70% #2019 - 70% #323 Липовец (1 част)
Еп. 2019

70% #2019 - 70% #323 Липовец (1 част)

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcony jest Bogdanowi Ihorowi Antyczowi i jego poezji o wiośnie, którą prowadząca czyta w oryginale oraz w tłumaczeniu Petra Muryanki. Przy okazji opowiada o Nowicy i Lipowcu, zestawiając wersy poety z realnymi miejscami związanymi z jego rodziną.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витам вас сым моі слухаче при мікрофоніі Анна Кырпан Не знам як
тот єст у Вас бо маме слухачів по цілим світі а у
нас вшытко квітне доколя Приходят мі одраз нагадку тоты слова Антониця Весна
неначе карусель Злана євангелия сна неначе карусель на каруселі білі коні гірскє
село в садах морель і місяць мов кюльпан червоний Стіл ясновий на
столі словяньскій дзбан выдзбані сонце Ты поклоняй ся лиш землі землі стобарвній
наче сон цей Но так выло в ориґіналі а тепер прочытам тот
сам верш в тлумачіню Петра Мурянкы Зелена Євангелия уж яр як карузелі
гін на карузели куні біли селичко садовины кін і місяц як той
пан цілий стіл ясиньовий на ним Дзбан славяньскій а в Дзбані сунце
Єдній лем земли пуклін дам Зосну мы його як з ліконця Хоцю
гнеска дашто повісти про Антониця Певне найбільше версів Бугдан Ігор Антонич і
гуртовін сам себе так одтил Богдан Ігор Антонич написал про весну Яр
Антонич писал поезиі о каждій пурі але очывидні його дуся найбільше одкликала
ся на яр Вшыткы знате же Богдан Антонич вродил ся <unk> жолтня
<unk> р в селі Новиця Але поета Яры не міг ся вродити
Глосений є Зато в своіх вершах Антонич написал сой інакшу метрыку Поворот
Вернул ся я де вількє і рыбы де мята івы де квітцясті
стіни і знов цілюю чорні скєбы припавшы перед сонцем на коліна Ой
похылили с надо мною Як мати понад сином поломяне І знов мне
земля напуіть Мов квіт росою поцілунком тьмяным І чорні і сині плавні
На плоті хмары наче пляхты висят Тут я у кычерявим травні під
Вільхами і Сонцем народил ся Но і зас тото саме в тлумачыню
Петра Мурянкы поворот Пришол єм зас де вільхы рыбы демята вербы де
квіткасты стіни і зас цілюю чорны скыбы припавшы пред сунцьом на коліна
Як мати тепли ся схылило над о мном як над своім сыном
спрагу мі буде зас гасила Як роса квітю земля уст дітхніньом І
чорны скыбы ся звиджают на плюті гейбы пляхты вісят хмары Ту мене
в велихайтім маю під свынцем і вільхами повывали Повіли єм же Антонич
вродил ся в жолтню <unk> р в селі Новийця же недалеко Ґорлиц
але так любил Яр же пише в вершах што ся вродил маю
Ну і кєд він ся вродил маю то не в Новици а
в цілком інчым селі якым хутіл гнеска побесідувати Хто з вас был
в селі Новиця тут виділ невеликій памятник поставлений на місце де колиси
стояла плепанія Власні ту мешкала родина Антониців Єґомысть отец Василь Гімысь його
жена Ульґа Ну і ту вродил ся іх єдинак будучый поета Богдан
Антониць В Новици отец Василь Антонич служыл цілком недолго меньше як два
рокы Юж в <unk> р был скєруваный на схід до смутно гнеска
споминаной полкоми Колодинова В <unk> році молодого священникы выслали зас на захід
недалеко Ґорлиц село Мацина а в <unk> р служыл в храмі села
Липовец Долго служыл ту няню його жены Ольґы отец Миколей Волошынович Але
власні в <unk> р вмер А Зят пришол на його місце і
так родина Антониців на якій сий час замешкала Липівци Візджали з Липівця
в часі війны вертали зас но а пак уж выіхали на все
о тім тепер не будеме оповідати Коли пришли єм до Новийці то
переносили єм кривиды з версів Антоницю на реальны краєвиды і знате як
оси не вшытку мі ся сходило Но наприклад послухайте верс село Село
коровы мулят ся До сонця што полумяным сходит маком струнка то пуля
тонь ся і тонь ся мов дерево ставало птахом Від воза місяц
відпрягают шырокє конопляне небо Обвієна далінь без края і в сивім димі
лісу гребінь з гір яворове листя лине кузіль і півнь і колиска
вливают ся ден до долины мов свіже молоко домискє Но тепер тото
само прозвучыт в тлумачыню Петра Мурянкы куру муят ся до сунця што
пляменистым сходит маком то пуля шмытка тунь ся тунься гейбы ся яла
быти птахом Удвоза місяц выпрігают під конопляным велькым небом чесана вітром даль
без края і в сивім димі ліса гребін Згір яворуве лістя плине
куділь і кулуд і двінята і ден ся оливат до долины гейби
молоко до мыцяте Но і так мі выглядало же в Новици ден
ся не вливат до долины як то молоко домцяте было там вся
дальшырокой Неє такой узкой долины а в селі Липовиц єст Учвидніл власні
з липівця же не далеко Яслиск а не з Новийці ци навет
мацины походят тоты лемківскы образы дітучы вражіня кольоровы спомины же пак ся
трансформували в поезию бо тото што ся одбыло з дітином до трьох
років переважні пак уж ся не памятат в дорозлім жытів І кєд
бы выбералам місце для памятника Антоницьови то поставилам бы тот монумент власні
ту в Липівци Бо то липовиц был місцьом формуваня поеты То уж
ту на малого Богданка барз вплынула дівучка яку взяли жебы бавила синучка
Єґомустя Часто она оповідала дітині казкы співала при чудовій співанкы чытала вершы
Думам сой же приз ню перенял поета тоты скарбы лемківского фольклору якы
тиж пак проросли в його творах Мы ємо тому спо Антонич не
ходил до школы вчіла го ту в липівци приватні місцева учітелька же
барз полюбила здібного хлопця Уна і прирыхтувала го до ґімназиі Але товды
він уж ту не жыл родины Антониців перебрали ся ближый до сянука
бо Богдан Антонич вчыл ся в ґімназиі власні Сянуку як і його
отец Василь Вартат припомнути же його тато ґімназиі потоваришувал з Александром Волишыновичом
а през него познакомил ся з його братом Владком і сестром Ольґом
власні єй Ульґу Василь Пак выбрал сой на жену няньо Антониця Выходил
з лемківского села Черкіж оно лежыт якых <unk> кілометры на захід од
Сянока Нераз было в густях уродины Селі Чертіж і маленькій Богданко і
з того тиж могли ся лишыти вразіня і спомины Тато Антониця Василь
доправды писал ся А товды была така мода же священникы зміняли сой
прізвиска як они кусгарді звучали ци могли быти заціпком до высміваня Василь
Кот подумал сой як його отец Антон Ной він буде Антонич і
остал Антоницьом Ігор Голонец в книжці Знане і незнане про Антониця пише
кус о тотых котах Люди же ся писали кот в Чертежі было
богато Цікаве же аж три Коты з Чертежа остали священниками єден тато
нашого поеты Василь Кот же змінил сой призвиско на Антониц а были
іщы два Єґомусті Антон Кот і Андрий Кот Андрий так і лишыл
ся котом а Антон Кот тиж змінил сой призвиско на Тарнович Певне
більше знате не про него а про його сына діяча писменника редактора
часопису Наш Лемко же звал ся Юлиян Тарнович Бескєд але вернеме до
Липівця де жыла родина отця Миколая Влошеновиця то давний священниці рід а
іх родинне гніздо то село Королик Волоскій на пілніч од Яслиск Отец
Микулий в молоды рокы вчыл ся в відні і были то не
лем бохословскы студиі але тиж студиі хіміі пак выкладал хімію в львівскым
університеті Професор Вулушынович робил ріжны експерименты і вказало ся пак же даякы
з них шкодят му на очы Товды лишыл выкладаня університеті і захтіл
ся высвятити Но і был рукоположений і пак уж знате же отец
Миколий Волошынович служыл на рименівщыні в селі Липовиц сянуцкого повіту в церкви
святого Миколая На жаль його жена Анастазия з дому Криницка Скоро помер
Вдовиц сам выховувал троє діти ну і выховувал іх тыж і в
патріотичнім дусі Найстарший Александер вчыл ся на юридичнім факультеті у львівскім університеті
А пак робил в тім фаху але тиж цікавил ся покус і
політыком Был в Талергуфі одкаль щастливо вернул пак был мобілізуваний воювал а
по завершыню І світовой війны брало активну участ в змаганях за Лемківску
Республику яка мала бы злучыти і пілнічну і полудньову стороны Карпат Як
знаме же з того нич не вышло а за такы справы Богданового
Уіко в Кракові зосудили на кару смерти І зато не вернул він
уж до Липівця а ціле жытя прожыл в Чехословациі но а за
його діяльніст переслідувано тиж і отця Василя Антонича Тым часом брат Ольґы
і Александра Володимир замешкал во Львові Был высокым урядником на Головній Пучді
Леснів Кавлятка замешкал Богдан Антонич коли скінчыл ґімназию Сянуку і вписал ся
до Львівского Університета днеска близко того дому стоіт памятник на чест поеты
Не мам точной інформациі о мамі Богдана Ульзі Вушыновича але деси гей
бы ся писало же до того як она вышла заміж робила яку
учітелькы Єдну можу повісти твердо Волошыновици то была інтеліґєнтна патріотична лемківска родина
А якій же знак лишыл ся по них же жыли в селі
Липовиц Певні знате же того села тепер не є Неє праві нич
на тім місци од лемківскых старых часів лем на цмонтери чудом ся
лишыл над гробок утця Миколая Волошыновича Ой неє неє нич неє ани
липівця ани сусідньой черемхы тоты села мертвы Зато іх в Польщы реклямуют
туристам яку прекрасну дику част низкого Бескіду де можна добрі оддыхнути од
цивілізациі Околиси при ступі села ішол знаний мадярскій тракт быта дорога по
якій фурт іхали купці і переважні такы же гандлювали вином Болото липовиц
а за ним одраз село Чєремха і уж граница уж Просмик Бескід
за ним уж по словацкій стороні видите жывы русиньскы села одраз за
просмиком Чертіжне далий Габура то долина річкы Лабурец а дорога яка іде
том долином провадит до місточка Медже Лабірці Дорога з польской стороны од
Яслиск до Просмику выглядат як конец цивілізациі а за словацком границьом ту
цілком жыва околиця А ти была А ты была што сдумала Ґєд
зоіх вечер ґєд соіх вечер зо мном спаля Тота єдна думка моя
же ти немія я не твоя тота єдна думка моя же ти
немія я не твоя душко моя Чого єш ся чого єш ся
погнівала Коєш шыро коєш шыро не думала Забудзми до гніваня то было
на прощаня душко моя Забудмила до гніваня тото было на прощаня Одных
думо котых думок дерневали Тона двоє то на двоє лювадили Моя любов
натлям теба Находку блитна душко моє Моя любов тотлям теба Наход кудвом
літна дуской ля но Моя любов пам нема ходвом приямна находя Славно
дорога яка лучыла медже собом два місточка Яслиска і Меджелабірці стратило своє
важне значыня іщы на початку ХХ столітя Бог австрийска держава вызначыла яку
пріоритетну дорогу през сусідній кус низший може выгіднійший про смик дукляньскій Тоту
дорогу през бавінок было поліпшену зремонтувану а дорога през Бескід выглядала яко
другорядна Йом ся не занимали забарз А зато же не было ту
уж такого руху не было ту такого гандлю То давне місточко Яслиско
зачало занепадати покалі вкінци не остало селом А тепер вертам зас до
поезиі Антониця В його вершах знаходжют ся то образы звязаны з трактом
гандльовым путьом купцями з буями придорожньом корчмом Вшытко тото навязує до липівця
же стоял на такым тракті але цілком надо розреклямуваний яко село Антониця
Новийці Но послухайте поезию Курцьма спечатку в ориґіналі а пак тлумацяну Петром
Мурянком по лемківскы Корцьма Про дівчат і прокупців оповідає давня повіст Крылята
чарка у руці жага і трунок гусне в крові червінці дзвонят на
столі і місят найхмільнійший кєлих Схылил ся вецір до землі і срібным
сяйвом рікє Стелить Курцьма О дівках і о купцьох ту бесіда буде
стародавна Не час штоб погар в руці стух жажда і трунок кырви
дана червінців дзвінкых полний стіл і місяц найхмыльнійший кєлюх на землю вечер
тихій сіл яснином срібном рікы Стелит Чом тілько того Антониця внешній передаці
Бо Антонец мій барз суголосний з днешнім дньом Сквітнут сіма деревами з
теплым вітром же розносит докола тот дух запах того цвіту но і
так все вертам до Антониця і зас до села Липовец Повідают же
тото село так назвали бо там докола росли липы Но сусідне село
Черемха Як юж сте ся здогадали так окстили бо там повыростали сядиль
Черемхы Пропоную послухати верст ємхы з початку в ориґіналі а пак в
перекладі Черемхы мол свічка курит ся черемха в побложній вечера руці Вертают
ся з вечірні Лемкє до хат задумано ідучы Моя краіно верховинна Ні
не забудь твоіх черемх Коли над ними місяц лине вівсяным клечем Черемхы
як свідка ся курит черемха вечера по бужній руці Звечырні вертают ся
Лемкы до хыж задумано ідучы Забиты в мі краю не годен цвіт
чермг в мыслях болячых кєд місяц над нима выходит гейби вівсяний колячык
Внеска чыталам тоты вершы вшыткы в ориґіналі і в тлумачыню по лемківскы
Укладати вершы Антонич Зацьол ґімназиі і писал іх в рідній бесіді принаймні
так твердил його ґімназийный товариш Рома Нинцюк Украіньску літературну муву Антонич вывчыл
сам уж в студеньскы рокы і то не тоту ґалицку літературну муву
а літературну му як то повідали великой Украіны яка выросла з кыєво
полтовского діалекта і зачал уж том мовом писати своі вершы Хоц Богдан
Антонич был здібным до ріжных мов але літературну украіньску муву вчыти му
было дост трудно і о тім свідчат нотесы якы ся лишыли по
нім там выпи писаны ріжны слова а і вершы поетів зо сходу
і всядиль вказано акцент З тым наголосом поета мал найбільшы проблемы Хочу
повісти при тім же барз дуже Лемків якых пак выселили в радяньску
Украіну а особливо іх діти прекрасні опанували тоту Кыєво полтавску літературну украіньску
мову І то нераз і ліпше од місцевых мешканців Розміся лемківскы діти
мусіли давати сой раду в Новым середовиску а іщы переважні были они
дос здібны Але была іщы єдна причына же так добрі того ся
навчыли Не всядиль але часто барз часто ся трафляло же Лемків за
іх мулу і выму попросту высмівали А они хотіли вшыткым вказати же
потрафлят опанувати літературну муву І потрафлят тото зробити барз добрі І гіпотрофіли
Може дашто подібне было і з Антоницьом Може не знам Але в
каждым разі дуже Лемків з того такой Липівця Переучали ся переучали ся
і так покус покус і забыли рідну бесіду В місці зо Луці
львівской области стріля єм Лемків з Липівця і прошу жебы дашто мі
оповіли о тім селі Але по лемківскы бесіда юж не іде А
жаль Но то кус побесідуєме юж як ся даст у нас в
густях Іван Ференц з липівця ноле най нам кус оповіст о своім
жытю Вы Іван Ференс Ференс оповідали Іван Іван Ваньо Ланіку Ваньо Ванієк
Як до малого хлопця то окликали Ваніку пу оддати і купо де
вий А ваш тато тото был флицьо Фицьо товды І правда же
вы з <unk> р серпня <unk> рік Там міні тяжку буде горит
з вами бо я вже тут уженил ся не з Лемчыхою до
змісцевою І вже так о ме перешли розуміти на Украі Тепер Вашня
Теодор Теодор Теодорович А мама была євка євка Демон євка Фамілия єй
была демон Лівоця Демон Євла Теодорівна Ну а все гворли євка І
мама была з того селе і тато был то же з того
села Дві сестры мене будут старшый за мене бы є был самый
наймолодший і ся был брат денали він правда помер хлопців тритенує Старша
сестра была Мария одна жвена і тут на Ворняках На Ворняках там
де мы приіхали розуміти <unk> році нас было троє нас четверо але
мій братик помер ся лем во остали ся нас троє Я сырдуся
сестра Булята значет естарша США старша сестра Анастасия аклика Ленатка Наскареня середня
Марися А середня Марися яка тепер жыє на Вороня А та Марися
тепер жыє на Вороня Іма і помер Гантяків не ся называли Она
ся оддала за гандя Загандяка родом той Гандяк был в Зволі Выснює
Не Марийся з <unk> рука <unk> анацка а нацка была ж з
р Нацка вже померла Ференс ференс фактичні то мадярскє Мадярскє імя Певне
же якысы были контакты з Мадярами бо границі колиси не было до
Австриі тож не была границ то мож быти граничышне евне якыси пришол
ференс ци як О одкіль тото ся взяло бы деси барвінку ше
ви нася фамілия Феденска найдна ся фамілия далеко Ваша родина зыпівця І
вы певне тото село іщы Кусцюк памятате бо то село юж неє
Оно може быти жыве лем в споминах лем в споминах люди можут
оповісти якє оно было На жаль неє липівця ани черемхы а то
были колисы Села може навет славны бо през тоты села ішол такій
тракт на мадярску сторону поніме Так даковий торговий трак так А пак
побудували ліпшу дорогу през Дуклю Барвіну Ктильову І уж більше там зачали
гарюва там навіт плянували кулисю зміси за Австрий желізницю часу як пробце
Лемха Яслиска і так дальше Е была а то окаже зробите желізник
А пак же лізниця нас робил а потім барвінок зрозуміте там і
це ешросно і тек дальше через то кісля а залізницю знову побудували
тут блише розуміти ці так серед любків і тот так оно висло
Е што то занепало тото село А незало а тепер взагалі його
неє Я был на тому місці недалеко від нашой хаты там де
мы были де мы жели розуміти ну хати ясно ся вже не
має хоц будували долгу мудну де стайня разом схыжу выізха чут бы
і быіскы і сіни далі ся іде стайня далі ся іде цей
Ліловец цали ліповец Ліповец ци ліповец як оповідали Тали липовиц казали бо
выдали ся ліповиць на єнцикыва ішлеґа вівця до Липівця Всти вісі бан
не хоц зараз до Липівця бо підеме за ван Мож же сведу
буду розуміти Ну да бы я писал знайте Як прийде то до
Ливец Як наприклад мы даме до Липівця До Липівця Ци до Липівце
До Лепівця Ішла Зыменова до Лепівце Не значыт село Ліповид находит ся
на колишньому торговому тракті угорского Шяху від Яслиск до Гуменного і косіц
між яслисками і черамхую розтошумны з обох столін річкє Бынця быльця Быльця
быйця складали ся быльця і там Там зрозуміти навіть тыкуло з нашого
де кінчали ся наше село і черемха то за нашу хату ішла
як реста більця і в оддальшы у нас ходила ся нашому густаку
Гацківня з колона буди Як ваш густак звал ся Гацківня Гацківня мо
то было Гацківня Мацівня Бреківня Ну шым ці вісім іх то гущ
таків селі густаків тунде было пят хатів розуміти якось і так дальше
там чыре сісі так видно від того сподареты як ся звы звало
то был гацко колесі Гацківня Гацківня Буреківня вырат сівня бомац Мат маттівня
Коло нашой хаты рядом з нашою хатою жыл мат ту якій Федьо
Він выіхал звітам і його батьківы Выселили рітом подібно він ся маленькій
был там ці тут же в родивце є то ся не знаю
тых дальше він жыве а його мама була Стильове стильове но як
фамілия то єм Я вам по ім так же тилюва кус дальше
была і треба было як бы не было такой простой дорогы треба
было перейти през гору як бы на просто то през гору през
Зындронову На Зындронову і пакаш так або докола през цілы тоты села
іти або крез словацку сторону то не было напросто Тотельови Дотильови не
просто а вот як раз його розуміте мама была з тильовым бы
його тато женил ся з нею і право тому шне на той
час дуже багато єздили фірме І знайомили ся і тым більше шо
там яка зі слав зміти свого родургівля і господарюваня бо я знаю
што нас навіт сиди лену дуже богато і огросювали жывла і потім
той лен дискали спецятку ткале в другых селах Во авже як я
вродил ся то правда мы все был дома десмаро кросно было крусно
біля вікнал хаті дрівляне і там вони повиці рахыт ту прали воннеткы
і потім до того кросна і так ткале А потім была річка
з Лобельця а ішо єм хотіл сказати То тота былься в роді
той петіцьок колом нашого гуштака і дай ся сходил ся розуміти з
другою рідкою невелику ютося але більше білься була з сєлемхы вона ішла
І вызнайте як ся знали Я не знаю Я знаю што я
паценом был то ходил там тотовше а был знов гуштакым Цємсяньскій называли
його берег або шолтиством сутиством і вот за тым Гуштаком то то
же была глибока вир такій бул і глубока вода была тым все
ходили купати ся то я знаю што ті дві річкы якось вони
сходили ся а дальшы іх разом называют більця І не знаю то
другєй як воно называли ся ці тоже більця тіж бо обоє вони
ішли з більці З Гури і та черемшаньска зоры ципли як збыльці
і з каменем бо і камином называли тамту гуру Пани вливали ся
в Яслку Село Липловец лежало в долині в долині долині власні той
рікы З обох сторін были ты горы де были зарощеным ся лісом
В початку було поля а уже на горбоцках были лізны та было
тут якы горы як называли дусянка кыцюрка камарка камінь не дуже высокы
были але лісом за Росинь ну я знаю ну трошкы высі Во
але не такій высокій шоб нас было Бо я опамятаю нераз я
пас коровы там біля кремянцит і од баців сонце все зішли і
здалека баціл горе блистяде і лот питал Маме шото такє авномі ся
кысаля і тата кажу шоту там такє а то ушости а то
говорит каже горе татре Даляко были під снігу татры талипівця тале филипівце
Як сонце гарно світило і освіцюло то сніг блистял і є нераз
коли і з бесатку цікави ся свят Але ту володле котле розуміти
зірбу сильни мени і я виділ іх не раз то водив кєто
красиве тамты о чорны чорны Мадясы Мадя майшы Лемпиона Лемпиона лем ци
підайте під <unk> Ліповид паралельно є Зандановый через гору і дальше з
другю гуркою не дуже высокою Євже барвінок і в мене Ел Занданові
моі маме цьотка Была замужом Розуміти Михал Войцьо а в нам мариця
была А він Михал Войцьо О ну і не раз ны там
была лже такы шофіри єздили з Еты його І мама мне можно
было так фіром перейти проз волно Но а як же ж Аяк
же так была така друга ну та яка Но там дорога не
для машын была но так а для фіры бы сякы з гору
дозендроновы од липівця можна было ет можна ети восом наві Але возом
там рідко там більше піскы ходили І Мене мама посыла лопі де
до те Марисі каже там што смає ся передати ци принести ці
туди ці сюди ті як бы сіти через ліс то уважає науків
пацанны девять років ся ты бли ів накаже дикє выжей на волків
Но справо тому што волкы там нападали тілько на ловец на козів
На людей нас волкы не нападали Єдине ся могли напасти тілько зимою
коли не было посвискы коли єсти не было цілко мо Тоді они
могли зрозуміти напасти на людину бо я навіт знаю што перед фронтом
памятаю як вечером выходит джы на двір і так виют волкы в
лісі бы тож недалекодис піл три кілометры кілометр ліже той верх горы
Так виют грудина мило невели ну то ясно што В такій момек
была блідена по палато не были вруздерли а так то і Цей
такє так ся оходили піскы і я навіт тепер же слипівце до
Александранови не ішол Піскы бо там вази звіціля як выіхал якыіхал Польщы
То зандранола я і сол то же піскы до Барвінкы шукати ферт
за того то піскы тоже через гору і так дальше і там
можна было прийти беска Ну і я хочу сказати што там Полякы
як тияк але вони розуміти той ліс дуже пінуют Він тоты лем
гарний єдан ніцьо не вырубано такє в нашых Карпатах а все прекрасно
як де і сухі дерева были то позрізуваны по складаны коло дорогы
што осило Выйчали якы горы были дуку о село Як ся звали
Выпливіли жеб камін Достянка Дустянса так Дусянка Дистянка Карка гамарка Кіцюрка кіцюжкаюка
і Кремянец Кремянеци то вже была ты селена там і поля были
лже і курці тиківо єдлівці та Моросли але я всіх не памятаю
є тем якє оно было тото село Оно было якєси середне Там
як жыло деси більше як <unk> люде то то было і як
было може зо <unk> хыж <unk> нумерів ци кілку то было середне
зо <unk> номерів насували <unk> наш был останній На краю села будемо
на краю бо рядом наша хата а тут бильця протікала там маленька
той маленькій петіцьок і далься вже берег шолтыство тамтоже Лемха Лушо <unk>
Наша хата была останя перед останя хата ся была розуміти рядом з
нашою тото матци были Памятай насю суному гуж так Памятаю як я
до школы ходил В вашім селі школу поставили в <unk> році Ну
я си страшусь ходила там настація Нада В найклясы Але як пришли
Німці на Ційны тоді там постала украіньска школа де полністю по украіньскій
выглядали І ве до такой школы пісны і я до такой школы
пішол пішол на рік Якос так получыли ся што там была війна
і Німці воювали з Поляками з початку то <unk> рік буто запамятавшы
перший раз В камні в полсамольоты німецкы і Полякы ризбыли з яслисках
де його выбили і він розмітил в палуци В каміні в лісі
самольот І во дітиска в сірі і моя сестра одна і друга
побігли там <unk> тисячі ся до той самольот Я тоже дуже хотіл
на смерт напевно забыл ся там тото был воєнний Я знаю може
той розвідник або є кєй тос <unk> році од цього ціє автор
кєд сам памятал же бо цьо Бо я хотіл чуде піти бо
всі дітиска бігли то недалеко від нас було го ты камині бігли
ту дай принесли якусь єдізяцьку так скудвож мене не пустили а мене
та старша сестра не пустила і все не мож на тобі і
все мой І я шкудувал от зато я од з тых пір
памятаю но а потім пішол через якій час уже в <unk> році
ці до школы пішол до першой клясы і я же ся рік
в році затримал бо што же не было порядку в школі но
што ся ся затримал і на рік пізній ся пішол А там
же были дві клясы але справом в тому што ті дві клясы
были вному в одній кімнаті Тут навчытель кев з украіньской мовы вона
выкладала і украіньску мову і математику і так дальше в другій клясі
я ся побувшыли ци надходил Я ся трошкы розуміти по был і
пскулю закрыли бы лже началь се бомбетер москалі з самольотами там стріляти
там Німці появляли си же приходили честеней Якы з фронтів міняли іх
навіт песіннок приходили до нас Зато москальскій самольоты взяли іх і школу
закрыли толотыкевот получыл але выпадок НАСте принесли як я пришол до першого
класу сєти під час уроку солтис приніс портрет Гітлера З рамкую паперовый
зуміт ткє бы завісити влясі шобы повісти в класі Ну і він
пришол сказалчытельці і забрал ся і пішол І тут прирыв і в
прирыві всі побігли дивити сяміти од Весидни ся дця Гітлір білиці голо
Дивите ся як він там выглядаєт і уден хлопец Оу кажете і
його треба высмалькати бы він бо він зосмалькал ся і бертыло руками
пальцеми хватану і видно стріни ціме Зацепил папір і взял і вербо
з мід То было стрихітє всі так бояли ся же дай во
прилітіла вчытелька пришли Адам дірка Хто то зробил і давай питат Хлопці
молцят дівцята молчат Я вас доволо є вас не выпусю єла студия
весю А ни дівчатам же плачут хлопці якы могли такы бо бы
бы бы неперу порозбігали ся ну і потім урок знову начал ся
товже но урок практиці Розпустили вчытелька урока каже Ага і дівцят уставила
каже ми дівця повинны сказати є вас не пущу до тых пір
пока Вы не скажете тото зробило Ну і на хесті дівця плакали
ну і всетиків сказали знали дівут Ну і што І тому хлопців
сказали ти не іде додому і до школы більше не іде приведе
тата і з татом тикє прихватя Но а той глупцена татові то
все розказал Ты што він злюбил признал ся Ну та і нічыте
пришол з татом раз урокы на цялицієм він приходит за пізнитці свій
сынокій і з татом приходит в іх Інає там розказы но він
там просит ся умляє батько просит за нього Так жебы выпростили ту
бідуй і в кінці кінці вбере тыли лемінця на купіна ставит малого
і тым лімінцем лупит коло нас Тато так зробил Лупит по тім
позаді Ну і вцетика так побаця ой та шо выробит та шкода
дитине та дудоди то ся бєд Е наці выпустила Він його выпустил
Она його відпустила додому а хлопец зыстал сім ну і потім хлопец
сміял ся на перерві другій висіл Оу знайте Тодату ми одягнул ци
<unk>eorы буде Ны одным словом насміял ся на тым ґінці Леті і
принесли другій портрет отш той ся ны Деймо такі всякы там выпадкы
буде Но але што скоро знову школу закрыли і так є ту
другу клясу незакінців О по тому што закрыли школу школу як нас
сказали цкулю закрыли тай на чел сєп маленьку фронту На тім гнаска
запершуєме дорогы слухаці бесідували сме про Антониця про село Липовиц де він
жыл в дітячы рокы То в першій части передачы а в другій
части мали сме глустя Ним гнеско был Іван Ференс же походит з
Липівця а тепер жыє на сході Львівской области в давнім місточку Золицеві
Тота наша бесіда іщы буде мати продолжыня але не тепер оцівинюж за
тыжден Но а тепер пращем ся з вами до Зуличева запровадила вас
Анны Кырпан Оставайте здови до стрічы за тыжден