70% #2019 - 70% #331 Кляра Романовска (з д. Логаза) з Розтокы Великой (2 част)
Еп. 2019

70% #2019 - 70% #331 Кляра Романовска (з д. Логаза) з Розтокы Великой (2 част)

•

Опис епізоду

To rozmowa z Klarą Romanowską z domu Logaza, która wspomina rodzinę z Roztoki Wielkiej i losy wysiedlonych Łemków. Odcinek pokazuje też, jak jej bliscy ułożyli życie w nowym miejscu i jak wciąż żywa była łemkowska mowa oraz pamięć o dawnej wsi.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Зитам вас мали моі слухайці при мікрофоніі Анны Кырпан Внеска зас бесідуєме
у селі Ростока Велика же лежыт недалеко Крениці Для того ідеме до
села Тарновиця коли си давно Тарновиця Пільна так оно ся звало То
было польскє село з костелом по середині Терновиця Пільна перше належало до
отинійского реґіона Станиславівской области Пакы тот адміністративний устрій ся змінил і само
приділили до тысменицкого района тепер уж Івано Франківской а не Станиславівской Области
бо в <unk> році Станиславів достал нове імено Івано Франківскы Турновиця лежыт
кус дальше од важнійшых доріг помедже полями і можно повісти медже етнійом
і тлумачом то так підповідам кєд бы хотіли сте найти тото село
на мапі Як пише в своій книжці лемківщы на край нашых предків
Ярослава Ґалик яка такой ту ся і вродила кількуро польскых родин стерновийці
не вііхало повійні до Польщы Лишыли ся такой ту а в хыжы
тотых же выіхали селили ся родины якых привезли з Польщы але з
ріжных місцевости Найперше пришли в Дерновицю люде зо села Жухів од Ярослава
дотых з Засяня было аж <unk> родин Пак пришло дес зо <unk>
родин з Дварника Одліська зо західньой Байківщыны но і пришли і Лемкы
з якых кількорох родин походили власні зо села Ростока Велика о якым
нас кабесідуєме а інчы зо сусідніх сел Іщы вперше познакомилам ся з
місцевом бібліотекарком то пані Люба Ільків яка тыж походит з лемківской родины
і цікавит ся вшыткым лемківскым Но і одраз пішла єм до той
сельской бібліотекы пані Люба Ільків Радыня Стріла вказала мі же єст ту
в бібліотеці і цікавий лемківскій кутик Но і бібліотека то не лем
книжкы на полицях але пиш добре місце для стрічы Но і одбывают
ся ту ріжны тематичны вечеры ріжны стрічы Но а я власні ту
в бібліотеці стрілим ся з нашом респондентком Кляром Романовском Хто слухал першу
передачу тою вшытко зна о ній а хто не слухал но тото
тым мушу кус сповісти Кляра была найстаршом дітином в родині Логазів же
жыли в селі Ростока Велика єй отец Деонес Логаза же вродил ся
в <unk> році походил такой з Ростокы а мама Мария Бобак з
дому же з <unk> рока походила з Лабулы В родині было <unk>
діти Кляра ся вродила в <unk> році за два рокы Ульґа пак
в <unk> пришол на світ Петро О Сороковім Павло наймолодший Михал вродил
ся по выселіню Юж Ту в селі Тарновитя Родина ловагів коли выселяли
люди з Рустокы вписала ся до Польтовской области Єднак як і білся
ся з Лемків выселеных на схід Украіны скоро одтамаль поіхали на захід
ну і трафили вкінци в тото село Терновийця На тепер най одповідат
пані Кля Рымановска но то просиме слухати зас Памятає ся всі майже
кожду хату памятаю але то же ся трошка призобуває церковце Боже наше
пайна на горбочко така Боже Боже Моя мама померла ну ту ци
ще ту богато років трохы жыла ловни по украіньску мо і таку
украіньску не могли ничого не могли не гурити І ті стары бабы
Петро померли такы як моя мама по Литеньку по лемківскы Ни не
могли так гворити да бы стари Юздетально а мы ту так привыкли
А діти то діти покус ся навчыли докто навчыли ся і во
І потім хоцты поженили но томже ся помішали хі я знам што
говорити але як же так привытла Я хтіло а як напримір Люва
та Аданча Коалюва лічуєш і славка Ну то як не розде з
нима я іду з церкви то выни по лемківскы си говорят і
думени все но а я хо і Дзядак чой звідвык боявидиш в
хаті все так бо єласий был не Лемку перенезме хто хто хто
То выхаті все так і я так што ж підмыклем і звыкле
адже а говорити нас та як ті дві жены шыє за ніх
кажду цитаґу нас Лемків він з Лемків і тотам лемківскым велесю мец
горе зарывайте з того лесове явой о росийвідолиявві до Na З вашых
цясів то іщы было так давно же родиче повідали з кым діти
мают ся женити за кого ся віддавати то фактичні тото молоде поколіня
фактичні того не рішало якє слово повіли родиче Так мусіли слухати так
так так мусіли робити І як пак з тым давали сой рады
тоты молоды якы доколи не виділи єден другого може з сусіднього села
ци што то навет не знали ся так Так было так было
но та так Вы кажете родичы родичы або там хтось на был
хтось тиж на другым селі та і когось там під находили но
а як ся родичам не подобало той тыні но а родичыну то
так было бы то як были родичы бо то было поле но
а треба было тым польом і ділити потім То не так тепер
Пішол те і пішол грошы тей Або заробило бо або той заробила
бородич щы заробляли де был хіля зробити а більше там Та ще
ім дати і помагати і помагати так тепер выце Так но о
давно было до Куціночы Но а хміна Вашы мама то были назок
Ні но а якы тото познал вашу маму ге так познал Был
мамин браты в Ростоках женатий з Лабовы Там была Мы єй называли
баба бо старенька были А то была іхня тета Она была сама
І він ся там оженил До той хаты і на той на
той маєток як то каже Но платіме теж такы надумал та і
поіхал в Америку Нота ся лишыла сама стомы невістку А невістка а
він потім ту жінку собі стягнул до Америкы а баба ся лишыла
сама думами мама та даймі Марисі даймі Марисю та і так Марися
пішла До той тети і так іщы як были дівко іщы вленів
дівком ум і так ваша мамо пришла до Розтокы жебы помагати теті
помагати тетій так ся він далет Бо было поле І мама з
дому як ся писало Бубак Мама з якого року было Мама была
з <unk> же вмерла на першым м році то такы вашы мала
нашли ся так Рустуці ся на ся Ріі нашли ся в Рустуці
такы то з татом Вашым якоси товаришували ходили з ци чом як
ци родицю повіли жебы ся женити Родичы є бо родичы были нам
на третім селі родиче ніц ся не мішали до того Но е
мамы ніт е Мамина мама ту мамы ся самы лишали бо тату
тата вже не были тату мерскурше мам мам тату То мама ничого
не казала но а тато приходил приходил бы бо то было поле
но ти не знайте коли так приходил но та і та і
ся ту тата так згодила приняла Ят Так до ваштато то же
тато уж пішол на як прийме так пішол як до той татой
третали тай там тай там і там ґаздува там ґаздува Потім тето
вмерла я вже памятає як тото вмерла А за нашол кыжо ґлупа
ся а за нашо хыжо ґлупа ся ра была дівка шера была
дівка мині же мані желя Щера была євка якой ружа Щерабыля дівка
якой руж Ани не віж нині не віж а має мужа має
мужа Жерабыла дівка до Ґуделі Жєрабы ладівка до ґуделі Ани не віж
та ани не віж та Поштелі до Поштели Но а як вертаме
до вісіля Ци памятате як вас вісіло справляли Было то доколи новіхію
ци іщы такых малых діти не пулкули я Но то так не
то а діти залітали так ся дивийти не знайде Та Оа якє
то было вісілє Чым оно было цікаве і як ся люде бавили
на тім вісівю Файно ся балили співали так не так як тепер
тіж ниякы будь такы весіных і высінх десітых весінних брам так форт
хто рядил вісімям царовых то заморшали стары сте гост всякы оно пришло
Вы я іх там тепер знаю весільных такых єй не Шой не
знаю ви співали такых такых іхнівны весільных Тай так музикы тепер як
го площадкы ставили нихто о што оставил переважно де в нас богатоє
як таку то в нас была така як то кажут одна хата
а друга была така світлиця велика Ту все приходили до тата просити
бы о ту весіля то нераз музыкам неділют ци там декє свято
рідко то было але просили бы не было де гуляти на дворі
не танцювал нихто Просили бы жебы позволити позволити музыку і музыка при
іх пришла Но яка наприклад была тота світлиця о така як тут
більша о та як то великше Яко так два такых покуіти три
Великы буде чекайте так ма могла мати <unk> метрів шіст на <unk>
А то кус было велика велика світлиця Но то хыжы были на
віках такы туты Зо двора віконниці шыся ся закрывали зыдворы г на
ніч В світлиці полило ся был пат Ні не было нічого нічого
не было То лем в тотій другій хыжі то был пат та
была з петар і кухота світлиця не обливали ся і такє нас
назували коли світлиці з блоку кунаты кумнаты то там тримали єй бриндю
там тримали єй салу Повідали сувни А сало было такє што знову
ся тоты селіниці шывали І напыхали пузкы саны сулили І потім повісили
там ды Декоть Так і то стояло сулени А сулонину то не
так ту тепер закручуют топлят на насмалец а так якы якє долгы
поруся Тутом пообрізали текєшу вендити як то казали вендзіна Вендзіна тото А
то сало то такы шкіру не перерізували до шкіры так порізали на
такы як то перерізуют такы квасы такло яка долга свиня І сулили
І так само на тавіси завісили та як цілы пася вісіли там
до траґа в тікунаті тамту сю стякє бы Нотушу потім такє купцити
ту всю такій мали курыта І там котры відрізали такє шынку тато
любил такє ясне сало тото ся втукорили і руселили в тім то
все вендили Але такє ріжне там мясо ну пецяты То рідко ся
єло о по великых святах якы селіздво Голиґдан цы до вісіля но
там ясо так ци не было так або все або все Но
та як было вылу сало або так было копчене та діти то
аж ни тото аж не хтіли такого там молоко тикєво а а
тато він няс не дуже любил Отаксий любил хістий коло стова там
синожыком маленькы квері зеленем посі ялс зелене не зышлу зеленем посі ялс
зелене не зышлу Котрем дівча люби ізза мене не епішло Котрем дівча
люби і за мене не епішло Фреі рецькы штырі про што сте
ся агабили фреі рецькы штырі про што сте ся агабили Про тебе
фреере же сме тя любили Про тебе фреіре же сме тя любили
Іст м не танцувал аж буду прібуваы Збучка на яличку буду презкакува
збучка на яличку буду прескакува мари сют дати наме собі родина Ани
ты ани я не маме фреіры Ани ты ани я не мам
ефре еіра Не мам го не мам го ани сильне жычул Як
мі буде етреба то сой го пожычул Як мі буде етреба то
сой го поожычул Божыт ся нифрер такій до любіня Як стара корома
зимі до доогоіня Бо стара корова не хце ся доіти Пожычаний фреі
не хце ся любити Пожычаний фрегір не хце ся люлюбити палюнко шалюнко
добре Тебе епити Ой пію я пию до самого рана Што за
паалюнка аж жеє а не є епіяна Што за паалюнка жеє а
не є епіяна ой пяна ой пяна треба мене вести а напеле
тме юночку нести а напеле тме не паюночку несті Тоты воєнны часы
памятати Німці влас стояли были такі ци переходили на невылым селі Нє
в селі не было переходили але так крижівку бо туж самом том
центральном дорогі гнали просты Вни вже так тікали і так пішли і
ниякой стрелянині нічом буде А ще кілько страху было як партизане приходили
Оно то прошу мі то были Те Полякы были Но але цікаво
оплацікайте то што же вы тепер оповідате то был якій рік Е
тото же было же ся віна кінчала Та партизанка ходила Але то
польска была бы по польскы говорило двері так гримали одкрий одкрий тай
одкрий но а тай тато стал але покый тей страшну люль одкрывати
хто зна як то буде Они двері бы вели Ого Зайшли до
хаты ныхаты а мо дітиска так пищали так ся кричали рядума же
може то сьо повіт Але никого не тронули одны зайшли ту до
хаты а другы до другє і хаты а вден каже до тата
Куньє А тато каже не признавал ся та не мат а він
там морні Но ти вшо Ді запрягати тато пішол А ті решта
пішли до той хаты Ну а мы ту плачмо але нихто нам
нічого не каже же чо плачете або што плачете ты си плачте
ничло але і не били і ничого не казали А што то
было мож тов просто бондиты Пантеты были може Ого партизанка была така
они пішли в шівріз Е Тай є тато затряг куня та і
зыпрях тай поіхал А внес з села на нафіри ту не тілько
тата а деяк кафіра буда Погрузили і свині і худобу забрали і
ксондзы забрали учытелів сьофіры пхати бо то гірскы турдни до ворбату треба
было пхати Мамо пішла довол хаты ся подивити всю шматя рускынины всю
рускыны шыліпше всє задры все забран А так ся хурнила то о
шматє бы хували бы партизантка налітала то не было так сміло страшно
было Сховала потім так долшы части Тихо тихо не ма нічого спокійно
та єд тай треба може зняти было мышы цупи ідят пішли зняли
вночы як партизане в полна хат Розкла ся зобрали як то нас
великій ґурсеты мала текіфані Ґорсин мала мала спідницю таку зелену добутову Блюзку
вышывану не знай то і Фартушок вышываний я мала таку блюзочку вышывану
до школы То тека вышывала маміна сестра І ту бльозочку забрали Йо
я та плаха з том мізочком І так забрали тату тато поіхал
погрузили ся і поіхали в діс тату потім розказували Поіхали то што
пришли і треба было шты вшытко забрали і но пошто ім тоты
блюзлодкы Но быто винно такы были деселів бо знай Полякы Но так
забрали забрали ся забрали ся і хусткы і ну і тато то
бы поіхали та єй цілу нічы тата нема Но але хто зна
ци тату приде ци ці душа прийде Ой Божет буду Але тато
приіхал приіх ран Тий ну та ішла там выти кажете всьо так
туту всю як заіхали в ліс Сьол порозгружали До тоты бандиты там
то не тілько тутышу были в хаті А там ся так выізджали
такє як хмара кажут налетіла як муравлі сьол порозгружали всю туда Але
Але щы як ту назад єхати але дали пароль Пару те можут
любити Та а я тато приіхал Но а ще раз так було
тато косил день Так зо селом было овесь так по плоях косили
Ну то были вже жнива пішол тато косити коня си взял припнял
там пас кінь та і пішол татушу перекняти коня Но але так
был бы ся не сховал Звідты з того боку з лісу на
той вік перешли якій два чого берут тата з усобом Валіз не
сут такы же не гладны нести І помагати нести Но тота в
партизанкы были Яка фем Ну одно Але Полякы Полякы были кулякы ну
а тато каже же куня як коняли єй рішыти же може бы
перед ньом як унь не здлахні Так так сказал Вы той ту
духє такє тату пішол тай вже ніч тай тата не ма тай
не ма тай не ма тай хто зна тай тато сам по
тім казал каже Хто зна чыя ся верну чынял бют Але не
любили і не били і не любили І тато пригіль і коди
і так кажеш тиж казавшы Ты оповідали про партизантів то были якысы
то были якыты Полякы А совєткых партизантів не была Были были Як
казали москалі было за якын был совітскы партизанты а мож были іщы
якысыны над н совітскы були То приходили пару раз приходили але совітскє
пришол до вік на пустукам Пу Пустуком пустукол подивили ся але один
стоял з єдного боку вікна а дві з другы і так в
той машынку цитам губерці што так тримал Но та є одкрой одкрой
но тай тато відкрыл вікно каже так Хліб є є Сало є
є Дали хліба дали сала І спасиба Награбували ні ч абсолютно Любі
так было іх чы може звыква раз може зутріту тілько так поізду
і пішол танден Ну де моліти Ничого никому ні слова Вытінло так
легонько поступал до гым Є выстава і пишол і были а тот
а то были в селі в нас такій але то были так
солдаты нибы Украінці І так як высело охраняли Я не знаю што
то было і жыли пару днів в селі Ото хто І якым
часів гроци то Не знаю ци то был же сорок <unk> може
ни я не памятаю екіпем же вже такде іх было Може то
бы тово была щы зима так Ту навет ходили там другій стругатим
тото было такы як бы тыж партизаны то такє вышло потім як
партизанка Блотиж по свеселискы бы бесідували по украіньскы говорили так покраіньскы а
Вденє были в селі а на ніч по селах і тише рабували
і свині привозили фі отакі были єй охраникы Села нибы То взима
была Але ци ту было <unk> ци то было скорше Я вже
свою четверти Но то я тужен скажу Же не памятаю але то
памятаю Вухдивы ім там помагали щы ґварити все ґруді встругати мали хто
ножыком а хто в нас переважно тыма машынками струга Ай кымо маєшынку
паєкы А якы а то продає ся навет на выза Ну так
бы можы оберате Но Ядві вже франківску купила Яножыком не можу як
бы то треба скор як скоро аж бучым раз чыщык чышти А
щы як недіщыкы щы маржыл То мі дві зроби то я тоты
якой мі не такы файну стругати шумі вкупила а том старом ще
Же ся так выгризла же троха подібно до того як тепер продає
ся в маґазиніта тоты Ну тота подібле подібна ручка і такы як
вам можу сказати Ту так бы така бляшка о такы лотак в
середині прорізаны Но так была проґресивно такы мали сте іщы Тепер тото
ся продає в маґазинах выістю товды тым з того корыстали да продає
ся на бажарі в Франків Але як і я мам такє Но
ну такє мате є такє жей зубця мі так видит Восока была
проґресивна Дуна я все кажу то машынка ні а стругачком называли стругачком
мувачка Запострувати зыстаночко струга стругачка Як было же вас высиляли Ци памятате
же ходили якысы люди у полным оціны ци як же повідали же
треба высіляти ся Украіну Ци як то было Зпамятати як то было
Німці очывидні пішли уж Німці одходили так Красна Армія наступала І Вас
не было фронту такого вас лем перешли тоты до війску перешли і
товды приходят якысы тоты совітскы представникы і повідают же вымусити деси і
хваты так То приходили было іх в такых двох я іх памятаю
добре як выглядали Ну та як выглядали просту люде цивільны один такы
будут дужовых хлописку А один такій был Вы такі середні хлопняли по
якому они бесідували По русийскы ци по якому По украіньскы говорили Нє
по русийскы є Я так знаю же плі по украіньскы І што
они ташо прихвалювали все такє во такє ту страшыли то при той
так мусите выіхати і так А як будете ся зводити так лоту
то можете си сусь і взяти і курову і то а все
єдно мусите выіхати Мусово Як не так то так а мусите Но
тай так не знай відкули то они почали так і так перешло
то сущы была осінь Чы як а потім щы через зиму так
то скликували то так то ся кликували одмовляли то якій зборы ци
Шотан было І так ту дішло аж до весны Но тай плотім
так люде ся радили радили Тай не знали што робити Тай потім
якыс так ся не погодили але і так єдны поіхали сюда вже
відразу десь бута як знай Галикы Тедоска З чым знає хтут іщы
ту з крижівкы выа Повіли сте же люде якысы якысы люде Першы
як бы писували ся другы не понагляли ся чекали якы так было
не вшыткы одраз та не вшыткы ні Бо были теж скорше а
платіны Тоты ся бояли ся но але тоты вже ся позаписували тоты
ся позаписували тай да і вшыєм ся пару родин лишыло Лишыл А
як то было то як бы зоставляли ци як бы просто обывіме
так Повіли же мусити іхати але так не бы проходили просто аґітували
але не зоставляли не выгыняли з хыжы Но та з хыжы не
выганяли жебы так выганяли выпыхали і закры двері і так не было
але агітували і агітували і так доагітували Можна повісти же даякы люде
Но кус з охотом іхали бы може думали же там ліпша земля
ци там ім буде ліпше ци нихто такє не думал Но но
якій як бы натріб был люди Ге може і такє был Я
там не знаю не знаєх як кожного але мі тато все казал
Бі тату нияк не хотіл то все казал тата там так добре
вытаме плоты кобысами городжены А то нам дивно было як кобысами городжены
а тоты так городжены то і тущы так были такы позаплітаны єдны
поза друге так ліском лісковым а протами такыма але то не кубасом
Але них то не кобасом был амітаты каже так там добри бы
тамтлоты кобасами городже То амітат ото виділ знов бы як был сте
за ту заустрі были чек іх был в армі то він в
Кыєві был в плені Коли бы він тоты кобасы виділ Доваш тато
был брал участ в першій світовій війні вюл так В австрийскій Перктой
а но так выю То розказува в снігах спали К ся дісі
там чатином прикрыва Сут назвы міст ци сел же выразні промовляют до
серця каждого Украінця Дуже такых міст і сел єст на полтовской земли
ото хоц бы і гадяць Повідают же колиси тото слово звучало яко
годяче значыт же барз ся годит пасує барз ся надає до жытя
Такє добре такє красне Пак назву змінили чогоси на гадяче а за
росийскых часів де си ся стратило тото Е І вышло гадяць Гадяць
Але гадів ту неє навет на гербі міста Ангель Сміло бє года
Найбільше знане тото місто з козацкых цяхів ту ся містила резиденция декілько
гетьманів Богдана Хмельницкого Іована Выговского Івана Брюховецкого і інчых як певно знати
інчы міста як то Батурин Чыгырин Глухів тыж полнили през якійси час
тоту ролю гетьманьскых резиденций така товды уж была традиция не было єдной
століті Але медже нима Гадяць тыж был барз славным місточком Тото місто
выросло на березі Річкы яка за князів іщы зо прадавных часів звала
ся псло а тепер называют єй псел ци псюль то типова рівнинна
ріка Она поволи теце до Дніпра по приніпровскій низовині Выгынат ся в
праву ліву як змыя творит чысленны меандры тече не в єднім кориті
а так галузит ся і тоты пересихаючы потокы часто ся перетворюют в
окремы озерця в тых краєвидах над пслом яка си своя поезия Воєдрів
Не будеме Раньой Коло рікы Псель лежыт селище з типовом украіньском назвом
Книсівка Книж то маленькій округлий хлібец же выглядат як будуцька букы книжа
пред выпіканьом мастили омаздом то просто такий хлібец а от на заході
Украіны книжом зове ся переважні хлібец же мал начынку напр были бандурцяни
ци Татарцяни книжы Варто зауважыти же книжы были тиж і ритуальным хлібом
іх давали колядникам ци роздавали на похороні Певне не была книсівка колиси
бідным селом як так ся звала Очывидні дудрі родила прекрасна Полтовска земля
і досту пекли з пшеничной мукы тотых книсів Але по штучнім глудів
Руків а і по ІІ Світовій війні в книсівці бракло вшыткого ной
книсів тыж Коли привезли гев Лемків ім нелегко было давати сой раду
Хоц і мешканці книжівкы приязні приняли писеленців трудно было ту жыти но
іх вшытко было цілком інакше Зато хто не міг давати сой раду
Як оповідала пані Кляра Рымановска а медже нима і єй родиче Діонис
і Мария Логазы з дітьми втікали од того колосного жытя так одмінного
од жытя на Лемковині Жыла іщы в серцях надія вернути думів свою
рустоку але ся не повело Логазы долучыли ся до Ростуйцян же замешкали
в селі Терновиця Станиславівской области А ту скінчыло ся уж самостійне ґаздуваня
і люде мусіли тижы до колгоспу І в тім такой колгоспі в
тій тяжкій праці без механізациі без автоматизациі пані Кляры проробила більшу част
жытя О тім вшыткым она оповіленом тыжден тому Но але што буду
ґадати Най пані Кляра оповідат сама Просиме слухати Но але Ваш тату
ну мал понятя бы был в Украіні і мал понятя як то
єст і вашы о не хотіл них хтіли як ни хтіли Ну
але але потім ся побояв дідут тоты воє рипели всі гет вшыли
і приходили О оджень но та коли єдеме та коли єдеме то
єде То мусиме поіхати то мусиме но то і так поіхалы Але
але репели мы то мы были ствi области не ту одраз А
поіхали ту поіхала част родин Йокафы то коли поіхали тоты першы Коли
то ріден был май был хто бы то был червінь червень же
был червінь Тоты першы Кілько было тотых першых же там на полтаву
єхали тоты єст на полтаву і хыдато одным поіздом єхал мы єхали
разом Лем єдных тіли тоды думали же там буде ліпшы товды та
были єдны на тернополю а котры керн другы того рока та червень
А лишыла ся іщы част люди Частинька ся лишыла тота містрикло ся
лишыл Іщы такых ся лишыло но і рік часів буде А тоты
же в Черню поіхали тым путягом то што в Черню выіхали Вшыткы
разом уж не ну вшыткы зо села же выіхали ту Черню Так
так І части поіхали на схід Украіны до Полтавской области Вадязкым районів
Якє село Книжівка І яком было в тій книжівці Приіхали сте з
Лемковины вшытку інакше Яком то было зышли сте там де сут потяг
не знам яка то было Гадячы Гадяч гадячы не грозили а звітым
фірм то щыта як дідзіну та як буде та дітискым та дітискым
та чужына була та так та никому не было добре Родичам было
недобре но але што мали робити Хата була одна хатеінка і сіни
ну была правда стайня ту мо і корову позыберали мали дві коровы
гу забрали До такє позаберали жгорна забрали там ся лишыли коня забрали
кінця лишыл там на колгости А куровами по тому переіхали тыма шобрали
з Польщы в Тарновиці Пішкы курували вырвали хіры возок волозом єхали возын
мали віс Так і возом запрігали куровы запрягали коровами куровами выіхали аж
сюда до Тернови Гм Я ішла звід там тіжпині занісіли Храна Віщы
приіхал Кільку і одсліяли ся о тото друго Тырваляла од <unk> мая
до <unk> червня То уж был якый рік <unk> Як вашы родиче
як приіхали до Польтовской области як они тото посмотріли выдрасусту записали Ну
там приняли дукогос як ім тото было Мя зараз забрали на когось
Новаш о якы был пляну то може кус виділ там Кыйово як
то выглядат а мама певно ніт Мама Пержера маме ніч виділи Як
то мамі ту выглядало Йой може як плакали страшне плакали так выгляда
А могли не описати ся і лишыти ся та як тоте решта
люди же сятету і тоты то так само там не жыєте Но
та розумій но але в тым єсли іх выселили но выселили іх
туда як бы ся лишыли то были ся лишыли Певно бы ся
рішыли Но але всі єхали з тыма нибы Не знаю чым мудрійше
мацияк то я знай Но як тепер повісти в тым мудрісі Ой
же тех нема Тот тут нота якну та такє та хто мудрыші
то ті мудрійшы ся видно лишыли бы ті выграли ліпше тут і
пішли на німецкы кыльоніта диті Полякы з Тарновиці наветну Оту а мы
пришли до Тарновиці і в Торновиця было близкє село вольскє тіту то
стоял кусцьом што тепер так і зостали со тых Поляків іщы якы
ту были коли вы приіхали Те щы было пару родины пару поіхали
ци дві чы три выіхали сюди Фактычні як дожыли до смерти ту
гей знектысні якы Тоты люде Фактычні можна повісти же вас так з
війском не выганяли будиякых селах выганяли війском і зо дві годины Фортисні
вас е то нас нас ні вартисні вас війском не выганяли выганяли
Вы могли вы могли як бы хтіли іщы лишыти саму товды бы
были выселены як в глоді Акциі Візлото та был деякых селох то
барз остру выганяли ано та були так вули та як ті што
то ті войкыя тают выгыняли такы тоты желювали щы хіба від хаты
добри недішли тай же выгоріло ну нас нас такє Полякы не робили
Нас нихто мале мали добры стосункы з Поляками Но стосункы генай чы
стосункы чы чы такы Полякы были інакшы Тоты вашы Ну ну я
не знаю коли кількоро Поляків жылой в селі Рустунков Нє Поляків нас
Руской ціни никого не было Жыде были одна родина Жыды Жыд один
был ну потім мал двох синів то там велиженаты але жыли в
одным будинку хі Но і ты якы ся звали Пінкєс но та
алфаві не знаю так што і імя Пінкєскєс герб Ще один квести
Ту Жыды были <unk>это то і зыбрали путь Та зобра Фашысты Боциянів
Жыдів ту Фо шест Том ток то штоты років звідуют У тому
жті хаті як небіжчыкы шофраны ся поженили ту пекіньскій хаті жыли бы
ту не было лісі лишыло порожня Жыдів добре знайду втиж там єм
выправляли дни буду они так як кінци села были Там вын был
коло них тоты шысі шысі выто жендлювали телята купували куркы текє лаятых
до же єм відносила до ніх Ну а вы повіли же власно
было Поляків В селі не было в селі І не было жебы
люде з Поляками ся женили не было того на зо своімы но
в селі не знаю такого не было Но може десь по селах
могли быти не зна Не зглады ны в селі не было не
было І Полякы приходили потім соні до назву Скрениці ци ж крениця
від нас недалеко была через ліст вбігнути приходили же якы знали шу
будут выізджати Приходили приходили што небудь купували такє Так тай плакали навет
Те казали як будем без безва жыти та жывут добре Но але
товде приходили бы до се з села такы люде продавали ся Тай
все до Крениців будезеньку были тай до Крениці Ну того як бы
повісти мали сте щастя же близко было Крениця і можно было цудашто
продати ци як можно це продати і пити те такє добре дуже
добре было што то далеко было міло в школо жебы тепер там
не было Я кажу нераз люба Доміска каже видиш там тепер звідту
всі люде ідут на нашы териториі Варшава Краків і там робота кажу
Туди не было того сме там жыли та не было такого Но
а тепер вым видіте всі высти робили заробляли бы сте Тай ту
заробляют але де ідут тактох ток тох ток То вышыткы приіхали до
Полтовской области а за рік коровами пришли гем Бло были то люде
з вашого села так Е Ну час стем были тій рипели зараз
в другым селі До нас там як на полтавску областю богато з
Рустокы але все было розсієне мы в селі были одна з Ростока
м а дві сімі были з тых Хростичок мала Ростока і бы
і вони коровами іхали і мы коровами іхали Ой Боже І і
і гопиі гопеіти в курований кыдуні приіхали наказали што то циганы ідут
Были такы люде што вказали циганы ідут А были люде такій што
вже певно знали што то такі люди можут переходити казали не циганы
то не циганы бо цигане Куровами не ідут а кіньми так а
ще як нас не пускали документы відібрали Пірятині місту Пірятині то там
зупинили міліция Зупинили стали перед фірми а то щы бы такій то
як поіздіх Штрайбант загородили дорогу І думали же мы ся вернем бо
загороджена дорога але были з того села три хлопы тай тато тай
шырбили корову повіт чыпляли А збоку попрі стрепан знай же є такій
глоптушкы Ефіру перетягнули на той бік і фурову перевели Та і потім
міліциянт дзвонит там де знезнают де він там відкі был Каже Ні
нічорта не зділаєш каже поіхали перекаже перенесли кажы все І так є
поіхал Повіджте было такы люде же думали же вернут таку інолемківску землю
же Было такы же Думали же кусы перейдут границю і чы границю
не знают за границю але вше Мы ся вернеме мы ся вернеме
мы ту долгу не будеме мы ся вернеме а мы понені Так
так жыли тым надійом же ся вернеме Но а тепер хоті мені
хто небудь каже як бы так до Польщы ся вертати вернула бы
ся Я кажу мє вже Ятсту над Свинте Жебы м такы ся
не вертала чого бы м ся вертали татам хаты нема нічого іше
як бы кус скорше на там люде жыли Да Полякы певны Ґус
побесідували з мыгнеском Я вам на разі барз дякую і я Вам
дякую Но і на тім очывидні завершыме нашу бесіду Ґадали сме гнескы
о цені Рыстокы Великы же близку Крениці Тепер в тым селі жыє
може зо <unk> люди але оно стратило свій довний лемківскій характер і
утім же ту все жыли Лемкы Припоминут тепер туристам лем Прекрасну деревяну
церков святого Дмитра Впомнала гнеско о своім ріднім селі Розтоко в якым
ся вродила в <unk> р Кляры Логазы по мужу Романовскы Щыро єй
дякую но і прощам ся з вами до села Тарновийця в Жтисманицкым
реґіоні Іванофранківской области де замешкала пані Кляра запровадила вас Анна Кырпан Отавайте
здоровы до стрічы за тыжден