70% #2019 - 70% #325 Липовец (3 част)
Еп. 2019

70% #2019 - 70% #325 Липовец (3 част)

•

Опис епізоду

Odcinek z cyklu o Lipowcu opowiada o historii wsi, miejscowej greckokatolickiej cerkwi św. Mikołaja oraz związku tej parafii z rodziną poety Bohdana-Ihora Antonycza. W nagraniu pojawiają się też wspomnienia z czasu wojny, informacje o dawnym i nowym kościele oraz rozmowa z Ivanem Ferencem, który urodził się w Lipowcu.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видам Вас мили моі слухаче при мікрофоні Анна Кырпан Днеска маме юсь
<unk> передачу з циклю про село Липувец Липовиц не был великым але
не был і цілком маленькым селом была ту грекокатолицка церков святого Миколая
кус сме у ній юсь бесідували бо там до <unk> рока был
парохом дідо поеты Богдана Ігоря Антонича Миколей Волошынович а коли він вмер
на його місце пришол отец Богдана Антонича отец Василь Кід він змінил
своі прізвиско на Антонич і власні тот поета прожыл ту своі дітячы
рокы Зато коли бесідуєме липовец Того бесідуєме і Антонич Церкву В Липівці
належали колиси давно до яслиского деканату а пак тото місто яслиска уж
тратило своє значыня і липовиц приділили до рименівского деканату Коло Липівця было
село Черемха а за Черемхом уж была границя зо Словацийом Але гнеска
неє ани Липівця неє Черемхы но і власні хтіли ім повісти же
<unk> мая зберают ся такы люде якы бы хтіли Кустьок На тім
місци де были тоты села а особливо де были тоты цмонтарі кусцьок
зробити порядок кусцьок поцістити попрятати як дахто годен прити і хоче прити
то просиме прити тадиль віторок середа четвер Зас бесідуєме о тотім селі
гнеска у нас в гостях зас Іван Ференц же вродил ся в
Липівци Агнеска жыє в місті золотів Львівской области То просиме слухати На
сімсилі е була курцьма Але за Німців Жеда забрали і Ждів Забрали
і видно його там розуміти не А може і не знесіли бы
вже як присли рускы то одены раз в ноці стукаєт вікно тато
відкрыває двери дивит ся а там же дівшы троє было є ой
Вы знаєте мы такій змуцінит не хочем переноцюват Толже было як же
Рускій Німців же не было О хоцім приноцювати шестывы тай дале єсти
тай на на землю там підлогы не було альто што тило так
земля глина Соломы принесли тай тамо не подігали дале ім понакрывати ся
з ранку нипы спали і потім просили тата жебы тату Савіс іх
долиманула Бо там што є і все тото дато за віз то
вони по тым розплотили ся най то казал шо дуже добре заплатили
йому якыс пшениці ся што ся там далей же ся вытыкєло Та
і не знаю ци тотой зєвці може тіти його фаміля і ті
устанні были взіды але правдане всі знищены Но і было по якміти
лісниці і было <unk> ци <unk> номерів І церков так было нову
грекокатолицку церков воброну так нову грекокатолицку церкву то была маленька церква то
была православна лемк Не а та грекокатолицка шум не побудували по тым
То было тотя невелика То неі розуміти я памятаю після війны Не
після війны але підчас війны Я один раз той церкви навит што
єй заходил то там стояли німецкы етойси москалі коні свиі тримали Які
церкви єдні лени грекокатолици православны я не знаю бо православна была дальше
від мене І навіт рыза ме накрывали іх жеб ім низино было
розуміти то навіт тикем москелі робили То ті грекокатоли То совітскы солдаты
так робили Ну а як же ся Резо ме накрывали куньы же
сам є я сам виділ розуміколицкій грекокатолицкій церкви Але там ходило тілько
сім чловік і відпряли ся розуміти оден раз або два разы місяц
в тій церкви Пацілуй власо І тота стара добыла ся того Миколая
Отонова Візнаєте Я не знаю не памятає над як ся называли Я
не памятаю як і наша та называла ся Церква Хотя ага селі
A Было так же ци стояла Стара церков святого Миколая і давно
ся бесідувало же церков з <unk> рока так она уж аварийна треба
поставити нову але были ріжны перешкоды Селянам жебы поставити церков і одставляли
ся на дальше на дальше селяне были незадоволены тым же то справа
ся одставлят і пак то было выкорыстано товды коли хтоси піднял справу
переходити на православє Хтоси тото гварил та якы вам грекокатоликы нову церков
не будуют то можна православну поставити і то буде скоро і легко
І штоси приблизно так было І доправды православна церков была поставлена барз
скоро і люде зачали до ней ходити Справа переходу на православія была
політизувана так само як і в Тыльові і так само інчых тых
і вышло так же Липовец перешол на Православія окрем кільку люди але
село долку лем є А от наприкот там деяла і там дальше
там переходили єдны зо другыма села на православі І значыт в Лимбівци
<unk> років в Березню марців <unk> років бо в <unk> році <unk>
резня вшыткы мешканці села вісили же переходят на православі Лібівчане повіли же
ціла громада села переходит Мы точно всі тольґом не знаєм мыцюєм тількы
яка приходит інформация розуміти з тых ці з другых тим подібных Знайте
млійшы батькы за то ніколи не говорили за перехіды то залишов не
православных але я чул більш польску інформацию Книжкы такій приходили розуміти кулись
і а цей низкій Бескід Націт і што міні вытекло же люде
дга чужі казали ся то до нібе правды як добуло Знаціт як
выкате <unk> році зрозумійте перед тым перед тым што ся перед тым
было Перед тым было Розуміти як до той церкви же тяжко было
ійти бо по перше так ґонте були же трушкы перегнелі треба было
іх ремонтувати і ремонтувати всю церквучы не так легко ліпше може побудуєм
нову церкву ну яку унезі в бадцятых руках я низна мне тоді
на світі не было Но але казали шыкаже Будем будувати Но і
вроді навіт деякы фонды во не мали але треба было ся мати
Площю де А дядькы вільного місця не мали Площы тому ся там
всюсновному было на горках та людюча земля А тут на Подвірю на
Подвірю він уроді маленькє Подвіря І была велика Плося Плосю мал ся
вільно священник І водо не просили священника шебы дозволил побудувати там ґеділи
винні ся Плосюль на побудову церкви якый я не знаю того я
не знаю І священника каже чемаю там як Но і вын не
началь люде писати до єпископів Написали розуміте што проводзьме так дальше нам
як коли сказали попівской землі выділити місце в середині села і шбы
побудувати церкву но а Він тоже ниякой одповіді не дал Писали муни
кажут перемы селі єпископа тоже Просили же відповіди не было дес піл
року з рік ну а мускофілы на той час розуміте все такы
працювали Ну Росия розвідка працювала і кулець розуміти як і тепер аґітация
вже проходила нам відсили што каже Та побудуєм мы вам допоможем приходте
на Православія видите ті грекокатоликы священникы не хоцют там помочени тудені сюди
Ну то всякы священникы були розумійте были і прекрасні свясенчы залежны од
людены Ну і тотыкы не приходили николи мене то агітуют переходте мед
поможе мам побудувати медамон там фонды там птести з Америкы може хтось
може з Росиі і подивили ся выни шной цяф І Тылява пришля
І другы приходят і тоді рішыли все орґанізували розуміти разом з Москофілами
шебто взяти і прийти пришли на православну і взяли побудували залесну церкву
архыжы Она так выглядає єджы дімано Коли был кєрмиш ци як як
тото православны Яку ме зволи Бо тота была св Миколая стара Вызнайти
як бы є знал ти ан што робили кєрмиш любили на Миколая
На Миколая было Кєд бы ся Миколая был Так і остал ся
Видно і православні бо так і остал ся Я знаю што на
Миколая было празд Ників Гасло то што было А она як называла
ся то я не знаю Молиткы Люткы є на чляє над зелем
Мов Білий Вей аж з товром кудрявым золоти рого звіє ся по
кришталерім ци во тидкы бажа жубы струнена на настору Ґлакы што запад
майстра і многадга мором Юрбині мамолчы Молитва людка є не мов до
поля На небо дивит ся над ланом жыль Стулька тонка саміт на
серед поля Детає ся під вітру та дриже Молитба людска є немов
ора над хмары вылетит землі порогы аж задрижыт неначе перепе по го
облича богы Другы слухаче хоцю припомнути же то уж перда з циклю
про село Липовец тепер прозвучала пісня молитва То поезия Богдана Ігоря Антониця
заспівала для нас тоту пісню Юлия Дошна Зараз за свертами до нашой
бесіды припоминам же у нас в густях Іван Ференс бесідуєме про село
Липовиц Пан Іван Ференс родил ся в Липівци в <unk> Руці ну
а більшу част жытя прожыл в місті Золуців Львівской области і в
лесні в Золичеві мы ся стріли і там одбыла ся тота бесіда
Но прошу зас слухати Коли я трошкы підріс Ту о мне мама
вже водила трошкы до церкви на свята ци на Паску ці ци
Кідлі має на олазі на неділі О І я памятаю як на
Йордань был біля той православной церкви рядом річка Тантице річка замерзла Господарі
зробили хрест згляду поставили столик перед столиком поставили я покрыбалют си як
соломя неєцей Якы сы такы підстелили Так вы не розумієте там постелили
покрыбалют зробили соломе бо на студі не выпускали ся такых розуміти не
было зробили сломы шоб неты было і одправляє священник службу його называли
Босим Бо він відправлял так як я памятаю на тым коврику Соломи
відправлял Боси всю службу в землі І мороз на дворі мыші помазен
а він босий відправляє Угу Просто на суломі Просто на суломі Його
называли Высяц і Босим Туже был десякдил він мо Нє я не
знаю знаю просто што посий І він службу то я вводю тілько
за самы такий жорстокый цяс Бо в тыры в деревляній церкви Барачни
він всю службу одприлял все босим провлял службу босим І там был
то і східникы Ну може не каждий бо я не был тоді
Але я тілько коли был розуміти то він был на службі Всебоси
цю він то босинь был То же під русканьсков таку зробил Він
сам был збукуване родом і в Ісвітовій війні його сімя батькы разом
з нем сімя пішла на св Землі в Єрусалем Націд вони там
помолили ся і потым вертали ся назад і коли вертали ся назад
як раз обявили вину першу світу і іх там поймали десь на
граници Австриякы арештували і концля Концлаґер Таліргоф вцюли за такій ток направили
в Таліргоф Там як розказували по тым ся в Талергофі іх кормили
варили єм тирцу воє і давали текуву зупу з тирсит но народка
же вмер там страшно там стрехітя шо І каже він дуже молил
ся І батькы мулили ся в якосі мці дали богы вернути жебы
мы пережыте той ной факт того я не знаю ций сімя вижыла
ци не вижыла але він ся такы втік І втік під осінь
під осінь з Талергофу він втік Але там цю бід не давали
і ничого не было він в тік Боси І босий він в
Талеригофу доберал ся аж на буковину Цєнівецку области Тамка томо облас А
доберал ся він каже не тошом На якій поіз сідал бо бо
бо бо бо бо бо бо бо бо боял ся шуб они
арештували каже ци австрийскій поліцар він полями горами лісами каже босий тікал
І в той часу Карпата каже выпол сніг а взути ся не
має чого і не має як піти в село розуміти што ся
зутит ся бо хто йому по перше дасіл не має ні грошей
здатути дальше його талергоф і він так молил ся і боси втікал
Ішол і шол і казавшы больше як шо я кажу же остану
ся жывий і здоровій то я каже же буду священником Вот отошо
я чул што так він рускац гор чы так полуціли си ним
А тошо він Босий відправлял чы я баціл як він Босий ходиві
Бог такій допоміг Вы повіли же стояла тота православна церков І была
і нова грекотолицка церков І ходила лем єдно родина з той Не
там было кілька цілю вік там бы берше там были так грузця
ходили даль ся танко мат А то раз нам місяц дес там
было відправо то хотіл піти то пішол Ном той данку остал ся
він не поіхал сюди розуміти бы і сам Богац його правдо спалили
по тым хату і жінка там згоріла Хто підполив я не знає
ци підполивці якась куляц і зірвала ся ці шорт найдя на той
пожар пацаномы в ноці літал а то хата воєн был богатий сю
віт хата была покрыта блягою і там пожары як был на стриху
тоту зрывали ся ці то бляга так вицкавалеці шоці там якій сни
знеты были знаряды ці ці кулі тей зрывали ся ой там слуга
згуріл і пця жінка йогой ойти Данкє так што Там такє але
він правда остал ся і його потім веселили тоже туда розуміти дес
на це він не поіхал з наме Мы продолжыме бесіду з паном
Іваном Ференсом а зараз хтіла бы м дашто прочытати і при думным
єст ґазета яка долгы рокы выходила за океаном Карпатска Русь і ту
опубликувану дашто про село Липувец написал тото Андрий Кырпан Але ґазета властиві
дві ґазеты они сут з жолтня <unk> р написал тото Андрий Кырпан
як він сам пише В <unk> р то єст передрукуване і хочу
тото прочытати Але хтіла бы м так зауважыти же з єдной стороны
то цінна інформация походит просто од мешканця того села Липувиц Але з
другой строны тото што ту єст написане оно субєктивне но то прочытам
не цілий текст а выберу даякы фраґменты Андрий Кырпан Торонто Онтарио Канада
і його оповід Село Липувец і його істория В <unk> р як
хлопців брали на вуйну пуп закликал няня і повідит Біде неє з
кым службу провити Пошлийте слугу хлопця до мене на його підуцю може
хуц вечерню буду міг з ним одправити Попмол намысли мене так є
ся учыл стал дяком і был ним до <unk> року Придумнум дяком
был мій старший брат ле мій брат кінчыл гімназию і консысторию а
я лем был самоук Інтеліґенциі в Липівци не было лем передовы сознательны
ґаздове котры могли засновати цітальню і руководити аматорскым кружком Помагал ім в
кім учытель Іван Вацловскій і його брат Михал Сына старого пупа Волишыновича
Александра і мого брата Михала Кырпана забрали до Талергуфу як москофілів А
Іван Вацлавскій помер вороблику бы там был учітельом Його брат Михал был
учітельом в Синяві а по войні перешол до Чехословакі де был шкільным
інспектором Александер Волушынович і мій брат Михал як повернули з Талергофу то
Волишынович так само перешол границю до Чехословакіі і был в Михаловцях шолга
Быровом а по нашому старостом і судьом Він робил за двох урядників
А брат мій Мыхал подупал тяжко на здоровю в Талергофі то пішол
на операцию до Кракова під час котрий помер І так сім пришол
Конец ани єден уж не жыє Волошынович был дуже добрий ціловік підчас
мого дезертирства є часто до него заходил і він мі все помагал
і вшыткым з нашого села помагал хто до нього за помочом пришол
Был справедливым чловіком і дуже любил свій нарід Выхалівскій окрузі всі го
знали і любили казали же такого Салгуберова іщы ниґда о Михаловцях не
было не было ани не буде Він паньскы землі одберал а бідным
дало Чом колиси в нашым селі <unk> ци <unk> ґаздів могли збудувати
церкву А тепер <unk> не могли Там уж были цвякы і траці
і дві громады люди липовец і Царемха котры належат до єдной парафіі
І так ся дусили тісяч люди в церковці котра была збудувана лем
на <unk> люди На чом то так было Як ляду вину на
пупів котры там переходили бо они учены нараз пришли до села з
Валіском Мозі і Порожньом а побыл два або три рокы в селі
і як змінял парафію то треба было пят добрых фур абы перевести
го на другє місце Но як він може народ учыти Як бы
він тото робил то на другу парафію перешол бы з тым самым
велізком з яком пришол Но і як такій попіг заохотити і дати
плян як нову церков побудувати Як з того він жадной корысти не
буде мал Люде выдадут грошы на церков котра все в селі остане
а йому не будут мати што давати То хто бы собі такой
кривды хутіл Хыбы лем барз справедливий чловік До будовы церкви Ліпівцяне забрали
ся на пару заводів Іщы до І світовой войны біскуп позволил зберати
каміня з його ліса і каждий ґазда мал привести <unk> камінів то
єст <unk> кубічны метры Каміня звезено але пришла І світова война і
ток о столу По войні зас половина села было знищено так каждий
хотіл перше свою ґаздівку ізран выгоіти В <unk> року началь будувати нову
церкву Але ниякых фундів на будову не было Єпискуп позволил каміня з
ліса взяти але будувати з нього не позволили Писали і просили о
камінь і о дерево але ниякы просьбы не помогли хоц церков было
бы на него записане Війтом в тот час был Ваньо Гырила Михалицин
Розумний ціловік был хоц і слабо громотний Він прочытал писмо з забороном
од біскупа На громадскым зобраню была выбрана делеґация до Тилявек православным то
был Я і на світ о пораду Після того селяне перешли на
Православіє Лем бывший війт Данько Мац ся не записал Но то был
тот самий што думал же никдо не помре а в часі війны
видал Німцям нашу лемківску молодіж на невольничы роботы На другу неділю Поп
довідал ся што село переходит на православіє і што я і війт
были делеґатами Приходжю до церкви поп злий нервовый Кидат книжками кадилом ледве
сме утриню одслужыли Попзерал ся до службы а я іду до нього
же хочу высповідати ся Зберам ся в далеку другу за море може
ся даякій трафунок стати Не хотіл бы з гріхами на тамтот світити
Но то клякай Я приклякнул і опую своі гріхы При кінци звідуєш
ся ци не пригодую собі даякы гріхы Я кажу же не пригодую
нич Жалуєш за гріхы жалую А Жалуєш же ты бунтувал люди абы
перешли на православіє Ні того не жалую Я тото не уважам за
гріх То я тобі не дам розгрішыня ну як не дате то
не дате Як ты підеш дорогу з гріхами Я гріхы выповіл і
жалюю за них Пуп знял з мени і пітрохіль і стал мене
учыти яка православна віра єст фальшыва Я тиж там на ногы бы
уж коліна боліли і нашы переговоры были дос долгы В церкві ани
єдной душы вшыткы вышли на двір По долгій бесіді він нанову сіл
і накрыл ня єпітрехілю Повторила ся нанову бесіда о жалю за гріхами
Янову сказал што за перевод люди на православіє не жалюю Тогды він
встал і сказал То ідий до чорта Я встал і вышол на
двір Люди ме не обступили бо декотры думали же я так дуже
гріхів мал бошу кыти на церкву перед службом авцеркви ани жывого духы
Він товды стал вікні церкви і руком давал знак людям іти до
церкви а люде не рушали ся Товди я сказал до люди Пуйте
всі до церкви Може то остатня служба буде в той церкви і
може остатній раз з вами зоспілом І так ся стало Люде заполнили
церков але ту было остатны службы одправляны в тій церкви од часу
як першых <unk> ґаздів <unk> літ тому назад одправили ту першу службу
То была і остатня моя сповід То была неділя <unk> марта <unk>
року О понедільок я достал телеґраму а в відторок я оставил свій
дім і свою фамилию і своє село Липовец Парафіян і Дяківству Горы
Карпаты і Лемковину навікы Пуп котрий мя на розгрішів называл ся Евгеній
Кульчыцкій но і він товды остатню службу одправил Хворым пролежыл сім років
і помер Як я уж был в Канаді то лепівцяне збудували церкву
православну і записали на громаду Лепівскы жены і дівцята любили свою нову
церкву і красно єй приберали квітами просты і рай з ней зробили
Покупили образы і хуруглы Православний священник не люпил з народа скору а
служіл за то што народ му офірувал за його повинніст Коли ту
увиділ єскуп то начал сам будувати уніятску церков лепівци з того самого
каміня з котрого лепівцянам не позволил і дерева дал з ліса дост
Але до будовы потребны і грошы Товды священникы сусідніх сел пішли помеже
своіх парафіян позічати грошы на будову церкви липівци Як побудуєме кращу церков
як православна то люди ся вернут справославіє і церков заплатят товды мы
грошы вернеме говорили они і побудували кращу церкву Але Лемпівцяне не пошмарили
православія бо повіли Мы маме свою власну церков Вытримайте свою і мы
будеме тримати свою Як виділ біскуп з іх робота даремна біскуп обявил
же приде посвятити церкву до Липівця і кажде село мало прити до
Липівця з процесийом том будут молитви ся служыти абы богто тых люди
навернул і з безбожной віры На означеный ден не лем зо сусідніх
сел але і споза границі з чертіжного і з габуры процесиі были
Але Не по воглонисі Пришло дванадцет священників ся торжественно одправляют дзвонят і
кадят але люде котры пришли з іх процесиями до Ліпівця хотіли бы
почути поганьской той службы Так єдны пред другыми пхали ся до православной
церкви так што православна церков была переполнена народом так як бы єй
посвящали Як виділи Липівцяне же ся люде так тиснут до іх церкви
то выішли з церкви абы дати місця густям із сусідніх сел Так
торжество укончыло ся Побідом православных бо была полна церков і коло церкви
при штырьох священиках а католицка церков была пуста при <unk> священиках і
єпискупі Послі того торжества Православной Церкви оповідали люди Липівчанам же они іщы
такой красной одправы ниґде в жытю не чули і в церкви ниякых
злых духів не виділи Отец Кульчыцкій як мене остатній раз высповідал захворіл
і хворий лежыл То треба было сутрудника бы іщы остал ся ім
Данько Маца а і черемха до него належыт Біскоп сутрудника назначыл ту
юж липуц має три церкви і трьох пупів По семох роках слабости
отец парох помер Но і треба похоронити по християньскы але хто буде
хоронил сам Данько мац не похоронит бо то не вмер там даякій
бідний ґазда Похоронами заняли ся уніяцкы попы пришли іх <unk> авірників штырьох
Єден із Липівця атьох Щеремхы бо то было в часі жнив і
каждому робота на його поли важнійша Але погане липівцяне Хоц іх нихто
не просил на похорон то самы пришли Установили ся двома рядами коло
Покійного діти вышли зо школы і всі пришли на похорон На похороні
пупы не могли ся пречудувати же погане пришли до церкви показати чест
покійному свойому бывшому паруху Барз ім красно дякували і просили всіх на
клебанію де была приготовлена гостина для тых што не пришли на похорон
хоц были вшыткы званы Так ся закінчыл похорон остатнього священника кульчецкого в
липівци Найму будут Карпаты легкы Спочатку уніяцкы пупы з православным были собі
ворогами а пізнійше призвычаіли ся до себе любили ся возили ся разом
в усті і жыли согласно ся тому писаню своє познашы Хочу жебы
в днешній передачі тиж звучали пісні якы выконуют сестры Тынюк але не
вшыткы а лем тоты де ся співат поезия Богдана Ігоря Антонича Ди
не горде орел си зокри ліс ся заслонює крыламає сонцем од хымара
воча де не хыжый звір лев бо венсили ся довкола побола лютым
ремом выкуликуєша Я знаю другє турілья Боже Ягня Дне гнів ты не
грін ти не ка ранит і змі тільки дін доброти та пропачыня
зыв лем веч не огон не прима ранит най мені серце дні
і відчыта ти писмо твоіх ру Як лизу до дегня віч тене
термін для ны Стидленіч вічне світло по темри обіраня просиві анс реґім
не ависонте ефорт він коцвого єди на гармоніі а сві Сонце Боже
Ягня Але геме до нашой темы ІНімці одходили а наступали Е вступало
в село Совітскє війсы Совітскє війско протиснул нас по мойму не брали
шникого мія шас не памятає шяле Уже брали тоты ді Брали розумійте
на той час напевно не брали Брали уже як мы приіхали сюди
тоті дуді вже брали всі а тоді сня кінце лесі війна Якінці
лесібна видні ся най не якінці Лесі вина Як і Німці першы
давали нам маргони зранку погізти цішы як вони всі ступили як выне
нашого коня спасли оден раз і такый выпадок бывшы о Німці спасли
від тых від власивців бо власовців крали коня А ласы были тыж
освободіна армія Были были бо якось так было шмы гоні пасли нашы
разом з німецкыми на пословискута І нихто ніцьо не зачіпал але уден
раз украли Нашого коня кубылу в ласу ці вкрали І тоді мама
там же пляче таже войта што то буде та мы бескубы будем
тата фаената таталже то была кубыла однай друга бо нас тілько для
люшат тримали і ся ты войт взводили Ну і мама в верси
пляче Ноді німака то є Ці гладне повашо кєрувал там старший якій
ці тото Німец Питає што такє там розказали метром ся о ім
іде та не хвилюйте ся вшото буде мит робит іде ж там
занял ся він тым телефоном і через Годино ці через Пілту Рыку
было привели Римці Ни Німці ав якій ласу зрозуміти в постіві сестра
забрала Але бунгати О не хотіли украсти ге бо бо то є
руска армія Але то в ласувці были такы то были дві частены
одна в Лепівці а друга частена была в Ці Римсі На друзє
сцена німецка была віце Лемці то же стеме з ласульцями І знову
коні де спасли си серед німецкы нутаи та некаждый раз пильнує сте
свідися і же кубили не стало знов За другій раз Другый раз
до Маме вже пляци што робити сказала то лы сыстрі на цітже
Якос Німців дале знате і німецка жену воє там сусі по німецкы
Но але ці з пару хвилин каже то не з нашой чести
не веле не можем помосє то є честена кажемх <unk> друга цястера
Власовці роче бо там і тій были Німтіт і были І знаєте
Німака каже што я ніц не можу дом помыт не можу Мама
пляче а сестра Кажено то я піду поцікавлю ся де ты не
там а ту жто і берег недалеко Номей ях доце Лемкы Імна
один раз пішла і якой знешла фен кєд Легоцкій є Легоцкій найслату
кобылу на привязаны до досливкы біля самого плоту а пліты сых деревяных
патиків зроблий тительци штыхяткы І тоді сестрою пішли в навзяли з собою
ножа та пішли та може якось з війником хотяте То найдермінац был
же на ніг Ну і мы підішли там до них там біля
подвіря подвіря великє і на подвірю тотя якась кухня навіт была тіша
тото м ям ся не памятаю Там Німці о обідают А за
стайньою тамтоі стольне хатас тут стайня за стайньою як раз то сливка
і з кобылою І та сестра ми трохи так подивили ся як
буде єй дяди пішли донес підішли до Кобелы як ес єс вона
дістала дома руками розуміти через сливку обрізла снурок той А дальшый дефіртка
на огород косю косю косю косю косю кося на ся выкликати і
таке ла іде Стоістольне парка ну Амы стоі зрозуміти і дуфірткы Но
а ту другы тре суці як бы Німці піймали то є біда
Ну але ну Спасаєм розумі підішли до фірткы відкрыли Кобела высла сестра
седен на кобылу каже ітя я піду пішкы Ну і так я
приіхал додому тою кобелию Пришол а на подвірі была е велика грузова
машына бо раз є кухня там тай грузова машына де продукты крыта
є а дальше є ся комора велика десь все одна была нібы
побудовона будівля І німака той побаців шы привесли Кобило но а тут
мамо вже безпокоіт ся шо як прийдут завесте ся му одстріляти розстріляти
псі і боят ся на німак шы добре І каже штоб Кобилю
завести ся дал до той куморы хай ся тых кубелы зопхали до
той коморы куморо великы і там дале єй сіна єстит закрыли німака
бере руцвика выдсунул за дом розвернул ся підпер зміт двері підпер двері
не тайніцию Не пережываєм што буде дальше ни через якусь выдину прилідає
знов той З автомату зато є москали Чым ся вклял так як
його Власовецовец Шось він націнає по стайні дивитя Хто його знає ци
він бы ме не виділи хто грал Ме не виділи І шукає
по стайні по будівскуй духаты всюди в сім ся в рукы трецут
што буде дальс він на ся а потім ся хоче Думори іти
і підбігає до того Німця шмашену забрало Німец стаят бітово вытяну пістолеты
я теятя зубів О помацюкал його помацюкал пістолятом намагал розуміти І Власоль
забрал ся і пішол О то по тому то я розумійте як
же Німці втікли пришли мыскалі персі появили ся і я стал плакати
Каже цьоте матьоте пляци званю Німців нема не пляз а може тисі
будут ліпшы цім Німці были та Німці тоже были каже веде зі
тата хотіли арештувати та не плясь а є хотіли арештувати тато мало
вывет дес на той час Сє солдатів чут не было зовсім в
німецкой арміі на просто была влада німецка в містах яслисках і то
ґдарували січовикы поліция і тоді команда была розуміти по перше всю худобу
кульцікувати І всіх кульцікували вівці кульцікували коровы кульцікували пацята тоже паця не
можна было ні зарізати ні не продати як вісьол на базары з
пацятом то могли навіт забрати ся бокы туді дисциплина была страшна І
ясно што Шо якысь так получыли ся што один раз десь волк
крал нашу вівцю кульціковану І во пришли сивікы якы довідали ся як
то не тамто я вже конкретных тых не знаю Довідали ся і
пришли си цілвикы Зачали выясняти нозначальником своім Де наци де поділи ся
тебе продале вы партиза выне не так протали не штобы партизанам не
давати бо на той час же была розуміти партизанка москальска і лупату
дівше было ну але бы не тілько в основному більше за москалів
што ЛЕМ Цо може быти партизанка Ну і в кінці кінців што
<unk> тата взяли на постурунок то і Яслисках там його обсодили шой
там был він добу і там казали ше його будут брати лаґер
і мал він піти розуміти в Свєнці но але по тым знову
якоі мама там З тым з ґміны дам солты там на ціли
балака тешы слухати то тре якой пасати но і якыс переконали в
цілу поліцю што што то волк кравту о вівцю і такым способом
татерю є пустили а так могли його розуміти зобрати так што там
дисциплина была дуже тяжка тоже Цы страшна Але вым локали як Німці
одходили по тому што я конкретно знеме малу пару выпадків знемишо вони
все такы якосі были трошкы люде більші розуміти сівця Мускалі любили ся
вкрасти А ті были бы зміти більш меньш пристойны люде честны Ну
і ясно што гестапо то было лиш жорстокє то было біда чорна
політя і так дальше то страшні люди были но але але Німці
тій рятуві были дуже порядні люде І я іх якось і тоді
уважал І тепер я саму найбільше уважаю ту Німеців поцілую по тому
што приходили дівцята сте байты не розуміти після війны розказу лиш шо
там як было ся уж руйнувано там муро одні муры были руіны
рішыніцього єдвіця Краіна бердувоів В Европі а о нас Німці вывозили Чорноземе
звідси ґрунты бідозя була в них бо ни не родили ся дуже
добрі А выпийте як не дубили ся ами А тудішо я памятаю
як о ден ден прекрасний пришол розуміти агітатор каже вам бы добровільно
треба было єхати на Украіну та де та ме не хоче тоту
де сіде і те Но але все такє давайте ми зложым каже
актий тому подібно што вецей Так як деперту івакуцийний той лист і
насял писати та менне червоны тай ме вже то Но як хочеш
писати то мусишти Своє написали і вокуцийный лист Але не то шо
мы хоцім є розуміти мед нихто не хотіли Тым більше смы же
так раділи шви на кінці лесі в кінці кінців наснєт ся якійс
порядок і зможем тут што з себе робити і невеликых дикых втрат
не маєм то могли бы ся зєти Но ті написали окуцийный лист
людинне Аґенд якій сприходил і скількы вас є людей скількы тово з
якого року і кого тот ся підписали А через якій час де
в вересні місяці том же <unk> было в <unk> році І в
вересні місяці розумійте было якє свято міні Німці оставли як пис гітару
тжы покаліці ну розуміти і так дальше і я то бренькыл на
тій гітарі то было здає ся свято розумійте і приходят солдаты польскы
через дві годины шбы были готові ідите на Украіну Зберайте все на
фіру што можна зо дві годины Ону і так змійте біда але
на ся лизберати А я там ся грал розумійте на тіс принкель
на тігіталі аніпо Ляк вервал од Дукуліна Ломовы То бына і так
трошкы было по коліці на там полома розуміти тыкє тайцецтві выдены Мы
на філь вже выіхали розуміти до Вороблика Другы слухаче і на тім
хоцю завершыти нашу бесіду Нашу передачу в нас областях Днескы был Іван
Фернс же жыє в Золицеві Львівской области а походит зо села Липовец
но і будеме мати іщы продолжыня а на разі пращам ся з
вами до Золицева запровадила вас Анна Кырпа Оставайте здоровы до стрічу за