70% #2018 - 70% #284 Михал Ґрозяк і Анна Штельма (з д. Ардан) з Полян (3 част)
Еп. 2018

70% #2018 - 70% #284 Михал Ґрозяк і Анна Штельма (з д. Ардан) з Полян (3 част)

Опис епізоду

To rozmowa z Michałem Gróziakiem i Anną Sztełma (z domu Ardan) z Polan, poświęcona ich rodzinom, wsi i lemkowskiej pamięci o dawnym życiu. W odcinku pojawiają się wspomnienia z czasów wojny i niemieckiej okupacji oraz odniesienia do książki o Polanach i historii miejscowej społeczności.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Христос в Оскрес Витам вас дорогі моі слухаче при мікрофоні Анна Кырпан
В жытю журналісткым былат шыляку А особливу ситю журналісты же робит в
радию щыро повісти мы барз залежны од нашых респондентів Вера єст якєси
журналісткє щастя і нещастя Навет недавно мали єм три стрічы з людми
якы як мі повіли можут мі дати інтервю Але з ріжных причын
бесіды яка бы могла прозвучати в нашій проґрамі не вышло Бо самы
тоты люде здібны до чогоси інчого люде добры і щыры до такого
інтервю як мы практикуєме ся не надавали Зато як сте зрозуміли не
з каждой мойой візиты выходит передача в радию А Быва ті так
же до єдного чловека приходжю не раз а два ци тразы бутівку
цікавого він може оповісти а нараз виду на якысы лемківскы культурны імпрезы
І раз єст там дашто цікаве до родия раз неє Докули така
імпреза лемківско лем з назвы Але якоси в семым серінцю і все
трафлям на люди якы як найліпше пасуют до нашой проґрамы З такыма
ту уж ся бесідує покаль ся даст значыт покаль они самы хотят
дашто мі оповідати Но і пак формую циклы з двох трьох штырьох
части Такых респондентів мам і тепер а підповіл мі ка дельпі тыж
участник єдной з нашых передач автор збіркы гумористичных оповідок Вундеркін дУ Миколий
Фуцілы Запросил ня до села де Мешкат а то село Остапів в
підволочыскым реґіоні Тернопільской области Запросил і запровадил до нашых днешных густів Они
походят зо середньой Лемковины зо села Поляны Поляны Містівскы В <unk> р
в тім селі Анна Ардан по мужу Штельма а в <unk> Михал
Ґрузяк більшу част жытя прожыли і проробили ту в кім такой селі
Остапє Пан Михал таків лемків рідше ся трафляло был лем єдном єдином
в родині а пані Анна Розла медже братами і сестрами єдного з
братів Володиміра Ардана певне знате з того же то лезні він написал
книжку о в селі Поляны она ся зове Моі рідні Поляны штрих
є до істориі села В нашій бесіді споминали сме нераз о такій
книжці і іщы будеме споминати Просиме слухати Хтіли іщы звідати про війну
ци памятати тоты часы німецкой окупациі дечого не памятам Памято віну Гургопа
Г нас другє село были Полякы Доказали то якы гута Гута палятів
до поляньскых доказали же они як буде война то за палятів норм
по польскы голорили кілька будийків поляна гівцю а они так тікали што
не запалили никого не мали коли Але потім же запалили А чом
повіли же запалят вы так же были люди знизцяти Вечернисти што повіли
як буде войно што з Німцями ци знозал теры точ з Німцяти
мні до што они будут полити до терли ся за хыжы воя
Жыдівка хат запалят Бо война єдецьо я зна але не запалили ничів
потікали А як же прихы до нас Німці той братмі Владишого знате
был з Німцями єден шльодзак Німец Ано по польскы то сказал до
брата так Но такы су были як рідны братя і казат так
што майте в хаті выношайте Бо вашу хату спадлят Но секреп жебы
выгене не продали тактор вытя чоловіця продал Бо гласі наша хата мала
<unk> метрів дужыны наша гата плабарсоліка Нас болите ріхати Но нас такій
был звычай што хлів стодила было іщы дака стаянкы під єдным даху
Бо глася лишат богато зерна зерно было не молочене ниць Ждня ся
кінчыли Но і такє зробили на дезерну схваж Него вынез Вынесли єдну
шафлю чхаты вынесли другу шафлу чхаты зробили сой так за хапами тога
дальше Дуалят же єй невядко было Вцядивеме хата горит вітер мы пват
а мы вже в паліци жыєме Выкупали яму в берегі там наклали
якы злопа течапері каміня як бы легка куля впала то не пробє
Саєме рано не рано ночу і так ся повиннило Хата горит наш
ой тей няню Сваря чото поможне чоме ти плакати же поможе Але
маме маленькє кєля в стайни ой боже як тото телятку буде жыє
гуріву та нам го шкода Стаєне рано наше теляткы ся пасе на
мораку нашла ся дідина шол одчыпиа зо стайні выпустил внезу гріву яко
поливо і тота яка палива Молочы выграно котры спочыл на теркана ціля
на боракух Але хто тото палил не та пимі Німці Пимі Німці
бы так нам пасувал то што он так казал жебы ся на
лиш не рішыло тым москалім Видят ґє Німці были порядны нарід а
за мовлокы то мож з них хліба было купити За грошы нє
а за молоко Та коровы были типу в там же тоді хліба
нихто не піл бы не было де А як пришли на скалі
татыу таты были з горла вырваны тоты бываны Де ім просто не
давали девяткы просто не давали солдатам того што як быв нарым хто
ім ся налжало і та зато были голодны зато были не так
спереджены і так дальше война Боже коханий не тотованы те Могнат фачте
опіл рока в сині В тым кінци были Німці в тым были
поскалі Номы были під Поскалями А Німці там Але як тамты стріляли
тута мы чули Гм такыта четвертыцо села Німці тримали а то в
разю села Руска тримали та книгы трешли то ся дай в вересню
при Хлиті Рускы та пішдай в лютому Німці Преруска пришли там зам
така гора была пакушова трали Є там другє село Жедільскє было ля
там лятів тора Іляті горі там і Німці і так заняли без
кавалок села А рускы прешли там даза до тото гуты загуты там
ся дальше єдно село тіханят там стали І такто стояло аж потым
обходом во песли коли не могли там від нас выгнати і тіжо
тих Німці гам обходом дес там і тот цем самы Німці влитому
же втікли бо ся нараз на остатній ніт тай начали бы стріляти
крокули так летіли по силі шоду рано ся думаю тра втікати або
же тато де пішло всяло там што тист што бы з Джюде
робити ся буде выізати бо не бо за куди за кудом падали
Але потам приходит каже то ани Німці каже на останку так были
бо забрали ся Німці выіве А тотак ціле то цілу Усі виден
бандурка ся видент там ся гатуш я купам хлазісти ся куля ся
летит га ся виден тат куля ся видит так ся так стріляли
тот там є на там ся рускы ся бували партизанка руска ся
Все было в васім селі партизанка руском А ішли до той партизанкы
даякы Лемкы Знашого ся ла не было Ашло ся не было тєрухка
казали копак і копакітє на тяхы на Словакы В <unk> мороці села
село так ісли богато ци тых партизанів рускых ай ся на цяха
на Словака там виділи На ряді Новой як втіка бы хтіли шобі
показувати дорогу выпоказували другы Не втіх тато де схованя входил але там
гріхі товде Німці застали де ся там забили кілько І так якы
ся тато то ся підпустили тата ляпат коровы і то ся пришли
бо в дорогу кажу вете ся пасу корову худобу Нотай пожен хутово
приде я потым пыгнал коровы хутовы до тому так лем ся схловне
не показал не пішым на нима Опісля фронту ся будут як казали
в кін Пандерівці там буду тато Коли в <unk> році <unk> А
вы іх виділи <unk> А з села ішли до совітскых партизантів хтоси
Тамто ся лад масово там был мутам звідтам было троха іх тамысловый
было дам вахон забили А вы не знате чом зробили Ну бо
ся він там ґіпа Німцям там а говори ся тамт є там
гінка ся забила зобразали гізілька ляд мальна точно а так говорили нас
та ся він тамтні повіл гімця бродкальфувани Но я так і чула
же зато пришли і го но якысы я не знам хто на
якысы казали гізка тай Казаляны фамі а то лябул єм якій фамиля
тя того Нозабеля так казале Крешлях вецет там ся єй хлове кликала
під хатом часты лева Но він гай бы доносил Німцьом гей бы
было такы він Німцьом нокого си доносил і подій зо Соромце циі
тісі популисі чловека в Крамты та украіньска політа Німці ціликам ци Німцям
там так казали А там ді Машов то было ся <unk> м
році <unk> му ся то было такых дестілька тых совятках партизанів пересланых
там нашо стороны сьогодже буде орґанізували ту ґрупу з ідею бо найде
з неділю а попільша час на горі там дбал і давали му
істи той рускій Рускій А потам де спішу дадом о села дай
тамто святкувати дасть по тамтых зяла потам ся бідже в <unk> році
і де кілька чловик было высланых ту нашы стороны орґанізувати ту артизанку
Наш якый попалок мецкар таха на колюні геле ся там на горі
літом де сте сут там давали гласно плуі на плудя ге давали
м лісти і пляпотом То якый совєтскій был у Ага Совєтскє доказал
єй што виця сліпувал перейти менту да орґанізувати І навет той шогна
спал навіз вежу писвіну дестановат рожол після він ся писал але тыхому
нихто не підписал а бы ся бояли Лем дав за нелем фельд
неправда пошла дезаб о тотой одеч леве вышыл дескє видно То Німці
стояли в селі в часі німацкой окупациі Ніці Німці были в селі
до были прышли пришли пришли жнива А так были якыш там Пищарункови
то ні Же вылі мешкали Німці то блеме школы входили нам ІІ
міліция Не влязой Пищанку чловікы они в селі чловекы то не были
над Рунці то вже міліця то че назвала А куляна не бла
но они приходили до пуля приходили до буляны гы а там іх
Може по старку мож рік Двоє єй называли Петро і Павло Было
діс оба нодівы Туто при міліци были они з оходили а барз
помаленькы а єден был більшый я другый был менший І мы єй
казали опішла Фав Но так был Німців а также были нашытя такы
Нє тількы тото ж пощамкуват был а Кранкы были ся чловікы довже
были роботу Німечыны в якій оймат моя пощанку Рубі Они доходили а
м має мож сказати до словацкой границі бо мы під саму гриницю
словацку жыли єскулой грониці Нож торожка дальше да два пілько кілометрі но
не дуже А потеперкы по фронті што тамтя пару родин члоты вшыткы
заграницюєш за продуктами Бы там мож на колодку верницю так так А
мы там піце границю може є знаю Жебы казали два кілометра може
є вісю Коли было спаленистку што горіло дано То потім там страсті
мы называли Черниці ту называт двужына то мы там ходили уж поками
ся ходило А потім за Німцы то Словакы ту ты копали укопы
ту на нашій стороні іхівци То Словакы хопшыско копали ту укопы Но
Німят сме Словакы ту выял но якы в якы они під Німцяны
были так Одна <unk> млийон Село Поляны Поляны містівскы так іх звеме
жебы одріжнити од полян же лежали на заході і на сході лемківской
земли то было дос давне село В документах першый раз о ним
написано в <unk> році Але не значыт то лже нім припадку же
дугу Пулян не было Значыт лем тото же не маме просто гнаска
давнійшых документів Володимір Ардан в книжці Моі рідні Поляны Штрыхє до істориі
села подає цікаву інформацию про своє рідне село подає спискы спискы мешканців
села ріжны часы спискы днешных мешканців мешканців до выселіня мешканців якы вернули
в Поляны Медже інчым пише же пятеро полянчан включно зо священником отцьом
Миколайом Феленцяком были в часі І світовой війны высланы до Талергофу Зас
осмеро Полянцян нотуж знате ту уж по ІІ світовій війні трафили в
Явожно В <unk> році в селі заложыли чытальню імени Михала Кочковского яка
в часі ІІ світовой війны не діяла і продолжыла мень більше активну
діяльніст аж в тридцетых роках В двадцетых роках были намаганя створити в
Полянах осередок Прусвіты Так і в Полянах мало быти чытальня просвіты але
чогоси тоту ся не повело Як і богато до околишных сел по
тзв Тыльовскым скєзмі в <unk> р перешло на православія і част Полянчан
В грудни <unk> р іх было <unk> усіб Грекокатоликів лишыло ся <unk>
чысло православных руслов в <unk> р іх было уж <unk> ауниятів меньс
<unk> особы за якой сичас православна громада побудувала сой невелику деревяну церков
Такы факты подає в своій книжці о полянах Володимір Ардан Хто чытал
добрі лемківску історию то зна же было дост дуже такых припадків же
люде не лем раз переходили наприклад з грекокатолицкой церкви до православной але
зміняли віровызна і два разы А може дахто і три бо пак
пішол до Риму католиків як был выселений в часті акциі Візла Ріжны
было Але переважні было так же переходили два разы значыт пришли тадль
і назад Знам дост дуже такых прикладів коли поєдинці люде а навет
і бівшы ґрупы переходили на православія а пак вертали назад і зас
робили ся грекокатоликами Але в Полянах был цікавий припадок коли тадиль і
назад ходил єґломисть Был то отец Іван Пух зже зачал правити в
православным Храмі в листопаді р в <unk> році вышол з православной церкви
і голошыл до грекокатолицкой церкви і до поляньского уніятского Храму святого Йоана
Золоту Вшыткы в селі знали же в молодых роках отец Іван хотіл
быти грекокатолицкым священником але власні товды в грекокатолицкій церкві барз ся пошырила
нова тенденция В <unk> р грекокатолицкій митрополита Андрий Шептицкій перемискій єпископ Коциловскій
і станиславівскій єпископ Хомишын на специяльным засіданю рішыли запровадити целібат не выбірковий
добровільний як дотепер а обовязковий чого перше в східнім обряді не было
Безженний стан был традицийным для римокатолицкой церкви як для монахів так і
для світскых священників і зато она тиснула на грекокатолицку жебы тыж приняла
целібат яко загальну практику Грекокатолицкы єпископы і невелика част Клиру медже інчым
і монахів Уважали же безженны священникы більше могли бы ся посвятити і
Божым справам і своім парафіянам бо не будут мати жадных родинных обовязків
Але тота реформа не была до кінця перепроваджена і вышло так же
це це це це це церковна влада гейбикус пострашыла люди же атакє
запровадит Єднак найбільше посідовным в тім справі был прихыльник цилібату і прихыльний
до Поляків і до костьола станиславівскій єпископ внескы вызнаний блаженным Григорий Хоминшын
Він приказал в <unk> р принимати до станиславівской семінариі молодых хлопців лем
при такій умові же одраз бы ся годили на стан безженый інакше
они не будут высвячены Наслідком того стало великє замішаня Зачали ся протесты
протестували і священикы і шыроко протестували миряне дуже семінаристів вышло зо семінарій
Як видиме дахто пішол і до православной церкви яка не робила такых
експериментів Певне власні так было з Поляньскым Юґомостьом Іваном Полхом А більше
не буду нич говорити вертам до нашой бесіды і най нам оповідают
пані Анна Штейма і Михал Ґрузяк Просиме слухати Кілько родин приблизно было
глас грекокатолицкых а кілько православных то было деси піл на піл ци
як то было більше было грекокатоликы як православных Павослан а наства роден
скілько татыгы тых теля Не знаю але гмлаша родино диякой церкви е
Насяли до православной хватери Аы Коли православний пришол до села В <unk>
котрім ся році Но не памятам якій Доказали якысий пришол до полян
якыси телехатий яка но роби такой бідых полянай но але каже та
ворили же там ся не писали дуже богаты господарі Дєдва бідны деци
люде Він на обіцял поплати Но може так і было я знаю
то выроці зачали переходити даякы люди на правословіє В тых роках де
был <unk> перешло тивляла і з того ся зойцьолу но і долого
села То єден кінец села бым майже просланы там нас было пят
родин як мы не казали католикы ня гы так потім Щевру што
то приналежали згоді Не было жодных кульнів Нє нієдны перешли і той
до Сує мы свейдеме обідві айду до Церкви до Просланой выдокатолицкой і
своі женили ся такі Не было нахрестены грекокатолека православных просили ґлякума Католикы
православного лякума просили Не было такого його свястенникы есло роба дошколи то
єшови той разом бінена Не было на я так не было никоцього
Нове навет нераз на долгын на де Над реліґійом ся приходил геє
Міхал до грекокатолицкы кєзда на реліґію бо той прасваний был дух а
грекокатолик не был тай не втік лем пи Де была тота православна
церков Но то без посередині си але троха Але была така деревяна
простатила то о това грекокатолицка церква тота зля А дапляшном така деревяна
была Она така была як хата она была деревяна там такій крезнані
были Бо тым часом поставіли і так туди было такє А на
то небогато ся іх хлади Переважно талькы нездеме геле там То тоты
люде ходили до православной доктор пан Дав А повіст мі ци вы
были выселены а выіхали в тото своє село де си тепер ци
были сте давци ани раз є сестер была єдна сестра была друга
сестра была вам ся не хтілу Ні я хотіла тоже поіхати Поіхали
дочкы они поіхали до Полян потім поіхали бы я маю Поляна і
дуріну сестру она дякувала з церкви она вмерла мала <unk> років Гу
бракувало єдного дня до дивносту пят років Она діхла вшый час з
церкви як за лібозіку она сой заслужыла перед богом легку смерт Она
содякувала з церкви од фронту якы же ся там Добрали до церкви
іх подякы пустили бо зразу они там така є вели Кали таж
в можі нема підкоцерк они пітулипу провіли Там бы вдоіздяли єст і
зиндарновых час приізды там з серед інчого села Но а потім якося
ся там помірили ж уже мали годины Полякы ту а то грекокатолицкій
священкы одправлят а католицкы Римокатолиц так хотця архівечыя ні але сут тепері
православным Польом Тіхы як католикы і Полякы но добрі добрі а колесы
давно як зачали люде в Полянах переходити на православя до тотых православных
было кілько Но троха і было Но як піл село од Мєнця
піш ся не было менше было І казали што єден мужчына то
з оповіданя Католиґы а называли униякы помалювал переробку Хрест копрославной церкви помалювал
отакы якыл чорным дым Яко ропу ци краску робу там попацкал го
як бы зупсу там доказали же то рока мер темчына Нонаскальже пенік
цьоц рушыл на нього пристіл А як ту так казали Якту Якту
всю Його він там травил вєдко на нього Лоти на тоту людину
хто то єс робил до потім гатали на того самого Шоме Жы
він такы збыткы єм зробил Но то быше в двадцетых роках же
священник одправил яку службу Божу же тому бы і на што як
піл стацийо та так пасувало Провезали Но так они бы то Цікавит
ту написану книжці же в <unk> році отец Іван Пулх звлисіл православну
церкву і стал грекокатолицкым священником о тых же полянах Разом з ним
до грекокатоликів повернула сі певна кількіст православных мирян Но одкуз дивне Прославний
ся щыл Він был на навнияткого пото мал дівчыну закохат ся Унияткым
пчендже не мож ся бужынипі А погра кокати Леканне мож на ся
было генити На жонаты були тілько тых булок Йондя Бой Погтіл ся
генети пішол до православной церкви А поцем ся нім завколи ся тот
ся тораз робило бо ту в православны не було ся мала шопу
на ся знатнам два гет пан циляк в грекокатолицкій кнотмо поле коні
худобу кухарку смугу прослав немонит ходіл з баначок помедже хаты за молоком
Дла біда грекокатолицкы стоскали што там коло што гечтарі было буде там
худобу поле на куконє мал полеся Німце косталы ся брало колин зібрал
ся неділю і сой просяй тамто свяч выіхал ракокатолицкє ситать осі набуло
І він перешол туда Там была льта клепана ведекамрувана грекокатолицка правосла деревана
была тоже і вінтісє не тає най так розказували я так кажу
Жені бателецкам не было і коли помнуты трохы де дно фамили тыхра
кокателецкыхів бо ся го не буде на што нати А не знам
нам казали і тілько єс там было совіт двох ци трох тыхраку
кателецків за богатий цяц Не мож най были начыт были в селі
напр з д рока по <unk> отец Юлиян Боберскій з <unk> отец
Михайло Величку з <unk> о Стефан Білий білика нагадали Перефляют ся на
жонатій повині ХХ по о Василь Кояса <unk> по <unk> о Микола
Білик по <unk> друг о Микола Заєц зас о <unk> по <unk>
отец Іван Пул Ото покы дебын был православний а потім другім перешол
до грекокатолицкой церкви Єден тоті знал той білик то гін в наш
гонати был і перед ним таттося натіл тока знают отковы стары вказало
ся ім Не можна за того пуха каже попол хтіл ся осенити
пішол на православного ксьондза а православ рішыл ся і оженил ся тішол
зато на православно бы ся хтіл оженити а потым якыс пав же
ся получыл в <unk> році за Німсішо Же Не было ріжниці занаю
І він зібрал ся неділю люде пришли до церкви і він з
процесів з фуруглами Перешол туда а пес з тамтого грекокатолицкого што єй
не буду і він перешол туда бокає такы православны бокале хтів богатство
хтіл богатства та продал свою віру бо хтіл богатства пішол та Грекокатолик
О нім так повідали быте таквен народ А што з ним было
пак як він де даяка його дує сту переіхал кульвоа бы той
повада певно я помаль по А так прав ся анна Казала прада
свою тіжода грекокатолицкій бухтів богатствы бо там было богато поля коні були
хлодови тримали грекокатолицкы там тремам на наймичку і наймит на ся там
обходили тот є хео люде так зрозуміли ж він так зробил лем
зато же хотіл бы вак так наядно ся хтіло ся не теты
прода пішол так а потом продал свою пишут вам на богатство Ну
але наприклад ту книжці написано така річ Написано ту така річ же
зараз я прочытам Были випадкы арестів орґанами ґєстапо окремы громадян села што
такє гестапо што такє НВД поясню те непотрібно Так ось щуб вырвати
людину з єхніх лебет разом з кым із рідных арештованого єхал у
єхнє лігло отец Пух Як правило після такых поіздок они были небезпечными
людину відпускали Не відмовлял він о цьому ні православным ні грекокатоликам Же
написано же хто бы не был хто бы його не просил може
помочы як Німці дакло зобрали дістапівці то він помагал є посыту оты
освободити Він тідма свястянникы він мусі знати німецкой мовы і польской мовы
і є жоч ся з Німцями зговорил і нибы таль ся то
реліґійний такого не міг зробити там просил ты естапли бы тате ся
відпускали аботе ся єй не відпускали Татаця богеста позад тепер за сюлем
Кведен такым сатаци Моі приятели підповім же зас чуєте в радию голосы
Полянцян Анны Штельмы з дому Ардан і Михала Ґрозяка зато же пані
Анна з <unk> а пан Михал з <unk> рока то повіме так
застали іщы кус того лемківского жытя на рідній земли Зато мали што
нам оповісти і зато звучыт тепер уж третя част з нашого циклю
о селі Поляны Мам на увагі Поляны Мыстівскы но то вертаме до
нашой бесіды Тура тужкува была така пола тамрува мувала під пляхы гни
до першого класу до другого дєде гінка стяля на стяла так по
лемківскы церкви <unk> а <unk> чоловік четель тота по польскы хтли Кілького
дена по мойому на тижден была порапа Лемків <unk> трудно было по
польскы такым малым ітям ся вчыти на туже польскыма більше Хіба там
ім бы не было ріжниц і зужа бы аке якысь не дякось
достит бада якыс єм підпимал твоєм польскым ся знал та Пами не
было тяжко А было так было такы же было ім трудно Пет
гышали си на другій рік А было такє же учытий был до
кого якы хотіл учыти ся або был неґречний неслухнячий ге А святє
тато з челяр учыций Поляк был так памкатно І статуй Блого тот
казай поволоктя якы спаселя божо або але была така лінійка патоват та
попал так поган то Петра найдат Петра зо кусат за сверху сем
Тогє петс сянул полся писал Дон вціл закон Божій так він приходил
джан два раз на тен прихладили прихладил іх ци годин ця сум
два разы на тежде Прехладили лях приходят ся в коле А за
што могли быти женевівці в школі Ци ж были слухняці Гай то
ся най послухняни а шас там на коли дітиска часом ся по
тото подру Табы зато што не вывчыл то же священник бывник Лепше
то што не вывчал а вшытель за што не будже Нормально односили
ся до того же наприклад вшытлі може быти То діти нормально принимали
же як бы так ту бы в школі но прик такє было
то не знатя што того учытеля а тоты не батька не лечы
оча дат конем Не винош є добра гый слухає най найченым Не
тото было так бы нормальне ам Но але было так же і
рудиці діти были як были неслухняці як і акст ном Паве были
та ся а з вами такє ся притрафило до кло та подали
сме ся тамты другыма дітне тамты сой подарли се ту як побил
котры ся словила одказала Коли ся то приштома тамты баты сой прест
вам потім сказали А вам было плово батькы ци было пловородиці як
Боями ся бесідувало же де це то і што і вы пішли
засит з дітми і там побили ся Дес пан чым Выдагя знає
шой троха дес там дарил што там де мал де сенят выгля
пожаліла няню тым іменецка хоц так А може пасти гонил пішол ле
забаль ся мы пришолдом на пору як пате на те тото же
бы были Але нормально до того односили ся бо сам заслужыл так
і мусіл достати тамтя не было кого денахе з обшыр та пекіте
пельони охоче та робит А перше такой родиче рядили так і мусіли
ся слухати Но але часто так было же і жена мужа мусіла
слухати ся бола родины так Доколи може хотіла штоси інакше але мусіла
сіла так бетати Сіла так быти як кача падат так Долго аж
тепер та молотіж пішла най нас нар кажу тым своім робы так
каже гели авце колег але карта Боле негіле бы негіле гыдвы Так
гыли якось каже не знати по якому як такист не сте не
знами каже но робити пам і хліб пеций більше не тькане А
я бы повіла інокси Я бы повіла же люде і до Америкы
іхали і деси іхали іщы на заробіткы по світі і виділи вшытку
в світі і знали і приізджали вертали ся домів все вертали ся
домів і як всяди по Америках они были Но то я не
повім же то были такы уж глупы люде же нич не знали
же всяди деси там поіхали і знали я ся зоховувати знали як
што оповісти нос Но то чекайте вель тримате ся на квести свого
старого закладу Вене такы багато Найде діти мале в Америці одого арда
на шотре наднести Ани буде ся двоє ци троє дітей ся в
Америці мали марешко най <unk> валем бери до маі Але не было
там такого нараз єм ходило то слем бык та ґладнокласны кребули та
нараз там была не было ниякы зміны там не втаят настатє Хоє
за кого были старе не Це просто не хвитіли тото ся мінятиє
такы в той старій вечері ахна сме став най было богато такы
ся буде неграмотне не вміли цитати липисати богато в сі Ах буде
гада Мо коли не пускали баты діти зо школи бы травдом робити
то худобул пасти коли такы ся не пускали І было богато такы
ся не міли бо батько тося не міг писати не міг писали
на но не міл треба было робити на господарці недали Мама ся
трохы гнила але то ся на дожда Остаткых ци старшых танци было
богато слід ся не міг писати Але тоты люде были ниякого біку
То были старшы люде То старшы завсе таке дритам помнан <unk> тамтых
років Богато было все ліж о не вміли писати Беля ходити дохолоця
стандар дама гортра робити кахы ані свого за колесовы і сперенi наш
аниц A Ясне солецвой Ясне солецвы а наше болество звану аницю сыле
о але ка Ну а ви як вы в школі вчыли ся
і деси выіздю вчыли ся пак цию Жнід Негляди деховит тых кот
а де видуюш одраз пішли робити докул госпу ци што Таспанка подак
приіхали з початку Так ну а пап пізнійше зовязували колгоспе <unk> рогоспе
заснували ту а до сорок для того матосят маде своє пода і
господа ригли А пап што вы робили довже до кого писа там
ся орґарі роботы Новы што робили аг Та ходил так на брагады
бо на поли так на дорозі робили а де сіде з <unk>
мола бы разы з <unk> другыма пішло до армиі пришло <unk> там
на скаля є тоты ротина робил на скали не пішло до колпу
Робил то на терганір воті на сткали Лоткала єд там дорто выробили
му пали там зазравали шравцяткы де зробил бы ка была шомолова над
рінниками дорогы ремонтували ся пали дорогы державны а ся то до <unk>
року захладит а потам <unk> бы ся оженил і ся хік коло
лакоску ставых попералых іх до коде Не давал ниякы надержаны роботы люди
Так то поза крывали скавы сяк реліґіо заходил то ходый на кілько
рока ходит так по ріжных роботах но а потом піхоп Выдівельну і
поцем двадцет років выдівельні проропил Што сте будували Тас ферм стайні будували
там побы то было стрі села належало до кого тапати села такы
стайні пантракторны бригате асти на такы свідало Аж было десятьмета дала ділита
Ремонте по херма робити Гм а ва ся жено даробило На бураках
бурак мала Колиси дітина вчыла ся не лем тото што в школі
а найбільше вчыли ся вдома так од родиців вчіли ся вшытко робити
вчыли ся та і так дальше вчіла ся то вдома была тыж
як бы повісти школа был дома Вціло ся тиж бар дуже до
кого ся та жебы памятам і котрых років без пятнадцет як ма
ту прихали А вже пся і косєти заставляли брали зараз досвіт ставай
косети не было там што бы катал ся не піде або сьойне
бо не могло быти далеко не могло быти Вказали ся треба єти
косити то косити а вшат тамте Стаждали ся робити памя так а
ся на камота жнева ся постельны послі Постерли дан снопы вязати божы
єдны посій Параважно было так я літом ся бося хлодило нихто не
поміти ногы пообдерал постерни А як хлопці ся бавили Як ци пасли
худобу ци просто сходили ся Были якысы забавы Як хлопці ся бавили
Были такы лакы топцекы так зємды ся пихали а другым такым галком
кєдали липевали ті Тото котрий більше попадат покій більше зобє нібы выграє
І бороли ся тогы котре котрого кине А тоты жестовили тоты то
як то было А забывали такы куликы в землю ци як легенько
запыхали ся дем тагалка порак тым як тоту было го ся деревят
гата ватым Не так во позале чытали ци мали пити збере жебы
хвало ся бах пало так было но троха што під земли не
было глибоко ляпете хоц питале пороли ся Назв тако робили тоты та
кідоткы диткы такы діяти сявкы казали сялкы якы писали ся купівка так
было пару кєрок а на дестака была за долгы етахє тамкы Певне
як бы были маленькы ту такых ступортів не было Не было такых
Но хоц тепер можете іх істик Може был даякій кєрмиш ци што
то може штоси там такє ся продавало Так продавало ся але таке
не было де ся такы были Тверді таком Кармелі Ах таке не
было А было же даколи пекли штости солодкє Ци лем хліб Не
хліб не было га не было такого Но може даякы Миколайчыкы но
Миколая не пекреницьо Хліб пеклек на тєрме што там не было ниякых
те хліб Варили там рез тамта темня ся троха то што де
нема на кермер І такы переважно такє лем што тале не душыт
на хто ся там давали сер машло наталівку і там варили реф
ре варили такий кермер русили про гостів Але горілка горівка одным кільком
довкола ехла та всі з одного кліхка пили А як бесідували єден
до другого Пю до тебе ци я пю до тя такна О
такы сте я довал най Боже здоровлят ся одпозявятя Дайбоже здоровля Так
лете на єден Петро І тот выпил а дали тот другому та
друж так І што і фляшку передавали жебы каждий наливал як гу
а теж фарляшка до ковалишов догу но книжка пили всі Не было
такого афто тепер што лапикают там ся тото глядє і не было
в дома такой молодены етакты І на вісіль так само не духе
так тогы там переважно ламали сер масло реч варили ся была шост
пацят Росі здавало ся был русі Домашні тіжали різанкы робили рукы різанкы
то такє было вісіля татый терміт Не было такого купцього ніте А
може бы ся дома выпіхалинте То штоси такє солодкє непекли є дан
пекленес такого яка жнивне Ну од наприкотом Наприклад Ваш няню деси пішул
не знам де там до дулклі ци де а привюз дашто в
тім лоти якылку яку болотку трежали А татен тахелькы та бы Дакы
досят ка такє потило кє барбарийсті ся оте такыло А такого таке
не было Забыла такы молоде ци просто так не было заведено шаб
шате было не было низ так А в якыш так было ся
не было ци заведено ци а там шоб тато шлестне Але дітям
певне хтіло ся до цього такого солодкого єдинього не были Николи намале
такого не было николи такє ся мали назвале тата угы знали татила
угы А там Дашкого нем хладил но та раз через дорогу буджет
то дам дале пару тых грошів зай пішол до селя то я
булечку таку мали по пят гроси булискы або тах тех цукеркы а
ней ся пару пару техцукеркы тям для десят грошых або якого ім
ся здогыш да не було нівоцькы бів ся на кіт цукеркы туты
булачкы были везничого просту каз на чого просто таке так бы пілпат
анцерпативом А были кругле Тоты троха были доросє бы ті буле ті
были таты троха тівніше не таты біля ті кругли о хабіси тоты
коштували десят грошыт на полицка та направлі ся вкладати параз дорогу пишого
догеданя Колиш люде так не жыли сьогодні Грошы был брак так заробити
не буде Тай дітвора діти те о так як могли те А
до школы сне ходили правда Школа была в силі ходіло ся в
маленькы Опамятате тоту шкулу Памятам она темно до нені стоіт А Памятате
своіх учітелів Памятам Якы были Добры были до діти Ци были Коли
си были діти дели Но та якых Заслужыте може біли Учытелів были
добры нымо Но наше сы зыма дуже а дуже добре жыли веткы
Колись памятам іде насо школы Зутя не был як нині А якій
мали сти убутьом лосышли ци малий кысы деревонкы ді кєрок ці ся
называ ці малжыли кєрці Дуго чули так даколи хлодят час то як
навинули потім тым называли Шнуро шука ся заливало геде потім то шнурвал
были діркы Ейо Діл на ногы пишу до школы А же про
свято то ше было давно дуже на выхіні тоже были кєрці Але
были такы кірчі як то гнас оддалы тепакы они были такы гарны
з выробами зубжеками з пасочками тоте кєрці То были яр бы кєрці
но товдый ден і на неділю добрі на неділю Но но но
наукы маде на та на танці там деколи то любінійшы як такы
трохы ліпшы люде богачы тотроха ся старали якысандали покупити дитині А в
тых кєрцях ходє памятам Знат до школы ходили ся в такых простых
кєрпцях та але як наприклад до церкви то были ліпшы Доцеркірці Віках
Малости цірка В нас было богаты діти номыкєр ту не ходили Най
купляли ґумачкы такы брихтят якы дівчатка были маленькы гм нокєрчыня Оскірні малосты
Не червіка Мы назвал Боканци Но до лаґувідны же в Боканці А
тепер кышены казаме червік Боканців В Скірні Но бы же на сели
но старшы жінкы а молодшы то ні Петко бок тых Боканцях Лехорівкы
тыхтурувало гун то вылу молодне як бытуючы старшы добрали сой і Скірні
А так мы молоды дівчатка то тото лемко канця бокайсі шнуруваны так
так на потім же пізнійше і ся дятрошка підросла То же мали
дівчата чом про свято то же были мешы купляли Туде си в
місті ся купувало то місці купляли Нокярці тушыли самы Самя шкіру купляли
то не мігсті в Жыда Му то Жыды тымчате ся землями Як
місті в Зыгоруді в Мыгороді в Дукли і в Дугли бы ся
до Дукли входили Ну дукльокус більше было місточку же такє же може
більше тому можно было купи можети може то моді ся до дукли
Яґа дозмер дак до того Но а як входили сте в школу
поз бароны Но то мали сут очкы як меньше А подячы гымали
спіничкы І блюзочка Блюзочка то рибла таку креску Переясні Na срудкы блюзочко
то як бы срудка то так валейблюска мыды і ниня назвами Ночка
блюзко то хыбаль жено суручку з верха бере ся блюску є Нє
та найбюска Сорочкы то были мужескы Га сорочкы то як мужчаны Та
хлопців а як дівчаты Но і онде то близкы мали такы о
такы як Креск мы называли То такє было такє было так гартуване
Такє га Він был тут причыти така армія Як понімец Вы так
будили Сведер плели з вогцьом м А зимою гунька І ся А
Носили в якійси торбі якійси зошыт ци гытпилачку ци якы такы мали
полотняны торботяны Ґотяна торба нашли і пык дівчата то грука носили надішли
очка Такє мічечык віжлийкы а хлопці то тя рохано Єденроґій і так
два торба Шту в тій торбі ся мусило зложыт якой вашыде книжка
улівец отакє Ішоча хліба што вона на перелізі Тож ходіло богато діти
як было ходиче меся в тільк вкупі і прославны і католицкы бы
нас были дві Росиліі вшыткы вчыли ся разом але єден звященных провадил
Духом Бложый приходили два святва а давне же приходил обєдва згідно крак
той де діти ся вымчали Я не ся лишали в тік ачы
другій ти другій шы была жыдівочка Але вас были і Полякы в
селі єж дві родины ци три трим кінци села А так не
было нас подяків Єден был то была наша третя хата Він был
женаты з Лемчеху то там єшосю по лемскы м А ямскы нисти
своі свята та може дешево і не робили дома Дорогы моі слухаче
тото што чули сте тепер то іщы не вшытко буде іщы передачо
о селі Поняны бо коли пришли сме до Анны Штельмыже з дому
Ардон до Михала Ґризяка оповіли они барз дуже Хочу жебы більша част
того прозвучала в нашім ефірі юж єм повіла же пані Анна з
р пан Михал з <unk> то памятают дос дуже оповідают як мі
ся здає дос цікаво рада бы м была іх іщы послухати Але
наска то буде дост Зато зас Вас запрашам слухати продолжыня того інтервю
про село Поляны Поляны Містівскы а на разі пращам ся з вами
до села Остапє же в підволочыскым рейоні Тернопільской области запровадило вас Анна
Кырпан ХІСКАС Оставайте здоровы до стрічы за тыжден