70% #2019 - 70% #313 Марина Варґа з Телича (2 част), 12 І 2019
Еп. 2019

70% #2019 - 70% #313 Марина Варґа з Телича (2 част), 12 І 2019

Опис епізоду

W odcinku rozmowa dotyczy świątecznych tradycji średniej Łemkowszczyzny, od Bożego Narodzenia i Nowego Roku po Objawienie Pańskie oraz św. Andrzeja. Maria Tagiewicz-Duma z Tylicza wspomina dzieciństwo i dawne zwyczaje, takie jak prezenty od św. Mikołaja, andrzejkowe wróżby i zimowe zabawy młodzieży.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витам Вас были моі слухайце при мікрофоні Анна Кырпан Промыли різдвяни свята
власні о них бесідували сме тыжден тому Но а тепер як ідеме
за тотым старым календарьом то чекаме на ден святой Меланиі святого Василя
а тыж Новый Рік но і пак Господне богоявлиня Выявленя у нас
мало ріжны назвы Йордан Ардан Выдохчы ци Выдокщы з селі Мотата в
Тыляві і в дооколишніх селах в середній Лемковині повідали Йордань І тота
Йордань то была она наприклад пришла Йордань но то хотіл жебы сме
кусцю побесідували о подальшых святах і звязаных з нима традициях а тіж
у тім як нашы діды бабы ци предіды прабабы корыстали скус свобіднійшой
од сельской роботы зимовой пури Внесках у нас зас уж другій раз
в Ґустях Пані Мария Тагєвіч Думу Варґа Оно родило ся в <unk>
році в селі Пилиц коло Крениці а тепер мешкат в селі Мариямпіль
же голицкым реґіоні Іванофранківской области Власні Мариян Пулі прожыла більшу част свого
жытя там робила в Колгоспі там ся оддала там пришли на світ
діти три дівкы но і прошу зас пані Марию оповісти што памятат
з дітячых руків якій то він был Тилич єй дітинства А ехві
а якы в тылицю ходил якый святий Микола дід не м дашто
приносил тіж клали там під голову тєркы там такє вывы купили або
купили якы и якы зваг і до того цукєркы там і клали
під голову а ся мыдала жебы переговорили на Андрея то на Андрия
то дне сходили там дівчата хлопці і кажда місила кісту і зневарили
пірогы а до пірога дали вышку пупеву Попел з кухні зробили піріг
а другій піріг дали самой соли а хлопці по тым ня гіли
я вкусил а то попі або сіль А дівкы ся сміют Ай
а жебы попал на той пірі ты такы лабы ся мали з
чой сміяти і пекли такы ло пляткы на кухни там то одсоли
нам бы мы то вругли і трошкы ся в пік І квали
такы давали такы столет велькы лавку і тоты пляцкы мы але сісме
мали назначене котра цій то был той пляток то паля казали палята
тукы паленіці а паля на єден пляток провідали паля да казали паля
А ту палениця Ной мы так поклалин од ту лавку а хлопці
приводят пса до хаты І пес нюха нюха нюха тоты паленичкы нюха
нюхат хапнул ти без пішол істи О та дівка ся того року
відать бо пес єй паленичку зіл етакы ло А потом впекли так
більшу паленичу локу більшу были маленькы до <unk> центиметло были лаяти а
єдну пекли таку ло більшу і притягли шнурочок і завязали до стелі
забіли там Давно насеред хатів переважны были лямпу бо світу уже не
было Там гак се был в стелі гампу ішали Ной абы цвака
забили і на той штурочок тоту паленицю привязали і она так была
низко хлопец мусіл скакати од землі жебы не руками а зубами тоту
паленицю достал кусил і утасил авустяну або одкусил кусок но такы велькій
бы так підскочыл достах котры малите скака віска а тото ся сміяло
гых на Андрея пишы на Андрея мало бы да а хлопці взяли
бы а плоты давно были такы ся были такы лопалі до землі
а Ліщыном потым го робили та тоты палі по тым так голо
стирчали над плотом А Ліщыном были переплетены ци як жарту потім плоли
так осело Але тілько было недоплетено до самой горы тальот паля так
был і хлопці зяли пішли тоды палі на мастили салідову Не кожды
але декотры намастили а дівкы мали іти рахувати Але очы мали але
очы ім завязали хустком Но іх дівкы ідут попри квіт і лапат
доты палі і рахує Кавалер довец кавалір довет на кого попари остатні
пальци ґе єй чоловік довет тий кавалір га а вуком о тыма
фалідовом пет кришыт а же а хлопці ся сміхо же знати трафувано
той сулідово на маше Лем кохати верук тай а хлопчы зкы на
теа то кавалеры як не єдну дівку підставили нову а дівка впала
до снігу а ви наню покачали ся по снігу то шабы тото
было такы фальну сутысі Терадя бы носа неа товды сігы были але
было диш тепло што дівкы тако пожыдіваны вышли на двір декари підвыстали
навмысно ногу жебы іх пала до сігу А він ся накєдал на
ню сігу тывы Такы такы як бы были для молодых такы просто
зобавы на Андрея повідали Андрия Андрея ци я повідали Андрия Андриє Такы
были забавы Але я бы повіла же тоты забавы были як бы
жарты але не переходили якысой границі порядности ций такы такы просто высе
такы веселы жарты был О такше якы збиткы зробили там але робили
хлопці Збыткы де дівкы были а якій кавалер бы уж уходил до
той дівкы нота зробил якій збыткы ад а потис з полудня або
ветіль но тайы несе та як єй татовий твердку горілкы называли на
нунашку а дівці має цикулятку таку окупи на вітля Андрия мы такій
якій тажыну нашу А вас а нашу сте той то Ату котры
бы тя сховали мі А те там не был то де бы
я быну нашку та я не был але был Танушку не гівайте
ся давайте выпєме того же думашку выпил же подобріл а дівка його
была теарты тай купил вічолятку де так было А якы в неділю
робили під вечер вечер музикы то мусіл кавалер піти до хаты і
попросити абы пустили дівку тамты Марися ся назвати ганяти текля на музику
Добре Я пущу єй але маш три годи єй привести Бо як
буде пізніше ту я вантну двері уночувала на дворі Добру млашку добре
та де так было ге Шо мал казати Але маш ты годиі
тых дванати тых котры майже єй привести Добру млашку добре вы ге
но они же перед дверями трохі постояли го тей гіршы Но і
то было добрі культур А єден старий Шыла Лже вмертай до приходил
ся до нас бо тако по сусідскы было а Йожынька хвора была
а Яна варіло гісти рано він ся пришол та а мі зараз
выпринєс горівкы до кухні на дворі ма кухню та як же гваріва
дала єсти а він каже Гый Андрий то не так было дума
же такого была кавалерка А пари ток понашому вал Він так твердо
попомал свому говорителю нашого села Ты Андрий дума же то тако было
то треба думати не пінязі взяти Тай там має доброго коня мы
маме доброго коня віз або сані в зимі сильны упряж бы вночы
іти красти до паньского ліса дерево треба было мати клоніфайер жебы ся
не попсуло шесам ночы Тай мы зрізали то дна же Анріз як
мы зрізали дерево то было <unk> кубиків ліса і на сані а
нас была пілорама така велька пальрама так і продали сме пу же
є пнязі же будівку маме чым заплатити а хлопці там <unk> пят
колеґы берем піллітры шпірітусу А спілиту тай ся выходило а піллітры спілитусу
а піллітры воды была літра горілкы горівка палюнка О і зараз до
склепу купил сме куцуку басы купсок шынків будженого покраяли айдеме там толобо
трайти дохати бы ся хліба дал Кладеме горілку на сила там были
кавалі дівкы были в хаті попили поіли а дівці ся треба купити
тукерків або цакулятку жебы ішла танцювати на музику о а двідкы грошів
а та мудику треба заплатити О анди то не так было треба
думати де пінязі взяти на гір Гетте так оповіда не рад на
тот мы ся так сміяли страшны Ідари люблю говорити тай розказу а
фані Фаніц пришле Лемкы крисоня брижле Лемкы місяцку глижле лемкы крисоня брижле
Лемкы крисаня несли мыкли Нічы сні за віт золотизоно Тыйорі лемківскы міскы
соля прежне ламкы гукри соля десли місяцли пришле ламкы сой брижне лаґлиса
десли Мы побесідували о тім як жартували пред Андрейом як сой парібкы
дівкы там робили ріжны сміхы жарты А ци Вы іщы памятате як
были вицюркы де сходили ся жебы прясти жебы іщы штоси робити Ци
вы такє памятате Ци вы не были яку діти на них да
на віцюрках памятаю бы я я же была наймолодша то я не
пряла мама а я з мамом сюди дзвонила до мамі ся на
спиницю трьома ме в Креници так хтіли паны купити продайте нам то
дівчынку і продайте така пєнкнанци діті Да мам а я же чую
то я за маму ся сховала за спідницю жебы мі мама не
продала та продайте нам том дівчынкы і продайте бы мы не маєм
зяті А нас буде добре а то а то а я чую
то де а так мам ся тримам в спідниці аджы А вас
было каба да Спіниця кабат вы были маленькы то выіщы на тоты
вытюркы ци витіркы не ходили Был вам пару раз му была і
хлопы стары приходили приносили книжкы церковны ані то такы як пісіют за
королів байкы розказували На вечыря бабы пряли ся поскладали на наф нафта
то ґрафіна была і дали зо три лямпы єдно на середині на
дриті а там ся на стіны дали жебы ся выдко было прясти
до бабы же кажда мала своє місце та і же пришли з
куделями навила собі на кудер лену і вертену Но іх посідали прядут
а хлопы взяли си такы вылосільців посідали та книжкы чытают а котры
міл так брехати такы байкы розклядувати приповіткы а тоты бабы ся регоджыт
і каже Бы двежен є ген хати бо ми нид не напрядеме
боли ся смієме двежан єст хати хыжы хыжын єм хыжына єм бо
небо жолтово А были такы жы чытали такы церковны книжкы ріжны давны
жытя святы в Пості так більже в Пості жартували походили хлопці Пребрал
ся хлопец на медведя мал туту шкіру з медведя єй звыйде медвід
до хаты та такі чыстояжывы медвід не дни ругні ногі нідне витку
ботували што пит толо деси тоту умали хлоділ медвіды то такы Такі
ло сіри было та якниі памятал Єз якій медві мотку Бужа Рота
А я тат е мы а мы дівчата вчыли ся плести Я
все вмію плести і з Карпеткы рукавичкій і сведры выявниці выплева два
сведры тамту зиму Єдну камітельку мі выплева а другій такі сведры О
я смі ся хтіли плести а высывати на кохали высыванів а моі
дівкы міют і высювати страшне омі А я лиш плести міг і
вельо ми чуркох навчыли ся плясти Так мі ся вчыли єдну другу
показували як там было передівати як тоі Но і што і вы
сідите штоси платате а о двері лізе медвід Ну І лем што
не пустили самого медведя хлопці і в сінях а медведя путили дыхати
на дапешы діти меньшы дояте ся вельо то жыд чысто вар медвід
был як справжній медвід а середині был хлопец літу де си мали
таку уж кіру з медведя ж натянули на него Іткы бояли і
гостяли а раз памятам тудне знаєш што было взіт ту было на
новы рік на свята то ходил по рынку а мал таків опасол
а хлопці такы діти за ним А він іде іде іденя котрого
достане тым паском чар достане той медно пасок а діти ходили те
го шарпали за хвіз выдаду за то він напомал пашы беря котрого
достане паском то такы хывы А были на тотых віцюрках якысы забавы
ци по томя же скінчыли прясти і то было же дескінцьом лютого
може іх марти же бабы же попряли ся лем же скінчыли прясти
ден пряли дома лиш вечер і спрястит до першой годины там до
котрой Яж скінчыли і складали ся на горілку і на той робили
гостину голы потим всі тоты шо пряли але же ідут з чоловіками
то дорана ся забавляли а было такы хаты шой музика друіха была
порожня тота мудику зробили танцювали і Ілочы ходили з мамом то там
де были вічевы так але выпы ходили з мамом де были уж
такы ґаздині но выданы а там де дівкы то вин то не
было то дівкы сой окремом може молоді сходили ся на вітіркы Нота
дівкы Котры знали прясти то ішли мы з мамами прясти такы старшы
котры знали прясти А котры не знали то не ішли Аг а
котры такы ло мама му давно та досить такій кавалок было Но
та і доміти вночы но та і з дітином мамі было вецелійше
і то снігы были нас Нотеі же вночы ідеме же я іду
з маму мам іде на пеле а я за ню до гару
до хыж Пряли сте мали вертену ци мали току Мали багато мали
віскы шну Пряли а дуло ся потігала руками пну мы а там
його звывало ой Но багато більше напряла тым выретено знате же о
том руку муси ту окрутити а то потягати Но напрява ґуло ґулю
наверетено за вечер а тым на тым візку доло богато більше напрямо
сило но гома а двома руками собі взяло потігат єй і то
та лі там так оповідали на візку но тоту прявы Та візок
А де іх брали де не відох а влозок влозок так м
чысто то влозок Та ціло майстры шо міли і столяры робили джересте
деревяни был гулеско было і тамтака было у я бы ся на
машыні селил і олеско ся куртило было о шнурок та водокола а
ту тото нитку тягнуло єй то влозок Мам тото моше з того
зверетена або з тогоіска то называли такє великє было мотовило было за
лемкє мотови нас было о такы было од земли так досить было
такє лобыло Но як бы од землі як бы од землі гоятовити
а яту руками тримал бы зо метер два І было накєнци такє
поперечка так была А в горі норуві варта найти не ретено тавы
мотава в якой загоретена не ретера было на мотувину мотовый вере а
там по тым бы завязала так грубшыю нитку і рахувала ниткы Я
там по <unk> літовців по <unk> я уж то не скажу і
перевязувала о і так было повязал сме пасмо до Япасма называли так
і до триці тых і подумала то што мотовила знимала і вже
клала і другы І так кілько напряла і потріб несла болотно робити
А гвас дуже было люди зомали кросно ци лем дахомол Нє В
нашым селі ну більше не было на ціле село три гм робили
полотно Три вартаты мали гм Більше не был пенотрину я бы штырі
того рали я найліп за трижы треба чекати долго нім зробил бы
тото полотно А ще Чекали же была черга покы єдному зробит для
внутрітньой і зробит такє за долге полотне як остіны но а полотне
такє было за шыроків такє было было за шыроків Над <unk> центиметрів
певно смоте од такє як оддаст до краю та до краю не
было шырокє нєм до єй і платит за тото полотно А за
долгый як того місце дусіли даль такы кусметры Но такы кузкы но
кілько вышло Три питайте котра кілько напряла котра мала три такы кузкы
полотна шли а котра може два і піл кілько было ниток тым
мном полотна то полотна по тым він тато тілько тра за метер
платити за то полотну зовін зробил А вловну тыж вловну ци вы
Як Ні не <unk> лем лем Я в селі думам же тикєт
за лен а зловны видку там де більше в горах там любили
вловны але зловны тыжы была якысы гунькы з волны но гунька ся
не затагло і олгняне І было доси такє грубе але як зробил
тото зловне полотно і чорне бы были чорны вівці а были сіры
то потом треба было мочыти і якой так прав што оно ся
збило што было гузе тверде а то зато же возили воюш І
фоюж там выбывало влодом окєра тоты лыжникы мта такы лыжникы м Але
вас люде уйці не тримали Нє несе єден на ціле село єден
мал вівці тайде до триті пят До я памятам як же сніг
пал то же з полів пригнали домів да аже іхы они ся
писали павлишакы а павышаків было богато то не казали дой до полышаків
а до уців до уціве ге а колиси было так Же кажда
хыжа як бы якоси ся звала бесідували до хыжы до тортах до
тамтых то для тотых люди же мали уці тоты ґаздів повідали до
уці до луців скєдав тоже знали а пал шакє было богато фара
до уця доже знали до котрого Я бы хтіла може жебы вы
мі іщы оповіли як іщы был там Йордан но за зиму уж
дальше бо ми як бы за зиму нас пішла така бесіда за
зиму свята якы іщы были значыт Юрдан был не знам ци в
якій сыс спусіб новий рік святкувано ци несвяткувано тогды на Василя на
Малянкы лат Е і но і пак выоповіли же было тоты ламаник
ци якы кінцяли прясти Не знам як вас тот ден называл ся
зла зламанчак Ламанчок так Ламанч Ламанчок так і іщы м цікавит як
пак заходил великій піст то уж першый ден великого пусту з неґоло
цілий тыжден цілый тыжден вечеры давно ся вечері варили То варили вечері
жебы ся сонце не зашол за гору бо як же скоминів курил
дым а сонце зайде то буде пізнозерно приставало то хлопы ся сварили
же ґадині Ним сонте зиде жебы ся з комини в ним не
ішол жебы ся не курил то вечері варили скоріше то язєм часій
тыжден пасі то хлосту А в середу то бесієме про великій пізак
А перша середа плосту до баве не пряли Ірубати не рубали Бо
ся якє ся вродит каліка То тоту середу ани не пряли першу
середу плосту токали крива середа Не робили тяжку рубу ніт ани не
рубали сокуром ани не казали єй дітьом ножом шыстругати і бабы не
пряли бо каже же што ся вродит така як бы ся там
вродило чытеля ти гуся то щы піл біда а выдина ся не
вродила каліка О то ну то тоту середу так пильнували жебы нічы
не так было а свят Першу середу персти великім пурості та гм
а до схід сонця жебы же з комини ся не курил бо
лепозерно приставал гасий не морат шес такєта землі злажені дознає А Великладный
Піст То лже остатню неділю же музику не робили напри того тыждень
робили музику бо великладный піст то вечірня вже была поклона же співали
страсти то лже Но то там ся так во де сі такы
ложе З полудня ся ся сходили ся там трошкы пупили до вечера
так вечір ся але музыку же не робили бо Бо тотра великладный
тіст то такій Такій стра сумний сумный такій тово то же не
робили тот тыжден напри того же справляли называли пущаня і музика была
А остатню неділю же музику не дали робити Бо же вечірня была
Казали же пукло не были діва породиля Ородиля благыта непозвочна гадіва мати
Йосиф потішати помага Йосиф потішай віпома з неба з літа люци ном
божы прославляют мочы світ девет очі Ясна зо Засвіти бля де тят
мороды Ясна зоря засвіти бля де тягат мороды Для тых хто лем
тепер зачал нас слухати підповім же уж другій раз у нас в
устях Мария Терахєвич з дому Варґа Пані Мария родила ся на заході
Лемковины в селі Тылиц Долгы рокы по выселіню з рідной землі прожыло
оно в селі Марі Ямпій то ґалицкым реґіоні в Іванофранківской области Не
дале еко пастиста домон Нірте пагают і знитя тут витают того же
епо спішы Бо удари при несі упокорі пригаймо ци ном погожый се
благаймо прибігаймо сином Божмо Тыжден тому бесідували сме переважні о різдві і
різдвяных традициях тепер бесідуєме о зимі шырше і о віцірках і о
ріжных зимовых святах а так покус покус о вшыткым То просиме слухати
зас Добре на єрном было такы самы вшыткы як на святій вечер
Та го то своварили так само як на святый вечер а через
дорогу од церкви невеличка річка ішла з Мушынкы То там вырубали Зробили
о таку о якно ту хату уу лід вырубали абы люде наберали
вода вода не была глубока в так было водило можо в ріці
І вырубали з леду такій великій хрест поставили той хрест там трошкі
чым прикросили І там святили воду на ріці люди си брали Йордан
девят днів люде не прали шматя Хіба як мале мыцьонька дитина то
руками в хаті переполокали пеленкы бо дано пеленкы все было і то
атар не прали девят днів при святны ся прали бо аж по
девятьох днях по Йордані аж прали А тайны прали было давят днів
свячена гос было слово пралы ци повідали жмыкати вмыкати то на райбаці
та лойкы а правім то працлайником на нариці прайником то дали праті
прайнику а то свойой роботы ноту варили варювали вахы кропом поливали і
давали якы были специяльно діжкы зроблены і там наклали шматя жебіль допране
а потом дали на верха яку стару верету а на ту верету
сыпали з піввідра попелю з кухні з дров піл відро а потім
ляли кыпятор на той попіл а там зо сплоду через той попіл
вода текля та каци стонька Але така слизка була і вахы файды
ся по тым підперали бо постояли в тім тіводі і потім ішли
на ріку тотра прайником пупрали його в воді выполокали выпокали повішали вымерзу
было натуральне а тераз ся хлібів амий ты зимі прате на ріку
морозы Як бы як сой подумам наприклад як бы я тепер ишло
на ріку в тот мороз прати я сой не можу того представити
Ци такы люде были здоровы державы были ся Одмет же мали бабы
давну трусы Но мали а не гынонты Маєх свідниці маленькы має долгы
але мали такы більше збераны были теплішы бы было більше матері на
ній Але то сой взяла ту спіницю дало підняла і затняла жебы
не охляпала дуже ло а там мала якусь пончоху як із черевічата
і стояла і выпрала ті влахы і прайниками так полыкали Ци не
раз казали же під руками мерзло Гы Но но гласні же я
не можу сой представити жебы я не мала жадных майток і пішла
на путі деси прати люди Я не знам як бы і я
єдного хлопа памятам Шо відко мал ногу полуману ти трохи такомал то
мал якыс кавалок такого штурпака як палиця выкривене такє в свойой роботы
А так нихто нияку палицю не мал Люди милялен домерати требо До
старости до тых років дожыли шянут вмерти кождый буці якы ся родиме
імерати тре Діяти нихты палицями не ходил хлопы в нас штоправда все
як літо так зима в зуты ходили а жінкы приважно в літі
все босо ходило дітура босо всєбосы і ся было така здорова як
ях то А чом было так же бабы ходили на босо а
хлопы взуты Де Я знаю де над выхло мы ту прошли то
вшо хлопы і босы ходили а в нас все отуты хлоп не
пішол над босы А бабы ходили Я не дішла до Крениці до
міста то де ся оддувала до церкви до склепу а таку на
поле коровы пати до босу де памятам такє дівча было мам певно
девят років а може то і гнам коровы бож Як ім дес
запурола нигтьом до каменя то нохот одразу одлетіл кров ся ляла так
а яка баба ішла і каже а же більше ішло ой пастухів
в котрым хочете коли хоче сяти пущыйте чого тий на пали то
каже не было ліпшого лікарства як на рану пустяти віч є Якій
солений чыстий і оно вывідає всі што не буде долгу боліти і
посыкати ногы а не догнали до ліса коровы і так само хтось
стал і пробил ногу на сталы з якыс сухе было такі о
штурпа І так прабивно уж ледве му вытягнули там той кусочок той
тріскы топатыка памятай так само котрий каже Скоро пощыйте пощыйте скоро хлоди
хоче сяти пощыйте дай котис хлопів пани были дай котрий звинял тай
ся сховали за дерево тайну попостя вой заоілы ся і там николи
не боліли ничого Го го А як бы коровы пасли бло же
мырано выгнали а так трохи і такій былы ліс вырубали та не
было так ліса бену мож де так гектар То ягоды такы были
ом тважы як тотово червоно так было абы хутку червену пристер блогы
тами брали з коровами пятлітровы банькы або кошыкы такы такы наягод то
мы попри корова по пят пашылі тоты ягід берали а такы во
ягоды а пахли червоны о і другій ден мама дили корову баньку
молока і моя сестра я і той кошык Ягодю до Крениці продати
Дюже най бы мы жыли добро до тосуниці та мы зыли добре
бы мы зіли близко міста та нас берал грибів продати ягодю продати
А котры села были далеко од тых самых де діс ся жыві
то укінця ся до Креници та є ся село кєнчало Вас повідали
Крениця Крениця ци інакше бо я чула же даякы люди навіт повідали
Крайници Крениця Крениця Крениця Крениця а там самы центро Креници то казали
дептак з другій Дептак то там на той дептак не сліплят бо
то были ся давно за Польсі што там де было дуже тых
Поляків То ся од нас приіздили заграниці Анґлія Франция Америка Німеци бо
нас было курортне місто На грязі давали мінеральны воды і людей купали
в тым наливы до ся ішло лікувати рот ано зовчасу Там в
лісі на котах лежат там в лісі там в лісі Але ниґде
не чути Боже бы там гвапали дияку дівку ґвалту а ниґде кого
чути не буду гыте То была культура і было люде жыли А
в лісі така была доси така гора доси высоко там лісту пощадку
вырубали а мышли на близшу дорогу і Матер Божа так было кадіньом
ся уложено вруджено лямпы были А Матер Божа така величезна А ту
має вінок дванадцет зірок біла велика та мы діти те сесме пішли
а так тра буду так досить чалав договорити і не поклякали помолили
ся буду так желізне брае оборожа о а ідеме дорогом там лежат
пара на клоцах там на кота аж а єдна пані такох кличе
нас Тай мы підішли але она взяла так улогу як вы маєте
тан сумку і набрала такы пацукєркы такы пахы такы ріжны цикулядны видно
заграниці была а виділа же діти ідут І то нам дала такло
цілий кувай набрала єднин дала дла де я такє мала якысти такло
хі хідай ті блюдку цішой нам дала як тоты тукярґы донині так
мі пахнут такых В золотых папірчыках То де мы такы тукєркы виділи
А были найтайшы тукєркы найтуй ся найтуйшы то были такы пудевка ло
желіжоны бляшаны пудевка А были такы дрибонькы тверды а ріжны кольоровы та
нераз як ся одбили вкупу та взяла вышку тотах нашкрабала тых цукеркы
абыц стали і нам зважыла то за <unk> грошы тильобы од цукерків
А мы так хрустали цыкі гы глибокій доли ам прачы стадіі Вам
мати сина породи прачы стадіі Вам мати сина породи Як буду родий
мі сыну чуі спа ляй лю ляй місце міхочы дивін а я
піду тай до таю принесу пере доррают принесу перейсину місиі нугу Деш
ти того і іщы неє двій годины як єш ся на ром
і іщы неє дві годины як єш ся на ро мам цюж
моя мат Янжелія не голуде ен я сотно рівне бой землю ніжєм
ся на роди я сотно рівне ге ге бой землю ніжєм ся
Але не можеме пройти нияк до Йордану Значыт я лем хоцю так
то а не Я лем хтіла тото знати же на святий вечер
перед Йорданом вшытко было такє саме як на святый Вечер перед Різбом
таж Но матє бы шой нас дакше казали што го другій святый
вечер ся важнійше як першый все тут упамятне кажы так будеме ся
варити хлібекли і варили все так варили Ялинка си стояла до друг
святого вечера і хліб на столі стоял і каже бо I святый
вечер ся важнійше як перший А ци было такы поріздві в даякых
селах было же на тратий ден вымітали Тото же в хыжы было
сіно солому та солома што замели хату і там брушкі сіна было
соломы і памятам мій тато памятам і крутит на хаті пору весла
мерети солому та горо сто і крутит то верту порувеслу крутили снопы
вязати Я си думу што ту хватит нині свято і тато крутит
пороветло то вырізло так ридарию різдло А ті пороветла хто мал щепы
яблінкы грушкы сливку але в нас садів мало што мал бы наднумерзали
бо нас было до <unk> раців морозу Тышы дуже ето мало хто
мал Ішли і тым поровесом увязували щепы О а як на яку
памятку ті поровесла брали і ще увязали закуртили і він ціле літо
то поровесу так стояло не ту солому спід стола шубрали гу а
ту брали ту солому і на дорогу Палили палили а нас не
палили Я знаю што тато крутил де може пят поровесів взял під
паху а я вам і кажу маму жо тоту нашу тату крутні
порувесла Но та пішол там увязати тотоло ото я тілько знаю ся
тотаты вказали же Овязуют щепы на тин поровесл ащеб нас казали так
што як было такє дерево шуродило а выєтіли може сись там побудувати
як шыо сте мусіли зрубати то я чула як той олі шавіньской
тато в нас оповідал Андрию го то не так было Ти як
такє дерево сородило а зрубати ту казали же як зрубом ту тупу
мреш то не дай Бог было такє дерево зрубати ся родил а
як же ти так шом інче треба было то треба было на
то місце дальше посадити другє Заміст того посадити другє абы абы было
тов Але дум же не і продва знаю але так казали што
жы наз якотре дерево родило яблінка ци грушка ци свы недай Бог
буду зрубати так і залісо было так Та як бы гріхом урубати
як оно родит Як дородит якы то інакше А як родит то
як бы гріхом його нищыти ту на волчкові єдна вырубала певн дес
може до <unk> щепів і на трудувала хату медже сяками в Тіхаті
Неодолга мама вмерла і дівка має же пено <unk> або <unk> років
і нічто ся не трафляє віддати а тато іх том буде же
зо шты років помер І не кали ся там на тым якась
баба каже Табо Недобре же вы так тілько тансаду сте на тым
місци стихату побудувал Но та бы ним ним не было як не
было як не было як толо Ту так кадали ся недобре на
тым місци як так багато такых А вы памятате якы колисы будували
хыжу Ци было такє Я не знам ци вы памятати як ставили
хыжу то тыж были якысы своі обряды ци своі такы они кыжы
Но так так так так так так так так так так так
ци забубоны ци давны такы тоты якы ставит ся хыжу тыж При
початку як зачынают робити тото што си ся робит си ци моє
ся ци іщы штоси при тім як хыжу ставляти так тиж были
якысы своі і якы уж там До знай же як скінчыли же
хату добудували нарвали квіток робили буде клали квітку толо а нияку памя
не знаю а Тухату ло шутує над ним ціло тото я памятам
то наш кум і та як мо чловіка колеґы разом арми іхали
і мом чловіку він был за дружбу а він дуже на всі
рукы думате і кравед і швед і музувал і сьо всє знал
робит але же помер Но то він як першу цеглу клав на
фундамент то падал дати але желізны грошы на угум о ну то
я принесла єм купійкы там по пєдезе по два <unk> кілько там
а та кілько дас але тра дати на першу цегу під угу
грошы Но то так мы уж з вами одсвяткували Миколая Ахрея гряли
свят Мы згір веце кували святий ветір моюж Василя тижы святкували лем
гырдан так не знам ци глас наприкоты Восиля імянины были высого восиля
ци глаз дома ци в якыйс спосіб імянины ся святкувало ци не
спомина ци то лем так повіли же гнеска Восилія тай нє не
было я не было ниякы таня Нє Но і буде одива од
права церкви пришли но та так быы Вы мали брата Василя Но
до того пішут поздоровий ти є бо його ден Василя доста пішут
поді Але няня ни аня не Івгеня нас того не было Про
што такы Да здоровий ден як або з церкви ішли о ыы
мі то а Василь до то подаму руку о подоровляют єднині Василя
на ді може щастя здоровля Або спрожыло о таку по дорогі робляли
ся так І Новый рік якы там не святкували ся знали же
Новий рік і не было якысого святкуваня такє терпала велько од правай
дуже же новий ріво тоты был дуже почутний новы але жебы такы
якы Забав жебы не м а музикы аж по Йордані робили а
в Йорданіі значыт скінчыли ся свята святый Іоан Претейця взял вшыткы свята
на плечы дає е товды зачынал ся новый час Коли уж можна
было справляти весіля і языкы дамукы так зачынал ся новый тот час
аж до пусту коли можна было як бы высельше куза перепроводити лядували
аж до стрітиня мри <unk> люто До кінчайця куляды А вас в
дома святили тоты свічкы громниці Гуда Вой то чысто лосковы то такы
малы люде о грубы великы свічкы што іщы ту привезли дехто привіз
дому то чысто Лоскова мала быти свічка Е І што каждий якляму
якій же громы були Не тырком по деруй реґія сикіла то штоси
другу купила зробила але тот така свічка была то была купа років
бо там багато не світили як дуже грому были а нас лісы
горы были ту нас так гриміло тріскало там тріснуло до хатам хата
згоріла од грому там дівку забило а там а там корову забило
на посвицку дуже на толоту скоро тоту хвічку і паніткы на вікно
клалий і ту у лопату під стіну шопаску пекли Лопата была тома
велика Глали де выносили з хыжы ци в мы якы або як
мали в куморя бухаті то надвірє і перали о стіну о лопатой
то корытош опаску пету Ага то выносили надвір і коло стіны так
тайтуяли жебы єм ы Одганял ня онто а свічку і ту багніткы
ту клали на вікно і свічку світили аж на вікні як дуже
страшенно гырміло близкало І як людина вже не годна вмерти ку наюша
то світили тоту хіжку при помершым дуже мал бы м радже дуже
помічна та свічка кажут як бы спокійні одлышали словоє ріжныма і смерд
єдныше заснеле гонька єдны ся му мучыт і то но то клякали
в хаті хто бы молили ся ту свічку колі світил тото п
так был то называли рівнична свічка рівниці Дікали нас тритиня а грівниці
То святу надували голниці рівниці Другы слухайте На тім місци уж мусиме
скінчыти нашу бесіду і попращати ся з паньом Марийом Терехєвіч попращати ся
жебы ся стріти скоро з ньом зас бо вера так красні знов
повісти про рідний тилиц кільку руків жыю Івано Франківской области а доднес
прекрасні памятат жытя в ріднім селі Гріхом бы бы было з такым
чловеком не зробити іщы бодай єдну передачу Но і при кінци іщы
повім же гнескы співала нам Аницька Севериньчык або просто Аничка співачка лемківского
походжыня звучали коляды з компакт диска і анголи в небі а тото
цедечко тот компакт диск был створений в <unk> р а творил ся
спільно і в Зєдиненых Штатах Америкы і в Украіні во Львові Но
і на тім Юз мусиме ся попращати А тотым слухачам якы ся
не понагряют якы налетят допереду не спішат ся а іщы ся рыхтуют
святкувати жы щестливого нового рока а тиж красного боявленя Оставайте двой до
стрічы за тыжден