Odcinek relacjonuje spotkanie w buczackiej bibliotece poświęcone rocznicy wysiedleń Łemków z Polski. Wypowiadają się osoby pamiętające tamte wydarzenia, które mówią o przymusowym wyjeździe, utracie domów i późniejszym upamiętnianiu tej historii.
Автоматычна транскрипция
Витам вас ми моі слухаче при мікрофоні Анна Кырпан В <unk> р
сполнило ся <unk> літ од підписаня договору о тім же з Польщы
в рыоньскій союз мают выіхати особы росийской білоруской украіньской і русиньской нацийональности
Особы польской і жыдівской нацийональности же до вересня <unk> рыли в польскій
державі мали бы з Радіньского Союза выіхати зас до Польщы той новой
Польщы в новых границях Тот документ в Любліні было підписано <unk> вересня
і уж за місяц зачали ся першы выселіня Подумайте сой <unk> вересня
<unk> р і <unk> мая <unk> рока то до кінця ІІ Світовой
війны в Европі лишали ся іщы цілых <unk> місяців Кажда родина яка
выізджала до Радяньского Союза достала документ зо списком єй членів якій звал
ся евакуацийный лист Але не была то жадна евакуация бупы евакуациі люди
ся вертают А то уж было на все Респонденты в проґрамі <unk>
процент оповідают як чуєте кажді в своім селі у своій родині і
вшыткы сходят ся вєднім же выселіня з рідной земли было представлене яко
обовязкове і безапеляцийне Лем же ліпшы му выіханя ліпший выбір місця за
мешканя і можливіст взяти зо собом більше майна обіцювали тотым хто хто
скорше зголосит ся выіхати з рідной землі ани слухнячым не дадут взяти
ниць і не дадут выберати кадль іхати Повтарям іщы раз вариянту лишыти
ся на рідной землі загаль не істнувало то было етноцидом бо выселяли
вшыткых за етнічном ознаком Доколи і єй знішаны родины Не вшыткых ратували
і одповідали переписуваня на Поляка То уж был остатний спосіб лишыти ся
на своім лишыти ся удаючы чужого Як чуєте все процент выселіня не
одбывали ся єдноко Але переважні спочатку люди высиляли так менті більше спокійні
направду позволяли більше зо собом взяти і такє примусове выселіня Не можеме
нияк класифікувати яко клясичну депортацию А чым більше люди ся противили выселіню
і чым дальше ішло тым острійше методы стосувано і далей уж можеме
гварити направду о барз устрій депортациі Радяньскій Союз Но пак пришла Акция
Вісло то Южноте Спочатку в незалежній Украіні коли ся бесідувало о подіях
<unk> років ужывано слова выселіня ци выгнаня остатны рокы переважні бесідує ся
о депортациі А в <unk> році ся дікцю лем о депортациі Но
не буду водити ся на термінах бо не єм специялистом од того
і то прицін не єст моя справа Но то зас вертаме до
того же маме в тім році тоту смутну річницю І всяди а
особливо там де жыют люде выселены з Польщы з Голомщыны Нецяня Західньой
Бойківщыны ци Лемківщыны в <unk> році особливо голосены одбывают ся ріжны тематичны
стрічы науковы конференциі вечеры памяти а тиж церковны одправы Быр часто на
такых стрічах выступают тоты же были свідками выселіня і можут о нім
оповісти зараз мы перенесеме ся до Тернопільской области до міста Буцяць вейдеме
до салі Районной Буцяцкой Бібліотекы де люди ся зобрали власні на таку
стрічу посвячену <unk> річниці выселіня з Польщы Одбыла ся она <unk> жолтня
Выступали ту ріжны люде але зараз послухаме што оповіли Лемкы дві Лемкыні
Та назвю істориі розповіди Октана Миколая на Франко та Ольга Ватерина Охыловец
Ґєлополіці Краківске краків колоґу сполет тілядло целотенне Соті колегі мій Баркви як
был молодий думал што ничого не стане пшело сослове то єще І
буде вно не поділити Але не так впало як гадали Ущертні <unk>
році повідомили што мы маємо долешуючы своі землі хату зіхати на Украіну
Невідомо куди Поіхали почылили нас до Боряна то было танке але не
зрав подали вагоне што мы уродили вагоны Там побували ся мабут юж
зо два три потилили нас товарі вагону разом з будовою коні тото
што было розумне так і діти міном було честеро было троє парти
і троє молодци Яв як мала девят років пало <unk> рокы Іхали
сме одинден два як зарос можна поіхати в Ховальцю за он ден
тай быти тут де мытепер Тоді бы єхали мішы єхали веде з
черсти на початку черсня почылили Шым не зібрали уроджань бо че не
будя а приіхали на Украіну уже у вересли в кінці верести двідче
Поляків видале уплодц а ма перекрили підда Велькє натюрині підголе небо батьми
а батькы поіхали почало шукати де породні хату І батько заіхал на
Підламоцю Памюч він Ейшол хату не тілько він Бо было більше родина
чела і тоді видіти же забрали нас і мы подіхали туди на
Підзаночы Ну але тут же Полякы чыму ничы добрали чубою бо то
же был верефін і жолты не вєну не орано І не зберало
намані чого Ну але якой мы перебули на троє було вес братно
пят років а на дві були бігє Якой перебули ту зиму єй
тоді На весні бабако былда бо як бумый іде в Америку супувати
поле і він не міг мирити ся з тым як так лишыти
поле лишыти час бы ді і поіхати звідти невідмо куди Добролял тых
ідей на фіру і мирно затаєм ся до пом не відкрывал нам
границю нихто нас тудо не пускал Мы приіхал на кордон побуде там
в два три дні і тоді знов треба вертати куди і невідомо
куди а багато значых родин багато значых для ньом значы што були
воріты І тоді тато надумал бы діхати воритло Але тато людил землю
Він любил працувати на Землі він сам не міг доликти Там братам
цистрали Філифы а на зновы берає дітей моща не было нияко через
місце бо міст підірвали під час війны І мифі Паромом наняли якусь
люджыв і Мард паромом переіхали жолди приіхали сюди на Піддану Хата уже
была непольмі Хату уж заняли такій чомі як і вы такій парада
Тоді шукай хаты лже не маде Але одна родина ну не хотіла
працувати тут за Зімлі іхала бы туда в Бризло Но і мы
же перестали там до той діхати але ціле літо і осінь мы
жыли в Поморі Спале на фільні жыли в кумоі бо хатій жыла
пародина а медже Але зберати не было чого бо ми не чадили
і ми єй зберати не будем Там што лишыли мучу зводачого там
але мало ідну та Добре плює паю як нараз неручыли єсти нам
не було што дати Бо не было чого одварити бо не вынічого
не збрали бы мы фьом Приіхали споєд сюди поіхали на кордон поіхал
є выдвал поіхали назад сюда Фьор было роду были по дорозі І
не было бы никого Ну але як выте робили Были добры Франко
поміг Я хоцу приставтам Франко стан це одна з першых дісят яка
поступила в Інститут Закінчыла в <unk> році Паня Оксана працувала процованом земельным
віді інжынером поряднику Потім цей земліный вітер перелясли в термобіль на чом
напрацлана Мучыця але Тарнополя высена прекрасно гарна людина і дає Бог здоровя
шона любіт тіх в Іншын кійдок дни дочка і кімаєтерсі етні має
віртур і ды мают выстю світу Даль вам буде здоровя децмадя Ліц
розсофати дуб на гори лотых мал міцне коріня Лемківця земля мужытя дала
Сам выріз знаціня Бучына при нім буйно выросла як родина єдина бо
природа і людина завжды сли разым то правда єдина стяли букови лешы
зелену а потім зрубали колі не дало каждого року тверде бучыне насіня
Не дабуд Лемку дзя твоі корені під путом зеленым зостали і під
катару і горомоты твоі дідови спали пішли там Лемку твоі бурунчата най
ходят по горах і сіят ґучыну Бо табі прихте в тых нашых
порах памятайме про лемківскы Моя доля як та былина серед поля всього
м зазнала каждой Русиний плаче моє серце бо памятає як нас выганяли
з нашой хати же <unk> років як мы жывему на чужы Ніс
Тілько лем ти той твердий сильний нарід міг пережыти таку страшну депортацию
Мимужній нарід мы стали своім памятаєме свою мову віру і звыча Досмерти
буду памятала тот ден як я остатньо раз был чуй хаті Сіди
ом на порогі а на дворі та слічні квітли Рыжыны Астрі Ружы
Мі так жаль было тото вшытко зоставляти Был теплий ден Світило сонце
співали пташкы видны пчовы і жалістно нялкым нашіт Мы прощали ся з
чатинь цілювали выбрате цілювали стійни цілювали двері цілювали вы дві єкы і
сейно плакали а мій тато посмотрил ся науково погладил скри поставил до
футляр і тяжко заплакал бо він зоставлял той край якого вітновічні сыставлял
Чого За што всяді было свишні Мы муземо залышыти свою хату свою
господарку Хордайте взяти плаптик землі по села жалю посивіла мати Час проходили
і мы залисили своє выдвірі шебіля свого поля там стояли полубківти не
обмочыло очыне озерна цияла ся любита капуста цияли кураты цияла мордва карплі
і жолте пожолтле вадия в барабонів Гуртіт оле Давам нам останні звукы
што мы прошаєме сялом Не оглядали ся назад же так дале фуґуля
на шакатам і так гірко плакали Як давно тото было Як я
то шуму для пережымани ся тых вітром знесло Нихеры моєй німы Сари
порога не видно тілько ця доступ горбу землі заросли дворянами Я знаю
як розгорнути той горбы ти атан наль поріг рідний порід тільку поріб
А то єст моя дома Даймі Боже таку днину Жебы я ся
хоц раз поіхала на свою рідну Лемківщыну Маю надію же поідут бо
вже выробляют заграничні фарпы я ся хоту на ріднім своім выдвірю позояти
помолити ся попрыщати під горами джерели воде ся напити в ріднім краю
одпочыти Снамі ся до тов мій рідний лемківскій край літь я до
Тебе поліду я знаю Знаю же ти мя памяташ іще знамене роками
Ям міцно обнім своіми руками Оля Вакциє ціка Музикы і спільник написают
початківствоткови Це людина само тыр артистка Має богато пронків і хат біжного
дім пронкє Іван Воднє своі дитя ансамбль Народной Муркє высели анкєня Дерево
Лемковидця Потім як стрічу в буцятскій реґіоній бібліотеці уж ся завершыла люди
іщы през якійсий час бесідували медже собом і знаком і незнаком так
ся познакомилам з мешканком буцяця паньом Дарьом Нихлодом Оповіли між єй няню
Алексий Швиґар вродил ся в селі Низнийова а мама Анастазия Швыґар з
дому Сокол походила з недалекой од Низнийови Котаны Повіла она же добрі
памятат молитву якой навчыла єй колиси мама Моле послухайте тоту молитву і
вы Дарє не ходаря і я почул вікові Нехода Дарка Здуму наша
фамілия Швеґаль Швиґар Алексий Іванович мій тато мама Анастасия выласкотане Котан ся
є Але для Незнийова це вынеован А церква є фундаментє фундамент бы
оцер розібрали але в Незнайові там є туристы на роверх ідут через
путічкы Яй шла пішкы сім путічків і там є тарток Де Тартак
был то там ресторан і є лисницівка де жыют пулякы через літо
не Валем там є Тартак уявила Є лисницівка де пулякы на літу
приізджают не выкупили і є там шопу будували тыку Туристичну базу буди
ґраз дереяк і тамтака клатка єй і роварами Полякы приізджают Но я
вам кажу молитву як мене мама навчыли Боже лігам спати не мам
што сой післати Післю собі святу Євангелию святым крастом ся прикрыю а
ты звариш не стереж над мною бо є ся та нич не
бою бо є маю Божого ангелика стріжника што не остерігатут цвітаня до
змерканя до божого смилуваня аж на вікы віком Амен Я єдно слово
не вчула якє Божелігам спати не мам шусой післати Пішлю собі святу
Євангелию Святым крестом ся прикрыю А ты звариш ну тотой шо бісыхну
то як тото слово Звереш звереш а ты звариш ня не старешы
бо я маю гыжу звереш Звереш так вариш ня не ня не
не задоружуй мету але розміл Бо я маю Божого ангелика стрижника што
ня остерігату цвітаня до змерканя до Божого змилуваня аж на вікы віком
Аме Мій зохтіли ся іщы кус бесідувати з паньом Дарьом Ниходом Нихода
то он по мужу Александер Нихуда походил з Польтовской области а познакомили
ся они в Одесі прожыли щестливе жытя выховали діти но повідом походил
бы муж пані Даркы юж не жыє Зацікавила ня тота мамина молитва
і попросила пані Дарку оповісти кус о своіх родицях Оповіли між єй
тато Алексі ци Лешко познал маму Нацку при забаві з танцями Певні
была гарда і барз гарді танцувала і так ся залюбил же пувіл
вдома же конце оженит ся з том ґілком з котами хоц мамі
його выбір сына не барз ся сподабал Але знате што то єст
любов но і так побрали ся <unk> літній Олексій і <unk>літня Анастазия
но і Нацка перешла жыти з Котами до муж в Низнию а
вшыткы тоты села то наполудни од Змигорода лем Клотань то внесках в
підкарпатскым воєводстві а Низниюла а незнаюва кєд бы была то нашла ся
бы вымалопольскій але незнаньови юж ниє Молоды мрияли о щестливой будучности але
жытя ложыло ся цілком не так як ім ся хотіло Они были
барз рады як пришла на світ перше дітина Анця А скоро доцікали
ся і сынутька Дмитра неодолга Натя засходила в тяжы Тым разом вродили
ся одраз двоє окстили брата і сестру яко Ваню і Марисю На
жаль они захворіли і за кілька дни померли Далей новы траґедиі захворіла
найстарша Ганя коли нихто не припильнувал а она мала ґрипу і мала
горядку хтіла пити і полетіла до потока напити ся воды а то
было в зимі полетіла по снігу боса і напила ся зимной воды
З той хвороты уж не вышли померли Вмер і єй братик Дмитро
Был бар в слухняцій все помагал мамі наприклад стоял все в стайні
і світил лямпашом коли мама доіло куру якуси коли наливал до той
лямпы ґамфіну оне ся згоріло логен скуціл на одіж обличыня ся яло
але але в одсімгніню мама смарила носина прелю і метро ани ся
не опюк лем ся настрашыл але так ся перестрашыл же з того
шоку за кілька годин вмер Так в родині Швыґарів похоронили в короткым
часі четверо діти Ною в <unk> році пришла на світ єфруска дале
єй такє мено як мали тета тотова сестра же поіхала до Америкы
а в <unk> році вродил ся Михал тот взял мену од свого
діда нацого няня і в <unk> році вродил ся іщы ім Андрий
За <unk> років Анастазия зас ходила при надіі і певне они не
думали же буде родити так далеко од дому Близці дівцята Даруся і
Ювася зявили ся на світ в грудню <unk> рока по выселіню Юж
в Тырнопільской области І зас нещастя Коли дівоцькам ся выполнило піл торо
рока они тяжко захворіли і удали ся вылічыти лем Дарусів Треба іщы
повісти же няню пані Дарі Олексий Швиґар в часі німецкой окупациі был
высланий на роботу Німеччыны лем війна ся скінчыла удраз вернул в рідне
село Кілько был там в Німцях тілько гризся як його наця як
она дає там сой рады самы з дітьми а і з ґаздівком
а лем пришол дознал ся же Лемків выселяют Выселяют і його рідну
незнаюву но а тепер не оповідат пані Даря Ниходы Я вам скажу
нас і Полякы были місцеві ту ся Ламкы Лемкын дуже до нас
ся файно відносили І мама все казали Лемкы як шобы іхній хлопец
уженил ся тоту не хтіли Лемкыню за невістку наш най были ся
вылженым а іхні хлопці шуб ні Што вашы родиче робили якы зачали
жыти ту Залиду куглопу як бы там были в кулгоспі на хуторі
А тут в одміст той сучно через Микулинці то будували Были столя
рома не робили бы услабували но так може Товде мали розвалити нашу
хату бо то был хутір приходит до нашого няня голова сільской Радичы
як він там ся называл і каже Пане Шліґар будут валити хату
я вам дам з колзу фіру є сой цеглу заберете і в
Мыкулинцях дідте туда там нима кувозу і там сой побудуєте хату Переіхали
ме в Мыкулинці Мы дуже были працювати вони не вміли они не
вміли А в нас були журно мы масло рубили до нас всі
приходили мулоти бо тоды хліба не було малей пекли я памятаю курузу
так малей А люди приходили вони того не мали не приходили до
нас мулоти Як няньо бы посадили дерева вони дуже любили сад то
мамы такы были добрі же всім давали повітру відру слив відру вишынь
відру яблук за дурно всі Пані Швігарку дайте того чыснику лемківского не
каждому дадут Бараболя така была Американка біла то як мы купали то
така была што на руку складали то ни то всі повітру вдавали
на розмножыня а з початку нас тілько забула Коровы не было а
потім пішкы ішли на плебанівку аж до трембовлі купили корову корова мама
мама мама мама мама мала такі ворогы Як єй пашла то єй
цілювала Я єй цілювала мордучку я єй гладила ту порогы бо вже
було молоко Мама все сіділи на пєцу ся гріли як все поробили
а я вчыла за столому рокє казали голосно казати і мені підказували
Ней математику знали выни до чоты класы кінчыли і няню чытри од
моі мамы то такой другой як померли то цілы ми кулинці ішли
з нима а то з єдній стороні а тмантор в другій несли
на руках же як няню померли ту же везли на машыні А
то ціле місто ішло бо добры люди Як добры люде то так
А кождый ден мама мала приступ Як в другій ночі бандаре пришли
до Вайбары кайдено Пришли до вас хто партизаны хто Но мама казали
бандаре де На хуторі на хуторі баболю другій годині ночыма ся настрашыли
двоє малых дітей дістали серце битя А еконю ня любил В тот
момент хыжы Та выведно шо не было тот был кусто можеш штось
там робил мало лем было і з діти І як другій ночі
каже пришли я як ся настрашыла і так все в другій ночі
внимали все приступ Кож іде м не казали до мене Я николи
не думала што я дочыкаюшы тебе розтжы Так шо і діти хворіли
і працювали і каждый ден мамі як робило ся злі як было
серци было серце ся так было но выє за має серцебытя вот
маю а ритмі як выше Має быти напри <unk> єс стошут людині
недобре ся робит І мамо з того дня каждий ден ма Та
мала таку аритмію так Від трахуторют діти маленькы А ту і што
і пришли тоты і повіли жебы дале до тых бонду та дале
ци дале дале А як бы недале пубували А хто приходил то
вызнали хто тых люди ци хто был Ну не знаю мамо казали
бандеры а хто то приходил чы є звідкі знає Бо бы казали
стрипкє і стрипкєму же ходили я штом знам о ходили Так оходили
ходите просто видите Выповіли же ваша мама так ся перестрешыли же такый
од нервів але выповіли же і Тот маленькій важ Метру брат не
як в маленькій пташі але в маленькій тиж мал такій шок зядого
мож повісти вмер од того шоку Може такє родинны было Но люде
ріжно реаґуют Може такы чутливы таж анічка девятеро дітей вродит і пятеро
поховати гы лишыти ся з четырма то же мамы пережыли сильно того
св Мы Вы повіли же вашій мамы в Урдині было іх бівше
ся тер братів так о кілько іх было Іван Федір мама сестро
Тая Шу за то кубелякы вышли за міщ Три брати і дві
сестры оден брат ся лишыл іх вывезли на Шльюскы другій коло Красного
Федя другій брат а третій де сю в Аргентині чыдаш поіхал пупол
три брати боє о той на фотоґрафіі такій подібний І дві сестры
три брати і дві сестры То были якы ґазды богасы то середны
середні панци ліс мали плоле мали коровы мали коні мали вівці Але
там не родила так земля наскількы я чула яку не розказували была
та шурудюча а была та де пасли худобу і был ліс оповісти
мі як то высиляли як прийшол війт сказал зо стіку годин ся
маєте позберати на фіриі і свіраме до вуна і всо Дале скількы
там годы Нихто никого не питал хоч не хочеш а нашу буду
высиляти і сполети село не знаю Най будут су люди жели так
тіли Мускалітах хтіли Полякы што вами добре Але вы увіли же Вашы
баба і ваш стрык лишыли ся і были выселены выдявций Вісла та
то значыт можно было ся лишыти Моі жолны там добру го зажыли
шы мету гірше не жыли як вони там Писали в листах хросувала
ім шо в ноці приходили Німці казали забера ся з мойой хаты
же Но якы місци поселили А як же до Лемків поселили на
німецкы териториі нишо іх лишыли на Лемківщыні можна ся было лишыти вчыні
той они померли там в лові <unk> років Нічому ни там не
зажыли ну мали господарку похали по Чорному і все ся бояли шту
іх забют А в якы реґіоны Польці перевозили люди земл Зелены зелена
ґурани Зелена ґура А якы Вы маленькы цикунтакты іхали до них они
дола ме не іхали і вы не іхали тілько писали листы А
тоді ж не можна было єхати тужо тепер Так повідали же якы
ся перепишеш на Поляка то можеш ся лишыти то но а люде
повідали та мени Полякы ми не будеме ся пишовуйко ся переписал на
Поляка і о вежливы Фльонскына ґура і все но може він ся
тот перепиха Я то шо говоряли одно а робили другє нуйсич Фрося
писала в сіни і не виділи ся Нє Пількы фотоґрафіі мают ся
Ну та але вы том родином тепер тримати якы секунда Адресу не
має аж вам розказу шок пришля невістка до Фросі тато фото попалила
тайничне Мы маємі в Америці рудину днянюва сестра а она мала томете
дітей то <unk> Лемкы выхованя зовсім інчы як місце як а оту
были діти як моя Наталя была мала то приходит тыкала рісовш як
я пирогы поставила на стіл ту на як В дискусі бавила так
з тыма руками пулізла до Омескє а в нас было выхованя што
ме не мали права нас просили а мы мали сказати дякую і
не хочу Были істи даякы ріжницы Ну до роботы Я наприклад мала
м іти на зарядку на <unk> то няню міні сказали бо садту
не можна было урати бо можна было куріня з дерев пушкудити То
давали міні норму і я мала тото рану вкопати на весні і
помети ся і на <unk>рядку бо я не мала права пропустити є
така была Михована Школу в школу на заряд Нас нихто николи никому
не убідил нікому не зробил зло все мам казали Хто до Тебе
каменьом то нього хлібом Мене няню навчыли всю мы з няньом они
не хлопцяме пиляли різали держа А я з няню бони не так
тримали пил Бо скакала так Потім мы порізали вони рубали яно село
што все ся робило літом в зимі Не мало ся приносити духати
мали дырло быти будовы на зиму потали такы січку січку різати ци
што ся робити на гряці Ту не всючыль Них така была грядка
шу ні одной травенкы не было І вони вот ціле жытя курили
але вниз легня мени мали проблемы і не кашыли альбоне тютюн вырощували
дуган і сами різали і тію циґареты курили а не такы як
тепер вон курят же мож повістившы Е А Лемкы просто приходили Лямпа
ся світила світла не було Лемкы приходили а ми тако як стіл
в кухні Мы там за лавку полу посідаєм і ухы насушуєм і
слухаєм яку не розказуют памятам як Приходили як розказу велика річка фай
на якій ліс як то было добрі ачы нас сюда запхали А
той кравец розказувал што жели собі там на Лемківщыні сут два сусіды
дуже добры іден за слаб і каже як Ты умреш бы смі
пришол сказати як там є Но і му ся ци привиділо ци
причуло што він казал Ту є але не так як мы сой
думаме Ш є там не або там є Але не так як
мы собі уявляєм Мы собі одну уявляєме насправді хто його знає Для
тых то не чул нас од самого початку а лем тепер зачал
слухати повім же оповідала о своіх родицях а о Алексі і Анастазия
Швиґаре а тиж о Незнайовій о Котани пані Даря Нихода она наймолодша
єй дітина вродила ся в <unk> році уж в Тырнопільской области Скоро
по выселіню єй родиця замешкали коло Мыкулинців а пак в самым селищі
Мыкулинці Познакомила м ся з ньом <unk> жолтня в місті Буцьоць де
мешкат і тепер на стрічы в Районній бібліотеці посвяченій <unk> річниці выселіня
Украінців з Польщы Но вызнате же в Украіні до Украінців належат так
само і Лемкы Но тепер прозвучыт співанка Выконаню діти з буцятской музичной
школы якых в тот ден тиж запросили в районну бібліотеку фордоля падя
Другы слухаче припоминам же зачали сме днешню передачу зо стрічы в районій
бібліотеці в місті Будьоць Тернопільской Области і она была посвячена <unk> річниці
выселіня з Польщы і брали участ в ній і студенты і школяры
і свідкывыселіня уж старшы люде Не люблю з того репортаж зато далам
до ефіру лем фраґменты малы фраґменты той стрічы фраґменты выступів зыорґанізували єй
спілпраці з бібліотекарями Голова Бутяцкого Осередку Товариства Лемківщыны пані Ніны Оленяк Яскілька
Зауважу же колиси она дала прикрасны інтервю нашого радия і была барз
прихыльна до нас Але тепер повім про того кого запросили але він
тадень не пришол Не пришол хоц мешкат барз близко Цьом Ні не
погнівал ся просто Андрий Бігуняк уж не ма того здоровля як перше
Вродил ся він в селі Баниця в ґміні Гладисів в ґорлицкым повіті
в році По скінчыню Львівского Сільского Господарского Інституту выкладал Бучацкым Професийнотехнічным Учылисті
а тыж чытал лекциі в Товаристві знаня было колиси і такє в
Совітскым Союзі Но і не збыло і свого лемківского напр укладов Сой
лемківскій словник Сам для себе Він познакомил ся з іщы єдным чловеком
якій мал такє самы хлобі записувати лемківскы слово лем Андрий Бігуняк Мешкал
в Буцьоці Александер Гуйсак десят років старший од него в недалекім од
Буцьоця місточку монастыриско Медже інчым мы уж споминали пана Гойсака коли звычали
передача о селі Высова бо він з тотых Гусаків же жыли в
Высловій Зачала ся роботы над словником але Александер Гуйсак вмер в р
і не дочекал ся коли в ышла другом Тото достонка але цінна
книжучка Не знам я для кого Але деляня то был перший лемківскій
словник якій мали єм в руках А тепер каждий може го найти
і тягнути в інтернеті Ясне же барз хотіл лем познакомити ся з
автором того словничка хоц він не єст жадным лінґвістом але лемківскым патріотом
Представляло сой яка то цікава буде наша стріча І пан Андрий принял
ня в своім мешканю барщыро лем же трудно мі было бесідувати звідую
єдно другє третє а пан Андрий уж того не памятат Дай Боже
понед не робит Не памят І барз му было неприємні же не
гладен мі того вшыткого оповісти бо перше хто знал бы перше тоту
вшытко тямил Як юсцюли Степан Андрий походит зо села Баниця тота східня
ґорлицка бониця было єст і грібівска Василя Бігуняка він з <unk> рока
його жены Євы она з <unk> было <unk> діти В <unk> пришло
на світ Юлия за <unk> рокы Мария в <unk> р Михал в
наш днешній гізд Андрий в <unk> Петру він захворіл іх мер молодым
а в <unk> Володимір Ладик Но тепер послухайте нашу бесіду Вы такый
чловек же словний укладал то я хтіла од вас тюти іс тоту
му а тікаву Я роками низ кым не радил николи ао радиме
Нетаж дахто в селі з чым памятам але але ак постійно николи
не знам з кым не тікайте но але ту буцяцю і докола
буцяця зустрічаме а рідко так по сому заж бесідуєме то коли се
от прийде до казыкого ци Не знам чоси так зышло є як
целітом якій катато там Вынома я сам жыю і сам жы <unk>
років жінка помер Я никого нико тут не маю другій братикы в
Тернополі єй одини То є дворідні одинці в селі со Я тикі
звалити ді Не Монко зкуймо ні должыли але все івно Явсере механізациі
А яку цітковы Явуци меджетузу язвучат ся сам выіст і взял на
правленя собісті лестю єту Проробил рокы Я знам же вы Такого з
села Бониця Бониця тота же коло пант ну кулю выструга бониця кул
уздят а там Бониця то унікальне село Там было вшытко там вшытка
істория ся діяла а село не такє уж дуж великє Выіздяли коло
<unk> роців Але спочатку мі помічти як то было з тым словником
Што до того привело же вам пришло на мысель записувати лемківскы слова
Нен Ни просто та думка же Проти вкісий час єй сум бы
знай тру то І такє А я мал вільний час якы дурниця
мничын николи не занимал такыма кєдя і тот другы І тот помол
Зберо Здерові А ту орґанізували Лемківскє Товариство Ну і належ є Лемку
люто тоды як зорганізували языкы знов арто напише і та знам чого
пришмал Яни нибых цілів не брату То написал свойше селі то што
было в Борци панов Я і памятал є ядави тикі наприто ся
од нас звали во на компері то сусіднє село было компері А
де панкы Панів было комперіометро мідно Ам были бондувандуры а тым крумплі
нас дуже богатсо такых слішок як ім ся лідніж не было Дуже
такє дуже Часты целейку си ся звали плуя яку ся звали Обочы
поле обочы мохнот знам жем ходи в кінци был єм пару раз
в єднім кінци а я з другом ту кінсу Я знаю як
до ґорлизити то через панку то в боці был А туди нас
як на схід то бы мохнат Там вололи волотзали свіжого Ай якы
были горы доколо Ну то як раз мохнат то і мохнат Ясюнка
до Ясюнкы ґєто Забрал іх ся ма ся першого років десет назад
то є може все памяташ А тепер кожного року я страцаю процентів
десят памяти пропотає і розгвіти Вашы родичентіка Няньо ниразу в школи не
был але так міл чытати писати і роповідати дай Боже вшыткым міти
Мальчы ся сам в жытю Жытя го застави не Антонович Дідо был
Але я діда не памят Не знам за діден зи не бабы
мі єден памяталых родиців а мамі не памя Феш І розміріти може
то такє было же о ним з панкной бубы нянів родиці панк
ніє богато Тымсю зміните бы тексы здає же он мі збыткі з
панкной няня а мама фешыт в боници є кілька состріч пят певных
фамілий было а бігуняків не было тільняня Вас добыла хыжа як бы
вашого няня ци Вашой мамы де вродили той Они разом побудували нову
хыжу Знаше же тепер то там жыл поля то під тиха тико
в селі же были тоды то він там трохо перебудувал а то
від дорога было здолж знизу станя пивниці а зверхы такы а там
для зверху бы то няні был Американец ін Америці до лікараспе был
Канаді низу камяна там стайня пивниці дід на кухня была а потім
зверху дві кімнаты і кухня то з дерево звер Я знам же
вы мате брата ладка якій ліґар дахта і професор і доктор Мидишен
Нов найвелику фірму нов насули <unk> рой мож Нас было так найстарше
быо Улька дівкы были старшы Улька потім Марена аж так не холо
третій А товди Андрий ся в небіщык Петро після мене был то
ділодя ни Михал старсі за мене Андрия а ся молодсі володьо наймолодші
было Старсі за володю был Петро не молодым в кольси Десят років
мос были дівчатаси але померли дітими дівкы по мойому дві малых помер
жыт было жытело Но там той помер молодому Петро Аті Доросліка то
мала вщыло ся си в Польсци <unk> клас по кінцьо было высокє
А молодчы маринаты Крениці вчыло ся там змінажы Донця сініматской окупациі тых
Іавлови дей бута ціле ситя барт ся Дату не жели Туды Зосе
в франківскій інституциі як приіхали сюдито насе післали робети Але Вцило ся
А тото они жыли ту Біля буця ци Підзамок це Підлісся село
а під замок то бівеликє село А Підлісам то будна волицка невелицкы
Аз Яс в буця ці потім же жыл І потім і зараз
Другы слухаче припоминум же тепер сме в Буцячы і бесідую з паном
Андрийом Бігуняком спілавтором маленького лемківского словника Звідую кус про тот самольот якій
впал і єст памятник в селі Больниця хочу быде і утім знати
Вы памятате наприклад Німців ци што памятате од тотых воєнных часів ци
за тот самольот коли він летіл а стрілили з німецкого самольоту так
він гвалу выбухнул же не дало ся урядувати ся з тым там
пару з прошутым скочыли але они вын пішол внизі тоді аж вонско
пізнул Як бы не по потік то моя хаты было збыта блоі
совы пісела бы пішло єм пят разы бо так далек Потока як
над накрыл єти Мот татюєте Від наль на лем то гон горбоґа
што Може ся близ Ету майже рівно а там была яма така
він ту яму пополы горбок той суды від мене горбы тотой гор
різал ся А там моя мами сестра жыла тільно з ним але
троха збоку шо стріляла не попалений ні пожерний вели никого не было
А стріляло до рана сийсий на другій ден Боже можо почути Горіло
зыс стріляло так але слабоніден і ніхато не згоріла ніодно після нього
Бо пуцюєте бынтам дрівуючы рівну і нас недалеко перше хата наша была
віторо Як бы не витул наша хато післа то може пісятмет мой
до <unk> більше Вашу хыжу было село Ваше хыжо было різні цині
чыстині села <unk> десятых а п статку села А не переходил фронт
през вашы село Нє нас без бою было Німці повтікали внизли окружыли
іх нале Німці не стояли вас Бу Німці в нас жыли Кін
в кваті жыли Такі та кінноту малю окрему кінноту свою Они такы
были ґазде соли Гостины ролюбили та не гостити ся і нам выдавали
хіт Я бы не мож зна проти нині ничу тако грубо свішеніко
а все нас потыкате было од нас красы в силінат тот офіцеря
Борядує за якым може всяко быти так як выдали же культурны люде
Та ци дужы Шізды зараз бык розпросит а подає подарункы дітами Носкупа
дітей было гріб мал ся проти Німці ани слони Ну терна не
было бо і взнаєте той было інакше ани тыр з фронту і
сут дві працували нас А як Вас пересиляли ту коли вас переселили
як Махарків щы наш переселили Было вшыткы так примусово добровільно Ну донаджы
його Што все рівно як не підеш сам то тєж заберут і
потім такє стало ся хто ся ледсю дни послухал то так і
ся стало А першых хто хочеш бер скілько хочеш бер Алже оформляй
ся І першы ты нас майже всі зразу поіхал Пару такых было
значынь не то потім іх нидале най не взят То люде што
якы вчули же будут выселя сяяти то што одраз высували ся нас
більше частины та майже вшыткы пісни Там си пару хоты в городі
Лешы выс наше село маленькє было А дружні тыкє на пиш Як
бы повісти деведе <unk> родин віхало в рыдяньску Гріну Так єст так
Вод написано же лишыли ся родины Петра Феша Івана Шкымбы Петра Кірила
Лес Фаферта Івана Гурася Андрия Файферта і Петра Сайферта От лишыло ся
вкус більше як <unk> осіб а пак іщы кілько ся вернуло і
мечыны Тоты же ся лишыли тому пригоды не поіхали кого я прочытала
Бо не силували коли зразу знате разу не силу з тілько добровольці
І што хоціш бе ото ці коровы брали коні брали вявіст собі
все што хоціш бе і казали поперецяли не відесто підешо тім си
заберучыткой і так і совы сис тым І бідні тіж ся лишыли
то так і все забрали ни Конфіскували же Полякы но ікы ну
тот было братє гізне словы повезли іх на понімацкы землі тотых Выселили
нас хто доґровільно товды зразу пішол то на харківскыну назвы Вез Харківска
област Село Новотроіцкє айон згадом чы скажу привезли нас там з вагону
скіль і пустивты Ківы городили нас цюкали по села де місце єде
декого колгоспу нас там <unk> сімі ци пят писок колгос Мы там
рік пожыли втікы над сюдину Казаків Да як знали же вы хочете
наприклад Дубучатя Нихто не хтіл зубучати але вшыткы до Баниці одкаль были
родом вшыткы іхали домів вшыткы там продали бы не дозволили низ брати
со привезли вогоном і коні коровы свині А назад як ты тікали
навіть хлопів арештували по тримты мали по дві три добы А де
іх арештували Там низ Гаркусі мож чули ся не втікає але му
як пустили было тоді не мали права бы мышы не были громадяны
Вы не были громадяны го были то де цо допусти нас Не
были вільні люди все висіли бони з собой низни дали ни коров
ни теляни ді абсолютно на а там і коні привезли коровы бо
з Польщы міг брати што хоті Вахонницків хоц што хоц бери чотвоє
А звітым не мож неюж Тиі наси наперед сестра поіхала бо тых
што зразу не поіхали то іх потім завитали коли потім выслали то
не в тернопи сину поплали бурсівскій район І там нашы збанкной была
родина в цым селі і сестра поіхала до них Сказала же ту
є можна а звідси же до Польси близкой там все подал што
можна было же сте лишыли Поіхали дому єй але до граници же
не єхали бо казали ся не пускают ди а сут мале знайомы
што є ме там си поселили ся може потім поідеме іх до
дому А потім си гірше не пускали николи ниґди Так мы ся
опинили буцисскым районі Підлісє село А то польскє село блуты хат дуру
мож на дві три хаты брати А ты жебыл <unk> знаєш є
школу там кінцьом О тым і скол бы ту поступил <unk> клас
на Підзамоцку як приіхал Я <unk> село Лікарня той лікарні там під
ліса почынайце і одне вулицка іде аж на підзамів кругым на підзамю
А тоді было там хоц тридцет божы біль ся міло Але порожні
бы Полякы виіхат І Лемкій там і тіж Лемка і ти з
Премыслені всі західнякы То не вавта повідали Західнякы Нахіднякы знов кєрівник Така
то была нашы бесіды Прошу Вас не одкладайте на долго такы бесіды
бо може быти за пізно Што было путім Вечер по нашій бесіді
задзвонил мі пан Андрес і повіл же по стрічі зо мном зачал
вшытко вшытко споминати І зробили ся му недобрі І то аж так
же мусіл дзвонити жебы приіхала карета скорой помочы По украіньскы свитка допомога
по якы гварят поготовє Каратка приіхала як осы докторе зачали го річыти
зачали помагати і тепер чує ся юж цілком ліпше і телефонує доня
як то гнеска з ним было чом так єст бо Лемковина то
все рано якы ся не гуіт Дякы музыковому дитячым ансамблю Народной Музикы
Вители Будаґы Музеймостів неквоє Олева Внеркура а тепер паніґєрод монастыриска директор Музею
Лемківской Культуры в Монатыфы інріня ей Нехвам ся до бесіды но все
любі купинати лемківскы імка Тіжы дя сутканям спотканя такє траґедины така дата
ну придумал криской што хто не розуміє так дідкы не розуміют дубы
<unk> років Мы тут наші в Пращури тулітєм жыли в Карпотах Біргали
мургали культуру а мышет років што знам з тот Лемків Лемкы мы
є уд мы є Лемкы є лемкы Кудикі Лемкы це бесіда Мы
бесідуєме Другы моі бесідуєме Вы може і бесідуєте а вашы автіды своє
вчыни бесіди Будит Лемкы Другє культура співаме може лемківской На смутканю На
смутканю Послухали сме верше мі вершы ладні так файні нашы словеку лемківскій
співакы Далі што співаме співаме Мож гісторию нашу знаме О ле Я
послухала де лемкде істория пробачы Не знаме нич Може то не хцеме
знати може ся буєме Може захошыло нас барт Допені же не хце
Бо тота наша така баюра Рузмите мы жєме в баюрі Мы не
хтеме співати мы не хтеме ся спуткати ми хцеме смутити ся телевізор
не хцеме ся сідіти в фейсбуці і будму трувати О чым тіж
ивна Лемкы мают быти в діі Людино жый по лемківскій бесідуй по
лемківскы ґадай по лемківскы Што далі Поплочеме а може хватит плакату Може
квати Може пус діяти треба О може кєсти школи уж нарешті недільни
одкрывати для діти Покы ми істі жыєме Жы бы ме плотым нама
тоту не скінчыло ся нашы лемківы уж не буде полане роками І
покы мы тоту не зробиме нашы діти будут цідити в ґаджетах і
будут тоту неінтере То прошу Вас задумайте ся бо то єст барт
вежы уте Другы слухаче на тім пращам ся гнеска з вами до
буцяця запровадила вас Анна Кырпан вшыткого вам найліпшого Оставайте здорови до стрічы
за тыжден