70% #2017 - 70% #241 Ірина і Михал Громосякы, Крениця (1 част), 18 II 2017
Еп. 2017

70% #2017 - 70% #241 Ірина і Михал Громосякы, Крениця (1 част), 18 II 2017

•

Опис епізоду

Odcinek koncentruje się na Monasterzyskach i łemkowskiej społeczności związanej z Muzeum Kultury Łemkowskiej, którego 20-lecie stało się pretekstem do spotkania. W rozmowie z Iryną i Mychajłem Gromosiakami z Krynicy wraca temat rodzinnych korzeni, języka łemkowskiego i przekazywania tradycji kolejnym pokoleniom.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Притом вас мали моі слухаче при мікрофоні Анна Карпана Днеска підеме з
вами до Монастырискы невеликого міста в Тернопільской области Ясне же цули сте
уж <unk> процент передачы з монастыриск то были репортажы з фестівалю Дзвоны
Лемківщыны а тиж бесіды з мешканцями того міста Але так сой думам
же того за мало бо монастыриска заслугуют на більше чом бы ту
мешкат дос дуже Лемків Власні зато зорґанізувано ту найбільшій фестіваль а іщы
власні ту Лемкы створили Музей Лемківской Культуры З монастыриск походит дост дуже
активных Лемків якы каждий в свій спосіб плыкают лемківску культуру З нима
мы не раз бесідували в нашых передачах Того наприк Ігор Дуда єст
директором Художнього Музею в Тырнополі а тиж редактором ґазеты Дзвоны Лемківщыны автором
лемківского словника і інчых книжок Віра Дудар реґент церковного хуру з якым
недавно бесідували сме на святі лемківского Йордану яко ґаздыньом того свята Віра
Куриляк же рядит діточым ансамбльом Ґречны Фриіркы Стефанія Гурий яка была єдном
з тотых пару усіб же зачали творити музей і долгы рокы она
робила в нім провадила ту екскурсиі Михал Тиханьскій директор Музею Лемківской Культуры
в якого взяли єм найперше своє інтервю для радийо Лем фм Но
і інчы цікавы люде жыют в монастырисках тепер ци жыют даси уж
в інчых місцях а походят з монастыриск Але тепер юж не буду
іх вшыткых вычысляти юж ся скорше хотіла м так бы повісти порядні
взяти ся за монастыриска а было на тото і формальна причына высены
ту урочысто святкувано ХХлітя Музею Лемківской Культуры Але чогоси тот намір не
был товды зреалізуваний зато вертам до него гнеском Пришли єм до родины
Громысяків де і ґазда і Ґаздлиня походят з Крениці де і дівка
і сын співают в лемківскій хурі і внукы не забывают лемківску мову
Змій ся будеме бесідувати і пузі але кус пізнійше бы на вшытко
свій час а хотіло бы м жебы нас звучали ріжны темы А
о тім святкуваню то повім же на тотых урочыстостях ХХлітя Музею Лемківской
Культуры было дуж выступів якы нашым слухацям не были бы цікавы Бо
то было безконечне витаня желаня дякуваня нагороджыня стисканя і цілюваня но і
за того рішыли єм не давати ліпше побесідувати з тыма людми якы
мают стосунок до музею А фраґменты святочного концерта певне вартат ту подати
І хоц тота уроцівскіст одбыла ся іщы <unk> листопада най тоты выступы
дополнят днеска нашу бесіду Но позачынаме Я Ірина Волчак з дому Волчак
а в чоловіку і Громосяк Коли сте ся уродили <unk> серпня <unk>
р Я Михайло Грмосяк Народил ся в Крениці в <unk> році <unk>
червня Вы Скрениці села ци скрениці міста В криниці села Тепер то
уж зробило ся залежыт до міста де міста Тавлянта Одо так належы
до міста В протомтом ті думало з тобу кни ся друй вича
а ту книсю село дальше пішол вторну порозника Но оповідьте А вы
там вдома знали ся Нє та дезнали ся Нєн в єдній страні
майшкал A<unk>раніє траєвота до музею Од мене до до Тебе было близко
близко нон як же Явешкові Од церкви Дворы Книсі оно церкви Дуінкнисі
До Нижнього кінця называли І в дома не знали ся Нє нє
А де познали сте єден другого ту зо стріжкых А ту Криничанів
дуже Дуже Креничанін є і ту монастырска і то така березівка є
і на фільварках тото належыт вшытко до монастырів і ту дуже тых
єст Лемків А кєд бы так заран повіли же вшыткы Лемкы можут
ся вертати хто там одкыль єст же вышло такє офіцийне позволіня ци
Вы тепер хтіли бы вернути на свою землю де вы ся вродили
Тапы ні Ты скоріше ся вертати на свинты Но так бы плывіли
зараз же можете ыти Але кєд бы так тепер то Што бы
сте повіли Я бы повіл такют ся пізно вертати ся назад Хы
вам нашы діти правнукы то хум може они выпухтіли поіхати до Крыници
а мы з женом то уж запізнут Я так само бы м
ся не вертала А чого там іти хыжа розобрана Там пустинь нема
там де наша была хыжа а тераз ту єст і хыжа і
внукы і є правнукы і вшыткы а до кого чого мы там
поіхаме А кєд то вам тото повісти Двадцет років тому ци тридцет
як бы товды выповіл може быти і такє же втовды мы бы
были цілком інчой думкы о Бо мы лем приіхали ту Та мы
як нас одразу не ту мы приіхали а приіхали сме до харківской
области Нас там повезли в далечынь таку Но і там мы побыли
в тым в харківскій области село Подолівка памятам барлінківскій район мы побыли
там піл року І люде а ту в основному Лемкы приіхали ту
в монастырскы Але Лемкы пишут єдны до другых і мы знали же
Лемкы ту і вшыткы кілько там родин нас было не знам <unk>
ци <unk> Зобрали ся і приіхал такій за нами приіхал такій Михал
Чытрыла він служыл в арміі радянскій арміі йому далий ваґон і мы
до того ваґона вшыткы там нас забрали І мы приіхали ту до
монастыриск А чого єхали ту Бо думали бы ся ґадали ой іщы
тот рік а на другій рів мешлицями вернеме ся домів О І
так тота была думка і <unk> і <unk> і <unk> яж аж
до того часу зментувал Зо своім каждый зо своім ікы мы были
малы діти Але і так памятам вшытко памятам де м ходила по
шалу Ходила м деша хата стояла коло хаты были такы сходы знаєте
о такы сходы были як ту момаме перед свойом хыжом ем были
Такы з горы мы на тых сходах все іздили і діти ся
сходили і єздили сме на тых сходах О тото памятам як сме
жыли там в Креници та як ґадам памятам што было мали сме
така была хат хата была і з єдной страны была хыжка з
другой стороны світлиця называли не так як тераз покоі така спальня Дітальне
тото вшытко Цы карали Хоц іди там до хыжкы там в хысті
єст або хыжко Меньший покій меньший покій так а світлиця то уж
было велькє Векша кімната была Так повідали такой світлиці Тай світлиця так
дале в назвах світлиця Но і памятам же І коли хытже недалеко
так з гортка треба было іти то была вода щала я все
за том щалом все ходила два ночок і приноси єм до охаты
Потім з мамом памятам сме ходи полотно робили А як то полотна
тіж памятам як бы не робили водом його збризґувало ся додлен потім
мы просушували на сонці і мама брала памятам як тото было но
як ся тото назыла діж же она на тым лем так ушыіньскы
побудылици уперли Я не зу І тото толкли знаєте іж ся робила
пряжа а потім мама на куділь тото веретено до рук і ниткы
впряла а потім уж што робили полотно верстот был робили полотно мали
сте вхыжыл вас тот та штоси было было єж не памятам тото
точно памятам а потім мы ішли в полотно зроблене мы ішли Коло
річкы была недалеко коло на річка розбілили сме білили сме річка ся
назыла Криничанка но і выбілювали сме сонечко світило а я тоту воду
носила по тым полотні і так тото памятам тіж Но а потім
як зачали єдного разу уж так приіхали до нас якысы паны Якысы
паны приіхали до нас і што си там они з татом і
мамом ґадали І знате і я потім смотру ся мама пляче плаче
і пляче А я кажу до мамы шым а мій дід той
щы брат є был брат был молодший з <unk> р кажу што
ся такє мамо ча плачеш ой діти будеме свою хыжу лишати і
єхати гет далеко І по тым памятам як тато Взял драбняк як
нас называ драбняк і до того драбняка поскдали періны і тото вшытко
і вшыткы сме посідали і поіхали сме А де яс точны зомці
до Санча мы поіхали он чы де Но а тото вшытко потім
певно решта тоты шафы тоты шафкы кус ся такє опозоберали образу опамятам
мама тото вшытко зберала і мы поіхали до того Санча і там
яж не памятам памятам же сме долго там были і корова была
І люде так значыт приколія уж прибыла приде там десят минут зупиніти
і все люде мали такы маленькы такы на три на трьох нож
ножках мали тоты пецикы і там ровно підложыли і што вари коров
здоіли та і скоро ран з манкы зварити божы та нераз Ті
кошы дав тотоварити поіздишу вшо тото всо по полі Доскоро до ваґона
і так на звезу Не знам кіль мы єхали єхали сме певно
зо два тыжні зо два тыжні по дорозі і люди вмерали Бо
турка мама померла там єдна вмерли люде і з того сторозпачу і
з того вшыткого і з того недоіданя і із того вмрали люде
і потім нас привезли там до того Харкова Но і в тому
Харкові уж там нам люде барз добры были Добры люде были Але
такы люде были же там мужчыны вшыткы майже інваліды были то без
рукы то без ногы в своій войні І они нас дуже принимали
они там сусідка принесе якось борщу якось того не нам приносили жебы
покы ся выстроіте каже бы не вам не ма што кушат каже
ну і мы так тоже Но і мы там полі не знат
шы піл року чы тілько мы были і потім юд сме знали
же знали же ту на тернопільі монастырі ска дуже Лемків і все
поідеме на Задомів о Ітовды давай зберати ся приход од Михал Чычыла
взял ваґон Не знам кілько родин там было не знам же він
собі коровы взял і мы в тым і коровы были з єдной
страны ваґона а мож з другій з Чарну Велику І так приіхали
ту монастырі в тім Ешылоні были цивяті Мы єхали одразу ту в
монастырі з Камы Коли выізяли в якым місяці Выпні Я памятам то
што тато місце мы в Санчы формували ешелоны Тот бус на Торнопіль
то на Львів то на Харків айт то за они попали в
тоты ешелоншу на Харків а мы одразу ту Твыіхали певно там веце
як два тыжні бо два тыжні мы єхали ту на стациі по
туторы пержаньску рейону то нас навысадили на Шкарпі там три дни были
а потім мужчыны на конях та туфурами поіхали глядати місци де ти
жыти То мы попалні быту в монастырі скы А чобы веце родины
было ту в нашой мый Родина уж скорс приіхала Нє разом приіхали
але мам на лазішы ішы вшыткы то і з Путутор то <unk>
кілометрів од монастыріск мы гнали коровы Я мал десят років і гнал
коровы до монастырі Зыш Фурами єздили ту речы вызи то тишы были
чакы вдешы з собом взяли мы наприкляд діхали нас родина <unk> сімі
Тых раз так браты сестры то нам дали два вагоны В єдным
вагоні єхай мы штыри родины а в єдным вагоні іхой кудово ту
а мы і там докторечы такы то шафо ту столы тотыків то
іхали сме два тыжні о такых а годувало ся такых як она
ґадала Пигварили то і гырнич сме пересєкли хырів такє місто є Самбірску
району потім Старий Самбір Самбір потім На Львів азульова на Петві Шіды
на Тарнопіль до Путурів Не завиває свого што ци гырото милийшы напис
лев Лемку брате в якій там державі сполнисиф Ліси кучы рьогы Старий
край той сес повинай Дес ся народил і николи не запивай Я
го єс роду Спомникы Весел співали спомни си якы на порядку пастышы
Веселий крайле Не жыли діве Але пришла залагатина лишы лемкого горе зашуліли
лізи гори посмутніли сали посмутніли рідны твори посут ґе бы с не
вывили В якій там держави Своіх дірігейчий атрий холе скы зымовы Най
ся знают кєд се мают Кід самют зынати Рідний край дой поважают
Лемкови Як ото Ходили аґітували жебы люди ся переселяли ци як то
было Як было то я памяту потім з розпові старшых Ходили аґітаторы
записувати ся на переселиня Коли они зачали ходити да си куто тамтадил
в Квітні <unk> руку А де із была війна Позчало ся переселени
заліту в <unk> році Але конкретно я про Креницю А по Криницю
нас ту році О зопамятом най фаміли тошы уставил агітаторянску Союзу маршанці
в Бул Тыті Він потім найту автоінспектор был в чорткови Агітували Але
Хы по тым так само як току госпо добровільно примусову так і
на переселены іх добровільно примусову А оповідали перше як выту хлоце Но
так так оповідали ся як оповідалю ім В ту барж добрі жыти
О А добре Але чом треба заберати ся тамтыш добрі жыти Тре
выіздати ту бо то был одмінні бы населеня ту Але люди не
хтіли візжати ту поті было примусово Добре А коли Вас перестеляли то
в лифінґі Та то іщы были тоты же хтіли то уж пізнійше
примусяли Та Я хтіли Я хтіл так само до колосбухів Але кус
было легшіш бо так іж барже з охоту ні выіхали так А
потім коли два Операция Вісле примусово Нє но з охотом до яклы
вы просто мі оповідте бы смо те ту і в музею і
сяди і на фестівалі на Ватрі то оповідают же вшыткых примусово выселили
Як то было глас Ци такы были люде якы хтіли якы думали
вірили же буде ліпше То знате што ям по ем такє же
были люде якы хтіли іхати туже ту ліпше бо я знам же
то уйкогрицо О і луйкогриц ці сам він был чыскым вініком іхал
ту приліхо в <unk> році до Підаєц Они в <unk> році были
ту в Підгайцях І по тым але они там трошечкы побули і
назад давай нас од ся вернули домів І а нас ту зачынают
выселювати Та він памятам пришол до мамы ґарад слухай Параско ниґде ся
не рушай ани не крока ниґде ся не крукай на крока Бо
там ту страшна біда Ту там страшна біда Але тато Ні бы
ту добрі бо ту добрі а він єй ґарат так як хце
єхати він Наіхат сам а ти ся здідме лише і ту О
тото памятам тіж так само Він выігай до Підгаєсу одразу Добігай до
Підгаєсу но а потім там бы і там был веце родин а
потім спідгаєц полі назад Доню до Вінцягороди в Лабоі і он він
ся вернуту Але він чом поіхал він богадал же там він іщы
был товды молодий Я вам поем я не мам понятя чы він
Мал двоє діточок жінка му вмерла з природа з другом дитином О
а уж вам не поєм чого він поіхал но так поіхал А
чого він поіхал я од не знам Што сімю свою лишыл Они
не были діном был сам Сам поіхал а потім не знам за
кільо інчы вернул і пришол ґа ниґде ся не рушайте ани на
крокы В <unk> році пока зачала ся війна то был Совітскій Союз
А в червцю як зачала ся війна то вришли уж Німці но
товды то уж під Німцями было то коли выіхал він Не знате
іщы як в Совітскій Союз він єхал ци Но так я знам
де жіґала мама же в <unk> році Но я думате же вшытко
же я Но в літю <unk> році прешли Німці позиняли тото завто
ци він іхал з Совітского Союза ци він уж Німе взяла не
поем Я знам памятам яка война была в нас там інша война
вы то не може не мож єм поісти але вы лем можете
повісти же были такы люде же самы хтіли де до Росиі ци
на Украіну Ну на Украіну Было і такы видно бо они і
видите і перше і то не лем ним сам поіхал а іх
веце поіхало та до охотників Но та ніяк в Креницині З того
села певно з лобулы Такы было хотникы што посвітают на розвідку якысу
чы што Я не знам потім він поверну ся раз два до
два вызнаты такы не знам Шправ тумшу людита і фяды Є богатчы
кус шымат ґаздівку мою а є такы біднійшого же дали де ліпшы
а ім ту розказали агітаторы тоты жыту дуже добры ну то не
вшытко єдно іхали Я знам такє же наприклад найбогатшій андол в селі
выіхал до Расиі Было він суй думал же там не знате што
апаквертал найбогачі ґале же йому вшыткы повідали десь то не был дзяд
Я знам і такы то были гвас такы же самы хтіли іхати
уж тепер коли выси силяли коли повіли же будут выселяти были такы
же сой подумали о но то рыхтуєме ся і ідеме но то
долі то вымо памятам такє о же тат памятам тоты слова такы
Ой діти будеме істи білых хліб і на плота брудкобасы О такє
такє такє о тото памятам тіж так само То были такы люде
якы дост радо вписували ся думали же іх чекат може дати ліпше
жытя Та были бы такы прав тому што в той період в
<unk> році як выіхали ту то нас іщы під Карабином не выганяли
В тым не так ґадати А ішли нібы так добровільно вымегати напіл
добровільно але дозволяли взяти ся пату з майнашу шовлізлю вагон на двоіх
І што тоты люде надіяли ся буде туда што ліпше Дате єден
повіл же там буде добре такє давай ся збераме А вы ви
видите же уж тоты ся зберают гіду так само бо там буде
ліпше не і так люди є єден за другом тай трохы потім
выіхали так ся стало Были такы люде же повіли же зо свойой
землі мы ниґде не підеме Ноте і того уйка потім мого так
само його родину цілу выселили аж на Шльонску поіхали а дарат а
мы ту не поіхаме ні за што і поіхали на Шльонску были
они Ци были такы же при початку окупациі німецкой ци пішли до
Руасиі ся повідало Ци были такы цивыльталы ци были такы припадкы Ди
як є памяти Якія нове штукай Но дашы ізвыйту в гайшы котрым
руні Дам А потім при тым як Німці наступали то вернули ся
в назад А то уй комі пем Розвідку таку выіхал сам а
поті думат як буде добрі так но та я ся верну і
воз заберу іди приіхал од тамаль тай ґаратын і до мамы ни
де ся з Літьми рушыт буд ту хце він іхати наіхат сам
бо я што виділ якє там єст Но я памятам діж Ну
а як пришли аґітувати і як люде як од Вірили як тот
аґітатор повідал як то Но тотє Дехто може і вірил може і
не вірил на тих як аґітацияк Але зачали ся пакувати то як
зачали ся покувати бо знали же мусят ся пакувати был А чом
мусят Не годен были ся лишыти неє Нє нота лишыти ся може
і годен был Ой такє жы не даду жыти на те полякы
ся До війны были нормальны стосункы з Поляками жяды банды не ходили
Люд всемісовом не залежыт ту Поляк што Украіници то рускій все спільну
мову найдут Покли ся не мішают політик з міляками Украінці добре жыли
і з рускыми тіж Украінці добре жыли Так покли ся не мішыт
ця еліта політычна А то же не задут жыти Ду ну як
знали знал же Вуд высилил примусово знал же придут банды тото Повіли
же будут выселяти высіляти примусово тото люди знали Ани як то ґадали
што такє і тіж єм чула Може повіли в потім конец в
кінці за <unk> годины жебы вы ся зобрали і Віт транспортува од
вас вытранспортуєме О якым я чува тіж люде ґадале же мо тоты
люде што не хтіли єхати знате што повіл же мы ся остаєме
та потім уж так было мус был мус єхати О ім повіли
дали за тілю і за тіли ся зобрати і єхати До Совітского
Сою Но нас ґадали на Украіну не до Совітского Союзу ся ґадали
на Украіну Ідеме до Украіны на Украіну Але повідали до Росиі Нє
нє за Росию я не чула николи ся ґадали на Украіну та
і на Украіну То як можна повісти же яка си част люди
уіхали же думали же вкусы мали надію до штоси ліпше так Но
яка си част яка част трета част ци яка четверта ци ци
як же такы же як бы окремы окремы люде такы як окрему
тот можы окрему мож і неокремы ну яму же так было пілна
піл Думате же так раз бо так зрудну з розмов старшых быть
дат же же може половина людий як бы м кус повірила агітатором
і думал же ту барз добры і дал згоду інібита іхати добровільно
Але мучали вписувати ся на доізды з то му докры То бы
але гірко Горы то а до виды Кілько в того часі ру
Як дук ривіле Лемків ганя тіло Ще то было страшно Желюды бы
ганяют і не знатя за што же люты бы ганяют Не дают
с обшы Без старого ты вырес не дают тишыты жены ганяют не
дают сотшыты без старого тивыс Быво нас мали ціде аж од смеро
А нас доли Же саме цитаме лем споминаме жытя Своі сы терифриі
кажды місце присня рід Лемкы осели Высводляве жытя Своім сеприсня рід Лемкы
осе Як дахто лем тепер долучыл ся до нас підповім же мы
в Тернопільской области а конкретні в монастырисках а іщы конкретнійше в густях
родины Гробысяків колоня сідят ґазда і ґаздыня пан Михал і пані Ірины
іх дітячы рукы проминули в Крениці стулянь до царівний краю Ярищы О
Антіа Стулень корідний краю Дольщы Весвоій коля Лемками зазна Весвоі Лемками А
медже тыма людми якы якоси дали ся завітувати зачали вписувати ся і
медже тыма же не хтіли того робити Было якаси Візглада не згода
тавцы ци ні Дамі ся дає же певно і може было зла
о пришварках Певно же было Нє Я ти ґадош не тры іхати
Та то і в хаті Так было чоловік зо жінком плакали жінка
плакала і тоі Знати як то было той так добрий єнґадач яком
наіхати не треба ся было рушати з нашых місц і в ся
і сідіти і што буде з нами то буде Но Але люде
так єден другій третій гіде а мы што сося ми лишыме прилучаме
ся до них Іхами з нима разом о такє было то выходит
як ту повідают на ватрі ци на шелеякых святах ту же вшыткы
были примусово выселены тото неправда Я думу неправды Выдумати же неправда Так
я думу же неправда была частина якы хтіл іхати Ні ці під
плывом тых агітаторчы як але видно же хіл іхати ту в чести
не было А ту на то уж так по інерці было так
модно ґадати на ватры де такій гадают А чом хтіли іхати што
было такє Знате туз не были плоты кобасами городжены была біда повіні
Першы рокы деси до початку <unk> років біны Мылория памятам ну як
я за хлібцьом ходила така кєком і было може певно іж осем
років не было Та в повітрі мене люде несут а треба годины
чекати за хлібом а принесли піл хлібця такого о чорного я іду
з тым хлібом А так цу того хліба вкусити Але не треба
вкусити бо треба годомів тоту половинку цілу принести бо там і ся
чекают на тот хлібу со біда была страшна Але выповіли же хтіли
в Украіну но то так были патріоты Украіны ждак Украіну хтіли бо
я знам же даякы Лемкы были великы патріоты Украіны же власні знали
же они част украіньского народа і барз хтіли з Украіном ся злучыти
жебы не быти медже Поляками а другы Были такы же хтіли до
Росиі мам быти з Росийом бо мыях бы братя і были іщы
такы же думали же комуністы выдумали якійси ліпший спосіб жытя ліпший устрій
і мали комуністичны погляды і зато были ріжны причыны чом люде надіяли
ся же підут в дашту ліпше были тягнули ся то як бы
вы повіли як было в Крениці Мали люде якысы такы погляды же
хотіли піти в тот якійси інчий край але не материяльне же там
буде ліпше а же мали погляды ідеолоґічно же якы были чули ся
такы Украінці же о вконцю Украіну жебы в Украіні быти тамы о
інчы я повіли же думали же ідут до Росиі До Росиі а
до Росиі то тыж они были патріоты того і третє можна повісти
же были такы комуністы і мали комуністичны погляды Та такого я не
памятам і не знам і не чулам бо то бы діти іщы
Але в основному я знам як з дому мого тота єхали як
нібы з материяльно жебы ліпше жыти бо там бы там не было
знати горы В горах што там ся там дуже в тых горах
родило а ту наоповідали хто знає чого рівнины чорноземы пшениці хто знає
што бо нота якій хлібці змеіли як яюч памятам там тым нота
якій на жорнах мололи груби хліб Жорнамололи муку така была груба памятам
тіж тай тото хлібчы пекли тай тот хліб был не такій як
дім розказували тоты люде што были якє там діли хлів кобасы на
плотах будут і люде із заматерияльной стороны мой напри Дордиче они нібы
татой ді за того поіхал А так єден другому зберай ся люде
зберай ся і о так тот поізд тотых поіздох поіз тото добре
добрий так ся то думате же важнійшом причыном было же думали же
материяльно Но накля моі родиче о я так зрозуміла іх як і
при бесіді при тому а та решта я знам не знам Я
знам же ці же якы розмовы были наяв Полякы Украінцям Ну ци
Лемком бым рахувати шукраінці так не давали в принципі роботу Полякы мали
а Украінці не дуже малы маєновазячых державных установов теся другє науку тіж
не дуже допускали до наукы ціх Украінців Справ в тому што як
вносну наукы взяти то Лемкы під час переселеня тілько выграли бо на
териториі Польщы той освіты выгни не мали Так то лем міг кус
доколи была в родині страшна екаси біда То товды было там же
діти навет до школы не ходили але переважні было так же вшыткы
діти ту пішли до школы а дуже было такых же пішли в
ріжны технікумы ся пішли в ріжны інституты і дуже Лемків мают Выйшли
світу вешы школы атале та А так на териториі Польщы того бы
не мали николи Я так твердо можу заявити Ату а ту хто
хтіл вчыти ся прот як Трудно было вчыти ся в <unk> місце
венші дварках в Малькофтовы до місце ходилкы не то што я єден
вшыткы босло Юж роса біла была а мысі босу ходили до школы
Але ходили але ходили до школы і каждый тій хто мал змогу
дальсі ся вчыти хто не мал змогу де ся не вчыл но
бы то і тральне бытра іх помагати треба біда така одсяди была
Я памятам я вшыл Любові в технікумі Выділенньом то так мы называли
іх парашутистами зо сівній вшыткы з плітыками призы за хлібом Ту было
так хлібо трудно было купити то видно накірництво технікуму доґадало ся шы
нам привозили тій котре хлібы бо буфет в технікумі привозию там жебы
стояти в черзі котра было дві три годины стояти не было ся
кую вчыти біда ся дґы ни в ту монастыскы жы гнібом стояло
зо хлібом Но конецоковых років подесятых было трудно я вчыл ся з
<unk> по <unk> ти ся тіж было трудно В потым стало легше
велілю робиту між будівельзациі якы кугосп перешли на грошову оплату му або
<unk> або <unk> рік Туры кугосникы зачали єй материяльно довержыти Коли уж
не писали труду дне Так так курм рісмішы так жебы ани оддавали
на труду даных кілько того кілько тото было до ниці літы робил
а потім місячку пілмісячкы чіменци прінс то озерно думіл Но і коли
в ся десятых роках уж зачали якысы паспорты давати глостникам Але паспорт
перше не понима найперше кусникы не мали паспорт Бо то люде то
рабы нє бы раби бы як не мал паспортно є права ниґде
выіхати Дат му паспорт в течыску госту хто знайде Но видите якє
то было О такє то было в совітскым райом так высицкым раю
Но єдным словом же пережыли да нашы поетіли Наше поколіня пережыло быту
Но єден аспекты знали же в Совітскым Союзі нищыли церкви же выганяли
священників же то держава атіізму но і Знате люде тыж не барз
радо як бы то принимали і же як аґітували то люде хтіли
знати в тотых аґітаторів звідували же як то в тій державі атиізму
буде а они повідали та же то По войні уж певне церкви
будут уж утворены певно бо в часі війны отворили деси тут допевне
будут і повідали же таку они війну выграли же певний уж кульгоспіл
тепер не буде о такы річы Но але про церков знали люде
же ідут до державы атіізму і як тото принимали бо Штоси цалком
інакше было ту лемківскє жытя в нормальнім лемківскым селі было звязано з
церквом і цалком звязано з церков і люде были такой побожны а
якы одважыли ся ето до державы атиізму Брал зо собом нас о
што могли Так з церкви забрали най най дзвон привезлий А да
тоты дзвони Яни лем не пойму то олі Тиморохы тато і вшыткы
і тоты річы нецерковно я тіж не поім кілько оноштондо лем єм
чула же додздали в церкв в церкву дали де в яку што
то я тіж не знам бо позаберали тото вшытко такы тото церковны
позаберали подало церкували в яку де то я не знам і памятам
же воля все ґада і дна і дзвони взяли нашы Священникы выізджали
з людми Я бы не памятам ну але вызам розповіджы священник в
Криниці одправил остатню божу та нібы з миряну Попращыл ся жебы выіхати
я мушу ся лишати ту А як другях в селах хто не
знам як священик До священників справах тому шу священників страшно переслідували грекокатоликів
особливо Выходили до якой церкви грекокатолици в самій Крениці Андрий Павло сама
но Петро Дакер мыжы ґназували Мужы так то і она і я
дофікує ґам тай як до музеів до церкви было мож пару метрів
дальше Близко оконовы посерти близку Церковця стола яла так нібы церква до
горы іде місто а долину іде село Ні В місцу ся зачынало
пісня мосты Кринчанкы річкы Містлинсє А я памятам ту де як мы
жыли бо м все подіяно сия молоко то се мі мама казрала
молоко і ді каже однес до палкы молоко но то палка молоко
уж при ньом в місті а то зараз за церковцьом о істі
мал магазин свій палку Юрку што не памят я ходия з женочок
і ходила м до носиля тото молочко а от а тото о
церковці долину той ся зычынало о мыжы і там далі гренякы і
так і так ішло на нижній конец там о ішли Священників пересідули
і потім іщы в десятых роках в десятых роках услого тоты грекотолскы
церкви были закрыты вшыткы пришли на православіє аж потім уж діяностим перше
одкрыли кус Мили моі слухаче як дахто з вас не зна што
ту ся діє о цім мы бесідуєме бо влучыл радийо лем тепер
то повім же мы в монастырисках то такє маленькє місто в Тернопільской
области місто де жыє барз барз барз дуже Лемків тота тема Пани
тамтона І пришли сме до єдной лемківской родины родины Громойсяків то пані
Ірина і пан Михал они Креницяне походяты з Крениці села Пані Ірина
вродили ся в <unk> пан Михал <unk> но лем дітячы рукы Они
провели на Лемковині а ціле жытя уж ту в монастырисках ту выросли
іх діти ту выростают внукы а тепер зав до нашой бесіды Памятам
де наша хыжа была хто ко нас жыл ожыл такій коло нас
памятам го барз дороблі то што запис пишут Што він художник такій
тул Нетифор Нетифо тораз уж переробил тото іначе то был Не Тифор
дровняк так Я го добрі знам так пред очами мі бо він
приходил до нас з тыма пакунками з тыма фарбами малювал там тото
вшытко і все ґадал такы слова памятам як нескы Пан має ходити
в краваці і гісти макароны з росолами а тот а бідний хлоп
має ходити в гунці і гісти капусту з ґрудями О він такы
си мал о він не дуже добре так ґадал але тото Він
ґадал то памятам ну і приходил єсти там Він як приходил то
я сам чуву і пришол до нас і дай му ґрулій капусту
єсти а він вшы ходил в копелюшку в кроватці і ґад пан
краватка макароны з русилами Хлоп гуня ґрульы капусты звали вони Тифор никыфор
Ні ну і може мы называли Нитифор його Я памятам был Памятам
єдно мал капелюш на голові тот капелюш такі знати было о іх
не такій а тоты крісы были такы погнены о і мал окуляры
на очах варізочку малку о себе і він на тых сходах што
коло нас є клал тоту валізочку вынімал паперы і він там собірство
і наша хыжа была деси нарысувана Але хто про тото думал о
нашытко деси стратило ся єй і так люде ся смытріли нол Як
на чудака ци якого сибуртака ци дурака ци за кого товды принимано
того чловека як на него од люде так хы Я Вам так
не повім але знам же бідний был і його люде кормили так
ходил він од хыжы до хыжы і з тыма паперами так він
ходил і оно бідне было не могло ґадати Не відгадал йому трудно
было я посынути слово добрі вымовити як він трудно ґадал бо його
нарід не можна было так зрозуміти зрозуміти добрі його не можна было
такы окремы слова він такій глухо німий был глухо нім был тато
знати як глухо ні модати Тяжкой то о то я памятам А
так веце я не памятам Новы як бы Но милосерны были милосерны
до него были давали му єсти каждар кільо раз пришол давала єй
засти усідаві давалай му істи Я знам як моі дома родиче робили
на там уж далі я не мала на певно же так само
робил бы то было бідне спало оно Е спал він таку мал
невеличку хыжечку о і він там в тій хыжеці спал і там
боже якє то было І пес был до бло гыжы Іріл іх
і той і пес был і вшытко він так тото бы цілы
дня ходил ходил і тото всяды тоты пейзажы тото вшытко він малювал
ходил смотрил і люде Якоси то цінили ци просто же малює ци
ци тото не было дац несерйозно нытану нихто не принимал Нихто не
принила зо серйозно дехтоси подумал же може такє він быти на цілый
світ ы славні но До так охладил ходил та дали єсти тай
приносил тоты папері я одпинь тото ци люде му давали на тоты
папері на тоты фарбы то я з тіж не сем Не памятам
того не гм якы а памятам го тото жебы в тым такым
капелюшыку ходил о Все і ото памятам його Ном мал себе за
Молярьом мусил мати кроватку інфакта бо він былка Зато так він повіл
же пан кралатка о і єст макароны з росовами А хлоп то
є гуня І ґрулікопі Ґрулиґы капуста так тото а уж так може
люде і дашто і пригадали інакше Я знам але такє пішло і
всем угадали Но ушым ґажы хлоп гуня ґурликапуста пан краватком оруж зуслав
є сам чул на своі ухы нас дома м і до вас
приходил Приходил ден все приходил му там шли єсти што він нібы
за дурно не хтіл все даку Образочыл даку кыртинку сыде зашто се
дару Ага ка ка ка ка каждый раз як дали му єсти
то він што дал Яглир Я знам як нас была а може
даку от мож не даваю Ци кыртинку муж не дало а може
дало То єн хыжу нашу намалювал іщы была тота жебы єдну хыжу
не мале то ся деси забули обыла думка про хыжу про толекымо
образок Він был настоящый патріот Три разы го высиляли і три разы
він ся вертал до криці по тій мудовый спукы Бо він выіжыл
потым высідал го і там на німецкых териториі як же операциі Вісло
было а він ся вше вертал і потім уж там мал нібы
в здрою таку як майстерню там малювал то А до того то
він так ходил малювати так нібы сам про себе як любити Страшно
пановолзал за Креницьом і за тыма людми Страшно Дорогы моі слухаче на
тім гнатка уж буде конец за тыжден продолжыня бесіды Были сме гнатка
в Ірины і Михала Громисяків же вродили ся в Креници лем з
том ріжницьом же пані Ірина з думу Волцьок Вродили ся в р
а єй муж Кус старший пан Михал вродил ся в <unk> Кєници
не знали ся стріли ся і пак побрали ся в двох монастырисках
Тернопільской области де жыют доднес Задля стрічы в Лима до того міста
внеска запровадила вас Анна Кырпан А тепер пращам ся з вами милы
кухаче оставайте вшыткы здорувы до стрічы за тыжден