70% #2019 - 70% #347 Михал Ляшеник, Лелюхів (2 част), 3 ХІ 2019
Еп. 2019

70% #2019 - 70% #347 Михал Ляшеник, Лелюхів (2 част), 3 ХІ 2019

•

Опис епізоду

Odcinek opowiada o Leluchowie, łemkowskiej wsi przy granicy ze Słowacją, jej dawnych związkach z granicą i koleją oraz codziennym życiu mieszkańców. W rozmowie z panem Michałem przywołano też czasy okupacji niemieckiej, przejazdy transportów Żydów z Węgier i późniejsze wysiedlenia ludności z Leluchowa.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видам Вас милы мі слухайте при є мікрофоні Анна Кырпан Днеска маме
другу передачу по Лелюхові Як то нема коли ся мапы то плим
же тот Лелюхів єст неварт далеко од Крениці а іщы близий до
Мушыны Бы лем <unk> кілометрів Лелюхів і сусідне село Дубне з пілночы
гейбы кус одділены горами од сусідніх лемківскых сел Колиси за австрийскых ців
Лемюхів і Дубне не были ізолюваны бы ту не было державной границі
была граници але недержавна Зато мешканці Дубного і Люхова были міцно звязаны
зо сусідніма селами якы як тепер бесідуєме лежат по словацкій стороні Львюхів
найбільше был звязаный зо селом Руска Воя бо іх ділил лем на
шырокій путік А може ліпше повісти не ґілил а лучів Бо ділите
Руснаків він зайцьол уж товды коли утвердили границі польской і чехословацкой держав
Наскажыєме уж в такых часах коли хоц єст ту словацко польска граница
але перейти єй барз легко а мешканці з сел по двох єй
сторонах якы колиси давно часто єй переходят часто ся сходят і добрі
ся знают Ци то так як давно Ой оно і так Але
не так Бо по словацкій стороні ту жыют пронукы тотых Руснаків жыли
в Рускій Волі здовно а по польскій стороні Дос інакше в лемківскым
лиюхуві по выгнаню Лемків домкали Полякы І лем даякы стары хыжы а
особливо церков святого Диметра припоминают же колиси ґаздували ту Лемк Уж оповіли
єм же Лелюхів нашол ся при граници но а іщы вартат повісти
же лежал і при желізници Желізна дорога ішла ту попри Попрад но
а Попрад теж был границьом лем од заходу Істория Люлюхова міцно звязана
з том границьом бо од <unk> р мешканці села все перебывали при
граници В Носках легні будеме бесідувати о тім як то было жыти
при граници в часах фашыстской окупациі а тиж о тім што было
дале і як выселяли мешканців Лилюховы Хто уж слухал першу передачу зна
што пришли сме до Місточка Підгайці в Тернопільской области навет перешли сме
юж тоты Підгайці на якых пару метрів і трафили сме до єдной
лемківской родины де Жена походит зо Сєвника мусь з Люховы Но то
про сявників уж колиси мали сме передачу а про Лилюхів іщы ніт
Зато бесідуєме з ґаздом же вродил ся в <unk> р такый в
Лилюхові Пан Михал Ляшенк належыт до такых бесідників што памятают навет деталі
і дост точно потрафлят оповісти о річах якы ся діяли лем подумайте
<unk> ци <unk> років Тому Хотіло ся бы іщы жебы звучала і
тота мова же товды і там але то уж не выходит На
жаль Но перенесемі ся до Лелюхова початок сороковых руків Польщы окупувана ІІхом
а Словация як єст однедавна гыйбы окремом державом фактичні Тыж знаходит ся
під вплывом і під контрольом фашыстской Німеччыны Лелюхів мал Саринців Не было
ту великых буів не переходил ту фронт Але навет мирне жытя на
такім пограницю могло тиіти в собі ріжны небезпекы Оповідат пан Михал Ляшеник
З Мадярів <unk> кінец <unk> року і <unk> весна і літо вывозили
по <unk> вогонів і шло швезли Жыдів з Мадярів Нато Як они
попідрюхів єхали ті пойли то Мушыні Ім выстановляли але кожны на тых
турмній пучаці в вагоні вывартую з автоматом овиску леметом або на плятформі
стоял о як німецкій а єх выводили што вони набрали выды А
як вже Жыды переіхали з Люльхова і кришали полян Полян і выкідали
одежу выкідали што могли і грошы мадярскы пенґы А мы ходили ті
гроші зберали і але шолю о ті ті гроші де єй з
ними підеш А іх вели даси кади іх даси до Польщы на
ті Лайди де знищыли Але іх вели аж з Мадярів Я розумію
же Мадяры то были союзникы Німецкы і так само з тым Рейхом
співуювали Але чом везли аж з Мадяр Жыдів до Польщы Я не
знам по <unk> вагонів мы рахували вагоны і в кождым вагоні товариня
Кєтів То были те кєшы дехто ім з тых вартовых высякі были
і німецкій арміі Шошы і Жыды про підлогу прорізували косі на хузу
выскакували поізды Підпітлю выду поізды О а по тому і уж вони
хтіли орієнтували і глядали такых людей жебы іх провели в горы і
горыме шобы они по дорозі не ішли Ну то ім плетили хто
того і хто хтіл якы грошы мал то іх плети але іх
Туда На горы пивли до вікове а по тому же вони доберали
ся самі Куди онишли З того з тых ешевонів втікали жыти Але
кади Коди Туда на лемківскій стороні Відеюхова пішли нам на сторону віковым
любушыны туда а буде такы шыхували ся як діти посылали дітей єсти
шукусили хлопы на полях тулий і несли ім єсти то они выскакували
дітей одбежали ту єжу і і втікали Бы певне было голодне порудно
де де поізд Шоль возьме треба было знати вже тіжыло німецкій наступ
<unk> цих порничників в Люховій то вони были ріжні бул цикы Бірґер
і фукс Шы вони в Ґєстапу робили а позов іх заграницю бо
они были раны А Ґєстепевці і Ґєстапевці штобы знали што вони мали
на ту на мундірах Наго Пагонтах То єден пагон на тым мали
черп і оден пагон то була німецка воєнны політы Ту ту ту
ту ту ту ту тило Бірґера а Фукса ту мы найбільше ся
бояли А з словацкой строны знову мы знали Петє і зас Петє
Но собі може Ты мы знали як вони вже выходили на вартуваня
та або оден або другій то вже старали ся шобы якось не
попасти в рукы бо як того вони вже невысу стріляли попо тых
поплопах якы несли шос до часом несли то желізо на берут по
цьвяхы і желізо і підковы і там ріжный вирви і довозе букшытів
коліс везе а то тяжкы були ты як вони вже тігы Словакы
полмали на варту і те котрий з них то люди вже выостерігали
ся і ім перевали бо в селі знали коли і якый росле
з іх ішыл і ми виділи іх бо злюхова буду они ішли
церву Близ як тіхати воєш ми іх виділ Бо потік перектуло дуленком
том бо то уйшол потік а мале люків потім ботіл А о
таку <unk> метрів Такій вам было видно А то выповіли же же
є заріжны міняли по словацкым блиці так выя повіли же была цірянка
як бы така же были якысы річы якы Кіли міняте такы тайно
тото явно не робили ся тоты тык ночы в ночы ноці людю
приходыли границю і во же як ввіз войну то в Насловаках была
руска партизанка О але тіжости Словакы і то і тіж было лупа
в нас ту тото і Рен То він похованый тугаєц <unk> кілометрів
хы вербів Жы рано было то він похованый ту він Лемкул малу
псевдо а по тому же Рен в нас хыжы был дванці раз
І такє выховане Та я памятом єй добрі памятаме з татом ішли
в дру хатом выховали ся під ліжко і слухы дашли Іраз было
такє што він той ренто і казал до тата же кажу треба
під заріг кулемет здістати А начальник пограничной зыставы был якій сювін сьльонзек
называли шювінном польску мові гурів А тато взял він пришол бы в
нас браликов зыкы сармы там нарити то в Шыліни вони выберали тыхати
шос два ци три жебы выковра а нас были штыри куровы І
тато му повіл а він каже до тата каже міфю коляґу Яціє
кохам але поймі ти ци подумал єм теле того як то каже
то єст горитово Дже пові ся до тотну А в якій то
часі было Коли то уж было то іщы <unk> рік был то
было <unk> рік <unk> році так Панж были Была упа так В
Крениці было украіньска політи Криницю му але украіньска пубіция Але вы тепер
повіли же упа упа Він той вол твонил были упа тывонил на
Славацкій Бівали такшу Могли быти сутичкы і буде то што одні з
другым воювали упавоювали з руской партизанкой Але на Словаків вони веці не
ішли а тут на Людуховій Думушыни то вони так як што зробили
і уж такє важливе і до буду зброю або шо Бо продуктів
они з тых сіли вывозили і там мали склад В полісах продуктышы
як ім треба было шысат што они в село не ішли то
вони по складу там малиткы зо Масковыны Потік такій был і колютовы
потокы Криничка вытікали і вони там скымали хлібу такого а зо зброю
то вырускій партизанці циют привозил елі так тою назвали кукуру <unk>Ú тіючы
на двох крылах шнизу крыла і зверку крыла та руско партизанскы на
Словаках палили шоб літак знал де скєнути зброю продукты в умундіруваны то
было сиґналом Запелили запелили заперегнали де де літак мал скєнути то паршуты
А ті бандерівці УПА знову на нашій сторині запалюю Ага жебы было
як фальсиве фальсивым сиґналом Жебы то думал же ту бы мол на
тото же то так і мы па не пасли того і В
<unk> році десі высенил же так літак прилетіл Надраню де ся бы
мало розвинятись І скынул О але скынул там на словацкій стороні шу
же вже розкусили і што бандериска то є фальшыва база То той
літак взял і так знизил ся над поправничком а два німецкы літакы
за ним літак чутютже розбил ся медверів нам цикав хлопцю То він
пішол та выключыл моторшы не чути його було і понад ріку так
низко ішол десь до пірсят метрів Го понад ті літикы чурмовикы і
Німецкы не могли ояк засягли на таку высоту не могли знизити бо
буду попады А были якы су такы же нажы де ажебы іх
переводили так розграницю Я вам повім такє же не кожну бо бо
бо бо бо бо бо бо бо бо боял ся што бы
бы ту партизанка і унас партизанка і Німці Но Німці з Юпа
николи в сутычку не вступали нияку што лишыся якій конфлікты будут О
а з словацкой стороны ци буду таке што ту руску партизанку хтіли
роззбрияти і знищыти Німці Бы Словакы і Словакы ішли Лімців о і
там наступальны не Словакы ци УПА на словацку границю різдку переходила хыбаль
яка небезпека через попрак Но польскых партизантів выдакых виділи Нє Польскы пачытаны
в польскы войско все втікли в Дерницю і не было а решта
Німців ся <unk> друг році в ся портували в тюрмі А то
тых совітскых партизантів вывіділи Было што мы купали ся в Повриді а
вони пришли мі міст під Люховым мілювати Тур діті тільків в плавках
і мали ту мілиті і лягли на мішколіі І годины веліг і
з дного боку друг было з другого боку від Словаків і відрюхова
полуноці варто стояли і охороняли той міст Німці Юж ті як вони
тій мін закладали Тот ден товде о денів денів варты не было
То ламгноців вартували а лен думали же так видно же не треба
вартували варты не были А потім уж як місцю підірвали ту ту
тік бырвал раз ту ферму в горі а другій раз так зробили
што міст пішол тагло Не бывал злюцийональну неводу О то взірвали тоді
то рускы персі роззирвали друг другій раз і ту основысількы село то
тамті рускы партизанці был тішы чого то Він приходил і з татом
якось познайомил ся і казал пришли післав того і каж повідскрывайте вікна
двері шол бы выкаж не побыло вам шыбы выбухне выбухне А то
выповіл же Ту Хтоси был же в тій партизанці ту він лоткай
был родом Зовсількы ту оту Ту ага же він а як там
пришол Я не знам як він там принисіл ті рускы партизанці але
музы был там а пах вышли і туго поз ту татоата виділи
Він тата знавшы з заходу Желюхова і тіту як тато буду кульоспе
як завязали туло то тата була бы тамы там де сестра жыє
на долині Ту де тату мешкал была велика стойці мір вісім метрів
долга і двайці шырока І там зробили як кут завязали <unk> році
зробили куюшню в тій студолі І тому куюшню же забрали ту пільнішы
десипи ся другым році а в студолю пришли і давай то материяльна
забрати з району Жытов І той тато якось переказал же Дан Кутович
пришол до татошу має важну справу І той пішол до секретарів тых
бюро райкому ту Пігайцях І лишыли ту суды Тото хлоп жыл ту
все а він трафил якоси в часі війны догола Дафт Він был
на словаках тій партизанці Ал він Стадит злосількы си гмм і вашта
тот на гом єднул То до вашого тата і приходили і совітскы
партизанты і приходили лубівці і тата квартирувала тота пограничны тальскы дольду перш
вересня Так три звято Слухайте то вас в хыжы і вшытко ся
діяло І вшыткы проходили ну я ом пові такє Поляк тойшого на
коліі робил платку мітру мітру платку платку пришілу то кажды тата Я
ці повім я тє уважам ніби того по польскы до него каже
Але нашєці на цибі потреба через тако політикы Бо в селі мусите
знати што штайной якой штакой особливой могли не быти могли мусі Донести
шытату звязаний з тым і з тым партизанами і з тым і
з Німцьом як бы то він казал што таты каже Мальдзєсі для
чого з чебє той поді Но є нам ци то была політыка
Ци можно повісти же то было політыкы просто пришли єдны пришли другы
Но пришли єдны пришли другы ну ловіли же дайте єсти ци вкашти
як ту берейти ци якы Цілоупівці і в Упівці вони в село
не заходили так в Люхіва А тілько на великдень <unk> року то
пришло девятнайці іх то я памятам як в церкви вони поклякали ту
зброю поставили наперед себе поскізали ті мед зыпинкы І перед іх священник
высповідал а потому причыщал І по тому іх взяли і привели іх
до церкви і вывідвели в лісы невеликы <unk> року Так чекайте мы
в мыни за тым заговорили ся партизаны за партизанку а я вам
вказ За тым шолш выдавал людяй што пішол німецку роботу Авґустинюк то
він жінка його называли в селі адвокат Єй так называли Адвокат І
пан адвокат пане Адбокат то вышли до войны і так войну його
кликали вже в ці першы рукы а по тым ци році він
як пішол што то Німці лапали на роботу Німеччыну і хлопців ци
кєві <unk> років старше і То він вызевал тых хлопців помагал іх
знав лице і выдавал іх того то вони втікали в ліси і
там мали ткішкулька в лісі што вырошу сы соснину а то десь
так пілтеро метры ряду і зряды Я той метр І выни знайте
ктовійну вже воно были маленькы заберали высаджыли в поліхі А по тому
воно підросли діж до двох метрів і выше два слын до трьох
метрів а ті гілячкы світ спляли мізами і хлопці зробили собі дручку
і замхували ся з Ліздюхова шоб Німці гнєздил То такы хлопці ж
іх што мали на роботу брати на роботу Німечыну або <unk> Іх
видавал сьо сказал як прізвище єй є і Німці приходили ті оббавы
робили на них і лапали єй значыт він жыл перше там і
він знал вшыткых так і знал де мож сховати ся так він
знал гі жінка з Ріжухова была його як был дома то жінка
зо хаты никого не пускали а по тому як пішол жінка бож
же жыла в селі а він жыл в селі і <unk> другу
року не появлял ся А він же ходил німецкы формы і все
Называли Фойдойці То фактычні был такій чловек який барз недобру ролю одыграл
в жытю села А чом він был якій сы такій злий на
тых люди Бо вызнате в каждым припадку можна проявляти ініциятиву а можна
не барз проявляти так він барз юж Хотіл собы прислужыти ся імчах
хотіл ся прислужыти а чом І выказали што він был жпивном якымсь
Але він німецку мову досконало знал і по німецкы говорил івсе він
был як адвокат люди як того єст треба было шо звертати до
него як до адвоката А він ниякый адвокат не был Іщы лем
скажу такє што в <unk> році же навісі літ о травні приіхал
пару воз і вагон і си одна плятформа Підлюхів Коли того моста
стали там чудны Словакы і мали список людей І по списку вызвали
села і зеле буличкы кобосу цикево сьой єжу і хліб і я
під біг кажу і Я хочу і я хочу І чылі червоно
білым были удіти і каже Чый то хлопчына Той казал мал з
вельхова всі і сігнал Яй не патаю хто тото был каж рникы
син кільку дітей каж четверо Втушыл те поглипнули один на другу і
давай тело ты дати йому Міні дале того я поіл як шырвінка
сі кєдла дівентерию в наш ніхторхы дома не хворіл тілья то я
вже кулю того Як началь гнате мене іх кровю тоцьо то я
вже до хаты і згною не міг зайти Попрісі то вам дали
такє специяльно так Чырвінка і Тіф І брушниф Я розумію але хто
вам што сы дали такє же там было тота труйны зо труіны
Ну Но што то приіхали то спецяльні а єм давали Мали список
і по списку завали Та была родины ш пять душ в родині
в хаті было жебы хворі будут на туберкульоз насказали сухо насухоты єм
дали то до місяця вони ся померли в сіпєтру Але ім дали
на буршниців Перевіряли ту тріку шу хворобы шобут задати рыдяньскым утям і
воякам лишати продукты і як будут наступати сюда і тижы на то
ні такый експеримент робили так То аж зо трояны давали Ну ум
Але не вшыткым Лем дакому Лем дакого нимали по списку Ах выпросил
сам А знову на уколопе то гнали вже <unk> рік то гнали
на укопы брат мал <unk> років то його брали взяли копы купати
І укопы тягнули гейдаш дохів і і одного з тых окопів не
выстріли ні одного патрона Бошолєтскє війской заняло вшытку баз но мене цікавит
знайти шо я памятам того чому війско ряньскій наступаны ледюхів не він
Мушыны а від думного Відвикови ту Во чом меці чекали А ті
укопы снідницю то і рабка то брат был бы на укопах Але
давали так як што на укопах робил ци вали брочкы і давали
хтіли с продукты зозумбрате а там чыстину завалишу гозували на місциа худобу
як заберали Німці то Давали тіж пункты і хтіли збрати шкій руш
кіруш хтіл горілку горілку хтіл кобасу хтіл хліб Шот скіл на топсю
ся буду намальовано на тых пунктах і там на одповідну сумму буде
оцінена курова тішы бік тіж і наткусу мих выбрати Догоры очы з
того віку Там былы лямкы росли діти Они плакали силів видочо Бог
не правдивий напришол рочу Рідна стороно лемківскє слово жоль мі зо того
жоль мі за тву Якоди жоли з рідной стороны Лишали доми лиси
і дзвоны О думко было в сарданьку моі Же ся вернева южсло
Ридна стороно лемківскє слово Жол мі за тов жоль мі за ту
Часы минуют Нич ся не вертот Жоль превеликій вцискод мі серце Лем
горе нашыстойот забыты завели в архы смутком на кры Рідна сторо лемківскє
слово жоль мі за того жоль мі за того Жольмі за тов
жол мі за тох хто лем тепер донес ся до луців підповім
же сме в Тернопільской области о конкретніх підгайцях а іщы конкретнійше в
густях пана Михала Ляшеника Він ся вродил на заході лемківской земли в
селі Лилюхів же Близко Мушыны То іж друга наша передача о Лилюхуві
і гнеска пан Михал оповідат о фашыстской окупациі а тыж о тім
што ся стало по війні В родині Михала і Мариі Льшеників найстаршым
был Петро Він ся вродил в <unk> р а за рік вродил
ся його брат і днешній наш гіст Михал В <unk> пришла на
світ Глієна <unk> Василь Минуло <unk> років і в <unk> Ляшеникы зас
чекали на дітину Пані Мария Знала же дитя ма прити на світ
деси при кінци рока але знала же оно вродит ся так далеко
од Люхова аж на подію в першы дни пребываня на чужій земли
Але не буду вшытко оповідати най оповідат пан Михал Ляшеник Мото просиме
слухати ще в <unk> році початокы січень вытуль <unk> Казали же ходили
чуткы тыкы але діше нихто не звертал увагы на то вшы зют
просто кажут як то будут нас выгняти з своіх хытів такы ґали
люди як де нас будут вести хто што земому то абсурдне Хтоси
приде і мене в моій хыжы буде выганяти правда здає ся абсурдным
Тераз в <unk> році в марцу вже ходили такі комісарі гнезывали полноважынь
відеряньской влады То уж ходили <unk> січня Рускы вступили в наше село
а ты в марцу же ходили чуткы Але ся проперсене цикою як
цукают і небезпекы не буду І родин записали ся і будут єхати
записали ся на Східні Овиці Але они вписували ся же іх іщы
так не тиснули Нок іщы не было такого же на них так
тиснут же выганяют хылях такых хто біл ся так было по своій
воли Так тотунадцей родин так пішли вони впинили ся діж на Полсаві
Запорізскій Овести а уж по тым Давай же польска армі сі ходили
по корній хаті давай обшыкы робити ішол найтишос причыну што шмы ми
мибезпечні до рядньской влады і тіло радяньскых комісарів не буду того а
польска армія мыдырах І сказали так давали два місяці На піль на
піль з початку то же ходили то были представникы совітскы польскых не
было а юсь пізнійше то деси был марец так то в якій
місяци тоты <unk> родин поіхали Марців марфів А пізнійше коли выходили представникы
в польскы то было даси коли Десервень липин і в ту што
приходили війску ци як войско в війску польскы приходили і вони були
ті полноважні Лотів же від радяньской стороне в Цвільным буду а Армія
была польска в мундірах і тах і робили шыовшукы в кожніх хаті
што жебы шы знайти причыну шу нібы бы мы небезпечні для радяньской
влады іщы ходили по хыжах і гейбы штоси мали майти што што
зброю ци Што з того што онций думал навіт нарти найшли воєнны
шуми того І нас была ся кутушка дроту з телефонів І кутушку
телефону дроту то подавати польові телефон в часі фронту чало Але просто
повіні того певне докола было дост люди су іштутну Яложе кожды малы
бо німецкы казармы были лишы Німці могли ци забрали як тікали в
<unk> році вылишыли казарму а то в замкы дармі лишыли ся і
лікарствы і нарыці і якысь продукты буду там были меблі з лавкы
забрал дехто цикы шафы чобі і поджузыкы зыберали і чобо лже і
никого не буду А потому же поселили ся та руска армія то
же все то в Німці буду <unk> тых порыничыків а Русків же
поставили там границю <unk> І зробили так што буде секретні пустити бо
жы патруль самособою ішол селом до думного туда а декотры лігали медже
воды ми медже каміня зробили ци кы обжыли каміньом і ховали ся
всю І або вас там не пустил на совакы або звітомых музюкобы
і якы тіжы кост злапили все пев з тол корбіна і чов
же як воряти летят іх <unk> пятнадцет литят бубуны порушыня границі він
просто стрілил в повітря а то было сиґналом бышыты Іж не чут
вежут а діти бы так ходили бы привыкли старшы бояли ся вже
і то бы бызали І нас мене три разы затримали і привели
там до казармы той і выкликали тата і чеза попевы спис солце
со вызвили і каже шыраз каже мы затримай моі вашы діти Каж
вы будуче відповідати выходили по словацкым выці ватскы на словацку сторону Тайду
на Руску Волю до Маджыль а руска арміти нас не мали права
брати в армі ми вміж громадяне чужой державы же не мали фактичні
права владно грати Обралы хлопців і вісімнадцы пішлютых лигеновы під правом А
мы бесідували о тім як было тото высиліня выповіли же ходили по
хыжах І штоси такє хтіли найти в хыжы жебы то было доказом
же то небезпечны люде і штоси понаходили же на іх думку было
такє же доказ же ту такы підозрілы люди што што наприклад понабудили
Ну топил Ямку нарты якій знайшли ті воєвскові в якій чым ріжнили
ся войскови Войскови были нарты бы долгі бо то дорослых были і
дзого і білий колір мам і там мальованичы хто выпускал іх тых
тіны написан А потім уж в черня кажут там жы люди передавали
одындру кажут што села людей вывез з того села вывез а хлопів
нас <unk> три забрали до Новы Санчы Арештували іх в тюрму і
раз з братом мы будно під <unk> років а <unk> <unk> і
забрали новый Санч до тюрмы і тых хлопів били і вони в
крові дикыві того приводили коло нас і казали Зберайте ся в дорогу
як шо не буйте в клопів ми не выпусти А кажу будей
Жыкы вам То і вас зобрали Тата забрали і <unk> хлопів Не
виділи в тім як іх били там а по сом перевозили через
коридор і нам показую зовны куровы по биті буду м то было
в Новым В Новім Санці а то в якій то была поліция
ци якый то дім был што хто забрал ци війско забрало ци
як то было выбеш си Дзябо знайшло жем было з тюрма бы
в Новім Санці были в тюрмі в тюрмі І цих да і
і вас зобрали тиж просто жебы вы посмотріли так ся крем нас
было сім хлопців м і нас до Мушыны привезли зновы Санча а
потім Мепішків з Мушыны до Люгова ішли І казали шу зберайте вкажіт
людям і зберайте ся шубы в дорогу єм не вказували від того
пересели І коли спочатку забрали ґаздів Зы з цілого села просто просто
забрали такы арештували та арештували то армі зобра і завезли до Новыставого
Повітового міста в театрах до Нового Санцю і Тамы просто били так
прося били Бо што бы людешто не хтіли іхати такого Союза так
Не хєди єхати О проде попроде неє дового гі гі гі ти
гі што ти гіно то рече неє тов Сой моторы проде бороде
і вшыр ни вшы ге гыдкіх бо свого воды бо зогроды сови
рода попродачого злотни мая тоты Макомы По тому кождый то червінь липень
і выкожні через два тыжні приходили і зберай ся з дорогы зберай
ся з дорогу А долго долгу єм тримали В Новій Санці Хо
цим полю І мы версня же пришли і дали дві годины а
вже пачкы готовні буду шумтій тій не три фіры шыб зебрати То
мы пачкы мали готов Петро і язы зробили там штобы могли попалкували
ся куровы одну курову взяли а три куровы лишыли чыстаі І потім
<unk> вересня нас в Злюховы вывезли в Новій Санчы інформувал ся в
Новім Санчы Елон І Нє не тіжы з Зелюхова а і многой
з ріжных тіж тішыли шыриці што вшы не выселяли того дюво Санче
то кєшу підкоріл під скляды там на статі буду паровозом підізджали в
плятформы з паровозом і кіхка є одзброєных поляків хапали наші пачкы і
кидали на плятформу на тою І Три хлопці якы Я не знаю
чы мусіли імдати зброю бо де о ней взяли і што на
фронт ся вернули то выстріл до пороза петкы І вони як журли
приіхали більше не показували ся Хто ы Хто сы стрілил значыт тото
якысы Полякы озброєны крали грали нашы пачкы то высол майно Але хтоси
тото виділ іпал же так і ся робит ной полетіли тади взяли
пароз выстріли з паровозы го а в твоім машыністы здал і як
то кажут сиґнал і всеті пополягали на плятформі там і втікли Тото
вшытко было орґанізувано быграли не просто стах а на плятформу і деси
іхали то ціла система была як то ґразне тотых бідных до товкы
ешелону выпустили в тюрмы і чыхлопівсіх І тіж были хлопиты што буде
арештовані і іх родины вже буду влаго на погруджыні іхузовал ся і
тоді за годину до відправка ешелону відпустил То мы приіхали так єхали
жебы з <unk> вересня з добу як ляс забрали Ты аж на
метра в <unk> листопада приіхали Путур Но сам Вашкєрвишну О так і
мали сти Кєрвиш Казали як тій керничук приідем з Перемышля ся і
же в поізде в Чіпц кухню нас будут гыдуват Люде не мали
ся дже гуроризувати то все пачкы стояли під іскрым небом што по
пекли в тій сухорі то вшомали бука всє зерно ся посходило ся
перемокли Покінчыли ся хто І то приіхали звого зима То дванадцеть На
сніг уж был як прихол Та ниякше снігу не буден Михайцтві Ну
так коли лем повіли жебы до метра приіхали Так Дмитры То мы
приіхали метро Путут насістати назвы Грузи Дус І хлопе пішли цикывому в
очі і тато пішол з ними тато мал тричы деві років І
як пішли шукати хаци по селах Тухно а то власні же треба
было самому сой глядати то не было табіці нихто не драхтой уряд
нихто не звернул ся і нихто не зріл над настатиі ничого І
мы як писате то два тыжні через сиділи статі з тыма пачками
а потом пришыли нам фіри і тату найшол тугу ту Біли Криницю
Поляків было багато то там Лілюхівян было багато потому в тім во
Птюстені в Галиців во Твитаів В пановичах хто де то тисі ся
притулили тіж робили на коліі в галиці приселили ся штоб на роботу
мати То тікайте то выповіли же в липців Заарештували тотых хлопів тых
ґаздів до Нового Санця завезли і аж выіхали <unk> вересня і товды
іх за годину до Того як мали выіздяти выпустили Мы чекали ту
той хто рухуйте з <unk> версня до <unk> листопли То ми єхали
з Польщы кілько з Польщы єхати а зажынуты в тупик де вагоны
і то і берет від там де хузобы казали команду відчіпити з
хузобою і відчіпити вогонь Перенате хузобу выден з вагы або три вогоні
А позовчіпили а хлопы крикли шышу хузоба лишылись і з сокырами до
того кєрили ся до парувазників з тыхных дорожників і по тому мусіли
О то такы кєтры то такні робили і пакрали іх худобу і
вшытку видити як то То страшне вшытко страшне і певна тота друга
была барз смутна і певна то і но прошу А пра Приставзи
Маме в Техлітяжі Выіхали приіхал вой на Михайля Ту же А мамо
в грудню родили <unk> грудня Іван буде в дій при Петровской померли
<unk> року же буде записаны вродили си в грудню а записали єй
другы січня То аж рахували ся якорху то они вже не были
записаны веколи Но але тиж вы пришли Боже тото страшне тиж вышли
до тых путуторах на сам тот Ваш кєрмиш допевно вспоминали якій был
кєрмиш вдома Як то было як то выглядало а думате такый кєрм
найбог варує од того А тіж інкым мало пережыли Хлопек тюрмі нас
жыли в чужыну м і мы не знали ци пустят іх чы
І до остатнього чекали ци ци пустя ци не пуздє ноі і
самы без ґаздів мусіли пакувати ся з берады І чам бы хлопів
лишыли я хтіл ся поіхати наіс позивити ся м того натужджыню далеко
жыв від Криниці ты <unk> кльом Я Вам дякую Моі дорогы семі
смутно коли переслухую і монтую оповіди о выгнаню Лемків Єднок мам тверде
переконаня же мы маме знати нашу історию і зато зас і зас
записую і даю Вам слухати тоты спомины Нелегко оповідати і моім респондентам
В часі оповіданя в учах нашого густя не раз ся вказували фызы
Кілько років проминуло тілько років А тота рана іщы булит Но што
же будеме мати з Михалом Ляшеником іщы бесіды у Лиюхові тоты бесіды
будут куску весельшы од днешньой і продолжыня буде уж за тыжден а
на разі прасям ся лем прикінци повін іщы же в передачы звучали
пісні выконаню ансамблю Лемкы Кыйовы Допідгаєц Тернопільской области до пана Михала Ященика
з Лилюхова запровадила вас Анна Кырпан Но што же Оставайте здоровы до
стрійчы за тыжден