70% #2017 - 70% #260 Анна Стецяк з Балутянкы, 2017 06 24
Еп. 2017

70% #2017 - 70% #260 Анна Стецяк з Балутянкы, 2017 06 24

•

Опис епізоду

Odcinek opisuje letnią wyprawę do Hutyśka, niewielkiej łemkowskiej wsi leżącej na pograniczu obwodów tarnopolskiego i iwanofrankiwskiego. Skupia się na krajobrazie doliny, lokalnej historii z tureckim cmentarzem z I wojny światowej oraz na życiu Łemków w tej małej miejscowości.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витам вас малим і слухайче при мікрофоні Анна Кырпан з початку червця
кус было студену кус ляло і не мали сме тілку той правдивой
літньой погоды як нам бы ся хтіло але вкінце літою перемогло Но
і можеме корыстати з того оддыхати як сой хоцєме ци даси вандрувати
Літу певне найліпша пура на ріжны подорожы Но мы журналісты Лем фм
тиж подоружуєме і фурт идеме до Лемків Но то запрошую Васну Подорож
подорож колейом а пока будеме іхати послухаме суй пісню Може співанка тота
нелітня але мі она чогоси пасує до той літньой подорожы Шурхоче вітер
во волоси Шбурляй листя нам улиця Коли керує си дон осій Мені
удому не сыдит ся Я поіздам повірю скоро Оника везуют куди важают
Кай наронзи ідут за хоро Тіщы мне не проводжают І ся дешымо
єст ка собі іде може управ може піде Мокрі дерева іх тым
свідом Лиз же споза зірыщі піди вешу поіст кай собі іде може
бра може піде мокрі дерева бід слідом Лишы смо зобу зірра дыщы
піди Залишу в дома свій годинник вдечу він справ і він погоди
Уса забуду все покыну І ніц мені не буде шкода Нехай мій
гаманец порожній Моя дорога невідома Я стану віным подорожній найголовнійше выйти з
лому Ді ся нишы поізд кы собі іде боже прав боже одіде
По кырева тих тым злідом Лисиш бознаду сіры біди ся нишы поіздка
собі іде може оправже піде мокрі дерева ний поци доси смо заузира
собі іде може окрі дерева ти за высыра Лизу смо за высыращы
мокры дерева дивы Леси смо сиґра О ріхали сме выхладме треба ся
поспішыти ту плытяг долго не стоіт То вам не Прага і Нидинь
а мале село село Гутиска желізницьом оно звязане з центром области Тырнопульом
і з Рогатину містечком сусідньой Іванофранківской области Но вышли сме то падме
до села што А што там видите Всюдиєте ся з дивного мемориялу
А тоты білы памятникы зо золотыми місяцями то турецкій цмунтір іщы з
І світовой війны Недавно Кус одновлений і з пят вічным сном турецкы
офіцеры Ноты для Турків Утиску в юбержаньскым реґіоні і недалека Лопусня і
місто Рогатин знаны стулы же ту воювали і похованы турецкы воякы А
для нас тото село знане з того же ту жыют Лемкы Кєд
посмотриме на мапу ту видно же Гутиско лежыт за три кілометры од
дорогы же лучыт медже собом рогатын ванофранківской области і Бережаны в Тернопільскій
Бесідували сме уж з вами же власні ту на граници тотых области
при тотій дорузі сут можна так повісти лемківскы села іванофранківской области Лупусня
і одраз тулит ся до него але уж в Тырнопільской области село
Підвысокє недалеко од него село Демня а в бік од Демнів бік
од той дорогы Гутиску Єм чловеком міста мешкам в великым стандарднім домі
в стандарднім мешканю і коли трафлю в такій місци як ґутиско он
мі ся здає райом на земли Свідоме єм того же може жытя
в тім кавальчыку раю не єст райскє Але такы туристы як я
смытря ся на прекрасну долину медже горами в якій лежыт село Гутиску
не годны нимилувати ся тотым пейзажом Мягкы легідны фалі гір куцірявы лісы
квітучы лукы припоминают Лемковину хуц ту типовий краєвид опіля а медже горами
шырока кришталева чаша свіжого повітря выполнена многолосным співом птахів пахнячым духом квітів
трав і вшелеякого зела Тото село барз маленькє жебы змістити вшыткых його
мешканців выстарчыло бы піл того стоквартерного дому в якым я мешкам но
то повідзьме в єднім домі можна бы было поселити два такых гутискы
Но то можна але то бы было цілком нецікаво ліпше коли тоты
люде жыют сой в своій зеленій долині в невеликых хыжучках якы ховают
ся медже деревами Лем же хтіло бы ся кусцьок поліпшыти йому мале
жытя хоц бы вкінце заасфальтувати доругу до села і скєрувати тадель буде
єден раз на ден автобус з Збережа Районного Центру бо автобусы у
Гутиску не єздят ціле щестя же єст іщы тота желізниця Певне колиси
было в гутисках Гута значытварили видували выливали шкло Але было то так
давно же ани памяти ся не лишыло лем якысы мали ковальці шкляных
вырубів доколи можна найти гутискій землі Не знам з якого то часу
але замешкали ту Полякы і кєд бы не брали сме під увагу
декількох украіньскых родин гутиску было такой польскым селом <unk> вшыткы ся змінило
Польскы родины мусіли полишыти утиску іхати до Польщы а іх хыжы пришли
од тамай новы ґазды Лем кількоро хыж не змінили мешканців Першы переселенці
то были гірнякы куцилкы волчакы Трояны выселены зо села Лубну коло самого
динула До мешканців Лубна належал тиж Михайло Клос же пакробил учітельом гутивскій
шкулі і лишіл по собі добру Памят По них пришли родины выселены
з Вількы і Болютянкы лемківскых сел Клукурутів і Лониць і Рыманів Вілька
Болютянка а тиж Душну Волтушова і інчы долколишны села Кортстали з близкости
тотых курортів бо паньству якє приізджало гел за лікуваня і розрывкы можна
было продати молоко сыр верхнину яйця ягоды грибы а тыж шелеякы цікавы
річы різбленых дерева Были то і ужытковы річ авторликы таці ріжны скриночкы
поделка а тиж фіґуркы птахів звірів і людий В кєднатацях терликах касетках
можна было видіти розмиітя місцевой флоры ту фіґуркы округлой різбы представляли вшытку
місцеву фауну урли ні медведі лыжкы вулкы гарны а навет даколи і
вівці ци куґуты што тися фиґурок люди то были ту представлены самы
Лемкы Такых то майстрів Зладуля шмарило на Східню Голичыну Нопіля село Гутискы
Весні то они самы в татій ситуациі без выбору выбрали свій Гутиско
в тамтій околиці власні тото місце припомнули ім краєвиды лемківской землі О
лемківскых різьбярах не раз уж споминали сме в нашых передачах тота тема
южнува для нашых вірных слухачів повім же она буде зас продолжена але
внеско будеме бесідувати на такы різбярах а більше о самым тым селі
о його мешканцях Но то повім же гнеска ту цілком меньше мешканців
як было <unk> Трудно было ту дати сой рады хоц земля і
родила добре різьбары потягнули ся до більшых ци докурортных міст Молоды Лемкы
до высшых шкіл і зато вытискы змаліли Змаліли аж также до початковой
школы тепер ходит лем вшыткых разом десятеро діти вшыткы ту маленькє Но
так бы забалкула і церков поставлена в <unk> р і школа і
сельскій клуб і лемківскій музей є єст музей і навет два музеі
в Окремій хыжі і в тотій хыжычці же полнит функцию клюбу Втім
окремі музею сут ріжны річы з якых Лемкы корыстали в штоденным жытю
а тот жі в клубі то Музей Лемківской Різбы імени Михала Орисика
Но выйдеме з початку до Першого Музею Але чекайте треба жебы дахто
отворил нам двері О Южыды тот ґазда і несе ключы То Мариян
Михайловичын якій пильнує тот музей з ним входит і Надія Труян Тота
пані походит з родины яка жыла ту іщы до приходу переселенців з
Польщы а пак оддала ся заєдного з переібків з родины жебыла переселена
од денула выросла в лемківскым середовиску і робит днеска дост дуже жебы
лемківска культура у гутисках не зникла Но то подме духыш Михалич Мирияндрийович
прошу повісти што ведеме ту в музейній хыжі Мате Варстат Леткацкій мате
вшытку до того жебы робити полотно ту мателян Ани екскурсувачу то пильную
хыжу то прошу пильнувати Хыжу Я на тому бомбетлі я спол То
васполи ме называли Бомбеты Е так ме называли його просута мо Я
на тому Бомбетлі виспо спол жыл А як ту ся змістили мі
ся здає же кус запує Там його оно ся одкрыває там ся
запыхає солома і на ній си спит А де солома вкашты Як
бы ту спали то вым узяте мі вказати ага ага Тухляли ся
соломсу муль так з полы А тота дошка діжы О А пак
то робили ся лавкы на дес А на ніч ту была солома
і Овидите Видите Я одраз ся дознала як то як то было
А то вас зоглу Музейні Я не знам Прошу повісти што видиме
ту станок ткацкій Хто на нім ткал Чыє то было мує жінкы
діду ткалницю ткацку його фамілію было Мельник а імя його Як його
я не знам імя бы то Я вішол в ту родину то
Ядак і значыт маме ту вшытко же так же же можно бы
было і ткати правда Він і діючы прості отро наструіти юну Індіі
на ньому зробили осий воло о то хто выткали то выткали ага
Думи видиме іщы прядку ци як повідали перем Вертано якєси модерне тото
верте єс але вертано якє си пали модерны для великє певны такі
в клубі для того жебы робити на якыси свята вказувати як тото
ся робило так а прядка прядка то то то то то то
то то то то то то чыя Здемні нам передали Лемкы теж
там богатой Лемків на Демні якы приіхали <unk> рік А они они
мали зо собом таку же привели з дому Они так Богато реців
привизита Жорен Привезли з думы Лушу мали они ту з доли музей
выонуюч выйшло з моды Но так на сли уж і треба І
ту тота іщы ліпше І тота тыж така была в моій бабы
Тоту тыж привезли Лемкы мы І пакы юсь тото обробили тоты ниткы
тоты вшытку выткали і з того пак дашто сили так ту маме
пысы лайбик Лайбык і ґорсыты писую лемківской дамы ґурсеты Та нашы кє
такыл кысе нєта о тото ґорсет ні то лайбык Можме так збали
вшытко зо селашых Ци з початку якы приіхали Лемкы ци они іщы
ту в такым ходили Ходили іж очан хусткы з шыталь кыні о
такых хустках ходили а ниякы о такы хусткы мали то о такы
запаскы мали А што думы маме ту за якысы такы сорочкы але
то уж модерны якысы взоры то уж модерны воры точны є лемківскы
сорочкы ото то лемківскы лемківскы сорочы Де о такым вышывали вартушкы вышывали
о такы запаскы так вышывана запаска Тыж не знати хто то даллиньскы
Я коли зберала рів я записувала але вышыткы записали тоты дорвалы Вартало
бы тото записувати два вышытя дуты цвіты хто робил хто бага заголота
та колиска теж має свою історию а нутры рожена і вшытке село
ся выколисало в тотій колисі а ся выколисали в тотій колисі Де
ся родила дітина там заберали тоту кулеску і покы ся не выколисала
родила ся друга дітеля заберали так пут цілі всиєшля тота кулеска Яка
си щестлива та Іже образы тиж мают свою історию то і они
з дому приіхали з Лемковины Ківщыны ту прорезла баба мого чловіка она
служыла В ксьондза гновыла сирота і коли она ся оддавала то єй
ксьондз подарувал такы образы Прекрасне тоты два Матір Бложе Ісус Христоса А
што тото видиме Маме такє дзеркало яке си цікаве і тыж єст
взірцьом лемківской різбы Ту Андрий Орис дому І такє зрубил і вказал
же то такє язык Дарували дівчатом молодым Агаты такє робили дівчатам подарок
давали Ага такє дарували Але прекрасне Вызнате прекрасний дарунок і як паробок
такє зробил і оно доправды было хотіл як найліпше зробити то я
думам Же тота дівка пак мусіла яклоси взємні Одповісти то добре А
я хочу іщы знати за тоты річы якы сут ту Мы маме
ту пєс якый тепер уж на пенсиі хыбы пєц не гріє не
варит але зато експонує ріжны гурці глиняны і не лем глиняны і
ту сут ріжны тыж якы днес ґаздині не корыстают тому а може
навет не знают што то за Річы наткы такы вымісили ся кісто
на пирогым пухы так о така мыска тиж выкористувала ся дня не
знам для чого нишні одно тот кошык што старувений Зберали бламакы до
таз до такы зберали бурівкы І выгідний певне о тото вынятко теж
привезены з польскы теж передала дуеньска Мария Олечы вечати о такы парпурове
але ага запевнє товды было цінны І такы цінны же взяли во
зо собом так А е мыже цікава є річ така якы перец
Попер Ту ріжны лыжкы то певно така лыжка як вариха же на
ом лозю наберали оталовли голоцьохы же Бондуркы ЕНы нима мягко тулкли так
або іщы госесколектували тов етности то гласным локом так острелоком ум ґм
такы пришарда Та А вы тепер мате такє в домак мекос як
туєл пацята маршу і о таткым можно розколотити і маме нафту лямпу
і іщы єдну різьблену річ Лыжник Ци як называли Як бы повісти
підставка якы має гіркы і кільку гірок кілько можна зопхати лыжок І
видиме там тыж таку подібну але там юж гнешны не деревяны а
уж там сте же вшыткы деревяне были радыва і были теж такы
виделка Єстаре дуже Виделка то є алюмінійовы такым Єстаре Видалка Тиж тижы
вла ещы в мысличку Не мастничка а я Выденка уф Але ту
куфер чей то куфе А то до музею А то хто дал
Она мала такє паньскє дзеркало так Доправды паньскє Бо не знам ци
дахто так з такых простых люди такы мал Так і мате ту
літературу во і панскувскій А то як бы куденя так Як бы
того бы то неткі то робили гуте робили А хусткє А ту
Яшто зо собом не привезланкы руби так і утули бівальника і ручник
Так і ручник як то она жертва скрутили така тікала ямпа Якой
не виділа То якыси хтоси выдумал такє зробити Ану іщы якыс естом
цікавє жаргарска повірка яр о порядны ярмо рік та люкамі дороблены Тут
камін певний уж стлочыл ся треба было нового Відує каз так выдня
і ям выжу до стайні хотєте шол та і Годівниця Ні зыпали
льон но то така як звали ся Маґівниця маґівниця О якыми гробльом
гробили силу А в кормыслі уж воду не носит А Лемкы не
носили Но носили Лемкы вод всі Лемкы носили Явду усили Але не
носили гурбачыте формысли носили воду вигад же не носили яву сил Тут
тут але не там І там носили Лемкы воду на румыслах і
відроше такы были деревяні цебры то я туже знам ту я точну
вам породили сатер за гором підеме ми на лис з кошыкоми Будеме
іх роти Будеме тарґоти з гонороми Будеме іх грати Будеме тарґоти з
гонором Пришол бым я до Вас каждий веці Кєд сте ми дали
што бым ясце того діча шмарне што ного чка чорне то мин
язце Того дівча шмарне што ночка чорне то вимяце Пришла бы мя
до Васкєвісти дали што бы в кіло того жуганячка што на біле
лиску золото бен Того шуканє чынобіского Пришол метова з каждывеці Еко Машем
Ведомо цар правосмила друскых прецем по Малюдскій кажды вечы Правосмила друзкых Прадзем
по Москы Кожний до речы чоловік такой родины де його мамы было
<unk> робників системы десят І батько з початку приіхал до Одеси дідо
дідо Роман приіхал з початку до Одеси а з Одеси потім єй
вытиску та коромі сказали шу ну бы то перевезли тай бы людей
всіх шукали в тым файні місця бога том было А коли уіхали
до Одесы То была перша рата якой єзджали то до Одесы правда
в Одеской области Я не знам ту але <unk> Але коли выіхали
спочатку до Одеси а пак в Тырнопільску областє в Путурахы вшыткых з
Булотянкы з Вількє його діти были в Путуторах До Одсиску приіхали пізнійше
До Одеси кули єхал Ну як номіказови же там файнів хати там
є іже можыти А коли ма моє поіхала тудоли же хатів не
было а землянкы зробили землянкы і так люди выкупали каж війт буды
хати будувати то все моє маме ізолю хтюхли з бабоюзею перехызали люде
Пошта свого але З початку до Одесы так іхали з початку не
в терміску а до Одесы але так само си зохтіли до Одесы
ци іх так скєрували ярували То держава кєрувала той людини шумгы цих
скєрували З початку поіхали до Одесы а пак написали своім ци якы
іґра велитянка они ся депортували єден час мій ді ді ді ді
дідой Хосиф єст проскочыл а вже дальше ешелон ішол то другы ешелон
То хлопилы іхали ззаді з худобою а жінкы з дітьми в першых
вагонах то потім тілько пересіли границю то на станциі стали люди жінкы
выйшли подвиду хлупів вогонів нима ціпили по середині дес відсипили вагоны хлупів
побывали худобу зобрали всю і жінків не факто і жінкы з доломи
лишыли си і переіхли бы в сюди на Украіну Але язы ониж
такы траґічны Але они мінікали си же попали на Сюданы они попали
тудиякы ціло Красне оту та струнату они там ся поселили Оті люде
ту мяточно знаютя они же тішыли вдовы то так гірко плякали там
дикы сльозы були Хто міг тото зробити то іщы было там на
польскій стороні мітах Я не язно напевно но покрели граници выповіли же
на граници якоси выйшли і виділи же не было іх Жы ту
Пулякы знушали си бо над мой мамо і знушыли хтіли вбити мою
маму Та так мою маму тоточно вік в селягла сти же дідо
уж поіхал а мамо єщых си лишыла і сыну з Німечыны бы
туж Німеччы нахватила і маму забрали в Німеччыну і мой мамы в
Німечці ні была робуй і не робуйте татом своім і з Васильом
старшым То потім якни же верта Німці же відпустили іх балом рубили
то же відпустили то мама зразу куда тай до мамы свойой в
своій Рідні приіздают в Польщу Болитянку Прізжают а никого вже нема Же
никого не мо селу выселили выселили село І же та хата стояла
Полякы ся не заняли але Івна пришла в ту хату приіхали з
Днімачыну мала ткій реці ту дівчыны з якій будут тоді <unk> років
ци <unk> рус і каже шумало реці там чому данкі нідали та
мну греці мало то єдну нічы шумреці реці той ок мала сушыла
там ябка субіна з душку маладыкєва і она з Васильом приіхала в
ту хату то тіль єдну ніч приночувала даже не дали переночувати бо
вже вноці Полякы пришли вікна пустухали діти діти відкрыты відкрыты І мамо
выйшло до потиві ци через вікно а онести єс свуй зєме Гм
слуйзєме там і маме рішыли через вікно втікти з другій кімнаты І
ті хтіли через вікно втікти і коли вікно єст втікати він так
схватив є поляк і духати Іду хаты і кажду Василяды в добрата
і думами лігайты і каже лігли внена ґамі лігли на підлогу каже
они до нас з тым фузєм і всюшу буду в хаті забрали
всюшу буде зобрали внушы каже тушу буду моз каже то так цілишыло
І каже ми так дурано каже слежали на підлозі каже не рухали
си і чуєм шум в тиху не вышли і мы лежали до
ранку каже так ґлубуяли ся же розстріляют нас Інорано каже мама каже
чуєш уже нема никого каже Василь піднял си я підняла си градим
ся нема ніч і то же ту сушку зобрали ціябка там в
мысти Ні каже мамо і мы отає є бідні каже і мы
выйшли з села І потім сказали што там є хтось был Я
вже не памятаю яка сімя буде шека лемківскы сімя си лишыла і
внистали до них а вже долшій часи здоходили до стациі в Лобы
І потім тай бы сказали жы Лемкы сказали што же діду поіхал
на Одесу і мама рішыла з высильом іхати на Одесу І же
приіхала на Одесу дивит ся о тамті зимянкі ту всю і діду
Круву мал І він дідо Корову дві неділі віл з Удеси сюда
Пішкы А мам чом А чом пришли сте гев было ту і
решта родиниц Але они хтосих з Рысиків ци хтосих переказал тіж лайдуєн
знає чы с переказал же же на путорах тут є богато сімів
І они зрозу Поіхали на Бутуторе Ні мама бабця Катерина тамсі переіхали
на знову Лес сказал же ту выє в утиску такє село Кєспутуро
поле Пішы поякы ся же ту Новтиску бо же <unk> рік тут
польскє населеня збільшыло ся о два разы З всіх тут околиц приіхали
ріхали тут Полякы чорнихаті были по дві три смі і шом ну
як знай люде тоді спілпрацювали з радяньскою владою і робили в бланы
страшні на сі села буй дід тут жыв то же все знає
в нашым дідові полили хату два разы в лісі отак была одна
хата і два разы спладювали хату были Хто выхоте в тому Зынутови
Шты головці пришли давай єсте баба нагудувала пришли одчувати нам сто што
будували іте І же памісте обізо приходит третє Якій в ладі служыш
розстріляєме є о такєму было і люди были цінны і потім хтося
не памятаю хто сілий довіц і хто схвали же тут є на
вытиску цілу хати І як раз вони приіхали і Полякы вже выізджали
жысю якы кєдали хаты І діжых хаты были порожнійше Лемкы занімали хаты
вже приіхали сюди і занімали сиіка в хаті была тота была маленька
і вруш хаті жыла Як люде Тоты же тепер жыют і наприкляд
пришли Полякы же то было іх родинне гнізд до тав повімы як
місцевы реаґуют як приходят як люде принимают Поляків Нормально принимают цела політика
Розумієм што то треба перегорнути ту сторінку і жыти дальше ту мушы
все так весе Це не спустих людей залежы Як привод Піхали ті
Полякы думали дикі раді були шум не приіхали вниз зайшла в хату
друж і плакала потім побіло дорозно подвіря каже туд жыла на цоси
єй жыли но нашы подірі коли дат всесі помірали Но плакали з
ансамбльом Ждынів Брали участ в цьому ждыні в фестівалі мы теж з
упушаным єздили по тых селах звідків родом додас теж зустрічали Полякы памятає
приднес нам пеліг такій домашній мечынис Полькы там пригостила доволігадно нас приняли
музыка такій час был такій період можно зараз згострювати стосункы Усе неподжудови
муси належыт тото хто ото о товкє померлены померли а діти всей
быти воє Каже хом розволити будувати нове але канні музей не годні
бы то неудобно ім такых Нян приіхал каже в Европа поставили ся
налепоніказя будуту будува Як кажу то добре Ноуту хоче будувати Но то
бог заплат Єня пустили Для котому мы ся можем трошкы підтримати тото
Може кули хто з часу зверне більшу увагу і може буде то
кєд дес місцева Влада бы звернула більшу увагу і підтримувала фінансово і
упорядкувати тай дальше бы сама людина ніч не мож як долго тот
музей єст дні самы від <unk> р в чалій місяці мы робили
святу села і відкрывали мым якій маніві ваш колега і єш якій
Іван журналіст якій працує Кыів Кому урядов голос Голос Украіны не голос
воли Президентска ґазета Ном вече оно же є зараз віпшу на панцию
же твій кореспондем так він Дурасі в тій хаті жыл вынству пришло
тут <unk> його приняли та себе на обрестіру дякую Дрогы слухаче припоминам
же сме в селі Гутиско вышли сме з Лемківского музею а тепер
може пішли бы сме дохыжы до кого з мешканців О Ту мешкат
пані Анна Дейцяк поможу Уліник Певне буде то для ней несподіванка бо
не добесідувала м ся же прийду як зато роблю но не гойду
Посмотриме што з того выйде Пані Анна жыє Сама сын і дівка
замешкали в Тырнополі і в Бережанах може і не пустит ня чуджу
якысу кореспондентку ЛЕМ фм Але озріла ся тото і просит дохыж ну
то привитала м ся і одраз уж бесідуєме Повіджте вы Улійник то
мужу Так так я моя фамили чатят Вы з балутьонкы гам приіхали
гев товды коли і вшыткы прихали в <unk> році так Так мы
приіхали ту прихали утутор і ту же тато потому шукало по села
хаты Оже А з якого сте рукы Ят Хоц выіщы з дому
дашто памятате Ноза памятай Памятаю як гвіна была то за німецкы Німці
приходили до нас Но і памятают до школы там хоц зберали жінокы
і Німці можо болі стругати то я же ходила з дівчатами але
я была я не стругала тілько так а Німці єхали як зачали
стріляти то я тікала додому бо наша хата была близко коду церкви
а зараз низше была школа і Німці стояли в школі І як
зачали саморы нашы злетіти я зачала втікати додому а мене німец вхопил
і назад не пусти мене додому Міни далеко было додому Но тай
як звідси доде там до штрекы Але він мене не пустил о
Бы стріляли же нашы стріляли бы бумбили і не пусту мене додому
Думу а по тому як по тому я пішлю пішла нічо як
ся сумольоты переіхали то він же менічони кає же пішли бы там
были дівчата нашы ж там кухня была німецко они нашы ходи там
барболі честити ім до кухні Вас повідали боробулі ци бондуркы бондуркы Ци
люди Німців ся бояли Ніт Нє дуже до нас пришли в ночы
Німці Завели клоні такы два тя говозы Но і Німці як пришли
то они нам давали цукеркы шоколады так я была малайше сестра была
меньша від мене І тато і мама Жеґу не вашой хыжы такой
же так онижели они пришли вночы і так пришли до хати коли
ні звели до судолю одразу так як нас называли буіску Не а
они пришли до хаты і давали нам цукеркы шоколады консервы а нас
были я іщы мамина сестра была мала навды нас зновчувала Тото памятаю
Але як же выдіжджали Німці то же нам брали останню корову зо
стайні І тато бы в хаті мама і мама тримала ту і
меньшу сестру на руках а я виділа же вже они курову пішли
до стайні же куровет я пішла з достайні злапалам корову зо шнурок
І тримаю і Німцям кусала по руках то памятают добре а тато
з малом нічом звали так стояли І другій Німец такій стоял выдвір
на дворі так перед стайньом і дзвідко же казал пустити ту мушыку
рую і той пустил куру так лем ся королишыл То як бы
выне кусали Німця то корова была м ся не лишы данкы Но
якій єс совістний был кєд є старший і єй і казал пустити
і корова ся лише остайнити Я так памятаю же як кусала Німця
за половы по руках і тримам за шнурок і ци і кусала
Німця по руках Но але як бы якіж такій было бо з
пістолята пальнутий там бы диви ся на як же але ні Скорше
была яливка яливку зобрали скоріше а по тому ся рішыла та корова
І же по коровы пришли за якыситаю за пару днів так брали
там хорову по селі Ни пришли до нас ся коро була но
і так ме там коровы звоювали і та корова ся приішла з
намерсту на Украіні А повіджте сы вы зачали ходити до школы за
Німців Так є першый кляс кінчыла школу школу Як мы выізджали першый
кляс закінчыла А яка то было школо успамятате якій му ся учыли
Летелы украіньскы є більше ниякы мови не знала Школы памятаю Была школа
і по тому была зараз церква і після за церкви зараз была
наша хата ґм ту близко В центрі села жы так так так
так так так так так так так так так так так так
так так так так так так Але нашу хату же розобрали Полякы
зараз буду приіздили доказали наша хата Була нова поставен за то нову
поставил Была з дерева все і розібрали Полякы так што там слізы
нема Од роз Так Памятати як пришло Кросной Арміі Памятаю Ти што
тото памята як пришли же рускы Єсли допішли до нас зараз хотіли
істи шукали ся жебы істи хліба ся Пішли з опивниці там пивниці
было стыяло молоко то во в ся молок том позберальшо то заберали
гет вшы о рускы Но а Німці Німці ні Німці давали нам
дітом такі все консервы ми шоколадкы давали Але Німці мали што ім
ся лишало они давали а тоты были голодны до то голодны были
тийти Охотіли ся брали жебы ся не істи Мусіли коси ся ратувати
дак За так бы ча інакше І коли вступила совітска армія девліті
в літю <unk> році Тоты я вже не скажу то был серпен
ци печату вересню ц <unk> рока Они лем перешли през селу Ні
режли і пішли дальше бо они як аже пришли і долго не
буде дальше пішли Они стояли в нас Они дальше пішли В Німці
стояли долше А то а тіі да перешли пішли Фронту нас не
було Тілько мать чули не раз вечер тато каже охоты послухайте так
гет далеко везли раненых Німців то такых істо так тяжко было чути
быле то так гы гет далеко То везли То чути было такій
депутатыка же выпол Німс віверененых везут А што были чуды Зо такє
уж як они так чути было так они далеко від нас так
што гнали так кричали тотато казал же Німц веренены везут то было
так десят перевозили так гет верхом поза поле гет поза наше поли
тамталі З тотый тото є даты кликал побати чули ты Німців атак
Ані а Рускы пришли і пішли дальше Они не були стяли а
Німці трохо стяли трьох парнів А як пришли Рускы ваше жытя єкосиє
змінило ци пришли може тоты же аґітували выізджати Та вже по тому
вказали выізджати Казали Зберати ся выізджати нон Знаю же тато кы будеме
выіждати на Украіну в нашым звідці выганя єст Выганяли я не знаю
ці то рускы цітуляты выганяли є што то не знай своіх так
ваганя в цузусю Бо тато нас коровом вывозили до стациі мов віс
і коровы запряли і тото што мож взяти до корому по везы
достатю дворуника Але дук і хліба мама напекла так жебы было на
дві на дві неділі жебы было што істи жебы сме мали Єфели
так же то не на долго Же ся вежут назад така было
така думка гріх тат Не думали же то носце Ні ні ні
І так медже собом бесідували же тел лем то же іх так
циґанили же то ненадолго жме ся ся ся ся ся ся вернем
назад кілько вас было в родині Тоту маму тато мама і дві
сестры Но як дві сестры вуй я єщы єдна молодша а потому
друга <unk> вруці ся же народила А тота старша сестра молодше від
мене то на ту по сусідстві жеєзы діхай на шт рокы молодця
від мене Ты єй мама хто з якору зоберає маме і тримала
на руках а друга пото має ся <unk> році нажуди Гурней молоды
І є найстарше медже них Сіділи сме ворбику сіділи сме досит долго
не скількы то ни знаю але сіділи по тому якы спрешли вагоны
і же знос ся тото по такы товарны вагоны і тото ся
Памятаю як тато там ся дошками якос вбивал жебы іх корова стыяла
і тото што мали зо собом што брали То до такых товарных
вагонах мы сіділи товарны ваґоны пришли і жебщами рыхтували обывали дыжками жебы
коровы аж бы ся покласти там бы то не был же был
такій ваген же кругом желізный вагон а так плятформа такій вагон Міхаля
Якый він мал за высокы тоты блоґы тайни се был до моя
одполина Но яко так то такы выбереште же Вырште жебы дочками тако
так вых стамовили Дошкы то так было то такій был ваґон Е
тото іханя было і дулю певны і вшытку але жывыліті хвали ци
маю таку і хвали ци кули теплу теплю Інас Фи з Вербика
привезла што на потутыр І якы родиче приняли тото што виділи ту
ходили влядати де можно сой найти місци для жытя На та так
ходили походили по хатах шукали ту пришли до села котры ліпшы хаты
были Доже быти є переселенці з друси такє нібы Віддинова тоты чули
што ні знам то ани скоріше приіхали ту тоні позыберали си ліпшы
хаты а гіршы хаты ся полишали Номы як приішали то уж были
гіршы хаты І вы глядали глядали і пришли сте гев Пришли сме
єж там коли де надке троєн жыє мы там вели хата я
по тому же пришли ту же як ся відати як же ту
пришли А мы там жей хату мали коли троє надкє А Ваш
муж то тых з Лемків ци з місцевых він місцевий Але ту
мало было місцевых штырів хаты был стрыхар і Джумак і Бурко наготів
были Украінці ци дальокы як Украінці А Полякы вшытко выіхали а Полякы
выіхали Поляків то не были бы приіхали ніяк там Украінці ци штріха
то было в різ То наш вину Лійник наш мічы писал ся
і Джумак і Стрехар і Бурко Бурґа дількох было украньскых то ни
ся они сулишыли ся і втужыли А оты місцевы і вы яклосы
вшыткы потоваришували ци я вшыткы як то было Бо цело цілком ся
змінило бо вшыткы мешканці праві выіхали і приіхали цілком новидно І така
зміна была як тотя тотых місцевых буде ци місцевы Візнаю стрехар буд
він ся допомагал нам я патля коровы його мал коня тато і
помагал нагороді зробити шет з своім коньом То добре ся односили тоты
до нас місцевы Ну приємню такому стреві пасла корову свою і його
были гневы є діти бо хлопці были маленькы ся та явже пасла
і його корову свою а він не мал коня і те татой
поробил на городі за што там зорати то він своім коньом робил
Так што они ся добры носи до насмісили Як вашы родичы пришли
гев як они зачынали на новім місци і власні коли се дознали
же то і все они мают ту быти да вже по тому
дале поли ты вже розуміли же они взям же будут ту робили
дале поли Поділили ти же Мали свою землю Нок дописали до поспу
а по тому тото ся до колодку пішло є же пішу кого
Казали же ту ім ся ліпше земля родити як мах в Польщы
має Но бо там была земля інакше По тому же тато купил
си коня же пізнійше діти же знали же то же земля є
теж треба робити Ді так сіділи ту І молоко брали і зерно
треба было здавати но але Хліб се сме мали свій Як я
памятаю же м нас николи так жебы хліба не было себы хліб
хотя і мовали собы в семинах зерно і але себе хліб свій
Вы зас ту уходили до школы Такішли сте до якой клясы ту
я то пішла другій клас Бы ях в Польщы скінчыла першій і
ным по том пішол другій Был учытель то з тых переселенців з
тых відденова учытель был І а учытель был одданово так угм А
дуже было тут тотых одденовых селі Та де небагато хат Выло як
бы нат гірнякы были тепер кутилькы были трояны были і волцякы Однуло
так ту слі Арешта тілько і зботакы по тому же поприходили тісякы
на нашы тобщыны привезли А тут учытель тоя ся писал кос Михайло
А през якійсий час ту люде іщы жыли бесідували та як дома
ци такы мали може традициі іщы якійсий час не таж з початку
было така по тому же перешло На той ляд Же ту в
селі Но але де было на село пришло єдна дві три лемківскых
родины то они уж переходили то ясне А як ту ціле село
было лемківскє то по што своє як бы забывали Но теше і
хто різде стары дотепер стары котры были то так ся гори по
свойому по лемківскы В тій музыді то же по тому перешли так
же Але што можна повісти лемківскє злоту не треба На штоси переходити
ца Та не так не переходили але слова вже ся міняли І
так і так і так зказу до так вказу вы так перешли
І выж оддали ся ту і ціле жытя ту в тім селі
та жыєте і што де робили сте Воспіл на бураках Буракы высудили
Дразу Тютюн по том буракє і так Пішло Буракы добрі родил Так
ту земля добра гнал А ту бурокы цукровы так іщы што сіял
был кукурузу бараболіон сіяли але долго не сіяли гнак де спочатку трохы
сіяли по тому цютюн сіяли спочатку Садили так ту земля ліпше родила
як сме в Польщы Ячу плю сы то пле суло коло петал
Долгалы клосло тусоту єнса Звити гоє другы ходо што тогри дают дослукайте
дримату Одас то дужду гружду толкого штуду дослукайте дримо Парадай дали мово
тоту тото тото Выслухачє по перві вертаме зас до нашой бесіды Припоминам
же сме в селі утиску в бержаньскій реґіоні Тырнопільской области Лемківскій Музей
нам вказали Мариян Михайльшын і Надія Троян а тепер пішли сме в
густі до Анны Олійник з дому Стетяк родом з Болитянкы не знам
ци любите ріжны давны леґєнды міфы єгипец скы грецкы але навет як
не любите то певне знате што такє сфінкс піл лев піл чловека
даколи іскрылами но і раз тота чудачна істота выдумала таку загадку же
нихто не міг єй одгадати Хто хто хто Ходит з рана на
штырьох вден на двох вечер на трьох Але вкінци нашол ся такий
же одповіл Хто тато чловек Яко мала дітина ходит на руках і
ногах пак вшыт ся ходити ногами а в старости потрібує палиці Но
як до дакого з мешканців гутиска приходит тот вечір жытя же для
міцнійшой опуры чловик потрібує палиці то роблят йому палицю але такой свою
традицийну різблену лемківску но то побесідуєме кус о палицях і не лем
продолжыме бесіду з Анном Оліник А іщы повіджте в кім селі болютянка
люде барз дуже різьбили тоташы продавали Ци вашій родині тыж різьбили Мама
Маме різбило так мам А што мама робила А три терелі такы
крули робили То тато не робил лем мамы мама робили Ду жінкы
знаюты різбити Так мама робила до терелі то якій си приізджал на
не знає звідкід ци Звідкє то єй приізджыл такій кыш же купувал
пан тото ся вбрал до села Пріжой брал Де іщы там В
Польщы Іщы в Польщы А ту мама тым ся занимала ци Ні
дуже ні Нам в Польщы Бо ні здивували Я думала же то
лем хлопы такє робили а туюжей і же не такє знали потрафили
збыти тиж рви То мала было майстриня здібно до того А вы
мате палицю а палиц єс сусід сраґ а тыж різблена фаяна палиця
ту баран ту іщы якысы квіткы вырізблены а хто то робил Но
моій сестры сын він робит і все іх але він жеє в
рых яка жы Васильку ци мі палицю з люзбі а были ходити
не годны зробил Каже я же такым бабцям бержанах робил же зо
штырі палиці ся і вам зробил Значыт все тоты ліці будут до
кому треба што тоты лізбяра робили А іщы дашто робит си лем
по лиці ся робили орли великы но тото колисы а тепер роблят
а тепер ні тепер тіжку палиці тепер р не робіт Ніж палиці
робє то Тимошенкы робляты різны такы різны выробы ры Файны а выгідно
брати єй в руку выгідно Добрі выгідно ходити ні То як того
племінником звати Якім ономену зробил Єміли Храп Файно він бержанижый є а
файно для рукы ту выгідні зроблено Ой дажып Я там з жестрым
жінкым бержами зроби єй вам зробів І зробил мі і файну но
Ютат єс зампелит мі і в змі вже мі повытра пуснія Ну
то така непарадна годи дендит Але файна Ям гы єкую иду дале
і товыє кысы Травы Матеренка то Внучках Сєназбра приізджали Зтернополя і Сєнасбра
Суниці там сушы гыматы тоще брец а якы вдома тиж называли Суниці
там на Лемковині як зноте ци ночы Былуслову называли Явы Яводы то
што Суй том надказали тукалют Ягоды на черешні а насказали Ягоды на
Суниті Добре треба быти дякую Подякувалам пані Анні іду селом дале З
надійом труян з якой внеска юж сме бесідували ходиме до сельского клубу
Всіры повісти то цілком невелика хыжа в якій правда єст і сцена
і фая для глядачів і іщы два малых покоікы в єднім з
них Музейна Ізба ту Музей Лемківской Різьбы імени Михала Оросика а зорґанізувало
го аматорскє обєднаня бутискых різьбарів урил Але може о різьбі побесідуєме більше
другым разом а гнеска хочу звідати пані надію о інчых річах Но
то просиме скухати нашу бесіду Вы кажете што тут є фольклорный колектив
і створений нагадайте міні як давно з <unk> рік І фактично до
цього колективу ввішли в основному Лемкы бо словже складали ся з Лемків
пізны товы як поселили Были і місце редкє але в нас тіє
влили ся выцей колектив тому што жыли разом говірку всі знали і
мы зберали пісні суту які тут співали си А якій оты выкій
ситуациі шты вы то кожны леж до тых шувли си якєвли ся
його так бы мовите кєрівник від початку і до сьогоднішнього дня Але
вылили ся вы як высґали вымолівску лемківскє середовищы Ну якшу так правильну
высну Ведіте більше <unk> років в ся на все было як коли
мычынали ся на Влили ся і вы як бы у вас в
родині там были кєз інчі тамті любні пісні ці што але вы
навколо себе чули може я не знаю розумієте ці ся дя жыла
народила ся в Ус Дох ходила ся ти в школу Тут суто
<unk> спількувала ся з дітьми з лемківскых рудин Я спілкувала ся іхньом
гувіркою Абсолютно Тут додедавна щы всі діти медже собою говорили на лемківскій
гувірці ту же зараз де згубили сце хоча і зараз же теж
млодно навіть буде смут такій час Встыдно было розуміти а оты коли
в сут в селі то спілкували з єй говіркою Коли люде приіхали
такым чыном і звычайно жы і зберали з некійс вечорниці то лукы
то і співали Такым цином передавала ся тота культурну побутова така писеніст
культура така пис як Вам то було думушу скажіму в вашій родині
інакш якій пісні співали ся інакші мож были традициі Вый людины якы
ам це дивили ся з Блокута Ярославцьом Ярославцьом Середовис єстрашено юбіленківскій пісні
яку найбільше Мене єд знає я і богато іх знаю але я
люблю быконувати обрядовы пісні навіт біручы сяківстикых фестівалях і єст до реці
мы зараз хоче му зробити же выготуємо субітку лемківску хоча нас традицийно
прохладит вна Але мы на основі лемківскых пісень мы хочем зробити такі
композицию так минумає самы ті пісні по тых піснях высвітлі цілымы хочем
мі показати Я мушу Вам сказати што мну глі та я булам
на ватрі в Михалові Не знаючы вызнаєте ци там де было Лемків
выселено на пілніч і захід Польщы ци на заході Польщы роблят там
такы ся різні ватры і выниєк раз робили субітку вониєк раз відтворили
це робил ансамбль Кєчера якій може як выбыли монастыриску то два разы
они были на ватрах минулого року і ся кілько років тому І
вны прикрасно зробили такє што там як раз і пісні были і
были кістом мож якіс моменты тыкі сценкє Усновному це было писенне і
танцювальне дійство І оно было зроблено не на сцені А ом єст
меде гля просто на Триві Нозі так І ото не робе в
о субітку зажди нас є найвысша гора што року такого року не
было В <unk> року такого року не было щоб не было нас
субітків Все рівно <unk> годині ночі зберає ся се село перед тым
<unk> лип так <unk> липня Перед тым хлопци зберают ся тягли богату
гнизу складают высоку пираміду од І Тоді же Зберає ся село і
рівно <unk> годині розпалят ся а субітка яка супроводжує ся такыма субітковыма
піснями А якій От вы памятаєте може ся з дитинстві ци пізні
я можу зараз одму отевану пробуй получыт себе як дуже розповажне досні
Але проте хочу знати яку Я Субіт ґалим ґу палимы А палиме
ми гы є строякого зігілля огы я не я не строгоякого вызілля
і єднозіля магаме То є Боже драгево кого го і я не
я Того є Боже дерев кого другє зілля тові ла яне то
лікі то є кіньском яга того Ог я не Я не то
і якій скамят обілялі ліі я ма лігі або же єдрегев ку
Ісусу на пігір ку Ян Яган <unk> Нация того Я на субіт
кугу пали мы Оле файно Але файно лем низко почат Але е
Я в консерваториі не кінчала до ет А якы Як выглядало то
як полили субідку В чому то поягало кін того шту просто запалювали
вогонь Што сє робили При то основному співали си такы пісні різні
там і і різні лемківскы пісні співали на субітку субіткує окрем пляст
пісенків просто называют субіткува ся мож кій знайти в памяті багато є
зараз пілоґіі стота Я выконуй я не маю ся слухати за рот
оту пісню тікій інчій вариянтіку выконул Оту бачте звычайно я зараз я
вивчал дуже богато пісен є зберали пісні люди співали самы о такій
пісні і Хто полил субітку Ци были хлопці дівчата ци были старші
люди ци діды проходили ци хто Ну якшы на основі тых пісень
братят ци мал быти юнак якій мал піти розпалити ту субітку ано
як выпамятайте выкажете што нас розпалювали хлопці розпалювали Дєтляхі бігали робили кіфа
кєли великі оту то был один вугонь одному місці не кілько в
селі Коли коли нас ся населеня было богато ци кожна вулиця суди
дест ся рубила окрем цього але была основна субітка І коло той
основной субіткы ще такій обман робил ся робила ся меньша субітка І
розпалювали ту субітку шубже та вулиця думала што же та горіт основ
найтеж розпалювала І єст сама краща субітка яка самы долше горіла звітым
дека сама мала більше богату то закопувал ся величезний такій деревяний такій
дрючок пати дерево такє цве і крум нього спадали в таку велику
пираміду оце Складає ся што до сьогоднішнього дня цю рок мы плянуємо
тут зробити же близче шубшу сучаснити зробити світлот і жу підтворити деякі
отыкі пероды урядскійнодавци даст ся буду же і позіжали ся Вали вы
плянуєте зглянувати собіт Купа Я не знаю то файно можде і я
приіду подивлю ся як то был Ян з нас правдивій субітці не
было Я ощі розкажу што я была як бы на святі Івана
Купали чу назвати а не в невзінків чы так Але я буду
тілько на Миколаі в стіні де были переселені знову шты де были
моі діды і баба внес лемківці на левот внитам жыли і я
дивила ся як місцеві це од як вони робили Але місцеві то
місцеві то ты не памятали што кій звычай был але в ним
же не міли співа ти в низ же не міли цевни просто
полили в оглонь і зберали ся ну і так діти там бавили
ся такє вло Але оце вже в них ці відішли ці обряды
а тут вы тот вы памятаєте што вот ці обряды насули Такого
року нас не має штобы не палили субіткы Можливо но зберігаєт ся
так вже доточно послідовністю тых всіх діє кє бы мали быти Але
субітка як обряд назавжды нас палит ся <unk> на <unk>ме чысло <unk>
година рівноспалиц Но такы жыла і діти напред також берут участ обовязкову
Тому треба наперед з місиц шубы стягнути ту величезну купу тых дров
шбы не было сухенькы всегарны і в лівапу глада дос де дож
завжды пали І завжды што цікаво што дуже багато людей приізджают село
і кєіхали Сімя ме приізджают суту на оту субітку гмы Іван Ого
А ецей якій ж ся о такій обряд і кіст традициі кєд
ышут привели тамы на причала і в мыві витворювали урядкопляти <unk>ea<unk> на
передні Бесілів Мудой яка теж то проводжу води ся певныма піснями так
дальше Дружкє там світилькы приходили молоді гірчата до молодоєй пляли тінці а
теж вычала якы мают быти кольора в тому вінку квітів што то
вызначає тамтам біля ружа цевірніст там червона любов рыжава це на Надітуроджыня
о такі реці розумієте це І цеж супроводжыли піснями є мож же
співати дуже гарна пісня є А вы кажете вывцяли фольклор як вывчали
вы пи пи пи пи пи питали тых сторожылів Спитали тут цілі
ціли літературу вырегуляли ті пісні От Яна наприклад найвечы пісні Лемкы де
бачує єжу на ватру співают на інчий мотив там інчай мельодият даякой
вміру і мож дав інчы слова я брала суту тож в нашым
селі м і як по вашому суді плели вінкє коли до реці
були ті весілля які одбували ся тут внище зо тыма традициями На
жаль Вяжа я не памятай Вы не памятате ниякых ні Вы просто
запитували старшых людей і в ним просто розказували і нияві головы та
в пісні не співайте мут То што робили ся при тому сходили
ся дівчата так і сходили ся певно знальшы молоды цилями соли наткли
так Ци вылатка ня называли Галаткыня І ци поізд єст Гоны лад
коли і як од той ся выконували в ніж будоває ці одна
пізня етка коли вже це же навіт не навінку плетині а вже
коли має при тому люди коли не дівали вінец Цо вже в
День Бесідя і Бесідят Ден бесідя было засіяло голо срібло злотов Поклоли
ся голо дай я до стола поклоли ся голо дай га до
стра ой до столя до матінкы ны загеникого буде туди тяжко важко
гу на середень кугу буде туди є тяжко важко на середені кугу
Бо як приде пан молодий з друж богою возме та за рученьку
зо бызме таба за рученьку Возме тебе за ручань кугу Божы гыкры
тамти будаш при ся гало гос гомти будаш при сяла Там ти
будеш присягала на рігыкы полокотят ся гіркы слагазы якы кі полокотят ся
гіркы слезы Які кі Засія срібло злотов Прекросно прокросно я не знало
такой пісні Дуже горно дуже горно Дуже мі сподобал ся а при
оциятка при тому як плели вінок тошой співали Доречі плели з чого
з Бервінку плели і ся довали церкви Жывіти коли так звычайной часове
су не было такы можливо же пізнійше дес З моім паперові провозя
Але В такій час коли можно было квіти зівіт ту зві але
Берлінок то брал ся бо бервінок завжды єм Лес выкорыстовыли мірт Выкорыстовували
дуже в каждій хатіл мірт так Шпараґус мараґуси каждійскыв трафіі так пораґус
присутні Алем якы што вызнаєте з того што ви цікавли си як
одбывали си той обряды як то плели вінкє кажу то сходили ся
дівчата товаришкы Мылакє і сут тамы стацінь знали як павичка летіла Одкай
павичка летігіла злоты перачка злоты перачка тратигіля летіла летіла она кріз гуру
До свойой любой до мойой мамичкы дгуру там єй высі гілля там
єй весіля стояло <unk> гудаків <unk> хлояків і гройте гудакы грайте гудакы
высело поклямінец перстанник над Джегельом А як ся його А як ся
його пос бугу той половину Така весела не Бугудусі різнисну ляна сони
ґубалеми єстого я богозілля святый Ян Шона три воні Йонлийоны ся ти
мілийоны мілийоны мілийоны ся лийона Боже єдревкона ВіВ Йоде сяди Йоде фейоде
Йоне Йоне А бочана і сыфону кірха Йоде Йонес оти Йон Йоде
Йонес оти Йоне Йоне Йона сйоти Йоде Были слухаче на тім Мусиме
скінчыти днешну оповід оселі Гутиску і його мешканцях Скінчыти лем зато жебы
продолжыти тоту тему за тыжден а при нагуді хоцю повісти же вытисках
зав ная будут палити зубітку І кєд вы такого іщы ниґда не
виділи то <unk> липця вечер можете гев прити тиж мешканці того села
рыхтуют ся до маленькой локальной реґіональной сельской Ватры на другій вікенд серпня
тиж майте тото на увазі Бо як літо то літу треба вандрувати
треба ходити по ватрах бо як не підете то пак в зимі
буде вам жаль Но і вкінци лем повім же гнеска звучали пісні
локальной інформациі Підкарґійска Тарция зо Люва і пращам ся до села Вытиско
ж єст в бережаньскым реґіоні Тернобільской области запроводила вас Анна Кырпан Оставайте
здоровы до стрічы за тыжден Проґрам был зреалізуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового
Выжеградского Фонду <unk>ea<unk>era<unk>