70% #2018 - 70% #303 Гнатко Кобаса, Красна, Ягільниця (2 част)
Еп. 2018

70% #2018 - 70% #303 Гнатко Кобаса, Красна, Ягільниця (2 част)

Опис епізоду

To trzecia część rozmowy z Hnatkiem Kobasą z Korostynki, zwanej też Krasną, poświęcona miejscowej mowie Lemków i wspomnieniom związanym z tą wsią. Prowadząca wspomina też regionalne święto pieśni lemkowskiej w Jagielnicy, a gość opowiada o dawnych występach i śpiewa jedną z zachowanych z domu pieśni.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видам вас смилы моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Гнеска трета част
нашой бесіды Вы знате же гнеска о Густях у нас Гнатко Кобаса
же вродит ся в селі Коростенька або як гнеска тото село зове
ся Красна в <unk> році єст дос дуже люди якы прословили тото
село і о якых гнеска не будеме бесідувати Не будеме бесідувати ани
про Клавдию Алексович ани про Михала Діндзя ани про Юлияна Налесника Тиж
был такий діяц ани про Івана Русенка же <unk> р нашого великого
поету Не будеме тиж бесідувати про тотых мовознавців літературознавців Івана Зілиньского і
його сына Ореста Зілиньского Спочатку тоты зіленьскій тиж писал ся кобаса то
жебы може пристойнійше тото звучало взял сой призвиско свойой мамы а не
віця і так зробил ся зіленьскым І Іван Зілиньскій праві ціле жытя
досліджувал мову свого села Но не лем тота ясна річ але написал
науковы праці о ріжных лемківскых діалектах і особливо о мові свого села
о мові Коростенькы На жаль неє што тепер досліджувати трудно єст почути
правдиву мулу село Коростенько Просила єм нашого респондента жебы бесідувал так як
в його ріднім селі Але ся не дало на жаль Но але
але хочу повісти же Єдна част то наша з ним бесіда а
друга част Уж знате же вересня одбыл ся такый локальный фестіваль Реґіональне
свято лемківской Пісні же зови ся снеміс зо тобом мій лемківскій краю
Шторока оно ся одбыват ту в селі Ґягільниця Тернопільской области но то
кус слухаме фестівальны выступы кус бесідуєме лем шкода же не злучыт ани
тота мула села Коростенькы ани Така поправна лемківска мова в фестівальных выступах
неє той вымовы яку хотіло ся бы чути Може нашы артисты чуют
тоту передачу і може звернут на тоту увагу і на <unk> фестівалі
буде уж вшытко звучати по лемківскы Но а про пана Гнатка кобасу
з якым бесідуєме то повім же він тыж як был кус молодці
выходил на сцену і співал тоты співанкы же памятал іщы з дому
но то я го звідала што він співал но і єдну співанку
Заспівал для няня але кус зредаґувал бо сой подумал же може кус
непристойно знати Лемкы барз делікатны і кус скоротил но то можете послухати
што з того вышло Просиме просиме слухати нашу бесіду Магам я дома
заграничы Мам я в дого мазаградечку парада пародо Шліро сте фія вечка
цир цирцир фіявечка дромно сходит ге ге гень гух га і явечка
дром розходит парада парада Моя мила домя ходит цир цир ціра доходит
до мя до кысарни Гынь гу га Ходит до мя до косарми
парада парада Недже мого і чорне колоні цірцирця рада Колоні ся і
поострашы Гыгы гынь хуха коні ся єй пострашыли парада парада мою милу
подоптали цирчыр цирада моя мила лежет хвора Егень хуха Моя мила лежыт
хвора Парада парада Треба піти по доктора Цигыр Циґырця рада по доктора
чыпу бабу гынь гуга Було доктора чыпу бабу пародо Будеш біла долгу
слабувала ця родо А не было там такого будеш е по докторя
і побабу а баба пак повіла же будеш кого си там колисала
ге придолжы но ну но мене свернут Нє то не остыдно Але
я не знала же куній подоптали бо я цюла тоту пісню кус
інакше а дальше як было баба єй повіла же жмила колысала А
так до ней каже Ед мі бабо ідмі зочий ге геть гуха
Ідмі бабу идме з очей парада парада Не спала я з милым
ночы цир цирця рада Ани в ночы ани водне гыген хуха ани
в ночы ани воднай парада парада лем си кусцьок брез полудне ці
гырчыр цярада лем си кусцьок брез полудне цигірцір ця ро а тот
я тоту я выклиж дак але баба ям повідала Пришли баба раду
дала цір цирця рада буде ж мила колесава цір цір цір або
на множы Та ридмі бабо едмізочий ей фубо едмізочий парада га парада
не спала я з милим очый Але же про кони кони я
не чула я чула же тоту співанку Але там коней не было
там якоси было інакше но коня повне не доптали ани ниць але
іщы видити єй коні подоптали і туй такє ся стало то цікаве
як цікаво єй бы до тря не кликали то авто А зато
же коні то ге тоту закликали каже коні покусали А другє Коні
потоптали Но то можей кла Ні так і так але в каждым
разі така была справа же мусіли бабу закликати же так ге так
Але видите я знала але же не знала же куні А іщы
якысы співанкы такы же гвас были такы вы суй музей співали там
якы зберали ся Але як выж підрастали то барз дуже молодых были
уж в Німечыні такы в тім моменті то уж може такы молоді
ся не зберали як першы бо може Янця скажу я як почул
якы Хористы ті дівчаты співає так з Нагірянкы як і Яголеця з
Хоросткого ачыня та Боршівску Реєн богато такых пісен шыя знаві я за
ними бы повтаріл си так было в дусі Але видите я не
скажу бо я не памятам як бы они мі бульту на списку
то явил вам в ці перечыс Бу співали такых богатых ті дівчата
<unk> ци пят там што Я не чул іх навет тоту то
не нашли нес мого села гу з курсенькы А ту в селі
кілько так бы повісти кілько люди в селі же приіхало переселенців а
кілько уж ту было Ту як мы приіхали было на багато на
багато меньше місцевых чем Лемків Но доси якы част третя част Ту
си люде жыли бідны Духаты были такі ну землянкыл просту сказати по
тому мы ся іх питали што то за За якыс традиция же
не могли си побудувати де сы доброіхати ано в березі выбрати діру
в якым скалі ци в чымне чы на ревнині чытри колити і
перегородкы зробили того кус глины заліпили замацкали і бубілили іхата Як тот
то такы реґагулярехі выбрали діру і як тот Ну ну там там
в салі всіма і вид Воли штоті так парухаті такы зробили я
не знаю ци они не хотіли чы шо і І єдной хаты
тут не было такой гідной Як жебы вони мали хаты такы якы
мы мали на посі то нам бы до ха нихто не доплати
Мы получыли хату І знаєте кілько <unk> ци ци <unk> тисяч доплаты
дали ну до мойой хаты жывы жыли на заході значыт ачыта яку
вы як бы стратили та была на чысу недільку ліпша же ріжницю
доплатили і то багато багато такым м як бы платили грошы жебы
вы дістали гіршы умови і зато і ту фінсували А Полякам там
нієдному не доплатили А чы бо нашы хаты там ліпшы Дорогшы нашы
хаты были всі деревляні з цілого дерева ціла з дерева было значала
перший камінь як закладували фудамент выходит значыт ци мати ци жінкы ци
чытам немістка і зосвячено блодов і зіл і покладе і покропит вывіде
кругом і помолят ся і на тым кінец Калетаву писали єден шор
писаного балька але з початку камені на лдамисками етикы дами татицками м
Мы думаме фундамент о мы поклали каменє де брали камін на фундамент
де жы вони там привозили Зачынали класти ювалькы от перша тота поклали
так на той бальок так Пошыли мохом По тій ціли по персі
першу клали в лісі різ такій мух заготове того моху і через
цілий той вальок мохом так трембували Балькы ім шор вальків шор моху
На намох клали знов балька і так то саму фундаменту до верху
Там єлицу ци што якє дерево Брали сосну што выбрали єлиці Єли
більше єлиців од мамы єлицу та наклали зас муху і зозас І
она притискала она притискала обовязковы нотаціу сіну такым мякым знайте же притисну
Замог же не потили то каждій пішоду бы том лісі пол його
было Наыкали на навлозили заготовыли собі і так же по тому робили
І майстры майстры были м такожы і собі не але але взагалі
то саміси робили Так кляли тоты балькы до Смого верху і дале
треба было операти уж дах треба было Як звали ся тот верхны
фацияты фацияты называли Тут послідню верхню тоту щілю давали так называли платма
шыбы робити дах крокли шбо крокы же ідут затанут а крокы ходут
Заризували тут вло таті замок робили в тій платві давали кроку тагло
а та крокла мала упор до того замка Платві робили кругом З
той стороны той а тоді давали плятва то сама послідня та то
остатня яка в тій стіні была балько так Называла ся платва Е
на ней операли ся крокви цілий верх І операли ся траґарі так
траґарі же тримат ду так ґали тіж операли ся на саву так
само звязували ся Были же такы хаты шы цілу хату в построі
єдного глозя цвяха не ротелькы робили саму ручну і іде Но то
заходило то замкы так робили долвале долотами і ті самкы робили же
та крока вперла в то і вона не мала нияку упору по
тому робили ту упор і ту а такы били латє і крыли
же тым чым крыли Ґунты ґунты Е ґунты самы люде робили ци
наприклад Ґотували воднім ґолеві його же купували дахівкы не было бляхы не
было такы все на ціле село шытыків парухат былошу під бляху шуди
в Америці ци де тотале можливіст А так то ґонтами крыли А
хто не мал грошы на ґонты то крыл солому Робили скычкі робили
толоґ і ті кычы робили не жебы купували жідна є жідно солома
так жарта што на тото робили А кілько было хыж в селі
же было соломом крыте а кілько бы было же мали ґонты ґонтами
циы то як бы біднійшы люде крыли соломом ци Дийкы так біднійшы
ішы сумали можлизна Ґонты тоты же крыли сло ґонты ся купували Ціхату
деревляну як же побудували як же жыли чы мали жыти то з
середины убивали дышками гыбльоным дышками Мали можливіст зразу і знадвору а не
мали можлисти з протягом жытя убивали дышками а потому ся малювали на
жолты Обывали дошками дошкы поздолж обывали на подолжы І так силювали шалюваны
до іх гыблювані і в середині в хыжы і знадворі І знадвору
І тото фарбували ся якысом фарбом в ґарбу мі сусіды прокопи фамілию
то цілу хату він дошками бы обшалювал і по тому ся помалю
а я жыту фарбуйно А стары холупы в васім селі были помалюваны
тыж ци стары были інакшы Нє Як я в кого Більше св
не малювали шу Як была вытасана на штыри канты вона была рівненька
чыстенька і не треба умалювати А хто мал можлив зразу по пошалю
і помалю што па як посялювали то для того жебы бліше было
хыжы ци якы ци якраз І Юж якрасы Юж якрасы жебы тепліше
ту давали той бог хто Ям разує даю то вы мали класти
ну хыжу ласняню хотіл класти материял вшыткы і перерыхту зі під цілу
хату же будува Навіт футрина вікна пороблені вже были м так Лем
зачынали буду так най там был в майстер селі такій білю він
в бурщові сам жыл як мы тут приіхали то він тудло доял
закойку до себе то він мені поробил всі двери всі вікна футрина
рамы всьох полюсів мене ночувал мал світ в сьомі порубил Той майстер
самийшы робил дома датови Види він з нами приіхал ту Він не
тілько мені Сусіди в газяйкы так само робил в того кобасы стрыя
він тота само робил Він якы єхот уже на пілы літа было
най на цілу зиму і ночувал і всю на неділю ся там
єздит до Буршевай был майстрий там дома і уж пришол ту і
так дальше і дальше Він был майстер і Тома і в Бошові
зробили трумну бо він єй трумы робил як жы як было трапа
боже не было так же готова трумне но робили зробил трумну і
шее сам заліз до єй трумны по помірюл чы буде на него
Добра што выліс на стріг А вас повідала на стрів ци на
плід На пліт На плід на пліт І на тым стріху там
значыте вона лежала докым він не помер і в тій трумні його
пуваль Жебы не мали за блоты жебы не ходили жебы не просили
кого жебы зробити ру Запрошымо на сцену Жіночый Вокальный ансамбль Берегеня Лемківска
Народна Пісня як я сой заспівал єсли засме вам печером о росі
О чує я вели по моім голосі оцу є вели по моім
голосі Як мя хочу я буде морівати Як моймо Як моя миленька
зна красне слівати Як моя виленько Як моя миленька зна красне свівати
Іваночкє моідея вас подію іду мочка там яслосію Нісочко іду до Лісочка
там я вас восію а будуєця та гони выродити Моі співаночкє будут
начкє будут наглодити зошу Звале Великого серці ношы Звали Могожаюшого серці Лошы
Лем Ельска Народно Пісіняня не рубай Ліщыну найгоріщы на риварому найбари пором
налізи родну на пари породну має си на Ламсона малює Мадсанома лює
же миє люби Лавсана малює Мадсано малю є жебиє люби На крутим
я <unk> <unk> а голо буче писи Бери яй Іване бери ня
Іване або тива бери ня Іване бери ня Іваней <unk> бери пародну
не бери пародну май ся по стай не бери парону ри парану
май ся по дякуєм Для тых слухачів же аж тепер влучыли наше
радию підповім же сме в Тернопільской области в чортківскым реґіоні Заліє Гільниця
<unk> вересня ту ся одбывал <unk> реґіональный Фестіваль свято Лемківской Співанкы Знамі
ся за тубом мій лемківскій краю Ту локальна імпреза же тырват лем
пару годин але встигла єм познакомити ся ту загнадком колбасом родом з
коростенькы а тепер красний Но і то уж друга передача в якій
кус слухаме тот фестівальний концерт а кус бесідуєме Но і вертаме зас
до нашой бесіды А цікаве ци памятати вас на архангела Михаіло был
кєрмиш в селі так Но то робили робили пришли з церкви на
той кєрмаш і родина близка ся навет Полякы з сусідного села з
Польщы не жслуго а з сусідного села з Польщы приіздили на той
кєрмаш тоты два кілометры бурту в польскє село Полякы з сусідніх сел
знали же жыє Антикя сперодили А особливо один Поляк з сусіднього села
по тому же вам скаже Вуйку мій значыт мамин брат оженил ся
з його з Польку донькову м і вони по тому поіхали в
Америку бы тоді бы трудно то выіхали не так же як тепер
карту і вже ідеш Тоді шыфом іхали в Америку як вони той
Но і жыли сиі так і з Полько і на нашы тым
більше ся спілкували з його родином І а воні знов знам як
То они приходили тыж на кєрмиш якы як было гуму вязково свята
якы на нан ци на Паску ци на той на великден ци
на Великден чышо м все все прижали гм або нашы до них
А коня запряли санкы такы загрібчасты По снігу шур поіхали Якы то
санкы за грібчасти то якы Якы Не такы як ту санкы долгы
і і дошку кинул і на досі і дошку напіпер сілері поіва
А выта Но як вам скажете дай му примір той сти там
санкы Сей бік выгнений на всю сторону такой высоты і тамтой так
само так бы было так та мы выгераны были вбиты шаралюваныма дошками
І ту зверху з єдной стороны і з другой І підлога так
самоубита Помалюване як то хотіл чым яковкраску хотіл м особливо синів малювальсі
Санкы Модно было жебы санкы были стра но яка радіст было як
гід Бо сідба Коні коні єдут кінми в зимі то не тає
в ту Коні мают кождий єден кін на шеліґа на нашелику чорний
на нашелику кругом через цілий нашелик дзвіночкы такы ідут Ті два кури
батогом стрену Тато ра Дадайте спокій як начнуткы дзвонити тій дзвіночкы то
же чуют же ідут гості То был радіст А вы мали тиш
такы санкы Вы Вашы тато мал такы санкы таж є з ними
так само єзы Мене брали тиштом А тоты дзвіночкы то были такы
як бы бубенці ци такы такой дзвіночкы такы горошкы круглы круглы Е
Ци не круглы Такой дзвіночкы гірошок а серед такій той бугорошок такый
як бы Металичны металичны оно тотам вывысили боли іщы Саны такы жебы
в лісы ты так то были інакшы як рости так жебы ынали
дерево Нє Авет я не виділ такых сынок Ну може ту не
треба такых Але такто были іщы такы же прости жебы іхати до
лісы так Мали сте двиякы санон то лісы інакше Пем же І
вы любили так зимі о так деси іхате де выберали ся деси
в густі ци даве тілько до того села долюдче де де мы
мали мы родиншыям розказу Більше ніде таку більше без потребы не было
де іхати Но а як люде товды сідили в санках то мали
си якысы кужухы ци што поза годи ся окручыти готу кожух кожух
долгій такій з капузов крути ногы і то все і так было
те буде дало була та захиск Ну цешу вогне ти будак сіду
ззаду авто як я ся упу там же мож оверте та ату
Ту ся накрыли і єхы та такій сідил фурман і так гості
ззаду ту был ту была як лавко О обовязку обовязку з Пошля
Кілько люди могло змістити ся в такых санках Три чоєрі ззаду три
жытри а спереді з фурманом двоє іхала ціле сім єжы А якы
мали сте куні Гніды гніды куні А Хто не мал напримше шеам
скажу на поле як выробляли землю ци ворали ци доворкы был до
сіяня тым же одным конем як ворали то спрягали ся з сусідом
Як давно мал єдного куня як єдного а як пару ту своіми
мначыти він мі дав мені свого коня А через енці через два
я му дал знов услугу іщы жнива Як то же підлозін як
молотили зерно то не всі мали ся такый кєрати кєрати Мали кєрати
і молотили І тій кєрати то не кожний мал можливіст сам собі
купувати так А складала ся або дві дві сімі два номеры або
три до штырьох найді штыри номеры купили ситу машыну той кєрат і
присунені нині той бере то замовляли жевтра той піше завтра той брал
то же на цілый ден покым не помоли м нанял си там
посходили ся сусіди тай своіх як было якых Пятеро дорослых помолотили і
сіла завтро си бере другій Но а наприклад якы мулоли то каждий
мал млинец такій хыжы же такій каждий єдок каждий млинец Млинец повідали
ци як ци жорно ци я называла джорна жорна вас повідала Журна
О тото было циркы нераз ге насушыли того зерна бо то треба
просушыти трохы жебы не під тым каменьом не мляло а жебы гарну
ся му Я з твойорідным братом хтяж нас посылали молоды Дали нам
таку бляшку велику полну ступку ну то мышы крутым крутым крутым то
надаіву то мы заміст зерно кидати до того каменя до той діркы
а мы поза камин О Ей А по тому вони подиви зітшышмоло
той мукышовы І нас розвоблачыли хрозуміли што то вы так як вы
А так петлювати десь на напаску на полазний Чішыво такє ліпше то
возели мы на польскє село до млина там была де деде Якє
село Воля на волю ту Ясініцку Воє Ясініцкы Там што был млин
млин Мали млин ту там там мулю скуру ім ігану му Але
то ы то вы повіли про яку муку пшеничну Так Рослава з
Пшеница была така земля добра же можна было сіяти пшеницу та сіяли
а же тото было на хліб до сім на жонах А тоту
пшеницю ж выповіли же хтіли жебы была петлювана дрібнійше змелена Мука так
то она рідко она была деси юж на свято так она уж
деси так на такы Наголоды везли до млина а так то є
то зыгрупшый той разовий ци ягросразовы разоло таций разовий А блушу якы
мал багато млива там мінял Зразу лышышаєте зерно він якій там прудцент
брал тішочы грошы ята а сам запамятал же зимою мы возили там
Бо так в такы дни через восіны не было були та оты
бульм тыми санками мы возили а звітам як мы іхали Туры туше
шептоу млинара і выпили і і гано был уіхати бо то такы
писали через через лісок кілометер а так через пол співановы єй єду
такы якыс снігы зима нераз єй курилу снігу ну Не годен я
м розказати якій был веселий час не такій молоді то не тышыт
В нас селі ам скаже самы нушы нас якы в хаті ся
не сімя не розшырила як не было семеро восьмеро дітей тото не
были господары Як бы там єдно двоє тоты просто сміяли ся то
не тошы ту Я напримір оженив ся свою жінку з Марусю іх
бы возмерл Е Мама моя походит з родины так само шы іх
шестеро был Семеру У Єй двойорідна сестра Заміска о заміцкых багато был
Лошмеру Але хы тілько дітей был то люде одне другых славили у
Там си жыє там напримір Замізкій там тілько дітей і натисків якым
могли мати там поля до вісім зем моршыня і выховали ся і
не сварили ся і по судах ся не водили і не розділяли
І оле неділины не ділили Видите до чого Тілько дітей і поле
на місци было все на поле робило і якось якось выходили Дорогы
слухайче припоминам же сме в селі Ягільниця в чортківскым реґіоні то на
полудню Тернопільской области і в тым селі што рока одбывит ся фестіваль
Реґіональне Свято Лемківской Пісні Но ты послухаме зараз фраґмент концерту а потім
зас вернеме до бесіды з нашым густьом мешканцьом Ягільниці паном Гнатком Кобасом
Запрошуємо на сцену Народный Аматорскій Вокальный Ансамбль Лемківской Народной Пісні Міскій будинок
культуры хоростівской обєднаной територияльной громады высатиньского району кєрівник Василь Галяк Лемківска Народна
Пісня Снемі ся зо того Лемківска народна пісня а за нашом хыжом
языком знас шойшы об шойшого Бесма Лемківска народна пісня Не пий Янку
воду моє добрате за то Моє доброй <unk>oте шора іша Лем по
дату Оледате але не затопи онисе ори добропа Бы то всє розсыпано
Не думайте же так разом но село выіхало і разом ты Хтоде
жытло найшол там і поіхал і жыє ін а вы приєтилювали ту
якыма людми з вашого села же ту были поселены вы Де сте
знали де де ту як нас з Коросенкы было тут в Яголици
двоны То же всі повмрали всі з Коросенкы Один Ясім ся родили
то же там всі родили і сусіды і з єдного кінця села
і з друг родины то же там А то же я тикы
оденці лишыл і на Салівці Януш Миколай То же Так само з
мого року Біже нихто не маНикого Школа была мені не дуже далеко
дуже близко м череж через хат <unk> сім хат біже Вчытелі Были
і і украіньскы або были і польскы букраіньскы то одкаль то были
сельскы Ну Учытелі з самых тотых люди з того села бы з
того села таві З сельскы сельскы то Вы по якому школі бесідували
учытель по якому та як селі бесідували ся Як учытель до діти
Тылько так Тылько так В селі было в тій школі <unk> клас
найбільше більше не было А сім было нє Семы семрічне вже была
в лютчы жыти тіло хлопців годинсі вчыти А в польской мовы то
мы нас вчыли дві годины на тыжден дитко Польскій вчытель Він і
жыл там в тій школі жытломал і вчыл нас дакше мы мали
і польску мув та як з Поляками є цілком сміло м і
сміло і вывчену да Высіл і більше даже напримір такы моі батькы
мене не в силі были післати додючы чыдно выші заклады Думашовы Хотіли
бы дальше ся вчыти ци вы не хотіли од самы нал товды
якы чули ся якы товды суй думали Тавды ж о тым не
думал за школу бы бы бы бы бы бы бы было поле
треба было робити треба было помагати бо то вже підроз тотже знай
треба помагати І дальше виж ся не вчыли вы скінчыли школу мали
тоту світу на школі і ви даль ся уж не ішли да
си ся вчыти а як вышли гев то ви даси ту в
Украіні ви не ішли де си ся вчыти як дальше ваше жытя
ся потомнило Наче так приіхали мы сюди в <unk> до <unk> я
был помагал батькам На Ґаздівці На ґаздівці Ок іщы не было куглоспів
Так появили ся кухлоспы тоді што пішол я вчыти ся а ся
до того брали до стрыпків Но і мене тоже записали до стридків
тоты охотникы Там был старший той Кумендат участка Но і я пришол
додому з Карбіном і потому на другій ден як подумал што я
зле зробил та деє молодия буду А відчути бы бо тоді же
называли Украінців бандеры же бандеры прихожы тра дежурити тра слідкувати тадзвинити Я
си поду шоб я Слугу брата ци з рушниці стрелючый ци пильнувал
його Девін Шовін Іду я на участок кидаю я той карабін най
того коменданта не было а ту приіху такій з Врислава Штефанчук Павлу
Він робил на газолірному заводі А він А він ся вложений з
Німечыны приіхул жінку а жінка было салівкы І пришол до нас до
батьковы спікували ся файну выпивали той каже гнадку знаєшы єд зимную я
я тебе вформлю на роботу Кроватців дихо та я не вір Я
кажу та най буде бы я тут кажу не хочу єду я
з ним Буресом він мене встроіл Я там про на роботу я
проробил там три рокы В писят першым році мама дзвонит же прижай
бы я не в силі здоровля не май не в силі сама
сідати рады Батьку попал в тюрму бо робил в лісі охраником посадили
го каже видоку не маже бы вышол робил в лісі то якы
бержыком шым шы лісы лісником Лісником да І што і што ся
стало же пополкю Шес пухымічів там з лісом продавці шоль розуміте економічний
злочын так істо і за тоту арештували так посадили сім місяців і
сидів батько до того до суду Гм мама пише приз Баг і
Не хотіл мене ніяк розчытати той начальника тишу глядку Пойдеш до тамтже
суды та я му розказал свой вкіт від се ситуацию Карино як
так настоіш той од то жы Я кажу а приймете як прийду
Обовязково ти пріжай Я приіхал ту На суді был суд на суді
оправдали пустили го ти тіж у <unk> місяців процедів і пришол додому
і думай поіду Я сказала мамо кажу та шо ты глядку підеш
та я же здоровля не маюш тяжко робити мы самы ся лишымо
Той молодшый брат пішол гы вчыти ся тамтоже в Івано Фархівску Денсі
там чытоді буду кінчал тош Не ід ну то я послуху деней
поіхал і по тому я же сілишых ду І жыл разом з
ними а потому ся выженил появило ся дві дочкы в мене о
атакы зновы двох зятів і двох внуків Нотуй то єден внукше неженатий
навидер Дей де я тут робил Е Строі єм ся промкую над
кучыгаром Был як то кажут передовик роботы мій такій за великій знимок
граници А тепер вы якым были передовиком што вы робили там найліпше
ци як што в цім вы были но ліпшы од другых Кочегаром
є бы Так але зо Але як вы ліпше куцягарили Ну тім
як бы же я як был на зміні то мене дуже хвалили
же в поцехах было тепло же жіночкы ходили в теплых рукавах і
в зимі і ім было выгідну і теплю бо там робили што
робили што ім тепла требу Хустины печатка запарка трьопка і утюгкы чотырі
операциі на єдну хустину а то ато всє під пару А під
кочегаркы То робили то ху то така фабрыка была же робили хурткы
так Што друкували орнамент мали бы такы матрацы краскы вці такы лолкы
переізджали то шумку друкы так на такых рамках так і ракіль такій
і друкували особы жналит такых В рамках де як бы є псідкы
такы і друкували оса то самы шылы розказу м Тепер столярый цех
так само А што там робили Варшаты столярны учены і відсылали на
школы де вчати столяркы на працю да учынникы в ці так само
підведе на цехы підсо під пару пиворама була мышоловкы були лапкы ланамешы
робили так навет тото май тото робили м то вшытко в єднім
доміци як было ци Як то было корпусы ріжны так два корпусы
лем никы никы кор аро робили хустиниту на дві і на три
змін і бывше цигелий завод Ого ой тото вшытко вкупі так Згены
золота трошкы під берегом копали і цеглю палили выпуст <unk> мілийоны цевы
вырабляли же уєвідци За рік за рик мілийоны То я проробил два
спину року Кочыгару за што я пішол на пеців і з <unk>
років повредности Не хтіл мене розчытати ту был такій жыд Александр Соломунович
Але я з своім твердьом і розчытал ся Ну і так я
помалашы ся побудувал тул і жыву собі дякувати богу Мыли моі слухаче
Кінцят ся наш час мусиме ж скінчыти тепер нашу передачу але реґіональне
свято Лемківской пісні цним ся за тобом мій лемківскій краю ж свято
В селі Ягільниця Тырвало ну і нася бесіда з паном Кобасом тырвала
тиж Зато мусит быти і трета част того ягільницкого циклю Запрашам Вас
на наступну передачу а на разі пращам ся До сел Ягільниця же
в чорківскій реґіоні Тернопільской области запровадила вас Анна Кырпан Оставайте здоровы до
стрічы за тыжден Лемківска Народна Пісня А я єду з село выконує
Василь Маковичу гей А я іду селом На лім конику На лім
кони Звідают люди звідают не люди Три мают рай рідайстне люди зрідают
не люди Три мают рады Не маю не мают але хочу мати
хоц Афе ге конецок наєде я іти Аґа ґ мою дючы риму
мою дюті у лем я мою дючы рім мою дюті девя єду
село на ци Абідают не люди звідают не люби Ты маю брати
Відают на люди звідай на люди маю бра гей гей