70% #2019 - 70% #346 Михал Ляшеник, Лелюхів (1 част), 27 Х 2019
Еп. 2019

70% #2019 - 70% #346 Михал Ляшеник, Лелюхів (1 част), 27 Х 2019

•

Опис епізоду

Odcinek opisuje Leluchów, lemkowską wieś przy granicy polsko-słowackiej, i rozmowę z Michałem Łaszenikiem o jej historii oraz dawnych związkach mieszkańców po obu stronach granicy. W tle pojawia się też wiersz Adama Ziemianina i piosenka o Leluchowie, które nadają tej opowieści bardziej osobisty wymiar.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видам вас милы мой слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Внесках підеме до
Тернопівской Области до невеликого але давного міста підгайці Юж знате же нераз
сходили сме в Бережани ци у монастыриска а місточко Підгайці лежыт медже
нима но і писмотне на мапу на західню част Тернопільской области і
думам же одраз знайдете тоты Підгайці а на пілніці од них Бережани
а на полудню од Підгаєц монастыриска і всяди в тотых місточках і
в дооколишных селах жыют Лемкы Алеме не самы такой підгайці бо перешли
єм дорогом уж кус дальше за тот знак підгайці іду далей улицьом
а тота улиця уж адміністративні належыт до села же зове ся сільце
Інотой тій улиці гнеска на нє чекат пан Михал Ляшеник Но покаль
едеме До него можеме тым часом суй побесідувати Не знам ци знате
такій верс або співанку яка постала з того верша Ну ле послухайте
Виєдь земном діс єщы пшеж близко єст двоже Виєдь земну натыхмяс Тылько
то нам поможе в Лелюх Вєм міла черешня дікок фаво там граници
пільну є цалкє Весолый аньол был єм міла Зачына ся конец свята
Там аньол траці ґлове З бжозамі ся брата Виєдзь земном до лята
Преціж єщы не конец Сховай трохы усміху на нашом вспільном дороґе В
Лелюхы вім міла через нє ціґо крваві там граници пильнує цаукє бесовы
Аньом В Лелюхов вім міла зачына ся конец свята там аньо утраці
і ґловы з Бжозами ся брата Кєди бендеш земно то никому не
пові жещестливій были сме кєдись в Лелюхові Лелюхо вєм міла Череснє ци
коквавіо там граници більнує цалкє Весовы Аньо лелюхов вім міла Зачына ся
конец свята Там аньол траці голова З Бжозамі ся врата Влелюхов вім
міла Черезнєді го крваві Там граници пильнує цалкє Высо аньол флелю коміла
Зачына ся конец свята там аньол траці ґловы з бжозами ся брата
е Написал тот верш розумі ся написал по польскы было толго перекладено
поета родом з недалекой од Люхова Мушыны Адам Зімянін Кшыштоф Мышковскій зробил
з той поезиі пісню і выконувал єй дос цікавий гурт Старе добре
малженство Но і лишыло ся повісти же і тот верш і тота
співанка зовит ся Леюхів Што можеме дознати ся з того верша кєд
помнеме оповід ліричного героя о стосунках з його милом же деси на
краю світа при самой граници єст байкове місце де они будут щестливы
І тото байкове місце то єст село Лилюхів Но і гневка власні
як може ся здогадали будеме бесідувати власні о Лилюхові але кус інакшім
як тюли сте з той польской співанкы Бо для Лемків Люхів хоц
і положений при польско словацкой граници ниґда не был як то для
Поляків крайом світа пограничным селом Два села Лемківской колиси Лилюхів по польскій
стороні і руску вою по словацкій стороні ділит лем нешырокій Пытійцюк Мешканці
Лелюхува і сусіднього лемківского села Дубне все были барз міцно звязаны зо
своіма братами по полудньовій стороні Медже нима фактичні не было жадной ріжниці
Было навет більше звязаны з нима як і з лемківскыма селами довкола
Крениці Но і нишны мешканці Люхова уж звязаны тыж бо тота державна
границя тепер ся зробила дос символічна од часу коли Польща і Словация
ся долучыли до Сенґену О Лелюхові нисто побесідуєме з паном Михалом Ляшеником
Но бо то його рідне село Но юж сме пришли до входиме
дохыж но і зараз будеме о тім ґадати то просиме слухати повіли
сте же сте Зыла Люхува ту Михал і ваш отец Тиж Михал
Таг і писате ся Ляшени Так вы <unk> з <unk> рока <unk>
були Є На Михале на Михала ся вродили і так долгу не
думали як о теталю най буде Михал А бо му такє же
повідали до полимізю Не ви Як малий хлопец то як лю до
Михала малого як на мало хлопця повідали Мію мію Е так еге
Докликали Вас мігю так як і были теншы з школы дым Іванты
Янку А іщы якы мена были Е Вашім селі якы первані звали
ся люден Янко Василь Мітро нуфрій Гнат А бабы як созвали вец
были Маря Юля Ганя Текля Оля Гелена Ну Уля тел то Івете
во рімі з кымя были А кус оповідте мі о тотім лихулі
Ваша хыжа в якой части села было Є поси звали ся части
села Нижній кінец Вывіз Підшкільне і Обручне Коли дваты селы были поєды
такы катрици то нижній кіред мы были в Нижню Кізі нижній конец
ближый до Попрады до поправду так А тот до Дубного ытажний там
попід село ішол коліє тіж ішли попра дішол дальше по тому ішли
колія а также і ішли до будовыхати І тіж вам повім шы
нашій хыжі єдны кімнаты были так што відпустили што там притувка была
назвали прицупка Полякы то были <unk> стражникы пожынищиків слі жыли Але на
колику кімнаты най мали бы кыхати приватно малхати А они не мали
свого дому де вшыткы тота катарні кацарня як то назвали кацарня погрыничны
кацарє то не буду мали в нас єдну хазу і уж єдну
кімнату Значыт они глас ы натырували як бы повісти то тілько вони
квартырували по селі в ріжным місцях а тамто як припустім козы тремиле
або якысь кєрівництво якій приіхали чы хто гвар было комтура Тан так
Ага Тоту вони ты там були зыкєвы Тато был майстер сам і
тото зробил файну підлогу єми лавкы і то што як приізджали там
ника наразда ци шо то з тых двайче стражників они постійно жыли
А вже тім якы пишали війна ту в тропы Хом был казарму
в тім тім Нижнім Ґінці відколі зразу на порозі початок села повызували
Німці ты знизу каміня ты сутрены нібы то а сам дальш дерево
і то І там были вже Німці О а як рускы пришли
вже в <unk> році на віхі то <unk> Іх було границю мы
не переходили Та язы памятал я вшыткы поля знам де того буду
нашы поля як называло ся ци Оферева ци Гарвані ци Крашун ци
як ся называли ты поле то я памятам де і то То
переважно Лемкы мали хаты ту так буквую пейте хата по тому што
золя а так стайня Оповідате же часто было так же стояла хыжа
і о так стояла хыжа і з єдной стороны і так вить
туло на быка тото хыжа Тупы путім хыжа ту во было на
листя на дрова ту другійня і листя зодяли бо солому нихто не
ліст стелил під худобу а што лис Приложыли листя і сели зо
гною Ту було на зрувідня і не листє ту по тому ту
было стайня Кули стайні знов сыст столя выізко і потому ся Шпихыч
Шыдлір Шпихлір што бы называли ци сыпанец Кы тамты зерно сыпали дальше
было віти попри там дорогу або дальше визнає Вы так трохи не
боці Тобра як бы горіло обушоту жебы не яло ся то Но
і потычы то ци той выхок были з дощык оббіту на ней
і там выходил І ваша хыжа там де выжыли то так было
зроблено так так Нас покрытя на дахы то не было ні соломы
ні бляхы ніжо Ґонт ґванты А ґванты жебы сы знали як робили
То не різні а колині Рідетвы Ну о так робили Я зараз
зномаю зничыт ґлунты Ґунты так ся клоле от і ту ся робит
такій жолобок такій пас робит ся жебы другы вставляти жебы ту вставляти
клин Там был ту екыпа там кал отут одруйну жолобоцюк о ту
і так заходит ґонт єден в другій тот тоты добре знате м
тераз вам поім чыгышой Як што знате хло кольщы ґонты столбу деревы
дерево з ліса а з ялиці такы не смерекы не злосне а
таке ялиця Справлі єлиці лісова о то бравы вырубули таку тріску з
кореня як гросли дерево з корінь а коін браты корінь вырубували куто
кореня І брали по тому тыклоцю робили тыкло гнібы про з ним
то і кулоли на пыстинкы тыхіні дошынкы А по тому же як
шо пысенкы рівно кололис то добре штика як душынка як фонере выходжы
а по тому ся рубили на такы шысірнику Як оно курвало ся
рівно своями то ґванты товбузы а як закручували шы ямка дерево не
чіпали дерев рослосибе они рінали і нео ґванты буду тінь Они зыкы
брали кавальчык кореня і так бібували Два <unk> три Як ци буде
з того ото якым навет коварін тот рівно такы плястеркы выходили товды
надає ся А як ні то боро якы за выкрикє вот то
покружне або той біґабы той ви тікале но і наприклад як видят
же добрі можна колоти і на рівни такы ковальцікы оно ся розділює
поіме так давды стинали тоту єлицю тинали як треба было тиналь Але
выберали шобы буд была шырина ґонця <unk> центиметрів А коли єй так
во світі почынали ґланци пустів звістил і выбрали крету выгрубшы зеле Значыт
оту маме ялицу та моте і ту маме середину а ту маме
От а ту отсякы екільця і мы мам ялицу і ту маме
якыйси кльот такій так і зараз будеме робити ґонты О тепер робіт
дві ціво дві точкы поставцы по пустів нуйту і передіт до центры
радиюсы Но о так зєднайте выхо раю о так і то так
выходило зас што они ту шырше <unk> центеметры то а ту выходили
на то треба было жебы <unk> центеметрів было то <unk> діаметрі мале
ялиця Жебы діаметр мала <unk> ріяк але то а і більше не
данде же ґордівально та мімаль та ґонтывон женович бы дру з рубоку
тіж такій ґонт має вийти єдной тро як вытроджали коротко од А
або ачольы попоряд мишли бо якы таво розрізало од пустів на четверкы
то ґванты бу зыпсул Требо было жебы різати як шут оден ґуант
ту ла то другій же пішол та Но та як торт колиме
та як торт ріжют так на принятю і кым су на мотлині
та як бы торт мы взяли і єден ковальцік торта а в
коло него одраз другій ковальцік і третій і так по порядку А
вы каждий ґанда мал ліс вы мали ліс Ковальці лізнали лісы але
были песиляция зроблена В <unk> р то <unk> І почынали від попризу
Ішло Ту ту там букрашынчы ту там переважно сидили за коярыну капусту
і Тявешом в кажду дне чы в нас люде сезели дуже бато
букви по лемківскы называли Карпелі Карпалів О І а зайні а Німців
же як будут нас привезли внесіня жолтий То языка слоткым былы калі
давал а так бы то худобу выдували той Карпельту воно было біле
оно має такє листя агє капуста дури нібы велике бурак Декуды цесика
мискал в грубини Але підібну те як червоні бура нібы не коросу
подібны ативы циліндричны дає буракы ци І вони ты різали худобі худобы
до Яла ся цілу зиму здували оті Карпели Но але з ґонтом
скінчыме А каждий ґазда знову ґонты рубити А то треба было мати
такий специяльний но інструмент жебы власні выробляти ґаты ніж специяльний треба было
мати там мали ніж тиґо і пілкрытикы бо пілкрыты мали на бочкы
джужкы любака і так Е а треба было такы як бы лавку
таку же на якій іде тото лавкы называли пес Як называли пес
Пес То він він думал нову тыкло туртувати кє і в Дулині
Тыґызного сувате же там фиксувати як Душыну потом розвернул єй другым боком
і стрували єй в то А треба было мати такий ніж жебы
выберати одтотжы лобок тоты ЕСну єж бы а я токонты кы зазевар
ся сосцелярно і то взяли і тевы З боків тикыні ви дві
пысты нишли а посередині затошений напильник І він розумійте як того нашол
З ґонта його постави тевы ту має быти рівчык жебы в другій
ґонт заходил Відві постели ся было вже постругу не мат бон Таґлові
мал затошен і тым гібрьом тевло раз і пришол зліт растікы Дикі
слід пришол тым ґонтом а ґонты мали <unk> дужы Він пишыл <unk>
так <unk> а <unk>aй о такый Аштатий яздувала же поскороці Не Ласіс
были такы стандарды цендер <unk> світi дванадцет на <unk> і ту мал
быти шырокый на кілько жебы тот рів чок зробити На кілько мал
быти шырокій Цем ішол на Тейво на накри тако не о тар
так але же мал Але ту кілько мало быти о тото як
є шыроке Тото центиметрів Штерівців вырізали тоты м і то штері центиметрів
мі вшытко знам ну одва Добрій з такым специялістом побесідувати Добы я
любил зыстату м Е і мали сте вшытко для того жебы зробиля
вшыткы інструменты што тато тато малы то бы дідо Булковаль мойсковий А
повідзьте а Дерево для того стенали лзині жебы прирыхтувати на лонтено взиймі
ся сценалом січню цикло Ті тыків же як гю того бо з
языці то ті шпилькы не опадают таку то можно буду стинати вони
тілько припиняют зліст бо вологы не высечают За смереків давни не рохнут
лем ся віталь і візят на дераві понимат на шпилькы та они
зріжыли тав того же піто в зимі наклоют а на віхні давай
брати ся в золотовразы Ґонті Ага значыт в знимі знимали дерево далі
но кололи такых зотолків зовтор такых А уж з того робили такы
правдивы ґрунты коли мали час якнул то сідали собі на подвірю золотовкы
брал істру потруго што бы не рів рівни того і треба буду
знати взял ідеру або наприке так Як має дощыну і стругы єй
той глад треба єй плязум пстругати тым ножом выбере так шыл ту
той десь міліметрів пять може быти што пас один другый заходил в
рыну і там він заходил десь до пілтора центиметра За глубоко глибокой
ліны а по тому заходил як ножом він в другох стах то
жебы трел штоб він не зачіпил товожу пат мал міцнич бо як
товар багато был выбрал на тончым кінци ту мал щерзным теметры а
ту май бы мал тых мілиметрів Заходил пат І треба буде рівже
собі Так замідячы ся з єдного боку і другу так же треба
было мати практику знайти А я виджу же вы вшытко коли робили
сте ґломты а вшытко тепер памятати і знати бы я коли таторей
час робил то медже Я тото як мал номено Міжку а Михал
он ле зобыли візі відалем а мамы а мамы мамо Маря А
тато з якого року Тато бушето тижличе гм мамы з осмух А
і тато і мама з Люхула Ні мамы Дудовы Таты Лешеник мамо
дны Дманич То вже в тым боку в тусині нас были родина
были два братижы ЛАмні Туртувати то коло чело а тепер юж неє
никого там Вы повіли кусцьок о тотых ґонтах то вы робили наприклад
ґонты што на продаж ци як Ні Для себе лем такы робили
припустим малы стары ґвонты то можна было єден бік накрыти припустим як
не мал звідкіл взяти материял То єдну страну страну зробил поґел ґу
оновидал а другій рік або одну четверту або другу полну полюдсю То
так внучів жебы бы Німці забороняли то троі ліжде єлиці були то
треба было єхати попроту воєнну кыкы пожничну казарму а за коли з
Німців залежыт якій стоял над постутам того Німец Тей затриму звідкы бо
не мож было в державній Лізі нічобрати за літа значыт не можна
было іх взяти сой деревы як то было напр Ваш іст Перше
то было ваше ну частлі вашы о не можно было то і
ж до вас належало Тых за верит лід был а в ялиці
такой не буду шуны ґунти лід был кажу кажу так же Якого
лісіли більш дереви Видают кривого Ну ты зкє тут одонты не кажды
посували і напригод як гладно было такого а вам было треба то
што треба здержав лісу А як крас вкрасти Крас м Іж было
або ремувати так А якта ялиця трохи десь була бы припсованы шычали
сохнути же на ґонтив вона не підла вона вже по тому дружычнявіля
і ґонтивсі пропада дол сиятель не могли хорони волонти городи гороси помоленти
золоми золоти ге ге згодено до нигу помоленти зыйду Вансвидля сямило бора
вель з вечеро не прийду бо звечеро вансоди для самило о вірну
Мили слухаче припоминам же днеско сме в Тырнопільской области в Підгайцях гавластиві
під Підгайцями і пришли сме в густі до пана Михала Ляшеника якій
вродил ся в <unk> році На заході Лемковины селі Лилюхів то недалеко
Мушыны при польско словацкой граници Отамаль походит і його отец а мама
з сусіднього села Дубне Но і хоцю повісти же внешній передачы звучат
пісні выконаню неістнуючого люсь на жаль превеликій жаль ансамблю ЛЕМ Кыйовы Но
і зас вертаме до нашой бесіды Я так розумію же жыли сте
вшыткы близку ліса мали сте і свій ліс і вшыткы в селі
люде знали якє дерево до чого ся надає Што з чого можна
зробити і ліс корыстали з ліса тиж же носили листя жебы стелити
худобі так і я не знам корыстали певны якыси яводы были грибы
Е Были керниці грибы були рідні Возили до Мушыны бо тікы до
Мушынів найблизше бы засі не могли бы з тым сібы тыр наві
вязанками дрова Возили Ты што брали дырва на брудаш так А як
возили чым на нарубані дрова войтикы воєк залато Ну ну тікіна як
такого Ты набрал там тіж пятнадце ци ці скілько міг занести і
сідал на поіз Мушын віс Ага там тя ок еколею а тори
разы поєд іхал ден Зі Словаків Думушыны і Мушыны вертавці на таты
і можно было просто дырво сей звязати так на клобады і та
шлюрків такых як не хтіли то перевеслом перевязно були дваі два перевесл
зрыв і під паху або тагі на поіс а там і ажінкы
знову грибы черниці молоко сметану масы цьовезы в Мушыню і там привазы
кульстаті В Мушыні люди купували были там даякы можы курортникы ци што
в Крениці Но Крениці так а в Мусині не было ня мушы
і боюм ся мушылю Як єхаты на Лелюхів то там были за
Німців відкрыли то там дужы сиві камібу вони брали і выдубували го
і кидали в ті зробаркы і там ішли в ріжны фрактиі грубші
цальты дрібнійші того і ємці всього грузили то на Нформ і вез
В то місця віто де камінь той бывал то так метрів мож
до сто бісінє під гору Выза вытікала і там мы люди ходили
і брали з воды а то буде та сама вода хрущала в
Криниці Но і єй так як што хтіл взяти єй додому Тут
вона поставила як будин і вже порока уж смакульма Трабули сирпит писак
а там зробили в Лембу рік тому єдили та наша родичка є
брата Дучка была в Люховій і буде о Криниці в Мушыні і
казала шо там де той карєрбу і коло того провели воду і
мінеральний выдрызывний золото Ты значыт уж што щалу што колюмушыны не другів
начы выкорстовували єй же тепер м а за нас там ніхто ніжо
не вытікали в потокы в попрад м то люде корыстали з того
бо мушыном то было як бы Коли сут давно містечку то была
ґміна з бюрова якых то вісім тіл ходили Думушын і Дубни і
Вуйкова і Ілюхів і шели пяті тых тіж тамушыль і то была
ґміны з Бюрова называ Там можна было дашто продати ци Но люди
могли привезти не знам там сыр молоко яводы якысы грибы і были
купці на тото Были дикій заказували людям заказували шуму з Ю Там
я приду або припустім або заризите міні на квартиру тамтам то чымасло
чы молоко чышно як вони вже знали якій єй товар ты заказы
А так вото то нары рынок был там там іх узобу проливали
всьотикы в мужыні Там була каплиця і то коли той каплиці бул
рынок Вы даш доповіли же ваш дідо был кувайом Выповіли же вас
то тато тато так Як він мал номено Вахе Дідоє был при
войску то йо дали кувати коні Але койскового коня під кувате кому
не буйни да недаль То было австрийскє то было за Австриі то
было австрийскє войско і част войска то была кавалерия Но і треба
было тоты куні тижы кувати Куля угм і то была права серйозна
Е Дідо там ся не давал до того його з войска взяли
і не хтіли пустити його шыл штобы служыл дольше за якы зверхрочникы
віты значы він малы служыти там на зном кілько часу а його
не пустили пустити домів бо такым был специялістом добрым Зачали сме бесідувати
в кусюк провошого діда Ґол Кулайом в Брівійску такым был добрым колайом
жены хтіли го пускати уж він як бы мал Одслужыти а іщы
го не пустили домів а тримали при війску і він такій был
специялиста так же міл же хтіли як найдолше вотримати А коли вернул
Я Вамого не скажу бы ция не памязаюты клим словам так што
О але то ций дідовы з <unk> р памяти ож помер <unk>
р мал як він його сягы на метры вызили фіра сам ми
перекінули ся того на нео і потового і він помер <unk> рокы
мал Ну дідушы чоловекы кажут він был лісником в державным лісі Але
з чого як же з дармі його вже відпустили бо мамой нібы
была хвора жінка то Іван помер жінка і госінка Та княла ся
баба Брабабтя мой ага прабабаба о і він поп до ся той
выіздали в Америку і Бридилів то до того він поіхал на роботу
і там женил ся жыдовску языкую і тату мій народил ся в
Америці чікал Іды не знали як нас вытево выселяли то в метіме
в окулиці записал нашальник Михайло Васильович місце народжыня чікавы Сило Чікаґу чывольно
писал так Село село село чіка геферадно не дайде выхлопыкам позолом тіла
кєдисти єло чікав Был нас сотыс букє а сотыс навіт секретарнима в
то жінкы там записували Йосеф солты серевірактикы в Криниці малу туры чут
записа записы вытів сі Документы хто шого Іван Ку гынького выгіда під
нього Його команьо єст ге голове горыткы за голопци геткы за омхого
дци огє было того годи зо бого хлопци тоту ви твой о
гос гос гыз госо ге гыл А повіджте мі ци як вас
выселили то потім вым приіздяли тадиль Вы бо дужі люди єхали в
своі села політи як там а выіхали Нє не был Был єм
але на силаках Бо мит ям так ся полим повороты робити попра
і пішол теґло і вколосал тов Так од попрот я можу нарисувати
Як попрад попрад отак о ту желізниц а ту ріка ту єст
о Словакы а ту попрад о попутак і коли ладыцо та ту
єст міст а тую словацка строна дузвы записіти туж самы чер А
ту Руска Воля Руска воля ту а ту дубле та тут огружне
на Петру та о Вружны то словацкы так а ту і од
над Єлюхова до дубного було зіркы лом держа штырі зіркы лем то
відружного Ятой ом а до Мушыны місто Мушыні то ґміна з Бюро
була то буду Єльруховы Е то вы не был в своім селі
Я уж не был был єм <unk> році на Словаках то Яс
тільк з словацкой з Руской Воли там посмотрю ся толже нашой хаты
уж не было ага то вы пішли на словацку сторуну а там
такій маленькій путісюк жек той вымнали тікайте так Доішля границі тіж між
тыма селами і называл ся Смерецін Смерецід Мере Смерецін Так Смерецін потіклю
мін як мы были там де він выкрутасим так выйшол як єй
найте а по тому рускы пормышникы зробили той потік Вы зробили як
нау і выза так ішла шос як тів потокал ословакам з кымос
поговорити ту так шуміл не буду чути ніц то вы смотріли на
своє село посмотріли зо словацкой стороны як і лем так посмотріли а
барайте ся не водне е были боду япайте на пістурой так м
А як то потрафили сте піти до Словациі Бо вяз знову жінка
мала родину в Кожыцях а в Кожыцях зговорили там і нестаті сказали
же Зелюхове є жандарм до Словацкій і поповідівши што він каже Вы
бы його пізнали Але той Яшовек бывшы зличена він вже старший был
то Яни не пізнал його знайте О а він каже давай метати
де в Як Яшох до Яй мурчыдал картак Каже другого а той
другый бумадяр такій чорний высокій язык до Мадярив чорны вычей ту І
гори Тебе можут горкы тримати майшыкы до кошыць Вызволіня іхати позволі до
гостів А тамты пыідиш міг бы тепш на поізділ ци зычырше бы
доіхал а відчычы бы спішовы на Руску Волю і вбизвидів свою селові
Я думуюш он мі дас як я з Люхови не буду він
мені каже так Давайме доволю ся так што я ізубою нібы тебе
супроводжую і приідем воєвку воли там я коли Тимочка кажу там коли
ци церкви в Рускій Волі Тебе буду чекати А ты через той
потік там є такій перехід і передеш до Люховый Подивиці і через
якусь выдину вернеш ся а яты зычыкаю на тебе Вюхові Подевич ага
Я там через той потьє в Смеречын перешол і по Видухова Я
то выбыли в своім селі Бул але знайте тайно тайно <unk> Аж
так аж так А тот то якій был рік <unk> мірі так
<unk> бы <unk> Же цитал Війска працка весна а я жы ся
звятобу А яка то было яка бы пора была літо ци сербі
в серцю І так вы перешли такы Же могли посмотріти кус на
свят тишол ялже в ківрішні кінец Не переходил туля вже до кінця
від дубного тлу а я пішол назад боляша хата была з початку
ту від поприду але хата так было шо нас в пілниці Было
шы так во на півниці де спіл метра близкє діліды дошкы грубі
групшы такє води як і товы не то і было все писавно
бы співницю попіт як барбоне сепол ся барбора ушла з олтого А
вам дволи барбулі были ґрулі ґрулі ґрулі казали Там была вода Выходили
джерело і попід дорогу были вес зроблены тіль канал і вытікала вода
І в пілниці ці Тыйво Так жы хаты не было а вызатыкы
а там зобудило і аж так што набрали ся в пилисі телеводы
же чар двері а вытікаютше з дров Бы там зобили лезы дженшыло
і то гм бо тым ся не занимал нихто Нихто там ушыл
того а хаты не был А я іщы зас а я іщы
хочу знати то тот чловек якій Вас запровадил він был родом з
Юлиюхова тот же де там в Кошыцях служыл давны де він робил
в Кошыйцях кым єм был Жандарму жандармом но поліцаєм якысяты ци міліциянтом
ци як бы доляли зем робил а він был з Люхова А
як він з Люхова якоси Фопович Втюк він Втюк він якоси і
люде втікали як выселяли так на словацку сторону Він десь на кєду
меті вже по якы повідали і я памятам ту сыбри што як
мало нас выстеляте то він десь роздобул крабін о і взяли те
той крабін і хвалил шін з настріляте Але де той карабін він
взял неяль понятя не май І там были дівшыне з кызыка і
каже Юлька яті зострілю а він а они кажу шо кажы я
острілят а він кажу бы ды яті зыстріл і нажолно куроґів бал
і єй забил Уй Боже ну Він так просто жартувал жартувал він
знав кы тым тым карабіном дасі роздял рук Но бо видали же
десь то ті карабіны шоб то майло як настати то вже ся
вернули з фронту што воювали ті забрали хлопців Руску армію вюж ту
же дале ім зброюты три карбінны селы Але вони были зарестрованы в
Жыдів А той мал і він зом уж тік на Чехы і
вже всіж не показил Батькы поє родина поіхали але по невсілячі Декусою
сьотку ци бабу мал там м де склал коло кошыць І так
він пішол політів там і такту А я не хтіл і я
знал того а не хтіл єм указати за тошо як Вай то
розорой то розоровай то розорой Бывайте аздоровсува возоровиш што за сиходи што
за фоди Што з Баси годы Разом позові і разом помо вайто
розорой то розорой то розоро Дорогы моі слухаче Видите як уж пізно
на кімка завершуєме нашу бесіду з Михалом Ясєником родом з Лелюхова Скоро
тота бесіда буде мати продолжыня Юнесні зато я так легко кращам ся
з вами До місточка Підгайці в Тернопівской Области і до пана Михала
же жыє під самыма Підгайцями Вас запроводила Анна Кырпан Оставайте здоровы до
стрічы за тыжден