70% #2019 - 70% #348 Михал Ляшеник, Лелюхів (3 част), 10 ХІ 2019
Еп. 2019

70% #2019 - 70% #348 Михал Ляшеник, Лелюхів (3 част), 10 ХІ 2019

•

Опис епізоду

To trzeci odcinek rozmowy z Michałem Łyszenikiem o Leluchowie, prowadzonej przez Annę Kyrpan. W nagraniu wraca temat drogi do Pidhajc, krajobrazu okolic i położenia łemkowskich wsi w dolinach rzek oraz potoków. Odcinek przypomina też, jak historycznie granica polsko-słowacka rozdzieliła dawniej połączone miejscowości.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видам вас мил і слухайте при мікрофоні Анна Кырпан Днеска продолжыме бесіду
о селі Лилюхів і то буде уж трета част оповіди о тотім
селі Чом родиме власні о Лилюхові Одповід барз проста бо мали сме
приємніст познакомити ся з паном Михалом Ляшеником же вродил ся власні в
Лелюхові в <unk> р Вызнате што я мешкам в Івану Франківску Жыкулиси
звал ся Станислововом і з того міста выіздьом Сядиль до Лемків з
якыма провадил інтервю до радия Но і жебы трафити до пана Михала
і дознати ся од него дашто нове о селі Лилюхів Треба было
іхати до місточка Підгайці в Тернопільской области Як бы так порахувати то
напросто ходи Івано Франківска до Підгаєц лем <unk> кілометрів На жаль не
мам гелікоптера і по повітрю не даст ся нияк перелетіти та ден
Треба якоси іхати по дорозі Сут два способы доіхати з Івано Франківскы
до Підгаєц Можно іхати на пілнічный схід і пак кус на пілніч
през Монастыриско то буде <unk> кілометрів Або з Івано Франківска можна єй
хати на пілніч Ґолиця і одтама на пілнічний схід То буде кус
меньше <unk> кілометрів но і выбрали єм власні тоту другу другу през
Галиць Од Івано Франківска до Голиця ци <unk> кілометрів залежыт ятрыхувати і
дорога до Голиця іщы дос добра так в порівняню А коли автобус
в Голицю коли вокзалу повертат направо То одраз од самого Двірця і
аж до Підгаєц уж дримати ся вам не удаст В автобусі сіят
лем місцевы люде і нихто ся не чудує А кєд бы так
тот автобус трафил ціловек з дакого далекого краю то певне бы ся
звідувал Коли ту была війна бо дорога така же то праві лем
самы ями як бы вчера тоту дорогу бомбили Шофер зна кажду яму
на памят і з каждой зна што ма зробити єдну переіхати бо
неглубока тоту бігати справа тоту зліва а як іх більше то попросту
зіздят з так званой дологы і през якій си час вертат на
ний пак зас Така то єст част ША Любі А кєд бы
в автобусі не так трясло можно бы было в полні ся насолодити
краєвидами того краю бо они направду прекрасны Поля до горизонту не ідеальні
рівне бо сут ту кус невеликы правда Горы сут ту долины коли
іхалам іщы перший раз зо сталом клясичну золоту усін а друга подорож
до Підгаєц одбыла ся товды коли золотили ся уж лем вершкы Беріз
а дооколишны лісы уж позберали ся ци то розобрали ся на зиму
і стояли переважні в темных кольорах Краєвиды были уж кус смутнійшы Але
іх і не барз было видно бо вшытко вникало в тумані І
то нараз такым густім же пред нами было видно лем якых пару
метрів дорогы Юж А то мали сме серенцю же шофер знов кажду
яму на памят Но бо присталте сой гыдеме з горы а пред
нами видно ниц Де ідеме Так як бы сме деси уж на
І світі єду в такым тумані єду і думам о Лилюхові Нашы
предкы селили ся в Карпатах переважні в долинах Рік і Потоків І
так на кажду ріку гейбыдны нитку Населены як патюркы лемківскы села Як
поспотриме на мапу кусно полудны од Крениці видиме при польско словацкой границі
давны нашы село Уйкова Дубне Лилюхів Дубне і Лелюхів лежали на правим
березі потоку же звал ся Смерецін Они мали своі близнячы села на
лівім березі Потуку Дубне смытріло през путік на село Обручне а Лелюхів
смытріл на село Руска Вуля За Лелюховом Смерицін вылил ся до Попраду
Попрад тиж был ріком яка луціла лемківскы села але проминул час і
путік Смеречын і пупрад до якого смеричын несы своі влуды Уж не
так лучыли як розділяли бо стали ся частом границі Чыйой Но залежат
о якым періоді істориі бесідуєме а тепер частом границі словацко польской В
попередных передачах пан Михал уж оповідал нам як то ся жыло мешканцям
Лилюхова при желізници і при граници Бо тота обставина тото приграничне положыня
барз вплывало на штоденне жытя і особливо в час фашыстской окупациі В
окупациі о воєнных часах мы зачали бесіду іщы в першій передачы і
тотій темі была посвячена і друга ну і дашто буде повідзяно о
тім і днеска бо то тема барз важна Але гнеска будеме більше
бесідувати о штоденнім мирнім жытю села Лемюхів же на заході Лемковины же
цілком недалеко од Мушыны Ігнаска буде покус о вшыткым Якоси тот тумант
ся розступил вкінция приіхали юж сме в Підгайцях Лем треба кусцьок перейти
перейти през Ніст през невелику ріку Коропац а за мостом юж гейбы
не Підгайці А такє село же зови ся Сільце і туючы хыжы
пана Михала Ляшеника а там чекат нас ґазда жебы оповісти іщы дашто
нове в рівнім його селі Люхів Як два <unk> р так так
а мамо зо смого Мамо зо смукшы Баба казала же за панщы
не буду ся памят о панщы і казала што ци нисі з
нищали і це І кы казали што выкаже як Полякы в Поляка
шапку найде ся бійкы казали боба боба называли сим міленак я Мілена
Мілина або іля єй казали си іря Іля Іє А чом іля
як мі Мілена Но то был Ян пом так што в Желюхови
ту мали призвискы сільскє Жыловскій толо казали Михалин На тов Вася баба
тотова мама так Ту ва наповили жыдовскых і жыдовскых лемюхові было дост
дуже то я гою кєк фамілийний ветвелі бы до жыдовскы пиды тепер
гащыкы Жевілякы Крениткы Крецкы бурбату І было тілько ті родины то было
дві сімі Поляків то Поляк вписал ся платко мітру і малсы нишы
не выколіру а мы рамсы штримали мы коли сым наприклад жебы Лемку
робил на окулиі то было барз рідко то такє Лем пояхнул цитату
казавшы як грубил на кулі ты заробил два кільо сель зуд а
салю в келю богата заробила по кільку сальы были я не знам
А то нібы то рахували сте як бы добрий зарібок такну аз
добри бы в злотым то был якій Хтіл єш дес познати шыярец
ци овец ци зерно якєси то якы ци дожыля будут двір зважыли
оден мал повышу примал зеро другый мал кошу Один головы прізвища а
той бул можґу шукошу В америці стежка шлованого Вамериці стежка шлованого водит
хлодит ручкі з голомозы хлодит ходит ручкі з голомозий ми До крою
мондрує бо єй мі до крою мондрую мондру окро не плацми го
на помо желю снит Як было до першой світовой війны а як
повіні як то было выповіли же важ дідо же был колайом і
же был дос долго новій ску зато же был колайом так Його
не хтіли пущати іщы оповідали сте же дідо пішол до Америкы і
там вродил ся Васіняю і і то Но і кус ні повідсте
як то до Першій світовой війны і по першій світовій війні Была
яка ріжница Вас тот плотікто зробил ся границьом Так І попридім бы
по продютло і було Ґміны з бюрови были тому дмушыны ходили вісім
сіль і назвали ся в Мушыні же ґміны з бюровы а соты
серектовы были радшы в селі што помагали му як треба было ци
відкликал іх вонистаршых люди і радили што я хылі зробити як то
і найветрі люди якіку знам то бы выізджали туда на тов то
в Бразиліі в Канаді в Америці і Шветі были люди нашых сел
Тож Ну то ви а по тому як выробляли там грошы тосідляли
ся з родином і в Ялюховій купували поле на ті грошы зроблені
були а дотепер ся вы люди якій то Потом єден другу жы
тягал там і віздали вети за греницю і рідній державы Но пришол
чловек наприклад купил ковалек пуя Но але што там то поле Оно
не была аж така то добра земля Ци купували істи дашто што
ісю грошы вкладали як дашто заробили На селі то тримали худобу цу
мясо туло всю худобу і думушыны везли і на торговиці прозывали худобу
і коні і тото і буру цекєш з нашых гір за корес
нову науку іцент вівца довязали Перемышль то тіло дейону же в границі
ци дотеперішню соколя вывезили міняли Зантнер віса міняли чертнен мукы Мука в
грисовій Ґриці кова называли єв терманка пшеничне і всяка мука якых ізшый
сортжы зывали Было весме нас декони брали і він мал грубы зерно
і дуже грубий овес бо тут сіро і того як піс не
было то мусіли бы гнояти І той гніво везили на поли в
землі а позом існі розкідали І сіли і сі люпин І позов
той люпи таке біб і приворули высы не сіли він через новесні
сходил як підрізли сяк <unk>о привору поліпшувал тоту землю землю поліпшувал ся
пак як дасто ся сіяло того той земля было Як бы хто
хто малы хлузобы тримал то вывезели той гній грыли кождый рік і
не соломи а з ліся Зы того листя і выпо зимі так
перестояли або рік два тримали апозову взиту А были цакышы унимали худобы
то земля не родили і вони не мали того купували купували гній
Такой мінде броназия не памятам Шыбы ты Знали лем же треба загниніти
або зашто такє посіяти жебы была цілы зміна ся ранты тіж назвалих
Цидеранты та тепер называй сидра тепер ім сою высіют і фасолю і
цейло і гірчыцю ципер сіют заміжыто і привору высени сіяли або не
висі і привори через літо вынали під росы або скошували і приворили
то в переважні власны тоті землі ся сіяло <unk>Ú пшениця наросли Нє
<unk>eo<unk>yзы фактичні по світовій війні тыж люде ты мусіли кус заробляти позо
селом Бо діти ся родили і родили но а землі більше не
робили ся тілько як было тільку она мала прогутувати тотых люди наприклад
в родині было пятеро діти Но я не знам як гвас Я
знам што всяди по Лемковині поле не ділили бо як бы поділили
то пак были бы тілько маленькы ковальці зазівку то ішло поле хлопец
знову як си не были то старали ся іти там де дівчата
а де де дівчаты буде як брал собі жінку з другой родины
ді багаты дівчат то здавали бы жебы записували тамты моркы тутых муркы
Ту там чы чвертку морґычів морґы Зкіль самоворили же перед весільом і
то полице записували на неді задівку А на гіну давали на лем
поле може давали і доляры може хто хто мал учы так ой
там ой то го край долины трава поли гой Ой там мой
ми леса залю гумливого лоч мило не плачне вты райси очы То
лем прости богайох ден такой ой то я то возму ой то
явозму Воцмі люде еге ге повідаютже босогу мого голову молиш мі ся
тото дівча Дуже своб Скорбы маєткы твоєсе прошка возмо собі дівшы лізмо
жой лоскій очий си дорогою ой соро Скорбий має тіло єсе прошко
возму собі дівча і звыжоі лоси лочей ся дорогом Шобєво товари або
роботу якы были близку там того то старали ся шось выкорыстыти так
жебы были так як бідны ци Кыйо або в родині буду такій
родины што сухоты мали цю туберкульоз або што бідували сильну І слухайы
кажу не давай дівкы до того або того замін богач і она
буде бідувати будут ся знущати над ним оно буде тяжко робила там
плаче А бідны женили ся з бідным В лісі як тото часом
то ходили до державно Лісу на роботу то зробляли трохи так і
потім як мал свій ліс то так пришол походил по лісі зо
своій то смугысі І той ліх і шкода буду тото дерево рішыти
Тото нє тото нє або вчеральсі бо в ті державным лісі будут
дерева і букы бук чы сильну бы нас был шы на меблі
брали збукы А дуб было мало тепер были вільхы червена вільха і
чорна і звірхы тіло робили ті всякі вырубы різбяре А гласы были
ідаре были Такы юху Были і як хвидобу мали то были майстри
што шкір выправляли аюткірні шыли были <unk> родере в кірні і свєшыли
шкерці А в тот час як вы были маленькы выпамятате люди іщы
ходили в керпцях так іщы тота мода не перешла Нє гм а
воно знате джуры е буду з цих керцях злегко ходити Цицикейнібы тапочкы
але рішыти зазу і ту вшытку тых то зі шкіры сывали і
юркы робили по тому з такым пасками ся выбывали в шкірі дірк
і стягли ці керпці але то было без обтаків без того фіти
і як на траву пішол деси Ту сильно єхали в Петрові люде
падали стражну Як траво было з росом як трава росу то є
а як суха а была што з якы трава шоно велька не
росла а барз тверже было зы єй кысили раз тількы І назвала
ся кустріча О і ту кустрічу мало кусили то треба было мати
добру кусу жебы ту кустрічу выкусити Зато же так варто Тверды были
Ал невеликы росла і але тверды Але вертам до кєртів Кєрці не
на што брали Но тепер бы брали на шкарпеткы так а товды
ци брали просто так науци брали на кєвці то дівали ти робили
специяльны плели ті шкырпеткы тикы не то в грубых тыкє вло і
втик то боно зы шкіра і ногы то сильно і єхали по
тій шкіри в середині о а як на голу ногу а так
мусіл зділати чужы не буде якысь або почохы або то Но часом
же Соваків привозили там же і што жыкє брали І тіж для
Люховой шебу цикє на Соваках Кілька кабатів ту до дванайтых штук баба
выділа на себе Івана тыкаєт палярийных выдів м і вас тиж такы
Так воя знам же вы принимали тоты млоде од вашых полудньовых сусідів
од іх і вас тиж значыт баба як бы вважала ся же
то же крас як така была така была шырока таровча же не
годин ся підступити ближей Но якы парібкы ся до такых діло підступали
як такы шырокы кабаты стояли Чехыву Не іх тот моли Єдны буде
такє што мали не тій кабаты до роботы што гмули полотно тушыли
в селі свого полотны якы любили полотну тушыли і до роботы мали
єдно а так до церкви чы того ту ты кабаты брали І
мали тікі вишыти всякы ґуршеты тыків носили чепці Агадны были чергой файны
цикули на кругмаль не буду і так файно тримали ся дові І
начепец іщы Давали хустку циміт Кєбецуют тримальне чолівы ахоцопарко хустку Но то
так зберали ся як была неділя ци свято же не А як
хлопы ся зберали певна ты гарді Хлопів переважну был біле сорочка і
чорний костюм і чорный капелюх Думам же то уж молода силаків Так
але той в мода воєнных і часів предвоєнных А старшы люде Якой
тримали ся молоды діды ци ходили так як молоды Відают тіло маль
на зиму ту Ховахні Люселицкій то сукна звечой шерсти і з того
і тіхуложню о тій тіхуложніту з сукна бронзулы Тыту або чорны а
є залежы але об білы барз буду вельо біли <unk> хлоп выглядал
А были вышыдо доку Ці художні не лишыли вони біли булиців Твитови
Ющери алешыли в сліс робили з того полотна і шыли люди самі
І з того думашнього полотна шурбили жону Ту любили ріжні вырви якы
якых хто заказу Но напевне такы якысы кушулькы такы просты то шыли
кажде ґаздыня певны шыла а наприклад што сы такє труднійше же шыты
то певных кумус здавали был якій кровец Кравцы были Ґосевці були то
шустры назвали іхыльновитя будя то вшы вшыткы а будыш ремонтували Єдны ремонтували
а не жыли а другы шылитель І ті фельсакы такы робили шус
з боків шкіра ту по политках сукно і спереду і ззаду пасок
шкіры і тушыт всякы вырубы пубы в буках врізвили і пришывали зутогу
сукнак оддобряли обрал завали фельцякы м то хто носил хлопец бабы ци
хто ци і хлопи бабы носили Ві бабыл то і хлопил я
рівну по рівну буду Хто як міг такювал Наприкыло в тым як
но был напр дахто такий бідний же наприклад ходил лем в кєпсях
а на одґірні не мал грошій жебы зномовити сой зробити Моли наприклад
такы бідати уж такы дяды же то як не мал де заробити
А ці в наклорі ци в державным лісі робили і різыли си
сягы в метры ручну ся і тішівку робили подержаных лісах то як
міг заробити заробил а як не то были бідні были і то
і до жыдів ходили робити бо Жыды мали поле своє церкво мало
поле і на церковне поле входили на роботу і ксьондз плетил там
єм за альто І раз буду такє памятам же дущійшли на жыва
О і ксондж выслил ся так што каже до того до біду
до церкви А зо біду на поле і кажы Але кажу отчы
чытаму ага то значыт цілий час фурт лил дост і лил і
лил а в неділю коли люде пришли на службу Божу то што
было сойце ция ксьондз казал так но ксьондз то был священик так
Юґлові Ныґому сяк то казал за кажы высыли ся за кажы на
своім полі може зачекати трайте на церковне а каже о о о
о о очы гори кажы то шого гыгор кажы Вам треба жыти
І церкви треба жыти чомы знаме але нам тіж треба жыти і
дехто ішол на церковны пожнива а всю рушну кусили кусили так шо
полкоты а потому вязали і снопам визнали Якы сол сырой звесы соку
моє мило вікно отворило гейчы одишол долыку Перейшол язотри Меліпольо Ой верні
ся лоґію бой серце Ой бояті спізно ой на варлю моє любоє
серце ой на варлю рыві очеро пі твоім окенком гей дозручку другу
Вне долой любоє серцело Він ньо просий звідку розмори вейом вікном Войне
треба моє любой серце розмори мог любойсерце гей під оканку Як я
ішол вчыро із вечеро світ соковисоку Мойойло внотворило гый цю В Моі
дорогы для тых слухачів хто лем так нас ся долучыл підповім же
сме в Тернопільскій области в місті Підгайці в густях в пана Михала
Яшеника Він ся вродил в <unk> році на заході Лемковины в селі
Люхів оно близко Мушыны а іщы близше до польско словацкой границі Маме
уж внеска трету част бесіды трету передачу о Люхові Не знам як
вам а мі барз ціково хтіло бы ся чути більше тоту лемківску
бесіду з його уст але не вшытко єст так в світі як
бы я хотіли Мото просиме слухати Вы памятате як зачала ся ІІ
світова війна як пришли словацкы війско та якы было <unk> серпня на
<unk> вересня Вжано <unk> серпня <unk> верхвали як сму пасли літыків прилетіли
по Премитру гриниці словацкій гриниці але по славацкій з Турніву не летіли
не подз міє словацку з ніч серпня на <unk> вересня в четверці
тій ночы в Лежухів перешли границю Словакы Ни Німців Ах та власнія
звідую же словацкє війско так влац оно фактичні належало так само Новы
Словакы ішли з Німців так а Мадяры ішли з Німцьом а Чешска
армія была роззброєна І вони того перешли Іже мы пасли і ті
поховали ся в такых тернинах найцетє терен ключ і Кый вырівбу далом
тамтох але в тым кінці в долішнім гето І вони тілько сывакы
за ними давай шукати діт або знали што зі повинні они быти
а казармы вони не мали Бы прибур тата згалко сильно выридували шо
івчы нас вони мают дологы захвити злі іх бо там были прицукры
звали іх Поховали ся тоты плискы боризничникы так поховали ся але даси
просто по поровах пода по кряках по але не лишали границі просто
сховали ся Ховали ся всє врану єй то мы вернели пасти з
єв зам і він поле втікає в сьо Той карабін ма вене
в руті такло а словак блитизы лем і кричыт не утекай не
утекай варті не утыкай а то і дай втікати по пудбіці так
в тіпомитовску чыву в горалі він по перегориті втікал по теци словафу
взял того і ты карабіны тіж як му влупил ту по ключы
по пресі і тетало рукаму зраду так воі выпустил той карабіны і
взял гус за рузы так воіпойка я тебе просил не уцекал Не
утекай дзя утекаш І куда його зобрали по чому я не знає
ся О то вони перешли словакы гриницю Ах на <unk> ден де
<unk> вересня же вєчыр ся через ту коло моі гасы коль нашой
гасы там Вже німецкы патруль Але тікалдин мольцикль За нем он прихил
село стали колохати через дзвіх хвилины цільо же приіхыл бы молтикліти крисолдаты
моциклі чорні та Ґм І взяли якы поіхали приіхали четвер кілометрів приіхали
в строну Мушын вернули ся назад Через годину певно як вывернули ся
вже подому німецкых ті де єй тых бициклистів же поіхал І од
п <unk> як началь єхати в Німці і через Селоту попри каприцю
чы з словацкой стороны і попри нашу хату і як пішли і
аж зыну силь того тягнули і тягли девят днів што не было
права худобу перегнати так ішло То ішли шыб хліб пекло находил мы
тіло верблюды ішли ти паку верблюди власні верблюды Доправды были верблюды были
верхлюди одкры они ся А я знаю Німці мали ті кошы кількы
на них уж позлань ты в Німецвіг Ходя звідкы взяли я не
знань Товды як они наступали <unk> році левя го мій отец мі
оповідал о верблюдах Но мій отец оповідал же першый раз виділ іх
в своім селі в часі війны о а даякы не вірили то
виділи сте верблюдів музе пакы майпу ружынь кожыкы в плетені і дикы
білі і тілчы мондири ци шома хліб пекли на ходу млене мололи
з муку на ходу і дві верести місяц там ябликы будут вже
бы одно яблико солдат зірвало з яблонкы нє тілько просили си млеко
яйко мяко яйку і за халум міняли нам Мы яйці просили вынав
Халы давали і хліб кій комітняк называли го жы дуже сме густити
кім при печылі шошовцийво і міняли в людей то як люде бояли
ся як люде принимали тоты як они реаґували на Любов выпадкує ям
кажушо любов выпадку дикє як той кажут і люди никого не видят
а ту кебойской ци комуніти єй то і вшо і каж Боже
Боже што то буде што то буде І жінкы все такуют всешо
што то буде што то буде І так бы они стояли аж
того До звайци друг сісні Німці були сво Але Німтіхы знайте підішли
до Сяну і сияли аж сорочы в році війна почали А в
васім селі не было фронту Нє такошу постріли были жебы джедо не
было просто Было тото під Німцями але такого фронту не было Такы
были на словацкій сторіні булицкы Вільхі таки Парк Вільхів і там словацка
армія была перед тым може за місяц або же зва або цвітіли
за Во ідітей высю давны люхі вони не переходили Але Німці стояли
во сім селіст і яко погранична сторожа та През цілий тот час
были якасы там мы выповіли же они выбудували так гімяту і <unk>
ом іх будут амгмыл іх комендирі Вартах уходили Німецкы А товды уж
надало со так Перейти на сватку Ям ґали же є як был
чортваль што мы засікали іх час коли ся они мінят той мыцы
єй зо шоб грат то єй тілка завыт ся а тід дійдут
до рундунов і до границі там вони вертают мали для <unk> мы
за той час стою І словацкы стороне нам было видно як вони
через селом Німакы ідут а мы ты там десь в міжлазы заховали
ся тілько они перешли нас минули де мы на словацкій сторині буду
выды І через потік плаву перескочыли А ні І і памятати як
уж совітскє війско наступало як уж ах Ты чуйте снігу не было
же січня <unk> р пришли Німакы то не відступали альони не робили
шкоды так повіте по правді Не робили ниякой шкоды людям просто одходили
відховіс літ цупали вся А москалі як бы пришли як началь бити
толо шнопе зерном бы мали то вся хлы коньом бы вкізали Сы
тато принесли ім солому нас жыто было околотизикы же сму вытили туль
тато постелил на підлогу в хаті там де та притувка была польска
А он єднє днєнєднєт Тато мал іти на стрызівку бо питывали від
села замовляли ш на колімара якось пошкоджыня шоб і тым покелі і
тел і на четверту годину мал тату іти на колі І поставил
собі будильник Це типов вартовисты явто вогы ягнал будильник вытвіркуті а він
выкінул його ятою на подвіря і завтымате по ньому Думо же бомба
ну Іжест побил той волґырал будинник Тато ішол офіцеряд знал якій выниті
офіцери вызванючых Пішол казяйн зай зыкуріть тато му дає парпиросу словацку і
тіж діло Він єднє ні єднєт Адін Но не пришло хвилин <unk>
холіндай закурит тату му знов цунит ту папероты Нєднєдні зані ся Ой
чужести стато кажы до мене хоц подився як вони там курчовы курут
єй тивы Та й мы трохи привидкрыли двері за слітам на Мычобінуту
мы господрі Тызюх лем тото а они розстелили клоці той махоркы тихы
клуваком по пнал оялів кожному кодному той выны одіяли і мали такы
мішочкы і тому хорку цю тішыл дати літо На вклаці каждому насыпали
наципалу купку і так сой брали Цілоякытаты кажы Божы каже атушы за
войско в ароборі пішли до півниці набрали квашены капусты вы сте вели
там якусь тику ж ріжну трирогу мали і лже воруц жей во
зерно ци воконьом насыпают люд зывіт ся всю зсыплют зерно не писає
нічого Тека цареґы то не армія так тато Кальто робівникы А вы
бесідували з нима як лосы А мышеєх розуміли шміри розуміли пото бо
польску мову не розумі словеньску а руску хто тым піл зразу ходили
і заявляли тринадцет родин На Двесні <unk> року выіхы в сусідню Быті
ци кулоспы В році зинь почали рытувати в зимі По Йорданіі Красной
Арміі одступило в село Та і за якый час путім зачали куль
покы ничого не говорили но вказали жо Вас будут пересыляти Вас будут
приселяти бо были Украінці в цілі арміі жыдяньскій І буд пересыляти Але
люди кажут де за шой якє шо Дзє підеме на хто люди
цу Но і в чо же вже на Выхіві є кто десь
кінец марця і ци квітня початок тых три родины поіхали на Тіку
водпиту дацу на східню Украін так Ім казали де іх хату ци
якту Юдні кажут так што єхали нібы хтіли туводи злізти ту Львоку
Львова ту выс до Тернопльо а каже іх примусово завезли з східній
области на Колоды Бо ім дуже хвалили шукуват зобра а тутя на
своім полю рубити А той вой всю ноту вже оказали што колоты
будут і ту нас нібы в західніх області Украіны І вони поіхали
але не были за них ниякой чуткы А тіло хлопців што были
в тій в арміі в погрычникы то были єй навіт збережаны І
якы погрыничникы Е то уж быні Мерєдкы Єдкы так <unk> році на
вітні Того не казали Ні думайте бы здумуйте єхати ту західню власти
на Куроску Пиші в Тырнопильску вызя Вольвівску ту західні области Пиші і
мы зразу писали циковито Записали але думаєм то бы приходили квільному і
ходили в польскій арміі як мы оформили але так думаю та пишыте
бішыте авы нас ішобу заберати насильны Чішы Значыт з початку поіхало якых
кількоро родин Якы як бы як охочо ы тали піти стами але
ємыва кулицди але поіхали выни на східні обысті і ниякы чуткы за
них не будут чути по сом вертали <unk> роців приіхали сюда ну
апізнечым А де они были В посалскій области были З Поріжкій гір
А они мож были такы більше же до Совітского Союзу може ім
ся подабало ци як они чом они так мож ім ся здавало
же з єм буде ліпше З єм такло тіло Полноважынь называли іх
комісарі і єх валили сильно што курсой добри вам тыкы на колгосп
не вы вже на своім полі нарубили ся а такы колективны одпиальцы
воно машыны тракторами врубляют хваляты вшы Но люди послухалите єй цивы тай
мож і правду мож і правды І так вірили Но сякы были
всякы бурили Може та хтіли до Рыдіньского Союза і здавало ся же
тамы штоси чули же там такє добро ция Было товариство з Екєка
выкычковску што вынешы за Німців зо того вони утворены были скулі і
вони хвалили сильно што війна над Німці буде або не хвалили то
І аітували людей шол выізджати шы помагали радяньскы арміі якяньской арміі Переможы
Німців жебы вступати в зброєсилы Червоной Арміі Но і што і мобілізували
выюхоло хлопців до Червеной Арміі Так тілько <unk>надцет А кілько вернуло Чыри
Арешта Відправом загелю Іляричы Жбу з Єбрат Як зволсып той Білянчы І
він ся варую Серенцю Цо вона його найшла нові в Санчі Ходяле
ходили казали же вертаючы з фронту його находила стацию і несла його
і прибали глупы шало і через дві годины ешельон відправил ся то
з монстринь Ну А хлопівс <unk> хлопец села під кінезы мы мали
єхати лопы в Жныва же як забрали в Липнім кінец Ту в
Новым Санчы в тюрмі тримали і за дві годины до відправкы бы
шальону нашого елю Туцей выпустил з тюрмы То мій татор сіділ в
тюрмі Канчы зобровінне було переселеня Дрогы моі слухайче зас слухали сме НЕСКА
як мали сме музичны перервы ансамбль Лемкы Кыйова на тім очевидні треба
буде нам завершыти нашу бесіду о селі Елиюхів же на далеко Мушыны
жестуіт над словацко польском границьом і о тім же было то лемківскє
село припоминут хыбай прекрасна давна церков І хтіла бы м продолжыти істи
і куси Бесіду о Лилюхуві но і так щыро вам повісти то
не знам як бы то ліпше зробити но і власні так думам
ци істи зробити єдну передачу ци зробити перерву оповісти о даякых інчых
в селах і пак вернути до Лилюхова Але єдно знам точно же
тепер мусит уж конце быти конец конец нашой бесіды конец нашой передачы
буду з вами ся пращати до місточка Підгайці в Тырнопільской области през
Ямы і туманы привела вас Анны Кырпан а оповідал о своім ріднім
селі Лилюхові пан Михал Ляшеник Оставайте здоровы до стрічы за тыжден