70% #2018 - 70% #285 Михал Ґрозяк і Анна Штельма (з д. Ардан) з Полян (4 част)
Еп. 2018

70% #2018 - 70% #285 Михал Ґрозяк і Анна Штельма (з д. Ардан) з Полян (4 част)

•

Опис епізоду

Odcinek opowiada o tragedii wysiedlenia mieszkańców Polan, zwłaszcza o tym, jak przejście frontu podzieliło wieś i jak później wiele rodzin trafiło w ramach deportacji do różnych regionów ZSRR. Wspomniane są też próby powrotu do rodzinnej miejscowości oraz osiedlanie się części dawnych polańskich rodzin w Ostapiu i okolicach.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витам вас дорогы моі слухайці Уж знате не буду того повтаряти же
при мікрофоні сідит Анна Кырпан же то проґрама <unk> процент і же
оповідаме Вам все в такій проґрамі о Лемках в Украіні Маме зас
тоты самы густі же і в попередніх передачах і они зас оповідают
у тотім самым селі а то Поляны мисцівскы лем же каждий раз
маме цілком інчу тему наприклад гнеска не будеме оповідати ани про церков
ани про школу ани про війну ани про барз цікавы поляньскы звыкы
традициі ци струі Бо У тім вы юс чули і вшытко знате
Днеска маме смутну тему будеме бесідувати лем о траґедиі выселіня Поляны місцівскы
належат до тотых сел же не были сстерты з лиця землі оно
єст і гнеск і навет жыют там окрем Поляків і даякы лемківскы
родины Колиси до выселіня Поляны то было дос великє село мало <unk>
ґаздівок а ту вартало было повісти же тото выселіня одбывало ся не
всядиль єднако Ну як слухате нашу проґраму то уж тото знате Но
наприклад в Полянах на выселіня вплынул фронт бо він розділил село на
двоє і тримал ся майже цілу усін і аж до середины січня
Полянчане втікали од фронту тікали в долколишны села і пак дуже поляньскых
родин уж одтамаль выселяли до Радяньского Союза разом з мешканцями тотых сел
І выселяли іх часто яко такых же не мали ани хыжы ани
пуля но то были як бы вустях Тотых же выселяли іх не
зо свого села не з полян то ім того не записали в
евакуацийных листах Но а даякы навет же іх з Полян выселяли товды
мали уж хыжы спалены і записаны же хыж як бы не мали
З огляду на тото же Полянчане замешкали тымчасово в часі фронту в
дооколишных селах іх і выселяли в ріжны місця Прочытала м інформацию з
інтернета же укладено на основі документів з Львівского Областного Державного Архіву но
і власні хоцю тото вам повісти Доряньской Украіны было выселено <unk> родин
і то меньче більше <unk> усіб З них до Дніпропетровской области вывезено
<unk> родин ци <unk> особы в Удеску област вывезано <unk> родин то
<unk> осіб в Тырнопільску <unk> родин ци особы Тоты остатні выіхали в
літі рока і велика іх част замешкало в селі Остапє же в
підволочыскым реґіоні Весні ту де сме тепер Полянцяне одраз прібували ся вертати
домів І ту треба признати жывкы были смільшы як парібкы Кількоро усіб
прилучыли ся до Поляків якы выізджали товды до Польщы і в такій
спосіб трафили до рідного села Іхме наподає Володимір Ардан в книжці Моі
рідні Поляны штрихє до істориі села Улька Барна Параска Бернадзка Анна Шпак
Мария Думцяк зо сестром Анна Буґєль з дітьми і Кєндзеровскій Петро Прібували
ся вертати думів і другы Полянчане але они іхали лозами великыма родинами
і розумі ся ім не удало ся так легко зциґанити тотых чыновників
і перейти контролю на граници як тотым поєдинчым тотым окремым особом Коли
они зрозуміли же неє уж жадной можливости вернути думів дуже родин зохтіли
принаймні жыти медже своіма і так зо сходу і з полудня Украіны
Полянчане хто хотіл і хто міг приіхали в село Остапє Но і
в результаті в <unk> році замешкало ту трыткых люди якы іщы недавно
жыли в Полянах містівскых В Остапію было колиси дус дуже Поляків Польскы
родины влесні товды выізджали до Польщы а в іх хыжы входили Лемкы
Выіхали не вшыткы част Поляків Жыів Остапів доднес ходит до костела а
окрем того єст ту грекокатолицка а будує ся тиж і православна церков
Гарде тото село особливо як квытнут дерева барз мі ся сподабало Гарде
але ту вшытко цілком рівне то цілком інакшя краса як в Карпатах
в Бескідах Можу выдумате же в Остапів замешкали лем Поянцяне Ні Нашли
ся ту де <unk> родин зо села Воля Нижна От тамай нашнаємий
автор гумористичных оповідок Миколай Фуціла же нас ту запровадил Нашли ся ту
тиж <unk> родин зо жыдівского дві родины з Вільхівце три з Котани
<unk> з Мисцулы єдна стирсяни і дві стихані Можна повісти лемківскє село
Фактычні розсіяня Полянцян зачало ся не в <unk> році а іщы в
часі фашыской окупациі деякы повірили фашыстской аґітациі і выіхали при початку окупациі
на роботу ДюНімечыны гейбы на зарібкы а другых пізнійше уж послали тадиль
насильно Част з них коли зрозуміла яка то ситуация не вернула паку
Поляни а одраз поіхала за вельку Млоку І там лишыли ся на
все а остатным акордом рысіяня Полянцян была Акция Вісла Але не был
то остатучний конец <unk> призвиск ґаздів ци поєдинчых люди подає в книжці
Володимир Ардан же потрафили лишыти ся в ріднім селі по Акциі Вісло
Як тото ім ся удало то дуже было такых же ім за
якусы вынагороду оцівидні поміг лишыти ся в ріднім селі римокатолицкій священник зо
Змигорода Владислав Фіндиш Він выдавал Лемкам фальшывы метрыкы же они християне в
Кустюлі і сут гейбы римокатоликами Пак коли людям якы достали тот документ
ся удало уникнути депортациі ксьондз повіл же Тота нова метрыка іх до
ничого не обовязує Тото вшытко знам з інтернета і з книжок а
нашы густі вшытку оцім оповідам знают зо свого жытя бо они свідкы
тотых подій Анна Штільма з думу Ардан сестра Володиміра Ардана автора книжкы
о Полянах о якій ту споминаме Вродила ся в <unk> р выіздяла
Юж дорослом Дівком Михал Ґрузяк тиж родом з Пулян Містівскых Вродил ся
в <unk> році Но Агнеска жыют на єдній улиці в селі Остапє
Но то най бы нам оповіли як то было з тотым выселіньом
А мы сій послухаме А<unk> прес Німці Етаміметка комантуваня было табе опитым
богато было хо Німецє не поіхало Есле самы охотно до Німецє на
тото кавалеры дівкы але кєд бы не єшли то іх бы млозі
і так зобрали а до <unk> салах Восля нася богато поіхал до
Німеце неохотно вот там обє тогы Німці выступали в о тах роботах
них так ся добре а потем ся <unk> та ся самы примусово
заберали до Німецгы а з початку просто аґітували і а до того
На нього поіхал Сан зготу был в рік мімецен Піхал бы Німці
агітували вісали ся там духе а ци заробляют нехы токы ся назберали
тоіхали няньом был рік А і заробил доправды так Тандар та свящоха
Тым ся робил тіжко ся вбрал ся го ча там грошы за
депенденцию переізд дайте грошы ціні бы ріти приіхал потым пися не іхал
А тепер такы ся были аж то <unk> рока але рускы пресвыста
повертали ся тым были там богато роковий же так де дало бы
ся в хаті діти анакой на ты а тебе тілько поля робочой
сіли тілько значы не треба то тых молодых примусово заберали до Німецєна
Лабисель пікобули та богато піхло в Америку Канаду потім бля трия тама
Американці дНіме тєне та після він капіталяці Німец ґе богато мытя молодых
дівок кавалери піхло Америку Канаду А деякы поприходили додому та вже ся
на ся не погенали ся там сели та вгеля там А было
такє же Повідали як пришли приіхали гев было такє же Повідали жебы
наприклад женили ся зо своіма бо може іщы ся вернеме Даразу было
таке певе же не женили ся з тын зо своіма ся женили
Но і богато было вы ся выіхали боідут до тому богатсо в
цю єм фамилі може зватса або біче Не брали ся повіт по
поідут додому тя і прешли на границю аж там москаре попили трохи
назад та ся тамку о вола бля поспинали А поденокых такых кілька
поіхало ты якыс Поляка михо Дало ся єм перейти і вернули ся
до села нашого водополя Думцяк Мария віхала будла і текля сестра єй
кенджератка Ганна поіхала хыти Мого року Полякы віздя акось Поляками деся там
стеме якы сем дало ся переіхали Гей бы они тыж Полякы Бене
витай Акод Полякы іх там взяли зо собом так під свою руку
або хлопці щы хлопы єдны дівок дівок парухы тых три катаганне ся
штелівка цу выіхали такы старше же троха были не выіхали вес і
вдало ся выіхали з Поляками А так вам родине не пустили на
границі бытелько двохіта поспиняли партатовє тамткренитя далькува лом ховидж Не виджы не
кого Серце моє плоче серце моє плаче Серце моє пло серце моє
плаче гелько гаю Ціюш ся лем ціш ся не вернешного кры циіш
ся лем зыюш ся не вернеші ногы край горит чтеачте выруюш ся
не верне боюш ся не верне Не мож вас запити не мож
вас забити в ноці мож Вас з мож Вас забити вы невны
Ци были сте в полянах Тепер уж Были сте Да ани раз
не вылите оса якыс не выходил так Але же тепер мож не
іхоти то тепер же мож наіхати та ся а же там ся
ті тоге Поляна вктіли і Полякы тіж заіхнал помрали і ті та
Полянця з тых Лемків мало шот там ся лесяло місєнство ся потом
Німецін коп приітяли Німецєн та ся там ся опе поженили і там
ся полыхали А тоді як выганяли та мало ото выганяли ся підряд
В <unk> вас вывозили <unk> Але в <unk> зачала ся бесіда жебы
так же з тых і інчых ціжрів выіздяли а з Полянчы ні
<unk> році польскє войско наіхало гір нагнали заберай сайо До того часу
выючули же село докола і выіздя дале Чули сме якы пришли тоты
Лісовы поробили зборы в двачысовы тов партизантка а тота з украіньской стороны
А што пришли до в Поляну Гропянці мы были вымуй гопяно тя
і пряжо закликали Яня на зборы Робили там зборы Ни і няны
пришли по тім домі вікат так Не поможу пиє ся треба задерати
Пивні ся треба затерати діти То якы были з упа ци упа
гы га Но але што они были з боры і што они
могли повісти на якам знайшы кантантня нюника зо то А по то
же як началь де троха тото якы релісовы підходити І моє люде
Палякы начали же ся мстити ліганяли люди Дали вам дві або дві
І ся Везте до выроблика тор быте погрузили нас Нокайте А то
як хтоси уходил по селі і гварил же люде зберайте ся іхати
ци як одкый то як то зорґанізувано было ци хтоси ходил І
Та нихто не хладил Хто ходил но чекайте но хто си мал
прити в село і повісти же выбудате ся выселяти ци якно хто
си мусіл якы сни може чак дакде дя не памят Но якы
сы представникы лады ци як мусіли прити жебы повісти тото же Приіхали
нагнали войска польского і фірефісвірами А не было такє же якоси оголосили
же будут Вас переселяти до Радяньского Союзу хоч мены найше в силі
не было так окресли зберай ся його не філя на подвіря іберай
ся найдне Не было ся такого ничого взяти бы зер было на
молотяне бараболя не копала ся тот кале заберай ся тамту бідаду тифьой
заберай ся бы Но дя памята же підіха ци єдна ци дві
Бо може жыли на другім селі мо жыли в ропянці Бо наша
хата згуріла Нину одтамты заіхали до вороблика потем ся погрузили до вагона
і поіхали навдес І было коли кійтен То было перес саму паску
Віден зо ропіту руковек Пришли до хаты воя вберай ся іх заберай
ся берай ся най стрели в хваті одбували най стріли льоде берай
ся Да ся там такє ладахы дакых ляхів троха фанафіру поля взял
мали мастатю приіхали тляп як вам было же от Вашы сусіды Полякы
Гуті по Яньскій ци там і в вашым селі они ся лишают
а вы мусите выберати ся на рідной хыжы Явти Яку думте так
не м не был выбон мусі іхати ся ати так Не они
ся мішали обыгнати якы почани мали гразок тіж хатых да мусили ж
того села польского почани мали хаты А ім не шкода было жы
топла ньой для нам культа по є Але може были і чысто
людскы стосункы же сусіды медже собом товаришували і ту єдных вывозят а
другы ся лишают От ту ваш сусід його зараз но там вывозят
не знатя де А вы і вы ціле жытя жыли так по
сусідству і його вывозят а витую ся лише не од якы таданы
аґлака гы гы там дакотры такы бідніх были найзара переходили то на
тіх насіхаты Не там наль рада буде ся вывежы бы ту были
за несвобідно собі А ім не шкода было ж іх нихів деси
вывоє Поляка нашкладували меншытова вылосятте вывойли І де там писят ви на
фронту трамхаты де розбили якови де они ґызара переходил над виденты на
тото ся алькотрипа стоє было богато хат попаленых поаль але якы ся
лехеле Цезара перехвинили ту не того не А потамтахто Яхосвідте як часом
десту ходили были выробляли запросіня а то там іхали каже свяр ся
так добре зєле кажли з ним А приіхали така гыль не духа
така же він як приіхал сюда я старал ся тамты сусіда од
тамты выкажы розказува своі єздили ге да приіхали они сюдатоге мстарал ся
оплодити а каже Пеп я приіхал отамони просто каже тат такы што
звыкли по старому та ниякой прийомі каже наробили Поляка нід То даякы
Полякы приходили гев Но приходили гев в узі ту пак як бы
до своіх сусідів дай Але як до них приходили ся то они
не барз пустили Не так была ся настилене Нопер іщы єдна сторінка
істориі села Поляны Місцівскы стрінкы Смутна о якій вартат буде коротко повісти
про євожну сем усіб забрано до Євожна принаймні так подає в своій
книжці Моі рідні Поляне штрихє до істориі села Володимир Ардан Буґусь Гриц
Буряк Михал Ґалчык Іван Заросліньскій Станіслав Мышковско Мария Пуг Андрий Буг Микола
Сын як то было як же они не трафили в Євло кавцякі
то были на Словакы пішле на ним на роботу на жнева там
і тат ся лишыли О а після того є вернули додому дна
ся выселили Отой ґавцек но то без батько єй браты приіхали сюди
він там хібуде ся в насловаках Ібуряк там меты А той похтагні
бы был там бы в польской в амбли ци як в Хомінцах
Але іх завезли є вложно розрозумієте Ну чом іхы о татцы могли
обвиняли Батайка ся кажу пішол на роботы на слова а там такого
мож обвинали тым як бандерівці вытренвалены Де было ся грихта Знате як
они вернули од тамельци дашто знати о них Но так вернули се
полхєсок там по селі в Полянах полт вернул є в ґалцях за
Словаків пришол і так што полхолодоцько ся охенил Богато было на Словаках
післи Після фронту не было сили бо было ся знесе не было
ся так тей пішли ся зароблят там троха ся зверна приважыт ся
там ся з дому попала граз выселили они та сіли сили на
словака потім прехладили на своій хати Поженили сибы А потам богато кажу
в Німеці не прихладило Нідіолоґі лопів лопів богатель хє гынели Для тых
хто лем тепер влучыл радию поім же наша тема на сках выселіня
депортация мешканців села Поляны На Лемковині сут Поляны і на сході на
заході а то тоты же по середині Поляны мыстівскы Вкусня здивувало же
моє респонденты роджены в Полянах агнеска жыючы в селі Остапє підволицівского рейону
Тернопільской области моє респонденты уж были великы коли выізджали зо свого села
а не памятают жебы дахто оголосил провыізд до Радяньского Союза Не памятают
жебы хтоси зберал ґаздів аґітувал заухусял єй хати Дивны мі то і
Анна Штельма і Михал Ґрузяк оповідают лем у тім як Нараз до
лемківскых хыж приіхали польскы Возы і Полянцяне мусіли одраз ся выберати Ріжниця
лем тота же родина пані Анны в тот страшний ден была в
сусіднім селі а родина пана Михала такой в Полянах Но послухайте як
то было То што просто пришли і выселили для свят ци зас
нам ся не оголошали ци не оголошали што не памя Вы знали
же другы села уж переселяют Не ту пересіляли по мойому не будут
такой хыбы на дбаня на ся славом нацяли Перепом ся <unk> пересіляли
богато А в <unk> ся зне було не наю ся буду Далю
ся на сявыся Не выселяли там але і дальшы селят там десь
версні там на стациі были ціось Деякы тамты сіль блесє ся нока
были на статі тамты на потом приверли А ту близко тых тихів
не было Но богато ся в ся війну <unk> богаты бы самы
сами поіхали тут дорозі В <unk> пред фронтом ци по фронтів сами
фронт самы фронт там де то ся москале нагыны згорували же там
добре ся пересвилят тисят росів коли был за фронт <unk>пі так было
нашого села фрон был і богато Люде пішли по другых селях позали
хати пішли по другых селах там де ся фронт пересвіл за там
каз відтам ся іхали вербували доросі бо там так добра там фронтка
ся насвіл іхайте тудай погат іщы не дочыкали Бок фронт перейде а
юж выін деси там децку облятні про Петровску донецку богато было выіхало
жы а потом ся як мы приіхали нас выселили нас бартали ся
богато надсет свідах вітанти Патам ся богато поприйде до тамтого бласті сюда
Все довідали ся высели а над прошто пригосовы дам хлоіхати Але даякы
мешканці Пулян якы были вывезены на захід они вернули своє село то
што на захід были выселены мало было на захід одвезе наднаю Кілька
там родин буду ся нахыляли А потам ся гыльнули Но гнас ся
пару родин рушыло но чорых бы ді увезли А тоты што ся
рушыли Но то там вчас полячыло ся Полетіл бы м на край
сві Та як то в поли Тат ге в гамерицкій кранжай видям
моя хыжых Лем жаль митьом моя хыжны лем жаль митьом моя хыж
лем жаль митьом моя хыжны привелика кліб не мож наробит хлиба Мужымо
своє жальний во своє вас сой што Вас плакал три зем жальме
вас жайва мітьом моя стражыют маличка з няньом нас бідон Куц нас
бідон поєд спи нараз пришли і повіли же зараз будут вас выселяти
ци дале якій си час ся позберати ци я до потяна кажю
як пришло войско і хіже привезлинали хіже іх заперай ся А вызнали
же в тот ден такій буде На м не нари по мойму
не было тако Не хоціт не хоціт бере ся кажу пришол то
ся няньо там ся з пересуш не повіда бо шо він каже
Тода Цезара каже вынесл і стала стріляти до пуга А якій то
был вуєк Польскій польскє власко бодкє прихладило Та і недуже такє днота
ся не дуже такє пошобраті бына нас долго стояла Прегнали фіры войся
берей ся липсю Но але даякы люди ся лишыли Бали мале ся
лишыло Яку не сховали Для то што мали троха данні бы польска
кєта троха Ци фамилі циятель знают шо але мало басну ся мало
весіли Кажы а потом після війны Німец на ся приходили поженили ся
там трохає своє люде і сели Мы якы вже нас вороблику поселили
до поіздда і мы ся мали так добрый поізд остатні ван чыстенькій
выділене нас было дві родина м пришол до нас ксьондз Він колиси
был гнат буде він был святку гій І поляньскій кйоци Пуг він
ся называл Янорця Кєса Кавалівскій єден а той дольця кєсо Пуг они
приіхали може были загружены во роблику Приіхали і кажут так до няня
Ардан слухайте вы мате єден валан доіхати до Львова жебы сте ся
розгрузили Найвас учепе во Львоі Бо мы Вас найдеми Якых слів ніколи
не забуду бо мы вас найдеме там Але так пріг то были
грекокатолицкы православны грекокатолицкы грекокатолицкы єден брославный Пыто Вы повіли же якысы два
священникы пришли довас доводы значого села єден Так значых селах єден полухця
писал а другый кабарівскы то він в болданьчым селі Пол не знайте
жыт полянах праві Они пришли до Волона і што повіли Но жебы
свьові одчыпали вагон бо мувас найдене І они сей пішли Назад додому
бо они не іхали Они не іхали тоді як і мы оникі
прихли сказати Ней они по тым у Львовіт Розповнали Пріхали до Львова
Кажут так родили Худобы неє робочой зерна нея пуга нея того невота
была дурно робота Та зыход гляда робота на заводі давде рок і
вьо далі є далі далі і далі Пріхали мы за Збрудж Боже
коханий та де мы ідеме і дальше приходят із мужчына як то
переходят з вагон здянут на другу строну Мужчына розказує і все розказува
правду як той єст в Русиі То мій братятка Даляка єст такий
каже дурак памінтна плюкер А він вшытко правду бесідувал Як то єст
росий Але приіхали ме ся потім опинили білеівці в риюні Одяска одраз
ріє то выльгові не зохтіли выходи гені ні ні то самы не
зохтіли м ся на як же жда Самы подумали же підете дальше
ж там буде што найбуде ліпше а там было яйде А просто
же в місті не хотяте быти в місті бы вы привыкли в
селі Ні тоді біседа не было за те А я хочу чак
я знаю чувоси поіхали дальш дат ся поіхали я зріхали таж бруджы
просию то А буде ця вчора на верта То вы выіхали до
Одаской Областы і то была яр <unk> рока і вы як выіхали
то іщы іщы война ся не кінчыла іщы Вы як выіхали то
іщы в Берліны не то в Квітню да Выкліт іх ся не
да Но і приіхали сте до Одеской области і Кадрофысты Діляів діяівскій
район был оселисти Бієвка Біл там то бы ры То было дві
установкы дід до Одеслым Там было водопровод а мы ся розгружали Станця
выгода потом назвала така кукушка там іздила водопровод ІІ нас том кукушку
завезу ту ювілівкы такы долины розгружают нас бабу плачу твоцний борж Выходят
дакы старикы там порованы як мы назване драбина они называют гарба нас
то погрожыли на тоту і наставлю зодяри помрехами Та чом бо бы
плоколи та як неподібне было польовы Неподібне тілько не пуй то ону
літа то было тридцет В мрі <unk> было Якму та были там
там і там не є полулетя а по десятках На такым десятку
на такым десятку же Як вам тото выглядало по польонох тоту тото
юбілеівкы яком тоту было там гарно было Там добрі было І там
были люде дуже добры Ду далеко люди гіршы были бы приіхали сюди
Там люде добры были такы но называли нас Полякы Бо ім выглядало
жывы спуж доіхали і опису так бесідує топав же Поль на гіночка
там недалеко жыя потіл глеций карте до нас так дівчатка выцян візжайте
яв же ту сорок год Я до нині Полька І тым каждам
же чоловіком тузала з ґряівкы то Полячка ся А дум же не
были Полячкы а Лемкы Залежыт да прийшло так насвоне Так то поідыхали
сте Дугодасской области і як долго были стетом Як домы не были
дугу В році Мож ту Мо чу выіхал нозофіт Ци нозоф доказали
што додому будут діхати ся Як то казали ну люди пустили так
як же будут пускати додому та з устапє тілько родін выіхали до
граниті Кінний твіраний І вернули ся назад і не пустили А хтоси
повіт же мож ж можда одрати так І хто ся по такє
вказати ся І товды ся повертали назад Аби як раз ся зверали
ж на двір якы звіділи стінули частыма людми же ся вертали з
границі і они ся вернули тот до шла пятві сестры і ту
заняли гай то ім же Всі то сиділи а потарали на Лів
А як уже великы колоспы то буде уж был ліпше в Львові
То же схібыл выльови тік я бы осапіл Ваша родину з ваны
ся Єдны гримы ґаяны в Львові так же може там легше найти
рубу до лачы тай ге Дати сой рады те гмм то так
было но а кілько вас там было лодеской области то были люде
лем в Плоян там разом з вами были ци зносовы были дві
родины вноштовы были дві родины Репак А другє як тир терпал може
Репалит бы бо богатый господар тужы Лемкы братя Лемкы жлізнами зробили же
нас вшыткых Лемків з Карпат выселили з Карпат выселили та по цілим
світі тепер ся нам трудні і з каждым видіти Розышли сме як
дашечкы з гнізда юж ся не зыйдеме до купочкы ниґда Наша лемківщыля
лісом заростає нихто лотім не зна Єден памбіг зна є Нихто о
тім не зна і не хоче знати докай Лемківщына буде зарос стати
Заросли нашы стежкы густыма кряками Кадиль сме ходили осыма ногами Кадиль сме
ходили більше не будеме Наше лемківщыно мы ся тотя ниґда не вернеме
і с То вы одраз приіхали привезли вас ту Ци вы могли
выберати деы жыти ци вас кєрували в остапє і в тапє і
піже могли могли бокой вола тіле нас там сильно Полякы Ліскы хтіли
жебы наіхати коловати але ту бы а такы господары нібы на те
што троха ся брали до кєруваня і не хтіли не дне поєден
на поділя поєден на поділя по на поділю хліб на кілью казе
і недне везли на свида просто потам Іваты ляшати ся ниґде не
хіли по тім Но пригальны святой звідтен тот Ефіры приходили на станцю
і заберали і тамкажде поля котры то на свою хату віснат Каждий
Плояк вюл на свою хату а котрый приіздил кєнь по тых люди
Іпакы він выізділ лишол то вшытку хыжу лишал вшытко На святкы не
лишали популякы мали розносни мале фіры мали коня по фронтів нас не
было філи никоня ніц кілько чужы Полякы приіздили по нас а ту
в каждым коні мал фіру пал ся берал заберал ся малфів гел
він нас ту нам ци там пару курів пригали цінять бо не
было ся дале ся роботя бо ся бараля не будо ся потам
чым видувати тай попредалем од калям фохыдовы майже неп не приведе ся
да Полякы заберали вся бы хотіл і кунь і возей сьомал сьомал
ся заберал лімпя была вільны заберати а натне было шо забеляти лем
де трохы зелена ся ліп Якых ляхів троха ся наводну хвіров ся
забрала цілу родину Ном не дали взяти зо собом нич Тот як
нас вывезли до вороблика на фірі а цішавючы скринючы то дем пярєна
о такы вахы і до вороблика нас вывезли Выіхали тату мама і
вы ци іщы де ся дядьо іхали Дідо дідо іхал разом з
вами або баба баба безлявы ронті траха і ранило з памне Не
было кому ледам літяти бат німті там понімет то там ся бантажувала
іх трохы так помбели після піця рунто папа Та дідо Еты мама
я приіхали жыма на єдні філі піхали Припоминам же нска зас у
нас в густях Подянцяне зо села Остапє підволичыского района Тернопільской области А
чом зас і зас кличу іх гев Но бо і Анна Штейма
і Михал Ґрузяк барз дуже памятают і знают оповісти Но і бесідуют
іщы дос добрі по лемківскы Лем даякы слова ужывают такы як місцевы
люде наприклад на жену з лемківского роду ту повідают Лемчыха а о
мурі гварят же дахто штоси рюк по лемскы Нореспондентка Лем фм така
прикра же все ся вчепит до якого слова Це коли співали цика
чудуют ся люде чудуют чудує я ся нашы Лемкы шануют То дівчата
на стрілі співали в тім монастыриску цуди настерску а як Аліх там
было бы там там може не вшыткы были лемчыхы Оле іх было
до багато гарно повдержане Ну Але што хыби было тоту слово по
лемскы дак повідали дома Ні А я вывідалим А во же не
ся каже з Лушку Венчыху мо бы ту выдумали такы татака там
жеру ждожкы там нихто не казал Украінці ту так выдумали гладят Лемскы
Любо то тут одповідают Та то тепер же трохи як Лемкы же
постали до горы а на початко як приєхали чут был Вогнецкы жінакы
бы нині лемкы же перебывают іх і Лемкы як люде ліпшы Так
ны говорили же Лемкы є люди ліпшы Може і скорше пробачыти хоцлат
мы чаше і не подават але а Даней там та не там
абы добрі абы добрі Толе Лемкы были господарі а ту месне в
то была дідва нас ниякій господар не мал жебы вымали єдну тилів
од воза а я другу Жы бы мы ся так стрягали нас
того не было Я был барз бідний до міг не мати Як
той не мал нич то він так пишол друдити дашто там там
зворали тат кусочок землю Та А таж бы ся стряли є мал
то мож два клуні а так то єдны бізили Но а отуйо
хто понімал Мыч A Припоминам же бесідуєме днескы о мешканцях села Поляны
Поляны Мистівскы як іх выселяли до Радяньского Союзу як зачынали жытя в
тотім совітскым раю На Гличыні повіні не было зорґанізувано колгоспів а аж
за два три <unk> а нераз і <unk> років До того каждому
з переселенців якы замешкали в селах приділили кавалец землі Але одраз призначыли
і платити барз великы податкы а іщы державну позыку То так як
бы ся позычало грошы державі позычали ся але не по своій воли
а з примусу Єднак при орґанізуваню кульгуспу каждий хто тадель ся вписувал
юсь ся звільнял од податків То специяльні так было зроблено Але хто
ся описувал до кульгоспу но то чысту тратил хоц яку свободу робил
ся рабом кріпаком од него нич не залежало Роботу кульгоспника фіксували ріжну
Могли ден роботы записати яко трудо ден то ся на трудни рахувало
а могли два дни рахувати за трудон ци три як начальстві ся
хтіло Кульгоспник не мал паспорты кольгоспник не мал права выізджати в якєс
інче місце на жытя і дуже іщы было такого же кольгоспник не
мал на тото права жебы якуси дати сой рады голодны кульгоспникы крали
Наприклад зрізували гночы колоскы на поли Єднак за такє могли і заарештувати
і до збіру выслати на кілька років По селах створили специяльны ґрупы
якы вартували колгоспне добро а тыж такы якы мали бы і мати
ріжных ворогів ряньской влады уни звали ся істрібітільныє батальйоны істрібітельны є значыт
такы же мали бы нищыти або як по простому іх называли скорочены
од істрібітельны батальйоны стрібкє Они носили збрую і при потребі мали право
стріляти В такыту уму вытрафили нашы Лемкы Не раз до них влодне
а нераз ігнучы приходили совітскы представникы і выбивали континґєнт і позыку а
одраз по них приходили другы візитеры партизанты з УПА а тоты ґрупы
велиціні діяли до середины пядесятых років І Лемкам спочатку барз трудно было
і якоси дати сою раду і навет зрозуміти што то ся діє
доокола як они бы мали ся заховувати Но то мусіла єм дати
ту тотот коментар бо може молоды і не знают того вшыткого но
а далей най оповідат пан Михал Ґрузяк свідок тотых пудій Едай прихалето
ге Было бы дідно там поля тоє дали зараз поля треба давати
контирент податкы великы авмято приходили заберали тірти ляхтіхо ті зерно кє було
ся в мотіль приходили Тянка ведисте і кі всякы ті начальникы по
гноцями ходили та поряком а то ся было долго тата господарка нияк
ся не выпла не обходила по Бы вы мали здавати тільку державі
же вы самы кінці з кінцями не были з жес вести постат
а ся о <unk> рік попасуха <unk> рік голот был троха О
Яне б не безвели ся на тоном приходили але забы запытаток треба
было давати то ско скоче серст тра было стават скіру а кожа
зах без скіль ся мала быти То хотіли малес тілько серце здати
тілько скір але нято треба было стерном або цім то выплачувати І
треба здавати барабулю тєбулю морку для поставку і фот і ферновы безден
жнива робили косили Везні молотили ціпомрано віз на контензерно там пірут і
двіря Акє быгар по там <unk> році а так само кого ся
настал так само не платили ніч пару дак то были три до
дні Труды дні треба было і два дні робити на труды ден
затам платили по <unk> копійок аж оголошени на труды ден выдавали цілери
грошы не выдавали А як І ярна ося нас там ся по
пару кіль на тоге крали люде єли де на роботу де ся
дав де видили сме по ноцях колоскєц різгували штоб молотити ся бы
з хліба квысперти Но такє то было жытя толе Бо дома так
заплал ся так бы там мал тілько поля або глася не там
податок заплатил та ін там ся бы наплатили ході десят злотых ціляків
то податку А там роби хлоби хоц наробы абы за певны податок
заплатити ся А так пронимали ветяжко бо терит єст якы пеншызне не
сплатили то пришол якій лях забрал ці што пришли забрали ін Як
то было Модале пустям податок най заплатил тіж Приходили тій заміс міс
з району вешол ба сябни не было скрини по скрини Выберал лякаляхы
му підходили заберал іо затори збеты мало выплатила власены сасили рік купійкы
зерно то я бы но придавали по пародатно труды ден Най кажу
хотіли сме ся яхлодів ноцями кы я пічнева колоскыть різвювати Пульовы були
і мали по полях імали та ся та забрали ся впадали докол
господьожыли они пильнували тах Были так то так звали ся пульовы Пульовы
так А той коловако там давас людво каляр ток польой не дай
до пети а він каже А они хіба носили гыбо возєли ся
адно тілько не даных было штырьох тых польовых тумашым тя но они
тілько насвязат шолысі і каже ся оскрадыте каля сят не были хотіло
ся тримати якы гусаркы стело не було ся давати ходили за коласкаво
ся обсывы глапали за соломы не давали то самы іспы той польовы
ноцьом польовы як глапо ся з працы то єст верачу ся абы
стягнул підпалил і ся на дав якє польовы були твори Ну а
як то было Лемкам Лемкы до того ниґде не крали А ту
так грекокрасти нас Нято так порываты так мусіли привыкати бы хіли бы
хватили Нели сме на тямиту сусідикы сусідкы нараз і хто сусідка І
тале і там далься сме берали так і сле по полях ночы
дали ся нале колодкы Со солому ходили тоже полями дорогой не пішол
бы де ся бы дорогы влапали полями нашли отай підліхайте тамты да
так подаме ся бетому попашти з тым солми О Были стрипкы ту
в селі Были Были зна хто зо своіх Были ци якыси прислали
Зо своіх та были тым была то в скаляті была там де
казали мітьовка танка ведесте уто приходили зо села і што свосела няньо
тоге был тех трипка Же ся нях ішол до стреків Забрали забрали
Тавыти тами ходите тіж врити примусово То промусову забрали так Я не
зна дума примусово Хотяли торохувати де там посіль рады по селі тали
карабінат і двогатьох маль той кавалок селя там тругы нал кавалок селя
мали по нас ноцю ходити по кажду нісму Та кажду ніч ходили
Нож было повісти жол жы мам і Не можна Детана то не
можна была Бодатся зразу там з центру на спривіс той фірмы там
де далеко та срада была На ся оддат там пресвятисти мілицийонерці тєнка
видисти Задзірни ся бо треба тамта спітик по покойс кольпы по когось
або то еходили і потам звід там тато казал а в ся
тіж не буде пізнас дальше жы потроха Хоц находил што раз там
ти мы потем сюда перешли Але зо стрепів хладил ся но іх
ритил Но але што ту за роботу Тай наставляли о том приходила
тенка в десте там радия ні было богато та ціла рота приходили
Заберали є гесли по другых севах там ні бы бандерів тіж шукати
Они глядали бандерівців тоты бандерівці Доправды были Яправді были аж тант але
жыдили як легы Іважняю ходил і мати бандерівтів Ходил ходил та і
што і зімал до кого Акос непекого де Но та так вла
більше менься ся знали сліди каде они там ся парахуют та ся
так там хоц перешли до хаты там тотенкы де сте поселали тых
третків де там прорили тамтам вышло до сінах до хатый каж нема
никого ци нема никого хоц хоц там буде вказал же там є
Моі наймилейшы як нагнеска думам же дост уж того што вам оповіли
о выселіню Полянчане Мыхал Ґрузяк і Анна Штельма Заваруй Боже жебы такє
доколи ся повторило Дякую ім за оповід Але то іщы не вшытко
о полянах мистівскых маме для вас іщы дашто но а на разі
будеме ся пращати До села Остапє в підвулочыскым реґіоні до Тырнопільской области
запровадила вас зас Анна Кырпан Оставайте здоровы моі дорогенькы но і до
стрічы за тыжден