70% #2017 - 70% #266 Мария Кузяк (з д. Олеснєвич) з Боґушы (1 част)
Еп. 2017

70% #2017 - 70% #266 Мария Кузяк (з д. Олеснєвич) з Боґушы (1 част)

•

Опис епізоду

Anna Kyrpan rozmawia z Marią Kuziak z domu Olesniewicz z Boguszy o losach jej rodziny po przesiedleniu z Łemkowszczyzny do okolic Brzeżan. Najwięcej miejsca poświęcono jej bratu Lubomirowi Olesniewiczowi, znanemu ekonomiście i działaczowi łemkowskiemu, oraz wspomnieniom o nauce, pracy i życiu rodzinnym.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витам вас мил Мій тухаче при мікрофоніі Анна Кырпан Попрощалам ся з
вами тыжден тому і товды были іщі яр гнеска юж літо Но
то жычу вшыткым доброго кольорового щастливого літа жебы зреалізували сте вшытко што
сей наплянували на літо вшыткы подорожы вшыткы фестівалі Латры Подорожы до рідных
лемківскых сел а іщы жытю нашым слухачам і спілпрацівникам Лем Фм щестливого
нового радийового рока бо наш радийовый рік зачынат ся акурат <unk> черця
Власні тувды в <unk> р зявили ся в ефірі а фактичні в
інтернеті і зазвучало вашых хыжах і всяди де сігат інтернет радийо Лем
фм В остатны дни яры одбыли ся дуже ріжных культурных подій о
якых інформувало вас наше радийо і в Украіні тым часом одбыли ся
два кєрмешы Два лемківскы храмы якы власні святкували были посвячены рік тому
В Луни оповідали сме вам о посвячыню грекокатолицкых церков святых словяньскых Апостулів
Кырила і Методиі Івану Франківску і вознесенях Господнього в Тырнопулі В місся
в тотых лемківскых церквах одбыли ся урочысты літургіі было свячыня воды о
обхід докола храму і інчы урочыстости а пак святочна гостина і в
Івану Франківску і в Тырнопули Дусть прібувал пришкаджяти Лемкам святкувати кєрмеш але
лем кус а пак дось посмутріл як Лемкы краз святкуют як ся
бавлят і вцюк і сховал ся в хмарах зато тоты свята добрі
ся удали Івану Франківску то уж самы парафіяне при гостині сой співали
хто як міг Авторно пулі было зорґанізувано прекрасный концерт а тисшы варштаты
і продавала ся лемківска література но скромно але было тиж як то
ма быти на кєрмешах і солодкой кубутикы на Полицьках Коли была єм
там то чула лем ся доправды як на кєрмешы Такто уж є
же в Турнопільской области замешкало найбільше Лемків і они більше активны но
а повім з еґоістичной позициі ту все легше і скорше можу найти
респондентів для <unk> процент Но лишаме ся в Тернопільской области але в
Тевнопуля підеме на захід до Бережын Бережаньскій район то західній крайтер Нопільской
области На заході він ту граничыт з Іванофранківском областю на пілнічнім заході
з Львівском і колиси може памятати были сме юж ту посусідству в
латиньскым рейоні Іванофранківской области в селі Лупусня Мали сме ту цікавы бесіды
з Анурпіцку же походит зо села Буґуся В днешній бесіді іщы вернеме
і до села Лопусня де замешкало дуздужы Лемків і до села Буґуша
на заході Лемковины Коло Лопусні єст іщы єдно село де замешкали Лемкы
то сусіднє село але Юж вежаньскым реґіоні в Тырнопільской области то село
Підвысокє а далей плавне лемківскє село Гутиску Маме в плянах оповісти Вал
і о тотых і о інчых лемківскых селах в бережаньскым реґіоні Але
гнеска будме такой до самых Бережын Наш гізд до Мария Кузєк з
дому Листневич родила ся в <unk> році в селі Буґушы Познал лем
єй іщы узімі по різвяных святах і власні товды зачали сме тоту
бесіду Але продолжыли сме єй тепер З родином Лиснывіців найділше знаным єст
певний Люкумир Олесневич найстарший брат пані Мариі Зато не могли єм не
звідати про него родил ся в <unk> році помер во Львові в
<unk> Рано пішол од нас і барз дуже зробил яку науковец в
економіці його напряме досліджынь то теория і практика комплексного плянуваня економічного і
социяльного розвитку плянуваня социяльного розвитку підприємства міста Галюзы Але важным для нас
же при тім был і лемківскым діячом ногы на кільку можна было
быти ним в Радяньскым Союзі Был єдным з ґруноактивістів же зорґанізували люднім
коло Львова Хор Лемковины Любомир Олесневич тиж писал статі на лемківскы темы
зачал укладати лемківскій слоник якій завершыл Петро Пыртей Але колиси зробиме певне
окрему передачу про Любомира Олесневича а на разі вертаме до його сестры
Марию Олесневич мужю Кузяк Варс бы на радо ня приняли ту просиме
слухати Ва хтіла звідати з якого вырока з <unk> серпня ся вродила
<unk> серпня а <unk> року Было назву Смеро але троє вмерло а
<unk> жывы але поти мі той найстарший помертя три дочкы брат найстаршый
любомер дри брат Дмитро я третя Мария а четверта была Ольга А
<unk> была Гелена Нас выгнали уж ту Выгнали тотой был той был
найстаршый Любомер то він закінчыл ґімназию в Шанчы А не закінців здає
ся было в часі війны не міг скінчыти я прочытало він не
міг закінчыти бын выіхал в <unk> році тудояк забрала ж бо ґушыт
злопушнет тота ціла Тыты люде вона він там была дівчына його і
він так за нею поіхал кузяк то мого чловіка сестра была рідна
А ту ся был ту ту я была мал туту ноті Ту
я маленька У маленька Но я знам мам <unk> років може років
А ту был Штефцьо він вмермал три рокы у Першый раз мы
єздили до Польщы по його Червоному хресті бын похованый там по ґушы
м хто хто стоіт тату і мама А ту таты ту мама
сідят Яно Александер мама Анна Зому Гербут Гербут гербуда таты Леслеми Мама
были в крыльови а тато были в Муґушы там де і дідо
Муґушы дідо то дідо то дідо діду дой баба але то уж
друга баба А то якы діду поклони по помлоняньови То поняньови поняньови
так і баба уж друга мама жінка його друга а то є
сын О то они доглядали бо то є жінка його Алевна Полька
они ся познаєме летами ся Буґушы і він то шын бабы А
она там десикішого села польского была они ся познає омили і потым
ся поженили а дідо з родом з Береста ше Поляны ту ти
тамтета была Полянах Я памятам бо як опала окопы было мі <unk>
ци дванадцет років з братом Брат ужыєво на Врусках Дметро де ся
ту побуду то він очы на два рокы то мы так на
зміну купали окупы в <unk> році як Німці были і мы так
копали там але были баракы деншували в бараках вшыткы люде тоты шыпали
куп А мы а мы обыдвоє ходили дотеты до той полярской Полярска
жыла в Полянах такє село там де бы окопы копали то там
было тото село Поляны і мы ходили до ней на них Та
ме копали окопы аж было такєшо многы простудила то захворіла ту брат
Дметро хлодил навет раз німец приіхал пришол до нас до села а
мама гладили така была кулешня і мали гладивницю таку шок зле лем
гладили І він пришол до той кулешні мами питат ся понімецкєвде Кіндер
деді діты а я мала ногу так на ліжку бом была простуджена
то ліва была так ми туна надробили ся такы пришы нарваву і
боліва нога То він махнул руком і пішол але брали того брата
на жміну брат хлодил копаты око але Жыдівкы брали копаты окупы же
уж не было хлопів аж дівкы брали брали так Му не ям
ґалам же мы было <unk> років певно рокы маленько іщы но бо
ядя ту приха было <unk> а <unk> кільком было Та я же
добрі не памятам но але была мі але мам же м была
і дівці І так давали нам се в суботу цукєркы а хлопцям
папіросы Німці О тото памятам іщы памятам ся як в <unk> як
Німец Німці пришли до нас то біхал єден Німец по Лемковині і
по Польщы Бо мама гадале же єй обіздил мытой Німец і провірил
діти в школах школах на Лемковині і там де польскы были школы
близко і заберал примусово для Краків То за Краком побудована є побудований
шпітель очний і нас там забра позаберали не тілько нас але вшыткых
тис котры хворы были на драхунку Мы ся в школі Яна єдно
око была хвора і врад на єдно а та сестра што там
жыє То на обыдва очы была хвора она была рік а мы
были по шіст місяців То такы очы были Як як м повісти
дуже каправы То як бы заразили ся тото хороба ци його визназили
ме ся бо то была тота хворова і бы заразлива а по
тому мы мі як бы Брата забрали то мене мы лишы мама
лишыли Але уж дімці зтікали мы уж вертали товды як раз бо
так вышло і сестры забрали тоту середушу стрічу другого року Але дякує
Німцям што нас выдіку осто в <unk> році ляґадам же як то
ся так стало шо так примусово заб а то такій нівес приіхал
ама так выповідами я собі з тосо запамятал обіхал вшыткы села і
провір по школах і провірил де были хворі діти і примусово заберал
вікувати Але лем хворы научы ци іщы налочы тілько налочы над рахому
рахома така хвороба ся нажыла мы там были ябла <unk> місяців нас
кормили нас дівали нас сіли ту якасу знимко тушту різдву Ту єличко
насписано написано Вайнахтенроджыня то вкові В Літковичах был шпиталь та медия выступу
А крику На польскы свята мсе краткували то было боже народжене анімацкє
вальна тем было як іс І так ме были це відбували тоты
свята як бы на котре попало і так ме перебили там <unk>
місяців Але барз добрі кормили але выставляли іщы найбарже карпелі Карпели такы
жолты бо кадали же то на очы дуже добре ехто лікарство і
мусіли мы іщы І там святый Миколай приходил на Миколая так вшытко
вибывало ся як треба як было вдома з приходил святий Миколай а
як приходил то ж не бы дітям дорул нирво ноче такы як
маленькы діти были жебы не виділи під заголокло Все там дашы шпукували
шо было шо было шопытали ся Мама шолты має никовай принести та
быти м принюс кожны хыжы было як де котры хыжы якты котры
чекало як мали умови для того шебы дати купити Бывы єдным біднійшы
были сы дале дале біднійше він носил він теку торбу мал все
коло себе то Миколай такы быдати был Бо вберали Миколая навид І
тамты так само де мы были за Краковом там де ме ся
лікували то так само были такы Мыкове То так само то але
там по польскы а в дома по лемківскы вшыткы То дахто приберал
ся за святого Миколаєй што ходил по хыжах ци як то было
На я не памятам так же бы ходил Миколай Ци мож быти
кожной хыжы кожна мамштатом там давали Но так може давде даси в
чытальні ци де было якыси там в якымси кооперативі ци де може
такє представліня было не памятам Не памятам а ти памятам Цело вечна
Я лем про свою про то як разы розбыл народжены Ісуса Як
мы ходили як мы святкували тото в нас было в Буґусю текєшын
на святы вечер на велию ґадали І мы вшыткы зродиеш так як
зо сімі ішли через так як через дорогу была річка Річка Камениця
і на ньой ішли і прорубали тот лід Той літ прорубали таку
зробили студентку і мы вшыткы ся ішли там мыте Пра святу вечерів
іме налиів І ми од тама як вертали тама мали зо собом
рушник витары ся вертали ся лібы сме зберали ґрибы жебы ґадали же
ся будут карати же будут витатен вы як підеме де ліса А
як бы зберали ґрибы што вы робили Та Мы так як по
дорозі ішли то так руком так як снігта так зы руком і
так пошпортали А як мы вечеряли то нас было дванадцет страв і
было коло сто на окого лавкы были Екістив ме приносили зос Зо
седолы солому під стіл метали під стіл а настіл сіно Сіно накрывали
обрусом І так мама кляли першу миску а вшытко было звискы і
з деревяныма лышками В <unk> годині першы няньок брали хліб краляли на
такы канапкы і пхали кусочок шычнику часмок каждий гавальчык дого до той
кусочка хліба і давали вычерати в худобі Худоби то найперше ботыма сідали
за стів А Яличка была в тым летаґеку нонаґари ВілиТари та <unk>э
Варшком Долуци Дугори Бы доколи Вершком Дудолу а доколи Варшком Дурювали Явешком
Завершыл ся завершыл ся Велеш а то была тако і науково была
брана І были такы огні што запалювали то доправды были свідчкы ци
якы такы ы То было як то ся называла єйскы бенгальскє огні
Тепер а то было інакше як ме такы называют зімні огні І
так браты то былыдний брат він ся тото запалювал абы запалювал на
ялиці но а тота бризвы бриза обризо А мій рідний брате Любомир
так то він так сіди з наме і кого В Куті был
такій диник мамады єли корову до то То до того він таж
змискы з кожной стравы по Лосі одкладал до того одиника м страву
по так і так ах А єли меткы зянескы деревяны малишкы ставили
сте сніп в куті Ци было лем яличко ци был і сніп
такій в куті як называют дідух Мали дідуха не было нас не
буде было дідуха пістолом была солома і на столі было осіно до
так нас было на обруж ставили той ставили ми жемискы стравы став
У порядку у порядку али а ложкы вшыткы деревя не были Памятом
найперше был чешник сілий хліб а потым были борщужками Но то з
грибами мусіли быти і борж были то же то і ужкы давали
ме до борщу Як варили мама давали то лужкы были Пірогы были
з капустом з капустом земляками вона землякы да были з чорношливу такых
сливок копченых нас было тато так коптили на такым така сушарня была
сушарня была І там підпалювали під сплодом а ту давали тыку сіт
куде желізну і на тисі ся сушыли они ся коптили Але найліпше
то мы ся на святы на новелию ходили селі были жыли двоє
называли ся макаріє Макарі Макари і Макари Тимко і Мария бо а
они обыдвоє жыли такы курны хыжы Курны хыжы і вони то кыты
коптили тоты сливкы то тоты сливкы найліпшы были Был в них дим
переходил през хыжу так Я не жандал них коптили аж не питала
іха а ониж мали вше готовых хто пришол Давали теляни Не памятам
і не памятам як купти Знам же ся купти выходил дем ся
ди по обшпарах А што робило з тоты слив Зо сливок пирогы
быливками были солодкы солодкы солодкы были слугы вемели важы і то вшыткы
Я і зараз ся на Вели Так само м робила все Кождый
рік як діти признали То ваш найстаршый брат з перш Любомер та
Любомер <unk> а брат <unk> імено митро Я то я была пізнійше
Зато так після того брата з Iяж бо троє діти затой час
перепомерли Штефан был была Штефця і Михал Тото троє похованы там в
Польщы там Буґушы там є такій камінний хрест Буґушына Цвиєнтарий там похована
Дідова Іна ся назыла ґамбаль Катерина там похована і написано на тым
На тым камені Так повырублювано на камені А як мы з братом
призжали з тым што ту є тераз жыє Выту зараз в Лужышках
мы приз два разы і сестра Ташы на Ротиньскій то же ліздила
то мы сі троє там робили порядок од того хреста каменного І
брат брал свого сына то він малювал тоте вшыткы ту буквы та
малюл над бушы або в Крыльові был цвинтар то мама писали посольство
польскє ту одталь Збережа не знам в котрым тороці ш шобы загородили
бо мама іздили першый раз до Польщы і пішли там на цвинтар
до Крыльовы де дідо і баба поховане то барз бы знищыли той
цвинтар бо і іждили по ньому коровы пасли Полякы І мама потім
приіхали до Ду Добережан і писали то хто ім там помаг написали
в посольству польскє і добили ся такш што там зробили порядок на
тому цвинтери а мама попросили такого же был знайомих в Новым Санчы
Поляк зо женом а він был механік І там зробил тот науково
того цвинтара наукового цвинтара вгородили а в Сердині был теківо обгородженый теківо
і там дідо пухлованы были од баба і дідо то был Лукач
мами тато а мама Мокрина І они скоро вмерли Мокрина баба вмерла
де <unk> років ма дідо з деспы на <unk> Они два разы
єздили до Америкы наґадали до Америкы на роботу Н майне майне майно
копладни Я собі памятам як дідо жыли там в Крыльові я приходила
І так были хворы барз як приіхали су Америкы І мали таку
такє шкляночці Шоси діве такє якєсы лікарство і так брали пальцями і
як мам шыдідута Берете то лікарство од серця Камфура тото так бы
так собі запамятал Дідо мали хыжу таку деревяну а як заробили грошы
в Америці то побудували си мурувано там мали великі шаты мали бжоли
дідо в Крыльові Йоди Стивы неу До тебе дівыча до таба дів
то гыщы раз приду Іщы раз приду бо то быго разу Жебы
знимого Божа познаго бо до мня урозы Дого мня уроз і зажалінь
Бо моє церце готові дівд а Юр за поминок Тыне поєдено А
той дідо в Буґушы мал то были такій бізнесмены як тераз гадаю
то він мал жыл так рікы ріка ся камениця по моєму называла
тота наша Бо натекла аж до нового Санча а в Санчы на
камениці был текір же там жыли монахы єзуіты монахы Єжуіты ся называли
мали млин а тато сыло там Зерно млоти двоель тых Єзуітів а
дідо бушы мали млин такі што мололи так курам свиням рубше рупше
там то такій был путичок люд од річкы притікал квоіх што довой
і там было такє колесо было і там был той млин а
іси мали оліярню так на горбочку Мали олярнішы толкли лем на олі
я все толкла Так леняний ци ярло ступом як были такы дві
ступы од нам нездуваны і так а ту ся тримало гор рукы
ся тырками тримало ту ся ногами ет так бы переберало і ся
ів а там ся сыпало лен і толкло толкло така ступа была
долга тка тыкав долга тыкалу І мала таку закрутку і так же
вона заходила майже ціла до того жолобка І так той лем толкла
толкла іп а там вытікав оліст лен дуже тлумачний был той олів
Але улий робили не лем злену Тален робили не лем з лену
але наш лем лем сіяли Наш боґу глас Боґушы а такы коноплі
сіяли І коноплі тыше ішли на ули Та я не знам чы
вам на них коноплі не сіяли Диньоны ти гылляни бы коноплі мама
сіяла си жебы там кішемухы не ходили тішом сіял то наше полевошы
поли наті Оту гора гора ся называла Убіч і там за убіц
был ґрібів місто ґрибів было было міст найперше пташкова а потым ґрибів
місто О а то дідо там тише Ясен там был зозадут А
тот Діду тот же на тій знили єдноє то шаме тот але
ту ту Діду малем боюси о ту і боруду же бородуй мал
як был на шолску як ця вішла былашы выгнали є з хыжы
Бо як мы єхали <unk> звіни <unk> Зини перед Микуаймы приіхали до
Купичыны то нас выгнали за <unk> годины але як мы єхали то
тато пришол до діда і ґадал Няню хвотте з нами што буде
з нами то і з вами Ходте з нами ідте з нами
Але дідо Польшым од зо своіх хыжы выжен не може быти жебы
сме не выгнали зо свойой хыжы Не може быти жебы мене зо
своі хыжы выгнали І так дідо ся лишыл Што м одоглядал отой
Андрий і Таганя та його жена Ідо з рік пу мы они
<unk> выгнали іх там на той Сльонск і там были німецкы такы
будинкы такы забудуваня дуже велькы такы і там Одтат Поляків пестежыли там
а з Лемковины Лемків і так іх помішали Бо я памятам чого
жертв же оталь бо як я прижара сама там до Дорузі до
Братовы я была два разы ци три разы сама в Польщы і
там в діда на памятнику былам І тамы братовы была то была
рузя І они так жыли під лісом і я попала як раз
сама товды на польскы свята Великодны Я там до ней попала Як
был Вы не памятам якійно але так меншы більшы Но дагде <unk>десяты
рокы не памятам не памяла давны жыют до колиякого міста Вони жыли
за Лиґніцом за Ліґніцом то за Одром ріка Одра там ішла і
Тарузя повідала же там вона як жыла заку хыжа была близко під
лісом же ходили дикы свині се на подвіря але я як приіхала
я ночувал не пришол до ней рано Поляк до хыж запрошувати на
до себе на бен то польскій свят польскій бездин был я попала
як раз Но якій той биврик той не памят Доже знам же
был великден І він пришол до ней пришол і так з сіни
кричыт Рузя Рузя хоц до нас на на свята Хоц до нас
так по лемківскы ґадал Знал ґадати хоц до нас Рузя на наликден
А она бышла до него і ґад Не піду я до вас
бо до мене пришла пришла з родины з Украіны они спочаткы ґадали
з Росиі же мы прижали одтато з Русиі а потім я ім
токувала же то Украіна І так же наґажбы ту пришла до мене
а ратова з Украіны І він а де дево на ябыла другій
хыжы в другій кімнаті він пришол і так ся тіж ном так
м не помнімал і ґадат до мене Я одтамай де бы приіхали
одкад бы приіхали Я повідам до него шыты шотом де то было
в котрым місци то было коло підгаєц шумляне Коли підгаль сумляны были
они там він ся там родил і зачал мі розповідати віршыкы украіньскы
Но то я добре памятам же тот Поляк так мі так мі
ся запамятал тото было а кійко мі я была школи тото было
той не памятам треба было хіба записувати ж бы я забыл Она
приізджала ту до чорткова родину мала она мала ту є чловіка родина
была горощакы ту жыли В чортку пана на пастуху ци в чорткові
Но та коло ікужыли Мамин брат рідничів там чорткові Дорогы слухаче хотіл
підповісти для тых хто не од самого початку нас слухал же гнескы
моів убережаных то такє невеликє але давне місто на заході Тернопільской Области
мы пришли гев і будеме іщы не раз певне в бережанах в
бережаньскым реґіоні бо замешкало ту дос дуже Лемків а днеска мы в
Гуйстях вы пані Мариі Олеснович Пумужю Кузяк У них вродили ся в
<unk> р в селі Буґуся і выдали ся тиж за мешканця того
села познали ся ближе уж ту потім як были выселены юж в
Бережанах ну і бесідуєме о ріжных річах і споминами і традициі якы
были в Буґуси і бесідуєме про родину улистневіців но а тепер засвертаме
до нашой бесіды То ваш дідо і баба были выселены в выгладі
акциі Вісла Дідо дідо не хотіл выти в Совітскій Союз а пак
дочакал ся же його такой з рідной хыжы выгнали Так його выгнали
бо так нам повідали а мы там приіхали там на тот сон
што было село высока а місто рудна і в рудни дідо поховане
І повідал той Андрий нам так же же дідо не хтіли дуже
іти з хыжы зо свойой бо они стримали Шенк Але шенк там
в хыжы своій Што такє шенк то гыц буфет Буфет Шымк Шынк
Ага тото было такій як не просто хыжа а то іщы то
была хыжа были штырі кімнаты а посередині был коридор і в тым
коридори дідо зробили той шынк І там горілку продавали Горілку продавали такы
курчмы корчма та корчманка але не можна было горілку на ржлив давати
тіфляшками А дідо любили все собі грати рому до гарбаты то мал
шкык та мал то малі рум і мал ниґдале не ром а
рум казали до свече рубу кєлішечык все там і так собі гляды
того до той гарбаты то я памятам а нам то была так
на горбочку школа і мы прилітали на перерву і мы се нам
дідо давал цукєр але такы косткы были але ж такого рафінуваного цукру
Але рафіновы не такого точ не такій мілкій а тако як рафиновен
декій был Такы были корткы ту такого я не виділа Як мы
приіхали ту был такы корткы квадратовы але в такого мілкого цукру пудра
а А то был такіцу і костку се нам дві косткы дале
і мы полетіли на перерві дошкулы Та мычаси помятам і грушка там
была така што ме грушкы сы зберали но і што тоше вам
повісло о о о о оповісти нію про школу бы вызыцяли кус
про школу Значыт як з <unk> то вы іщы до війны зачали
шкулу ходити <unk> А<unk> років то Гы буде Но <unk> році з
<unk> років зачали сте ходити в шкулу <unk> років же вшыжме мама
дале Тату бы было такы мудры Тагной не мама дале за шыр
Я памятам же шіст років ме не дам Я памятам же я
на шіст років зачала до школы ходити щыры клясы закінчыла і вшыткы
свідоство мам і польскє і івды і польскє і німецкє І іщыякє
і украіньскє бо было лем дуже добрі Е Барзо добры іжерґуд То
была або польска влада была то был пісуцкій товды як я ходила
до школы і той міністер был річ сміглы А вы як зачали
ходити до школы то учытель як бесідувал до діти яка была Він
по мойму по не по лемківскы по украіньскы по мойому бо тому
шынчыві по польскы сорока наш был Называл ся сорока Ярослав Він были
його жена робила в тій школі і він робил Він іщы грал
на гуслях грал на гусля ся і брат той ся тує він
дуже любил грати то на ньому купили Здали зробити пуль під такі
підставку і купили гушлі і він ся вшыл на гусля Тот учы
Уж не знам та певно што той бы <unk> ярослав він был
аб же чысто по украіньскій то была Была друга учытелька після нього
одтальту з Украіны А він был одкы Сорока Жена была сыринкы а
він одкад был не знам я дала на розшук на Червоний Хрест
своіх фотоґрафію і той учытель то учытеля учытелькі дочкы бы дуже зо
мном кулеґувала была куліжанка моя добра Ірка ся назыла і Ірина І
я як выни іхали до Фльоринкы на неділю на суботу на неділю
ту мена жебы дві лишали я там ночувала Я так хтіла знати
я тоты што мам ту три товаришкы анофотоґрафіі то я я до
нихіждила до Польщы До тых а до дві ад то дото Яне
шосен забыла згадна згадати за ню же б ся дакого побыта де
де ся поділ той сорока Ярослав Лемку Він пев уже не Лемку
был серед Жы была в Фльоринків Лемкіна сам добре же Тета была
з Фльоринкы і они си єй до теты єздили там то од
Фльоринкы а він был певно мі ся так дальше він тальда де
було дуже тых сороків ям ся показу Ту є буґу школа нашы
ошыткы позбераны по лемків там так тото є Цілый кляс а ту
єм а ту моі колежанкы <unk>onta шкільных <unk> рік видолі батьку Ірины
Я стую перед учытельом хлопця з Яком Шырока Шырока ту єль Шырока
і його жінка бы не была учытельком А там є там была
моя іхня дочка то была рідна колежанка Де вы тут Девы не
виджу Бо ту написано Я стою перед вчытельом біля хлопця з якым
выступали і ту село Буґуся коло школы Перше был польскій Як притераз
нагадал вчыте жаґаньскій ся писал Заґаньскій такій высокій А він был другій
Але він вчыл Не знам якы то предметы всю але всіл і
музыку Він грал на тых гуслях і памятам што нам грал в
ревета стогне О то я собі запамята А показати вам тоты тоты
свідоцтва фін Но я уж не хочу жебы вы тепер вставали Юж
оповідайте а пак я посмотрю то мати вшыткы найліпшы свідоцтва Я виджу
жывы вшыткы о Лесновичы барз мудры до наукы Но та пана же
мали такы розумным Ясли заспіва співалосом <unk> міде верком єден пимва Можуєми
вы не можуєми вы тебе за гыжу Про тебе зага і тебе
лишы про тебе заабыти і тебе лишы Цілюва за ми вам ціла
штоси поробити ци сми пороби бо Ци споробит мабо Ци сме пороби
бо Ци споробит добрімня зато бо добрімня зато моноколе ним не порогаме
ани мойоти Ним не порогаме ани мойо мати Мусільти мелейти мусільтими лейкый
памбір обід Любили єй співати мама мама была співачка хворі в черкви
А тато был в церкви Кощтельник ґадале Коштельне ґату Елекыш іначе ґада
Влас в селі была спочатку грекокатолицка церков а пак селу перешло на
православіє І будували правосла православну церкву Не они побудували там Дідойн дали
пляж то дідой то дідоін дал кусок там пир на своім поли
Так пляжы они там побудували тоту православну церкву Але они си добре
не добудували Бо пак Полякы же зробили костел з не так ходили
спочатку в хыжы в Ґамбаля там в Ґамбаля коло діда Ґамбаль жыв
і так они ходили до хыжы там в церкви одправляли А в
тій церкви яж не памятам коли они приодправляли бойше не была скінчена
як мыіхали і то было мі в роді десят років так написану
ся в <unk> руці з селу перешну на православія і поставлену церкву
Я знам же выне ходили сю до церкви по моє моя мыха
о тым косте взбы так рупили костел А вы знате як родиче
бесідували чом то люде перешли на православіє Як знате о тотых подіях
Я знам же было так гєдны рано няньо пішли до коровы го
ко ко ко ко ко ко ко ко ко кормити до штані
А так пришли то хіли напоіти Ізяли відро пішли до студі хтіли
воды набрати а смерділа нафта І пришли до хыжы і ґадайт ганка
ганка ганка тоты Я не знам ся так повтаряти бо даль тоты
гадыном наляли нафты до студні А хто то зробил Но то православне
тоте шты жы перешли на православне Так так видно было бы так
няньо казали Вашы родино не перешло ми няньо был з мамом не
перешла І был кум Поляк А был катан не перешол і была
сестра його Юска не перешла І была іщы єдна жінка така на
бо ґушы Марта ся назвала наслужыла на ньой брали заслугу тарнаньку Та
Марта Вона вышла за Поляка не вывел ся вырідко за Поляка замуж
і так жыла при школі то вона не перешла бы наж на
Польку зо Поляками Вайката не таюшка не Дідо нє А решта вшыткы
перешли Написали же лем кільклору люди не перешло в селі таче же
лем кільклору то лемкій кор лем няньо з мамом і луска то
кума была і катан был кум і та ворытко Тотжени так само
ні а то решта вшыткы прешли І кому ся не подобало і
нолили нафты до музні До студня надали нафты бо чули зараз і
пришли до буду хыжы і рядальмам же надали нафты до студня як
будут коровы плына напалате Ну то я собі не тот собі добре
же памята Але як так собы аж ся сварили або шут якой
такой ненависти я шовсю не памятам жебы так як ту тераз робили
ло Це є тако ненавищы якосиі не было Я так собі не
пригадую лем за тоту нафту єси прига студня так іщала як мы
іщы <unk> приізжал і тераз приізджали іщы студня той Там а хыжы
ж нема бо з нашой хыжы розрыбрали нашу хыжу деревяна была а
побудували мурувану лісничівку Лісничы там жы жыєте Як мы приізджали юж з
братом машыном то мы были в него там лісниці жыв нашы хыжы
Лем ся студня вышвест з студня на памятку тішыме ся я ґадам
же што ся тако такє ся стало А тато то они вшыткы
гадали же то кулишы Русине ту были жебы ґушы Русины были же
ты же ту была же была пра найперше православна церква А як
мы ту приіхали ж на Добережаны ходили ту была грекокатолицка там де
є Ходили і мы вшыткы ходили І та сестра шытує за стіну
А потым раз зваю она не стала худити та я пішла до
Грекокатоликів і брат пішол до грекокатоликів тамта друга цест Мы сме вшыткы
в грекокатолицкій церкви а она худопросла не тішла На сама пісвятую межами
Но але як выіхали то певны іщы не встигли заперти Може так
То вы то выґушы далей ходили до грекокатолицкой церкви А як там
ходило лем пару людий она была пуста так бо тоты вшыткы зробили
ся православны то была Пуста не была бы то было дві парахіі
Выли дві церкви одна парахія іх од крільовы ходили з Волґушы ходили
грекокатоликы докупы а тоты православны винны докупы знов ходили Памятате того священника
якій был товды грекокатолицкій Так же забы вам был бы Маматикы ґадали
же брат поступил до ґімназіюм бо поміг священник А як він ся
писал Ты же до Нового Санча брат уступил до ґімназіюм Нового Санча
Ново Санчы то знашо села три хлопці поступили ся вчытен до ґімназиім
то был Стафіняк Стафіня Ґлюбкой Іолес Невес Любко і Іоса Ашафат ткачык
То было трьох хлопців што вчыли там Санчы выступили до ґімназиі і
там Він ґімназию закінчыл а ту Пережанах кінчыл <unk> кляс вечірній і
поступил ульвівскій Тероекономічный Інститут Там закінчыл його пятьма похвальныма грамотами А тото
мено Любомир то такє но може не так часто цілос часто было
в селі такы хлопців называли Любомир был в двох Любомирі был Софіня
Любомир і оневір Любомир был в крыльові Любомири а іщы раз прошу
вычыслити вшыткых братів і сестер вашых брат найстаршый Любомир дли брат Дмитро
а я была третя Мария а <unk> была Ольга а <unk> была
Гелена тілько нас было а тых тре поме гм Якы зложыли ся
долі вшыткых вышыткы переіхали як выселяли то вшыткы трафили до Украіны мы
Найперше попал той Любомер Бо літо мыхали выгнали ты люди половину села
в Боґушы а з вашого села пішли даякы Юдер в <unk> руці
товды тыж ішли і одповідали до Росиі і такы же самы тіли
Німці позваляли І совітскы тоты представникы позволяли а повідают іщы же товды
ходили тиж аґітували же хто хоче іти до Совітского Союза то я
тепер гварю о <unk> сороковім році вышывали выдах вихал ику вихал важ
мі нерідний брат крилял Я мал ремено гербут Ваньо Він был ту
коло шумляный Жыв але потім ся вернул назад Натата Крильова аж нами
приіхал другій раз вотун на другу раду А він певно оповідал як
то єст в Совітскым Союзі Кустюк якту воличын то Украіна была я
знак товды ґано же тужы з Поляками ся не могли погодити оту
выколо шумлянты то і так він оповідал як приізол але потым з
нами поіхал то мы єхали В <unk> році мы уж вшытко зрыхтували
на зиму Няня юж дрова різали менарізали попід сіну дров выбувана зиму
зерна намоволи мама гуси порізали бо кормили гуси і такыма бубальками і
натопили смальцю два такых вельох десятлітровых баняків такій был поливаний той баняк
полну там смачю натопили і мали ме тоту в пивници і пришол
пришол якіси москофільма казали Пришол до нас выпросил дынд в селі бо
в Уґусю просил ся деде найтам найцістійша хыжа І де можна там
перебути І так пришол до нас і гнас там жыл І так
жыл нас нашы хыжы і так агітула Але што хтовды в піл
села поіхало в <unk> році поіхал піш село не на Лопушний є
в френківскых франківскы То ту ся тут был повинвий хай поіхал той
любку бо той Любомир поіхал з нима Бо він приіхал з Коцлаґєру
о я тиж хтіла то знати бо я прочытала же він был
арештуваний же взяли гунтлаґер Кількєнбург Ту написано же він был арештуваний і
был в канцелярі Кірхєнбург о <unk> році переселений в Бержани Я хтіла
знати як то было бы видити хоцю заєдно звідати а тягни ся
не выльгрете ту вели тых три студенти што вам ґадали Три же
вчыли ся лися інді навчыли ся в Новым Сонці зложыта Чехы они
так як были якы си як партизаны Чышы якы си приізджали одтальту
з Украіны так і здіблали і тамшы хлопці решта ім помагали як
они бо ужы скрыльовы і так яшы они там Ты же они
ся бороли я не гнам ну дост за тым же потым любка
той ткачык асафат был то забрали в тюрму порізовсу вівене а любко
втюк тофіняк А нашу зобрали Нашы забрали до того Квагєрю тот порізолваны
і ігмерут дугу Не вмеж зобрали го до шпиталю і з особ
але вони были так як партизаны на те м Але они но
проти Німцівоювали так вони против Німців воювали але я так ся думам
Ці про ці не против тых против москалів Але ви не знате
вы не бесідували запевняла Я не буду запевня тай не было то
они скрывали І стало ся так же поси іх выслідили і вшыткых
зімали то як то ся здало што брали лапали його лапали же
за ним свідкували по тым ночы де ся лапили та забрали ночы
вины Дали в тут кунтфлаґєр а де был він тоты Не было
знатя за нього як аж покы не приіхал до нас міхал же
одтаме Не знам де І він был там і аж як він
достал ся од там ци войны ся скінчыло є война скінчыла то
приіхал Аж аж як ся войны скінчыли так опамята ваш война ся
скінчыл Він прибы прихал памятам привіз мештеке на переполонку ґвіжы і плащ
такє гранатови прижни І ото малсеренцю малы Серенцю же ся вернул щестливой
Дорогы слухаче на разі мусиме скінчыти нашу бесіду і попращати ся Але
для того лем жебы стріти ся з вами зас обіцюю же будеме
зас бесідувати з паньом Марийом Кузьок з дому Олесневич і зас будеме
бесідувати у єріднім селі Буґуся а на разі щыро дякую за тото
інтервю і пращам ся До славного давного міста Бережаны в Тырнопільской Области
запровадила вас Анна Кырпан Оставайте здорови до стрічы за тыжден Проґрам был
зреалізуваный завдякы фінансовій підпорі Медженародового Вышеградского Фонду <unk>em