70% #2018 - 70% #302 Гнатко Кобаса, Красна, Ягільниця (1 част)
Еп. 2018

70% #2018 - 70% #302 Гнатко Кобаса, Красна, Ягільниця (1 част)

Опис епізоду

Odcinek opowiada o skupiskach Łemków w południowej części obwodu tarnopolskiego, ich stopniowej asymilacji oraz coraz rzadszym używaniu języka, choć wciąż widać tam żywą łemkowską tożsamość i zainteresowanie własnym pochodzeniem. Głównym przykładem jest Jagielnica, gdzie Stefan Bubernak współtworzy lokalne działania: muzeum historii wsi z łemkowską ekspozycją oraz regionalne święto pieśni łemkowskiej.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Вы там вас мили моі слухаці при мікрофоні Анна Кырпан Хто ся
кус цікавит де жыют Лемкы в Украіні тот зна же найбільше іх
єст в Тырнопільской области і переважні в полудньовой части Тернопільщыны Но не
можете видіти але ту колоня вісит лемківскій календар на тот поточний <unk>
рік якій выдрукували в Тырнопулі і на нім єст мапа і ту
вказане місце де компактні замешкали Лемкы в Тырнопільской области Но то так
смотрю в пілнічных рейонах не надрукувано ани єдного синього кружучка знаку поселиня
Лемків Видиме іх уж до Колатырнопуля мают сины крупкы полудньова част з
бурівского з барашского підволичывского реййонів ну і Тырнопільскій район і вшытко што
на полудне бережаньскій кузівскій підгаєцкій терыбовляньскій хоростківскій монастырискій буцяцкій чортківскій борстівскій і
на самым полудню заліщыцкій Чули єм же не вшытко на тотій мапі
добрі позначене же она не єст докладна але кєд бы приняли сме
же ту добрі вказали тоты місця компактного замешканя Лемків то полудне Тернопільской
области де тілько тотых синіх кружків Выглядит гейбы яка си лемківска держава
Ци так єст доправды Ци єст ту астівку Лемків Но як вам
повісти Кус так а кус і не так Асиміляция тырват і мій
штораз то тяжче навет в Тырнопільской области Найти люди якы бы нормальні
поправні бесідували по лемківскы Єст іщы лемківска ментальніст найдете тоту лемківску натуру
тот характер і в другого і третього поколіня выселеных з Польщы Лемків
Але вера Часто так єст же окрем ментальности більше нич ся не
лишыло лемківского а нераз лемківскых діти і внуків і того неє лем
тоты лемківскы ґєны Што же Доколи доси того внукы пронукы же лем
ґенетичні сут Лемками зачынают ся ціковиты своім походжыньом історийом мовом культуром і
зачынают вшытко однола Не раз стрічом такых зацікавленых молодых люди на жаль
не єст іх тілько кілько бы могло быти Но але посмотриме на
мапу звучали у нас Юж Глуси Лемків з береженьского кузівского тернопільского підвулициского
реґіонів а тиж з буйцяцкого і монастырского а наприклад в підгаєцкым то
была єм лем єден раз в густях Лемків селі і Угорникы з
чортківского реґіона Звучало лем дві передачы о святі лемківскых кулят в селі
Пастуше і інтервю з літературом мысткыньом Учытельком Марийом Бурдьок Мало ясне же
мало а з хоросківского бурсівского і заліщыцкого реґіонів а тиж зо зборівского
і збаражского то не зробили єм ани єдного материялу до нашого радия
Ганьба є Но і я так думам Зато буду якоси тото выправляти
буду смотріти на тоту мапу і іхати по лемківскых маршрутах О наприклад
Чортківскій район На полудне од чорткула єст синій кружучок село Ягільниця Но
то тым разом підеме тади подме Село Ягільниця лежыт по двох сторонах
дорогы шосернопіль Чернівці Барз близко коло него єст іщы єдно село де
замешкали Лемкы то Нагірянка Ягільниця колиси была містучком а гнескы то лем
село Но і хоцю повісти же ту жыє Штефан Бубернак же был
уцітельом ну і він можна так повісти єст єгільницкым лемківскым діячом Він
бар дуже зробил жебы зорґанізувати Народный Музей Істориі села де єст і
лемківска част експозициі Но і він ту рядит і ту часто одбывают
ся ріжны тематичны стрічы і лемківскы тиж Друга важна справа яком ся
занимат Штефан Бубернак то реґіональне свято лемківской пісні То не значыт же
тот старший Юсь Лювик робит вшытко бо сут молодшы єст місцева влада
єст Товариство Лемківщына черківскє реґіонне сут місцевы підприємці же помагают тото зорґанізувати
але без него без бубернака у цілинні того локального фестівальціка по просту
бы не было З ріжных причын предушыткым зо смутной причыны війно сході
в даякы рокы тот фестіваль ся не одбыло Ну а як ниць
не ладит ниць не шкодит то раз дорука реґіональне свято лемківской пісні
мусит быти Приважні в літі Колиси тоє коси все в першій декаді
червця ся одбывало пак уж в літі але не в червців а
в тім руці прирыхтували фестіваль аж на Усін на <unk> вересня Но
але того дня Лемкам сонце так гріло майже як в літі Зато
імпреза ся одбыла коло сельской рады коло музею і коло церкви Огы
одбыла ся кус зашли сме наперед Е цофнеми ся кус іщы цофнеме
Іщы до початку фестівалю ріжны колективы зобрали ся в будинку сельской рады
і роблят ту репетициі ноле Послухаме як ся рыхтує до выступу Хор
зо самой такой ягільниці же зовит ся Любисток Ту ґаздынь неє ту
співают лем самы ягільницкы ґазды Бере в нім участ і Штефан Бубернак
о якій власні тепер сме оповіли Но ле послухайме ци они юсь
готови выступати Вородев од річка ювілей думо coбo м купати лем быник
в дюрку не переможне серед товер ні або підкєчери Боже ти моя
з біванко аж пільци трапер або тичери ванка а спілца хмаре Яко
свобова ци пові дубрів двимоци музикы Чорнойо стеку лемкір си мор Чорнойо
вернул о торостеку Обі люд осій поперек лем кірсіну неґоям а більку
цілю тілю Моя дотя краю серце свого юлину Угрик хорозна пня мушы
заберепати Япіваю застрифайпо хоцу послухати Выгриковых хоц на піня мушу заберепати Я
збігваю за зберівай поцу послухати Ятислу Три стрічы закраі Перша світкого мати
Божій друга за єсино Третья слідска за нос Лемків рідно Лемків зерной
роша світка мати Божій друга за єйсино зона Рідно лемків сыно Най
хвор любис ток дале провадит репетицию а мы тым часом побесідуєме з
єдным з найстаршых Лемків ягільниці то гнатко кобаса же походит зо села
Коростенька же на пілніч од Коросна Добрі єм зрозуміла же з <unk>
р так О коли сте ся уродили <unk> р В селі Красна
по нашым по лемківскы курсенькы Красна тото же так бы польскій Відколи
моно істну ізрувало тоты там так ці не завывало Коростенька все было
коростенька А то якєс другє село тиж было Коростенька і жебы одріжнити
то выдумали же зроблят красна і так уж пішло і офіцийны крас
то більше так польскій алем В Коростенці жыло і кількоро родин Поляків
<unk> родины Поляків Але можно повісти же то было більше лемківскє село
Так Вашы дідове все жыли в тім селі В тім селі Діды
баба і прибабабай Вася дівка повіла же мали сте брата Ци было
вас більше брат то шепу Молодшый за мене він был я з
<unk> року а він был з <unk> бо туды як мы приіхали
акурат він мал три рокы Но <unk> мы приіхали то він мал
три рокы Василь ы він жыл Івану Франківску і тепер он два
рокы же як помер То вас два было так лем а Ґодеркы
дом рідных рідных дід при де ваш отец Осиф Так а мама
як мала на мену Олено Олема І мама васы тиж з коростенькы
З Корсенькы дівоча єй писала ся з Заміскы Заміска Олена Василівны бы
батько єй Васильсі называл Нас багато завіскых в селі буду Моі батькы
занимали ся господарком Мали <unk> морґів поля Но і сіяли садили нас
поле як было то такыма пасами і дорогы і медже і то
і сусіды так само там я вже пас коровы там дома помагал
дешы На тых шіст морґів поля то вони мали так І бараболі
і ячмін сіяли пшеницю Жыду овес овес сіяли для того тримали коня
і коровы А котры поля были невольны жебы такы што мочары або
шоты были сінокосы А за тыма сінокосами ше был ліс і той
ліс был так хлопскій а то кождий мал свій власний ліс Е
вымали кілько ліса ы Так моркы ся а то остане вже морк
І ліс же был такій шыже підбудовучий А хто ся будувал бы
в нас в Корусенці то были хаты тикы всі деревляны Муруваной цегли
не там не найшли стеж дві хаты тикы і накрыты были в
бляху а то решту деревляны хаты і будували ся зо свого лісу
люде А хто не малы можливости бы то не всі не всім
попадало шеб той ліс Хто не мал того лісу то купувал собі
паньскій буві паньскій ліс А як вас повідали ци было слово хата
ци было слово хыжа хы было слово холупа В нас называли халупы
халупа ціха халупы там кричали Юрку подай до халупы ци Василь подий
до халупы м а было там по назвиску о так А чым
было м цікаве село Коростенька Но но знам же была там прекрасна
церков і она істот но єст хыстю Од чыталя так чым цікаве
было тото село то як бы повісти з єдной стороны лемківскы села
з другой стороны між польскы так як бы выросенька такы на стоіт
на такым місци же по єдну сторону то або по другу сторону
польскы так так же коросенька то была таякы Сама украіньска не сама
бы там была же і буднаривка украіньск лемківска ванівка чорнорикы і то
остальне поза Курусейку То были польскы се была Людша Пєтуша Воля жызни
Ґудова О ту маме коростеньку а ту єст Воля кумбурска Ожыху Домарац
Людся Жызю такопольскы села Воє кумбурск самборскы а мож воє Ясіні Ясєніцкы
Ясєні воє Ясініцкы найдмурскє має назву Значыт о тота воя кумборска воє
Ясиніцка то уж польскє Ясініца Рызєльна Дмарас так люця Жізнів Ґодова А
ше вам розкаже што в селі якє в нас было Нас была
Ліс Береза резовий ліс шту ріжут на міту О там багато было
той березины значыт під восін на зиму загатавлювали люде ходили до лісу
різали пакы і на плечах носили додому сушыли котре на двори то
на дворі не было погоды В хатах попоростали тото в зимі жебы
было шробити же готова робота є Тых пак наносили тоі березины а
в зимі вязали мітвы і везли до корозна і продавали ту з
березы Тепер з лісу якій же підходил під материял на своім не
на паньскій бупаньскій торогі різали бул тартак нарізали і вырабляли коцюлбы там
такє деревляне тіло Цебрикы кунувкы воду пити носити там якій шафлик якысі
балів деревяны ричы вырабляли і возили докоросна і продавали вісемна шкы і
з того робили грошы І такє той то робили аш більше бы
більше ніж у ну тартах бы а більше є більше Господар сум
тым а боя люде мали крос нас кросы в селі не было
Было кросно на польскым селі зараз за лісом нашы сіяли коноплі сіяли
лен і мядлили боше мочыли на росі Знаєте грану А такы мядли
така мядлиця ручна была шы по свату а ту мядлива пришло на
зиму пряли Ходили по хатах дівчатка і жінкы стары пряли а хлопці
ходили там на орґанках грали музыка тайцювали і домовляли ся Ненідем до
Дугари завтра до Михайла після завтра до Гнатка до одволены І так
ходили Хата на хату майже то дівчатка і хлопці мали ційву зиму
заботу Не де тужы тужома має молоді заботу як гу а по
тому пряли тото во на такы моты мотовила і купкы такы звязували
і несли на польскє село на выробляти по оно А якє на
якє польскє село Воля Сусідні воля Ясиніцка Воля Ясиніцка Воля єсиніцка так
так там біднайкы селосит вонистовы ромества жыри Приносят додому то полотно Розстеляют
на росу рано і так воне выбілює ся І мы мали за
блоту пильнувати тогу Жебы там ено бажды гуси не нашли не напаскудили
прали на річці прайниками но чыстенька до того же мы загачували то
як мы загату робили што мы ся купали то як єсе вздрели
зверху і вода доси глубоко была таку як мы згатили шыю Тану
а шырокы річкы були то я виділ камінчыкы внизу на самым споді
Зверху чеш з воду уявляє така чысленьска вода м дуже Прали і
мы пильнували тых жебы там сінту сполотна што робили Робили мішкы веренькы
і я собі запамятал што ішыли порткы Порткы хлопцям жыли порткы но
тушы діветы тоту до воно на етови ани в паркували шы на
корично або на чорну тото полотно І так шыли леняне гняне запамятал
си мого батька тато Жыл також недалеко нас то хтяж приходил до
нас жебы тато дал му закурити Ну ту часом мал часом не
ма то мене нераз выправляли до козачкы то я ходил за папірозом
то запросику то заязди іх запамятал Они як приходили мале таку як
сорочка а ту такій шырокій пояс Сорочка така по верху бы по
верху та там вырака задова куц вират ущы нольно жінкы жінкы не
ходили жебы бы там мали сишыли якус спідничку або або шубу то
мал сорочку а были глас хлопы носили вышыти сорочкы Ци просты зростякы
розвышыть просто безвишытя А Ваш дідо як мал намену як дідо татовий
тато так як фесак Фецак Теодор так Але повідали фецак фецак не
фецку а фецик м Другы слухайте Припоминам ся сме в селі Ягілниця
в тюрківскым реґіоні а то на полудню Тырнупільской области В тім селі
акурат одбывет ся фестіваль Реґіональне Свято Лемківской Пісні Реґіональне значат же приходят
ту співакы колективы з чортківского і зо сусідных реґіонів Але покый ся
нич не зацяло послухаме як робит репетицию хор зо самой такой ягільниці
же зові ся любисток А потім засвернеме до бесіды з нашым гостьом
мешканцьом ягільниці паном Ганатком Кобасом І уж знате же Яґнатус ся вродил
в <unk> році в селі Коростенька якє гнеска на мапі найдете під
інакшом назвом Красна Тототы села на пілніч од Коросна тот Острів Лемківскій
тоты люде на якых повідали же то замішанці бо ся замішали медже
Поляками но тепер замішали ся ту на Західнім Поділю з самій лем
єгільниці з Коростенькы замешкало більше як <unk> родин але іщы кус послухаме
як ся рыхтуют выступати ягільницкы співакы і товды засвернеме до бесіды з
гнадком кобасом ґронківско цирко писер пиво пивой морячы Ейопис Ейойде сы Я
стерито руско земня модий Сейдо модейой Леві в Красмальско пийони Ей даймори
як з тобі боятся піднес мам то і ял віз оплачу як
єден Ейой є терло ей ай то як є терло Лемківскій орячыма
<unk> яйте ЕІдайте сей яйдайте се і зірял вырозы жю Тимой про
деци Мойпапи Заня і мапиньску ґрата єстесписку і цо файдо Няня і
вами слов рата єстестриску ва єй ского рыцар є роцерства ой я
до вайма Рубіяского рыцор є гоцерства Ой я то фой то Моридского
брата сестриску Заняй малиску брата і сестри зла іортя выфайту То памятате
як люде ішли до церкви як ся зберали Як были позбераны Є
вам скаже най досить досит не убу А нормально ся носили нормально
Я якій был малейший што є там мал <unk>надсят років тоді То
я же мал убраня мі купили Так што до церкви ходил тай
желено бай підростол же м ходил до чытані там як робили фестин
танці яже і танцювал ной сімнадцет руків Юж ся але увало же
парубок так Віл паробок віл парубок А паробок док о тыя же
<unk> рокым м з <unk> рыже тоты му більшы такы старшы ты
же счытали ся як дорослы гм а тоты тышы такы пітыю нове
новыцюркы іщы не ходили ци уж ходили на вецюркы Но де пряли
там як то было то выж ходили там де до діло єден
Істі ся істі но но то істі пілпоробкы Но яка же пілпороб
як дівчата в землі цілу заму пряли а мы мы ся посходили
томо ім і на орґанці там грали а після того Танцювали але
то в хаті Ні ниякій не забал ниякы ніч ім скорій же
перешло бы той ло А хлопці нич не хоіли Так лем так
ся бавили а дівчата пряли ци штоси там робили а хлопці не
робили нич лем так жартували су і так приповідали дешу а котра
не пряла тот на дротях то пле з карпеты то сведрвы то
вото рукавичкы і мали роботу А хлопці ниць хлопці єй лем дачогы
угу ну а вы повіли же танцювали сте то якы были танці
товды Тоді был валец і пулька Някы таґнікы такы басиніксыты того нихто
не відім Альті старшы кавалеры тоне Лам доты два так А тото
яже міл тайцілати бы так як бы ся де посудили так хлопці
Самі іде пришли в неділю до дівчыны але то в ден не
вечер бурґанка єден грає а другій бере дівку і вчы ся танцювати
я в хаті ся навчыл танцювати Не дне в клубі не над
забави То як бы в своім товаристві татанцували су і так бы
медже своім і в своім гурті тілько так А знате на орґанках
грати Я не грали Вашы колеґы грали так Я нею А більше
там біз скрипкы нихто нияку інструменту не мал Но скрипка і бубен
і якась там гармошка но тото вже на весілю Но а як
было напрякат весіля то тых музыкантів ци гудаків не знам як вас
просили были сальтскы ци даси іх запрашали з сусіднього села <unk> чужых
сіл Так не былостанці не было та не было не был дык
бо ту кажут же гудакы а гудакы то же в нас того
не слова не было де не было і іх не было Іше
снил май до бальшых там з Польщы чым ту вам правду каже
А што вам ся сне По різному Всєш якы ходило ся по
тых дівчатах пупрядках як ся по тому як я помогал дома на
городі якы з поля тату возили бараболі Не мішках Пака такы шырочезна
з дошок збита ту якє такый шуфреґє Шувер Полну паку тых барабосі
накопало і а на верха ся міхами полну привезли ґухаті ішо думайте
же же пустили же той волже підеш спати в о кым бараболі
не були сыпыл Сы пані дояме спати не пусишуб на ралю была
фіра готова На дру гм Купали в ручну Вас было слово барабуліци
як повідали вас Змякы у А купали то в Ручну Мотыкы ма
мотыкы мотыкы кыка Як была жінка тяжі было но тыж одумайте но
а копати трабутом не в сішеі были му можы діти меньшы малі
і выіхали в Поле Берт чытри патикы закыдає таку вереньку якусь хуску
чыплят называла плахту якысу так робят тіну дитину не в колысі а
такій внесках Знайте шо той кінецкы Шы хляба так ну З дитину
з тым нецком кладут до той тіны а сама іде і копає
бараболі А котра десі а єм в тяжы Выповіли же якы в
тяжі то чекают шем не дішыл А котра в тяжы Де ся
родила ци на поли ци на дорозі ноты приіхали додому і там
там не был же де лікарні до Родому до лікарні тотра поіхати
аж до Коросна До Коросла або до Хічыны до хідчыны было близше
было там <unk> кілометра до Коросна вісемнадс то то в селі не
было то была тыкы єдна баба Така сельска уж вона примала роды
і додмін ну сельска акушарка сельска акушарка Так закликали єй і вона
дитину приняла Ной ся Два два три дні дитину ухресили і вюло
дитину до того Дунецкых выкрутили х поле і від роботы не не
лежала три місяці ціч чы як тоты три рокы друж робило та
як вшыткы такы а як всі Та як сві так робил м
на груді А по тому як дивили ся же вона вже буде
родити то мах фіру єй бьо до селай додому єйм закликали тоту
вівців А як тоту баба якона мало на мену тота сальска акуше
раз лем кажу Туты Леснякы были вона жыла в Леснях як бы
то была яка іхня родина І вона писала ся газяйку Ганна газийку
Аннам старше жінка же такого жы готов она но і не і
розуміла ся єй тік є за нею ходили як што трем Од
Е но а як люде хворіли наприклад мали якысу таку хоробу же
не просто там ци перестудил ся ци шола штоси інакше То был
хтоси в селі тиж же ліпше знал ся штоси лічыти ци ужы
якы штоси ци уж такого лікаря кликали деси скоросна ци одкаль такого
лікаря не был а як трабу то обід возили до того до
коросла Але Але в нас такой хоры так нихто не хворил як
тут нас кромі сліпой кышкы найдицету сліпа кышка тото же была велика
хороба Там нихто не знал же там апендекс апендицид нихто не знал
же діабет цукровичий ци серце ци ци нырка ци ци шырше сме
єй такому робы ніхто не знал І нихто не хворил Всі были
здоровы Ям кажу кромі сліпой кышкы то найгірше м найтяжы А решта
то так як кусы люде з своіми якілмочныма зірями ти ци ворожбитами
там бабками А што были якысы і якысвеличы жы Зыр говили про
говарю ле промовляли молили ся То были лікары а більше ніякой лікарні
ніяку та Для тых же аж тепер зачалено слухати підповім же сме
в Тернопільской области в чортківскій реґіоні а конкретні в селі Ягільниця чом
пришли сме тади Но бо <unk> вересня ту ся одбывал <unk> Реґіональный
фестіваль свято Лемківской Співанкы то локальна імпреза же тырват лем пару годин
зачынит ся в неділю в полудне а вечер юж ся кінчыт А
я запрошу на сцену солідства выконавця лемківскых народных пісень з міста Копичынці
Володимира Турок Питаня Вам од лемківского Товариства Копичынец щестя здравя і вшытко
найліпшого Хілює серце звыселяє круг уяві ожыває Лемко війна Народний побуд звыча
єду Богу Народний побузвычан Не забувайте пісні свого роду з якого нашы
прадіделі в гі Бо пісня маша єст у світі сла дає повагу
на мыфе людми дає повагу на меду і певу ліпісню свого роду
як зєницю кареж гій никому не столатого народу што так своім коріням
дорожы шо так своім коріня дорожрі лецілым на край світа як вітерство
полю літат ге гей богамерицкій крой лем жальмітям ой я хыж о
лем жальмітям моя хыжы сме гер ге кого благожлы лем жальбітям моя
хыжо лем жальбітям моя хыжо сме е ге кого благожлы Ой жаль
мі вас все ікысивы што м вас плекал бестри зимы ге ге
ге ге гей ойжаль мі вас голь Бо гі начей бым подіхал
бой нагачей бым подіхал мегер риґідскій гій ай богі начей бы м
поікал оі магачей бы м поікал га мегергійскій крый Ой жальмітям моє
страно де жыют з мамідськом няньо ге ге гей ой жальмій го
гый хоц нас біда не подійкам хоц нас біда не подікам го
мыгы ривіцкій гой хоцу нас бідане поіхам хоцу нас біданне подім гом
ге рідспіль Ібулать ґоні Явір похыл лем сідит нові пташ одревідулений гукай
мила Яхташок спі бла Жестну повиннич добре не была з любов же
ас любович добре не быва Ци то любов єс од богадан цілем
даблом підшепта Хоц бы смертів то мусиш люпи Хоц бы с по
тым прото мал терпіти кого хоц бы спо тым хоц бы с
по тым прото мал темпіти циґанка давно ворушыла Жемя стрит дівка чорны
приваду жыти в заньом гос преминуты моді лады аж приминут аж примидут
молоді блады мила біла ты спокусо єдна Бюж ся люди унриканин непови
Ци світо ласіля ся напи Не бо сміла нияк без тя жыти
єй негей мож міло не мож міланий як бестя жыти єй під
облачком Ядіє Бо сумо трупило і мі вітерых ві ге ге гельоже
його бырла скоренього мий лам міла што тото буде славий мила міла
што то по На фестівалях все маме нагоду до кого стріти з
кымси ся познакомити но і познакомилым ся з Гнатком Кобасом родом зы
Коростенькы тепер красний Не бесідуєме гнеска з ним о вшыткых славных діяцях
ци писменниках якы вышли з того села бо о них на сім
радию уж не раз ся оповідало а бесідуєме більше о самим селі
о сельскій жытю наш гіст повіл же частійше снит ся му рідне
село а не гнешны реалиі не подільскы краєвиды По высліню пан Ґнотку
был лем єден раз в своій куростинці років зо <unk> тому а
у снах ходит по ріднім селі борз часто Ноты вертаме зас до
нашой бесіды А вася хыжа ци як повідате халупа была в якой
части села З Село наше тягнуло більше як пілтора кілометра Досит По
середині гостинец дорога бита по єдній стороні халупы і по другій стороні
халупы Шнур такійшол То ділило ся так як мы моя родина жыла
посередні села посеред села І до того кінця так было майже і
до того Церква тоже была по середині села бы близку мідоцеркви то
так было та зици близше як до асфальту близ в ту сторону
диляньскій конец А ту а в ту сторону верхняньскій конец а мы
посередині верхняньскій конец належал там до Валівка Чорнорикы Гічына і Куросно а
тот доляньскій конец называл так Лютча Ґудова Жызнів і Ряшів і Краків
там інчы і в Варша Після тых хат в ту сторону полежы
было а за полемлі в ту сторону то значыт на захід так
на захід на захід м а на схід так само бы ішла
стежка так знув низше стежком люде проходили там роверовым може было іхати
Но А низшы стежкы річка Через річку Не так само же там
халупы жыли були а за тыма халупами поле і ліс Тота сторона
то же была більше так горковита небогато та такы гори де там
є як дум Там я там не виділ такой горы ничів якой
горы жебы такы великы горы были Та як іхате як мы єхали
з Залішыкон на Буршів через діті то такы округли не тоты Те
такого на такого не было Рівнина была не мож указати Але были
вам я вам казул же были шоі мокры мокрасти Землі но ты
дренували Дренували і зробили уроджані вроджаі а котры не дренували то сінокосы
за сінокосом ліс і а за лісом же чужы другы села Ва
ся дівко повіло же як приізджали вы до свого села то вы
першый раз были жыс пу пу пупы кількох роков в своіх псевіток
тыкій раз Донька прижала і той з мужом та з мужом тотым
єй показал де я жыл Де я шедея пізнал де я жыл
Кірниця была і по кірници Кірнизя была і садок такій А хаты
не было ні ани сліду ся А землю Сусідній Поляк жыл і
выправляла бралси Там си тоты Полякы швідси приіхали выбрали Хаты і поле
деякых хотіли не такых ом призначыли а імшы ім хыба призначали ниту
меньшу вартіст лишыли чым чым мы на заході нашы господар як приіхали
сюди то до кождого кождому господарови доплачували до хаты грошы і зерно
давали на посі же під лосін сіяли А свіци шышом той могли
панувати ім Шони ту лишы тоту землялку ту єдной хаты такой не
ма як мы там лишыли єдной єтикій примір наводжы тут з Салівка
і Яголися а по бушывскым районітам говорити не мож єдем госинцем через
село і пока і кажу тут ту такій то жыв і ту
такій ну але бы они то не знат был не ту ся
родили А я як ся подивил я не годен си уявити хаты
мі такы низенькы стаєт бік на маленькы всю в земли ну ну
Не сам собі не вірю же же та же ту такій жыл
шы я вже запамятал хата на хату хто там жыл А так
стоят тоты деякы хыжы якы деякы стоят а деякы єй порозвалю Але
своє дякы Вы познали даякы тоты з тоты хыжы были і з
вашой памяти та быя жебы підросол ты яжы кужду хоту Му приділил
і знал дехто жыє в тоткулец і в тоткулец До церкви мы
ходили а іщы пришли ме там пішли ме до церкви помолили ся
вышли мы то чуты люди допіру там почали ходити Сходити ся Ну
але ішы як я никого не знаю і мене нихто не зна
Ні церква ся лишыла і клебаня ся лишыло церкви правят бы то
бы Полякы правлят польскы Костял та І все І так мы переіхали
через то селу поіхали на Людчу і жызни де де мы сідали
видиш в є Пряшеві в Ряшыл мы бы мы до Ряшыва приіхали
Бо там там єдна курсичанка была піддана і вона там жыва і
мы до ней приіхали там ночували а зві там мы си переіхали
ся через своє село і навіт до кінця села мы не доіхали
а вернули мы ся но тышо пойдеме як туднічо нема і никого
нема і никого не знаю Хто бы хто бы ту сказал коли
бы за бетесідал же вас же те не ближ на своім гнізі
десє бы кінул на чужыні Нану страшне Добре Я Вам щыро дякую
Мыли моі слухаче Мусиме уж скінчыти нашу передачу Але реґіональне свято лемківской
Пісні в селі Ягільниця тырувало но і наша бесіда з паном Кубасом
тыж іщы не завершена Зато запрашаме вас на другу част того так
бы повісти ягільницкого циклу Тугды певне гнатко коколбаса о повіст як выселяли
Лемків з його рідной коростенькы Красной А памятат тото барз дубій бы
ся вродил в <unk> році но і выступів фестівальных кус послухаме а
на разі юж пращам ся до села Ягільниця же в чортківскым реґіоні
Тырнопільской области запровадило вас Анна Кырпан Оставайте в друг стрічы за тыжден
тида а прийде сея тида а прийде с