70% #2019 - 70% #350 Конференция учытелів, Тернопіль, 2019
Еп. 2019

70% #2019 - 70% #350 Конференция учытелів, Тернопіль, 2019

Опис епізоду

Podcast relacjonuje konferencję naukowo-praktyczną w Tarnopolu poświęconą deportacji Ukraińców z ziem etnicznych do radzieckiej Ukrainy oraz sposobom upamiętniania tych wydarzeń. W nagraniu pojawiają się też wzmianki o wystawie prac uczniów i nauczycieli oraz o prezentacji łemkowskich strojów i muzealnych eksponatów.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витам вас мали моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Як кохате долсий
час проґрам <unk> процент то уж знат же переважнічуєте ту бесіды зо
старшыма людми якых были выселены з рідной лемківской земли вырадяньску Украіну Барз
рідко оповідамил о подіях же ся діют тепер в Украіні певні же
вото бы і тото робити але не в такым форматі як <unk>
процент Но <unk> процент то коли інформуєме вас о даякых подіях якы
тепер ся одбывают в Украіні Доперуєме о тім што безпосередні звязаны з
Лемками Но і тепер в Украіні уж каждий хто ма ухо тот
чул а хто ма очы тот виділ в радию телевізорі в інтернеті
в пресі же в <unk> році сполнят ся <unk> руків од початку
выселіня етнічных Украінців з Польщы а до них Украіні причысляют і Лемків
Тоту дату одзначают на державнім рівни Што значыт но найперше шырокє інформуваня
о тім што ся одбыло <unk> років тому Зато рекомондувано ріжным закладом
освіты і культуры зорґанізувати стрічы де был в ріжний спосіб оповісти присутным
ученикам студентам дорослым людям о выселіню з Польщы в <unk> <unk> роках
Надаякы з такых стріч запрошали і мене наприклад в маю выступалам з
лекцийом перед ґрупом студентів єдной з высшых шкіл нашого міста Івано Франківска
а надавно было єм в реґіоній бібліотеці буцяцкого реґіону в місті буцяць
Тернобільской области Там уж стріча не мала характер лекциі там брало участ
уж більше людий тыж і свідкы выселіня звучали пісні поезия Но і
такого типу стрічы в памят о выселіню Уж такы літературно мистецкы навет
можна повісти тыж одбывали ся дос шыроко в школах высшых школах бібліотеках
домах культуры переважні в тотых місцевостях де жыют выселены але і не
лем Окрем того была і церківна повіме так част бо священникы ріжных
конфесий православны грекокатоликы назнам може і Римокатоликы одправляли іх панахыды в памят
по душах выселеных якых уж неє знами На і пристілий тот час
одбывали ся тыж тематичны науковы і науково практичны конференциі в Кыйові во
Львові в Торнополи в Іванофранківску ну і певні же і в інчых
місцях Найбільше ріжных подій посвяченых темі выселіня з Польщы в радяньску Украіну
в <unk> роках одбывало ся в сам тот ден коли было підписано
документ о выселіню в Люблині <unk> вересня а тыж тыжден скорше і
тыжден плуті Але на тым ся не скінчыло од початку вересня тоты
ріжны подіі тырвают до днес праві каждый тыжден в якым симісті місточку
ци селі одбыват ся дашто звязане з том смутном темом выселіня Но
і жебы представили сте сой як то ся одбыват то хоціл зараз
Вас запросити в місто Тернобіль на єдну з такых пудій наукову практичну
конференцию депортация Украінців з етнічных земель Лемківщыны Нацаня Гломщыны Підлясся Любецівщыны Західньой
і Бойківщыны у <unk> роках Тото што зараз будете чути одбывало ся
<unk> листопада на самого Михала в Тырнопільскым Областнім Комунальным Інституті по Дипломовой
Педаґоґічной Освіты В тім інституті сут ріжны лекциі і курсы підвышыня кваліфікациі
для учітелів Тернопільской Области але тота орґанізация провадит ріжну діяльніст напр выдавницю
і конференциі орґанізовує тыж Предпочатком і в часі перервы вшыткы могли обзерати
ріжны творы учітелів і іх учеників як тох вытинанкы крывулькы лялькы в
нацийональных строях писанкы і інчых такых подібны річы Но была єдна експозиция
а другу привезли з Тернопільского Краєзнавцього Музею Ту были лемківскы струі і
єден стрій знесяня експонуваны на манекєнах На тепер послухаме фраґменты той конференциі
лем фраґменты бы она была дос долга Уже вдругє за два рокы
мы Спільну із Науководослідным Інститутом Украінознавства Нашым кєрівництвом Обласной Рады і Адміністрацию
за іхньой підтримкы а так уж і громадску орґанізацию ци украіньского Обєднаня
Лемківщыны Тернопільскым Областным Краєзнавчым Музеюм Державным Архівом Тернопільской Области проводимо спільну з
ними Конференцию присвячену подіям депортациі Украінців з іхніх етнічных земель І цого
року до нас так уж долучыли ся до орґанізациі цій конференциі долучыла
ся монастырийска Обєднана територияльна громада Другій етап цій конференциі як завтра продолжыл
отымеця у них них є своі заплановані заходы да участ приматимут і
процівникы нашого Інституту і окрем того хочу Вас всіх запросити на продолжыня
самызаходів в монастырскій ОТ якій теж при Урусіні депортациі Украінців з етнічных
земелі Ксю коротку я бы хотіл тілько зупонати само тому з чю
свого часу моє влапця в помамній лініі так уж было пересылянкою із
Перемысля і часто вном мі переказувала ті подіі якы відбывали ся в
той період наскількы складно буду покыдати своє місце прожываня Хочу запросити до
слова спілорґанізаторо нашой конференци тіжучастника Наукову практичных гісти які походят в нашому
Інституті директор Авторского Выхопризнавчого Музею пана Купана цука мы надзвычайного раді бымы
сідинций то творчы Любаткы і новисты ци такоз єм Што бы ме
не говорили звычано сьогодні повернути материяльні утраты Лемків Бойків Хонщыків на сянців
практично неможливо Наш музей на сотнішній ден має дуже бато симпатиків люд
нам допомагати ся можут І од буквально два тыжні тому зчорткова привазных
файлик понад <unk> материялів Івана Вышовского Він родил си <unk> руку краківскому
воєводстві потім родина была перевазна на Чортківщыну зараз ін Машкє в Чорткові
і з того часу працилоземну поряднику і так інчы але цуловік не
маючы історичной не маючы писменной фольклорной освіты того року выдрукувал книжку Корова
Руська <unk> років І одколи зацікавил ся цій книжкы і попросил нашых
знайомых чым може цей чловік передати своі материяль наші фонды Іван Вышовскій
погодил ся Ци дуже выважливий крок бо не говоримо Е вчорашній день
не памятаймо в тому зрізі не памятаймо в тому розріз материялу крадні
трацінь спалінь знищінь І практика показує што наша політика сьогодні музеє на
правным шляху І дуже добре што пан Вышовскій погодил ся на ті
материяли Там є документы його біоґрафіі трудовує там є його державні відзнакы
Єдине што ми просил о його аб він передал ориґінальны фотоґрафіі якім
пролюстрували си видниня Він погоджыл ся на такій резі Він написал історию
тківского рейонного Обєднаня Лемківщыны якє сьогодні діє для того шобы пропаґувати зберегати
лемківску культуру І я дякую спілобідникам нашого музею три голины Вы не
повірите три є так біли ся Глена Іванна Глена Іврин і Голена
Михальна Ріхли з вами сьогодні з тыма сімома автентичныма зрозками лемківской носі
І коли мы сформували о цих місця маємо тілько в манекєні невыстачы
ради тілько сім зрозків Справа не в тому хотім ухвалити ся але
повірте міні навіт як што сьогодні буде створене супермузей лемківскє село монастырівскій
в Бичувій це іх хвала тым людям якє це зробили Але цілит
автентичні речы вже не повторят ся бо іх мусіі уже не мабричне
выробництво ци ручна робота Як бы ме того не хотіли де сьодні
щестливі в тому хто уже зуміл сфотоґрафуватися всі фотоґрафіі музеі платні А
вы сьогодні маєте можливіст побачити як наші люди берегли культуру Ярмоківків бурсільского
району і моім сусіду был такій Микола Содзіньскій ну я наслухал ся
дуже богато І коли собі стал зо мету можливо што дес написати
Але на жаль меколи же не має ті люди які приіхали в
Гармаківку выни выдійсли вже іхні діти мазі не памятают і а ті
якій щы памятают то вони дуже больцы про це розповідают Дму є
питаня людского фата І на сьогоднішній ден я хочу сказати таку просту
річ Мы дуже щестливі што наші поперадникы зібрали ці реці наш обовязок
єй зберегти донести до загалу Іру своіх можливости мы намагаєме ся формувати
Лемківскій Фонд в нашій збірці І дуже добре што знову тє створити
цей музей топто хто має односиня до лемківской гілкы украіньской нациі зберігайте
ся передавайте в монастыріску бо жміте створите локальный комплекс тому навіт єш
будут потрапляти материяли в наш музей вони не пропадут бо люде підходят
а пане збрігаєц Приходте в музей отримуйте задоволеня вывчайму вчерашню свою історию
і творім добру історию для майбутнього завтра Дякую на гіруліканьскым френті так
уж вцу што в нас присутня переселенка із Кракєст воєводства жытеля села
Самовукы гусатиского реґіону з Михайло Володимира Іванів І мишерудячні методистку з істориі
до спілтознавчысти Ґін Усато Canto вікоют были Богдані Лази і <unk>on<unk>e <unk>
Дого дня чылов сут єму вырынувати на дикій зукраіньскій науку практичній конференциі
і Я є невістка Лемців і критика сурскій постасі і дес на
початку свого м такого сімейну статусу В селі трошкы відносили ся так
до мене навіт призирливо бо выйшла заміж за сцена Лемка а на
сьогоднішній день не настілько горді розпарає груди настількы мі приємно што я
стала в ней із тых цій сьогоднішній етнос відомій всьому світу якій
скадвоє части найлякшу велику украіньску народу і той час той неблаганий судя
якій дуже швидко мчыт і в кожного з нас залишаєт ся позаду
і приємні зустрічі і суміру чыруваня і траґічні подіі і саме <unk>
вересня <unk> року вважайте в ней з траґічных подій Лемків початок насильской
депортациі яка была почата в досить такій хорошый для збору оружаів час
але разом з тым довело ся пізнати страшні траґічні дні Молой депротакы
навчали сте в школі і з мого поколіня Я не знаю чы
вде є такій як я польщы трошкі є в школі мычали предмет
соспільствознавству І суспільствознавству была дуже цікава тема радяньскє народ це єдино спільніст
Можте собі видати якою была страшною політика дя то шыб нівелювати шоб
узурпувати в решті знищыти все те што складало нашу єдину сутніст нашу
нацийональніст гордіст нашу нацийональну ідею украіньску народу Мали быти всі єдині не
мало быти Груп не мало быти культуры не мало быти звычі і
традициі я дуже рада што на сьогоднішній ден і свім чытлям історі
і сама ся як выкладаю сторію в школі найперше і з новой
украіньску школу і там написну дуже пошуковы краєзнавча робота Памяту пошукову краєзнавчу
роботу Мы проводиме одколи мы в чы тій істориі бо самы це
основ оснул пізнаня нашой істориі Якшом доторкаєме ся до неі своіма словами
своім жывым дістом Коли навеземе дітей до той екскурсиі і до рецю
монастырску в Сандязні дуже приємну мій батько десят років просягнул войководску монастырийску
Берегівска на якє прожывала на якій мы в ціли лемківской мовы гусільскій
Богдан Петрович гусільскій Богдан Петрович так і в цілым Нехорущакы які прожывали
проти мене в ціли лемківской мовы Ятрошечкєдисі пізнавала ци дісти велика владіст
узміти пубувати в тій постасі в тому часі і на сьогоднішній ден
Богато проводила до презентаций і медийно каже мож же валігія багато зібрану
материялу але я на сьогодні привезла жыву презентацию Очывидя тых подій яка
пережыла будучы правды штоситкой малолітньо прічны вітря Але вона Досить так свідомо
памятає той час і зокрема вже з услучывців своій матері батька односельців
тому што вона прожыває все свідом жытя в Слісом Лусівці Усятиньского рейону
Я прожываю в Усятині і так само зібрано має богато материялу про
село Одрихлова де досит была цікава істория переселенців якій до речы так
стало ся є мене презентация Але та очывидиця недавно померла Відішла о
той світ ну такєм єй плен жытя Тому говорячи про те з
што мы маєм сьогодні як методистну і якы украінка робити для то
шуб зберети той етнос Має му вчыти маєму выховати і маєму шукати
Маєму шукати ті материялы зберігати і іх друкувати Томушу нас тим часом
дуже бати зібрано але не мієму собы показати Я вірю в те
што іхло дуже жывеликой надіі што та лемківска культура мі дуже было
приємны коли пані Галияна настіты докладну професийно яна і не знала деякі
атрибуты як называют ся в тому убраню бо ді сут професийоналізм надзвычайно
высокій дала можливіст нам побувати в тому часі і в тій нелегкій
купі роботі яка дає нам можливіст пізнати таку ну незбагнену річ то
дуже велиця праця але повіт якым красивым был лодяк Більше котре ся
розкаже звычайно і участник переселеня але ще більші патріот Лемківщыны до постій
до сплоду якы сьогодні дуже Е Тяжко згадувати траґічны подіі <unk> річной
давності Бо це велика траґедия нашого народу народу насильно выдвореного із своіх
рідных земель Дуже мі школа што я же будучы яка дорослюю і
розпытала своіх батьків як проходило саме підготулка до выселеня бо же выселеня
то вже трошкы пізнійше было підутовка проходила ще з <unk> року Были
такі створені нестерпні умови перед самым выселіньом што люде дуже тяжко як
кажут пережывали і на скокє бандицкє наскокє на село і Майну крали
худобу крали Все робило ся владо і для того щыбы прискурити процес
выселіня Але з розповіди старшых мойой родины же після того коли такі
вже умовы были нестерпні Вже влада почала і прихвалювати і закликала і
я кажу закликала і вмовляла шеб не чынити опір тому процесу Нулых
пізнійше вже Але так было недолго так было недолго Жы того вмовляня
было недолго бо пізнійше вже настал берзень початок берзня <unk> року в
село приіхало декілька машын і взяли вкільце як кажут село і родин
насильно погрузили на машыны і визнали Місту Ґорлицы в районный центр помістили
нас то я трошкы памятаю то помістили нас в підвальне приміщыня Тюрямны
мы там просиділи не знаю з кільцу два дні ци шло на
студі відпустили Але після цього же в Березні же при кінці Березня
машыны декілька машын з війском приіхали Ага а я ся хотіла дознати
за той час покыє были є там в Підвалі садєба моя хата
была обкрадена село Климківка ґорлицкого повіту На нашы на селону приіхали якіс
бандиты і там де тіі дворишу були в Підвалі там в Ґорлицях
всю розбили так што дуже мало было што заберати вже додому заберати
сюди І незважают ся на сіті незгоды на сіті трудности на всі
ті переко як од перепетіі все равно нихту не хотіл выізджати ну
ніхто А ще надіяли ся што покідают своє рідне Селу нема завжди
Але в кінці берез нєм ноці Село взяли в кільце і під
конвоєм выгнали всі на желізнодорожну станцию Ґрибів де чекали на нас товарні
вагоны До ні з ювілейных дат гусятиньскій Архів попросил мене написати спугады
інчых переселенців і коли я оформляла спугады жытельків Пулек із села Суха
Воля любацівску повіту то зрозуміла што польска влада спочатку была несамовито аґресивною
дозволяли сперести тількы майну што поміщало ся на одну під воду Чыстину
майна несли в руках і навіт діти Коли приіхано на желізнодорожну станцию
то вагонів не подали через замінуваня Пришли з ім два місяці жыти
підкрытым небом Страшну історию розказали жыти ся села Кальниця сеніцкого повіту Сопінку
Ішол <unk> рік Селі полным ходом говорили про переселеня людей агітували ріжныма
методами І треба было такому стати ся што під час збору пладатків
одбул ся такій побутовый конфлікт між воєном УП і між Податківцем І
Воєн УПА застрелил тоді податківця Ну була і така була Траґедия Траґедия
село постигла через тыждень За ден згоріло <unk> мені так розказували люди
якы мі давали ці показы Біля <unk> будинків вбито і спалено до
<unk> чловек Ну неможливо розказати як ці люде нетерпіли ся же бракували
бож путім не мали хатів ходили по другых селах просили і думали
ще будувати ся але зрозуміли што влада польска не відступит ві своіх
Я кажут плянів і мусіли выни заберати ся навіть і в документах
про переселеня не было вказано там скількє майна ци тамы шну в
документах не было вказано про іх там господарство тому што не было
што всю згоріло А удвох інчых спогядів села Монастырез Повітлі Ціпцюра фамілия
і села Руда Журавецка Раваруску повіту Бакун Фамілия ситуация была дуже дуже
критичной люди ховали ся по лісах по два тыжні жыли мнестертных умовах
Але і на нумному місци же в Украіні нашым батькам жыли ся
дуже туго бо все бо ми были Лемкы бо мы были люде
низчы і касти і хотіло ся клойнути так Тато Лемкы тато Лемкы
тото Я памятаю шя бы гол тырувала і кульгос підтамнувшысь я кажу
ту малекіст Рахункы там штос треба было ці більше тішы такє до
міністер Та тота лемчыка оту вынав єдно в тумшу то слово ту
постійну выну супроводжувало нас Звычайно што все змінило ся але найбільше нашым
неґативным неґативом ламова мова вызвала насмішкы через што мы были такою костую
нищы Навіт обдружувати ся дівчыні з переселенців з місцевым было неможливо я
туже очывидит як одного разу Жінка там сестра до сестрі каже тати
щу та твій сын да сватати Лемців То дуже было страшно ну
звычайно пізнійше же та грань стерла ся і выкладили заміж же такы
по любові є кажут Наше село В нашы село де я прожываю
было выселено <unk> родин І <unk> чловік приіхало зараз прожыває ще <unk>
людей <unk> людей і з <unk> людей прожывают І на закінчню важаю
Вам участником конференциі через і не забувати історию нашого народу бо доля
наша была дуже траґічна Але буду дякувати што жывемо ми в незалежній
державі Мам дуж і приємну о щу маю можливіст учути за документами
Державного Архіву Тернописку і опису авдержану тісности Прота І Сьогодні зопрошу до
слова пані Ольгу Мирославну выступника начальника Війт до інформаты та выкорыстаня документів
Державного Архів Тремофіской области Дяпіном і дяку выйде тако спілучасником затом в
Нашых куфре і всікы Присутникы Я представник від Державно <unk>eo<unk>Э области Наш
Федер Іванович дирактор нажальне зміг пройти у нас зараз заходы в такых
писатю <unk>ra<unk> Майдану і Революциі гідности і такі трошкы якту позаходу пислати
трушкы Допомомы цільному Але ту та тема яка нас стут на конференциі
надля мене також єдно же близка оскількы моє в самы народи на
такыс іс были депортовані были зы были выселені хоцями коли было в
термін Взрывал ся в документок Як мыте як я чытаю з двай
документы пишут пише термін переселеня хотя но це не было зовсім переселеня
ци было ци было одказ суто депортация пише переселеня евакуация але справдит
ся было суто депорта ци І мене також моі батькє были діды
дідуси бабуси были Были депортовані і самы гол нащу тоді хочу переді
мною выступали людины хочу сказати про те што проце я навіт не
знала до періоду незалежности дивности В двоностих роках тілько мені дідуску цинає
проце розповідати Бояли си люди бояли ся говорити бояли ся своім дітям
говорити шуб дитина шумнизкували шуб не казали што тамтыка з Лемкєня ци
якыс там цей ся трохі было такє Сая пусто часну скарем так
выцюле на своімосліді Но потім мы вже єздили вже з мамом мы
вже єздили туди на свою нову сіну туда дідуйся Бурсну та як
буде єздит сі Вы такы поіздкы рышу орґанізовуют Товариство Лемків мы єздили
разом тоди шоб ся подивити си як цей і діти з Гаду
Оказавшы Привезли жыли дес там не жыли бы недалеко під перемышля три
кілометры мойой бобусы привезли іх судя привезли дале піл хаты Старой амне
желе мали каменый будинок ту дали піл старой хаты під стріхою але
хотя бы двости дукамента я же потім піднімала документы тым пише єм
дале і будиєнок і сей і кістом гросі єм дале і землю
дале або спогадах Ясли сену но певно так треба было писати си
треба было писати си такы буле така были цей ситуация Нотурскій зупині
ся про документы кєв нас є в архіві все до чудоциі є
темы цокрема це якопіі законодавці актів одповідно відків одбували ся депортация Украінці
вце увода м Урядом УС і Польскым Комітетом Нацийонального Вязвяня од <unk>
вересня <unk> р пляны розселеня украіньского населня потернописків области у грідні <unk>
років Но копііска r документів тамты материялі в конференці бла також єст
плян розселня <unk> тис семей в західній облисти Украіны львівску друглобицку волиньску
тернопільску рівненьску денєсовівску з языками тернопільского кыстлюнувало ся переслити на більшу кількіст
семей <unk> тис <unk> усіб докту Тернописку Облис переселяли плянували си пересиляти
найбільше і навет вшыд ци по документах то богато людей якым плянували
си нібы пересиляти лі з Запоріз <unk> не старали ся якы ну
не брат мо до документ Моя родяна плюнували серети рівницку облист Але
воне скажем так спынили ся тернопильскє булю надіяли ся до устаня Суто
така то переселеня такє што не на долгу што не рано ци
пізно наврік два в зміні змінит ся влада І не у так
не діяли сте так мі розповідали ту спогань што не вернут ся
назад Але такі Такі не вернули си такі лишыли си тут кажем
так дуже тут ворили сы Проташо шу до добровільности такой незвычано шу
не было добровільности ци было всо під прямысом польска влада робила все
можливе штоб тікі люди Зобрали со з ційой териториі тут є такій
є документциє рапорт про погрозы пересленьскым сонойску повіту якы прибули з Борадскє
реґіону вересні <unk> року також є такій акт Про розслідуваня наподу польской
банды на Украінців якы перебывали на залісничній станциі Любиц Королівскій ніч на
<unk> вересни <unk> р Підчас наподу было підпалено майно <unk> то поранено
також є документ перелів знищеного майна селян та список сіма якы знаходили
ся на цій станциі такій є документыкій Також што є такій з
документів це префакты гробежу та знущаня над украіньскым насельом зі стороны польского
населю на териториі Польщы версин <unk> року што такій є документ інформация
про пограбуваня Украінців під час переселіня червень <unk> року Індукамент си спискы
полністю зруновных сіл та сіл якых зберігали ся од <unk> до <unk>
хат на териториі перемышляньского перегіря сладні зоданого позіх авторів І список родин
закотованых у селі ПЛАПерсня <unk> року Ці документы выявы не будут ся
стозы в конференці документы ци з партийных фондів ц Про прибытя депортованы
Украінців в ріжні реґіоны Тернопиской Области також звід про стан господарскопобудово блуштуваня
населеня І вшытка цікава інформация Цє специ інформация Міністерства Державной Безпекы СРады
Міністрів РС про тіжкы материяльны і жытловы побудовы стан Украінців переселянці кє
буду в Польщі такі документы Ще на сіткій фонд козакци документів материялю
плюзмы і змаганя УН Тут скаж зберігає ся короткі відомости про Украінців
зосудженых на смертну кару страченых і померлых вязницях Польці в <unk> руках
зладаных польскым істориком із Варшавы Юваном Лиселом Цей такій документ є і
стявне на тій Фонд Архів З Бідону Черківскареньска Округа Унедавно на буквальной
го ці документы передали там також є ті цікави документы ци загальный
огляд украіньскій земель на захід в ліні Кєрзона за лепень грудни <unk>
року Досит цікаво почытати ноправданодруковноткому папері <unk>ova цікавый документшы почітати Но і
ся нас є також з погаде заразформуєме ся окремий фонт суто зберає
му спогады люде ци і запрошує му всіх по можливости зописувати спогады
і передавати до нас зберіганя выхів тому я закликаю всіх є можливіст
записувати спогады мож якіс фотоґрафіі з тых це і зыпроносит нам ахівы
двормувати фонды і Для майбутніх укліньщы гнено залишыли сель память проті такі
траґічні подіі Дякую вам жолют Удзі Другы слухайчы припоминам же сме на
науково практичной конференциі в Тернопільскым Інституті по Дипломовой Педаґаной Освіти як видиме
ту брали участ люде ріжных професий але найбільше розумі ся пришло учытелів
Было барз приємні же даякы з учытелів котры брали участ в конференциі
пришли гев зо школярами і хученикы тиж оповідали про свою діяльніст Они
прирыхтували єй презентациі вшытку виділи сме на великім екрані Але вы можете
лем чути бо то радийо а не телевізор Но і повім так
же мене боз здивували дівцята якы барз добрі ся прирыхтували до свого
выступу і оповідали вшытко без жадных шпаргалок Но послухайте як то было
Хочу запросити то слово Надію Петрівну Білу тіти для чы для метудиста
клинка гуркого Артичні Зновку Орґанізатор трикразнавчой роботы в Магірянскій Освітньой Школы Кіківника
кризнавчы пошуковый роботы в Рывані Спурни Вітаю всіх участників такого поважного і
важливого зібраня І щыро дякую орґанізаторам за запрошыня за увагу до нашых
скромных досліджынь і зо запрошыня на приняти участ у цій конференциі Такє
конференция вже перешла такы родины Русло то я думаю нам буде на
багато легскы запитате кій уж так вабит та земля де жыли нашы
пред Нарід яксю ся ся ся ся ся водні ци териториі інчой
краіны Так часто кортит поіхати туди што відшукате стерігати стишкы в ґвинтері
Цо называє поклик предків або голус рідной земли не того ворі до
тебе твоєєш мову Лемківщына териториі де історично прожывали Лемкы Але тодішня влас
вырішыла Своєм зоцінною свійой уводою розпочати процес знищіня світу Лемків Сотні тисяч
людей были примусово вывезені зо своіх хат стіл з малойой Батьківщыны на
нові землі николи на своі землі внебільше не поверне ся проти Лемків
зарахували себе богато ведетных люде ми жытю Хоціты згадати лише декілька постатей
украіньскій поет Богдан і Горан Тунич сєдий то громадскій діяз Володимір Ґудийович
автор музикы Нацийонального гімну Украіна Михайло Вербицкій композитор аґресийно говорило ся з
метро Вортняньскій Обр не Співак Модес менциньскій і цей список можна продолжыти
дуже долго Лемківскы пісні же понад <unk>літя співає Тарас Сюбай вже молоде
поколіня знає про це Про свою любов до лемківской пісні говорит переможнице
співацьо конкурсу Волоскраіны Кристи на Соловій што перемоглят пісні і гори долум
Але для більшости Украінців ся тема не є пошыреною Адже масова депортация
<unk> тис Украінців з териториі Польщы до Радянского Союзу долгы рокы была
фактично забороненой і тількы після його розкраду відкрыли ся реальні масштабы траґедиі
Я не належу до родин переселенців Дому як і всти люди мого
поколіня історию ціле яківсти шол в школі щы в інституті і ця
тема для мене была невідомом Не є за фасом історик Але років
тому коли одружыла ся моя сестра із ціловіком якій походил з родин
переселенців є оперше пучула слово Лемків Але не было ніякых подальшых розмов
особливых хоця його мова нам подобала ся і мы деколи підсміювали ся
а деколи казаль не переправляли його нехай говорят так як йому зручно
І це было дуже цікаво хотя він народил ся вже ту Коли
в школи Мы поцяле стояли перед выбором темы зазнавчы пошуковой роботы в
рамках експедиций Матківщына Украіна всі Вчытелі зупинили ся на темі про депортацию
Лемків Думу ся в моєму селі переселенців не было але вже те
село де я пришла після одружня <unk> років же прожыла там же
прожывали сотніси май переселенців Як вселятых дітей зараз навчают ся же іхні
діте Є мы вырішыли розпецяти таку роботу тумушо звідцяню там Єголова осередку
лемківского і напевно є богато людейны же потім дізнали ся якы цым
питаньом займали ся але нам хотіли ся поспілкувати з тыма старенькыма бабцями
гісє залишыли си жывы і мы розпечали цю роботу Робота стала переможцем
уластньоуснівскій Кразнавці конференциі і зацікавила нас настількы што мы хотіли продолжывати І
коли ме почали сказати спискє родин переселянців то найбільше нас вразило те
што вже в другому поколіні никого не залишыли си жывы І ці
діткы які же представляют трає ся ся ся ся ся і тверте
поколіня они мают право знати про те звідкі іх покоріня як вони
жыли яка траґедия відбула ся тому што як щы нашы поколіня мало
просе знали то што же говорити про ті наступні поколіня якы прийдут
після нас Владне мы зустрічали ся з очывидцями поштуклом для ці роботы
была была розмова з такою бацийо якій в <unk> років на когано
базия лем дуже про се Памятає сьогодны дівцятка розлали руской пор ней
І дальше все пішло дуже цікаво Мы вырішыли жы минулого року нас
бы орґанізувал середный семинар геоґрафів мы вырішыли трускє більше біль шырше представити
цю роботу і запросили туде наш аматорскій Фольклорный Ансамбль Потічок воне всі
люде плакали на сількє было вражіня од того выступу І мы вырішыли
до того семинару підготувати нашу роботу уформити і выгляді такой книжечкы невеличкой
Нам все вдало ся але закнижечка отримала великій резонанс Думу што всі
почали казати дьотам мене не має чого про мене не написали а
цього ту родину забыли і є почали писати вже всім силом І
на сьогодні медже зробили такє третє выданя думу шу зовсім недавно допомнили
про Микулу Михайловича Воруняка якій был художнім кірником тернопильской філармоніі хто знає
про току Жудину його дітя тут прожыває але він прожыва власне в
нашым музеі і Дуже богато його пісень його аранжеровок є популярным до
сьогоднішнього дня Тому сьогодні мы хочемо представити м зробили току невеличку презентацию
щыб дідкы розповіли так коротко власну суть алгоритм як мы любим горици
татой нашой роботы од початку і до сьогоднішнього дня Але хучу звернути
увагу на обкладинку цієй книжкы Цалемінница ЕС Могош вагро як меджека Шваграта
выма прожываю Кыів вына працує в університеті доцент выкладає і вына коли
почула шмы фешынту роботу не сказали Я обовязково Вам допоможу І шукали
вы не шукали одкладинкы для цієй книжкы І ос бачмо як автор
картины вдало передал погляд з глибин минулого у майбутнє єс той погляд
він ним бы пронизує наше сумліня він як нима мовчаня не дозволяє
нам забути замовцяти він тличе нас свіі майбутні поколіня памятате про те
што відбувало ся адже тоді хто мы є на цій землі І
хоцю закінчыте передати слово дівчатам але останнім такым гіршыком якій написал наш
місцевый поет Роман Лечек Яко сьогодні же не має жвизо снедано ім
помер він написал такій цікавій рядків Прошу і Вас на ся насядкє
щы Лемківщыну памятали бо мы синый дотькє народу сьогоря страшно зазнал та
силу духу орла політ нихто єй серця не зломал Дому цу книжечку
я хотіла бы передати нашу роботу нашу краєзнавчу пошыкову роботу не знаю
куде вона потрапит ци вы самій вырішыте так але мы бы хотіли
шобы налишыли суд мы писали єй дуже щыро з великыма сльозами тому
што всі хто єй чытали платили і діти горишы чытає єй все
Тому прошу передю слово дівча Вітаєме всіх участників конференці Доброшкєнтня Мне звати
Дядик Надія ци доподічна Хритина і сьогодні маємо чен презентувати Вам нашу
краєзнавчу пошукову роботу про депортациі Лемків <unk> роках Ця тема для нас
є дуже близкою Адже мы самі походимо з родин переселенців Свою пробуз
пробабузю Пєвчанку Настасию было весел на і села Барвінок в краківской области
Крусняньского реґіону о ХХрічным ліці а прадідися Дзяйка Стефана із села Зындроново
в Дніпропетроску Злотом його родина переіхала жыти до Бостява після одружніня з
мойой пробузю в тінь Яшенкы Мешканом Негірю О мою пробабку Куденчану было
виджено в <unk> році підчас операциі Віт Моій тіті на той час
было в ся <unk> років Але в недобрых я памятаю не розповідало
мні як іх выхиляли на ґрантє грабували як єм было важне Траґедия
депортованых Лемків ци та сторінка з істориі нашой державы яку не можна
забыти Наступні поколіня повинні знати про великє горя і бід якій пережыли
іхні предкы Ту мети породила Солодкым молоком кормила Ту хоч жете умерати
де жыли мій отец і мати Мриі поата нездійсненні мріє Николи на
своі землі йому більше не повернути ся тоді села были знищені злитя
землі впалені або затоплені водою рік ти штучні водосховища Сьогодні ті величезні
озера о мадьовничых містах між горами ховают під собою затоплену украіньску атланти
Демю Лемків Дале які вціліли нині стоят пустю як музеі часу під
вкрытым небом У книзі вырвані сквореным звиталенє результаты пошыковой роботы учнім фуртеоґрафічне
приєзнавство Досліджыня в рамках ци украіньской приєзнавчой експедициі Учнівску і Молоді Моя
Батківщына Украіна за напрямком з Бладківской Крениты Наші досліджыня розпочали ся в
<unk> році і тривали протягом трьох років Мы працували з архівныма материялами
Записували з погады отців лиців іхніх дітей та онуків Працували з інтернет
джерелом перебывали в спілпраци Шкільной і сільской бібліотекы зустрічали ся з выдатныма
людми В експедициі тримали участ учні і четрі нашой школы якій выхідцым
з лемківскых родин Наданя ся процят можете прочытати в передморі Траґічні подіі
не могли долищыти вбиток меджей творчости людей переселентів нашых селах Зотримати підтажы
ся у творчости нашого земліпа Романа Варго Першый розділ історико геоґрафічный опис
Села Нагірянкє підкрыває цікавіст циянкы геоґрафіі та історичного минулого села знайомы з
выдатныма людьми выхідцями нашого краю Нагіренка Нагіренка Білий тід Калины Нагіренка Нагірянка
Дочка Украіны Ліна Єренка прожыває <unk> серед них більше <unk> родин як
од <unk> або обоє родиців переселенці Цей список є уднов із додатків
В погоды людей якы пришли вышку дорогу выпробувань і прожыли нелегкє жытя
не можут долишыти байдуже никого Уділ краєзнавчо пошуковой роботы лягли в погоды
очывидців Іх неможливо чытати без хвилюваня Спогада спогада Вы не передавали наступным
поколіням Абы не зобули ся не стало ся і з памяті найважливійше
Любов і біль траґедия і сум Тож давайте і мед вами хоц
на декілька хвилин переним минулы і спробуєм з серцем пережыти ті подіі
разом з іх очывидством Відомою в нашому селі Рюдиною был Федорко Микола
Максимович якій о <unk> році пересаный і з родиною в Нигєрянку Майже
трид років працувал директором нагіряньской Печатковой Школы та вчытелем музикы і кєрівником
Гору єгірскій середній Школы За досягненя в галазі освіты нагородженый медалью Мокаренка
та одостоєный почасну званя тодішньой Сумер <unk> люта <unk> рока і похованый
в Запоріжю Архів Миколы Федорка його донькы передали до Музею Лемківщыны в
Тернополі Бурка Катерена Лавити о <unk> році під час операциі Вісла коли
єй было в жыт <unk> років в товарным вагоні єй разом з
дідками привезли до Заліжы Пізнійша година отримала ся в Нагірці Матя Катерина
до сьогодні зберігає копію документа про выселиня пердинну фотоґрафію Былиньскій Іван Степанов
Зо спогадо ми його внучкы Оліґ коли сміл учынити нашой школы єді
дост також был переселеный із села Заладка Риманівскы Важкє было його жытя
В двороті залишыл ся сиротою а в часі війны від розірваной міны
на його очах загєнули донькаты дружыны дистанциі тлуст дістанциі Риманів Йо приведує
разом і з інчыма Пізнійше він оселенцьом Нигіринців На сьогодні Івано Стефановича
не має в ся але є сте переселянці нашого села і доходжытелів
які незважают ся на ців і сявні можут вытворити точну хронолоґію пережытых
ними подій До такых належыт <unk> річны стет турко Мариі Іванівны на
фоту <unk> Музлівы Народила ся бабуся в <unk> році в селі Заматка
Руманівска Ур батька матір та четверо дітей Марию Фрадора Михайла та Паросковію
было депортовну в Дніпровитровску област Тантє Марку Дніпровскы Гадиє Гадиє і в
товарных вагонах іх Як привидите градус в Новому роді народило в Пити
дівчку што недовджы померли від переохолоджы єк Днепропетровска коди іх завезли доберали
зроденой до чорткого Але богдавці могли силе здоровя память розум і жытьову
мудріст найчасто приізджают польскій журналісты што реслідуют подіі тых частів Усього три
років під час переселеня было зчурливі Парасковіі Андриі Колишній в дяблиці Фізикы
нашой школы Народині фотоґрафіі мунопоцент Цо споганя людинец яка прожыла нелегкє жытя
Але николи не нарікала на них гаразды Працувала на совіст і залишыла
теплий слід ортатві іх выхованців Барвінок барвінок округле селачко Як го помалуєш
буде як містачко так з любовю згадує вна про своє рідне сло
якє згоріло підчас війны а закінчы спогади сумну Дитинство мыє війна Сын
Війна в Афганістані і на старості ЛіҐліна про подіі на сході Флящык
Роман Стефанович был высельный із силавенівка красняньского реґіону в чысторічному віру Але
добре сте памята Дух хвилюваня і товатківщыны выдавали ся в РША Окремі
них покладені на музику якій діхні выконує Лемківскій Фольклорный Ансамбль Путічок якій
был заснованый в <unk> році Його творчіст Шлях опезны Кни Гідный Подив
Ансамбль участник шторічного Цеукраіньского Фестівалю Лемківска Ватра та лавреат преміі Іміні Гнатюка
Вырвані скорны депортовані позбавлені не тілько майна але і громадянства роденых і
етнічных звязків при разі на зниклиня Лемкы не тілько вяжыли але зберегли
і відновили свою культуру Окремым розділом нашой краєзнавчо Пошыковой роботы Є опис
лемківского пловиту фольклору та діалекту Одяг выселеня Лемківщыны це величезна памятка духовный
та материяльной культуры украіньского народу Вроди є дібра і пісні якы были
записаны вельох нагірянка та єгідниця вывісли до правы двірны Катерены Чаблик нові
запиты лемківскых пісень Того ж окремым додатком є укладеный нами пословничок лемківского
діалекту Наші досліджыня мают великє практичне значыня В нерекомендуваній для уснів та
тителів ґеоґрафіі істориі украіньской мовы та літературы музичного мистецтва І для всіх
небайдужых людей якы люблят Украіну і свій народ Адже Лемкє то невідільна
частина украіньского народу Іж піхня ленека яка стала реаґвійом за заявлими на
Майдані Кі єст кравен до Казынцьов Конференциі зачали ся з рана а
скінчыли ся пополудни Зато прозвучали на сім ефірі лем дайокы фраґменты і
то не зо вшыткых выступів бо то было бы певне неможливе Хоц
бесідувало ся там кус і про надсяня і про Західню Бойківщыну але
такой найбільше выступів на конференциі стосували ся Лемків І так єст фактичні
но може сут даякы выняткы але так фактичні на вшыткых подібных подіях
А чом чом А самы сой подумайте чом то так чом то
так єст А я тым часом прощам ся з вами До Турнопуля
Вас запроводила Анна Кырпан Оставайте здоровы до стрічы за тыжден