70% #2019 - 70% #327 Липовец (5 част)
Еп. 2019

70% #2019 - 70% #327 Липовец (5 част)

•

Опис епізоду

Nagranie opisuje społeczną akcję porządkowania zaniedbanego cmentarza w Lipowcu i cmentarza w pobliskiej Czeremsze, z udziałem potomków dawnych mieszkańców oraz osób związanych z kulturą łemkowską. Towarzyszą temu relacje z wyjazdu po okolicy, odwiedzin cerkwi, dzwonnic i muzeum oraz refleksja nad rosnącym zainteresowaniem historią i dziedzictwem Łemków.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витам вас милмий слухайте при мікрофоні Анна Кырпан Як слухали сте нас
каждий раз то памятате же попередны передачы оповідали о селі Липут же
в ґміні Яслиска Прирыхтували єм передачу о тотім селі але ниґде не
виділи єм його Но тепер <unk> мая были єм липівців і было
то для неє цікаве вступити на тоту землю видіти вшытко уйцім чыталям
Уцім оповідали мі моі респонденты і порівняти тот образ же постал в
моій голові і реальніст Пришла єм з людми з Зулоцева і збід
Злоцєла Жєльбівской области з дітими дітьми і внуками тотых хто ся вродил
в селі Липовиц То была іх ідея притий кус почістити заросненый цмунтір
в Липівцю но а тиж поцістили сме і цмунтір в сусідній Черемсі
Припоминам же ани Липівця ани Черемхы внеско неє То лем назвы А
зато назвом Дикы природы в прекрасной зеленой долині річкы Бельця Ну і
в тотій долині стоіт лем кількоро хыж де принимают туристів В єдной
з тодых хыж замешкала родина гутовскых Для туристів то гудкова колиба А
для нас дім Поляків же шануют лемківску культуру цікавлят ся історийом Лемків
підтримуют добры ініциятивы вы так бы повісти лемківскым напрямі Мария і Яцик
Гутовскы не лем долучыли ся самы до прятаня цмонтарів Липівци і черемці
але і фактичні тото вшытко зорґанізували і запросили іщы люди а і
приняли нас в своім домі Підтримал добру справу і війт Яслиск то
щыро дякуєме вшыткым хто ся долучыл до очыщыня прятаня цмонтарів Боже Вам
заплат Фактичні з громадян Украіны брало участ в Кім Лем Пєро окрем
мене то были Галина Мудрык з родины Ференьців і Стифурів Мария Назар
з родины Порад і Буряків Михал Петрунько і Ярослав Варянка Спочатку было
нас більше але так ляло же запала з невіра што выйде іщы
суньци і даст ся дашто зробити Но і зато част люди вернула
домів А сонце такий вышло такий засвітило і дало нам зробити тоту
роботу Але два днедусів тыж не минули дармо Пан Яцик Гутувскій зробил
нам цікавы екскурсиі в той місцевости кади сме пришли Нашы маршруты то
Дзиндронула Тиляла Терстяна Даюла Яслиска Воя Нижна Поляны Суровичны і в Полянах
виділи сме як ся реконструює стара Дзвіница то прекрасна громадска ініциятива Поіхали
сме тиж на полудне од Липівця і Черемхы праз польско словацку границу
вы тыж можна повісти лемківскы села села Черкіжне і Габура В Габурі
виділи сме прекрасну давну церков перлину деревяной архітектуры а на горі памятник
князя Лабурця Такы вындрівкы барз важный для пізнаня лемківской земли окрем того
же люде дознают ся до снового то они зацінают і думати кус
більшы в лемківскым напрямі Наприклад коли обзерали сме експозицию Музею Лемківской Культуры
в Зындранові єден з нас незадоволено плул Што такє же експонаты не
підписаны по лемківскы та же Лемко мал бы іти по тотє музею
і вшытко чытати по свому што там де єст приціту Мусенсен Лемківской
Культуры Но і зато можеме повісти же такы екскурсиі вчат тиш і
кустьок патріотизму Але з тотых вандрівок зробили сме і інчы высновкы Вшыткы
знаме як при выселіню Лемків і одраз по нім Полякы ну не
вшыткы але назагал як Полякы односили ся до Лемків Знаме як нищыли
вшытко лемківскє заганяли в церкви худобу і так дальш Певне о тім
оповідали ся в каждій лемківскій родині Тепер виділи сме інакшу ситуацию толесні
Полякы яли ся реконструювати дзвіницю в Полянах Суровичных старали ся о захованя
ориґінального выпосаджыня в церкві в Волі Нижній яка тепер єст римокатолицкым храмом
Полякы Тепер нараз більше ся цікавлят лемківском історийом культуром як самы Лемкы
досліджуют Лемковину выдают книжкы реставруют лемківскы храмы одновляют цмонтарі вчат ся лемківской
бесіды лемківскых співанок Пред такыма людми хоціт ся лем низко ся вклонити
до самой землі На жаль сут і інчы неприязны люде і в
такых мандрівках Лемкы з Украіны тиж іх стрічают Од них то уж
можна почути о Лемках ріжны нефальны річы Але найгірше што од тотых
Поляків цюли Лемкы з Украіны родины якых так брутальні выселяли По што
А по што ту Приходите і плечете преці самы сте захтіли выіхати
до Совітского Союза І часто што се такє гварят тоты люде родиче
ци дідули якых самы такой выганяли Радяньскій Союз тотых Лемків а тыж
палили іх хыжы рабували іх майно крали худобу а нераз робили і
іщы гіршы річы Што же най то ся лишыт на іх сумліню
Не будеме о тім а бесідувати всяди і в нашім радию тиш
вартат лем о тотых добрых в справах добрых взірцях якы вартат наслідувати
Єм задоволена же брала єм участ в єдній з такых добрых справ
же почістили сме вшыткы разом в цмонтарі в Липівців і в Черемсі
бо при ті місця де стояли храмы де были цмонтарі колиси посвячены
то можна повісти святы місця і они не сміют заростати деревами і
кряками Але як уж бесідуєме о святых місцях то вартат спомнути же
улипівців доднес стуіт лемківска капличка з <unk> р яку поставила родина Варянків
і там одбывают ся тепер прощы Выдут тадиль з молитвом люде з
Язлиск все при початку каждого місяця в теплу пору року Акурат <unk>
мая минуло <unk> років од дня коли малому Пастушкови в <unk> році
близку каплиці явила ся Матер Божа подібна як на образі тотій каплиці
Для ня тота поява людям якы ся лишыли на тотій землі по
выселіню Лемків єст барз барз символічны Цікавый припадок ся притрафил в часі
коли были сме Липівци Недалеко тій каплиці ішол по дорозі сын Яцка
і Мариі Гутовскых уж дорослий сын ішол зо своім приятельком Норс виділи
дост близко медведя Єднак медвід ниц ім не зробил лем перешол през
доругу і пішол сой своіх медведячых справах Но кус ся перестрашыли але
вшытко щестливы ся скінчыло но і слава Богу Но і щестливы ся
скінчіла і наша подорож зато вертам Юж Украіну до Золицева міста в
околицях якого замешкала більша част Липівцян Но тепер зайдеме в густі до
іщы єдной пані же ся вродила в Липівци То просиме слухати нашу
бесіду Варянка Мария Дмитрівна З дому Ваянка А по мужу Варянка а
по мужу якордіян Вордіянка Во Ліповиц Повідали ліповиц Ци Липовиц не было
Ліповиц повідали так Ліповиц наш был ліповідноси лотя Ремха і вшто іже
чешска границя маль в Ліпівці дуже богаты варияны кіток і якысы варянкы
жы поставили там каплицу той шак то нашому на нашым полю на
моій мамы полю поставили выя як Скорійше ся як ми приіхал пат
тодич до пятнадцет років єдила все до Польщы То там Полякі ся
зо мною здибали мы автобус міха на фестіваль до Дондранова Я была
свойом внучкою о ясти алонашы была маленька но вже до шкоды певно
ходили Е Мы были в ліпівці і там я пішла до горы
Ельду Твинтер бо там мі тато похованый є мала три рокы як
тато помер Але я до Твинтеру там мы пришли і там не
годен был прийти бо дуже зарости не был Я мала кєд ствічкі
там поставила неє нелюбіму гылі бо я тата не здебала бо а
мама поставила хрест на татви О Але я тата не здебала тым
мушу был дуже дорожчений цвинтар І мы я ся вернула знучкою до
капличкы а на протім капличкі была наша хата по другому боці дорогы
Я бы тій каплиці сіж орієнтувала де наша была хата Ну але
будут там два Полякы чекали на нашых людей ну нашы люди пішли
ся туда сюда до Черемхід по хто хто куда А я ся
вернула з дитиною назад знучкою до капличкы бо не говорили што Ну
капличка была дуже вбрана побілена обгороджена помальована бо там ім помагают Америкы
помагают Америкы ту коло той каплечкы ходити А другу статую Матінькы Божі
поставили такы збоку там на такым чужым пляци ни назва писали ся
леґочкы Ну і поставили так бо казали Полякы што на тым місці
ся обявила Матінка Борсні є хтіли звідати то уж было плутім як
Лемків вывезли так так же хлопці пазли худобу І бавили ся коло
каплиці а они бавили ся гейбы они єґумості якысы же кадили і
ватру розпалили і ррали з ватры нодиро а повіменци як і нима
бавили ся гейбы они кадили І такы іщы кус уж бы запалили
бы тоту каплицу і она бы згоріло і яла ся але якоси
щестливо же то а єден з них был дальше од них і
виділ матір Бложу а таку як намалювана в коплиці на образі Іі
і тота Матір Божа поділо муж жебы все пильнуло світали ті каплиці
ся вже стояло то образ трохо обгоріл но вони обновили той обся
ми обновили так жебы бы был такій як был А тій люде
што на тым місци ся обявила матінка Божа то вони є на
почапах Ножывівни там нижві не знаю Стерів ся зо мном померла а
та того року што я то ящы жнич ней не дібаю не
знає З якого то ви рока <unk> кусу Біст то собі выповіли
же мали сте три рокы коли на то ваш тату як тоту
модветра Дмитру Варянко Пільович А мама як мало номину Єстіна унес дому
копця Юстина Миколаіна Тату і мамо такой такой з Липівця Так так
Липівця Но мама були перша хата від міста Від Яслицка Перша хата
моната Мне вас было слово хато ци хыже якы вас были хыже
мойойы мами мамы або вышысь девятерось та а в татовій мами бельо
двоє два ци не было А вы мали братя сестры Мали двох
братів старшых а померли Микола і Ілія Микола был з д року
Ілія был з два року а я была з <unk> року Там
де церква была там церкви было же вся розібрана ничого не было
там было вгороджено і там ся пасла худоба На тым місці де
была терм а де бы священных зарад через дорогы клебані є называли
то там Поляк мал дачу Ті клібані та нова терк была православна
гарны было церкви нова буде Коли в вашім селі был кєрмиш певно
на Миколає І была клембанія де жыл священник колоний Священник він з
нами приіхал сюда Я він ся нысал і я не знай ото
є вже не знаю Як ту його сен є на зарічу а
він десі путіл Я не знам єм з нами приіхал сюда Памятаєш
же він мі здал книжечку червону пладинку і катехіст Но а бы
ся ничо не памятал Бо він дуже заклюбил дітей то бы дорождавал
книжочкы кыхто катезм чытати выходили юж до школы в своім селі Но
так ме о нашым цілі был до садіку удили а потім до
шко Садік Садік выповіли то певне хыбель робили на жниво Жебы ґазды
ґаздыні ішли на жнива а жебы мали діти з кым лишыти А
такы в тракті цілого року то певно не было Я думам же
то было в часі жнив Упамятай же ходили до памятаючых дямту Тадік
выпамятати школу Вы там до школы не ходили вдома Нє ну то
юж туж ту сласли волю Маґна Не розвіют ся тыс наша борно
Коло черемхы єст перехід на тоту полудньову сторону Карпат ескід просмык як
война ся кінчала рамнітці були окопаны в <unk> місяця Зачеремхою там тім
тім тых тых тых горах тамтым Лідуже до нашы села стріляли В
ту ніч як Німці втікали я была в лісі з братым і
багатом людей з худобою Худобу попривязували бо худоба тікала додому Худобу поприязували
і не там цілю ніч ціділи І ту в ту ніч Німці
втікали І не так до були Дорані а рано ме так вешли
з Куполяну тамтскєкє нас було село всє горіло всє горіло долж од
самого початку до самого кінця Люде плакали де і таго того хата
горит того хота а наша хата не згоріла Моя мама была вдома
а Німец казали мама Німец оден ішол по дорозі і командувал ними
а двох втікали і хаты палили Шы скруті соломы кєнул тіж тіж
гатут ці там де спід хату а то ся деревяне то сьо
скоро гуріло Но і так і вьо і вьо і правда мама
были вдома він кєнул але мама ці не показувал дас сховали ся
Потім він пішол мама встали вийшли там де уник там были схованы
і єй мамы загатили Після того і вниз потікали тинінці і після
того в нашій хаті шыжом <unk> сімей было бо не мали ся
люди де подіти хоті погоріли Але незгоріло ціле село яка си част
лишыну яка си част села де не дехто был дома де загасил
де само ся загасилю Але горіло ся востерни То ы Німці такой
пали Німті палили я втікали Німці палили А наша хата штыявы мы
поіхали во стіни а нашу хату запалили на семері дво нашы зараз
як ми поіхали А хата была нова Мы девят років в хаті
сиділи дошкы были заготовлены на підлогну і хаті была підлога червоночерпицю было
накрыто потім писали думами што каже Юстину твоя хыжа горіла цілый тыждень
Бо то што было деревяне материял был здоровий дерева была студоля на
підлозі была стайня на підлозі што было на підлозі бо свій был
ліс то мама порізла де на тім на пиворами і дідоскы ся
сушыли што вони підлогу бы давали А потім мы поіхал што ся
лишыли Але чом таку нову гарду хыжу было сполено но то другы
знай хто то запалил єй Но як Вам писали листы то знали
хто хто запа хто они там знали хто запалил Дві у дві
жінті якы тыжден горіло то за тыжден не годны были зогосити А
хто буде гасил як порожнє село А в тоты дві жінкы там
ся лишыло як не зна як мы ся лишыли А потім ся
ной ся од нас благаня друга была надя А як в ни
писали я не знаю О тым ни потім писали думали што твоя
хыжа горіла цілий тыждень было ся горіти цілий тыждень і дуже стріляло
бо черепиця была нова червона а черепиця стріляла Тото за поличого комута
хата мішана і была бы стояла нова хата І коло той хати
будут дві грушкы такых великых чос горіли чедна грушка была там де
была стара хата мама посадили сад То там была молоденька грушка під
хатою новоі было якы Кісташы то вниз горіли як хата вріла а
там єдна грузка была в такы більше в стаді то як я
приіхала як єй приіхал назад до Польщы то я ту Грушку свята
Грузка стояла А студня было за кєда і каміня Ну тебы там
пасли худобу та єй же псів дова не потопила ну Поякы пасли
худобу там было в загороджыне децерко была там удоба ся пасле і
так пасле Меше село перше было від міста тож было близко буде
село Пусто тай ся то єдна капличка стоіт і там де священик
жыв то там по як мал дачу О а так Там ся
тіж хати стояла але я на другій бік не переходила Новсю ображаєчы
ото нашу хату спалили чошы хата міщала та можна было там што
тримати то нова што нове Нас за хатую была сіножать там кусили
сіно аж за хату сєножат а потім было же поле Дуже богато
квітів в тім сіножі было дуже пахло то вшо Мы як раз
тоди були в Польщы якы тот што цвили ті квіти цвили ясі
нарвала букєт квіти ся зондерновы мы пришли до церкви же посвятили зелены
свята Най чуда додому привезли Бы дуже тка велика лавка была двома
пуручами переходити такє Я поіду як я перейду через ту річку Я
там было мама в нашій нашій хаті была кросна мама робили те
полудно і мы стилили кулу річкє а то ся поливала Думе якє
перейду Я мы приіхал до Польщы не мано такій струмочык ниче ся
замулило ріка была пайна велика бо то люди честє жебы полотно поливали
вла чыстенька і сла І ся як замулювало честє лише бы буду
де полотна поливати жебы полотна выбілювали Як звали ся бельцо ци як
Байцьо Як тота Бельця То ліс там звідкєм моя мама там той
ліс был Бельстя А хоц прекрасный ліс Там дуже была рімнена де
моя мама богаткой родия не было Мама была з богачой родита Туди
мама вєсля замож то было <unk> Пят морґів ліщыл і пізнайцю поле
Туде мама пришла за невістку а там звідкі мама я не знаю
з кєкє там было поле Файне поле было дуже рівнина той ліж
белься то в пуднім боці а полепше было по другім боці Было
четверо Варянків Моя баба татова мамы была зо села Абрамів Абрамів там
З Абрамова Абрамова і казали до Абрамівскых Абрамів то такій можна повісти
же то часты села камянка а можна повісти же то но окремий
і такій рамклера баба Грамова то на м мамину маму так повідали
на тату а тата тата маму такы мы тата мамы Буде з
Абрамовы Врамісти до Абрами же як баба приказа невістку тоже так як
моя мама і казала до абрамівскых А мамени як ся звали Хлопця
хлопці Але до них якоси повідали до купці хопців єден А товды
як был єден тотовди копця і Юща О а як было більше
товды якоси травекій назвете мы повіли же там де вашы мамы жыли
тото было Од початку села як і хати од Яслиск то яси
перше хати від Яслиса ґм і же то были такы кус богальшы
ґаздо будут уж файне поле ліс Ну тей робили доробляли сітей Выі
мало полото робили доносили люде полотна робити Зо вашой мамы пакати до
ней приносили як отарист ру І на час што полудно робили в
нас було на цілым цілін ну наше было Лем вымали круга ну
є негы такі лиш є ті кроты куда было брати ткали і
такє што змагатячні што не купляли но што пряли лем і тоненькы
робили полутно і грубше шсерубше по тым коноплі пряли на мішкы мішкы
рубилишкє Вас сіяли і коноплі Сіяли і ну лем то я снижю
лем то мама все сіяла там окуло капличкы де тепер капличка ткагарно
стоіл То наже давно давным стоіт же ме там были выставили то
там мама мала купови і куло капличкы все сіяли лем Я то
памятаю Ну одкола сівали по тім абно было А моі мамы сестра
з двох рідных Тому назну ніколя і не треба было вона вышываля
мерешкє рубила низенкє низенку і вышывала што вна на полю люде всє
зробили а вона нісну сіділа і людям то всє робила оном тако
было мрия ся называ але гоцкы ся писала по чыловіку легодка была
тут на купаняк жыли потім на выіхали на поцепи мережкы рубили і
вереты высивала ся высывало А ел хыжы што си было вышыте напр
плустіль накрывали яка си была плахта вышыта така ци золовкы Мала єда
выше прикрасы і верете были вишыти пляхты На пустіль кє пляхты застеляли
ліжкат мо так стіль обрусит але вас до ты плахты же накрывали
ся пустіль пошыти были вышыты так так і убрусы на стіл были
вишеты Як люде ушли В церкву Ту як были позбераны Як мали
Як называли упліця Блюска така назвали опліця Хлопці то були сорочкы а
жінкы назвали упліця ну і такы ґворсяты мали повысєваны Мама мала плюшовий
горця мали пюшыви ткій голубий голубый пюш або псьой вєсучий Кабаты мали
дбераны дріненьку дрібненьку збероли єдно вєдно квітка квітку і кабаты були і
запаскы були повышываны і тиж бороны мамо мали ценій кабат м і
Червоны Горошкы Дрімненків ни так зберали же квітка до квіткы квітка до
квіткы там в ниякой машыни не было ніч тотсоручна робота была Оно
так ся тримало што без преса без ничого руками то все позберали
і всю чосі так тримали Цыли пацюркы і мали правдивы коралі Яна
іх сюда привезла пецюркы були якы Червоны вышневы такы Мама мали вышневы
патюркы а мале такы праведливы коралі праведливы коралі то були так як
підрозуві такій Вашы мама мала тя пец мамы мусило тя пец І
каждый ден чепит бральный ден і на поли шлиці в хаті тішу
ся чепит Были ґурця так як виды наліщыків не было ґурцет тисну
груди тримали ся на тым ґурцеті Ґорсит был і на поли сли
в ґорселята ківцю Ну до доходу інакше ґурцяти були а ду неділі
знов інакше були ґурце гу Мала мале такій кульорові мале Не такі
ворстєнькій а кульоровы такі мале Той до неділі мала такій шыємка голубенькій
покятикыми плюшови вішыти А дохто ходы мали такій о такій простенькій сплопы
брали такі мале гінкє Жышеці кібиті Ци памятате же старше Лемкы они
мали такый як бы плящ такій сукняний Чуганю ци чугу Чуганя чуга
так але ци вы памятате ци за вашых часів іщы дахто в
кім хлодил в чугані Но коло нас было такі старі люди і
так ходили рукавы такы шырокы были Але ко нас такі были хлопы
старшы дама померали нида не єхали То такі вымале Я мало памятаю
свят мало Вы такє якє дуже страшне войны вывушка в ней то
більше о тым ріше ся памятає Новата як свято А як было
як не стало тато Як же ж мама сама давала сой радый
Дотепер треба все платити людям як штось робиш А коли так не
было в нас як виділи што в дуваші леж є хату будує
люде ся зішли помогли і порізати вліз і завезти і на пиґораму
і поріжати і привести додому І майстрі були то так ся не
платили як тут тепер а одно другому помагало Може шож мама підрубляла
ку му Як хтось помагал же хлопці були трошка ти притиснены были
до роботы ворали сіяли был кінь свій та мама Двара же кусили
бы треба кусити бы для худобы як куня для худобы было свія
свіжы нраці свій ліст свіє поле цвинтор Лемти леко по огорках зочых
выц на того не ховают уж більше никого Храсты зчорніли там вітер
подрыльо І плакати нихто уж там не приходит лем волк чосом виє
лисы бют ногры Роми поязовы шнуры сой <unk>eo<unk> дарможы мыспор Лем тілько
по гурбках лемківскынатори тиху Юшкунец мироют свинтори А світ не голосит чом
світ не голосит а єм обіцяла ся віч моя памя О памят
умер О памят умер роми мовязали шнукы листовы потіжством состав Я б
да хтіла поіхати же до Польщы на цвинтер а я бым дуже
ся хтіла поіхати побачити де там мі тоты похованы Бы де баба
одна друга діду то на них ничого не было гуше най не
было кули там мамі ся поставити а на тату приставили хрест баба
діду то мамины тато мамо так і мамини тато а они што
там померли тамта і єдны і другы так Цы памятате часы німецкой
окупациі выповіли же выпамятате як Німці палили хыжы в селі коли они
уж сутли ся одходит дав до Черемхы на Чехі туда вызначат село
під Яслискє вызначат село І они твордите вшо палили Коли то было
то было теплю бо мы были з худобой в лісі Нас багато
было Тісік Сіділи сможе Не як сиділи в лісі В ту ніч
як мы не втікали Мы так полили вогонь і значе трошкы вже
было холодно Угню си гріли А чую кажды Німці ідут Німці там
швергочали по Німецкы говорили авни знімали тіліфоны знайте Выраті то все было
понатягуване і мыча повідскакували від бугню і так хто куда покі Німці
перешли О Іваня очкуре поскідали далі тей далі тей далі О выпати
знов долугю то была ніч пати маш на тку поляну вічли а
село горит Теліфонны друты та ы там де сы были і они
ішли і заберали і заберали В нашій хаті выту бухата была нова
кухня пєдычок То в нашій хаті повар был пнісный пік пікал піріжкы
всю всякі булочкы ложе бже хата тріщала з того з того жару
і так приходила приіздила кухня і заберала і так везла на солдаты
до войска істи То Німці так робили То великєс мучкєвий пикал там
було місце нва ся нве так ся моя мама дурно наробила Но
радік буде кєд судвати не де якє то были Казал же Чехі
і ты є дуже кашля ты міні дал што дві три кваткы
цукру до нашы сло тако Найт был такій з міста мошы новоку
боку был перевязнима Но і Сташку а епем поряк был то він
нам тів пласти честівого Найти куль дорогы вальне була річка була камінна
дорога була І фості чести нечы было кєд запущене сило мый не
было Мы йому лишыли млено <unk> зерно село січкарню лищыли йому Многато
полишали ци Кросным лищыли нова хато вшылишыли Дорогы слухаче хоцю припомнути же
днеска уж <unk> раз бесідуєме о селі Липовец і гнеска у нас
в Густях Мария Борґійян з дому Варянка же вродила ся в Липівци
в <unk> році а більшу част жытя прожыла в місті з Луйців
же на сході Львівской области і тадиль в <unk> році трафила більша
част люди якы были выселены з липівця Припоминам же липовиц липовиц то
ґміна єслиско гнеска як мі повіли найменьса за чыслом людий ґміны в
Польщы найменьса бо з тотых сел якы лежали докола Яслиск і колиси
были лемківскы Лемків было выселено но і лишыли ся лем польскы ци
уж вымішаны родины а тутых сел Липовиц і черемха о якых найчастійше
бесідуєме тотых сел яко сел взагалі гнескы Ниє Но вертаме зас до
нашой бесіды зо слухайте плятформа розумійте плятформа то не будя в такій
музері коли бсарабці єздили з Русиі тым угры но на тій углі
єхали Но шобы дати плятформы для людей Тят кон не розумію то
што для конів дале вагоны чуты вагоны і для худобы будало Ну
выбратипы зробивали такых кули так то скриня то якій смішок ще мішы
жыджерном то щемі та якій был тот ваш ваґон якым выіхали як
платформа дно было Так да я кажу тіль на дзьоны то не
был такій ваґон якы ні Зовсім накажу тідку дно было Так ну
а як на такым дні тото ж не мож наіхати то люди
бы попадали ся тось повіт того же было вогонь так во ся
махало най Боже мы не будем ні там ні ту Ну а
якы лем така плятформа о такывали добивали кулит буків і так зоставляли
як лежала на скрині полны івны наголов на курило А не было
ани даху ани стін Та хоц бы букє были то бы добрі
єхал то было од єд плятформы і ся Но так буків кули
забывали і так складали хто мов зерно котрі жет скриню А же
другій другій поізд єхал за нами дожы дали крыти вогоны а мы
першы єхали в тілько плятформы Для худобы для клонів были крыты вогоні
А для людей не было так не іхы просто не был выц
а якє нщані были Значыт а худоба была в такых же были
і стіны і і дворы было были ы ну так лишыли тыми
выгонами а худобу пустили Набриґат мороз но як там сідит но но
так не мали свій быти пяцик маленькых та як путяге так скоро
но як кулея то Вітур такыйже якы ну суха він скоро не
іхал до інє іхал єм настантіх хто жвікі Люди замерзали єм кажу
річ люди і діти малейти замерзали Я не знайде мне іх дівали
бо вначі мого нітого не было Але було вликі Што жы на
смерт замерзли Ну Был так же на смерт замерзла З вашого села
Я не знаю бы то было поід долгий то я не знаю
з якого жытеля было Я не знаю де не Путиндівали тых людей
ці так тримали аж покы приідуты то хтоси повіл ся штоси такє
там хто си замер так ся так ми загала ся в поізітым
та і позамерзали діти позамерзали Ада слухайте на такым розі без теплого
вагону высло Та то неможливо захнайти то неможливо Шони ся бы представляли
Я не знаю шо ми є вже загалі ніхто тішыл Выповіли же
мали якыйси пяцик єчык мы мали І мы таку палили Помнок вывели
на гору а ту палили як даху неє то дале дахло бо
што ж там накрывали самы себе самы люд си де якій куле
напихали по тым верха давали чы мі там накрывали отыкана ся была
переіздка Коже свій выгон корали хлопі убивали Ну і што і зробили
якысы стіны якысы і дахты як унич зробили ци ближе так не
курило о том ґжюрася лицела ґміного ню на Крик так так Дагори
осы з о віку Там были лямкы росли діти Они плакали синів
ідо Бок не правдивий напришол рочу Ридля сторону Лемкыскє слово жоль мі
за тобом жоль мі за тво Як одіжали з ріжной стороны лишали
домы лисы і дзвоны О думко было в санданьку моім Же ся
вернема южслом Ридна сторова лемківскє слово жол мі за тов жоль мі
за тубу Чосы ми мают Нич ся не вертот Жоль превеликій всискоды
мі серце Лем горе нашысто його забыты Залили в архів смульком на
крыт Ридна сторо лемківскє слово жоль мі за того жоль мі за
того за тов Зольні за толенациі ся ір више хочеш іди де
хоч то што ти было внеси так і людми то такє переселенє
было та было хоч якій барак Збити шыбти люди загнати наперепот найбиті
што ся шукали не таку выгрузити серед поля выгрузити і так більше
ти людей Бійти ся Бога І вышли люди ся рузичли по села
і шукали собі хто за ден диво хто за два хто за
три Де з вашого села ту розселили ся люде більше не в
оряках Ворняка Підгороднє то хто куда Хто т на місци жей мил
выгрозили як ту ани худобу господарта ды были не выгр як натвор
глюди Казали што буду але нихто не хотіл єхати Але чомо не
хысели фльовешут Вы повіли же бомбили там докувата полили хыжы Но але
уж як тото ся скінчыло і што Пришло війско редяньскє ци як
то было Вступило ры пришли рыдяньскій Но Патєн Голосовичов будут вывози на
де нихто не хотіл відти може ся вечут може вычут вони далі
далі далі таку до чого дішло Чути што буду вывозили буду дви
возили ну а кожде ся затримал шо мож є може так муль
Мож ся затримуют а то оно так не было Кожному дале фіру
і хто мал діти полужыл дітей тамику сперину подушку і хліб в
<unk> рік мы приіхали <unk> грудня на Семого Миколая сюда приіхали А
скорше мы були т місяця на выбзарі нас тримали Вы приіхали <unk>
грудня А коли вы выіхали выпамятате До пілтера мож можна знати тому
што в пілтера місяці настримали в тім вороблику Ту што На початку
листопада Вас привезли на стацию Вороблик так Скорійше Абы дві неділи єхали
Веці ты дві неділи єхали на такій морозі діти і стеріж замерзали
на то о огонах Мы як іхати лишыли троха бараболь векы поли
взяли зобою і так ся померли на вагонах і капуште сіни лиш
є на городі і картоплі як мама пришла на другій ден пу
хліб чекайте Мо по порядку значыт Пришли яр <unk> р і Вы
зачынате ґаздувати то як перше Та Гули окопы повыкопы нас люди загортали
в надім полю були укопы Но і Але фронт нас не стоял
но в тім цірям ся стоял пра Але стріляли і на нашы
силовы не можна было най Курову выпести жебы пасля ся раз стріляли
і все Были такы кулі по палюці што як там можна было
і кілометер а вна і гуріло до хатів такі курі палюці були
люде летіли гасили водою там тім землею кєдали жебы згасити ті кулі
І зачали сте ґаздувати такій так як першы зачали і так само
сіяли вшытку і так саму вшытку т треба треба было сіяти сидити
бы тре жытя спасати бы дехто тобі даст і так єдно помідже
другы і так выжывали докы нас неє переселили Кожный ішол до Так
як нас будут пят фамілиі кожный приміщувал ся єдно до другу Бо
односили о не вижнити людину з хаты Но і так началь тобі
робити Врат сіяти а та можы буду відбудували а вже пришла в
Осінів то памятає тошы што говорат што будут нас выселяти будут выселяти
будут выселяти ціу вытягали ся што може є може є ну але
пришол такій час чы пришли памятає пришло двох по фіру дали іщы
і сідай єд най хлібо не дале взяти аж мама на другій
ден шлий хліб Нату закрыли а пришли мама на другій ден туже
картофлі купали на городі выкопували капусту вырубували вытроха выкупали што взяли як
сказали жы не выізджати нашо ся копати Ци были даякы люде же
лишыли ся потім як ну выіхали але были родины же ся лишыли
Яжу як памятают но ты дві жінкы сєрычевы о мами писали што
писали покє те писмо пришло а потім чорне іх выслила Як то
вони ся так лишыли А мого брата хрестну маму то она тоже
приіхала на туда до вороблика на вокзал на дуже хтіля додому же
м хтіла ся вернути і нела фіру фірма над Поляка Іла на
фірі назад і Полякы з Ена ці Полякі ці Кіпандере ці хто
был не знай і під мощом іх побили Ото вшто зобрали І
Поляка забили того фірмана і єй забили Бо но єден синту выіхал
а сестра і тато і ся там туда де на німецкы териториі
де нічы не знає куде они там є Она думала же якоси
іщы і ся верне Но также ся верне Мед бы поідла в
ноці верди тихеньку тай там нихто не буде знал но зостали і
під вощым забили і в нашы най багітне кызали були Ог і
то фірма нас забили і забили а то забрали ся было на
фіріз А хто то был хто його знає І хотіли іхати нихто
не хотіл іхати Думай може так перейде може перейде я то так
не було Памятаєш перев напрічля а потім на вокза на воробли як
мы єхали то будут чытери вагоны конів В кожным ваґоні был <unk>
хлопку в коня коні люди були поішы до переді і зло свого
села да То были і семнянкы гм і назад були люди а
в середині была худоба і коні І так пожетамным вороблику Як мали
єхати цапали тыме вогоном запали гет назад гет назад покы ті коні
не ви не вицапали назад По тым коні відчіпили мы поіхали коня
ся нищыли чере богони конів штыри хлопа то най тво недалеко той
хлоп был туку тых конів Най ту Лечыв Ялиховича жывціде Но ішо
і хлопів побили Хлопы побили коні забрали і повсе Побили то як
на смерт Но а як же Смерт осі не вернули Побили на
смерт як коні забрали Страшне То же коні забрали то зобрали О
най были бы тых людей пустили Што ті люди винны были ничого
ну але то так не было Вы повіли же ваша мама пекли
хліб та коли треба было ся выберати та га Пекли хліб і
Хлібы жебы вымали на дорогу та І акурат товды пришли же пришле
пура Да мри был тоты віз пригнали під хыжу жебы ю ся
выберати І жены не чекали покы хліб спече но ни мусіли єхати
корову привязали до задуры і так мы єхали Аж на другій ден
мама вернули ся назад до хаты то же виділ лиш же Полякы
на полю куп картоплі купают капусты рубают там же там дочкы скєдают
то доли сухі Як мама вернула ся по хліб ниже на другій
день прихід І мама іщы дашто взяло на што могла взяти І
<unk> хіло минут Пішкє іти Ядатий хліб тай пришля Вам зо хлібом
можна оповісти при жду О еч більше нічого не было Як ся
загнали в той тый бараґі худобы і коні і люде то якє
може мож набуло Там тыра місяці мы там були в роблику та
міці А люде даякы ходили до свого села но такому близку дашто
ся Но але мы не знали куди будем єхати боже будем завтра
вже завтер же завтра і так місяця нас тримали альдужме цит Вас
привезли гев <unk> грудня <unk> р Миколаю якій цю родбул страх Ям
дуже было тяжко цьому дале было та гутале А ту высіли і
хто ся нами займил аж ніхто Котрі шы жінкы кав бога вірували
то ся приходили і дітей зберали зберу як жінкы приходили зберали дітей
і так брали духатів змерзало всю най до мене пришла яка жіночка
каже худи дитину бо замерзнеш а я кажу Я не піду бо
маме нима О каже мами нимати вона не піде хоц замерзне Ну
а як єм могла піти Мама прийде мы не нима де бде
шукали мене А де вытучы коли де бы вас привезли де На
рампу выгрудили на тым кінец і точы нами не займал І было
в зимі <unk> Миколайда В тот ден коли у Липівці был Кєрм
Шхереси коли было такє свято а ту єден з найтяжчых днів жытю
Пішли выгрозили нас і в Чужыні і не знати де де ся
обертай Як му селах ходили ми не тягнули запрошеным хлібом по снігах
такых голов ден хто дал а хто псац пустил так Пішли сме
на тягвальню тетю на цигалню Рубил де найтяжша робота была выкуровыше кус
притягнули в тым орали той коровою набыва і законя і за коровы
Тонґєнты потім накладали на нас божы ті континґєнты якій давай давай де
поли подавали позарваниті хто знає куда ні чым сіяти нічым дворати або
аво то все доплюсовували і давай сого поля континґєнты і мама бідна
так або субіше лишыла або є і так потім то здавало державі
вы такє тє жытям спочатку Рубиа троха в Лігвоцпві а потім пішла
на сьогодны То выжыли в буроняко Вы пішла на того пішла за
месю дальшу до невістку <unk> То за місцевого хлопця Никола на цього
дірб Елько тиж робил там рок і они ціле жытя жыли ту
і де і робили ноце вольні та І вы там робили Што
в ру як же підрисли Выця го відносила што можна было на
того Юрбы носиляция выє по <unk> по <unk> тисяч на ден Єницвы
Серця в руках підберала ідала з форміда Бігала о тако не буду
ся час нач пообтерати повдула вс шо і далі вюл і віл
Выйшла замуж А ся б троха поробила потім пішлял декрет А потім
я пішля лже Было вдома потім ічыл іх попалкі заварів пролежал сім
років за сім років мам січ операциі і мні сіли ся до
троі дітей а потім віже помер які ся на кунтерный жывотник Я
там проробила до пенсиі І такє моє жытя Мам ічыґєшовы троє і
нічыґішовы дрогі Бу так тіхали же ся вернеме же ся вернеме і
обіцяли обіцяли і так про але хто обіцю Єдны другу самы собі
обіцювали Ци як тішыли семы тебе Удакы сві сходили ся так мыдем
ся і поідем назад поідем так ся не стало Споминали і плакали
але што то дало нічого не дало ми рік то <unk> рокы
нашо то было нас рухати свого місця як там діды прадіды были
нашо то было рухати люди Тых сюда тых ту да нашы то
Ней будут люде жыли так як жыли Самы спокон світа там нашы
люди і неі было бы были Но і на тім дорогы слухаче
очывидно завершыме наш цикль о селі Липовец Дякую пані Мариі Борґіян з
дому Варянка же тілько нам оповіла Дякую тиж вшыткым хто зорґанізувал подорж
до Липівця і прятаня цмонтарів но і прасям ся з вами до
пані Мариі до Золоцява міста на сході львівской области запровадила вас Анна
Кырпан Оставайте здоровы до стрічы за тыжден