70% #2018 - 70% #283 Михал Ґрозяк і Анна Штельма (з д. Ардан) з Полян (2 част)
Еп. 2018

70% #2018 - 70% #283 Михал Ґрозяк і Анна Штельма (з д. Ардан) з Полян (2 част)

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono wspomnieniom Anny Sztelmy z domu Ardan i Michała Gróziaka z Polan o dawnym życiu w łemkowskiej wsi oraz o obrzędach i świątecznych zwyczajach, zwłaszcza wielkanocnych i związanych z Rusaliami. Rozmówcy, mieszkający po wysiedleniu w Ostapie, opowiadają też o tym, jak pamiętają rodzinne Polany sprzed przesiedlenia i jak tradycje stopniowo zanikają.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Христос Воскрес при мікрофоні Анна Кырпан Витам вас іщы святучні Мили му
і слухат ся Зато же в нашій традициі вшытко ся одбыват долго
Долгы цікаме на Великден і ся рыхтуєме долго святкуєме і долго тырват
посвятя фактичні аж до Нового Свята Вызнесіня Ісуса Христа зас пунім приде
зосланя Святого Духа ци до Русаля Саме тото слово свідчыт же нашым
предкам християньству не было нашмарене з горы они радо го приняли а
до християньской культуры долучыли свою культуру давну традицийну народну но і поганьску
ци ліпше поімы дохристияньску тото християньскє свято Лемків ма навет так бы
повісти дохристияньскє мено Русаля Видиме тоты дохристияньскы традициі і християньскы прикметы і
в святкуваню дня святого Юрия і Дня святого Івана Яны але вартат
повісти же не бесідуєме о тім абстрактній ци загальній По центрі нашой
увагы єст конкретне село село Поляны належыт в середньой части Лемковины медже
такыма селами як то Жыдівскє Крампна Мисцула Гырува Ропянка Вільхівец Нараз называли
тото село жебы одріжнити го од інчых пулян на заході і на
сході Лемковины Поляны Мыстівскы найбільше його мешканців по выселіню з рідного села
замешкало в селі Остапє же в підволочыльскым рейоні Тирнопільской области Зато пришли
сме гев жебы побесідувати о селі Пояни спомнути якє оно было колиси
іщы до выселіня Лемків Пан Миколай Фуціло тыж мешканец села Остапє Тыж
Лемко але походжыньом з волє нижньой запровадил ня ту до Полянцян зато
зараз будете чути уж другу бесіду з Анном Штельмом і Михалом Ґрызяком
же жыют на єдній улиці і походят з єдного села з Пулян
Ріжница лем така же пані Анна Штільма з дому Ардан родили ся
в <unk> р а пан Михал о два рокы молодший Они більшу
част свого жытя прожыли і проробили такой ту в селі Остапє і
на жаль Пу выселіню ани раз не были в ріднім селі Єднак
барз добрі його памятают не забыли ани мувы ани традиций і можут
о тім вшытко оповісти Тыжден тому оповідали нам кус о собі і
о своій родині про шкулу в Полянах про виціркы про свята і
традициі а особливо про Русаля Днеско продолжуєме тоту бесіду то запрашаме зараз
слухати зас Споминаме о звыках традициях і наші густі і пан Михал
Ґрузяк і пані Анна Штільма барз шкодуют же традициі покус заникают же
молоде поколіня не підтримує гнескы давных лемківскых традиций Дляпа юж тоту традицию
та де Позабывал ся Видміте на святы Вечер як туже як багато
по тельвізов ідят з лакітрів Назв змісту Но міскє ся не дала
окруж думте єрку є нас было пірше на двим єске ся насыпує
єсти Ісо Яну подруйм яну подруйме та єден сувому не страляш люди
богато автам коля то слово кєнен ты є нешынту а хатині Підтіл
такє ся дає но то як бесідуєме проріздвом но тотустьо проріздво як
то было ци якы выглядало святій ветір колиси тужу повідсте якы было
в полянах Навічерів нас ішо так Дома ід і мы такто робили
на самы передавали ся на стіл сінам Піднискы давали олес там де
были мискы Накрывали стіл цілым обрушом А потом ся давали му нажаль
обрушок Такій обрушок был Хы думал то річкы зроблены то іж піднискы
Хліб же ся квало На той уґруж Давали хліб на дві Купкы
Не то же там положыли На верхы был звычай кутєвкы Быяк за
клон тоты купчы хліб ча пекло дома Але кутєвкы не пекли дома
Купляли тоты поватя называю бульсю Да є тепер кю Куваче нас такы
плете плетені Плетений білий хліб як бул так дай долшый душый там
гуназ іх купляли ставляли на той хліб Йойна цьоты Вітяніли бы ім
там был маслий і просто його клали на стрі але не брали
так лібы глібера брата Лы там доєт ся є ріто а потім
положыли там ті по дві бухванкы хліба я знаю Но на верхы
він тамтує ціл Ди налізу же мы рыли Милили ся звычайно На
Санперця милий Хотіли ся мыти до річкы бо нас річка была недалеку
Якы нераз вушу не было влады замерзненой а як была добрі так
єшли хлопы прорубли мы надавали такы проуды Шо мы діти навітали бурсы
стромити ногы до воды жебы не нарывали Но такій был чож звычай
а потім політю до хати Дохата ішла солома підстіл до кута ставляли
дідуха Оде было слово діду Дідо повідали дідак тот сніп на печы
<unk>reo<unk> звілся там денього запрыхали Серб до того діса А якый то
был сніп ци то был наприклад перший коли зачынали жнив а ци
то не мало значыня Тепер не мало значыня якый подякы новез выстати
А ци го даякы прибрали Ни просто был прото навязаний і пожений
до нього серп запиний Під спладом там клали клосу Під слідю за
якым і сідила родина Татя Дівеча Клосу клали і шыше як прошы
желізне язатю одпувати єлонс може тоє може быти може Но такій был
звычай же ріжны такы желізны річы клали під олті То на лем
гвас был такій звычай то відкры шыр ся было тото дам же
такы желізны ріжны річы якы в ґвездівці реманенты тоты до клале Бідстіл
Сво то коли ци то же на склали Нє там дома так
То гна мы теперкы ся палит Той совому падят Приносили пред святым
вечером солому і сіну Так сіно на стіл а слома на землю
О так шыр розшмарили такы шыр де были дітя то бы цілі
хаті піш гм так чыше і таку грубшу верству грубо соломи А
як же Потом то єст сум на різдво ся єй прятало самы
різду прятало ся є ся мал прятати другєца Мария сипараня Леронийку Же
Вас нихто не застал Бо было же такы жопірци ци молоды женаче
Як став до світа ани спратала солому то чого Каже мож ті
притягнути колеяс судохаты деревяне дашто небуд деревяне такі поліно Давай горілку як
єди попрятала солому А чом власні деревяни тягнули дух Не знают но
аж мов тямут і Вілью жентяну жебы цю господиня стратала як не
спіла попрятати солому і мусіла ставляти ворівку Коли каже наша мама заспала
а єден казач чаке тіклю Ятя мусу зостати зо солому Мама кывнє
Но ты мене не за ясо ани попрятул Всталам вышла на двір
І слуха чала чала ча ой видите той сами та яка жбу
скоро двері закрыла засунула жебы чути было же замыкают є світло згасила
а солома серед хаты не попрятана Тай верну ся вам сой сво
дікє попрятала А потым мама то деце редко недалеко жыл мама му
розказує він каже і то ты мені такій гет зробила бо ем
каже выпіл но ты бы єм выпил А те акы ся палит
ажыл і выносит ся тоту солому і уріз палиц палит курічкы зовшы
Видно та де бы подві неє де так не курічкы гы а
нераз такакы родимет не лем бы бы є так роблят я Буд
брати троха грубший і дати наізду Ждаты переважно рудзкым бо гузкы скоро
сідают же скоро видяле неправду ту м якы здали ошлонич пас дом
наізду в нас родили ревесла овязували дерева свободу тоту солому яка лежала
в хыжы на різдво робили поверезла ішли вятати ґербате дерево Квосту звязували
косты граблі о такі показ поза тіре і грабні звязували Так Коса
была звязана перевязло раді не блажом До кошту проязувал Павязла Язнай чого
привязу до ничого Яхували гмы тако уж было хыбай но ден різво
другій ден різво то робили не дойде Ана Та пим же мусіли
повереця крутити на другій ден Бо там не тримаєш на посвято я
не ду не памятам і штоси наприклад кусу даси коса там стояла
над ном дал бы єску ци дав єшы дескра яла і што
єшли і там єй вєла ягарці курчы пєнпы Ци я порутят катографом
дерват рукы мобіват а они дерева ту не ходили по саді очат
людяты вплюбы закрутят рукова Ефор бесідувало примітам А іщы такє пред тым
як родина сідала до стола значыт То спочатку ішло ся на рівку
деси си си си си си до потока мыти ся а іщы
ци приходы ци ґазда ішл до худобы дашто дале даль до повісти
Худо істи на тій худобі Но а што там мало хліб Кольтій
хліб і тычник там треба было при тім дашто повісти Я того
не знам А якы ґандаль наприклад приносил сіну солому і якы вшыткы
сідали до стола ци ґандаль при тім дашто повіл вшыткы не ци
было якысиы такы же зріздвом мусіл привита на мырі быти мене памя
Но памятам же сме ся молили тіж упіку оснува А потім то
же ся помилили поколядували як же ся понайдали Вы такій был звычай
Товали сте колядыйоптуда Не дуже ні нас не было великых колядів Тепер
же Тепер То же нераз можна почути же дапнул коляду А так
ніє тот попри дід дія новина новара ліста в Леві Моторяркы Такы
з люля такю такы само так так А ци ходил давто культува
ци ходили такы якы кує похыжы Ходили дівчата іх хлопці Тоже зберали
на церкву та і сходили мали тоту звізду таку величеязну а в
середині цілідка тягні тамба приклиєна она цят крутя то хлодили дівчата і
хлопці погата порядували Потом по Ярдани хлодил дяк Собі сам му ся
не афяры політати поколят во троха на збератых купі Потом ходил ксьондз
Сйондз то ся хлодил По Ярдані так А то ж оходил ксьондз
по хыжах так як хто входит зо сятяну выдані зо сянуло такы
святерни куди ме тіти кудяти Там з рідні хто до вас пришол
за полядувал цікаво же так памятати вшытку одвіть Мій брат старше вірне
Як рыбовый Львой то муса сідял обоє до діяна на кухни Він
мі каже так та ты далекы більше памяташ як я кі того
не розкажу Сього здуму дехто жыл дехто ся побудувал Я ся знала
яка же не памята Видите тыкалофілу хай Боже в ґрупы Для тых
хто не слухал нас од початку мушу підповісти же сме в селі
Остапє то на полудньовый схід од Тырнопуля Оповідают нам о ріднім селі
Поляны Поляны Містівскы Анна Штільма і Михал Ґруйзяк Вышла та вже днешня
част бесіды уж друга зачала ся од різдва од різдвяных традиций Но
то нам тепер пасує перейти і до великуня Но то зараз підеме
до Великыдня лем повім же доколи нашы респонденты ужылают слів якы звучат
уж ту на західнім Поділю в місцевых діалектах наприклад на священика без
ріжниці до якой конфесиі він належыт можут повісти ксьондз навет на православного
Сут і інчы слова якы они ужывают як то хата значыт хыжа
батькы значыт родиче Молодуха то молода новісівю Нозагал бесіда моі гости іщы
дост лемківскы і дух лемківскій тыж покус покус они припоминают часы коли
были іщы маленькы Слухам іх і жыво представлям сой маленького Михася же
обходит церкву зо плященицьом і теркуче клепачком ци рапцялом ци уж більшого
Михала же обливат сусідскых ділок великодний понедільок Представлям сой і малу Анцу
же помагат же помагат мамі рыхтувати святочны стравы ци вчіт ся писати
писанкы но то подме подме в тот кольоровий світ в якій вертают
нас спомины нашых гости Я дознала ся аж тепер же четвер перед
великудньом страсний четвер в Тыльові повідали жывний четвер і в тот ден
была така традиция Же была така вечера як бы на святый вечер
як на сєдрий вечер было такє же вшыткы сідали вечер до стола
так як на святый вечер чысто такє саме і вшыткы были пісны
стравы певне дванадцет страв ци што вшытко такє так само выглядало Ім
вшытка родина уручысто сідала там бо в тот ден Ісус Хістос тиж
сідал як бы до стола з апостолями і то была тота тайна
вечера і на памятку того так робили Я того не знала то
в нас был звычай такий Але робили ліпєрів Найшывный четвер на вікір
Васповідали жывный четвер было тото слова жывниче жына четвер так але нас
не рыхтували як на святый Вечер Млады Але на люгы зробити Жытів
так Трохаівцу і тыж была традиция же сідали до стла відмітити в
ся урочысто як бы бути дапил дома не тепер Тепер ні ні
ні ні я отім як давно было Я тепер не увідам і
тиж сідали до стола і бы была яка така вечера же Ноліпше
уручыт на ліпша як каждый раз то так І могли быти пирогы
могли быти перо ІІ ты памята берст Памятат же были пировы наприклад
бы тілько быр то же был піст Но казали што троха трашытє
ліпшу єсут хыстут тоты роби вечерів за посолами Тепер не тримаю ся
ту є робит казат ся трима ся не триєм обрі Тате болатала
ся ту ам не прихал же я ся онета ся зінка Варила
Хре гребы перогы капусту ґутю навит якы ся як на святый вецет
але то было на четвер Нажывний чере на бесідали вечеря на вецер
начер далеко но пят метрів не єли та неля Покы до гроб
не І зато так і зато ци то просто сідали до стола
ци іщы молили ся ци штоси нише ся так само як на
ся тивеця болили ся і сідали до столу І так само нажывний
четвер тако было як кася пем ся обгени тытка та ся зіка
Покы діти троха не позростали ани ся не хвитіли того аме ся
так варияла тог і або быти дванадцет стравых тым светє Якы то
были стравы Памятати До гри Давали за песы давали там цесни з
сільы потом грибы давали потом бандуркы потом перогы капусту кутю на звалила
Кутю навет ну яко то было кутьо Так доправды кутя Пшеницом макы
Так да га так не знала же была кудя Мала такын тайом
на святі веце одпадсвя тайна вецеря тат там ся ой Тося приготовляльно
тайну вецерю люде так тогє Но і што просто сідали помолили ся
сіли тоту єли і што іщы штоси робили при кім ци ци
якы цо єли попогіли там припоминали ся тайных вечера нитам Хресто На
таймы вецері Як бы выповіли і у поянах люде были дост реліґійны
доходило ся до церкви А то же аптика натял Тактаме зо церкви
діти сме сі до церкви Тримали ся тові церковных і глашали Люде
то жати сен для тымаль так бла быти А памятати і великден
дома як ся одбывал Та ґалил пам то само А все на
велет бе тот о всьо плятили А были такы же хлопці мали
такы же нам страшну пятницю за што такы тыркотали та такы го
я то сме мализде мі явы тота деревяна была така Рычканка молоткы
<unk>э Аєдно пані оповідала мі же то было них там навет пару
поверхів оно ци скрампной было ци што То такє было же єдны
тоты молоточкы другы третє же отам малг ім потику такы Більшій знач
дама ся не панали панатам ци такы были та прости О тебе
ге тре Легодан то кавата нетанка пле тоты молотоць петлем кавата Они
колотали лем о так ыпаты так ы єдной капотом Коли з немышли
хлопці Якых пластіннечів мали заклатати докола церквах хладили та ходили тым калатали
А то каждий є бы ходила хыбы батька сробили мояса самым або
старче брат є бы мы зробили ся был Брав не мал тота
касынце То не гоноро на негоро А в якым віці хлопец міг
там тыркотати тым На тата вам кажу А оно там то быладка
а то стєна такло а то ті калатали были так тупоті до
стєні Але в якій віці уж хлопец был такый змігным Дальше я
в дошкола зачал ходити в сім рокы вісем то <unk> до <unk>
рока в такым ходили Но было гоноровы того не мали дітята не
міця та нам хлопці дітята не велето Каждий єст алегы мал такы
гыбы ген пошол так звало Надкалатало дівчато то писали писанкы Так Ци
хлопці доколи тиж писали писанкы ци не далі Не дівцята писали Хлопці
писанками ся не бавили А ся мама писали писанку писали тада нацийонале
лямсереду і торгы красіли іх потємтеных нахы кодара так за краску А
краскы купували ци Рызами робилами робили піль ся цебульом горили цібуль і
тем красяли таль на тя цебуляло А то ся было писано єст
радо оно ся біле лежало Паску Пекло ся переважно з четвер більше
показалых пятицю то жы гріх Але паскы пекли Великы Такы жы бо
нас по хатах святили Не носил до церкви а чватіли гнас вдома
Но там пару сусідів пряшы сусідів де сы сходили ся до єдной
хоча тай ходил священны і высвяты сладю та у суботу случы А
павко было такы більше Тегришету Тегрисята на плечу брали м а яко
высоко было то ну як ся вдала то гм то тра был
пережывати А нині на те пасочок в тых банячках Танецкы не треба
паску перерывати недтовды чым ся тропили зачекайте же была на невы трісла
жебы гарна вышла бо на была до єдны Не пекли подві Але
по єдній аж бы теця поєдні втаджали коли сы казали комуси так
паска выросла Шы мусіл надбивати цілюстий бо не гони были тямнути з
пяцы А тверкы малинькы ся печы і так нас старал ся клошы
мати каждий великый Но якой за великой повісти Якы за великый так
Же там наквал А ни ні ні Но якій зволи ті на
піл того стола ци я боже меншы Але быкы так мали за
крыткы зверкы на крывкы Шы накрыл а на крывкы плетены та што
неклашы якій коше пахар тол та м і она не была рівна
А єшаты на зукос то так як дошук паку так Маства накладали
тю не по літрі грудка велика пляшканка но тамы кубаса Тоже і
в заліг ниів но навели де мал кожын Ділятина є то як
заклан ділятина не тризана з кістяку Та мы тварили табрили пильні а
шоше было же так оно же прикрасило кошек пляшканку помастили зверхы жолтко
Самом журку робіли Ідали на завивали ґорб надерляме таку о таку досльодку
Як вперту было тота тепло горячо там на такій банях надар посторіли
жебы она ся чуть чуть Запекла тота тота єй І она была
она єст была страшно дусила Лясканка была покрашена яйцом Жебы было жолте
жебы было жолте на та жебы огнітило дале до перга но жебы
яйци затянули Была прекраса до того до кошыка бо коше ся накладало
сакло полни кошы Там яєц може знайту котры з <unk> варили м
то было просто яйця ци писонку І писанкы Ігавкы як мы называли
цибули Лем в цибулі чыбули гылы гмьо така благалка А писанкы то
бже были писаных нас не было такє як теперкы як пут пи
накупит папірджыкы на клеіт Тікы были писанкы писаны они мали два кольоры
они мали три кольоры то мали та покраску малайцяну і зеллену і
так была цегловинька І она як писала ту я риску написала ту
лишыла ту написа кінула до єдной краскы Буді писала другы кєнула до
другій краскы Таже тота писанка выходила ризкы рискы двоякы трякы Ци тоты
фарбы ся купували ци робили с дачого не знам з купаны За
вашой памяти то были купува та єс же той краску был бо
камнеколи си давно то робили сде чого такого на же то не
я не робляш доказати не пані Жы то зелене надщепом надщепом ждал
же бы ся варило з яйцом же оно тотже робило краску Я
не знатю Мікявкы є коли казали бо нас были Циґане Жыли то
же кы Циґаны были нашы поляньскы І то они нидже но хлопы
робили в кузня а циґанкы так облитіла пару хап же ма на
нині зварити єсти Ну на велиде она мала такій самий кошых накладане
айкажда посподиня Циґанкы люде точенда сыра тота здоровя груденя тота і дава
яйце і і всю і гунорово ішло до церкви Гали ся каже
ничыно я не памятам выказали Нюзый ся му тота варта Ря задала
тай полетіла патка І маленька пастя тай каже та я ся не
дівую же ле пробачте товаришыня ней ся не дівує маленькому чортенятку но
ті старі чортє ті прогідат Ті старі чорти три чом оно повітіло
чом бы чорязазате Пітра Айде доід до Ев дерев кони та ідей
додому поґатуляли ся А было такє же порібкуй ся обливали воду О
той дне вале в планеті ноква де вале Же могли вас взяти
до чыста як зімали Вас было же вам зімали і вяли до
чысто Бо сме ся повали Замкну двері не пустя ся Але вчор
пішыта вернули ся на тну такі бы коли ті розказували то наша
мала то же было каже дуже давно же был такы звычеш нас
воды іх назвали ріка Вый там каже такій выр великій там ся
купати хладили Як здівали дівку хлопчаскы як ню кынули До тоту а
тамка же то знай ци попала на пеньок ци попала на камін
ци вмерла ой Боже пробіла ся дескє тото То потім веце того
не было Обливали гетя дімали не Але нихту воду так не шмарил
такы ни Нє ні То был нещасний такый не ся таколи было
такє ци мож завтріше з оповіданя зопоє не казали і тотого юж
наробили Не Но да дівкы якоси ся боронили тоты хлопців обливали грипіли
затазімате треба тейтя ліют А потым мали такы як так зімали тоже
ляли аба в закыси кавкы спіцияльне што для баращы намківы там літят
той воды рядочы кавкы та з ракы поля польо Ци выж до
кого обливали Архели такы дівкы в сусідстві жви іх обливали Но што
они рямцяли Але гля были такы што його Ео набрала ці за
тамт за банько в цізаркы гворина і раз по там тоты гм
а до было моді тото полеваня дак або такє такы вой заропили
так вод надаляли водо і так нас госпо і по од бетірка
гой як было ся лем пися так весам до гозету ся обервали
вык дале А в торіжы робы ся не одливали а по ті
рокы ся ту обливали є Але мало А дома тото лабо інтересока
старала ся ампіти поливати приходже дораз аж текли мене побляти дівкы моле
Ям каждома хоц так было пам можна вказати ся бідно ба не
будут такого розведена але весело буду схладили ся Остры за Не посібла
засіб робіт пасла придумаю засіб робіт Припоминам же сме в селі Остапє
в підволичыскым реґіоні в Тырнопільской области в Густях в Полянця О ріднім
селі Поляны Мистівской оповідают нам Анна Ардан Пумуштыльма з <unk> рока і
Михал Ґрузяк з <unk> рока При стрічы дознала лем ся же пані
Анна то сестра Володиміра Ардана автора книжкы просило Поляны якого на жаль
не є уж медже нами О тотій книжці нераз впоминаме Вышло так
же днешна друга част нашой бесіды посвячена переважні давным традициям в Полянах
Ту мы споминали про Різдво і про велиґден но а тепер вартат
спомнути і про Русаля но і про свято Яна Саля хлопців саля
выґнескы Русаля Паруса Юлияна дана хлопців выдана О я святкувал Русаля Ту
ся насвяткували га Перали хату маіли маіли в стріху зопыхали гіря на
стріху высоко было над постінах тєпали два колоні Знодво на двору якыжыл
серед юха ся так назле не назле лістяну навет по полю ся
вгали гілякы лістяну мальована то лістяну І пастуха старали ся на поле
бнавла та втумет влада так ни ся солодча дома тося така была
Е влада старали ся пастухы ховали чуту воду на поле тале заміж
горілка бо горівка там не буде акту ото воду гымали паштухы там
ся примали на полю кожні пцяля гыборусом так кожні старал ся же
мал пляшку воды тоя і дві і так ходили си докупы пастуха
як пасты ся так приймали ам то они отухы думали же то
як бы іх свято Так так і сла то пастуха надавали там
давали Хліба тому матла але ту водым так ся так приймали на
полю партуха А ны вайт партуха казал м а ци было дашто
такє якысы традициі коли першый раз выганяли худобу зо стайні На самох
давали хоч насказали мередю і тамта м де матати моде дыляда коробочкы
а маспа дали хыба кавалок тогы так ден Коли был тот першый
ден знате же гуцули все ваганяют на святого Юрия худобу А якы
Ламкы Николи азмаітє выпускали не была якы Так уж так весню поробили
посадили тоді выпускали ци най было і по Юрю ся ся могло
скорше быти Так выгнали скорше то на Юря была така дахох куваты
де так мокле такы святволты квіткы Горосят ся ты квіткы гайбы або
такых розбатых квітків якы пели дорогы ци пали в товды вінкы на
Юря Блали там де пасли вы худобу і приходили додому Юзвінкоми та
Дружокруглий такий тоты виноке цілит ці тамно наперед і шнурокы з нарогы
ся вязували Мотузу кым так вели той вінок де влязвали тем шнурком
деткуют і одвязували наро Лем ся тримало Дон Юрийо ґоровы проходили думіл
тах ага А може скорше товды пригиняли Не вечер То дна троха
скор ся пригадала лем буде пригнали Дум же ся не буде паспля
тамту пізмал ня сойце троха світело загнали в дНо то люди так
як бы шанували барз туту худобу коні на святый вечір то перше
ішло ся до худобы парав дова хліба по кавалкы ли по зубови
чесны кусо хліба запыхали та оддавали Гівсла м там хто могли добі
тілько мал каждому покуску того хліба давали А вы мали якы што
вы мали корову коня што мали А ме на коня не мали
мали быкы бекы і корувы врали врали быками коня не мали а
быками вырали од маленько сты так рік мала як сели ада плягали
кєле робите голи такык так робили быками а іщы хтіло бы м
знати мы зачали кус бесідувати што было на Яна Бо мы порусая
повіли а я кус што было на Яна то полили субітку і
выполили тыж субітку Пали ни дали А што было як то выглядало
девы а кєды ся дарали то была ниєдна субітка то ріжна были
питаны те да ся старали троха там чешска дівцяска ся спалили то
там другы другы місяцок друга тамт купка тамтрала і пале На співали
там до тых Скакали безлевогонь А то великой был логан ций троха
великы квале тоткы буде А не бояли ся скапати як пагляд татля
Скакали я по двоє поєдному по твоє поєдному Вечер пред Яном так
вечер деси як смеркло ну а ся примеркла так Але Памятати як
Яны святкували ци было такє же полили субідку ци было такє же
співали коло огня на Яна на су дідку зарязали хло кітку заксядівкы
при пра Віли іх хлопци кітку розхопили а на Яна на кого
пиля зарязали дівкы В акцях хлопці приправили дівкы тиля розхопили Я думал
же то власні были такы співанкы же при угню іх ся співа
може быти може Пред яном мы вечер дас сильно не памяти берали
ся доросли дівкы порібкы ци то не памяли ния того Але тоты
пісні же тепер співати то власні з того же при огю ся
співало товды нолювали хлопці дівчата в такый спосіб же о тото што
тепер співати Бо за моєй тямкы ярва такы торбу То жебы піля
польской войны за Німци То я не помятам такых Тоту тоту парашлю
перешто є парашлю памі же уж не было такє то Німечыну задерали
то такє тотякє А за плащом може бытеш єтутови І то были
і хлопці і дівчата разом так ся богали так Але уж были
в такым віці же тиж уж ходили на такы повім дорослы забавы
ци якта на такы але ме на меньше на меншы хвадила ты
стары старше на знакы не пускали ся собом не брали бо выкаже
ся маленько ся ланкыне Але так на швідку позбідку то полили сте
пам паралетоха з рокыр палили я татай другій клас третій одсыпарили Тото
ы Може окремо менці діти суй тото орґанізували і окрему уж дуросли
мови кілько вшыткого міну оповідали спу вольо зроб зваля святоме войсаме святоми
войны вайты прийти выце рыво звозісты Урочло злорива вецерквасного вываного вечер травы
сма скупови равы сайку Я більше жен звідувала од ту Пешы про
вецюркы як бы може більшы дівчата знают про вецюркы а вас звідувалам
бы певно на вычуркы не ходили Ходили троха ходили сте троху были
сте нові аветілька якы там переважно тоткы буде што там прали веце
выселякы ледівкы а хлопці што робили хлопци Ко робили то там потом
Ясм привели там даку гармошку те по тых вітєльках амфели в хаті
трохы Гуляли то танцувал танцювали але был піз то ся кісто няти
Як пізбы то співали коляды о пасхвадили ся де то же дівцята
і хлопци і колядували Но але як хлопці як дівчата пряли они
мали роботу а хлопці што нич не робили лем што Співали жартували
ци а там веле такых помагали пряти прали хвопсы прали А якы
были забавы на ойчурках Бо были і забавы такы товарискы Но так
кажут там ся дашо так як відгадували там загадкы давали якыш там
ся сь баве такым Жытували загадка така давали другым відгадувати А кугута
пекли ци не пекли Пекли кугута пекле то а та як то
было На тепер там то прядива ся мробили то кугута пато там
Так весет Вто што треба было цілювати ци як но на што
не оповідате Треба чловек Жо порівняти я нараз то розказую своім дітям
же як мыту як ся корос завязал тато была біда в когос
підслатили купійкы платили дека лем тото шыв крал дашто То была так
кава бурачана З бурака і бурака напер і зробил мармоляды а ящы
было тото мармоляды тожка помідорів то же было ліпше Тяжко было пят
<unk> рока Ниякы Але тото Но на ліпору добру молоку Пет так
орды нема бы ише нема коли корубы медже маме два рокы Адля
худо омы здали так ся А такы Ни Того ни хочу того
не хочу А я знайш выгізти Таґ ні сами не знайте шочете
Ню є так Не знати жысти о то о то о то
нє а то нє Гм настут того не можна сказати люде жыє
за можно люде в хатах посправляли як мают всє Але чуж Коли
же ту Боже померли ті хлопці Якы то были співы поетєра Боже
коханий Театр не почыятен ниґде спіл коли де такє пияж видо вуп
Шкода даві не співай бы не кому Ну то што то Ястокі
по ты бар тепер кытам Хтя сутакы жінкы люблят удягначне та та
піде А так Ямюска гназ на Андрия На Андрия робили збыткы Коли
мі рідний брат То до свойой сестры до свойой сестры Ніт до
тьоткы Бо до сестры до нихядка красне но до тьоткы што До
тьоткы так бы думали серстоти тьоткы тепа допад до теп теп зяли
вытягнули на хату Санкы І як нас назвали метер друг нас назвали
чевертка І они тых дверт пудру Вынесли на хату на санкы поспадали
Тайнові збыткы такы Та А коли си тамка на єдну былишос на
дівчыну ждвы то не было та мойой тямкы то каже помалювали і
двері Яком сы краску Якы збыткы наробили Другы слухайче На тім гнескы
Завершуєме нашю бесіду о селі Поляны о поляньскых давных звыках і традициях
Мам намір за тыжден продолжыти і тоту тему І тоту бесіду моі
респонденты оповідали о полянах містівскых іщы дос дуже вшыткого а то были
Анна Штільма з дому Ардан і Михал Ґрузяк більшу част жытя прожыли
на західнім Поділю підволочыскым реґіоні Тернопільской области Но на тім прасям ся
з вами жебы скоро зас ся стріти До села Остапє де жыют
тоты славны Полянчане привела вас Анны Кырпан Христос воскрес до стрічы за
тыжден