70% #2018 - 70% #277 Мария Бойко (з д. Войцьо) і Анна Грешко (з д. Фучыла) з Тылавы (2 част)
Еп. 2018

70% #2018 - 70% #277 Мария Бойко (з д. Войцьо) і Анна Грешко (з д. Фучыла) з Тылавы (2 част)

•

Опис епізоду

To druga część rozmowy o Tylawie na Łemkowszczyźnie, jej położeniu przy dawnym trakcie dukielskim i znaczeniu miejscowości w życiu okolicy. Odcinek skupia się też na wojennych losach wsi podczas walk frontowych w rejonie przełęczy dukielskiej, zniszczeniach i powrocie mieszkańców po przejściu фронту, a gościnią jest Maria Boyko z domu Wojćo.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витам вас дорогы слухаче при мікрофоніі Анна Кырпан Внеска продолжыме бесіду о
селі Яла ци Тылюва якы місцевы Лемкы повідали Для належыт центральной части
Лемковины при давній дорузі котра проводит одкурус напрез дуклю на словацку сторуну
до Свидника і далей на полудне Уж оповідали сме же тота другы
туз гідна бо переходит през карпатскій хырбат в найнизшым місци Давендавна тотым
угорскым трактом іхали купці зовшелеякым товаром напр везли з Мадяр вину На
тым гандлю вином колиси ся і підняло і розквитло містучку Дукля Єднак
минали рукы і місто покус тратило своє значыня В столітю оно нераз
горіло окрем того стало ся так же вшыткы желізниці проведено в обхід
Дуклі но і так покус покус і перед Іном Дукля зробили ся
уж цілком маленькым провінцийным місточком повіме жыґівскым місточком было до <unk> процент
дуклян належало до того выбраного народа дакотры з них в <unk> році
выіхали на схід інчы О інчых позосталых мы оповідали тыжден тому серпця
<unk> рока приблизно <unk> Жыдів з Дуклі Яслиск Рыманова і Околиц а
медже нима навет маленькы діти были розстріляны в лісі медже Тильовом а
Барвінком Тыжден тому бесідували сме о німецкой окупациі о тотій траґічній сторінці
жыдівской істориі але більше бесідували сме тыжден тому о тым што ту
одбывало ся уж за два рокы в <unk> укарпато дукляньской операциі а
властиві о тім як одбыла ся тота масштабна екервава баталія на жытю
мешканців лемківскых сел Дуклянщыны особливо села Тыляла бо о нім власні бесідуєме
Пилява то на Краків і на Варшава а єднак Тилявяне мали своє
село за центры світа принаймні світа лемківского Мешканців меншых сел якы лежали
дальше од венґерского тракту а кєд брати Тыляву за центр світа то
лежали як бы по кутах тотых мешканців тилявяне называли погрідливу кута Кєд
бы поробок тылявы не міг суй выбрати тылівской дівкы і женил ся
в якымсы з тотых меньшых сел о то уж бы берал сой
найкрасшу і найбогатшу Такє дівка з тыльовы кєд ся выдавала наприк в
Смеречни Висню ци Ропіянку то не за кого буде Єднак пришол такій
момент коли телявяне жебы ратувати своє жытя мусіли ити до тотых кутачів
якыма перше кус погуржували А было то восены <unk> рока коли зближыл
ся фронт І было ясне як Божій ден же він нияк не
омине Тилялови Но певне дальше од той стратеґічной дорогы села то може
фронт іх не зачепит так сут думали Тилевяне і думали смусні але
бывало вшылияку На полудньовый захід од Телявы при самій границі медже горами
медже лісами лежало маленькє село Вільсня Але тепер юж го неє Зараз
вартот прочытати фраґмент з книжкы Байкувый Світ Миколая Буряка а а а
а а а а а а а автор сам родом зо Смерічного
там пише о добрі знанім бы сусіднім селі Вільсня Был быресен Новисню
дарила німецко артиллерия тотам было вуйско ґенерала Баранова окруженый через Яньскы вуйска
порвали окружыня і пішли у лісы А на Высню дальше была артилерия
Горіло кілько хыж а в єдній з них згуріл жывцьом Ваню Бурьок
бо был тяжко хворів на ноли і не міг з власной хыжы
втечы Люде в тім часі зо страху поховали ся диг до ниг
і артиллерия втихла в тым самым дни О тыжден пізнійше надышол правдивий
фронт Выступали радяньскы войскы Артилерия была з обух стурін село горіло люде
втікали в лісы а част них перешла навет на словацку струну дужы
з них были пораненых і забыты А худоба куні вімці то всю
одкуль згынул По фрунті люди ся повертали до села але выйсні тяжко
было жыти Бо юз ім кромі пару хыж котры не звыріли нич
ся не зостало У нас в густях Гнеска Мария Буйко з дому
войцю яку чули сте і тыжден тому пані Мария вродила ся в
<unk> році в Тыляві Агнеска Мешка в Голицю коливано Франківскы Она власні
мала быти в тоту страшну ніч всні але чудом уникло того Як
а послухайте Баба Нибы жыла вуйка Звуйком быти де баба дідо на
маятку лишал стіхтур найстарші сини І выни жыли там І вже як
то мал фрон надходити баба што з язде знаючого зібрала собі тлумачок
ляхы такы што на смерт Но такій і так єм си запамятала
такій тлумачок хустині білі было завязано ціл кустині ці І перед фронтом
свець пішла до Вельхівце бе ся там буде безпичнійше цішо а діду
же был на ногых хворий ж міг такід як ономено Дід был
Павло ґубик Павло І баба пішла до Вельхівци была там Кули вже
такій близко фронт а чому баба пішли до Вільхівци будцей вуйко він
мал жінку з Вільсні Іуне нібы выбрали ся до Вільсні бо шы
там не буде фронту бо то так ніби як би кажем кутяре
так не тош у нас головна була траса Казали што там фронту
не буде внив зому де позаберали ся і туда пішли бы ту
фронт перешол худобу і коні все І приходит тета знов мами мойой
сестра І каже до мойой мамы слухай анцо Дай Мирисю до нас
бо ту буде такє певні страшне абы ся не бояла там буде
в них в безпеці І я збераю ся Ня зберай ся так
закомандували ти так ястетов ту з Вельслі пєшла до Вельслі Тамме Ябуля
я знаю скількы днів може з тыждень ці тілько і той вуйко
Андри свою родину мысі там увельчні Але додому хоцю страшні Та хоцю
домів нема рады нема приходит баба з Вільхівце приходит і з тым
тлумачком туда до Вільсні і каже же єде до Тыльови ся подивити
А я кажу бабо я хочу з вами додому візьміт мене а
баба каже то хот І уціна тота луйкова жінка Параска што звідти
з Висні походила каже та і яйду сипу двити І мы всі
три то так через камін через гуру пішкы смо іщы пішли до
Тыльовы То мы пішли в ден по мойому відразу тоі ночі Там
нападає якась партизанка ци шота там завязує ся страшний бій В Тівечни
нас в Тыйові щы ничого тишына А там страшний бісі завязуєш село
горит Товды коли вы выйшли од тамль Но як я пішли дотому
а вни всі там гвесни а я з бабу і з уціну
пішли дотому І твоій женоці там чує ты завязы ся страшний якій
біди якась ґальтуру вказулиш ото якто што то Німці звідкіс там што
ся взяли там не было ні Німців ні Як тото туркы розказували
што были я не памятают То було ніч і село вся горит
а вони всі полягали вже спати вс опурзділа не спит Дух Ваша
родина та нашы і другы вельяни гріх Вільслі і моя родина і
тета нібы ташы там жыла хы Вильслі І тоты знов луйко шостиньово
пішол сымал трьох хлопців і луйктом з тыма хлопцями і ся і
тут крик горит гы село горит а та горит В ним цім
были як спали в тых ґацях діцін і так ся выскакує і
не знают куда тікати куда іти хто там же ніхто нікого нічлукав
ні Выскаку не тікали Один сын той єден той володка Не тримал
ся купы з нима лиш Вискуців і булуни ті всі там далеку
ліс і всі той ліс потікали а він ци з ним втік
з ними в ліс але полем додому дотилю утікати О і так
його там білоців сколком ці зо стрілили тішо Такій його там на
тім поли серед того поля так його там зыбил І хто то
был Німці ци хто тото Німці і Рускій партиі не мал же
тепер кого спитати тото не раз говорили розказували як то суту уносіт
тоту стало ті не памятают Як тото ся стало до фронту іщы
товды не было Нас в силі в Тыйовиси не выізде і іщы
руси были далеко Но так далеко ну не ле дальше в нас
в Тыйовиси того не было о І туты вже рано в ден
Прилітают же ті другых два хлопці вуйкові і вуйко а уціна булетами
І тогди розказуйте Ей головне што кінь Кінь з того страху і
він знал куда і кінь прилетіл додому до Тыльовы І кінь прилетіл
А ті всі выльсняли і то нашы тета іх Німці на перед
себе і всо чуда на Словакы іхнали Я зна і загнали ци
ці выни самы ішли ци жолну тікали бы же повороту назад не
было лиш чудано перед себе на Словакы вони всі были на Словаках
Ого они пішли товды коли в селі так і ся робило Так
так Коли ся то робило І тут од якажы і нашу вуйку
ті хлопці приходят такі знайте якє то все поперестрашыне якє і розказут
што то бы што і єдного синони і одного сына нема і
не знаю де іщы Яка то она єст дуля чловека Ниґде не
можеме єй знати наперед І часто наша лоґіка ту ся не придаст
бо часто чловик втікат од явной небезпекы а она го найде найбезпечнійшым
на його думку місци Потім оповідала нам пані Мария Буйку з дому
Гуйцю А хто слухал нас уж скурсє першу передачу у Тыльові тот
зна же она мешкат гнескы в давній столиці Галичыны Галиців а походит
з Тылявы в родині Андрия і Анны Вуйців якых в Тыляві называли
ксынины было <unk> діти В <unk> році уродил ся Ваню в <unk>
Петро в <unk> Мацка в <unk> Владик а в <unk> наймолодся Марийся
до якой гнеска сме пришли Мама Марисі Анна походила з родины Ґубийків
якых в Тыляві повідали достаранкы А єй баба мамина мама родом з
Вільхівци Вшыткы тоты села як видиме были звязаны медже собом і праві
каждий мал в сусідніх селах родину Зато в часі фрунту найчастійше втікало
ся до близкой ци дальшой родины но а коли родины уж не
было то уж де ся дало і барз дуже телівян в часі
фрунту прибывали в селі Заладкы Тыден тому пані Марися о тім уж
оповідала по фронті вернули в Теляву не до свойой хыжы бо єй
уж не было а до хыжы Уйка же стояла при краю села
недалеко дорогы на Далю значыт хто ви там вернули до села і
мусіли быти навыли там віка бубіси там в тій під лісом тій
хаті А губі звіла а ґубівкы згоріла Ґубівкы згоріли наша хата всі
всі хаты тоты погоріли Бо то было все при купі То было
все прикупи всього рі дорогы слухайче зас прочытам фраґмент з книжкы Байку
і Світ Миколая Буряка де сут не лем вершы але при кінци
доданы і цінны спомины Миколая Буряка і одпрошу фраґмент о ріднім селі
автура у смерічнім Е вересня <unk> рока зближыл ся фронт Зачынала ся
битва о дукляньскій перевал котра смерічне змела злиця землі За єден ден
згоріло ціле село Більше сяст згоріла од кулі а решту гітлерівці специяльно
підпалили Люде каждий в тім што мал на субі полтікали до ліса
але і в лісі не было спасіня бо коло <unk> люди зостало
раненых і забитых Удоба яка в селі зостала была кулями выбита до
ногы так же нич жывого зостало Фронт на єднім місци стуял барз
долгу так же люди в лісах не могли ся укрывати і перешли
за границю до Чехословациі І пережывали в селах Біла Вежа Тажлин і
Уртутова аж до вызволіня <unk> січня <unk> рока Тоты села зостали вызволены
Німців погнали дальше на захід і каждий міг выти домів Выюжнаты дорогы
слухайте же николи не беру інтервю <unk> процентів Лемків же были выселены
в рамках Акциі Вісла Но не мам якысы табу але то роблят
просто моі колеґы моі радийовы товаришы особливо тоты же жыют на заході
Польщы Але гнеска по ним фраґмент такой бесіды яка гнеска ту барз
пасує Але она фактичні не перезначала ся до радия фактичні так не
роблю бо все звідую чловека ци можу то дати до радия Але
надію ся же пані Анна не сметана зо смерчного же мешкат тепер
в Любіні і тото выбачат Але цікавий тот фраґмент наша бесіда тота
одбыла ся в літі рока в Зындранові де познакомилам ся з пані
Анном думам же тот фраґмент добрі дополнит панораму подій о якых внеска
бесідуєме Вы тепер повіли сте смеречне было зболене Ра то бы з
єдной стороны были Німці а з другой бы там єст долина Тугора
і ту з єдной стороны были Німці войско німецкє другрусиньскє войско Як
оні Нобелі ся война стріляли до семе і тоты кулі падали на
смерчне хыжы были деревями і слово покрыты як того І хыжы ся
палили і мы з єдной хыжы до другой сме тікали тота горіла
до наступны і так же ціле село згоріло І мы так мех
тікали до Вільсні то за смеречным єст Вельсня І сме там гтеклі
потем і там вшытко горіло так само там того із Вельсні мы
сме так само і худикы то цілесмеречне мы сме на Словакы гас
ся достали на Словакы а смеречне горіло на нашу другу матку біжу
То было <unk> жесня Смеречне голіло <unk> рік То горіл Смеречне Я
знам же власні товды вступила совітска армія од день так оні тото
ту скорійше вступили і оні ся власні так били І так хворіло
бы некотры уж так фальшуют гісторию я навет спыткам смеречным бы там
каплицо з той я таблицу памяткову поставила то фальшуют же рускы знищыли
смеречне Неправда то ся были ани Німці разом была война і оні
як кулямі стріляли кулі подалі на хыжы І так згоріло смеречне І
звельсніме ся до сталі аж на Словака де дах селю Ту зараз
за барвінком ижній комарник комарни ґітам іщы дале ту якє другє Высні
комарни ґіщы аж гет поближ ближе Свідника тоты терены дале за Свидником
ні ту уж докладні то уж тоты ся не І мы сме
як тети то мы сме были до зимы І в зимі перед
нашыма святми рістяныма мы вертали сніг был гор і мы вертали Знам
же я мала мы стірі рокы як смеричне горіло і мене назад
вешлі Санками Моі мама в Тяжы были Баба там бабу забило смеричні
Ту было страшне же і выгулі тоты доліна смерті та ту ся
называют тоты землі Ропянка велісне і Смеречне то єст доліна смерти но
а героа Юля тамі так але тоты там были в тыж великойны
але до той доліны смерті то ся залічат во сні Ропянка бо
то цілком было То так былі товды ся спалило немо бы смеричне
ХХ жестя Еґепида Выд сня гепа на другій ден бо знам же
мых тіка еліта міщы не горіла потем на Словакы і зо Словакян
мы ся вернули смеричне было спалене там было так же Чловек на
чловеку лежал так было там верталі ся іщізанім того мою бабы тамтілько
люди там таблиця єст котры в смеречнім згынулі Але лем што мы
памятаме люде а решта то но ну самы стары люде погынули мы
не памятаме І мы ся освядли домшаны Момшана не была так спалена
там были хыжы там не перешол такій проґестільову Аж тыж так хыжы
не были попалены тыж стояли дуже бы отико не было же ціле
село не было запале іщы ся лишыли так же іщы ціле село
не было спалене тамку спалили в <unk> році партизанткы Украі партизантска польска
Одні Повідам як ту повідают же то украіньска банда спалия а то
спалия польскы партизаны А так перекручают тоту гісторию же штоси окропно але
то <unk> році бо то такє было і наш домшано є того
І люди ся по цілі словаци так то потем повертали ся вшыткы
єдны поіхали на Украіну в <unk> році зомшаны і для того были
хыжы пусты І мы в єдні хыжы ту три родины были Налі
уж потым так кажде хотіл ся осідлити уж сіялі уж бандуркы посадили
но і потым тота акция Бісла пришла же нас захід <unk> році
в черцу высідлили на захід Але смеречане осібно не іхали товдиляк тилівчане
як стільовы тыж в черцу але інчыма ваглонами А смеричаме вшытко і
вшытко вывезли там в кєрунку Новоґарщетін там І мы были самі в
селі то назвиско моє родове куцирка І самі з селі сме были
высідленым діполяками а на другім селі Были дві родины смерецкы то дві
родины то было кілометры а потем до нокардут сме мали там де
худикы то <unk> кілометрів І так люди пішком ходили ровером жебы ся
споткалі бы ся глядалі ваґонами нас везли так розшмарили тых люди Як
перед ним мешкам там в Любіні бы наш щеціньскє высєдлили і я
там і по тем як моі мама померли і нашы ся припровадили
на Дольний Сльонскы мы там на поможу мешкали і так же я
ту люди так не знам ту колюбіна мала великє скуповіско люди Бортняни
барз дуже было так же то оні одразу з ой до церкви
ходили по то так же знам же Стильови і згорови дуже люди
выіхало до Америкы Дуже телівчан выіхало до того стиль є Стильове до
Америкы Шкалі в Маломіцах Любіна Любін і Васні выіхало і То была
Майцянка Анна сметана Но а для тых хто нас не слухал аж
тепер влучыл підповім же бесідуєме о фрунті о подіях по фронті і
выселіню в Тыляві а тиж бесідуєме кус і о дооколишніх селах днеска
сме в Галицю в густях Марісі луйцьо же поможу ма празвиско Бойко
і прошу єй оповісти мі як выселяли мешканців Тилявы Єй доля подібна
кус до долі нашой родины родины Моіх діды і бабы они тыж
вписали ся єй хаты яко перша рата і тыж завезли іх село
Ахтова Спочатку вшыткых привезли на стацию Людминівка то на пілночы Миколеєвской области
І так бы повісти на самій границі з Кіровоградской областю і пактивці
і замешкали переважні Кіролоградскій Кус Миколаєвскій области і барз дуже іх одтамой
пак втікало до Галичыны Може в тім оповіданю будут даякы незрозумілы для
дакого слова бо не знам хто нас слухат як Украіні то знают
та може австралийскы Лемкы слухают та до чого можут не знати Но
то повім буржуйка о якій споминат пані Мрисє Ту мали такій желізний
барз примітывний пецик такый ставляли в ваґонах якыма везли переселенців Но і
посадка посадка ну од слова садити То треба повісти же в степах
Украіны особливо на сході на полудню де вшытко такє рівне рівне і
фурт вієй віє вітер то там специяльні садили такы долгы долгы долгы
ряды дерев то был як бы такій штучний ліс але барз узкій
може на якых три <unk> дерев якы тягнули ся вздолж поля на
піл кілометра на кільометер а і іщы і слово ксьондз нот готу
східній Голицині ксьондзом можут назвати хоц якого священника навет православного мото та
прі вшытко знате то просиме слухати Говили ся Сталін і з тым
о мы єдмо шы так так так так так так так так
так так такы як сказати по доброму самовільно Чо нас не били
не вганяли си нам но а потім другу туру тіжы вже єхали
в <unk> цим од як вуціли ті всі Ну то най буде
выни несамовільно єхали леж іх примусово выганяли Інжы і не звали брати
єй і лже хаты палили же хаты палили як полячы хаты Полякы
підпалювали хаты абы ся Украінці гет зсупали Збыткы робили і в Тыльові
полили Нокали та одказали же того зворіла того зворіл же вони палили
Полякы они вже робили збыткы а якы то были Полякы то были
тоты Полякы же Жыют в тім селі Е нє нє не втішыл
но в нашім силі багато Поляків нашім силі раптом был єден круль
шбу полністю Поляк шуни святкували польскє свята своє я нам ід не
знам ци они Ходили тубо тагыйка была моя товаришка Я там до
них ходила такєм си запомєтала же бо гнаси нихто ялибку не робил
хаті на різдво різдвы яличку не прибрали а выни подякы бо знай
так памятам же тота єличка стояла в хаті на тій єлиці Были
пубішені червоні ябличкы тыкі кутістиян кутістойонстоя то яси тото єден той пояк
а так ся был од нами пубішыны місяныш небагато але было тоже
мойой мамы нібы такых дідів Дідо а сестра Дідо маминого татар сыстра
было віддана за поле като штыльмахови будит він был Штільмах што шобулы
лісниці то были Шыз там пару такых было шы але вони не
святкували ничого польского так як мы все знами і в нас нихто
не знал ниякой ворозьбы шытытам Но як знал ворожбиню тому розумліні не
было ніякой ворожнечы між нами між Поляками Были стосункы такы прия приязны
приязны я такого навід ничсю не о знам не памяти То Вы
як бы ваша родина писала ся выізджати по пугріли хыжы ци то
не тілько мы нашо то так але вася якы як вас было
Та всі іх лем єднакы іхы нозели ако бы єдны писали ся
другы не писали Тоты з же знами ішли писали си а другі
ся писали швид ся лишыли котры мали де быти дым іх хаты
ся полишали мали де быти тай тоты ся лишали або переходили на
польскє А же были такы люди же перешли нопольвували такє гономы люд
а от наприклад ґубик такій был ґубик тото же мого тата до
рідний брат шоуни перешли він цілий час з пудяками мам звязок Він
цілит ся з ними з тыма Поляками і він перешол на польскє
і то же отвни навіт же потім ся ся поріднили бо круль
той один Поляк же у нас жыл круль то же того круля
сын сілженил ту доньку тріку там же все пішло так Короче жывни
пынині в сітам але повідте што значыло перейти на польскє треба было
записати ся Полякам ци явно а што си записувал чыло перейти на
понотпы Як там переписал ся По як ци як Я не знам
як то жы за чол до костела ходити як дуда Да і
як ся лишыли то там всі ходят до костеля котры си лишыли
він цілишом тамі тамі жыє Жени жыє был же помер Але ся
родины ся лишыли і так же там ся лишыли піддавали пожынили і
все значыт можно было записати ся же ти появоя туж суй намашной
там вывозыти сых люди Но то ты не маш до того суму
нах можно было зробит так мож ме было зробити Але лем єден
чловек так зробил Но я не зм зыківку я не зм Я
того не можу Але вы так і чули Но і я такє
чудо такє знаю за заґубицька бы ту ґубицьок там як разку над
з ґубівкы І моя родино мі там постия ним нику не влязут
як раз тота ганят шу за крульом ту єй тату він щы
якы Ну же ся куди скорішыш ся до фронту тото він такій
был знайти як вам сказати діловий Він Іванничний Він не там господарка
його не дуже цікавел а він мал донькы синоту ниті дівкы робили
на господарці а він так все в дуклі там от отикій го
такій такій він был І він мал ніби з тыми поляками той
звязок Є так вінже і лишівці з ними з тыми Поляками Жінка
його добула та і він Поляків на Леполька єй стріны на та
родины вся выіхали же они не были жадны Полякы а же просто
дівка ся оддала за Полякы а дівка ся оддала же як ми
выіхал як мі ся перепис ага юкы ся одда по фронті бы
мы же поіхали тоже тоту погляду товды Тоже потім они ся лишыли
то потім но і выповіли же стосункы з Поляками были такы нормальны
дбальны люєні н не было ниякой ворожнеці між нами Нє Та де
То тоты Полякы якы ходили полили хыжы же голавы ся выберали оти
зміст татці звідкі ці здуклі ціздовці хто там знає якій то нє
то не нашы не тилівскы та хоц в тільовій якажі іх не
буду то які сюжі З вашой родины вшыткы были пересылены до ряньской
Украіниці дахто лишыл ся в Польщы або може на захід был выселеный
нє Вшыткы были пересылены зашыткы были пересилены Ны Нияк то і вшыткы
до Кіроградской области до той охтовды той тов Тотовды кілько вам было
руків но то тілько мі было девят же было мы як раз
я і сля же мы мали тыл дой кляси я перешлям і
як раз Лже вересень мы іти до школы і мы пішли я
не памятам ці єден ден до школы ці тілько і тут же
фронт ці наближал же близко І так же мы до школы ходили
не ішли так же я до <unk> до <unk> клясы там же
не ходили лиш другу клясу скінціли там ну і в шо на
тім мог туж Бо мы выіхали з стильови <unk> грудня і вашы
тоже <unk> грудня Як нас вывезли Стильовы як дуда смут пріхали в
кєруградску обу а вы можете оповісти як то было як вас вывезли
як было же назвы возили Мы єхали першым першу туру то всіх
там я знайду к закликали до ґміны ы ґаздів О і там
запис выписали во всіх ціли родины выписували тоты евакуацийный листы з цілой
родины Но і сомы так ніби як по злоді єхали першы першым
тым Но но та яз не знам як там же тілько то
потягнуло цясу Але так знам же нас звезли то было же то
грудин ці листопад листопад был листопад Але лже мороз і сніго можы
і грудень бо снігом же дуже курило пригнали Полякы ы ноякы дале
польскы фірманів фіры Полякы і нас на тоты фіры погрузили як погрузили
Там взяли ляду якы там ляхы могли до той лады піти і
Перины там заголовок ну і курогы Тепер єй слухайте як нас везли
Тодо вы повіли же люде но так бы самы но во не
або не мы самы не хотіли Мы не тоже самы хотіли бо
потім то же насилу же другым тым є лже выганяли а на
мышы так як по зводі пообіцяли ш нас привезут сюда обіцяли всякє
добро як бы самы хтіл нотал то ну то мы по згоді
не то шуму сово а по згоді писали ся так Івезли нас
до тотаґя памятом тоже так шо місі лише люх памяти Як нале
на той віс нас погрузили погрузили ціяру ляду а то страшна была
якась курява мороз і ляду так позыли ззаду А нас ся было
мамина мама баба абже стара же хвора была захворіла через той фронт
о а я мала І нас обі так як то лада ззаду
вышше а нас так за ту ладу плицями положыли І зверха нас
накрыли єй якусь ту но яка си кляхтат лахту в якусь там
Оту плахту накрыли і так нас везли Так нас привезли до вырублика
ворублику Я не памятам ці <unk> ці два дни сме были Памятам
же сме были тіж ми ноцювали бо мама моі мали там знакомого
ворублику він пришол нас забрал і мы в нього ноцювали І потім
нас же дали нам ешелон туварняк Товерняк такій товарняк шыб з вікон
без двери без всяго В зимі в зимі в зимі морозы куряла
Напереді вагоны З людми Там в тім вагоні Не знам тілько нас
там было же но наша родина вуйкы і мы Не тільку чоловік
а ззаду худоба была і так нас везли Зробили ні ви як
то так з а звідкід доськы были Ти я не памятам же
зробили такє пріця І на тім пріцю Е мы я не заюці
всі Але я і баба знаю же сме спали на тім пріцю
баба під самым вікном під стіном А ту то якій казиматы дулы
тым якжу ся і морозом Мама моя цілу ніч не спала ці
то ці нічі ден як там коли было сиділа бы за тото
вікно залжыла цімо з якымось ляхом бы на нас ціом не курило
Ну а то поізд єде то здрає І мама так сиділи коло
того вікра і все руков затыкали то вікно аби на мене і
на бабу не дуло Моя ся як єхали де де ставали Я
знайте як то вагоны або стає або як рушає бы дали тоты
буржуйкы лиш поставлят на ту буржуйку шой там варити ці молоко кєпєтите
а то як вдарит все пішло порозливало ся Мому братові дверями як
зысували двері руку розтаращыли Не ма чым ні завинути ні пулікувати ні
і зыма Боже Боже То тото просто я кажу І тут в
майзі в кінці і ту баба наша померає Увагонів пойді померає баба
І то же нас привезли на остатню стацию на Людмиловку Же на
Людмиловці даст там выгляівска о гын то може Миколаівска Людмиловка я не
знаю жы знає як але то была Людміловка О і на тій
Людміловці нібы мы чєкаме шопа мают по нас приіхати в фіры же
нас розберати по кулоспах А бабу были доськы зробили з досюкы труну
і были іх знами ксьондз і бабу потам поховали в посадці на
Людмиловці Просто по садці бардювали не было не цмонтаря та якій цьмонтер
де там взагалі на тістациі навіт чуть хетів не было ж так
далеко там видно было Баба вмерли удругій в потягі та приігали і
ся кулийом як і напивні был же сму приіхали на Людмилоку для
так памята шу бабу уж там хоронили я ся якысь такій шок
дісталям шо м негодно было приступити шу пішла ме гет такы пішлам
і пішлам найде м не було як аж потім як там бабу
тім засыпали аж жыта Я думам же каждий Бышок дістал та в
тым припадку бо такы обставины і зима і так дальшы мала дітина
і то просто штоси такого же такє Повіли сте же был там
і якыйсий священник был священник напевне Може і наш священник іху тисю
нас правил Ну православный блайы То был священник як мал номено Ци
можем Нє ви не знате але то был священник який іхал з
вами знами іх разом разом єді мал бує Нє ни увагу ні
в єднім поізді в єднім Єшелоні З кым з кємось хтось там
з кымо звін єхал з яку зродину мусіл єхати і він похоронил
і він похоронил бабу на так похоронил там бабы Баба баба Як
мало номену Баба ґубик мрія ґубик мамина мамина мама Вона походила з
вірхівци А в тым часі мало десетків кроків Знайти ку она могла
мати років ну верх <unk> так як думал Приіхали тоты фір і
товды давай всіх розберати то по тікірлоградскій там по тім районі то
розвезли кого куда кого куда по всіх тых колгоспах І оттам наприклад
де гавриякы были бо то была ахтова і зараз ахтоу старуком так
майже вкупі Старуком был богатий кугостам буты і баштаны і пцьоли і
все жебы не жыли добрі А тахтова там ничого не было Же
така была бідноташы я вам не можу сказати як мы там бідували
ті ті охтові о Другій тоже бо то оты а хтова а
то я не знаю там писало ся якій рейон то был вікязівскій
реґіон а това вітязівскій район было Та Вітязівка Ту но так як
я памятаю штє было і сели щы якіс навід ін місто бо
через ту вітязівку мышли там было село Софіівка там потім мій брат
перебрал ся жыти што мы ішли через тоту вытязів од Софіівка то
же вони там так жыли ім так так так так так так
так так так так так добре было кого збогати і заробляли но
ним слоншы были добре А меже в тілах тові то так бідували
як выві тати і мамы пішли робити до куголоспу тати і мама
пішла до кугоспу робити І сестра сестра пішла сестрі було єзнай ці
было <unk> років не было То же спочатку там навіт коли бы
не было мови там пару тых волів було то б вона ся
брала свою вышебрали своі коровы своіми коровами там робили лорали тіжо а
потім вона тыми волами робила Той брат Петрошы Не знаю што нібы
старше від неі што він робил но той молодці ту ничого не
робил і я обіжю А Ваньо был Німеччий Ваньом же приіхал туда
до нас з Німеччыны То вы пішли в родяньску Украіну Без ваня
Безваня А як то ви пішли безваня бываню был Німеч но але
другы родины то чекали тых же майдерытали джекали другы родины то бы
они вже по тому приіхали Він по тому же приіхал і приіхал
з тыми же вже другу туру приіхали То він як раз з
тыми і приіхал а я одфучыли вучыли о і остак ся довідал
де мы ся він як приіхал в Німечыні то він перше бы
влучыли бы вже не мал Де бути Та але чекайте але чом
такой не дочекали сте ся а як мегли ся дочекати вы повіли
же выєшли по своій воли же вас не выганяло війску Но чом
не зачекали старшого вашого брата што ме лише нієдны Й наша догріє
нагайте Я товды до чого не розумію Бо я знам же барз
дуже родин было такых же повіли жебы они уж ішли а они
повіли же они не підут бо іщы діти не вернули з Німечыны
будут іх чекати а товды будут переселяти ся А вы переселили ся
выповіли же вы ваша родина переселяли ся же іщы вас війско не
выгеняло же вы самы ся уписали То чом же вы не чекали
старшого Сина О то мі цікаве як так лишыли во не знатя
ци приде ци не приде як так з чым то было звязане
же не почекали а так летіли так понагляли ся до Совітского Союзу
Ци може так любили сте той Совітскій Союз ци вас няю бе
іде так знали Што Соєтскій Союз не так же зрозуміли бы знали
куда нас везут А як ввазли як всів Як всі вуйкы єхали
вся родина єхала выни не мали никого німечыни тілько наш ваню был
Но то што бы мали ся лишыти від них Ак по перше
ті хтось там знал якій закон або што Тато не тыко ме
і Кырпанів Микула был з моім братом і Мочків был то всі
так приізджали по тому по тому приізжали же Хто там де знал
што як о наприклад димочків то він попал під Америку під американцю
зону Так і поіхал в Америку і так о наші підрускых наш
і од Кірпанів О і приіхали а то декє а ви кажды
комуністы По перше шмій тато мій тату взагалі такій неутральні дынь цьомі
тато такій знайте як вам сказати все берили сме не лишы текій
буйбу а вы мы бесідували же выходили до школы лем першу другу
кльофляцу А пак уж не было як ся вчыти бо был фронт
так та і як в Кірюградскій мы приіхали в грудню до <unk>
грудня о відразу до шкули я не пішла Допельніше м не пішла
бо то шы треба было і як то сказати і было мати
бо тоше і не було можы вшысі убрати взути я не знаю
ци я того року пішла ци не пішла а на другій рік
я пішла вже не до Третьой клясы а пішла до Ілясы Тому
Зайте чуже місце і мова все Опропущы нам привыкати Но мені не
трудно было я не знаю як дітинстві то так як дітиству ту
мені не трудно было дітям было якы Лем же легше што тым
дітям были діти од компаніі Товаришкы як Доросли ну мы пережде вони
одразу нас называли Поляками Полякы інакше не казали дишы полякы Поля Поляцька
пішла нас Поляками Люди были добрі то не машы казати Мы як
приіхали нас поселили було дві жінкы было стара мама і дочка Діти
не мала чловік был на фронті Ну она тогди мала знати тілько
років та як не можу приділити коротше што ну не тыка молоденька
берг діс було діс може є так дума о Одна кімната і
нас поселили <unk> як пятеро тато мама і правды ну і нас
ротверо та ваня не було четверто о так шестер дуж удній кімнаті
Ліжку одно стояло то правда то же выни відпустили нам ту ліжко
бо внив біві там была мода спати на пєцу там ся на
пеці і мене взяли до себе то я з ними спала на
ті пеці А як вас повідали піст ты пєд і ци повідали
На ліжку повідали Пустіль Постіл не Пусті а постіл Постіл Постів А
пет пет то называли Той што хліб пекли то был пет А
то де варило ся кухня так як моя называла ся кухня О
на кухни ся варили А там был пец Там інакше было Там
інакше было там кухні не было бо там лиш был пец той
там ся в пят сохварили єс ту пят огварили на рогаць казан
і в пят І же поприпят ся было лежанка така шырока лежанка
так як лудже трошків луса як стіл то же так вногы муруны
цілили плинут глины так што на тіли жанці мож натоже было спати
так коло пєце от сідали і спали на тіли жанці называло сі
лежанка Дивно вам было же то дакус інакше як думал Осі як
было дивно та мене могли привык моі мама плякати не переставали но
але самы ся описали іхати Но ашобу на якій был выхід Но
а якє бых і де ся было будіти як не було ні
хат ні ничого Де ся буду будіти Но самы вписували ся і
хоты Но тато всє першым тым три налотвато та всі та всі
так єхали То лишыли ся діс якій поодинокі шумали што іх хатини
згоріло так як тут же по тому одфуціла лей чузі хата стояла
шыни мали ся де лишыти што жы потім приігыл А так не
то жы хотіли не хотіла чекати бы тебе выганяли ци як то
вын нас выганяли то не то же ішли просили што брід нас
бы мі хоцім єхати Тото пришло такє з уряду шо нас высиляют
і всіх скликали і І підписуйте си і все Ох то ж
не то што самы хотіли хтось там хотіл знал якє шо куда
Ніхто бы вы так повіли же самых хтілих Ну одважыли так перший
елон так як ніби добровільно шлем під непідпонвоєм на добровільно вы мате
на увазі шы просто на війску выганя так не підпонвоім бы цих
тота і підпонвоєм выганяли другых А мы Мы іхали ся так можно
сказати добровільні але лишыли ся іщы тоты і по другій раті лишыли
си іщы в селі люде друго по другій раті Но та ше
хто там ся лишыл та ся деєкі лишыли та якыш моя отета
Ташеє кажу малюва тепер тоты ґубичку вышыєкажы же ся переписали тепер то
і гулюта О тепер штыльбоху же моі моє мамы татова сестра была
за Поляку Твій был лісниці Поляк о ту вни навіт і ходили
ходили до православной церкви они докатолицкой тоді то не то же костюль
был а католико грекокатолицко так те Але і пак выселили на захід
тотых люди дужых непояків Но нашы тіж є лишыли а деякій гін
захід туда на німецкій колоні повысиліл Єте кішынь на німецкых колоня Дрогы
слухаче гнеска нашым гуйтьом была Мария Вуйтьо пужу Буйко Она в <unk>
році вродила ся в селі Тилява і о нім гнадска найбільше бесідували
А тепер пані Мария жыє в місті Галиц Івано Франківской области На
тім завершуєме нишню передачу але знайте то іщы не конец будеме мати
іщы продолжыня но а тепер уж трасім ся до Голиця допроводила вас
Анна Кырпан Оставайте здоровы до стрічы за тыжден