To rozmowa Anny Kyrpan z Olgą Bajko-Herindą z Zyndranowej, nagrana w Bereżanach, poświęcona jej rodzinie i lemkowskim korzeniom. Bohaterka wspomina rodziców, dziadków, przedwojenne losy bliskich oraz stare fotografie i rodzinne pamiątki.
Автоматычна транскрипция
Витам Вас дорогы моі слухачі при мікрофоні Анна Кырпан днеска мы в
славным давнім місті Берижаны і приходиме гев юж не першый раз бу
звіту з Южы Лемків Інеска пришли сме зас до єдной поважной Лемкыні
зо села Дзындранова Моє імено Ольґа Байко Байко Ольга поможу черенда Я
народила ся в <unk> році зо селі Зындранова селі Зындранова Ту недалеко
той доругы з Дуклі през Дукляньскій Перевал на Свидник на Прясів два
кілометры од той дорогы і славне село Зындронула якє вшыткы певні знате
бу были сте вы Музею Скансені Лемківской Культуры якій зорґанізувал Теодор Ґуць
же його уж гнеско неє знаме Прошу повісти про вашу родину мі
няню Байком Михайло Маркович Сам роженец з Зындернови але і тата з
Яблониці а моя мам Зындрановы і де як не знам ци на
якомусь весіллю ци де познаємили си і так не поженили ся бобер
Бобер Анастасия Григорівна Анастасия акликали єй Нацко Тато Михайль кликали його Михал
Мамына вдина вшытко з головы зындранулы А мамены зо Зындранови так Як
так ся стало же вашого няня ня няньо замешкал в Цындронові была
бльониця і бльниця польска Кус дальше то на схід од Коросна тото
село чом діду Марко так Рыд Маркы тафьом дідо Марку пришол аж
до Дзындроновы яка была Я того не знам то я єщы в
школу не ходила Дес мало можест років Я його не памятам Він
поіхал в Гомерику і был там вернул ся з Гамерикы коли він
приіхал з Гомерикы померла моя бабка остали сидіти і дідо мій м
вымушений был глядати своіх дітей То мого няня брат теж поіхал был
в Канаду не в Америку і там они залишыли ся Так я
діден не памятам ани бабы я іх не памят А Баба моі
мамы мама померла як моій мамы было піл рокы Так Я не
знам ні діда ні бабы Я з Мамністру не знам І з
ним будут сыро то так і было піл року Были чотери сестры
єден браты Медже была Наймолодшы Єдны сестры в Аргентині Єдна під час
війны загынула єдна померла на тамкотрому році борщєви померла а мама была
наймолодша і так мама остала днескій є рокы як єй не мат
Повісти мі хто ту єст на такій знимці знимка барзцікала Я так
думам же она певно роблена деси в дуклі моє мамы то од
лівой стороны мама то єст тато і тата тато єст тата брат
Степан Стефан Байкут вин До війны тількы закінчыл звінарів семинары і війна
так його спобили сильно штовшый час не робил візде з якого рока
з <unk> рока А ваш няня з якого рока А з другого
Така ріжниця была А тым же потім і была сестры Ом было
та сестра Брат былту старший стар з <unk> року <unk> року Тот
стерна єст єдна сестра Насте знатст матка в Канаді А тото єнесен
з кутого року Іван Хримківску А той єст того брата саму старшу
брата жінка самой старшой дочкы А од оты могняня няню мій дід
Номко Зано Знимкы привезли з Зындрановы Коли они были шы до війны
потрублены довіне Коли побрали ся вашы родиче першым році Брат з IIIIIIIIII
року а в <unk> они прибрали сам до знимка по <unk> р
по <unk> р і то выповіли про того діда же він поіхал
до Америкы Отой діду по його гарици і він там по не
знам тыльо років но вернул ся доми но зараз іщы вернул до
того дідо значыт ту єст ваш дідо то його сыны то дві
жены і три його діти Сынын і дівка і ревізия дві нивіст
і дві невіст ра дві нивіст і доєднуєте з дітином і вшыткы
барз гарґіпозбераны но тот дідо іщы кус Як бы пустерусвітскы але тиж
еліґантску а тоты сынове то уж так позбераны Боже той кроваткы і
тоты барз еліґантскы Но а бабы то ужы такы народны струі І
мают прекрасны запаскы тот друкуваны а тухы выситы ци якы і і
ґорсеты прикрасны і мают коралі іх бысонункы тут привязаны на коралях вшытко
як ма быти і хусточкы тримают як то до фотоґрафіі так Треба
тримати таку хусточку в руйці так ся фотоґрафували так молодоте і што
і цікаве же жены в чепцях а на чепец закладена хустка і
цяпці якысы тут кус розшырены якысы край о таку так о то
я бы хтіла знати якы то варто ы справа не в чепці
Сильно на кругмалены хусткы і прасувані зразу робили си так вызнати як
ОТсильно на кругналенін м і так укладены хусткы та хусткы а червци
самособою там а раді А ту так іх просто уклали таку давали
фурто юж на голові доволо далем чепшыт потім хустку завязували і так
підягли тиву хусткы штобы так формы были чепы такых касы морогата а
тий оповісти а зааді Выше то все выше то хусткы єден кінец
І зайде то все розложено Але там трош видно видно Але я
хочу повісти же мы мали тепер конференцию по лемківскых строях і мы
мали майстер класы Як завязувати лемківскы хусткы і там были штырі вариянты
там звязували вшыткы усмітріли як то ся робит О і людям бар
ся подабало і хотят іщы жебы такє было жебы такы вказували як
то робити бы то ріжны способы і вычата косы мали розмышены то
а жынкы юж волося вшыткы догоры косу запєтали закручували косу вчепіком накрывали
а потім хыстку Хотя дома хустка завязана так і все собі поправляли
жебы не было прилезану абстояли перед субстоялом так і дома ходили А
то уж святкови тикы знайте білы бо дома ходили всякого кольору тото
я памятам А в нас то я памятам вшытко выболо ся доры
то вшыткы догоры все класа заплетены і потім мотах закручены та косы
і той чепчык завязувал ся пшыткым волосям А то з того чепчыка
там давни стягы чепчык ішли туди і завялизували під волоссям вшыткым зозаду
А отижены молодиці то они што заплітали косы ци они просто скрутили
волося і дали до такого златали косы Заплітали косы потым отак закручували
ту косу і тым ціпціком отак хто зєднувал ся затял зы отут
під днесом вшыткы то голоса были наглада Мусіли заплітати не заплітали косы
дівкы упущеня дві косы ловны заплітали єдну косу заплітали дівкы все мало
впущены докінце не заплітали а там стяжкы звязували і такєли То было
діжопле так зробитено Нача андицка лемба яницка писа оддармо якы милийонові звіданого
ге нача аницка лемка яницка писа од давно робило Юяни Развельолийоно милостинофе
Явец Мальс Фотовиц Бєда высели Як моя доня Жебы моя доня ыси
діля дома Як Лейоновито антицкы лем та Яницко писа оновного Про двариного
Як Лелиянових Витоного г Мати іщы ту знимкы то єж знимкы тепер
моіткє Жыготу і мама так же были переселены кадль То пересыляны были
і з Зындерновы Днепропетровску област А то знимка торежана хто <unk> рокы
місташы сен родил ся <unk> тоди <unk> рік дес І ту можна
порівняти Вашы андичы на тоді знимці і на теперіш не і тепер
прошу мі оповісти што мы маме ту на знимці ту уж знимка
кольорова і мы маме ты зывдрыновскы церкви святого Миколая церква і вы
в іконостасі Єст така традиция же все мусит быти Ісус Христус Матір
Бозя а іщы на іконостасі Коло них мусит быти образ такий же
видно яка то церков Тота церков святого Миколая значыт мусит быти образ
святого Миколая І то што святий Миколай так І ту хто стоіт
коли і коне хто стоіт мій брат якій жыл в Канаді в
Торонто приіхал гостів з Зындрановы до Ґоця і Ґоці за вів до
новой церкви побудували нову а образ они зберегли то взяли тот образ
зо той старой церкви для якой уж ся завалила та якой аж
сховали были образ і той образ выставили нову церкву то ваш брат
і ваш брат воєрідний дворідний сын Кугу Могняня брата Василя во они
в Канаді прожыли той мій брат родил ся в Канаді і рішыл
єхал в Линдрановы з Великой Млакы він стоіт коло того образу святого
Миколая і то барз цікавий образ бо Ту видиме Лемка і Лемкыню
дапци лемківску Ґаздыню і ґазду якы приквякнули пред святым Но і чом
він стоіт власні коло того образу томі одповідне тым чом він стоіт
коли то образы бы то Шлюб мого діда діда того мого брата
то є бабце і дід Мако так міні мой Ґоць хваба дідо
вашы так і його то його тато а мій тато рідні братя
То што они офірували може тот образ до церкви ци Яж не
зна Ухых такых рідыконґранях троях як коли сы ходили такы А ви
не знате коли тот образ хто тото малювал де коли Ян Я
не знам Але там як выдставлели вашы діду і бабы Його тато
Мій рідні брати то є дід і бабце стато лист до Сторни
Але дали штоси такє намалювати но то вас цікаве же така яка
си уфірне Втернула то назагал барз довне село Барз давны Хтоси бы
там ма документы же зо <unk> столітя хтоси ма документы же з
ХХ столітя Номы тепер не знаме але очывидні люде жыли там барз
Барз давно Но і мы знаме же же барз давно б єй
был священик і была церков Мы знами бы сут документы ріжны документы
якы там в архівах і так дальше мы знами же была церкв
же перша церков была вышнім кінци а пак другу поставили в <unk>
р в нижнім кінци Але Я не знам уж што там ся
стало але зас поставили нову церкву в <unk> році І то тота
церков яку вы бы мали памятати Я памятам так на горбочку річкы
через лавкы проходили на горбочку она стояла тачы на горбочкы Церкви є
то памятом Мы все ходили до церкви Через Кладку через дріжку то
є памятал Церкви є памя но той церкви До той церкви уж
давно неє віщы з І цминтар і цминтар зразу коло церкви на
пару лишыли ся даякы памятникы на тотім цминтари А церкви той Южниє
і было то церкви святого Миколая грекокатолицка церков но нашы слухачы уж
знают же в <unk> році ціли праві Село Тыльова перешло на Православя
лем дакотры люде не перешли але такто ціле село перешло на Православя
в листопаді рока ідеякы сусіднє села за Тыльовом тыж а синдронула не
перешла на і Православя І в селі Зындронова но дальше была грекокатолицка
церков дальше люде ходили до той грекокатолицкой церкви не змінили ся в
Зындронові было лем пятеро люди якы перешли на православія в Зындроновій А
так ціле село тото ніт і так так так так так так
так так так так так ся лишыло І тота церков грекокатолицка так
там і была Але в <unk> році была операция Вісла і тоты
люде зо зындронови якы не были выселены на ряньску Украіну то были
выселены в часі акциі Вісла на захід і церква лишыла ся як
сирота нищыла ся і была уж така знищена коли дакотры родины вернули
в пядесятых роках і хотіли ци ремонтувати ци будувати ну Влада як
бы позволила на тото жебы но так як я знам Жебы позволила
на тото жебы розобрати і збудувати нову але якы селяне розобрали то
товды не позволили будувати нову церкву бо то просто влада комуністична робила
такы фокусы Но і вшыткы знаме же в час социялізму грекокатоликы ся
натолерували і даси были священникы же даси одправляли але так загальні то
не можна было но і розуміє ся же не позволили на будову
грекокатолицкой церкви І аж за долгы рокы Теодор Ґоц якый старал ся
о то він уж озволили на православну церкву і в <unk> році
в липцю было посвячено першу новозбудувану по ІІ світовій війні церкву на
лемківской земли церкви святого Миколая і то перша была така нова лемківска
церков повімента а пізнійше здає ся в <unk> році ту уж зачала
функцийонувати тамтака зачала діяти каплица Така маленька церков як бы де одправляют
Римокатоликы почергово і грекокатоликы там дальше в селі то тота церков же
была там над панном над потоком тым над тым річком панном на
горбочку то в Лесні была церков св Миколая грекокатолицкы Она была збудувана
та як ту будуют церкви не в лемківскым стилю она більше была
така як ту роблят деси ту ту в тій місцевости бо очывидні
же типова тота лемківска церков то была тота Пред ньом а тота
была така в такым стию може де си якысы луцули приіхали і
там зробили таку ци якы Памятате може як там велиґдан одбывал ся
ци памятате одповідьте кус як што вы памятате Я Великдин не памятам
так а Різдво памятам Дорогы слухаче кєд влучыли сте наше радийо лем
тепер то вартат підповісти што ся діє то проґрамы <unk> процент при
мікрофоні ЗАС Анна Кырпан і наш гіст пані Ульґа Байко Ольґа Байко
а Пумужу Черинда Она вродила ся в <unk> р в селі Дзындронова
Дзындронова то серединна Лемковина село не барз великє але і не цілком
маленькє але о нім не буду богато оповідати ту бо барз дуже
з вас певне были ту на локальнім фестівалі од Русиль до Яна
і Музею Скансені Лемківской Культуры якій зорґанізувал <unk> років тому Теодор Ґоц
Недавно він од нас одышол і так сой думам же пасувало бы
тепер так і назвати тоту музейну загороду Музей Скансен Лемківской Культуры імени
Теодоры Ґоц То лем моя така субєктивна думка але думам жебы то
было лоґічне Родина байків о якых нас кабесідуєме належало до тотых мешканців
Дзындранулы і якы З першом ґрупом вписали ся на выізд до Гаряньского
Союза а конкретні поіхали до Дніпропетровской области Михал і Наця Байкы і
іх пятеро діти Фойцьо Марийся Уля Михал і Ваньо трафили в цілком
інакший край ничым неподібний на лемківску землю на рідну Дындранову але не
были там долго переіхали до родины на полудни Тернопільской области до пиршівского
реґіона Так і лишыли ся на все в Тернопільской области лем же
в <unk> році на самого святого Миколая переіхали до міста Бережаны де
сме тепер де пані Ольґа прожыла більшу част свого жытя А она
тиж о тім треба повісти робила кушерком і певно більше як тисячы
жен можут єй быти вячны же помогла пройти на світ іх дітям
Ой бы мости мостоля го лобо ге гі гешы не бо на
гелі у нас гешоти фест паспоне е Як слухали сте од початку
то памятате же пані Ульґа пришла на світ в родині сільского дяка
Михала Байка а його отец Марко Байко тіж был дяком в Дзындронові
Тото прізвиско Байко певне одраз припоминат Вам в славных <unk> сімдесятых роках
співачок зо Львова сестер Байко Они выконували барз дуже лемківскых співанок для
них специяльні тоты співанкы обробляли знаны композиторы і сестры байку походили з
яблониці яблониці польской з того села же лежыт на схід од Коросна
з пілнічной меджы Лемковины Нотовласні з того самого села одкаль сестры Байко
з той самой яблониці пришол до Дзындранулы і там замешкал дідо пані
Ольґы Марко Байко же пак зостал дяком в зындранівскій церкві Долго не
міг тому жы было важкє жытя як він доіхал в Омерику вернул
ся очывидні якувал іщы в тотій старій церкві же стояло ту з
<unk> рока і был при тім як будувано новый деревяный храм святого
Миколая Ту церкву поставляно в <unk> р і збудувано єй в такым
стилю як будуют церкви ту де я жыю в Йоанофранківской области а
чогоси не вылемківскым Певне в тым самым році же посвячено новый храм
В <unk> Марко Бойко ся оженил Якули уділил тайну шлюбу очывидні долголітній
парох Дзындронулы отец Корнелій Купистяньскій Не знам як то было може выязню
тото і на другій раз Вам повім більше Не знам ци дяк
коли брал шлюб дал офіру на церков а за тоту офіру священник
замовил намалювати образ святого Миколая ци сам дяк дал грошы презначены цільово
на образ того святого якій мал быти в іконостасі В каждым разі
по позволіню і очывидні по желяню священника намалювано прекрасний ориґінальний образ весільну
памятку якій і гнеска можете видіти в Дзындроновій але уж не в
старій грекокатолицкій церкві а в новій православній церкві святого Миколая На такім
образі о якій споминали сме гнеска пред святым Миколайом Мырлікійскым приклякнули муж
і жена святочных струях а то дяк Марко Байко і його жена
дідо і баба пані Ольґы тотувы родиче розне словы рус Но певно
знате же святый Миколай окрем інчых функций барз помагат вшыткым в подорожы
Скоро по весілью молоды поіхали ніт не у весільну подорож як то
тепер ся практикує а з велику млаку жебы дашто заробити В Америці
в <unk> р ім перша дітина сын Василь Америцка митрыка пак позволила
йому уж віці выіхати тадиль і выіхати як ся вказало на все
На знимці яку вказала мі пані Ульґа Василя неє Коли єй діда
Марка Байка сідит лем невістка Жена Василя з дітином за віцьом стєт
тато і мама пані Ульґы а коли єй тата його брат і
сестра То прекрасна тота знимка яку она матоґрафія може быти в хоц
якым лемківскым музею Цього семы днеска так уж од початку нам пішло
бесідуєме фурт про святого Миколая а пак про Різдво про Зиму Хоц
може в літі то не пасує може Вартало бы глядати даякы лідны
темы Але може і пасує Може дахто з нашых слухачів єст деси
на мурі на пляжі а може терпит страшну гуряць і в своій
хыжы А нашы зимовы бесіды кус устудит слухайцьом повітря но то мусіли
сме дати тот коментар а уж тепер засвертаме до нашой зимовой бесіды
о селі Дзындронова Різдво памятам Ой як то мы вшыткы сдіти сідали
за ст в куті <unk> сніп Як мы перед тым як поіш
тато нас выводи на двір до студні грошы нам давал рішли як
то было нього выводил до студні не ходили до потока ні до
потока ле были малі діти мі і нам до студні в кореты
воды наливали было богато діты єдна было пятеро в Польщы а єсти
двоє туты в Мойкриі семе роділи То такы великы кореты студні наливали
воды в котры корета кожну мы давали грошы металічні і вту воду
і так мены і шли до хаты вычерети різвяны святы Я то
памятаю І до хаты тато коня заводил Было власні тота зна коня
заводил на коня до вам маленьку подушку найстаршу сина садив на коня
і заходил заводил до хаты дес стіл стоял з тым з кутьови
зі всі і давало ся спічаню коневи з лістолы давали єсти ту
саму кутюшу і мыєль Перед вечером само старший сын заходил на коня
до хаты і коня нагодвал бо кін рахувал ся шуб є як
господар помічник його потім выводил тато Котя памятам то добре выводил разом
з тым з братом старшым Коня з хаты і тоді міставали вшыткы
діти Молили ся і сідали єсти Еци як кыня ся заводило ци
штоси треба было повісти ци до того коня ци до вшыткых ци
было штоси такє же ци просто заводило ся і давали йому такого
є не памятам я памятам тато заходил коня І хрестил нас іх
хаті мы вшыткы діти были в хаті мама і заходил в скынем
старший брат на коню сиділ заходил і хрестил нас і так потім
підішол до столу взял не мама тато взял ту посуду коня видал
єсти і це выдав а мы стояли вшыткы Як коня завидили Ні
мы вшыткы мусілия і мы так зануля то мы все стояли І
так потім тато Вевіл коня і пришол до хати і так мы
ціль помогли стібче Што мені тоді было шіт років о такы были
як бы то монукы а запамятала то такы было нас Прийшли перше
выдувати худобу а по тому уж тато же буде вы коня до
хаты і мі вшыткы стояли і зчекали і коня як погодували то
покуску хліба брали маме зо столу різали і кожды хто в стані
треба буде дати На столі сіно на верх до мытка на тканина
на кредо обрыста і тоді всі стравы уже ложыли ся на той
си а під ногами дідух был нас То звали ся дідух дідух
было такє с так дідух а од сніп як звал ся він
был якій пшеничний віщаний о євсян не пшеничний бо колискє так іщали
самы пшениц так што яв так стоят не після вечери вшыткы ложкы
не мили а такы до снопу абыл павереслом завязаны павереслом завязали гниє
зверху до теку меджеколося І такто ціли свято там мал быти той
сліп і тоты ложды а звечері звечері стояли а як до зараници
вшыткы святы ІІ тоты ложды звечери Та же повечерили і ті ложкы
там нихто не мил і тай заложын до того снопу Але як
долво там были цілі свята По Йорданію а другы ложкы не другы
ложкы были тыми корыстували ся тоты не брали тоты ложкы значыт мали
сте єсти ложкы якы взяли сте гленду святый Вецеак Вы єли святу
вечеру лишкы столо зо столу запхали за повересло того снопа же в
куті стоєв і так лишыли і до Йордану цдочысли Йордань ну але
до Йордану они там даяли іх нихто не рушыл ня А вы
мали якысы другы выма більше лая і корыстували ся другыма мы а
тоты были свяще готове ся по то я памятам добры А ци
тоты сніп якоси ся приберают Но Ні без всякы прикрас сам снєп
з пшеници о ревам в закручений підє пханита колосце до горы Колоской
пальцы выту вытырчали о тото є памятом насыпали по хыжы соломы Так
так під стіл і докула і го вся кімната была заложена соломом
і сіном таку грубуваству І мы лягали собі на тоту солому і
там спали хотіме спати землы не было бы товили ся і то
дітверены ту соломы лягали собі спати То было душены то было все
душене і передавало ся з року рік поколіня в поколіня передавало Што
было гвас на стулі на святый вечір вы повіли же мали сте
кутю яка была тота кутя мы Таку кутю і ту тепер в
готовым як дома кутя жебы там был мак і мед ікого цукру
і пшениц но пшеницио кутя то пшенице мак і мед Цукру нихто
не давил дукуті пшенице мед і мак Три сквозникы были то видно
і воду розвидили там дох Я так знам же то важне было
же на св Ветір жебы был такій особливый хліб як было це
был такій тонкій хліб на братванці тонкій хліб был памятам І зверхы
был маком посыпаний Што су такы актура туны цихолы о ґрегы плитанкы
о такый просый хліб дисакы противдосю от кабыт братванка был о і
зверхы посыпаний был маком пшеничний Ноюч раз думам та пан дуже вже
пшеничній дом Але кутя нас было своі пшеници што отікал такій столпы
тіпали тіпали пшениц откє як куслечка га откє як масличка і так
оббывали отаку ту пшеницю і ту кутю были памя гм бо масличкы
самособой нас было одповідали масличко ци будинко Масличка Вас не было слово
Будинка Ні Де робили сте мосло Нє то было масличка і тото
маслич Зындернови привезли до Біржа Дены єзы з Східу Краіну і єсі
там потім подарували тоту масличку музей то музей то тот же тепер
брату сіст Єден такій покій де перше было в іншым місци а
тепер перенесли ге єж маме свеж маме своє єст такій покій де
зобраны ріжны лемківскы річы так о тото і ту о та нашы
бы ківнаты вжы І там і там тота боденько ти ся єден
Будут то невидний ном музей О тоты де тепер нашы іншків то
барз велика справа же зробили такый дамузей барз добру справу барз велику
справу зробили тоты же жебы так урядили же зобрати річы Добре што
іщы было на святочнім стулі капуста фасоля з грибами была потім чесок
чеснок пирогы з капусты і капусты сама капусты з фасолі заправлена і
пирогы были з капусты Із барболи краму сер на A<unk> з капусты
З капусты там кіселицы булы знаєте выварили кіселици біб не фоля <unk>
а в діб відварни кішелици само собою наберали бобу собі Пусутну в
миску то не будуткых таріл і заливали туди кішели так бєр што
пили на свято Узвар нас называли Узвер Узвер дикы Узвар богато туди
давали кмену запах на двар сушку компоту до того компоту сужкы там
яблика сливкы гружкі сушені своі все відвар і мену туды ото был
узвер наріздво што мали сте паця жебы зарізати жебы было наріздво цияквы
ци якысы кобасы робили ци і кысы ізвяне Птици птицы богато термали
куры індикы качкы гусы уж не наш было мясу не меншы свинины
а більше птицы Было якоси глас так же кольодували О Колядували дуже
колядували До родины До чужых так не ходили родины до родины Але
цикульодували і хлопці дівчата ци бівшы хлопці як было ци кольодували в
сам тот вечер святый ветір ци уж Другы святый вечер не коли
дували бо до святы вечеры повинны вшыткы быти дома а на другій
ден ходили колидувати А в хаті у хаті так в хаті Післявечеры
світови колидували хаті Моє мама тато співакы буду силь дуже гарно співали
Нас коляди і так вроду нас пішло брат Прекрасний голос мал уже
помер так же мы всі тыкткы вызнате Відбиткы пішли нам Адар Тоты
коляды якы памятате з дітячых руків Они были такали як чуєте ту
бо предвічны нова Радіст тоты самы были не были низы і ничы
Нє До нас як зах приходили кєридувати кує мама давала Кому грошы
кому якы знайте в помпу ой о такы але то были діти
діти ді ді ді ді ді діти Ци мов Васняю кысы сонкы
може деси єздили тыма сонками Знаты насто был дяком назвыли Кырета і
де зіздит Карета На колесах на літо а на зиму на сон
Покарезо то як то бричкы та брешкы тыкалы отакы Колиси было так
Были єдны саны же вузити дерев з ліса а другы такы то
не вшыткы мали такы уж паньскы же выізджати ну де з возді
і аны так нє ді не были то сани не Нас было
просто бричкыло керат Сто доло керат стояла брычка і санкы тыкі по
роботі Якы саны такы же наприклады дулі сотак подрова о тыкіс Ну
а тыкіш де знайте інчы буды Ниякы то не мали Так іщы
<unk>ecj Може то такє як векє село такє як Креница може тамтати
оддало Там крео тота ківде перевняти Криници зындрыновы то великы різнице вербом
одмовно ли кадавер єден кадевермом якій госла Далеко о Далеко є од
<unk> Жебы се поградом і судівці Жеби сте поглядом жы сте поглядом
працит мой сло Гей гео ты не воду Жыото не воду отженкови
Оцянька них За рудку водил Женька них За рудку водил для дай
для дай зайти немо пидма ге геден єден є фу одводу Як
в зимі колиси люди ся зберали Як были позбераны кыжухышкы Вышыты желаґы
кыжушкы рато добжети довешыти кужвалишно хлопы што ваме носили О значыт ріжнили
ся якы мали хлопы як хлопы были ото двотількы вышытены о тай
вод а жынок полністю перед высыли тах А якы были кужушкы вездоблены
выворот Не зверху кужушкы кужушкы диякы здодати Бо што кужушся звали ся
а што кужушок мы зробили вас просто Я зараз намалюю тото ци
ци я тото мам на увазі ци не тото Тыєночы такой зы
так зыка так брундовы є кєсы ци якє і ту было высєте
напр ту квітка і ту а та сама квітка так от такій
як ся звалошык А хлопів тот нічы не было тикы дешвы о
там оброблено о то де шле ак так тикы коло дешли оброблене
тикы но дешыткы ниякові не було так просто скромно О тот обзож
о так коло того дешол о того было гет о такы за
діяне то не знам а спередвы О так оброблену Кішені сподівы долгы
Не допиє ся ани Просто такє знайте о озоблиня кругом Головный увор
а основне до елюхы мы бесідували про зиму бо то так можна
было хыже ся зберати А як треба было дасити што брали на
ся Може жухы великы зрукываных жухы великы такы зрукуваны хлопы мали єднакы
Е Нє Хлопы бы мішы были тыкі знайти грубшой роботы і вжінок
Отут рукав з вусни А в хлопі звычайно знаєте єна рукава такє
просит Ні ні ні ні ні ні А такє просто знаєте вытыше
рокы Ото і Хлопі з темного все темне маля а вы жінкам
біж світлійшы біж яктішы крымовы были не такы крымовы сіруваты а хлопы
темны ци бой темнійший бы Неты дві тишы так никли де так
не хотіли А было такє же просто брали на ся таку баронкову
хустку же не брали кужуха ци гункы а так велику велику хустку
таку велику велику же такєй завязани Ном ні то єн не виділ
лекого Еґо нє Могли іти о так накынути судношый о так як
переходал єден до другы там по сусідству але кинул на себе так
ногу а так і пішол і побігла жінця же таку велику велику
грубу угрунит ото ты так на плацю так хустко вдвоє зігнута на
Як і накєнул на плечі тебу тото было головні мы хусткы великы
называли плахты Ту мы видиме на знимці же мают хусткы они цікаво
там завязаны он там просто але рукы гы бантом такым банто раз
і другій раз і ти кінці усюдемо як хотіло знати як то
ся робило о але видите але то хусткы плости Они хоц там
завязаны та все просили так А хлопет на зиму якы мали шапкы
Нова шняню выпамятате як зберал ся в зымі Ну мій няню він
бышты Святково беру ся бы то служытель церкви доєте ту він на
зымы мал є то бередка одклинете шапка як бередка Не берадка А
як вам вказати так складали си зверху знаєте Єй можна было зверха
она якоси так же єй можна было зложыти четвер двоі двоі мало
ту на ухо Загы на ухо От ухы так так і так
докупил так сполдали си Єден шоу о тако без того отут єден
о так як шол але стейшові шо всередину А то відкладало ся
ото налогодат нанес мы так такло ну не высокы Милы моі слухайце
Вера то іщы не конец бесіды але продаця мусит вкінци колиси ся
скінчыти Зато другу част бесіды пучуєте за тыжден огнеска мусиме ся попращати
У нас в густях была Ульґа Чєренда з дому Байко яка оповідала
о ріднім селі Дзындранола До Бережын де она мешкат невеликого але барз
давного і цікавого міста запровадила вас Анна Кырпан В музичных перервах звучали
пісні выконаню сестер байко Оставайте здорови до стрічы за тыжден