70% #2017 - 70% #259 Ватра в Ворочові (2 част), 17 VII 2017, 27 VII 2017
Еп. 2017

70% #2017 - 70% #259 Ватра в Ворочові (2 част), 17 VII 2017, 27 VII 2017

•

Опис епізоду

Odcinek relacjonuje wyjazd Anny Kyrpan na Łemkowską Watrę w jednej ze wsi Zakarpacia, z uwagą na położenie miejsca, krajobraz i lokalny kontekst Łemków. W nagraniu pojawia się też krótka wypowiedź miejscowego mieszkańca i autora książek o wsi, Jurija Cmura, który mówi o życiu za granicą, swojej miejscowości i napisanych o niej publikacjach.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Ветом вас милим і слухайце при мікрофоні Анна Кырпан днеска Едеме з
вами зас юж другій раз Ду Підкарпатской Руси на Закарпатя Едеме на
Лемківску Ватру яка одбыла ся <unk> липця тым разом в селі Воройово
і Юзь IV раз Пришлом тади автобусом з Лемківскым Фольклорным ансамбльом з
Калуша студенка Повілам тыжден тому же може дахто ся дівує же до
Лемків єдеме на полудньову сторону Карпат на Закарпатя в причыньскій район бо
гни вшыткы бы повіли же то єст Лемковина но але на мапах
Лемківщыны надрукуваных в Украіні част великоберезняньского і переціньского реґіонів долучена до Лемковины
Пряшівской Руси то намалювано там як єдной ціли і як приняти тото
власні так то села докола Перечына то полудньово східній край лемківской земли
даякы учены пишут же Лемкы жыют лем на правім західнім берегі річкы
Уж Но але так щыро Вам повім же они ничым ся не
ріжнят Тоты же на лівім березі тоты же на правім было тота
ріка но ріка але не така уж велика як як як як
як як як як як як якаси Амазонка же не годен єй
перейти і на єднім березі будут якысы єдны племена жыти а на
другім якысы цілком інакшы Но то кєд бы іхали сте з Ужгорода
ци Потягум ци автом ци автобусом ту треба спинити ся ту де
така желізнична стация і написано Вороцьово выйти піти през клядку ци лавку
же над ріком Уж і так як перейдеме на тот Східній Берег
Узя то будеме одраз в селі Вороцьово Но хто ту жыє Лемкы
ци не Лемкы Но не знам зараз будете чути лем пудме на
фестіваль держа Лемківскы ватры Закарпатской области одбывали ся уж в ріжных місцях
перша в селі Забріды мушу повісти же тота перше може єй найбільше
мі ся подабала то коло Великого Березного барз близко През кілька років
одбывала ся в більше оддаленім од Березного на пілніч такой высшых горах
в селі Кыстрино а в Лоне тот выстивель пришол такой в саме
місто Перечын а тым разом ватру запалили в селі Воручулу коло Перечыны
Но і барз добрі ж же пришли гев бо то прекрасне місце
то прекрасна природа з того ветряного поля видно тоту цілу ужаньску долину
прекрасны горы докола Ту така краса же вартат гел прити І не
лем красы Хоцю жебы послухали сте єдного мешканця того села якій барз
коротко бо певно дали му лем єдну мінуту выступил на сцені бо
певне більшы му надали часу послухайте што повіл о своім селі До
слова запрушыт ся жыти села Воручол цінний автор книгы про село Юрий
Юрийович Цмур Дорогы моі гості і землякы Я Вас щыро люблю люблю
опадаю ворочу і радую слюдям природі я богато працувал за кордоном при
чом был в европейскых краінах і у Африці Вы знаєте останній місяц
я просто мініснили с наше село люди природа все все все у
нас был випадок шомуже в зали метер такій што плятьо вымируют плястмасолий
і кождый день різали по сантиметру і дивили с Коли кінчыт ся
цей метер приіхал додому і я не міг не взяти ся за
написаня криг І я по суті написал три книгы проворосила дуже детально
хочу Вам вказати што ті кригы я сьогодні хочу хоц по десяткы
роздати людям подарувати нашым гостям шоб у нас был мир І ся
дякую воросівцям і всім присутнім чывы є патріотами нашой Украіны Патріотами нашой
малой державы Перечынціны ворочыла і всіх Загалі сел нашого району та інчых
реґіон я дале не буду выступати лише вскажу шумене на написані книгі
є Є три провороціло дуже подробно як шавтус цікавит ся нашыми горами
ці книгы як ся возмі де вам не треба нікого вы сами
Розберете куди іти і што робити а книга называє це она з
них сим цюдес ворочыла Кілько назыву Вод вы з уж груда ідите
і під темником як кринице під ведмідями нихто єй не пропустит авблизкого
на переводу або скалька там низше трошти Наш великій художник Бокшай написал
богато картин но дві з них <unk> руці руці Він был моім
усителем євцільсох ґімназий і я його взнаю або візьміть церкви це його
І в нас были своі прикрасні люди зокрема у нас было <unk>
священників іспосінаючы і початку на селя Прикрасні выл зокрема Сион Сільвай такій
был се Се теж учерносий нарисувал іконостас о то хто фобуває в
церкви там у каменій церкви Ям сіро бажаю здоровя настрою і не
уходити із воросьмо шоб шори бы собі не запамятали і призываю вас
Брудити ходити з гожыми плядами в наші горы назвал я єм мальді
полонины синє болото і цілий ряд інчых я не буду Оне написанє
в цих книгах Хто цікавит ся я деякі перед о другє мож
но придбати сєро вас сєро здоровя вам настрою доброго добре провести сьогоднішній
ден Чышына і ногом витал куди Не виді він такой Жебы свого
нажытому Музулям і люди поганяли з местя не люди основну повіст для
чужых карасляты буде лему дів політици вар вож а діята любіто політика
рідкат по головно стиху ноя кляже аж Лута аж то магіря Юва
то лем так близко парадніка тіромі ру хвалю весольско Воя вчора але
в ґамзені да дяти Ятолів так мало ты золіме ловенього оцьо ділочкы
атле собі золімець І вєм думка же люди жыдут оробів не заберайте
в цютва і глады забрати два іх радіт же то єдно тоє
не любо <unk> червня <unk> року більшевикы заключыли з Польщы договір на
переселеня всіх Поляків зі Сходу на териториі Польщы а всіх Украінців і
Білорусів на радяньскы землі Так з <unk> по <unk> р было депортувано
близко <unk> тис родин Насильницкім і жорстокым было выселеня всіх людей лемківщыны
десяткы тисяч І в цьому невинных людей были репресовані вывезені в чужій
краі вони опинили ся далеко від батьківской землі і зазнали знусянь і
поневіря Яворе яворе был ти з зелененькым сьому дуплявієш схылиш ся низенько
Як не дуплявіти як ся не хылити Скалю не так легко было
вкорінити Чорні хмары понад степом і позаперывали Дотепер кіснуют небом світ листя
поряли та ся маємо надію сонечко все вышнє Срібний край наш зависніє
і сівє його рішне Ей капуста капуста шыро того листя ей капуста
капуста шыро того листя ей черя то я выя на готине еда
пута буры на коты роцо воя Ей і такы вацьо кідата голоди
ей і такы рочыта молодина онатка она Подме до тотых люди якы
поставили доокола своі наметы Ясне же сут то наметы де ватряне можут
дашто гісти і выпити хто пиво хто калу хто хоче шешлыка Пришли
і місцевы майстры виноробы зо своім вином а єдно ґаздыня вказує ріжны
сорты сыры Ясне же найменшы летят тади де сут ріжны атракцийоны для
діти іх было дуже а тыж тади де роблят солодку вату а
дорослых певне більшы цікавлят традицийны стравы Традицийну кухню можна видіти во вшыткых
наметах якы представляют села до окуля Перечыны Ґаздині могли рыхтувати хоц што
але єдна страва на стулі мусіла быти наперед вызначена бо як орґанізували
фестіваль то так ся добесідували То хтоси рыхтувал кыселицу хтоси Ланґусі хтоси
може капусту з фасольом што уж куму в тотій льотериі выпало а
вшыткы густі могли тоты смокоты деґустувати Наметы были прикрашены оздоблены зірцями місцевого
тканя ци вышываня а і творами ріжного місцевого ремесла Ту зайдеме і
мы до єдного з такых намитів то тымчасува хыжа де ся змістило
село Сімер Ци то сім то наше село якє засноване в <unk>
році выдаште такый герб гербай На базі нашого района обласла свят Лемківска
Вадра і наш район кажде село представляє своіну футківєрым высівкі і кажде
село мало прирыхтувати єдну страву якыст нияка традиция влазо Слухтували вы Лемкі
леґары леґварсінкі з лекваром то леґвар матек то ту достали якты рыхтувати
та акты рыхтувати але до там леґвар але ведучого його даєте Ю
палеціну пройдете то палаці о Паляцінкы Палецінкы то як приповідте налезник Але
лятує косий інакший тот зеленый додзеленый шпинатом то же на теперішній лати
якы молоді лже кухарі розвивают ся тошла якой придумує єст популярний дуже
шпинат а то і Шпинатом такє ж самы просто дає ся шпинат
А ту простіте кєна Лісників Но та як туж шокуляти Какао Какао
тоже Зырє націнка візер начонка і леквар Мозер ото я твоєк добре
то є старовинка та коли с старовині робили А дуже мужут придумали
свой І ту так і тоже і з шпинатом но то же
націнка є і з сиром і рмы малеля і чурно ясме цука
і малина і малина і малина най ся то одкладит любко там
Доктор літать Новдале покору іду самой масны до самой ласти на какао
і так на палацінтовка то єст коворотка по турішува гу дайте што
голочато вода Новыває ся білого тіста як Хоціт віздерунком і потім чорного
то же віздерунком чорного знатят колока Ґнивны ґау може выдавати корицю ванілку
ванільний цукор ола то прекратне Ту сыр ту леква еква ту ту
кокау Лек легвере жытелі і свым Леґвар і звєшын лекар в тожы
якій же собі што придумаєт вареньо твареньо відну му з того вырема
што є Лекварко як бы давний вельонайо А доже уж бы думали
жы охочыме Тепер кажу по інтернету дію прочытаєме тошто хто охоче тот
зробит В нашым нас ся природа красива нас єк єка гора сукули
Мож туристы там єздяты на мотоциклях моторкє хлопци туда на самы вірва
в горі єздят Дуже красиво Так што мум путсі кажду неділю кажду
другу дуда ходимо де з тіл годины дого дно до годины пішком
картофлю тамти ся морозуміте но кресливо Чуют ся ту люди Лемками же
одпришли на лемківску ватру то вас в селі як бесідує ся о
В мешканцях села Жы они Лемковици Йом тото слово Лем але слово
Але єдны люде мают себе заховідают же они Лемкы якы єст ци
не єнтым та є по різну Я они войци бы Лемкы доправды
мают себе Лемкы є заму так принцип не розпрогали цікаве бо я
пришла до вас на лемківску лату Так зове ся Лемківска Ватра то
значыт ту жыют Лемкы Ціцут то сте стародавні Та давно ци якы
Новас не проходили летківскыта розмієт діж людны вникали в історию той лемківской
Но не тото не нацийоналісты Я не знал я моєсний о не
знате Бо просто му святкуєме каждій рук тото Але ту ярему і
сы співайме пісні Бесідам нас так як бы лем ківстка Думаєме же
му лем Дорожій ме традиці ага а повістте о позумным так в
бесідувал староста села Сімер Староста то тепер злові ся староста нас вєдного
ан Ізабера Тамада Ятрохсі Влодимір Владим гай Бугай Володимір Водимович Ялюва Волобай
фамілиі якя знал бібліотеку селі Волобай Ай і тото пані пані То
наш старосты жінка Ватяна Іванівна Дякую але мі ся подабат барз тото
вшытко іш майчне То кулюват можна можна то вым на Ісєты тот
пишут ма На фестівалі як уж было повіджено Маяре представили своі образы
різьбары різбы можно было видіти ріжне ремесла а навет спрібувати іх опанувати
напр Юлия Єґорова Ругула Вчыли вшыткых ліпити гурці на гонцянім кулі а
Мария Куперь вказували як робити прикрасы з ґорликів А Мария Літак привезла
зо села Вільсинкы своі кросна і поставила на траві і такой ту
ткала На Закарпатю і давно і тепер барз люблят стелити на лавкы
на підлогу тзв покрувці якы то ся че то на основу берут
ся ниткы звыклы ниткы а на підканя ідут переважні як бы то
повісти Такы як бы трикотажны мотузкы но не мотузкы а різанкы різанкы
якы мож налегко нарізати як потяти стару кушульку І такий мотузок каждого
кульюру намотуют на інчий патик Єден патик обкручений наприклад синым мутузком другій
помаранчевым третій білым ци іщы якымси І то нормальны грубы патикы може
якых <unk> центиметрів за долгы Но і перший раз ту єм глиділа
як то ся тче патиком но ле і вы ближей Но не
буде видіти та буде і чути першу лены різаты А доз поношеных
рыцей думало ся быти тривытажны може быти три вытажны там майка і
каждыны оріже на потятым на такы но ріжеме на такі На такій
стрічкє ріжня по тому накручуєме на пальчку на паличкы і якій нам
колір треба такі такій деремі а дедалі реґулют гатониці літя то дерло
Ієд назімає ме на пидалі на ся підняла міцни Пірка проклядує меНо
але то южный човник то якє сы такы коледны човник але такый
на палику на паличку на муді Тота паличка дес така з І
кольора кольора як дам треба так єст тіж но такє тканя хоц
што може быти так то нео може бы є полотно і і
рівотно так ся робит Модите на жалі сме на другу тотытя ніткє
вже ту переплили першый раз виджу такій човны Я том човник такій
маленькій маленькє на шпульку раниткі тай кільно о то ледакі паличкє ага
різем круці то мате коло себе кілько паличок кілько тоты гульов як
гулько кольору тулько паличок маєме ногай повиткали ото ногу Візові А як
выберати якій кольор дати сме те од вас там кульоре ружовий Зелений
але такій якій болотний зелений так мы підбераєме такымнійше єдна парта тимнійше
єдна слікійше тымнійше слікійше і колиже бы єден до другого і такый
як і такій ружовий буредковий нова на слідлійше і тамлійшы рати Але
ту сут лем даякы кольоры виджу же мате своі такы улюблены То
каждий на свій смак буде рат кольора А вы оддавно такє робите
рунию вас і ткали штоси там в родині ткали І я Тыпірка
Тс Але я не звідала як ся пишете лем повілите же вы
Мария а єй я літак Літаркі літак Но благодите і яка за
долга може быти така як вас то ся зове Покрувция Покругници Покрувци
І такы покровиц єден якій може быти Та якій вам треба Мы
снуєме шіль метру <unk> кому кулькы треба ниткє ниткє наснувальникы ниткє цисну
дяку дому Навіваєме Ново Може быти хоцтво і синтетичне могли быти одєклой
ходякой різной різной А резной зберете на основу диякы на основу ниткія
номер десят а нуль бавовнян нитків бавовня І якы долго робите такій
оковиц Не діймож пят метру зробити вудкеті Як сідите як сідати з
рана до вечера За пят метру мож робити тако нолі дотраз хідіти
на сісти жыбы Як можна повісти же ту вышли на лемківску вату
Можна повісти же до то ы такє ремесло же то дашто лемківскє
сия такы Тед Лемківской Ліс єст прадавньом ото єст давньой давньой ремысловна
з усилісі зберегло ся А вы села Цильовіль Сєнкєнкєн Сінкє том дальшы
дальше зареметовту ремета ту сторону Лумшоры Як бы більшы в горах горах
горах телопут гору Глас і люде занимают ся вас занимают ся в
нас занимают ся в нас ного хоц ті кажда хоцті кажда ґаздыня
зімове зімовы ріжны Янну зєму ріжут заготовляют собі стрічкы а другу зему
же Оповідати дав якыва на каждый ряндя Ряндя Орянь Але ряндя так
одповідают не лем на тото але і на ріжны но непотрібны якысы
мож мати повіме талька то треба перше натяти ряндя приготовити при готори
тре вам іхіряндя жебы на <unk> метру покрувцы было та два нікы
для мі кєдикєх куплят три гм І што можете підти на секунд
хент якы не мате дума як выля є дома той дме секунд
хент купуєме якой нам тре кольоровий бо там нот на вагу мож
десяло Варто ся подабат і до Ну і што хто стали сятель
ы штелими на землю стели ми ходиме по тому і декіз гостины
та на левкє стели мылевкє названь буду натыкойте заспіляє ме тоты красно
они як бы невеликы а тут і такы більшы Єй бульсі єй
гольсі мы на такым А вы часто ходите на такым фестівалі Постоянно
Люде приходят І пробуді ходили сме в Воєводину го было праздник воєводині
там діти пробували пробували як то ся робит І цікаво то тым
дітям же лем в компютерах сідят і телефон цікавы лем то цікавы
цікаво бо ни топо і не віділи єм там то цікавы Так
та што т іщы глад то як бы Допро мож ся переберати
на кроснах полотно на полотнові такы узоры ручникы порткы так роблят ся
Лати ци што што інче роблят новы робит каты што роблят іщы
Но ты чуд полотно Але на того на тому мож шывати шывати
мож І вашім ся за нима і занимали це в назисі В
назисі тако є наприклад выскали А як оно доходит до чловека якій
хотіл бы то постелити в тебе в хыжы Приходят та і купувы
ну і ци з далека зі своі здалека Вас в родині в
Кали выберає Мабет Каляй мамет Каляй Якіркы одвитя ты лемі ци Лемзімі
бо літом мієця з будітом по полю роботы а мате ґаздівку і
ногами ґаздує на роботі роботы на роботу кудзю Не пуст аорий і
худоба є дві коровы двой паросят треба Дякую Но ле подме до
такого намета де змістили ся аж три села Однальва че третя мура
Як вельо выступате так дале не выстуматига адмар Прошу до нас мали
репетициі Ага насинів але чого хто ви одкат ріж ага гусин три
мучын маря так села На што край четре ватуй физире села А
ятыскє радо шкляшой рады ляшыты туричкы турици репета Комы такы дружні сусіды
любе узнял буде обєрнальна уже ся пучкуєме ско буде в реміті мы
буде не мож жебы ся А тату нас мало єдин фільм До
нас так виднат ци єм они просто неязя То Фольклорний колектив фольклорной
без такывати пісні будеме Так Понасу добре добре А якы вас найбільше
фамуляр на сільыві але украіньскы співалыт зінкы А якы найбільшы вас фурты
Вашы якы фусі вяты співал Ям нас дуже выго а нас то
лаканя лаканя Коли молоду ґунтьовут берут молодий приходит за молоду дружкіє наспівано
як пєса така внат проходит ділові дуже ся зо старым звічем По
то рід іде Но Нас це зберегло тото Но не знаєме як
на майбутньому буде быдіти вже знаєте На даный цян На даный час
всо так як єм м добре А о тото ся на ват
вы высывали тот якы хто вышывал хто коли ся давно докінал в
котюмы поня Но але то традицийны ту Но під придумальной такою на
докольностили нас ся такы маяд якы вывіли ся якы є ся то
сукнят кабатка <unk> обліця ЛАтер <unk> епіподу АКОТВІІІ Ні німа добра А
вітка зовсім не то ж другы марушували віткы герену Моя мама сиґіли
жура Лайдик знаєте што то был гінцік Ні о є нагерен лайди
як важды одкрыту ыговідка тото зноє кыє тото яклю залнакше пожыва Побуда
прямо а візітка маля а пакє раму а паку маля в долгым
руковонту на ґлочкы ґалір маля а папу Лавре а то маций неяла
якя Переплідуй выдо і Німіцтво з Ополичы Мотрого словацтво та зато награді
перепліти Альєчкєны Лайбірців бунажів Кіргандів нашто є русин густорывскє то фірганків Шпаргет
то є п <unk> а тото вышытя то такє як в вашым
селі <unk>eatie будыст єдный єтикуй нас такой ложе зеленый червены ля На
неєнно ниячого ж такого нашій поґруті тоты новид дома на таго кятанє
то дно одкарну там виділи ном прекратну але то фарногана а то
є так леж є то на днів на фестівалі Сафнай дося на
фестіваль Таґаду на фимлю кый на Бів Но тепер хочу лем чекати
як выдар на ци лягу і так буду Васлухати Желям ж были
добрі выступили Жыдя Но глядати буде Я буду ся ганьбити бо я
іх вам Нов тай мысенві зай На штуку два слова ся стало
А його вашы стравы так прошу повісти якы што должа влас в
сцені Думайме лемківскій гунткы а Юґій азык різґашов і грибами Везняса Думайме
зубово Лемківска Страва жабы ціляпкы боргав то вам не раде Лау будут
дуже файно гналка але довды доправды жабы ляпкєґі пльо <unk>э не біляток
одині віляп дві ляпкы о такы являєте дві ляпів то реся рубніст
і з узликом завязы та рокы вони припліт Та во тім маринут
ся і вже ут ся або улізоні уєйцьове высовці якому з угынови
дачы то насправді го єда думайте же вам прибувати мож го Але
батраня якій першый раз быга думати Но ямува любину добре о тото
а Там і пацькє Тонинкє лікучкє Малух то быля і рода А
найкі ты Франци помагали то французска справа в реліґіі є тоже робле
Ябу до вас пришло тоту страва А через нашы ци олинія М
проходила Е ішли єм французскы солдаты Там по єстдорі видите в якому
роци Вудем тонах тис різных тотыкы Рід внитам на ціли жените на
нашых дівчатах но і свою страву започаткували яр ених такі жабы родут
таків на рады Но люби добре Добре до вас пришли рыхтувати є
та вызерні наук є Музей Ермікани зала рівны зызяти до специяльна жаба
яка выходит ранню весну коли ч єст даодова вода Вона само ті
кристально цістна і ламкы відрядали того грома До першы рома є такой
повіря міна лем одряда не віто даві гефайна ти я так рома
першого Додал діжы застосовуют ле ся до першого Рома дальше вона вже
і кругыт плядає она вже мятой зовсім ластивы підтикав Ялем на поль
окобра а іщы што мати такє якы гола вкє волюбкє маєме і
з грыбами ся дає Різковаташе Резда шальша нас різкаша і за рибами
мариновані вейме грибостолині в лині середы яку го грий до же покоштуйте
то такє радия но то же ся покоштуєте жебло і же блай
приняте же тота правы ємут бути В наше село на половину словацку
то Ловацка Яка єдна третя Єдна третя не будут перевіряти Но тото
у Івы пузні дно і такє дно іх рублиньскы Грустик то густик
тіпак а як вас зови ся череґєґє Злонина золена по капечкє а
то грибу то же грибо ґупиці німа грив одбыв нає грибу Ого
А як ся злове А Гулюбінькє то Лемкы я знал як назва
не знаєми якаі Мамкусівскєнкы так то же одварю Лемлоцю Лиця і яйцявиця
в Лупуштуйте што городит о річным етапу рік Наливат ся фестіваль Лемківска
Вадра Но а Вы чуєте ся Лемками Кількому ся чуєте бо ся
чуєме Лемкам і знайте цьом бо коли могуриме то все знайме казати
Лем пычекай айно лем антам айно лем тай ледатой лем лем будь
лем добрий нато Лемків Но вас люде в селі як бесідуют оді
они Лемкы в нас они може і Лемкы лем ниґде не знали
же мый верта карта была лемківска карта тамты де Польщы Словаця Украіна
і от імнош той реґіон Перціны оврочу ло реметай ту дай бы
порошны го захватся Лемківщыну бо нас у тому говірти є слово лем
лем ту лем лем тамы лем ту так што лем лем лемк
і є А мій тато Вродит ся в Польщы там де з
Юім Лемкы і Тамы де ти посередині той мапы ся ви мали
де ти посередині якой підмутріте тамы недалеко о граници Словацкой але по
польскій бойці село для тут ну і то до Лемкы і ониколи
на себе не оповідали Лемкы аж іх нозвали А они самы од
тебе Лемкы не быт насиль мутувалиціма Лемкы о Як ме себе то
Русино Руснакє Руснакы насилі вынаси Католикы Руснаків о такы або Русины ся
нас называли Лемків або тебе николь не называли Тамеху то по тому
позвычах по культурі малого Лемків Даже вышыкы од лемківска вышів котерка досліджували
коли робили фестіваль выявляє се што лемківска вышывка агуба і червона Іде
Колір голубиі червона босині червоний В нас в бутенцияльным колективі дераньска корічка
была до танец стрілками і сроцкє чолвіці були вишыті осині і червоны
як товсти А переберний рушы Оно робити помуткану тугаті лиш на много
міл тішы і є то же так переберає се неткаме так ческаншы
але Оце просто софетка пунка кулка кука ука А то же венгерскы
о тошу там отикєте тот пишы до венгерской держа то жевенгерскы вышывы
то жебы наснуты Ускых то были Мадяры там то медже знайте так
наспомічны словацкы мадярскы нашыє І мова така наша шо всякі слова біґля
звістнику чету ся і словацкій мадя голова наш біган Михайло Михайлович голова
селя на того біган Михайло Михайлович А я знал бібліотекою Тетяна Юрия
Воронич Я завідуют ся ДНЗ Садочка а то наш прекрасный мер самоліпшый
мер в цілому рейоні між муже многоют ся куба Люба завідуют сяна
Іванів на ролях завідуют ся круба А Яокана Михалівна Велень ок завіда
власну буде выступати буде дівчата Но інкам поіхали бо было то не
хотіли вертати ся тамтекы гурыют родны Войкам хоч до ру нам роблит
там ти перве Ниху не тыка благодать Божем товза Галия А люди
жерта не виді добре виду далей фак хочу єшы познати ся писала
же тіж была вшытко было як найліпше дякуван на Змій ся фестіваль
тырвал до ночы а для докого може і до рана Але для
няня Вашой кореспонденткы він ся скінчыл в тот момент коли ня покликали
до автобуса Кєд бы вшытко зачало ся товды як было заплянувано то
до <unk> годины вечера коли з ансамбльом Студенка выізджали сме з причыны
уж бы перешла більша част фестівальной проґрамы На жаль Не могли сме
насолодити ся до кінця святом зато моя оповід про Лемківску Ватру в
Вороцеві коли причына же ся одбыла <unk> липця мусит на тым місци
ся скінчыти І кєд для дакого то дискусийна річ ци то лемківска
ватра ци нелемківска то для ня єднозначно лемківскы Чую ся ту в
великоберезняньскым ци перечыньскым реґіоні якы медже своіма людми так само як і
в тім автобусі східжю медже своіма Лемками якы походят зо сел Святкува
Святківка Хлотань Грап Незнаюва і даякых інчых ремо І зато же не
могли сме добыти до кінця на фестівалі Дух свята взяли сме зо
собом до автобуса і співали ся і жартували ся аж до самого
калуша і нашы співанкы летіли през вечір і през ніч през ґуры
Карпаты аж покай не пришли сме думів Но тепер прасям ся з
вами Село Вороцю коло Перечына запровадила вас Анна Кырпан Оставайте здоровы до
стрічы за тыжден