70% #2017 - 70% #264 На ватрі в Зимній Воді (1 част), 26 VIII 2017
Еп. 2017

70% #2017 - 70% #264 На ватрі в Зимній Воді (1 част), 26 VIII 2017

•

Опис епізоду

Odcinek jest poświęcony watrze w Zimnej Wodzie koło Sambora i innym letnio-jesiennym wydarzeniom łemkowskim, które prowadząca zarysowuje na początku audycji. Zamiast szczegółowej relacji ze sceny skupia się na atmosferze spotkania, rozmowach z uczestnikami i gościni z Iwano-Frankiwska, Haliną Barankiewycz.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витам Вас моли моі слухайце при мікрофоні Анна Кырпан Хто систематичні слухаты
<unk> процент тоты тепер цю вшыткы <unk> выпусків циклю фатам орґана фатаморґана
то цикль посвячений <unk>літю оптациі Переселіня Руснаків з Пряшівской Руси на Волинь
Для зацікавленых повім же тота тема буде іщы продолжена Але кус пізнійше
чом бо оповідали сме про оптантів але тым часом занедбали сме інчых
лемківскых подій о якых тиж вартат повісти То зробиме <unk> процент таку
перелух од той темы обтантів і пак зас до ней вернеме а
тепер кус до інчых тем Конец літа і поцяток осены то час
коли розквитают ріжны ватры і ватройчкы в самым кінци серпця Мали сме
маленьку ватручку гутиску Тернопільской области і бівшу в Зимній Воді коло Самольбова
В першый вікенд вересня одбыла ся Ватра в Нагірнім коло Самбора <unk>
вересня в львівскым Скансені святкували сме <unk> руків од часу коли одправлено
першу літургію в новопоставленім скопіюваным в селі Лутень в Лемківскым храмі І
то было файне свято такто во Львові окрім Кєрмешу в День святых
Володимира і Ульгы лемківска церков має і такє свято Засванофранківску тоту неділю
же прийде будеме святкувати в лемківскій церкві святых Кірилей Методия <unk> руків
од часу першой літургіі одслуженой для Лемків вы Івану Франківску но розумій
ся одслужыл єй не хто інчий як отец Анатой Дуда Квасняк священик
призначеный для вшыткых Лемків в Украіні <unk> вересня то тота річница коли
была підписана тота увода же треба Лемків і не лем выселити верняньску
Украіну то <unk> вересня Лемкы Тырнопільской области пришли до памятника выселеным з
Польщы де было одслужено Молебен в памят о траґедиі выселіня з рідной
землі А на другій ден в неділю <unk> вересня уж на полудню
Тирнопільской области в Чурткуві Лемкы зобрали ся тиж коло памятного знаку выселеным
він стоіт в самым центрі Чурткова недалеко лемківской світлиці то Лемкы тыж
там ся зобрали Споминали о Акциі Вісла о выселіню в радяньску Украіну
і была одправлена і панахида Видите же было дос дуже ріжных подій
ушыткых я в єдній передачы і неопувім але і не хочу о
вшыткым оповідати выберу штоси єдно то нискы най буде о ватрі в
Зимній Воді А зараз до нас завитає гостя з Івано Франківска ци
заслужена артистка Украіны Галина Баранкевич Посаджы Каже хлопец Жы я не червен
Та най каже а я не журю ся Тому ми ла кому
споодоблю ся Та най каже А я не журю ся Дому ми
ла кому споодоблю ся Не кляду на лицько червены Менес сонце одпили
припали Припали лоспер бііцы на ньоку Припали лос парасы бііцы на ньроку
Мене мати в пляхті колиса Укреници каждий ден купа тай за буду
фа до самой смерти терти буду фм до самоі сме верти Так
щыро повім же не памятам по якій чергы ватрі і де уж
то было але якоси так постановило м сой же не будуж традицийні
описувати што ся діє хто вышол на сцену з представників влады самого
початку што прорекли лемківскы діяче а тиж не буду вычысляти вшыткых хто
співал танцувал ци деклямувал вершы Є власні вершы а не поезию Поезию
чую з ватряной сцены барз рідку Но і так си і рішылам
і зато уж того часу не тримала м ся сцены а пішла
єм до люди Така практика даєй перевагы але і ризикы бо ни
знаш кого стрінеш ту уж треба мати нюх на Лемків і якы
су серенців Найперше серенця так повім то добра погода Як тепло і
не ліє товды люде на матрянім поли докола такы свобідні сусідят лежат
не понагляют ся так поволи гвыстят ся бесідуют і легко можеме долучыти
ся до них і тиж зачати бесіду просити о інтервю В такым
стилю нераз робила м такы ріжны ватряны бесіды і в такым стилю
зроблена і гнешна передача і долина Не буду я Материна Лем собі
за горку зайдут там собі враі радой Лем собі за горку зайду
там собі в раі ранайду Лем буду Вамичкова Баваницко Душа моя Лем
собі за горку зайду там собі праі найд Лем собі за горку
зайд там собі праі ранай Гора гора верх сосновы Не віртіт ся
фраґєрови лем собі за орґосайду там собі фраєра лем собі за оркосайду
Лем собі за гор зайдут лем собі праві раду лем собі за
горы Едардує верхль за лабичком Серце боле Лем собі за горко сайду
там собі праі рана Там собі за горкосайду Лем собі за горко
сайду там собі прай Третій Областный Фестіваль Гомін Лемківщыны одбил ся в
селищі Зимна Вода <unk> серпця То цілком традицийна украіньского взірця Лемківска Ватра
Тота Ватра єст як бы областным фестівальом зато до єй орґанізациі долучают
ся в ріжный спосіб Львівска Областна державна Адміністрация Львівска Областна Рада лемківскы
орґанізациі якы сут львівской области А то Львівска Областна Філия товариства Лемківщына
орґанізация молодежы яка вышла з ней то молода Лемківщына і третя така
орґанізация она зовіся Фундация Досліджыня Лемківщыны Село ци уж тепер повідают селищє
Зимна Вуда бо то барз великє село же зачынет ся удраз уд
краю Львува належыт до пустомиківского реґіона зато до орґанізациі фестівалю долучат ся
ясна річ і пустомиківска районна державна адміністрация районна рада і Сельска Рада
Зимной Воды но і пустуківска Районна Філія Товариства Лемківщына Початок того третього
фестівалю ріжнил ся од двох попередных хыбаль тым же для привитаня вышла
на сцену медже інчыма достойныма людми і Ярослава Ґалик То было суботу
а од пятниці коли во Львові одбыл ся VI Конґрес Світовой Федерациі
Украіньскых Лемківскых Обєднань пані Ярослава была головом той орґанізациі дляня то была
дост несподіванка же власні єй выбрали на Ґлоус Фулю Але іщы більшом
несподіванком было для тотых люди хто такій старий як я і знал
вшыткы тоты попередны головы сфуло же нова голова на фестівалі выступала по
свому по лемківскы то штоси дивне незрозуміле бы переважні головы Сфулю головы
всеукраіньского Товариства Лемківщына а тіж головы областных і районных орґанізаций все ограничали
себе як ходит о лемківску бесіду Ограничали до єдного двох трьох речінь
гей бы тото было якоси лімітуване А у пані Ярославы яку певне
знате навет з нашого радия было давала нам інтервю ци з книжок
якы она выдала В пані Ярослави чогоси не было ліміту Выступала по
лемківскы од початку до кінця то якє си дивне Але повілям же
гнецка не буде нич о діяцях бо буду ходити з диктофоном медже
лемківскым народом Зато не буду оповідати о тоты хто мал бы пасти
лемківскы уці а лем о тотых уйцях о них самых Не буду
бесідувати ту ани о громадскых лідерах ани о духовных лідерах хоц ясна
річ не было бы фестівалю кєд бы не выступил лемківскій священник отец
Анатоль Дуда Квасняк Але внеска на початок дам фраґмент выступу другого священника
не лемківского то священник з грекокатолицкого храму святых Ольгы і Єлизаветы зо
Львова мешканец зимной влоды отец Богдан Кугут Він спілслужыл літургію з рана
в неділю на другій ден фестівалю <unk> серпця Єґумис мал проповід і
тыж короткій выступ по службі бузі Но і ясне же він рыхтувал
ся до той проповіди але окрем того што прирыхтувал повісти своіх вказаню
експромтом повіл і дашто о Лемках Но послухайте тот експромт Сьогодні корыстаюче
з цього богослужыня што два дні разом з вами тут можу бачыти
вашу культуру Хотіл бы другійому єй декілька речынь сказати што до вашого
свята фестівалю Спомину минулого і сучасну Я бы хотіл вашу увагу звернути
на такє на про што вы навіт не думали Выподійся другійому єй
на святу родином Мария і новонароджене дитя Являє ся ангель і каже
Бери матір дитя тікай до Єгыпту Як це долго было внуці коли
Не знаємо другйому єй це істор якій <unk> років Але выни переселяют
ся до Єгыпту є до того часу покє жыл Ірод і знову
являє ся Англий каже бере матір дитя вертай ся в свій край
бо не має то хто посягал на жытя дитины Скажети што спільно
між народжыньом Ісуса і выселіням Лемків з Лемківщыны другій моі Ваші родины
не пришол ангель Ваші родины пришли войны зі зброію і куму відвели
декілька годин му меншы і пакували на залізницю вывозили і Як пан
Голова вчыра зауважыл што можна было взяти на фіру і повести х
І може скласти ся вражня немов бы другійому єй вы были не
тіль покєнуті забутійшого спод не дійом над вами Опинивши ся хто де
в красшому выпадку Е на Кєровогращыні на сході Украіны а так взагалі
розкєну тій по свіду Але все такє другі моі Бог над вами
над вашыма родинами чувало Найбільше напевно образливо было вам тым што прийшли
до своіга своіны приняли коли поселяли ся нашы украіньскых селах І не
так легко є жыти з тикым статусом з тикым ярликом быти переселенцым
номенає бо багато людей вашых вже відішло в свого жытя од і
вывлили ся в ці культуры де жывете де жыли де пересиляли сісти
ся Жыды І само собою являйте ся тым великым такым прикладом Зберігают
ся свою таку культуру про яку заявляєте так голосно так відверто так
мелодийно Бажаю штобы вы понесли звідце оці почутя і розвивали цю культуру
І шебы в ці такій різні украіньскій гармоніі сплітал ся вдиві один
віноґ молитвіл перед Богом і один він вінок нашой украіньской культуры перед
тыми інчыма народами при якых Шевченку казал В сімі волні новій і
што мы вливайме ся в ту таку нову вільну европейску сімю розвиток
немовби то воскресіня ожывлиня і нове народжыня якє має прорости не в
вас старшых людях А ка має прорости Вы вже то як то
зерно кєнуте землю А от сходит це ваші внукі вашы діды якій
вже тут є усій культурі про яку другій моі яказал То добре
ж вы так памятаєте свій край любити свій край другім єм А
уявіт собі што завтра приходит такій закон такій час така можливіст вернути
ся в рідний вам там край До своіх выспіваных смерічок путічків долин
жыта Я дуже уважно ци вчора слухал о новы співаны скількє вас
бы поіхали звідси з своі благословеной зимновідской в залі цілой украіньской землі
Я думаю ле ту звыкли де ту побудували своі нові гнізда родины
будинкы і тут є вже жытя і ваш корінь Так само другым
ум місцевым хотіл бы сказати Має ся ти Кыів земноводів <unk> місцевіс
і фестіваль це дополниня це не означає што тут якы самі Лемкы
радіют Я думаю што то раді ціла земновода і ціла округа і
це велика радіст што мы другійому єй так разом з вами звязкувати
Здоровля раду і гарне Ще дале Вражыня Така то аналоґія од Єґомустя
з церкви святых Ульгы і Єлизаветы Уця Богдана Кугута Уподібнил выгнаня Лемків
до выгнаня з Палестины до Єгыпту святых Осифа Мариі і Маленького Ісуса
Розумій ся повіл же по смерти злого і рода свята родина вернула
до Палестины Но але як то з Лемками ци они мают вертати
ци не вертати з товы Єгыпту Думі приходят нагадку і подіі зо
старого Зивіта жытя Жыдів в Єгыпті і выхід од Тамаль з Моісейом
ци то може і Лемкам здало ся бы якогоси Моісея слугу мати
Якомусь вкінципу віл же Лемкам уж дост добрі в тотім Єгыпті та
зато не вартат уж вертати хоц Злиі роды якы одыграли фатальну ролю
в жытю Лемків уж вшыткы погмерали Але од того експрунту перейдеме до
бесіды з Ватрянами покыль іщы не зачал ся концерт дашто выпити зісти
бо пак не буде коли і зыном бесіду з паньом же сідит
колоня при столі нановысні она продолжыла тоту саму тему Анна Лукачык І
народили ся у Я Любкє з Зубеньско тамтакє рядом селе А батько
Балниця муратів народили Я народили <unk> і батько з Балниці Валенций Кремпа
та мусідня села ну трош кєдай ся так нашы села підсуват кой
граници того лупківску перевалю та то выказали швас тато помер были маленькі
мін як было не війніта То же Німці відступали на ся наступали
Ту під частих боів та під частих боів там были великы буі
ны зараз выжвете улові я жыв тут ту земліку до лікальні Як
бы не мали де зночувати приходити до мене Яворима а е нападу
ся подінківка Семій священник коли кулюходурд не міг бы вертити сьогодні ты
што вызнаєте Відну Від Бытьів від Рониців при то переселиню уж сказали
за пару годин скласти ся і все Я памятаю брат мій старший
нам від мене на семнадцет років вворил што все закупали бы думали
шо вернут ся І так поіхали тількы дешы Нишо навіс взяли все
Закупали всі ткіннійшы речы закопали так же там пропало Батько мій там
похорованій Польщы Цвинтар нема Полякы схвалили хапували были шывернуты Ду вірили што
іх вывлазят назавжды не вірили думали шыверниця люди не вірили Вызнаєте ше
на сусіднім селі Мій брат был на семнадцет років мене старший в
сусіднім уселі был такій ясновидец як Гаврилу Комарному знали про такого То
він говорил Брати ся пару років перед той высилкоюшы Вас высилят звідси
каже Ты там жени ся будеш мати діти но вы всі звід
там будете втікати назад Чому втікати Мы не знаєм што може быти
І с так сказав што высі будете втікати высі вернете сназад Выбачыте
хто іх вызнає Звычаєвы люди слухали што той говорил і што вірили
в той ци якы Та так собі як хто Як то Коли
самы вы приіхали сюди в о Нас переселили в Санбір але моя
сестра зразу тут вышла заміж а єй чловіка брат вчыл ся у
Львові надвокаты він на всіх землю воду переселил забрав сказал Земна вода
порожня Поляків Высели І так наше село більшіст тук опинило си А
пересиляли на Санбірщыну на Тернопільщыну і Оддещыну кусют порускєдыні по Тернопільщыні і
тут Пісскій облисті Вєн більшу тым на Почыні по львівскій области Вызнаєте
місценчы все в Ленінграді то там най є з Лемківщыны люди Вечером
метро співали сут в Ленінграді та є богато з лемківщыны людей Вызнаєте
най туда попали єн была всена ту выни там метро співали своі
пісні Ци вы тут домовляєте ся зустріти ся своіма може знайомыма родину
Юй одмінно пакєту неможливо знайти ся мыє бы бажаня было ш якіс
табличкє вывішували шыб вкінці люди посходили з по селах під тиме те
а тота бо всі з Лемківчыны нихто никого не знає Нихто никого
не значы дуже думам про порадак же были якіс табличкы людкінці жебы
люди посходили спіп Хто з якого села Было бы добре правдові А
ви не контактуєте з людми з свого села вы не знаєте давно
што я тепер знаю знайомых што тут жывут то я знаюте Я
Вам дякую Я Вам дякую У выконаню Хору звычыт лемківска пісня в
Горі селом Іду собі село Бєдусой Natieоникай копеку тай копы тай село
Чорнобри кай полку дай повелькота Ко зубожы розвело зайду Коли зайду лем
вербысок зайду Коли зайду лем вербыстокы гору віперы сужы єружо сходи ружо
сходи то і файко Всі засходит засходит о літс нефає бой дівчыго
санцимо чыно санци не осло Но клично як не сомо як не
самы норисмо Послухайте іщы єдну Лемківску народну пісню в обробці Романа Стефанка
Маєран мали за іше знало зносвого руского Другы слухачє може не слухали
сте передачу од початку то треба підповісти же Мыгнаска перенесли ся на
конец літа на фестіваль Гломін Лемківщыны селищє Зимна Вода ту коли самого
Львова уж третій раз і третій раз при прекрасній погуді Одбыло ся
як бы областного масштабу Лемківска Ватра Свято тырвало два дни і серпця
і было ту вшыткого Лемкы грали і в футболі в сяхы слухали
концертну проґраму купували книжкы на лемківскы темы мистецкы річы выробы ріжного ремесла
мют купували ріжны смакувати но а даякы просто стрічали ся гостили ся
бесідували і власні до такых я підходила з диктофоном Насамперед звідувалам ци
то Лемкы і ци будут по лемківскы бесідувати Спочатку трафляло ся мі
такє же одповідали што они Лемкы але по лемківскы родити не годны
Так было і тым разом коли підышлом до товариства же сідило при
стулі Вказали ся же іх коріня зо східньой части Лемковины зо села
Радошыйці якє вы проминате кули з Команци ідете в Меджылабірці Но послухайте
што они мі оповіли Обе звідкє вы всі звідківы туджывате зато єст
Раду Жыць з Лемківщыны з Польщы Раду Жыць Повідся ній та вы
Як Вас звате Михалина Михаліна Санчук Я жыву в Аргентині Емате бо
тітка його мертвого Заможыла емій батько з Ярем ци Гуцу Я трафили
сте до Аргентины То після війны Лепіл Кеняпіл гуцун Так але слово
по Лемківці не знав слова Болгаті роля украіньской мовою так ся тікіп
вікё украіньскє Нове з якого року <unk> народит ся на нашє різдво
ся осітнє А то як Васі батькє тута потрапили пісят після війны
після війни мой беткє буду веневстві потім там выіхали в Італиі а
з Італиі мали до Аргенти до Перу Выіхат ся до Перу там
єй народила ся мати геміткє поіхали до Аргентины І там цілежытя жыла
є А як выраз приіхали сюди бы мают Дурдину землі Воділ Ємче
та всю до них єм сямі ратунова на Украіні І якым той
фестівалі Ма дуже гарний Дуже гарный блажы На ті два минулы минуло
року і перетамтого року є такой сут была та ся не першый
раз Єв недалеко столиці Буенос Айрес обер зває ся Буенос Айрес я
на пілдні столиці де <unk> кілометры з того центру еміси зває ся
Гудсон І тамты Украіньскє Товариство Просвіта Украіньскы культуры A<unk>яш іспаньской мов <unk>
роклювало в Аргентині Пенсі Крем того явцю украіньску мову явцю украіньску мову
погначы хвилях а цінє там якєс як раз лемківскє Товариство Быні нема
Є Лемкє але нема товариства Ні Ні Наєма Ні ні нема Ниґде
Але єдкі лемкішы выє коли під час війны обышоренійшы єхало на доробівкы
То жы старті люди Бі сме берали так шо Мы стараю ся
украіньскє підтримати што украіньска музыка украіньскє танцю криньска гола то не пропало
Бо то єй дуже тяжувати місях подруж так што не є легка
праця Єдушы працюют і тоба добровільно бо то ни за грошы міси
за грошы не робимо нам не плетят навід цього року мызницяємо літя
ся приіхали перші Украінці до Аргентины і поселили ся на Піруч Арґентины
област Місийониз Місийоны Меджує з Бразилію з Параваєм але як раз ці
области місийоны были найбільше Украінцівців так дуже багато Украінців та На бідний
бісі сюшарні зербы зєбатык той чаєр ренденьскій Так матер то є нас
Украінці мают Ґєруля гринюк і інчы так так і якой компаніі великє
компаніі автобусів чы далеко єздят до також украіньскых руках до А вы
як Вас звате Міхыл Звідкє вы є Я родом з Пульсі Хіло
Рады Лютамы Ґманця і чешска Гриниця Словацка нашы любіты з Словаками Авідку
пяк зарапоміл як медили словакі мы то были темы року Можете сказати
коли вас переселяли То было і той спомвой моліто ся є бы
тікы десят років то певно <unk> рік може быти <unk>a вже знаю
а То просто підішли польска армія нас порозили в вагоны і завезли
Затернополь в Зборож Два селай так раз два селячы давезли Якє два
села То раду ся і Душы ото Высиляли там што пришли солдаты
і высиляли чіяни Пришли правне так погрозили нас солдаты были все погрозили
звезли нас комансю а в чым же в команці зараз ся звезе
сити уж одне місце за буд погрузили выстав і завезли нас в
Бароц Тромскійом Два села Раджы і Выслави Сва села загрузили нас ото
свям точно мож сказати всє были село было господарка маленькы секеры добре
господарску мали батькє благаны хата было все было в господарках худоба фьобу
а се ци за нашы же то были Словакы Цехы Мы были
на ранці туда В чорнокуманьса ся было дасти бо Польскы є а
нас не соло направот як годили ся направо сулод слаків а тоты
А Выперуси єдес же тепер Та был я там нима ничого не
знаю Мало ся є там В куманці ся є а раз же
ся помі як везли нас як хото было рыкоє пом як війна
была помі были солдаты А был там фронт вашу Русині Були трохи
стріляли ну мало Мало бы так там не было наслідка силых воєнных
там не буду Трошкы постріляли Нас выгрузили в Збарази два села і
потом люде розміт розвисли ся як моі Не остали ся в віснєвці
та з батьками был в школи ходил Но потом кійси ла школа
девет хласи да скілько же тоты побовя до Львова індрозел Чылься а
потомя жебы озьму де ніколи не было Я был на Півниці был
на Ожалі был в Домбасі єздил дехтіл там поіхал але николи єх
то кажут я Не был головный Ході таты Лобы Ірены та батькє
мой Лемкі і мама і тато мами шіст років мама була з
Тату з Радужыч а мама з Рапіди Выслені были Мій дідо єздил
в Канаду залюблявшы бы мати своі землі все і світи сюда выпхали
голи ми цьо попалили все шуб тут нічы ім не дати виру
Ясі шусту Од просто мі мамы розказу лем не то цікавило і
сем є маме казали в нас были поля в нас были лісы
але нас сюда выпхали голыме босыми Вдуці підняли Ідіть Всє попалили шоб
тут нічы не дати Іни тут все мусіли друбити ся жебы што
взятис але завжды в нас тошыме Лемкы І то Лемківскій фестіваль для
нас є шыстыкє великє і значыме і бытувами є ту співає выш
час Зимноводівскій квартет Зурцвіт Ну на то же нан не звідси вы
надзяра де жыте Тут в землі выдіє моіта Я тут родилес але
завжды моя мама мі тату зажды згадували тошны Лемкы Дошывни коли смали
там землі поля а тут привезли тата і з мамо ю переселили
в Тернопу З Тернополю они приіхали сюда близче до Львова звязно было
з роботою але я тішу ся што моі быткє были Лемків Мама
тату щы є і мы завжды підтриму єм лемківскі звычаі і на
вечері в сі вышыванках і з ся в нас завжды мы підтриму
єм ті всі традициі і маємо родину з Ордоном і Михалина з
Арґентины Тмушохлино циі лата Дворіня сестра Ци так вызнаєте як коли є
была вина Дітей вывозили на Німци на роботу І од тых підрузків
яків же могли любити іх вывозили на Німці шбы не рубили Вій
маме сестра старша тоже была на Німцях І коли вы не вертали
си ім казали паліт фотоґрафіі паліт сю буту сувєты зроблят біду Але
всі памятают бідківску землю мій тато єздил тудав раду жыв в Польщу
подивил ся там ся змінили звычайно Але памят заждили шаіт і мы
памятаєм ту ся і дуже тішым ся што нас силі є така
Лемківщына што мы можеме Підтримати батьківску культуру культуру і традицию в ласі
Быткє Вни дома говорили о Львовю бісіт украіньской але Деякі слова навіт
і по нинішній дей мі тато деякі слова говори по Лемків Це
він любит тыкє сказати лем каже дитину мені запамятали ся то з
дитинство є дитину Це му я мовы з дитинства лем лем завжды
лем завжды прудках єдуват тым лові богатот гірсів є то так досыт
цікавый до кажы дужы тішут єшу насикы Єдна лемківска ватра запалюют што
наші діти знают мен дитина має <unk> років кажу дитину Твоя бабця
і тві діды были были і є Лемками і то іхня культура
і ча єздили то Сенчы дочка І має ти дід Я маю
дочкы пятнадцет років ага А та дочка була там в слідою не
було нє Але Але як даст бы дочкати під Вергентину а за
рытены може попаде в Польщы нашы маленькы про Але вына цікави сип
інтернету су єй цікавы родинне як ту кажут дерво ляж як ту
кажут Дивит ся все єй цікавы дуже цікавы масказі такє як тісла
што в ни вызначают діс уж решто і до вас приізджає теата
так пок майже каждого року бо нас было в Польщі Арґентина Австралия
Тотка прижела то же ту все Лемкє мы так звязем ся і
з Шотляндиі направду померли вым Мюнхіні були теє Михалины сестра Була в
Німеччы є дуже богаты є о такі звязкє мы маєм постійну звязок
Та был на судыных всерускєдо на Посвіті і так звязую ся дуже
любим украіньску вышывку і дуже я люблю вышывати дужде стараю ся з
тім вышыти все мене все всередных од моіх вышык дякую Но прошу
на сцену Лемківскій Народны Аматорскій Вокальный Ансамбль Відгомін Бескєдів з міста Долины
Першу пісню што они Вам подаруют <unk> є Лемківска Народна співанка Есло
дівча Лучкаме же грошы Лемківска меротна співанка лісом лісом елеґопатя Мобезпеча родияні
<unk>ea<unk> елекция нова елекроматия Місцовины дімоня нова елекмати Были слухачы припоминам же
мы на фестівалі в Зимній Вуді Тепер зближам ся іщы до єдного
товариства же ся зобрало тиш при стулі як ся вказало ту сут
Лемкы зо захолоду Лемковины Приємні было мі пучути же даякы з них
фурт слухают радийо лем фм може пуцюют і тоту передачу в якій
самы они брали участ Но то послухайте і вы нашу бесіду То
я Анна і я і ленна легко буде запамятати так Корені нашы
Але Анна А як прізвиско Підгірска Повіт Новій Санч Село Малостока і
Котів Тато з малой рыстічкы мама з Котова Вы повіли призвиску ту
пумужу ци то дівоче мамине назвиской тах авто істі одкайобыльчак Петробыває роджены
село Складисте повід Новій Сольск няньок был зысла з Маластока і мама
Маларостока Ай а я а я з сяноцкых переселенців з села Ломче
То є коли ся нока Коли ся м самого сянока тамдес там
кілька кілометрів Ай Я ся народил тут Але батько мій то стреко
Яновосонцях Він ся народил іщы там а єст на Украіні хто іщы
повідну сон Там народив ліха На выіхало тому в диту має звітнове
сонче голошы як вони приходили і агітували як тут добре ся жыє
ковасы як нажду дакаже на плотах высят Котєрці му выіхали Дідо Копильцик
воювал за Австрию і был в Пулоні в Мускелів Ци дівди з
пілроку так А не од західній Украіні нетропит кого си Він памятал
як він был полоні Давали пібуханкы чорного хліба з ранку сала кусок
Палец дві цибулины то з ранку і чай выбідавали баланду і навечерше
чай то выходил ужо і вни жыли нормально собі ділили нормы і
діду з будовоскыво та нормальну на Украіні вни і <unk> місиці ци
в травні Ін зібрали си зі Свілоюж Бударкою зіз і поіхали поіхали
куда Добровільно поіхали а іх обманули Доршы выманули Ота Середні великє Я
не знаю якій то реґонт ани Павел Ловіц Мож Сєниц Мож Сєницкій
з Ани Павел Лафтазі Націкавило ли мі мала Руска дуря землюманы Сєнбу
там Да мама і де його Батькє тужі єздивы но маєшевіту Має
приіхати то Вітамбу де моі Батькє народили си звідкє і його нитам
буркви взяли де церкви стояло світ красві там взял землі не ту
прираз землю і ту фотоґрафію вінсо сморафірувал мама Девеля сипляка націлювала ту
землю Кули она померла Мы ту землю все понимує То вже казали
майте свою Землю де народили да Вы бы мі повіли <unk> нас
было дуже траґічно Моя родино не хтіли выізджати Они в тым році
кєди єм было предложено Предложено выізджати они мали будувати нову хату бо
уж было пятеро діти хата была деревяна але маленька Мама оповідали такы
букы лежали на подвірю черепиця была готова і не поіхали в першых
рядах де іщы давали два три дні влаза давали окремі вагон давали
они думали же ся зостанут і будут будували свою хыжу Но пришли
поліцаі з карабіном дві годины діти на рукы і пішли свого подвіря
Два тыжні чекали чыстым полі під голым небом Пятеро діти Но єдине
б Господь дал тым поліцаям іщы розуму же корову дозволили родичам взяти
і он та корова іх ратувала в іхній дорозі Кєди сестра якій
было пят років і дома зоставила горнятка в подарок і вернула ся
через дві годины як іх выгнали з подвіря вернула ся до хаты
Вшытко было побыто Пограбували хату побили образы не было нич Завезли іх
в Полтовску област І та корова іх дальше ратувала Але там не
было чути дзвону церковного в неділю кєди нашы люде ішли на пляц
а іх поселили в воєнску частину В казарму дві сімі дід баба
тато мама і пятеро діти В неділю рано люде выходят на пляц
провити службу Божу хто якє мал книжкы а люде тамты місцевы ішли
картоплю копати Кєдали в них каміням они як ся на то ся
подивили Темном ночу втікали стол коровов на возі діти два місяці з
Гадяча єхали в Тернопівску област Там іх нихто не чекал хаты ім
не давали <unk> голодовый рік Корова яка пришла з під нового Санча
через Польтаву в Тернопівску област была продана жебы купити соломяну стріху для
тых пятеро діточок а на дворі голодний <unk> рік А гнавскым інтернеті
пише же родині Підгірскым дали хату Не дале они купили а вшытко
зоставили там і здравя і вшытко шыбыло нажыто млин кузня ткацкі верстаты
і дві хыжы деревяні не глиняни не під Соломов а під Щереписом
Вшытко зоставило ся там але дякувати Богу Лемкы нашы они твердил вірі
Господь был завше над неми была хыжа і был сад і цвілы
квіты вшытко було Нема уж пнєтата німаме Померали уж ті же там
ся родили Але мы нащадкы памятаме І передаєме свому поколіню жебы они
памятали Бо як нашы лемківскы поеты пишут жывым те дерево не буде
в котрого вырване куріня Як пришли Лемкы єх ту привезли то якы
приняли О най бы боронил Не тото відчували всюда Відсадку а в
школи десят літ не тото все відчували дежыли де вышкали в Тернопольскій
облисі Дусівскій рийоны А де І там з одной стороны были місцеві
а з другой стороны были переселенці сокльці сука так само причыны переганяли
сокальщы не так само з другой стороны были Ты звідти Дзьоболи А
ты звідти Дзьоболи а наші як бы сказати скажу Як мы єй
беткєфоли сказали мама ся плакали шокаже техгані розказом што лишыли всю тошыни
добудовану хату лишыли мали вже добудувати люву хату тількы не скінчыли дуже
плакали Но каже як сюда вне приіхали тоди думали шум не впали
в яму Укаже на сад великій цвів дерева всю каж мали простір
А ту укажете каво доріжка Шо тото є того хата на хаті
Не кажы сильно дуже плакали Коли м не приіхали то ті сусіди
коли мыр межуєм з єми же іх нимат так само на тім
світі ту говорили Лемків выпарсіли Лемкі Вы приіхали выдумане жуду кумбасы ми
плути зелен Ага вы приіхали вни не давали на ічого не приіхали
нічого не мали в усєдів покрали униз місяц єхали в товарным поізді
Ішло позіхо з рейсів на рейсы там скєнули там забрали там всю
Іх приіхали нічыма каже най на ліжку най не мали шопустили ти
ніт бушыту сунома колись была то каже нихто ничого не дал Казали
выіхали выдумали шту дуже добро а вы там них кєд нічого робити
выкаже сюда приіхали думали што вам туде дут сьо з неба буде
маном падал Вы не хтіли там працувати выгнині Лемків од стольбу презу
Ті были місцеві а ті были переселенці ну так мы ту ся
казали Лемкы Парсіві Лемків ся на школі так была різниця такы я
так само з буду району Тырлопискы Солосич думя то суто то самісінькє
то было точно єй пасты так влонили сяк за Лемкі Паршів Лемкы
Парше Я наприклад выселим з Любычова Слосиняв <unk>aли то же было пятеро
дітей і так само з нами туцкували галупу нам таку дале котры
і ся Полякы там жыли бом не выселяли ся з того будинку
А мы чекали з водками тикыме спляками а ми чекали на подвірю
з такыма покыв не высілит ся шмы заселили то такы на нашы
коли як выізджали нашы то нам давали опис майна Мы мали там
великій опис майна вели балак багато грошый а нам дали туту халудку
бо казали же вас назад зараз за пару днів будут везли дальше
Ту мама сідала в Люкунли близшу такій будиночок шлизы станциі бы з
пятеро митей тато был на войні Я мала четри рокы бы я
в Польці вроджена і бы не так само нас ніч так на
ті люде нас тоже ту цькували Но але так сме прижыли ся
і так не лишыли ся потім ті грошы што нам мыс май
на великів на велику сумму грошы Но і шо Купили швайну машынку
за ті грошы а ми селяли ся де не буде бы близшы
станциі і нам нічого не вернули ся дні ты грошы і мы
пекали Але ж быткє дурляли ся тут і діти мерзли нас было
пятеро дітей ім мали ше мамы мала дочку в Америці бы тот
забрали туди ноп брали на контенґент Юля А тепер я жыву так
пережыв у Львові а село наше близко два Старе селопустомискє реґіон то
недалеко Але мы потім побудували все нажывали ся но дуже тяжко цкували
нас люди і школі так само нас што мы пересели нібы там
ся якій місцеви Мучыли ся в сіда моя мамама переселена была маней
мама і тату Лемкє мама з Мушынкы але то біль Креници <unk>
кілометрів до Креници Но і як мам розказ волош так ім дуже
обіцяли шыя як тут добры як тут ну пригір приходили в село
аґітаторы дуже дуже івны дуже гарно чемно позберали шумали і в товарний
вагон Але были так мама была од нас сестра было шестеро братів
Вони все поскладали шомо гле а по дорозі і з одной стороны
воне шомогле кляли в товарны поізд воне пришли а там все з
другой стороны відкрыли перне подышкы і выне єхале іх на Дон Баск
і Ловайск Приіхали вони тоди з єточками а по дорозі ше вони
і шли ше одного чы брата вони не загубили бо він был
маленькій біліх бухутів спатинків они рахуют не має одного І добре што
далеко не відіхали бо не знали де што він а він спунькы
є там під деревом не поіхали іх і ловайску дуже дуже гарно
приняли што саме вони бачили што дуже багаты дідутшок вони приходили можут
картошечку дати може то дати може то дуже дуже были густи приємні
Моя мама докінце смерті памятала і ті вони гости приємнє Але шо
Церкви не было Церква была на <unk> селі же тоді в <unk>
році воне в Неділю рубили Ду них думали як то так в
неділю працювати то дешто дме унижыли по християньскы А там же то
дів недільо робеле То оне так з діточками на пяте село і
до церкви Ну вони там рік пожыли почыла ся суха было дуже
наві то было в <unk> мороці там і вне вырішыли поіхати на
захід Украіны приіхали у Львів тут дале єм брак Іх семеро дідочок
вони двоє девятеро одна кємнатка барако Але тут зовсім інакші люде Крениці
были на колодку закрыті вони не мали де набрати воды в них
дуже далеко удні люди місцевы выних ходили через дуже далеко Но фокто
уж єм давали водо Мене мама Лемкєня тато недалеко жыле і дуже
дружні вневсівували си місцеві дітє Лемкі дружнє ме так город копате значыт
што лыпате пішли до одних копате Знову другы глупати буйбо купати всі
дружно купаємо зідюй свята Мы вж ідем кульдуєм ся вони місцевы не
такє були не такє А я як відчула нас собі што для
нас продавец был місцевый Поляк Алегадуйте оддавали по дві буханкы хліба Нояла
в черзя што то было дві буханкы тырчы годували св ней хлібом
хлібу дешевый по <unk> копіов чы пучерници Я стою в черзі переді
мною є дале <unk> сіс буханок хліва Доходит моя черга а він
мені каже Тількі дві буханкы Я дві буханкы всім давали по <unk>
лісів Двір я пішла в вік стала дивлю ся зо мною знул
Там свого одноклясыка прошу Каж влодя Візьме мі бо мінічкє дале дві
буханкы хліба кажкі тепер Я візму тобі І я пришла додому я
доси спірто памятаю шумні вже рокы на скількє місцевє то я так
прос є А баба моя приходила магазины но і гварила по лемківскы
Він каже Я не розумію шви говорите Я Вам ничого не відпущу
бо не розуміли што баба говорит так што нас місцеві там де
жывут в Рісному внуг на мене трушечкє образли вещо саме Дюн сказали
што як так моя мама і тата пересе дід ну дід з
бабы єст быльше переселеня значыт він може карту Поляка дістати яка же
і васыку мене внут Іван яка же слухай моі батькі Ну ну
дід з бабою вони народили ся в Польщі але вони не Полякє
там мусит выстати або Полякє або мати свідоцтво што ты в Кыстелі
брали шлюб реж шлюб шлюб як шол в Костелі В нас дуже
врядіє там то вони всі мают карту Поляка але шо Мама была
полька і в ней якы підкравали то вони показували што вы не
документы вытягували шлюбрали ниш не полят Ну мене мама більше так розповідала
За тато меньше але шеша я тоді была молода мене так то
не цікавило по правде кличы Тепер бы міні на богато бы было
цікавійше питати ци а не мам же кого не мат маму Яма
Мария тато Степан тато о Складистого ото Петро Йосип то вони то
брате до мого тата брате ішытка сестра Ганшя Павел Чак то вельо
та він Йосеп Вєнтрошечкєк худи перше до церкви він дикі старенькє то
маме найстарший брат А все мама вмерла тоді він лишыл ся іщы
оден Так то вже рахуйте мамы з <unk> р тату з <unk>
а Юсип з <unk> інщы жыє і він гварившы має до <unk>
років ржыте так кажде монді Дорогы моі слухаче на тім скінчыме днешню
передачу мам іщы ту в компютері подальшы ветряны бесіды але послухаме іх
за тыжден А гнеска жебы не в прикрыти ся вам мушу юс
ся пращати пануй поче пай <unk> пане по Підсомславный Віл до селища
Земна Вуда на Фестіваль Гломін Лемківщыны жыв одбил ся в кінци серпця
але аж в кінци вересня запровадила вас Анна Кырпан Оставайте здоровы до
стрічы за тыжден