Odcinek to rozmowa z Anną Serniak ze wsi Łosie, w której wspomina ona dzieciństwo, rodzinę i codzienność w rodzinnej miejscowości. Poruszony jest też temat wysiedlenia mieszkańców Łosia do radzieckiej Ukrainy oraz początków życia na nowym miejscu.
Автоматычна транскрипция
Вы том вас миливы слухайче при мікрофоні Анна Кырпан Може на початок
Спомнул сой співанку най она буде вершым Загучали горы зашуміли лісы Де
ви ся поділи Моі млады часы Моі млады часы не ужыли красы
Моімлады літа не ужыли світа Младост моя моладост такіс ся минула як
бы я тот камін дуди шморила іщі ся тот камін там увуді
оберне Але моя моладост никули не верне дала бы я дала штырі
волы сцейкы жебы ся вернули літы молоденькы іщы бы я дала штырі
волкы барни жебы ся вернули моі літа довни жебы ся вернули Але
моя молодост николи не верне Но най буде то такій епіґраф до
нашой передачы Ґнеска сме в славным місті Тырнупіль Пришли ім в густі
до Анны Серняк же походит зо села Лосьє Мам на увазі тоту
Лося же недалеко Ґорлиц а не тото коло Крениці Тото самы Лосі
од Кальколисы іхали мезяре на штырі стороны світа Пані Анна Серняк більшу
част жытя прожыла в селі великых ходачків же лежыт на захід од
Тарнопуля а тепер замешкала в місті Найкращы єй молоды літа Припали на
найтяжчы на тоты першы рокы в ледяньскій Украіні В трудній ситуациі отец
Анны Петро Серняк навет не думал о лікуваня найстаршой дівкы Анны же
крывала кус на ногу а можна было товды єй вылічыти Єднак отец
думал лем про вызіваня А і ганка не думала о принадах молодости
бо яко старша в родині мусіла найперше помагати родицям і дбати про
молодшых братів сестер вшыткых іх родині было пятеро І так пак і
не видали ся Но пак пізнійше уж жыла при родині Паня Анна
барз радо приняла ня почастувала і дост дуже вшыткого оповіла Лем же
нераз мі было трудно спохопити што не міг хоці повісти бо на
моі звіданя одповідала раз так раз інакше навет на прості звіданя Коли
оне ся вродило розуд повіла же в <unk> р а другій розі
в <unk> р а конкретні в єден з остатніх днів грудня Подібні
было і в інчых припадках і не єм певна же моя респондентка
попросту не памятала якысых річый Може она робила так як даякы писменникы
же пишут не єден сюжет а паралельні кілька вариянтів розвитку діівшу част
нашой бесіды стосувало ся выселіня мешканців села Лося в Радяньску Украіну і
початків жытя на новім місци Бесідували сме і о інчых річах але
о тім повіме пізнійше а на разі просиме слухати Но дуже гадне
село дуже арне село Як колись будете єхати можете вступити як леізджали
Авґы вы переіздали мыго з ропы треба єхати в бік на Лосі
Бо тепер зробили коли было без село і єхати на лемківку была
дорога та потом там медже ділами зробили запір воды в нашому селі
і же треба єхати поза село поза Кычеру поза Кычеру і вже
ідете на Устя і тоди вже туда Як же єздила кілько раз
або свойого села І до Білянкы бо тато был з Білянкы а
мама была зло ся тату мал номены Йок Петро Петро Серньок а
мама ва ся як мала номено єла А з дому мама была
з дому Лукашыків Лукашык так Лукашык мама такой з Луся так мама
з Лося А тато Лян Янгы взяли ся до Лусі так То
Вы были найстаршы з пєтеро діти а пак хто был Юля вы
з <unk> І по вас хто Юлия Юлия молодша сестры Юлия так
тай драт Михайло і Михал і Михал з якого а Юлия была
<unk> Ястріча як тут же ся вродила Ліда і Штефан то з
ним мам Ліда <unk> а Стефана старала ся подивити з яко Стефан
А то і мама были зо <unk> зо <unk> і тото і
мамо так лем тато был ся молодшы <unk> місяці тому а і
было пятеро діти в родиніх і навтро є было з Польщы А
двоє плю ся вродило видоку з <unk> але вым рока так же
<unk> ден ракувало до року В каждым селі інакше балакали у Білянці
тато был з Білянкы я вже малякум років як мы ішли сюда
то я вже як такым пішлятам інакше балакали і власилоскым і тоту
моли штырьох братів І они всі в Польщы тількід нафту вывезли му
наше село Було Лося і дуже паньскє було село і Полякы хтіли
заняти але госю вывезли м а вже Білянку пізнійше то вшто нашы
татовы братя попали в Вроцлавію то шых бо по поверховы хатише коровы
в хліві застали а нашол вывезли на Украіну велику высыпале як дзядил
Я доґадил нас в Лосі то вы не єздили бедлосів бо выіздили
вже як на ватру то іхали поза оку поза ропу і поза
гору поза кычеру Так бо тепер ту без людбы колись була дорога
без наше село туда Але тепер нияк за Німців і закрыли густю
закрыли той ту што свіз і дві ціліз і они взяли тот
з Морнали Засыпали і зробили в густю тую заставу шу тамтака волода
сильна Зробили озеро загнили річку перегошы вже до лосі не іре на
просто там не годен верей Нє Нє не долко Мусим докола поза
Пугору поза Кычеру поза Кычеру То цікаво же Лосі ту такє можно
повісти унікальне село унікальне і дуже булопаньску вате і богате бо ун
як зачали ту нафту продавати то же сий хаты файну зробили і
всю файно вынима легендель ше любила на молоко за воді авто робили
сте на молуку з оями не мала пенсиі так но так робили
сте што там робили сте а в столо ме мали там таку
знову шо людом і сте давали то явной і теолоґіі робили Были
сте кухарком цийом єй роздачником Ага рознемали Да Боже а діж нели
сте танцы з десиічці робили сте Габил на роботак богато робила насамперед
мене строял той вуйко він робил за возом ходачкою все в школі
бо десяток ся школа была І він мене взял кажей день сирота
місти варити то я там варила пушті два рокы в тій школі
а пото мене з той школы забрали до НТУ на кухню то
я на НТробила а з НТСх ходатку был НТС А судатку а
мены забрали в кізлів чайну то я ся в кізлю чайний бы
робила кізділ то был рыйоном рийон был коли початку дарйон А по
тым же з того рыйон жого єй чайны я пішла ыы та
попеля на молоко золоты Нє шем робила першый рік робила м той
пак што ту осадили то высадили той парк то я кажды дерево
знаю в як єм ямы копали <unk> копіок давало заям Дашо біда
была велика та чловек чыпал ся кучумі м а потом я пішла
на молуку золоту робила но <unk> рокы на мото я май за
то пенсию бо я маю <unk>ба рокы стажу Я бы не мала
остажу то бы м не мала пенсиі а так є же пані
бы маю своі грошы та я єздила по том же я вже
не робили то як же си і єздила коли хтіла на Туватру
і до Польщы Ци вы памятате тот момент коли вы ся дознали
же люди будут деси выселяти А товди знали ся бо то нашы
єздили в дорогу лосяне сильно гандлювали тумазьом і вони тото розкупали і
сказали што буде переселенці шунас Быжы Нов тота бы тато єздил по
світі з том фірам з том фірумстом смаром І тато десь зо
світа пришол кажу же нас будут выганяли То коли то донові та
як зачали быганяти всіх во та переселенців же бы возити вывозити тай
<unk> році м Мама кажену як де підем як троє дітей на
троє докір на двоєту ся роди Тато кажено аж як на звижену
діде на Сибір вывезу дабошу то ліпше самій іде А што што
стришыли также пят на Сибір ци на Сибір на Сибір вычули же
та стришыли та страшыли страшыли казал тато же страшыли нас што вывезут
нас на Сибір Бу пересиляли Пересиляли ту коли пересиляли Коли выізджали Коли
то было маю маю та певно <unk> Но на саме перше бо
нашы полякы в хтіли наше село Лосю бо дуже гарне были Полякы
хтіли ваше село што Як бы там тоты хыжы заняти Так так
назвы ганяти Як бы там но такы ліпшы хыжы богатшы і там
выгнати ціле село хто бы з польской родины того лишали З вашого
села так А были мішаны родины были были А было іх більше
ци геме мало іх буду мало мало дехто ся лишыл же а
дехто выгнали тай вшо Но я тык упамятаю як нас выганяли вы
го вылозили дале фіруі і на фіруй до Ґрибова і в Ґрибові
семе сиділи три неділі Під голым небом ідали вагоны і нас пильнували
жебы мы не повтікали бо же памят на пильнували жебы дали ішали
жебы не втіка хто пильну Авоєнны выє якы польскы ци нає нашы
нашы совітскы Га а якы стояли там докола і якы станциі де
нас за везли на станциі всі чекали южю бо я знаю што
тато до тата пришол брат татил брат пришол і каже до тата
я чула то добре як каже Петре вертай ся додому вертай ся
додому А татокажну а як всюда поліция ня звіці не выпустят як
ня выпустят звіці Авія брали А таты братка поєдно втіште втіште вертайте
ся назад до села Але мама не бо вже ідем бо Бо
нас в тюрму посадят або той все пір ся Мама была за
тым жебы іха мама за тым была мама Мама тато бы был
ся согласил до та добрата вертати ся але ма брат ся лишыл
брат ся лишы братянці ра Они будут всі прибратя в Білянці Але
повіджте мі ци можно было такой яклоси ся лишыти Можна было ся
лишыти можна ся было лишыти значыт аґітували повідали же жебы іхати але
жебы іхати там буде на мало бре там буде на Хаты нам
дадут там де нам добре там добра земля там все аґітували аґітували
аж а люде принимали тоту такы за правду за правду за правду
А тоты братя зышого няня жювілянці ся лишыли то вывезли на вротле
ге і обдзює дрібний квіты мі гей армутива цілий зармутило зармутил єсобіс
зо три рочкы до нь ходил гей на четвертый іншу взял зармутил
єс го три рочкы до ня сходил гай на четвертя ли мили
што ты зробил ей же ты мене зохалил золоты рочкы мытяча гей
аты другу полю Мило мило што зробило звого вшыткым лучкы ти покосил
гети з другым ходило Мило мило Што зробило звого дило Вшыткым лучкы
по косил геєты з другым кодил Я з другым Не ходила гей
лем я тебе чекал то воты лучкы што спокосил гей я ти
ласков платила під облачком а і більше чекат не буду під облачком
гей більше чека не буду Гони ятя під облочком гей більше чекат
не буду Коли повідали же бы люде ся переселяли до Совітского Союза
аґітували то яка част села згодила ся переізджати і вписувала ся яка
Но половина ци меньшой час ци більшовина половина пішло доробы пишали ся
всо такы же самы тіли вписували ся самы же так працували аґітациі
самы рахували сявали ся так Лося то было такє богатсє село же
ґаньскє село більше паньскє не было но то так а но то
Як бы як были такы кус богатс то не было такой біды
жыбы ґм жбы но глядати іщы якысого там богатствы доглядати іщы чогось
ліпшого бо як бы То выповіли же так м якысы боякы хтіли
скорше тото лосє заняти та якыс до околишніх селтак хотіли заняти бо
там якысы ліпшы богатчы тоты хыжы і што ін лем деревляны але
і муруваны мурваны бульмуруваны мали ті богачы мали муруваны бапулахы Мы бесідуєме
по два поверхы але так то бы в Польщы бесідували то партер
і поверх так бы в них інакше інакше Кувіли людям же вы
бы мали выізджати і як наприклад Аґітували аґітувати та мам де добри
ломам дабут то хто приходил аґіту а делеґаты А якы они были
выпамятати як выглядали Тат та о такы просты люде были вбраны та
головой ходили з хаты дохати і агітували ша по якому бесідували По
украіньскы по украіньскы так Оле буде звідси гадый они всі звідси были
О ім дали добры грошы та є ідия агітуй тайшол хочеш ся
писати Росиі там добре буде там лем дадут всє там лем дадут
добре буде Были люде же хтіли ся вписати а были люде же
повіли же же як был біднійший А той не вписал ся шумом
в камені але были так бо наприкляд в Высовій той палиґа мал
навет готель О може чули за палиґу Новы вы тепер оповідали дав
но і тото што то біль лишыл ся і ло поіхал ту
і ту обідувал як То неєден так ся обробил но то чекайте
но але як быы люде самы хтіли любы знає што дитино то
такє было як як ти сказати Хто хтіл жебы його діти были
ліпше як іх было богато по девятеру по десятеру а м мали
тую землю дам трохы но то бідували ходили кілько в нашым селі
было тых кухарок тых слугів што служыли за ляхы за ідло было
багато во звысовы скілько голоси служыло кухарок була бідута то не так
як тепершы світ пустили і всє позаграниці нас сусід мал каменицю длоповерхову
і муром обмуруваний він погат має клонів шо має кухаркы туденця де
писал услуго з такого лишы такє а мама мала троє дітей татом
фірмом єздив на заробіткы што мазю но то шо Тата была старенька
тай поіхали нам бо ту нам де добре Но ты што можна
повісти же вы были такы біднійшы Васеля не всіль Не всі были
богаты не всі Якы были села такы што были бідны шурник служыли
по нашых селах бым бы не мал за дітей было богато аж
як ся в тамтік уродили мото жыти жыти м жыли бы м
бы ся ім родило там єсти з жорна робили мы молили на
жорнах та єли Но але в брати ся не буду шо я
так зрозуміла з того же сте повіли же люди якы вписували ся
до Совітского Союзу з початку ту были што такы біднійшы же думали
же крихне добре же буде ім леґше материяльні Та же они ту
ну але а побігцяли будут ся ту вчыти будут на то на
то агітували чортна і жол Але але вы повіли же в вашім
селі бідных не было Ну то такых не було бідных як по
тых селах што ходили служыти а в назви же люде выгандлювали тай
мали гадне гендлі значыт вписали ся лем такы біднійшы же думали же
буде до лаґше материяльні повім рах же надлегай материяльно же ся будут
люде вчыти інакше бде світ А ту світ бачыт дошками бузабиты по
фронті шобуло ушы Лисяне входили по цілим світі Ак та они были
бас мудры і хытры Та як они дали ся так зловити же
пішли до Совітского Союза же думали же там буде ліпше таж они
были найхытрійшы зо вшыткых Лемків Но но но то добре Были другы
села зобыты де люде ниґда по світі не ходили там так але
Лося не ходили всядиль по світі І они і Руасиі были і
доходили до Центральной Украіны до Кіроградской области Они доходили до Одеси зо
своіма возами же возили банкопи польскій дота і они возами своіми іхали
деси аж до Ригы аж деси тадиль деси повідают аж до Петербурга
Но то слухайте і всядиль по світі были значыт Ду Будапешта дальшы
і то но то они были такы мудры і всядиль по світі
ходили і так дальше І чом они што они не знали што
там в Росиі єст якє там добро чом они до Росиі ся
писали Ну бо Полякы сказали што то іх земля і выселити то
іх земля Ном якусяны были хитрійшы як другы Лемкы они бы могли
выдумати в посіб жебы ся лишыли Ну бач оно так Видко так
мало быти то вшо має так быти як ты казал Як Божо
приказал Но не думам же Бог приказал выганяти люди зо свойой землі
Но думам же то великій гріх мают тоты же так зробили же
выганяли же ріжны способы циґынали братя вашого тата лишыли ся ювілянці І
іх вывезли на Вроцлав І пакы они стрічали ся писали єден до
другого така боли там были ці трох та і они там ся
стрічали а до вашого тата писали дайд листы не давали мы найд
не знали де они аж по тым як же зробили што мож
наіхати Хто має родину мог наіхати назик дознали сте си де А
ногу у той ті з Польщы вже питали ся за людми за
спитали ся ну і сказали но і тата пустила Як хтіла з
татом єхати то мене не пустили першый рік не пустили тата пустили
на місяц во тот был тато з Вроцлавів А потем мене вже
пустили з татом то я вже єдела а потым же після тата
то я вже єздила без кінця десят раз в Варшаві была в
своіх бо там нашы і в Варшаві євысяне і ґдумданьску даньску і
всюда вже му бышла всюда Чого плачеш чом нарічеш чого тобіже того
літа зеленого того жытя минулого што є з міговця Чого плачеш чом
нарічаш чого тобі жаль Жаль мі хыжы деревя ной жаль мі студні
муруваной што є змііх взял чово плачеш чо нарічеш чого то вінжа
жальі горы і долины жаль камінця і лозины што є змііх пзя
Чого плачеш чом нарічеш чого тобі жаль жаль мі заду вышньового жаль
отічка Весело што єсмі взял Чого плачеш чом нарічеш чого то вінжа
Жаль мі літа зеленого жаль мі села Села мого што єсмі го
взял Чого плачеш чом нарічеш чого тобі жаль Ліпше ти ся Я
не звір іди од ня Не бесідуй бо мі і страшні жаль
бо мам дотяжай жаль Для тых слухачів же влучыли радийо аж тепер
під поім же сме в Тырнопулі в густях в Анны Серняк Они
ся вродили в <unk> році в селі Луся з родином переіхала в
радяньску Украіну ну товды коли выселяли вшыткых Лемків і Сырнякы Перевезены в
Кєровградску област сам центр Украіны за пілрока выбрали ся од тамаль і
з ґрупом Лусян поіхали на захід Спинили ся коло Тырнопуля і вышло
же спинили ся ту уж на все Не мешкали в селі Великых
Отацьків де доднес жыє дос дуже Лемків Ною тім вшыткым днескам власні
і бесідуєме і зараз продолжыме тоту бесіду але хочу прочытати фраґмент верша
народного поеты же походит тыж зо села Луся Якова Дудры ціла тота
поема зове ся Доля Лисяна А я прочытам лем фраґмент якій зачынат
ся од моменту коли лемківскы села вызволяла од фашыстів Червена Армія Ну
і вызволило аж то было дале Но як пришли нашы братя на
котрых мы давно ждали стало ся зовсім іначе як мы Лемкы суй
думали нагваряют братє Лемків жебы в Росию іхати Лемко гварит тре быти
бо Росия наша мати і зберают ся Лемкы в Русию лишают домы
ґрунт з прадідів Трудно повісти не хотте а ту жаль мі всіх
сусідів сусіды ня нагваряют рано приходят з вечера Я повідам та кобыто
пішла зо мном і кєчера Хотте хоцте лем і хайте нагваряют мене
люде Я повідам юж не піду бо я не знам як там
буде Я рідным гніздом уцівскым понад інче всю дружу Прото його за
нич в світі упустити сам не можу Бо для мене рідне село
як рідна мати для діти і ту річка щастєм плыне Не там
деси в чудім світі За який час всі Знакомы і любы сусіды
моі пишут дунь Любий сусіде споминаме слова твуі Пишут листы і скаржат
ся Страшно мы ся гев тураме В кыровоградску нас дали К терну
пулю ся вертаме О <unk> соток кілометрів піше з худобом вертаме Чужым
ласком ся жывиме Рідны страны споминаме І проти ся Торнопулю з велькым
трудом приближаме Абы ближе крідным странам Бо мы о них все думаме
ой сусід нашы хыжкы Не дайте споневерати Хоц не знаме ци ся
удаст але хцеме повертати Пишут дуня і жалуют Та де я мал
головочку таж я мал што дома єсти і хыжочку як скриночку коні
мал коровы вівці сухы дырво попід стіны Пошто я ся выллю з
дому до знищеной Украіны Мали мы быстры єродкы зелены лісы лукы і
поляны розвого хліба на дост діжкы сир надоптаны Мали мы черствы студеночкы
недалеко од порога лем не знали оцінити же то є річ барз
дорога А уж єм ся переконала гварит нонашка Тевдоха Же рідна сторона
мати А чуджа то все мацьоха Мы ден подни все думаме Од
свиту аж ку вечеру Бо пред оцями все маме Нашу лосів і
кычеру Не маме гев доброй воды ни дров істи сы зварити Тужыме
так за горами што не трудно іздуріти Чорний порох як тасадя курит
ся нам в твар і очы Народ війном ту знищений Не годен
нам нич помочы Прагнули мы чорной землі та даякой ліпшой долі Тепер
часто вспоминаме і кычери і гомолі То была поезия якола дудры же
вродил ся в Лоси В <unk> р был депортуваний на захід в
час акциі Вісло і жівно заході а похований такой в селі Лося
в <unk> р Но тепер найзас оповідат Лысянка Анна Серняк А вы
памятате тот ден як вас пересилили Памятаю Як бы ся зберали памятаю
як нам твіры дале і нас вывозили до Ґрибова памятаю бы же
м мала <unk> рік же м памятала але вы якійси час іщы
чекали в Ґрибові Ґриборишев ціли місяц Ґрибові місяц ціли місяц во дым
залядували нас коровячы вагоны по шіст родин і І так нас везли
єй місяц І кадиль выіхали О завезли нас до Одесы в Одесі
мы долго стояли потым нас перегрузили з Одесы на кєроград До Кірградской
области Вас вы новоукраіньскій район таку де вы там трафили выповіли же
вы трафили до хыжы де уж была яка ґаздыня там ма восподиня
лем ме така хата была кухня і друга хата і чухємка но
то палили тами мали кухню таку пєтку Палили на зиму гм бурянами
а нас положыли там де де ся не палило гм ам істиме
варили на дворі а Лато збудувал таку пєтку на двори істими варили
на дворі ля земляткы руграді не ташу тушу треба гною там як
неі што робили кірпічы і палили гнойом там Там нихто не магною
жебы вынів на поля або в мін добре бо там цьом звалину
земля кірпічыт це то ліпили солому гній не перемішали рачіром малякы рамці
рамця лили сохло на подвірюці лем подвіря той з імі полили і
і тым полили новы кірга Шерхытя а мы жнива А нас просил
пригадір што мы зо сестром пішли на роботу на баштан то мы
ходили бы на баштан зберали ме там помідоры огіркы зуме зберали бы
дві і каже не бійте ся до тата каже не бій ся
петя не бій ся они штоси візьмут тум іх нихто не буде
провіряти шолним а мы зо сестром што могли занести діти даків та
ци буліси нарлем дака лун принесе мамі мама Пухаті плаче бо мы
діти діти ам аше малий был хлопчыско Михайло то мама з Михайлом
Пухаті А знают же дитином же такы николи то не забуду Жнива
А там такы тімашы такы бабы хло єдут на машыні співают на
поле на баштаны там тото всьо і співбают Боже думай Боже дитину
така те біда А ты так співаєш але думают што така там
Росия кєру гратже оджміла Шміва так памятаю што мы вже і ся
збераєм жуб тым вітом втікали Будем де зима жыбдем робили в тихаті
Пєрче нима ніч же на двори тато зробил пєтку істивар му на
пєцу на дворі Тай мы ходим на той баждан тай вцепшыш принесем
мамі з тимами мали Михайлобу та іту вам тато ходит на роботу
бо мусит іти А вже жділа пришу бригадір кличе тата Петя а
той бригадір без ногы чуєш на куляді бо там не было хлопак
такого В Бупувіні ним в фронті Бупу фрунті пришол до татам куляком
на нозі рукы голо і каже петя Я тобі буду платил скількєдно
ти скажеш і буде тобі дуже добре метобі хаті будуєм ту всє
ну не выізджай на ту Украіну западню Ту то буде хорошо а
лем мама вже плаче бо німы не лишым ся буде в ним
туру бідували так як бідуют люде нє не будем Тай жліва Памятаю
як нині каже петя і той бригадіры на кулязі каже петя Будеш
ґнізне робил но косым клепом бабам м бо бабы сама си костум
не побаны косят так бабы кося тя хлопы та і тато же
покусили Зерно просто рах пшеницю шеницю што кусили комбайнів не было Жокосили
врушлосом просто ся з борошом перели тей рано Боже ціле подвіря бабів
а бабы такы здоровы машы такы тай кожде знаєш принесе а єдна
принесе яєц єдна принесе молока друга мяса або і добре тато посут
поклепол Мы вже маєм шы єжти маєм штам єжти ма на малым
мы мали што хтіли бо ці знать люде тато косу поклепли а
кажда то цукру принесла то принесла мукє то принесла хліб то принесло
полемици то принесла єй єд но тай мама рамох бабівці лебригады подвіря
мама плаче як мама чу плачеш Ой певно же не буде мали
татак то татафка же м мудрійше плакаш ток татак подивіс ся дитино
подивіст ся єло не кажы Бабы я ґарматы а я ниґде не
роблю но з вами ту ос діти дітисками А я кажу до
мамы мамы не плач мы скоро підем на тернопіль ми поідем го
семи Поідем не ту не будем не плач Кілько пільрока вы там
были ци кілько гілрока І так ся зробили і сліз фірб зібрали
ся і в ся девнова а в тым селі было більше люди
з Лося ци з Люзтисяне І поіхали делы в Тырнопідску област Так
терноватком было Але я ти кажу дитиношу котра ся лишыли там такы
бідны были што не мали фіры не мали коні то вдува самато
з дітьми то так же і полозы ся лишыли там дуже прекрасно
тепер жу Якаси част ну зобрали ся і рішыли який момент іхати
Знали кади іхати до кого Як выдумали кадиль будете Додому мы єхали
Мы не іхали на нияку нуну назад до дому Но чекайте як
вы повіли же мамі выповіли же підете до Галичыны до західньой Украіны
а тепер выповідате мі же додому Но то госкєру раду мы вже
дехли Не маєм нігде додому ідем назад но то пустят бы границю
назад Але вы мі повіли же підете до Галичыны а не додому
тепер вымі повіли Ну дотар не мамо же мамо не плачти бо
мы підеме на тернопіль на тем так на тернопіль то на тернопіль
то не долок пришли до тернополя мотіли іхати далі бо мы не
мали тухати Ну так ну і але вы повіли же же дате
до Тернополя то пришли сте до Тырнополя ци де бы там до
Тарнополя пришли бо мінілу видниці ногы переіхала машына то як і ме
кінули доблеці як то было Вы А што хтоси повіл же можете
вернути домів чомы так казало што можна вернути ся додому А хто
тото закєпує Ну буде такы жы ходили по свій тішу каже можут
вас назад пустити як не маєте ту нияко постановища може Вас пустят
а гаду пустили То хтоси так просто просто сой так подумал же
можу цінмо так бо думає а ден де ся поділим не має
нічого Но і што і вы зобрали ся якысы ґазды і што
і каділь они Кадиль они як бы Хтіли ну вого Кадиль они
поіхали Од вы там в новы Украінці і де вы якій напрям
як выну єхали на дором иіхали на дорожі з родин І фірміхали
так шоб до селя не доіхати і шоб село переіхати шоб нас
нихто не забыл банбанда Были банды нашо жало нашы дівчата ті видниц
в тому видници так тіли же си в господині мали муку же
си хліб печут і вступили до першой хаты І там муті бандиты
такыло нагнали іх до якой студоли роззебрали робили з нима што хтіли
і шмали тобрали Рано мы приходим до них але Волідскій А до
Боже тато бы не описал книжку же што што ся робило З
вами тоты дівчата з нами хвіра єдна пішля наперед до міста до
Дувиниці же си збечут хліба бо мали муку там зыс пекли хліба
шубли волі під хватом На дорозі стояли як мы до них приіхали
Но а потом бы вже переіхал та як виниці же до виниці
мы вступили і мама каже до мене Іди дитино може ти хтось
ґусок хліба даст Я пішла во ну в хату дивлю ся там
дітей было може з пятеро а то николи не забуду і кажу
Дайте мінішы злісти А она каже Не маю нічы де до тебе
дат бо ніч не має бо має пятеро дітей І дивлю ся
а она на підлозі має білу хлу верету таку білу пшысту берети
і камін так і злули ся і той камін о камін тремуку
м І кажди ністи не там бувачыш шыя робіл Гм на лем
на запрашку мукы так терла з каменьом видници Я выйшла з хаты
плачучый кажу мамо тамтака біда там тілько дітей а она кажу Мелем
муку кавыньом Тре камін о камінбу камбажбы заправы просто камені то не
были як того што ра просто звыклы камені взяли якы мала і
то як мала такер лам От такє можна было видіти разы мамы
Про мене окым стамы го Зобрали ся тоты іхали просто по дорозі
іхали але як знали когоси деси родина там была до кого си
ішли ци якой родины Так іхали же то ідем додому же назад
же нас пустят Они не пустили нос термополе лем сказали што заберайте
ситу обыберайте ситу хату і тому хто в тернопольы делігаты якы яли
де його а нашы были тоже ділеґаты Но цікаво ся не были
мудры хлопы той пішли до уряду тай ім сказали В тернополі пішли
до уряду Но а як же штоси єдне з другым ся не
кореспондує як вы хотіли іхати бодачы на не пустили ноду тарнополя дальше
не пустив над А та якы сой ішли возами та той жебыт
якыси люде єйшы на двори буде стояти ци де зночувати кілько буде
на дворі як мы ішли цілый місяц да треба было лус дало
вытягали ушы та треба де ся спинити то мы спинили ся на
юзефівці пят родин то ме цілий ден ушы варили дато юзефівка туло
зо Тарнопольом Настасила тоты Юзефівка І што просто спинили ся коло села
Ну до села вступили сте в селі зараз зо голова приіхал фірум
і каже вштанувіт ся тухати єм може бдете тум жыли Але лем
тато з вуйком Нє Юзефівці ні ближе асфальту та давайте до ходачка
або ходачкою багату хати польскых выіхал од Поляків там може і так
ме до ходатку а пришли так мы податкові нам дали тую хату
сіньска рада Як рішыли же уж не будете прібувати выізджати до Лося
а юж будете жыти в Кым Ходачкові явно як мы там пришол
голователь рады і же там якы І каже мы вам даєм хату
і помешканя давайте документы будете в селі вже жыти і всю і
зобрали нашы документы же подачкові і признали нам хату дали нам хату
І вшыткы тоты же іхали вузами то вшыткы гето розізджали ся вшто
по і по інакшому дехто мал знайомых дехто фамілию дехто виділ де
ліпшы хаты дета на мгаях придлягали хату файну дло поверхова файна хата
ту у гаях Но ішол тато пішол з вуйком подивити ся по
хаты хаты порожній а по хатах стінах кру ну то што бде
шавно чувала Най тікайме бо нас чету побют бадити тото было страхітя
Божем Да я я ш не знаю што ся робило та в
ходатку і як на нас сіли такі партизаны што робили ся што
ходачків кільку людей пропало І вы такы на юзефіне на юзефівці на
дрогманиці зробили си криівку ну тошо не побили хлопців побили хлопців партизаны
побили хлопякых хлопців та нашы го села ци вашых та нашых побили
якых пішли в партизаны та іх поптерпал Хто пішол я не зрозуміло
хто каділь пішол каду пішло всього пішло в банду Я не зрозуміло
вы приіхали до великого Ходецькова Но вы десе зачали жыти Дали вам
якысу хыжу вы зачали жыти Тепер я не розумію де пішли якы
як бы а як м были люде такы шымали хлопців же жы
до войска брали Ісокало науку тов до партизанів Місцевы хлопці ци тоты
же такый лякы такы і такы пішли І такы і такы пішли
што втікали жіб неты до войска ци якя не двая же там
до войска бо ся брали до войска А в кількы нашых хлопців
пішли до войска і свізынули Мого вуйка лом Пішові ішого застрелили іх
то днех на єдеху забили Вуйку пішол до войска його зострели Вуйкового
сына Вуйкового сын Но ашур Забрали добровольців добровольці добровольці а то было
примусову Ай якы добровольці Йо так буде казали жони пишут ся самі
а то дуля была самі Але де то вы про якій час
тепер повіли же Е вуйка син то про якый час то Но
як мискы роду ся вернули то ж бармы партизаны были сильны Ту
то ту то ту то ту то в тых місцях да лісы
были ту партизаны были великы осилі на журналів земціло то што не
была краівка што коло сту доле был пес А під ей бав
буду а під буду під будом мали до дорогу шаж попід цілюх
подвіря і попід хату мали крыівку што там ся двох застрелили а
трох повтікали то хто знає де ся повтікали а тых ся не
дали вбити то іх там повытягали тато ходил підкопувати ту крыівку што
жлями же самы ся себе постріляли а самы бо як бы жебы
не здати ся жебы ся не здати ти ся постріляли собі Там
мали всьоі машынкы і всьой і всю ночы печатали пуха такну розносили
Та партизаны были і істо і такы были і в Худочкуві Но
я же то ходаткую або я ішла до церкви як єс была
ходатко і не мал но то на тій дорозі як до церкви
і тим выта голово дорога ну то під том хатом шуту на
долині хату як памятают Лемкы То підперли іх під стіну патиками підперли
єм ішли до церкви в неділю а они Пізнавай брата хто ся
пізнал Сестра пізнала брата з о Петриків Пізнавай брата значыт колосы зобили
і там высвели но підперли іх попід стіну і такы осторожували же
хтось підійде та зара на Сибірму хто спіхто не І буде видно
же він як был выявит жебы нагує і важно буде зімаль бы
перешли до церкви жайме ся не перехрестили но думай си Буж такій
хлопці гарні Бо я іх памятаю волі вночы ходили хліба просили Такій
был гарный хлопец єден золоты зубы на вожень а іх ночы пришло
ці Яночы і мі варує туй чаю варуй пра мама мала Стефана
малого мама дитину щыпає жебы плакала жебы вышли з хаты жебы не
бо страхітя злапа поблала обытана в по пом на Сибір высут люди
хто знайшу бни та яй вару думай Боже хоц бы скоро вышли
з хаты жебы вышли з хаты пес бреше а ту думай як
бы іх злапали ублала тыш там вечер єм пришли вечер та в
білых веретах та і туда на Драганин кузнак в судаткуван на Дранив
кута выділи том дорогом то я вышла за нима двері заперта він
кажем як години выходи не дві ся то вс шо білы вереты
малитвы яту чай вару а рукы ся мі тресулят то шобы лопатикы
соломом підкладают жебы ся скоро зварило жебы ся напили жебы вішли з
хаты жебы не было жебы не позапивали на ту Опак іх іх
уж виділи зобитых Та з вами так ся стало же же мусіли
же не годны были тоту ногу полічыти так належно як пришли і
ту му лежала в лікарні в больници І той доктор такє был
файный дохтор каже але требуло грошы Каже дзєдко до мене дитину я
ти зробил ногу шубдеже рівна А я сказала тато мамя никажно ашо
шо продамолже того коня аж ім буде місти дісти акы кін зараблял
на нас бо мусіл тату піти десь там морати комусь та і
хто здал ци фляшку молока чы чи іх буханку хліба накаже тато
но што як продам конято помараю Была біда велика была біда До
кол госпо гнали нихто не пішол скугосбу вчыти ся ни ниґде не
поіхал бы требу было до когос поробити мамі дали два гектары бурака
А Ліда ся вродила в <unk> році то я мусіла і на
роботу ходити і в ночы іти на лямку робити бурак грузити і
чыстити при лігтатці за маму як бы робил так за маму Бо
мама цілий ден ся наробила в ночы же треба было спати і
діти істи хтіли трабушы зрыхтувати Двас было так же были старшы діти
і были молодшы і тоты старшы могли кус помочы юж были ішытину
шо дитину могли повісти брат был і поіхал на Домбас на Домбас
поіхал бы тра было ся брати і взути Сестра до Тарнополя ходила
на роботу то пішкы ходила І там яку мама курку забила ци
якє єйце тай молока фляшку тай так ходе она роботу на стройку
Петрик мала квартіруну на суботу на неділю приходила додому ту же мама
всю і нарыхтувала жбы си взяла та мы пережыли велику біду ашей
Яку я а я найбільше бы была найстарша та найбільше трем І
вы мусіли помагати і кым помагати та родицям помагати меншым за дітям
жы прожыти гу наробила ся наробила бы нас было пятеро дітей треба
ся наробити а была сама старша і тому помочыту В селів худачкою
як зробили кого не выпустили никого Мала Ліда хтіла ся піти вчыти
до Тарнополя не пустили треба до когоспу Сестра втікла то до Петрика
то ходила на тройку ходила пішкы двадцет кілометрів на тройку на роботу
до тарнополя по тым Но мала іти на роботу та до когоспу
Другы моі слухайче На тім скінчыме гнеска бесіду з Анном Серняк же
вродили ся в <unk> році в селі Лосє недалеко Ґорлиц до ней
а конкретні до Торнопуля запровадила вас Анна Кырпан Но і кус не
докінчыли сме бесіду то попроваджу вас до ней зас а на разі
пращам ся Оставайте здоровы до стрічы за тыжден