і оферма а окрем того она не потрафит нич зробити так
як ся належыт навет замести хыжу А все мусит дашто зопсути При
тім Маланка барз активна она може до каждого ся вчепити а Василь
єй наречений тихий і пасивний Цікаве же в традицийній пісні яка звучыт
в тотій сценці про Василя ся співат яко про парібка а пак
зас яко про траву пахнячу траву Васильок ци то базилік ту маме
іщы єдно потверджыня який то давний обряд де маме тілько знаків тілько
символів Пропоную Вам послухати фраґменты того одряду На сцені Народный фольклорно Етноґрафічный
колектив Доленька Палацо Культуры Мінерал місто Калыш Іванофранківской Области Обрядове дійство Маланка
А нашы дівчата не самі ходят а наші дівчата маланку водят Вашы
двери дось пустит мало догатирості пусти мати росота лювосподарод пусти дось пусти
дой мамы Пустит малянку пустит до Кате Наша малянка вмерла вяте Двойду
малянкы коротка твидка Наша малянка дмерла лет Трепер пустій до грубы горіти
зубы пустій до плеці погріти пилеці маць ва чысло і несло Нипа
і не нашло два як послой сы двари царма єс дваритай Я
вию не люби то за ним Бегійон нихоти хто за ним ян
не хотіл літом дер Ачи правды кажут што о Табе Сорочка парубоча
Ні Васильку самасила высыла сей те свою обсылала соб сьогодні си убра
Наша мала сварисила красном Краснокы На Василь Згіж моі пискій Моі пиліскє
з сиром варені сі маслом местєні надурали теме лем маланю то твоій
пискє милой копузну начыне то сіркой оліі по масті Наша Маляня як
перцік Де бы не сіла все быщы сіла Аста ног Як млинок
А носкє Наша маляня надіят усіла фіґуру дістала а розум згубиє топне
Наша мала я сей кіт писуший флатушок донес сей кіт писуший флатушок
донесе исуси плоту субкрас <unk> писушы плоту сопрасер о голбі вітр і
<unk> прасесуши полотушу красе злот о гор Він сюю він цюю на
пеці самогонку цюю Не дасте самогонкы попю вам силанкі ням ня він
сюю він сюй колбасу сюю Не дасте колбасу я ом хату роздусу
Подавайте калаці бозди богаці Подавайте курку повітну вам штурну Сію сію засілаю
всю дасте то заховаю Ани дасте поселі сте В цілым своім жытю
барз барз дуже малянок но то по мешкам Івану Франківску А у
нас в области обряд Малянкы жывый Він єст добрі знаний на полудню
Тырнопільской области а тишы Чірівецкой области і власні Чірнівецкой области в Селисті
вашківці єст як бы столітя Малянок Там на Старий Новый Рік одбывет
ся направду фантастичный карнавал Карнавал же нема жадных границ До традицийных персонажів
долучают ся приріжны новочасны героі напр сучасны украіньскы політикы звізды шоу бізнесу
Кіноакторы персонажы анимацийных фільмів но то хоц што там можете видіти Но
і барз дуже і єст такых місцевостий де як в тім селі
грали Маланку <unk> літ і <unk> і <unk> таку саму Маланку традицийну
презентуют і гнескы Зато традициі тоты жыли Іщы раз хочу підкрислити же
такій маланковий карнавал видите в Ласківцях а то пілнічна буковина а не
Лемковина Лемкам і лемківскым діячам жытю найперше плекати лемківскы традициі бувара они
тиж прекрасны і маме што плыкати маме што розвивати Запрошуємо Народный Аматорскій
Етноґрафічный Ансамбль Пісні і Танцю з студенька Місто Калуш художній кєрівник Наталия
Гуменюк та Володимір Нагловскій Літературномузична композиция лемківска різдвяна Коляда ехто стари преды
вычала новино раділа працу вродила фыно Диятко Боже Вонерко венківщыні Даче тальфельцена
вечену сме Лемковины Хоры янцями Най дітятку може опасне запиват лем з
вами і в смутку і в щестю прививат А вы братя Лемків
буд бы його мили низ бій потрім і молитву не сме мурі
ірне ся привердо Адію маймо залидмы решту над привой ци ам телеберта
пише Листва ту арґля подіня Божы дайном щестя лемківской родині Вола біше
або што єде ся то не ле По найпіль На щестя на
здоровля на подвалері Матермального добрі жебы орунату Жебы вам ся бычкы пилили
авто ся в хыжі выселили жебы вам ся в пецу хліб пюк
а на песу тіду збавил сызлю Жебы вам скумена словонина ниґда не
выходила жебы на смереках помаранчы росли а заміст дойців палюнка падала то
і нам на рікы дугара выйдай ся божебы дба ажебы па овердме
ся выналі мат овердме ся во тин од понад мат Він чыю
Вам ґарды і ґаздині зо вшыткыма святами з вашом родином і з
діточками жычу Вам щестя здоровя великой радости збільшыня роду і воєдности Дай
Боже щастю свято впровадити а по святах лем доброго заберам не бідити
Забы нашы Карпаты раділи єбы вшыткы люде неіжыли на щастя на здоровля
на тот малий рік альбо три вельо радо Моі наймалейшы днеска слухали
сме фраґменты з Фестівалю Пісні Незабутого Краю же ся одбыл місточку Городок
коло Львова Перший раз в істориі того фестівалю конкурсу зорґанізувано його в
зимі і выбрано різдвяну тему Цілий концерт тырвал <unk> лютого од <unk>
<unk> годины аж до <unk> пополудни а пак іщы засідало жюрі і
през деякій час оголосило переможців і вручыло направду файны нагороды А для
мене было нагородом быти на тотім фестівалю насолодити ся найліпшыма з выступів
а тиж познати новых людий до якых обовязково іщы приду в давне
прекрасне місто городок А мож ся навет і Вас тади запрошу А
на разі прощам ся припоминам же до грудка привела вас днеска Анна
Кырпан дякую же были сте з нами оставайте здоровы до стрічы за
тыжден