70% #2018 - 70% #307 Ольга Коновал (з д. Шымчак) з Білой Воды (2 част)
Еп. 2018

70% #2018 - 70% #307 Ольга Коновал (з д. Шымчак) з Білой Воды (2 част)

•

Опис епізоду

To druga część rozmowy z Olgą Konował z domu Szymczak z Białej Wody, w której opowiada ona o losach swojej rodziny i wysiedleniu Łemków ze wsi na wschód. W odcinku pojawiają się też wspomnienia o późniejszych trudnych wędrówkach, życiu w nowych miejscach oraz rodzinnych fotografiach i pamiątkach przygotowanych do rozmowy.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витам вас коли му і слухайте при мікрофоні Анна Кырпан Днеско послухаме
другу час бесіды з Львів Янком Ульґом Шымцяк же помужу Конувал Она
вродила ся в <unk> р в селі Біла Вуда на самим заході
Лемківской земли Жытя пані Ульґы не было легкє хоц бы і зато
же іх двоє з меньшым братом лишыли ся сиротами і візджали в
<unk> руці до Радяньского Союза з титином родином Тыжен тому пані Ульґа
Шымчак оповідала нам лем утім як мешканців Білой Луды выселяли на схід
і як родина пані Ульґы трафила село Бірюкуве ворошылоградской а тепер луганьской
области куло самой украіньско росийской границі Но гнеска на жаль жадной украіньско
росийской границі неє бо єст русийско украіньскы війны і тоты місця Кадль
привезли мешканців села Біла Вода гнеска належат до так званой Луганьской Народной
Республікы Недолго прожыли Лемкы зо Шляхівской Руси в свердловскым реґіоні ворошылоградской области
Яли ся втікати думів А коли на вокзалі во Львові дознали ся
же тото уж неможливе то уж ту зачали глядати мешканя глядати роботы
О тім вшыткым пані Ульґа оповідала нам в першій бесіді а друга
наша бесіда потакла ж цілком інакше Але варто одповісти же коли до
когоси мам прити то все наперед повім як буде выглядати тото наше
інтервю а тиж прошу будучого респондента же бы ся даяк прирыхтувал до
приходу кореспондента І не лем спомнул сой вшытко у цім хуче оповісти
але і нашол може стары знимкы документы ци привезены іщы з думу
річы родинны памяткы як ма штоси такє цікаве в своім мешканю бо
тоты річы можут пако дограти цікаву важну рулю в нашій бесіді Но
і пані Ольґа як найліпше выконала тоту як в школі повідают домашню
роботу Коли вылошла єм до єй покыіка то виділа єм вшытко уж
розложене ту мож было лем шкодувати же роблю радию бо ліпше бы
было тото вшытко вказувати вам в телевізорі Дашто з родинных памяток пані
Ольґа зофірувала до Музею Лемківской Культуры в місті монастыриска Жевчырнопільской области А
іх кросна Як ся вказало уж без єй воли А цілком припадково
Нашли ся в музею в місті Стара Любовня при ці села Шляхківской
Руси не барз і далеко од Старой Любовни лем за польско словацком
границьом Но але найліпше о вшыткым оповідат Вам сама пані Ольґа Шымчак
Кус мі оповідте што ту є кус мі оповідте бы даня прирыхтували
цілю выставда вы Ого слухайте якій ту музей мати Йой так Во
ту попатрите я мам того рока взяла на ватрі ату мапу Є
є є видите є ту є во біловода кылько воту написано Біловода
роловода яверкы шлятовак Ту на ту знимкашого села Та виджу школя ту
кашарня а ту во села Ту вода по там як звычайні во
ту все тото наше богатство скалю то всьоска мы біло воды то
были тамт сильны скалы Вы шкалы были вапняны вапну вырабляли кни выпалювали
Яка тота фотоґрафія І на знимці Хто Мама чоловікова Бо моя мама
вмерла я мала <unk> років А брав девят То моя мама вмерла
і тата не было а то мій чоловік а то його мама
а то наш сын тераз чытоты жети Сын же Южнучата літают То
я так то вы Та го тах тах яле повідте як хто
ма на мено Юштіны Юшкін мамі Чоловікові Василь Ні Ольга то муроман
вото то наш а тераз же был Андрий Андрий был молодший од
того але мал двол помер на тожы в єдным року в мужу
Юж з року в Квітню в так А тамто не был женатий
тамтот был на пят років молодший ото А якый той рік буде
То де <unk> рок він мал Вы прирыхтували для ня вшыткы річі
якы туту варили чуня і фарту ді Але жодне подоліця то плече
о пак і то вашы болоци ціє То было на старшу жыньку
а мы мали такыма в цім А то ціє а то ці
облиця І то іщы такє старе бо я виджю же ом ту
молотну Ту выткане оно невысиване лем єка неткане дукане і ту є
касикурунка присита такы так выкінчены рукавы і ту пресиі такы прешыто такы
А то ся не зачіпало нимало верхвали Зґудзиґ ани але со ся
овіл так Як мыстів тут до могна было Але было моле то
шене тене не зробили порядок до кы бачыте што ж робили А
ту вже мене уж спіли тонкє полотну то оне досита іщы тастьок
ытель ося треба было ту зробити гачку і ґуджыт примагары то не
мало бы быти розтяте дурах іх ісиюм мало бы дале годити так
а ту ту не зроблено дар зроблено так Божев А то веч
бы така бейка ци якы такы огроблена штака была іх зырвана матеря
янта крашыі огробили так іх і ото ло окремо ся ткалок та
окремо выкруіли рукавы а окремо хто ся пришыло як ся звало Обшылкы
обшылкы а тоты майы То манькєты то тото тото майкеты то лем
тото де коронка така призберана ци як повідали куронка цийо Нє як
до майтєты Майкєдо а торывка то обшылка червена та червена вырувана і
дві липы откы і то більше як <unk> центиметрів може буде навет
якых <unk> ну тренадцет такы на як за пястю Ту так то
што треба было зробити жебы пришыти буном видіти а ту чві клипы
до пажухом Як то звали ся тот вадлю світль Але цвітлі то
як бурацькы ци якы світла а то цвикли полотну цвіт веж полотно
зове ся так а тот квадрат тот квадрат ся там нажыве Як
обшыр вікні ци цвілят цвиклю Ціт Лєден не звык так ну гм
паджухы жебы вытягнути руку штобы латыл левко сходили а друго тото было
по шыю то была обшынка мышыю А тото опліця оно дост короткє
і зозаду кус долше Але де си так лем допояза Не Яле
оно обтяте ци такє было огліця афет горавы то было вшыто бы
тотально не бы хватало лютна Я там роблю То дало му на
выкінце незы Выкінчений лем ма быти жапхами єк Тоты црудкы повіме так
іх не вышывали лем тками присывали части кары тоты такы выл Іще
слугы дабыли такы шо были і ту на рыкавах з горы тара
вышынакы червены є такы бурлаканы О такы былкы подібны бонакы бы мусіло
быти такы ту і над нарыв тым нарыхає вчат брали ішли до
абывы Ярла і жыпла до тых О там знали Русины знали бо
надно было біло вода чорно вода Яларкы Шляхова Вы іщы думате краст
якый симулитовник мож років в минуло там єг яйписи чайник іщы якый
так якы были пацюркы і пацюркы такы были лотакы на нашыю шоли
мы они спляны та скляны все спляли А выдумати і стід Істі
з дому привезли Як кругла така але оно може мала даяку ручку
скоро ся мала чым ся ся тримало она ся тырмало на дошці
Оно ся тырмало на досці бо ту ся чешало лем лем ся
чешало І дзрыбя было пачысне і зрыбле Зрявне было для мішкы для
травярок травяркы зроками травяркы то плахты якы на плецях рили якы гло
то тото ся брало і преб а остатнє то так па Зрібне
пачысне і тонкы в мам было А тамто А то было прибыте
до дошкы до можкы такой невеликой можка кажде же был лавка была
гірых Тах так А то бы просували ся тым тым маґлювати полотно
маґлювати полотно маґльовіцы Тамто мой на польскым і на лемківскым маґльовичы ай
мам але і цікавы же взяли сте ту до іщы думати мате
як музей домам Так мам Маґлювали та як бы порасували так логігали
жебы не простували си а то так ту ся давало значы на
тоту лаху а ся і ся тачало та пла отар на пля
на плячы Ага очу агла о бал куч з волны Для того
так было роблене Але там треба было мати до того іщых такє
жебы на нім кычати то як был так ямога чоло вток ага
та як о як пото але другы раптыль до Пушевкы пышла на
мерину і як перлу Так і юж вымалюване было і гла холо
довіджте а тоты ви тюркы ци якы то лаґати они вашы то
выіх Вы носили тоту вдома іщы такы были Пырли пирли до якы
Пырли значыт выдуты овяны падзюркы то немаєр та То до шкляны то
о была така молода на тоты шкляны а были і цілы шкляны
Е о тото цілы шкляны такы з тотых лем лем то тых
ых як ту зелены жолты іркы дары так так а тоты были
А якы были найліпшы найціннійшы Ци тоты жолты ци тоты якы мали
за тоты найціннійшы были Вони ся не пучыли хоц і в них
ходили мы бо на будной ден были єдны аниж любили другы А
на такый ден якы сте носили такы тоты пирли тоты пирли так
а на неділю як рупали Тоты зелены ілімым тота то такы як
бы но не бурштынулы але якысы такы жолты та А кілько тотых
кілько тотых ниток дівка брала на ся так богатша то мала більше
Бы малачы купити А як вєднійше то дзви трільпшами вет А як
было богатше то до пят товды іщы носили такы тоты правдивы коралі
знате такы червены ци уж што не бы не было того нашло
так огыдно аж взагали не было глоджючы Кому од кыжыварка мятала бадини
і пробабы то были то были такы ранг то шкляны дай єдны
і другы шкляны рах тала і і то ка А іщы повідте
што то за танір то якєси бльошане така якісця бльошаны але розмалюваны
были радиюваны а у нас м талириє были то тот был єден
желізний а были линяны талирю Тумали дірку і думали такій гачок дротик
ззаду зозаро і меджеобразкы ту образу кіту і ту так медже образком
верху талерик а внизу під талирком завішены вогнятку бо то правзічны были
І то было як бы і оздоба той хыжы так хыжа была
так выпосенак а на каждий ден были гіля і на были шапка
і там были лыжкы мышник лыжник чышся жакландало лыжґы то все было
деревян То місця бльошане розмалюваны певне робили в якысий такій фабриці бо
уж фабричным способом ту намалювано такым парофоретом якы сого такого хлопця дівку
квіткы і вітрак они на дорозі як летят і якійс вітрок Тало
і талоґан такій тали лірик баба малише моя так шобы там было
вшо то было вшы бабіни тоту мгм о тоше бабной єст знимка
про боба Матий той як єм дя біло чловіка то якыс я
не знаю чы перед тым чы втисля того Купили таку фитарилку на
тачу шебы в церкви кляли І до хаты купіли посвятили і до
хаты купіли Але на тацу то цікаве бламо там мало таку обйомку
зробили І там ся так кідали як до джюра была было такє
там было заслане такым якы сукну так што бы там было все
то было все бабины тоту гу лото феба А повіст мі іщы
про тот краст з Ісусом Кристопом Тото я він теж з дому
З дому мы взяли со свойой хаты рідны Зы і каже хоц
подабом поможы і на гранитны хціли нам вырутити як бы єхал і
ту ся одбілу бы я вырвала вы го заберали а то в
свою сторону а я в другы тягну і знайте як очыма тут
карабін ло караби Кару бы ті руку одорвалю так як єпты одбі
то мі ся брати Я кажу та перетаруй шль забий ся ґаж
Бы так ідем надкінчыня як мы єдеме до важ дороці А тота
мого тата тата книжка занел Дува єст якого року вшо він привіт
так То молитво слов католицкых вісло І такий молитовник з його голаден
так замкнути і ту та як бы і якысы медаликы іщы три
але і квіточкы і кульорвы тум <unk> нера властителя з Закладу Католицкых
Выдавництв і печатні Вінтерберґ Чехі Молитвы Щоденны at <unk>em позволяє ся печатати
од Грекокатолицку Митрополицку Ординарията Львів дня <unk> декабра <unk> р Вілецкій О
і так добре же такы великы буквы Же добрі видно Прекрасны Видите
якы вымати цінны річы а ту з горыту было і золоте такє
е виджу же оно іщы куст ся блищыт О та было ся
везло і выдознайте вони ся придзірали на граници нашол такє барахло ся
везе А насад як мы єхали то наш нихто не провірил бо
мы вчекали нам на поплятформах На Лехали в пасажырным пучом з Волошовограду
до Львовы а Волошово град до Луганьцка там тераду Гванькяч называм бывы
<unk> кілометрів та Мрося Ручіцька Маша Музамом Ручыцьком роліт Велікови О той
цікаве у якы образкы цікавы то якыси бо анґлицкы написано під образком
Куля де ту су акы ту приходили шцерпіякы чом я виділи шты
молитвеннику В церкви добри ходили жебы мі продала Яка лює Я маю
тіль будут влокы Нехай маль помя є А тоты і хусткы то
васє моє Мам єд чытам такы а тоты моі єднах тоше мі
подарово чайникы такы в наш были нежа Файны Е цікаве вшыткы цікаве
вшытко і цікаве тоту выді Є люде такы шо Я хочу з
вами говорити і хоче розказати про себе і про своі крає А
є такы амша до того а ламша штого Тоєд єд бо я
знаю сама в нашым селі і як єм людей позабірала я не
грамот на ничопры запросила бы го тым лемківскым залоным Были старшы хлопі
уж бідаци помірали были старшы хлопі То мы єхали і на ватру
я могла зорґанізувати што я завезла <unk> людей своє села там де
не жыли на Єлобу на Явыркы на Чорноводы были шаде Як бы
не мало в того дачу то бы не трудила ся дорого Моі
дорогы слухайте Припоминам же гнеска у нас уж другій раз в густях
пані Ольґа Конувал з Думу Шымчак Наша перша бесіда тоціли ся вы
тім як мешканці села Білавода ци зциґанены ци Змушены ци утуманены Вписали
ся іхати до Радяньского Союза і як на сміх як на знущаня
з підтатраньскых зеленых верхів трафили луганьскы степы Кус більше як <unk> рока
вытримали там діти гір і полтікали на захід але браме ся замкло
а мешканці Білой Воды лишыли ся в Радяньскым Союзі но юж Східній
Галичыні Утім бесідували сме минулий раз гнескам Споминаме жытя в тотім селі
Біловода но може не загальні а в деталях Але думам же тоты
деталі тиж цікавы Но то вертаме зас до нашой бесіды Я вам
повіла мія не знала близій люди з там з того самого заходу
Лемковины і ниґда не было м там а была єм по словацкій
стороні там близко Любовни моі крош на гмомджын Прихыла атноробі Вшытко єст
там Мы лишыли Кросмана бо ме не мали як взяти Там остали
нашы люде з Явырок І забрали ты кросна Платим она Юстара была
уж не могла робити Єй не мала де з нима чож зробити
І там дознали ся на Словаках Же продают ся Кросна А кросна
были дуже добры бо то были нашы як мовы там бы пильнували
баба Прийовали мама жебы не даж не кынути жебы не трішнуло жебы
не де жне заєхали Злюбовнє і купили кросно Еродну не мают бо
музею з них Корож бо люде приходят до музею дивлят ся на
тоты оны то я не виділа тоты вашы села там де вижыли
там по сусідству але была по словацкій стороні гнєзда Липник Фольварк в
Камюнці од на Лемкмановей в гнюздах є там досит Лемків тоже Так
там є по тых гоных мы ходили там ґрулю копати в оцени
помагати ім бляху ме носили там на гандель і ґвазді ме носили
і лопаты на хлебеч деревяны і кочергы і пранікы дуч допраняла тоты
ся право тая дошком по ляхах на чкали до пранікы а товды
а тота дошка до праня была чыма в бляці была Та были
і деревяны але деревяны чули ся лахынуєт мы то і в тій
кочергами не кудгандлювали і яйками не гондлювали і бляхом томшы на дахы
ся крыє не брали звідти ляркушами не вертали в ношіль Вашы тоты
село ні чорна вода ні біло вода Євіркы Ляхтова Дяхтова были барз
звязаны з тыма селами сусідніма за словацкым за словацком границьом а жыли
там такы самы Лемкы як Яку такы і подібно бесідували і подібно
вшытко так і вы были барз вязаны За Австриі то была єдна
держава на так а по І світовій війні зробили границю чехословацку тайска
граница і Юсь по другому Не знам якы люде мали родину же
лапускы давали Ліполе навет бы там мали лене выділене забрали граници забрала
пулочу Іщы польскы страны додавали на вечну хотіли сте зерно чыяти овец
там преважно чыяли то кык давали же зачыяти і зобрати Мерали подавали
же высловакы ото цікаве Та хоц то было як бы за границьом
Але позволяли позваляли так так Во а тыйко гандель не давали жебы
гандлю не было без гандлю не можна было жыти Бо там не
знали ни пра нік зробити ни ону пывну того нич ґайте без
гандлю а кому тот гандель был выгіднійшым Ци вал ци по словацкым
буйці по тій стороні кул выгідній ся было гандлювати Ци выгода была
для єдных і для другых і была выгода для єдных і для
другых нам была выгода бы нам дали грошы а они мали товар
Мали чым прати мали на чы клати о тоты хы они годны
Были самы сой зробити ци якых были Трудніст в них жы было
трудніст мыґы копати ґрульы ходили там і копалкы зклорены зо земли брали
в пичмерекы курымикы Шоробіли лавкы выробили зы зы куренів зы смерекы зы
ци выязнам же з ядлівця ци з ядливця тоже Але ядливцем тылько
не хватало до смерекы пшады было і што де все є робили
тоты окы так ноле еш такочу знах Опалка то такий косик бівший
а то о палка така і така долга Долга ани шырока сильно
жебы взяти до рукы вчыпати домірка ліпшых А той форм такий скоршык
был то был на січку коло коров тото січку запарювати коньови вынести
там до оброчничы то мал то вийкувый отагы яц то кошык то
кошык то кошык а о палка така ло деж была Іде ґес
така шыроко До палкы жебы набрала баба ґруль на рану з півниці
на вечер наклює там як родину на ям І такє было все
вас тоты ушыкы робили з денів веце з в Звербіны Но тот
вербіны трохы бо уноч было тай вербы те по землий і так
вербі не было у нас не было дубов не было букы букы
смерекы єлиці і не было дубов нас не росли Не росли єден
дуб был в селі на Чыле а в лісі то тыкты букы
смерекы єлици но сосныше могли быти а більше ниякого нима Розныдрине Мало
мало хтось коло хаты так де ся посадил То было то може
было знали як бы был рахувал од кінця до кінця може бы
спят не былиже бо то не в цілий бы же заступят сломку
в Модренів А вы Терпли не ходили о ріжкы в лісковы оріхы
были дуже было вль так так были лль в Ліщы та на
углишках наджыбалюючы Там пчыли они і буляр ряса там кєткы такы ряса
бы білдявы такы як з крупінками Онай ту є звольові но тото
ани тыж дорогы то а онос там росли там Ряса така як
по як зерно ловиш але не має того ном тоненькє такє має
а дру высокє має і довівс так воно подібне до вившат ділься
так як бы дульону до вивша оно то так там нас было
в тым на углисках ся называло На углиска треба іти бойоря хыспіль
бой збыра косины Юріх дурну з тотого збука А того як ся
на єм то голова болила зернятка з середины так так не можно
было дуже гейди лем кус Нє бо як хлопцы ся наєли як
коровы пасли за скальскым там подграничом том соладком як ся ішло до
Камянкы і захоріли приходят на полудне зженут коровы і не можут дымудыйту
родиче питают ся то чосте зробили часте єли Ной той молодший каже
а вындармом каже чы горіхы вкаже з ґдбука Ной они чужораз давайду
о не жебы гывырвали і жебы прочыстити жолюдок голова боліла потым діти
чос три дни не могли цитати такы затурманіня Ачыте мало радіст м
Та было такє же глас люде ужывали тоту кропку было были кропли
кропли яже левали кроплі кропли а перлий хто тото ужывал молоды люде
ци стары дряды І глопи жены ви хлопі бабы не питали выпіли
ся бы приіхали уж ту на землю воду вылиме і захворів шваґер
моє чытечны ть ть ть ть ть тьоткы дочкы чы хлоп і
донопишал бы вызвати лікар я бы боли готом желюдок і пришол лікар
до цього воєнний Рускы юж де одного ока і вкомісуваный звиска і
зачул тоты кропкы кропли певу называ Зач Іван питат ся аж чатупы
выняют кропка што выробили з нею А там был такий ціочыного чоловіка
сестры чоловік і вин выпіл рану Іван каже вы што зділали Лам
буде тклоняч до вечеры а тот берат в горнятку такє там Ілиє
воду ілиє тоту кропку а ви за голову мы думали што джомліл
од страху Вын такы не бачыл В нас пили кропку пили шепотам
там такий бывча доставал тоту кропку а в дома одкаль доставали А
ото о то треба было в Кракові або в Тарнові хто дуде
си в такых великах не а так в Шавницях або в Пілнични
або в Круштенку тофла аптеках ниґде не то такє тота як а
птепш не было То там они тамдва ревы бы было якоси яйно
Вы кажали сте дати єй давы Бок і я питала Я питала
того што кажу шо напіл ся куль того ного Він по тым
не міг ся заспокоіти як так як они нас годают надже ся
нажежа чылятлю а тот напіл ся чути од нейоже жепів і шепєн
каже і тоты лікар был зачудуваний штоси такє мож навиде Так каже
як вы так як выде боіте каже татор каже то шкаж паня
можете не чтати затертне вся кругу га шо было цел тішоту казати
Ох тота мода пішла допи до з давных давинь была тота мода
потрошкы бабы при полозі родили джытий кроп купі При полозі бабы были
гай бала в головы валят воловю там солома тамтымонем і дали побовляш
лег дали або смерджыло знате або смердзіло они не ляли так як
хлопі Даляк як баба вродила Ци як уж врудил як уж вродили
Но як ых жебы єй не боял жебы єй не як уж
вродила жебы кусцьок одышла од него для А потым як гы давала
груди то люду іж не можна не можна А тадя такто давали
то му ґадали то як і обрудила ту дале кустьок жыбы ге
чула ся кустюкы ледше так А по тым нє по тым она
жебы то на обыв молоку чу Не годны не выде А так
стары такы уж стары діды тамто дай мі там старо там деся
вмашам в шапці дай мі кропель во стара наряла жебы старый ляжы
дулека авка Кылько людательов чуда всяди де доєдна вєс то друга пєс
подал А не шкодило тото на здоровлянич не шкодило бы оно такой
тото нидіня ани не питя то Ґай не повіме такы даво не
потым оно я я сама пробувала та потым треба таєк відходит Толь
чуднышне ружыр бе як былу ты будства мал закрыты жебы я не
чує же требо одкрыти то был бы ниш вырвал як выбрал зо
чыма кров круплямі яшо о там такый бывчо приводил з пыльскє так
было мож з Пыльскєй привожыл з Кракова мало аптекы ци якого ся
знайомого там І він тобі привожыл і там продавал темпіяка і сам
пі А пото было м на Выселю і на штынах Бо тырко
хлоп мал выпіти То як бы такє якы з кришталю маленькє выгнятку
декільку ту відмістили ся Я знаю кілько там граму хлоп лем бо
<unk> де мамо може мат рам і такє і цікаве же то
власні горня зроблене ма уж гоявы борняти і оно переходило з рук
в рукы О так єден был дурывало єден прирвал тырмові калешок і
горілку ішол по лавці умыропі ґунджавы ти кумених то хоча тот жапити
і знали же кыль мают выпі То была норма то была норма
пре там колько бабы бабы шабитичкы ляли пи а каждий собі ялци
подію кільколу ґуме лите нима трошыч А евент і так судла был
тот кумже ы мал но лети як ци весіля было чычо ци
дружбы чычоно было за кур а як пити то наідут чоби тамту
жыда найдерут але на весіля уж не пустят бо уж выпи то
бракы дах так А сам гонку єм на чали і рати Вас
Білій Водій влази не так але ту уж як нас бурака ту
уж бурака чукролову Марачанку мурачанку так Я одна знам і я не
прібувала але повідают же то страшне епискульство допаст кучтво і отрова отрова
Я попробувало но так не своім пахне так поросячы аґваріли То так
акурат тото єджы яювал буракы Вше казали треба рано пацятем было буде
бойом чути похыжу на ночы Нов тоты люде не люде ліжкы якы
чолі люде горше як чвіні в ся каже чвині дати прийде докуде
А вы мі вказали тот маленькій погарек ци ци навет горнятко такє
пякы пили на якыхси урочыстых подіях в домада А што были Пыли
як повідали воівка ци палюнка ци якы ґорявкы Ґорялка ґорявкы Вырявка і
віно горявка піло так за кілько валюнка нага на Чловака І тоту
Як выповідате горявку то самы гнали ци джывали Нє гнати не гнали
Бєдний не выгнал треба было мати апараты Треба бы было жебы нихто
не знал жебы буде бычка жыт Але а то часи німецкой окупациі
не мож было товды бы зімали так як бы дахто так та
такє робил то бы і сконфіскуют ся а ішрав на ложы но
тота до того Люде тото робили самы цили Нє Я на часві
Кумб повали в склепі Было в склепі Жыдик Ґорялка пышол купі піл
літры як там якє свято было на великден на велькане джабо на
Вілию Но іґ на жебы было на Боже народжыня хтоси приде і
так жебы не атым зачали тоту саму гонку гнати і жбурака і
шым тылько не подух так так там уж в Польщы уж начали
е Поляці началь гнати Так на обідай там такий был Ґомулек старшек
То Вынкнов єй там до него ішли купувати але потім ся на
страш бо пришли Чешкы Словакы мают границю теж з Польщым там ной
зачули того а то было недалеко дому од граничы А омо несы
тото Хто такый шо не выкрий чути запах но і пришол до
хыжы з Лапілив коло баняка но і уштрафували час му дали Еж
замку Люнці зо три місяци ци більше то было заборонено тото робити
Но але люди як малп люде мали лем купувати в склепі ну
в скляпє в кляпі в скляпє кажу було ґол Ґорялкы Но ту
собі можеш купити вжыта свята як точ приде І лем на якыси
святе ся окупувало ци наприклад там кєрмиш ци наприклад сялости мают быти
такы участи подіі екстины віхіля та і Ту єст так же по
похороні роблят даямо в гостину Ци глаз было так же была по
похороні та як бы коротка гостина для тых жем то ся на
цмонтір тоты цо ішли на чмінчер і тіж несли крижы Фаны ту
нажывали называли крижы Крижык якы нешли тоты пришли до хыжы ты гостили
а своє тылько хоц пришли до хыжы то горілкы не было піця
своім Як хто помер з рідных йому од того легше не буде
Але змолме пачыркы бразу Жебы як пришли то змовили разом вшыткы родина
і тоты же не сли хресты І родина собі пышла ящыли тота
мали лошухы най хлибы зысхыжы з ґрулями або со сыром з першенытами
то понате шобы покушку в ріжкє бо як так То давали каждому
нач ріждати Не врізували не наріжували Во так во дали лис взял
собі врізал собі кільком мых дехто мож шыпнул пальцями абы было же
вынівшо а крижарям же там чвертку принесли выповіли же то ся звало
Крыжы то было то што тухуру выповідают туфальы хороны нарогы то голонаш
крижы як звыча Зато бы они мают крестя не фарна ривна Та
гу та рівнес тене оном така краз то подібно зроблено така рівно
не така як хустя візет такы є рештом то ся звали кы
крижы Кробили такы уж на погрибы якы сы чорны ци якы спарны
чорны на погріб были Зелены были на зелены свята были та і
мы будь Богу не вымывну мы б як ішли не до терасы
як уж бе ту были во Львові як не поставили хыжу ішли
не там я кажу Я ся кажу постарам жебы ме взяли дзви
дзвы кажу воны крижы чорны до церкви там там наш моі родиче
моі бабы дзяду мама кажу язю жебы повзяти І мы взяли мы
ходили тотам за тыма одныма птыма купкуцьом з тым всім жебы зовсім
взяти все і звіта маль мы взяли справку шо мы брали бо
на граніт мог додобрати там мы взяли справку а там немаль знайомого
нашого бывшого яверчану шо жыли жыл там Вем был ту вывель Алем
якос і пришол Як мал номе Філип Вікланя Так Є єдно Юй
вмер Яв виділа нераз на ватрах його было видно з далеко бы
він зар так інстроів ходил як то в тых краях коли си
ся ходило То є то є Філип то є погріб Є мо
дудете видіти далі мо Фараш повістте што то єст за церков На
явирках На явирках церкв то же тепер єст костьолом Но тота не
єст хосколом там нуто Але маме іконостас такій давний в одарля лишыли
ся во Ломкы дост велика церков го Там на три села церков
Явыркы біловода чорновода м і шляхтышка там єст Але не в тих
там я мам ні Я мам і тоту книжку і мам свою
черку взялы рок а оту ведну нотокі знимків так цю Дост дуже
люди і пришло О та марча людей была там зо Словакы пришли
Його жінка і сын привезли домувшы Ні ні Волгачом ту стоіт якысы
то гудакы ци што ама гуслі ра гулявец іщыма гуслі тот так
там грают На похороні похоронбу всє выдно цілий так вин был як
наш сын Вын приізджыл ту до нас прижы Бо вин наш выл
бы знали вину приізджат а о цер нариках і <unk>элска Церкви Лірурґы
іхтували мы яс тоту окуця наче на тій крижы зробила ту хосвятили
мі в церкви тото все окуця тото образы тоты фаны тоте бо
посвятили мі ту положыла до положыли ме з хлопом до довалізы я
взяла будь Богу невымивно обруз на на престол на час вышытий на
чашу такий як ручничок І взяла до нашой капличкы шо на білей
воджы взяла попросила мі ту баба в Чорной воды вышыла отче нашій
богородице понагу як мы ся молили і выставили до той капличкы А
тото ченажы богородиче посвящал Буджещын і то а як дал то Е
фактичні на місци села Біла Вода єст лем тота капличкы так більше
ничы не села неє а капличкы єст Капличка розлітала ся але єй
Філип поправіл зробил лем приіхал там родиче його жыли бо втекли одтель
з Поляками лем ся доґадали з Поляками маму Філипа і бабу забрал
Філип там а тато уж был там і його брат Моі наймилейси
чого найбільше хучу тот момент то жебы мы іщы раз ся стріли
во Львові з Ольґом Шымчак і продолжыли тоту нашу бесіду Припоминам же
пані Ульга вродили ся в селі Білавода в <unk> р Уни Сироти
<unk>літня Уля і єй <unk>літній брат Демко выіхали з рідного села до
Радяньского Союза з Тетином родином Зпочатку іхали на схід пак на захід
на рідну землю але тадли уж не могли ся вернути і більшу
част свого жытя пані Ульґы Коновал по мужу Шымчак прожыли юсь во
Львові Єднак все была міцно звязана з лемківском земльом з рідным селом
Все його памятала і тото могли сте достерегти і занешньой нашой бесіды
Но то пращам ся прастям ся з надійом на нову стрічу до
Львова до Ульґы Коноваль Вас запровадила Анны Кырпан Оставайте здоровы до стрічы
за тыжден