70% #2017 - 70% #247 о. Володимир Шафран з Бучача (1 част), 15 IV 2017
Еп. 2017

70% #2017 - 70% #247 о. Володимир Шафран з Бучача (1 част), 15 IV 2017

•

Опис епізоду

To rozmowa z o. Włodzimierzem Szafranem, proboszczem cerkwi Pokrowy Najświętszej Bogurodzicy w Buczaczu, o historii miasta, parafii i obchodach Wielkanocy. W odcinku pojawiają się też wspomnienia o wieloetnicznym przedwojennym Buczaczu oraz o rodzinnych i łemkowskich korzeniach rozmówcy.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витам вас дорогы моі слухаче при мікрофоні Анна Кырпан Днескы пришли сме
до Тырнопільской области в місту Буці Барз люблю тото місто Нараз уж
оповідали сме про Буцяць про села докола Буця де замешкали Лемкы гнеска
пришли сме до Єґмыся Кулуня сідит отец Володимір Шафран Слава Ісусусу Христу
то парох в Церкві Покруй святій Богородиці і гнецка хоцю побесідувати і
про тоту церков і про великден і покус о вшыткім Як долго
вытужуєте Вбучачу Єжыю з <unk> марця <unk> року А подабат ся вам
ту Подобет ся де м ме был Бог послал та мусит си
всюди подобати Пришли сме усті в місту Буцьоць місту Барзовне і жыли
ту ріжны народы до ІІ світовой війны было ту більшу част мешканців
то Жыды Было до з Поляків было до з Украінців а проходили
ту тыж ріжны народы бо были ту і Туркы і Татары а
тепер жіт ту і Лемкы ходят до вашой церкви маме ходят з
нашой Церкви Лемкы з нами Лемків Но старшы вже погмерали тут были
Лемкы е з Крениці і го лишыли ся його діти за чыту
же вни родили ся тут але з Лемківщыны коріня походит з Лемківщыны
То вася родина походит недалеко о Крениці та Село Ростока Ростока Вейкы
Ростока Велика Знате моя остатня подорож то была село коло Підгаєц были
там Лемкы з Новівси муж і жена і нашы слухачы чули як
они Оповідали про своє село барз дуже памятают барз дуже оповідали і
власні тот муж Павло Старанко оповідал же і хыжа была од того
краю села же уж од Рустокы і же они мешкали коло Жыда
Пінкєса Він оповідал же было пару Жыдів в селі і же Лемкы
з нима барз Дубрі Жыли і они з Лемками же были добры
стосункы ну і пак повідал як траґічні з нима ся скінчыло в
часі німецкой окупациі То были вашы сусіды бо так мы скінчыли з
тыма же оповідали Новівси пришли як бы до кінця краю Новівси а
ту я пришла до вас Так з того боку кінцьом де я
ся народил то было жыдівскы хат Ну з Жыдо не знам бо
я нич не памятам з дому Вы не бусяте памятати бо вродили
сте ся в <unk> руйци Але ту книжка пише книжка Ярославы Ґалик
пише же Марися Репеля оддала ся за Івана Шефрана і уродили ся
діти Старшы Петру і Владек а пак уж в Украіні меншы діти
і написано Марися оддала ся за Івана Шефрана З пристойной заможной родины
братжы НХ был солписом в Ґміні Молоді і сімі выкупили будинок з
господаркою Южыда Пінкісо на краю села недалеку від склепу Ексентія зліво наіздів
Рустоку де они оселили си і молодым звільнували <unk> молодів поряд То
окурат оста моя стріча была з людми з новірскытами І так як
бы Так перешло як бы дола як бы ну не хотячы тото
власні там в кій хыжы вы ся вродили за Жыды нич Ни
ниґдали не памятам Но аню был роботячий робил на полю нату покы
най зневезли іх в Украіну Ци были сте там даколи Был єм
два разы і два разы был там де є ся родил і
не міг николи никого зоста А єст хыжа хыжа є там мешкат
тата хто з там жыє і першый раз мы были была студня
на подвірю а другій раз приіхали і у студні не было юж
студню розумра В хыжы не был єм але был єм што долі
Бо няню гадал же єст дова зізджали зудновок выжали в другій бік
є возили снопы з поля То єст турдову я виділ было з
тодоло цибуіской то саме бо згы зізджали стодолю А то на абоіску
ту як волотили ту тамы тоді в Фуры не было Мы поіхали
на Лемківску Ватру а з Ватры специяльно поіхали до Ростокы бо была
з нами з криниці мого рідного брата Тещ Єуна троха памятала сама
нашла хыжу де ся родила і на мы были вым товды перше
раз Дуже мі шкода стало же я там не жыю бо няньо
по стіну казали гора Гуты і Гута О і тече рика та
рыка яку постійну згаду світили воду на Йордан той рікы практично уж
нема То маленькій маленькій путичы взорослий травами кущами но а ни все
ґадали же вырували хрест в тому вті в Леді і там хытили
воду А тепер вы посмотріли же неє да святити же што такє
Но і жаль мі было бы я уж не застал хыжы де
мамы ся родили в ней хотіли брати выкупити там было лісництву Але
видно Полякы вчули і розвалили різбрали ту хыжу і єдині шуще була
стояла школа де тату з мамой си вчыли в школі але вже
будували біля неінову А як бы пришли з скорше то виділи бы
і хыжу де мама ся вродила ри раю Рик том рік перед
тым все хата стояли Відчутя было дуже но я не знам як
сказати ну напевно біль стиснул серце взял грудку з вій землі з
того пляцу де народила ся мамы де я народил ся Но оповідали
што прекрасний крайтап Ну я як виділ то мі было жаль але
вертат сиж было пізно Вашы родице пришли гев жыли в Украіні Што
они взяли з лемківской землі Материяльне і нематерияльне Спочатку ішли до Польтовской
области Так гадяцкє рею ни дуже мало взяли взяли одежі бо мама
мала файны хусткы малой лемківскій стрій Но а дідо Петро Репело взял
два мішкы книжок і му на взалі вкрали А так коровы з
того нич не взяли А кєд бесідуєме о річах нематерияльных то што
взяли Взяли той біль што іх забрали з рідной землі і напевно
з <unk> років тілько было мова Вернем ся назад домів Аж покы
не началь ся вели хаты якій тут дале в Украіні іначыл си
люди будувати то же за свою землю зрозуміли што мовы ниякой не
може быти Значыт спочатку не ремонтували нич не робили бо думали же
тымчасово і неє потребы такы якоси там поліпшати своі умови так а
пак ы нуж зрозуміли же же же же же же же піл
такой В тотых хыжах такой треба треба быти гмы зачали ся будувати
в <unk> році а до того вірили же іщы ся верне іщы
верне а декотры ще пізнійше зашли будувати си Но альто і не
было коштів за шмудувати ся Бо то был біль за свойом рідном
земльом за місцевістю і той а біль за для тых што выгнали
то не было права повісти Ци была така можливіст якосы надати ся
якосы дасы Грядати схулку глядати інакшых можливости жебы не іхати Я точно
не знам але напевно можливо было бо татого рідного брата жінка не
приіхала ту А выіхала на німецкы коло Кыльоній отаршы напевно мож было
ся там лишыти Але тут напевно кєрували репелы і мамо раз дідо
записил ся то мамо не хєли ся бы тата лишати Але мама
ваша уж ся оддала і уж мала мужа і Вашы няньо уж
могли рядити кусцьок так но то напевно шула повага до діда А
як няньовы родиче Іх не было ага іх не было Няню маме
не памята Взаньо помер дідо помер До того чым визал І родиця
мамы зарядили же ідеме наука криєнта так Чом ідеме глай же видні
можна было ся описати можна было ся не описати такы в родині
як бесідували ся о тім ци о тім не бесідували си Было
може на якы темы были тему Тай были темы што не длядало
ся І видно не было тамтой мовы видно треба было вшыкій іхати
на Украіну Якы были темы же утім ся насідувало Были такы темы
І татів рідный брат солтис был совтисом його рускій забрали мамин рідный
брат тоже забрали го і татів рідны браты Не всі были вывезені
в тюрмі І о тым дома і о тым дома не бесідували
ся нема ни няня ни маме а в ним могли розказати дуже
люд Але коли я был за Союзу в ней не могли того
розказати бояли ся А по тым я оженю ся пішол на бік
і вже такой аж близкой бесіды не было в не было часу
бо приіхал на денці на пілдня туда сюда і вертал ся назад
жыв франківскы Ось ох з гусос Мосузу сі Моли слухаче припоминам же
сме в місті Буцять Тернопільской области на плебані вустях Луйця Володимира Шафрана
Отец вродил ся в селі Рустока Велика в <unk> році Зато жытю
на Лемковині зна лем од родиців Бо перше вразіня дітячых руків якы
його мис памятат ту южо села Тарновийця Станиславівской Агнеска Іванофранківской области Отец
шафран належат до тотых нечысленных грекокатолицкых ієреів якы были высвячены в осемдесятых
роках минулого столітя але іщы тувды Коли іщы нич не вказувало же
скоро Радяньскій Союз може ся розпасти Тоты сталіньскы найстрашнійшы часы ся минули
але навет в середині осемдесятых років быти тайным грекокатолицкым священиком то доправды
было геройство Іщы будеме бесідувати чекают на нас нулы стрічы тота тема
іщы буде продолжена Ну а тепер засвертаме до нашой бесіды Власту замышкало
бівшы выли в Кубі вытановій Сіти Вы замешкали То был утиніньскій район
спочатку Івано франківской станіславівской іщы товды области а пак Івано Франківской А
тепер інакше тоты реґіоны розділили так Был отинійскій был тлумоцкій был тисмецкій
коломийскій богородчаньскій на ідну міняли няли тамличас тоту тамовы ціль то єй
вписали до єдного реґіону другу тавы Ото было властивє польскє село колиси
довно Тахто были Поляків Поляків высели до Польщы і вріхали з ріжных
місцевости Західны Буйкы деси з Посяня тыж переселенці і Лемкы і Лемкы
тыж так і вас было такє село Лемків было Кустьокы было было
пару родин было гатули Вы фактичні жыли як бы в лемківскым середовиску
Так Та конкретні всі свята Різдяни Великодні Кермеш якы называли О то
все было то Войків было найменьше і было дуже мало А мимо
не было якы внишли з нами з Лемками Вытримали ся в них
выло мало і в ним самы не могли нич робити то ни
ішли за Лемкыми за більшіст з Лемкы цім з жытым тыми А
насяня іх назвали Жуховями то селохів з Жухів іх было богато і
нас Лемків І зразу ішло притрали ся Лемкы і Жыховяне А чом
притирали ся Была яка си ріжница было тото видно же штоси інакше
якы Но імова была вымова была зовсім інакше Інакше в них інакше
в нас Але окрем мули Были якысы інчы річы якы хы хтіли
кажды кєрувати В нас дома в Русоці был кєрвиш на Дмитріє По
церкву были свято выдвека войків было зайсти на Михайла а зацяня было
на Пухрову і зробили таршы всі зразу каждый святкувал свій кернеч а
потім всі пришли на іхні на Пухрову Но але і видно там
назвали церкву вул кустел Там был кустюл а знам одробили царце зробили
церкву Но я костюл называл ся Я не памятам ву то і
між молодю ішла сильна притір Вішыл наш хлопец з іхім ґівком то
могли набити Бішол іхній хлопец нашых дів тоже міг дістати і долго
не женили ся єдны з другыма А яка была причына в то
видно Точной причыны не мож вам вказати долгій час не было права
взяти дівчыну з інчым сугознесяня Але потым вшыткєдно ново перешло з відою
з відою але зараз абсолютно не маніл Но і головку госпо был
з Зысяня голоси з Світской Рады Зыцяня о бригадір тоже і си
то троха здавало што Шывникє Руйда од Выходило так же они по
мацяльству Та А Лемками мали рядити Нотативне Ногінців кустьох было такє Але
то не так бо обєднали потілку госпль і головлос пришол чужий з
сусіднього села і то помале то вно Зыцяня приіхали скорше і забрали
центр села і кі красшій хыжы а наші приіхали пізнійше на мы
взагалі сплотаво покы ся вернули взяли тошы дале А вы пришли з
Позалы з Полтовской области а в селі уж в тым часі замешкали
якысы люди з Ростокы І так Галикы уж были тут Одхай походит
вашы женам з о села а тато е привыли в сусіднє село
Бо на нашій улиці де я ріс в Терновиці то была долга
улиця называла ся Руска то были тілько дві польскы родины і одна
родина Сныцяня Решты были вшыткы Лем Лемкы і Бойкы І Лемкы з
бойками ся не лодили Ні А нацяня в тому же люде мали
кус інакшу натуру Троха Кусіначку кузинавшы А як бы повісти Лемкы они
яку мают натуру І гадаєш же Лемкы вперты вызнаю Я досить як
вперты Як знає што є то і моє правду то я буду
стоял долго за тым Моі Лемкы є дуже роботячі І были честны
честны в ней як мы приіхали в Чорновицю нихто не закрывал на
ключ хыжу І хыжы были відкрыты нихто никого ниць не брал і
нихто ся зыку не боял Але потім ся змінило нам мусіли закрывати
вже Было дахто оходилы і позычыл Як не А Лемкы думали же
ошытку буде так дома же не треба двері заперальны Треба но і
я ґаду же вшыткы думали вернем ся назад вернем ся домів то
было постінес іхнє слово То не было добровільну то блу примусову Ду
але дахто ся лишыл Но лишыл ся але єхал змусю єхати зараз
туда Або там або ту На місци не лишали никого на місци
си не лишыл нихто А вашы родиче то Вписували ся власні там
жебы іхати в Полтавску област ци якто было Но я думам што
то была дідо діда Петра была і ідеє А мій няньо был
послушний він не сперешал ся він был надто рвотячий і його політикы
не цікавил перву польску німецку войну был рік Полоні Дему Полонія не
памятаю Ночыні в Польоні колиж рік Значыт вій был в польскій а
о польскій арміі єст разів была началь ся война він воювал І
як зохватили Німці Польщу він влишыл ся но явлишыл ся іх здали
в полоны але він не был лаґрі а был Німце господарам і
там іх было більше і там робил єсти давали свис Але было
зимну він был рік і іх відпустили він приіхал і в році
він сорокому жениві Ятеф знавшы ся лишыло господарству троха від того Жыда
бо на видно мож ім докупили што ім ім того выстарчало бы
тримали і кухарку і єздовий ґу Але няню мал страшну силу він
видно дуже робил сал Але был міцний хлопы в селі бояли ся
подати руку штоб привітати ся при няньо щырого серця як вітальця буд
тисне руку А він так тиснул з што той аж присідало Но
і дахто з дітий тиж был такій міцний Зы Нє хе найбільший
ростом то отец Роман наймолод Ваш наймолодший брат скорше од вас уж
был сящеником так троха скорш чотири рокы напер за со зо зутію
ге ге Дорогы слухайче може дахто не слухал нас од початку то
у нас в густях отец Володимір Шафраны в невеликім але барз давнім
місті Буцяць на полудню Тернопільской области Отец Шафрон походы зо села Розтока
Велика але вродил ся там в <unk> році а ціле жытя уж
жыл в Украіні в Галичыні родина замешкала в Іванофранківской области вчіл ся
він Во Львові робил на залуді в Іванофранківску і ту юж в
віці <unk> років был высвяченый на священникы То якысых пару років был
тайным грекокатолицкым священником А пак тота підземна церку же долгы рокы совітской
влады діяла як доповідают в катакомбах зачала діяти леґальні і товды юж
отец спочатку мал парафію в селах недалеко Турнопуля а пак Юсь більше
як <unk> років служыт в місті Буцьоць Барз люблю тото маленькє але
прекрасне давне місто і люблю барз тоту старовинну церков покругы святой Богородиці
де власні служыт отец Шафран О тотій церкві побесідуєме кус пізнійше якы
там сут мистецкы скарбы будеме іщы ся стрічати будеме іщы бесідувати з
того постанут і новы передачы Вартат іщы повісти же може кус припадкову
а може і неприпадкову внеска звучали части з літургіі яку написал вірменьскій
композитор знаменитий комітас або інакше Согомон Ґєворкій Согомонян його доля і доля
вірменьского народа кус подібна і до долі Лемків А тепер продолжыме нашу
бесіду власні на тым місци на якым сме скінчыли Але я бы
хтіла з вами з Єґумосьом Значыте Видите якоси так єст особливо в
тым західнім світі же в більшых ся ним світі святкує ся різдво
бо якыси моно може так приємнійше же якыси маленькє дитя якыси ікысы
дарункы і кушы што си такє І навет даколи не знал што
святкуют Різдво Крісмас і Юзь А велиґден кусині чути Як Крісмас то
сяде в тім визорі чути же святкуют і кыси дарункы купуют і
т А од великден не чути так сяде бо воливден што з
юж Інакшій характер ма тото свято і мы тепер кінцю ахі Што
вы можете повісти якы певне як мы бы мали внескы пережывати тото
свято пережывати выгден І што то єст для нас Може маме таку
небезпеку повіме так же буде то лем традиция же буде то лем
тота паска лем тота Тоты святочны діня якысы тоты кобасы шынкы ци
ци ци пак на другій ден обливаня водом ци іщы якысы такы
річы ци сам факт же зобрала ся родина но што мало бы
тото Означати для вас я іщы скорше хтіла звідати ся як было
ту в Підпілю ци ци ріжниця Выґден ци в лиґденту севниґден яка
краса як ішла єм ту яка краса вшытко квытне вшытку ся розпустило
Вшытко така Прекрасна я така природа і мысли же так бы мало
квытнути наше серце Як но так є Великдень ґадат само зо себе
Великій ден І тому великому дню передує дуже долгы підготовкы Іде як
циргононазы штырідесятнице Іде велькій піст В тому пості єст своій одправы є
хрестна дорога є служ пересвячных дарів І є такій молитвы што це
є тілько великому пості І хто це має в душі то іде
до церкви В нас на хрестных дорогах полно церква люди Мы прови
<unk> годині люди ідут зіграт з роботы і полно церкви люди Хрестну
дорогу чытают діти молодкі Я над шыном і кінчю а діти чытают
стациі дитина половину Я І діти заохочуют си до того І тут
є велькє пережываня є приходит страсний тыжден або та як квітна неділя
Ті голузкы то там над на білятно церкви вся Площа з людми
з цими галузками Іде страсті страсти чтаютця чы в дванадцет Єванґлій В
пятницю заходают плащеницю Ци є дуже ткє емоцийне віт звіло колю церкви
вхід поставил плащеницю Ісус Христос знятий з Христа Сы переходиме як бы
іщы раз тоты подіі каждий рік каждый рік пережываме і відчуваме тото
што пережыл Ісус Христос Але ци треба мати в душі Требу мати
в душі і треба то роздумувати А як чловек нема як в
родині не было той традициі от як треба мати а як чловекы
не был выхований в кім Но як в такым припадку од як
треба мати а як неє Якшо людина хце то можна то вмати
бо є дуже велька кількіст літературы церковной і можна прочытати прочытати крестну
дорогу шы прочытати про страсті Ісуса як його были бы чували то
в людины повинно заґадати серце Душа жыти має а як в него
камінь то не поможе нич Но як чловек такой далекый од торбу
то ясне Коли тоты люди же кажду неділю в церкві то ясне
они ходят на хресну дорогу они ласю парафіяны они уж як бы
возє з малой дітины так выхованы А што бы могли повісти тепер
до тых люди якы можут нас слухати І они в тім не
выхованы А тепер нас слухают Може сут такы люде же не хлуят
каждий місяц досповіди а може уж давно были што бы выповіли до
такых люди До такых люди треба жебы іх што зворушыло іхню душу
О што внишли до священника хай буде што не на сповід але
на бесіду О і в тій бесіді дати му зрозуміти што він
йому треба навернути ся до Бога Я знам же тяжко тому Хто
не был выхований в Божівірі науці то тяжкы ся довернути Але є
є дуже і были дуже велькількіст шли комуністами гідно добре навернули ся
ходят до церкви ходят досповіди і вызюдиі і жаліют што в ней
стількій років змарнували бы жыли без Бог Але то треба штоб та
іскра Божа іскра Святого Духа торхнула ся душі серця той людины а
цей якраз ций піст ци страсны тыжын єґраз для того жебы то
людина могла пізнати В вашій практиці Дуже было такых люди якы приходили
напр до вас зже не ходили ниґда до церкви не думали про
Бога же пришли і такых было же вы може іх сповідали може
з нима бесідували было такы Было было в старі парафіі была директорка
школы Тут был голова рай Адміністрациі шул а тепер хладит кожд місяц
досповіди о директор Будинку Культуры да дуже до такых людей єшы што
вернул ся і дісно гідно навернули ся о Чловек в каждым моменті
свого жытя Може повернути в другу тону і лишыти тото жытя якє
было додля лишыти і почати нове і почати нове І напевно выликден
може быти тыжто тым моментом з якого можна зачати одногюдины На великдень
мусит зрозуміти наприклад коли священник стоіт перед дверима закрытыма дверима до церкви
полна в площы людей і перш раз вейт Христос во Скрес О
то сльозы зоче ідут так тол такий особливый момент І і іщы
єдно дуже мі ся подобат після відправы священник выходит перед царскє ворота
тримат хрест і три разы каже Христос воскрес А хор відповідає выістну
скресы є прикрасу сє чудно А тут не знали того тут такого
не было бо в нас дома было і я то знал але
я вже навчыл што же тепер хор мі дуже прикрасно відповідає Но
і потім на цілу церкву Христозло з Крес ци є причудном ци
є то тым є великій великдень што Христозло з Крес воскреснем і
мы з вами Ол мы перейдеме враз Штоси інакше бо моі люде
і мы жебы выйти до раю мама перейти през якысы якєс місце
терфліня фільтры так єст ме на так одраз до неба А іщы
кусы Мы мусимо очыстити Кожда людина приходит до сповіди і просит обіци
же ся поправит і єдиют Розрішыня прощынь гріхів але це є прощыня
від вічных кар А кара за ті гріхы спокутує ся в чыстилисті
Але уж ця спойце розрішыня нас звільняє од того тяжкой кары петла
а ідемо в чыстилис Чым веце мы на землі будем терпіти тым
будем меньше терпіти і вчыстили ся Во мукы вчыстили ся і в
пеклі дуже мало ся різнят дуже невеликы ріжниц Єдини шу в пеклі
вічно а вчыстили ся тымчасово За душів Честили треба молити ся постійно
бо они собі уж не поможут нич Они можут ся молити за
нас а за себе не можут Якси мы ся молиме за душів
Честилисі вдиємно службы Божі тым скорочы му іхній там термін перебываня Але
чы коли ім ся закінчыт ці мукы то му то не дано
людям простым людям нам то знати Хоч частом бося сут такы іконы
да Ісус Христос сходит в підземне в під землю так ат е
і Там подає руку там сут нашы прадиче Адам і Єла і
двері того аду зломлены і іх як бы выводит од тамань вшыткых
люди якы чекали до того моменту як симвозій выплотит ся і одкупит
нас од гріхів То од того моменту як Ісус Христос зышол в
тоты глубины підземлі то з того часу як до того часу вшыткы
люде якы вмерали они были там были там бо ворота до неба
были закрыты Стоял архангел з вонным мечем і не пускал никого Аж
покы аж коли Христус стал себе розпяти воскрес і тоді возніс ся
на небо і відкрыл ворота до неба І тых што были в
аді якій вже были очыщені в ни він забрал іх собою до
неба Товды за єден раз пішло барз дуже людо напевно тот єден
момент но там кілько чекали кілько столітян момент пішли одраз А така
є думка А тоты люде же вмерают власні в кінцях Дивны же
ім не співают Вічнає памят о власні співают і гварят же то
тиж може быти Но єм косы же особливій благодатий чловек вмерже же
так мустват але то не знате тота то не знате одповідают си
што хто вмер великдей великодний час то не іде в чыстилише а
іде просто до неба Але це людскій то ну наприкм вам наша
бабця мамина мама верло на сам великы другій ден великодный світа но
была поможна жінка ту была поможна О можливо мож напішла одразу неба
Але ну але ци о мый памятате памятате єси діда памятаю Хоц
дідо помер є мал десят років але ци девят але ям памята
Добре памятаю люде дужы бабці ві памятаю я як раз в вармі
мам ішти як бабце померла Бо тату выхно він тату саму мам
не памятає а тата тото не повітає а ци памята Выликден вы
нормальні святкували хоц была совітска влада та вылигден вас все был вылимден
Всел вше был великый святкували вшыткы святкувал такого не вылу зуб Шек
я был на заводі майстром то ділили ся одній шли понезло святкували
а другі шли вючорок Але частина мусіл быти на роботі шыб показати
што давати вид шмы Роме але тоды всюди такы было така можливіст
так робити Мы як я ходу до школы то были хлопці же
ні одно свято до школы не ходили о а я вудря ухитряв
ся оден ден трошкы піти а на другій ся відпрусити Вы мали
щестя же то было такє село же там можно было євкоситально одправляти
же там можно было євкоси было то не всяди так было то
вы мали таку серінчу мали сме такє щестя же так было Не
всядим так было під пію Н Переважні такого не было і то
як усе такім слом былно А так Бог ме не провадил Він
Бог при мойому зачаті же знавши я маю быти священником ішыл як
він має мене провадити шытам же то а я іщы ґадал Во
нас є два браты рідні я і отец Роман Священкі В родині
нас померло два хлопці обидва Михайли Моій рідній бры єден ем был
Михайли ІІ сам перший первениц Михайло помер іщы помер там а другій
помер же в Терновиці Я памятаю з тілом о Два померли і
нас два священникы отця Івана Рыпели він священник брат был молодному монахом
в него тоже померло двоє Вытця Василя Репели рідно брата тоже він
є священник і сестра монахіє Тоже померли І я вважаючы ці діти
шу померли і возбрал же они были нашыми опікунами нашыми заступниками ангелами
на небі Ну не знаймо жі они в жыты Може і не
так але дуже правдоподібно Але все мусит быти якы жертво Та може
быти же якысий ефір не може быти в жытю і за вшытку
моло бы платити якыйси спосіб в ріжным Мы побесідували дос я вам
щыро дякую жы Вам жыю вшыткым нашым слухачам веселых теплых приємных родинных
свят великодных і тоты свята они тырвают долшы не сам лем ден
великодня а іщы другій третій ден іщы цілий тыжден і <unk> днів
до Возесідних Так то тото свято як долго был піст так пак
тямит за святя і зыцю жебы мы щестливо святкували а вкінци бы
вшыткы пісні сме до нем Я Вам зычу Божого блосланя Божой Ласкы
опікы Матери Божій іщы в той ускреслий Ісус якій ми святкуєме гнеска
благословил всі нашы родины нашу Украіну всій народ і што мы дісно
были разом з ним у небі Мож было свити найперше свою родину
в Польщі дво рідных сестер і племінників найових был бло світ і
всіх Лемків денний тількы находят ся што памятали ж они Лемкы што
сеє чудовий нарід Правдивий добрий люблючий і найвоскреслий сус Вам за це
нагородит Вас великою своій ласкою Боже заплатям за щыру і цікову бесіду
Дякую і в фінци Лем Фулім же бесідували сме наш гіст гнеска
то был отец Володимір Шафран насториятель церкви Пукровы Пресвятой Богородиці в місті
Буцьоць Тернопільской области Ну а до буця запровадила вас Анна Кырпан і
тепер пропращам ся до стрічы за тыжден