70% #2018 - 70% #286 Михал Ґрозяк і Анна Штельма (з д. Ардан) з Полян (5 част)
•
Опис епізоду
Odcinek to piąta część rozmowy z Michałem Gróziakiem i Anną Sztelmą (z domu Ardan) z Polan, prowadzona po łemkowsku. W audycji pojawia się też krótki wstęp o wsi Ostapie w regionie podwołoczyskim, jej historii, mieszkańcach i lokalnych świątyniach.
Автоматычна транскрипция
Витом вас витом вас моі дорогы слухайте при мікрофоні Анна Кырпан Внесках
будеме слухати остатню остатню нагнескы чост з циклю у селі Поляны Мистівскы
Але спочатку хотіла бы м зробити такє чого николи не роблю дам
Вам зараз послухати фраґмент нашой бесіды яка ся одбыла іщы до того
як сме зачали тото інтервю Диктофон товды уж был вылуцяный бо за
яку хвильку мали сме зачынати радийову бесіду А перед інтервю є все
оповідам коротко моім респондентам же спілпрацую з лем фм інформую яку проґраму
проваджю і выяснюю як зараз буде точыти ся нася бесіда Гварю і
у тім же в нашім радию бесідуєме по лемківскы і прошу моіх
респондентів ґадати власні так як в селі одкаль походит тот чловек Так
є повіла вам і пані Анні Штельмі пред печатком інтервю Ну ле
послухайте што она мі одповіла Я так прошу жебы люде дуня бесідували
так як бесідували ся в думам Же ям інакше не пойму Оповіли
сте жы бы по украіньскы так неводны быта є Нє ні ні
А де якє слова та є Полянскы Но а то видите мати
Серенцю же до вас пришла лемківска кореспондентка То был фраґмент нашой приватной
бесіды з Анном Штільмом з Пулян коли іщы рыхтували сме ся до
інтервю Чогоси захтіли ся мі тот фраґмент ту дати Но не знам
чом але так якоси ся захтіло і далем А зараз юж буде
звучати нашы інтервю ци ліпшы повісти <unk> част бесіды з Анном Штільмом
і Михалом Ґризяком з Пулян Мистівскых Але при тым хотіло бы ся
буде і коротку повісти о селі Остапє в підволочыскым реґіоні де сме
тепер Бо якоси так вышло же о полянах оповідаме а о Остапів
кадиль приіхало кільку люди з Пулян іщы ниц не повіджено Но то
знайте же Остапє лежыт медже місточками Скалят і Гримайлів але не на
самій дорозі медже нима а <unk> кілометрів бік од шосе Коли єхали
бы сте до Остапя просто з Тырнопуля то виділи бы сте в
скаляті замок збудуваний в <unk> руці а недавно реконструюваний Але Подійска земля
марз давну історию же зачынат ся за долго до річы посполитий Наприк
першый раз о селі Остапє в документах спомнули в <unk> році Але
знам же в долині Збруця Рікы якы єст східньом границьом підволиціского рейона
в котрым тепер сме то в долині Збруця люде жыли іщы в
полевліті В Остапю тото село лежыт не на Збруці кус дальшы од
Збруця на полудню підволиціского реййона Достапів тыж селили ся люде іщы в
продовны часы На околицях села археолоґы нашли дост цікавых річы в похованях
людий печатку бронзового віка а тыж в похованях щасів Кыіовской Руси Но
гы неє єст чого ту ся дилувати Західнє поділя єст прекрасне і
людям ся подабало ту жыти Подабало ся колиси давно і днескы рючы
шырокы пуля рікы якы што цікаве течут лем на полудне невысокы але
гарды гуры мадоборы ци товтры вшытко ту пасувало для того жебы мирно
сий ґаздувати а в разі потребы ставляти твердині обороняти ся од воругів
Ма свою красу і зелене село Остап є з Потічком з озером
в центрі села з двома святинями же вырусли понад сільскыма хыжами Ту
грекокатолицка церков Архангела Михаіла з <unk> рока і костел Матери Божой Неостанной
Помочы з <unk> р Тепер в селі будуют і невелику православну церкву
Переважна част мешканців села Остапє грекокатоликы але кількуру родин то православны і
Римокатоликы Християне латиньского обряду бухуєт з тутых польскых родин якы перше ту
жыли і лишыли ся в Остапів по выселіню до Польщы Хыжы Поляків
котры выіхали пришли новы ґазды іх привезли з Польщы і было медже
нима дус дуже Лемків В Остапє трафили Лемкы з ріжных сел але
найбільше родин было зо села Поляны деси третя част од вшыткых Полянчан
в загалі Мореспонденты замешкали на улиці де перше жыли Полякы і доднес
оно так ся і зуве Мазуры Може кєд уж так оповідаме шырше
о селі Остапє то варто одповісти же ту жыл і служыл в
грекокатолицкым храмі в <unk> <unk> роках аж до кінця свого жытя отец
Кєлестинс Куморускій Окрем теолоґіі студиювал він тиж во Львові і філолоґію і
то был знаний в своіх часах поета мовознавец тлумач а тиж громадскій
дієц член Головной Руской Рады во Львові в <unk> р Народил ся
в <unk> році в селі Долиняны коло Рогатина зато взял сой псевдонім
Кєлестин Долиняненко Його поезиі были выдрукуваны в літературно науковим альманасі Вінок Русинам
на Обжынкы же вышол в <unk> році в Відній Но видите здає
ся же придеш в якысу провінцию а там все найдеш дашто цілком
непровінцийне Но але по такій екскурсі вернеме уж до нашых лемківскых справ
і гнеска наша тема вісіля бо мы уж о вшыткым побесідували о
высілю іщы ніт Но тепер найдальше Вам о вшыткым оповідают Анна Штейма
з дому Ардан з <unk> рока і о два рокы молодший Михал
Ґрузьок обоє они з тотых пулян же коло Змыгорода Просиме слухати Коли
выжывали тепер а на занім началь выжывати Вазопольсті я не понятым За
ним тыяжыл Шо аблючкы запаскы дві милиярды такы ходим є на поле
і дома я Людия то єс Єдну запаску назвали фатушок Шом принесла
мала на образ ручників не образы Нє Думо просто образы інакше прикрашали
ся може даякы квіткы рук новой квіткы а бо букєты плели Но
якій робили Зы такой бібулкы дівукы І так то єй был білий
Зелений червений і о такє брал до сердины гатьок В тапкало етах
сте потягнули потягнули потянули Што ча зроблят ся квіточка Зто того маленького
папіртяка так стігал гачком Не так будім ліпі єден при другым розварити
м Я хотіла учыти ся такой квіткы рубит бо я не знам
як то ся робили абы хтіла однотия пакаж Моя баба то робило
колиси і мою бабу кликали все на весіля такы паперовы квіткы робити
і кликал ну де треба было моя баба але брава може робіла
Жы з такого потеле руркуваного єм назад кот руркуваний папіры такы ройкамі
токы з кугу з то кугу кугу Як мы казали руркуваний руркувана
бо тото шя кажут ротиком то з білой бібуйкы бібулґы дры а
тото же ся робило заплющувал ся доготікон і то є чыпало над
рід як на образы А яконом до образів ся ціпало як то
было справа зліва ты над образом дукуло то же дулкуваєш Бо як
тоте гадком робіл Но то ся ліпил єден при другій ліпил гум
а як той ст о папере то же долкува ся тя по
якы Наприк я номалюю од єст образ якый сы от єст образ
од єст образ вісит ту на стіні де си том причыплено Як
де оєде той букєт З той ройкы іде та одыкува Так до
квіткы і тут ци он такє але оно єст догоры а оно
так стояло жы букєт не был лежачий А букєт буйсте або тото
стояло о тоты тоты квіточкы то они стоят о тоты ружы Амишли
тоты ружы рухланы та мишли листочкы зелены То же было специяльне то
і до теркы бытекы сут коручникы з Церкви леч не было і
туся ручників Нибу тя ты плели Не знаму Оту давны за образ
заходили тоты такя груп было з цініт Таку он о ній она
ця чыпало на тот одыйде рамок добре о і она єшло по
самым лямку Удакот было ця пляна нарога чоно по самым рамку ішло
доку Іх якось вытинали якы Цой з ролька бо єм ся надіял
Вытинали но так як треба было плести Ідротом і кожде бра на
дрід і так го завінул завіну І улиця поді єден до другого
єн до другого там же сбы подавали лист зелен і выходила ружа
то до церкви робили так Іду церкви робили і в хыжы доды
прибрата і Мосте в хыжым дос образів памятати Яка А чавни Я
не знаю чым мали гіст але на выбра діли єден у другого
Так І коже бране побрат Попід образ давали ше тоты такій полиці
Ни на сіні про што та речете бук тоты образы так стояли
Ни файні Попід образы врады были майже рівны квіткы То же робили
квіткы з папіря але же з папіря з такого може ского Нє
білий зелений червений Тоже вытинали більший минчы міджы І так докупу і
сшывали і потім пеніцочками Прибивали гет так так так так так так
так так так так так попід образы Бо т образы іжли Так
были тоты оча як бы тоты рокы гіллян до тоты оддало до
такы гыш они были зрублены нас току батерею твя дос нас доложы
ся Рустіло Ні о такого робили думкы так был великій меньший і
меньший Новырі был най підьом дош докупы шыли Не потім причапали тятком
Но і певне през якійси час може то уж было кус може
на такє варде ци як ци то робили може стары знимали а
робили новы быя Но як часто то ся робило ци до Великоня
на таві до Великоня Я так думаю до Великоня Доже робили мови
гояк бо оно даси може ужы ся зністу ци Войнса Його соди
Стивы неу До тебе дівыча до таба дів то іщы раз приду
іщы раз приду бо то быго разу Жебы знимого Божа познам бо
до мня ураз До мня є зажылінь Бо моє сир це готові
дів та юр за помино негостино А выпамятате іщы тоты вісіля якы
колиси были ци цим цитуюш може ци были тоты вісіля іщы такы
в старых традициях Но як были сте двома то не ном ходили
сте на вісіля бы може може в родині ци де Выпамятате з
дому было діти то Номісіда не ходили але уж такы можі дівкы
выж были кустаршы товды може выд То мы не ходили прошены да
не прожыли то нас было так і ту же был на печатка
Тепер Перший вічер Га і світа завтра Дневкы ся начынат вісіря молодых
татю Но молодня дівчата хлопці там гуляют до <unk> до першой Після
той годины зазберуют котры дівчата то а то же прошат То же
молодуха просит дівчат А кота спит дома не была над нам на
тих танцьо то дівця по ню єдут буде єдут ті вінкы плести
думтухы єст такы Тепер ні А на початках і было Алем было
дома як было дома Вы ту оддавали ся в сорхосним році сорок
осні А што Мулодуха то што наричено Глудіця молодиця Глця То вас
было слово Мулодухы Млодиця значыт пред Вісільом называли загравіны Як называли загравіны
то был вечер Проморя Для хлопців і дівок молодых приятелів молодого і
молодой так Сякы Якы были Якы были єчо бє на тоты танці
То были тоты танці Цю тему называли заграви Зроб там тоді ця
дівчата єшлисі котра спала дома то они єй і дівчата гідны на
відкыхы Там мают бардові Дому Духы допомылу Духы дамолоді тоту хыжу де
выдавало ся мало выдавати ся на молоді на дава Мудухы то тут
одповідают а і бы шапана Але они іщы не молодиця бо іщыни
чыпляно ани на дале давали Значыт никы дале думу дітя ідем там
до вінкенькы новінкы панавінкы де Там ся зберают там А мы такы
як былише малень меншы до складаным барвінок і они той барвіночы завсе
мусі нацятий плести хлопец што має батьків Такій хлопец окрутя долоколо круті
але же ся мусі сам наскладати того барвіночку до рукы тото іше
давали до вінка Ос хоче то сіти Так того він был і
тєкє то борше не был ві на челі не было а так
права зліва і так до лісів УС такы так доли выте долину
такы но такій брал бы ям вулуся але звіл со задіме такы
як так докола якы як бы мы там не плели роблят то
треба листочками берати вікна Але цікайте хлопец якій зачал плести вінец з
барвінку а далей давал кумусы зінка То были молодиці но же пришли
специяльно тоту рубити на то была жінка такы же же молодиці Лета
што плева памятам єст дум она ся мі ту плелачка То она
плела ся і дома Япан та тілька в тым тых віхід было
То дух на тім кінци Нова тамты ниц не є штантом друга
плева бо мы не ходили на ціле село Доже На своім кін
на свим кінци О ци віта позберали тыма листочками торе Лели тоты
жінкы якы пришли плясти і они при тім дашто співали Співали Але
не то вам не скажу Но але то были пісні до того
до того до віря інка яка си пістя орнає Іщы вберали вікна
в ґвіжы де мало быти весільо так так брали барвінок і што
треба было приліпити Нє я ждуму што сте муцяли жебы приліпити но
жебы не памятам Анджевно мокры бутяє думам штоси може ти ждат не
памятам Бо я то ліпила твоі дворіны сестры як бы ходила в
Анкум але не забийте не памятам Але выліпили як косы Алей буром
мусіло быти не маяр Нє то мусіл быти то же звір як
оци квіточком А якы одкой знали якій Бля знают якы сы такы
Рубер тоты квіткы Як бы квіточка бы ходило в такы На тім
выходило кругленькы потіж дольше бо то іх набыли Не такы великы но
такій был фачый Значыт бабы плели вінок а дівкы клеіли на шыбкы
листуют дівчата гля клеіли на вікна кых су такы хы Як рызура
на ківтах Квіткы не рожакор ліп наліпи не право таргну зробит якыточку
то пленкы то же дівчата Але што плева то так жінка плева
Наче до мужчыни Вінок был з Барбінка але ту вплітали ориз Ясти
Не зна як водію то жебы він так вісіл да такы зо
вшыткых створін жыяма не мало вид пому не На подім на верх
же давали віночок там при того бардо бірлінкы до того віса то
я і якій то был віноцюк тыж Барлінку Звінты Як мы называли
серцянкы басанунка А та такы Лускы был такы Ускы басанункы так о
такы были то з чого навязували тотыкма квітками і подавали довідка дверхы
Альбо было рани До того самого ціпали ся ци другы были Якос
Я не памятам же бо они го осіб не дала тотя осібне
як прядували той А потім той на верхы там яко чы причепали
чымсы ся ру меншын звіжына і купинці а Бо винебоч квітків зроблены
самы назвалиткы в Босому так Бы назвали серщанкы серсерця бобатанукы то были
такы шырокы а серстчанкы были такы зойкы Летам давали і червена єзы
леєна і ружова но шакє зроблят як поплели поплевы на квіточкы і
она Блазер Зыли собой до тазышываня посы ціпляли дотулу і так же
дормало же на воє ся тривало і цікаве На там подім тяпали
тоты Она самунка як ачя там не знают а ту іщы на
голові ту были такы тоты бы сонункы ту нахы без нам доповідте
што іщы молода мала на собі якло до шлюбу то был білий
кават Біла запаска Брюшка біла То она же была з такыма тыма
котра ся запянала ту а такы Отак поздерани поздерны но і оно
тало так запіостю Так так танка і ту было вышыто Ту так
выглядало молодо А дружкы Бо дівчата Дружкы то мы называли парта Мали
парту мали парту Доже ты так привязували еп Йойона так она была
така шырока тая парта Наша дружка посміцючка по смітю хводила назберала вончок
форцучых сичыва Унучюк на збероничка знате якє Нуця унучю І а дружка
мала ту так Тама ту парту через о деща подіваю над набок
а ту потім на голову так мало на сяліл так так нофей
видко было тых такы така зареза одаш такы шырока чапа тото што
тоту воно так твердо стояло Так Но так не видіти по телевізор
є оно виділо верда она видко на была поряна так як бы
картумный так і на нім якосо тото басанунко ци яку ту такы
якы ту басану но тов нашан і дале чого ці была твердого
А потім там были цяк шкільочкы тяк розмаіти потіпатію бой тата парта
была правкы як бы пецюрта была бра на кразквало ся парта пата
зозаду мала ту іщы босону огато патану на тогі а от зозаду
оно выглядало так а я тепер намалюю зозаду Тоту дружку она як
малакосы зоплетене ци як Розвіла сынци не єдну ци дружка мала І
наєдну а дуба там не бога малакосу та оту тузо і ото
буде тота парта ло а ту ззаду до того причеплены басанункы так
То зозад якы там кєпали я там знаю до того І они
так вісят просту так там не ся поясны Нибо сякы коля Они
просто ріжных кульорів ци там было выткано якы сы там квітуцькы ци
коли ждан то были квіточками хто же мал Америкы же мали тоты
басанункы а потым то же были багато Так звычайна тепер кы єст
в наступ єнка з жыдівского котра сто од нас мала тоже такы
шырокы над ци дві ци три довона єй дала до церкви до
Євангелиі Тоте басанку Я не знаю чы они маєт Як закладкы та
як закладкы дум тоты басановкы такы гарны з клітками пм А як
то было гвас дома з были даякы в селі пиякы Были Але
мало Колика розказували наш был такий пияк што пропил тьо поле Пропи
ся поли то не за мене Тя не панят Він хлодя жыдит
і кыдавай і давай і давай што ся пропало Болегы жыдем врукы
горпит якоси громада ся тым займала што тоты назад ци платіли тя
што тото полого добра люджы А дале же так было же так
пил Опили кулиси жінкы ци лам хлопы Я не памятам жебы такы
жінкы кона зате были впіли там Жыдаякы свята там беступочку Але што
лечы треба вино хыбыль Не полюнкы ци палюнку Певне ні та нас
палінкы нихто не робил а як та мада пуґбів і пупіт даколи
фляшку по святах то не было што одєти Возміня Возняток єстива Хто
не слухал нас од початку підповіме же сме в селі Остапє то
двадцет кілометрів од місточка Скалат а вшытку тото в підвылочыскым районі Тернопільской
области То уж <unk> част бесіды о селі Поляны Поляны Мистівскы о
жытю Полянцян на рідній землі о выселіню о реалиях жытя переселенців в
<unk> роках Нашы респонденты пані Анна Штільма з дому Ардан і Михал
Ґрузяк коли выіхали не по своій воли з рідного села были уж
кус старшы бо пан Михал вродил ся в <unk> році а пані
Анна з <unk> Зато добрі памятают І і іщы жытя вдома і
тото выселіня більшу част жытя они прожыли уж ту в селі Остапє
ту робили в колгосбі ту ся Побрали ту росли іх діти но
а побрали ся зо своіма і то тиж мало своі значыня Пані
Анна оддала ся такой заперібка зо свого села з Пулян а пан
Михал взял жену зо сусіднього лемківского села з котами то і в
хыжы в єдній родині і в другій вшытко было по лемківскы а
тепер зас вертаме до нашой бесіды А як было ту ту селі
де дуже Лемків пришло гладо і як спочатку женили ся зо своіма
Ні ци одраз і місцеве з місце видни То уж як гы
были ту в Украіні ту уж родиче не розказували з кым маш
ся женити як вытой як дома туюшы хту хлопілы з тым тою
ся жену видово іхали богате богато ся своіма ся дояга ся потым
ся мішало то місцевий нашом дівком то на ся з тимселым женили
то ся помішало А ту як ужы Лемкы приіхали і уж ту
ся женили і выдавали ся тоты весіля кус были іщы такы як
думацы уж не такы Кус были є Же робили троха за радины
гыця робили трохинькы плели А потім якы рока не памята Же скінчыли
і вінкы не плетут Нічого А Ваше же ано то одкы Мадат
в котані была Лена в дому Анастасия Герф песала Феш але тотя
скоро помер <unk> років як померла А вы самы то коли ви
ся женили ся да в <unk> році Твітка <unk> році ту А
в <unk> році якы ту были весіля Іж ґуз такы як дома
ци уж по новому По новому любиш як бы де Не было
то як дома Там огля сме ту приіхали анде <unk> ся так
было як дома потом так робили яктуде но а е як вы
ту ся женили то было уж выповіли же южнолемківскє такє высіня Тагже
не так як анда лемківсткы привыка дружышли на місцеві так місцекы юс
такы на початках бурты оповідают ґусі ґесі женили на санях колоні Так
на початка На початках де там перше там де два три рокы
тяг на печаках два три рокы то ся отримали а потом раз
раз зале влешали залешали то парахладили на тученю моду і так А
было такє же дружбы ходили мали Сокыркы такы Были написаля кого Ворогы
хрести дорогы то так безо два зо три рокы так дало по
тым ся заняхали кот стали ся хустинами крестити дружбы А по тоты
сері хрестили такы одбыли двері так як выхотели Жастували так як бы
хотели зграти хаты о порог прокы хотели з хаты приняти Пак давали
і тым проходили Ідаты як ся хе сокер кастили одобрали та ха
Бо як мали ся сокыркы то такыстельы так давали давно хрест натримали
двадже молодя ділили проходили ноло А потым ся касували том ся і
сосід касували Своі традициі памятают і барз дуже такых же доднес ыют
на конях вшыткы зберают ся по гуцульскы там в горах і так
весіля специяльні роблят вшыткы традициі вяжут лодій співают при тім лотканя і
так дальше но але могли бы і ту одновити лемківскє села Не
макту Ям кажу Таке село якышы Поляны такы были єс лют такє
пришло што они той вшо ся рад кашували Но але што недобры
были тоты звычаі Тапер невіжыли ся А тепер часто єст молода на
дно старе части єст же хтоси хоче выдавати ся в такым струю
народнім же хтоси хоче якыси тож традициі тепер одновити бо тоты цікаве
Было так єднако нецікаве справляти весіля єднако вшыткы то незцікаво в того
такій в того такій і а токус бы были дашто руці то
село тоты поляны то не такы были якы зарам ся пошапували перекінули
бы нам міняли тоє на тоє і так Прижденой селі лаґівны Лемку
Булеку і з Юянка ся воруків пару то буде забудут ся опємят
геони Лемкы Я памятам ся думу А тото што тепер ту ся
народят ака то не варта ніти Де я онт найло том тодя
на тім были там он чорнолеват як было ся десят хлопціків дівчат
такы найперс ци першы клас ци другы Но не то співали гарно
там по лемківскы ай дід тугоштапів ґежды Ани ани словам дака ани
о ным зна ници нихто єй не навчат Бо ся забуває Ностаршы
люде мали бы вчыта а выдати од себе они ся не нова
Додай дай морма што прийшол до тому та розказуй ту своім як
там діти тай пивали гально по лемківскє штожны левалы Магату цьо кавдекє
ефода низна Мы приіхали сюди Ту была єдна жінка наша з полян
благ вора а друга была місцева она была поляка Пойка вона была
відана за Німчем але німец же помер а тота была хвора тай
приходит до несусідка докаже бабц як ся тримати та о нас є
каре та о так пукус пукус стаю Не казале же троха стає
альбос стаю тота приходит до думы кажы до свойой дочыкы Но тота
жінка хвора на фокус вы накаже Хвороно фуґе Боже ж то было
сміхло то же пойдем є на дру хорово фу фу О моя
малюця дочка она же богато слів длявскых на роботі дагне а я
не Колихі кажду я мамо Та може бы сте хоц трохи язык
звіли Я кажу буду го ламати як не воден А наш то
самы Лемкы ідем на роботу до коблем голорити Дай пой по свому
тай А як єм было в <unk> році люй в лікарни то
сценула мся за жінку што єй барця похладит зомшаной Та сусідст бо
сусідкы тіке через ірку через кычару Шана То як же приходила дочка
до дочкы та як до м то розказувала же так мама коде
до роботы то же троха говорят по украіньскы А тато нець Полянску
даяну суващы Закажы діє ци вызлом чануй єспун Я маю заробіт темай
Боже померла Сест продворіню та наню Видеска за жол на ним місцевы
Яка з єст так голадна кажда не голадна всє Ты якто стар
ся ті букули на то што ся было старше такє я і
стар ся то ся задюха тото же менься Забыло гедным не знає
ништо бы не нашто не сткаже а нешто ся осявари бы пусювали
чеха а він на Лемку місиі і онує того і влачку Йовір
погыленый на нім сіри то примелены Слух оях тот нашохспіл же з
любови нич добрі не было Жы з любови же з любови нич
добрі не было Ци ти любу єло двога доны ци може дьоглом
пішептоно Хоц бы с не хтіл тому си слюбили гі ти Хоц
бы с не хтіл про тому штерпіти хоц бы се хтіл Хоц
бы с не хтіл прото мож терпіти мило мило Три покусо єдно
любил ємі о ньо гыне дво цимо сільо ся напи Не можме
нияк быстя жыти не мож мериво не можме вы нияк быстя жыти
і циґанко так наворужыло Женя здури дівко чорну приво Же не буду
відідів зо ньом світо аж проминут моі моды Ліхы проминут аж проминут
моі моды Літо під облачку Явір зеленіє осмутниво як тым вітер хвіє
Може його верре своріньоми мива моя што то буде з ними миво
мойо што то буде з ними І такєм ся парокы та нехто
з стату востатю Лемко был Так виде Но шкода то ся зробил
котр вам на ты не ма такого орґанізапса хотяты якысий орґанізатор знаба
злел вам все а сам Микола Миколан троха там ся а хто
там нихто ся на хотяте жебы з наба злетіл хтоси така варкова
тога же трушкы неможливо робал голы лемківску цурисоцю Апостаті Я бы ся
бу хотіл орґанізувати шлянавти поізкунавті сиди Не вышли мекля на поля творця
і вытикы но но ішом гоє сусіднє суло горнизя то ты мож
коты си знаєш Но інторгову урву лемківску в Горниці Каже Микола в
темнічын виді Ятложен орґанізувал раз і вже шо розпало ся ну Не
знайд Лемковиц ци байдуже ці робит я не май бы на Зачкажы
туры силыл далеку Нзи Бо я ся думал же там може по
другых ся баляка вза тых чорноле як там а гостапю каж тот
такій ляпем так казовит себе Ят стати з тол дикій нарічонне На
тым селі так само як каждати наказал ті Полянця на тестакы окім
ницього не треба ся Є в фотичны відову я то працувал в
тым глувіста Мні голі бузи зібрати не піде на выдава не на
альты Не піде нема не єстя геа нате не ходит же Лемкы
ни Лемкы ци хто лем люде завбивают своє курінє і як бы
не шануют ани старых знимук ани не знают добрі як наприклад про
бабы ци предіду як маленомено Навет такы як не хотят памятати о
кім то смутны Ту смутны Бранты Бо не ходит же Лемкы не
Лемкы але памятати свою родину свій рід памятати одкай тота родина походжыня
неналежні ци Лемкы то Найвысша культуры жебы знати без ріжниці ци то
были селяне ци то были якысы тамграфы ци хто але знати памятати
цінити то ото Іва шклада же нас якєсы такє же не шануєме
самы себе Новам каже то гы за пару років Ани нехто накви
доказал ся він Лемко або ся або звідкє він обланите Ной горниці
были люди такій з нашого села є знаю внесиш ты дали признати
шум не той ну товли тамы Лемкы ту ідам і Анкы Лем
відказали ся давно сыдали синым Добре Але ту была така ситуация же
ту Лемків было дот бугато Ятого моли а то могли ту не
стидати ся бо ту было того тако не было Але тося пяли
та здедали ся торакы спаде Ешо долго буде та закасувало ся всьували
ся еты та ся вже від лямку або шатоті з лютіме вказет
О якє было ваші вісільо Іщы такє як домо кусци Выс такє
было як дома бо были загравины вечеры вінкы плели в вікнах берали
шыта было увіджте даж до провашого мужа і николя ся называ Він
был то з вашого села Вызнали го іщы скорше Я вас памятала
з дум Ям ся не стрічала Я мала другого гы ся так
зышли І тамтой был спуляны той был спулян І тамты ся пєсощына
і тися пєсощын змінило видат А коли іщы жыли сте там вдома
то час то так як бы родиця своіх діти парували жебы были
менці більше єдного достатку або може навет меджы жебы долучыти поле єдно
до другого або іщы штоси так родитя то Но а як пришли
ту на Валиціні уж сте жыли ту уж певне уж вшыткы были
єднакы уж не был богаті Ні Жыбы бо товды дома як родиця
хтіли там оженити сына Ци дівку выдавати то они думали о якыхси
материяльных річах ци хто Но тепер такы думали овда А дуж были
вшыткы єднакы рівны і не было же то мал дівко поля тот
тілко ту де гродань ся єднако то уж не грало ролі Нє
нє І што выдавали ся хто зо кого хтіл женили ся хто
з кым гне І родицям позваляли Но а яже ж Поженили ся
даль рода і там де пішли зяті де пішота невістко потом ся
будували бо мо ся тож добудували жели бы брати сестры Але мы
сут дуже а дуже добрі жыли Вянухату му мали але ту му
ти они нараз казали і Я не знаю як попід є я
ту буду песла мы такы посустрічкы ся побудували Десяку былу Боже коханый
часы были тяжкы Дуже дне то троха ну дуже Тапа Боже коханый
нині тік жебы спокій на світі І каже не радо своій іти
майти всі докла приіхати єден брат другій брат трітє брат сестра сестрины
діти єй ціле жытя прожыли ту уселю сталю так Другы слухайче на
тім внескы завершыме цикл о полянах містівскых На жаль Остапів неє якысого
лемківского хору ци ансамблю ци соліста ци солісткы хоц то великє село
приблизно <unk> люди і Лемків ту достужы Могли бы штоси подібне зорґанізувати
А покыль того неє мусіли єм на музичны перервы брати співанкы фольклорного
колективу студенка з калюша Бы то властиві співанкы того самого реґіону і
такы ся співали і в Полянах а тижы ся придали нам пісні
выконаню Христины Соливіі зо Львова Мам надію же коли приду зас в
Остапі То ту буде уж якыйси гардий лемківскій ансамбль І заспівают файні
но і дам його выступ до нашого радия но і вкінци вшыткым
Дякую і Полянцяном Анні Штыльмі Михалови Ґорзякови а тиж Миколейови Фуцілі з
волі Нижньой же запровадил ня дохыж до тотых прекрасных Полянцян но а
до самого села Остапє підвулицівского рейона Жыл Тырнопільской области запровадила вас Анна
Кырпан Натім завершуєме на Рагів повіт о селі Поляны Мистівскы То так
на разі завершуєме бо може стрінує кыксий цікавых Полянчан но то буде
засополянах а на разі од пулян юж робиме перерву і прастяме ся
з вами оставайте здорови до стрічы за тыжден