70% #2018 - 70% #289 Анна Серняк, Лося (2 част)
Еп. 2018

70% #2018 - 70% #289 Анна Серняк, Лося (2 част)

Опис епізоду

Odcinek to rozmowa z Anną Serniak o jej rodzinnej wsi Łosie koło Gorlic oraz o losach łemkowskich rodzin po wysiedleniu najpierw do centralnej Ukrainy, a potem w okolice Tarnopola. Bohaterka wspomina też dawne życie w Łosiu, jego zamożność opartą na handlu oraz warunki codziennego życia, pracy i nauki.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видам вас ми моі слухачі при мікрофоні Анна Кырпан Днеска зас сме
в терноплуні зас пришли сме до Анны Серняк Якы слухали сте нас
тыжден тому то знате же они родили ся в <unk> році в
селі Лосі тото Лосі же недалеко Ґорлиц Єй отец Петро Серняк походил
з недалекой Білянкы женил ся в Лоси з Єлом Лукашык і родили
ся ім діти по ані пришли на світ в <unk> році Юля
в <unk> Мыхал Но і як слухали сте тыжден тому передачу то
знате же сернякы в маю <unk> р были выселены до Центральной Украіны
до новоукраіньского реґіону Кірогорадской области Прожыли там кілька місяців і товды кількоро
родин Лосян выбрали ся од тамаль і пішли на захід спинили ся
в Тырнопільской области бо так ся зложыли обставины і сырнякы замешкали в
селі Великых Ходацьків недалеку Торнополя Там по выселеных польскых родинах оселили ся
дос богато Лемків з ріжных сел Ту в великым ходачкові пришли на
світ Іщы Штефан і Ліда так же вшыткых діти были уж пятеро
Тоты першы рокы жытя в Радяньскым Союзі были найтяжчі Анна яку найстарша
робила уж в Колвоспі а то і за себе і кус за
маму но і ясне же робили і на ґаздівців не было коли
ся вчыти Не было коли думати о якыхси розрывках о радостях молодости
бо товды в тотых умовах найважнійше было просто выжыти Єй два браты
і дві сестры покус підрастали побрали ся вылетіли з родинного гнізда а
Анн не оддала ся а лишыла ся про родичох А тепер жыє
з наймолодшом сестром в Тернополи Тыжден тому Анна Серняк оповідала як выселяли
Лосян оповідала про дорогу на схід і пак на захід величыну а
внескы про должыня нашой бесіды Тепер хочу більше побесідувати о селі де
вродила ся пані Анна о селі Лосє знаного з мазярского промыслу Процитам
ту фраґмент з верша лосяньского поеты Якола Дудры і зас зачнеме бесіду
Дуют вітры од полудня дуют ден і ночы а сонецько тепле гарде
кус ім допомочы Схудят снігы Горнут кригы дорога насихат Южнаш Лусян і
з блізка віз на двір выпыхат зберат будькы кладе на віз тай
вьо на ґорлиці Там лодує маз оливу і смар на фабриці Налядувал
і приіхал іщы за Видоку і рыхтує ся в подорож до самого
змроку По пілноці коло <unk> куні запряжены і лосяне уж жагнают діточкы
і жены терат втерат до запаскы дображены очы та лем іхай а
щестливо богти до помочы Терат єдны втерат другы руціньками сльозы а на
селі од пілночы дуднят гурцят вузы О іхат іхат віз за возом
та лем мосты дуднят бо Лосяне од двох віків ся тым гандльом
труднят Коли си повідали же Лосі то найбогатше лемківскє село так дво
Мадяли Мадяры Мадяры так заробляют бойдут всядиль І з того мают і
ґан ран і село дост было богате бо ганлювали так было окрем
ґаздівкы каждий іщы гандлювал возил мазь і мал з того дост до
зохідохів дос дорогы та ніжати ся люде богатіли А є тоты Полякы
хтіли наше село забрати і налевезли Але тькайте но люде бугатіли а
як люде бугатіли но штоси кус зробили і як они мно могли
розпорядити ся як товды мож было што Тоды землю купляли землю купляли
хаты будували великы хаты будували двоховы файны хаты будували тут тай зато
было паньска село Лося а чым они ріжнили ся од другых сел
же они напр мали скор ся може школу выставили як другы села
не мали іщы школы то лосюж было так Та голосы была велийка
школя бо поповерхова То очывидні вкладали тиж люде і в школу што
м выдал Ходили с той школы так Ходит но же м ходила
до школы долго бо я там ходила ту ніґде не ходила бо
думе приіхали кєруград там де не было школы Дес треба було іти
до міста а ті діти вже тоже не ходили аж мы приіхали
сюда тото Ліда холотой Стефані Михайлу ходили сюда до школы до Тарнополя
а я вже не ходила ниґде тілько шом з Польщы ся навчыла
А як ходили сте до школы памятати кус якы то были учытелі
ци памяту таю найдучытелів памятаю є был такій польскій того называли лочкар
лем ся во окулярах хлодил гол лочкар што то был мше другій
акту Люм Смідявскій ато в вас был і польскій учытель Так польскій
Ци вшыткы были польскы учытель Вшыткы вшыткы вшы польскы вшыткы вшыткы не
было І вшыткы по польскы по польскы по польскы Польскы ся все
вшыло Я чытала все по польскы А так же Вже потом туды
як мы приіхали то я вже під дітей по украіньскы ся навчала
чытати а то як міла по польскы чытати На чытло свышыткы были
польскы учытели і діды мусіли по польскы ся вчытак так ну полю
польскы Як выстріт по з кінця <unk> рока як выстріч того рока
То в <unk> вы бы мали підпіти до шкулы Ну як бы
вам было <unk> років і <unk> років пішли сте Ні вісем аж
пішла бо мене нога заболіла Я лежала в больници Пішли сте што
в <unk> пішли саґя вже ходили в паличым до школы Гм пішли
сте в <unk> руці Ічыли сте ся рік а пак што німецка
окупация туж при Німцях же при Німцю я вже по німецкы ся
вчыла І взяли ся кустю Іщы зо Польщы а кусцюх зо Німців
так А я то ато же мія не подила так А як
то вызнали так по німецкы Но якы писати бесідувати Но вводили ме
дуж коли то я вже зізнала Жы по кустах ся вчыли так
ся вчыли шы добре же розуміла А по свому не было шкой
послу ня то не було же Лемківскє не було нічы І в
часі німецкой окупациі тыж не было Нє нє нє то ужы ся
німецкы уже по німецкы было Воз з тых селів з тых селів
воде розділя ганчуло высова тото в нас в селі багато ґлу кухарок
подій кухаркы было Мали паньскы панів не робили ничого ав не гандлювали
мали грошы та платили шубы кухаркы Вам то называли кухарка а то
была просто нозяна яка робила вшытко ци дівка яка робила не лем
ворили істи але і з діти вшыткым так але двали кухаркы хаґы
Як на хлопот оповідали слуга А як брали Но дівку зыжена одповідали
на ней кухар хоц оном была не лем кухарка але помагала вся
дімага ся дівця звідме так кухарка ся называла То Лосяне были такы
дозвогаты же могли сой брати слугы там о ґарды Бо ґарды колиси
як поіхали Деси гандрювати то іх ґаздині мали штоси робити на поли
ані сані пані го они были пані і они сой брали слугы
тато хухарка кухаркы ся Но то певны як Лосяне такы Мани бы
ні так дували певне до Америкы не ходили зарабляти бо ту заробляли
А такий спухідне жы Нє нє мало де хто ішол Хыба бідний
попадал Ну і всяди де Лосяне ходили на кєрмиш ци што то
одраз было видно же то такы по паньскым такым убраню Та выдра
было далеко было Лосян видно же то не прости якысы тамы Ту
Лосяне не уж не ходили так як давно і люди ся зберали
а уж і покупили такє обличыня як місті там было паньскє село
Паньскє село влю А тепер ту кілька раз была б же была
сильна і здорова то до Польщы Пу до Польщы поіхали Дбы родины
велика А першый раз коли до Польщы поіхали сте ну уж тепер
уж бо потім якы першый раз з Украіны до Польщы коли Я
чуй не памятаю в якым треба ся ж дивити Бы я єздила
в Шоруку Но так балічы зо союзу ци юж зо Украіны же
же зо Союзу не пускали за Украіну же тата же пустили бы
до братив пустили а як тіли іхати з татом мене вже не
пустили Союзу так не пустили Як бы м пришло до свого села
посмотріли якє оно і на двохповерховый ди на нашым подвірю Зжел густя
ся побудувал бы там за них затопили вустю і вже си понабрали
влосы пляців і хата до по якого я пришла думай сим боло
ше як першы раз я була першы раз я ябула То шехаты
вже не було хаты но стояла дуже грушка і підєкую Я бавила
ся як мала буля Як мене нога вділен выносили там де діти
приходили до мене бавити ся то я же ту грушку запамятала як
єм пришла то шем пришла до той грушкы як єм обняла єм
Плака тыкажу борщы бож А вже другій раз як єм пішол же
грушкы не было же стояла камениця выбудувана же не жыли аж буду
А такташы я руку єздила та іше познала знайте одразу было пізнати
Бо коли нас был сусідшыма влоповерху хату а коли хвати він зробил
мур такій жы бурванчы з каміня то я як пришла під той
мур і дивлю ся моя грушка стоіт Ой Боже євдяку грушку Тоди
могла одыйти од той грушкы грушкы были А так ташы року же
єзджу та єздила єздила товже там то бы до того Поляка заходили
то Нех пані приєд некані приєдже та цо пан Я бым єм
пом нічого што пані товашы Колаше наше же не ма нашу То
тот ґазда якій на кім місци ся побудувал то з Устя з
Устя і поляк він як бы нормальні вас принял ток та принял
дак нічы може гарбати може гарбати а кажня вце нічым є це
дякує дякує і пішла Огє но то добрі же так бы яйчула
же ріжно было І не знайте ліж мені было інакше ходити бы
мене была родина Ме не была родина та я ішляло в Лізджынах
вымате родину і приходите до родины а товды уж сойдете там з
родином дес ах так Я приізджала все до Устя а Устю б
сестрина дочка учытелювал надалі учытелює Устю То я духал зараку церкви заракало
хыката около церква і зразу чого нам жыла то я зараду ней
заходила же подзвоню на учытелів Вала Густю і зразу приде в вітри
міхати і я вже там переночую а тоди машыном єдем до Ліщын
же до сестры мене везе до сестры сестрина дочка вже мене мажу
машыну везут до сестры і я вже в Гєщынах там побуду далі
іду до Дурдины і тоди іду на Ґданьс Дуґданьска або до Вроцлавя
до Олавы і в Варшаві була і дея не була Божы Жуда
была родина є все пороздітали ся по всьому світі Але Лосю ту
неє родины Самым так нє же было далека родина блудєнко Єлусяк зара
на Шлябанці Жели єй яше до него заходила чувало в нев Єлусяк
же померт Єлусяк Но і знам же з Лося был такий колиси
учытель Ґыжа Марко Ґыжа так пак пізнійше то был він в Высовій
і там юж Ґыжа Ґыжа яч бо ни жыли в Лоси Унижыли
коло церкви в Лоси недалеко коло церкви Но я як єздила до
того До Лосі то я в Высовій була на ту Щалу ходила
ходила му Щалу там і ходили ме до того готелю бо там
з Лосі был мал той готель мал той яко писал ся Палиґа
То был його готель і він лишыл від там Полякы ся заняли
а той палиґа він помертут давно полипоми там в горах Карпах там
коіде він горду Лемкы ню заручкували Там птошкы співа людва сеу кых
голос сопілкы там чути што дня Там птошкы співа юн весел сеу
хыхолос сопілкы там чути штодня Село медже горами в нім лемкого жыє
З горы гыстра гычка шумны водачы Там птошкы співын весело всеу ха
голос зо півкы там чути штодня Там пташкы слівают васе осел хы
хыхосопівкы там чудешто дня Над быгыстром рыченіком хыжы на стоіт Жыє в
ній дівчына чудо голова як квіт Там птошкы слівы юнівасе осау хы
хы хы голос сопілкы там чуде што дня там птошкы співа юнива
голос соопівкы там чуде штодня Там в горах Карпа дах там жыл
я буду Рідного є Лемковины Яне забуду Бо там зайчыкы ска чули
саранкы пасут ся вечерний спілдівчат там чути штодня Бо там зайчыкы ска
чуди саренкы пасут ся вечерны слів дівчат там чути што дня Ту
книжци написано така річ же барз зрідку Ло ся не женили ся
в чуджых селах Але і дахто з другого села трудно было йому
женити ся до Лося Бо так бы Лосяне тримали ся кус окремо
окремо крак і чытали ся же до Лосі нияка ся не піддала
бо лося было паньскє село Но а як так вышло же ваш
тато з Білянґы і вженим ся дойся то цибілянка рахувало ся тиж
такє кус два кілометры Но так так так так так так так
так так так так але ци рахувала ся жюбілянка тиж такє Паньскє
селоєґло ся цюм так як ваш тото а тато стал бытати ім
померли батькы і ся лишыло пятеро сиротів іх порозберали нешоло тоты там
повмерали і тато пристал до мамы мама буде од на І тато
там пристал до мамы з Білянкы і мама ся віддала з за
Білянчана Але з Білянкым богато хлопців ся женили до Лосі но дівка
на чуже село з Лосі нияка не пішла а хлопців было багато
в Білянці то ся багато лосю оженило бо наприклад Завісляк оженил ся
Лу Лоси тато оженил ся воси прусакы оженили ся там багато з
Білянкы было богато хлопців то Лосі ся женили Білянка рахували ся тиж
такє село Біднійше там не было так же бы мали кухаркы Жебы
хтой з них был там же самы господували так Но якой натуры
были лосяне они кус ся паношыли панували же они кус ся поношыли
то были паньскє хело і паношыли ся дуже паношыли до села ішли
з чужого села кухакы по дві тримали Ну і туж ся м
паньсткє робило же то вже як она пришла з чужого села служыти
дуже была бідота Была бідота велика і богато так знаюшы ся Бідны
зай бы слуга і ся поженили в кухарках і з кухаром откєлом
слугы медже собом но бідны з бідного ся оженил кєломгато ткелі так
шо най було шом діти поп Мали діти полишали дітей откє было
то было село такє якє я знаю шо ну чытали ся ту
паньство а ту дзядинство Пути служыли кухаркы служыли і женили ся кухаркы
і так Гандлювали мали маєнткы такы шониси позваляли кухарок брати слугів плюрати
бо не мали жешу платити а по тых селах бідных было богато
дітей та ішли служыти та і кухаркы были Я памятаю добре шыя
В нашого сусіды богача была кухарка вна тепер в Америці є Марина
Я з нею корову пасла бо мама все ген просила шебы з
нею пасти же а она м не хтіла бо у нас ся
спала богачів требу ся наробити а вышла на поле з коровами а
корив мала чоты богачы мали кору Бідна спит тай мене ганю двіче
де корова там не зіженете та єй зганяю та і нераз не
годна єй зігнати коровы пішли до зерна а єй не годна зигнати
бына так спит бо ціли ніч робит Жлуга навет ні Но робили
нима як га рабами Ті Богаджы Ой Боже тото Де она бідна
спите Я іх зганяю Маруська Маруська Маруська та ставай бо коровы пішли
до зерна Маруська А так повідали Маруська Маруська Я єй ледве збуджу
она то де летит по ті коровы понаганяє І знов ляже і
знов спит кажут Боже Боже мамо кажу мамо очу на так спита
а в кажду ціли нич вечер робит долби тай уна ся не
она наробит ся тейо нагодна спати та все казала мам думами єла
єла мама єла ся не ло єла дайте Ганю Боганя буде пильнувала
корову теняс будит А Ваша родина была яка з богатців біднійшых середних
як семами брат был недалеко від нас жыл а потом ся будувал
то были нас то было девятеро дітей Тобі ніздил тоже свою Мазою
а ойна была дома бо діти тілько дітей і тепер і тепер
дві ся всю тут розлетіло ся ви выіхали сюда все розлетіли ся
нема ніз А ци правда было же лися не были дост хытры
Ах та хытры были дуже То правда там правда Лемкы колиси то
не мали той хытрости но а Лосяне были хытры Зато же гандлювали
ци якы ах зато же гандлювали Но по світі знайти видів світ
видів інакше і в не были паньскуваты То што він был вже
богатий і він же з бідного не мал зашо бо бы то
был бідний Мал слугів він мал кухарків він собі сіл він поіхал
куда хотіл а тот бідне мусіл робити мото них єдріст То не
хєтріст то просто він ся доробил але повідали же же в Лосі
люде были дост хытрійшы од другых сел же они якысы такы більшы
хєтры Но то гендли гендлі но та тургували ясне гандлювали Але хєтріст
то были такы хытрійшы ци то вшытко неправда одповіджте Якы то люде
были в порівняню з людми з другого села якысого то были доправды
хытрійшы Хытрійшы Хытрійшы были ліздили по світі і знали світ Вы тепер
чытайте же тепер тоже наприклад Хто по світі далеко там діжджут по
тых роботах і Іспанія і Італия і всюда іду Польщы тепер тепер
до Польщы так ідут на роботу Я вже тепер як єздила том
же м знала што але все власти не було кілька родинно ся
лишыло што были помішаны з Поляками гм тото ся лишыли а так
Шум восім бльом мало шо вернули з узоходу тепер ся люде якыси
же давно там жыли Тепер Нє нє не вернули нєма не мам
Я вже знаю всіх тако по селі то нема нима Щобы є
навіт багато же з Польщы ж хто ся лишыл там голосит то
же вшо піде по світі Аа ну стерешену лишаєт кєво Но але
сут такы родины же сут такы люде же в Лосю ся вродили
і жыют там тепер Є є є але дуже рідко дуже рідко
дуже Бо я як же кілька років я вже кілька років не
єжджу до льосі бо на ту ватру не єжджу і до родины
не єжджу был же не годна было <unk> же не туда вже
тра дми А вывіли же мали якысы з ногом проблемы Да ім
то істі істі од малой дітини ци я то о уж сім
років мала Як ми звытнула могуі бу лежала в ґорлицях в шпитали
нічого не зробили а потом же ту думу зробили але тра было
грошы а ту мы пришли скєруграду голі блосі м же ме ушы
вытягали зо сведры тему короста на присіли тато поіхал мал до якого
знайому добра доктора мож Но а не в Лосю то такой фронту
не было тілько переходили так О но то для Біляньску Гору знаю
памят так добре Ону пополудню каже рух олже рух по селі рух
бо ідут Німці і будут жыти в нас бо на Біляньскій Горі
будут окопати ти копати о попы Ну тай мама же плач бо
м думаєш што тата заберу копы купати а мама з дітьми шоб
доробила Боже пляк і знаюш у пополудні так як нині памятаю ціле
село Німців полно Німців жыв по квартірах поха позаймали ті коні то
ся рух такы страшне рух бібимі німецкы німечкы понімецкы балакат чвырґают ну
а я як ты дитена тай вылетіла м надвір та і дивлю
ся што то за рух тай сусіді заняли хы глату і хлівы
зобрали всі коні жо І вночы чую што будут вночы раном будут
сюди ганяли на бляньску Гору копати купа по окопы Але вночы чую
мама каже до тата Петре втікай з хаты де ся сховайбу каже
бы же рух Бо Німці вже шварбочут каже жругу тай мама одвір
каже чуєшы ся зберают же втічут і рано но ся розвиднило вышли
до ропы на асфальт выше насфальт Як нашы гаратнули дванадцет літаків як
фурнули всо побили клонів всьо побили бурку памяса і самы в ґрібові
такій кості великі тростів ся забрали німакы вылізли на ту гору на
ґуду стела Як зачали відтам стріляти то нашы шо віддадут войско в
сьо побют ся побют Аж по том іх спалили самольотом там в
костенів Ґребові То так было трупів на асаті як гною і так
влозили всю Я вже рано стала як то дите на тайвыли тіло
мам тато схувал ся а я чую самольоты безсело луж як мухы
І на той ґрибів з цьогаратану то так набили што збили Кілько
было тых німаків сьо тат трепали і та потом іх всю вывозили
ав Або толо страшне волотоже дитино Памятаю шмама плакала тамы діти плячем
троє отулим ся колмами як тых Жыдів лапали Коли то былоці Лемці
лівуці Ю Як ті Жыды бідны втікали як они бідни ся ховали
бу стріляли тото страхітя виділи то іх деси проводили ци як то
як то были іх вері ці бы возили до Ґорлиц і наш
тато возвіг так жебы маше іх возил Та зал тато Вас Возыл
є рушений жебы возити та возити та в Лосю тиж были Жыды
Были были жыдівскы родины Были кус і польскы были родинні звязкы Но
знаєш тато як пришол дві тамстого з того ґорлиц як іх тамту
ґорлиц вывозил то казал же так Купали єй єдны на єдных купали
і така лавка казал тато на руві на тому окопі і так
на ту лавку ставал і стріляли і так впадали жывы нежыви бухі
єдны другы закопували Ой Боже дай і ваштату тоту виділ виділ виділ
Каже та могіла так лала вы злості вывозил тых Жыдів до Ґорлиц
Кажа могіла так ла ся рухала каже лавка на тому і кілько
іх привіз хвіром і всі на лавку іну бо полж застрелине полты
Та то было же мы пережыли шмы жебы но ся дальше то
ся не вернуло бетоше добра не буде дитино то не буде добра
Бо той домбат кілько же штыри рокы стрільді стрляйді стрляйт кілько нашых
люде бже пропало То в вашім селі Німці не стояли лем так
перешли перешли без нич без низ были А потым же памятаю же
фронт перешол І мама Як фронт блуд было той же в сітей
мы до пивниці нас діти позаганяли до пивниці а самы повтікали мама
втікла і тато втіка наш до пивниці або найстарша тайк дам в
пивници і мо той сухій хліб бідно замуруваны А на вечер приходили
до нас гатой ато і мама а вы през цілий єдены сідили
самы певнєци тым гм так памятаюшо є же по фронті же так
трохи втихло і див ся з Білянкы як єс была в Білянці
<unk> ліса до лосі Ідут том з той горы німакы ціі може
зо двіста дішло і все ішло туда на клемківку шы не дішли
туда до того до клемківкы до того моста як іх всіх положыли
Виділи сте тоты Но а як же а без надлахата а без
хату был в такій сілі што звідси буду зайти а нецілий параду
і зозаду хына фіртка была відкрыта там в сінюх дивлю ся летит
солдат тає я настрашыла ся а він каже ден німец де німец
де німец я кажу я не знаю де ємес а я на
сотню іду є на сотню шыр за хату не вишу же зострелили
На чого Макы На сотню не кажу од макці для колихлоців і
такці пішли том лістов на сотню то як на сотню жы Сложыл
єйці што охоче забити та так сложы на сотню мята ям я
там я на сотню іду а туди є зайшол за хапак осталий
м видите як то Еы як то дітині видіти тоту Такы річы
якы повіме так дітині бы не вартот видіти бы то страшне то
нелюдскє еорад такы річы же страшно було страшно було яктав Но а
так фактычні вчас війны ло ся не было знищене Нє є О
най чого было не при трасі так О ото важне же было
здальшы од такых дуріг і зато же не было никому на дорозі
Ниґда не была єм в селі Лосє не была єм в Скансені
Мазярскій Загороді ну і специяльні не цікавила лем ся так тотым селом
лем принагідні Но і не знала єм доднес никого з Лосян пані
Анма Серняк з якым тепер стрілям ся то перше Лосянка з яком
ся познакомилом Так по правді повісти оно оповіли мі у тым славнім
селі дост коротко А тым гейбы нехотячі заохотила ня глядати ізджю Лосян
глядати інформациі о лоси і вкінци одвідати тото село Ну і тепер
хотіла бы м більше ся дознати о тотых мазерах іх ориґінальным способі
жытя о тім што властиві возили в своіх возах од Петербурга до
Будапешта од Варшавы до Одесы і іщы не знатя де Бо не
знам того докладні знам лем загальні Може слухают ня великы специялісты слухают
може Лосяне може дашто повім не так то виняли бадьте Я так
розумію же в тім реґіоні здавны люде занимали ся дихтярством то значыт
вырабляли дегеть А то колиси была барз важна на ґентівці річ Тепер
просто не годна ім вычыслити вшытко до чого ся стосувало колиси тоту
темну даколи смердячу субстанцию бо была універсальна і антибактерийна і дезінфекцийна внесках
єй заступили десяткы інчых модерных Лишіл ся старий діду де геть певне
лем в аптеках Фактичні тоту сморвидлу можна зробити способом сухой дистиляциі і
з угля і з торфу і з ріжных видів дерева Но то
я бы хтіла повісти о тім же робит ся з дерева залежні
од того з якого дерева напр зо сосны з березы ци звербы
вытопили тоту деревну смулю ту она мала ріжны прикметы і ріжне застосуваня
Дегеть колиси шыроку выкорыстували там де хотіли уникнути контакту з водом ним
можна было наприклад помастити зо споду дно чолна ци скірні жебы не
промакали дехтьом мастили вшытку скіряне ото наприклад збрую на коня жебы оно
ани не мокло ани на сонци не тріскало Часто повідают люде Не
помазтиш ся не поідиш Но то тепер то ся стосує більше корупциі
то в перноснім зничыню а в прямім зничыню ходило о дегеть бо
дехтьом мастили осы в возах жебы было слабше тертя при обертаню коле
Дегет был і доднес лишат ся лікарством а то не лем для
люди а лічыли ним і напр вівці куні Для технічных потреб дегеть
нераз змішували тиж зо смолом напр жебы зробити коломаз маз на коля
Мазярскє ремесло было дос давне і можна повісти тайне Тоту деревну смулю
тупили в лісі де было доокола дос дерева і не было чуджых
оці Каждий специяліста од того мал своі рецепты своі способы якы передало
хыбель дітям А як вмер і никому не повіл то його тайны
з ним тиж вмерли Ну а тепер оддехтю до нафты підходиме покус
до нафтовой еры як ся зачала в Голичыні в середині ХХ столітя
темну масну субстанцию яка выходила зо землі в Ґаличыні і східній і
західній здавна называли ропом Даколи тіпячком ци скельным або земным олийом Полякы
называют єй нска ропа нафтова Украінці повідают тепер просто нафта Корыстали з
того скільного олію і давно але на шыроку скалю зачали добивати рупу
і перерабляти єй в поливо аж товды коли пошырили ся всядинь нафтовы
лямпы Тото што наливали в такы лямпы звали ріжны нафты камфіны ґайс
По украіньскы то буде газ по русийскы кєресін тог был єден з
продуктів переробкы нафтовой рупы задля него власні всядинь на підгірской місцевости Карпат
зачали шлено чыряти і выпумпувати рупу єй ся доставляло до рафинериі а
там перерабляли рупу на так потрібне дрянулых лямп достуні і зато доступне
паливо Туюжі Лемкы подумали суй же рупу можна не лем до глины
давати при фарбуваню стін хыжы а і тыж перерабляти на дашто інакше
Мати з того хосен Так щыро повісти то до гнеска Нихто не
зна што то такє тота ропа Вчены дотепер ся вадят бо єдны
гварят же тота субстанция постала зожівлого а другы же з нежілого значыт
ци єй походжыня орґанічне ци неорґанічне Ґрупа была в ріжных місцях дост
ріжна Ну але ту повіме все єст такий коктейль бо в ґрупі
дос вшыткого намішано Тепер выдумали ріжны приріжны способы Перерабляти тоту сируновту але
я повім ту о тотім очывидні найпершім і найпростійшым способі якій знали
і лихяньскы медяре Полігат він на тым жеру пукы пят ти ливдаці
а пара Одтамаль выходила руром Тота рура была поміщена в другу руру
в яку надходила студена влода і холодила пару Ну і ту уж
можна было робити в тій рурі в ріжных місцях Краникы І през
каждий покус карапала устудзяна пара Але в каждім припадку то была інакша
субстанция Як то так нота в Европі по коктейлі памятате в Ропі
были ріжны річовины і кажда мала свою температуру кыпіня а одповідні і
свою температуру коли з ґазу зас переходила рідкій стан В такій спосіб
можна было сой зробити з той ропы і бензену і ропу паливо
ся по украіньскы то зове ся солярка і камфіну і што лем
хотяте Но і нашы леся не тіж такє практикували І то навет
вчас фашыстской окупациі коли ріжны нафтовы промыслы были заборонены і тяжко караны
было заказано і вырабляти поливу і продавати то чом ся не ризикували
Но бо люди єднак потрібували поливы навет і до тотых старых нафтовых
лямп бо в паньскых домах нафтовы лямпы світили лем <unk> руків і
уж а папу місцек засвітила електрыка а по селах іщы долгу людям
служыло нафтовы лямпы по украіньскы то звучыт гасла лямпы Той треба до
ней достати той як повідали нафты ци ґамфіны А но і мазы
коломазы люде тыж потрібували Зато і тоты ся робило і продавало Ноты
прочытам іщы верш Майзєр якій написал Семан Мадзелян і вертам зас до
нашой бесіды з Анном Цернім Лем мене пищали мете ся за сем
<unk> Ясий мазяр села лоси продам мазы вам на оси лем купуйте
туньо дам Покля полну буйку мам Мірку вівса за мазниців Жебы м
мал на кыселиців Будеш єздил як по маслі По грибуві ци по
яслі веро Боже добрий товар все купити од дня брувар І ти
ґаздо куп за ґман за пілдарно ти дне О вы мате Мадзеляна
Егерю Но мате Мадзеляна О Мазяр з Лосього І ту на грав
Юрі такый мазяр з тотым возом такым типовым як дали мазяре А
виділа такый коли на ватрі уждыне там єст так же єєдно ся
хуйт де Такы як єґлямы і там доправды гей бы єм давно
так да є бы не оходила Єнда ходила на ват бы яшо
руку водила на ту ватру А і бесідували сте з ним єм
так Ай він мал такій окурот віз як были давно ци дак
такій такій як мал давно як бым єздил такій самы лісы своя
ним оворила А вы памятате як то давно было выж як вы
были маленькы то певно уж того так не практикували а я практикували
дуже практикували ся як вы были маленькы так бо тато все кликали
до ліса варити тую нафту а повідали нафтам ци роба Ропа ропу
брали а нафту варили З Европы робили нафту і бензіну і шмір
але варили в лісі На такому лісі вше варили де рішла вода
без той ліс Якій дітьок был ци я вели каріл потічо великій
потичок без ліз ішол они шукали такого ліса Жебы найти такі ліжы
так і трубычку без воду пустити бо тыжы нафта то бы з
горі вшый ліз і вшо І тато все кликали тата там робити
тоту нафту І тато як приходил цілнич приходил до рану прислужыти кійло
спанний лучы то тато розказувал ся тримало тільківночы жебы бы Шоб нихто
не знал то они по креденций ропу брали на Ґорлиця нам то
нам мартил полю а повту ропу або ропа была навет так нашому
селі была ропа што бы бывало зысподу землі про землі дали сме
протудали з землі і они тот берали і дубочок і тоди переварували
І они як тато пішол безничтом пережывали бы дума як бы ся
там взерба то нав За то бы Лемківскій клика сморек нашы горы
лем крилес не мают бым вас море втопил нашы горым За горами
за лісами ся звыджают дня ножами спаля звыжаютноча нею і з лемківского
лісы коси з лемківского лісы То тепер вы оповідате за якы рокы
то голе то было же тепер за Німців то было за Німців
за Німців значыт в часі німацкой окупациі як так то было за
Німців они было крядено І унітую ну ропу брали на оґорицях і
варили то тато нераз ранок пришол з тоє нафты то бя питала
ся тату а як того гла варите а они варили в такых
бочках желізных блочках і такы закладали тамтыкы шлянгы і по воді і
бочка горіла глогню І вно то ся варило і нафта чыста ішла
по тому по тых трубах і они ту нафту зберали до бочків
аж міру сидне і по тому ішли за границю і продавали ту
Ту нафту продавали ту ропу было од той мазы треба было фірам
мастити фірык і ті то што в лісі были як бы нелеґальны
нафтоперробны заводы Нихто не знал хто в ся было То што покрадиєнци
то робили то не мож на буду то были загарафтали і засудили
хто знаєш а то покрадеєнци люде вже си наздерали той ропы І
вже варили але я до кінця не зрозуміла што привозили саму ропу
привозили з Ґорлиц з Ґорлиц а не такы же самы выпумпували нєнє
з Ґорлиц з Ґорлиц З Ґорлиц в блочках і ту влочках варили
вже в лісі Але треба было дуже они брали там по тані
ціні ті ропу а по тому они переварювали на нафту і внол
же была чыста нафта чыста бензіна чыста ропа Бо тото вниварили тотато
не раз пришол такє о Боже а не страшно кажу як бы
ся то всєрило то бы ціли лізок каже там не може быти
загорене бо там все так зроблено што як ту саму ґлонку тепер
так само і тамту Европу гнали шыварили в огонь горі вогонь З
під влочкою ворили тавда вода в такы та вопакыпіла і одділяло ся
вперше ішла бензина потым монафта потым гопа Тота в кінци руш жебы
то же такє было же мастити Коле са тамтаків масно але до
того офіцийні ся робило такє то не <unk> рока так то дивной
робили якось так шолно Не робили люде по лісах не варили то
моб десь заводів брали а то по тым же Золды закрыли тіжо
чорт його знайшом і зробили што по тым люди вся зробили так
ту самогонку покрдеєнци гонят Не купляют мазы ні магазы А роблят самогонку
добре наробили того наробили І товды потихы деси везли продавати Так воси
буду вжыткє як паньскє село знайте Шляхітны были позаграниці же єздили Мазяре
тіло і мну же было інакше А я посмотріла на тоту мапу
же і тоты Мазяре мают така мапа не Мазяре Злий ся єздили
та єздили всяди да сяди всяди всяди де по ріжных краях тайм
Запрос дали жебести там там там єздили Але каждий Мазяр мал якысу
свою другу ходил по своім маршруді І але своіх клієнтів я і
другій не мал права іти том самом дорогом бо же не били
ся быци як і додимал свою гіст так каждый мал своі своі
заводы што він там тому довірял і оддали єм за дурно ци
грошы цішо Ці ночували они гнескы може молоды і не знают што
то была за маз до цього то як то з того корыстали
ту ом перше треба было візма стены так леса ложе ну і
як не вывязли тотуна в ту цін бочками так але тото чім
ся мостило то як называли маз маз буда олива буда нафта в
ним всілякы мали неєдну мали в ним возили то такий мазяр він
міг мати ріжны влочкы ци там і в них ріжне дак возил
міг возити маз Міг нозити солярку міг нозити нафту міг мнозити бензин
Ріжны были ріжны были Яґуну Вже на останку Як ся ту о
нас варила тамтых влочках то же на останку ішла чорна масколеса густа
А так як то они всідакы мали бы то оно ішло бы
за параты оно там гнали оно мусіла річка быти на воду і
та трубака зал тато де з десят метрів ішла по воді шы
аж там вытягали но ату текла Такну холодили ся Ну на воді
колодили ся та труба была по воді і она ся колодила від
тых влочків было далеко відсунену Казал тато што далеко каже треба было
до той водою додою пустити ту трубу шуна холодила шобы выходило же
нормально о так само гонку гнали влочка то такє самы І так
переганяли тоту року яка была з початку як в землі рак брали
зо землі до землі ропу Чым брали як єй выберали а она
выходила так знайте фантаном ішла зо землі фантаном іонізтую Збел дубочків до
відры зберали до відер і зливали дубочків по тым варили в лісі
варили вже на нафту на шмір бо то ішло такє ропа просто
ропатка зовсім бы така чорна вода Да Адам і вода ішла тому
і всідакє утыкєво ішло бо они тото варили але тато казал што
варили вночы і шом нихто не знал бо єден друго мену залечо
не мусіли з ним ся крети то до того не было того
но можна бай ночы шо м нихто не знал далеко ладійшы были
великы кытай тотам ночы ходил по лісі Они в ден вывезли а
в ночы палили Я знаю тато розказувал один раз тато пришол тато
каже Ой дитено ночы м не спал а чорт тату не спали
Каже бы там жінкы жінка померла О жінка померла а лишыла ся
дитина в колисі маленька І господар не знал што жінка ходит ночы
до дитины цітку давати Так і тато каже мы вечер приіхали до
Лосплодараду Не знаю якє то было місто то деси было в такым
місці де они продавали раз Але они ше не доіхали быльше тре
буде далеко іхати до того місця де они мали заіхати І ничіх
застала і стали там піцувати ночувати Післи доход до якысого ґазды такрили
ся так є чудо чудо і тато розкажує мені і каже што
вечер мы приіхали вечер же пізно і каже загнали коні в студолю
і господар нас покликал до хаты ночувати Але я каже хонич не
спал бы м заглядал жебы не увікрали або нафту не впустили або
шол або коні не вкрали во і не зна як так і
каже вночы каждах ночы тато стал в ночы і дивит ся на
водній в комнаті каже дале ім спати з господаром А другій они
спали А каже як єм ішол без тухату так выйшол без хагар
дивил ем ся добре што колищі дитина кулише спит і жінка дає
цітку дитині так тато здивувал ся і кажым оддає в ноч моєтку
плаче дитина тайда І тато пішол каж я пішол до кони поглядал
коні стоят фір закрыта і назад єм ся верном же не виділ
єй ты жынкы Кажда рано господар кличе іх єсти прирыхтувал господар єсти
І дитина сильно плаче І той тато каже ачы де жона де
жона каже дзєдко плаче по поньскы дуже говорили тай тато каже а
той господар каже Пані міні дветы ґлодніяк умерла А татока так здивувал
ся каже тато я здрагну ся і кажу паню цо панує та
вночы каже я ішол до коня каже она персі давала дзєдку над
кулишком каже А той пан здивувал ся каже то пан мує та
каже та так якзял таже як давала перси дідку І той зрівувал
ся і заплакал і каже придбати ґланєбу мала ся одседи То тато
каже я на очы бачу як грачычку давала Той Поляк дуже здивувал
ся чоловік тато його і ту жінку бачу така видите Я рано
каже жінкы ним очы пришла і кажды тато я правду такых уявитів
як муна цицку давала дитині на кулишку і так І тату не
лаґне звернувал з пят та з пят а на рану аж господар
сказал што за причына Были моі слухаця на тім Юж мусит быти
конец Час нашой передачы скоро перелетіл і мусиме ся пращати Оповідала вам
о селі Лусє Коло Ґорлиц і о своій родині Анны Серняк же
вродило в тім селі в <unk> році До пані Анны до Тернопуля
запровадила вас тиж Анны Анна Кырпан Оставайте здоровы до стрічы за тыжден