70% #2018 - 70% #308 Ольга Коновал (з д. Шымчак) з Білой Воды (3 част)
Еп. 2018

70% #2018 - 70% #308 Ольга Коновал (з д. Шымчак) з Білой Воды (3 част)

Опис епізоду

Odcinek to rozmowa z Olgą Konoval z domu Szymczak, urodzoną w Białej Wodzie, o historii tej łemkowskiej wsi i losach jej mieszkańców. Najwięcej miejsca poświęcono powojennemu wysiedleniu części rodzin do ZSRR, próbom powrotu oraz pamięci o miejscowej cerkwi i kapliczce w Jaworkach.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витам вас витам вас мили моі слухаче при мікрофоні Анна Кырпан днеска
прозвучыт уж бесіда з Лівянком Ольґом Коноваль з дому Шымчек Наша респондентка
вродила ся на самым заході лемківской земли в селі Біла Вода в
<unk> р Хто чул нашы попередны передачы тот памятат оповід пані Ульґы
о тім як дост дуже родин зо села Білавлода были выселены в
<unk> році до Радяньского Союза Родина Ольґы Шымчок і інчы мешканці Білой
Воды нашли ся ворошылоградской днешньой луганьской области селах коло украіньско росийской границі
Як зрозуміли мешканці з села якій то то то то то то
то то то то тот совітскій рай одраз яли ся втікати домів
Але для них границя уж было заперта лем дакотры мали серенців і
перекручыли тоту границю і вернули до свого села Утых же лишыли ся
в Східньой Голичыні в Совітскій Союзі уж сме побесідували Кусцьюк а гнеско
зачынаме бесіду з тоты хто мал щастя вернути домів Не знам яку
а я дост часто виділа на ріжных ватрах фестівалях єдного Лемка же
фурт ходил в традицийным строю а стрій тот был кус подібным до
того якы нусят польскы ґуралі а іх словацкы сусіды в горах одраз
за границьом Но бы о тот пан походил з єдного з найбільше
західніх лемківскых сел а был то Филип іконяк з Білойводы Певне лем
єден ціловек з того села якого дотепер зналам но бодай здалекы Был
побложным чловеком яку повіла пані Ольґа і з вдячности за тото же
Бог поміг його родині выіхати з Радяньского Союза все давал ефіры на
церков одремонтувал капличку в віднім селі Но повідаме в селі але фактичні
села Білавода уж не є ани чысленны його мешканці же вернули гев
замешкали в сусіднім селі Євіркы Но то най оповіст о тім вшыткім
пані Ольґы Коновал просиме слухати Повістте што то єст за церков На
Явырках На Явырках цер тота же тепер єст костьолом Но тота не
єст костьолом да ну ту але маме іконостас такій давний в сяда
Рырля лишыли ся во Ломкы дос велика церков Го го Там на
трисела черков Яверкы Біловода Чорноводы Там немаль знаємого нашого бывшого Яверча што
жыли жыл там Вен был ту вывель Але вен якось і пришол
Як мал на мен Філип Юланяк Так Єднам Юр Яв виділа нераз
на ватрах Його было видно далеко бы він тем такім троів хлодил
як то в тых краях коли це ся ходило Та як вын
был єд наш сын вин пріжы ту до нас пріжы бы вин
наш Мы знали визыр Русьня товска Церкви в Явурках і Шляхтовы О
думате ся нашо поді Там є шляхтова надписало і яворкы Та і
єводы там все Чорновода все шляхтова так А то яверхы то явиркы
Ага о ту южвыджу То фактичні на місци села Біла Вода єст
лем тота капличка Так села неє а капличка єст капличка розлітала ся
але лей Філип поправіл зробил бын приіхал Там родиче його жыли бо
втекли одтель з Поляками А як втекли Єс Поляци єхали з худобом
в такых товарных а мы єхали з коровами доту нам не давали
аб написали до Варшавы і скрич што том мы єхали пасажырных мы
з коровами а Поляцині Поляци єхали В товарных худоба а о них
пасажырных Вен ся доґадали Поляками Полякы набрали травы Як бы до худобы
і як бы на худобу і два дні гниі клали з боку
обсох І маму Філипа і бабу забрал Філип там а тато уж
был там і його брат Є приєхали так бытом мойом што так
же ся дало вывести іх І зато они там все давали для
церкви і гнійно штоси ся придало Вынспас ротувал і ґратувал ведел ім
ся вернути так пум ся А дівчата нашы як єхали то ся
домавляли тот чы на єх єхал чы почекали Єхал поізд пасажырний єхал
на Польщы єхал там же або заграничыл жебы втечы Но то як
тото ся поубєрали єй значыт по польску чоґа дали а там де
треба єм было зыйти така была крута Я забыла тоту стачы як
точа жыла То єж за границьом Не заграничом І там поскакували сте
і о ней А тот машыніста знал што має там зупинити троху
сюкы май ся іх і они будут будут скакати всет здоровы і
осталы і жывы і там там уж повыходили зо своіх хлопців права
підыч є пять выіхал моя сестранця точно выіхала мойогой з дочкы тоже
выіхала повыіжджали єм вылонь І хлопці попчекали деякы з такым інтересом А
повідьте і вы ходили в тоту церкви так Выходили до сусіднього села
То было далеко так было як бы вам повісти Від нас з
Вєлей Воды до Явырок Было є нижній конец так нижній конец під
пайомком на мості коло Жыда а было же два бы же три
кілометры Яг не вельше Оповідте люде кажду неділю ходили в церков ци
было так Доколи пішли доколи не пішли я стары покы могли то
ішли і молоды гля не дали вылешала ся вылежає ся до церкви
могло бы заподякувати за тыждень Маме вшы здравы Во так было не
так Як тераз я до подумаю а я не знаю а си
як ідут Я доєду шоймя были гы так того не было Яж
молотим молотим народил ся аж віял ся зерно но тому простили бы
ся народил Же так наробил ся же мусіл одбы одых мольти та
не гладен была то Ждали не в якій годині служба Божа клякай
повражыло тото як пущынах был і молься як такый якыйси припадок же
такой хтоси не годен підти ота моляту годину ла молити ся як
в ло права іде А у вас оповідали молити ся ци гворити
пацір ци як вас было слово молити ся головити пачыркы Молити пачыркы
до бого та ипожыти бого здоровлю то явиркы ото явыркы Так так
О І тота церкув выглядат так меньше більше як было коли Вы
там ходили Такту казаниц Хоры Поты свячці каменик рукы мачати Фаль там
была свячена вода так была свячена вода так А коли остатній раз
были сте в своім селі там Напевно уж два рокы минуло певні
як мы были Левно так як мы были на ватрі а після
Ватры я приєхала началь бабы стары просити о ленч о ленч тивым
тымаштам джвяжых нєма то вы два рокы як деси буде одбыли ся
выбілій Воді но на місци де колиси была біловода повім ках бла
на тім місци Ну неє і уж такого села не мо нешеє
стоят хыж деякы вше маша стоє де ме жыли Яст мася хыжа
так і струкова стоіт і гарві лештоє дітам не вечат стоєт хыжы
Але тераз уж забірают Поляці на поль Ліпшы были новы позабєрали скорійше
а тераз уж науполи не дал До лясу не яду ма там
до Русины позабєрач теє балькы то не треба рембаць ніж Жнонць но
тылько колядженжы Педерла джюрлич А вы приходите то якы перейдете ся там
але там неє де быти неє в самым селі лем так перейти
ся і што і є в нашым селі уж ніт никого а
на яварках дзвише остали ся Лемкыні Як остала ся там были писала
ся Карпяк Карпяк Карпяк ся пише Ганкы Карпяк оно і в Мадзєти
правмукы мукы і пише ся Лазарчук во дві фамили єдна на Явырках
і друга на Явырках а на білой Выджі нієд никого Горы горы
та як бу з тамтый страны Ту така гора як кахата Актанты
страны друга тре боя на Выповіли же вас село мало ріжны части
і выпыли же хыжы были так поґрупуваны Та і была ґрупа хыж
пак дальше была друга ґрупа хыжы уж та ґрупы стали бы так
так гою і істория так не упісувала Тоты ґрупы стали так то
было горы там люде як полос потрохы ся зізджал Ой як страбрата
жебы пришол ту жебы приіхал Чы там пришол одкільси Ага треба поле
купувати А і мама дала записати всодівці тото треба брати А они
дворідны Я значыт вчывы хлоп тьоткы а ядрує цьоткы і мы ся
жениме І тота найшли ся тоты хуторы такы тераз повісли такы кушкы
тыхше того села тайлей части А як власно тоты части повідали себ
не та не было слова Нє не но і так як бы
части села были розосороджены Были розшмарены кус дальше єдны уз другы Там
деревнина была там ставіли хыжы Там ставіли хыжы і хыжа Женили ся
братс зо сестром но зво юрины здво юринды вызначыло стрыкові медже женили
ся жебы Што віном своій родині лисили ся цийо Нє жебы нихто
з чуджых не жабрал поли то своім треба было дати дітям Розумієте
значыт женили ся двоюрідны лем заду Зату за поле ту буде хыжа
стояла а ту поле буде но і так На горбку і миляли
і не жебы не ділити плоле жебы його не оддавати жебы пояколоґі
жыты належали до єдного роду так як родити так приходило І так
выглядало Же наприклад сут там три хыжы там жыє єдна родина уж
розшырена і вшыткы земля доокола то іх іх сумелячы А там же
як США уж поросли і но то і діти ся порозростали внукы
правнукы но то уж а по тота І тото слово не забыли
те як повіли ту шумеляшы жыли іх ту жыло пят шумеляшы корнає
корнає коновали коновали шемча кыканя то было навным на територани На низнєм
кынцу низні конец начыт як ся чело нажывал зверху потым корнає запусток
брыхтан высніконец запусток ґрібник Тоты хаты были четраз я повіла то по
<unk> по <unk> но до <unk> Ноже так як было <unk> ци
десят сель найбільше были конувалы і ніжній конец тото были том а
потем юж ся началь уж з другых селил як пож тут картя
ту шынчак ту такы і так ся зназывали Ото пана товды товды
уж же янкы ішли поза діти ся женили з ріжныма уж На
Нижнім кынцу такы фаміли значыт треба ніжніколи знати Сестра ж братом двоє
людям добре кылько сестра жебы чекат брат сестр Але што то хыбль
то добре то могли быти хворы діти бо тоты дєны якоси так
Зышли се жебы было свіжой кырви та жебы голо голо было такє
цой там я памятам оден хлопец зо сім на ногах не ходил
бы себе мал обсыпаний такыма прыщами сєдже бєдний Даже выго діда не
было такых дзяда а Васильового мого хлопа Василя Андрия был хлоп слабий
такий Тото было всьо тілько по тых фамілиях во І не хотіли
жебы в родину пришол якій чужий чловек Ніяк Чужый як пришол а
знали по тым уж знали добрі бо дуже ся начально в такым
віку якы Я была ще мала то ой там вмерло дітку ой
єй померли жети Навет зовсім беззєдна устало Єднак тато зо сусідом тій
дівкы Судили ся з няню ся судил зо сусідом недалеко Тот мал
дужо джыти шестеро а тот мал дзведівкы І судили ся што тот
суд пишол аж вшавы А за што ся судили За поли Тот
за поле то ся зато женили бы то поле треба за поли
Но ішол Судил ся дове судили ся так што уж корову остатню
тот взял продал а тот картеляк был тым як ся дола адвокату
Людям його брали был єден зо шляхтови а сонця был Поляк І
як пришол єй каже же ся судят тоты чо медзвіджівкы з тым
чы мачоси шестеро чы семероджыти мал І каже ґусендзя Йой цо ты
робиш Шымик Уж видиш жела джедом Макуровы не пшеда іщы Єдну курову
стару ся жебы продавіж На долгы так Но і цоком Зрозул Но
вногну кому том звал адвокатом бо з поле продавал і грошы муда
забірал і вся Я адвокату думал же йому ся належы тото тото
тото і а тож люде не были грамотны в теды Даробіли се
міцєли то чы ліпше знал там ручку тримати вруґы О і так
ся получыло по тым тот уж дали так чосут пошола до Варшавы
Но і До чого тот чого го тот одци лоп ци буршым
до остатку юж ішол так же ішол без надіі Думає там може
таме щы доєду Мам пару тых злотых а од тама не знам
о чым поіду Буду просіл хыба чапку вждиму буду просил Е го
но І приходит до Варшавы і там же стоіты поліця а они
были разом при выску з тым поліциянтом Іван Патриджы каже Матко Боска
кя візе Цьо ты так баджыльствы марнял цо ты так же барнял
чоты єстеш горы же груди же такий бід а он му опойдат
якє чо ся стало і той той то Не буй ся Ютро
везеш шолка опініончым ці оддавать Зробили там з тым пшонцьом в Варшаві
шому ся в тото погле шо купіл потай фамілию од Шыхлодольского Всє
оддати і всо Ани єдна дзюбка дзєдка не мала Єден глопчасі сним
ся сталю по тым здругайте чекайте то поле пішло до кого До
того же малы кільку діти ци рак так до того До того
оно мало быти направду А чыє оно мало ти мало быти його
чу взял на як він выграл суд Выграл суд так выграл суд
та гм докуменсеренцю жендріл того поліцая та І тот поліцай му тото
допомы залатвил Залатвіл так поліций пришол до того вышого там В Варшаві
же і пишол і всото розказал написати треба было такій он же
як бы часом брехня то значыт забірают того чо пришол о своє
ся добіяти Але меншоло своє добіяти честно і все і быгро Але
в Білій Воді не было аж так дуже того поля та то
горы Е ну того поля было мало в тій долині Ня мы
мало было поля в было по горах вшы попити на є вы
як ся называло Пашыску Репола Яґливці за в придзєбаковой скалі там бы
на маках чекайте то глас як бы было село мо селі а
было іщы окремо палы паствиска высше в горах Єйте на горута то
были іщы такы паствиска были іщы такы як бы но поля не
поля як то назвати Пасвіжка Бо у нас на пасвісках люде там
там яклом ци выкыльо было на тых пасвіжках І ядливці спочали іх
гуциіли ядливці грызли ноє такшо у нас дуже то тоты ядливці і
рубали коршовалин на зиму бо грубы то бы брали наопал бо близко
вылі В долі Шат было два ложы задній кола і передній жебы
привести дерево А як был добрий лістничий а якій был якій нец
бочы він загнал тоту по тото дерево чыня не чули был шо
то наш Я маю навет календар Як нас Де ж я його
положыла тераз на теі Ватрі Кыльо людей вывезли з чорной воды з
білой воды з оч навой і з Явырук Тепер ся тот камяндак
же тепер ся продало Добре так на тій ватрі Добре А слухайте
Я Вам повім як выповіли Я прочытала я не знам ци я
добрі зрозуміла же были там голос якысы паны Стадницкы І они мали
іщы давно ім лісы належали і навет штоси належало іщы до іщы
навет до війны в час війны і аж по війні то было
як бы нацийоналізувано были якысы но такы паны іщы здавна мали тоты
ліс і і то і ліс си мали і поле мали Обрабяли
роботы бо мали роботникы брали То якысы паны але они не жыли
в Білій Воді Нє они лем мали ім належало Екысы якысы тоты
тоты лісы якысы та храбя тоты лішні чый старший тото они мали
право людс продавати Як вы не мали од него карткы а вы
будували си не мали сте дозволю з ґміны зо шавниц як сте
ся будували о нима мали прокы сконфіскувати дерев треба мати было зощалит
дозволеня по тым шолтус має підпишати шолтус має взяти комісию так воде
деде дота як іде значыт шолтис хлоп хлопом там худи зі мроі
вом скучну худи попатриймі де там де там мужди де не муж
Там было о то был а ліс был ваньскій ци был там
ліс і громадкій выяньскій лиш был то тистовницкых тото коло шавнич більше
по такых А шумали пы щымішаны тамто більше бо то ґміна там
была гу то там мали они быше більше ся пхали до Высокій
до тейны дорогача наы ся называл Йой для нарогачу заскальдскє то якы
наш Словакы так называли ся Смерекова по тым питбуковцом бук де буґбы
бука было внозом до вашого села так то повличы є ся то
на полянах до сяпу пополяна то мала пілнічна мала обіза мало пілнічна
Поляця обід заполячы а земли стикатся єдна другу воє Во так было
на медведжым Вас люде мали своі части ліса Мало мало Як мали
поле а были там тоты смерекы ту мали ся праву до ним
А як же сте ішли до ґмінного то же стеме хотіли мати
довод і ліжній мусім іти слабі Бо як бы вас звал Пішничий
то бы платитей то як доґміны то чый был ліс громадскій ци
громадний ци то чо был свываны Пана пана пана є ци был
чым громадскій Пана был пана так так ой было было то По
тым уж як тераз близше близше то уж мали бы дозволь так
хлопіж лючы на своім полю на кым мал бы поле так і
має такій ґрынік называли таку польосу Там яфырникы росы і там такы
ожына там малина і льос грибы і то на тов мал право
то на його без ниякого ніко някы ґмінні нічыл то на єм
йому міша Вын выкорчовам зробил поле А што то такє ґриник Ґриник
А такє поле цо там є ожына такы турешка жмали яфыры шо
роснут по земли там дозвали ся ґриник жґры Коли такы крякы роснуты
жыєводи ци што што з ґриник такы такы росли так называли ой
там наш бірж на ґринику Водит там на Бє на Ґринику Ой
там подоне якше было Юж жем позя забывала няг на кубулярку там
орна хата была Ойди там о пойд там на шіглу Полями называли
Ой на Полянци на Летавцьовий на Млоках Для тых хто лем тепер
зачал слухати нашу передачу повім же гнеска уж третій раз у нас
в густях Ольґа Коноваль з дому Шымчок они юж долгы рокы жыє
во Львові ародили ся на Швихтівской Руси на західнім краю лемківской земли
в селі Біла Воды Лемкы не всядиль єднако ґаздували буде якы села
лежали в дост шырокых долинах другы помеджы низкыма горами же вырастали над
долинами як легідны зелены фалі але на полудньовім сході і заході Лемковины
Горы выросли уж дос высокы Но і ту на Шляхтівской Руси ту
уж пініны то уж татры і они диктуют цілий уклад і спосіб
жытя Пані Ольґа низково повідит о затриманых в Білівуді барз давных формах
громадского жытя коли в селі осібно жыли окремы роды якы хоц мали
гейбы приватну індивідуальну ци то родинну власніст хыжу поле кавалец ліса але
так направду То было добро цілогороду кляну жебы не робити майно роду
і не одділяти го чуджым практикувало ся навет такє же брали ся
медже собом двой рідны братя і сестры Тыж цікавым єст спосіб ґаздуваня
высокых горах Пані Ольґа оповідат же каждий ґазда мал хыжу і поле
в селі і меньчу хыжу і поле дальше од села гейбы філію
Мы о етім першым нашых передацях не споминали не бесідували о такым
ту Цікаве вартат послухати но то вертаме зас до нашой бесіды Неперых
Вы повідате же што же люде мали своі пояны Так но то
як то все і мали свою хыжу поле а іщы і жему
Мали своі пояны высше в гуру горах так в горах Фаль Ой
од села єй было може Вплюс Карпякы в Доннарлі Толчов певно было
десь коло <unk> кілометры Поляны од центра села та той Поляны же
ґазды сой мали поляны то могло быти і дост далеко могло быти
Хто хто де мал тоты де пасти уціячы коровы пасовиско жебы было
гни на поле жебы был поло Уы бо так як тоты поляны
мали то шобы ішли поробіли в селі на полю потым ішли на
тоты поляны Значыт як бы на полонину выходили так бо амят рока
так Бо там льшы там пужно снігы значыт наприклад яр приходило скорсє
в долині долині цела Се Яр приходило скорсє в долині і в
долині Юсь а там іщы сніг мож лежыт а там може іщы
в горах дес Та я добрі зрозуміло так добрі І там они
едут і они поробили в долині і вышли навды пак ішли до
горы де уж догор на пізначе де пізнійше там ся ставало диплійше
А на зиму тоже так ішли восени зробили ту в сель там
на горишыны появы ішли тоже на святый вечер аж приходили де <unk>
вечер аж в приізда іхайте але На зиму но што на зиму
што там уціли ци што єдарніл были уци дзюгайневы то там як
бы была друга хыжа Ак там друга хыжа ди і станя і
стодоля і кошары там І на ошытко і вшытко такы самы як
в долині але мали хыжу тыж тотарку была і димна чы не
было коміна на дага могла быти димна бо там ыгы не треба
так ы так але то была хыжа а не лем Який такий
пастуший люд там был пе так лепений робений так было нормальна хыжа
але може менься як тото в долинча Тылько годна комнотка і сєди
сєди анчата А сінцята як якы маленькы так А ту ішли десятысенчата
до Штодоли до Боєска і давали до кєльнич коровам чыну солому а
выходили як то до Кєльниц Докєльнич там де выкєнка были кєлька зо
зо звоєзкы а з боєзка голи іх на достай достане То окелічым
сте єй пхали сину там солому там што была драбина одраз де
за драбину можна было так так каждий станкус была драбіна Драбина за
драбином там кін там за драбіном запхань там зысльо з воєзка А
гневек мы кєдали як звычайні а навет было таке што без боєско
были стей хатинькы достане предстаню так гхы выхыд же взимє нидже ся
не ішли дому бодна ішло ся же як така была осінь зырс
Язы лайку І звеса мі голос Я не зрозуміла до кінця Я
зрозуміла же наприклад в тых хыжах была єдна така повіме хыжомешкальна де
ся жыло бы сіни і было буізку і з буіздка было такє
вікно же можна было з буізка о адрес сіну ци солому не
з вносити а през маленькє Віґну шморити худобі та ся называла кєльница
а то ся чозы вшыну было солома ти потам настрюху на Бід
вам повідали ци оци стры Настрых не настры настрыху на пєнтрі То
были дручкы положены а ту де было над хыжом там была поваля
же тамщыно кляли там могло быти аж до весне а на тей
страні ту же было знову такє то уж така подкоровы слати листя
дивяти Пищіли листя такє же звіла Жмука што ве да букове што
член Той специяльні высены наберали того листя жебы так підделяти і тримали
еф так же тримали о так покамело та як тераз бы напримір
Отераз уж треба бы ся збірати до села было Але слухайте я
недавно в інтернеті виділа знимку То были не Лемкы то были Словакы
але тиж деси в горах там і гонахайте і дівкы словацкы мают
такы гейбы кошыкы великы І мают такы на плецях і не сут
же і написаны женима такыма кошыками колиси носили листя жебы підстеляти худобі
І я здивували ся бо я ниґде не виділа кєй пручка та
были такы уту так вырали Як бы на плецях несли такий дос
великій кошык но давно іді она мала травярку і привязала тобі і
кошы так мертва на плечы а тара то кошык а то кошык
такий дос великій но як тепер бывают кошыкы на с вели акы
тай а дос ан выс ся головы ту коли ся коровы не
тото же снила были были кы же были ся носити так і
краконы были на плецях од ся закладали та сут такы як плапа
квадратны прихывали ся такы трокы рокы такы до цього до <unk> гровы
Клали сте тот кошык і вклали сте так тот кошык без верх
тоту дотучеравяркы мотужу до кєй і доте але се завязыли так А
ту збоку взяли сте і привязали ішли сме так люту у нас
ту так было у нас ісину так носили і там зерно як
треба было десмеджы тосили тылько так мали травяркы травяркы были з болот
нашыты рыбівы то были квадраты такы грубого полотна і трокы такы жвезаны
те як ота а якы были тот квадрат яку мал сторону метер
більше меньше якы даси Е мал метер як не більше ны може
можу бы деж де було тата ся вязала та звязували ся то
так во тото привязали мецину так А тото дерене тоты два кінці
беремена плечы о так мараме ло і так несене до сциду ло
ото было так Дужде як вам было тяжко же ся опускувало тото
ы тоты а як ся вам опутяжкувало там же най ся вяже
Досте мали ту присягачы трокы при питця мулити можна было бідьотати і
тых і листя носили і вшытко носили де сєно де ся не
дало травы веджым медже ся косили медже треба было і гыры выкосили
треба было пограбати бо медже так бельше было о такло што бы
шкыда не стояла на Naли все взяли до ім было все такє
якы ой выжы І але зацікавило ня тото же оповідате але пийте
гармату бы уж ня іну сувекєли значыт каждий мал хыжу в долині
і на горох так і на Полянах та нагоро Ягора І звали
ся Пояны то же оляна горах най Поляна мала назву найде тай
чола пожабурдивтя Тупер поль полянкы там пецілом там кажде мало поляну по
назріжку Але кажда поляна ся звала не част полян не част а
кажда поляна ся звала та кажда поляна тота поляна то было ны
кілько землі но кілько Но якы тілько дес могло быти і мо
землю дало вявит Ліш єст Земли дужо не было Єднак мала мала
земля было дужо деси так як го был дома был брыштан надзивал
Там было дуже богато рывний такы і трошкы наклонний земль Землі быштам
то як то по там слідят люди сіділи люди хатун ту тате
вый такы назва тому поцьолку там чы може част села якы більше
хат то найбільше тамто была бы были Карпякы Ніжній конец весній конец
тал а ту по пят подыст хат корнаєшы меляшы Цікаве же вшыткым
мали свою хыжу своє вшытко мали на голині і мали у горі
Коли деси ишли Тадиль на гору то было в маю ци як
коли уж ішли там штоси робити ішли запозробили всього в цели поорали
засіяли ґрули Садили за плюгом Садили за плюгом значыт же ішол хтоси
з плюгом і робили сепоровы чыкынь Запряжений іде є поганяч до коня
і т гетта о Івенстол І тамшо треба поправити было а за
ним по борозі шак вабы санеду метали грук кляли а як єшли
сядити то собі з кажды сусідка ішла О я пошла тові ся
помочы Ой я тобі прийду і я тобі прийду а по тым
якони садят знову тота іде од робя і ижля ешу влуг робил
тоту бурозду металил борозду грулі і пак як загуртали одраз горує раплу
в руй бік бо вын прикрывал такой тоту бульву А то як
другій раз ішол з другой стороны дасю і товды мал таку як
бы повісти не дошку а як рух плуг мал так удобля хуля
хутаку і товды земля як бы пересыпала ся і закрывала тоту од
того де юж пометали руль ґрулі і одраз робил ся такій горбочок
горбочок так і уж не треба было підгартати я тоту так дуже
так як посадил бы тат по заплугом то не а як засадили
за мутыками же вручну ряды робіл то треба было за копово загартати
но тото добрий спосіб Былдака Обзробили сте ту ряд так засадили нашатили
нашадили і все пригорнули пригорнули пригорнули і тот же ішол плугом то
другій раз як вертол загарал ся тот ряд загорода яка была зроблена
засышу і зас загар за тоту же предстрема Но то я думам
же як на рівным місци то так добрі было а як деси
Новубочы то так ся може не дало не давало ся тотом вручнуючы
А вручную як Новублочы дуже То страшно было сходити бо як пришли
зливы То могли смыти тот треба все на брули было треба мати
все розрахуване місце Та добрі родили Добрі Была Американка найліпша Американка То
такій сорт як Американка так Тамерикы привезли А вытупы раз придавали по
телевізору же была така розмова же ґруб перша выпустила Америкы Но такто
першы най Зато пер называйче каже то якый си тоже такій был
мішаний як і мытереч богада тотараз така картошка бульба картошка бульба но
і рускы А му нас было што тылько полячы земякы а решто
б ся были ґрули Ото так і вшытку тоту посадили вшытко зробили
і товды можна было етиж в горино тоты поляны та як юлезикули
в якій часі та як ся травз як ся Як ся сіно
як ся сіно звіртало Якы на поляне тиж трохы сядили Але потым
як ся заровіли Дзікы тоты дикы сыкы гу нас называли дікы о
то было страшно уж Но посадити близко хыжы то єщы бояли ся
А тамт як бы был дальшый од хыжы О то же они
скоро нашли А у нас дуже тоты горы были там раджола тото
вшо великы горы там были То там коло той хыжы на Поляні
тыж был якійси была загорода і штоси судили довкола было якійси як
городец так так але малю садили Казали так же якло будеме сино
косити на полянах жебы было но грульновых То посадили так абы там
было як мез там єсти гло жебы было жебы з доміринґівю здому
жебы не нате аж там были там та так здому жебы не
нести во з дому несли та а дзимку тоту несли там такє
там несли і рогы на варены Там десь на два дни бо
тож не было холодільникы в сучычок такы сушычкы были такычы шоч крыжком
положыли сте там был два дни Зато же не было жаху горяти
жюкы то така скринка скринька як то Скажте на лахы як были
в сґрині як бы но а сусідцьок то меншы был великы были
сусіды на за джерела муку тах назад або на муку діжкы треба
было мы В мышы о нє мышы торазку май хроматы хропакы могли
ра што обрали в такый невеликій сусідюк і несли в кімци ци
там так был там хоц то яну де стоял дешты в куті
вціб Там нихто не брал Полякы не крали не брали ничого нихто
никому кривды не робит хата од хата была дало десялох та як
во тоту до тамтой улиці од назыли люди на полянах што они
робили они пасли худобу уці они але там так Вас дужі люди
мали уці уци кошары были на В кошари давали ме чо робіли
Посіяли на яр посіяли лен ґру посадили о посіяли овес посіяли єчмінь
то де в долині ци там на поля і на полянах на
полянах Моі милы слухаче Третій уж раз бесідували сме з Ольґом Коноваль
Лівянком а з походжыня Лемкыньом з Білой Воды Пані Ольґа товды іщы
Ольґа Шымчак родила ся в <unk> році І зато добрі памятат жытя
в ріднім селі як то оно давно было і потрафила прекрасні утім
оповісти Але нася бесіда тырвала долше То іщы не вшытко то запрашам
Вас зас слухати продолжыня нашого циклу по селі Біла Вода А я
на разі пращам ся При кінци лем пувім зовнішньой передачы звучали співанкы
фольклорного ансамблю Барвінок зо села Камянка то село цілком недалеко од Білой
Воды лем за словацком границьом до Львова Дух Вельґой Коновал Вас сопроводила
Анна Кырпан Оставайте здоровы До стрічы за тыжден