70% #2018 - 70% #287 бл.п. Федор Ґоч
Еп. 2018

70% #2018 - 70% #287 бл.п. Федор Ґоч

•

Опис епізоду

To wspomnieniowy odcinek poświęcony zmarłemu Teodorowi Goczowi, lemkowskiemu działaczowi i założycielowi Muzeum Skansenu Kultury Łemkowskiej w Zyndranowej. Autorka przypomina jego działalność na rzecz kultury łemkowskiej, udział w organizowaniu zespołów, chórów i festiwali oraz to, że w muzeum przyjmował odwiedzających jak domowych gości.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видам Вас дорогы слухаче при мікрофоні Анна Кырпан <unk> червця пізно вечер
достала єм смутну вістку з Дзындронувы же на Дуклянщыні одышол до Ліпшого
світа знаний лемківскій дієць основатель музею Скансена Лемківской Культуры Теодор Ґуць Уж
на другій ден в інтернеті виділи єм не лем спілчутя родині але
і першы некрологы а буде іх більше бо покійного знало барз дуже
люди І ниєден повіст у нім своє посмертне слово А я знала
пана Теодора аж так барз близко была єм лем єдным чловеком з
тисяч якы приходили до музею єдным з соток густі якы входили до
хыжы родины Ґуців Але Теодор Ґудзь мал барз важну прикмету смутріл на
люди а виділ каждого чловека Знал особисто тисячі Лемків з цілого світа
якы приходили до Дзындрнулы Памятал іх імена памятал з якого села походили
де жыют тепер в якім ся веде і іщы дус дуже вшыткого
Но і каждий хто глусіл на загороду Ґуців был густюм для пана
Теодора і входил дохыж яко чудзвій а выходил юж як свій Но
так подібно было і зо мном Музей Скансен Лемківской Культуры отворил двері
для вшыткых в <unk> році Але і до того і розмі ся
долгы рокы путім гев приходили Лемкы з цілой Польщы Украіны Америкы і
з інчых краів і приходили гейбы додому вертали гейбы до свойой а
не музейной загороды Пан Теодор не был для них директор музею з
Кансену а щырым ґаздом якій принимал гости Было ту в Дзындроновій особливе
місце де каждий міг прити і прити до своіх до себе вернути
до свого Місце де каждого принимали честували шанували якы бы не мал
він погляды і в якій языку бы не бесідувал Тоты Лемкы якых
знищыли не лем рідну хыжу а і рідне село чули ся ту
так гій бы вернули домів А зо мном было і так і
кус не так Бы мій тато походил зо сусіднього села Стлювы то
пан Теодор принимал мого тата а пак і мене яко сусідів нормальных
сусідів так як бы не было ани выселіня ани жытя кілько років
в Украіні так як бы вшытко лишали ся по старому Они не
знали ся скорше зысяли ся з того же мій тато Петро Кырпан
подавал материялы до музейного квартальника загорода але не приходил на рідну землю
николи не приходил бы перше мал такє переконаня же по што там
оити як туж Не нашы Зато першый раз трафил до рідного села
аж в <unk> тисячнім році Розуміє ся Стльови одраз пішол до Дзындрановы
до музею коли вышол до тата Пантеодор тото повіл же єст тотым
Петром Кырпаном же давал статів музейну загороду І в тій такой секунді
ґазда музею обнял тата так як бы пришол гыл найріднійший чловек А
перше они николи ся не стрічали Ґудзь належал до тотых найпершых же
зацяли лемківску культурну діяльніст по выгнаню Іщы в <unk> рокы а мій
тато фактичні аж на пенсиі більше ся зацікавил лемківскыма справами Зато пан
Теодор такій все логідний погідний приязний єдной звіданя поставил такій остро Петре
чом єс пришол так пізно Думам сой тепер же не раз му
бракло коли уй ся товришів єднодумців Лемків патріотів і коли зачынал свою
діяльніст і пізнійше Є они были Але все іх было за мало
роботы на лемківскым поли было барз дуже Не буду тепер оповідати о
цілой діяльности пана Теодора О першых ансамблях хорах театральных гуртках о участи
в хорі Лемковины з яком звязана велика част його жытя о участи
в орґанізациі першых лемківскых фестівалів і концертів треба бы было споминати вшытко
а того барз дуже бы были і такы ріжны ініциятивы пана Теодора
же він не лем подал ідею але ял ся тото зреалізувати а
то і памятник лемківскым партизантам же згынули в рокы німецкой окупациі памятник
в Устю Рускій ци Устю в Ґорлицкым і Церкв Православна церков в
Зындронові поставлена в <unk> руці в Ластиві перся церков поставлена на Лемковині
по выгнаню Лемків Но то не буду оповідати вшыткого повім лем так
навет кєд бы Теодор Ґуйч зорґанізувал лем тот музейскан сен на загороді
свого діда і в такій спусіб створил місце кадень будут приходити Лемкы
з цілого світа то юж і того было бы дос І приходили
і приходили гев не лем одвідати музей ту одбывали ся тиж ріжны
культурны імпрезы фестівалі од русаля до Яна малярскы пленеры ріжны варштаты як
довязаня кыльок Долшый час власні лемківска творця Усін інчы стрічы і ріжны
цікавы подіі Музейній загороді нагрывано фільмы і то не лем документальне і
так стара хыжа сільского писаря остала новым Центром лемківской культуры Пред самом
Акцийом Вісла його <unk>надцетлітнього ученика кравця арештували і буйтьом муціньом змушали вызнати
же спілпрацувал з УПА Бо жадных прецендентів такых не было а уладі
треба вказати же спілпраца з УПА єст тюрма пак тяжка праца в
гірничым батальйоні Новый арешт дальше переслідуваня тоты вшыткы выпробуваня заставили дост дуже
передумати богато проаналізувати і покус выховали простого сільского хлопця на діяця Осиры
тіла музейна загорода не ходит уж в ній Старій ґазда Іщы кус
цілком мало бракувало йому до <unk> рока але ся не судило Ниє
уж з нами тив дуры або як по простому го звали фліця
ґуйця Істория його жытя вчыт нас же і єден чловек потрафит зробити
барз дуже А тепер послухайте нашу бесіду яка одбыла ся пару років
тому Лесні Бісіду бы то більше подібне на приятельску бесіду старшого чловека
з молодшым а не класичне інтервю Пан Теодор Фурт забывал же сідит
перед мікрофоном і оповідал дос особисты річы якы пак мусіли ся вытынати
але поза тым думам же наша бесіда цілком надає ся до радия
І зато пропонуєм послухати просиме То в порівнаню з тым што мы
робили то они низкы плюют на то а як бы мы не
робили того то они низкы бы не мали того авторитету і того
діяня як бы мы не боронили перше А што япер што мы
пережыли При музею альбо і сын з культуру то нас поневіряли нас
переслідували правда А тепер нихто никого не переслідує не згнил лем і
а творят сі хресты і медалі ім дают Тепер не переслідує але
тепер єст інакше Коли наприклад выступил колиси тот ансамбль Лемковины та люде
так хтіли видіти чути своє одтягнули ся до свого а тепер пришли
інчы часы діяти в тых часах же доукола компютеры же каждий бавит
ся споном і давно аню не было телевізора Не было навет радя
но то е як мы наприклад як я творил ту як бы
вам покажол бо покажыл як мы творили ту колективы театральну ци хоральну
ґрупу ци музыку то люде приходили Але хоцю ся бы вы оповіли
же то фактичні вы єдны з тотых найпершых іщы в <unk> роках
же не было іщы УСКТ не было іщы нич і вызындранові творили
два колективы театральний і тот музичний Та коли зачынали коли не было
такого но позволіня на такы річы Не добрі розуміли То єст так
аню же орґана центральны давали позволіня же можыти Ухвалы были як поставы
УТ Але скорше вы в <unk> роках а то і ся не
было утиска ласні то в Зындаровіту а мы то робили Просто та
з такым етакы же так повім з такым ентузиязмом з потребы ратуваня
нашой культуры Зачали мы як мы нагрывали лемківскы вісіля ту Зындрановій Але
то завдякы тому же в Польсі была проваджена колективізация і нам было
легше товды оперти наше діяня о то же мы згуртуєме і же
даме концерты і наприкляд навет на польскы села до ясности до Дуклі
нас высылали здавати концерты бо Того вымагала колективізация правда Жебы пропаґувати же
на Зындрановій постала тзв спузільна продукцийна солідарніст і показати же видите там
мают тоту рільницю орґанізацию але ім але роблят уж культурну роботу конкретну
Так же то было нам леґше товды але Але в долині попросту
ту орґаны і партийны і міліцийны не были до того приготовлены аж
так жебы барз нам помагати но тоты лемківскє весіля награло радйорясів і
там деси єст в документах то же можна бы навет єй одтворити
А потім мы дальше провадили нашу роботу Но наше стараня то што
пише гальця тепер котры він мож наґітацию політыку як обєднаня Лемків він
такий мож наповісти Як бы пропаґатор того діяня но але пише о
тім што мы робили і споминат там імене як высали писма допарті
до власти центральных І наприклад ясне же Ґальтоц з того з Вроцлавія
был в тото влучений він мал здібніст таку редакцию і мы спільно
писали тоты писма але мы му не позволили підписувати підписувал я Хтоси
інчий потім другє писмо підписал і доньскій Штефто што то был ґаль
Ґаль то о такый наш діяч в Вроцлавіі але по стороні УТСК
і духаукраіньского правда но але товды він не выказувал ся такым товды
был можна повісти барже лемківскы справы влучений але в рамах УТСК Іж
по покликаню УТСК то мы могли робити то што партия казала Што
уряд подиктувал ниц іше І мы робили то што можна было то
значыт можна было як бы в тім як в Украіні бы повідали
Колласпі можна было при тім даякы зорґанізувати колективы і они были як
бы тиж пропаґа пропаґатором того діяня Державного ну можна пойсти бы то
державне было так же кус нам было легше але але ціли ся
знаслідили Але друга річ же нашы діяня ішли в тім напрямі жебы
люде могли вертати жебы уможливили і то гальцях споминат о тім Жебы
попросту люде могли жебы направити кривды жебы людом могли вернути лісы Землю
бо хыжы уж провали або розбили так можна повісти же робили што
што хотіли так як такий приклад як церкви не сіли Но гы
бой як бы інакше смотріти то в тылю віхто церков знищыл православну
Хто розобрал продал груль продал дерев ясне крыль продал дереву церкву цілу
продал а в тів собі робітникы розберали і розвозили і так дальше
А шолтус был гулюта і тиж можна повісти же згодил ся або
підписал ту згоду Круль был вуйтом одразу ціл робил вуйт а вуйт
мал на тім терені до повідіня вшытко І то хто остал в
тылю він то лем завдякы крыльови А решту путіваци вішла то крыль
затримал тых якы гулютіл нале він мал свій плянж бо мал дівкы
а гулюта мал синів і думал хотіл жебы получыти родины так дальше
Але вертам до вашой дільности як конкретні створили ся тоты два колективы
в Зындроновій Якы конкретні то было якы хто наприкрад зберах люди хто
повіл зробиме тото а тамто як то ся зачали люде вернули в
ріж людно але вернули І было ту пару родин так Юж повім
вернуло дві родины з прицін лікарскых навет приців здоровотных Вернули циґане дві
родины тиж уж пару осіб вернуло но і треба было новых люди
до той рільничой орґанізациі а шолтус был наш і він згодил ся
же они можут прити і же треба іх до колективу правда Но
окрем того місцевы тоты як котры маль нашли метрыкы же они сут
хрещены в кустылі же сут Поляками то іх уславили але жыли духом
ісі тым лемківскым зындранівскым і хотіли ратувати церков а церков падала Но
і до тоты поякы А они поякы ци хто Не но они
не Полякы нашы правда Ау але до села уж жали осадників Іж
дуже навет Но І як діжло до повстаня колективу Лемківскє вісіля Так
так але мал якысу назву тот колектив Мы не мали лемківскы вісілья
правда Лемківскє вісіля но давне А назвы колектив не мал спицяні то
значыт высно як даколи называли кружок але в нас більше ко Більше
называли з польского зеспу мали Поляків і Циґанів зо Спулі Но і
як сме зачали же тоты жінкы пойдают будеме орґанізувати та такы мож
оповісти лемківскы весіля і бнеме давати колективы і може збереме пару грошы
на ремонт церкви Бо церков была уж впала головно ваня но і
то потім взяли ся зато взяла ся за то Дзюдзіґмаря неодповідньо узгідила
майстрів а і такой спульовскых і вшытко доносил і цілый час ходил
скаржы же но же Украінци одновах чом тутай своє положыці так дале
Но і потім навет як в <unk> роци в <unk> річницю выгнаня
вернуло пят родин до Коросма і пришли до села Пішу зо мильдувал
до партий до і до поліциі прислали міліцию і выгнали тых люди
нажад на захід II выселіня было <unk> році то м я там
пишу Та власні Явласні власні та я там пишу о тім троха
Но і поі ту зачали сме зберати для колективу одяг І силі
уж не было дуже люди але ісі ісі сме нашли дост дуже
а поза тым пішли сме до Верхівце бо там мали дужейсі было
нашых трох родин мали удяг де та в тылюж мало было бо
то понисіли і не дбали о то Але найвеце вільховиц вам пожызіл
правда Но і жебы были жебы выступати жебы в народным одязі выступувати
сі то ся нам удало Но і так постал перший колектив правда
Але Боже представляли на сцені Но лемківскє як весіля было то значыт
як весіля лемківскє Ходіло о то Жывали сме музикантів мали сме котры
грали на старых інструментах Но і но то по просту проваджыня весіля
то што было можливе то сме провадили правда Другы слухаче НА маме
особливу передачу Споминаме зноного лемківского діяця же одышол од нас <unk> червця
в ріднім селі Дзындронула На Дуклянщыні Теодора Ґуча В памят про пана
Федора звучыт гнеска бесіда з ним яка ся одбыла в <unk> році
яка была в нас в радийовым архіві і іщы не звучала Но
то просиме слухати заснимкы немом Нашы хлопці як сме плутім театральну ґрупу
створили то сме думали же то нам поможе же будеме споминати ту
бо товды была політика совітска і совітской арміі хвалили но то видите
А вы робили іщы такє представліня коли тот памятник а тоту євали
то ай робили тиж таку выставу е і ей А то другє
Перерва в боях Так ерервал воя то я в польскій войску уж
Іж І ту я тыж тых батальйонах гірниці ту я ти треті
оту стою в тій компаніі Ди то ту треті Тустою та на
памятник на дзюрдзю то єст ми гусю Выш памятник Дзюрджю што то
за памятник По погыбшым там што застріленых Німці забили за єдного Німця
люди і правдоподібно там а быти ле єст і доньского Там ма
быти диньского братє дак та быти Але ці Ци так єст то
нихто не Але ім так написали тотій родині же там доньского брат
лежыт і ах та Ото є тоє вусю як мы памятник одкрывали
м памятник як бы лемківскым партизантам ря Тат лемківскым партизантам воінам Червеной
Арміі і польского войска но вшыткым бурцьом з фашызмом Так Іто представеня
А то єст перерва в боях як президент Чехословациі свобода од значів
зындрануй Барвінок Хто є зас другій колектил тот сам Але маме ту
Поляків тиж правда котры выступували з нами Він одзначыл же Зындронова помагала
ім тотым выякам Так І товды і дорогу зробили до Зындронови як
мусіли святкувати Та Не єст то істория товды сме творили штоси ме
ратували нашу рідну землю і нашу рідну культуру правда Тоже сме ставляли
пєсу навет о тематиці воєнній бо сме пережыли на дукляньскым перевалі пекло
раз другє же тілько нашых добровульців взяли до арміі Червеной І нихто
о тім тепер аж мы написали тепер збарнул сым з Ліґніци на
тыту книжку не має Лемкы в борбі За свою несу свою свободу
Тах то ту тоту дуже знимог єш то А де вы Ям
был Дяк майор Хе і ту ратуєме ранного Ту хлопці А одкай
взяли сте тото вшытко тоты одно строі тото вытко одкры а то
я купувал єм І зберали сме а потім мы сме достали і
о тых люди што воювали навет і од вас навет декотры што
воювали в часі войны правда Бо треба бы было жебы они были
позбераны так як є Ориґіналы ориґіналы абсолютно ориґіналы а в збрую той
ж нам навет власти дале схросна лем карабіны з дірами Тоты ґвери
Ото в Гуссю тиж ідеме і вшыткы думали же то воєнна част
з Ліґнівци пришла Тото там были делеґация была з Америкы од вас
была велика делеґация Юрковскій там проводил Павел Але тота выстава Што там
оцім там ся бесідувало што там то оборбі Лемків з німецкым окупантом
з німецкым фашызмом правда Но і тиж за мало было домагань але
были тоты же люди невинно выгнали Же но была надія же будут
можливости повороту Были надіі Але путів створило УТСК Партя покликала і партя
дала наказ жебы робили вшытко жебы не вертали люде Але іщы до
памятника вартам Вы представляли што Ваша тота ґрупа театральна Воєн воєнну част
же нашы брали участ в бурбі тарскым руку Як то было якій
сюжет был того представліня Перерва в буях нашы были добровольці в совітскій
Червеній Арміі і перерва в буях як раз мы пришли дати пєсу
і перешли в уніформах на сцену під памятник дали концерт правда Мы
представляли головні тых так званых добровольців в Червині Арміі Мы представляли правда
І коли одкрыли тот памятник то была барз велика подія в тотых
тях велика на тот ся што велика подія то был можна поісти
як бы другій фестіваль по Лосі в Лусю было <unk> другім Таг
зараз я повім было ы а ту <unk> было Е памятник одкрытый
І барз дуже было там людий О было барз дуже з тых
сел што і Поляків было дуже тиж Но і польска армія была
тиж як репрезентация компанія гонорула Но власні липня <unk> р орґанізувано в
Уйкарускій ІІ Свято Культуры з <unk> і то было такє но такє
одроджіня наше як бы такє же же жыєме же єше дієме І
пришла делеґация із Украіны Добыла делеґация осівно Я власні мі ні повіли
тоты доньского родина же іх тогды не пустили хоц они мали іхати
на тото але іх товды чогоси не пустили якысой причыны Ту гра
в войску Но такого Е цена вольности то єст така штука тий
підросийску но можна повісти властів то од і царскых власти да то
такы сам Але Але я бы вас не познала Но тані я
добрі артистай бо было бы я не год познати ха То так
было новоже мили так было Што сме могли сме робили але то
А книжкє така така голота і свічловека буде поневіль якутно Понижати і
осмішати Ага ту написано члены колективу Театрального в Циндранові <unk> ліку Нотано
То а з лемківскови сіля мало знимок мам але деси мам окреме
Але барз слабо вышли бо товды Не было апаратів не было фільмів
Але на награня єст в Жышові єст награня То фактичні влада позволила
на якысы такы колективы лем зато жебы Усюк Колективізация і в духу
тім просовітскым правах І вы мусіли дашто тото совітскє улізти зо сцены
ци як то было Но не нормальні мы сме выступували як Як
колектив лемківскій але в бурсі правда тумат нашы колядникы Гуу То єхаме
до Полян з колективом выступувати на кунях на санях Добрі значыт я
бы іщы побесідувала але може може выж змучены Я хтіла іщы ся
дознати о початках музею більше бы я чытала тоту книжку але році
вшытко є соро так Але о якых серівцях істі хтіла знати і
продоньского я хтіла знати дашто і такы річ родуньскій з початку помагал
помагал си Перший внесок о музею Дал Штефанівскій Ці бы мы не
згодили ся ту громадити Бы я мал переходити ту до той хыжы
Но а і ція была ідея яка была ідея з печатку Бо
вы і зберали з печатку як бы Но мы зберали одяг на
тоту лемківскє вісіля і арешту дуже експонатів і памяток было хыже ам
як мы перешли туто зоставало там але там ляв дож сильний Е
же треба ремонт і мы потім писали навет зо штефанівскым хыбаль до
Лемко Союза опомыті Они дали <unk> дулярів якы взял штефанівскы а дольскій
потім глупоты там описує там доґаля же ґуць досло <unk> дулярів Я
іх не виділ Штефанівскій взял але добрі же купил Папу і но
што си там покупы же мы закрыли тото місце де ляло но
і зачали сме зберати но і зме громадили в тіхыжы то што
мы могли то ся называла лем Ізба памяты культуры лемківской хыжа мы
памята А оповіли же выж мали експонаты то вы експонаты іщы як
бы зачали зберати в пядесятых роках Но коли вынот коли лемківскы бісіли
то вы товды зачал товды зачали сме зберати уж одяг одяг Алеж
веце Штефанівскій зачал скорше зберати І потім мали сме нараду нібы то
отворіня такого місця памяти нашой культуры і памяток в Білянци і дозындрадул
ме перешлі тоди был ґаль Дзвінка доньскій кузяк не знам ци был
не было го тоды Но і такый колектів ся створил же сме
урадили же будеме ту громадити но і так ся стало же м
я перешол мешкати ту а там треба было масу роботы масу ремонту
і порядкуваня Но Але видите через сорок років дішло до того што
єст Але завдякы тому же уж сім років ці вісем провадит бодан
Доі тоты свята сме зачали орґанізувати одрушальдояна тоды з тыма діяцями котрых
вышмарили в сярах усунули А в кого Дзядоша Дубеса Мене Я наш
імени аж зрік они робили пуць то был путь Та Адойскій путім
шкіль раз приходил до мене же треба штоси змінити а варюх тіж
за вся ботя бы тя ображыл гварю тіж завчасы быти здравил ня
тій тридцет руків з тобу діял а ты мі чом не повіл
же ты робиш путь сярах разом з такыма фанатиками реліґійныма як тото
ціла ґрупа была і орґранзували гурткы нелеґальны в Кракові в Воцлаві Зеленій
Гурі делеґатів прислали і ґаль потім бышол і крічол бо нибы бо
мы не выбрали головуваня зізду лем сме подиктували то такы приціну дали
та я бы тім варівно добра дускій Я не хотіл утворити зі
доньскій безперервы ходил за мил і ходил же треба отворити коли сме
зачали А я гварю но Як то отворяти як ті такы нелеґальны
делеґаты Мафія червены СБ сідит при нім Ной як тото вшытко было
розуміти То уж была стерувана Е стерувана о стеруване о орґанізуваня того
путю через безпеку протів знач створити украіньскій дух бо Украіна зачала ся
одраджати а протів Стоваришыня Лемків Але ґальмі оповідал єй сі за жытя
же як стоваришыня покликували в Леґніци То ЕСбе його покликали яко такого
ногое Знавцю тых справ же што він на то поізд а він
же ім повіл айци так было то не знам бо в листах
додиньского што дойскій писал до нього не нашол єм того і не
вшыткы листы выразны Але сын його ґаля уможливил мі він то єст
цікавий барз цікавий то єст тиж чловек повысший в світі доктор математикы
навет тепер остатньо тамтот рік был в Ізраілю на університеті там выкладал
бо там барз дуже єст З Польщ з Украіны Жыдів но і
з нима мал контакт правда Но і він по анґлицкы тиж зна
Е Но та оповідал же ґальже варидови ся звідуют а він повідат
так як треба Напустіть пша на пса то вы потрафіте то зроби
І ужы Свожыли сті орґанізациі а Ґаль был барз Украінец Його отец
был в Талергофі правда Ґаля Зло ся він зло ся прав Но
так же то сут цікавы історичны еі люде хоц сонене нелегко нелегко
то вшытко розуміти же нас так споневірыли А повтарям і сі раз
нас знисіла псевдокому сталіновского сталіновскых як то гварят тых Злосінців о варварскых
діях якы на нас впали варварство было при тым выгнати старого діда
бабку дітину з гідной хыжы і за дві годины ці за три
давни дали три І не знати де маєти і чого і чого
влаганяют Нихто не знавно То тото страшне та Інизкы не хоче ся
нихто признати до того Полякы ра не хотят засудити акциі Вісло Тах
але я на мене то особисто дивит і не лем мене же
могли бы звалити вину на мужку і на сталиновску кліку могли бы
ле не роблят того Але чого А ти яй вас сіжджуючом На
Украіні кєд у тім ся бесідує то выступают наприклад на ватрі ци
іщы деси же ікы памятник утворили Але не пойдат хто тото Ні
ні нє власні же повідают же найперше винна Москва в тым вшыткым
што ся стало А хто Мужку рядил Но абсолютні жебы з Москвы
Полякы самы бы не зробили Таку армію дати пят дивізів войска дати
на нибы наупа правда То абсурд Хто треба не но не ся
звідуют декотры шолы не знати гварит хто рядил товды вузпі а хто
Салін был фактичні Но а єсли ходили Совітскій Союз но Боже хто
створил Совітскій Союз Хто Ленін был Хто помагал А декотры гварят носітно
тоты діяче політичны повідают же акцию Вісла тиш Хтоси кєрувал бы ся
хотіли зомстити на Украінцях науковцях же іх помагали Німцям іх як то
вараты тыжны сіти Жыдів Жаліцян і є нахтіґаль же поліция была украіньска
но бо фактичні так тото бо правду повісти же Тоты політычны діячы
спіднімецкого як товарят крыла то перешли до упа І потім они не
могли навет ся здати бо в Польщі ся чекала іх смерт а
в совітскій сі Сибір або смерт Так же они докілсе бо як
оповідал моі жены тато невістчык Николай Догварили він бывшо утысомшаний пришли стірьох
супа то мусіли быти єднакы такы якыси трошка командіры а може єден
командіра трьох пар такых партизанів І по выборах як дали амнестію для
польскых орґанізаций для арміі Крайовой і інчых бега то пришлі ся звідуют
дро шолты се дайте мате ґазеты ці нам дали амнестию Га діду
Буряк повіда тварит не мати Неє давас лем для польскых орґанізаций Но
Ты товды єден з тых мадерівців певну кульны звідати си там з
командів ци упідрів Ано так мусиме гнути в лісі Мусиме гнути бо
варит так Не дают нам вернути до нормального жытя І варет єсли
здаме ся то і так смерт од Поляків а заме а втисеме
до Світского Союза тота і Япуйном Або смерт або на Сибір Варет
для нас жытя неє Мушеме гынути в лісі Такых якы но был
кого цоленко то такых уж неє правда як Юрковскій был Юрковскій властиві
заціном тот хвар Лемковины так але але без помочі кугута то бы
не было того А без кого дбал кого та нич бы товды
не было бо было си яд кого дмал великій вплыв можна повісти
такій політычний бы він был розвєдчык совітской арміі з ним ся рахували
і ясне же там кєрівництво было КБ барз міцне І він так
но сына выховал до ничого тото його сын Толя то не тот
абсолютно полковник а вин нема духа лемківского Для мене сут декотры но
як наприклад бюсі з тых нашых Лемків там стала ся звязала ся
з нацийоналістами украіньскыма і з тым нацийонализмом непотрібні они повинни барже боронити
свого реґіонализму лемківского А не занимати ся Кыйовом ани Полтавом ани Харковом
бо там єст мілийоны Украінців І они сут духо украіньского такого но
я ся не дивлю суло то єст єдина орґанізация яка може нас
спасти Што слу дотыхчас зробило Ниц попросту Бо наприкад видите як я
так уж мішам попросту в бесіду од тых людоріжных і наприкад Як
я смотрю ту на слова ціну на пресів сіну Но головний вожды
такій авторитативний всяди кличут готов Мушынка бо він єсно полпроукраіньскій і так
ма сынів сына того Олька Сандра Га Александра Александер выховал тыж в
такым духу Так же но але я дід Божы я не мам
до них жадного жадний претенсия ни жалю бо то єст іх свідоміст
Сополига то слове котрий был на Украіну як обтамт І вернул ся
по проску Ага то супулига был Ядлянтя Ага Я не знала то
так і він вернул і він єст духо украіньского так сокол подібний
Ту єст тота пісня Ой славяны добры люде што вы поробили Вівысти
ас братів Лемків з Карпат выселили ту написано же створили то музыканты
зындроновій Копела ґуйців грали А то было ня на выданю на Лем
там в зеленогірскым місцевости Любжа Но там а ганьсовяне уложыли пісню двасні
ня хтіло знати хто уложыл тоту пісню Ганьчовяне нашы люде з Ганчови
А хто ви не знате Знам хто дідикы косаровиці родины Правда тамто
были молоды і старшы тыж але они уложыли ой як товарят як
о выгнаню выселинів А нашы тото підхопили і тиж повтаряли але нашы
грали то можна повісти як стары музыканты А мусяти єй заспівати Но
та мож але то співали єй в тотім фільмі документальным ах ео
о фільмі то то фільм был нагрываний в нас ту в церкви
правда весільны але то і уж по выгнаню Я і як тот
фільм же недавно был же выту пісню там співали а Можете єй
заспівати Тоту на заход што на заході створена тоту же Славяне добры
люде што вы што бы поробили Славяне люде што выпоров Жы Сте
нас браготів Лемків Скарпа Дывисі дли гынашы грали потім музыку Три гы
везли нас ногы до Свєнці было розлуко браы Лянів ы діточок того
была призлины сна чужыну бра липоє Як віторют хлопці но гусилька Смуты
веше го обернут ся колосе не рідне тусе рай в купці і
на басах Смутно нам ту жы Мы про рідну Лемковину не може
м за рідну Лемковину не мож на за быти Милы слухайце гнескы
призвучало бесіды зо знаным лемківскым діячом Теодором Ґуйцьом в памят про того
чловека же одышол од нас <unk> червця Мало мало лишыло ся тоты
з кым кісно спілпрацувал в справі розвитку лемківской культуры в <unk> роках
пан Теодор То поколіня на жаль покус покус од нас одходит Але
перше почутя якє сполнює гнеска душу коли подумаме сой о них то
почутя вдячности зложыти подяку хуцю і Федорови Ґуцови якій гнаска уж в
ліпшым світі Бог заплат пане Теодоре за вшытко што зробили сте для
Лемків за Ваш Музей Скансен Лемківской Культуры за вшытку вшытку соспільну і
культурну роботу Дякую же і мене заохочали сте пізнавати лемківску історию культуру
приходити частійше на Лемковину більше писати і бесідувати всядень о Лемках і
все тримати ся свого Дали сте мі добру науку вказали сте кадель
мамити і певне результатом того єст і моя днешня спілпраца з лемківскым
радийом Лем фм Богато зробили сте а тепер пришол час оддыхнути Спицівайте
в мирі а нам час молити ся жебы пан біг простил вшыткы
вашы провины і як найскорше запровадил Вашу душу до райского саду Выражам
спілчутя цілій родині Ґуцівшыткым близкым знаємым Єднак най не выполнює вашы душы
лем смуток най зродит ся в них і желаня продолжыти достойні спрову
Тывдора Ґуця а тиж розвинути вшытко што він зайцол коло чого през
долгы рокы ся трудил Теодор Ґуць был таком особом о якій не
можеме не споминати не можеме не бесідувати Зато тота тема буде мати
продолжыня гнескы Прастім ся з вами Дорогы слухаче В передачы выкорыстане было
архівне награня з <unk> рока зроблене Взындронові Хыжы Родины Ґуців Бесіду провадила
Анна Кырпан Оставайте здоровы до стрічы за тыжден