70% #2019 - 70% #317 Михал Михайлишын, Балутянка (1 част), 16 ІІ 2019
Еп. 2019

70% #2019 - 70% #317 Михал Михайлишын, Балутянка (1 част), 16 ІІ 2019

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono wsi Hutyśko, opisywanej jako lemkowska wieś rzeźbiarzy, oraz jej kermeszowi i lokalnej społeczności. Pojawia się też rozmowa z miejscowym poetą Michałem Mychailyshynem, który mówi o codziennym życiu we wsi i inspiracji czerpanej z okolicy oraz źródła Czar Woda.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видам вас ми слухаче при мікрофоні Анна Кырпан Доколи проваджю вас та
ди дорогы слухаче де сме уж были Але як то іщы давно
повідзено не можеме другій раз глуйти в тоту саму ріку зато ж
іщы в давным Римі прорит сяно же вшытко дече вшытко ся змінят
внеска підеме в село Гутиско село лемківскых різьбарів Але в лешній різьбі
уж было нераз повіджено В нашых передачах у тотім селі брали участ
знаний майстер Данило Долиньскій а тиж Михал Звійскій по гутискій Музею різьбы
нас провадила надія Троян а другій Маленькый Лемківскій Музей так бы повісти
краєзнавчий етноґрафічний нам представил товды Марян Михилишын і в різбі мы бесідували
не лем в контексті гутиска было дуже ріжных нашых едиций В інчых
передачах і чысленных інтервю тота різьбарска тема была дос шыроко представлена нашым
слухацям Зато внеска уж не будеме оповідати о різьбарок з Болютянкы Вількы
ци інчых лемківскых сел не будеме бесідувати о тім як радо купували
іх творы на курортах Рыманів і Ілониць ани о тім як шыроко
розвивало ся тото мистецтво ци ремесло по выселіню Лемків в радяньску Украіну
Петіюсь знате же село Лутиско в бережаньскым реґіоні Чернопільской области де выселили
ся майстры чарівникы з Вількы і Болюдзянкы остало знаным в <unk> сімдесятых
навет роках знаным Центром Різбарства На жаль днеско лемкількуры мешканців гутиска занимают
ся тотым ціковым ремеслом Єдны вмерли одышли уж старшы поколіня другы выіхали
глядаючі суй ліпшого місця і ліпшых зарібків Но і так покус покус
село в Змалілу єст ту може зо <unk> хыж і може кус
більше як <unk> мешканців Гутиско оддалене о трімотры од шосе же лучыт
бережаны з рогатином Рідко до села зізджат автобус мало єст такых рейсів
і переважні мешканці ідут до того што се піше През село виды
і желізна дорога лем же потягы єздят ту два раз на добу
в єдну сторону раз і в другу раз А околиця ту прицюдола
І кус направду припоминут Лемковину Вшытко ту маленькы гібы зболкули і школа
така маленька лем для першой четвертой клясы і клуб і церков і
вшытко решта При кінци літа пришли єм в утиско на Кєрмиш справляют
го на першуматку біжю ци то на Успеніє пресвятій Гівы Мариі то
православна церков Кєрмиш ту то три в єднім церковны свято Ден Села
і міні лемківскій фестіваль Акурат минуло тепер піл рока од того кєрмешю
але мі то ниц не вадит і зато даме до днешньой передачы
дашто з той концертной проґрамы Думам же буде пасувати Народне Аматорскє Хор
Покрова Лапшыньско Сільского Клубу участникы фестівалі в конкурсі в Тернопис Хормайстер Олег
Пашуляк Выгорю зала найґє воды до Милоса пасоти І власні там на
кім кєрмеше на кім святі познакомило м ся з паном Михалом якого
недавно были єм в густях Михал Михайлишын ту місцевый поета Повіля єм
Вам же хоц гутиско і маленькє землювали вшытко што треба там єст
і поета свій тыж Єст ту цікаве джерело бє зо землі Спід
Горы і повідают же вода там особлива сріберна і барз барз здорува
власні ту накєрме ся все урочысто служат молебен ту зачынат ся ціла
проґрама і недалеко того джерела стоіт і хыжа пана Михала Музе в
лесні тота Цар Вода дає йому натхненя до поезиі Михал Михилишын жыє
зо женом яка болгу жаль юж не тямит себе лем лежыт і
потрібує опікы Зато діти якы вылетіли з гнізда юж своі гнізда суй
збудували приходят до гутиска жебы до што помучы може і зато пан
Михал так радий густям І мене тиж себе принял барз щыро Но
што же смутрю на природу доокола та як ту не писати вершы
Як ту прекрасні Нуле і я спрібую покыли оду од шосейной дорогы
до села дашто тиж выдумати нуле Бойковий світ доколи близко Три кілометры
і гутиско Колиси ту гріла Гута і краса выходила дута з рук
майстрів угню шкла і воды погарі фляшкы ци оздобы но згасла гута
лем гутиско остало пуй як назвиско і розметаны шкла ковалкы ту для
праправнуків забалкы Вік шкльоной кросы минул довно і деревяний вступил словно куряны
під Высокє Демня привезли гев лемківскє племя А люде з лемківского краю
зробити праві вшытко знают але іх дуся розкрылена се лем в природі
задивлена І в дырві кльоці з тартаку виділи цяры звірів птахів і
знали тото выізбити з заклятя як освободити Но чудя земля то не
свує ниц рону в серци не загуіт І хоц подібны краєвиды но
то лем товдры небескы а туга гризе душу губит што ж Даме
єй дерево зубы най грызе кльоцы дырла пнякы фиґуры гійбит всилиякы Най
туга бы хоц што робила лем жебы душу не згубила Яли ся
різьбы як ратунку Творчости черівного трунку І юзь з гутиска з гнізда
свого Летит різьбарів світ прямного Жебы світ Лемкам ся дивувал Іх тугу
красу лем купувал І вылетіли і змаліло веселе село Выду біло Улийці
штырі кінци світа Квадрат гутиско біло світло і смутрю з горя в
долину баікове село Білы сины хыжучкы гібытоскынучкы з скарбами лежат по горбуцьках
дерева як вышый тятункє іє кряків пружкы як коронкы Село в долині
як в колисі Спит в снігах тихо Ниць не писне нихто не
крічыт ниць не дуднит Лем кугут узвиш ся в полудне І лем
потісьок бесідує І кадька сміє ся жертує Звіздочкы снігу барз пуволи поєдній
летят сой додулу село не село куля ськляна не хыжкы гейбы порциляна
І дрібний світ там заключений Як в леґі гейбы замерзнений А зрушиш
кулю сніг огорне тот світ і білым буде чорне Ой ой ой
ой ой покыль я штоси такє выдумувалам по дорозі то Юз єм
пришла до пана Михала родом зо славной болютянкы Но то подме подме
скор ся дохыж просиме слухати нашу бесіду Повідте да вы робили <unk>надцет
руків чобнадсят я зробил лізьбаром за лізбарком ся ном а потім є
был завідучым ся сувінірно осахых Бержанах Я каждий місяц мал приняти різбу
од нашых хлопців робили бу там переважно робили вшыткы Лемкы зутиска і
нитівку зутиска і туту різбу значыт Вы догоры направити на певну базу
жебы они перечыслили грошы і жебы хлопчыскы дістали зарплату Я <unk>надцет років
робил за ведучым сувірным Усеху І франківскы ізы часу там были дві
базы была областна база дале як не борошаме я забыл на никівлиси
і два укрант а дла укры галантерея і на тоты базы розы
а найчастійше я влозы свою продукцию гвіл там гультує мене были дакы
добре знайомы хоц то в быливяньскій уладі называло што што не было
ниеклюпсиі але я приіхал в давнам певну чесинкы чыташків і там было
выгідно і мі было выгідно і хлопчыском половином бы зарплату брали боріжбы
то не так корсували ся тертес не користує ся великым попыт але
Я спочатку роблю посм а потым Я поіхал нашу звязкы был так
напригляд доворити ся якій певний лі як бы повісти мам Певну можливіст
таку може психулизму яку вы были комуніка чловеком Не лем такя не
прихвали Все вже треба з кым в церы находит ев звязкы І
самы різбили ся Были такым <unk> начальником Забіничы зваю завідуючым сувінірну цеху
Єс Ґуру забіду зал сувінірну цеху Был при рай пкомбінаті Бержаных бержанах
были два сувіні рецефы при Ліс госпон был і другій при тым
другій рай пунбуткобінаті был суєницех я был в нім друтым завідуці Аж
покы не розлитіл ся Радянскій Союз по тым як Союзозлиця різьбары мали
можливіст продавати різбу богішла за гранисом і тото ся розлітіли я спішу
на пенсию товды першы діяности не я пізнійше пішу было То выли
різбаром а пак ы были Начальником різбарского церква дотаку Завідуючий або повісти
начальний внутрі простійше назвали неофіцияльно завідуючий сувірного церква або як міста хтось
дахто так туж начальник тотыкє было принято просібісі просі бесіді так курсы
Тяжко жыти такы грошы іщы самому жебы мало з кым спілкувати ся
а уж і так ваше же она хворой час Так она хворіє
уж три рокы майже лежыт она Безпомочна быт склірось і так скрутил
же она не бесідує ни і кормят і перебідівают і вшыата ни
до чого Ваш клайто вымати дві дівкы Я оженю ся фактично она
мала двоє діте Імене зневыс ньом было же два сини і дівка
То наймолодше тоташыт чекайте Вы як оженили ся вашом женою Яжды Яцы
та мола діти як діти мело троє шістин троє пак для ониі
хлопчыска Але ниєдно не жыє ту єдны в сусіднім селі єден буде
была а дочка автырно пуст Так а вынаписали А тепер про себе
Ага дос про себе більше такі ґногы Лемко єм з під Рыманова
з лемківского села і для мене Украіна карта не выселя Я приіхал
ту хлопчыну біды мы зазнали як голодны спід Одесы назад ся вертали
Польскы хыжы розобрали чужы нашы люде А што гірше што зістало тепер
нашым буде трудно было бідували не было што єсти І про тоты
тяжкы часы хучу оповісти і бандуру быни мали Што уж хто не
зістит чорний хліб был мі колачым як купили в місті Уж минулым
і сім років до школыня дали навет грошы на зошети не каждий
раз мали Як ділили батькам поле стали ґаздувати і потрохы трудны часы
стали ся минати приведяньскій было тяжко владі ґаздувати і великы континґєнты молоко
здавати стало по тым гірше знову коли гос завязали То на тотых
трудо днях мы лем підупхали Тепер часы стали інчы є што ісий
пити лем ся гривні ту насилі тяжко доробити Наша влада тепер стала
є ся де подіти стары люди вымерают мало тіде в світи хыжы
в селах порожніют як за давніх часів Але товды выселяли і Лемків
і ляхів Тепер я юстарий Лемко Мам пенсию і грошы лем здоровя
юж не купиш ниґд не выпросиш А тепер така трох реліґійна тематика
худе Коли примітивне плащы появникы сут для себе простоі і Вам а
так ж бы я што список такє серйозне Ну добре я Вам
прочытал найтей ва З тобоє Господи лягаю з Тобой Господи встаю Тебе
я Господи благаю Тебе Я Господи молю Зішли мы іти дух покоры
Щоб я збагнул ся суть бутя з Тобою бути поєдино у кожну
мить мого жытя Нехай ни бідчий ни тривога мою душу не споплить
Хоц і важка моя дорога Дай Боже поміч благодат І хоц як
трудно в дорозі міні не раз буде збрести та гідно Дай ми
мі Боже той хрест зимний світ донести Ангел хранитель Хоц ніч закутала
довкола все в своій чорні пильні Та божій ангель хронитель зі мною
поруч вісні Він завжды поруч є зі мною о свійкы раз м
не спасал Щоб мал в жыті свою дорогу і нею з господом
вступал мне могло давно не быти і міг в інчій світи відійти
та ангель Божій хоронитель зміг мене оберегти Небесний ангеле хранитель Тебе і
Господа молю дай мудріст нам жытя прожыти і долю добру уж ішли
Краю мій Лемківскій ты мій краю рідна сторона лемківскій ты мій краю
Доле ты моя Я в твоі просторы піднайшол стижыну Ти мого жытя
незвідана Перлина На сцені Народный Аматорскій Театр Украіньской Пісні Золота Лепа Бережаньского
Районного Будинку Культуры Кєрівник Мария Вингринович Попівняк Колектив є частым гостим на
багатьох фестівалях реґіону области Украіні І сьогодні выни завітали до нас і
з лемківскыма піснями Чорна хмара Витаме вшыткых нашых гостий далекых витаме і
близкых ветами витаме вшыткых гутыщанс З кєрмашем Вас питаме вас Не з
кыме мам выконаме дві лемківскы співанкы слухайте язы штыри мыли вилия на
Л Ойде моя Ры набра Він єй в доривра друге мовшымочевы Не
жальме ру коркольме них тобо Жы то Ой як ся Лемко співат
то аж ся ліс розвиват листя ся на нім трясе і трава
ся гурі двиґат мара што я нашла лоята про то два но
даня самотойна самоторна о одданя самотырна саморима о Анде поньта не про
того Анде пойда не про того лем лемкы зама не о вызнажы
высленжеб вызлежаня вызлеже Співаночкы моі де я вас сподію Піду си до
леса там я вас посію Буду дівчатонька по грибы ходити Співаночкы моі
будут находити Юзіп Поора юж поборонил мистярейстя Мелейта вешыстя вашы витай мланька
витай здравай Тяжком поло восі ости лем полом посыти легше Юс єм
покогосы і домів зносы в Ліждра небуде Жели в Лішра драли што
Ючат потворны не будь пародны ры безсідойме буде шолнівесеньку ры І попридуляме
тя до середані кай будеш мора запретулям тя до Сардань кай будеш
мо бойкє а то волинянка настількы я знаю а то похотянка Щыро
вітаю з вашым святом Ламкы то є такій нарід якій дуже люби
жартувати І повім такє вам Здивало ся дікуме Єдна другій каже Йой
кумо Як ся здивлю з кумом то нич то мі ся ліве
око трепле А зараз для вас жертвівлива лемківска пісня Як Ємично бурі
сел былостинно на самым фурту під пакою новостиновинно А Явийна ем новости
было видно і архівичного лісел стидно на тоту бідлю купу Яс єма
принесло яй гой принесло оносомі насв Як єзіма так єй зіма на
лишыл лемпертка А што я буду робил го нещастны лемпер гей я
гей гой я гей нещастнотыферка як єзімок є зімо на лишым лемпер
Нарку куплятя буду парадниця а я собіщыго така молодиця я сущени <unk>o<unk>eauтку
<unk>eo Другє слуха нска Сме в Тернопільской области Вережяньскым гіоні в селі
можна так повісти лемківскым селі Гутиско Мы юж ту были у хлыстях
ріжных мешканців Гутиска а гнеска пришли сме Хыжу де жыє місцевый поета
Михал Михай Лишын і з ним наша гнешна бесіда То просиме слухати
зас Рудиску се такє бояв я написали гім е написал втиску так
А то є другє такє спогатру вдискы Село серед зеленых крутосхилів де
горит світ і сон трава село дрімає в долині вєт ся з
бійкою дальку лія хатины в садах потыпают і ніжет ся в сонці
в уней буковый ліси споглядают з одной і з другой стороны І
част тут немов не сплыває Не можу пинив ся на мить Та
він як цви всюди минає Та він як усюди летит Ций край
мене світом єднає Тут радіст і горе жывут А корды ме в
небо злітают Щоб душу свою міг збагнути Знов ранок І знов ранок
сонце встало Господ піднял нас знов зіснул обіцяй всевисні му ты хвалу
Щоб дал нам радіст в новым дню Щоб полну ту людского щастя
дешеву ти не промінял Щоб кожен крокти з всьому світі завды і
з Господом звірял Я знаю што це нелегко што світ выкавит і
спокон жеве за тым што душу губит хоц знає божі єзыконы Та
може м іт прийти розплати Ваганя сумніви прийдут Як бог хотіл устерігати
Як мірял ти жытьову путь Доля Ци світ нас бо благословляє і
долю кожному дає Господь невідмо рукою Жытя Стежыною веде Ступай стежыною ти
сміло хоц шлях жытя він не простий Як мені всід де заблудит
скажы мі Господе прости Ішыры Богу помли ся підчуйти серцем твердо знай
Єднані з Бом і з близкыми Свій шлях зимний завжды звіряй Рідну
Лемківщыну зелені Карпаты Дебы Лемко небев мусит Вас згадати Бо Лемківскє горы
долины Прекрасны Не мож забыти ни в біді ни в щасты На
сцені жіночы фольклорно Етноґрафічны ансамбль Гутицкого сільского клубу Керівникяна Іляш словата музика
Михайла Михайлична што мі серце непокоіт што мі серце не покоіт годі
бы мі знати чы ся буду в Лемківщыні явивати Гей Бести гей
Карпаты Лескіды гей Карпаты Файна тожа сорононька я не памятати Нашых дідів
і прадідів ті Басиры святы Басиди гей Карпаты Басиды святы гей в
разиды гей варпаты азіды святы Лемківска народна пісня шкода Боже шкода Шкода
Божешлода шкода Божешло дралі за мо не чувало таша везелоґ ташок не
зацір падівша не за ліва Ташо дне затвірпа дівча не злядліла Шкода
года желіза называ шкода года желізля зыва кади я води лавканилы Кадия
водила вели глади варві лон сяли Каримо сяли Гуляйте дівчата бо на
ваші часы гуляйте дівчата поля вашій часы Ваші лоґіі коси воґля за
плі Ваші лоґіі коси гуляйте пароці ож не будете гуляйте парубці бо
уж не гудете во прийде той рошы же сы розіведе во прийде
той рочы же сы розійте Слова та музика Михайла Михайлишыно Вытисконажы де
полі круто стелит поло дно по схылах долинах там наше село там
трава плахучых гогыла рыста Зеляному лісі часі для цвіта огу ди сконо
ся я цвіт по весні І миле і близкє і на мені
Іле і близя і рід на нені О я бы тут любо
як вас найда Садом яблю на лем село зацвіта Умиті росаны звітанків
встают і дашкі ся бачут зузуліпуют огу Діз она ся як світ
по весні І миле і близкє і ріднені Іле і близкє і
рідне мелі І полнит ся таклом долкола земля Як золотом сонце над
гори сія І світлий прирідний рановий ден Для щестя для праці для
новых пісень Огу ти Сво наше як світ по весні І милей
близкє і рідне мені леі Хай ми ріквіднує земля по сац Хай
буде всім щастя у нас і унос Щубнива родила пшеничным зерном Витай
Боже ласко над нашым селом Огуна ся як світ по везні І
миле і близкє і рідне мені Я бы м просил мій поіси
так я не поет але людина з плитичом натуры і нежычу бы
м никому жы бы бы бы бы был на моі місці то
єй дуже тяжко жытя тяжко жыти людиі Вы людины ненормаль я діме
ненормальня Я бы был нормальний або не писал віршы я бы не
мысил так але літычного розуму моневе Ям жыю емоциям і інтуіцийом а
аналітичного розуму мене ниякого неє Я жыю емоцийом і інтуіцийом так публисти
свою думку про поезів Душу поета не збагнути в навєстві своім свята
там почутя декі спили ся там гріх любов і каятя там є
вшытко хти як діда перемішали ся хоц треба певно орієнтирувати Гнас така
невеличка ватра проводила ся як раз іхали вшыткы тоты Полякы і Чехы
бо то Ольга бенчува іх веля за веля на село гназна ледничкы
лата а орґанізувала ся лемківска і я высуту з тым більшым Ном
зараз то дві шкуві то більш писами написами был на сіла Гей
Русины братя мулі час вернути краі своі Доли верхы по Бескідах Наша
зимля по предідах Русинами ся зовеме разом братя ся зыйдеме Душу серце
мы оддаме Же русиньскій край свімаме В чужых краях нас не треба
Край нам даний былом з неба Лем ся свого нам тримати і
на чуже непристати Од родины до родины гей єднайме ся Русины Мы
як нарід як Словяне На свій край мы право маме Гей Русиных
в цілим світі треба єдно нам хотіти жебы лем русиньска жыла вшыткых
разом вєдночыла Запрошу єбо пана Михайля Михайлиша тоты слова Шановні люде Лемкы
не Лемкы Як старий Лемку з Гутиска хочу од щырого серця тревитати
вас вшыткых ту на святі нашого села на святі лемківского фольклору з
нагоды <unk> роковим примусово выселіня Лемків з іх етнічных земель з Лемківщыны
з Польщы ту на Украіну <unk> рокы То лем хвилька в істориі
людства Але рокы для каждого чловека то є більше чым ціле людскє
жытя Я мешкам ту рокы і уж єм стал частком той природы
того села тых люди той Украіны і не мыслю себе без них
як вшыткы моісильчаны жыю проблемами і нашого села і нашой Украіны Але
коли <unk> рокы тому по тяжкых поневірянях приіхали нашы батькове діды Ім
было барз трудні своя культура своя бесіда своі звычаі навет своя лемківска
кухня Призвышювати ся было барз трудні Стары люди не переносили того і
переберали ся інчы світы Молодше поколіня скоро асимілювали ся Та як там
в Польщы де мы жыли вшыткы займали ся різьбарстом майстерком а тут
на Украіні стал находити ся попит на іхню різьбу то они спочали
глядати ліпшых місц і переселяли ся в куротны місця то моршын то
трускале з цоглів то до Тарнополя Решта люди шолишали ся ту на
Гутиску тыж займали ся ріжґастом але они частково были хліборобами за Союзу
в Бережанах были два різьбарскы сехы і переважно більше <unk> были выхідци
з села з Гутиска што робіли в них Але часы змінили ся
люди різба почала западати люди полні цалком асимілювали ся серед місцевого буду
і тепер уж трудно барз познати ци має людины лемківскє курія ци
уж немай Навет такым лемківскым силі як Гутиской уж не почуєш лемківской
бесіды На остаток я хочу щыро подякувати вшыткым тым што прилучыли ся
до того жебы зробити такє свято на Гутиску Подякувати представникам району шту
достоіли на щест і приіхали до нас на святкуваня села На остаток
я інщы спрібую прочытати свій вірш з полин про Лемківщыну Мені тоді
было сім років ящы до школы не ходил товарый поізд Лемківщыны нас
Украіну відвозил Команда буле выселяти і Лемківщыну залишай і ідеш ти у
чужу хату і ідеш ти у чужій край Поляк дивил ся на
Лемка крило На Украінця злобумал Невинно ой несправедливо лемківскій люд наш постраждал
Од них повезыл Украіну другых на захід о Польщы і де жытя
там вырувало росла термина і хыщі Жытя джерельну верувало Колис лемківскій стороніі
Были кєрбаш і забали І рідні лемківскій пісні Долго притулок бы шукали
знайшли угувницку селі Тут першу ватру святкували На украіньскій же землі Бесіда
наша вже забулать Чужый же приняли звычай Такє жытя іде сим плином
што было давнє забывай Полякам треба чест віддати моєму рідному селі Там
церкву нашу ту святыню І відновили і збрегли Дякуй вам жыч вам
приємны цікаво колесы час Дорогы слухаче гнеско были сме на Кєрмешы селі
Гутиску в бержаньскым реґіоні Тернопільской области ну а тиж были сме устях
в пана Михала Михайлешына з Болудянкы запровадила вас Тадиль Анна Кырпан і
попроваджыл скоро зас Оставайте здорови до стрічы за тыжден