70% #2019 - 70% #324 Липовец (2 част)
Еп. 2019

70% #2019 - 70% #324 Липовец (2 част)

Опис епізоду

Odcinek opowiada o końcu II wojny światowej w Europie i o tym, jak w ZSRR traktowano weteranów oraz inwalidów wojennych, których często spychano na margines mimo ich zasług. Narrator przywołuje też szkolne wspomnienia z poszukiwania weteranów do rozmów, pokazując, że oficjalny obraz wojny bywał fałszywy, a prawdziwi frontowcy rzadko chcieli o niej mówić.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витам вас мили моі слухаче при мікрофоні Анна Кырпан Тота передача може
звучати в повтурі і тото потріня може быти хоц коли але коли
звучыт першый раз на календарі єст <unk> мая Но і в тым
тыжни мали сме ріжны подіі звязаны з річницьом закінчыня ІІ світовой війны
Завершыня єй в Европі бо як знаме она тырвали і дальше вшыткы
памятаме Хіросіму і Ногасакі Але в Европі війна в маю ся скінчыла
Скінчыла ся в Берлині в ночы <unk> мая зато же в Москві
за московскым часом товды юж зачала ся нова доба Товяньскім Союзі за
тоту дату кінця війны приняли <unk> мая Спечатку в Радяньскым Союзі тот
ден не был жадным святым і не было якысого шануваня вшыткых хто
воювал а і хто згынул на фронтах ІІ світовой війны Тотых фронтовиків
не лем нас шанували а што гірше но власні хочу два слова
в тім повісти Як уж маме таку тему Од розповіні на улицях
можна было видіти барз дуже люди скыліченых на фронті Даякы кус могли
дашто робити але не вшыткы тоты тяжко околічены без рук без ніг
они праві на каждым кроці просили милостині А были і такы же
не мали ани рук ани ніг Просили на хліб і сліпы были
і такы же кунтужены сколічены стратили і розум были такы же на
війні стратили психічне здоровя тыж Нещастны же просят кавалец хліба а у
кількох з них то тых нещастных на грудях блищали бойовы нагороды ордены
медалі Но і як то як то такы героі і просят на
хліб Вшытко тото якы цілком не подабало ся радяньскым кєрівникам Тоты інваліды
дочысто псули ім настрій і найважнійше псули выгляд ряньскых міст і сел
тото якаси ганьба Што бы то з нима зробити В <unk> р
приказано такых інвалідів імати арештувати яко такых же не хотят ыти на
роботу і мали Но єднок вкінци кылікы втікали і зас ходили по
базарах по тягах або просто сідили і просили на хліб Зас а
в <unk> році рішено было робити облавы і насильно і тогночы заберати
вшыткых самотных інвалідів алялий в путьох і одвозити далеко на пілніч місця
одкальколікы уж нияк не могли выйти по свойой воли Бо тоты інтернаты
де іх зобрали мало ся ріжнили од концентрацийных ляґрів І там скінчыли
своє жытя тисячы героів герогів і жертв той страшной війны Бо держава
за яку они воювали зародну застальна тота держава іх родина выкорыстала іх
і вышмарила Пульт перемугы над фашыстком Німоччыном в Радяньскым Союзі зачал ся
розвивати лем <unk> років Пивіні в <unk> Шырил го активні лідер найбільшой
комуністичной державы же і сам воювал Леуніт Бряжнів Товды ветеранів війны зачали
юж шанувати на державнім рівни але одбывало ся то уж товды коли
богато з них юж вмерло А якы жыли тоты были немічны хворы
і стары Коли ходили єм до школы а пішли єм до першой
кляси в <unk> році но і скінчы лем в <unk> коли ходили
єм до школы каждого з нас зоставляли глядати деси ветераны війны записувати
його спомины а і привести го до школы о то было бы
найліпше І так нас дзюбали так нас жобали жебы мы глядали тотых
ветеранів же єден мій однокласник котрий не потрафил найти ветерана гу попросту
выдумал Но і коли тото ся выкрыло то барз на него вшыткы
кріцяли там на зборах як тота вшыткых циґанів Но што він бідний
мал робити А преці товды трудно уж было найти єсутього ветерана Правдивы
фронтовикы не хтіли іти в школы і оповідати дітям про війну они
часто навет своій близкій родині не оповідали о тім што пережыли а
тым більше оповідати як то было доправды Они не могли треба оповідати
лем так як вказували в книжках і фільмах як выдумали комуністичны ідеолоґы
Зато пред дітьми выступали частійше фальшывы ветераны же не барз і брали
участ в буях Не были там де стріляют а деси далеко ся
ховали од той вшыткой масакы Фактычні аґєньскы ідеолоґы вытворили свій культ той
війны свій міф свою брсию пуді і аж тепер коли мам доступ
до ріжной інформациі знам на кілько тото ся ріжнило од реальных подій
Деси тепер в Фейсбу тыма днями бо было дост дуже материялів о
війні виділи єм статистику же коли на східнім фронті гынуло <unk> люди
то лем єден з них <unk> Належал до німецкой арміі ци союзників
Німеччыны Лем <unk> а тоты <unk>надцет то были тоты же згынули по
тій другій стороні Радяньскы ґенералы як і іх кєрівникы цілком не цінили
жытя солдатів Они давали наказы здобыти місто село ци якысу гору без
жадной думкы якій то єст рызик в тім моменті і ци такє
в тот момент взагалі можливе Взять высоту і уж Лемкы виділи тото
немилосердне Стражне радяньскє мистецтво війны кули перемагало ся ворога тісями трупів Виділи
Лемкы тото з близка коли буітирвали на лемківской земли Деякы Лемкы самы
вступили до Червеной Арміі Більшу част мобілізуваных Лемків взяли насильно і не
вшыткы ся вернули хоц то были уж остатны місяці війны І світова
війна вплынула барз міцно на цілу Европу вплынуло в ріжний спосіб і
на вшыткых Лемків Властиві кєд бы не війна то очывидні они не
были бы выселены Певні же вшытко поточыло ся бы інакше Плинула війна
не лем на тых кого мобілізували ци хто брал участ в партизаньскых
ґрупах а на вшыткых і на дорослых і на дітий Коли бесідую
зо старшыма людми і прошу оповісти іх о дітячых роках то часто
вказує ся же найбільше ім ся запамятали воєнны епізоды но і пак
выселіня з Лемковины Найміцнійше засіли в памяти річы траґічны і страшны Прошу
жебы респонденты оповіли мі більше о своім селі о такых традициях леґенды
ци родинны істориі а найчастійше чую оповіди о війні Мій тато тиж
оповіл мі о страшных епізодах війны куло дуклиньского просмыку свідком якых він
был як дітина Такій строхій смуток пережыл же тото жытя навет заглушыло
жаль прощаня з рідном земльом Дуже в тотых оповідках было такого же
не могли єм того до кінця зрозуміти І аж тепер коли Росия
провадит в Украіні війну аж тепер я тото покус зачынам розуміти Выжыю
в державі де тырват війна Росия што же Росия тепер зас святкує
<unk> мая Велікую побєду велікой екєчественной войні І то не ден памяти
Ден тихой молитвы не ден миру і примиріня прощаня і розкаяня нід
то зас як зо Сталіны дінь великой папієды Так думам же війна
то єст найстрашнійше што лем може быти Розумій ся страшным єст сам
факт же гынут тисячы і мілийоны люди І то часто гынут В
страшных муках але окрем того вчас він як бы цілком одкрыту і
всяди творит ся зло і то без жадного стриманя без жадной кары
Зло торжествує і торжествує неправда І то в величезных масштабах І тото
таксой мыслю тиж єст барз страшне Люде вертают з війны цілком інакше
Оне видят часто такє чого чловек не мал бы взагалі видіти В
Украіні барз дуже молодых люди якы были мобілізуваны за остатнє пят років
і през якійси част брали участ в бойовых діях на сході Украіны
і часто Коли вертают думів вертают до родины до роботы они не
годны уж жыти нормальні по війні І богато єст такых припадків же
тоты молоды люде одберают сой жытя Цю тім бесідуют Другы слухачы Я
не знам де сте де жыєте деси по цілим світі Бо інтернет
єст по цілим світі Може дахто зо старшых слухачів сам памятат війну
з дітячых руків был свідком тых пудій А для молодых то штоси
абстрактне знане лем з фільмів Но то зрічу Вам жебы в васім
жытю війны ниґы ниґде не зявила ся яко страшна реальніст Най ся
лишыт лем в книжках і фільмах і юж ну і в нашых
передачах бо той темы юж не оминеме Насказал сме в Золочеві давнім
місті на сході львівской области Ту бесідуєме з Лемками зупулиц же лежало
на далеко Яслиск якус дальше од Дуклі іщы дальше од Ремонова повіли
єм лежало бунеско того села уж неє Шкоде мі же моі респонденты
заховали свою лемпівску бесіду а так єм хтіли єй почути Нотых у
нас в густях Іван Ференц з <unk> р і Анастасия Буряк Помужю
Шкільна з <unk> р Зато же з паном Іваном юж бесідували сме
в першій передачі з циклю то най тым разом зачынут пані Натє
Просиме слухати Твы так доправды панінатя Так ліпивцекстили Прихрестили в нас Кірлоградскій
Області на Надія Выряк Наше презвистє Було Буряк З дому як мыізали
а там як я выробляла документы на выроблиня давали сном такє посвідчыня
пересыланцьом то там ся было бурак Надія Миколаівна З <unk> р а
я взагалі то мама казала татовіти і в перепуто всіх в нас
было вже рок записувал А Я паспорт маю з <unk> року А
я з <unk> А такы блуды порубили в документ же записали же
вы не Анастасиі О Надія гіє ну другы мину тиж добре але
кузиновше І З дому был тато Буряк а тепер як мы переіхали
туда выйшло шми Бурак тато Бурак Микола Гнатович тато мого тата Гнат
называл ся І мы як діхали з Ліпівци то нас было взя
тато Микола по батьку Іґнатовиць Миколай номено Мария тато был з Липівця
і дідо Гна а мама было Стыльове Кырпан Мария Якємівна ді <unk>
сама старша была Анця потім Оля Ганя з <unk> Оля а ятка
з <unk> Сорокового року Яруслав вы його трудно звали Яруслав бы то
ся метрыці так зробили а він Розцислав Хрещын Цікавым Михал цур <unk>
року потім після того як мы придіхали Кіроградску област заразу <unk> м
році народил ся в Лодяк взял в Кіроградскій області Вродивця в році
<unk> берзні де прикінци Після того друг році вже тут родила ся
люба сестро І родина ся іщы побільшыла так а ся памятає ся
бую товды зробили ся вас северо симаро Але ся покы врудила ся
было Мамы народила дитину але суз нудого на зеле помер ся на
впамятаю похоронили в струтень О Так ся вузу возьме Вы повіли же
вас было семеро де вы вшыткы жыєте тепер деси ту золы човіц
де ви де Ганя Зєли на Підгородньом Лем помер в <unk> році
Дадгородньом зразу як стернол посюда єхати Оля жыве в Бродах Міско з
підгородньому померже <unk> му році А Місько Володя жыве підгородню му тоже
а сестра Любов Підгородню жыве так Потім было більше силы ходило піск
вязека за найліпше піду пішы ніж зіхати Навіт хати так дуже не
памятаю памятаю подвіря на подвірю возык тикій нотрьох кылесах сомиці Тягнули і
бавили возили ся діти бы взяли тикі Памятаю ніби збоку ся росли
жолті квіты высокі якіс яґлінькын а на подвірясі девізок стоял памятаючы росла
грушка В хату я такой дужю в середині не памятам тілько памятаю
што одна было дуже як заходити велико І як Німці вже пришли
шо воювали і зачали відступат Е ну не відступали а кінціл ся
дес якій наступ і они пришли відпочывати В Німці легли в тій
великій хаті один куловодного таксю Перети через хату не годен было навід
выйти на двір А з тых з той хаты до другой было
двері і метом были дідо я ну діти ми всі і мама
тато втік до ліса З худобою Старша сестра ходила до лісу мусило
й му єсти брала молоко шотом корову выдуіла Бо як ся лосх
бы ся тато могли забрати поня могли бы ци вызобрати потім заберали
в Німацину то не были в лісі а тілько дідо мама і
мы діти были в тій маленькій кімнаті То я памятам як тімінці
найшли і навіт выйти з хафін годен было на двір выйти як
треба было і мы Так лежали там в тій своій кімноті А
як ноцю пришол Дес Німец якій старший каже і як сказал ся
по німацкы то ті Німці всі зірвали ся в хаті ціла хата
Німців внесі зірвали і так скоро ся зібрало ся за пару хвилин
іх в хаті вже не было памятаю што ска маленька Шафка було
то не шафка то тикє притяпле нашось хлібтом лузили ци ся з
тым такій як то Німці мали той сырок якій стытом лишыл ся
А памятаю Німці мні давали сукеркы я не брала бы я бояло
ся Бы ті тількы з фронту пришли в хаті трохи були але
в нас постійно жыл якій з німец такій старший ся командувал тым
всєм Ту памятаю шума ішли Брати йому сорочку на річку а мы
же ся в хаті Семіну лысяли Бо з досліпівці была дорога така
камяна Шысильно єхали тоту дату сюда машыны мотоциклы танкы і здолж Дорогы
річка текла А від нас на тым ту сторону была кладка што
можна было перейти памятаю раз через ту кладку є ішла бы на
тым тому боці де споля мале Більше є не помню то не
знає што єй тя ішло то ся міністро зомли де ключ виткати
Я ішла і цілу дорогу повторю Волосю Ключтом ключтом Бівшы были буіны
дукляньскым просмыку До нас пришла величезна великій загын відпицювати Німців з фронтів
іх міняли і нам навіт поставили кухню на нашому подвірі вызближыл ся
фронт І як то в вашым селі Антоктично боів не было Там
відписували більше джурили границі пильнували ні Німці а в основному боі але
товше коли был фронт А перед тым з писятку від Диху ці
як там были німецкы частины настояли долго І я говорю най насі
коло нашой хыжы то фрунту такой вас такого не было Нас такого
не было нас розумійте Якій был Лігал спати вночці в змыти присыпал
ся уде як на сял гудіти дес годину зранку роділо там як
Зандранова То як раз як барвинок як цилювали гу діло а в
нас было меньше більше спокійно Бо якос основному тігы жвали ся москалі
туда Вый сідили ецілий прицілий час тоты фронту цідили при цілий цях
я сиділ ме сиділи в своіх хыжах Єдине шоме свій цяс бо
нас як бало Кыцюрка о там там Німці є А там камю
є там рускы москалі І нас приходят то Німці приходят на розвідку
До Москалі приходят Справа о тому што там Німці як куцюці были
а ці лем хо тамтоже якой же москалі звітам перестрілювали і ім
были дуже голодні жебы іх не кормили Німці І приходили до нас
розуміти і присилем масль млеко яйка і оддавали і як не хотіл
дати то каже зараз спалимо Знаютє я одпамятам як сьогодні тоже вне
пришли німецкій солдаты в якым месканіструю І збендзеною цішо розуміте о і
дає там мліка маслот а другій бере і вже під стайню націнає
лити і хоц палити Мама там перестрашыла ся ге та надяз Перестрашыли
ся єй ой та не треба вниже ся ником шыт на сель
а мама найкый школенько якой взяли ляхамер то притушыли дале єм істи
Яйка там дале маслом внисобою забрали бы вничут не єли чут бояли
ся такы пришли з розвідкуючы поісти а так бояли ся І забрали
ся з тым пішли і біль ся не палили нашы хаты в
липівці майже ціли всі хати были розуміти цілі ниґде не было спалена
В ним нас не спалили ні одну хыжу ні другу залісей был
такє штус А в Ціримсі было такє А в Римсі а в
Ці Римсі сполили майже всє село Жміти всє село сполили і по
мойму навіт берег хто ся все і той то же сполили был
а село сполили цо Де зрозуміти ішли два Німці і де то
што звинене в них не спілпало з якым цілым сяном і він
іх там роді хотіл стріляти ці шоль вид деє того же толком
не памятає нофак того што він Взял єдного Німця вбив Бо то
і Німец Бы ті ці Лімчанивны теківни были більш аґресивны розмітили пільцянивны
меньше были а ти на границі знайти видно Не знає Може мали
інакшу натуру або шо бо Забили того і після цього як забили
Німця розуміте Німці взяли і спылили без A Ят То такє было
А нас вони не спалили нас тож хотіли сполити але якым способом
на ці Німці як пришли підпоцівати з фронту Спочатку пришло на конях
два офіцеры німецкы на конях зошли на наше подвіря і пішли подвіли
сів на то все а в нас была крениця бо рядом <unk>
метрів навіт <unk> метрів не было де з <unk> летабільця знизу Але
што снас была крениця і з той криниці смы водобрали для себе
для спозиваня Але в тій криниці тато де спіймал якусь ту зольту
ры кусі яку нас ся называло розуміти не знає тоді і вкєнул
там і та рыбка там іх дві плавы ло І тату єм
сер кусок чыстох хліба взял зменку тивкенуй і мама на то нічо
не говорила і ты рыбкы в дві плавали не такы блискуці гарны
были світлястиця і пришли Німці подивили ся на ты рыбы подивили ся
і ничо походили походили забрали си поіхали ни слова не сказали І
через два дні ціре <unk> приходит до нас вже грузова машына з
дошками і в седі русрузилі ты додкы русузилі два Німці высталиці і
будуют будку туалету в седі Но як то вказалі выходок был се
але зо стайня і около гною Ну то был Сві іначы другых
там не было ні в хаті тоді не было ниякых выходків і
уне взяли побудували той туалет делюляны закрыли двері на замок і пішли
собі І через пару днів же приходит грузова машына з сим тыма
прондуктами і притягли собою кухню І так нас стала кухня на подвірю
Мы спочатку бояли ся што што там в рыбы пават і внетым
рыбом ніць є розуміте ни не сказали Ні сказали Нє ну має
ся А што рыбом мали повізти а што рыбом мади по Але
што не треба не по белі гніту денні сіде і не бояли
ся што то можєм ся заразети або ся Ні як ся они
посмотрили же том буде цісто Но были цісто тари або не было
Ну і в той час они там побулишы сідам ціц місяц і
скількы ны не памятаю Кухня була ю не все поіли а ся
оставали ся то давали мені а потім сусідскых діти приходили вся і
мы вцерву ставали все пильнували коли всі поідяти цілы стане сісі оставали
є памятаю другу ніколи Як вони нам не давали тількы макароны або
рез молоком тількы готово оставали ся то не нам давали навітє бывало
што міні єден раз я же запізним ся потім тоє кухан сказал
мы тебе першого а потім тым ся прийдут То такє одбыло І
та кухня стояла досит долго але по тым же пришли в Москелі
десь і началь потроху тывойти і забрали ся вєдноці на фронт іх
дальше забрали ці ся фронт зблизил ся взял практично націлисі фронт Мы
як же Німці втікли нас хаты І зразу же ту саму ніч
через якій час мама як вышла надвір подивила ся што там шю
сильносі світит так о а то не знало што а потім выйшло
другій розбачыт што ся приближає Выходит Німец втік Рускы наступали і Німец
пилил оден ся лишыл ніс ґеністрі собі кусь бензенута ци нафту заходил
на подвіря ціх Стодолю не стодоля а называло ся боіско там як
той раз було полну соломий всього він Строфів жыв той нафты підпалил
і дальше Нашы ходил по хыжы Кожну хату в Лівбівці буду спалену
вытла Кожну ото як булу дорога і річка а через річку кладка
і через цу кладку як перейти там пару господарів же були побудовані
утішы лисили бы німец не знал де та кладка перейде а то
вздовж дорогы всю были хаты всі були спалены Тато был в лісі
Як мама вышла девит ся начынают палици хаты на скоро всіх дітей
позберала міску сібул кулисців він ся мал більше як рікали ся в
кулисті кулысали вынесли ту кулиску на двір Мама з дідом выкінуло ся
ліжко якій зобраз і том сяшы смосинку швайну я знаю выкінули десь
з хаты але бачыли ся же начынає выріти ту взілячы линос на
двір В хаті были двери з той стороны від дорогы в центральні
ніби а з той тикій выходили з хыжы як кажут на ту
сторону бы там был під валз беразі берег такій высокій Підвалу можно
было заходити стояти до підвалу были дві пары дверей о значыт хыже
было так нову буджы і з єдной стороны было высше а другій
не можно было до пивниців ходити там стоє так ум як нормальні
в двері Іме на ту сторону повыходили як мся мама бачала о
сусідня хата в горі і казала стежка до горы була поле а
за полем ліс выказали Ідіт туда скору Дугоры Дугоры Колиску вынесли міска
вышли до горы бобаця чым же нарешли дивлят ся а славы кано
Він мал чытири рокы Тинни скоро побігли ся назад на долин з
тою сташкою Духаты Дивлят ся він під стрічу і зуіт не його
тілько за рукы взяли і від хаты і дішли ся зо три
крокы як ся стля в пала Пару хвилин і вже бы не
врятували його І так мы всі тікали бы як взіна ся ката
в горіло вітер завівал і то насло Іскры А кулеска як было
з Міском та іскры впала десюда на колиску наперенку што він был
на крыти то скоро тусили шоб не загоріло ся і так ме
підіслигать Сташкую аж через поля до лісу Бо ся казали што Німец
як бачит людей то може навіт вогонь жывых кєдити О то мы
всі скоро тікали шуб схувати ся Потім почал ся дощ пати Мы
так стояли в лісі дивили ся выйшли з лісу же дощ трохи
перестал падати Дивил му ся хатал же згоріло лише ся сітпоєдинкоми Там
нічого не лишало ся То самы страшна мінісі лисіло в Гулю а
што з теперішнє мож навіт не знати А ся то евы тепер
мі оповіли Коли то были кый то был місяц То было я
не знаю был <unk> рік Тому шо ся було нібы то вже
як німец відступал І та кухня стояла досито але по тым же
пришли в Москелі десь і началь потроху тывойти забрали ся вєдноці на
фронт іх дальше забрали ці ся фронт зблизил ся Взя практично на
чели сіт фат і на це місце і за хату пришли Москаліі
поставили свою алубіцуцішу протітанку гукану І отам з сєремхы нераз танкы наступали
і стріляли Танкы Пысилів Сімацкы Німецкы Бы вже Німці вступили а вже
Мускелі тут прішли А москеліты конуну притягнули двома кіньме той володимівской породы
величезні тикій грубі Ті москелі взяли стайні нашій повыганяли си наш Дві
коровы два конь до боізкы се мы досадні поставили Своі коні І
сказали што каже в ван достайні не можна ходити жебы іх не
утруіли так же никого не пускали А зо стайні Ну на стайню
там была повала відкрыта Але тут шобы зайти туда вла Прурізана од
вікно і драбена поставлена шыбы а на горі было полну ці на
вся заготовлену на зему бо для худобы для коней І як пришли
тій москелі поставили ті коні каже вам не можна никого не пускал
а самер лізли на верх скідали то сіно і кормили шві неділі
тых коней І подім ту авдицу дещы Ті коні забрали десь а
Німці стріляли дальше по тім бо ся буде в москелі і каноны
іхні другы там і один раз попали в нашу хату з нерядом
тым запильны І той той снаряд пролетіл через стріху бо то былгас
соломи через стріху Тут было отвір відкрытий Свобідно сінал ся там не
было ниґде сіну він ниґде не заціпил і попал прямо до стайні
підлины юдну дилину навидже якой він вервал І залізой снеряд а він
был запильней розуміти зарив ся в землю він розірвал ся на яку
частинку розуміти вы запельней не тікы шыполити і там де міде А
же наша худова була там і коні в тій стайні нацяли ся
біда крикал ся ревервут цій хатагорет Мама там статом крикы там зыстра
Нютін Зинкітцівна і сусіди посхудили ся якось повідвязували ту худобу бо она
ревіла дуже в змі тырвали ся і ті коні Ну а оно
дальше демед Ну і думам што горит Авно демеды демеды демеды потім
люди опамятали си якы хлопи што за де І побачили што знизу
іде знизу Підняли ту якусь дилину но там даль ся начеле вывертати
і повыкопули ту стеряд і відровкы ну лето невеликій был розуміти што
сь вытыкєло Відров кинули по тын дурідскы занесла Ядил ся і то
было высе нея высноів розуміте я пішол до рідскы подивити си де
той снарядик і коли його розпорпал там де было тій камінці кєдисеблі
він далься на череміте тото был той найти запельней снаряд якым способом
москалі спасли нашу хату Бо як быле там было полну сіна то
як было ту сіну він заціпил вся бы хата згоріла ся бы
ні ся ними не спасле А так всього не скормиле і спокійно
знадлекого рішень не ма нема зля чы не пішло на добро О
<unk> році нас на подвірі стояла велика хмасина такры та велика німецка
А черезму хату від нас кыціні Му не може з тыфурисів пишут
але то так называли з Лукациных Цо з них в хаті ци
на подвірі ци датом я не можу знати то знає шо был
німецкій склад зброя О а якли летів лі так рускы він взял
і кинул туда бомбу і то началь огуріті стріляти соч недалеко Та
а в хаті была я сама більше Потім славик <unk> років покілько
може мал два рокы ся може нимал о а то было десь
осін а тато в лісі сховал ся а мама дідо Ганя Оляни
через платку переслену ту сторону І там пішли но поле льон выберати
а в хаті єль му сама было і двоє хлопців тых манців
бритів моіх А то стріля є гори є знайте як інструщало ся
в сісі років Я не знал ся робити бігла ту за сюда
выбігла догорино Сташку там было сусідкы Я памятаю што я єй інакше
назвала она Мере ся называла є і казала Навска навска було через
дорогу сусідка Штефанова А ті Не знаю як а через дорогу ци
стріляло кыцільникы за Але никому Нє т як мама побачил зразів Призла
і Же тато не пришол мама пришла І діду пришол люце в
сігонца Юано І щестливо никому них ся не стало Никому ніцьо не
стало ся все нормально было Тому што звідтом як то стріляло до
нас не доходило О люде стам далься ся розходило відстане А після
того як та хата згоріла то тато з лісу присьол то ся
як присолту же почали двери горіти в підвалів бо з хаты ся
нічом лосяло тілько комин А в підвалю почали горіти першы двері тотато
ся загасил а другі двері ся були нормальны Нас під валю богато
було речів навіт не нашых навіт священниксю Коли нас церква рядом была
задіс то істо нияко православно грекокатолицко было православны Та То тотой священник
ся в нас і кістом малі триману назв якій буду ся хата
згоріла выкінул тат мама з дідом Кєс ліска том бумбатель скриня штостикєло
ся ло знаю то мені так дуже не запамятало ся але як
мы пришли вже з лісу з горы внес Подивили ся што вже
все звуріло перешли мы з мамо і єй діти через складку на
томту сторону до Стефана Там хата стояла О то мы были в
них але за якій час же Німец як ся в добрі в
лісі укріпил рускі тло зачали наступати Ту нас был центры фронту для
шомусилі в Ліпівці І не як были в тых стефанів через річку
як почали стріляти то мы казали што подісхуваєм ся до нашого підвалу
бо він так вы можна сказати в горібу Шо навіть в хату
як бы впало шо з тобы пу могло поранити людены цілбети а
в підваліня бы він так был зроблений шо він в землі был
ота назкатоже м нався далека была Порівню ці зі мною я была
што шіст років мала вона вся я не знаю Певно старше заганьо
ані було <unk> років тому може більше трошкы мало Фак того шу
вына ся там певну тату єй пішола мама не пішла мама вшысворе
было цічона лежала на ліжку каже Выйдіть хувайхы ся я не піду
Так Іґнат стрілювати є рани леся раз на ліжку івно поморну Но
Штефана сіди так Штефана называли але як іхнє прізвистя я не знам
Потім перестали стріляти тато каже прохе ти каже треба звідси тікати бо
то в фронт дальше І мы пішкы сєстрам в рукы взяли ішли
на сусіднє село якєс дель фронт минул якє Але я не знаю
якє Знаю што як мы ішли там десь был міст міст Німци
зірвали мы шли не зом а там же рускы были І ся
памятає што сварил ся якій рускій натата во чутчу тіяберномінну сола Мі
зірвала а ту частину міно мы зыселили поставили Німці Але дякути Бого
якось ми пришли якому селі мы были я не знаю Знаюш мама
ходила картоплю купати ся в тому селі тій годині ци до кого
Вечір приходила до сінях мололи на журных тых котры журно ци повідали
млинец якы будут слугы Млинец на млинців то мловы А што памятаєш
што словик был менці від мене він сили час моме ся тримал
за кабы і вы якыйси часы Былетант выли деси в дальшым селі
Да І може тыждень мы были може більше я не памятаю фактого
што мы потім звітом вернули ся назад до тых Штефанів бо там
хата ся лосела а вашой хыжы южны не было Мымали де ся
оно тіле цілком знищено та е не знистяно спалено дакле спалено але
ы же не было де выйти і тамто І хыжы тыж вшыткы
майну вшытку погоріло і вшытку ся знищыл тілько дася там взяли яка
взяли ліжко якє выкенули мысенку швайну бумбатель там образ памятаю мымали його
ся в Кыроградскій області потім назад То был тий невеликій матінька Боже
Ісус Христос вкрывал ся і закрывал ся То такий грубий был што
його можна было відкрыті закрыти то тілько лиця матінькы Боже Ісуса Христа
то што Позлідка така была і цило і неяк были в тому
селі потім вернули ся назад до Стефаны і через пару днів знов
почали стрілянину І тато вже нас віз на Піскы а мы на
фірі поіхали бы зробили вже міст Хто стам зробил я не знаю
знаю ся мы подіхали на фірі Да ми были Я не знаю
І значыт певно з Віто мій нас переселили взя в Ґорлоградску област
абы не вертали Же не вертали но засдає ся я не знаю
Не памятаю Тато мій мал сестру сестра вейшли заміж доцє рамсі Чырам
ся них было тоже <unk> дітай А Підчас родів вынародило VI дитину
і вно померло то ся фронту не було до того часу ну
Німці были в Сині нас липівци І коли воно померла то ся
звысела дитено значыт шосте дитина і тато писали ся волосє Тато што
зохворіл іхній свяр мого тато захворіл на ногу тіжо він не вставал
Як почали потім відступати обстрілий то же його там раном він помер
Лишыло ся пятеро дітей то маленькы з дицено <unk> Лишыло ся самы
в них шарся Анца Михал Миколай і як наша хата згуріло єм
тато помер мама померла лисило ся тых шестеро дітей То видно іх
взяли по волоси новій рудині по нібі татова іхня рудина взяла Не
з той суры не відна Бо певно там де вони були іхні
діди і баба тых дітей буду казати Може якєслосю мале хату не
спалив Німец О То мыне напевно там пішли але як нас выселяли
взяту да кєровоградску област хотя по документах было написану Миколаівска област але
нас што завезли в кєровоградску Фак того што тато лишыл корову мы
взяли з собою бы на стозі Шастеро і троє девятеро людей єсти
сєстраву было то корову тато взял з собою коня віддал тым дітям
і ліз і землю нібы єм лишел вбічен мал ся ім дати
ну своій сестрині бы мій тато Тым дітьом всю лишыло ся серотоми
Но то лишыт для них а нас туза за вас Москалітикы приходят
розвідникы з одной з тамтой сторны як від Зволі з выслокы а
тут дворы з Досянкы Приходят Німці єсти І навіт не раз ті
були і приходят нушо Німци Каже та не мате дмускєді забрали ся
пішли Через якій час заходят Німекы шойс поізти же і такілька разів
не заходили А оден раз зустріли ся разом той на Подвірю той
там той стыльни І якось выни розуміти рузнюхоли шум не є то
нема ся Начали стріляти і стріляли правдо втікли оба але стріляли через
вікна через хату бо з правотому шту двоє вікну І там є
видно І напротів як раз то розуміти видно боло видно ці побачыли
цішот і цізвіт не повыбывали розуміти себе повтікали Но а гоб Німці
куровы нам сюб Німці Худобу не брали воду не і вівці любили
взяти бо хоц істи бо там на дулькіцкому привало там зранку до
вечер гуденці не зранку довет ся доперу зранку годины дві нераз розуміте
Одна стрілянина друга стрілянина тре і мама тоді каже ся слухати тей
договорили ся з сусідами ну те треба напевно худобу забрати тудав сторону
там де москалі в тых горбах бо москелі маєт і з ім
там ся нихто нічы не заборонял такого А тут Німці тут же
кухня не годно діти і ме забрали в худобу свою То моя
старша сестра пішла і я дві коровы коні і вец <unk> ці
шінадцет вец будут і мы з тыма вівцями пішли туда в камін
Там А там на горі будулене было де пасти дньому не жы
там пасле а вечер там Хлупы зробили ти кухно від огорожы привязували
тушу худобу до дерева док до соснівно і такы ночували там а
дньом тамтыло і в ночыбі волили єсти вечер так бы пили ся
і там кілька днів шме там два дні были а на третій
ден і на два дні было дуже файно лю было хмарно Поли
ле пілночы гріли ся навіт елонує худба відпуцювала вівци тоже А ту
ден ден появил ся дикійшы дуже світло было ци місяці зорі світили
і Німці десь побачили в ноці што там ден были тна це
там на певному скалі они не думали што то нашы а мы
скаліну ішли і взяли і давай стріляти Як насяли ся там крикы
з наряды нацяльы рывати ся Боже худоба реве попривязал над Ніців но
біднад страшна шож робите Ті снаряды рудці стріляй стріляют ді стріляют І
мы якус ту худобу повідвязували тій вівці повыганяли і давай на нескікати
там одного хлопця вшею йому десь по полу школу то покаліціло нашонай
сусідо зворіня де далеко то його поколіціло а так основному все нормы
получылистикы справом тому што мытысов были <unk> Такы не пришлийкы давны сіділи
был же фронт майже всє близше близше вже мскыі і паніка а
худобу спаслиі Декє мушы зробити такє так было Ну але так в
основному розуміте нічы Стало аж пока Памятаю шо мама як казала я
штрошкы такло один раз Памятаю неділю ішу ішли до церкви з церкви
выходили як то была неділя не було посту до них зберали ся
на подвірі танцювали сюди якась музика том было но я того не
памятаю шоб выло міністрі зопамятало што єм можу знати Мелец вшу тількы
страх переселювали сюда сюда як вежыти і як прузети Нас взяхати не
було а мы были через дорогу Стефана а там ся Памята як
рускє наступали Мы ся спереходили там туди я не знаю чом ми
там мисли може взяти слідоі інчы села як рускі взяли насли тых
раных вонів як кричали омні в гулві ся днені чую Мамо моя
рідна І кричалы верестьовни своімы голосали не буде рана і ся го
насли Я не знам хто він такий але то я бачал Я
ті чула А ся після того страху мене я навіт бою ся
іти де сома Я нидек николи не віду сама Тому шу я
мене закрутит я не знаю де з дому повернути ся не годны
том А брали од вас люди до Німеціны на роботу До Німецци
не брали І мою старшу сестру дуже хотіли взяти за нею толклиця
сильно сіцюкы іх называли політця не были в Єслисках там была так
ґміна і там была яка Єслиска німецка Но плітя там і то
они звітам приходили і навіт приходили до нас і давай ім млинацку
былу нас тых руків на підходит до Німец не выстарвайти ни Ну
мама там дуже просили є козого і старосту з села той солтис
Товінні ци кася я не можу порадити Тоді сестра насяла ся ховати
вне за нею приходили она вшыны наподій Она там ховала ся бо
там завжди было багато до соломи і лісіна І там наховала ся
І той екогіі сходило оден раз пришли ся в цілый Кый іже
не можна было бы казати што вона мусит іти де вона што
знеєт ну а мама каже там на слаба на ти вкус лем
налегла на лужко на постіль І на постелі в термомет якыс там
терляндшубтемпература підняла ся і нада ся присіліти січюкы вон і давайно мама
пляче те каже там не іти фус тавы знаєти вой там і
не знаєм цімы выжым тато та то І не там в тойці
Місівекці зрозуміте той тый солс подівили ся на той термот а там
<unk> градусів тым ці годерова і тото же ти фусто біда І
так як осмы вже не приходили до нас вона остала ся А
з нашого села дуже богато поіхало дуже багато забрали Сє было такєй
тот найраз до нас нас техто же приходил втікал Кацюлякій Михал такій
його тоже дуже хотіли взяти але не взяли О тейди тайдаґ Дрогы
слухаче на кім скінціме гнешню передачу Припоминам же гнеска были у нас
в устях Іван Ференс же вродил ся в Липівци в <unk> р
і о <unk> рокы молодця Анастазия Шкільна з дому Буряк з <unk>
р оповідали сме про воєнны часы в селі Липовец Більшу част жытя
нашы респонденты прожыли Юж в Золоцеві львівской области но то на другій
раз буде іщы продолжыня послухаме што они іщы нам оповіли а на
разі Будеме ся пращати До Золоцева запросила вас Анна Кырпан Оставайте здоровы
До стрічы за тыжден